10 прикладів застосування міжнародно-правових санкцій

Прийнята 31 липня 2006 р. Радою Безпеки ООН Резолюція № 1696, що

вводила економічні санкції проти Ісламської Республіки Іран, стала реакцією
міжнародної спільноти на ядерні дослідження Тегерана, що викликало серйозні
побоювання, і повинна була ліквідувати виниклу в регіоні серйозну загрозу
режиму Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1968 р. Зокрема,
відзначена і наступні резолюції РБ ООН (№ 1737 від 23 грудня 2006 р., № 1747
від 24 березня 2007 р., № 1803 від 3 березня 2008 р., № 1929 від 9 червня 2010
р.) обмежували безпосередні поставки матеріалів і технологій для іранської
ядерної програми, стосувалися фінансових активів фізичних та юридичних
осіб, які були пов’язані з ядерною або ракетною програмами Тегерана. Однак,
як показав подальший розвиток подій, дії РБ ООН не дали очікуваного ефекту.
Прийняття Генеральною Асамблеєю ООН резолюції від 18 травня 1951 року
про повне ембарго на торгівлю з КНР у зв’язку з війною в Кореї змусило
Гонконг терміново шукати нові ринки збуту продукції (ними стали країни
Південно-Східної Азії), послуживши, таким чином, поштовхом для розвитку в
Гонконзі місцевого виробництва та економічного зростання.
28 лютого 2014 року уряд Швейцарії прийняв рішення заморозити
рахунки 20 громадян України у своїх банках. У поширеному офіційному списку
вказано прізвища Віктора Януковича та його сина Олександра, Сергія Арбузова,
Миколи Азарова і ряду інших членів кабінету міністрів. Аналогічне рішення
ухвалила влада Ліхтенштейну. Австрія також заморозила на вимогу Києва
рахунки 18 громадян України в банках на своїй території. Прокуратура Женеви
завела кримінальну справу стосовно Віктора Януковича за звинуваченням у
відмиванні грошей. Разом з тим, на середину листопада 2014 року 18 колишніх
українських високопосадовців, які перебувають під майновими санкціями, не
мали заборони на отримання Шенгенської візи та інших європейських віз, що
стало відомо після видачі Андрію Портнову шенгенської візи на рік. Прем'єр-
міністр Канади Стівен Гарпер 6 березня також оголосив про замороження
активів представників режиму колишнього президента Віктора Януковича. Сайт
 Ради ЄС 6 березня 2014 року оприлюднив перелік осіб, проти яких
застосовуються санкції, а саме замороження і повернення незаконно
привласнених коштів української держави.
Міжнародні санкції щодо Росії, що почали застосовуватися у 2014 році —
політичні та економічні заходи, направлені на припинення агресії Росії проти
України; складова міжнародної реакції на збройну агресію РФ проти України.
Санкції ввели ЄС та США, Канада, Японія, Норвегія, Швейцарія, Австралія,
Нова Зеландія, загалом — 41 країна, власне Україна, а також Парламентська
асамблея Ради Європи та, неформально, Китай. Метою санкцій є припинення
фінансування, озброєння та постачання Росією терористів на схід України.
Передбачалось, що санкції будуть вводитись поетапно: перший етап —
обмеження співробітництва; другий — обмеження на постачання окремих видів
технологій; третій — секторальні санкції, направлені проти окремих секторів
економіки РФ.
У відповідь на запровадження санкцій, 1 серпня 2014 Росія запровадила
ембарго на більшість польських овочів та фруктів, в тому числі яблук. 19 липня
2014, у відповідь на розширення США списку санкцій, Росія закрила в'їзд у
країну 12 громадянам США. 7 серпня Росія ввела повну заборону на постачання
яловичини, свинини, овочів і фруктів, м'яса птиці, риби, сирів, молока і
молочних продуктів з країн ЄС, США, Австралії, Канади та Королівства
Норвегія — країн, які ввели проти неї санкції. 15 серпня Росія обмежила
держзакупівлі товарів легкої промисловості, в тому числі одягу та тканин, з ЄС
та США.
26 липня Президент Чечні Рамзан Кадиров «ввів» санкції проти
Президента США Барака Обами та чиновників Євросоюзу, «заборонивши» їм
в'їзд на території Чечні та «заморозивши» їх активи.
Санкції що́до Криму — практика застосування політико-економічних
санкцій міжнародним товариством щодо суб'єктів окупованого Росією Криму та
кримської економіки, російських агентів, що орудують в Криму, та персональні
санкції щодо осіб, причетних до «переходу» Криму з українського правового
поля у неправове та російське. Складова міжнародних санкції щодо Росії.
Європейський Союз заборонив фінансову підтримку транспортної,
телекомунікаційної та енергетичної інфраструктури Криму та Севастополя. 30
липня 2014 вступили у силу обмеження.
Тарифна політика Дональда Трампа — серія протекціоністських
економічних заходів, здійснених адміністрацією Президента США Дональда
Трампа у зовнішній торгівлі США починаючи з 2017 року. Ці заходи призвели
до економічного протистояння США зі своїми основними економічними
партнерами — Китаєм та ЄС, а також з іншими країнами. Заходи також
спрямовані на захист американських виробників від конкуренції з імпортними
товарами. У березні 2018 адміністрація президента США Дональда Трампа
запровадила мита в розмірі 25% на сталь і 10% на алюміній стосовно Китаю,
Росії та Японії. Для ЄС, Канади, Мексики, Бразилії, Австралії та Аргентини
додаткові мита почали діяти з 1 червня.
20 червня 2018 у відповідь на запроваджені США мита на сталь та
алюміній ЄС запровадив 25% мита щодо ряду американських товарів, зокрема
мотоциклів, апельсинового соку та віскі, та 50% мито на взуття, деякі види
одягу та пральні машини. Нові тарифні обмеження стосуватимуться
американських товарів на загальну суму 2,8 мільярдів доларів. В зоні ризику —
європейські автовиробники, значна частина їх продукції потрапляє в США.
Введення мит на європейські автомобілі з боку США, дозволить США
розвивати власну автопромисловість.
Обмежувальні заходи щодо Білорусі були введені ЄС у 2004 році у
відповідь на зникнення двох опозиційних політиків, одного бізнесмена і одного
журналіста в 1999 і 2000 роках . Пізніше були застосовані додаткові
обмежувальні заходи проти тих, хто брав участь у порушенні міжнародних
стандартів на виборах та прав людини, а також у боротьбі з громадянським
суспільством та демократичною опозицією.