Як діти Осінь шукали

Ведуча: Любі гості, мами й тата,

В дитсадку сьогодні свято,
Це для вас усіх розвага.
Починаємо! Увага!
(заходять до залу діти, стають півколом біля листочків)
(Пісня «Осінь, осінь»)
Ведуча: Діти, у нас сьогодні свято, а яке – ви дізнаєтесь, коли відгадаєте
загадку:
Сонечко землицю
Вже не зігріває,
Із дерев пожовкле
Листя опадає.
Часто дощик накрапає,
Птахи відлітають,
У садах збирають
Щедрі урожаї.
Відгадайте, діти, коли це буває?
Діти: Восени.

Ведуча: Тож зустрічайте любу Осінь.

(Заходить танцюючи Осінь)

Осінь: Я – Осінь, чарівна й ясна. Катя Г.
Я дивна, наче казочка сама.
Тримаю пензлик у руках,
Малюю у садах, гаях.
Малюю всюди – тут і там,
Щоб догодити, любі, вам.
Ви чекали мене, друзі?
То ж скоріше ставайте
І про мене розповідайте.

Діти: Жовте листячко кружляє Ростик Т. укр. ф.

І доріжки вистилає.
Хмарки в небі пропливають,
Холодним дощиком лякають.
Вже у теплі краї
Відлетіли журавлі.

Люди врожаї збирають, Тимофій С. укр. ф.

Вітаміни запасають.
І картопля, й помідори
 Знайшли місце у коморі.

Ведуча: Осінь дружно ми вітаємо

І про неї заспіваємо.
(Пісня «Осінь»)

Осінь: Чуєте, діти, до нас хтось поспішає на свято. А давайте із ним

Пожартуємо і сховаємось під листочками.
(Діти присідають і ховаються за листочками)
(Заходить під музику Лісова фея з мітлою. Танцює)

Лісова фея: Ой, роботи скільки стало! Софія Гараніна

Бо листків багато впало.
Підмітати я спішу,
Чистоту тут збережу.
Зараз віничок візьму
Листя в купу все згорну.
Танок з листям?
Лісова фея: Ой-ой, це зовсім й не листочки. Софія Гараніна
А це ж наші малятка:
Хлопчики й дівчатка.
Пожартували над Лісовою феєю. Розповідайте, навіщо завітали до
осіннього лісу?

Ведуча: Шановна, Лісова феє, ми прийшли до лісу, щоб пошукати лісові ягоди,
грибочки. І, звичайно, помилуватися гарною осінньою природою.

Лісова фея: Гостинно запрошую! Софія Гараніна

Осінь: А я вам по секрету скажу, Катя Г.

Вірші я дуже люблю.
Прочитайте мені вірші?
(Діти читають вірші. Ведуча та Лісова фея роздають дівчаткам
гілочки).

Діти: 1. В парках і садочках Вова В. укр. ф.

На доріжки й трави
Падають листочки
Буро-золотаві.

2. Осінь, осінь…Лист жовтіє, Артем С. укр. ф.

З неба часом дощик сіє.
Червонясте, золотисте
 Опадає з кленів листя.
3. Кожен золотий листочок - Антон І. укр. ф.
Малесеньке сонечко,
Всі зберу у кошик я,
Поставлю на віконечко!

4. Осінь, осінь вже прийшла, Матвій Є. укр. ф.

Ліс барвисто одягла.
І на вітрі на дубку
Листя крутиться в танку.

5. Темная діброва Саша С. укр. ф.

Стихла і мовчить.
Листя пожовтіле
З дерева летить.

6. І летять листочки Сергій С. укр. ф.

З гілки на доріжку.
Шелестять по листю
І тупочуть ніжки.

Осінь: Листочки у вальсі будуть кружляти і зі мною танцювати. Катя Г.

(Танок з листочками. В кінці віддають гілочки Осені)
(Гримить грім. Діти закривають голови руками)

Ведуча: Що за гамір? Що за стук?

Звідкіля цей дивний шум?

Осінь: Хмарка осіння до нас прилетіла. Катя Г.

І свято зіпсувати нам захотіла.

(Заходить під музику Хмара з барабаном)

Хмара: Я – Хмара зла, я грозова. Віка С.
Веселитися не люблю
І дощем усіх заллю.
Що це ти, Осінь, усіх розважаєш?
Чи правил моїх не знаєш?
Всім сумувати, мене боятися,
І не співати, і не сміятися,
Осінь золоту від вас забираю,
А дощ холодний вам залишаю.
(Тягне Осінь за руку)
Осінь: Ні, ні, ні. Катя Г.
Не потрібні нам дощі.
Ти за руку мене не тягни,
А краще до діток відпусти.

Хмара: Все рівно заллю вас дощами. Віка С.

(Виходить Ведуча з парасолькою)

Ведуча: Якщо небо хмуриться,
І лякає нас дощем,
Що з собою ми берем?
Діти: Парасольку?
(Діти підходять до Ведучої і читають вірші)

Діти:
1. Дощик сиплеться з кленочка, Варвара Г. укр. ф.
Дощик жовтий, золотий,
А зелені ще дубочки
Хочуть осінь обійти.
Дощик сиплеться і пада,
По стежинці дріботить.
І веселим листопадом
Вітер грається й біжить.
2. Дощик, дощик Маша С. укр. ф.
У віконце стукотить.
Дітвора пішла у танець,
Аж ногами тупотять.
Щойно дощик накрапає –
Парасольку відкриваю,
І яскраву, і велику,
Жовто-синю, ще й блакитну.

Ведуча: Тож не будемо стояти,

Краще починаєм грати.
(Гра з парасолькою)
(Звучить грім)
Ведуча: Ой, малята, що я чую! Грім гримить. Треба нам сховатися. (Діти біжать
на стільчики). Давайте виженемо злу Хмарку, голосно скажемо:
Разом: Хмарко, Хмарко, відлітай
І маляток не лякай!
Хмарка: Не піду! Віка С.
Ось ви які! Тоді я справді Осінь забираю,
А дощ холодний залишаю.
(Звучить грім. Хмарка забирає Осінь. Виходять)

Лісова фея: Що ж нам робити? Яке ж свято без Золотої Осені? Софія Г.

Ведуча: Я знаю, що нам робити.

Ми разом в осінній ліс підемо
І красуню Осінь знайдемо.
А допоможе нам у цьому чарівна сопілочка.

Лісова фея: А ось і жабка. Софія Г.

(Звучить музика. Виходить жабка)

Жабка: Журюсь я під осінь, Аліса Г.
Малесенька жабка:
Уже потемніла у соняха шапка,
І жовтими стали листочки у клена,
А я ще й досі зелена-зелена!

Лісова фея: Жабко, а Осінь Золоту ти там не зустрічала? Софія Г.

Жабка: Ні, ні, ні. Аліса Г.

Я не бачила її.
(Жабка сідає)

Ведуча: Ну що ж, знов, сопілочко, грай,

І гостей нам закликай.
(Імітує гру на сопілці)
На лісовій галявині
Виросли сестрички.
Виросли сестрички,
Червоні полунички.
(Виходять дівчата-полунички).

Полунички: 1. Ми веселі полунички, Настя Ш. Валерія Б.

Подружки ми і сестрички.

2. Ми не хочем, щоб нас їли,

Хоч смачні – немає сили!
 3. Ми красиві та червоні,
Дуже милі та ще й модні.

Лісова фея: На лісовій галявині Софія Г.

Ви росли, виростали,
А Осінь Золоту
Ви там не зустрічали?

Полунички: Ні, ні, ні. Ми не бачили її! Настя Ш. та Валерія Б.

разом
(Полунички сідають)

Ведуча: Чарівна сопілочко, заграй,

І звіряток нам скликай.
Хто по гілочкам стрибає
І горішки там ховає?

(Забігає Білочка з кошиком)

Білочка: Гілочками лісу Софія Гамаль
Спритно я стрибаю,
І смачних горішків
Повний кошик маю.
Треба усе літо
Добре працювати,
Щоб в холодну зиму
Їжі вдосталь мати.

Лісова фея: Ми з тобою, Білочко, пограли, Софія Гараніна

І грибочків назбирали.
Ти по гілочкам стрибала.
Часом Осені не зустрічала?

Білочка: Ні, ні, ні. Я не бачила її! Софія Гамаль

(Білочка сідає)

Ведуча: Далі, сопілочко, грай

І гостей нам закликай.
(Імітує гру на сопілочці)

Лісова фея: По доріжці хтось спішить. Софія Гараніна

Листям тихо шарудить.
 (Виходить Їжачок)
Їжачок: Я – маленький їжачок. Максим П.
Скільки в мене голочок!
П’ять, шість…десять… Ой багато!
Годі всі порахувати!
В мене шубка з колючок,
В мене сіра спинка.
Ніс, як чорний п’ятачок,
Очі – намистинки.

Лісова фея: Їжачок-колючок, ти такий веселий! Софія Гараніна

А чи Осінь ти не зустрічав?

Їжачок: Ні, ні, ні. Я не бачив її! Максим П.

Ведуча: Що ж нам, дітки, робити? Ніхто Осені не бачив, ніхто її не зустрічав.

Може ми її вже ніколи не знайдемо? Потрібно щось інше придумати.

Лісова фея: Я ось думала, думала і придумала! Давайте заспіваємо улюблену

пісню Хмарки про дощик. Вона, коли цю пісню почує, одразу на свято прийде і
Осінь Золоту з собою приведе! Софія Гараніна

ПІСНЯ «ДОЩИК»
Ведуча та Лісова фея стають посередині з парасольками. Діти біля них.

(Заходять Хмарка та Осінь)

Хмарка: Дуже дякую вам, друзі. Улюблену пісеньку почула я. Віка С.
Адже без хмарки і дощику не буде осені.

Осінь: Також не буває осені без сонячних днів Катя Г.

Лісова фея: Тож не будемо сваритися. Софія Гараніна

Краще гратися і веселитися!

Осінь: Як же мені вам віддячити, малята? Катя Г.

Ви по лісі йшли і мене знайшли. (Задумується)
Буду зараз чаклувати,
Все навколо малювати.
Раз, два, три, чотири, п’ять,
Починаю чаклувать.
(Ведуча виносить кошик з гостинцями, накритий хустиною)
Осінь: Раз, два, три, чотири, п’ять, Катя Г.
Продовжую чаклувать.
Хустинку піднімаємо,
Що під нею – зараз взнаємо! (Знімає хустку з кошика)

Дитина: Осінь щедрі дари Ліза Б. укр. ф.

Принесла для дітвори.
Пригощайтеся, малята,
Веселішим буде свято!

(Катя Г. роздає гостинці)

Осінь: Швидко спливають хвилинки. Катя Г.

Ось і прощатись пора.
І на прощання всім зичимо
Щастя, здоров’я, добра!

Ведуча: Закінчилось свято.

Та ми не сумуємо,
Усмішки та радість
Усім подаруємо.
(Діти під музику виходять із залу).