ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРАВА «КРОК»

студентка 3 курсу
група МЕН-18
Грищенко Катерина

Тема презентації
«Україна в геополітичній стратегії
світового співтовариства: основні фактори
входження»
 План
 1. Політичні події навколо України в кінці ХХ століття

 2. Торговельно-економічне співробітництво між Україною та ЄС

2.1. Історія переговорів щодо створення Зони вільної торгівлі ЄС – Україна

 3. Україна і Міжнародні організації

 3.1. ООН
 3.2. ЮНЕСКО
 3.3. НАТО
 3.4. ОБСЄ
 3.5. Світова організація торгівлі
 3.6. Світовий банк
 3.7. Міжнародний валютний фонд
 3.8. Інші організації
 4. Сучасне положення України у геополітичному просторі
 5. Перспективи подальшого розвитку відносин України і світового співтовариства
 6. Висновки
 7. Список використаних джерел
 Політичні події навколо України в кінці ХХ століття

90-ті роки минулого століття увійшли в історію суттєвими геополітичними змінами. Поява на політичній
карті світу незалежної України започаткувала глобальні трансформації не лише в даному регіоні.
Досягнення суверенного статусу Українською державою, за визначенням американського політолога З.
Бжезінського, є однією з найвідчутніших геополітичних подій XX ст.

Передумовами глобальних зрушень були: подолання

військово-політичного протиборства Схід – Захід, падіння Припинили існування воєнно-політичний блок
комунізму і переорієнтація низки держав на засади країн Варшавського Договору, Рада Економічної
цінностей західної демократії Взаємодопомоги та СРСР як світова наддержава
 Політичні події навколо України в кінці ХХ століття

Руйнація довготривалого російського домінування на контрольованому нею

просторі, існування якого призвело до таких масштабних трагічних наслідків
для України і всього світу,
як Чорнобильська катастрофа.
Україна зіграла роль детонатора в руйнуванні СРСР.
 Торговельно-економічне співробітництво між Україною та ЄС

Європейський Союз єголовним торговельним

партнеромУкраїни. За результатами 2020року
питома вага торгівлі товарами та послугамиз ЄС
склала 40,7% від загального обсягу торгівлі
України.
ТОВАРИ ТА ПОСЛУГИ:
ЗТО 2019: $ 52,6 млрд (↑5,8%).
2020: $ 48,1 млрд (↓9,0%).
Експорт 2019: $ 24,0 млрд (↑3,9%).
2020: $ 21,9 млрд (↓9,4%).
Імпорт 2019: $ 28,6 млрд (↑7,5%).
2020: $ 26,3 млрд (↓8,7%).
Сальдо 2019: - $ 4,6 млрд.
2020: - $ 4,4 млрд.
 Історія переговорів щодо створення
Зони вільної торгівлі ЄС – Україна
18 лютого 2008 р. під час зустрічі Президента 26-30 січня 2009 р. у Києві відбувся п’ятий раунд
України В.Ющенка з Комісаром ЄК з питань торгівлі П. переговорів
Мендельсоном відбулося офіційне започаткування 30 березня – 3 квітня 2009 р. у Брюсселі відбувся
переговорного процесу щодо створення зони вільної шостий раунд переговорів
торгівлі між Україною та Європейським Союзом. 30 червня – 3 липня 2009 р. у Києві – 7 раунд
23-25 квітня 2008 р. у Брюсселі відбувся другий 5 по 9 жовтня 2009 р. у Брюсселі
раунд переговорів в м. Київ у період з 7 по 11 грудня 2009 року
7-11 липня 2008 р. в Києві відбувся третій раунд 10 раунд переговорів відбувся з 1 по 5 березня
переговорів 2010 р. у м. Брюссель
20-24 жовтня 2008 р. у Брюсселі відбувся четвертий
раунд переговорів

ЗОНА ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ(ЗВТ)

ВИЗНАЧАЄ:
 ПРАВОВУ БАЗУ ДЛЯ ВІЛЬНОГО ПЕРЕМІЩЕННЯ
ТОВАРІВ;
 ПОСЛУГ;
 КАПІТАЛІВ;
 Частково робочої сили між Україною та ЄС.
 Україна і Організація Об’єднаних Націй (ООН)
З 14 липня 2011 року ООН має 193 держави-члени.
Україна є однією з країн-засновниць ООН – з 1945 по 1991 рік вона брала участь в
роботі ООН як УРСР, а з моменту проголошення незалежності - як Україна. Після
проголошення незалежності України участь у діяльності Організації Об’єднаних
Націй було визначено одним з пріоритетних напрямів зовнішньої політики
держави.
Сучасними пріоритетними сферами діяльності ООН для України є:
 розробка ефективних підходів до зміцнення міжнародної та регіональної
безпеки;
 більш повне залучення ООН до процесу роззброєння, зокрема ядерного,
зниження військового протистояння у різних регіонах світу, проведення
конструктивного діалогу з проблем конверсії, участь у формуванні нових і
зміцненні існуючих регіональних структур безпеки, налагодження
співробітництва з ними;
 використання досвіду ООН для розв’язання соціально-економічних проблем,
експертної допомоги в інтересах державного будівництва України, сприяння
переходу до ринкової економіки;
 використання унікальних можливостей ООН для ведення діалогу з
представниками інших держав.
 Україна і Організація Об’єднаних Націй з питань освіти,
науки та культури (ЮНЕСКО)
Це міжнародна організація, спеціалізована установа Організації
Об'єднаних Націй, яка при співпраці своїх членів-держав у галузі
освіти, науки, культури сприяє ліквідації неписьменності, підготовці
національних кадрів, розвитку національної культури, охороні
пам'яток культури тощо.
12 травня 1954 р. Україна стала членом ЮНЕСКО після того, як 21
квітня того ж року до цієї організації вступив СРСР. Рішення про
приєднання УРСР та БРСР стало можливим завдяки членству України
і Білорусі в Організації Об'єднаних Націй, яке давало право
приєднуватися до будь-яких міжурядових інституцій, які діяли в
оонівській системі.
Нині Україна є членом Виконавчої ради Міжурядової
океанографічної комісії, Міжурядового комітету Міжурядової
програми з інформатики, Міжурядової ради Міжнародної
гідрологічної програми та Міжурядового комітету з авторського
права.
 Україна і НАТО (Північноатлантичний альянс)
10 березня 1992 року — Вступ України до Ради північноатлантичного співробітництва
(РПАС) (сьогодні Рада євроатлантичного партнерства — РЄАП);
1994 рік — Приєднання до програми «Партнерство заради миру» (ПЗМ);
1996 рік — Розгортання українських миротворців у Боснії та Герцеговині; Україна є єдиною
9 липня 1997 року, Мадрид, підписання Хартії про Особливе партнерство, заснування
Комісії Україна — НАТО, відкриття місії України при НАТО, відкриття Центру інформації та країною-партнером
документації НАТО в Україні;
1998 рік — Заснування Спільної робочої групи з питань оборонної реформи;
НАТО, що бере участь у
1999 рік — Відкриття Офісу зв'язку НАТО у Києві, розгортання українсько-польського всіх основних поточних
батальйону у Косові;
2000 рік — Ратифікація Угоди про статус сил, що беруть участь у заходах ПЗМ, яка миротворчих місіях під її
сприяла участі України у військових навчаннях;
проводом.
22 листопада 2002 року, Прага, ухвалення Плану дій Україна — НАТО;
2004 рік — Ратифікація угоди про підтримку операцій НАТО з боку України;
2005 рік — Початок інтенсифікованого діалогу з НАТО з питань набуття членства та відповідних
реформ як передумови переходу до Плану членства як останнього кроку щодо вступу у НАТО;
з 18 до 20 жовтня 2005 року відвідини північноатлантичною радою НАТО (ПАР) України. Постійні
представники 26 країн-членів НАТО та Генеральний секретар пан Яап де Хооп Схеффер взяли
участь у засіданні Комісії Україна — НАТО (КУН);
з 23 до 24 жовтня 2005 року — Саміт НАТО — Україна у Вільнюсі, Литва. Генеральний секретар
НАТО Яап Де Гооп Схеффер заявляє, що Альянс готовий надати Україні допомогу в здійсненні
політичних і військових реформ, необхідних для членства Києва у НАТО. Міністр оборони США
Дональд Рамсфельд обіцяє Києву всебічну підтримку Вашингтона;
 Україна і НАТО
2006–2008 роки — НАТО оголошує політику відкритих дверей щодо вступу України.
15 січня 2008 — подання офіційної заяви щодо можливості приєднання України до Плану дій з
членства (ПДЧ) в НАТО (так званий «лист трьох», який був підписаний Президентом України
Віктором Ющенком, прем'єр-міністром Юлією Тимошенко і головою Верховної Ради Арсенієм
Яценюком).
3 квітня 2008 на Бухарестському Саміті на рівні Глав держав та урядів держав-членів
Північноатлантичної Ради одностайно було погоджено Декларацію, у якій Україну (нарівні з
Грузією) було запевнено в майбутньому набутті членства в НАТО.
4 квітня 2008 на підсумковій прес-конференції за результатами саміту у Бухаресті генеральний
секретар Яаап де Хооп Схеффер проголосив, що поза усякими сумнівами Україна і Грузія
приєднаються до НАТО. Також у рамках робочої Комісії Україна-НАТО українські керівники
були завірені, що НАТО хоче запросити Україну приєднатися до альянсу.
21 серпня 2009 в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі підписана Декларація про доповнення Хартії
про особливе партнерство між Україною і Організацією Північноатлантичного Договору від 9
липня 1997. У документі показані зміни у відносинах між Україною і НАТО, що відбулися з часу
підписання Хартії про особливе партнерство в 1997, зокрема, в контексті рішень, прийнятих у
2008 про майбутнє членство України в Альянсі та практичні механізми наближення до цієї
мети.
2 квітня 2010 Янукович ліквідував міжвідомчу комісію з питань підготовки України до вступу в
НАТО і національний центр з питань євроатлантичної інтеграції.
в листопаді 2019-го представники України офіційно звернулись до НАТО з проханням щодо
приєднання країни до програми партнерства розширених можливостей. Програма передбачає
розширення взаємодії між країною та блоком.
Україна і ОБСЄ (Організація з безпеки і співробітництва в Європі)

30 січня 1992р.-Україна стала учасницею ОБСЄ

Україна бере участь:

 в обговоренні актуальних питань розвитку

архітектури загальноєвропейської безпеки
 виступає за удосконалення інститутів та механізмів
ОБСЄ
 підтримує пропозиції учасниць ОБСЄ про
розширення партнерської співпраці ОБСЄ з іншими
світовими структурами
 є активним учасником проведення миротворчих
місій ОБСЄ
 Україна і Світова організація торгівлі (СОТ)

25 січня 2008 року Україна вступає в СОТ

Функції СОТ:
 контроль за виконанням угод і домовленостей;
 проведення багатосторонніх торгових
переговорів і консультацій між зацікавленими
країнами-членами;
 урегулювання торгових спорів;
 огляд національної торгової політики країн-
членів;
 технічне сприяння державам, що розвиваються, з
питань, які належать до компетенції СОТ;
 співробітництво з міжнародними
спеціалізованими організаціями.
 Україна і Світовий Банк
До Світового Банку Україна вступила в 1992
році (водночас із вступом до МВФ);
вона є членом всіх його структур — МБРР,
МФК, МАР і БАГІ.
Серед міжнародних кредитно-фінансових
організацій Міжнародний банк реконструкції
та розвитку є другим, після МВФ, кредитором
України; його частка становить 32,8 % всіх
позичок. При цьому спостерігається
тенденція зростання частки кредитів МБРР за
рахунок зменшення частки МВФ.
 Україна і Міжнародний валютний фонд
Україна є членом МВФ з 1993 р.
Членами МВФ є 190 членів ООН.
Це спеціальне агентство Організації
Об’єднаних Націй, засноване 29-ма
державами, з метою регулювання валютно-
кредитних відносин країн-членів і надання
їм допомоги при дефіциті платіжного
балансу шляхом надання коротко- і
середньострокових кредитів в іноземній
валюті.
Капітал МВФ формується із внесків держав-
членів згідно з установленою квотою.
 Україна і Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ)
Європейська асоціація вільної торгівлі
(ЄАВТ) є зоною вільної торгівлі, яка об'єднує
митні території чотирьох європейських країн, які
не вступили до Європейського Союзу, зокрема,
Республіки Ісландія, Князівства Ліхтенштейн,
Королівства Норвегії та Швейцарської
Конфедерації. Зона вільної торгівлі забезпечує
країнам-членам режим вільної торгівлі товарами
та послугами, а також гарантує вільний рух
капіталів та фізичних осіб.
Угода про вільну торгівлю між Україною та
державами ЄАВТ укладена 24.06.2010, набула
чинності 01.06.2012.
ЄАВТ займає десяте місце у
світі щодо торгівлі товарами,
а також має значну частку у
сфері торгівлі послугами та
прямих іноземних інвестицій.
Для України це потенційний
ринок з приблизно 13 млн.
споживачами з високою
купівельною спроможністю та
сукупним ВВП, який складає
близько 664 млрд. євро.
 Україна і Енергетичне співтовариство

Енергетичне співтовариство — це міжнародна

організація, що включає в себе країни
Євросоюзу і треті країни.
Країни-члени беруть на себе зобов’язання в
області енергетики, згідно з якими створюють
нормативно-правову базу відповідно до Acquis
communautaire ЄС та лібералізують свої
енергетичні ринки.
У 2020 році Україна посіла друге місце у
загальному рейтингу країн-учасниць
Енергетичного Співтовариства за рівнем
імплементації європейського законодавства.
 Сучасне положення України в геополітичному просторі
На даний час Україна, як і весь світ, перебуває в
економічній кризі у зв’язку з пандемією коронавірусу. Крім
того, економіка України постраждала від війни та окупації
її промислових і курортних територій, що також вплинуло
на її міжнародні відносини і геополітичне становище.
Однак сучасне положення України в геополітичному
просторі напряму залежить від її правильного вибору
напрямку подальшого руху до демократії. Міняються
президенти сусідніх країн, супердержав, які найбільше
впливають на світові політичні та економічні процеси,
однак загальнолюдські цінності, принципи побудови
правової держави і громадянського суспільства мають
залишатися пріоритетними шляхами розвитку держави, що,
безумовно, сприятиме покращенню міжнародного
положення України.
Сучасне положення України в геополітичному просторі
Одним з найбільш визначальних чинників щодо
поточного геополітичного положення України є її
енергетична незалежність.
З цією метою Верховною Радою України
наприкінці 2019 року було прийнято Закон, який
відповідає Європейському законодавству щодо
розділення функцій стосовно видобутку,
транспортування, розподілу і продажу
природного газу, тобто, відбувся так званий і
довгоочікуваний анбандлінг НАК «Нафтогаз
України». Це суттєво наблизило Україну до
енергетичної незалежності, енергетичної
безпеки та диверсифікації імпорту енергетичних
ресурсів.
 Перспективи подальшого розвитку відносин України і світового співтовариства

Перспективи України на геополітичній арені тісно

пов’язані з її участю в міжнародних утвореннях і
організаціях, зокрема, в Європейському Союзі,
НАТО. З цією метою Україна повинна вивести
свою економіку на відповідний рівень, розвинути
промисловість, окремі галузі якої є унікальними в
світі (ракетно-космічна, авіаційна тощо),
подолати бідність, що можливо тільки після
усунення з всіх її владних та інших державних
структур корупції, некомпетентних кадрів та
орієнтації кадрової політики на грамотних,
кваліфікованих, патріотичних фахівців.
 Висновки

1. Політичні події навколо України в кінці ХХ століття

Здобуття Україною Незалежності дало їй можливість

розвиватися як самостійна держава, використовувати
власні природні, промислові, наукові і людські ресурси
виключно на власний розвиток, розвиток міжнародних
відносин, як ідентично визначеному суб’єкту цих відносин,
мати власний голос і формувати зовнішню політику.
 Висновки

2. Торговельно-економічне співробітництво між Україною та ЄС

Важливим елементом Угоди про асоціацію між Україною та ЄС є положення про створення поглибленої та
всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВ ЗВТ). Ними передбачено суттєву лібералізацію торгівлі (усунення тарифів чи
квот) між сторонами, гармонізацію законодавства і нормативно-регуляторної бази.

Робота над створення ЗВТ, серед іншого, полягатиме у:

скасуванні Україною та ЄС ввізних мит на більшість товарів, що імпортуються на ринки один одного;
запровадженні правил визначення походження товарів, які є одним із елементів застосування торговельних
преференцій;
приведенні Україною своїх технічних регламентів, процедур, санітарних та фіто санітарних заходів та заходів щодо
безпеки харчових продуктів у відповідність з європейськими, завдяки чому українські промислові товари,
сільськогосподарська та харчова продукція не потребуватимуть додаткової сертифікації в ЄС;
 встановленні сторонами найбільш сприятливих умов доступу до своїх ринків послуг;
 запровадженні Україною правил ЄС у сфері публічних закупівель, що дозволить поступово відкрити для України ринок
публічних закупівель ЄС;
 спрощенні митних процедур та попередженні шахрайства, контрабанди, інших правопорушень у сфері

транскордонного переміщення вантажів;

 посиленні Україною захисту прав інтелектуальної власності.
 Висновки
 3. Україна і Міжнародні організації
Враховуючи військово-політичну ситуацію
в Україні на сьогоднішній день
найголовнішим питанням залишається її
вступ до НАТО.
Разом з тим вкрай важливим є подальший
розвиток відносин з Енергетичним
Співтовариством, оскільки енергетична
безпека визначає на даний час в цілому
національну безпеку України.
Загалом Україна активно бере участь в
різноманітних міжнародних організаціях і
має достатній вплив в роботі її органів.
4.Сучасне положення України у
геополітичному просторі
Геополітичне положення України
вигідне й водночас складне. Вона
розташована приблизно на однакових
відстанях від позаєвропейських
центрів світової політики й економіки
- Вашингтона й Токіо, відносно
близько до столиць найбільших
європейських держав - Берліна,
Лондона, Парижа, Рима, а також
Брюсселя та Страсбурга, так званих
"столиць Європи", і досить близько до
столиць сусідніх з нею держав.
 Висновки
 5. Перспективи подальшого розвитку відносин України і світового співтовариства
Оскільки пріоритетне місце в сучасному міжнародному співробітництві займає проблематика сталого
розвитку та охорони навколишнього середовища, протидії глобальній зміні клімату, Україні слід продовжувати
працювати в цьому напрямку. Головну роль на даному напрямку відіграє ООН як найважливіше джерело
міжнародного природоохоронного права. Україна є стороною понад 40 глобальних та регіональних
природоохоронних конвенцій та угод, активним учасником переговорного процесу щодо підготовки нової
міжнародної угоди, яка прийде на зміну Кіотському протоколу до Рамкової конвенції про зміну клімату.
Також важливо підтримувати високу активність української сторони в міжнародному співробітництві в галузі
охорони здоров’я, особливо в рамках ВООЗ.
Надалі успішно розвивавати співробітництво України з Міжнародною організацією з міграції, провідна роль в
якому належить Міністерству внутрішніх справ. Також МВС активно працює з Міжнародною організацією
кримінальної поліції – Інтерполом.
З набуттям нашої країною членства у СОТ в травні 2008 р. розпочався новий етап багатостороннього
співробітництва України.
В контексті глобальної фінансово-економічної кризи та її негативного впливу на становище української
економіки зростає важливість міжнародного фінансового співробітництва України, особливо з групою
Світового банку.
 Список використаних джерел

1. Андрущенко В. Політологія: наука про політику: Підручник для вищої школи / Василь Григорович Кремень
(ред.), Микола Іванович Горлач (ред.). — 3. вид., виправ. та доп. — К.; Х. : Єдінорог, 2001. — 640с.
2. Бабкіна О. В., Безродний Є. Ф., Горбатенко В. П., Дмитренко С. П., Дорофей В. Т. Політологія: Посібник для
студ. вузів / О.В. Бабкіна (ред.), В.П. Горбатенко (ред.). — К. : Видавничий центр "Академія", 2004. — 366с.
3. Бойко О. Д., Горбатенко В. П., Денисюк С. Г., Зеленько Г. І., Коваленко А. О., Корнієнко А. О. Прикладна
політологія: навч. посіб. / В.П. Горбатенко (ред.). — К. : Академія, 2008. — 472с.
4. Світова економіка: Підручник /А.С. Філіпенко, О.І. Рогач, О.І. Шнирко та ін.- К.: Либідь, 2000.
5. Школа І.М., Козменко В.М. Міжнародні економічні відносини. Навч. посібник. - Чернівці, 1996. - с. 187-197.
6. Горенко А. М. Соціально-політичний вимір європейської інтеграції та Україна / НАН України; Ін-т історії
України. — К., 2002.
7. Офіційний веб-сайт Міністерства закордонних справ України.
8. Офіційний веб-сайт Представництва України при Європейському Союзі.
9. Офіційний веб-сайт Постійного Представництва України при відділенні ООН та інших міжнародних організаціях
у Женеві.
10. Офіційний веб-сайт Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
Дякую за увагу!