КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА

ШЕВЧЕНКА
ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
КАФЕДРА СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА ТА МІЖНАРОДНИХ
ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

Самостійна робота
з дисципліни «Україна в МІП»

На тему
«Аналіз Угоди про Асоціацію Україна - ЄС»

Виконав:
студентка 4 курсу
спеціальності «Міжнародні економічні відносини»
Тесля Марія Романівна

Викладач:
професор кафедри світового господарства та
міжнародних економічних відносин
Русак Д.М.

Київ 2022
Вступ
Угода про асоціацію між Україною та ЄС

Переговори щодо нового базового договору між Україною та ЄС на заміну

чинної тоді Угоди про партнерство та співробітництво були започатковані у
березні 2007 року (у 2008 році сторони узгодили назву майбутньої угоди – Угода
про асоціацію). 11 листопада 2011 року у Брюсселі відбувся завершальний
двадцять перший раунд переговорів щодо укладення Угоди про асоціацію, у ході
якого були узгоджені всі положення тексту Угоди.

Підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС відбувалося в два

етапи.

21 березня 2014 року у Брюселі лідери України та ЄС підписали політичну

частину Угоди.

1 вересня 2017 року після тривалого процесу ратифікації усіма державами-

членами Угода про асоціацію між Україною та ЄС набула чинності у повному
обсязі.

Угода є широкомасштабною, тож має враховуватись велика кількість

політико-економічних факторів держави. Україна мала продемонструвати
власну спроможність до цілеспрямованих та послідовних кроків не лише
держави, а й усього суспільства у напрямі адаптації до критеріїв європейської
інтеграції, концентрації зусиль вітчизняного бізнесу навколо завдань
національного соціально-економічного розвитку в річищі євроінтеграційних
орієнтирів. Якщо провідні групи економічних інтересів усвідомлять і
сприйматимуть ідею європейської інтеграції як таку, що містить конкретні
практичні позитивні наслідки, вона матиме шанс перетворитися на національну
та набути належного поширення. Поглиблена та всеохоплююча зона вільної
торгівлі України з ЄС – це широкомасштабна торгівельна угода, предмет якої
виходить далеко за межі лібералізації тарифів, тому перед вітчизняними
експортерами стоїть завдання не лише щодо опанування нових ринків збуту
через використання безмитних тарифних квот у короткостроковій перспективі,
але й щодо вирішення ключових стратегічних завдань через визначення власних
інтересів у подальшій лібералізації торгівлі з ЄС.

Створюючи ЗВТ із Україною, європейці діяли прагматично – з одного

боку, отримували доступ на ринок 40-мільйонної країни, а з іншого боку –
пропонували нам залучати інвестиції та створювати спільні підприємства (з тим
же Китаєм) та продавати з мінімальними митами тисячі видів своєї промислової
продукції та споживчих товарів на ринку ЄС. Проте, Україна замість того, щоб
продавати в ЄС конкурентний український одяг та взуття (адже більшість
українських швейних фабрик були орієнтовані ще з 90-х на європейського
замовника), комплектуючі для машинобудування тощо, наші експортери
боролись за квоти на курятину та мед, не розуміючи, що вся конструкція угоди
розроблялася явно не для такого експорту. Невирішеність проблеми захисту
прав інвесторів та відсутність якісної економічної моделі зростання призвели до
того, що із системних інвесторів ніхто не зайшов, не зважаючи про декларації
щодо інвестицій перших осіб держави. Як наслідок, маємо структурні зміни в
економіці, які посилюють її сировинну спеціалізацію.
Джерела

1. Європейська інтеграція України: російський фактор. Аналітична доповідь

Центру Разумкова. – Національна безпека і оборона, 2020р., No1-2, с.3-7,
https://razumkov.org.ua/uploads/journal/ukr/NSD181-182_2020_ukr.pdf. (дата
звернення: 25.11.2021 р.)
2. Олексій Кущ: "Голландська хвороба": Україна так і не скористалася всіма
вигодами асоціації з ЄС. URL: https://investory.news/oleksij-kushh-chi-potribna-
ukraini-zona-vilnoi-torgivli-z-yes/. (дата звернення: 25.11.2021 р.)
3. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським
Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-
членами, з іншої сторонни // Верховна рада України. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011(дата звернення: 25.11.2021 р.)