№44 (8149) • 3 листопада 2017 року
ua
Не обійшла біда осторонь і Кіцманщину
Із матеріалів архіву СБУ щодо проведення на Буковині та в Кіцманському районі, зокрема, операції «Захід»,
в ході якої понад 600 буковинських родин виселено до Сибіру
Н ещодавно, 21 жовтня, ми відзначали
70 річницю від проведення одного з
багатьох злочинів більшовицького режиму –
масової депортації українців до Сибіру, яка в
документах радянської каральної системи зна-
чилась як «Операція «Захід». О 6-й ранку одно-
часно по всій Західній Україні в будинки людей
увірвалися представники партії та КДБ, дали
півгодини на збори найбільш необхідного, за-
вантажили в товарні вагони та вивезли до Си-
біру. Того дня така доля спіткала понад 75 тисяч
українців, або ж понад 25 тисяч родин. Це була
найбільш масова післявоєнна акція з виселен-
ня українців, проте вже не перша подібна акція
комуністичної системи, та й не остання – за-
галом історики нараховують не менше, аніж 8
масових, організованих радянською владою,
кампаній із виселення на Буковині.
Цього разу йшлося про виселення виключно
родин повстанців, учасників ОУН-УПА – «вби-
тих, заарештованих, а також тих, які продовжу-
вали боротьбу». Загалом чекісти наприкінці
вересня 1947 року нарахували на Буковині 950
родин повстанців, у складі яких близько 2500
осіб. При цьому доповідали, що на території
Чернівецької області сім’ї оунівців, які підляга-
ли виселенню, є у 110 населених пунктах. Про-
те оскільки згодом із «Центру» довели «норму»
– виселити 600 родин, було прийнято рішення
виселити родини повстанців із 66 населених
пунктів. Відповідно сформували списки – 600
родин на виселення, а також ще 182 родини
– «резерв, враховуючи можливий недобір».
Остаточно ж з Буковини було депортовано 616
родин – 1635 осіб, більшість з яких жінки та
діти, в тому числі й немовлята.
Основний тягар впав на населення Вижниць-
кого, Путильського, Вашківського та Заставнів-
ського районів.
Не обійшла біда осторонь і Кіцманщину. На
той час кілька сіл, які нині належать до Кіцман-
щини, входили до Вашківського району. Цей
факт наклав певний відбиток на проведення
депортації в районі. Власне, із Кіцманського ра-
йону було виселено 20 родин, або ж 51 особу
(14 чоловіків, 25 жінок та 12 дітей), зокрема із
Киселева, Борівців, Шишківців, Ставчан, Валяви
та Гаврилівців.
Крім того, із тих сіл Кіцманщини, які на той час
входили до Вашківського району, депортовано
68 родин (173 особи), зокрема із сіл Драчинці,
Станівці Долішні, Станівці Горішні, Кальнівці,
Глиниця та Зеленів.
Загалом із Кіцманщини 21 жовтня 1947 року
вивезено до Сибіру 90 родин, або ж 228 осіб.
Родини, яких виселяли із Кіцманського райо-
ну, вантажили у вагони на залізничній станції
Заставна, а із сіл Вашківського району – безпо-
середньо у Вашківцях. Далі на станції Лужани
з вказаних вагонів було сформовано ешелон,
який вирушив у пункт призначення – станція
Половинка (Вуглеуральск) Молотовської (нині
Пермської) області Росії, за понад 2800 кіломе-
трів від Чернівців.
Радянськими каральними органами було
розроблено детальний сценарій проведення
виселення. Напередодні до села направлялася
опергрупа, нібито з метою підготовки до про-
ведення виборів та хлібозаготівель. З приїздом
у село старший опергрупи скликав нараду ак-
тиву села, на якій обговорювалося питання про
господарські та політичні заходи, а після того
проводилася бесіда з поточних політичних пи-
тань із розрахунком затягнути цю нараду до 3-4
години ночі. Після цього одразу наказувалося
приступити до проведення операції з залучен-
ням активу села, учасників зборів. Оперпраців-
ник направлявся до місця проживання сімей,
біля будинків безшумно виставляв охорону, із
завданням не випускати нікого з цих будинків
і затримувати кожного, хто приходив. Перед
початком операції тим, кого виселяють, оголо-
шували рішення радянського уряду, що ця сім’я
підлягає виселенню у віддалені райони СРСР у
зв’язку з тим, що її члени проводили активну
боротьбу проти радянської влади. При цьому
роз’яснювалися умови виселення та поперед-
жалося про відповідальність за опір чи спробу
ухилитися від виселення. Одночасно оперпра-
цівник прискіпливо обшукував приміщення.
Працівники радянських органів складали опис
майна, яке залишалося після виселення, для
подальшого розподілення. Окрема інструк-
ція зазначала: «Оперпрацівники та військові
підрозділи повинні бути в постійній бойовій
готовності і в випадку збройного опору чи ви-
никнення ексцесів вживати рішучих заходів до
їх ліквідації, аж до застосування зброї. В усіх ви-
падках застосування в справі зброї необхідно
діяти твердо і рішучо».
Згодом поступила вказівка: «Операцию по
выселению начать на рассвете в 5.00 (пізніше
дані були скориговані і операція почалася о
6-й годині ранку) в назначенный день одно-
временно во всех селах и по всем семьям. Опе-
рацию по подъёму семей и вывозу их за село
закончить в течении 2-3 часов».
Проте в плани МДБ втрутився фактор, який
важко було врахувати та передбачити в планах.
Історичне життя
В ніч на 19 жовтня в області розпочалася за-
вірюха, яка не зупинялася до самого моменту
виселення. Станом на день початку операції всі
дороги замело, проводовий зв'язок повсюди
був зруйнований снігопадами. Щодня і навіть
щогодини в Чернівці надходили повідомлення
з районів про неможливість проведення опе-
рації та з проханнями дати вказівки, як далі дія-
ти у зв’язку з погодними умовами.
Незважаючи на зазначені обставини, ра-
дянська влада не мала наміру змінювати свої
плани. Опівночі з 20 на 21 жовтня поступила
вказівка: незалежно від погоди операцію на-
значити у визначений день і час. В тих районах,
де за умовами погоди автомашина не пройде,
вивезення сімей організувати будь-якими засо-
бами». В результаті таких дій влади виселення
буковинських родин окрім загального жаху са-
мого факту примусового виселення, додалися
ще й нелюдські поневіряння. Людей змушували
навіть пішки пробиватися через величезні сні-
гові замети.
Завдяки розсекреченню архівних матеріа-
лів зараз ми можемо детально ознайомитись
із вчиненням цього злочину радянської кому-
ністичної системи. Наприклад, три документи
із архівів спецслужб розкривають підготовку
та проведення виселення людей із сіл, які на
той час входили до Кіцманського району. Це
— план проведення операції в Кіцманському
районі, доповідна записка про результати про-
ведення операції, а також рапорт коменданта
залізничної станції Заставна, де проводилися
завантаження людей до вагонів.
Н
року.
аразі опублікуємо списки осіб, виселе-
них із кіцманських сіл 21 жовтня 1947
Загалом в Кіцманському районі станом на
вересень 1947 року чекістами було встанов-
лено 91 родину повстанців у 20-ти населених
пунктах, в яких налічувалося 219 осіб. Зокрема,
у Кіцмані – 2 родини (3 особи), в Борівцях – 14
(47), в Шишківцях – 11 (25), в Киселеві – 11 (21),
Давидівцях – 9 (23), Ставчанах – 9 (21), Валяві –
7 (15), Малятинцях – 5 (15), Гаврилівцях – 4 (8),
Суховерхові – 4 (11), Кліводині – 3 (4), Лужанах
– 2 (3), Шипинцях – 2 (8), Берегометі – 2 (4) та
по одній родині у селах Нові Мамаївці (1 особа),
Старі Мамаївці (2), Клокічка (2), П’ядиківці (1),
Оршівці (2) та Ошихліби (2).
У зв’язку із встановленням планових показ-
ників для області необхідно було виселити 600
родин. Остаточно під виселення потрапили такі
родини з Кіцманського району, серед вихідців з
яких були повстанці:
Киселів — 7 родин (17 осіб)
1. КЛЕЦКО Олена Георгіївна, 1926 р.н.,
КЛEЦКО Микола Г., 1928 р.н.
2. КОВАЛЬСКА Параска Іванівна, 1920 р.н.
3. ГОРДЕЙ Олена Григорівна, 1903 р.н.
4. ФІЛІПЧУК Анастасія Василівна, 1907 р.н.,
ФІЛІПЧУК Ф.І., 1930 р.н., ФІЛІПЧУК А.І., 1943 р.н.
5. ФЕДІРЧИК Василина Василівна, 1929 р.н.,
ФЕДІРЧИК М.В., 1934 р.н., ФЕДІРЧИК П.В., 1937
р.н., ФЕДІРЧИК М.Н., 1896 р.н.
6. ЯКІВЧИК Василина Олександрівна, 1906
р.н., ЯКІВЧИК М.І., 1932 р.н., ЯКІВЧИК А.І., 1935
р.н., ЯКІВЧИК П.І., 1940 р.н., ЯКІВЧИК А.І., 1928
р.н.
7. БАБ’ЯК Марія Георгіївна, 1910 р.н.
Ставчани — 4 родини (14 осіб)
1. ОЛЕКСІЄВИЧ Іхтима Онуфріївна, 1899 р.н.,
ОЛЕКСІЄВИЧ А.Я., 1920 р.н., ОЛЕКСІЄВИЧ М.Я.,
1927 р.н., ОЛЕКСІЄВИЧ А.Я., 1929 р.н., ОЛЕКСІЄ-
ВИЧ М.Я., 1933 р.н.
2. АХТИМІЙЧУК Мафта Яківна, 1919 р.н., ГРІЄВ
Н.Г., 1939 р.н.
3. ОЙСТРИК Мафта Миколаївна, 1910 р.н.,
ОЙСТРИК З.І., 1930 р.н., ОЙСТРИК Г.І., 1935
р.н., ОЙСТРИК А.І., 1938 р.н., ОЙСТРИК В.І.,
1944 р. н.
4. РУСНАК Мафта Василівна, 1900 р.н., РУС-
НАК І.Т., 1929 р.н.
Борівці — 4 родини (12 осіб)
1. ГОРДЕЙ Штефанія Іванівна, 1927 р. н., ГОР-
ДЕЙ А.І., 1929 р.н., ГОРДЕЙ В.І., 1935 р.н.
2. СКОРЕЙКО Іванія Василівна, 1929 р. н., СКО-
РЕЙКО Т.В., 1931 р.н.
3. СЛИВКА Марія Михайлівна, 1927 р.н.,
СЛИВКА А.М., 1931 р.н. ЧАК З.Т., 1934 р.н., ІВАНЧАК М.Т., 1937 р.н., ІВАН-
4. ФЕДОРЯК Олена Олександрівна, 1913 р.н.,
ФЕДОРЯК Г.С., 1864 р.н., ФЕДОРЯК Е.В., 1875 р.н.,
ФЕДОРЯК В.Ф., 1935 р.н., ФЕДОРЯК М.Т., 1939
р.н.
Шишківці — 3 родини (8 осіб)
1. РЕХЛО Катерина Василівна, 1894 р.н.
2. ФОЛІБОГА Олена Дмитрівна, 1919 р.н.,
ФОЛІБОГА М.М., 1927 р.н., ФОЛІБОГА Д.М., 1929
р.н., ФОЛІБОГА З.М., 1934 р.н., ФОЛІБОГА В.М.,
1942 р.н., ФОЛІБОГА М.М., 1943 р.н.
3. КРИВЕНЧИК Марія Кирилівна, 1892 р.н.
Гаврилівці — 2 родини (4 особи)
1. ФЕДОРЯК Софія Іванівна, 1919 р.н., ФЕДО-
РЯК Л.Н., 1941 р.н.
www.freelife.cv.
2. СТРИЖИБОРОДА Марія Василівна, 1907
р.н., СТРИЖИБОРОДА М.В., 1931 р.н.
Валява — 2 родини (4 особи)
1. СОПКО Дмитро Юрійович, 1895 р.н., СО-
ПКО Е.Т., 1896 р.н., СОПКО Е.Д., 1928 р.н.
2. ПОЛОВИК Анна Григорівна, 1918 р.н.
Д о резервного списку по Кіцманському
району було включено 8 родин у складі
20 осіб. До їх виселення справа не дійшла, при-
наймні восени 1947 року. Багато з цих родин
і не здогадувались, що у ті тривожні дні були
фактично на волосині від депортації в Сибір.
Хотілося б дізнатись, як склалась їх подальша
доля.
Зокрема, до резервного списку були вклю-
чені:
Суховерхів — 2 родини (4 особи)
1. ШИМАНСЬКИЙ Антон Мафтейович, 1896
р.н., ШИМАНСЬКА Д.А., 1921 р.н.
2. АНДРОНИК Іхтима Діонізівна, 1911 р.н., АН-
ДРОНИК І.І., 1937 р.н.
Малятинці — 2 родини (7 осіб)
1. ВАЛЬЧУК Марія Миколаївна, 1907 р.н.,
ВАЛЬЧУК Н.В., 1929 р.н., ВАЛЬЧУК С.В., 1937 р.н.,
ВАЛЬЧУК З.В., 1940 р.н.
2. ГРИГІРЧИК Магдалина Василівна, 1913 р.н.,
ГРИГІРЧИК С.В., 1939 р.н., ГРИГІРЧИК Е.В., 1883
р.н.
Берегомет — 1 родина (2 особи)
1. КУПЧАНКО Георгій Георгійович, 1889 р.н.,
КУПЧАНКО З.Д., 1901 р.н.
Витилівка — 1 родина (2 особи)
1. КРИКЛИВЕЦЬ Дмитро Іванович, 1930 р.н.,
КРИКЛИВЕЦЬ Ю.І., 1934 р.н.
Давидівці — 1 родина (2 особи)
1. ОЛЕКСЮК Катерина Євгенівна, 1891 р.н.,
ОЛЕКСЮК З.Д., 1926 р.н.
Шипинці — 1 родина (3 особи)
1. ГРЕКУЛ Микола Онуфрійович, 1892 р.н.,
ГРЕКУЛ М.П., 1895 р.н., ГРЕКУЛ В.Н., 1919 р.н.
К рім того, із тих кіцманських сіл, які на той
час входили до Вашківського району,
було депортовано 68 родин (173 особи):
Станівці Долішні — 11 родин (22 особи)
1. ЛИСАК Марія Онуфріївна, 1891 р.н.
2. ГАЛЬЧУК Катерина Тодорівна, 1880 р.н.,
ГАЛЬЧУК Г.М., 1922 р.н.
3. МИРОНЮК Марія Іванівна, 1919 р.н., МИ-
РОНЮК І., 1941 р.н., МИРОНЮК С., 1943 р.н., МИ-
РОНЮК А., 1947 р.н.
4. РУСНАК Катерина Миколаївна, 1920 р.н.,
РУСНАК Н.Т., 1938 р.н.
5. СОБКО Аксінія Семенівна, 1907 р.н., СОБКО
М.М., 1931 р.н.
6. ХАРЕНА Анна Іванівна, 1897 р., ХАРЕНА І.,
1929 р.н., ХАРЕНА Е., 1941 р.н.
7. ФРУНЗЕ Олена Георгіївна, 1880 р.н.
8. САНДУЛЯК Віктор Георгійович, 1928 р.н.
9. ПАСІЧНЯК Юстина Дмитрівна, 1888 р.н.
10. САРІОН Розалія Яківна, 1905 р.н.
11. СТРЕЛЬЧУК Семен Онуфрійович, 1876 р.н.,
СТРЕЛЬЧУК Н.С., 1891 р.н., СТРЕЛЬЧУК А.А., 1937
р.н., СТРЕЛЬЧУК І.С., 1940 р.н.
Станівці Горішні — 12 родин (35 осіб)
1. ЯСИНОВСЬКА Юстина Василівна, 1901 р.н.,
ЯСИНОВСЬКА С., 1931 р.н., ЯСИНОВСЬКИЙ В.,
1933 р.н., ЯСИНОВСЬКА В., 1939 р.н., ЯСИНОВ-
СЬКИЙ Ф., 1935 р.н.
2. ГУНЬКО Олена Миронівна, 1926 р.н., ГУНЬ-
КО В., 1944 р.н.
3. АНДРЕЙЧУК Марія Дмитрівна, 1931 р.н.,
АНДРЕЙЧУК Ф., 1933 р.н.
4. ЛАКУСТА Домна Григорівна, 1910 р.н., ЛА-
КУСТА В., 1935 р.н., ЛАКУСТА С., 1937 р.н., ЛА-
КУСТА М., 1942 р.н.
5. ТРАЧУК Олексій Миколайович, 1886 р.н.,
ТРАЧУК Р.Г., 1888 р.н.
6. КОСТАЩУК Домна Іванівна, 1919 р.н., КОС-
ТАЩУК Р.І., 1875 р.н.
7. ОСИПЧУК Савета Іванівна, 1923 р.н.
8. РАДОЩУК Василина Георгіївна, 1909 р.н.,
РАДОЩУК Е., 1932 р.н.
9. ІВАНЧАК Раїфта Степанівна, 1910 р.н., ІВАН-
ЧАК С.Т., 1941 р.н.
10. ЛАКУСТА Савета Іванівна, 1900 р.н., ЛА-
КУСТА Н.В., 1922 р.н., ЛАКУСТА С.В., 1931 р.н.,
ЛАКУСТА О., 1936 р.н.
11. ГАВДУН Юстина Михайлівна, 1922 р.н.,
ЛАКУСТА А.І., 1940 р.н.
12. ГАРАМІТА Марія Танасіївна, 1908 р.н., ГА-
РАМІТА В., 1929 р.н., ГАРАМІТА В., 1930 р.н., ГАРА-
МІТА С., 1933 р.н., ГАРАМІТА О., 1938 р.н.
Глиниця – 5 родин (17 осіб)
1. ЕРИЧУК Стефанія Тодорівна, 1930 р.н., ЕРИ-
ЧУК Д., 1946 р.н.
2. МЕЛЬНИК Марафта Георгіївна, 1907 р.н.,
МЕЛЬНИК В., 1939 р.н.
3. ГРИГОРІЙ Катерина Дмитрівна, 1892 р.н.,
7
ГРИГОРІЙ С., 1939 р.н., МЕЛЬНИК М.Н., 1922 р.н.,
МЕЛЬНИК П., 1931 р.н., МЕЛЬНИК С., 1925 р.н.,
МЕЛЬНИК Д., 1941 р.н., МЕЛЬНИК Н., 1944 р.н.
4. ЗВАРИЧ Тодосія Миколаївна, 1930 р.н., ЗВА-
РИЧ В., 1941 р.н., ЗВАРИЧ К., 1937 р.н.
5. ГУЦУЛЯК-МЕЛЬНИК Домна Самсонівна,
1885 р.н., МЕЛЬНИК В.Я., 1941 р.н., МЕЛЬНИК
Е.Я., 1942 р.н.
Драчинці — 26 сімей (70 осіб)
1. МАЛЕШ Савета Севостьянівна, 1906 р.н.
2. СКАРІОЦЬКА Савета Никифорівна, 1927
р.н., СКАРІОЦЬКИЙ Д., 1933 р.н., СКАРІОЦЬКА
Ф., 1937 р.н.
3. ГУДИМА Михайло Маркович, 1895 р.н., ГУ-
ДИМА Е.М., 1912 р.н., ГУДИМА У., 1932 р.н., ГУ-
ДИМА М., 1934 р.н., ГУДИМА А., 1938 р.н., ГУДИ-
МА Е., 1940 р.н., ГУДИМА І., 1944 р.н.
4. СЛЮЗОВИЧ Марія Михайлівна, 1893 р.н.,
СЛЮЗОВИЧ П., 1930 р.н.
5. ГАСЯК Михайло Селіверстович, 1931 р.н.
6. ПОПОВИЧ Прасковья Миколаївна, 1908
р.н., ПОПОВИЧ Е., 1933 р.н., ПОПОВИЧ Д., 1931
р.н., ПОПОВИЧ М., 1941 р.н.
7. САВЧУК Савета Іванівна, 1890 р.н., САВЧУК
М.К., 1922 р.н., САВЧУК А., 1931 р.н.
8. КАЗИМИР Устина Василівна, 1899 р.н., КА-
ЗИМИР Д., 1930 р.н., КАЗИМИР М., 1931 р.н.
9. ПІЦ Домна Олексіївна, 1930 р.н., КОШУРБА
А.Т., 1901 р.н., КОШУРБА С.С., 1904 р.н.
10. КУРЧАК Іван Георгійович, 1914 р.н.
11. ПІЦ Євгенія Яківна, 1885 р.н.
12. КОШУРБА Вероня Іллінічна, 1926 р.н., КА-
ШУРБА В.І., 1934 р.н.
13. САДОВА Анна Григорівна, 1874 р.н., СА-
ДОВА М., 1922 р.н., САДОВА У., 1941 р.н., САДО-
ВА Д., 1942 р.н.
14. ПРОКОПЕЦЬ Євгенія Петрівна, 1918 р.н.,
ПРОКОПЕЦЬ Я., 1938 р.н., ПРОКОПЕЦЬ Н., 1943 р.н.
15. ГЕРАСИМ Раїфта Петрівна, 1887 р.н.
16. АВРАМ Мафта Никифорівна, 1887 р.н., АВ-
РАМ Н.П., 1889 р.н., ФІЛІПЧУК Е.П., 1945 р.н.
17. БУДЗ Євгенія Семенівна. 1892 р.н., БУДЗ П.,
1935 р.н., БУДЗ С., 1934 р.н.
18. РОТАР Зіновія Георгіївна, 1910 р.н., РО-
ТАРЬ С.Е., 1933 р.н.
19. ПРОКОПЕЦЬ Зіновія Миколаївна, 1877
р.н.
20. ЛУНГУЛ Марія Олександрівна, 1877 р.н.,
ЛУНГУЛ І.Н., 1902 р.н., ЛУНГУЛ О.І., 1930 р.н.
21. КАЗИМИР-ПУРШЕГА Микола Аннович,
1929 р.н.
22. ДЬЯКОНЕНКО Домна Сергіївна, 1875 р.н.
23. КУПЧЕНКО Діонізій Іванович, 1873 р.н.,
КУПЧЕНКО С.М., 1876 р.н., КУПЧЕНКО С.Д., 1900
р.н., КУПЧЕНКО А.В., 1908 р.н., КУПЧЕНКО А.С.,
1942 р.н., КУПЧЕНКО В.С., 1944 р.н.
24. АВРАМ Андрій Георгійович, 1892 р.н., АВ-
РАМ М.М., 1920 р.н., АВРАМ Г.А., 1933 р.н., АВ-
РАМ І., 1942 р.н., АВРАМ М., 1941 р.н.
25. НОСЕЙ Марія Михайлівна, 1926 р.н.
26. ПІЦ Марія Григорівна, 1920 р.н., БУДЗ С.А.,
1877 р.н., БУДЗ Д.Г., 1928 р.н., БУДЗ І., 1936 р.н.
Зеленів — 3 родини (4 особи)
1. КРИЦЯК Зіна Стефанівна, 1929 р.н.
2. КРИЦЯК Євгенія Михайлівна, 1924 р.н.
3. КРИЖАНОВСЬКИЙ Андрій Михайлович,
1891 р.н., КРИЖАНОВСЬКА Е.Т., 1884 р.н.
Кальнівці — 9 родин (21 особа)
1. РУСНАК Михайло Степанович, 1887 р.н.,
РУСНАК В.М., 1934 р.н., РУСНАК Я., 1936 р.н.
2. ГРИГОРЕЦЬ Фрозина Іванівна, 1903 р.н.
3. ГРИГОРЕЦЬ Анна Василівна, 1908 р.н., ГРИ-
ГОРЕЦЬ М., 1932 р.н., ВОЙЦЕНКО Е.А., 1947 р.н.,
ВОЙЦЕНКО Е.К., 1867 р.н.
4. ФЕДОРЯК Олена Тимофіївна, 1911 р.н., ФЕ-
ДОРЯК М., 1946 р.н.
5. МОСКАЛИК Прасковья Іллінічна, 1919 р.н.
6. ДАНИЛЮК Анна Георгіївна, 1898 р.н., ДА-
НИЛЮК І.Л., 1929 р.н., ДАНИЛЮК А., 1933 р.н.
7. ГЛАГОЛЮК Марія Дмитрівна, 1905 р.н., ГЛА-
ГОЛЮК А., 1937 р.н.
8. ГРУШКОВСЬКА Олена Михайлівна, 1928
р.н.
9. СТОЯН Анна Олексіївна, 1909 р.н., СТОЯН
А., 1937 р.н., СТОЯН Е., 1943 р.н., СТОЯН В., 1945
р.н.
У радянських документах чітко відзначаєть-
ся, що саме внаслідок політики виселення вда-
лося остаточно переламати ситуацію в області
та в районі в плані організації та вступу людей
до колгоспів.
Матеріали підготував:
Василь Мустеца.
Про автора
Василь Мустеца, 1974 року
народження, коріння – із села Шу-
бранець Заставнівського району
Чернівецької області. Закінчив
історичний факультет Черні-
вецького національного універси-
тету. Займається дослідженням
боротьби ОУН-УПА на території
Буковини, зокрема в Кіцмансько-
му та Заставнівському районах, а також пра-
цює над питаннями історії села Шубранець.