математика -бонус - 1658994923

Зміст
Теоретичні матеріали для організації уроків предметів

математичної освітньої галузі в 5 класі НУШ:
 Огляд модельних навчальних програм математичної освітньої галузі.
 Компетентнісний потенціал математичної освітньої галузі (огляд
Держстандарту).
 Базові знання з математики (огляд Держстандарту).
Практичні матеріали для організації уроків математичної

освітньої галузі в 5 класі НУШ:
 Проєкти.
 Інтерактивні прийоми та техніки.
 Неординарні вправи для розвитку логіки та просторового мислення
Огляд модельних навчальних програм математичної
освітньої галузі
Назва модельної навчальної програми: «Математика. 5-6 класи»
для закладів загальної середньої освіти
Автори: Бурда М.І., Васильєва Д.В.
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України: наказ МОН від
12.07.2021 № 795.
Стислий огляд програми

Програму побудовано на виваженому співвідношенні нових і раніше засвоєних знань,
обов’язковому і варіативному навчальному матеріалу, з урахуванням індивідуальних і
вікових особливостей учнів. За змістовим наповненням програма інтегрує такий
навчальний матеріал:
 числові множини (натуральні, цілі та раціональні числа);
 числові вирази та обчислення (операції з числами, поданими у різних формах
запису, зокрема десятковими і звичайними дробами, відсотками);
 елементи алгебри (вирази зі змінними, рівняння, нерівності);
 залежності та графіки;
 геометричні фігури та величини (плоскі та об’ємні геометричні фігури,
 величини);
 робота з даними (статистика, комбінаторика та ймовірність).
Зміст модельної навчальної програми враховує наявні в учнів компетентності, здобуті у
початковій школі та забезпечує наступність у навчанні математики, а також є достатнім
для опанування інших дисциплін в основній школі.
У 5 класі відбувається поступове розширення множини натуральних чисел до множини
додатних раціональних чисел. У 6 класі учні спершу знайомляться з множиною цілих
чисел, а потім з множиною раціональних чисел. Це дає можливість на початку 6 класу
ввести поняття «координатна площина», яке використовують інші предмети.
Весь курс пронизує розв’язування текстових задач, основними функціями яких є
ілюстрація практичного застосування математичних знань, розвиток логічного
мислення учнів та опанування процесу моделювання.
У програмі пропонується сформувати уявлення учнів про найпростіші задачі з
комбінаторики та з теорії ймовірностей (ці задачі учні розв’язують на основі логічних
міркувань). Вивчення виразів, рівнянь, нерівностей, геометричних фігур, має загалом
пропедевтичний характер. Зокрема, учні мають дістати уявлення про використання
букв для запису законів арифметичних дій, формул, навчитись обчислювати значення
простих буквених виразів, складати за умовою задачі й розв’язувати нескладні рівняння
першого степеня спочатку (в 5 класі) на основі залежностей між компонентами
арифметичних дій, а згодом (в 6 класі) із використанням основних властивостей
рівнянь.
Зміст геометричного матеріалу в 5-6 класах включає початкові відомості не лише про
планіметричні (відрізок, промінь, пряма, кут, трикутник, прямокутник, квадрат, коло,
круг), а й про стереометричні (прямокутний паралелепіпед, куб, піраміда, куля, циліндр,
конус) фігури.
Вивчення геометричних фігур має передбачати використання наочних ілюстрацій,
прикладів із довкілля, життєвого досвіду учнів. Закріплення понять супроводжується їх
класифікацією (взаємного розміщення прямих на площині, кутів, трикутників).
Властивості геометричних фігур спочатку обґрунтовуються дослідно-індуктивно, потім
застосовуються в конкретних ситуаціях, що сприяє виробленню в учнів умінь доказово
міркувати.
Інтеграція геометричного матеріалу з арифметичним та алгебраїчним відбувається за
рахунок числових характеристик (довжина, площа, об’єм) геометричних фігур. В 5-6
класах узагальнюються знання учнів про одиниці вимірювання різних величин і вміння
переходити від одних одиниць до інших, оскільки ці знання і вміння використовуються
у вивченні інших предметів.
У програмі рекомендується розширити коло прикладних задач, приділяти увагу на
уроках конструюванню і моделюванню, тобто посилювати практичну спрямованість
навчання. Варто пропонувати учням не тільки розв’язувати тренувальні вправи, але й
виконувати завдання на розширене відтворення уявних або реальних ситуацій за
умовами текстових задач, застосовувати різні види моделювання прикладних задач
(вербальне, схематичне, табличне, графічне, знаково-символічне) та конструювання
умов задач або ситуацій за результатами аналізу заданих математичних моделей.
Програму представлено в табличній формі, що містить три частини:
 очікувані результати навчання, де конкретизовані знання змісту й процедурні
знання залежно від змісту, що вивчається, а також деталізовано рівень засвоєння
кожного з понять теми;
 пропонований зміст, де вказані змістові питання, що вивчаються;
 види навчальної діяльності, де вказано орієнтовний перелік видів діяльності, які
можуть бути запропоновані учням.
В кінці кожного класу наведено перелік задач практичного змісту, що можуть
пропонуватись учням під час навчання. Перелік задач не обов'язковий для виконання, а
є орієнтовним (вчитель може обирати ті задачі, які краще відповідають освітньому
середовищу, пропонувати учням будь-які інші практичні задачі на власний розсуд).
Модельна програма дає можливість на початку кожного семестру відвести години на
актуалізацію досвіду і опорних знань наявних в учнів, а наприкінці кожного семестру
години на створення моделей до задач та життєвих ситуацій, роботу над проєктами та
розв’язування цікавих задач. Це дасть змогу розвантажити учнів на початку і наприкінці
кожного семестру і в той же час підтримувати цікавість учнів до предмета. Уроки
актуалізації опорних знань бажано проводити у нестандартній формі.
У модельній навчальній програмі розподіл змісту і навчального часу є орієнтовним.
Учителям і авторам підручників надається право коригувати послідовність вивчення
навчального матеріалу та змінювати розподіл годин залежно від прийнятої методичної
концепції та конкретних навчальних ситуацій. Наприклад, об’єднати теми «Натуральні
числа. Вирази. Рівняння. Нерівності» та «Плоскі геометричні фігури» у 5 класі.
Кількість тижневих навчальних годин у модельній програмі відповідає рекомендованій
(5 годин) у Типовій освітній програмі. Заклад освіти може змінювати кількість
навчальних годин в межах від мінімальної (4 години) до максимальної (6 годин),
забезпечуючи при цьому досягнення результатів навчання в обсязі не меншому, ніж
визначено модельною програмою.
Назва модельної навчальної програми: «Математика. 5-6 класи» для
закладів загальної середньої освіти
Автори: Мерзляк А.Г., Номіровський Д.А., Пихтар М.П., Рубльов Б.В.,
Семенов В.В., Якір М.С.
12.07.2021 № 795.

Курс математики в 5–6 класах закладів загальної середньої освіти логічно продовжує
реалізацію завдань математичної освіти учнів, розпочату в початковій школі,
розширюючи та доповнюючи ці завдання відповідно до вікових і пізнавальних
можливостей школярів/школярок.
Зміст математичної освіти в 5–6 класах закладів загальної середньої освіти
структурується за такими змістовими лініями:
• Числа і дії з ними.
• Вирази.
• Рівняння.
• Відношення і пропорції.
• Геометричні фігури і величини.
• Математичні задачі як засіб дослідження реальних життєвих ситуацій та реальних
процесів.
Програма передбачає розвиток, збагачення та поглиблення знань учнів про числа і дії
над ними, числові й буквені вирази, величини та їх вимірювання, рівняння, числові
нерівності, а також уявлень про окремі геометричні фігури на площині та в просторі.
Понятійний апарат, обчислювальні алгоритми, графічні уміння та навички, що мають
бути сформовані на цьому етапі вивчення курсу, є тим підґрунтям, що забезпечує
успішне вивчення в наступних класах алгебри і геометрії, а також інших навчальних
предметів, де застосовуються математичні знання.
Основу програми становить розвиток поняття числа та формування міцних
обчислювальних і графічних навичок. У курсі відбувається поступове розширення
множини натуральних чисел до множини раціональних чисел шляхом послідовного
введення дробів (звичайних і десяткових) і від’ємних чисел. Водночас має бути
сформована культура усних і письмових обчислень, зокрема з використанням
обчислювальної техніки.
Навчальний матеріал, що стосується виразів, величин, рівнянь і нерівностей,
геометричних фігур, має загалом пропедевтичний характер. Ознайомлення з ним готує
учнів до свідомого системного вивчення відповідних тем у курсах алгебри і геометрії.
Зокрема, учні мають отримати уявлення про використання букв для запису законів
арифметичних дій, формул, навчитись обчислювати значення простих буквених виразів,
складати за умовою задачі й розв’язувати нескладні рівняння першого степеня на основі
залежностей між компонентами арифметичних дій, а згодом із використанням основних
властивостей рівнянь. Важливе значення для підготовки учнів до систематичного
вивчення алгебри, геометрії та інших предметів мають початкові відомості про метод
координат, які одержують учні зображення чисел на координатній прямій, прямокутна
система координат на площині, виконання відповідних побудов, побудова й аналіз
окремих графіків залежностей між величинами.
Істотне місце займають текстові задачі, основною метою яких є розвиток логічного
мислення учнів/учениць, навичок математичного моделювання, розвиток ключових
компетентностей та ілюстрація практичного застосування математичних знань.
Сюжети задач мають відтворювати як історико-культурні цінності, так і практичні
ситуації.
Зміст геометричного матеріалу включає початкові відомості про планіметричні
(відрізок, промінь, пряма, кут, трикутник, прямокутник, квадрат, коло, круг) і
стереометричні (прямокутний паралелепіпед, куб, піраміда, циліндр, конус, куля)
фігури. Учні набувають навичок вимірювання довжини відрізка й градусної міри кута,
знаходження площ і об’ємів деяких фігур, побудови геометричних фігур за допомогою
лінійки, косинця, транспортира та циркуля. Розширюються уявлення про вимірювання
геометричних величин на прикладах вимірювання та порівняння відрізків і кутів,
побудови відрізків даної довжини і кутів із заданою градусною мірою, оперування
формулами периметрів, площ і об’ємів геометричних фігур. Побудова кута за допомогою
транспортира або косинця (прямого кута), прямої та відрізка за допомогою лінійки
використовується при побудові трикутників, прямокутників, перпендикулярних і
паралельних прямих.
прикладів із довкілля, життєвого досвіду учнів, виконання побудов і сприяти
виробленню вмінь виділяти форму та розміри як основні властивості геометричних
фігур. Закріплення понять супроводжується їх класифікацією (кутів, трикутників,
взаємного розміщення прямих на площині).
Основа інтеграції геометричного матеріалу з арифметичним і алгебраїчним - числові
характеристики (довжина, площа, об’єм) геометричних фігур.
Вивчення математики в 5–6 класах здійснюється з переважанням індуктивних
міркувань здебільшого на наочно-інтуїтивному рівні із залученням практичного досвіду
учнів і прикладів із довкілля. Водночас відносна кількість теоретичного матеріалу, який
вимагає обґрунтування тверджень, поступово збільшується. Це готує учнів до ширшого
використання дедуктивних методів на наступному етапі вивчення математики.
Змістова лінія «Математичні задачі як засіб дослідження реальних життєвих ситуацій»
передбачає як імплементацію наскрізних ліній ключових компетентностей, так і
засвоєння учнями/ученицями практичної спрямованості навчального матеріалу.
Програму подано в табличній формі, що містить три частини:
 очікувані результати навчання;
 зміст навчального матеріалу;
 види навчальної діяльності.
У рамках навчального року програма укладена за змістовими лініями. Усередині
змістової лінії зміст навчального матеріалу структуровано за темами в логічній
послідовності їх вивчення. Наведено рекомендовані форми організації освітнього
процесу, вибір яких учитель може здійснювати на свій розсуд залежно від рівня
підготовленості класу, індивідуальних освітніх траєкторій учнів/учениць тощо.
Зазначені особливості побудови програми дають змогу педагогічному колективу
швидко та своєчасно адаптувати реалізацію програми до реалій сьогодення та умов
кожного навчального закладу, враховуючи вікові та індивідуальні особливості
розвитку й потреби учнів, а також забезпечити просування індивідуальними освітніми
траєкторіями.
Назва модельної навчальної програми: «Математика. 5-6 класи»
для закладів загальної середньої освіти
Автори: Істер О.С.
12.07.2021 № 795.

Основу курсу становить розвиток поняття числа та формування міцних обчислювальних
і графічних навичок. У 5–6 класах відбувається поступове розширення множини
натуральних чисел до множини раціональних чисел шляхом послідовного введення
дробів (звичайних і десяткових), а також від’ємних чисел разом із формуванням
культури усних, письмових, інструментальних обчислень. У програмі можна виділити
такі основні змістові лінії:
 «Арифметика» закладає фундамент для подальшого навчання математики та
суміжних дисциплін, забезпечує розвиток обчислювальних навичок та логічного
мислення, навичок порівняння чисел та значень величин, вміння складати та/або
застосовувати алгоритми, сприяє розвитку вмінь планувати і здійснювати
діяльність для розв’язування текстових і сюжетних задач, що відображено
практичне застосування математики в житті і діяльності людини.
 «Елементи алгебри» систематизує знання про математичну мову та символіку, що
реалізується застосуванням буквених позначень та символів для запису чисел,
властивостей арифметичних дій, порівняння значень виразів та величин, а також
для знаходження невідомих компонентів арифметичних дій.
 «Наочна геометрія» систематизує та розширює початкові знання про геометричні
фігури та величини, сприяє формуванню в учнів первинних уявлень про
геометричні абстракції реального світу, навичок користування креслярськими
інструментами для геометричних вимірювань і побудов, закладає основи для
формування графічної культури, розвиває образне мислення і просторову уяву.
Навчальний матеріал, пов’язаний із виразами, величинами, рівняннями і нерівностями,
геометричними фігурами, має загалом пропедевтичний характер і спрямований на
підготовку учнів до свідомого системного вивчення відповідних тем у курсах алгебри і
геометрії. Зокрема, учні мають отримати уявлення про використання букв для запису
законів арифметичних дій, формул, навчитись обчислювати значення простих буквених
виразів, за умовою задачі складати й розв’язувати нескладні рівняння першого степеня
спочатку на основі залежностей між компонентами арифметичних дій, а згодом із
використанням основних властивостей рівнянь. Важливе значення в навчанні у 5-6
класах для підготовки учнів до систематичного вивчення алгебри, геометрії та інших
предметів мають початкові відомості про метод координат, а саме: координатні промінь,
пряма, площина, зображення точок за їхніми координатами та навпаки, визначення
координат точок за їхнім зображенням.
Істотне місце у вивченні курсу займають текстові задачі, основними функціями яких є
розвиток логічного мислення учнів та ілюстрація практичного застосування
математичних знань. Під час розв’язування текстових задач учні також вчаться
використовувати математичні моделі. Розв’язування таких задач супроводжує вивчення
всіх тем, передбачених програмою.
Зміст геометричного матеріалу включає початкові відомості про плоскі (відрізок,
промінь, пряма, кут, трикутник, прямокутник, квадрат, коло, круг) та об’ємні
(прямокутний паралелепіпед, куб) фігури.
Учні набувають навичок вимірювання довжини відрізка й градусної міри кута,
знаходження площ і об’ємів деяких фігур, побудови геометричних фігур за допомогою
лінійки, косинця, транспортира і циркуля. Розширюються уявлення учнів про
вимірювання геометричних величин на прикладах вимірювання і порівняння величин
відрізків або кутів, побудови відрізків даної довжини і кутів із заданою градусною мірою,
оперування формулами периметрів, площ і об’ємів геометричних фігур — знаходження
невідомого компонента формули за відомими, встановлення і використання
співвідношень між певними одиницями вимірювання.
прикладів із довкілля, життєвого досвіду учнів, виконання побудов і сприяти
виробленню вмінь виділяти форму і розміри як основні властивості геометричних фігур.
Закріплення понять супроводжується їхньою класифікацією (кутів, трикутників,
взаємного розміщення прямих на площині). Властивості геометричних фігур спочатку
обґрунтовуються дослідно-індуктивно, потім застосовуються в конкретних ситуаціях,
що сприяє виробленню в учнів умінь доказово міркувати.
Основу інтеграції геометричного матеріалу з арифметичним і алгебраїчним складають
числові характеристики (довжина, площа, об’єм) геометричних фігур. Узагальнюються
знання учнів про одиниці вимірювання довжини, площі, об’єму і вміння переходити від
одних одиниць до інших, оскільки ці знання і вміння використовуються для предметів
природничого циклу та технологій.
Важливим є формування в учнів умінь подавати дані у вигляді таблиць і діаграм різних
типів та на основі їхнього аналізу робити відповідні висновки.
Вивчення математики у 5–6 класах здійснюється з переважанням індуктивних
міркувань в основному на наочно-інтуїтивному рівні із залученням практичного досвіду
учнів і прикладів із довкілля. Відбувається поступове збільшення теоретичного
матеріалу, який вимагає обґрунтування тверджень, що вивчаються. Це готує учнів до
ширшого використання дедуктивних методів на наступному етапі вивчення
математики.

Автори: Василишин М.С., Миляник А.І., Працьовитий М.В.,
Простакова Ю.С., Школьний О.В.
12.07.2021 № 795.

Пропонована програма призначена для вивченням математики учнями гімназій та
побудована на принципах доступності та науковості, збалансованості та послідовності,
єдності навчання і виховання. Програма укладена таким чином, що передбачає
варіативність використання навчального часу, оскільки може бути адаптована як до
рекомендованої кількості годин, так, і до мінімальної та максимальної кількості годин
навчального навантаження, визначеної у типовій освітній програмі.
Запропонована кількість тематичних блоків розподілена рівномірно на чотири
навчальних чверті та передбачає тижневий резерв навчального часу в кожній чверті
навчального року, який може бути використаний на узагальнення та систематизацію
навчального матеріалу або вивчення інтегрованих навчальних модулів.
Зміст модельної програми для 5 класу:
1. Натуральні числа.
2. Дроби.
3. Відсотки.
4. Найпростіші геометричні фігури на площині.
5. Площі найпростіших фігур на площині.
6. Множини.
7. Робота з даними.
8. Повторення і систематизація.
9. Рівняння з натуральними числами (опційно).
10. Вивчення інтегрованих навчальних модулів («Історія походження натуральних
чисел та написання цифр», «Застосування математичних знань у побуті», «Математика у
творах мистецтва» та інші).
Зміст модельної програми для 6 класу:
1. Подільність натуральних чисел.
2. Звичайні дроби.
3. Імовірність випадкової події.
4. Відношення і пропорції.
5. Коло, круг та їх елементи.
6. Цілі числа та дії над ними.
7. Раціональні числа та дії над ними.
8. Просторові геометричні фігури.
9. Повторення і систематизація.
10.Рівняння з цілими та раціональними числами (опційно).
11. Вивчення інтегрованих навчальних модулів («Зображення звичайних дробів у
графічному редакторі Paint», «Математика та основи здорового способу життя»,
«Математика в історії», «Математика у світі природи та мистецтва» та інші).
Важливими складовою програми є міждисциплінарні інтегровані модулі, які
передбачають застосування індивідуальних та групових форм взаємодії: виконання
індивідуальних завдань, проєктної діяльності учнів, дидактичних ігор, турнірів,
вікторин, квестів, навчальних екскурсій тощо.
Підбір навчального матеріалу може не обмежуватися підручником, вчитель має повну
академічну свободу використовувати будь-які доцільні освітні ресурси, в тому числі і
електронні, які дозволяють учням досягнути очікуваних результатів навчання.
Автори: Беденко М.В., Клочко І.Я., Кордиш Т.Г., Тадеєв В.О.
12.07.2021 № 795.

Основними математичними компетентностями, формування яких очікується в учнів за
результатами навчання за пропонованою модельною програмою, є:
 знання способів запису натуральних, цілих і дробових чисел та вміння проводити
з ними арифметичні операції (додавання, віднімання, множення (у тому числі
піднесення до степеня) та ділення);
 знання означень, найпростіших властивостей та способів вимірювання основних
плоских і просторових геометричних фігур, уміння зображати та розпізнавати їх
(прямі, промені, відрізки, кути, трикутники, прямокутники, квадрати, кола, круги,
кругові сектори, прямокутні паралелепіпеди, куби, піраміди);
 знання основних одиниць вимірювання довжин, площ, об'ємів та ваг,
співвідношень між ними, способів переходу від одних одиниць до інших;
 уміння оперувати з найпростішими числовими та буквеними виразами,
рівностями, нерівностями та рівняннями;
 уміння розв'язувати текстові задачі, зокрема, практичного змісту, що зводяться
до лінійних рівнянь;
 застосування найпростіших математичних моделей для опису та аналізу
реальних та гіпотетичних об'єктів, явищ і процесів, зокрема, формул, рівнянь,
діаграм, шкал, графіків, відношень, пропорцій, відсотків та масштабу;
 уявлення про взаємозв'язок математики та культури в процесі історичного
розвитку людства, зокрема, про роль математики для вирішення нагальних
практичних потреб.
Підбір і структурування навчального матеріалу та організаційні форми його подачі на
уроках і в домашніх завданнях передбачають активні індивідуальні, групові та ігрові
форми участі школярів, а також розгалужені завдання (особливо для уроків повторення)
на пошук оптимальних та інноваційних стратегій у педагогічно-змодельованих
навчальних завданнях на основі економічних, екологічних, фінансових та інших
реальних ситуацій, що потребують оцінювання, прогнозування й оптимізації.
Основні навчальні цілі математики у 5–6 класах стосуються систематизації, розвитку,
розширення та поглиблення знань про число та найпростіші геометричні фігури.
Упродовж усього періоду навчання відбувається поступове розширення натуральних
чисел до множини раціональних чисел шляхом послідовного долучення нуля, звичайних
і десяткових дробів, а потім від’ємних чисел. Паралельно розвивається культура усних,
письмових та програмованих обчислень. Вивчення найпростіших геометричних фігур
передбачає використання, а за можливості й виготовлення учнями наочних
планіметричних і стереометричних моделей, широкого залучення фізичних моделей з
побуту, інтер'єру, ландшафтного середовища та архітектури. Властивості геометричних
фігур здебільшого обґрунтовуються дослідно-індуктивним шляхом на основі
спостережень, моделювання та побудови креслень. Інколи використовуються й
елементи логічного обґрунтування, наприклад, для формул площі прямокутника та
об'єму прямокутного паралелепіпеда.
Учні мають набути навичок вимірювання відрізків і кутів, знаходження площ і об’ємів за
кресленнями і на моделях, а також навичок з побудови зображень основних
геометричних фігур за допомогою лінійки, косинця, транспортира і циркуля.
Проводиться ознайомлення з найпростішими побудовами та вимірювальними
роботами на місцевості (на уроці це можна здійснити й віртуально) - провішуванням
прямих, розбиттям ділянок та складанням планів. Арифметична та наочно-геометрична
лінії тісно контактують у питаннях вимірювання геометричних величин і в переході від
одних одиниць вимірювання до інших, а також в геометричному моделюванні числових
та аналітичних співвідношень (схеми, діаграми, координатна пряма і координатна
площина, графіки).
Окрім зазначених двох головних наскрізних ліній, у програмі істотне значення мають
дві супутні лінії:
 Перша лінія спрямована на формування в учнів уявлень про математичні вирази -
числові та зі змінною; рівності та рівняння; числові нерівності та нерівності зі змінною.
Зокрема, учні мають усвідомити використання букв для запису законів арифметичних
дій, для запису й використання формул, вміти обчислювати значення простих буквених
виразів при різних значеннях змінної, складати за умовою задачі й розв’язувати
рівняння першого степеня — на основі залежностей між компонентами арифметичних
дій, а потім і з використанням основних властивостей рівнянь.
 Другу лінію можна назвати аналізом даних. До них відносяться приклади
застосування для математичного моделювання таких понять, як "рівняння", "діаграма",
"відсоток", "масштаб", "графік" тощо. До цієї ж лінії належить і більшість текстових
задач, у тому числі з явно вираженим практичним змістом, розв’язування яких
супроводжує вивчення усіх тем програми, а основним їхнім дидактичним завданням є
формування навичок у застосуванні пропонованих математичних моделей.

Автори: Радченко С.С., Зайцева К.С.
12.07.2021 № 795.

Програма побудована на основі спірального підходу до вивчення матеріалу: учні з року
в рік повторюють вивчене раніше, щоразу поглиблюючи та удосконалюючи свої знання.
Відповідно до окресленої мети та сформульованих завдань у модельній програмі
визначені наступні змістові лінії:
 «Лічба», «Числа. Дії з числами». В її межах узагальнюється поняття натурального
числа, виконуються математичні операції з натуральними числами в межах
мільярду, здійснюється формування поняття десяткових дробів, раціональних
чисел та способів виконання дій арифметичних операцій. У процесі засвоєння цих
змістових ліній формуються навички пошукової діяльності, взаємного навчання,
створення зрозумілих та корисних іншим підказок та пам’яток, що слугують
допомогою у здійсненні математичних операцій та перетворень. В учнів
формується розуміння зв’язку між умінням навчатися самостійно, знаходити
інформацію щодо нових способів вирішення проблем та практичною
необхідністю застосування цих знань у життєвих ситуаціях.
 «Вирази та рівняння». Учні навчаються використовувати букви для запису
арифметичних дій та формул, обчислюють значення буквених виразів, складають
рівняння до різного роду проблемних ситуацій та розв’язують їх.
 «Вимірювання величин». Учні, спираючись на свій попередній досвід,
розширюють свої знання. Зокрема, під час практичної діяльності обирають
відповідний інструмент для проведення вимірювання та оцінюють результат на
достовірність. Обчислюють площі та об’єми геометричних фігур, а також об’єм
рідини в посудині правильної геометричної форми, складають на цій основі різні
стратегії вирішення побутових завдань. Опановують систему конвертації
найпоширеніших величин, використовують її в побуті.
 «Просторові відношення. Геометричні фігури». Ця змістова лінія слугує
пропедевтикою для вивчення геометрії в наступних класах. Вивчення
геометричних фігур передбачає не тільки використання наочних ілюстрацій, а й
ґрунтується на вивченні прикладів з довкілля. Учні навчаються орієнтуватись у
просторі, зокрема, використовуючи мапи, плани будівель та працюючи з
масштабом.
 «Робота з даними» передбачає опрацювання даних та представлення їх у вигляді
таблиць і діаграм. Учні самостійно збирають дані, проводячи опитування, а також
використовують уже відомі дані, застосовуючи набуті навички для
представлення результатів проєктної діяльності тощо. Також вони навчаються
застосовувати стратегії критичного мислення, аналізуючи таблиці та діаграми,
створені однокласниками чи представлені в медіа, роблять передбачення щодо
достовірності даних, представлених таким способом.
Пріоритетне місце в курсі займають проблемні ситуації та практична діяльність,
основним завданням яких є застосування набутих знань в повсякденних життєвих
ситуаціях. Під час розв’язання проблемних ситуацій учні вчаться моделювати процеси,
розробляти стратегії та плани дій щодо їх розв’язання. Навчання через практичну
діяльність, проведення експериментів та проблемний підхід дозволяє учням
опановувати теорію через практику, що значно підвищує інтерес до навчання. Один зі
способів реалізації практичного навчання є використання STEM-елементів, зосереджені
на реальних завданнях та проблемах, де під час навчальної діяльності учні вирішують
реальні соціальні, економічні, екологічні проблеми.
Обов’язковою умовою до реалізації модельної програми є постійне використання на
уроці практичних видів діяльності (інтерактивних, дослідницьких, проєктних), які
відповідають інтересам та запитам школярів, і передбачають висловлення власної
точки зору та здійснення вибору. Учні повинні мати можливість досліджувати
математичні поняття та творити власне їх розуміння на підставі особистого досвіду.
Варто створювати умови для розвитку допитливості учнів, підтримувати ініціативу при
розв’язанні проблемних ситуацій. При плануванні навчальної діяльності потрібно
включати у заняття дискусії, обговорення, презентації, рефлексію. Доцільно
практикувати змішане навчання, заохочувати учнів до самооцінювання та
самоконтролю.
Автори: Скворцова С.О., Тарасенкова Н.А.
12.07.2021 № 795.

Програма є інтегрованою за своєю структурою і вміщує арифметику цілих невід’ємних
чисел / звичайних дробів / десяткових дробів / раціональних чисел, крім того,
алгебраїчну та геометричну пропедевтику, функціональну пропедевтику, а також аналіз
даних. У зв’язку із цим передбачено виокремлення в модельній програмі таких
наскрізних ліній:
1. Числові системи.
2. Вирази, рівності й нерівності.
3. Пропедевтика вивчення функцій.
4. Математичне моделювання.
5. Геометричні фігури. Геометричні величини.
6. Аналіз даних.
Оскільки пріоритетними є питання нумерації та арифметичних дій із числами й
величинами, то системоутворювальною є змістова лінія «Числові системи». Формування
поняття числа ґрунтується на одержаному в початковій школі досвіді застосування
знань нумерації в межах мільйона, сформованих обчислювальних навичках виконання
арифметичних дій додавання, віднімання, множення й ділення із цілими невід’ємними
числами (усні й письмові прийоми); на розумінні звичайного дробу як однієї чи кількох
рівних частин цілого.
Програма 5 класу містить такі розділи:
 Розділ І. Узагальнення та систематизація вивченого в початковій школі.
 Розділ ІІ. Натуральні числа.
 Розділ ІІІ. Звичайні дроби.
 Розділ ІV. Десяткові дроби.
 Розділ V. Відсотки. Середнє арифметичне.
 Розділ VІ. Повторення вивченого.
Програма 6 класу структурована за такими розділами:
 Розділ І. Узагальнення та систематизація вивченого в 5 класі.
 Розділ ІІ. Подільність натуральних чисел.
 Розділ ІІІ. Звичайні дроби та дії з ними.
 Розділ IV. Відношення і пропорції.
 Розділ V. Раціональні числа та дії з ними.
 Розділ VI. Повторення.
У межах кожного розділу послідовність розгортання змісту та логіка досягнення
очікуваних результатів визначається в темах програми. У програмі конкретизовано
зміст навчального матеріалу, види навчальної діяльності для кожного класу й подано
відповідні очікувані результати навчання. Визначений у програмі обсяг навчального
матеріалу є необхідним і достатнім для формування в учнів предметної математичної та
ключових компетентностей, а також готовності до вивчення математики на наступному
ступені освіти.
Компетентнісний потенціал математичної освітньої
галузі (огляд Держстандарту)
Компетентнісний потенціал – це здатність кожної освітньої галузі формувати у
школярів усі 11 ключових компетентностей через базові знання та розвиток умінь й
ставлень.
Вільне володіння державною мовою
Реалізація цієї компетентності передбачає:

1. Розвиток таких умінь учнів:
 чітке та зрозуміле формулювання думок, аргументація, вміння ставити запитання
і розпізнавати проблеми;
 формулювання висновків на основі інформації, поданої в різних формах;
 доречне та коректне вживання в мовленні математичної термінології, ведення
критичного та конструктивного діалогу;
 поповнення свого словникового запасу.
2. Формування таких ставлень:
 визнання важливості чітких і лаконічних формулювань та повага до державної
мови.
Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної)

 розуміння та перетворення текстів математичного змісту рідною мовою;
 зіставлення математичних термінів та понять рідною та державною мовою;
 правильне та доречне вживання математичної термінології, грамотне
висловлювання.
 розуміння цінності мовного різноманіття та повага до рідної мови.
Здатність спілкуватися іноземними мовами

 поповнення словникового запасу математичними термінами іншомовного
походження;
 зіставлення математичного терміну чи його буквеного позначення з
відповідником іноземною мовою для пошуку інформації в іншомовних джерелах.
 усвідомлення важливості правильного використання математичних термінів та
їх позначення в різних мовах у навчанні та повсякденному житті.
Математична компетентність

 оперування текстовою і числовою інформацією, геометричними об’єктами на
площині та в просторі;
 встановлення кількісних і просторових відношень між реальними об’єктами
навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо);
 вибір, створення та дослідження найпростіших математичних моделей реальних
об’єктів, процесів і явищ, інтерпретація та оцінка результатів;
 прогнозування в контексті навчальних і практичних задач;
 доведення правильності тверджень;
 застосування логічних способів мислення під час розв’язування пізнавальних і
практичних задач, пов’язаних з реальними об’єктами;
 використання математичних методів в життєвих ситуаціях.
 готовність шукати пояснення та оцінювання правильності аргументів;
 усвідомлення важливості математики як мови науки, техніки та технологій.
Компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій

 побудова та дослідження математичних моделей природних явищ і процесів;
 вміння робити висновки на основі міркувань та свідчень.
 обґрунтування рішення.
 критичне оцінювання досягнень науково-технічного прогресу;
 усвідомлення важливості математики для опису та пізнання навколишнього
світу.
Інноваційність

 генерація нових ідей щодо розв’язання проблемної ситуації, аналіз і планування
їх втілення.
 відкритість до інновацій, позитивне оцінювання та підтримка конструктивних
ідей інших осіб.
Екологічна компетентність

 розпізнавання проблеми, що виникають у довкіллі, які можна розв’язати,
використовуючи засоби математики;
 оцінка, прогнозування впливу людської діяльності на довкілля через побудову та
дослідження математичних моделей природних процесів і явищ.
 зацікавленість у дотриманні умов екологічної безпеки та сталому розвитку
суспільства;
 визнання ролі математики в розв’язанні проблем довкілля.
Інформаційно-комунікаційна компетентність

 структурування даних;
 дії за алгоритмом та складання алгоритму;
 визначення достатності даних для розв’язання задачі;
 використання різних знакових систем;
 оцінка достовірності інформації;
 доведення істинності тверджень.
 критичне осмислення інформації та джерел її отримання;
 усвідомлення важливості інформаційно-комунікаційних технологій для
ефективного розв’язання математичних задач.
Навчання впродовж життя

 організація та планування своєї навчальної діяльності;
 моделювання власної освітньої траєкторії, аналіз, контроль, коригування та
оцінка результатів своєї навчальної діяльності;
 доведення правильності чи помилковості суджень.
 усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і умінь;
 зацікавленість у пізнанні світу та розуміння важливості навчання впродовж
життя;
 прагнення вдосконалювати результати людської діяльності.
Громадянські та соціальні компетентності
Громадянські компетентності

 висловлювання власної думки, оцінка аргументів та зміна думку на основі
доказів;
 аналіз і критична оцінка соціально-економічних подій у державі на основі
статистичних даних;
 врахування правових, етичніих і соціальних наслідків прийняття рішень;
 розпізнавання інформаційних маніпуляцій.
 налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до
висновків.
Соціальні компетентності

 співпраця в команді для розв’язання проблеми;
 аргументація та обстоювання власної позиції;
 приймання аргументованих рішень на основі аналізу всіх даних та формування
причинно-наслідкових зв’язків проблемної ситуації;
 споживчий вибір послуг і товарів на основі чітких критеріїв, використовуючи
математичні вміння.
 ощадливість і поміркованість;
 рівне ставлення до інших осіб та відповідальність за спільну справу.
Культурна компетентність

 бачення математики у творах мистецтва;
 побудова фігур, графіків, схем, діаграм тощо;
 унаочнення математичних моделей;
 здійснення необхідних розрахунків для встановлення пропорцій, відтворення
перспектив, створення об’ємно-просторових композицій.
 усвідомлення взаємозв’язку математики та культури на прикладах із живопису,
музики, архітектури тощо;
 розуміння важливості внеску математиків у загальносвітову культуру.
Підприємливість та фінансова грамотність

 генерація нових ідей, аналіз, ухвалення оптимальних рішень, розв’язання
життєвих проблем;
 обстоювання своєї позиції, дискутування;
 використання різних стратегій, пошук оптимальних способів розв’язання
проблемних ситуацій;
 побудова та дослідження математичних моделей економічних процесів;
 планування та організація діяльності для досягнення цілей;
 аналіз власної економічної ситуації, родинного бюджету, використовуючи
математичні методи.
 відповідальність та ініціативність, впевненість у собі;
 розуміння важливості математичних розрахунків та оцінювання ризиків.
Базові знання з математики
Держстандартом передбачено, що школярі мають опанувати базові знання
математичної освітньої галузі за такими напрямами:
Методологія математики:
 математична термінологія і символіка;
 математичні твердження; аксіоми і теореми;
 методи доведення тверджень;
 індуктивні та дедуктивні міркування;
 формулювання, доведення та спростування гіпотез;
 метод математичного моделювання.
Числа і вирази:
 числові множини;
 натуральні, цілі, раціональні та ірраціональні числа, дії із ними та їх порівняння;
 десяткові дроби;
 відношення і відносні величини, відсотки, пропорції;
 вирази та їх перетворення.
Рівняння і нерівності:
 рівняння та системи рівнянь;
 нерівності та системи нерівностей.
Функції:
 функціональні залежності;
 елементарні функції та їх властивості;
 числові послідовності;
 арифметична та геометрична прогресії.
Геометрія і вимірювання геометричних величин:

 первинні геометричні об’єкти (фігури та відношення);
 аксіоми планіметрії;
 найпростіші геометричні фігури;
 трикутники, многокутники; основні геометричні форми:
 лінії, поверхні, тіла;
 коло і круг;
 многогранники і тіла обертання:
 призма, піраміда, циліндр, конус, куля;
 геометричні перетворення (рухи, перетворення подібності);
 рівність та подібність фігур;
 вимірювання відрізків та кутів;
 площа плоскої геометричної фігури;
 об’єм та площа поверхні тіла;
 вимірювання та обчислення площ і об’ємів фігур.
Координати і вектори:
 система координат, прямокутна декартова система координат;

 лінії в прямокутній декартовій системі координат на площині;
 скалярні та векторні величини;
 координати вектора;
 відношення векторних величин;
 операції над векторами.
Дані, статистика та ймовірність:
 дані, їх види, представлення та перетворення;

 статистичне дослідження та його основні етапи;
 числові характеристики вибірки;
 елементи комбінаторики;
 ймовірність випадкової події.
Проєкти
Практична математика
Тип роботи: групова.

Тривалість: 1-2 тижні.
Хід роботи:
1. Постановка завдання. Об’єднайте дітей у групи по 5-6 осіб та запропонуйте відчути
себе справжніми дослідниками. Кожна група отримує завдання та протягом тижня має
знайти необхідну інформацію, а потім підготувати звіт із теми:
 цікаві факти про математику;
 вислови видатних особистостей про математику;
 загадки, легенди, міфи, що стосуються математики;
 вірші, присвячені математиці.
2. Пошукова робота. Діти готують презентації, ментальні мапи, театралізовані виступи
тощо. Те, як вони презентуватимуть результати своєї роботи, залежить виключно від
фантазії та особистих уподобань.
3. Презентація результатів. Від кожної команди обирається спікер, який
презентуватиме результати роботи (звісно, за бажанням може виступати одразу вся
група). Зауважте, що діти мають не просто подати факти, а доповнити презентацію
прикладами, задачами (наприклад, після кожного цікавого факту – задача з теми уроку,
опитування і тощо).
4. Обговорення. Влаштуйте дискусію, під час якої діти мають визначити, чому
математика необхідна, у яких професіях використовується, коли знадобиться в побуті
тощо.
Генерування математичних головоломок

Тривалість: 2-3 уроки.
1. Постановка завдання. Об’єднайте дітей у групи та запропонуйте їм визначити
найважливіші поняття з теми уроку. А потім і загальні поняття, які вони мають знати (на
кшталт «математика», «розрахунок» тощо).
2. Дослідницька робота. Запропонуйте командам у якості домашнього завдання
підготувати різні головоломки відповідно до понять, окреслених на уроці. Дослідницьке
завдання: згенерувати якомога більше головоломок. Вони можуть бути наступними:
 загадки,
 кросворди,
 ребуси,
 квести тощо.
3. Обмін завданнями. На наступному уроці команди обирають спікера, який озвучує
кількість дібраних головоломок, їхні види. Згодом команди обмінюються готовими
головоломками, розв’язують їх.
4. Дискусія. Потім клас у форматі дискусії визначає, які головоломки найцікавіші,
найскладніші та найкреативніші. Старші школярі можуть аргументувати вибір
дослідженнями, знайденими в Інтернеті.
Завдання на планування квартир
Тип роботи: індивідуальна.
Тривалість: 2 тижні або 1 місяць.
1. Постановка завдання. Якщо діти вже вивчили поняття площі, запропонуйте їм
уявити себе архітектором, який має спланувати поверх у житловій будівлі. У цьому
проєкті їм доведеться не лише вивчити умовні позначки, що використовуються при
створенні плану, а й врахувати безліч деталей.
2. Яким буде наш дім? Насамперед діти мають вигадати будівлю, до якої
малюватимуть план. Аби учні не перемалювали план вже готового поверху, його
параметри краще обрати для кожного школяра індивідуально під час уроку.
У якості прикладу можна взяти:
 ЖК Рибальський – квадратна будівля.
 Русанів Резіденс – квадратна з закругленими краями.
 ЖК Берег – заокруглений трикутник.
 ЖК Оазис – кругла форма.
Усі ці будівлі сплановані по-різному. Від правильних прямокутних форм до трикутних,
заокруглених або круглих. Якщо хочете полегшити завдання, створюйте плани
виключно прямокутних або квадратних будівель, площу яких легше підрахувати. Аби
ускладнити завдання, одразу визначте загальну площу поверху, або площу пари квартир
(наприклад, на поверсі має бути одна квартира 42 м і одна 67 м).
3. Створюємо план. Це найцікавіша та одночасно найскладніша частина проєкту.
Нехай діти врахують наступні моменти:
 На кожному поверсі можуть бути як однокімнатні, так і багатокімнатні квартири.
 У будинку комфорт-класу має бути не більше 8 квартир на поверх, у бізнес-класі – не
більше 6.
 Оскільки ви плануєте не лише квартири, а й поверх, то врахуйте наявність: ліфтових
шахт, сходів, коридорів, комірок, технічних приміщень тощо.
 Товщина стін відбирає об’єм квартири. Стіна з цегли буде вужчою, ніж з газоблоку чи
керамоблоку.
 Вентиляційні блоки також відбирають корисну площу квартири.
 Завдання дітей – витратити мінімум простору. Тому, плануючи квартиру, не робіть
безглуздо-довгі коридори. Людина не має сплачувати за квадратні метри, які не може
повноцінно використовувати.
 Намагайтесь уникати надлишкових кутів у формі кімнат. Це ускладнює
розташування меблів, інколи навіть доводиться замовляти меблі особливого формату.
 Плануйте санвузли так, аби зекономити на водовідведенні.
 Ваші квартири мають достатню площу? Перегляньте, яка площа є нормою для смарт,
двох- або трьохкімнатних квартир.
4. Презентація проєкту. Діти презентують свої плани. Однокласники розглядають їх та
критикують за наявність тих чи інших недоліків планування. Можна обрати топ-3
роботи за найекономніше та найкмітливіше використання простору.
Відсотки в житті людини
Тип роботи: групова, індивідуальна.
Тривалість: один місяць + перевірка прогнозів на наступний рік.
1. Постановка завдання. Можливо, діти чули, що якщо покласти гроші на депозит,
можна заробляти, отримуючи проценти. Але чи знають вони, що люди можуть
заробляти навіть на процентах з нерухомості? Усе просто: якщо придбати квартиру на
ранній стадії будівництва, вона коштуватиме порівняно недорого. Згодом, якщо біля
дому буде розвинені інфраструктура, ціна квартири виросте, а власник заробить на
перепродажі.
Звісно, такий заробіток пов’язаний із ризиками, адже будівництво може бути
заморожене, забудовник не виконати обіцянки з благоустрою тощо. Саме тому
необхідно вміти обирати надійні проєкти та вгадувати зростання відсотків по них.
Запропонуйте дітям зробити таке передбачення, проаналізувавши новобудови у вашому
регіоні.
2. Аналіз ринку. Для прикладу ми візбмемо райони Києва та житлові комплекси
(ЖК), що в них будуються.
Нехай діти звернуть увагу на наступні моменти:
 ЖК поділяються на 5 класів – економ (найдешевше, часто не надто якісне житло),
комфорт (житло, розраховане на більшість населення), бізнес, преміум та еліт. Також
існують котеджи, апартаменти і таунхауси. Якщо діти хочуть взяти для проєкту житло
певної категорії, вони мають вивчити її.
 У якому районі міста ведеться будівництво? Чи є поряд автомагістраль або
залізниця? Поряд розташована промислова зона або парк?
 Це центр або околиця міста?
 Чи є поряд метро, зупинки транспорту? Чи є біля ЖК паркінг, чи відповідає
кількість місць у ньому кількості квартир у ЖК?
 Чи є поряд школи, супермаркети та інша інфраструктура?
3. Обираємо проєкти. Діти мають обрати проєкт, бажано на ранній стадії
будівництва, та поглянути вартість квартир у ньому. На скільки процентів зросте ціна
квартири через рік? Здається, що передбачати подібне важко, але нічого дивовижного
тут нема.
Якщо у вашому районі є інші якісні проєкти, це підвищує вартість житла. Так само
впливає благоустрій парків, реконструкція історичних будівель, якісна прибудинкова
територія, наявність дитячих майданчиків тощо. Що більше покращень, то швидше
зростатиме в ціні новобудова.
Аби краще впоратись із цим завданням порадьте учням подивитися, які ЖК розташовані
в тому ж районі, що й обраний проєкт. Які ціни там зараз? Які ціни були у ньому на стадії
будівництва? Які виросла вартість? Щось схоже може відбутися і у вашому ЖК.
4. Створюємо прогнози. Діти роблять прогнози для своїх новобудов. Вони виступають
перед класом із короткою доповіддю, у якій демонструють фото ЖК, його плюси та
мінуси, обґрунтовують спрогнозований ріст відсотків. Якщо дітям сподобається
виконаний проєкт, ви можете повернутись до нього наступного року та перевірити, чиї
прогнози виявились найправильнішими.
Статистичне дослідження
Тривалість: 1-2 тижні.
1. Постановка завдання. Як дізнатися, скільки дітей у вашому класі полюбляє лимонні
льодяники? А яблучні? Найпростіший спосіб отримати цю інформацію – зробити
опитування. Утім, чи зможуть діти передбачити вподобання однокласників, не ставлячи
запитання? Якщо це здається занадто складним (чи навіть неможливим), спробуйте
виконати наступний проєкт, аби показати учням магічні можливості статистики.
2. Створюємо питання та робимо припущення. Разом із класом розробіть запитання,
що будуть поставлені в опитуванні. Це може бути як згадане вище запитання про
льодяники, так і будь-які інші:
 Які льодяники полюбляють учні вашого класу? Полуничні, лимонні, яблучні,
вишневі?
 Який процент класу полюбляє молочний шоколад, чорний, білий?
 Скільки учнів більше люблять котів? Скільки собак? Скільки не тих і не інших?
 Який процент класу бачив фільм «5 елемент»?
 Ви інтроверт, екстраверт чи амбіверт?
 Скільки ложок цукру ви кладете в чай/каву?
Це можуть бути будь-які запитання. Перш ніж починати опитування, клас має зробити
припущення по кожному з запитань та записати його для наступного порівняння.
3. Проведення опитування. Учні проходять опитування. Результати збираються,
систематизуються та підраховуються. Наскільки близьким до правди було
передбачення? Тепер у вас є дані по одному класу. Нехай діти спробують передбачити,
якими будуть відповіді учнів із паралельного класу, та проведуть ще одне опитування
(або декілька).
4. Підбиваємо підсумки опитувань. Коли отримаєте дані з усіх класів, попросіть учнів
подумати над наступними запитаннями:
 Чи вплинули дані з 1-го (2-го, 3-го) дослідження на наступне? Наскільки це збільшило
точність передбачення?
 Чи були класи, де результат абсолютно не відповідав очікуванням? Це випадковість,
чи є інші причини (вік дітей, їхній соціальний стан тощо)?
 Чи існує певне середнє число у відповідях? Наприклад, кількість любителів собак у
всіх класах трохи різниться, але ніколи не буває меншою за 60%. Інший приклад – у
середньому від 50% до 70% дітей віддають перевагу молочному шоколаду.
 Чи можна поширити отримані дані на всіх дітей школи? Якою буде статистична
похибка?
Нехай діти пошукають інші закономірності у відповідях. Потім вони мають створити
таблицю з результатами по класам. Ці дані можна додати до звіту з висновками
дослідження, який буде поширено у класах, де проводилось опитування.
Як давати вказівки роботу?
Тривалість: 2 тижні, місяць.
1. Постановка завдання. Уявіть, що вам необхідно дати вказівку програмі, аби та
створила малюнок дерева. Для прикладу уявімо: як малювали б дерево ми? Стовбур,
велика гілка справа і зліва, а потім зверху домальовуємо трохи менші. Кожна гілка має
тонкі відгалуження з віддаленням від стовбура. Зазвичай людина малює,
використовуючи спогади про те, як виглядають дерева. Утім, наш комп’ютер не має
почуття гармонії. Тож аби він зробив правдоподібний малюнок, ви маєте дати чіткі
вказівки, засновані на математичних моделях та закономірностях.
2. Дослідіть закономірності. Нехай діти зберуть якомога більше матеріалу як про
дерева, так і про квіти. Наприклад, можна дослідити кореневу систему, розташування
листя та гілок, їхні розгалуження. Легко помітити, що будову рослин можна виразити у
математичних числах або закономірностях. Нехай діти дослідять у рослинах наступні
математичні закономірності:
 Симетрія.
 Фрактали (капуста Романеско).
 Золотий перетин.
 Ритм.
 Геометрична прогресія тощо.
3. Створюємо команди. На основі зроблених спостережень діти мають розробити
набір указівок, що допоможуть машині створити правдоподібну рослину. За основу ми
беремо твердження, що робот знає окремі поняття, як-от: листя, корінь, гілка, пелюстки,
але не може правильно поєднати їх. Чи зможуть діти дати відповідь на запитання, для
чого може знадобитися подібна програма?
4. Апробація результатів. Аби випробувати алгоритми, один з учнів може відігравати
роль комп’ютера, котрому будуть зачитувати вказівки і обмеження, викладені учнями.
Перемагає той учень або команда, чия «машина» створить найправдоподібніше дерево.
Креативні вправи
Тип роботи: індивідуальна, групова.

1. Постановка завдання. Орієнтуючися на тему, яку ви проходите у межах програми,
запропонуйте дітям удома згенерувати якомога більше прикладів та задач.
Орієнтуватися можна на підручник, однак бажано підійти креативно до цього завдання
та вигадати власні задачі.
2. Групова робота. На уроці діти об’єднуються у групи по 5-6 осіб та визначають
найцікавіші завдання та задачі серед тих, які учні підготували вдома. Дискусія може
проходити у форматі дебатів.
Потім методом жеребкування групи обирають іншу команду, з якою будуть працювати
у межах заняття. Команди пропонують одна одній виконати найцікавіші завдання, які
підготували вдома. Попередньо команди обирають у своєму складі одного учасника,
який слідкуватиме за таймінгом: фіксуватиме, коли інша група почала виконувати
завдання та коли завершила.
3. Дискусія. Далі група спілкується у форматі дискусії з іншою: діти слухають відповіді
одне одного, виправляють (у разі неправильної відповіді), пропонують свої (можливо,
простіші або креативніші) відповіді до завдань, шляхи розв’язку тощо. У цей час
попередньо обраний суддя з кожної групи записує, як впоралася інша команда.
Можна скористатися такими критеріями:
 скільки виконано вправ;
 як швидко розв’язані завдання;
 чи всі учасники команди брали участь у їх розв’язанні;
 чи можуть школярі відповісти на теоретичні запитання з теми тощо.
4. Презентація результатів. До наступного уроку судді створюють аналітичну
презентацію. Її можна зробити у форматі таблиці, яка допоможе врахувати всі критерії
та зрозуміти, скільки балів отримала кожна з команд. І хто, зрештою, команда-
переможець!
Цікава геометрія
1. Постановка завдання. Розкажіть дітям, що геометрія – справді цікава наука. І
вона повсюди! Запропонуйте дітям пересвідчитися в цьому. Об’єднайте дітей у групи по
4-6 осіб. Кожній групі пропонують обрати будь-яку геометричну фігуру.
2. Пошуковий етап. Удома команди мають зібрати якомога більше інформації про
ці фігури. Як вони використовуються у мистецтві, архітектурі, точних науках? Де ми
можемо побачити їх у житті?
3. Презентація результату дослідження. На уроці школярі презентують
напрацювання у довільній формі. У цей час інші групи мають уважно слухати, записувати
найважливіше. Потім групи мають «обмінятися» фігурами.
4. Створення ментальної мапи. Запропонуйте дітям створити ментальну мапу,
інтелект-карту обраної фігури:
 у центрі аркуша пишемо тему;
 малюємо лінії-відгалуження, що означатимуть розвиток первинної теми у бічні
ідеї (дотримуйтесь правила: одна лінія – одне слово);
 від цих, нових слів, ведемо додаткові лінії, що означають напрямок розвитку
кожної з ідей.
Тобто діти візуалізують дані, зібрані іншою групою, таким чином закріплюючи знання.
Потім вони презентують результат, а група, що з самого початку збирала інформацію
про фігуру, визначає, наскільки добре їхні однокласники впоралися з завданням.
Розрахунок ремонтних робіт приміщення
Тривалість: один місяць.
1. Постановка завдання. Уявімо, що ви інвестор, який придбав квартиру. Звісно, її
можна продати одразу, без ремонту, але вам хочеться почекати рік-два, доки проєкт
здорожчає. Тому ви плануєте ремонт, аби здавати квартиру та отримувати прибуток з
оренди. Запропонуйте учням підрахувати, скільки це коштуватиме.
2. Визначаємось із типом ремонту. Перш ніж купляти матеріали, необхідно вивчити
ринок оренди житла у вашому місті. Скільки коштує оренда одно-, двох-, трьохкімнатних
квартир? Якої якості ремонт у цих квартирах? Таким чином діти зможуть визначити,
буде ремонт бюджетним чи дорогим.
Звісно, доведеться поставити сантехніку у ванній та на кухні. Втім чи купувати
лічильники на воду і газ? Чи придбаєте ви меблі або побутову техніку (пральна машина,
мікрохвильова пічка, шафи тощо)?
3. Робимо кошторис. Діти мають підрахувати ціну всіх матеріалів та робіт,
визначитись із розміром оренди. Усю цю інформацію можна представити у вигляді
таблиці.
4. Презентація. Учні роблять «оголошення» по оренді своєї квартири. Перш ніж
вивісити оголошення, проведіть розіграш, у якому кожна дитина у випадковому порядку
отримує суму, яку може щомісяця сплачувати на оренду. Також сюди можна додати
роботу, на якій вона «працюватиме». Це допоможе дітям оцінити зручність
розташування нової домівки.
Після цього діти переглядають оголошення та позначають пропозиції, що їх зацікавили.
Інтерактивні прийоми та техніки
Множення за японським методом
Вивчення таблиці множення вважається складним завданням. А може, все і не так

погано, особливо, якщо опановувати множення за японським методом!
Приклад: Помножити 2 і 4
Згідно з математичною теорією, це означає, що необхідно обчислити 2+2+2+2=? або
4+4=?
В якості альтернативного способу можна скористатися графічним методом і обчислити
кількість точок перетину відповідної кількості ліній.
Таким чином можна також множити і більш складні числа.

На малюнку нижче відповідним кольором позначені лінії, що відповідають певній цифрі,
наведеній у прикладі.
Цим же способом можна вирішити і зовсім складні приклади, які, здавалося би, без
калькулятора школяреві і не під силу.
Знаходимо зв’язок між літерами та цифрами.
Допоможе запам’ятати: допомагає запам’ятати довгу та безсистемну послідовність
цифр.
Опис: Цей метод широко використовується на чемпіонатах із запам’ятовування, де
необхідно запам’ятати довгі послідовності чисел. Згідно з методом, учасники утворюють
з цифр пари та добирають до кожної унікальне слово-асоціацію. Оскільки слова для нас
наповнені більшим сенсом, ніж цифри, запам’ятати їхню послідовність значно простіше.
Уявімо, що ви маєте запам’ятати послідовність: 130985875897. Тепер утворюємо
пари та переводимо числа у слова. Так, першу пару – 13, можна закодувати як слово
«нещастя» або «п’ятниця», другу – 09 як транслітерацію англійського слова «odd»
(дивний), 85 як назву дикої тварини «вепр» тощо. Таким чином, із послідовності чисел
ви утворюєте речення, запам’ятати яке буде просто. Можливо, цей метод не допоможе
запам’ятати всі цифри числа «Пі», але кілька десятків знаків після зап’ятої – цілком.
Згадай та намалюй.
Допоможе запам’ятати: цифри, історичні події, послідовність слів (у тому числі
іншомовних), зміст віршів і творів.
Опис: Учитель зачитує ряд слів, наприклад: дерево, слон, трава, хмара, дощ, будинок,
планета, святкування, добра погода тощо. Тепер упродовж хвилини, діти мають
замалювати почуті слова. Поясніть школярам, що малюнки не мають бути шедеврами,
головне – асоціації з певними поняттями. Не треба просити одразу назвати слова,
перейдіть до іншого завдання, а до цього поверніться через 15 хвилин. Тепер, на основі
малюнків, попросіть учнів пригадати, які саме слова було названо.
Чанкуємо інформацію.
Допоможе запам’ятати: великі теми та тексти.
Опис: Невеликі обсяги інформації запам’ятовувати легше, ніж обробляти суцільний
текст, або вислуховувати багатогодинну лекцію. Саме цей принцип виражає метод
чанкінгу (дрібнення, фрагментації). Елементарними прикладами чанкінгу є:
записування телефону через рисочку, розбивання тексту на абзаци, виділення
заголовків і підзаголовків, створення списків тощо.
Метод базується на тому, що короткочасна пам’ять більшості людей утримує
лише 7 фрагментів інформації (+/-2). Не менш важливо й те, що розмір фрагментів не
має такого ж значення, як кількість. Люди можуть однаково легко запам’ятати як 7
окремих літер, так і 7 слів, адже у першому випадку кожна літера сприймається як
окремий фрагмент (чанк), тоді як в іншому – кожне слово.
Якщо ви хочете, аби ваші учні запам’ятали більше:
- групуйте інформацію у смислові блоки (принцип: один абзац – одна думка, або –
група об’єднує елементи зі спільними ознаками);
- продумайте курс: модулі, теми, уроки. Розбивайте вміст доти, доки його складові
не підлягатимуть дрібненню;
- не примушуйте дітей намагатися запам’ятати понад 7 блоків даних (концепцій,
навчальних цілей) за раз;
- не плануйте урок із більш ніж 7 блоками інформації (оптимально між 5 і 7);
- враховуйте вік дітей. Що молодший учень, то більш дрібного чанкінгу
потребують уроки. Так, якщо старшокласники здатні сприймати стандартні 7 чанків, то
для середньої школи та молодшокласників оптимальна кількість може сягати від 3 до 6.
Відтворюємо класну кімнату по пам’яті.
Допоможе запам’ятати: розташування предметів, фігур, площу, пропорції, покращить
просторове мислення.
Опис: Якщо у вас є конструктор лего, використовуйте його для виконання цієї вправи.
Попросіть відтворити будь-який знайомий учням клас по пам’яті – форма кімнати,
пропорції (довжина стін, площа), розташування меблів та вікон.
Попередньо домовтеся, що партами будуть кубики синього кольору, шафи –
червоного, вікна – жовтими, рослини – зеленими. Чи зможуть діти точно відтворити
пропорції кімнати? Розташування яких речей пам’ятають чітко, а з якими помиляються?
Усе це допоможе виявити особливості їхньої уваги та пам’яті.
Аби зробити завдання ще цікавішим, утворіть невеликі групи. Часто, під час
відтворення кімнат, виникають суперечки, адже діти по-різному пам’ятають
розташування предметів, що викриває специфіку їх сприйняття та взаємодії із
простором.
Згодом вправу можна ускладнити та запропонувати учням не просто уявити
кімнату, а й вирахувати її параметри. Попросіть дітей записати цифри, які вони уявили,
та проаналізуйте: чи могла б існувати кімната з такими параметрами?
Розкладаємо по полицях.
Допоможе запам’ятати: історичні факти, математичні дії, промови, правила та суміжні
навчальні теми.
Опис: Прийом, також відомий під назвою «Метод Цицерона», «Палац пам’яті» або «Метод
локусів». Він базується на тому, що наша пам’ять не любить хаосу, а елементарна
відсутність групування та систематизації істотно зменшує її можливості.
Уявіть, що всі ваші речі звалені в одній кімнаті. Чи легко буде щось знайти? Тепер
уявімо іншу ситуацію – кухонне приладдя знаходиться на кухні, ліжко, ковдра та капці –
у спальні, а робочі папери – у кабінеті. Отож, ми маємо три кімнати з різних категорій.
Здавалося б, локусів стало більше, втім, запам’ятати та знайти речі у них значно
простіше.
Звісно, діти можуть уявити замість квартири будь-що: палац, стіл із різними
шухлядами, бібліотеку з високими полицями. Головне у цьому методі:
 прив’язати факти, що потребують запам’ятовування, до добре відомих локацій
та предметів;
 встановити послідовність у перерахуванні предметів, що допоможе створити
«скелет» оповіді (звичний маршрут руху квартирою, дорога до школи, або
просто по часовій стрілці).
Завдяки цим хитрощам ви зможете швидко пригадати як самі факти, так і їх
кількість, або послідовність. Метод локусів можна застосовувати для: запам’ятовування
промов, термінів, математичних дій та сортування фактів. Так, якщо учням важко
запам’ятати послідовність множення, додавання та ділення у рівнянні, прив’яжіть дії до
буденних справ. Наприклад, миття посуду і його розміщення у серванті буде
додаванням, адже перш ніж роздавати тарілки гостям (віднімати), варто простежити за
їх чистотою.
Групування
Допоможе запам’ятати: факти з різних тем, що повторюються. Дозволить освоїти
«метод групування» для вирішення рівнянь.
Опис: Частково цей прийом нагадує «Метод Цицерона», але є більш гнучким,
абстрактним та дозволяє оперувати більшою кількістю інформації. Тут ми знову
використовуємо прагнення пам’яті до порядку, віднайдення подібностей та
структурування, створюючи «сім’ї» фактів.
Приклади застосування:
 Поділ таблиць множення на: прості, помірної складності та складні, що
допоможе зменшити обсяг роботи, а отже і стрес у дітей;
 «Групування» як окремий математичний метод при вирішенні алгебраїчних
рівнянь (допомагає виділити один і той же множник);
 Групування фактів, коли необхідна інтеграція двох або більше предметів:
поєднання теми фігур у математиці та мистецтві, площі у географії та
математиці, оптики у фізиці та біології, дати з історії України та всесвітньої
історії (події, що паралельно відбувалися в один і той самий час) тощо.
Ментальна карта
Допоможе запам’ятати: зв’язок між темами, ключові та похідні ідеї.
Опис: Популярна та дієва техніка візуалізації мислення, яку можна використовувати під
час опрацювання майже будь-якої теми.
Намалювати ментальну карту дуже просто:
 У центрі аркуша пишемо тему та обводимо її колом;
 Протягом уроку малюємо лінії-відгалуження, що означатимуть розвиток
первинної теми у бічні ідеї (дотримуйтесь правила: одна лінія – одне слово);
 Від цих, нових слів, ведемо додаткові лінії, що означають напрямок розвитку
кожної з ідей.
Ментальна мапа дозволить дітям не втратити «загальну картину» та пам’ятати, з
чого все почалося. Завдяки малюнкам учні можуть легко простежити за тим, як
розвивалася думка, і як ідеї співвідносяться одна з одною.
Спробуйте використовувати ментальні мапи на уроках математики, адже чимало
дітей добре сприймають лише кілька перших ідей, але потім, по мірі ускладнення
рівнянь, втрачають нитку роздумів, забувають послідовність дій у вправах та не можуть
врахувати всі деталі під час розв’язання задачі.
Допомагаємо запитаннями.
Допоможе запам’ятати: правила, тексти, конспекти.
Опис: Розуміння предмету – перший крок до запам’ятовування матеріалу. Заохочуйте
дітей ставити запитання та знаходити проблемні моменти. Це допоможе сформувати
глибоке розуміння теми, розвинути критичне мислення та навички розв’язання
проблем. Час від часу запитуйте, що діти думають з того чи іншого приводу – це спонукає
пам’ятати інформацію якомога довше. Наприклад, під час вивчення нової теореми
можна запитати, як вона пов’язана з попереднім матеріалом, що змінює та які нові
можливості відкриває. Так діти краще запам’ятають суть.
Ключові слова
Допоможе запам’ятати: основні ідеї та ключові поняття; базові слова, що допоможуть
відновити текст повністю.
Опис: Кожному знайома ситуація, коли у голову приходить ідея, але поряд немає
папірця, аби її записати. У такий момент найважливіше зберегти свою думку до того
часу, коли під рукою опиниться блокнот.
Якщо у вас купа цікавих ідей, не варто намагатися запам’ятати все дослівно.
Виділіть з кожної одне-два ключових слова та через певні проміжки часу повторюйте
подумки. Головна вимога до ключових слів – вони мають максимально точно виражати
основну думку та мати широке коло асоціацій, що допоможе відновити текст повністю.
Цю техніку можна застосовувати для стислого резюмування змісту уроку –
основних термінів та формул. А ще краще – для вивчення теорем. Для цього варто
завести окремий зошит, у якому діти збиратимуть ключові відомості. Це допоможе
зменшити кількість помилок та враховувати всі правила при виконанні рівнянь.
Інтервальні повторення
Допоможе запам’ятати: будь-яку інформацію, ключові аспекти тем.
Опис: Основний принцип ефективного запам’ятовування – перевести інформацію з
короткочасної пам’яті у довгострокову. Найпростіший спосіб – зробити інформацію
повторюваною, такою, яку наш мозок вважатиме затребуваною та актуальною, а отже,
відведе їй місце в довгостроковій пам’яті.
Суть метода полягає у тому, аби повторювати інформацію згідно з визначеними
інтервалами, що постійно збільшуються. Існує навіть спеціальна формула: Y=2X+1, де Y
означає день, коли інформація почне забуватись, а X — день останнього повторення.
Таким чином, якщо ви вивчили інформацію, наприклад, тиждень тому, і відчуваєте, що
вже почали її забувати, то повторити варто через 8 днів.
Методика інтервальних повторень часто використовується разом із картками.
Найбільш поширений приклад: при вивченні іноземної мови ви робите картки з
незнайомими словами, а потім, з певною періодичністю, повторюєте їх. З таким же
успіхом можна створювати картки з основними математичними формулами або
правилами, використання яких має стати рутинним у завданнях.
Розумій формулу
Допоможе запам’ятати: математичні формули.
Опис: Обов’язково переконайтеся, що кожен учень розуміє формулу та вміє «читати її».
Це допоможе зрозуміти суть, а не завчити поєднання символів. Візьмемо наступний
приклад:
a2+b2=c2
Формула читається наступним чином: У прямокутному трикутнику квадрат
довжини гіпотенузи дорівнює сумі квадратів довжин його катетів.
Розуміння суті формул – навичка дітей, які добре розбираються в математиці. Вони
вміють бачити за символами певний смисл та застосовувати його на практиці, тоді як
інші на певному етапі втрачають розуміння формул, через що проблеми у математиці
збільшуються, наче снігова куля. Тоді як розуміння не лише полегшує запам’ятовування.
Узагальнення
Допоможе запам’ятати: розрізнені уривки інформації; великі теми та приклади, які
можна узагальнити до кількох положень.
Опис: Узагальнення – прийом, завдяки якому ми встановлюємо спільні якості та ознаки
об’єктів. Узагальнення можна використовувати на рівні з аналізом для покращення
розуміння дітьми предмету. Також це дозволить покращити запам’ятовування.
Суть прийому полягає у тому, аби учні навчилися не лише запам’ятовувати, але й
оперувати інформацією, а саме – розкладали почуте на складові (аналіз), або навпаки –
збирали різні фрагменти в один висновок, інакше кажучи, робили перехід від
конкретного до загального і навпаки.
Уявімо, що ви працюєте над новою темою і вже розв’язали кілька рівнянь. Тепер
запитайте дітей – які висновки з цього можна зробити, як узагальнити? Те саме можна
зробити з низкою прикладів, запитавши – «Як їх можна об’єднати?», «Чи помітили ви, до
якого правила належать усі ці рівняння?», «Які спільні ознаки вони мають?», «Яку теорію
можна побудувати на основі цих прикладів?». Зібравши частинки пазлу, учні отримають
більш цілісну картину та побачать закономірності, що позитивно вплине на їхню
здатність до запам’ятовування.
Візуалізація
Допоможе запам’ятати: формули, теорії, будь-яку інформацію.
Опис: Заохочуйте учнів використовувати наочність. Таким чином можна просто та
цікаво запам’ятати математичні формули. Їх можна візуалізувати, закодувавши символи
за наступною схемою:
 знак рівняння – «Рейки»,
 знак множення – «Розкриті ножиці» або «Сніжинка»;
 знак ділення – «Круглі темні окуляри»;
 знак віднімання – «Олівець»;
 знак «корінь» – «Морква»;
 ступінь «2» – «Квадрат»;
 знак «скобки відкриваються» – «Відкривачка»; знак «скобки закриваються» –
«Кришка»;
Таким чином, формула перетворюється на ребус, запам’ятати які дітям простіше,
ніж звичайні числові вирази.
Закон взаємовпливу слідів пам’яті.

Допоможе запам’ятати: будь-яку інформацію; раціональніше спланувати інтервали
подачі інформації та виконання вправ на уроках.
Опис: Якщо після вивчення певної інформації одразу взятися за іншу, можна забути те,
що тільки-но вивчив. Пам’ять зіткнеться з потребою фіксації нової інформації, тож
опрацювання попередньої постраждає. Це явище зветься ефектом «ретроактивного
гальмування» і, як ви можете здогадатися, саме через нього вивчення «на ніч» є
настільки ефективним.
Що ж робити? Намагайтеся будувати уроки таким чином, аби засвоєння нової
інформації чергувалось із практичною роботою. Виділяйте принаймні 3-10 хвилин,
протягом яких отримана інформація стане частиною пам’яті.
Шукаємо життєві приклади.
Допоможе запам’ятати: теореми, задачі, суть та принципи природних або соціальних
явищ.
Опис: Один із основних законів пам’яті – збереження важливої інформації, яку ми часто
використовуємо. Саме тому наявність життєвого прикладу та усвідомлення дітьми, що
вони неодноразово стикались із описаними у підручнику явищами, зробить нову
інформацію дуже важливою.
Коли дитина шукає власні приклади, пов’язуючи нову інформацію з особистим
досвідом, це значно спрощує осмислення та впорядкування матеріалу. Намагайтеся
максимально використовувати цей прийом на уроках математики. Чи є місце формулам
і теоріям у щоденному житті? Які предмети побуту створені завдяки ним? Які щоденні
справи математичне знання допомагає виконувати швидше?
Можна навіть провести жартівливе змагання – «Скільки разів на день я
використовую математику?». Той хто назве більше за всіх, або зможе скласти
найцікавіше завдання на основі життєвого прикладу – виграє.
Метод Лейтнера.
Допоможе запам’ятати: великі теми та тексти; допоможе виявити лакуни у вивчених
матеріалах.
Опис: Це вельми ефективний спосіб перемістити інформацію з короткострокової пам’яті
у довгострокову. Крім того, він примушує зосередитись саме на тій інформації, яку важче
за усе запам’ятати.
Розділіть навчальний матеріал на картки за темами або структуруйте за іншим
зручним принципом. Візьміть 5 коробок та покладіть картки у першу. Це перший день.
Ми провели урок, пройшли тему, тож усі знання лежать у коробці №1 (перший рівень
пам’яті). Звісно, частина інформації одразу відправиться у довгострокову, втім, її буде
зовсім не багато. Тепер наша мета виявити – яка саме інформація вже відправилась у
довгострокову пам’ять, а яка лишилась у короткочасній.
На наступному уроці повторіть матеріал. Уся інформація, що пригадується без
проблем, переходить у коробку №2, а та що ні – лишається у першій. Завдання другого
дня – попрацювати над картками з першої коробки та заповнити пробіли. Повторювати
доти, доки всі картки не опиняться в коробці №5. Якщо матеріал із певної картки
забувається, вона знову переходить у першу коробку. Також можна зробити
імпровізований календар, аби знати, як часто повертатися до змісту коробок.
Наприклад: коробка №1 – повторити через день, №2 – через три дні, №3 – через тиждень
та ін.
Ментальні методи множення
Коли школярі з легкістю опанують множення, у середніх або старших класах можна їх
познайомити з альтернативними ментальними методами, вивчення яких не
передбачено програмою.
Альтернативні методи множення двозначних чисел
Вирахувати значення логарифми та знайти корені від числа можна швидше, коли
сформувалось уявлення закономірністі цих обчислень. При чому спеціалісти
стверджують, що графічно оформлену інформацію мозок людини сприймає швидше за
числову.
Приклади графічного зображення формул обчислення логарифмів

Приклади графічного зображення формул знаходження кореня від числа
В уяві більшості школярів алгебраїчні приклади так і залишаються просто числами. І

якщо спитати, яке візуальне підґрунтя у такого типу алгебраїчних вправ, впевнені,
меншість надасть правильну відповідь.
Запропонуйте школярам візуалізувати алгебраїчні приклади за допомогою звичайних
математичних закономірностей!
Приклад візуалізації алгебраїчних вправ
Провівши опитування знайомих, спостерігається закономірність: більшість з опитаних,

цікавлячись в школі математикою, цілковито не розуміла сенс тригонометрії. Синуси,
косинуси, тангенси, складні формули їх обчислення – все це так і залишилося теорією,
яка незрозуміло звідкіля і для чого бралась. Може, якби пояснення тригонометричних
дій супроводжувалось таким графічним відтворенням сухої теорії, зміст сприймався би
жвавіше:
Графічний зміст основних тригонометричних понять
Підказка обчислення синусів та косинусів, яка завжди при собі
Графіки функцій мають математично обґрунтовану закономірність побудови. Поясніть

учням сенс теорії, а для швидкого її запам’ятовування, покажіть їм веселих чоловічків,
рух рук яких візуалізує графіки певних функцій.
Динамічні графіки функцій
Під час практичних занять в якості творчого, запропонуйте учням завдання, на кшталт:
Працюємо з дробами
Додавання звичайних дробів з чисельником, який дорівнює 1.
Після пояснення сенсу математичної теорії, покажіть учням прискорений варіант
обчислення. Так, результатом додавання двох дробів є дріб, чисельник якого
утворений сумою їх знаменників, а знаменник – множенням знаменників вихідних
дробів.
Метод «Метелик» для додавання та віднімання дробів
Вивчення дробів, як правило, не викликає особливого захоплення у школярів. А
спробуйте запропонувати вашим учням опанувати дроби за допомогою графічного
прийому. Цей простий і швидкий спосіб неодмінно не залишить школярів байдужими!
Активуємо попередні знання.

Допоможе запам’ятати: нові теми з будь-якого предмету (завдяки інтеграції), вже
пройдений матеріал.
Опис: Часто ми починаємо урок із запитання – чи знайома учням тема? І це абсолютно
правильний підхід. Нова інформація найкраще пристає до вже наявних груп знань, адже
ті використовують нейронні зв’язки, прокладені раніше. Відмовлятися від цих шляхів –
іти по бездоріжжю, тоді як поряд прокладена дорога.
Звісно, може здатися, що новий урок це і є «бездоріжжя», втім, це не так.
Починаючи говорити про тангенси, запитайте, чи не нагадують вони дітям щось уже
вивчене? Що більше попередніх знань мають учні, що якісніше проведено їх групування
та систематизацію, що краще вибудувані зв’язки, то ефективнішим буде
запам’ятовування нової інформації.
Неординарні вправи для розвитку логіки та
просторового мислення
1. Субітична гра
Субітизація (від латинського «subitus» – раптовий) – функція сприйняття, що забезпечує
миттєве визначення кількості предметів у полі зору, якщо ця кількість складає від
одного до чотирьох (діапазон субітизації). Тобто у випадках, коли нам доводиться
порахувати від одного до чотирьох об’єктів, оцінка їхньої чисельності відбувається
миттєво і точно. А от якщо об’єктів більше, то час оцінки збільшується.
Пропонована гра працює саме за цим принципом, адже дитина має швидко оцінити
кількість цяток у квадраті та об’єднати квадрати з однаковою їх кількістю. Якщо учні
успішно впораються з цим завданням, можна ускладнити вправу, запропонувавши
зіграти у гру, що є аналогом хрестиків-нуликів.
На полі №2 двоє дітей мають відшукати два квадрати з однаковою кількістю цяток та
замалювати їх кожен своїм кольором. Як тільки один з гравців створює лінію з 3х
квадратів, він виграє, тож завдання партнера – не лише провести лінію, але і перекрити
супернику можливість утворити свою.
У цю гру можна грати самостійно. Попросіть дітей відшукати три квадрати з однаковою
кількістю цяток та поєднати їх прямою або ламаною лінією. Таке завдання чудово
тренує швидкість візуального сприйняття та оцінку кількості предметів.
2. Орієнтування у просторі
Багато хто з дітей має непогані навички лічби, але при цьому не дуже добре справляється
з завданнями на орієнтування у просторі. Тоді як ці вміння дійсно важливі та стануть у
пригоді під час прогулянок містом, а згодом – у проєктуванні чи кермуванні авто.
Для розвитку ментального проєктування використовуйте комплекс вправ, що
вимагають скласти в уяві розгорнутий кубик та співставити, де знаходитимуться його
сторони. Запропонована нижче головоломка має кілька варіантів рішення.
Правильними будуть відповіді під номерами 2, 3 і 6, що відображають грані призми під
різними кутами погляду.
Правильна відповідь для вправи нижче – А.

Правильна відповідь для вправи нижче – знову А.
3. Уявне обертання
Наступний комплекс вправ схожий на попередній, але тепер необхідно настільки
детально уявити предмет, щоб визначити напрямок його руху. Запитайте дітей – як мала
рухатися фігура «А» аби змінити розташування так, як вказано на другому малюнку?
Отже, дитині необхідно уявити траєкторію руху та намалювати її кольоровим олівцем
поверх малюнка.
Малюнок №1.
Інший приклад – обертання об’єкту, де необхідно виявити, яка з запропонованих фігур

відповідає формі основного предмета (малюнок №4).
Малюнок №4
4. Вправи на логіку
У наступних вправах необхідно співставити числа з фігурами та визначити, яка цифра
відповідає кожній із них. Отже, щоб вирішити рівняння, маємо визначити складові суми.
Вправи на виявлення логіки послідовностей.
5. Коза чи ламборджині?
Дітям відомо, що математика може значно спростити життя. А як щодо виграшу у

лотерею чи певного роду ігор, де перемога залежить від чистої випадковості? Утім, чи
бувають у світі випадковості? Можливо, математика допоможе і тут?
Красномовну відповідь на це запитання дає наступна вправа – парадокс Монті Хол.
Вперше це завдання отримали учасники телешоу, де ведучий пропонував обрати одну з
трьох дверей. За однією знаходилася машина, тоді як за двома іншими – звичайнісінька
коза. Аби отримати машину, гравець мав вгадати правильні двері. Шанс с на перемогу
був – 1 із 3.
Наступний хід ведучого зробив це шоу значно цікавішим та приніс йому всесвітню
популярність. Коли гравець обирає двері, наприклад – №1, Монті відкриває одну з двох
інших дверей. При цьому він завжди обирає ту, за якою знаходиться коза – умовно, №2.
Після цього він запитує у гравця – чи не бажає той змінити своє рішення, відмовившися
від дверей №1 і обрати замість них №3?
Запитайте клас – як би вчинили вони? Імовірно, багато хто з дітей забажає лишитися зі
своїм нинішнім вибором – двері №1, адже не бачать сенсу обирати нову ціль. Шанс
виграти здається однаковим – 50 на 50. Якщо відповідь дітей буде саме такою, то вони
помиляються.
Справа у тому, що з точки зору математики первинний шанс для дверей №1 бути
виграшними – від 1 до 3 (33%). Утім, після того як ведучий демонструє, де ховається коза,
шанс для №3, стає вдвічі більшим – 2 з 3 (66%). Отже, змінивши рішення, ви збільшуєте
свої шанси на виграш. Звісно, це не гарантує перемоги, втім, якщо грати у гру постійно,
то згодом завдяки такій стратегії ви виграватимете частіше, ніж якби відстоювали
первинний вибір. Аби довести дітям правильність математичної моделі, об’єднайте клас
у дві групи. Нехай перша група дітей завжди лишається зі своїм першим вибором, а друга
завжди перемикається. Через кілька ігор ви почнете помічати, що другій групі таланить
значно частіше.
Як бачимо, нетипові математичні вправи здатні не лише розвинути логіку але і
продемонструвати можливості науки, що подекуди нагадують магію або передбачення.
Використовуйте ці вправи аби розвинути креативне мислення дітей, адже вони
примушують працювати як ліву, так і праву півкулі мозку, що робить підхід до
вирішення проблем більш гнучким.

математика -бонус - 1658994923

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

математика -бонус - 1658994923

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Зміст

Теоретичні матеріали для організації уроків предметів

Практичні матеріали для організації уроків математичної

Стислий огляд програми

Стислий огляд програми

Стислий огляд програми

Назва модельної навчальної програми: «Математика. 5-6 класи» для

Стислий огляд програми

Стислий огляд програми

Назва модельної навчальної програми: «Математика. 5-6 класи» для

Стислий огляд програми

Стислий огляд програми

Вільне володіння державною мовою

Реалізація цієї компетентності передбачає:

Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної)

Реалізація цієї компетентності передбачає:

Здатність спілкуватися іноземними мовами

Реалізація цієї компетентності передбачає:

Реалізація цієї компетентності передбачає:

Компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій

Реалізація цієї компетентності передбачає:

Реалізація цієї компетентності передбачає:

Реалізація цієї компетентності передбачає:

Реалізація цієї компетентності передбачає:

Навчання впродовж життя

Реалізація цієї компетентності передбачає:

Реалізація цієї компетентності передбачає:

Реалізація цієї компетентності передбачає:

Реалізація цієї компетентності передбачає:

Реалізація цієї компетентності передбачає:

Геометрія і вимірювання геометричних величин:

 система координат, прямокутна декартова система координат;

Дані, статистика та ймовірність:

 дані, їх види, представлення та перетворення;

Тип роботи: групова.

Генерування математичних головоломок

Тип роботи: індивідуальна, групова.

Вивчення таблиці множення вважається складним завданням. А може, все і не так

Таким чином можна також множити і більш складні числа.

Закон взаємовпливу слідів пам’яті.

Альтернативні методи множення двозначних чисел

Приклади графічного зображення формул обчислення логарифмів

В уяві більшості школярів алгебраїчні приклади так і залишаються просто числами. І

Приклад візуалізації алгебраїчних вправ

Провівши опитування знайомих, спостерігається закономірність: більшість з опитаних,

Підказка обчислення синусів та косинусів, яка завжди при собі

Графіки функцій мають математично обґрунтовану закономірність побудови. Поясніть

Активуємо попередні знання.

Правильна відповідь для вправи нижче – А.

Інший приклад – обертання об’єкту, де необхідно виявити, яка з запропонованих фігур

Дітям відомо, що математика може значно спростити життя. А як щодо виграшу у

You might also like