Уроки 3-4 Дата ПІБ учня (учениці)

12.09 Дубова Валерія

Тема: Властивості адаптацій.

Формування адаптацій на молекулярному та клітинному рівнях організації.
Стратегії адаптацій організмів.

Мета: розглянути адаптації живих організмів до умов існування як результат

еволюційного процесу, показати відносність пристосувань;
розвивати аналітичне і критичне мислення; розвивати пам’ять та увагу;
виховувати повагу до живої природи.

Питання для бесіди

1. Що таке адаптація ? Це пристосування організмів до змін навколишнього

середовища.
2. Які існують види адаптацій? Фізіологічні, етологічні, морфологічні та
біохімічні.
3. Які шляхи утворення адаптацій? Преадаптація, комбінативний та постадаптація.
4. Які стратегії адаптацій вам відомі? Міграція, сплячка, заціпеніння, маскування,
мімікрія, ехолокація, дефіцит води, холод. розмноження квіткових рослин,
поширення плодів і насіння, надмірне зволоження, спека.

Вивчення нового матеріалу

Адаптації на молекулярному та клітинному рівнях

Як реалізується генетична інформація? Здійснюється за допомогою двох

основних матричних процесів:
транскрипції і трансляції генетичного коду.

Які функції виконують органели клітини? Перетворення білків, утворення лізосом,

виробництво енергії, синтез АТФ,
збереження ДНК, транскрипція РНК.

Які існують типи фотосинтезу? Фотофізичний, фотохімічний,хімічний.

Представникам якої з груп — прокаріотів чи В еукаріотів, бо ця клітина набагато

еукаріотів — властиве більше різноманіття складніша за будовою аніж прокаріот.
біохімічних процесів у клітинах?
 Опишіть адаптацію на малюнку.
Адаптація на молекулярному рівні. Тут показана
зміна

форми молекули гемоглобіну. На картинці показано,

що одна пара нуклеотидів зазнала змін і змінила

інформацію, яку несе в собі. Звідси форма еритроци-

тів й змінилась. Така адаптація не є чудово, бо

молеку-

ли гемоглобіну гірше переносять кисень і стають

причиною закупорки вен.

Адаптації на молекулярному рівні

Мал. 1. Мутація гена гемоглобіну та її наслідки

Мал. 7.2. Організми з різними варіантами

виведення продуктів обміну Нітрогену

Що спричинило зміну у хімічному складі

продуктів виділення у тварин?

Коли живі істоти вийшли на поверхню, їм довелося пристосовуватися до дефіци-

ту вологи. Амоніак гарно виводить продукти обміну Нітрогену, але він потребує
для виведення багато води. Це не є логічним використовувати амоніак там, де
воду не завжди можна знайти. Тому ссавці стали використовувати сечовину, бо
вона потребує набагато менше води. У пташок ж виводиться сечова кислота,
яка потребує мінімальної кількості вологи.

Адаптації на клітинному рівні

Яку проблему вирішує поява скоротливої вакуол у

одноклітинних присних водойм?

Через цю вакуолю весь час виводиться зайва волога.

Мал .2. Скоротлива вакуоля амеби — адаптація до життя у прісних водоймах

Отже, тепер ви знаєте (усно)

1. На яких рівнях організації живого відбуваються адаптації?

2. На якому рівні організації живого можна легко помітити адаптації?

3. Які адаптації можуть відбуватися на молекулярному рівні?

4. Які адаптації можуть відбуватися на клітинному рівні?

Запитання та завдання

6*. Рослини з С4-фотосинтезом поширені переважно в більш південних регіонах і

рідко трапляються у високих широтах. Запропонуйте й обґрунтуйте пояснення
цього факту.
Рослини з С4-фотосинтезом домінують майже на всіх луках у тропіках, субтропіках та
теплих помірних поясах. Саме ці зони є найбільш сонячними, що є важливим для цих
рослин. Також у високих широтах дуже мала вологість повітря/ґрунту, що не є привабли-
вим для високопродуктивних культур : кукурудза, сорго, цукровий очерет. Звідси я гадаю,
що комфортний ареал існування рослин з таким типом фотосинтезу має бути сонячним та
відносно вологим.

Цікаво знати!
Адаптації в еволюції людини
Преадаптація до прямоходіння

Вертикальне положення тіла під час локомоції почало формуватися у предків

людини ще під час життя на деревах. Перші ознаки цього помітні в найбільш
раннього представника цієї еволюційної лінії — сахельантропа (жив 7 млн років
тому). У нього вперше серед приматів почалося переміщення потиличного отвору
із задньої частини черепа на нижню, що є свідченням адаптації до випрямленого
пересування.

Реконструкція ардипітека

І лише нащадки ардипітеків — австралопітеки — мали нижні кінцівки,

пристосовані для переміщення переважно земною поверхнею, а не по деревах.
Здатність пересуватися у вертикальному положенні виявилася надзвичайно
вдалим пристосуванням до життя в савані. Це полегшувало орієнтування,
дозволяло переносити дитинчат і їжу та вивільняло передні кінцівки для
використання палок і каменів як знарядь для захисту від хижаків. Тому за
порівняно короткий час (приблизно 300 тис. років) будова нижніх кінцівок
змінилася, що дозволило австралопітекам успішно перейти до життя на просторах
саван.

Череп та реконструкція сахельантропа

Аналіз скелета ардипітека, який жив на 2 млн років пізніше, свідчить про те, що
він був ще більше пристосований до прямоходіння, ніж сахельантроп. І хребет, і
таз ардипітека вже мали особливості, які свідчили про пересування у
випрямленому стані, але будова кінцівок ясно вказувала на те, що ардипітеки
жили і живилися переважно на деревах.

Порівняння скелетів шимпанзе та австралопітека (кольором позначено

ділянки, що забезпечують рух)

Міні-довідник

Відповідь на запитання, яким чином сформувалася така преадаптація, була

отримана під час спостереження за орангутанами. Виявилося, що вони періодично
пересуваються вертикально. У цьому випадку ноги забезпечують утримання на
гілках, а руками мавпи можуть збирати плоди або підтримувати рівновагу. Скоріш
за все, у предків людини цей спосіб пересування по деревах став основним, а після
зміни середовища існування з деревного на наземний виявився вдалою
передумовою для життя в новій екологічній ніші.
Один із способів локомоції орангутана

Адаптація на молекулярному рівні

Адаптація до нового середовища існування під час переходу до життя в савані

відбувалася у предків людини на різних рівнях організації, зокрема і на
молекулярному. Для ефективного виживання в нових умовах суттєво зростала
роль соціальних стосунків і взаємопідтримки особин у групах, тому з'явилася
необхідність у зниженні агресивності поведінки. Одним із можливих шляхів стало
зниження рівня тестостерону в організмі. Зовнішньою ознакою такої зміни стало
зменшення розмірів ікол у представників еволюційної лінії людини.

Розмір ікол шимпанзе і людини

Адаптація до екологічної ніші. «Полуденний хижак»

Однією з цікавих гіпотез, яка пояснює зовнішній вигляд сучасної людини, є

гіпотеза зайняття нашими предками екологічної ніші «полуденного хижака». В
умовах африканської савани період часу всередині дня є періодом зниженої
активності більшості мешканців савани через сильну жару і ризик перегріву у
випадку активних рухів. Утрата волосяного покриву на тілі та сильний розвиток
потових залоз дозволили предкам людини ефективно запобігати перегріву в
найбільш жаркий період доби, а наявність густого волосся на голові вберігала від
перегріву мозок. Це дозволило різко підвищити ефективність полювання, бо через
ризик перегріву їхні жертви не могли довго втікати, а хижаки — нападати.
Безволосе тіло і пишне волосся на голові — адаптація до полуденної
активності

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Дати(усно) відповіді на питання:

1. Що таке адаптація?

2. Що таке мімікрія і які її форми вам відомі?

3. Які органи є аналогічними, а які гомологічними?

4. Чи може адаптація бути абсолютною?

Домашнє завдання

Вивчити 3-4 параграфи підручника.

Продивитися відео за посиланням: https://www.youtube.com/watch?

v=DHSESzx73Pw&list=PLWteg9_gGYtG7_61pkanDGc_ZhOX0kf_T&index=3

та створити ментальну карту «Стратегії адаптацій»

 Стратегії адаптацій

Організмів Рослин

Розмножен
Ехолокаці ня
Міграція
я квіткових
рослин

Застережли Поширення
Сплячка ве плодів і
забарвлення насіння

Заціпені Дефіцит
Холод
ння води

Надмірн
Маскува
Холод е
ння
зволоже

Мімікрія Спека