Professional Documents
Culture Documents
9 Klas Mistectvo Masol 2017
9 Klas Mistectvo Masol 2017
3)
М31
УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ
Масол Л . М.
М31 Мистецтво : підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. /
Л. М. Масол. — К .: Видавничий дім «Освіта», 2017. — 224 с.
ІБВІЧ 978-617-656-681-6.
УДК 78(075.3)
Усі права захищені. Жодна частина, елемент, ідея, композиційний підхід цього ви
дання не можуть бути копійованими чи відтвореними в будь-якій формі та будь-якими
засобами — ні електронними, ні фотомеханічними, зокрема копіюванням, записом або
ком п’ютерним архівуванням, — без письмового дозволу видавця.
© Л. М. Масол, 2017
© О. В. Калініченко,
художнє оформлення, 2017
ІБВІЧ 978-617-656-681-6 © Видавничий дім «Освіта», 2017
ДЕРЖАВНИЙ ГІМН УКРАЇНИ
Музика Михайла Вербицького Слова Павла Чубинського
Урочисто
/1 к- " Т г і ------------І—
с____ Я__А__
3
1
І
^ Г Т -і г
я Л
3
1.
•
Тема 3 - 4 .
СИМВОЛІЗМ — ВСТУП У XX СТОЛІТТЯ 26
Тема 5 - 6 .
МІНЛИВІСТЬ ВРАЖЕНЬ ІМПРЕСІОНІСТІВ 38
Тема 7 - 8 .
АВАНГАРД: КУБІЗМ, 52
ФУТУРИЗМ, КУБОФУТУРИЗМ
Тема 9 - 1 0 .
62
ЛАБІРИНТАМИ ХУДОЖНЬОЇ АБСТРАКЦІЇ
Тема 1 1 -1 2 .
72
У ПОШУКАХ ХУДОЖНЬОЇ ЕКСПРЕСІЇ
Тема 1 3 -1 4 .
84
ПОВЕРНЕННЯ ДО ІДЕАЛІВ КРАСИ МИНУЛОГО
Тема 1 5 -1 6 .
96
ПОСТМОДЕРНІЗМ
Панорама мистецтв:
108
ПЕРЕВІРЯЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ
Розділ II. Екранні мистецтва.
Форми поширення мистецтва
Тема 1 7 -1 8 .
112
МОВА І ВИДИ КІНОМИСТЕЦТВА
Тема 1 9 -2 0 .
124
ЖАНРИ І СТИЛІ КІНО
Тема 2 1 - 2 2 .
134
ПРОФЕСІЇ ТА ШКОЛИ У КІНЕМАТОГРАФІ
Тема 2 3 - 2 4 .
148
УКРАЇНСЬКЕ КІНО
Тема 2 5 - 2 6 .
160
ТЕЛЕБАЧЕННЯ: ПОГЛЯД У СВІТ
Тема 2 7 - 2 8 .
168
ФОТОМИСТЕЦТВО ТА РЕКЛАМА
Тема 2 9 - 3 0 .
180 ПОШИРЕННЯ МИСТЕЦТВА:
МУЗЕЇ, ГАЛЕРЕЇ, БІБЛІОТЕКИ
Тема 3 1 - 3 2 .
192
МИСТЕЦТВО В ДІАЛОЗІ КУЛЬТУР
Панорама мистецтв:
20 4
ПЕРЕВІРЯЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ
Додатки
206 Додаток 1. Практичні художньо-творчі завдання
21 4 Додаток 2. Музичні твори для виконання
222 Додаток 3. Перелік творів для прослуховування
223 Алфавітний покажчик термінів
Шановні д е в ’ятикласники
та д е в ’ятикласниці!
З повагою, авторка
6
Вступ. Від модерну до модернізму
«Я к щ о ти здатний бачити прекрасне,
то тільк и тому, що носиш прекрасне всередині себе».
Пауло Коельйо, бразильський письменник
7
Вступ
8
Вступ
9
Вступ
10
Вступ
Мистецька скарбничка
Авангард — (з фр. avant — попереду і grande — охорона), або авангардизм —
узагальнена назва найрадикальніших явищ модернізму у світовому, насамперед
європейському, мистецтві, що виникли на межі ХІХ-ХХ ст. По-різному виявився
в образотворчому мистецтві, музиці, хореографії. Термін не має однозначного
тлумачення.
Гротбск— надмірне перебільшення або применшення зображуваного.
yp6aHÎ3àiiia — процес швидкого зростання старих і поява нових міст.
Модбрн (з фр. moderne — новітній, сучасний) — стиль, який виявився переважно
в архітектурі, образотворчому та декоративно-прикладному мистецтві наприкінці
XIX — на початку XX ст. і поступово завершив своє існування з початком Першої
світової війни; мав різні назви в різних країнах.
Модернізм (буквально — «осучаснений», від лат. modernus — сучасний) — су
купність пов’язаних між собою стилів і напрямів у мистецтві, що виникли напри
кінці XIX — на початку XX ст. і набули особливого розвитку після Першої світової
війни.
Полістилістика — (від грец. poly — багато і стиль) — зумисне поєднання в
одному творі несумісних, або надзвичайно відмінних, різнорідних стилістичних
елементів.
11
566 3
>5® «В*1
• модерн
• символізм
• імпресіонізм
• кубізм
• футуризм
• абстракціонізм
• експресіонізм
• сюрреалізм
• постмодернізм
с
Тема 1 - 2 .
Ш КОЛИ І Л ІД ЕРИ
М О ДЕРНУ
14
Тема 1-2. Школи і лідери модерну
15
РОЗДІЛ І
У* ^
Отто Вагнер. Йозеф Ольбрих. Будинок
М айоліка-хаус, м. Відень, Австрія сецесіону, м. Відень, Австрія
16
Тема 1-2. Школи і лідери модерну
17
РОЗДІЛ І
18
Тема 1-2. Школи і лідери модерну
спеціально було розроблено систему вікон, крізь які проникало не лише світло,
а й вітер, що мав розгойдувати дзвони.
Із запланованих фасадів за життя Гауді був збудований лише один — Різдва.
Вхід до храму прикрашають скульптурні групи, які Гауді виготовив сам.
Похований Антоніо Гауді у стінах Саграда Фамілія. Виконані ним ескізи,
макети, окремі деталі дали змогу продовжити справу майстра. Однак його непов
торний стиль було втрачено. Завершення будівництва планується на 2026 р. —
до 100-річного ювілею генія архітектури X X ст.
19
РОЗДІЛ І
Василь Кричевський.
Будинок губернського зем ства (інтер’єр),
м. Полтава, Україна
20
Тема 1-2. Школи і лідери модерну
21
РОЗДІЛ І
Щ о незвичного в ко м п о зи
ціях Г. Клімта? С характери
Густав Клімт. Портрет зуйте колорит портрета,
Аделі Блох-Бауер І (ф рагмент) орнаментальні мотиви.
22
Тема 1-2. Школи і лідери модерну
23
РОЗДІЛ І
24
Тема 1-2. Школи і лідери модерну
Луїс Тіффані.
Абажур «Бабка»
(зліва)
Рене Лалік.
Брошка
(справа)
Мистецька скарбничка
А р нуво (від фр. а ііп о ^ е а о — «нове мистецтво») — назва стилю модерн у Бельгії
та Франції (за назвою магазину-салону, що відкрив у Парижі Семюел Бінг).
Сецесіон (з нім. зєсєзбіо — вихід, віддалення), або сецесія — назви стилю мо
дерн в Австро-Угорщині, а також у Західній Україні. Походять від назви творчого
об’єднання художників, архітекторів, дизайнерів.
Югендстйль (нім.іидепсІзНІІ — «молодий стиль») — назва стилю модерн у Німеч
чині, що походить від назви журналу, який пропагував нове мистецтво.
25
-4.
ПІЗМ -
У X X СТОЛІТТЯ
26
Тема 3-4. Символізм — вступ у XX століття
Змістом творів ставали виражені в образах сим волічні ідеї, тобто уза
гальн ен і уявлен н я про лю дину, сенс ї ї ж иття, вічну красу. Символісти
намагалися одухотворити дійсність, глибш е показати душ у лю дини,
сповнену переж ивань, неясних відчуттів, скор ом ин ущ и х вражень.
Ж ивопис сим волістів часто пронизаний песимістичними настроями.
Я к і поети-символісти, худож ники й композитори часто зверталися
до м іф ологічних і біблій н и х сюжетів, ш укали натхнення в темах лю бові
й страждання, захоплю валися містикою, використовували символи,
алегорії, натяки, що надавало творам загадковості. Звичайно ж , сим
волізм брав натхнення й у самій природі.
Д ля всіх представників символізму характерні пошуки власної худож
ньої мови. Одні приділяли особливу увагу декоративності, інш і прагнули
до майже примітивної простоти. Хтось малював нечіткі розмиті контури
фігур на картинах, ніби силуети розчиняються в тумані. А л е всі намага
лися звільнити живопис «від кайда
нів достовірності», тому композиції
будувалися на символах, яким на
леж ало центральне місце.
Тісно пов’ язана із символізмом
творчість П ’ єра П ю ві де Шаванна
(1824-1898), хоч образна конкрет
ність і відточеність малюнка деякою
мірою позбавляли його твори ви
тонченості, властивої цьому стилю.
Проте метафоричність перетворю
вала його картини, за власним ви
словом митця, « у щось, паралельне
натурі». До кращих творів французь
кого живописця належ ить цикл
панно для паризького Пантеону.
Композиція «Свята Ж енев’єва, яка
споглядає П ариж » передає дух су
ворої ш ляхетності. Ф ігур а святої
заворожує ясним і лаконічним, як
у статуї, силуетом , а панорама
міста з річкою, ваза з квітами на
передньому п лан і підкреслю ю ть
декоративність панно.
Проаналізуйте композицію
27
РОЗДІЛ І
28
Тема 3-4. Символізм — вступ у XX століття
Ф та Мальчевського?
ЗО
Тема 3-4. Символізм — вступ у XX століття
Д е м он , щ о сидить
31
РОЗДІЛ І
32
Тема 3-4. Символізм — вступ у XX століття
33
РОЗДІЛ І
34
Тема 3-4. Символізм — вступ у XX століття
35
РОЗДІЛ І
36
Тема 3-4. Символізм — вступ у XX століття
Мистецька скарбничка
37
6.
ЇСТЬ ВРАЖЕНЬ
ІОНІСТІВ
39
РОЗДІЛ І
40
Тема 5-6. Мінливість вражень імпресіоністів
І ? Порівняйте картини
• • на спільну тематику.
Щ о єднає різних ав
торів у її зображенні? Які на
строї панують? Схарактери
зуйте світлотіньові ефекти
й композиційні рішення. Зав
дяки чому на картинах відчу
вається легкий подих вітерця,
живий рух води в річці?
41
РОЗДІЛ І
42
Тема 5-6. Мінливість вражень імпресіоністів
43
РОЗДІЛ І
44
Тема 5-6. Мінливість вражень імпресіоністів
45
РОЗДІЛ І
46
Тема 5-6. Мінливість вражень імпресіоністів
47
РОЗДІЛ І
48
Тема 5-6. Мінливість вражень імпресіоністів
Поль Сіньяк.
Гранд-канал у Венеції
Каналетто.
Вхід у Гранд-канал
Микола Глущенко.
Вечірня Венеція
49
РОЗДІЛ І
50
Тема 5-6. Мінливість вражень імпресіоністів
Мистецька скарбничка
51
Тем а 7 - 8 .
АВАНГАРД: К У Б ІЗ М ,
Ф У Т У Р И З М , КУБ О Ф УТУРИ ЗМ
52
Тема 7-8. Авангард: кубізм, футуризм, кубофутуризм
53
РОЗДІЛ І
54
Тема 7-8. Авангард: кубізм, футуризм, кубофутуризм
55
РОЗДІЛ І
56
Тема 7-8. Авангард: кубізм, футуризм, кубофутуризм
57
РОЗДІЛ І
58
Тема 7-8. Авангард: кубізм, футуризм, кубофутуризм
А. Онеггер. «Пасіфік231».
«III
59
РОЗДІЛ І
60
Тема 7-8. Авангард: кубізм, футуризм, кубофутуризм
Мистецька скарбничка
Колаж (фр. collage — клеїти) — художня техніка, сутність якої полягає у вико
ристанні в композиції різних наклейок із пласких (кольоровий папір, шпалери,
тканини) або об’ємних (мотузки, шматки дерев, метал) матеріалів.
Кубізм (фр. cubisme, від cube — куб) — модерністський художній напрям із пере
важанням геометричних форм, заснований П. Пікассо і Ж. Браком на поч. XX ст.
Кубофутурйзм (фр. cubofuturism) — художній напрям у поезії та образотворчому
мистецтві поч. XX ст., який об’єднав авангардні явища кубізму і футуризму.
Футуризм (лат. futurum — мабутнє) — радикальний літературно-художній напрям
авангардного мистецтва, був поширений на поч. XX ст. Його представники оспіву
вали майбутнє як еру техніки, високих швидкостей і темпу життя.
61
Тем а 9 -1 0 .
ЛАБІРИНТАМИ
Х УД О Ж Н Ь О Ї АБСТРАКЦІЇ
62
Тема 9-10. Лабіринтами художньої абстракції
63
РОЗДІЛ І
64
Тема 9-10. Лабіринтами художньої абстракції
65
РОЗДІЛ І
66
Тема 9-10. Лабіринтами художньої абстракції
З історії шедевра
В історії світового мистецтва
немає, напевно, твору з гуч
нішою славою, ніж «Чорний
квадрат» Казимира Малевича
(1879-1935). Чи не найзнаме-
нитіша після «Джоконди» кар
тина художника-авангардиста
українсько-польського похо
дження стала своєрідною іко
ною абстракціонізму. Існують
як мінімум 4 версії картини.
Автопортрет Чорний квадрат
Засновник супрематизму,
різновиду геометричної абстрак
ції, народився в Києві. Тут він учився малювати в
мистецькій школі у М. Пимоненка, а згодом певний
час викладав у Київському художньому інституті.
Багатофігурні супрематичні композиції К. Мале
вича складаються з різнокольорових площин різних
форм. Художник вважав, що мистецтво не повинно
копіювати природу, з цим може впоратися фото
графія, а завдання митця — створювати «новий
живописний реалізм». У конструктивній єдності
ліній, кольорів, об’ємів, фактур криється справ
жня краса безпредметного мистецтва. «Зародком Червоний квадрат
усіх можливостей» К. Малевич називав квадрат —
форму, вільну від будь-якого змісту. Одночасно
з «Чорним квадратом» художник створив «Чорне
коло» і «Чорний хрест» — три основні елементи
супрематичної системи. Згодом він намалював
ще два квадрати — червоний і білий. Максимально
спрощеному малюнку (квадрату чи ін.) можна при
писувати будь-який глибокий сенс, адже тут простір
для людської фантазії безмежний.
Незважаючи на світове визнання, численні статті
й книжки про митця, К. Малевич і досі зали
шається одним із найзагадковіших художників.
І через століття нові покоління глядачів знов і знов
намагаються збагнути таємниці його начебто таких С упрематична
простих абстракцій. ком позиція
67
РОЗДІЛ І
68
Тема 9-10. Лабіринтами художньої абстракції
69
РОЗДІЛ І
70
Тема 9-10. Лабіринтами художньої абстракції
Мистецька скарбничка
71
>ма 1 1 -1 2 .
ПО Ш УКА Х
Д О Ж Н Ь О Ї ЕКСПРЕСІЇ
73
РОЗДІЛ І
74
Тема 11-12. У пошуках художньої експресії
75
РОЗДІЛ І
76
Тема 11-12. У пошуках художньої експресії
77
РОЗДІЛ І
78
Тема 11-12. У пошуках художньої експресії
79
РОЗДІЛ І
80
Тема 11-12. У пошуках художньої експресії
81
РОЗДІЛ І
82
Тема 11-12. У пошуках художньої експресії
Мистецька скарбничка
83
X X ст. разом із течіями аван-
С / гарду» як і нерідко розчарову
вали своїми крайнощами, виникли
мистецькі напрями, що орієнтува
ли ся на ідеали й здобутки стилів
м инулого. Н остальгія за старим,
добрим і вічним ви ли лася в нові
худож ні явища, серед яких значно
го поширення набув неокласицизм.
У результаті різних трактувань
цього поняття виникли розбіжності
щодо його хронологічних меж. Євро
пейські автори неокласицизмом на
зивають мистецтво другої половини
X V III — початку X IX ст. на відміну
від більш раннього етапу цього сти
лю (вітчизняні фахівці зараховують
ці періоди до класицизму). П ри
міром, у Ф ранції стиль мистецтва
епохи «короля Сонця» — Людовика
X IV називають класицизмом, стиль
часів Людовика X V I — зараховують
до неокласицизму, а парадний стиль
періоду правління Наполеона І, що
завершив еволюцію стилю класи
цизм, отримав назву ампір.
К оли класицизм втратив панівну
роль, його зм інили так звані « іс
торичні ретроспективи» — стилі,
в яких використовували елементи
мистецтва м инули х епох: неого-
тика, неоренесанс, необароко, нео-
візантійський, неомавританський.
86
Тема 13-14. Повернення до ідеалів краси минулого
В и зн а ч те кл а с и ц и с т и ч н і
риси у зразках української
архітектури. Південний вокзал, м. Харків, Україна
87
РОЗДІЛ І
88
Тема 13-14. Повернення до ідеалів краси минулого
89
РОЗДІЛ І
90
Тема 13-14. Повернення до ідеалів краси минулого
91
РОЗДІЛ І
92
Тема 13-14. Повернення до ідеалів краси минулого
Н ім ец ьк и й ком позитор П а у л ь Х ін д е м іт
(1 8 9 5 -1 9 6 3 ) об'єднав неокласицизм і ф ольклор
в оперном у ж анрі. Сюжет опери «Х у д о ж н и к
М а т іе» побудовано на відом остях про х у д о ж
ни ка М атіаса Грю невальда, творця відом ого
Ізенгейм ського вівтаря. Згодом м узи к у опери
композитор використав в однойменній симфо
н ії, як а стала одним із найвідом іш и х творів
композитора. П рограм н ість сим ф онії вельм и
своєрідна — це м узична інтерпретація ж иво
писних образів.
У вступі до перш ої частини «К онцерт анге Пауль Хіндем іт
л ів » використано мелодію народної пісні X V I ст.
«Т р и ангели сп ів али ». М узика звучить як світлий
і величний гімн.
У неок ласи чн ом у с т и л і С ергій П р ок оф ’єв
(1 8 9 1 -1 9 5 3 ) написав Симфонію № 1 «К л а с и ч
н а ». Н азву твору зумовлено прагненням авто
ра до ясності й простоти к ласичн ої форми чо-
тиричастинного сонатно-симфонічного ц и к лу.
М узи к а ж иттєрадісна, просякн ута світлом
і оптимізмом. Скромну ф актуру і прозору ор-
кестровку (в сти лі Гайдна і М оцарта) поєднано
із сучасною гармонією. П ерш у і останню части
ну написано у традиційній д ля класики формі
сонатного алегро, друга і третя — у тричастин-
ній. П ов ільн и й полонез (I I ч .) за характером Матіас Грюневальд.
Ізенгейм ський вівтар
нагадує радше витончений старовинний м е
(ф рагмент)
нует, яком у, власне, і м ісце в «га й д н ів ськ ій »
симфонії. П іби бачиться сценка з кавалерами в
напудрених перуках і дамами в пиш них сукнях,
щ о манірно присідають у такт м узиці. Е нергій
ний гавот ( I I I ч .) із ш ирокими розмаш истими
м елодійним и ходами вклю чає середній епізод,
у як ом у ім ітую ть звуки стародавнього інстру
мента — волинки.
93
РОЗДІЛ І
94
Тема 13-14. Повернення до ідеалів краси минулого
Мистецька скарбничка
95
Тем а 1 5 -1 6 .
ПО СТМ О Д ЕРН ІЗМ
• Т у остмодернізм — загальний
С/ І культурний знаменник дру
гої половини X X ст. Він зародився
в 60-70-х роках як антитеза модер
нізму, реакція на кризу його ідей.
П ід впливом технічного прогре
су, засобів масової к ом ун ік ац ії
постмодернізм сформувався в са
м остійний мистецький напрям,
що охопив різні художні стилі, течії.
Д ея к і ф ахівці вважають, що
постмодернізм бере свій початок
з авангардної течії 20-х років
дадаїзму ( дада ), якому притаманні
ірраціональність і безсистемність.
Із несправедливістю сусп ільн ого
ж иття дадаїсти намагалися боро
тися уявною нісенітницею, абсурд
ним змістом своїх творів. Пош ире
ними формами дада стали колаж ,
асамбляж із його компонуванням
різних об’ ємів, фотомонтаж і реді-
мейдс — предмети утилітарного
вжитку, представлені на худож ній
виставці як твори мистецтва.
П ерш і реді-мейдс виставив
у просторі худож ньої експозиції
в Н ью -Й орку М ар сель Дю ш ан
(1887-1968). Скандально відомим
з-поміж них стало колесо від вело
сипеда, укріплене на табуреті. Дю
шан не входив до групи дадаїстів,
однак епатажний дух дада був йому
притаманний, мабуть, як нікому.
Реді-мейдс стверджували новий
п огляд на річ: н іяка мальовнича
коп ія не може показати предмет
краще ніж він сам, тому простіше
96
Тема 15-16. Постмодернізм
П о р ів н я й т е к о л а ж і а с а м б л я ж н а п р е д с т а в л е н и х іл ю с тр а ц ія х .
В и зн ачте спільне і відмінне.
97
РОЗДІЛ І
98
Тема 15-16. Постмодернізм
99
РОЗДІЛ І
100
Тема 15-16. Постмодернізм
101
РОЗДІЛ І
102
Тема 15-16. Постмодернізм
П о м ір к у й те , я к у с у ч а с н о м у с е р е д о в и щ і
м о ж н а в и ко р и с та ти з а с о б и кінетизм у.
103
РОЗДІЛ І
104
Тема 15-16. Постмодернізм
19 С п р о б у й т е у за га л ь н и ти ін-
• • ф о р м а ц ію п р о новітні а р т -
п р а кти ки й с а м о с т ій н о з р о
б и ти висн о в ки щ о д о їхньої ролі в Бернар Прас. Інсталяція-алюзія
ж и тті сучасн о ї лю дини, у суспільстві. на роботу Едварда Мунка
105
РОЗДІЛ І
106
Тема 15-16. Постмодернізм
А. Шнітке. Танго.
Є. Станкович. Симфонієтта (фрагменти).
Мистецька скарбничка
107
1 Назвіть одним словом значення термінів «югендстиль», «ар нуво», «сецесія».
• кіномистецтво
• телебачення
• фотографія, реклама
• музеї, галереї, бібліотеки
• діалог культур
Тем а 1 7 -1 8 .
МОВА І ВИДИ КІНОМИСТЕЦТВА
112
Тема 17-18. Мова і види кіномистецтва
113
РОЗДІЛ II
Історія так званої «н ай м олод ш ої», або десятої музи почалася зі ство
рення рухом их картинок і багатьох спроб записати та відтворити їх .
У кінцевому підсумку визнаними винахідниками кінематографа стали
брати Опост і Л у ї Л ю м ’єри з Ф ранції. Саме їхн я апаратура давала змогу
знімати і відтворювати зображення на великому екрані. Брати Л ю м ’ єри
оголосили про винахід кіноапарата «Сінематограф», отримали на нього
патент. Винахідники планували кінокамерою фіксувати історичні події,
і не задумували кінематограф як вид мистецтва.
Днем народження кіно вважають 28 грудня 1895 р., коли було влаш
товано перший публічний сеанс у паризькому «Гранд-кафе» на бульварі Ка~
пуцинок. Показували нім і ролики, як і тривали не більш е хвилини, з-поміж
них документальна стрічка «В ихід ро
ж бітників з фабрики Л ю м 'е р із».
Ш аленої популярності набув фільм
«П р и буття потягу на вокзал Л а-
Сьота» . Н а екрані поїзд рухався так,
ніби насувався на глядачів, і це ви
глядало так реалістично, щ о справля
л о сильне враження. Д еякі глядачі з
переляку зістрибували зі своїх місць.
П ісля виходу фільму оператори з усьо
го світу почали створювати аналогічні
стрічки на інш их вокзалах. Так ви
ник і перший «бродячий» кіносюжет.
Ф іль м «П оли ти й поливальник» став
прообразом сучасної комедії.
У н ім и х ф ільм ах розігрували
сюжети, названі пізніш е «комедією
ля п а с ів », та й сам кінематограф
Опост і Луї Люм’єри розглядали, радше, як атракціон.
У кіно не було своїх професійних ак
торів, і д ля зйомок запрошували пра
цівників театрів, цирку, естради.
Спочатку ф ільм и зн ім али без
монтажу і нерухомою камерою. За
стосовувати монтаж, трюки й спеце
фекти першим почав французьзкий
режисер Жорзк М ельєс, якого навіть
прозвали «кін очар івн ик ом ». Напри
"- г' клад, він відкрив ефект стоп-кадру в
Кадр із фільму «Прибуття потягу першій науково-фантастичній стріч
на вокзал Ла-Сьота», 1896 ці «П одорож на М іся ц ь ».
114
Тема 17-18. Мова і види кіномистецтва
115
РОЗДІЛ II
116
Тема 17-18. Мова і види кіномистецтва
У ч о м у ж п о л я га ю ть о с о б л и в о с ті м ови к ін о м и с т е ц т в а , й о го х у д о ж
ньої о б р а з н о с т і?
117
РОЗДІЛ II
118
Тема 17-18. Мова і види кіномистецтва
119
РОЗДІЛ II
120
Тема 17-18. Мова і види кіномистецтва
121
РОЗДІЛ II
122
Тема 17-18. Мова і види кіномистецтва
Мистецька скарбничка
123
^ ^ у р а к т и ч н о немає лю дей на
и І зем лі, я к і б не п о лю б ля ли
дивитися кіноф ільм и. Х тось —
пригоди чи фантастику, щ о дає
зм огу поринути в незвідані світи,
а хтось — ліричні історії, щоб попла
кати над нещ асливим коханням.
У тім є такі, що захоплюю ться де
тективами й бойовиками, аби «п о
лоскотати» нерви, а чимало інш их
ціную ть гумор і надають перевагу
ком едіям , щ об відволіктися від
буденності. В тім усі, перегляда
ючи ф ільм, хочуть отримати нові
враження, пережити різні емоції.
І кіно дає таку мож ливість. Том у
щ о воно має багату п алітр у тем,
образів. Часом п ісля перегляду
ф ільм у в людини виникає бажання
змінити своє життя на краще, вона
починає це здійснювати, орієнтую
чись на кіногероя — см іливого
чи кмітливого.
Я к вам вже відомо, всі види мис
тецтва розподіляють за жанрами,
проте в кожному з них — музиці,
живописі — цей поділ специфічний.
Я к а ж специфіка кіножанрів?
Ц е поділ фільмів на групи за певни
ми худож німи формами, як і мають
схож і риси внутріш ньої будови,
на основі споріднених тем, образів-
типажів. Кіножанри не мають чіт
ких меж, вони взаємопроникають,
тому часто ф ільм можна віднести
124
Тема 19-20. Жанри і стилі кіно
125
РОЗДІЛ II
126
Тема 19-20. Жанри і стилі кіно
127
РОЗДІЛ II
ІО Поцікавтеся особливостями
• • перерахованих жанрів кіно.
Які твори у жанрах музичної
комедії і мюзиклу ви слухали в попере
дні роки? Чи є з-поміж них кіноверсії?
128
Тема 19-20. Жанри і стилі кіно
129
РОЗДІЛ II
Е.-Л. Веббер. «Memory» («Кішки»); «Do not Cry for Me, Argentina»
(«Евіта») у виконанні Мадонни.
130
Тема 19-20. Жанри і стилі кіно
131
РОЗДІЛ II
132
Тема 19-20. Жанри і стилі кіно
Мистецька скарбничка
133
- 22.
Ї і ї ТА Ш КОЛИ
ІАТОГРАФІ
С
творення кіно — це складний
і тривалий процес, у якому бере
участь великий колектив лю дей
творчих професій — кінематогра
фістів. Кінопрофесії можна умовно
розділити на к ільк а категорій.
Кінопрофесм
професії, пов’язані
з кінопрокатом
Основою д ля постановки ф ільм у
є літературний сценарій. Сценарис
том називають автора сценарію
д ля ф ільм у, телесеріалу, вистави.
Він може вигадати оригінальний
сюжет або ж адаптувати існуючий.
Часто автором або співавто
ром сценарію є режисер-поста-
новник ф ільм у, або кінорежи
сер. Ц е одна з основних професій
у мистецтві кіно, ключова фігура
на знімальному майданчику, що від
повідає за худож ню та сценічну
складові картини. До обов’ язків
режисера входять: визначення за
гального художнього стилю фільму,
керівництво акторами, управління
роботою всіх учасників знімальної
134
Тема 21-22. Професії та школи у кінематографі
135
РОЗДІЛ II
136
Тема 21-22. Професії та школи у кінематографі
137
РОЗДІЛ II
138
Тема 21-22. Професії та школи у кінематографі
139
РОЗДІЛ II
140
Тема 21-22. Професії та школи у кінематографі
141
РОЗДІЛ II
142
Тема 21-22. Професії та школи у кінематографі
143
РОЗДІЛ II
144
Тема 21-22. Професії та школи у кінематографі
145
РОЗДІЛ II
146
Тема 21-22. Професії та школи у кінематографі
Мистецька скарбничка
147
1- 24 .
;ьке кіно
країнськом у кіномистецтву
м инуло вже понад 100 років!
Воно веде свою історію з 1907 року,
коли в Одесі було створено перше
приватне кіноательє, яке поступово
переросло в кінофабрику. Виникли
й інш і кіноосередки. Д л я ф ільмів
за участю Віри Х о л о д н о ї — л е
гендарної зірки нім ого кіно, яка
народилася в П олтаві й багато
знімалася в Одесі, було побудова
но знім альни й павільйон. П іс л я
націоналізації приватні установи
реорганізували в державну к ін о
фабрику, на ї ї основі створили
Одеську кіностудію, що стала цент
ром кіновиробництва.
У 1928 р. було відкрито кінофа
брику в Києві (нині — Національна
кіностудія худож ніх ф ільмів імені
О. Довженка).
148
Тема 23-24. Українське кіно
Одеська кіностудія
149
РОЗДІЛ II
150
Тема 23-24. Українське кіно
Афіша фільму
Ч
Меморіальна дошка Пам’ятник О. Довженку
«Земля», 1930 О. Довженку в Берліні на Чернігівщині
151
РОЗДІЛ II
152
Тема 23-24. Українське кіно
М. Скорик. Концерт
«Карпатський».
153
РОЗДІЛ II
154
Тема 23-24. Українське кіно
н п і
Пам’ятник Миколі Яковченку, м. Київ Пам'ятник Проні Прокоповні
та Голохвастову, м. Київ
Про д олі видатних діячів України різних часів знято історичні фільми:
«Богдан Х м ельни цький » Ігоря Савченка, «Д ан ило — князь Галицький»
Ярослава Л у п ія , «Я рослав М удрий» Григорія Кохана, «Л еген да про кня
гиню О ль гу » і «М олитва за гетьмана М азепу» Ю рія Іллєн к а, « Богдан-
Зіновій Х м ельни цький » М иколи Мащенка, «Н ескорений» Олеся Янчука,
який також розкрив трагедію Голодомору в У країні у ф ільм і «Г олод -3 3 ».
155
РОЗДІЛ II
156
Тема 23-24. Українське кіно
157
РОЗДІЛ II
158
Тема 23-24. Українське кіно
Мистецька скарбничка
159
Тема 2 5 - 2 6
ТЕЛЕБАЧЕННЯ:
ПОГЛЯД У СВІТ
160
Тема 25-26. Телебачення: погляд у світ
161
РОЗДІЛ II
162
Тема 25-26. Телебачення: погляд у світ
163
РОЗДІЛ II
Відеомистецтво, щ о виникло
наприкінці м инулого століття, на
справді стало поєднанням кінема
тографа й телебачення. А дж е для
вираження худож нього задуму
Кадр з телесеріалу «Альф», 1968-1990 в ньому застосовують можливості
відеотехніки, ком п’ ютерного і те
левізійного зображень. З-поміж його жанрових різновидів лаконізмом
і насиченістю спецефектами вирізняються відеокліпи (чи відеоролики).
їх найчастіше застосовують на телебаченні для реклами, для візуального
супроводу м узичних композицій (м узичні відеокліпи).
Телереклам у показують на екрані в будь-який час доби — м іж про
грамами, телепередачами та кінофільмами, навіть під час прямого ефіру,
що дратує глядачів. Проте звертають увагу на рекламний відеоролик
тоді, коли він має мистецькі ознаки: захоплюю чий музичний чи відео-
ряд, позитивні анімаційні персонажі. Існую ть різні варіанти створення
м узики до реклами: від викорис
тання вже готових творів до за
мовлення композитору музичного
ряду. Б ільш ість рекламних відео-
роликів тяж ію ть до театралізації,
наприклад, перевтілення акторів
у вигаданих персонажів.
Завдяки використанню мистець
ких впливів телереклама миттєво
сприймається лю диною , а потім
Реклама на телеекрані*
впливає на її життєві орієнтири.
* Зображення подано в навчальних цілях.
164
Тема 25-26. Телебачення: погляд у світ
165
РОЗДІЛ II
Н и н і перевагу отримую ть не
інф ормаційні, як раніш е, а роз
важ альні телепрограми, я к і за
повнили ефір. Сучасне телебачення
орієнтується на виробництво різно
манітних розважальних телеш оу,
а саме: дискусії та дебати, ігри та л о
тереї, змагання та конкурси тощо.
В ельм и популярним и стали ток-
шоу — екранна форма розмовної
ж урналістики, яка поєднує ознаки
інтерв’ ю, дискусії, діалогу. На ток-
ш оу до студії запрошують цікавих
людей, компетентних експертів, інколи до розмови долучаються гляд а
чі, що створює атмосферу публічності, підвищ ує емоційність передачі.
Різновидам и ток-ш оу є телеміст, — двосторонній д іа ло г р ізн и х
аудиторій або експертів з р ізн и х м іст за допомогою супутникового
зв ’ я зк у, а також теледебати, особливо п о п у ля р н і під час виборів.
Д р ам атур гія ток-ш оу ви будовується з п о слідовн ості запитань, я к і
спочатку визначають ін тр и гу, а потім розгортаю ть сюж ет програми.
166
Тема 25-26. Телебачення: погляд у світ
Мистецька скарбничка
М бдіа (від лат. media — засіб) — синонім засобів масової комунікації та інформа
ції, до яких належать друковані видання, фотографія, преса, кінематограф, відео,
радіо, телебачення, звукозапис та Інтернет.
Телебачення — виробництво аудіовізуальних програм і передач або комплекту
вання придбаних аудіовізуальних продуктів та їх поширення незалежно від тех
нічних засобів.
167
И наш час складно уявити,
С / що колись не існувало фото
графій, адже тепер майже в кожній
родині зберігається добірка сімей
них фото, бодай невеличка, а в деко
го — своєрідний фотолітопис роду.
Ф отограф ія має на м еті ство
рення за допомогою фотоапара
та зображень певних предметів,
об’ єктів, людей. У результаті фото
граф отримує світлину (на папері)
або електронне зображення (циф
рова фотографія). Спочатку вона
була монохромна, згодом виникла
й кольорова.
В инахідниками фотографії є
французи Ж озеф Н ісеф ор Н ьєпс
і Л у ї Ж а к Дагерр та англієць Ві-
ль я м Генрі Ф окс Т елбот (1839).
За відтворюваними подіями фо
тографії умовно поділяю ть на ре-
портажні (без втручання фотографа)
і постановочні.
Зазвичай розрізняю ть фото-
графів-професіоналів і аматорів,
я к і знімаю ть д ля власного задо
волення. Професіоналів часто по
діляю ть на весільних, модельних,
реклам них, пейзаж них, спортив
них фотографів, а також фотожур
налістів. Д еякі сум іщ ую ть ці про
фесії. Фотографії може створювати
як одна людина, так і група осіб.
Першою жінкою-фотографом була
англійський ботанік А н н а Аткінс.
168
Тема 27-28. Фотомистецтво та реклама
Фотокореспонденти висвітлюють
соціальні катастрофи, різноманітні
явища природи, дивовижні стихії.
Часом завдяки невтомній, інколи
й небезпечній, роботі фахівців- Старовинний і сучасний фотоапарати
фотографів з’ являються фоторепор
таж і в ЗМ І. Цікаво, що за багатьма
параметрами складності й ризику
до десятки найстресовіших профе
сій входять фотожурналісти разом
із військовими, пож еж никами,
пілотами тощо.
Ф от омист ецт во н а л е ж и т ь
до візуальних, або пластичних, мис
тецтв і водночас до так званих
«т е х н іч н и х ». Тривалий час побуту
вала думка, що на статус мистецтва
може претендувати ли ш е р ук о Спортивний фоторепортаж (один з кадрів)
творна річ, тому до цього кола не
в клю чали зображення, отримані
за допомогою техніки (фотографія,
кіно, телебачення). Від початку
існування їх вважали тільк и роз
вагами, згодом — технічними за
собами передавання інф ормації,
і, зрештою, у процесі створення
власної худож ньої мови відбувся
їх перехід на мистецький рівень.
Існ ує два напрями фотогра
ф ії — документальна і худож ня.
Д окум ентальна ф іксує миттєвос
ті ж иття, об’ єктивну реальність.
Х уд ож н я втілю є худож ній за
дум, авторський погляд на сцени
й об’ єкти, спеціально обрані або
організовані д ля фотографування.
169
РОЗДІЛ II
170
Тема 27-28. Фотомистецтво та реклама
171
РОЗДІЛ II
Грей Малін.
РімінІ, Італія
(аерознімок)
172
Тема 27-28. Фотомистецтво та реклама
173
РОЗДІЛ II
174
Тема 27-28. Фотомистецтво та реклама
Гіперболізована реклама*
175
РОЗДІЛ II
СНАМІ*10№
8
ШЙН словимочка
ір і лгкпма
КОПОЧНІ ПРВДЇИТК у к р іє л о к о їч ч
V/5Л о*и_
о 4 + Ь НОВА
ПОШТА ^ Ф О К С ТТПНІР ОяеТ
ВЯНІ нр
Ш 8С* ІасеЬаоЬ Оо
©
-ЮНКі Сієене І ^ Е Х І _ ± з с н е у м х гт ш ш т
176
Тема 27-28. Фотомистецтво та реклама
Р е к л а м іс т и , аби п р и в ер н ути
увагу, викликати оптимістичний
настрій споживача, застосовують
візуальні образи. Доведено, що ефек
тивним є співвідношення, коли 70 %
повідом лення становить відеоряд
та м ін ім ум тексту. У реклам них
слоганах, текстових коментарях,
музичному супроводі використову
ють народну творчість: пр и слів’ я,
приказки, частівки, казки, пісні.
Н а мистецтві реклами позна
чаються худож ні стилі: модернізм
і постмодернізм. Н а ранньому етапі
її розвитку запозичували методи
модерну (подання звичайних речей як
предметів мистецтва з ознаками тех
нократичної краси). Нині в рекламній
творчості втілюють естетику урбаніз
му; відчутне захоплення кольором
і лінією, як в абстракціоністів. Нове
ставлення до речей сприяло вивіль
ненню кольору, який і дотепер є осно
вним виражальним засобом реклами.
Спостерігається зрівнювання масових
виробів з творами мистецтва, як у да-
даїстів. Фантазію рекламістів збуджує
«виразність беззмістовного», прита
манна кубізм у і сюрреалізму. П о
пулярні засоби поп-арту, мінімалізму.
177
РОЗДІЛ II
178
Тема 27-28. Фотомистецтво та реклама
Мистецька скарбничка
179
Тема 2 9 - 3 0 .
ПОШИРЕННЯ
МИСТЕЦТВА: М УЗЕ Ї,
ГАЛЕРЕЇ, БІБЛІОТЕКИ
180
Тема 29-30. Поширення мистецтва: музеї, галереї, бібліотеки
181
РОЗДІЛ II
182
Тема 29-30. Поширення мистецтва: музеї, галереї, бібліотеки
- ? і *,’ V а! 1
—ч ----П _ _ Л И
Ш П І і І К І Н '11111
ч цЛ г
т 1 гі Iі п і
— т ■■ ■ 1|
183
РОЗДІЛ II
184
Тема 29-30. Поширення мистецтва: музеї, галереї, бібліотеки
185
РОЗДІЛ II
186
Тема 29-30. Поширення мистецтва: музеї, галереї, бібліотеки
187
РОЗДІЛ II
188
Тема 29-30. Поширення мистецтва: музеї, галереї, бібліотеки
В У к р а їн і найбільш им и вва
жають Н ац іон а льн у біб ліотек у
Україн и ім. В. Вернадського, яка
входить до десяти найбільш их на
ціональних бібліотек світу. Також
Національну парламентську бібліо
теку України, наукові бібліотеки у
Львові, Одесі, Харкові, Чернівцях,
Острозі тощо.
189
РОЗДІЛ II
В ітч и зн я н і б іб л іо т е к и є у н ік а л ь н и м и сховищ ам и к о л о с а л ь н о ї
к іл ь к о с т і кни г, газет і ж ур н алів, нот, ін ш и х дж ерел інф орм ації, я к і
к о м п ле к ту ю ть насамперед у к р а їн ськ и м и виданнями. Н а ц іо н а л ь н і
біб ліотек и ведуть м іж народний книгообм ін з к ни гозбірням и багатьох
країн світу.
Відповідно до змін інтересів і потреб людини бібліотеки впроваджують
нові форми роботи. В Європі виникають пересувні бібліотеки-автобуси,
відкривають міні-бібліотеки в кафе, навіть на зупинках громадського тран
спорту. Кращі бібліотеки сьогодення набувають значення центрів культури
й мистецтва, де відбуваються виставки, концерти, творчі зустрічі.
190
Тема 29-30. Поширення мистецтва: музеї, галереї, бібліотеки
Мистецька скарбничка
191
Тема 3 1 -3 2 .
МИСТЕЦТВО
В Д ІА Л О ЗІ КУЛЬТУР
192
Тема 31-32. Мистецтво в діалозі культур
В У к р а їн і на Х м ельн и ччи н і
є стародавнє місто К а м ’ янець-
П одільськ и й — справжній музей
просто неба. Й ого архітектура
вирізняється самобутністю і тво
рить своєрідне п олік ультур н е се
редовище. Протягом століть місто
неодноразово ставало здобиччю
численних завойовників: монголо-
татарських ханів, литовських кня
зів, польських королів, турецьких
султанів. П ід час одного з таких
нашесть у центрі міста було зведено
масивну споруду костьолу. За ча
сів турецького панування споруду
реконструю вали, перетворили на
м усульманську мечеть, а поруч до
будували мінарет. П іс л я поразки
турецьких військ на мінареті по
П етропавлівський костел і мінарет,
ставили скульптуру. Так відбував м. К ам ’янець-П одільський, Україна
ся «архітектурний д іа л о г» Заходу
і Сходу, який триває і дотепер.
Т а к и х пр и к лад ів у наш ій к р аїн і та за кордоном м ож на навести
чи м ало. Тип ові д алек осхід н і пагоди мож на побачити в європейських
м істах, зокрем а в Б рю сселі. Е кстер’ єри та ін тер ’ єри ци х споруд (арх.
А . М ар сель) прикраш ені розкіш ни м декором, в як ом у дивно пере
п лели ся м ісцеві і схід н і елем енти. Зокрема, зображ ення сцен сам у
райських битв на вітраж ах, ск ульп тур к и р ізн ок ольор ови х драконів,
китай ські сувої з пейзаж ами, м еб лі і вази витонченої роботи, при
везені з П іднебесної.
193
РОЗДІЛ II
А
Палац Альгамбра, м. Гранада, Іспанія
194
Тема 31-32. Мистецтво в діалозі культур
195
РОЗДІЛ II
196
Тема 31-32. Мистецтво в діалозі культур
Пітер
Брейгель
Старший.
Вавилонська
вежа
197
РОЗДІЛ II
198
Тема 31-32. Мистецтво в діалозі культур
В и д атн и й х у д о ж н и к -р е а л іс т
І л л я Рєпін (1844-1930) народився
в містечку Ч у гу їв на Харківщ ині,
залишив значну творчу спадщину.
Мешкаючи за межами м алої бать
ківщ ини, він завжди любив рідну
У к р аїн у, присвятив їй чимало
творів, починаючи з юнацької ак
варелі «Б андурист» і завершуючи
останньою роботою «Г о п а к ». Окрім
знаменитого шедевра «Запорож ці
пиш уть листа турецькому султано
в і», його пензлю також належать
пейзаж «У к р а їн сь к а х а т а », жанро
ва картина «В еч ор н и ц і», «П ортрет
ук р аїн к и », портрет Т. Шевченка.
І. Рєпін брав участь в оформленні
музею Тараса Ш евченка в Кешеві,
шанував поезію великого Кобзаря.
Ілля Рєпін. Українка біля тину
Друж ні стосунки склалися в нього
з етнографом, знавцем історії коза
цтва Д. Яворницьким, що допома
гав митцю в опануванні запорізької
тематики. Як професор Петербурзь
кої Академ ії мистецтв митець під
тримував рисувальні ш коли в К и
єві, Харкові, Одесі. У живописця
навчалися українські худож ни
ки М. Пимоненко, О. М ураш ко,
Ф . Красицький.
На батьківщ ині митця в Ч у гу є
ві відкрито м ем оріальний музей,
у Києві — встановлено пам’ ятник.
Ч им ало українців виявили свої
таланти в країнах Європи.
Ф едір Акименко (1876-1945) —
ком позитор, піан іст і диригент,
педагог. Він викладав у Ін сти ту
ті ш ля х етн и х дівчат і м узи чном у
у ч и л и щ і м іста Х а р к ів , п ізн іш е
став професором П ет ер б ур зь
к о ї к он серваторії. З 1923 р ок у
жив у Ф р а н ц ії. У своїй м узи ці
199
РОЗДІЛ II
С а м о с т ій н о п о ц ік а в т е с я
• • творчістю композиторів укра
С. Круш ельницька в ролі Чіо-Чіо-С ан їнської діаспори США, Канади.
200
Тема 31-32. Мистецтво в діалозі культур
201
РОЗДІЛ II
202
Тема 31-32. Мистецтво в діалозі культур
Мистецька скарбничка
203
1 Назвіть провідні Національні бібліотеки України, зображені на ілюстраціях.
204
ПЕРЕВІРЯЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ
205
ДОДАТКИ
Додаток 1
Практичні художньо-творчі завдання
Тема 1-2. ШКОЛИ І ЛІДЕРИ МОДЕРНУ
Варіант 2. П роф е сійні випроб ування. Групова робота. Уявіть себе дизай
нерами й створіть відповідні дизайнерські майстерні (за інтересами) для ви
готовлення ескізів меблів, посуду, ювелірних виробів у стилі модерн.
206
Додатки
207
Додатки
208
Додатки
209
Додатки
і% щ т
210
Додатки
211
Додатки
РОЧИ^ЁР
V головним РОЛЯМ
уитнотіатірм;З1.4КВІТНЯ
212
Додатки
ллсф ш і
С е р е д н я ш ко л а N ( 3 1 7 С е р е д н я ш ко л а ІЧ( 3 1 7 С е р е д н я ш к о л а N0 3 1 7
с е кц ії • гу р т к и • с е к ц ії > гу р т к и с е к ц ії • гу р т к и • с е к ц ії > гу р т к и с е к ц ії • гу р т к и • с е к ц ії • гу р т к и
213
Додатки
Додаток 2
Музичні твори для виконання
Україна
в -' ж ж І* ^ V - - - . Ь к І
1
г м Р
= д = = ь
■Г Р Р і
»
--------------9 -----------------------------Ф~
Д о - ро - ги ін - ш о - ї не т р е -б а , п о - ки з о - рить Чу - м ац ь - кий
М е - ні не м о ж -н а не л ю -б и -т и , т о -б і не м о ж - на не ц в іс -
У р я— Кг - к ------------------------------кг
/ і 71 * ^ 9 і >• 1 ■р
* * л • Ч 9 Я ^ л
9 - — -— — — *-
1—
ф 4 =
1>— 7 =
ти. Л и ш д о - ти в а р - т о в с в і - ті ж и - т и , по - ки ж и -в е ш і к в іт - неш
ЧАИ11М ----------
1 — *1 іг Ч ------- ------- - І « » ,-----» » ч----- ч----------------- м
Ш Г / / г9 т г ■' 9 Л ф
11 * 1
ках. ти. У к -р а -ї-н о , У к -р а - ї - но, п іс - л я д а -л е -ч і д о
Приспів: Приспів.
Україно, Україно,
Після далечі доріг
Вірне серце твого сина
Я кладу тобі до ніг!
214
Додатки
У моєму краї
М узи к а і слова Н а т а лй М а й
Я г, п Л ЭЁ
^ ... * * ' • * * --------Т---
'------^V _ ^
у м о -є -м у к р а -ї з о -р і с в і-т а н -к о -в і, і ц в і-т у т ь в о -л о ш -к и в с и -н іх н е - б е -с а х у
І п -П і )* » т і а Ф м ф 0 ф ,
[ / --- *
м о -є -м у к р а -ї з о - р іс в і-т а н -к о -в і, і цві-туть в о -л о ш -к и в с и -н іх н е -б е -с а х . О й , д а -н а -д а -н а -д а
— = р - ----- П Г - - ~ — *,— ІР
|^+
- 9 9Г ЛЛЛТГ^ 9*л Ш -
г ^ 9 ~ _
9 9 ? 9 9 П ■'Д «
^ ^ 9 Ф — Д — У ------ И'* ---------- р и — ^ ~ 9 9———
чі-ґі - рі - ґі-д а й -н а , і цві-туть во-л о ш -ки в си -ніх н е -б е -с а х . О й, д а - н а - д а - н а - д а , ч і-ґ і-р і-ґ і-д а й -н а
. т і С. II
• « , в - = Д
215
Додатки
р ш і у Г 9' Щ
Т е м - н а н іч -к а г о -р и вкри - ла, по - ло - ни - ну всю за-
В ін д и - в и в - с я в очі си - ні, ти - хо спер - ш ись на сос-
ш , .
^ І
ли - ла, а в н ій пос - тать с н іж - но- бі - ла
ни - н і, і сло - ва пал - кі лю - бо - ві
У , к і. ------------------------------------- ---------------
к І. ^ л 1 *1
ї . ' / У • і /
я 9 г І Я
^ , — Ф Ф ф
г у - ц ул К с е - ню в н ій п із - нав. - ляв: Гу - ц ул - ко
він до не - і про - мов
і---- з
А к и •«— О <і---- ф---- * ----- * ---- •
Т 1 І1 Г
1
— 3— 1 1
— 3— 1 1
----- 3----- 1
К с е - ню , я т о -б і натр ем - бі - ті лиш о д - н ій в ці - л ім
да - є, звук т р е м - бі - т и лу - нае, а що сер - це ко-
Приспів:
— Гуцулко Ксеню,
Я тобі на трембіті
Лиш одній в цілім світі
Розкажу про любов.
Душа страждає,
Звук трембіти лунає,
А що серце кохає,
Бо гаряче, мов жар.
216
Додатки
Водограй
М у з и к а і с л о в а В о л о д и м и р а Ів а с ю к а
Ф з ї Щ Ш щ
Те - че во - д а , т е - че б и с т -р а , а ку - д и - не зна
і= 5 = 5 = = § : -&— &
-&-• ~ ~о
п о -м іж го - р и в с в іт ш и - р о -к и й те - че, не вер - та є.
^ г1 Р У £ ^ V 1 /
Ми зай - де - мо в чис - ту во - д у бі - л я во - до - гр а -
|ь 8 Щ Щ |^: І |^ : Щ І
В '8
- ю і по - п р о -с и м йо - го щ и -р о - хай він нам зі - гр а - є.
ф 9 ІІ: р р р р [? і* І^ ^ І «М І ^hJ і* = }
О й во - д о - в о -д о -гр а й , гр а й д ля н а с , гр а й . Т а -н о к с в ій ж в а -в и й ,т и , н е з у - п и - н я й .
С т р у -н и д а - є т о - бі к о ж -н а в е с -н а , д з в ін -к іс т ь д а - р у - є їм о - с ін ь я с - н а . *1
2
из ^ щ ^ ^ І
З а к р а - с н у п іс -н ю н а в сі г о -л о -с и щ о х о -ч е ш , в о -д о -гр а ю , п о -п р о - си
А ми з і-г р а -є м на с т р у -н а х о -т и х , х а й р о -з іл л ю т ь в о - н и р а д іс - н и й с м іх .
217
Додатки
М у h e a r t w ill go on
М у з и к а Jam es H o rn er С л о в а W i l l J e n n in g s
H h п ГЗ Ф = m \ ГЗ J p = i
— • • • •
^ *
i- 3 —i
------------------ - H T
¥
J— -d + -a • fs
і J 1 * ------------•
E ve - ry n ig h t in
I = f ^ Л \ > = .
---------------- J ---------- - J ---------б 0 ^ ~ Ф f
% J g
my d ream s і see ^ю и, і fe - el you
h ------------------------------------------------------------------------------ Л
J ------ & ------------------ Ф ---------------------------------------------------------- ч
о
th a t is how I know you go on.
Приспів: Приспів:
Near, far, wherever you are
I believe that the heart does go on 3. You’re here, there’s nothing I fear
Once more, you opened the door And I know that my heart will go on.
And you’re here in my heart, W e ’ll stay, forever this way
And my heart will go on and on. You are safe in my heart
And my heart will go on and on.
218
Додатки
Кіно
М у з и к а А н н и О л е й н ік о в о ї С л о в а Н а т а л ї і Ів а н о в о ї
№ \4 ^ О г Г д ї Г[ і г—с~' Т = 5 їі= ї
^ ^ 1 ^ ^ ^ ^
К о -ж е н м р і - я -т и м а -є п р а - во бу - д у-
^ = Г . г л — — > Р Ф■^= к * = ^ = — У У г
4 г д • '1
в а -т и ж и т -т я , я к в к і-н о , п р и у -д а -ч і о т - р и - м а - т и « б р а -в о » , в ід - ч и - н и - т и з а - к р и - т е в ік
но. П із -н а - в а -т и , я к і н - ш и - м и б у -т и , з р о -з у - м і- т и , в ід -ч у -т и , з б а г - н у - т и : п р о - ж и
№ } « г ^ і і у Ш Ч = ^ = —------і —я - - 5 ^ ^
* -----4
::
у V \ V 1* 1 ----- я~------------- Ф~ * * Г 11
в а -т и ч у -ж і п о -ч у т - тя у кі - н о — т о у - р о - ки ж и т -т я . К і- н о , к і- н о , к і
н о — д о б -р о та м п а -н у - є і зло, де з а -д у м р е -ж и -с е -р а , ак-
N— Ч \---
3------- 1—
т і ----------------- N--------- \--
3 =
1
------ я * У - я Ь ------------- ш
_______ т ------ а _____ й ® І
= м ? != ^ (С — й
Приспів:
Кіно, кіно, кіно —
Добро там панує і зло,
Де задум режисера,
Акторських пригод полотно.
Кіно, кіно, кіно.
219
Додатки
Україн а — це ти
II - ї г=— 3 = =- , К----
7 N гп • І ф '
•-- Ё._ё.__ * *---- • ша ^ ——
є і м ’-я — У к - р а - ї-н а і с о -н е ч -к а т е п -л о . М о - є і м ’я — В и - ш и - в а н - к а , я —
Л ^ і> 7 7- і Л і
х р е с - т и к н а п о -л о т -н і. Мо - є ім ’ - я — с и - н є не - бо,
^ Л і Л і * Г Г ^
с о - н я х м а - л и й п ід н и м . Т а -т о -в і с л о -в а : У - к р а - ї - н а ц е я!
4
М а - м и - н і п іс -н і, У - к р а - ї - н а — ц е ти !
220
Додатки
Чорнобривці
>4 к к— ^7----- ^—
ІСП9 Р А ---------щ— Л ф ___ Ш----- а------ті л
х м <----------- ч _ Ч-4=
---- 1й ф
= м •
------ Ф
-Ф
- ^ к Ь ----- ------- 1
------------ :— ч , і^ ^ _---ф---
і г Р •
ф 1
про кві - ту - чу на - ді - ю сво - ю. Як на
З---- 1 !---- 3-----! г 3 —, І---3--- 1 --- з ----! !---3--- , ,--- З
У г Ь. к ш---------- - -----------,т--------- і -------------------------і ----------- :------------------------------------------- : — . --- ------------ :--------------:--------- -------------------------------------------- Ч -----------
к' 1 У \ "Г \ " Г я -г я
1
г л \ Р У ) У ) л ) щ 1 ■г п )
г У V У \ 7 = --------У -----------
7 =
* 7 ~ 7— 7— 7 7 = У 7 ' "
221
Додатки
Додаток З
Перелік творів для прослуховування
222
Додатки
223
Н авчальне видання
М А С О Л Л ю д м и л а М ихайл івна
МИСТЕЦТВО
П ід р у ч н и к д л я 9 к л а с у з а га л ь н о о с в іт н іх н а в ч а л ь н и х з а к л а д ів
Р е д а к т о р Ю . Б. Б ар ан о в а
Т е х н іч н и й р е д а к т о р Л . І. А л ен іна
К о м п ’ю т е р н а в е р с т к а О. Б. М ур га
К о р е к т о р Л . А . Еско
У п ід р у ч н и к у в и к о р и с т а н о м е т о д и ч н і м а л ю н к и О. В. Калініченко
Ф о р м а т 7 0 x 1 0 0 1/ 6. У м . д р у к . а р к . 1 8 ,1 4 4 + 0 , 3 2 4 ф о р з а ц .
О б л .-в и д . а р к . 1 7 ,6 0 + 0 ,5 5 ф о р з а ц . Н а к л а д 3 4 1 3 2 0 п р . З а м . №
Т О В « В И Д А В Н И Ч И Й Д І М «О С В ІТА »
С в ід о ц т в о « П р о в н е с е н н я с у б 'є к т а в и д а в н и ч о ї с п р а в и д о д е р ж а в н о г о р е є с т р у
в и д а в ц ів , в и го т ів н и к ів і р о з п о в с ю д ж у в а ч ів в и д а в н и ч о ї п р о д у к ц ії»
С е р ія Д К № 5 0 8 1 в ід 1 3 .0 4 .2 0 1 6 р.
А д р е с а в и д а в н и ц т в а : 0 4 0 5 3 , м . К и їв , вул. О б с е р в а т о р н а , 2 5
www.osvita-dim.com.ua