IІІ етап

XVІІ Всеукраїнської учнівської олімпіади з економіки

9 клас
Розв’язання задач

Задача № 1 (10 балів)

Попит і пропозиція на певному ринку праці описуються функціями: DL = 800 – 40w ,
SL=200+20w, де DL – обсяг попиту на послуги працівників, SL – кількість осіб, що
пропонують послуги праці, w – денна ставка зарплати в гривнях. Визначте:
1) рівноважну ставку зарплати та обсяг найманих працівників на цьому ринку;
2) що спостерігатиметься на цьому ринку, якщо уряд встановить мінімальну ставку
оплати праці для цієї категорії працівників на рівні 15 гривень на день;
3) побудуйте графіки попиту та пропозиції і позначте всі зміни на ньому.

Розв’язання:
1) DL= SL ; 800 – 40w = 200 + 20w; w*= 10 грн./день; L*= 400 тис. осіб.
2) При w1= 15 грн./день DL(5)= 200 тис. осіб; SL(5)= 500 тис. осіб., отже 300 тисяч осіб
залишаться безробітними.
3) Графік попиту і пропозиції на ринку праці:

Ставка зарплати, грн./день

20 DL Безробітні SL

15

10

200 400 500 800 Кількість працівників, тис. осіб

Відповіді: 1) w*= 10 грн./день; L*= 400 тис. осіб; 2) 300 тисяч осіб залишаться безробітними.
 IІІ етап
XVІІ Всеукраїнської учнівської олімпіади з економіки
9 клас
Розв’язання задач
Задача № 2 (15 балів)
Батько та син вирізають ложки та миски.
Першого дня син вирішив, що буде вирізати тільки ложки, а миски доручив батькові. В
результаті після дня плідної праці було вироблено 36 мисок та 20 ложок. Але з’ясувалося, що
вони розподілили працю вкрай неефективно: адже син, вирізаючи одну ложку, втрачав на 1,5
миски більше, ніж втрачав би батько.
Наступного дня вони вирішили, що кожен присвятить половину свого часу ложкам, а
іншу половину – мискам. Наприкінці дня підрахунок показав, що ложок було виготовлено 40
штук.
Побудуйте сукупну криву виробничих можливостей батька та сина. (І в перший, і в
другий день кожен з них працював з максимальною для себе продуктивністю. Альтернативна
вартість виробництва ложок для кожного з них є постійною.)

Розв’язок
По результатах першого дня праці робимо висновок, що син за один день може
виготовити максимум 20 ложок, а батько – 36 мисок. Оскільки рівно половину другого дня
батько та син присвятили виробництву ложок та виготовили їх 40 штук, то за весь день вони
могли би виробити 80 ложок, якщо б займалися тільки ними. Отже, батько за цілий день може
виготовити максимум 80 – 20 = 60 ложок. Тому індивідуальна КВМ батька має такий вигляд:

Миски
36
Індивідуальна КВМ батька

60 Ложки

Знайдемо альтернативну вартість виробництва однієї ложки батьком. Очевидно, що

вона вимірюється в мисках і становить 36/60=0,6 миски. За умовою задачі, альтернативна
вартість виготовлення однієї ложки сином на 1,5 миски більше, тобто дорівнює 0,6+1,5=2,1
миски.
Знаючи цей показник, знаходимо, що якщо син весь день буде працювати лише над
мисками, то він зможе виготовити 20х2,1=42 миски. Його індивідуальна КВМ має такий
вигляд:
Миски
42
Індивідуальна КВМ сина

Ложки
20
 Тепер ми можемо побудувати сукупну КВМ для батька і сина. Якщо вони весь день
будуть виготовляти лише миски, то зможуть виробити 36+42=78 мисок; якщо весь день
присвятять лише ложкам, то отримають 20+60=80 ложок. Ці два значення дають нам точки
перетину сукупної КВМ з осями.
Припустимо, що ми знаходимося в точці на осі мисок. Зрозуміло, що першим на
виробництво ложок повинен переходити батько, оскільки для нього альтернативна вартість
виготовлення ложок менше. Коли батько повністю перейде на виготовлення ложок, вони
зможуть виробляти 60 ложок та 42 миски в день – ця точка лежить на КВМ. Перехід батька від
виготовлення мисок до виробництва ложок описується відрізком АВ на КВМ.
Подальше збільшення виробництва ложок можливе лише за умови, якщо і син буде
відмовлятися від виробництва мисок заради ложок. Коли він повністю відмовиться від
виробництва мисок, ми опинимося на осі ложок. Цей перехід описується відрізком ВС та
завершує побудову сукупної КВМ.
Миски

78 А

Сукупна КВМ батька і сина

42 В

С
60 80 Ложки
 IІІ етап
XVІІ Всеукраїнської учнівської олімпіади з економіки
9 клас
Розв’язання задач
Задача № 3 (20 балів)
Функція корисності споживача задається рівнянням TU=(X∙Y)0,5, де Х – обсяг цукерок,
кг; Y – обсяг тістечок, шт. Споживач витрачає 600 грн. для придбання тістечок і цукерок. Одне
тістечко коштує 5 грн. Кондитерська фірма проводить акцію: ціна за один кілограм цукерок –
80 грн. за умови, що купується до 5 кг, і 60 грн. – за кожен кілограм цукерок, придбаний понад
5 кг.
1. Складіть рівняння бюджетної лінії споживача.
2. Визначте оптимальний набір солодощів для споживача.
3. Розв’язання задачі проілюструйте графічно.

Розв’язання
1) Оскільки ціна товару (цукерок) не є постійною для споживача, а залежить від
кількості придбаного товару, то бюджетне обмеження є ламаною лінією.
Бюджет споживача = 600 грн.
Запишемо рівняння бюджетної лінії споживача.
Якщо Х≤5, то бюджетна лінія має вигляд: 80Х+5Y = 600 або Y=(600-80Х)/5 = 120-16Х.
Якщо Х>5, то бюджетна лінія задається таким рівнянням:
80*5+ (Х-5)*60 +5Y = 600
60Х – 300 + 5Y = 200
60Х + 5Y = 500
або Y =100 - 12Х.
Отже, бюджетна лінія споживача визначається сукупністю (системою) рівнянь:
Y = 120 – 16Х, Х ≤ 5
Y = 100 – 12Х, Х > 5
Точка зламу визначається з рівності:
100 – 12Х = 120 – 16Х
Х = 5, У = 100 – 12 ∙ 5 = 40.

2) Визначимо оптимальний набір солодощів для споживача.

У випадку, коли споживач купує не більше 5 кг цукерок:
Y = 120 – 16Х, Х ≤ 5
TU=(X∙Y)0,5
X∙Y = TU2.
X∙(120 – 16Х) = TU2.
– 16Х2 + 120 X – TU2 = 0.
16Х2 – 120 X + TU2 = 0.
D = b2 – 4ac = 1202 – 4∙16∙TU2 = 0.
D = 0 (квадратне рівняння повинно мати єдиний розв’язок), оскільки оптимальний
набір визначається точкою дотику бюджетної лінії до кривої байдужості.
1202 – 4∙16∙TU2 = 0.
TU2 = 225. TU = 15 ютілів.
Y = 225 / Х – рівняння кривої байдужості.
З квадратного рівняння (за умови, що D = 0):
Х = -b/2a = 120 / 32 = 3,75 кг.
Y = 225 / 3,75 = 60 шт.
При такому наборі товарів споживач отримає 15 ютілів загальної корисності.
Проілюструємо графічно оптимальний набір солодощів для споживача:

120

Е1
60

40

3,75 5 8,3

У випадку, коли споживач купує більше 5 кг цукерок:

Y = 100 – 12Х, Х > 5
TU=(X∙Y)0,5
X∙Y = TU2.
X∙(100 – 12Х) = TU2.
– 12Х2 + 100 X – TU2 = 0.
12Х2 – 100 X + TU2 = 0.
D = 1002 – 4∙12∙TU2 = 0.
D = 0.
1002 – 4∙12∙TU2 = 0.
TU2 = 625 / 3 = 208,3. TU = 14,4 ютіля.
Y = 208,3 / Х – рівняння кривої байдужості.
З квадратного рівняння (за умови, що D = 0):
Х = 100 / 24 = 4,17 < 5 кг – не задовольняє умову Х > 5.
Крім цього, споживач отримає менший рівень корисності лише 14,4 ютіля.

У випадку одночасного дотику кривої байдужості до двох віток бюджетної лінії:

Одночасно виконуються рівності:
Y = 120 – 16Х, Х ≤ 5
Y = 100 – 12Х, Х > 5
TU=(X∙Y)0,5
З першої та другої рівності:
100 – 12Х = 120 – 16Х
Х = 5, У = 100 – 12 ∙ 5 = 40.
TU2 = X∙Y = 5∙40 = 200. TU = 14,1 ютіля.
Цей випадок не є оптимальним для споживача, бо він отримає менший рівень
корисності - лише 14,1 ютіля (порівняно з першим випадком, коли споживач купує 3,35
кг цукерок і отримає 15 ютілів загальної корисності).
 IІІ етап
XVІІ Всеукраїнської учнівської олімпіади з економіки
9 клас

Творче завдання № 1 (10 балів)

Охарактеризуйте планову (командно-адміністративну) економічну систему. Зобразіть
схему кругообігу товарів, ресурсів та грошей у плановій економіці. Відобразіть на цій схемі
такі ситуації:
1) батько придбав хліб у магазині;
2) мати працює в колгоспі і отримує заробітну плату;
3) батько придбав деталі для ремонту автомобіля у спекулянтів;
4) хлібокомбінат отримав дохід від реалізації продукції.

Орієнтовна відповідь див.:

Радіонова І.Ф. Економіка (профільний рівень). 10 клас / І.Ф.Радіонова, В.В.Радченко. –
Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2011. – С. 76-79.
Крупська Л.П. Економіка. 10 клас. Профільний рівень: Підручник для загальноосвітніх
навчальних закладів / Л.П.Крупська, І.Є.Тимченко, Т.І.Чорна. – Х.: Ранок, 2010. – С.93-102.

Творче завдання № 2 (15 балів)

Розкрийте сутність поняття «крива байдужості». Які властивості характерні для кривої
байдужості? Проілюструйте графічно за допомогою економічної моделі «карта кривих
байдужості» нижче зазначені ситуації і дайте пояснення щодо форми та взаємного
розташування кривих байдужості:
1) раціональний споживач, виходячи зі своїх уподобань та сталого доходу, щотижня купує 2 кг
м’яса свинини та 0,5 кг м’яса курятини;
2) щоб не захворіти під час епідемії грипу, прихильники народної медицини радять з’їдати за
день як мінімум 1 зубок часнику та пів-лимона, і чим більше часнику та лимонів, тим
краще;
3) Юля дуже любить солоні горішки, але їй байдуже, з яких упаковок їх їсти – по 40г чи по 70г;
4) Максим дуже любить борщ незалежно від того, яку кількість сметани туди поклали.

Орієнтовна відповідь див.:

Творче завдання № 3 XVI Всеукраїнської учнівської олімпіади з економіки, 9 клас.
Мікроекономіка. Підручник / за ред. В.Д.Базилевича. – К: Знання, 2007. – С.167-174.
Косік А.Ф., Гронтковська Г.Е. Мікроекономіка: 2-ге видання, перероблене та доповнене. Навч.
пос. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – С.76-81.
 IІІ етап
XVІІ Всеукраїнської учнівської олімпіади з економіки
10 клас
Задача № 1 (10 балів)
Підприємство «Шоколадний заєць» виготовляє шоколадні фігурки. За місяць реалізовано
продукції на 80 тисяч гривень. Місячні витрати складалися з таких виплат:
Статті витрат Сума, тис. грн.
Сировина 14 000
Оренда приміщення 4000
Плата за кредит на придбання обладнання 7000
Зарплата кондитерів 17 000
Рекламні оголошення 6000
Зарплата адміністративного персоналу 10 000
Оплата водопостачання, газу, електроенергії (за 3500
лічильником)
Визначте:
1) Обсяг постійних і змінних витрат підприємства.
2) Обсяг чистого прибутку, якщо ставка оподаткування прибутку дорівнює 20 %.
3) Рентабельність поточних витрат до оподаткування.
Розв’язання:
1) Постійні витрати: 4000 + 7000 + 6000 + 10 000 = 27 000 грн.
Змінні витрати: 14 000 + 17 000 + 3500 = 34 500 грн.
Загальні витрати = 27 000 + 34 500 = 61 500 грн.
2) Валовий прибуток = Виторг – Загальні витрати = 80 000 – 61 500 = 18 500 грн.
Чистий прибуток = Валовий прибуток – Податки = 18 500 – 18 500 х 0,2 = 14 800 грн.
3) Рентабельність = (Прибуток : Загальні витрати)·100% = (18500:61500)·100 = 30%.
Відповіді: постійні витрати – 27000 грн.; змінні витрати – 34500 грн.; чистий прибуток – 14 800
грн.; рентабельність до оподаткування – 30%.

Задача № 2 (15 балів)

Батько та син вирізають ложки та миски.
Першого дня син вирішив, що буде вирізати тільки ложки, а миски доручив батькові. В
результаті після дня плідної праці було вироблено 36 мисок та 20 ложок. Але з’ясувалося, що
вони розподілили працю вкрай неефективно: адже син, вирізаючи одну ложку, втрачав на 1,5
миски більше, ніж втрачав би батько.
Наступного дня вони вирішили, що кожен присвятить половину свого часу ложкам, а
іншу половину – мискам. Наприкінці дня підрахунок показав, що ложок було виготовлено 40
штук.
Побудуйте сукупну криву виробничих можливостей батька та сина. (І в перший, і в
другий день кожен з них працював з максимальною для себе продуктивністю. Альтернативна
вартість виробництва ложок для кожного з них є постійною.)

Розв’язок
По результатах першого дня праці робимо висновок, що син за один день може
виготовити максимум 20 ложок, а батько – 36 мисок. Оскільки рівно половину другого дня
батько та син присвятили виробництву ложок та виготовили їх 40 штук, то за весь день вони
могли би виробити 80 ложок, якщо б займалися тільки ними. Отже, батько за цілий день може
виготовити максимум 80 – 20 = 60 ложок. Тому індивідуальна КВМ батька має такий вигляд:
 Миски
36
Індивідуальна КВМ батька

60 Ложки

Знайдемо альтернативну вартість виробництва однієї ложки батьком. Очевидно, що

вона вимірюється в мисках і становить 36/60=0,6 миски. За умовою задачі, альтернативна
вартість виготовлення однієї ложки сином на 1,5 миски більше, тобто дорівнює 0,6+1,5=2,1
миски. Знаючи цей показник, знаходимо, що якщо син весь день буде працювати лише над
мисками, то він зможе виготовити 20х2,1=42 миски. Його індивідуальна КВМ така:
Миски
42
Індивідуальна КВМ сина

Ложки
20
Тепер ми можемо побудувати сукупну КВМ для батька і сина. Якщо вони весь день
будуть виготовляти лише миски, то зможуть виробити 36+42=78 мисок; якщо весь день
присвятять лише ложкам, то отримають 20+60=80 ложок. Ці два значення дають нам точки
перетину сукупної КВМ з осями.
Припустимо, що ми знаходимося в точці на осі мисок. Зрозуміло, що першим на
виробництво ложок повинен переходити батько, оскільки для нього альтернативна вартість
виготовлення ложок менше. Коли батько повністю перейде на виготовлення ложок, вони
зможуть виробляти 60 ложок та 42 миски в день – ця точка лежить на КВМ. Перехід батька від
виготовлення мисок до виробництва ложок описується відрізком АВ на КВМ.
Подальше збільшення виробництва ложок можливе лише за умови, якщо і син буде
відмовлятися від виробництва мисок заради ложок. Коли він повністю відмовиться від
виробництва мисок, ми опинимося на осі ложок. Цей перехід описується відрізком ВС та
завершує побудову сукупної КВМ.
Миски
78 А

Сукупна КВМ батька і сина

42 В

С
60 80
Ложки
 IІІ етап
XVІІ Всеукраїнської учнівської олімпіади з економіки
10 клас
Задача № 3 (20 балів)
Функція корисності споживача задається рівнянням TU=(X∙Y)0,5, де Х – обсяг цукерок,
кг; Y – обсяг тістечок, шт. Споживач витрачає 600 грн. для придбання тістечок і цукерок. Одне
тістечко коштує 5 грн. Кондитерська фірма проводить акцію: ціна за один кілограм цукерок –
80 грн. за умови, що купується до 5 кг, і 60 грн. – за кожен кілограм цукерок, придбаний понад
5 кг.
1. Складіть рівняння бюджетної лінії споживача.
2. Визначте оптимальний набір солодощів для споживача.
3. Розв’язання задачі проілюструйте графічно.

Розв’язання
1) Оскільки ціна товару (цукерок) не є постійною для споживача, а залежить від
кількості придбаного товару, то бюджетне обмеження є ламаною лінією.
Бюджет споживача = 600 грн.
Запишемо рівняння бюджетної лінії споживача.
Якщо Х≤5, то бюджетна лінія має вигляд: 80Х+5Y = 600 або Y=(600-80Х)/5 = 120-16Х.
Якщо Х>5, то бюджетна лінія задається таким рівнянням:
80*5+ (Х-5)*60 +5Y = 600
60Х – 300 + 5Y = 200
60Х + 5Y = 500
або Y =100 - 12Х.
Отже, бюджетна лінія споживача визначається сукупністю (системою) рівнянь:
Y = 120 – 16Х, Х ≤ 5
Y = 100 – 12Х, Х > 5
Точка зламу визначається з рівності:
100 – 12Х = 120 – 16Х
Х = 5, У = 100 – 12 ∙ 5 = 40.

2) Визначимо оптимальний набір солодощів для споживача.

У випадку, коли споживач купує не більше 5 кг цукерок:
Y = 120 – 16Х, Х ≤ 5
TU=(X∙Y)0,5
X∙Y = TU2.
X∙(120 – 16Х) = TU2.
– 16Х2 + 120 X – TU2 = 0.
16Х2 – 120 X + TU2 = 0.
D = b2 – 4ac = 1202 – 4∙16∙TU2 = 0.
D = 0 (квадратне рівняння повинно мати єдиний розв’язок), оскільки оптимальний
набір визначається точкою дотику бюджетної лінії до кривої байдужості.
1202 – 4∙16∙TU2 = 0.
TU2 = 225. TU = 15 ютілів.
Y = 225 / Х – рівняння кривої байдужості.
З квадратного рівняння (за умови, що D = 0):
Х = -b/2a = 120 / 32 = 3,75 кг.
Y = 225 / 3,75 = 60 шт.
При такому наборі товарів споживач отримає 15 ютілів загальної корисності.
Проілюструємо графічно оптимальний набір солодощів для споживача:

120

Е1
60

40

3,75 5 8,3

У випадку, коли споживач купує більше 5 кг цукерок:

Y = 100 – 12Х, Х > 5
TU=(X∙Y)0,5
X∙Y = TU2.
X∙(100 – 12Х) = TU2.
– 12Х2 + 100 X – TU2 = 0.
12Х2 – 100 X + TU2 = 0.
D = 1002 – 4∙12∙TU2 = 0.
D = 0.
1002 – 4∙12∙TU2 = 0.
TU2 = 625 / 3 = 208,3. TU = 14,4 ютіля.
Y = 208,3 / Х – рівняння кривої байдужості.
З квадратного рівняння (за умови, що D = 0):
Х = 100 / 24 = 4,17 < 5 кг – не задовольняє умову Х > 5.
Крім цього, споживач отримає менший рівень корисності лише 14,4 ютіля.

У випадку одночасного дотику кривої байдужості до двох віток бюджетної лінії:

Одночасно виконуються рівності:
Y = 120 – 16Х, Х ≤ 5
Y = 100 – 12Х, Х > 5
TU=(X∙Y)0,5
З першої та другої рівності:
100 – 12Х = 120 – 16Х
Х = 5, У = 100 – 12 ∙ 5 = 40.
TU2 = X∙Y = 5∙40 = 200. TU = 14,1 ютіля.
Цей випадок не є оптимальним для споживача, бо він отримає менший рівень
корисності - лише 14,1 ютіля (порівняно з першим випадком, коли споживач купує 3,35
кг цукерок і отримає 15 ютілів загальної корисності).
 IІІ етап
XVІІ Всеукраїнської учнівської олімпіади з економіки
10 клас

Творче завдання № 1 (10 балів)

Визначте сутність ринку землі. Укажіть види ренти і сформулюйте їхнє визначення. Яка
особливість пропозиції землі? Визначте фактори попиту на землю та проілюструйте графічно
їхній вплив на величину ренти.

Орієнтовна відповідь див.:

Радіонова І.Ф. Економіка (профільний рівень). 10 клас / І.Ф.Радіонова, В.В.Радченко. –
Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2011. – С. 152-155.
Крупська Л.П. Економіка. 10 клас. Профільний рівень: Підручник для загальноосвітніх
навчальних закладів / Л.П.Крупська, І.Є.Тимченко, Т.І.Чорна. – Х.: Ранок, 2010. – С.198, 210-
212.

Творче завдання № 2 (15 балів)

Розкрийте сутність поняття «крива байдужості». Які властивості характерні для кривої
байдужості? Проілюструйте графічно за допомогою економічної моделі «карта кривих
байдужості» нижче зазначені ситуації і дайте пояснення щодо форми та взаємного
розташування кривих байдужості:
1) раціональний споживач, виходячи зі своїх уподобань та сталого доходу, щотижня купує 2 кг
м’яса свинини та 0,5 кг м’яса курятини;
2) щоб не захворіти під час епідемії грипу, прихильники народної медицини радять з’їдати за
день як мінімум 1 зубок часнику та пів-лимона, і чим більше часнику та лимонів, тим
краще;
3) Юля дуже любить солоні горішки, але їй байдуже, з яких упаковок їх їсти – по 40г чи по 70г;
4) Максим дуже любить борщ незалежно від того, яку кількість сметани туди поклали.

Орієнтовна відповідь див.:

Творче завдання № 3 XVI Всеукраїнської учнівської олімпіади з економіки, 9 клас.
Мікроекономіка. Підручник / за ред. В.Д.Базилевича. – К: Знання, 2007. – С.167-174.
Косік А.Ф., Гронтковська Г.Е. Мікроекономіка: 2-ге видання, перероблене та доповнене. Навч.
пос. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – С.76-81.
 IІІ етап
XVІІ Всеукраїнської учнівської олімпіади з економіки
11 клас

Задача № 1 (10 балів)

Функція попиту на товар має вигляд: Qd = 7 – Р, функція пропозиції: Qs = 2Р – 5. Визначте:
1) рівноважну ціну й рівноважну кількість товару;
2) якою буде рівноважна ціна і кількість товару при встановленні акцизного податку в
розмірі 1,5 грн. на одиницю товару. Як розподілиться цей податок між споживачами і
виробниками?
Розв’язання проілюструйте графічно.

Розв’язання:
1) Знайдемо рівноважну ціну і рівноважну кількість товару до введення акцизного податку:
7 – Р = 2Р – 5; Р = 4 грн.; Q = 3.
2) При встановлені акцизного податку у розмірі 1,5 грн. на одиницю товару:
Qs1 = 2(Р – 1,5) – 5.
2Р – 8 = 7 – Р; Р = 5 грн.; Q = 2.
Отже, частину податку ТD = 5 – 4 = 1 грн. – платять споживачі, а іншу частину – Тs = 1,5 – 1 =
0,5 грн. – платять виробники.
Зобразимо графічну ілюстрацію до розв’язання задачі:

8
P Qs1 = 2P - 8
7
6
5
Qs = 2P - 5
4
3
2 Qd = 7 - P

1
0
0 1 2 3 4 5 6 7 Q 8

Доходи державного бюджету від сплати податку відображені у вигляді заштрихованого

прямокутника на графіку.
Частина податку, яку компенсують покупці – верхня частина заштрихованого прямокутника.
Частина податку, яку компенсують продавці – нижня частина заштрихованого прямокутника.
Відповідь: 1) Р = 4 грн.; Q = 3; 2) Р = 5 грн.; Q = 2.
 IІІ етап
XVІІ Всеукраїнської учнівської олімпіади з економіки
11 клас

Задача № 2 (15 балів)

Підприємство збільшило загальні витрати на придбання праці та капіталу з 1000 до 1600
гр. од. Його виробнича функція задається рівнянням Q = 2(K∙L)0,5, де К – обсяг капіталу, а L –
обсяг праці. Ціна одиниці праці становила 20 гр. од./год., а ціна одиниці капіталу – 50 гр.
од./год. Визначте:
1) оптимальні комбінації праці та капіталу для заданих рівнів витрат 1000 та 1600 гр.од.;
2) оптимальні обсяги виробництва для заданих рівнів витрат 1000 та 1600 гр. од.;
3) на скільки відсотків збільшиться випуск продукції, якщо обсяги праці і капіталу
одночасно зростуть на 10%.
Розв’язання п. 1–2 задачі проілюструйте графічно.

Розв’язання:
1) Функція ізокости задається рівнянням: РL×L + РK×K = ТС, де
РL, РK – ціни на одиницю праці та капіталу відповідно;
ТС – загальні витрати на придбання праці та капіталу.
За умовою, ціна одиниці праці становила 20 гр. од./ год., ціна одиниці капіталу – 50 гр. од./ год.
Тому, функція ізокости задається рівнянням: 20L + 50K = ТС.
За умовою визначення оптимальної комбінації праці та капіталу:
MPL MPK

PL PK
РL×L + РK×K = ТС
2 K 0,5 K 0,5
MPL = (Q)'L =  0,5 .
2 L0,5 L
0,5
2L L0,5
MPK = (Q)'K =  .
2 K 0,5 K 0,5

K 0,5 L0,5

20 L0,5 50 K 0,5
20L + 50K = ТС

K = 0,4L
20L + 50 ∙ 0,4L = ТС

K = 0,4L
40L = ТС
При ТС1 = 1000 грош. од., оптимальні комбінації праці та капіталу такі: L1 = 25, К1 = 10.
При ТС2 = 1600 грош. од., оптимальні комбінації праці та капіталу такі: L2 = 40, К2 = 16.

2) За умовою, виробнича функція задається рівнянням Q = 2 KL .

За оптимальної комбінації праці та капіталу L 1 = 25, К1 = 10, обсяги виробництва
становитимуть Q1 = 2 250 =10 10 ≈ 31,6 од.
За оптимальної комбінації праці та капіталу L 2 = 40, К2 = 16, обсяги виробництва
становитимуть Q2 = 2 16  40 =2 640 =16 10 ≈ 50,6 од.

3) Визначимо на скільки відсотків збільшиться випуск продукції, якщо обсяги праці і капіталу
одночасно зростуть на 10%.
Якщо обсяги праці і капіталу одночасно зростуть на 10%, то співвідношення між ними можна
задати рівністю: L1 = 1,1L0 K1 = 1,1K0.
За умовою, виробнича функція задається рівнянням Q = 2 KL .
Тоді, Q0 = 2 K 0 L0 , а Q1 = 2 K1L1 .
Q1  2 1,1K 0 1,1L0  1,1  2 K 0  L0  1,1Q0 .
Отже, при одночасну збільшенні обсягів праці і капіталу на 10%, випуск продукції також
збільшиться на 10%.

4) Розв’язання п. 1–2 задачі проілюструємо графічно.

За умовою, виробнича функція задається рівнянням Q = 2 KL .
Отже, загальне рівняння ізокванти можна записати виразом: К = (0,5Q)2 / L.
Для Q1 = 2 250 рівняння ізокванти буде задаватись рівністю: К = 250 / L, а для Q2 = 2 640
такою рівністю: К = 640 / L.
Функція ізокости задається рівнянням: 20L + 50K = ТС.
Для Q1 =2 250 витрати становили ТС1 = 1000 грош. од. Тому, функція ізокости набуде вигляду
20L + 50K = 1000 або К = 20 – 0,4L.
Для Q2 =2 640 витрати становили ТС2 = 1600 грош. од. Тому, функція ізокости набуде вигляду
20L + 50K = 1600 або К = 32 – 0,4L.
Побудуємо графіки відповідних ізокост та ізоквант із зазначенням оптимальних комбінацій
праці та капіталу:
 IІІ етап
XVІІ Всеукраїнської учнівської олімпіади з економіки
11 клас
Задача № 3 (20 балів)
Економіка країни знаходиться на потенційному рівні. Визначте:
1) Як повинні змінитися податки, щоб зберігся рівень повної зайнятості, якщо відомо, що
державні закупівлі товарів та послуг збільшились із 75 до 90 млрд. грн., а гранична схильність
до заощаджень дорівнює 0,25.
2) Як треба змінити податкові надходження у випадку, якщо соціальні трансферти
збільшуються з 5 до 10 млрд. грн., а гранична схильність до споживання дорівнює 0,75.
3) Розв’язання проілюструйте відповідними графіками.

Розв’язання:
1. Щоб економіка залишилась на потенційному рівні випуску повинні виконуватися наступна
умова: YG   YTX , де
∆YG – приріст ВВП за рахунок збільшення державних витрат
– ∆YTX – зменшення ВВП за рахунок збільшення податків
2. ∆YG = ∆G ∙ mG , де
∆G – приріст державних видатків
mG – мультиплікатор державних видатків
3. Мультиплікатор державних видатків знаходимо за формулою:
1 1
mG   , де
1  MPC MPS
МРС – гранична схильність до споживання
MPS – гранична схильність до заощаджень
4. Отже за рахунок збільшення державних видатків ВВП збільшиться на:
∆YG = ∆G mG ; 1
YG  (90  75)   15  4  60 млрд.грн
0,25
5. Знаходимо мультиплікатор податків (m TX):

MPC MPC 0,75 MPC MPC

mTX    mTX    3 mTX   
1  MPC MPS 0,25 1  MPC MPS

0,75
mTX    3
0,25

6. З рівняння: ,  YTX  T  mTX знаходимо величину зміни податків (∆Т):

YTX  60
T   YTX   YG  60 T   20
mTX 3
Таким чином, податки потрібно збільшити на 20 млрд. грн.
7. Мультиплікатор трансфертів знаходимо за формулою:
mTr = ΔY/ΔTr
mTr = MPC / MPS = 0,75/0,25 = 3. ΔTr = 10 – 5 = 5.
8. Визначимо зростання доходу, зумовленого зростанням трансфертів (ΔYTr):
ΔYTr = ΔY mTr = 5*3 = -15.

MPC MPC 0,75

mTX    mTX    3
1  MPC MPS 0,25
ΔYTx = ΔT mTx = 5*(-3) = -15. mTx = -3.
ΔT = ΔYTx / mTx = - 15 / (-3) = 5 млрд. грн.
Отже, величина податків повинна збільшитись на величину трансфертів (5 млрд. грн.)
9. Проілюструємо розв’язання відповідними графіками:
Вплив збільшення державних витрат на збільшення доходу:

Вплив податків на відновлення рівноваги на рівні повної зайнятості:

Вплив соціальних трансфертів та податків на стан рівноваги:

 IІІ етап
XVІІ Всеукраїнської учнівської олімпіади з економіки
11 клас

Творче завдання № 1 (10 балів)

Визначте сутність ринку землі. Укажіть види ренти і сформулюйте їхнє визначення. Яка
особливість пропозиції землі? Визначте фактори попиту на землю та проілюструйте графічно
їхній вплив на величину ренти.

Орієнтовна відповідь див.:

Радіонова І.Ф. Економіка (профільний рівень). 10 клас / І.Ф.Радіонова, В.В.Радченко. –
Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2011. – С. 152-155.
Крупська Л.П. Економіка. 10 клас. Профільний рівень: Підручник для загальноосвітніх
навчальних закладів / Л.П.Крупська, І.Є.Тимченко, Т.І.Чорна. – Х.: Ранок, 2010. – С.198, 210-
212.

Творче завдання № 2 (15 балів)

Визначте сутність і причини безробіття. Охарактеризуйте соціально-економічні наслідки
безробіття. За даними таблиці проаналізуйте динаміку безробіття в Україні та вкажіть основні
причини зміни його рівня.
Динаміка безробіття в Україні
(за методологією Міжнародної організації праці)
Показники 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
Чисельність
безробітних, 2,656 2,455 2,141 2,008 1,907 1,601 1,515 1,418 1,425 1,959 1,786 1,733 1,657
млн осіб
Рівень
11,6 10,9 9,6 9,1 8,6 7,2 6,8 6,4 6,4 8,8 8,1 7,9 7,5
безробіття, %

Орієнтовна відповідь див.:

Радіонова І.Ф. Економіка (профільний рівень) 11 клас / І.Ф.Радіонова, В.В. Радченко. –
Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2012. – С.121-131.
Крупська Л.П. Економіка. 11 клас. Профільний рівень: Підручник для загальноосвітніх
навчальних закладів / Л.П.Крупська, І.Є.Тимченко, Т.І.Чорна. – Х.: Ранок, 2011. – С.131-140.