ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
КАФЕДРА ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ ТА
МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

АНАЛІТИЧНА ДОВІДКА
З МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН ТА СВІТОВОЇ ПОЛІТИКИ
НА ТЕМУ: «ЗОВНІШНЬОЕКОМІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ УКРАЇНИ ТА
НІМЕЧЧИНИ»

ВИКОНАЛА: студентка II курсу

історичного факультету групи
6.2919-1
Онишкевич Мілана Володимирівна
ПЕРЕВІРИЛА: к.і.н., доц. Казакова
О. М.

Запоріжжя, 2020 рік

 2

Аналіз потенціалу співпраці Німеччини з Україною та Запорізьким

регіоном
Сьогодні Німеччина для України є найбільш надійним партнером на
шляху до Європи. Німеччина ж, у свою чергу, теж зацікавлена у
співробітництві з Україною, встановлюючи з нею тісні економічно-правові
зв’язки. З початком європейського політичного курсу в Україні взаємодія
вищезазначених країн отримала досить великий потенціал на сьогоднішній
день, а також у майбутньому.

ІІ. Характеристика співробітництва України та Запорізького

регіону з Німеччиною
Офіційний початок дипломатичних відносин між Німеччиною та
Україною припадає на 17 січня 1992 року, але перші контакти між країнами
розпочалися трохи раніше, а саме у 1989 році, коли у Києві було засновано
Генеральне консульство Федеративної Республіки Німеччини. 7 лютого 1992
року Німеччина стала першою країною, яка відкрила своє посольство в
Україні. Потім у березні 1992 року відбувається відкриття українського
посольства у Бонні. Попередниками початку зв’язку між Україною та
Німеччиною стали розвал СРСР, здобуття 24 серпня 1991 року незалежності
Україною, возз’єднання Німеччини та закінчення Холодної війни. У 2017
році країни святкували 25 років з моменту встановлення дипломатичних
відносин, які поклали початок тісному співробітництву між провідною
європейською країною Німеччиною, відомою, як «локомотив Євросоюзу», та
Україною, яка останні роки має чіткий курс на євроінтеграцію.
Треба почати з енергетичної сфери, адже на сьогодні Україна є
перспективним членом в енергетичному партнерстві між країнами. Так, 26
серпня 2020 року під час робочої зустрічі в Берліні виконувачка обов'язків
міністра енергетики України Ольга Буславець і міністр економіки і
енергетики Німеччини Петер Альтмайер підписали спільну міжурядову заяву
між Україною і Німеччиною про початок енергетичного партнерства. На
 3

зустрічі було зазначено, що підписання спільної заяви є початком нового

рівня діалогу між Україною та Німеччиною у сфері енергетики, адже це
стане імпульсом для реалізації нових стратегічно важливих проектів з
реформування вугільної галузі і трансформації вугільних регіонів, розвитку
відновлюваної енергетики, зокрема, водневої і її інтеграції в мережу,
підвищення використання технологій енергоефективності у всіх секторах
економіки. Україна та Німеччина домовилися тісніше співпрацювати в
інтеграції енергетичних ринків України в ЕNTSO-E (європейська мережа
системних операторів передачі електроенергії, що забезпечує взаємодію
системних операторів загальноєвропейського і регіонального рівнів) для
підвищенні рівня енергетичної безпеки, декарбонізації економіки, обміну
інноваціями в енергетичних технологіях і реалізації спільних проектів в
сферах розвитку "зеленої" енергетики, цифровізації енергетичної
інфраструктури та створення сучасної енергетичної системи. Сторони також
мають намір сприяти енергетичній трансформації та покращувати умови для
інвестицій приватного сектора в постійну енергетику. Також Україна
зацікавлена у вивченні досвіду Німеччини в сфері трансформації вугільних
регіонів і початку трансформацій на своїй території підготувала пропозиції
для пілотних проектів трансформації двох шахт – на заході і на сході
України, що також було відзначено в Міністерстві енергетики. Слід також
зазначити про утворення Координаційного центру з питань трансформації
вугільних регіонів України від 13 травня 2020 року, який реалізовується за
допомогою GIZ, німецького агентства, що діє в Україні за дорученням
чотирьох німецьких міністерств, Європейського Союзу та уряду Швейцарії.
Мультіпартнерський фонд повинен стати ефективним механізмом
координації та залучення міжнародної фінансової і технічної допомоги для
виконання пілотних проектів трансформації вугільних шахт Також GIZ
підтримує модернізацію громадських будівель для покращення їхньої
енергоефективності. Воднева енергетика теж на сьогодні є перспективною
гілкою у розвитку тісних енергетичних відносин між Україною та
 4

Німеччиною. Під час візиту української делегації до Німеччини у

Дюссельдорфі у 2020 році було проведено ряд зустрічей з німецькими
компаніями Thyssenkrupp та Siemens, на яких були представлені потенційні
пілотні проекти водневої енергетики. Міненерго зацікавлене в
якнайшвидшому запуску проектів з виробництва "зеленого" водню, щою
мати змогу його транспортувати до Німеччини та розвивати безпосередньо
на території України. Сьогодні для України вкрай важлива технічна допомога
Німеччини в реалізації пілотних проектів та підготовки таких стратегічних
документів як Концепція водневої енергетики на період до 2050 року. Тому
Міністерству економічних відносин і енергетики ФРН було запропоновано
розглянути проект Меморандуму щодо розвитку водневої енергетики, який
включає розробку концепції розвитку водневої енергетики до 2050 року,
формування основних критеріїв розробки майбутніх водневих проектів та
створення робочої групи, що буде включати українських та німецьких
представників, які будуть нести відповідальність за взаємодію з неурядовими
організаціями та бізнесом.
Щодо економічного аспекту, то сьогодні Україна, не зважаючи на
політичну нестабільність, є інвестиційно привабливою для європейських
країн, зокрема для Німеччини. Цьому сприяє Євроінтеграція, яка останні
роки є головним і незмінним зовнішньополітичним пріоритетом України. Від
1 січня 2016 року, коли Угода про поглиблену і всеосяжну зону вільної
торгівлі з ЄС набула чинності, двостороння торгівля між Україною і
Німеччиною динамічно зростає. У 2016 році у Києві створюється Німецько-
Українська промислово-торгівельна палата (АНК Ukraine), яка є частиною
всесвітньої мережі німецьких зовнішньоторговельних палат (AHK), що
налічують 140 офісів у 92 країнах світу. Згідно з опитуванням Німецько-
Української промислово-торговельної палати у 2017 році, 68% німецьких
компаній планують подальші інвестиції в Україну, а 78% бачать чіткі
передумови для зростання. Вже у 2018 році найбільше з країн Європейського
Союзу в Україну інвестувала саме Німеччина. Станом на 1 жовтня 2018 року
 5

прямі інвестиції в економіку склали 40 345, 9 мільйонів доларів, що на 333,8

мільйонів доларів більше, ніж на початку року. З усього обсягу інвестицій з
Німеччини надійшло 141,8 мільйонів доларів. Щодо експорту та імпорту, у
2018 році український експорт товарів до Німеччини зріс на 26% і досяг 2,2
мільярда доларів, тоді як імпорт товарів зріс на 10% і склав майже 6
мільярдів доларів. Український експорт до Німеччини включає в себе
електротехніку, метали, текстиль, машини, обладнання, зернові культури та
ін. (малюнки 1, 2).
 6

Імпорт з Німеччини в Україну складається переважно з машин,

обладнання, хімічної, лікарської продукцій та пластмаси з каучуком
(малюнок 3).

Якщо подивитися на графік товарного обороту України та Німеччини

за період з 2011 до 2017 року (малюнок 4), можна побачити позитивну
динаміку збільшення відсотка експорту з України в Німеччину в порівнянні з
минулими роками, також простежується значне збільшення імпорту в
Україну. Позитивні тенденції в Україні посилюються за рахунок
зовнішньоторговельних відносин між двома країнами.
 7

Але звісно для того щоб німецьке інвестування продовжувало свій

розвиток в Україні, держава потребує впровадження змін та реформ, що
зможуть наблизити країну до конкурентоздатності на європейському ринку.
Посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен заявила у ході програми
"Михайлівська, 1", опублікованій на YouTube-каналі Міністерства
закордонних справ України, що для збільшення німецьких інвестицій в
Україну уряду треба провести ряд реформ. У першу чергу мова йдеться про
судову реформу. Що насправді «лякає» німецьких інвесторів в Україні, так
це незахищеність підприємств перед законом. Малий та середній бізнес в
Україні сьогодні не мають достатнього захисту у судовій сфері, в той час як у
розвинутих країнах світу малий та середній бізнес створюють вагому частину
ВВП, наприклад за останні роки частка МСП у створенні нових робочих
місць у європейських країнах становила 85%. Проблема полягає у тому, що
конкуренти великих німецьких компаній йдуть до суду з незрозумілих
причин і останнім доводиться витрачати багато грошей та часу на вирішення
цієї проблеми. Але якщо велике підприємство у змозі впоратися з цим
процесом, то середні та малі компанії можуть опинитися на межі
банкрутства. На жаль, судова реформа, яка зможе допомогти українському
бізнесу отримати більше німецький інвестицій, не є вигідною для великих
компаній, які захоплюють український ринок, але сьогодні Німеччина
зацікавлена у тому, щоб допомогти українським дрібним підприємцям
подолати цю проблему. Ще однією проблемою для німецьких інвесторів є
нестабільна політична ситуація в Україні, а саме воєнні дії на сході країни.
Але економічний потенціал саме східного регіону є найбільш потужним та
перспективним для німецького виробника.
Якою б пагубною для світової економіки не була пандемія COVID-19,
вона зробила поштовх для розвитку української фармацевтичної сфери. Це
можна побачити у намірах Німеччини перевезти виробництва ліків з Індії та
Китаю в Україну, адже географічне положення України значно вигідніше для
німецького виробника з логістичного боку. Загалом фармацевтика України
 8

сьогодні розглядається німецькими інвесторами, як

досить сильна галузь, у якій можна тісно
співпрацювати. Так, у 2014 році була запущена
перша черга біофармацевтичного науково-
виробничого комплексу української компанії
«Біофарма» за участі німецької інжинірингової компанії «Linde Group». У
2019 році у невеличкому українському місті Біла Церква було будовано «з
нуля» єдиний у Східній Європі завод-фракціонатор «Біофарми». А 2 грудня
2019 року німецький фармацевтичний гігант Stada Arzneimittel AG оголосив
про покупку частини бізнесу "Біофарма". Генеральний директор Stada
Arzneimittel AG Пітер Гольдшмідт у своїй заяві зазначив, що їхня компанія
бачить великий потенціал на українському ринку, що завдяки цьому
придбанню Stada Arzneimittel AG зможе стати важливим гравцем на
українському фармринку.
Загалом присутність на українському ринку відомих міжнародних
компаній –це, у першу чергу, показник інвестиційної привабливості України,
також оцінка її потенціалу для глобального бізнесу, відповідності вітчизняної
системи ведення бізнесу загальноприйнятим світовим стандартам. Одним з
яскравих представників Німеччини на вітчизняному ринку є німецька
компанія Alfred Kärcher SE & Co. KG – найбільший у світі виробник техніки
для прибирання та очищення, заснована Альфредом Керхер в 1935 р в
Штутгарті. Пандемія Covid-19 не вплинула на
розвиток Kärcher у нашій країні: 27 серпня 2020
офіційно відкрився ще один фірмовий магазин –
«Керхер Центр» у Києві.
ZEPPELIN GmbH – німецький промисловий концерн, представлений у
20 країнах по всьому світу як дилер і виробник різноманітної техніки.
Компанія «Цепелін Україна» почала свою діяльність у 1996 році і сьогодні
займається поставками промислової, сільськогосподарської та будівельної
техніки для українських компаній і фермерів. Центральний офіс компанії
 9

знаходиться у Києві, також по всій країні створено 12

філіалів, мережа сервісних центрів, пунктів торгівлі
запасними частинами, навчальний центр, що
знаходиться в Одесі.
METRO Cash & Carry – ще один відомий представник німецької
торгівельної компанії зі штаб-квартирою у Дюссельдорфі, мережа магазинів
професійної гуртової торгівлі на засадах самообслуговування у Європі, Азії
та Африці. «МЕТРО Кеш енд Кері Україна»
співпрацює з 2000 українськими та міжнародними
компаніями, за час своєї роботи в Україні створила
більш ніж 7600 нових робочих місць та відкрила 29 торгівельних центрів по
усій країні.
В цілому на сьогоднішній день в Україні існує більш ніж 1000
німецьких компаній.
Загалом німецький бізнес найбільш з усіх українських областей
спрямований саме на схід України, Запоріжжя не є винятком. Запорізька
область займає 4 місце у промисловому потенціалі серед великих міст
України. Треба почати з того, що сьогодні вона одна з тих українських
східних областей, що має великий економічний потенціал та привабливість
для німецького інвестування через наявність розвинутої чорної, кольорової
металургії, машинобудування, авіаційного виробництва, енергетики
(найбільша в Європі Запорізька АЕС), хімічної, харчової, легкої
промисловості та аграрного сектору. Вагому роль у взаємодії німецько-
запорізького бізнесу грає Запорізька торгово-промислова палата (ЗТПП) –
організація, що у своїй діяльності спирається на активну участь у програмах
соціально-економічного розвитку регіону, а саме на підтримку малого та
середнього підприємництва та його інтеграцію у міжнародне бізнес-
середовище. У ЗТПП регулярно проходять Українсько-німецькі коопераційні
біржі, до складу делегацій яких входять керівники підприємств
машинобудівного комплексу, металургії, науково-технічної та освітньої
 10

сфер. Загалом тісна співпраця торгово-промислових палат Запоріжжя та

Магдебурга триває з 2007 року. У жовтні 2018 року у Запоріжжя з візитом
прибула німецька делегація з метою обговорення шляхів потенційного
співробітництва з Запоріжжям. На зустрічі були присутні керівники ряду
запорізьких комунальних підприємств, керуючих компаній, генеральний
директор комбінату «Запоріжсталь». Було зазначено, що розвиток
комунальної інфраструктури може стати одним з потенційних напрямків
подальшої співпраці Німеччини на Запорізької області. У 2019 році
представники Фонду імені Гайнріха Бьолля з Німеччини під час візиту в
Запоріжжя відвідали металургійний комбінат «Запоріжсталь», на якому
директор з інвестицій комбінату Олексій Лебедєв ознайомлював гостей з
новітніми програмами модернізації «Запоріжсталі», яка знижує
навантаження підприємства на навколишнє середовище, а також з
результатами реконструкції підприємства в цілому. Представники Фонду
ставлять собі за мету донести німецьким політикам інформацію про
Українські регіони, тому подібні зустрічі сприяють позитивним враженням
німецьких представників про українську, а також запорізьку промисловість.
Ще одним поштовхом для більш успішної співпраці є відкриття
міжнародного аеропорту у Запоріжжі, що допоможе збільшити
пасажиропотоки потенційних німецьких інвесторів.
Таким чином, сьогодні німецько-український бізнес має великий
потенціал у своєму розвитку через зацікавленість обох сторін, а також
політичну, енергетичну та економічну взаємодії. Запорізька область за
підтримки торгівельної палати поступово відкриває свій ринок для
німецького виробника, але для більш значної співпраці Запоріжжя та Україна
в цілому потребують збільшення модернізації та реформації в усіх вище
зазначених сферах.
 11

ІІІ. Висновки та прогнози

Українсько-німецьке співробітництво, яке почалося з самого початку
встановлення дипломатичних відносин між країнами на початку 1990-х
років, сьогодні виходить на новий рівень стратегічного партнерства. Україна,
обравши політичний курс, спрямований на Європейський Союз, відкрила для
себе можливості більш тісної співпраці з провідними європейськими
країнами, високі стандарти яких дають нашим вітчизняним виробникам
поштовх до негайної модернізації підприємств та виробництва.
У 2020 році Україна та Німеччина почали енергетичне партнерство,
підписавши в Берліні міжурядову угоду. Це дозволить розвивати українську
енергоефективність, водневу енергетику та трансформувати перспективні
українські вугільні регіони.
Економічна українсько-німецька співпраця є актуальної протягом
багатьох років, але свій поштовх отримала у 2016 році з підписанням Угоди
про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі з ЄС. У той же рік
створюється Німецько-Українська промислово-торгівельна палата (АНК
Ukraine), що працює на підвищення німецьких інвестицій в український
бізнес. Ще одним фактором, що має великий вплив на українсько-німецькі
економічні відносини є потреба у реформах в Україні. На жаль, рівень
розвитку судової системи України заважає німецьким інвесторам буди
впевненими у безпеці свого виробництва на території України, також
гострою темою є нестабільна воєнна ситуація на сході країни. Але,
незважаючи на деякі проблеми, Україна не втрачає своєї інвестиційної
привабливості, яка зможе допомогти їй досягти визнання на міжнародній
арені, як рівноправного члена світового суспільства у ключових сферах
державного розвитку.
Важливим аспектом є також співпраця Німеччини з Запоріжжям, адже
місто ще за часів Радянського Союзу займає високі позиції у розвитку
промислового потенціалу. Запорізька промислово-торгівельна палата (ЗПТП)
відіграє важливу роль у встановленні зв’язків з сучасним «локомотивом
 12

Європи», проводячи зустрічі та візити з представниками німецького бізнесу в

Україні.
ІV. Список використаних джерел та літератури
1. Белоусова С. В. Реалии и перспективы сотрудничества Украины и
Германии: экономические и правовые аспекты. Бізнес-навігатор.
2015. № 2. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bnav_2015_2_16
2. Німецько-Українська промислово-торговельна палата: веб-сайт.
URL: https://ukraine.ahk.de/ua/ueber-uns
3. Посол Германии: необходимо провести судебную реформу, чтобы
количество немецких инвестиций в Украину возросло. Интерфакс-
Украина: веб-сайт. URL:
https://interfax.com.ua/news/investments/692523.html
4. Что мешает немецкому бизнесу инвестировать в экономику
Украины? InVenture: веб-сайт. URL:
https://inventure.com.ua/analytics/formula/chto-meshaet-nemeckomu-
biznesu-investirovat-v-ekonomiku-ukrainy
5. Немецкий бизнес наращивает инвестиции в Украину. UBR: веб-сайт.
URL: https://ubr.ua/business-practice/investment-in-business/nemetskij-
biznes-narashchivaet-investitsii-v-ukrainu-3845349
6. Германия поставила рекорд по инвестициям в Украину. Фокус: веб-
сайт. URL: https://focus.ua/economics/413488-germaniya-postavila-
rekord-po-investiciyam-v-ukrainu
7. В Германии хотят больше знать о жизни в Украине – видео.
Индустриалка: веб-сайт. . URL: http://iz.com.ua/zaporoje/v-germanii-
hotyat-bolshe-znat-o-zhizni-v-ukraine-video
8. Большая продажа: немецкий гигант купил "Биофарму". Что известно
о сделке? Ліга.Бізнес: веб-сайт. URL:
https://biz.liga.net/all/fmcg/article/nemetskiy-gigant-kupil-biofarmu-
chto-izvestno-o-sdelke
 13

9. Топ-25 лучших международных компаний в Украине. Dsnews.ua:

веб-сайт. URL: https://www.dsnews.ua/vlast_deneg/top-25-luchshih-
mezhdunarodnyh-kompaniy-v-ukraine-05102020-400745
10. Україна і Німеччина вийшли на новий рівень енергетичного
партнерства. Міністерство енергетики України: веб-сайт. URL:
http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/publish/article?
art_id=245467201
11.Украина и Германия подписали заявление об энергетическом
партнерстве. УКРИНФОРМ: веб-сайт. URL:
https://www.ukrinform.ru/rubric-economy/3088107-ukraina-i-germania-
podpisali-zaavlenie-ob-energeticeskom-partnerstve.html