Проблематика впливу «Північного потоку-2» та

очікуваний прогноз подій після запуску газопроводу

Інструменти: документальний та історичний методи аналізу.

Актуальність тематики: З першою заявою про будівництво 2010

року, ідея не викликала шаленої невдоволеності, проте зворотньої реакіції
не послідувало. Спочатку гучна заява сприймалась багатьма країнами не
серйозно, проте з кожним роком все гостріше поставало енергетичне
питання, яке в свою чергу ставило під питання існування ЄС без корисних
копалин. У сьогоденні ми маємо ситуацію, в якій майже все є вирішеним і
позиція кожного з суб’єктів даної проблеми чітко детермінована на
міжнародній арені. Зважаючи на опір багатьох країн ЄС, а також США,
можна спостерігати перетворення «Північного потоку-2» з вигідного
економічного рішення для ЄС на цілий інформаційний та політичний
майданчик для протистояння. Отже, навіть після будівництва газопроводу
та нібито «зрозумілості» у відносинах противників та прихильників такого
положення. Звідси випливає логічне питання: «А що буде далі ?». Проте
воно звучить частково риторично.

Мета: дослідити взаємовідносини країн-членів ЄС та США щодо

поданого питання; дослідити вплив ключового прибічника будівництва –
Німеччини та її вплив на інших учасників дискусії; дослідити позицію
України щодо ситуації навколо газопроводу; спрогнозувати подальші
взаємовідносини тристороннього формату: ЄС – Україна – РФ.

Вступ
Слід почати із вже давньої невизначеності у відносинах ЄС, Росії та
України. Наявні фактори, включно із «Північним потоком-2», подають
нам картину того, що далеко не все так добре як хотілося б. Маємо багато
чинників, які лиш ускладнюють ситуацію. Напружені відносини
насамперед обумовлені «європеїзацією» України, та відхід від Митного
союзу, що почалось одразу після Революції Гідності та конфронтації на
сході нашої держави. Проте виникає нова комбінація в продовженні цієї
гри – поява нового газопроводу. І, до прикладу, у випадку з вже
існуючими факторами впливу ми вправитись можемо, то нова карта на
гральному столі виглядає, якнайменш, страхітливо. Справа в тому, що
виникає забагато фінансових питань при детальному дослідженні
проблеми. Факти вказують на те, що такі існуючі газопроводи з РФ через
Україну до Європи як «Союз» та «Дружба» мають пропускну здатність у
142,5 млрд куб. м на рік, що дає нам великий прибуток для економіки
країни, оскільки з ЄС та РФ стягувались відповідні податки за
використання нашої газотранспортної системи. З появою «Північного
потоку-2» в обхід України ми втрачаємо солідну суму прибутку до
державного бюджету, що ставить нас в скрутне економічне становище.
Крім того, ми будемо змушені купувати газ за підвищеними цінами, аби
країни Європи, особливо Німеччина, погодились проводити газ через вже
майже нікому не потрібний газопровід з України. Звичайно ми скоротили
імпорт газу за статистикою на цілих 38%, проте це все одно не дозволяє
нам почуватись економічно та енергетично задоволеними.

Аналіз отриманих даних

На даний момент часу наявна картина майже добудованого
газопроводу. Проте скільки виникало опору при його будівництві.
Згадаймо до прикладу Данію, яка активно виступала проти політики РФ на
міжнародній арені, у будь-який спосіб бойкотуючи та гальмуючи
будівництво. Проте про конфлікт чомусь ніхто зараз і не згадує. Все
завдяки Німеччині, яка всілякий раз лобіювала та пришвидшувала процес.
Погляньмо на це з боку власне ФРН. З одного боку США, які в той же час
мають вплив на Європу лише через країн-партнерів НАТО, головними
силами яких, як не дивно, є власне Німеччина. З другого боку Україна, яку
охопила політична невизначеність, локальні конфлікти у Криму й на сході.
З третього боку РФ, яке хоч і може посили свій політичний вплив через на
Європу через економічні та паливно-енергетичні чинники, проте ця ідея
радше сприймається як «навряд-чи». Отже на обличчя факт відсутності
опору будівництва або його присутність, лише у масштабі
контрольованим власне ФРН. Наступний пункт це енергетична залежність
ЄС від корисних копалин, запаси яких в Європі вже майже виснажились.
ЄС активно задіює свій бюджет в розробку альтернативних джерел енергії.
Проте ця істотна залежність від зеленої енергії почалась ще у 70-х роках
ХХ ст., коли країни ОПЕК буквально скрутили руки Європі та США
влаштувавши паливний кризис. Саме тоді Європа зрозуміла, що їм буде
невигідно жити на корисних копалинах у майбутньому. Так як на сьогодні
не виявляється можливим повністю від них відмовитись, то ЄС шукає
дешевшого імпортера газу, ось тут і з’являється РФ із запаморочливою
пропозицією.

Позиція України не може бути зображена нічим іншим, крім як

жахливим енергетичним становищем. Випливаючи з цього бачимо чітку
картину опору запуску газопроводу на міжнародній арені. Дуже цікаво
поглянути на фактор офіційних заяв, особливо аспект їхнього впливу на
нашу економіку. Адже тільки з появою перших навіть не достовірних
чуток про запуск «Північного потоку-2» влада почала вводити додаткові
тарифи на використання газу. Зрозуміло, що це може і бути крок на
випередження проте, будь-які новини та гучні заяви із заходу
сприймаються нашою державою вкрай імпульсивно. Ще одна проблема
позиції України полягає в поширенні впливу та тиску на Європу з боку
РФ. В те, що Росія не стане маніпулювати економікою ЄС, підсадивши їх
на свою газову «голку» дуже мало віриться, посилаючись на попередній
досвід роботи з Росією.

Прогноз
Спираючись на вже відомі та викладені факти, можна
припуститись деяких тверджень та можливих майбутніх подій. Почнемо з
Європи котра хоча і нібито врятувалась від енергетичної стагнації, проте
припустилась жахливої помилки піддавшись впливу. Причому увійшла в
дію ще одна змінна – соціал-демократи перемогли на парламентських
виборах в Німеччині, які власне були шаленими прихильниками
Будівництва газопроводу, що незмінно відіграватиме свою роль у політиці
всього ЄС.

Власне Україна продовжить політику проти запуску газопроводу,

проте зважаючи на підтримку ЄС «Північного потоку-2», варто очікувати
поліпшень стосунків між ними та Росією, а навіть за умови загострення
відносин, РФ матиме вагомий важіль впливу на ЄС, що може зіграти з
нами погану роль у ключових рішеннях Європи щодо України. Тому ці
фактори впливатимуть не лише на економічну та паливно-енергетичну
ситуацію в країні, а й на євроінтеграцію України. Причому США
відповідно послабить свій зв’язок з Європою, що гратиме не на нашу
користь.
Додатки
 Джерела

- https://uk.wikipedia.org/wiki/ОПЕК
- https://www.eurointegration.com.ua/news/2021/08/25/7126995/
- https://www.bbc.com/ukrainian/news-58511812
- https://energypost.eu/2018-investment-in-renewables-12-down-on-2017/
- https://www.dw.com/uk/соціал-демократи-перемогли-на-виборах-до-
бундестагу/a-59321793
- https://fbc.ua/news/ekonomika-uk/u-nimechchini-vistupili-za-shvidkij-
zapusk-pivnichnogo-potoku-2/
- https://www.google.com/url?
sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=&cad=rja&uact=8&ved=2ah
UKEwjR6NHf1OvzAhUnmYsKHWR1A7sQFnoECAoQAQ&url=http
%3A%2F%2Fwww.gazpromexport.ru
%2F&usg=AOvVaw3vH1ylOoomgj24DiaTbHi8
- https://www.google.com/url?
sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=&cad=rja&uact=8&ved=2ah
UKEwjGjK7Y1OvzAhXpmIsKHWOhCTcQFnoECAYQAQ&url=https
%3A%2F%2Fwww.gazprom.ru
%2F&usg=AOvVaw3wUkgCjonfRZgx02iM522V
- https://www.slovoidilo.ua/2021/06/09/infografika/svit/pivnichnyj-potik-
2-yak-prosuvayetsya-budivnycztvo-hazoprovodu-yaka-pozycziya-krayin