Історичний портрет Данила Апостола

Данило Апостол – український політичний, військовий та державний діяч. Був

Гетьманом Військо Запорізького, головою Гетьманщини на Лівобережній Україні з 1727
по 1734 роки, гетьманом Глухівського періоду, представником козацького роду Апостолів
волоського походження.
I. Народився 4 грудня 1654 року в с. Великі Сороченьці (Полтавщина)  в
сім’ї миргородського полковника Павла Апостола. Данило Апостол був
прихильником політики гетьмана Івана Мазепи та одним з активних
учасників розроблення положень українсько-шведського союзу. 25
жовтня 1708 р. разом з українськими полками він приєднався до
шведської армії. Проте в листопаді, проаналізувавши причини
перших воєнних невдач шведських військ в Україні, перейшов на бік
Петра І. Під час розшуків спільників і однодумців П. Полуботка, у 1724
р. Д. Апостол був заарештований. У 1727 р., після ліквідації
Малоросійської колегії, були призначені вибори гетьмана, на яких
гетьманом було обрано Д. Апостола. Данило Апостол активно
впроваджував судову реформу. Він видав спеціальну інструкцію про
реорганізацію полкових, сотенних і сільських судів, охороняв права
селян, захищав від наступу козацької старшини права міст. За його
гетьманства було укладено зводи українського права. Данило Апостол
опікувався українським купецтвом, захищаючи його інтереси перед
російською владою.
Походи: Азовсько-дніпровські походи 1695-1696 року, Прутський поход (1711 р.),
Перський похід (1722 р.); учасник Північної війни (1700-1721 рр.) проти Швеції; битва
під Ераствером, битва під Варшавою (1705 рік).
Посади: 1 жовтня 1727 року обрали його гетьманом; двічі був Миргородським
полковником (1682-1686, 1693-1727 роки).
Сім‘я: 3 сина та 6 доньок: Павло, Петро, Василь, Марта, Ганна (старша), Параска,
Тетяна, Марія, Ганна (молодша).
Останні роки: помер 1734 року у Великих Сорочинцях, похований в Спасо-
Преображенській церкві.
Нагороди: Орден Святого Олександра Невського.
Серед історичних умов, на тлі яких Данило Апостол Розгортав свою діяльність є
такі:
1) Смерть Петра І
2) Смерть Павла Полуботка
3) Загострення російсько-турецьких відносин
4) Ліквідація Першої Малоросійської колегії\
II. Зовнішність
Данило Апостол мав привабливу зовнішність, дуже високий зріст, який перевищував 2
метри, фізичну силу, під час бою втратив праве око.
Характер
Був відважним та мужнім, це засвідчено писемними джерелами. Під час штурму
турецької фортеці Кизикермен він «…знатную паче протчиїх показивал храбрость» [7, с.
155], але втратив око і з тих пір завжди носив на голові пов’язку. Таким його і зображено
на прижиттєвому і пізніших портретах.
Серед вчинків, які варто наслідувати є такі:
1) Провів «Генеральне слідство про маєтності»
 2) Зумів домогтися скасування багатьох обмежень та утисків,
запроваджених Петром І
3) Встановив точний бюджет державних видатків
4) Реформував суди
5) Відновив право гетьмана призначати генеральну старшину і полковників
III. Виражав інтереси України та всіх її станів
IV. Основні наслідки його діяльності:
1) Збереження не деякий час ті права і свободи, які ще лишалися в
українців
2) Настання Правління гетьманського уряду
V. Данило Апостол спромігся тимчасово пригальмувати процес
перетворення Гетьманщини на адміністративну одиницю Російської
імперії, втримати на деякий час ті права і свободи, які ще лишалися в
українців. Отже, я кладу високу оцінку його діяльності і схвалюю засоби,
якими він прагнув досягти мети.