Завдання

Завантажте файл "Вірші про пори року" та виконайте наступні

завдання.
Відформатуйте текст. Під час форматування тексту необхідно
установити:
1. Всі поля (верхнє, нижнє, ліве та праве) — по 2 см
2. Розташуйте текст в дві колонки.
3. Вірші про різні пори року мають бути на різних сторінках.
4. Вгорі сторінки установити колонтитул, що містить ваше прізвище
5. Внизу сторінки праворуч установити колонтитул, що містить номер
сторінки.
6. Створити автоматично зміст, який буде включати назви пір року
Відформатований файл (або посилання на нього) здайте для
перевірки.

Вірші про зиму

Веселий сніг
Сенатович Оксана
Падав сніг,
Падав сніг –
Для усіх, усіх, усіх,
І дорослих і малих,
І вселих і сумних.
Всім, хто гордо носа ніс,
Він тихцем сідав на ніс.
А роззяв, як на сміх,
Залетів до рота сніг.
Вереді за комір вліз
І довів його до сліз.
А веселі грали в сніжки –
Сніг сідав їм на усмішки
І сміявся з усіма:
- Ой, зима, зима, зима!

Ой летять сніжинки
Бойко Григорій
Ой, летять, летять сніжинки
На будинки, на ялинки,
На дороги, на поля —
Біла-біла вся земля!
Сніг лапатий, сніговій...
Здрастуй, свято — Рік Новий!
Вийшов Дід Мороз з хатинки,
Зупинивсь біля ялинки,
Нас чекає на сніжку
В срібно-білім кожушку.
У вогнях ялинка сяє,
А Снігуронька співає:
— Люба зимонько-зима!
Веселіш, як ти, нема!

Випав сніг
Забіла Наталя
Вдягнувшись тепліше,
Морозяним ранком
Мариночка вийшла
І стала на ґанку.
— Як гарно навколо!
Все вкрилось кругом
Пухнастим та чистим
Блискучим сніжком.
У білому вбранні
Зелені ялини.
Під сніг, як під ковдру,
Сховались рослини,
Щоб їх не дістали
Морози страшні,
Щоб взимку заснути
Й ожить навесні.
Ставаймо на лижі,
Сідаймо в санчата,
Берімо коньки,
Щоб стрілою помчати!
Хай щоки щипає
Мороз жартома!
Хороша погода!
Весела зима!

З добрим ранком!
Жиленко Ірина
Донечко, з добрим ранком!
Глянь за вікно, маленька.
Котик на нашім ґанку
з чорного став біленький.
Сніг йому в очі диха,
котик кумедно чмиха.
Вуха сховавши в іній,
диба трамвайчик синій.
З неба летять троянди,
щічки дітей квітчають.
Мама прасує банти,
поки співає чайник.
Тато вмиває доню,
доня сміється: — Тату!
Треба купити поні —
в саночки запрягати.
Сонце прийшло до ґанку,
котику в очі диха...
Донечко, з добрим ранком!
Донечко, з першим снігом!

На лижах
Марійка Підгірянка
Сніги упали свіжі,
Прослався білий шлях,—
Візьму я бистрі лижі,
Полину наче птах.
Засніжена дорога
Зникає десь у млі —
Коли б летіти змога
На голубі шпилі.
В далеку Верховину,
Що мріє у півсні,
У тиху полонину,
В Карпати чарівні!

Вірші про весну

Весна
Д. Павличко
До мого вікна
Підійшла весна,
Розтопилася на шибці
Квітка льодяна.
Крізь прозоре скло
Сонечко зайшло
І поклало теплу руку
На моє чоло.
Видалось мені,
Що лежу я в сні,
Що співає мені мати
Золоті пісні,
Що мене торка
Ніжна і легка,
Наче те весняне сонце,
Мамина рука.

Березень
Наталя Забіла
Тут надходить третій місяць,
Той, що Березнем зовуть.
Ще з-під стріх бурульки висять
І поволі розтають.
Восьме березня, звичайно,
Пам’ятає кожен сам:
Встаньмо вранці й привітаймо
Всіх жінок і наших мам.
Ось весна вже зовсім близько.
З гір біжить, шумить потік.
Нам в гаю дає берізка
Свій живущий, свіжий сік.

Травень
Коваленко Олена
По травах шовкових,
Лісах та дібровах
Травень блукає,
На сопілці грає,
І де він проходить –
То там жито сходить,
У садочках пишно
Розцвітають вишні.
В малих козенят,
Веселих ягнят
Прорізались трішки
Молоденькі ріжки.

Весняна пісенька
О. Пчілка
Весна-чарівниця,
Неначе цариця,
Наказ свій послала,
Щоб краса вставала
І проліски, й травка,
Й зелена муравка,
І кульбаба рясна,
І фіалка ясна –
Всі квіти весняні,
Веселі, кохані
З-під листя виходять.
Голівки підводять
Од сну зимового
До сонця ясного!
Ті квіти дрібненькі,
Мов діти маленькі.
Розбіглися в гаї,
Я їх позбираю
В пучечок до купки –
Для мами-голубки.

Сонячний зайчик
Сонячний зайчик до ліжка підкрався,
Весело мружився та посміхався,
Теплими лапками гладив по щічках –
Доброго дня! До побачення нічка!
Так кожен ранок ми зустрічаєм
З сонячним зайчиком, що поспішає
В душу промінець світла занести,
І пробудити в ній сонячну весну.
Зі сходом сонця засліплює очі,
Освітлює путь до пізньої ночі.
Працює не задарма – за усмішки.
Ти посміхнись – і зігрієшся трішки.
Постійно знаходимось під пильним оком
Добрим, привітним і ледь косооким.
Як тільки сонце за обрій заходить,
Зайчик нічний на роботу виходить.
Місячний зайчик, як сутеніє,
Прискочить і сни солодкі навіє.
Місячним сяйвом покладе спати,
Окутає сном, як почнеш позіхати.
Без вихідних працюють зайчата,
Проте їм немає куди поспішати.
Несуть нам з тобою тепло і спокій,
Щоб нікому з людей не було одиноко

Вірші про літо

ЛІТНІ СТЕЖКИ
Ю. Ференцева
Вранці справжню таємницю
Нам відкрила Оля:
— Всі стежки, як придивитись,
Мають власний колір!
До садка біжить зелена,
Біла — до хмаринки.
А до річки в'ється стрічка
Синьої стежинки!
До суничок шлях червоний,
Золотий — до сонечка...
Прокидайтесь швидше, соні,
Відчиніть віконечка!
Кольоровими стежками
Вирушаймо разом з нами!

Сліпий дощ
Качан Анатолій
Дозріли жито і пшениця,
Комбайн спішить на косовицю.
І, як навмисне, в день такий
Прийшов на поле дощ сліпий.
Йому кричать: "Не заважай
Збирати людям урожай!
Іди собі гуляти в ліс!"
А дощ пішов на сінокіс.
І тут йому не раді теж:
"Ти наше сіно зіпсуєш!
Іди собі на болота!"
А дощ вертається в жита.
Іде і журиться, що всюди
Женуть його із поля люди,
Хоча раніш не проганяли,
А скрізь, як гостя, зустрічали.

Літо
Федор Лавриненко
Літо, тепло, трави, квіти,
Загубивсь струмок між трав.
Череду до ставу пити
З односельців хтось пригнав.
Небо чисте, синє-синє,
Сонце в червні палить скронь.
Сохне, пахне чаєм сіно.
І пісок, немов вогонь.
А вода в ставку прозора,
Тепла, наче хто нагрів,
Ось лелека там, - нескоро,
За поживою побрів.
В лісі квіти, ваблять очі
Білі плаття у берез.
Тихо листям щось шепочуть
Зачаровують до сліз.
Літо, тепло, трави, квіти...
Відпочить сів серед трав.
В цьому раї гарно жити,
Хоч не легко, - безліч справ.

Канікули
Костецький Анатолій
«Канікули! Канікули!» —
співає все навколо.
Канікули, канікули,
канікули у школі!
А що таке — канікули?
Це літні дні барвисті,
це час, коли нам ніколи
хоча б на мить присісти,
бо треба мчати босими
наввипередки з вітром,
з густих лісів приносити
горіхів повні відра.
Це час у річці хлюпатись,
підсмажувати спини
і зранку в лузі слухати
тонку струну бджолину...
Це час, коли за хлопцями
ми скучим, як ніколи,
і нам страшенно схочеться
скоріше знов до школи!

Вірші про осінь

Щедре сонце
Качан Анатолій
З неба сонце променисте
Зливою лилося
На зелене буйнолистя,
У дзвінке колосся.
Ціле літо по краплині
Сонце ми збирали,
Обережно у корзини,
В кошики складали.
Зашуміли в косовицю
Ниви урожайні —
Це забили у пшениці
Крилами комбайни.
Трактори заскиртували
Сонячне проміння,
І над полем заблищало
Срібне павутиння.
Все тепло своє за літо
Сонце розгубило,
Ним земля тепер зігріта.
Відпочинь, світило.
Ще горять його краплини
В яблуках із саду,
В стиглих кетягах калини,
В гронах винограду.
Прилетіли омелюхи,
Раді кожній гронці,
Заспівали в завірюху
Пісеньку про сонце.

Осінній парк
О. Війтик-Ющук
Вже побагряніло
Листячко на клені,
Але на вербиці
Ще воно зелене.
На каштані листя
З жовтою каймою.
Йду осіннім парком
Тихою ходою.
Таких фарб немає
Влітку, ні зимою.
Недаремно осінь
Зветься золотою.

Крилате насіння
Качан Анатолій
Кружляє над нами
Насіння крилате,
Радіє насіння,
Що вміє літати.
Це клени високі
З осінньої гілки
Синів проводжають
В далеку мандрівку.
І згадують сумно
Дерева бувалі:
Колись і вони
Над землею літали!
— Ми знову знялись би,
Як наше насіння,
Та роки не ті,
І тримає коріння...
Кружляє у небі
Насіння крилате,
Радіє насіння,
Що вміє літати.
Одна насінина
З кленової крони
Довірливо сіла
Мені на долоню.
І каже:— Я довго
Блукала над містом,
Але на асфальт
Не наважилась сісти.
Благаю, мій друже,
Якщо це не важко,
Візьми й посади мене
В землю, будь ласка.

Дощова осінь
Анатолій Качан
Водить осінь хороводи,
Під мелодію дощів
На прогулянку виходять
Парасолі і плащі.
Там розмову парасолі
Із плащами завели:
«Ах, як довго у неволі,
У темниці ми були.
Та вернулися тумани, задощило в небесах, —
І ми знову у пошані,
Знов нас носять на руках…»
І прийшли тоді до згоди парасолі і плащі,
Що найбільша насолода —
Це коли ідуть дощі.