Методичні рекомендації МС2020

Київський національний торговельно-економічний
університет
Кафедра статистики та економетрії
МІЖНАРОДНА СТАТИСТИКА
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
до самостійної роботи студентів
освітній ступень бакалавр
галузь знань 07 Управління та

адміністрування
05 Соціальні та поведінкові
науки
спеціальність 073 Менеджмент

051 Економіка
спеціалізація Менеджмент
зовнішньоекономічної
діяльності
Міжнародна економіка
Київ 2020
Розповсюдження і тиражування без офіційного дозволу КНТЕУ
Заборонено
Автор: Р.М. Моторин, докт. екон. наук., професор
Методичні рекомендації обговорено і схвалено на засіданні

кафедри статистики та економетрії 9 березня 2017р., протокол № 7.
Рецензенти:
С.І. Пирожков, докт. екон. наук, проф., зав. кафедрою статистики
та економетрії,
Т.М.Мельник, докт. екон. наук, проф., зав. кафедрою міжнародних
економічних відносин
Навчально-методичне видання
МІЖНАРОДНА СТАТИСТИКА
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
до самостійної роботи студентів
освітній ступень бакалавр
галузь знань 07 Управління та адміністрування

05 Соціальні та поведінкові науки
спеціальність 073 Менеджмент

051 Економіка
спеціалізація Менеджмент зовнішньоекономічної

Міжнародна економіка
2
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
Практичні
Всього Самос Форми
Назва теми заняття/
(годин/ Лекції тійна контролю
семінарі/
кредитів) робота знань
МК
Тема 1. Розуміння
міжнародної статистики та 14 2 2 8 О, ПЗ
її організація
Тема 2. Міжнародні
18 2 2 14 О, ПЗ, Т
класифікації та реєстри
Тема 3. Міжнародна
демографічна і соціальна 32 4 6 18 О, ПЗ
статистика
система національних 32 4 6 22 О, ПЗ, Т
рахунків
статистика сільського і 14 2 2 8 О, ПЗ
лісового господарства
14 2 2 8 О, ПЗ
статистика промисловості
Тема 7. Статистика
16 4 2 14 О, ПЗ
міжнародної торгівлі
16 4 2 14 О, ПЗ
статистика фінансів
Тема 9. Методологічні
засади проведення 24 4 4 18 О, ПЗ, Т
міжнародних зіставлень
Всього (годин/кредитів) 180/6,0 28 28 124 х
Підсумковий контроль знань Екзамен
Умовні скорочення:
О – опитування;
ПЗ – перевірка завдань (реферату, творчого завдання);
Т –тестування.
Загальні методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
В останні декілька десятиліть у всьому світі підвищився інтерес до

міжнародної статистики. Це пов’язано з розширенням зовнішньоекономічних
зв’язків, поглибленням інтеграційних процесів, інтенсифікацією міжнародного
економічного співробітництва. Уряди всіх країн світу прагнуть знати, яке місце
займає їхня країна у світовій і регіональній економіці, у якому співвідношенні з
економіками інших країн, з якими вони співпрацюють або конкурують на
світових ринках, знаходиться економіка їхньої країни. У зв’язку з цим вони
організовують різні міжнародні зіставлення макроекономічних показників або
охоче відгукуються на запрошення брати участь у таких зіставленнях. Велику
активність у цій сфері розвинули міжнародні організації (ООН, ОЕСР, Світовий
банк та ін.). Для вирішення завдань, пов’язаних з організацією різних форм
міжнародного економічного співробітництва, їм потрібні порівнянні в
міжнародному плані дані про найбільш важливі макроекономічні показники.
Такі дані вони використовують не тільки для аналізу тенденцій розвитку
світової і регіональної економіки, але і для вирішення практичних задач:
надання допомоги країнам на цілі соціального та економічного розвитку,
надання кредитів, фінансування спільних проектів, визначення частки внесків
країн у бюджети міжнародних організацій.
Входження України в орбіту міжнародних зіставлень стало нагальною
потребою в умовах переорієнтації економіки на ринкові засади. Можливості для
цього з’явилися лише після запровадження у 1993 році міжнародної системи
національних рахунків. Цей захід, що відбувався в період становлення України
як незалежної держави, збігся з прийняттям ООН та іншими міжнародними
організаціями оновленої версії стандартної системи національних рахунків
(попередня діяла з 1968 року) та з черговою фазою багатобічних міжнародних
зіставлень валового внутрішнього продукту (ВВП). У 1993 році Уряд України
затвердив концепцію переходу національної статистики до міжнародних
стандартів. Саме завдяки цьому з’являється можливість кількісно вимірювати
розбіжності показників країн, що перебувають на різних щаблях розвитку
матеріальної та інтелектуальної культури, мають різні традиції споживання та
інституціональну структуру.
Порівнянні в міжнародному плані дані про ВВП і суміжні показники
застосовуються також міжнародними організаціями для побудови
економетричних моделей з метою аналізу впливу різних чинників на темпи
економічного зростання й інші макроекономічні змінні. Міжнародні
організації, зацікавлені в забезпеченні міжнародної порівнянності
макроекономічних показників різних країн, займаються питаннями теорії і
методології зіставлення, виступають як організатори та координатори
розрахунків у даній галузі. При цьому основна роль належить ООН.
4
Для України міжнародні зіставлення мають велике значення, особливо в
сучасних умовах, коли зросла потреба у визначенні реального місця України у
світовій та європейській системах економічних координат.
Явища і процеси, що відбуваються у світі, змінюються під впливом
фізичних, соціальних, економічних та інших факторів. Вони находять своє
кількісне відображення у статистичної інформації. Міжнародні та національні
статистичні організації визначають стан, особливості та тенденції цих явищ та
процесів, оцінюють вплив на них основних факторів за допомогою
систематичних досліджень.
Дисципліна "Міжнародна статистика" розкриває зміст основних явищ і
процесів, що відбуваються у світі, розробляє систему показників та методи їх
вивчення. Розглядаючи явища як масові, статистика характеризує ступінь
розвитку явищ, напрям і швидкість їх змін, щільність взаємозв’язків і
взаємозалежностей.
Методичні рекомендації з дисципліни «Міжнародна статистика»
підготовлені для студентів освітнього ступеня бакалавр спеціальності
«Менеджмент» і «Економіка», спеціалізація «Менеджмент
зовнішньоекономічної діяльності» і «Міжнародна економіка».
Успішне вивчення курсу студентами залежить не тільки від засвоєння
теоретичних знань, а й практичних навичок у аналізі статистичного матеріалу.
Метою вивчення дисципліни «Міжнародна статистика» є формування знань
про діяльність та розвиток міжнародних організацій і національних
статистичних служб, їх взаємодію у процесі розробки уніфікованої методології
статистичних спостережень, статистичних стандартів та рекомендацій; набуття
студентами знань і вміння проводити дослідження світових явищ та процесів,
використовуючи дані міжнародної статистики.
Для досягнення мети необхідне реалізувати завдання:
• формування уявлення про сучасну організаційну модель міжнародної
статистичної діяльності, особливості планування та координації статистичних
спостережень, міжнародну систему обміну статистичними даними;
• отримання інформації про основні методологічні та нормативні
документи, що напрацьовані та прийняті міжнародною статистичною
спільнотою (документи правового характеру, метадані з основних напрямків
статистичних спостережень, статистичні стандарти, посібники, регламенти,
рекомендації, світові та регіональні класифікації і номенклатури тощо);
• набуття практичних навичок щодо ефективного пошуку необхідної
статистичної інформації, відповідної методології та метаданих, що розміщені
на сайтах, накопичені у статистичних базах даних та опубліковані у виданнях
міжнародних організацій та національних статистичних служб;
• аналіз отриманої інформації з використанням методології та
рекомендацій міжнародних статистичних організацій, застосування
статистичних показників у моніторингу та контролі виконання програм
розвитку.
Результатами вивчення дисципліни (компетентностями) є набуття
студентами системних знань і навичок щодо практичного використання
різноманітної та багатоаспектної інформації щодо: сучасної глобальної системи
планування та координації міжнародної статистичної діяльності, міжнародних
класифікацій та реєстрів, міжнародної демографічної, соціальної, економічної
статистики, міжнародної системи національних рахунків, методологічних засад
проведення міжнародних зіставлень спільних міжнародних спостережень;
вміння грамотне інтерпретувати та аналізувати зібрані дані.
ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ, МЕТОДИ І ОРГАНІЗАЦІЯ МІЖНАРОДНОЇ

СТАТИСТИКИ
Методичні рекомендації до вивчення теми
Для розв’язання практичних завдань рекомендуємо скористатися

наступними методами.
Для своєчасного отримання достовірної інформації міжнародна статистика
використовує різні статистичні методи. Найважливішими серед них є:
Методи статистичного спостереження (поточне спостереження, перепис,

одноразові обліки та обстеження, опитування, вибіркове спостереження,
вторинне спостереження і т.д.). В основному, міжнародна статистика
використовує метод вторинного спостереження - збирання раніше
зареєстрованих та оброблених даних (переважно від національних
статистичних служб окремих країн).
Статистичне зведення – комплекс операцій, спрямованих на упорядкування та

агрегування первинних статистичних даних.
Групування – це поділ сукупності на групи за суттєвими ознаками. Метод

статистичного групування дозволяє об'єднати всі одиниці досліджуваної
сукупності в однорідні групи на основі одного або декількох досліджуваних
ознак. Наприклад, кластерний аналіз, який дає можливість здійснити
багатовимірне групування одиниць досліджуваної сукупності щодо кількох
ознак. В результаті сукупність ділиться на кластери, які однорідні відносно цих
ознак. Статистична класифікація – загальноприйнятий методологічний
стандарт поділу сукупності на однорідні групи, класи, розряди.
Методи візуалізації даних.
Для наочного і стислого подання статистичної інформації міжнародна

статистика використовує статистичні таблиці, малюнки, графіки, діаграми.
Статистична таблиця – це компактна і раціональна форма викладення
результатів зведення та групування. Статистичну сукупність можна
представити графічно на основі як абсолютних, так і відносних величин.
Наприклад, гістограма або секторна діаграма.
Статистичні показники – носії інформації про розміри, пропорції, зміни в часі,

інші закономірності окремих явищ і процесів. Абсолютні статистичні величини
(натуральні: прості (штуки, кг, м); комбіновані (т-км, кВт), вартісні (грн, євро,
долар), трудові (людино-години), умовно-натуральні – перерахунок в умовні
одиниці виконується за допомогою спеціальних коефіцієнтів-
сумірників(наприклад, калорії). Відносні величини (динаміки, просторового
порівняння, порівняння зі стандартом, структури, координації, інтенсивності
поширення явища). Середня величина (х) абстрагується від індивідуальних
особливостей елементів сукупності, виявляє те загальне, типове, що властиве
всієї сукупності. (Середня тривалість життя, середня номінальна і реальна
зарплата одного працівника, виробництво валового внутрішнього продукту на
одну особу і т.п.).
 x, n
Види середньої: арифметична x  x , геометрична
1
гармонічна n
n
x  k x1  x2    xn , квадратична x   x , де, n -кількість елементів сукупності,
2
багатовимірна середня – різновид інтегральних оцінок складних явищ, за

якими здійснюють ранжування чи типологію одиниць сукупності. Етапи
побудови багатовимірної середньої:
 індивідуальні значення показників хij замінюються відносними величинами:
xij
P ;
ij
xi
 визначається середня арифметична з відносних величин (проста):
m
P ij
Рj  i1
,
m
де m – кількість показників.
Вимірювання варіації. Показники варіації характеризують відхилення

значень досліджуваної ознаки від їх середньої величини. Показники варіації
дають можливість судити про ступінь однорідності всіх одиниць сукупності
щодо досліджуваного ознаки.
Узагальнюючі міри варіації.

m
x j xfj
Середнє лінійне відхилення l  1
m
.
f j
1
де fj – частота.
 x
m
j  x 2 f
j
Дисперсія (середній квадрат відхилень)  2  1
m
.
f j
1
 x  x 2 f j
m
j
Середнє квадратичне (стандартне) відхилення   1  
2 .
m
f j
1

Коефіцієнт V
варіації
100 .
x
Оцінювання рівномірності ( нерівномірності) розподілу, подібності
структур і структурних зрушень.
Коефіцієнт концентрації –узагальнююча міра відхилення розподілу, якій

досліджується від рівномірного розподілу:
1
К= md
2
j 1 j  Dj
0  K  1.
У рівномірному розподілі К= 0 .
Чим більший ступінь концентрації, тим більше значення К.
Коефіцієнти локалізації оцінюють локалізацію значень ознаки в окремих

складових сукупності:
Dj
Lj = ,
d
J
де, dj - частка розподілу за кількістю елементів сукупності,

Dj - частка розподілу за обсягом значень ознаки.
За рівномірного розподілу усі значення Lj =1. У випадку локалізації значень в

j-й складовій Lj > 1, і навпаки.
Коефіцієнт подібності, наприклад, галузевих структур двох країн визначається

за формулою:
1
P1
 da  db
m
2 1
де:
da , db – частки розподілу елементів країн А і В,
m – кількість галузей
Якщо структури однакові, P=1. Чим більше різняться структури, тим менше
значення коефіцієнта P.
Для аналізу динаміки або для міжрегіональних порівнянь структури

застосовують показники структурних зрушень:
1) коефіцієнт абсолютних структурних зрушень:
K1   V V
1 0
n
2) квадратичний коефіцієнт структурних зрушень:
 VV
2
K2  1i 0i
n
К1 і К2 дозволяють порівнювати зміни в структурі сукупності за кілька
років;
3) інтегральний коефіцієнт структурних зрушень Гатева:
KГ 
 (VV ) 1i0i
2
V V 1i 2 0i
2
де V1і , V0i - частка і-й частини сукупності в загальному підсумку відповідно

звітному і базисному періодах ;
n -число частин в структурі сукупності. Найменування частин у звітному і
базисному періодах повинно збігатися. Коефіцієнт Гатева змінюється в
межах від 1 до -1 . Якщо значення коефіцієнта близько до 0 - структурні
зрушення незначні, якщо до [ 1 ] - структура змінилася кардинально.
Методи аналізу інтенсивності та тенденцій розвитку.
Абсолютний приріст характеризує абсолютний розмір збільшення (чи

зменшення) рівня ряду yt . Базисний абсолютний приріст  t = yt – y0 ,
ланцюговий  t = yt – yt 1 .
Темп зростання (індекс) показує, у скільки разів yt більший (менший) від
бази порівняння.
y
= y t , ланцюгові k t yt
Базисні kt
0
=y
t 1
Темп приросту (в %) показує, на скільки процентів yt більший (менший) від
бази порівняння.
t
Базисні Ò  t
100 = 100 ( kt – 1), ланцюгові Ò  100 = 100( kt – 1)
t t
y t 1 yt 1
Абсолютне значення 1% приросту, залежить від бази порівняння.

t
À 
t Tt  y 0
100
(для усіх t однакові)

Відносна швидкість динаміки – середній темп зростання (зменшення)
обчислюється за формулою середньої геометричної
 n
k  n k1 , k 2 ... k n n  kt t 1
де kt – ланцюгові темпи зростання, n – їх кількість.

Оскільки добуток ланцюгових темпів зростання дорівнює кінцевому
базисному, то
 yn
k n Kn  n
y0
Коефіцієнт випередження визначається співвідношенням темпів зростання
одного показника за різними об’єктами або різних показників за одним
об’єктом:
k : k 
Емпіричний коефіцієнт еластичності визначається співвідношенням темпів
приросту відповідних показників:
Kåë  ÒÓ : ÒÕ
показує, на скільки процентів змінюється у зі зміною х на 1 %.

Трендовим рівнянням називають функцію, що описує тенденцію розвитку:
Y = f (t)
Вибір функціонального виду рівняння залежить від інтенсивності зміни рівнів
ряду.
Лінійна функція Yt = a + bt,
де b – середня абсолютна швидкість.
Парабола 2-го порядку
Yt = a + bt +ct2,
де b – початкова швидкість, с – прирощення швидкості.
Експоненційна Yt = abt,
де b – середній темп зростання.
В усіх функціях параметр а – це теоретичне значення рівня ряду при t=0.
Якщо відлік часу перенести в середину ряду, то

t = 0, а – середній рівень
при ряду.
Продовження виявленої тенденції за межі часового ряду називають
екстраполяцією тренду.
Для оцінки адекватності функції тренду реальному процесу використовують
коефіцієнт детермінації:
2
R 1

(  Yt )
2
yt 2
 ( yt  y)
Де Yt – теоретичні рівні часового ряду.
В Excel значення R2 подається разом з лінією тренду на діаграмі часового ряду.

Для порівняння інтенсивності «сезонних хвиль» використовують показник
амплітуди коливань:
Rt  (I ymax  ymin
max I )100  100
min
y
або характеристики варіації, зокрема, середнє лінійне відхилення:
lt 
 I 100
t
12
Індексний метод
Індекс (і, І) - відносна величина, яка характеризує зміну явища в часі, просторі
або ступінь відхилення від певного стандарту (нормативу).
За характером порівнянь індекси поділяють на: динамічні, територіальні і
міжгрупові; за ступенем агрегованості інформації на: індивідуальні і зведені; за
формою розрахунку на агрегатні, середньо-зважені і індекси середніх величин.
Територіальні індекси найбільш популярні в міжнародної статистиці. Вони
характеризують зміну явища у просторі, по різних територіях чи об’єктах.
Наприклад, індекс фізичного обсягу ВВП країни А порівняно із країною В:
A/B = 𝛴𝑞𝐴𝑝𝐴 B/A=𝛴𝑞𝐵𝑝𝐴,

I 𝛴𝑞𝐴𝑝𝐵 або I 𝛴𝑞𝐵𝑝𝐵
де, qA, qB - кількість товарів і послуг країни А і В,

pA, pB – ціни товарів і послуг країни А і В.
Проблеми побудови зведених індексів: а)зіставлення непорівнянних

чисельників і знаменників: б)вибір сумірників і ваг; в)порядок індексації та
фіксації сумірників і ваг.
Порівнянність забезпечується за допомогою порівнянних агрегатів - добутків
спряжених величин: сумірника та його ваги. Сумірники – показники, які
дозволяють звести до порівняного виду сукупність різнорідних елементів. Ваги
– різнойменні фізичні обсяги. Порядок індексації та фіксації ваг – визначається
відповідною системою побудови індексів: базисно-зважена система(Ласпереса)
та поточно-зважена система (Пааше).
Наприклад, індекс цін Ласпереса:
I 
 pq 1 0
;
 pq
p
0 0
індекс цін Пааше:
I 
pq 1 1
;
 pq
p
0 1
В міжнародній статистиці індекс-дефлятор, що оцінює рівень інфляції,

обчислюється за поточно-зваженою системою (Пааше), але індекс споживчих
цін, що використовується для індексації доходів населення, в Україні та у
більшості країн світу, розраховується за базисно-зваженою системою
(Ласпереса).
В разі значних структурних зрушень, розраховується середній геометричний

індекс з тотожних різнозважених індексів «ідеальний індекс» І. Фішера.
Наприклад, індекс
 p 1 q 0   p1 q1
I p
цін  p 0 q 0  p 0 q1
Ідеальний індекс використовують у статистиці зовнішньої торгівлі для
міжнародних порівнянь по двох країнах.
Методи аналізу взаємозв’язків.
Регресійний аналіз, Моделі аналітичних групувань. Таблиці взаємної

спряженості. Рангова кореляція. Вибір того чи іншого методу залежить від
мети дослідження, характеру взаємозв’язків, статистичної природи
взаємопов’язаних ознак та наявної інформації.
Регресійна модель - функція (рівняння регресії), що описує залежність між

факторною і результативною ознаками Y  f (x) . Модель аналітичного
групування - лінія регресії утворюється з групових середніх значень
результативної ознаки ( yi ). Наприклад, парна лінійна регресія Y  a  bx
використовується, якщо зміна х призводить до відносно рівномірної зміни y.
а – вільний член рівняння регресії – це значення Y при x  0 . b – коефіцієнт
регресії, який показує на скільки одиниць зміниться y зі зміною x на одиницю
(оцінює ефект впливу факторної ознаки на результативну). Знак коефіцієнта
вказує напрям зв’язку (прямий, зворотній).
Приклад: в рівнянні залежності добової вартості закордонного туру від його
тривалості (діб) b = -50, тобто зі зростанням терміну закордонного туру на одну
добу вартість путівки зменшується в середньому на 50 грн.
Аналіз взаємозв’язків між атрибутивними ознаками проводиться на основі
таблиць взаємної спряженості, які описують комбінаційні розподіли
сукупностей за двома ознаками – факторною х та результативною у. За
наявності стохастичного зв’язку умовні розподіли змінюються від групи до
групи. Мірою тісноти стохастичного звязку є коефіцієнт взаємного
узгодження. Обчислення його ґрунтується на розбіжностях часток умовного та
безумовного розподілів і здійснюється за формулою:
- підсумкова частота по і-у рядку;
- частка j-го стовпця по і-у рядку;
- j-го стовпця безумовного розподілу.
Для сукупності в цілому є сумою умовних розподілів.

Відносною мірою щільності стохастичного зв’язку є коефіцієнти взаємної
спряженості (співзалежності). Існує декілька варіантів розрахунку коефіцієнта
співзалежності (формула О.О. Чупрова та формула Крамера).
Найчастіше використовується формула Чупрунова:
Де n – число елементів сукупності;
m1 та m2 – число груп за першою та другою ознаками.
Оскільки при незалежності ознак = 0, то і С = 0.
Коефіцієнт рангової кореляції Спірмена rs використовується для визначення

тісноти зв'язків між кількісними і якісними ознаками, якщо їх значення
проранжовані. Коефіцієнт кореляції рангів rs розраховується за формулою:
6 ∗ ∑𝑛 (𝑋𝑖 − 𝑌𝑖)²
𝑖−1
𝑟ˢ = 1 −
𝑛(𝑛2 − 1)
де: п - обсяг сукупності об'єктів; (х,-у) - різниця рангів i-го об'єкта. Коефіцієнт rs
приймає значення в інтервалі від -1 до +1.
Балансовий метод.
При дослідженні економічної діяльності міжнародна статистика широко

використовує балансовий метод. При цьому він застосовується в декількох
варіантах:
а) баланс як рівність цілого і його окремих компонентів (наприклад, розподіл

зайнятого населення за галузями економіки);
б) баланс як рівність ресурсів і витрат (наприклад, баланс паливно-

енергетичних ресурсів та їх використання);
в) баланс як засіб відображення змін, що відбуваються в досліджуваній

сукупності протягом певного періоду часу. В цьому випадку балансова таблиця
містить дані, що характеризують наявність на початок періоду, поповнення за
період, вибуття за період, наявність на кінець періоду;
г) балансовий метод при побудові системи національних рахунків. Всі

результативні показники рахунків національної економіки (ВВП в ринкових
цінах; валовий прибуток / валовий змішаний дохід; валовий національний
дохід; валовий наявний дохід та інші) розраховуються балансовим методом як
різниця між підсумком ресурсів і статтями використання.
Застосування перерахованих вище методів збору, обробки і аналізу

статистичної інформації дозволяє міжнародній статистиці побудувати систему
взаємопов'язаних статистичних показників, що відображають передумови, хід
та результати економічної та інших видів діяльності на рівні країн, об'єднань
країн і на світовому рівні.
Питання для самоконтролю
1. Коли і в якій формі виникла міжнародна статистика?

2. Який внесок зробила Україна в розвиток міжнародної статистики?
3. Що вивчає міжнародна статистика?
4. Які напрями розвитку сучасної міжнародної статистики?
5. Які методи використовує міжнародна статистика?
6. Які існують типи міжнародних статистичних організацій?
7. Чим займається Статистична комісія ООН?
8. Які функції виконує Євростат?
9. Які основні міжнародні економіко-статистичні стандарти?
10. Які критичні проблеми економічної статистики?
11. Яка роль статистики у формуванні інформаційної
інфраструктури світової економіки?
Тестові завдання для самодіагностики

1. Основна роль національних статистичних служб щодо забезпечення діяльності
міжнародних статистичних організацій:
а) надання даних про країну;
b) удосконалення методології міжнародної статистики;
c) використання рекомендацій міжнародних статистичних організацій у своїй діяльності;
d) удосконалення методології статистики.
2. Роль Міжнародного статистичного інституту у формуванні міжнародної статистики

полягає в:
а) удосконаленні статистичних методів та розробці міжнародних статистичних стандартів;
b) розробці міжнародних рекомендацій для економічної статистики;
с) публікації міжнародних статистичних даних;
d) розробці міжнародних рекомендацій для соціальної статистики.
3. Роль Ліги Націй у становленні міжнародної статистики:

a) впровадила в міжнародну практику випуск регулярних статистичних публікацій ;
b) вперше розробила систему показників міжнародної економічної статистики;
c). почала здійснювати міжнародні зіставлення статистичних даних;
d) розробці міжнародних рекомендацій для соціальної статистики.
4. Особливість сучасного етапу розвитку міжнародної статистики полягає в:

a) активному впровадженні міжнародних стандартів у практику національних
статистичних служб;
b) створенні глобальної системи статистики;
c) створенні інформаційної бази статистичних даних міжнародними організаціями;
d) координації міжнародних статистичних проектів.
5. Головне завдання Статистичної комісії ООН:

a) розробка міжнародних рекомендацій з статистики;
b) координація збору, стандартизації та аналізу даних в окремих
країнах; с) координація міжнародних статистичних проектів.
d) створенні інформаційної бази статистичних даних міжнародними організаціями.
6. Робочі групи експертів ООН:

а) готують проекти робочих документів Статистичної комісії ООН;
b) узагальнюють статистичну практику окремих країн;
с) вирішують основні проблеми міжнародної статистики;
d) займаються розробкою міжнародних рекомендацій з статистики.
7. Роль ООН у створенні глобальної статистичної системи полягає в:

а) створенні системи міжнародних організацій із статистичними органами, які працюють за
єдиними принципами
b) координації статистичних робіт та публікацій на базі міжнародних стандартів;
c) розробці єдиних принципів діяльності статистичних органів окремих країн;
d) збиранні, обробки, публікації даних від окремих країн.
8. Затверджує міжнародні статистичні стандарти:

а) Економічна і соціальна рада ООН;
b) Статистична комісія ООН;
c) Генеральна Асамблея ООН.
d) Статистичний відділ ООН.
9. Основна функція Статистичного відділу ООН:

а) збирання, обробка, публікація даних від окремих країн;
b) підготовка статистичних даних для сесії Статистичної комісії ООН;
с) розробка міжнародних статистичних стандартів.
d) розробка єдиних принципів діяльності статистичних органів окремих країн.
10. Предмет міжнародної економічної статистики:

а) методологія вивчення кількісної сторони стану та закономірностей розвитку світової
економіки;
b) світове господарство;
c) кількісна характеристика світової економіки.
d) якісна характеристика світової економіки.
11. Об’єкт міжнародної економічної статистики:

а) світове господарство та економічні явища і процеси, що відбуваються в ньому;
b) дані окремих країн про їх економічний розвиток;
с) процеси, які відбуваються у світовому господарстві;
d) світове господарство.
12. Основна функція Євростату:
а) забезпечувати потреби Європейського Союзу в інформації;
b) накопичувати дані міжнародної статистики для країн Європи;
с) удосконалювати методологію статистичних служб країн Європи;
d) збирання, обробка, публікація даних від окремих країн.
13. Мета впровадження міжнародних стандартів статистики та обліку в Україні:

а) удосконалити статистику та облік в Україні;
b) досягнути зіставності показників з показниками інших країн;
с) поліпшити рівень життя населення України.
d) удосконалити статистичний облік в Україні.
14. Мета розробки міжнародних стандартів статистики та обліку:

а) поліпшення зіставності показників розвитку окремих країн.
b) полегшення роботи міжнародних організацій;
c) удосконалення методології статистики та обліку окремих країн;
d) удосконалити статистичний облік окремих країн.
15. Міжнародний стандарт статистики — це:

a) документ, затверджений Економічною і соціальною радою ООН, в якому надаються
рекомендації щодо визначення змісту статистичних показників, їх класифікації і системи;
b) рекомендації Статистичного відділу ООН щодо визначення окремих показників
розвитку країн;
c) нормативний документ, розроблений Статистичною комісією ООН для країн,
територій, міжнародних організацій;
d) рекомендації Статистичного відділу ООН щодо визначення рейтингу окремих країн.
16. Розробкою міжнародних статистичних стандартів в ООН

займається: а) статистичні органи ООН;
b) Міжнародний статистичний інститут;
c) Організація економічного співробітництва і розвитку;
d) Євростат.
17. Проекти на фінансування розробки міжнародних статистичних стандартів

затверджуються:
a) на засіданні Генеральної Асамблеї ООН.
b) Статистичною комісією ООН;
с) Економічною і соціальною радою ООН;
d) Статистичним відділом ООН.
18. Використовувати міжнародні статистичні стандарти повинні:

а) статистичні підрозділи ООН;
b) усі міжнародні статистичні організації;
c) статистичні служби окремих країн;
d) Організація економічного співробітництва і розвитку.
19. За розробку міжнародних стандартів з економічної статистики відповідає:

a) Статистична комісія ООН;
b) Статистичний відділ ООН;
c) Управління з проблем економічної статистики Євростату.
20. Роботу по розробці міжнародних стандартів обліку координує:
a) Міжурядова робоча група експертів ООН;
b) Комітет з міжнародних стандартів фінансової звітності;
c) Міжнародна федерація бухгалтерів.
21. Виберіть з наведеного переліку міжнародний статистичний

стандарт: а) Керівництво зі складання платіжного балансу;
b) Система національних рахунків Голландії;
с) Міжнародні стандарти фінансової звітності;
d) Міжнародна стандартна класифікація ycix видів економічної діяльності.
22. Методологію якого міжнародного статистичного стандарту покладено в основу

побудови інших статистичних стандартів?
а) Система національних рахунків;
b) Керівництво зі складання платіжного балансу;
с) Міжнародні стандарти фінансової звітності;
23. Джерело даних міжнародних статистичних публікацій:

а) дані національних статистичних служб ;
b) банки даних міжнародних статистичних організацій;
c) дані усіх міжнародних організацій;
d) дані ООН.
24. Координатором випуску міжнародних статистичних публікацій

є: а) Статистичний відділ ООН;
b) Статистична комісія ООН;
c) Економічна і соціальна рада ООН.
25. Міжнародні публікації з міжнародної економічної

статистики: а) Щорічник статистики національних рахунків;
b) Демографічний щорічник ООН;
c) Статистичний щорічник ООН;
d) Щорічник організації економічного співробітництва і розвитку.
ТЕМА 2. МІЖНАРОДНІ КЛАСИФІКАЦІЇ ТА РЕЄСТРИ
Класифікації в міжнародній статистиці — це розподіл елементів сукупності

за певною ознакою чи декількома атрибутивними ознаками. На відміну від
групувань класифікації розглядаються як стандарт та затверджуються
Статистичною комісією ООН. Основні класифікації, які використовуються в
міжнародній статистиці, широко застосовуються при наданні даних і при
проведенні статистичного аналізу розвитку окремих держав, а також при
проведенні порівняння між державами в межах програм міжнародних
зіставлень, такі: видів економічної діяльності; продукції; витрат за цілями;
зайнятості, професій, освіти.
Міжнародна стандартна класифікація видів економічної діяльності (ISIC)
призначена для опису інституційних одиниць за їхньою основною
класифікаційною ознакою — видом економічної діяльності. Вона
використовується у системі національних рахунків, бухгалтерському,
податковому обліку та інших галузях економічної науки, у статистичній
практиці, при ідентифікації підприємств згідно з видами економічної
діяльності.
ІSІС також використовується як основа для розробки класифікацій видів
економічної діяльності на національному та міжнародному рівнях.
В основі міжнародної стандартної класифікації видів економічної
діяльності лежить одна з трьох ознак: призначення продукції, яка
виробляється; єдність технології виробництва; однорідність використовуваної
сировини.
Об’єкт класифікації — види економічної діяльності господарюючих
суб’єктів.
Інституційні одиниці класифікуються за критеріями діяльності. Якщо
частка одного з видів діяльності у загальному обсязі доданої вартості становить
більше 50 процентів, то цей вид діяльності визначає класифікацію цієї одиниці.
В інших випадках повинні застосовуватись класифікаційні правила.
Класифікація здійснюється ступенями зверху вниз, від найвищого рівня
агрегації, що відповідає коду секції (1 буква), до підкласу (5 цифр); між ними
розташовано підсекції (2 букви), розділи (2 цифри), групи (3 цифри) і класи (4
цифри). Групування на кожному рівні повинно бути сумісним з класифікацією
на попередньому рівні.
Призначенням класифікаціі основної продукції (СРС) є опис економіки з
огляду на вироблену і спожиту продукцію. Термін «продукція» означає товари
та послуги. СРС використовують у статистиці сільського господарства,
промисловості та інших галузей економіки, системі національних рахунків,
статистиці зовнішньої торгівлі.
Система кодування СРС побудована на основі десятизначної системи, при
цьому кожному рівню з п’яти ієрархічних рівнів відповідає код, що складається
максимум з п’яти цифр. Перша цифра призначена для визначення розділу.
Якщо додати ще одну цифру, то визначимо підрозділ, ще одну — групу, далі —
клас, і всі п’ять цифр характеризують підклас.
Різновидом класифікації в міжнародній статистиці є товарні номенклатури.
Найбільш розповсюджена в практиці зовнішньої торгівлі номенклатура
Номенклатура Гармонізованої системи (НГС) — багатоцільовий класифікатор
товарів на світовому ринку. В Україні Гармонізовану систему застосовують
для ведення статистики зовнішньої торгівлі і розробки ефективного митного
тарифу з 1 січня 1991 р.
Члени Європейського Союзу виділили п’ять основних напрямів
використання реєстрів:
створення одиниць статистичного обліку;
засоби підготовки та координації проведення статистичних досліджень;
інформаційне джерело для проведення статистичного аналізу
«демографії» підприємств;
джерела залучення адміністративних даних;
засоби передачі та розповсюдження даних.
1. Яке значення мають класифікації у міжнародній статистиці?

2. Головні класифікації у міжнародній статистиці.
3. Які ознаки покладено в основу Міжнародної стандартної класифікації
видів економічної діяльності?
4. З яких основних розділів складається Міжнародна стандартна
класифікація видів економічної діяльності ?
5. Які особливості має класифікація видів економічної діяльності в Україні
порівняно з міжнародною стандартною галузевою класифікацією?
6. З яких основних розділів складається Міжнародна стандартна
класифікація продукції ?
7. Які торгові класифікації товарів існують у практиці міжнародної
статистики?
8. Які розділи входять до стандартної міжнародної торгової класифікації?
9. Які особливості має Гармонізована система опису і кодування товарів?
10. Система класифікації Гармонізованої системи.
11. Системи кодування Гармонізованої системи.
12. З яких розділів складається Міжнародна стандартна класифікація зі статусу
зайнятості?
13. З яких розділів складається Міжнародна стандартна класифікація професій?
14. З яких розділів складається Класифікація функцій державних органів?
15. З яких розділів складається Класифікатор витрат на споживчі товари і
послуги?
16. Основні напрями використання статистичних реєстрів.
1. Класифікація в міжнародній економічній статистиці — це:

a) розподіл елементів сукупності за певною ознакою чи декількома атрибутивними
ознаками, який розглядається як стандарт та затверджується Статистичної комісією ООН;
b) групування економічних об’єктів за певною ознакою;
c) агрегація інформації як у межах груп, так i в цілому за сукупністю.
d) групування економічних об’єктів за 3 ознаками.
2. Об’єкт класифікації міжнародної стандартної класифікації ycix видів економічної

діяльності:
a) види економічної діяльності господарюючих суб’єктів;
b) галузі економіки;
c) підприємства.
d) інституційна одиниця.
3. Термін «продукція» в міжнародних стандартах з економічної статистики означає:

a) товари та послуги;
b) товари;
c) продукти.
d) послуги.
4.Об’ектом класифікації Гармонізованої системи опису та кодування товарів є:

a) вci товари, що обертаються у міжнародній торгівлі;
b) вci товари, що виробляються у світі;
c) вci товари, що обертаються в країнах ЄC.
d) вci товари і послуги, що обертаються у міжнародній торгівлі.
5. Об’єктом міжнародної класифікації COFOG є:

a) функції органів державного управління, класифіковані за найбільш значимими
аспектами діяльності уряду;
b) органи державного управління;
c) фінансові операції.
d) функції органів державного управління.
6. Об’єктом класифікатора витрат на споживчі товари i послуги є:

a) види витрат на споживчі товари i послуги для індивідуального використання;
b) споживчі товари i послуги;
c) види витрат на споживчі товари домогосподарств.
d) послуги для індивідуального використання.
7. Головне призначення Міжнародної стандартної класифікації занять:

a) міжнародний добір кадрів та регулювання довгострокової i короткострокової міграції
працюючих між країнами;
b) аналіз структури зайнятих у світі;
c) допомога окремим країнам у побудові класифікації занять.
d) аналіз структури професій у світі.
8. Реєстри в Міжнародних стандартах з економічної статистики рекомендується

використовувати:
a) в рамках проведення статистичних обстежень;
b) для поліпшення обліку;
c) для управління економікою.
d) всі відповіді правильні.
9. Класифікації дозволяють:
a) упорядкувати інформацію про piзні аспекти економічного процесу для забезпечення
загального уявлення про головні наслідки економічного процесу, а також про структуру
економіки;
b) упорядкувати інформацію про різні аспекти економічного процесу;
c) проаналізувати інформацію про структуру економіки.
10. На відміну від групувань класифікації:
a) розглядаються як стандарт та затверджуються Статистичною комісією ООН;
b) побудовані за атрибутивними ознаками;
c) забезпечують якісний аналіз структури економіки.
d) побудовані за кількісними ознаками.
11. Відповідно до затвердженого 28-ю сесією Статистичної комісії ООН стратегічного

плану розробки та удосконалення економічних класифікацій основною вимогою щодо
створення системи взаємопов’язаних міжнародних класифікацій є:
a) визначення головних класифікації, вci інші однорідні класифікації повинні бути
перегруповані відповідно до концепції основних;
b) yci класифікації повинні бути взаємопов’язані;
c) базуватися на міжнародній стандартній класифікації ycix видів економічної діяльності.
d) yci класифікації повинні бути затверджені Статистичної комісії ООН.
12. До функціональної класифікації, або класифікації витрат за цілями, необхідно віднести:

a) Класифікацію функцій органів управління;
b) Міжнародну стандартну класифікацію ycix видів економічної діяльності;
c) Міжнародну стандартну класифікацію занять.
d) Гармонізовану систему опису та кодування товарів.
13. Серед класифікацій занять i освіти головною визначена:

a) Міжнародна стандартна класифікація професій;
b) Міжнародна стандартна класифікація занять;
c) Міжнародна стандартна класифікація освіти.
d) Міжнародну стандартну класифікацію ycix видів економічної діяльності.
14. Головною класифікацією видів економічної діяльності визначена:

a) Міжнародна стандартна галузева класифікація вcix видів економічної діяльності;
b) Загальна галузева класифікація ycix видів економічної діяльності в Європейському
Співтоваристві;
c) Північна американська галузева класифікаційна система.
d) Гармонізовану систему опису та кодування товарів.
15. У гpyпi класифікацій товарів та послуг головною визначена:

a) Класифікація основних продуктів;
b) Гармонізована система опису i кодування товарів;
c) Класифікація продукції за видами діяльності.
ТЕМА 3. МІЖНАРОДНА ДЕМОГРАФІЧНА І СОЦІАЛЬНА

СТАТИСТИКА

наступними методиками.
Чисельність населення на кінець року S 1:
S1  S0  B  D  I  E
де S0 - чисельність населення на початок року,
B- густота народжень (число народжених за рік),
D – густота смертей (число померлих за рік),
I, E – відповідно чисельність прибулих (іммігрантів, наприклад) та вибулих
(емігрантів, наприклад) за рік.
Прогнозну чисельність через n років можна визначити за формулою:
n
 K 
S n  S 0 1  t  ,
 1000 
де S0 - чисельність населення на вихідну дату; K t - середньорічний коефіцієнт
загального приросту населення, ‰; n – кількість років в прогнозному періоді.
Загальний приріст населення можна визначити як суму природного (N) та
механічного (M) приростів або як різницю між чисельністю населення на
початок року і на кінець року: S1 – S0.
Коефіцієнт загального приросту населення дорівнює сумі коефіцієнтів
природного RN та механічного R M приростів:
Rt  RN  RM
Його можна розрахувати як відношення річної величини загального приросту
населення та середньорічної чисельності населення 𝑠:
NM
R  1000.
t
S
Середньорічну чисельність населення можна розрахувати як середньорічну
арифметичну просту з даних про чисельність населення на початок та кінець
періоду:
S1  S0
S 2
Коефіцієнт природного руху можна визначити як різницю між коефіцієнтами
народжуваності та смертності або діленням абсолютної величини природного
приросту населення Е на середньорічну чисельність населення:
BD
RN  RB  RD або R  1000.
N
S
Він показує середньорічну чисельність природного приросту (зменшення)
населення на кожну тисячу середньорічного населення.
Різниця між числом народжених та померлих за окремий період показує
абсолютну величину приросту населення за рахунок природного руху.
NBD
Вона може бути додатною (при N > M ) та показувати природній приріст
населення, від’ємною (при B<D) та показувати втрати населення за рахунок
його природного руху та нульовою, якщо число смертей та народжень однакове
(B=D).
Загальний коефіцієнт народжуваності населення визначають за формулою:
B
R  1000
B
S
Загальний коефіцієнт смертності визначається за формулою:
D
R  1000
D
S
Якщо дані про середньорічну чисельність населення відсутні, природній рух
можна охарактеризувати побічно за допомогою показника життєвості, який
визначається як процентне співвідношення народжених до померлих за
однаковий період часу (як правило за рік):
КL  B 100
D
Також, коефіцієнт життєвості, або коефіцієнт Покровського, розраховують як
процентне відношення загальних коефіцієнтів народжуваності та смертності:
RB
R 100
L
RD
Коефіцієнт життєвості показує, скільки народжень припадає в середньому на
кожні 100 випадків смерті.
Коефіцієнт механічного приросту населення:
M
R  1000 RM  RI  R де,
M
S або E
M – сальдо міграцій (M= I - E)
RI  I
1000
S
E
R  1000
E
S
Все населення S поділяєтеся на економічно активне населення та економічно
неактивне населення:
S  Sa  Ena ,
Sа - економічно активне населення;
Sna - економічно неактивне населення.
В свою чергу економічно активне населення поділяться на зайнятих
економічною діяльністю та безробітних.
Sа  Em 
U , де Em - зайняті економічною діяльністю;
U – безробітні.
Рівень економічної активності (RЕа):
REa  Sa 100
S
де: Sa – кількість економічно активного населення у віці 15–70 років (згідне
рекомендацій Міжнародної Організації Праці); S − кількість населення у віці
15–70 років.
Рівень економічної неактивності (Rna)
Rna Sna
 100
S
де: Sna – кількість економічно неактивного населення у віці 15–70 років.
Рівень зайнятості (REm)

Em
REm  100
Sa
де: Em – кількість зайнятого населення у віці 15–70 років.
Рівень безробіття Ru:

U
Ru  100
Sa
де: U– кількість безробітного населення у віці 15-70 років.
Завдання для практичних занять
Практичне завдання 1
Маємо умовні дані про демографічні показники різних країн світу, тис. осіб.
Країна Кількість Кількість Кількість Механічний

населення народжених померлих приріст
на початок за рік за рік населення
року за рік
А 38 862,8 380,0 350,0 8,9
В 12 844,0 145,0 152,0 3,0
С 22 192,6 250,0 260,0 3,5
Джерело: [Складено автором].
Розрахуйте для кожної з країн коефіцієнти природного, механічного й

загального руху населення та здійсніть порівняльний аналіз отриманих
коефіцієнтів.
Маємо такі дані про територію та чисельність населення світу й окремих

континентів за 2000–2015 рр.:
Континенти Територія Населення млн осіб

(включає 2000 р. 2005 р. 2010 р. 2015 р.
острови), тис.
км² станом на
01.01.2016 р.
Африка 30 132 814 920 1044 1186
Азія 43 475 3714 3945 4170 4393
Європа 10 523 726 729 735 738
Латинська Америка 17 757 527 564 600 634
Північна Америка 24 228 314 329 344 358
Океанія 8 971 31 33 36 39
Увесь світ (без 135086 6126 6520 6929 7348
Антарктиди)
Джерело: [Електронний ресурс]. – Режим доступу :

http://worldgeo.ru,https://en.wikipedia.org/wiki/World_population
Визначте:
1. Абсолютний приріст чисельності усього населення і його структуру по
континентах.
2. Частку кожного континенту за територією та чисельністю
населення(2015р.).
3. Темпи зростання й приросту чисельності населення усього світу і по
континентах.
4. Середньорічні темпи зростання населення усього світу і по континентах.
5. Густоту населення й темп зростання цього показника.
6. Прогнозну чисельність населення усього світу у 2030 р.
Маємо дані про вікові коефіцієнти народжуваності та вікову структуру жінок

двох країн за 2017 р.:
Вікові Рівень народжуваності за віком матері у Кількість жінок в

групи Франції (кількість народжень на 100 Україні, осіб
жінок)
15–24 2,4 2018816
25–29 11,2 1493348
30–35 12,8 1793125
36–39 6,9 1626199
40–50 0,9 3066969
Джерело: [Електронний ресурс]. – Режим доступу :

http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2018/zb_dy_2017.pdf,
https://www.insee.fr/en/statistiques/2382605?sommaire=2382613#titre-bloc-1
Необхідно:
1. Обчислити за допомогою методу стандартизації, яким був би загальний
коефіцієнт народжуваності в Україні при французькому рівні повікової
плідності населення.
2. Порівняти отриманий результат з фактичними коефіцієнтами
народжуваності і плідності в Україні, якщо народжуваність за 2017 р. становила
9,4, плідність 39,6 проміле, а чисельність постійного населення на 1 січня 2017
р. – 42, 4 млн осіб, а на 1 січня 2018 р. – 42,2 млн осіб.
3. Визначити, скільки б народилося дітей в Україні за 2017 р. при
французькому рівні плідності населення.
4. Порівняти фактичне число народжених дітей в Україні за рік з
розрахунковим числом народжених при французькому рівні плідності
населення.
Маємо дані про чисельність населення всього та економічно активного

населення у групах країн світу за рівнем доходів за 2017 р. (оцінки та прогнози
ООН), тис. осіб.
Країни Чисельність Економічно

населення активне населення
Усього У тому числі Усього У тому числі
жінок жінок
Світ у цілому 5591762 2795185 3274898 1279942
Країни з низьким
доходом 389830 198417 277032 128892
Країни, де доходи
нижче середнього рівня
2121632 1050867 1160545 366133
Країни, де доходи вище
середнього рівня
2085733 1043749 1271208 536744
Країни з високим
доходом 994567 502153 566113 248175
Джерело: Міжнародна організація праці. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
https://www.ilo.org/ilostat/
Визначте по країнах, групах країн по континентах та за усією сукупністю:

1. Статеву структуру економічно активного, неактивного і усього населення.
2. Коефіцієнти економічної активності чоловіків, жінок та усього населення.
3. Проведіть порівняльний аналіз даних, зробіть висновки.
Маємо умовні дані про галузеву структуру зайнятості населення двох країн (у
відсотках):
Країна Сільське господарство Промисловість та Сфера послуг

будівництво
А 36 24 40
В 25 42 33
Визначте коефіцієнт подібності галузевої структури зайнятості населення

двох країн.
Маємо дані по двох країнах за 2017 р.:
Показники Україна Польща

1. Число безробітних (за методологією 1,698 0,844
МОП),
млн осіб1
2. Середньорічна чисельність постійного 42,3 38,4
населення, млн. осіб1
3. Середньорічна чисельність економічно 17,9 17,3
активного населення, млн осіб1
4. Валовий внутрішній продукт, за паритетом
купівельної спроможності (млрд. дол. США)2 369,6 1125,6
Джерело: 1. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/,

http://stat.gov.pl, 2. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
https://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2018/02/weodata/weorept.aspx?
Визначте умовні збитки економіки кожної країни від безробіття.
Маємо умовні дані за рік про смертність жінок 5 країн:
Смертність від раку Захворюваність на рак матки

молочної залози на на 100000 жінок
Країна
100000 жінок
х у
A 18,5 11,8
B 13,6 12,4
C 11,2 14,3
D 6,8 13,3
E 4,3 16,1
Виміряйте зв’язок між смертністю від раку молочної залози і

захворюваністю на рак матки жінок 5 країн за допомогою коефіцієнта рангової
кореляції Спірмена.
1. Які існують джерела даних про населення?

2. Які Ви знаєте показники природного та механічного руху населення.
3. Які Ви знаєте програми спеціальних робіт міжнародної
статистики населення?
4. Які Ви знаєте визначення Міжнародної організації праці щодо
економічно активного, зайнятого та безробітного населення?
5. Які Ви знаєте визначення робочої сили та робочого часу й завдання
їх статистичного вивчення?
6. Які Ви знаєте показники попиту і пропозиції робочої сили?
7. Які Ви знаєте показники зайнятості у неформальному секторі
економіки?
8. Якім чином здійснюються міжнародні зіставлення продуктивності
праці?
9. Яким чином побудована система показників життєвого
рівня населення, запропонована ООН?
10.Які Ви знаєте методологічні засади обстежень домашніх
господарств?
1. Об’єктивним часом перепису населення є:

а) дванадцята година ночі на попередні перепису
b) час підбиття підсумків перепису;
c); час, затрачений на проведення перепису;
d) критичний момент перепису.
2. Суб’єктивним часом перепису населення є:

а) час, затрачений на проведення перепису;
b) час підбиття підсумків перепису;
c) дванадцята година ночі на попередні перепису;
d) критичний момент перепису.
3.Постійне населення це:

а) населення, яке постійно проживає у населеному пункті незалежно від їх наявності
на момент реєстрації;
b) населення, що проживало в населеному пункті на момент обліку;
c) постійні мешканці та тимчасово проживаючі;
d) постійні мешканці та тимчасово відсутні.
4. Наявне населення - це:

а) населення, що проживало в населеному пункті на момент обліку;
b) населення, яке на момент реєстрації перебуває в населеному пункті незалежно
від місця їх постійного проживання;
c) постійні мешканці та тимчасово проживаючі;
d) постійні мешканці та тимчасово відсутні.
5. Кількість народжених мінус кількість померлих це:

а) природний приріст населення;
b) механічний приріст населення;
c) загальний приріст населення;
d) валовий приріст населення.
6. Загальний коефіцієнт смертності населення є:

а) загальна кількість померлих протягом року на кожну тисячу середньорічної
чисельності населення;
b) число народжених;
c) число померлих;
d) число померлих протягом року на кожну тисячу середньорічної чисельності
населення.
7. Абсолютна величина приросту населення за рахунок природного

руху: а) різниця між числом народжених та померлих за рік;
b ) сума народжених та померлих за окремий період;
c) приріст населення на кожну тисячу середньорічної чисельності населення.
8. Коефіцієнт природного руху населення визначається:

а) діленням абсолютного приросту природного руху населення на кожну тисячу
середньорічної чисельності населення.
b) діленням абсолютного приросту населення на середньорічну чисельність
населення;
c) діленням кількості народжених на середньорічну чисельність населення;
d) сума народжених та померлих за окремий період.
9. Кількість прибулих на постійне місце проживання у країну плюс кількість

вибулих це:
а) валова міграція;
b) загальний приріст;
c) природний приріст.
d) механічний приріст населення.
10. Різниця між кількістю прибулих на дану територію і кількістю вибулих за її межі
це:
а) сальдо міграції;
b) загальний приріст;
c) природний приріст;
11. Загальний коефіцієнт народжуваності населення є:

а) загальна кількість народжених протягом року на кожну тисячу середньорічної
чисельності населення;
b) число померлих;
c) число народжених;
d) загальна кількість народжених протягом року на кожну тисячу середньорічної
чисельності жінок.
12. Середньорічну чисельність населення визначають за допомогою:

а) середньої хронологічної
b) середньої квадратичної;
c) середньої арифметичної простої та зваженої;
d) середньої арифметичної зваженої;
13. Виберіть правильну відповідь. Економічне активне населення

охоплює: а) зайнятих економічною діяльністю і безробітних;
b) зайнятих в економіці;
c) зайнятих в економіці, безробітних, осіб, що навчаються з відривом від
виробництва.
d) зайнятих в економіці, безробітних, осіб, що працюють в сфері матеріального
виробництва.
14. Безробітні належать:

а) до економічно активного населення;
b) до економічно неактивного населення;
c) до утриманців;
d) до непрацюючих.
15. Рівень економічної активності населення, відповідно до рекомендацій

Міжнародної Організації Праці, визначається:
а) як відношення кількості економічно активного населення у віці 15-70 років до
середньорічної чисельності населення в тому же віці (в %);
b) як відношення кількості зайнятого населення у віці 15-70 років до
c) як відношення кількості зайнятого населення у віці 15-70 років до
середньорічної чисельності економічно активного населення в тому же віці (в %).
d) як відношення кількості економічно активного населення у віці 16-70 років до
середньорічної чисельності населення в тому же віці (в %).
16. Рівень економічної неактивності населення визначається:

а) як відношення кількості економічно неактивного населення у віці 15-70 років до
середньорічної чисельності економічно активного населення в тому же віці ( в %).
b) як відношення кількості незайнятого населення у віці 15-70 років до
c) як відношення економічно неактивного населення у віці 15-70 років до
d) як відношення кількості економічно неактивного населення у віці 16-70 років до
середньорічної чисельності економічно активного населення в тому же віці ( в %).
17. Рівень зайнятості населення визначається:

а) як відношення кількості зайнятого населення у віці 15-70 років до середньорічної
чисельності населення в тому же віці ( в %);
b) як відношення чисельності зайнятого населення у віці 15-70 років до чисельності
економічно активного населення (в %);
c) як відношення кількості економічно активного населення у віці 15-70 років до
середньорічної чисельності населення в тому же віці ( в %);.
d) як відношення кількості зайнятого населення у віці 16-60 років до
середньорічної чисельності населення в тому же віці ( в %).
18. Рівень безробіття населення визначається:

а) як відношення кількості безробітного населення у віці 15-70 років до
середньорічної чисельності населення в тому же віці ( в %);
b) як відношення кількості безробітного населення у віці 15-70 років до економічно
активного населення (в %);
c) як відношення кількості безробітного населення у віці 15-70 років до економічно
неактивного населення (в %).
d) як відношення кількості безробітного населення у віці 16-60 років до
середньорічної чисельності населення в тому же віці ( в %).
ТЕМА 4. МІЖНАРОДНА СИСТЕМА НАЦІОНАЛЬНИХ РАХУНКІВ

Методи розрахунку ВВП (B.1 * g) можна подати у вигляді таких рівнянь:
1) розрахунок ВВП виробничим методом, який характеризує склад ВВП
на стадії його створення у процесі виробництва:
B.1 * g = (P.1 – P.2) + D.21 – D.31,
де P.1 — випуск (в основних цінах),
P.2 — проміжне споживання,
(P.1 – P.2) — валова додана вартість усіх виробничих одиниць в основних
цінах,
D.21 — податки на продукти та імпорт,
D.31 — субсидії на продукти та імпорт;
2) розрахунок ВВП розподільним методом, якій характеризує склад ВВП
за напрямками утворення первинних доходів:
B.1 * g = D.1 + B.2g / B.3g + D.2 – D.3,
де D.1 — оплата праці найманих працівників,
B.2g / B.3g — валовий прибуток/змішаний дохід,
D.2 — податки на виробництво та імпорт,
D.3 — субсидії на виробництво та імпорт,
(D.2 – D.3) — чисті податки на виробництво та імпорт;
3) розрахунок ВВП методом кінцевого використання, якій характеризує
склад ВВП за компонентами кінцевого використання:
B.1 * g = P.3 + P.5 + P.6 – P.7,
де P.3 — кінцеві споживчі витрати,
P.5 = (P.51 + P.52 + P.53) — валове нагромадження капіталу,
P.51 — валове нагромадження основного капіталу,
P.52 — зміна запасів матеріальних оборотних коштів,
P.53 — придбання за виключенням вибуття цінностей,
P.6 — експорт товарів та послуг,
P.7 — імпорт товарів та послуг,
(P.6 – P.7) — чистий експорт (сальдо експорту / імпорту = експорт –
імпорт).
Переоцінка ВВП в постійні ціни здійснюється на стадіях виробництва та
кінцевого використання. Методи перерахунку ВВП та його компонентів у
постійні ціни наступні:
1) метод прямої переоцінки;
2) метод дефлятування;
3) метод екстраполяції.
Метод прямої переоцінки використовується у випадках, коли вироблена
чи спожита продукція однорідна за складом та в наявності є інформація про
фізичний обсяг і ціни на неї (найчастіше в сільському господарстві). Для цього
кількість продукції поточного періоду в натуральному вираженні (q1) множимо
на її фіксовану ціну базисного періоду (p0) та одержуємо обсяг продукції
поточного періоду в постійних цінах (p0q1):
q1  p0 = p0q1.
Метод дефлятування застосовується для оцінки компонентів кінцевого
використання ВВП у постійних цінах. Він полягає у розподілі вартості
споживання (нагромадження) в поточному періоді на індекс цін, що виражає
зміну цін у поточному періоді в порівнянні з цінами базисного періоду , ціни
якого використовуються як постійні. Таким чином, ВВП в поточному періоді в
порівнянних цінах може бути виражений як добуток кількості продукції (q) на
ціну (р), можна записати :
Σq1p0 = Σq1p1 : 𝛴𝑞1𝑝1
𝛴𝑞1𝑝0
де: Σq1p0 - ВВП у порівнянних цінах;

Σq1p1 - ВВП у поточних цінах;
Iр= 𝛴𝑞1𝑝1- Індекс цін (або індекс-дефлятор ВВП).
𝛴𝑞1𝑝0
Так як ВВП дорівнює добутку кількості продукції (q) на ціну (р), індекс
ВВП (Iqp) можна представити як добуток індексу фізичного обсягу (Iq) та
індексу-дефлятора (1р):
де:
𝛴𝑞1 𝑝1
- Індекс вартісного обсягу ВВП (Iqp);
𝛴𝑞0𝑝0
𝛴𝑞1𝑝0
-індекс фізичного обсягу ВВП (Iq);
𝛴𝑞0𝑝0
𝛴𝑞1𝑝1
- Індекс-дефлятор ВВП (Iр).
𝛴𝑞1𝑝0
Таким чином, знаючи індекс вартісного обсягу ВВП (або індекс ВВП у
поточних цінах) і індекс фізичного обсягу ВВП (або індекс ВВП у порівнянних
цінах), завжди можна знайти індекс-дефлятор ВВП або індекс цін.
Середній за період індекс-дефлятор можна визначити як середню
арифметичну просту з ланцюгових індексів-дефляторов.
Метод екстраполяції дозволяє обчислити показники в порівнянних цінах
шляхом множення вартості в поточних цінах у базисному періоді на індекс
фізичного обсягу: Σq1p0 = Σq0p0 х 𝛴𝑞1𝑝0
𝛴𝑞0𝑝0
де Σq1p0 - величина показника в звітному періоді в поточних цінах;
Σq0p0 - величина показника в базисному періоді в поточних цінах;

𝛴𝑞1𝑝0
𝛴𝑞0𝑝0 - індекс фізичного обсягу.
Цей метод застосовується у випадку коли індекси цін неможливо
розрахувати.
Валова додана вартість (VA) може бути представлена як добуток:
1 ) витрат праці (оплата праці найманих працівників - W), продуктивність праці
(випуск на одиницю витрат праці -P) і частки VA у валовому випуску(dVA) :
VA = ΣW х P х dVA.
Порівняння двох значень VA - у звітному і базисному періодах може бути
виконано в абсолютному та відносному вираженні. Аналіз виконується за
допомогою методу ланцюгових підстановок , особливістю якого є той факт , що
першим зліва в ланцюжку факторів завжди повинен бути первинна ознака і
кожні два фактори, які стоять поруч в результаті множення повинні
представляти собою реальну економічну величину.
Система індексів в абсолютному вираженні матиме вигляд:
Δ VA = Σ VA 1 - Σ VA 0 = ΣW1P1d VA 1 - ΣW0 P0 d VA 0 - загальна зміна VA в
абсолютному вираженні.
Вплив кожного з факторів визначається як :
ΔVA = ΔVA (W) + ΔVA (P) + ΔVA ( dVA ) ,
де ΔVA (W ) = ΣW1P0dVA1 - ΣW0 P0 dVA0 - зміна VA за рахунок зміни витрат
праці ;
ΔVA (P ) = ΣW1P1dVA0 - ΣW1 P0 dVA0 - зміна VA за рахунок продуктивності
праці;
ΔVA ( dVA ) = ΣW1P1dVA1 - ΣW1 P1 dVA0 - зміна VA за рахунок частки VA у
обсязі випуску .
Система індексів у відносному вираженні матиме вигляд:
VA
I∑𝑊1×𝑃1×𝑑𝑉𝐴1
= = 𝐼𝑊 × 𝐼𝑃×IdVA
∑W0×𝑃0×𝑑𝑉𝐴0
загальна зміна VA у відносному вираженні.

Вплив кожного з факторів визначається як:
VA(W) ∑𝑊1×𝑃0×𝑑𝑉𝐴0
I =∑W0×𝑃0×𝑑𝑉𝐴0
зміна VA за рахунок зміни витрат праці;
VA(P) ∑𝑊1×𝑃1×𝑑𝑉𝐴0
- зміна VA за рахунок зміни продуктивності праці;
VA(dVA) ∑𝑊1×𝑃1×𝑑𝑉𝐴1
-зміна VA за рахунок зміни частки VA окремого сектора (галузі, виду
діяльності) у загальному обсязі випуску.
Маємо умовні дані про чисельність населення та обсяг ВВП

різних країн світу:
Країна Обсяг ВВП, Чисельність населення,
млрд дол. США тис. осіб
Базисний Звітний Базисний Звітний
період період період період
А 208,0 230,1 20465,0 20564,5
В 284,1 341,2 10251,1 10349,3
С 157,1 175,2 36300,2 36800,5
Здійсніть порівняльний аналіз рівня й динаміки економічного

розвитку країн.
Маємо дані рахунку виробництва двох країн за 2014 р.:

Україна, у Польща,
фактичних цінах, у фактичних цінах,
млн грн 1 млн злотих
Випуск (в основних цінах) 3354027 3436932
Податки за виключенням 204196 193904
субсидій на продукти
Проміжне споживання 1971308 1911690
1
Без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м.
Севастополя та частини зони проведення операції об’єднаних сил.
Джерело: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua,
http://stat.gov.pl
1. Розрахуйте ВВП по кожній країні.

2. Оцініть рівень ефективності використання проміжного
споживання по кожній країні за допомогою відносної
величини координації.
3. Оцініть рівень податкового навантаження ВВП по кожній
країні.
4. Порівняйте розраховані показники між країнами та зробіть
висновки.
Маємо показники рахунку виробництва та утворення доходу

двох країн за видами економічної діяльності за два роки (у
фактичних цінах, млрд грошових одиниць відповідної країни).
За даними таблиці визначте по кожній країні:
– показники продуктивності праці та частки ВДВ у обсязі
випуску;
– вплив кожного з факторів ВДВ (за рахунок зміни витрат
праці, продуктивності праці та частки ВДВ у обсязі
випуску).
Порівняйте розраховані показники між країнами та зробіть
висновки.
Види Випуск Валова додана вартість Оплата праці найманих
економічної працівників
діяльності Україна Польща Україна Польща Україна Польща
2013 2014 2013 2014 2013 2014 2013 2014 2013 2014 2013 2014
Сільське 307 381 124 123 129 161 47 45 30 31 11 11
господарст-
во,
мисливство,
лісове
господарство
Промисло- 1193 1303 1272 1291 295 325 365 385 196 196 162 171
вість
Будівництво 167 163 315 322 37 37 109 120 22 21 41 41
Оптова та 391 443 447 439 212 234 283 272 100 103 76 81
роздрібна
торгівля;
ремонт
автомобілів
Транспорт, 220 217 221 235 104 101 88 95 65 62 34 37
складське
господар-
ство,
поштова та
кур’єрська
діяльність
Державне 91 117 110 112 68 79 85 86 63 73 75 76
управління й
оборона;
обов’язкове
соціальне
страхування
Освіта 108 106 95 96 80 76 72 74 71 69 61 63
Охорона 73 72 112 118 48 46 65 68 41 39 36 38
здоров’я та
надання
соціальної
допомоги
Інші види 529 552 765 701 310 324 357 380 143 141 123 128
економічної
Усього 3079 3354 3351 3437 1283 1383 1471 1525 731 735 619 646

http://stat.gov.pl
Маємо показники рахунку утворення доходу двох країн за

2014 р. (у фактичних цінах, млн грошових одиниць відповідної
країни):
Показник Україна Польща
Валовий внутрішній продукт (у 1586915 1719146
ринкових цінах)
Сальдо податків на виробництво та 204191 195240
імпорт
Оплата праці найманих працівників 734943 646455
http://stat.gov.pl
1. За даними таблиці, по кожній країні:

– побудуйте рахунок утворення доходу;
– розрахуйте його балансуючу статтю – валовий прибуток/
змішаний дохід;
– розрахуйте структуру ВВП на стадії утворення доходу;
– визначте рівень «експлуатації» найманих робітників.
висновки.
Маємо показники рахунку розподілу первинного доходу

двох країн за 2014 р. (у фактичних цінах, млн грошових одиниць
відповідної країни):
Валовий прибуток, змішаний 647781 877448
дохід
Сальдо податків на 204193 209570
виробництво та імпорт
Оплата праці найманих 796382 652022
працівників
Дохід від власності, 3829 154503
отриманий від інших країн
Дохід від власності, 83413 234400
сплачений іншим країнам
Джерело: [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua,
http://stat.gov.pl

– побудуйте рахунок розподілу первинного доходу;
– розрахуйте його балансуючу статтю – валовий
національний дохід
– розрахуйте структуру валового національного
доходу на стадії розподілу первинного доходу.
2. Порівняйте розраховані показники між країнами та
зробіть висновки.
Маємо показники рахунку вторинного розподілу доходу

Валовий національний дохід 1568772 1659143
Поточні податки на доходи, майно тощо, 2493 119433
отримані від інших країн
Внески на соціальне страхування, … 242899
отримані від інших країн
Соціальні допомоги, окрім допомоги у … 246958
натурі, отриманої від інших країн
Інші поточні трансферти, отримані від 64027 107269
інших країн
Поточні податки на доходи, майно тощо, 518 119909
сплачені іншим країнам
Внески на соціальне страхування, … 244764
сплачені іншим країнам
Соціальні допомоги, окрім допомоги у 28 246473
натурі, сплаченої іншим країнам
Інші поточні трансферти, сплачені іншим 21200 89787
країнам
http://stat.gov.pl
– побудуйте рахунок вторинного розподілу доходу;
– розрахуйте його балансуючу статтю – валовий наявний
дохід;
– розрахуйте структуру валового національного доходу
на стадії вторинного розподілу доходу.
Маємо показники рахунку використання наявного доходу

Валовий наявний дохід 1613546 1674769
Коригування на зміни чистої вартості - 43 14902
активів домашніх господарств у
недержавних пенсійних фондах
Кінцеві споживчі витрати 1429959 1346748
у тому числі:
індивідуальні споживчі витрати 1316757 1201226
колективні споживчі витрати 113202 145522
Джерело: [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.ukrstat.gov.ua, http://stat.gov.pl

– побудуйте рахунок використання наявного доходу;
– розрахуйте його балансуючу статтю – валове
заощадження;
– розрахуйте структуру валового наявного доходу на стадії
його використання.
Маємо показники рахунку капіталу двох країн за 2014 р. (у

фактичних цінах, млн грошових одиниць відповідної країни):
Валове заощадження 183587 328021
Капітальні трансферти, отримані від інших країн 4216 42621
Капітальні трансферти, сплачені іншим країнам - 14320
Валове нагромадження основного капіталу 224327 339389
Зміна запасів матеріальних обігових коштів -12077 10696
Придбання, за виключенням вибуття, цінностей 341 171
Придбання, за виключенням вибуття, -477 0
невироблених нефінансових активів
http://stat.gov.pl

– побудуйте рахунок капіталу;
– розрахуйте його балансуючу статтю – чисте кредитування (+),
чисте запозичення (–);
– розрахуйте структуру активів.
висновки.
1. Яке значення має СНР ООН у міжнародній економічної статистиці?

2. Які етапи побудови СНР ООН?
3. Охарактеризуйте інтегровані економічні рахунки та їх компоненти.
4. Перелічити рахунки поточних операцій.
5. Охарактеризувати рахунки нагромадження.
6. Призначення балансів активів та пасивів.
7. Охарактеризувати рахунок товарів і послуг.
8. Зміст рахунку іншого світу.
1. Базова модель міжнародної системи національних рахунків була розроблена:

a) в 1968 році;
b) в 1954 році;
c) в 1993 році.
d) в 2008 році.
2. СНР 1961року:
a) не є міжнародною нормою;
b) є міжнародною нормою.
c) є рекомендацією.
d) проміжним результатом
3. Європейська система інтегрованих економічних рахунків є:

a) одним з варіантів модифікованої СНР;
b) самосійним міжнародним стандартом.
c) всі відповіді правильні.
d) всі відповіді неправильні.
4. В СНР 1993 року сформульовано таки її функції:

a) пасивна та активна.
b) пасивна;
d) всі відповіді неправильні.
5. Рахунки СНР-1993 можуть бути побудовані для:

a) інституційних одиниць та ceктоpiв, операцій, інших країн світу, активів i пасивів,
закладів та галузей, продуктів, економіки країни в цілому;
b) тільки для економіки країни в цілому;
c) тільки для ceктopiв економіки країни.
6. Перелічити рахунки, які належать до рахунків нагромадження:

a) рахунок операцій з капіталом;
b) рахунок виробництва;
c) рахунок перерозподілу доходів у натурі;
d) рахунок товарів i послуг;
7. Назвати ресурсну частину рахунку операцій з капіталом:

a) зміни в зобов’язаннях i чистому багатстві;
b) зміни в активах;
c) чисте кредитування або чисте запозичення.
8. Назвати балансуючу статтю рахунку операцій з капіталом:
a) чисте кредитування або чисте запозичення.
b) зміни в активах;
c) зміни в зобов’язаннях i чистому багатстві;
9. Зміни вартості фінансових інструментів в результаті зміни цін відображується на:
a) рахунку переоцінки;
b) рахунку виробництва;
c) рахунку перерозподілу доходів у натура;
d) рахунку товарів і послуг;
10. Позначте балансуючу статтю рахунку вторинного розподілу доходів:

а) Валовий наявний доход;
b) Валовий прибуток/змішаний доход;
c) Поточні трансферти;
d) Доходи від власності;
11. Визначити у переліку рахунків рахунки, які кореспондують з показниками

рахунку виробництва:
a) рахунок утворення доходів;
b) рахунок розподілу доходів;
c) рахунок товарів та послуг;
d) рахунок використання доходів;
12. Визначити у переліку рахунків рахунки, які кореспондують з показниками

рахунку використання доходів:
a) Рахунок вторинного розподілу доходів;
b) Рахунок виробництва;
c) Рахунок утворення доходів;
d) Рахунок товарів та послуг;
13. Відмітити балансуючу статтю рахунку капіталу:

a) Чисті кредити (чисті борги);
b) Валове заощадження;
c) Валове нагромадження;
d) Валовий наявний дохід;
14. Визначити правильну методику розрахунку показника «Чистий внутрішній

продукт»:
a) ВВП мінус споживання основного капіталу;
b) сума валового випуску галузей економіки мінус сума проміжного споживання в цих
галузях та мінус споживання основного капіталу;
c) валовий національний дохід мінус доходи резидентів від зайнятості i власності з-за
кордону плюс доходи нерезидентів від зайнятості i власності, які отримані з ВВП даної
країни;
d) валовий національний дохід плюс поточні трансферти з-за кордону.
15. Валові приватні інвестиції враховуються при розрахунку:

a) ВВП за методом кінцевого споживання;
b) ВВП за розподільчим методом;
c) ЧВП за методом кінцевого споживання;
d) наявного доходу;
16. Заробітна плата враховується при розрахунку:

a) ВВП за розподільчим методом;
b) ВВП за методом кінцевого споживання;
c) чистого експорту;
d) чистих субсидій державним виробництвам;
17. Для визначення внеску сектору «Уряд» у виробництво ВВП необхідно:

a) розрахувати обсяг державних витрат на придбання товарів та послуг;
b) визначити суму витрат держави на товари, що не належать до категорії послуг;
c) врахувати державні витрати, пов’язані з придбанням лише кінцевого продукту,
виключивши таким чином витрати держави на проміжні товари;
d) врахувати витрати держави лише на товари споживання;
18. Повторний рахунок при визначенні ВВП i ЧВП виникає при складанні:
a) виробництва залізної руди та чавуну;
b) чистої доданої вартості, створеної в добувній та обробній промисловості;
c) приросту запасів борошномельної та в пекарській промисловості;
d) доданої вартості, створеної в пекарській промисловості та в її
торговельній мережі;
19. Валовий прибуток та валові змішані доходи в економіці в цілому

розраховуються шляхом:
a) віднімання з ВВП вартості оплати праці найманих працівників, податків на
виробництво та імпорт та додавання інших субсидій на виробництво та імпорт;
b) віднімання з ВВП вартості оплати пpaцi найманих працівників, інших податків на
виробництво та додавання інших субсидій на виробництво;
c) віднімання з ВВП вартості оплати праці найманих працівників, субсидій на
виробництво та імпорт та додавання податків на виробництво та імпорт.
d) віднімання з ВВП вартості оплати праці найманих працівників.
20. Сума валової доданої вартості вcix секторів економіки та чистих податків на
продукти є:
a) валовим внутрішнім продуктом;
b) валовим національним доходом;
c) валовим наявним доходом;
d) сальдо первинних доходів.
21. Якщо підсумувати сальдо первинних доходів уcix секторів економіки,

враховуючи розрахунки з іншим світом та відняти споживання основного
капіталу, то отримаємо:
a) чистий національний наявний дохід.
b) валовий національний дохід;
c) валовий національний наявний дохід;
d) чистий національний дохід;
22. ВВП за виробничим методом розраховується шляхом:

a) віднімання з валового випуску всіх секторів економіки проміжного споживання та
чистих податків на виробництво та імпорт;
b) віднімання з валового випуску всіх секторів економіки про-
міжного споживання та додавання чистих податків на продукти та
імпорт;
c) віднімання з валового випуску вcix секторів економіки проміжного споживання та
додавання чистих податків на виробництво та імпорт;
d) віднімання з валового випуску сальдо первинних доходів.
23. ВВП за розподільчим методом розраховується як:

a) сума оплати праці найманих працівників, валового прибутку/змішаного доходу та
b) сума оплати праці найманих працівників, валового прибутку/змішаного доходу,
податків на виробництво та імпорт і субсидій на виробництво та імпорт;
c) сума витрат на кінцеве споживання в цілому в економіці, валового нагромадження та
чистого експорту.
d) сума ВВП та сальдо поточних трансфертів.
24. ВВП за методом кінцевого споживання розраховується як:

a) сума витрат на кінцеве споживання в цілому в економіці, валового нагромадження та
чистого експорту товарів та послуг;
b) сума оплати праці найманих працівників, валового прибутку/змішаного доходу та
c) сума витрат на кінцеве споживання в цілому в економіці, валового нагромадження,
експорту та імпорту товарів і послуг.
25. Валовий національний дохід розраховується як:

a) сума ВВП та сальдо первинних доходів, отриманих від іншого світу / переданих іншому
світові.
b) сума ВВП, сальдо первинних доходів та сальдо поточних трансфертів, отриманих від
іншого світу / переданих іншому світові;
c) сума ВВП та сальдо поточних трансфертів, отриманих від іншого світу / переданих
іншому світові;
26. Валовий національний наявний доход розраховується як:

a) різниця валового національного доходу та сальдо поточних трансфертів, отриманих від
іншого світу / переданих іншому світові.
b) сума ВВП та сальдо поточних трансфертів, отриманих від іншого світу / переданих
іншому світові;
c) сума валового національного доходу та сальдо поточних трансфертів, отриманих від
іншого світу / переданих іншому світові;
27. Валове нагромадження основного капіталу — це:

a) частина наявного доходу, яка не витрачена на кінцеве споживання;
b) сума валової доданої вартості вcix секторів економіки, включаючи чисті податки на
продукти;
c) частина доданої вартості, що залишається у виробника після вирахування витрат,
пов’язаних з оплатою праці найманих працівників, та чистих податків на виробництво та
імпорт;
d) доходи, що отримають інституціональні одиниці від участі у виробництві та від
власності;
28. На рахунках нагромадження відображаються економічні операції:

a) з придбання, використання та вибуття активів.
b) з придбання, використання та вибуття об’єктів, що продовжують функціонувати i в
наступних періодах;
c) які завершуються протягом звітного періоду;
d) витрати на кінцеве споживання уряду.
29. Витрати на кінцеве споживання охоплюють:

a) витрати на кінцеве споживання уряду, домашніх господарств, некомерційних
організацій, що обслуговують домашні господарства;;
b) витрати на кінцеве споживання уряду, домашніх господарств, некомерційних
організацій, що обслуговують домашні господарства та валове нагромадження
c) валове нагромадження та заощадження.
d) витрати на кінцеве споживання уряду.
30. За даними рахунку товарів та послуг ВВП можна розрахувати:

a) виробничим методом та методом кінцевого споживання.
b) виробничим і розподільчим методами та методом кінцевого споживання;
c) виробничим і розподільчим методами;
d) виробничим методами.
31. Рахунок, що характеризує витрати та результати економічних одиниць на стадії

виробництва товарів та послуг, має назву:
a) рахунок виробництва;
b) рахунок утворення доходів;
c) рахунок розподілу первинного доходу;
d) рахунок товар1в i послуг;
32. Сектор, основною функцією якого є ринкове виробництво товарів i

нефінансових послуг за цінами, які покривають витрати виробництва i дають
прибуток:
a) сектор нефінансові корпорації;
b) сектор фінансові корпорації;
c) сектор загального державного управління;
d) сектор домашніх господарств;
33. Серед запропонованого переліку виділити балансуючі статті рахунків поточних

операцій, які складаються для національної економіки:
a) валовий національний дохід;
b) валова додана вартість;
c) валовий прибуток та валові змішані доходи;
d) сальдо первинних доходів;
ТЕМА 5. МІЖНАРОДНА СТАТИСТИКА СІЛЬСЬКОГО І

ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА
Для розв’язання практичних завдань рекомендуємо скористатися наступними

методиками.
Існують різні методи міжнародних зіставлень обсягів сільськогосподарської
продукції за: єдиними зерновими одиницями; зваженими натуральними
затратами живої праці; цінами світового ринку, які існують лише для
обмеженої кількості товарів, та ін.
У світовій практиці міжнародних зіставлень рівнів сільськогосподарського
виробництва використовують оцінку продукції в умовному зерні: національна
валюта продукції поділяється на національну ціну на зерно, яке приймається за
стандартний продукт. Однак цей метод порівнювання сільськогосподарської
продукції в умовному зерні не досить точний саме через відмінності у
купівельній спроможності валют стосовно зерна і всієї сукупності
сільськогосподарської продукції.
Для міжнародного порівняння обсягів виробництва застосовують не лише
методи зіставлення в єдиних натуральних одиницях, а й у єдиній валюті. Як
правило, це здійснюють перерахунком національних цін за валютним курсом у
долари США.
Паритет купівельної спроможності валют двох країн для аналітичних
груп товарів і компонентів ВВП визначають за допомогою традиційних формул
Пааше і Ласпейреса:
Ip  W , B
W / ip
B
де ір — індекс цін i-го товару в країні В щодо країни А; Ір — індекс
Пааше або індекс Ласпейреса; WА , WВ — частка окремих товарних груп у їх
сумарному обсязі відповідно країни А і В.
Рівні і динаміку продуктивності праці у сільському господарстві зіставляють
за певною системою показників.
Показники трудомісткості основних сільськогосподарських продуктів
визначають за затратами валового робочого часу в годинах, фактично
зайнятими на виробництві робітниками на одиницю продукту, що вимірюється
у натуральному виразі (1 ц, 1 т, 1 тис. шт.). Зіставляти рівні можна за умов
однакової якості продуктів того чи іншого виду у двох країнах. Рівні
продуктивності у трудомісткостях не зіставні для різних продуктів. Однак
динаміка продуктивності праці при виробництві однорідних (тим більше
одноякісних) продуктів цілком зіставна для країн, що порівнюються.
Рівні й динаміку продуктивності за трудомісткістю натуральних продуктів
розраховують за формулою
T1 q1
i   ,
t
T0 q0
де it — індекс динаміки трудомісткості окремих t-х сільськогосподарських

продуктів; Т0, Т1 — затрати праці в одиницях валового часу в базисному і
звітному періодах, год; q0, q1 — фізичні обсяги виробленої продукції у
натуральному виразі в цих самих періодах.
Показники продуктивності праці у сільському господарстві в цілому
визначаються за фізичним обсягом чистої продукції на одиницю затраченого
робочого часу без урахування затрат як сільськогосподарського, так і
промислового походження, тобто за валовим доходом чи частиною
національного доходу, виробленою у сільському господарстві.
Динаміка продуктивності праці у сільському господарстві обчислюється за
такою формулою:
N1 T1
I   ,

N0 T0
де Іω — індекс динаміки продуктивності праці; N0, N1 — чиста продукція у
базисному і звітному періодах; Т0, Т1 — затрати праці у ці самі періоди.
Чиста продукція N визначається балансовим методом відніманням від валової
продукції проміжного споживання, використаних у сільському господарстві.
Показники повної продуктивності праці у сільському господарстві можна
уточнити за умови порівняння затрат живої та уречевленої праці в загальній
вартості виробленого продукту.
Практичне завдання 1.
Маємо такі дані про виробництво та площу збирання зернових культур
різних країн світу.
Країна Виробництво зернових Площа збирання зернових
культур, млн. т культур, млн. га
базисний звітний базисний звітний

період період період період
А 177,3 203,6 38,8 28,5
В 23,5 36,4 4,3 5,2
С 8,4 10,7 2,4 2,2
1.Розрахувати для кожної з країн абсолютну зміну виробництва зернових
культур в цілому, у тому числі за рахунок зміни урожайності зернових культур
та зміни площі збирання зернових культур.
2. Порівняти розраховані показники окремих країн.
Маємо умовні дані про виробництво продукції рослинництва двох країн:
Виробництво Ціна за 1 тону у Витрати праці,
Продукт продукції, млн. т. грошових одиницях млн., чол-дн.
країна А країна В країна А країна В країна А країна В
А 30 12 10 2 10,0 2,4
В 8 24 28 5 3,6 8,6
С 48 40 24 6 20 10,0
Порівняти рівні продуктивності праці в рослинництві країн А і В за

видами продукції окремо і всіма в сукупності.
Визначити паритет купівельної спроможності валют за умовними даними про

виробництво продукції тваринництва двох країн:
Продукція Країна А Країна В
млн. гр. од. тис.т млн. гр. од. тис .т
Свинина 455 350 1700 1900
Яловичина 350 240 560 650
Баранина 135 82 85 88
Птиця 80 60 370 510

1. Які основні публікації з міжнародної статистики сільського
господарства?
2. Які методи збору даних існують у міжнародній статистиці
сільського господарства?
3. Методи міжнародних зіставлень обсягів
сільськогосподарської продукції.
4. Як здійснюються розрахунки порівняльних фізичних обсягів
сільськогосподарської продукції двох країн?
5. Як визначають рівень продуктивності праці у міжнародній
статистиці сільського господарства?
6. Показники статистики лісового господарства.
1. Провідна міжнародна організація, яка займається статистикою сільського господарства:

a) Продовольча і сільськогосподарська організація Об’єднаних Націй — FAO;
b) Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку — IFAD;
c) Міжнародна асоціація розвитку — IDA.
d) ОЕСD.
2. Основні публікації з міжнародної статистики сільського господарства:

a) Щорічник ФАО про виробництво;
b) Щорічник про продукцію лісового господарства;
c) Статистичний щорічник ООН
d) всі відповіді правильні..
3. Основним джерелом інформації про продукцію сільського господарства є:

a) сільськогосподарські переписи і обстеження;
b) звіти сільськогосподарських підприємств;
c) дані податкових органів.
d) Дані цензів.
4. Середня врожайність сільськогосподарських культур в міжнародній статистиці

рекомендується розраховувати як:
a) відношення валового збору основних посівів до фактично зібраної площі.
b) відношення валового збору основних посівів до збиральної площі;
c) відношення валового збору до засіяної площі на кінець весняного посіву;
d) середня з врожайності окремих культур.
5. В основу класифікації земель в Європейському союзі покладена:

a) Стандартна статистична класифікація землекористування;
b) Стандартна класифікація видів економічної діяльності;
c) земельні кадастри країн — членів ЄС
d) Стандартна класифікація продукціі.
6. Для міжнародного порівняння обсягів виробництва застосовують:

a) методи зіставлення в єдиних натуральних одиницях та в єдиній валюті;
b) лише методи зіставлення в єдиних натуральних одиницях.
c) метод оцінки продукції в доларах США.
d) метод оцінки продукції в Євро.
7. Для міжнародних зіставлень рівнів сільськогосподарського виробництва застосовують:

a) метод оцінки продукції в умовному зерні;
b) метод оцінки продукції в доларах США;
c) метод оцінки продукції у валюті однієї з порівнюваних країн.
d) метод оцінки продукції в натуральному вираженні.
8. Порівняння фізичних обсягів сільськогосподарської продукції окремих країн виконують за

допомогою:
a) перехресного обліку продукції сільського господарства різної структури за цінами
на окремі продукти країн, що порівнюються;
b) лише методом зіставлення в єдиних натуральних одиницях.
9. Якщо «стандартизовану структуру» сукупної продукції оцінювати за цінами двох чи

більше країн, то:
a) можна визначити купівельну спроможність валют цих країн відносно
сукупності продуктів;
b) не можна визначити купівельну спроможність валют цих країн відносно
сукупності продуктів.
c) можна визначити купівельну спроможність валют цих країн.
d) можна визначити купівельну спроможність валют цих країн
відносно сільськогосподарської продукції.
10. Порівняльна купівельна спроможність національних валют за базисними цінами кожної

країни використовується для приведення до зіставного вигляду (у валюті, що прийнята за
еталон):
a) фізичних обсягів сільськогосподарської продукції країн, оцінених за тими
самими базисними цінами у національній валюті;
b) вартості сільськогосподарської продукції країн, оцінених за тими самими
базисними цінами у національній валюті.
c) фізичних обсягів сільськогосподарської продукції країн, оцінених в доларах США.
d) фізичних обсягів сільськогосподарської продукції країн, оцінених в Євро.
11. Рівень продуктивності процесів у сільському господарстві в міжнародній

практиці визначають:
a) відношенням продукції до обсягу робочого часу на його виробництво;
b) кількістю робочого часу, затраченого на одиницю продукції;
c) кількістю продукції виробленої в середньому одним зайнятим в сільському
господарстві країни;
d) відношенням валової доданої вартості до обсягу робочого часу на його виробництво.
12. Наукова методика зіставлень рівнів та динаміки продуктивності праці у сільському

господарстві має ґрунтуватися на таких методологічних принципах:
a) на єдиній концепції продуктивності праці, а також на єдності методів
розрахунку показників продукції в обох країнах;
b) на використанні при розрахунках єдиної валюти;
c) на використанні єдиної методики розрахунку зайнятих в сільському господарстві.
13. Площа лісового фонду в міжнародній статистиці — це:

a) частина території країни, зайнята лісом, а також не зайнята ним, але призначена
для потреб лісового господарства;
b) частина території країни, зайнята лісом;
c) частина території країни, яка призначена для потреб лісового господарства.
d) площа лісового фонду.
14. Валова продукція лісового господарства розраховується як:

a) сума фактичних витрат на відтворення продуктивності лісів;
b) приріст лісових насаджень;
c) приріст території, зайнятої лісом.
d) сума фактичних витрат на приріст лісових насаджень.
15. Валова продукція лісового господарства оцінюється в сумі фактичних витрат на:
a) відтворення і підвищення продуктивності лісів, поліпшення їхнього якісного складу;
b) відтворення і підвищення продуктивності лісів;
c) відтворення продуктивності лісів.
d) підвищення продуктивності лісів.
ТЕМА 6. МІЖНАРОДНА СТАТИСТИКА ПРОМИСЛОВОСТІ

Міжнародні зіставлення показників продуктивності праці в промисловості
передбачають вирішення двох проблем:
1) оцінка продукції, що випускається, в єдиній валюті;
2) облік відмінностей у статистиці окремих країн у визначенні валової

продукції.
Наприклад, для розрахунку рівня продуктивності праці в країні А стосовно
аналогічного показника країни В необхідно визначити індекс продуктивності
праці: A A A A
q P t W
Iw i i
: i i,
 B A B A
A/B q P t W
i i i i
де q , q — продукція в натуральному виразі в країнах А і В;

A
i
B
i
P
i
A
— ціна
A
W
продукції в країні А; t , — затрати праці в країнах А і В;
A
i
B
— норма оплати ti i
праці в країні А.
Якщо визначати співвідношення В і А, то індекс продуктивності праці країни
В до А матиме такий вигляд:
 q P t W
B B B B
i i i i
I  : ,
 q P t W
wB / A i Ai B iA i B
де W — норма оплати праці в країні В.

i
B
B
Pi - ціна продукції в країні B.
У міжнародній економічній статистиці визначають також зведений індекс
продуктивності праці:
Iw  I wAI/wB B / A .
Міжнародні зіставлення продуктивності праці здійснюються в основному
за окремими видами продукції. Вартісні показники продуктивності праці
зіставляються у двох варіантах за:
1) валовою продукцією;
2) доданою вартістю.
На практиці частіше застосовують другий показник. При цьому додану
вартість оцінюють за цінами світового ринку; продукцію окремо взятої країни
А у цінах світового ринку визначають за формулою
Pw
q APA 
P
 qAPw   qAPA A ,
 qAPA
де q — кількість продукції в країні А; — світові ціни на
A P —
A
P w продукцію;
ціни в країні А на відповідну продукцію.
При переоцінці продукції визначають індивідуальні індекси цін, потім їх
помножують на вартість продукції країни А відповідних груп товарів. Цей
розрахунок здійснюють на основі методів товарів-представників. Для
визначення знаменника показника продуктивності праці застосовують три
варіанти за:
1) кількістю відпрацьованих людино-годин;
2) середньою чисельністю робітників чи працюючих;
3) середньою чисельністю працездатного населення, включаючи
безробітних.
Як правило, рівні продуктивності праці визначаються стосовно
відпрацьованих людино-днів і в цілому за місяць, квартал, рік.
Методика розрахунку часових рядів для відображення розвитку
промислового виробництва була прийнята Статистичною комісією ООН для
розрахунку індексів за групами країн і для світової промисловості. Національні
індекси підсумовуються на основі базисно-вагового середнього арифметичного
значення з індексом для відповідної групи країн чи всіх країн:
I   h0,k I k ,
k
де I — загальний індекс для групи країн чи для всіх країн світу; h0,k —
коефіцієнт еквівалентності для країни k, розрахований на основі даних
базисного року; Ik — індекс промислового виробництва для країни k.
груп товарів визначають за допомогою традиційних формул Пааше і
Ласпейреса:
Ip  W , B
W / ip
B

Маємо умовні дані про виробництво промислової продукції двох країн:
Виробництво Ціна за 1 штуку у Витрати праці,
Продукт продукції, млн. шт. грошових одиницях млн., чол-годин.
країна А країна В країна А країна В країна А країна В
А 15 6 5 0,8 5,0 1,4
В 4 12 14 2,4 1,6 4,6
С 24 20 12 3,0 10 5,0
Порівняти рівні продуктивності праці країн А і В за видами продукції
окремо і всіма в сукупності.
Маємо дані про темпи зростання заробітної плати, продуктивності праці (в
обробній промисловості) і вартості життя за певний рік.
Показник Англія Італія США Франція ФРН Японія
Заробітна плата 109 142 108 134 140 164
Продуктивність праці 135 128 127 131 120 144
Вартість життя 127 153 120 157 156 229
Зробити міжкраїнний порівняльний аналіз цих дані та відповідні висновки.
Визначити паритет купівельної спроможності за умовними даними по
виробництву борошномельно-круп'яної промисловості двох країн:
млн. гр. од. тис.т млн. гр. од. тис.т
Борошно пшеничне 1400 11170 825 6600
Борошно житнє 275 2600 10 115
Рис 85 180 198 1016
Манна крупа 22 120 16 52
Вівсяна крупа 10 70 32 114
Інші крупи 86 252 9 36
Визначити паритет купівельної спроможності валют за умовними
даними про виробництво продукції м’ясної промисловості двох країн:
млн. гр. од. тис.т млн. гр. од. тис .т
Яловичина 855 650 2700 2900
Свинина 750 440 1060 1350
Баранина 235 165 165 168
Птиця 155 120 770 1110
Ковбаса 1220 620 826 710
Копченості 150 50 924 830
Жир харчовий 134 102 290 1070
Маємо дані про темпи приросту виробництва промислової продукції за
порівнянними цінами у різних країнах у відсотках до попереднього року
.
Країна 2012 2013 2014 2015

А 5,2 2,2 0,7 -1,1
В 2,2 3,2 1,5 -0,4
С 3,5 3,6 1,2 2,6
Зробити порівняльний аналіз динаміки промислового виробництва

країн за допомогою побудови трендових рівнянь.
1. Які групи показників охоплює мінімальна світова

програма промислової статистики?
2. Які групи показників охоплює повна світова програма промислової
статистики?
3. Які показники рекомендовано ООН для публікації з
метою міжнародної зіставності?
4. Які основні джерела інформації існують у
міжнародній статистиці?
5. Які ознаки мають бути використані при визначенні підприємства?
6. Які переваги мають натуральні показники
промислового виробництва?
7. Які питання міжнародного статистичного аналізу вирішуються за
допомогою натуральних показників?
8. Які основні типи вартісних показників використовуються
у міжнародній статистиці?
9. Як визначається цензова валова вартість виробленої продукції?
10.Як визначаються цензові проміжні витрати?
11.Які фактори впливають на реальність результатів міжнародних
зіставлень промислового виробництва?
12.Як розраховуються національні індекси промислового виробництва?
13.Як розраховуються міжнародні індекси промислового виробництва?
1. Розвиток промисловості у світі обумовлює значною мірою розвиток всієї економіки:
a) так;
b) ні;
c) не можна відповісти на це питання однозначно.
d) не тільки економіки.
2. Міжнародна статистика промисловості належить:

a) до найрозвиненішого розділу міжнародної економічної статистики;
b) до найрозвиненішого розділу національних економічних статистик;
c) до найрозвиненішого розділу міжнародної соціальної статистики.
d) до найрозвиненішого розділу міжнародної демографічної статистики.
3. У статистиці ООН промисловість розмежовують на основі:

a) Міжнародної стандартної галузевої класифікації;
b) Гармонізованої системи опису та кодування товарів;
c) Міжнародної стандартної класифікації занять.
d) Міжнародної стандартної класифікації професій.
4. Промислова статистика ООН організована за:

a) трьома напрямами (світова, річна, місячна статистики);
b) двома напрямами (світова, річна статистики);
c) одним напрямом (світова статистика).
d) Чотирма напрямами (світова, річна, квартальна, місячна статистики).
5. Мінімальна програма показників світової промислової статистики охоплює:

a) три групи показників (ідентифікуючі і класифікуючі види інформації; заняття і дохід;
валова продукція);
b) дві групи показників (дохід і продукція);
c) одну групу показників (валова продукція).
d) Чотири групи показників (додана вартість; заняття і дохід; валова продукція);
6. Повна програма показників світової промисловості має:

a) сім груп показників (ідентифікуючі і класифікуючі види інформації; заняття і дохід;
фонди; основний капітал; витрати; валова продукція; чиста продукція);
b) три групи показників (заняття і дохід; витрати; валова продукція);
c) чотири групи показників (основний капітал, витрати; валова продукція; чиста
продукція).
d) дві групи показників (заняття і дохід).
7. Основним джерелом інформації у міжнародній статистиці промисловості є:

a) промислові переписи окремих країн;
b) поточні дані від країн;
c) публікації міжнародних організацій.
d) публікації ОЕСД.
8. ООН рекомендує країнам збирати повну інформацію про промисловість:

a) один раз на 5—10 років;
b) один раз на рік;
c) один раз на 2 роки.
d) один раз на 10 років.
9. ООН рекомендує країнам збирати інформацію про промисловість за скороченою
програмою:
a) один раз на рік;
b) один раз на місяць;
c) один раз на квартал.
d) один раз на півроку.
10. Для одержання повної зіставної інформації про промисловість світу використовують:
a) дані всесвітніх промислових переписів;
b) результати щорічного збору інформації для промислової статистики окремих країн;
c) місячні дані статистики промисловості окремих країн.
d) річні дані статистики промисловості окремих країн.
11. Основною проблемою для проведення всесвітніх переписів промисловості є:

a) визначення одиниці спостереження;
b) визначення часу проведення всесвітніх переписів;
c) визначення джерел інформації.
d) визначення объекту спостереження.
12. Статистична комісія ООН за одиницю спостереження для проведення всесвітніх
переписів рекомендує:
a) виробничу одиницю (установу);
b) заклад;
c) юридичну особу.
d) фізичну особу.
13.Кількісний критерій працюючих для віднесення підприємства до промислового в

міжнародних рекомендаціях є:
a) 5 працівників;
b) 10 працівників;
c) 50 працівників.
d) 100 працівників.
14. Для розрахунку індексу світового промислового виробництва Статистичний відділ ООН
застосовує:
a) національні індекси промислового виробництва, подані окремими країнами;
b) натуральні показники промислового виробництва, подані окремими країнами;
c) вартісні показники промислового виробництва, подані окремими країнами.
d) Експертні оцінки.
15. Публікації з міжнародної статистики промисловості:

a) Щорічник промислової статистики;
b) Щорічник статистики енергетики;
c) Щорічник статистики праці.
d) Система національних рахунків.
ТЕМА 7. СТАТИСТИКА МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ

Для розв’язання практичних завдань рекомендуємо скористатися наступними
методиками.
Система абсолютних показників міжнародної торгівлі складається з таких
елементів.
Загальний імпорт охоплює весь обсяг увезення іноземних товарів на митні
склади, вільні зони та відкриті порти країни незалежно від подальшого
призначення цих товарів. Він визначається сумою обсягів товарів, що ввозяться
в країну, за підзвітний період (як правило, за рік), а загальний експорт —
сумою обсягів товарів, що вивозяться з країни, за підзвітний період.
Якщо ці товари потім вивозяться в іншу країну, їх називають транзитними,
а торгівлю — транзитною. Таким чином, ввезення в країну товарів з метою
їхнього подальшого вивезення називається транзитом. Транзит може бути
прямий (direct transit), або неоплачений, та побічний, або оплачений.
Прямий транзит(в української статистичної практиці - пряма транзитна
торгівля),, на відміну від побічного, здійснюється національним транспортом
через територію країни без зупинки в ній та обминаючи її митні склади. Він не
враховується в імпорті цієї країни.
Побічний транзит — коли товари, що імпортуються, проходять через митні
склади країни з подальшим їхнім вивезенням за кордон без будь-якої
переробки. Ці товари не призначені для продажу на внутрішньому ринку.
Спеціальний експорт складається з вивезених товарів вітчизняного
виробництва, іноземних товарів, які пройшли в країні переробку зі зміною їхніх
властивостей або якостей.
Спеціальний імпорт розраховується відніманням від загального імпорту
побічного транзиту. Спеціальний імпорт включає ввезення товарів інших
держав для внутрішнього споживання, для переробки на території країни,
оголошених для внутрішнього використання, на митні склади країни. Як
правило, його визначають у момент відвантаження товарів з митних складів для
реалізації на внутрішньому ринку. У зв’язку з тим, що товари, які надходять на
внутрішній ринок, не завжди реалізуються і не переробляються, а
експортуються, у статистиці зовнішньої торгівлі їх називають
націоналізованими товарами. Ці товари включають до складу спеціального
експорту, але, по суті, вони є побічним імпортом, що деякою мірою викривляє
дані про загальний обсяг зовнішньоторговельного обороту та його структуру.
У свою чергу загальний експорт можна поділити на експорт національних
товарів і реекспорт.
Реекспорт включає вивезення націоналізованих закордонних товарів, які
пройшли митну очистку, товарів з приписних митних складів і вільних гаваней.
Це побічний імпорт, тобто перепродаж товарів, що імпортуються іншій країні.
Але експорт рівний побічному імпорту тоді, коли в його складі є
націоналізовані товари. Реекспорт можна визначити іншим способом: з
побічного імпорту вилучають різницю залишків товарів на митних складах (із
залишків товарів на кінець року вилучають залишки товарів на початок року).
Чистий експорт одержують тоді, коли різниця між експортом та імпортом у
натуральному виразі має додатне значення.
Чистий імпорт — додатна різниця між імпортом та експортом в
натуральному виразі. Чистий експорт та чистий імпорт, що обчислюються у
вартісному виразі, називають сальдо зовнішньої торгівлі (balance).
На підставі даних про експорт та про імпорт за рік у кожній країні складають
зовнішньоторговельний баланс, в якому знаходить своє вираження
співвідношення між увезенням та вивезенням. Якщо експорт більше імпорту, то
сальдо балансу додатне, і такий баланс називають активним. Активний
зовнішньоторговельний баланс відображує стабільність економічного
становища в країні. Країна при цьому одержує надходження вільно
конвертованої валюти, яку можна використовувати з будь-якою метою.
Надужиття імпорту над експортом в результаті дає від’ємне сальдо, а баланс
називається пасивним. Пасивний баланс свідчить, як правило, про певні
труднощі в економічному розвитку країни. Від’ємне сальдо
зовнішньоторговельного балансу повинно бути компенсовано за рахунок інших
надходжень (від надходжень за міжнародні послуги, від туризму та ін.).
Рівність експорту та імпорту обумовлює нульове сальдо балансу, що в таких
випадках називається чистим, або нетто-балансом.
Оборот світової торгівлі розраховується як сума експорту (чи сума імпорту)
усіх країн світу:
O   Е; O   I
Такий підхід необхідний для виключення повторного рахунка, тому що

експорт однієї країни одночасно є імпортом для іншої країни. Оборот світової
торгівлі, розрахований як сума імпорту, враховується в цінах СІФ, тому він
завжди більше за експорт у цінах ФОБ. З цієї причини сальдо світової торгівлі —
різниця між світовим експортом і світовим імпортом — завжди від’ємне.
Для окремої країни зовнішньоторговельний оборот (О) визначається сумою
обсягів експорту (Е) й імпорту (І):
О = Е + І.
Його розраховують у поточних і порівнянних цінах.
Сальдо зовнішньої торгівлі (зовнішньоторговельний баланс -В) — це різниця
між експортом і імпортом країни:
В = Е – І.
Використовуючи абсолютні показники, можна розрахувати відносні
показники зовнішньої торгівлі.
Коефіцієнт покриття імпорту експортом
Е
К  100
п
І
оцінює ступінь збалансованості зовнішньої торгівлі. Його значення може бути
більше 100 % при додатному сальдо торговельного балансу, менше 100 % —
при від’ємному сальдо, тобто певна частка імпорту не забезпечується
експортом.
Коефіцієнт внутрішньовидової міжнародної спеціалізації країни
ЕІ
КМ.С  100
ЕІ
може коливатися від –100 % (країна є виключно імпортером окремого товару чи
послуги) до +100 % (країна є чистим експортером окремого товару чи послуги).
Коефіцієнт динаміки міжнародного розподілу праці знаходять відношенням
індексу обсягу експорту до індексу обсягу виробництва.
Ступінь участі країни в міжнародному розподілі праці характеризує
коефіцієнт експортної спеціалізації для окремих товарів чи послуг:
Е Е d
К  : 
i
, i ij
Е.С
Е Е di
де Е, Еi — відповідно загальний обсяг експорту країни та обсяг експорту i-го

товару чи послуги; Е, Еі — відповідно обсяг світового експорту та експорт i-
го товару чи послуги; di, dij — відповідно частка i-го товару в обсязі світового
експорту та конкретної країни j.
Якщо КЕ.С > 1, то це свідчить, що країна спеціалізується у світовому
господарстві на виробництві й експорті цього товару чи послуги (для імпорту
це означає, що країна є чистим його споживачем).
Участь країни у світовій економіці характеризують показники частки країни у
світовій економіці, частки експорту у ВВП, частки експорту в сумі світового
товарообороту, частки імпорту в обсязі національного споживання, всього та за
окремими товарними групами.
Характеристикою відкритості економіки країни та ступеня її участі у
міжнародному розподілі праці є відношення зовнішньоторговельного обороту
до валового внутрішнього продукту:U  (E  I ) : G , де
G – валовий внутрішній продукт;
Е  І – обсяг зовнішньоторговельного обороту.
Експортною квотою К на макрорівні називають відношення обсягу
Е
експорту товарів і послуг до ВВП:
К Е  Е : G 100 .
На рівні галузі К Е визначає частку експортованої продукції (товарів) у
загальному обсязі виробництва.
груп товарів і компонентів ВВП визначають за допомогою традиційних формул
Пааше і Ласпейреса:
Ip  W B
,
W / ip
B

Маємо дані про експорт(включаючи реекспорт) і імпорт окремих країн
світу за 2010- 2016 рр. млн.дол.
США
Країни Імпорт Експорт
2010 2016 2010 2016

Світ 12 647 000 18791000 14 920 000 17779000
в т.ч.:
КНР 1 327 000 1 437 000 1 506 000 2 011 000
США 1 936 000 2 205 000 1 289 000 1 471 000
Німеччина 1 099 000 987 600 1 337 000 1 283 000
Японія 639 100 629 800 765 200 641 400
Республіка Корея 422 400 405 100 464 300 509 000
Франція 590 500 525 400 517 300 505 400
Джерело: – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://data.wto.org/
1. Розрахувати по кожної країні показники за 2 роки окремо:

- зовнішньоторговельний оборот;
- сальдо зовнішньої торгівлі;
- коефіцієнт покриття імпорту експортом;
- коефіцієнт внутрішньовидової міжнародної спеціалізації країни;
2. Розрахувати та порівняти показники динаміки по кожної країні та в
цілому по світу.
Маємо дані про експорт(включаючи реекспорт), імпорт і ВВП окремих

країн світу, 2016 р.
млн.дол. США
Країни Експорт Імпорт ВВП
КНР 2 011 000 1 437 000 11391619
США 1 471 000 2 205 000 18561930
Німеччина 1 283 000 987 600 3494900
Японія 641 400 629 800 4730300
Республіка Корея 509 000 405 100 1404380
Франція 505 400 525 400 2488280
Україна 33 970 38 300 87198
Джерело: – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://data.wto.org/
1. Розрахувати по кожної країні показники :

- показник відкритості економіки країни;
- експортну квоту.
2. Зробити міжкраїнний порівняльний аналіз розрахованих показників.
Маємо дані про експорт(включаючи реекспорт), імпорт і ВВП окремих

країн світу, 2016 р.
Країни Экспорт Імпорт ВВП
Польща 188 300 189 500 467350
Росія 259 300 165 100 1267750
Білорусія 22 650 25 440 48126
Україна 33 970 38 300 87198
Джерело: – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: //data.wto.org/
Розрахувати по кожної країні показники :

- показник відкритості економіки країни;
- експортну квоту.
Зробити міжкраїнний порівняльний аналіз розрахованих показників.
За наведеними умовними даними про товарні групи та товари-
представники визначити паритет купівельної спроможності валют двох країн
по непродовольчих товарах роздрібного товарообороту.
Окремі товарні Товари- Країна А Країна В

групи представники питома вага роздрібна ціна питома вага роздрібна ціна
непродовольчих товарної одиниці товару- товарної одиниці товару-
товарів групи у представника в групи у представника в
роздрібного роздрібному валюті країни роздрібному валюті країни В
товарообігу товарообігу А товарообігу
Тканини бавовняні Ситець 1,30 1,50 0,75 2,10
набивний
Тканини вовняні Трико 0,95 32.0 0,74 39,1
костюмне
Швейні вироби Костюм 7,85 120,0 6,50 186,0
чоловічий
Трикотажні Пуловер 2,70 27,0 2,95 41,10
вироби чоловічий
Взуття Напівчеревики 2,95 35,0 3.,14 33,20
Парфуми Мило туалетне 0,28 0,3 0,44 0,40
Тютюнові вироби Цигарки 5,30 0,18 4,70 0,95
Меблі Стіл для їдальні 2,80 40,0 3,10 110,0
Годинники Годинник 0,28 35,0 0,18 47,60
чоловічий
Радіо та Пилосос 1,30 70,0 70,0 189,0
електротовари
Друкарські вироби Газети 0,80 0,01 1,13 0,88
Велосипеди, Велосипед 1,40 60,0 1,07 172,0
мотоцикли чоловічий
Автомобілі П’ятимісний 0,45 4100,0 3,90 6785,0
автомобіль
Джерело: складено автором.
За наведеними умовними даними про товарні групи та товари-

представники визначити паритет купівельної спроможності валют двох країн
по харчових продуктах роздрібного товарообороту.
Окремі товарні Товари- Країна А Країна В

групи продуктів представники питома вага роздрібна ціна питома вага роздрібна ціна
харчування товарної товару- товарної товару-
роздрібного групи представника в групи представника в
товарообігу у валюті країни у валюті країни
роздрібному А роздрібному В
товарообігу товарообігу
Борошно, хлібо- Хліб 6,03 0,03 3,20 0,84
булочні вироби пшеничний
Цукор Цукор-рафінад 1,05 1,30 1,35 1.90
М’ясо та птиця Яловичина 3,10 1.80 5,15 5,6
Ковбасні вироби Ковбаса 2,95 2,10 4,85 5,93
напівкопчена
Риба солона Оселедець 0,52 1,30 0,95 1,62
Масло Масло 2,30 2,50 3,30 7,10
вершкове
Олія Олія 0,41 1.?5 0,31 2,20
Молоко та Молоко 1,60 0,45 2,05 0,48
молочні вироби цільне
Овочі Картопля 2,95 0,15 3,20 0,30
Фрукти Яблука 1,15 0.80 1,85 0,90
Винно-горілчані Горілка 3,35 6,35 2,80 9,10
вироби
Пиво Пиво 2,90 0,95 4,50 1,50
пляшкове
Джерело: складено автором.

1. Основні завдання міжнародної статистики торгівлі.
2. Принципи організації збору і обробки даних про міжнародну торгівлю.
3. Система показників міжнародної торгівлі.
4. Показники статистики міжнародної торгівлі товарами.
5. Показники статистики міжнародної торгівлі послугами.
6. Види внутрішніх цін окремих країн.
7. Основні ціни світового ринку.
8. Види зовнішньоторговельного балансу.
9. Публікації міжнародної статистики торгівлі.
1. Угода СОТ про оцінку імпорту та експорту дозволяє країнам включати або
виключати з митної оцінки такі елементи, як:
a) вартість транспортування імпортних товарів до порту або місця ввезення;
b) вартість митних послуг;
c) вартість банківських послуг.
d) вартість FOB.
2. Статистичною вартістю імпортних товарів є:

a) вартість CIF;
b) вартість FOB;
c) вартість «франко-перевезення» (FCA) у порту вивезення.
d) вартість митних послуг.
3. Статистичною вартістю експортних товарів є:

a) вартість FOB;
b) вартість CIF;
c) вартість «доставлено на кордон» (DAF) країни-експортера.
d) Вартість «франко-перевезення».
4. Публікації з статистики міжнародної торгівлі:

a) Щорічник світової торгівлі;
b) Статистичний щорічник ООН;
c) Статистика зовнішньої торгівлі.
b) Статистичний щорічник Євростату.
5. Вартість «франко-перевезення» (FCA) використовують у разі перевезення

експортованого товару:
a) морем;
b) залізницею;
c) автотранспортом.
d) авіатранспортом.
6. Вартість «доставлено на кордон» (DAF) країни-експортера використовують у разі

перевезення експортованого товару:
a) залізницею або трубопроводом;
b) морем;
c) автотранспортом.
d) залізницею.
7. Загальний імпорт охоплює:

a) увесь обсяг іноземних товарів, що ввозяться на митні склади, вільні зони та
відкриті порти країни, незалежно від подальшого призначення цих товарів;
b) увесь обсяг іноземних товарів, що ввозяться на митні склади, вільні зони та
відкриті порти країни;
c) обсяг іноземних товарів, що ввозяться на митні склади.
d) товари, що імпортуються, проходять через митні склади країни із наступним їх
вивезенням за кордон з наступною переробкою.
8. Прямий транзит:
a) не враховується в імпорті транзитної країни;
b) враховується в імпорті транзитної країни;
c) враховується в експорті транзитної країни.
d) не враховується в експорті транзитної країни.
9. Побічний транзит:
a) коли товари, що імпортуються, проходять через митні склади країни із наступним
їх вивезенням за кордон без будь-якої переробки;
b) коли товари, що імпортуються, проходять через митні склади країни із наступним
їх вивезенням за кордон з наступною переробкою;
c) коли товари, не зупиняються в транзитній країні.
d) коли товари, зупиняються в транзитній країні.
10. Чистий експорт одержують, коли:

a) різниця між експортом та імпортом у натуральному виразі має позитивне значення;
b) різниця між експортом та імпортом у вартісному виразі має позитивне значення;
c) різниця між експортом та імпортом у вартісному виразі дорівнює нулю.
d) різниця між експортом та імпортом у вартісному або натуральному виразі.
11. Сальдо зовнішньої торгівлі:

a) чистий експорт (чистий імпорт), що обчислюються у вартісному виразі;
b) чистий експорт (чистий імпорт), що обчислюються в натуральному виразі;
c) різниця між експортом та імпортом у вартісному або натуральному виразі.
12. Якщо експорт більше від імпорту, то сальдо балансу є додатним. Такий баланс
називають:
a) активним;
b) пасивним;
c) нетто-балансом.
d) брутто-балансом.
13. Коефіцієнт покриття імпорту експортом може бути більше 100 %:

a) при додатному сальдо торговельного балансу;
b) при від’ємному сальдо торговельного балансу;
c) не може бути більше 100%.
d) при від’ємному сальдо платіжного балансу.
14. Коефіцієнт внутрішньовидової міжнародної спеціалізації може коливатися:

a) від –100 % до +100 % ;
b) від 0 до +100 % ;
c) від –100 % до 0 .
d) від 100 до 200 %.
15. Коефіцієнт динаміки міжнародного розподілу праці знаходять:

a) відношенням індексу обсягу експорту до індексу обсягу виробництва;
b) відношенням індексу обсягу експорту до індексу зайнятості населення;
c) відношенням індексу обсягу імпорту до індексу обсягу виробництва.
ТЕМА 8. МІЖНАРОДНА СТАТИСТИКА ФІНАНСІВ

За методологією Всесвітнього банку визначають низку показників
зовнішнього боргу для національної економіки, за якими можна зіставляти стан
зовнішньої заборгованості різних країн.
Показники оцінки зовнішнього боргу за методикою Всесвітнього банку
Показник Формула розрахунку Граничні
значення
ЕDІТ/ХGS Загальна сума зовнішнього боргу / експорт ≤275 %
товарів та послуг
ЕDІТ/GNІ Загальна суми зовнішнього боргу / валовий ≤50 %.
внутрішній продукт
INT/GNI Платежі з обслуговування зовнішнього боргу / ≈1,0 %.
валовий внутрішній продукт
ТDS/XGS Платежі з обслуговування боргу / експорт товарів ≈8,2 %.
та послуг
RES/ ЕDТ Офіційні резерви / загальна сума зовнішнього min
боргу
RES/MGS Міжнародні резерви / обсяг імпорту товарів та min
послуг
Short term/EDT Доля короткострокового боргу в загальній сумі min
зовнішнього боргу
Concenssional/EDT Доля довгострокового боргу в загальній сумі min
зовнішнього боргу
Multilateral/EDT Доля боргу міжнародним організаціям в загальній min
сумі зовнішнього боргу
Зовнішній борг на 1 Сума боргів і зобов’язань/ чисельність населення min
особу країни
ЕDІТ/ХGS. Динамічний показник, що характеризує потенціал країни щодо

погашення зовнішнього боргу. Цей показник має особливість, яка полягає в
тому, що при перевищенні критичної відмітки у 275 % може частково або
повністю списуватися зовнішній борг країни.
ЕDІТ/GNІ. Цей показник визначає можливість країни обслуговувати свій
зовнішній борг.
INT/GNI. Він характеризує рівень навантаження обслуговування
зовнішнього боргу на ВВП.
ТDS/XGS. Витрати з обслуговування зовнішнього боргу включають усі
платежі, які здійснюються позичальником, а саме: основний борг, проценти і
комісії. Комбінований показник, що відображає платоспроможність і
ліквідність країн.
RES/ ЕDТ, показує яку частку зовнішнього боргу країна може погасити за
рахунок використання своїх резервів.
RES/MGS показує яку частку міжнародних резервів можна використати на
імпорт товарів та послуг.
Зовнішній борг на одну особу характеризує рівень навантаження
зовнішнього боргу країни в середньому на одну особу.

Маємо дані про золотовалютні резерви і ВВП України та Росії за 2008-2015
роки
Країна Обсяги золотовалютних Номінальний ВВП, Зовнішній борг,
резервів, млрд. дол. США млрд.. дол. США в млрд.. дол. США
Україна 2008 31,5 179,9 104,8
2015 13,3 90,6 118,7
Росія 2008 478 1607 480,5
2015 385 1326 518,4
Джерело: [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.imf.org
1. Розрахувати по кожної країні за окремі

роки: показники — RES/ ЕDТ; ЕDІТ/GNІ.
2. Розрахувати по кожної країні показники динаміки RES/ЕDТ;
ЕDІТ/GNІ.
3. Зробити порівняльний аналіз рівня та динаміки розрахованих
показників України та Росії.
Маємо дані про розподіл валового заощадження по секторах економіки
України та Польщі за два роки, %
Некомерційні
Нефінан- Сектор організації,
Домашні Уся
сові Фінансові загального що
господар- еконо-
корпо- корпорації державного обслуговують
ства міка
рації управління домашні
господарства
Україна, 2008 39,0 21,8 11,2 30,0 0,3 100,0
2009 37,5 37,4 -29,4 54,2 0,3 100,0

Польща, 2008 55,4 25,0 7,1 11,5 1,0 100,0
2009 69,4 1,8 -9,7 36,6 1,9 100,0

Джерело: [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua,
http://stat.gov.pl
1. Розрахувати коефіцієнти подібності структур валового заощадження двох

країн за 2 роки.
2. Порівняти рівні та напрямки структурних зрушень валового заощадження
України і Польщі.
Маємо дані про зовнішній борг, ВВП і чисельність населення, Європейських
країн, 2014 р.
ВВП Чисельність
Зовнішній борг
Країни (в млн. дол. США ) населення,
(в млн. дол. США)
млн.чол.
Європейський Союз 13 050 000 16312500 508
Великобританія 9 219 000 2863043 65
Німеччина 5 597 000 3520126 81
Франція 5 496 000 2328814 66
Україна 126310 131805 45
Джерело: [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://www.cia.gov
1. Розрахувати по кожної країні показник - ЕDІТ/GNІ.

2. Розрахувати по кожної країні показник - зовнішній борг на
1 особу.
3. Зробити порівняльний аналіз розрахованих показників.
Маємо дані про зовнішній борг, ВВП і експорт(включаючи рєекспорт)

окремих країн світу, 2016 р.
Експорт
ВВП
Країна Зовнішній борг (включаючи реекспорт)
США 17 910 482 18561930 1 283 100

Росія 519 434 1267750 259 300
Україна 116 015 87198 33 970
Люксембург 2 692 000 60984 17 100
Джерело: [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://www.cia.gov
1. Розрахувати по кожної країні показники - ЕDІТ/GNІ, ЕDІТ/ХGS

2. Зробити порівняльний аналіз розрахованих показників.
1. Основні статистичні публікації міжнародних фінансових

організацій.
2. Яка роль статистики державних фінансів для податково-
бюджетного аналізу?
3. Що відображує грошово-кредитна статистика?
4. Як пов’язана міжнародна фінансова статистика із СНР?
5. Грошові функції валютної системи.
6. Види платіжного балансу.
7. Основні принципи бреттон-вудської валютної системи.
8. Рішення Ямайської угоди.
9. Види валютних курсів.
10. Індекс Доу-Джонса.
11. Види котирування валют.
12. Індекс ефективного валютного курсу.
13. Основні причини інфляції.
1. Періодичні публікації з міжнародної статистики фінансів:

a) щорічний статистичний довідник «International Financial Statistics»;
b) Статистичний щорічник ООН;
c) Керівництво зі статистики державних фінансів.
2. Міжнародний стандарт у галузі статистики державних фінансів описаний у:

a) Посібнику зі статистики державних фінансів;
b) Посібнику з платіжного балансу;
c) Посібнику із грошово-кредитної та фінансової статистики.
d) Системі національних рахунків.
3. Міжнародний стандарт з грошово-кредитної статистики описаний у:

a) Посібнику із грошово-кредитної і фінансової статистики.
b) Посібнику зі статистики державних фінансів;
c) Посібнику з платіжного балансу;
4. Міжнародний стандарт зі статистики платіжного балансу описаний у:

a) Посібнику з платіжного балансу;
b) Посібнику зі статистики державних фінансів;
c) Посібнику із грошово-кредитної та фінансової статистики.
5. Статистика державних фінансів має ключове значення для:

a) податково-бюджетного аналізу;
b) аналізу фінансів підприємств;
c) аналізу структури грошової маси.
d) економічного аналізу.
6. Міжнародний стандарт у галузі статистики державних фінансів узгоджений з:
a) системою національних рахунків;
b) міжнародним стандартом з грошово-кредитної статистики;
c) міжнародним стандартом зі статистики платіжного балансу.
d) статистикою державних фінансів.
7. У міжнародному стандарті з статистики державних фінансів відбивається два види

потоків:
a) операції та інші економічні потоки;
b) нефінансові активи;
c) фінансові активи.
d) фінансові пасиви.
8. Початковий і заключний баланс активів і пасивів:

a) повністю взаємно узгоджений;
b) розрізняються за структурою фінансових активів;
c) розрізняються за структурою нефінансових активів.
d) повністю взаємно неузгоджений.
9. Між статистикою державних фінансів (СДФ) і СНР-1993 є певні розходження:

a) в системі СДФ основна увага приділяється фінансовим операціям —
оподатковуванню, витратам, запозиченню і кредитуванню, тоді як у СНР 1993 року велика
увага приділяється також виробництву і споживанню товарів і послуг;
b) у визначенні фінансового сектору економіки;
c) трактування діяльності сектору державного управління і державного сектору.
10. Грошово-кредитна статистика відображає:

a) дані про запаси і потоки по активах і пасивах сектору фінансових корпорацій і
його підсекторів;
b) дані про запаси і потоки по активах і пасивах сектору нефінансових корпорацій і
c) грошову масу.
d) діяльність фінансового сектора.
11. Фінансова статистика охоплює:

a) усі фінансові запаси і потоки в економіці країни;
b) дані про запаси і потоки по активах і пасивах сектору фінансових корпорацій і
c) фінансові запаси і потоки між секторами економіки, фінансових і нефінансових
корпорацій.
d) діяльність фінансового сектора.
12. Основою грошово-кредитної статистики є:

a) баланси по секторах і огляди підсекторів сектору фінансових корпорацій;
b) баланси по секторах;
c) огляди підсекторів сектору фінансових корпорацій.
13. Дані для балансів по секторах беруться з:

a)з адміністративних документів інституціональних одиниць підсекторів фінансових
корпорацій;
b)облікових документів;
c)використовуються зведені статистичні дані.
d) статистичної звітності.
14. Огляд депозитних корпорацій є результатом консолідації:

a) огляду центрального банку й огляду інших депозитних корпорацій;
b) огляду інших фінансових корпорацій;
c) використання адміністративних документів інституціональних одиниць
підсекторів фінансових корпорацій.
d) фінансового рахунку.
15. Огляд фінансових корпорацій є результатом консолідації:

a) огляду центрального банку, огляду інших депозитних корпорацій та інших
фінансових корпорацій.
b) огляду інших фінансових корпорацій;
c) огляду центрального банку ;
d) фінансового рахунку.
16. Фінансова статистика базується на:

a) рахунках нагромадження СНР;
b) рахунках поточних операцій СНР;
c) фінансовому рахунку.
d) балансах.
17. До складу вироблених нефінансових активів відносять:

a) будівлі;
b)землі;
c) сировину;
d) ювелірні вироби;
18.До складу невироблених нефінансових активів відносять:

a) ліси;
b) цінні споруди;
c) програмні продукти;
d) патенти;
19. До складу фінансових активів відносять:

a) монетарне золото;
b) землі;
c) SDR;
d) патенти;
20. До складу матеріальних невироблених активів відносять:

a) багатства надр;
b) програмні продукти;
c) мат
еріали;
d)патенти;
21. До складу нематеріальних невироблених активів відносять:

a) патенти;
b)гудвіл;
c) акції;
d) страхові технічні резерви;
22. Визначити, які з перелічених установ входять до сектору фінансових корпорацій:

a) Національний банк України;
b) Державний Пенсійний фонд;
c) районні органи управління;
d) організації шляхового господарства;
23. Платіжний баланс країни являє собою:

a) співвідношення всіх надходжень валютних коштів у цю країну та платежів за
кордон за певний період часу (як правило, за рік);
b) співвідношення всіх надходжень від зовнішньої торгівлі;
c) співвідношення всіх надходжень у перерахунках прибутків від вкладень капіталу
за кордоном.
d) відношення резидентів та нерезидентів країни.
24. Світовий платіжний баланс відображає:

a) тільки надходження або тільки виплати валютних коштів;
b) тільки надходження валютних коштів;
c) тільки виплати валютних коштів.
d) надходження та виплати валютних коштів.
25. До платіжного балансу включають:

a) зовнішньоторговельний баланс, баланс іноземних інвестицій, баланс економічної
допомоги та інші баланси;
b) тільки зовнішньоторговельний баланс;
c) тільки баланс іноземних інвестицій.
d) баланс економічної допомоги.
26. Під валютою чи валютною системою розуміють:
a) державну форму грошової системи, яка характеризується типом валюти і
визначенням грошової одиниці;
b) сукупність грошових знаків;
c) долари США.
d) Євро.
27. Валютний курс:

a) ціна грошової одиниці певної національної валюти, виражена у грошових
одиницях валюти іншої країни;
b) співвідношення двох валют;
c) співвідношення валюти країни з доларом США.
d) співвідношення валюти країни з Євро.
28. Середній курс:

a) середнє арифметичне курсів продавця і покупця;
b) середнє арифметичне курсів продавця;
c) середнє арифметичне курсів покупця.
d) середнє геометричне курсів продавця і покупця.
29. Повзуча інфляція:

a) підвищення цін не перевищує 3—4 % за рік;
b) зростання цін більше ніж на 20 %;
c) підвищенням цін на 5—10 % за рік
d) зростання цін більше ніж на 30 %.
30. Відкрита інфляція:

a) підвищення цін на 5—10 % за рік;
b) зростання цін більше ніж на 20 %;
c) підвищення цін не перевищує 3—4 % за рік.
d) зростання цін більше ніж на 40 %.
31. Галопуюча інфляція або гіперінфляція:

a) зростання цін більше ніж на 20 % за рік;
b) підвищення цін на 5—10 % за рік;
c) підвищення цін не перевищує 3—4 % за рік.
d) зростання цін більше ніж на 50 % за рік.
ТЕМА 9. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПРОВЕДЕННЯ МІЖНАРОДНИХ

ЗІСТАВЛЕНЬ
Паритет купівельної спроможності (ПКС) для аналітичних груп і
компонентів ВВП визначають за допомогою традиційних формул Пааше і
Ласпейреса:
Ip  W B
W / ip B

Пааше або індекс Ласпейреса; WА — частка окремих товарних груп у ВВП
країни А; WВ — частка окремих товарних груп у ВВП країни В.
Таким чином, в результаті цього розрахунку можна визначити два середні
індекси цін країн А і В, або два розміри ПКС. Один розмір утворюється, коли
для зважування індексів цін, обчислених для окремих товарних груп,
використовуються дані про структуру ВВП країни А, а інший — коли
використовуються дані про структуру ВВП країни В. Для практичних цілей,
однак, незручно мати два результати розрахунку, що самі по собі правомірні і
теоретично виправдані, і тому для одержання тільки одного значення індексу
застосовують формулу середньої геометричної, тобто індекс цін Фішера:
Ip  ІpА  IpВ .
Поділивши індекс вартості ВВП на індекс цін Фішера, одержимо
шуканий результат, тобто співвідношення фізичних обсягів ВВП двох країн А і
В:
Ipq ВВПА
Iq  , Ipq 
Ip ВВПВ 𝛴𝑞𝐴𝑝𝐴
I pq= 𝛴𝑞𝐵𝑝𝐵
де ВВПA — ВВП країни А у власній національній валюті; ВВП В — ВВП
країни В у власній національній валюті; Іq — індекс фізичного обсягу ВВП; Іp
— індекс цін Фішера.
Цей самий результат можна отримати іншим способом. Так, якщо
застосувати індекс цін для окремих товарних груп, можна обчислити ВВП
країни А в цінах країни В, а ВВП країни В у цінах країни А. В цьому випадку
спочатку визначаються два індекси фізичного обсягу для даної пари країн:
A/B = 𝛴𝑞𝐴𝑝𝐴 ; B/A= 𝛴𝑞𝐵𝑝𝐴

I 𝛴𝑞𝐴𝑝𝐵 I 𝛴𝑞𝐵𝑝𝐵
Потім обчислюється середній індекс фізичного обсягу на основі цих двох

індексів за формулою Фішера.
Iq = √ IA/B * IB/A
Групи, для яких не підібрано товари-представники, обчислюють середньо
геометричними індексами цін більш великих груп, частиною яких вони є, або
індексами цін схожих груп.
Коли в зіставленнях беруть участь чотири країни А, В, С і D, як правіло,
використовують формулу індексу ЕКШ:
EKSB / A  4(FB / A ) : 2(FB / C FC / A )(FB / D FD / A )

,
EKSB / A FB / A
де — індекс за формулою ЕКШ для країни В щодо країни —
А;
індекс Фішера країни В щодо країни А; FB / C
— індекс Фішера країни В щодо
країни С; F FB / D
C/A
— індекс Фішера країни С щодо країни — індекс Фішера
А;
країни В щодо країни D; FD / A
— індекс Фішера країни D щодо країни А.

За наведеними умовними даними визначити паритет купівельної
спроможності окремо по структурі ВВП країни А і окремо по структурі ВВП
країни В а також розрахуйте індекс Фішера.
Структура ВВП та індекси цін по товарних групах двох країн
Структура Структура
Група Індекс цін,
товарів ВВП ВВП
країна В = 1
країни А країни В
1 10,0 30,0 2,0
3 30,0 15,0 1,5
3 15,0 5,0 3,0
4 15,0 10,0 4,0
5 30,0 40,0 4,5
Разом 100,0 100,0 Х
Основні показники міжнародних зіставлень ВВП за 2005 рік за
результатами Глобального раунду міжнародних зіставлень валового
внутрішнього продукту:
Країни і ВВП Частка ВВП ВВП ПКС Порівнянний
території1) (млрд. країни в у розрахунку у розрахунку (національн рівень
доларів сукупному на одну особу на одну их цін
США ВВП за особу грошових (США =
за ПКС) за ПКС ПКС за ПКС одиниць 100%)
(Світ = 100%) (доларів (США = за 1 долар
США) 100%) США)
Азербайджан 38,4 0,07 4 648 11,2 1631,6 35
Білорусь 83,5 0,15 8 541 20,5 779,3 36
Вірменія 12,6 0,02 3 903 9,4 178,6 39
Грузія 15,3 0,03 3 505 8,4 0,7 41
Казахстан 131,8 0,24 8 699 20,9 57,6 43
Киргизстан 8,9 0,02 1 728 4,1 11,4 28
Молдова 8,5 0,02 2 362 5,7 4,4 35
Росія 1697,5 3,09 11861 28,5 12,7 45
Таджикистан 9,7 0,02 1 413 3,4 0,7 24
Україна 263,0 0,48 5 583 13,4 1,7 33
Країни і ВВП Частка ВВП ВВП ПКС Порівнянний
території1) (млрд. країни в у розрахунку у розрахунку (національн рівень
доларів сукупному на одну особу на одну их цін
США ВВП за особу грошових (США =
за ПКС) за ПКС ПКС за ПКС одиниць 100%)
(Світ = 100%) (доларів (США = за 1 долар
США) 100%) США)
Разом 2269,2 4,13 9202 22,1 43
Джерело: Международное сопоставление валового внутреннего продукта и
паритетов покупательной способности стран Содружеств Независимых
Государств за 2004 и 2005 годы. Статистический сборник. М. 2008
Розрахуйте відносні величини порівняння по кожному показнику. Базою
порівняння візьміть Україну.
Побудувати ранжируваний ряд країн за показником «ВВП у розрахунку на
одну особу за ПКС (доларів США)».
Зробити висновки.
Економічний розвиток двох країн за рік характеризується наступними
даними:
Показники Вартість в Паритет
національної купівельної
валюті, млрд. спроможно
грошових одиниць сті
Країна А Країна В
Витрати на кінцеве споживання:
домашніх господарств; 1002 988 6,2
загального державного управління; 276 292 6
некомерційних організацій, що обслуговують
домашні господарства 9 14 5,4
Валове нагромадження основного капіталу 283 342 7,1
Зміна запасів матеріальних оборотних коштів 2 19 6,8
Придбання, виключаючи вибуття цінностей 0,8 0,2 4,5
Експорт товарів та послуг 691 724 6,5
Імпорт товарів та послуг 806 731 5,6
Розрахувати:
1. Зведений паритет купівельної спроможності.
2. Співставити обсяги ВВП країн в єдиної валюті.
1. Які є етапи міжнародних зіставлень?

2. Які є п’ять найважливіших вимог у практиці міжнародних зіставлень?
3. Як визначається паритет купівельної спроможності?
4. Яка процедура добору й узгодження товарів-представників?
5. Скільки продуктів містив остаточний перелік продуктів, підготовлений
ЄВРОСТАТом?
6. Що є ідентичні товари, аналогічні товари і товари, що не піддаються
порівнянню?
7. Що є критерієм коригування цін товарів-представників порівнюваних
країн?
8. Які основні принципи вибору параметрів при визначенні розміру
коригування цін товарів-представників?
9. Як розраховується індивідуальний та груповий індекси цін?
10. Сутність методу Гірі-Каміса.
11. Як розраховуються індекси ЕКШ?
12. Формули Герарді та Уолша.
13. Яке місце посідала Україна в міжнародних зіставленнях у 90-х роках ХХ ст.?
14. Які можливості надають українському уряду результати міжнародних
зіставлень при формуванні соціальної й економічної політики?

1. Результати міжнародних зіставлень використовуються:
a) міжнародними організаціями;
b) національними державними органами і неурядовими організаціями різних країн;
c) вченими для аналітичних і практичних робіт.
2. Основні розбіжності статистичних показників економіки окремих країн:

a) в методах збору і обробки даних;
b) у виборі одиниць спостереження;
c) незіставність часових рядів показників.
3.У практиці міжнародних зіставлень вимога характерності ваг полягає в такому:

a) ваги, використовувані у формулах для зважування величин, що індексуються, повинні
бути максимально характерними для економіки країн, що порівнюються;
b) ваги, використовувані у формулах для зважування величин, що індексуються, повинні
бути виражені в єдиній валюті.
c) необхідність чіткого узгодження результатів зіставлень для всіх пар країн, що беруть
участь у багатобічному зіставленні;
d) рішення про те, яка країна розглядається в даному зіставленні як базисна;
4. У практиці міжнародних зіставлень вимога незалежності від вибору базисної країни

полягає в тому, що на результат зіставлення показників країн не повинно впливати:
a) рішення про те, яка країна розглядається в даному зіставленні як базисна;
b) в яких одиницях вимірюються показники базисної країни.
c) необхідність чіткого узгодження результатів зіставлень для всіх пар країн, що беруть
d) ваги, використовувані у формулах для зважування величин, що індексуються, повинні
5. У практиці міжнародних зіставлень вимога транзитивності — це:
a) необхідність чіткого узгодження результатів зіставлень для всіх пар країн, що беруть
b) перехід від методології розрахунку однієї країни до другої.
c) ваги, використовувані у формулах для зважування величин, що індексуються, повинні
d) добуток індексів цін і фізичного обсягу, отриманих в результаті зіставлення
незалежно один від одного, повинен дорівнювати індексу вартості;
6. У практиці міжнародних зіставлень вимога оберненості факторів полягає в такому:

a) добуток індексів цін і фізичного обсягу, отриманих в результаті зіставлення незалежно
один від одного, повинен дорівнювати індексу вартості;
b) фактори можна замінювати аналогами.
c) перехід від методології розрахунку однієї країни до другої.
d) ваги, використовувані у формулах для зважування величин, що індексуються, повинні
7. У практиці міжнародних зіставлень вимога адитивності полягає в тому, що отримані в

результаті зіставлень:
a) індекси (цін або фізичного обсягу) повинні бути внутрішньо узгодженими;
b) індекси (цін або фізичного обсягу) можна складати.
c) фактори можна замінювати аналогами.
8. Метод «перехідних ключів» використовується:

a) для усунення відмінностей між національними показниками і аналогічними
показниками міжнародного стандарту;
b) для переходу від методології розрахунку показників однієї країни до іншої;
c) для зіставності структури показників часових рядів по окремих країнах.
9. Показники в розрахунку на одну особу по окремих країнах розраховують:

a) для міжнародних зіставлень інтенсивності якогось явища;
b) для порівняння значень показників окремих країн у світовому підсумку;
c) для міжнародних зіставлень їх соціально-економічного розвитку.
10. Джерело даних для міжнародних зіставлень:

a) дані національних статистичних служб;
b) часові ряди показників в базах даних міжнародних організацій;
c) публікації міжнародних організацій.
d) цензи та переписи населення.
11. Різниця між часовими та територіальними міжнародними зіставленнями полягає в:

a) меті дослідження (територіальні вивчають структуру явищ, а часові — тенденції
розвитку).об’єкті дослідження;
b) тому що, часові зіставлення використовують дані за період часу, а територіальні — на
момент часу;
c) тому що, часові зіставлення використовують дані на момент часу, а територіальні — за
період часу
12. Об’єктом Програми міжнародних зіставлень ООН є:

a) обсяг кінцевого споживання ВВП та його основних компонентів;
b) всі елементи ВВП;
c) товари та послуги і ціни на них.
d) країни світу.
13. Мета Програми міжнародних зіставлень ООН:

a) визначення рівня життя населення в країнах, які порівнюються.
b) перерахунок основних компонентів ВВП в єдину валюту;
c) відбір репрезентативних товарів та послуг-представників;
d) визначення рівня продуктивності праці в країнах, які порівнюються.
14. Основний метод, що використовувався в Програмі міжнародних зіставлень ООН за 1993

рік:
a) «зірковий»;
b) парних порівнянь країн;
c) багатокраїнних порівнянь.
d) порівнянь.
15. Місце України за результатами Програми міжнародних зіставлень 1993

року: а) 27.
б) 17;
в) 10;
d) 112.
16. Спеціалісти міжнародних статистичних служб у разі відсутності даних від країни
застосовують:
а) в часовому ряді цієї країни робиться позначка «…».
b) метод експертних оцінок;
с) метод екстраполяції даних за попередній період;
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ

Основні джерела
*1. Моторин Р.М. Міжнародна статистика. Організація та методологія:
підручник / Р.М. Моторин. – К. : КНТЕУ, 2019. –456 с.
2. Основы международной статистики: учебник / Под общ. ред. д-ра экон.
наук Ю.Н. Иванова.- М.: ИНФРА-М, 2013. – 621 с.
3. International Debt Statistics 2020. / The World Bank 1818 H Street NW,
Washington DC 20433
4. International Handbook of Research in Statistics Education. Editors: Ben-Zvi,
Dani, Makar, Katie, Garfield, Joan (Eds.) Springer 2018.
5. International Encyclopedia of Statistical Science. Springer; 2011 3. Порядок
ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.
Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 428.
4. Про зовнішньоекономічну діяльність. Закон України від 16.04.1991 р. №
959-XII.
Додаткові джерела
*1. Лугінін О.Є. Статистика національної та міжнародної економіки :
навчальний посібник / О.Є.Лугінін, С.В. Фомішин – Львів: «Новий Світ-
2000», 2014.- 471 с.
2. Международная статистика : учебник для магистров / Под ред. Б.И.
Башкатова, А.Е. Суринова.- 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Изд-во Юрайт,
2013. -701 с. 9.
3. Парфенцева Н. О. Міжнародні статистичні класифікації в Україні:
Розвиток і впровадження: монографія / Н.О. Парфенцева. – К. : ВПД
«Формат», 2009. – 600 с.
6. Статистика України // Науково-інформаційний журнал: НТК
статистичних досліджень. – Щоквартальне видання.
Список інтернет – ресурсів

1. Державна служба статистики України. [Електронний ресурс]. – Режим
доступу : http://www.ukrstat.gov.ua
2. Статистичний комітет ООН. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://unstats.un.org/
* є в наявності у бібліотеці КНТЕУ

3. Міжнародна організація праці (МОП). [Електронний ресурс]. – Режим
доступу : http://www.ilo.org/stat/
4. - Міжнародний інститут статистики. [Електронний ресурс]. – Режим
доступу : http://isi.cbs.nl/
5. Міждержавний статистичний комітет країн СНД. [Електронний ресурс].
– Режим доступу : http://www.cisstat.com/
6. Міжнародний валютний фонд. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :

http://www.dsbb.imf.org/
7. Організація економічного співробітництва і розвитку. [Електронний
ресурс]. – Режим доступу : http://www.oecd.org/
8. Євростат. [Електронний ресурс]. – Режим
доступу : http://ec.europa.eu/old-address-ec.htm
9. Офіційний сайт Європейського Союзу. [Електронний ресурс]. – Режим
доступу : http://europa.eu/
10. ІНКОТЕРМС, Умови поставки товарів за офіційними правилами
тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (ред.
2010
р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.kama-
express.ru/incoterms
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГІВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Спеціальність: міжнародні економічні відносини

Предмет: міжнародна статистика
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ №.
1. Методи розрахунку паритету купівельної спроможності.
2. Індекси промислового виробництва.
3. Задача. Маємо умовні дані про демографічні показники двох країн світу (тис. осіб)
Країна Кількість Кількість Кількість Механічний
населення на народжених за рік померлих за рік приріст
початок року населення за рік
А 38 862,8 380,0 350,0 8,9

В 12 844,0 145,0 152,0 3,0
Розрахувати для кожної з країн коефіцієнти природного, механічного і загального руху населення та здійснити
порівняльний аналіз отриманих коефіцієнтів.
Тести:
4. Розробкою міжнародних статистичних стандартів в ООН

займається: а) статистичні органи ООН;
b) Міжнародний статистичний інститут;
c) Організація економічного співробітництва і розвитку;
d) Євростат.
5. У практиці міжнародних зіставлень вимога транзитивності є:

e) необхідність чіткого узгодження результатів зіставлень для всіх пар країн, що беруть участь у
багатобічному зіставленні;
f) перехід від методології розрахунку однієї країни до другої.
g) ваги, використовувані у формулах для зважування величин, що індексуються, повинні бути виражені в
єдиній валюті.
h) добуток індексів цін і фізичного обсягу, отриманих в результаті зіставлення незалежно один від одного,
повинен дорівнювати індексу вартості;
6. Чистий експорт одержують тоді:

e) різниця між експортом та імпортом у натуральному виразі має позитивне значення;
f) різниця між експортом та імпортом у вартісному виразі має позитивне значення;
g) різниця між експортом та імпортом у вартісному виразі дорівнює нулю.
h) різниця між експортом та імпортом у вартісному або натуральному виразі.
Примітка: теоретичне питання – 20 балів, задача – 30 балів, тест -10 балів.
Затверджено на засіданні кафедри статистики та економетрії, №7 від 19.05.2020 р.
Екзаменатор Моторин Р.М. Зав. кафедрою Пирожков С.І.

Методичні рекомендації МС2020

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Методичні рекомендації МС2020

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Київський національний торговельно-економічний

Кафедра статистики та економетрії

до самостійної роботи студентів

освітній ступень бакалавр

галузь знань 07 Управління та

спеціальність 073 Менеджмент

Автор: Р.М. Моторин, докт. екон. наук., професор

Методичні рекомендації обговорено і схвалено на засіданні

освітній ступень бакалавр

галузь знань 07 Управління та адміністрування

спеціальність 073 Менеджмент

спеціалізація Менеджмент зовнішньоекономічної

В останні декілька десятиліть у всьому світі підвищився інтерес до

ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ, МЕТОДИ І ОРГАНІЗАЦІЯ МІЖНАРОДНОЇ

Методичні рекомендації до вивчення теми

Для розв’язання практичних завдань рекомендуємо скористатися

Методи статистичного спостереження (поточне спостереження, перепис,

Статистичне зведення – комплекс операцій, спрямованих на упорядкування та

Групування – це поділ сукупності на групи за суттєвими ознаками. Метод

Методи візуалізації даних.

Для наочного і стислого подання статистичної інформації міжнародна

Статистичні показники – носії інформації про розміри, пропорції, зміни в часі,

багатовимірна середня – різновид інтегральних оцінок складних явищ, за

Вимірювання варіації. Показники варіації характеризують відхилення

Узагальнюючі міри варіації.

Коефіцієнт концентрації –узагальнююча міра відхилення розподілу, якій

Коефіцієнти локалізації оцінюють локалізацію значень ознаки в окремих

де, dj - частка розподілу за кількістю елементів сукупності,

За рівномірного розподілу усі значення Lj =1. У випадку локалізації значень в

Коефіцієнт подібності, наприклад, галузевих структур двох країн визначається

Для аналізу динаміки або для міжрегіональних порівнянь структури

1) коефіцієнт абсолютних структурних зрушень:

3) інтегральний коефіцієнт структурних зрушень Гатева:

де V1і , V0i - частка і-й частини сукупності в загальному підсумку відповідно

Методи аналізу інтенсивності та тенденцій розвитку.

Абсолютний приріст характеризує абсолютний розмір збільшення (чи

Абсолютне значення 1% приросту, залежить від бази порівняння.

(для усіх t однакові)

де kt – ланцюгові темпи зростання, n – їх кількість.

показує, на скільки процентів змінюється у зі зміною х на 1 %.

Якщо відлік часу перенести в середину ряду, то

В Excel значення R2 подається разом з лінією тренду на діаграмі часового ряду.

або характеристики варіації, зокрема, середнє лінійне відхилення:

A/B = 𝛴𝑞𝐴𝑝𝐴 B/A=𝛴𝑞𝐵𝑝𝐴,

де, qA, qB - кількість товарів і послуг країни А і В,

Проблеми побудови зведених індексів: а)зіставлення непорівнянних

індекс цін Пааше:

В міжнародній статистиці індекс-дефлятор, що оцінює рівень інфляції,

В разі значних структурних зрушень, розраховується середній геометричний

Методи аналізу взаємозв’язків.

Регресійний аналіз, Моделі аналітичних групувань. Таблиці взаємної

Регресійна модель - функція (рівняння регресії), що описує залежність між

- підсумкова частота по і-у рядку;

- частка j-го стовпця по і-у рядку;

- j-го стовпця безумовного розподілу.

Для сукупності в цілому є сумою умовних розподілів.

Найчастіше використовується формула Чупрунова:

Де n – число елементів сукупності;

m1 та m2 – число груп за першою та другою ознаками.

Оскільки при незалежності ознак = 0, то і С = 0.

Коефіцієнт рангової кореляції Спірмена rs використовується для визначення

приймає значення в інтервалі від -1 до +1.

При дослідженні економічної діяльності міжнародна статистика широко

а) баланс як рівність цілого і його окремих компонентів (наприклад, розподіл