МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДО ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ
з дисципліни
“Основи метрології та електричні вимірювання”

Дніпропетровськ
2008

3
 Міністерство освіти і науки України
НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІНСТІТУТ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ
ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
Кафедра електротехніки та метрології

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДО ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ
з дисципліни
“ Основи метрології та електричні вимірювання”

для студентів за напрямe підготовки 0922 Електромеханіка

спеціальності
8.092204 Електромеханічні системи енергоємних виробництв

Дніпропетровськ
НГУ
2007

4
Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни “Теоретичні основи
електротехніки” (розділ “ Стаціонарні процеси у лінійних електричних колах”)
для студентів за напрямом підготовки 0922 Електромеханіка спеціальності
8.092204 Електромеханічні системи енергоємних виробництв / - Д:
Національний гірничий університет, 2007. – 71 с.

Затверджено методичною комісією з напряму підготовки 0922

Електромеханіка (протокол № 1-10/06 від 17.10.06) за поданням кафедри
електротехніки і метрології (протокол № 4 від 16.05.06).

Відповідальний за випуск завідувач кафедри електротехніки і метрології

В.І.Корсун, д-р техн.наук, проф.

5
 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №1ЕВ
ПЕРЕВІРКА АМПЕРМЕТРА І ВОЛЬТМЕТРА

Мета: одержати практичні навички при виконанні перевірки

електровимірювальних приладів.
Програма роботи
1. Ознайомлення з приладами, які підлягають перевірці, та вибір зразкових
приладів.
2. Визначення умов перевірки.
3. Перевірка амперметра.
4. Перевірка вольтметра.
Етапи роботи
Етап 1. Ознайомлення з приладами, які перевіряються, і вибір зразкових
приладів
На шкалі вимірювальних приладів міститься інформація про вимірювальну
систему приладу; клас точності, якому відповідає прилад; відомості про
внутрішні параметри; вимоги до умов експлуатації; ступінь захищеності від
впливу зовнішніх електричних, магнітних полів, тощо. Інформація
відображується у вигляді умовних позначок, перелік яких затверджено
державним стандартом.
Необхідно ознайомитися з приладами, які перевіряються, умовними
позначками на шкалах і розшифрувати їх. Установити принцип дії кожного
приладу, призначення, клас точності, необхідні вимоги щодо коректного
виконання вимірів. Спираючись на відомості про прилади, які підлягають
перевірці, необхідно правильно визначити метрологічні параметри зразкових
приладів.
Дані про зразкові прилади та прилади, які перевіряються, занести до табл.1.
Етап 2. Визначення умов виконання перевірки електровимірювальних
приладів
Таблиця 1
Умовні позначки на шкалі
Назва приладу Система Межа Умовні позначки на шкалі
вимірювань
Амперметр, що
перевіряється
Амперметр
зразковий
Вольтметр, що
перевіряється
Вольтметр
зразковий

При перевірці вимірювальних приладів необхідно визначити умови їх

експлуатації: температуру та вологу навколишнього повітря, атмосферний тиск,
наявність поблизу приладів джерел електричних та магнітних полів. Звернути
увагу на необхідне робоче положення приладів (горизонтальне, вертикальне).

6
 Отримані дані про умови експлуатації занести до табл. 2. Зробити
висновок відносно умов перевірки приладів.
Таблиця 2
Умови роботи вимірювальних приладів
Рівень
Атмосферний
Температура Відносна зовнішніх Положення
тиск, Висновок
повітря, 0С вологість, % магнітних приладів
мм.рт.ст.
полів

Етап 3. Перевірка амперметра

Зібрати електричне коло за схемою, наведеною на рис.1.

Рис.1
TV
PAx PA
У якості джерелаR=10..30
напруги, що подається на вхід схеми, використовується
лабораторний
~U автотрансформатор
Ом (ЛАТР), який на схемі позначено “ TV ”.
Грубе регулювання сили струму у електричному колі досягається завдяки
використанню автотрансформатора. Точне регулювання необхідно здійснювати
за допомогою реостата R . Перед перевіркою стрілки перевіряємого та
зразкового приладів встановити точно проти нульових позначок на шкалі.
Перевірка приладів виконується наступним чином. Шляхом поступового
збільшення вхідної напруги електричного кола (грубе регулювання) досягти
першої оцифрованої поділки шкали перевіряємого амперметру. За допомогою
плавного регулювання з використанням реостату встановити стрілку точно
напроти оцифрованої поділки перевіряємого приладу. Зняти покази зразкового
приладу. Покази обох приладів занести до табл. 3 (стовбчики 1 та 2).
Таблиця 3
Результати перевірки амперметрів
Покази приладів Похибки
По Абсолютна Відносна Приведена
Зразкового Поправка
вір. Зрост. Зменш. Зрост. Зменш. Зрост. Зменш.
При При Серед-
нє Δ I' Δ I '' In
Ix, зрост. зменш.
, δ' , δ '' , γ' , γ '' ,
A I '
, I ''
, I cp , ,
А % % % %
А А
А А ,А

7
 Таким чином необхідно зняти покази для усіх оцифрованих поділок
перевіряємого амперметра, при цьому треба переміщувати стрілку тільки в
одному напрямку – напрямку зростання сили струму. При невиконанні
останньої вимоги дослідження треба зробити спочатку. Після досягнення
найбільшого значення вимірюваної сили струму необхідно повторити
експеримент у бік зменшення показів приладу. Результати занести до табл. 3
(стовбчик 3).

Примітка: один штрих при літерних позначеннях виміряних та обчислених параметрів

відповідає режиму зростання показів приладу, подвійний штрих використано при зменшенні
вимірюваної величини.

Етап 4. Перевірка вольтметра

Порядок проведення перевірки вольтметра аналогічний. Схема дослідного
кола при ввімкненні двох вольтметрів зображена на рис.2. Результати перевірки
занести у табл. 4.

TV а в

~U Рис.2
PVx PV
Для точного регулювання напруги на вольтметрах між точками а та в схеми
рекомендується увімкнути реостат з опором 1..1,5 кОм.
Таблиця 4
Результати перевірки вольтметрів
Покази приладів Похибки
По Абсолютна Відносна Приведена
Зразкового Поправка
вір. Зрост. Зменш. Зрост. Зменш. Зрост. Зменш.
При При Серед-
Ux, зрост. зменш. нє ΔU ' ΔU ' ' Un δ' δ '' γ' γ ''
, , , , ,
В U '
U ''
U cp , ,
B % % % %
B B
,B ,B ,B

Після виконання розрахунків та заповнення таблиць необхідно зробити

висновок – чи відповідають амперметр та вольтметр, що перевірялися, своєму
класу точності.

8
 Звіт повинен містити
1. Номер, назву, мету та програму лабораторної роботи.
2. Дані про прилади (табл. 1, 2).
3. Схеми перевірки амперметра та вольтметра.
4. Табл. 3 та 4 з результатами перевірки приладів.
5. Висновки щодо відповідності приладів вказаному класу точності.
Список літератури
1. Основы метрологии и электрические измерения. Уч. для вузов / Авдеев
Б.Я. и др.; под ред. Е.М. Душина. – Л.: Энергоатомиздат, 1987. – С. 23-61.
2. Электрические измерения / Под ред. А.В. Фремке. – Л.:Энергия, 1973. –
С. 18-24.
Методичні вказівки
Етап 1. При виборі зразкових приладів необхідно керуватись наступними
правилами:
 основна приведена похибка зразкового приладу повинна бути не менш,
ніж у три, а бажано у п’ять разів нижче основної приведеної похибки приладу,
який перевіряється;
 прилади змінного струму необхідно перевіряти зразковими приладами
електродинамічної системи. Припускається використання в якості зразкових
приладів амперметри та вольтметри тієї ж системи, що і перевіряємі, але з
кращими метрологічними характеристиками;
 верхня межа вимірювань зразкового приладу повинна бути такою ж, як і у
перевіряємого, або не повинна перевищувати її більш, ніж на 25%.
Етап 2. Нормативними документами встановлені умови експлуатації
засобів вимірювань у відношенні величин (виключаючи ту, яка підлягає
вимірюванню), під дією яких змінюється дійсне значення міри, покази приладу
чи рівняння перетворення перетворювача. Факторами, які впливають на покази
приладів, є температура і вологість повітря, атмосферний тиск, рівень
зовнішніх електричних та магнітних полів, положення приладу, частота та інші.
Похибка засобів вимірювань при нормальних умовах експлуатації
називається основною похибкою. Висновок про нормальні умови експлуатації
виконується при порівнянні дійсних значень вказаних факторів з допустимими
значеннями, вказаними у паспортних даних приладів. Основні похибки
вимірювань підлягають визначенню на основі даних про клас точності
приладів. Якщо умови перевірки приладів відрізняються від нормальних, то
при обробці результатів вимірювань необхідно врахувати додаткову помилку.
Етапи 3, 4. Абсолютною похибкою показів приладу ΔA є різниця між
показами перевіряємого приладу A x і дійсним значенням вимірюваної
величини A (зразковий прилад):
ΔA= A x − A .
Абсолютна похибка має ті ж одиниці вимірювання, які має вимірювана
величина.

9
 Відносна похибка показів приладу визначається як відношення абсолютної
похибки до дійсного значення величини, тому вимірюється у долях одиниці чи
у відсотках:
ΔA
δ= ⋅100 %
A .
Поправкою називається значення величини, що додається до одержаного
при вимірюванні значення величини з метою виключення систематичної
похибки. Поправки визначають для кожної позначки шкали перевіряємого
приладу по середньому арифметичному двох вимірювань при збільшенні і
зменшенні вимірюваної величини:
' ''
A +A
A n = A cp− A x , де A cp = 2 ,
' ''
A , A - дійсне значення вимірюваної величини відповідно при її зростанні
та зменшенні.
Приведена похибка розраховується як відношення абсолютної похибки до
нормуючого значення:
ΔA
γ= ⋅100 %
AH ,

де A H - нормуюче значення (дорівнює довжині діапазону вимірювань, на

який працював прилад).
Щоб урахувати похибку, що вноситься зразковим приладом, рахуються, що
прилад відповідає своєму класу точності, якщо

γ max ≤K пов −К зр ,

де γ max - найбільше із розрахованих значень приведеної похибки, одержаних

в результаті перевірки;
K пов , К зр - відповідно класи точності перевіряємого та зразкового приладів.
Прилад не відповідає присвоєному класу точності, якщо

γ max ≥K пов + К зр .

Висновок про відповідність приладу присвоєному класу точності зробити не

можна, якщо
Kпов −К < γ
зр max <K
пов +К
зр .
Бувають випадки, коли приладом з класом точності за приведеною
похибкою необхідно виконати перевірку приладу з класом точності за
відносною похибкою, або навпаки. В цьому випадку максимальна абсолютна
похибка зразкового приладу Δзр повинна бути в три і більше разів меншою за

10
максимальну абсолютну похибку перевіряємого приладу Δпов . Абсолютні
похибки приладів находимо за формулами:
γ⋅А Н δ⋅А
Δ= Δ=
100 ; 100 .
Прилад відповідає своєму класу точності, якщо
ΔA
max ≤Δ −Δ
пов зр , де
ΔA max - найбільше із значень абсолютних похибок, взятих з ряду
перевіряємих процифрованих поділок.
Прилад не відповідає присвоєному класу точності, якщо
ΔA max ≥ Δпов + Δ зр .
Висновок про відповідність приладу присвоєному класу точності зробити не
можна, якщо
Δ пов −Δ зр < ΔA max < Δпов + Δ зр .
Контрольні запитання
1. Які вимоги ставляться до зразкових приладів?
2. Що таке основна і додаткова похибка вимірювань?
3. Як визначаються поправки до перевіряємих приладів?
4. Що характеризує клас точності приладу?
5. За якими похибками визначається клас точності приладу?
6. Які фактори впливають на точність вимірювань?
7. Чому покази зразкового приладу, одержані при зростанні і зменшенні
вимірюваної величини, можуть бути різні?
8. Які прилади потрібні для визначення умов перевірки приладів?
9. Чим характеризуються нормальні умови роботи приладів?
10.Яке призначення мають резистори у схемах та як вони обираються?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 6ЕВ

ВИМІРЮВАННЯ ПОТУЖНОСТІ У ТРИФАЗНИХ КОЛАХ

Мета: навчитися робити вимірювання активної та реактивної потужності у

трифазних колах.
Програма роботи
1. Зборка кола для вимірювання активної потужності.
2. Вимірювання активної потужності.
3. Зборка кола для вимірювання реактивної потужності.
4. Вимірювання реактивної потужності.
5. Розрахунок похибок вимірювання.
Етапи роботи
Етап 1. Зборка кола для вимірювання активної потужності
Для вимірювання активної потужності у трифазних колах
використовуються різні схеми ввімкнення ватметрів, які обумовлені
особливостями підключення навантаження у трифазному колі (з’єднання
трикутником або зіркою, трипровідні та чотирипровідні кола, симетричне та
несиметричне навантаження).

11
 Вимірювання активної потужності в чотирипровідних колах здійснюється за
допомогою трьох ватметрів; для вимірювання потужності в трипровідних колах
при симетричному навантаженні достатньо одного ватметра, для
несиметричного – двох. В лабораторній роботі для вимірювання активної
потужності в трипровідному колі використовується метод двох ватметрів.
Схема підключення двох ватметрів, яка показана на рис.1, дозволяє
вимірювання активної потужності при симетричному та несиметричному
навантаженні.
SF1 R1
U*
FA SFA SF2 R2
IН
A PW1 PA1
I* SF3 C
UН

Rд PV1
SF1 R1
FB SFB SF2 R2
B PA2
SF3 C

Rд
SF1 R1
UН
FC SFC SF2 R2
IН
C PW2 PA3
I* SF3 C
U*

Рис.1

Зібрати електричне коло за схемою, приведеною на рис.1, враховуючи, що:

1) при опорі навантаження R1,2 =400; 600; 800 Ом їх з’єднують трикутником;
2) амперметри повинні вимірювати лінійні струми; 3) перемикач межі ватметра
за напругою встановити у положення UH=300 В, якщо межа ватметру за
напругою становить 150 В, то для розширення межі вимірювань за напругою
необхідно послідовно з обмоткою напруги кожного ватметра ввімкнути
R
додатковий опір Д (при цьому ціна поділки ватметра зміниться).
Етап 2. Вимірювання активної потужності
Виміряти активну потужність трипровідного кола при симетричному та
несиметричному неоднорідному навантаженні. Несиметрію здійснювати
вмикаючи навантаження у фазах кола з різними значеннями опору R1,2 .
Показання приладів та значення опору навантаження занести у табл. 1.
Впевниться в тому, що зміна реактивного навантаження не впливає на
суму показів ватметрів!

Таблиця 1
Виміряно Обчислено

12
 Наванта- Uл I1 I2 I3 W1 W2 P=W1+W2 Pm Pb δ Pm δ Pb
ження
ричнеНесимет- Симетрич-не В А А А Вт Вт Вт Вт Вт % %
R
C
R, C

R, C

Етап 3. Зборка кола для вимірювання реактивної потужності

Зібрати ланцюг згідно із схемою, наведеною на рис. 2, для вимірювання
реактивної потужності. Для цього необхідно змінити тільки схему ввімкнення
паралельних обмоток ватметрів. Опір RО повинен бути рівним опору
паралельних обмоток обох ватметрів.

Етап 4. Вимірювання реактивної потужності

Виміряти реактивну потужність триповідного кола при симетричному,
несиметричному навантаженні. Отримані показання приладів занести у табл. 2.
Примітка: провести дослідження, спостерігаючи, як змінюються покази
ватметрів та їх сума при зміні активного опору фаз.

SF1 R1
UН
FA SFA SF2 R2
IН
A РW1 PA1
I* SF3 C
U*
PV1
SF1 R1
FB SFB SF2 R2
B PA2
SF3 C
0
Rд
Рис. 2 SF1 R1
U*
FC SFC SF2 R2
C PW2
IН
PA3
Таблиця 2
Наванта- Виміряно
I* SFОбчислено
3 C
ження Vл I1 I2 I3 UНP1 P2 Q Qm Qb δ Qm δ Qb
=√ 3( P1+P 2)
В А А А Вт Вт вар вар вар % %
R
C

13
 ричнеНесимет- Симетрич-не
R, C

R, C

Етап 5. Розрахунок похибок вимірювань

Паспортні дані вимірювальних приладів занести до таблиці 3. За
формулами, наведеними у методичних вказівках до лабораторної роботи,
обчислити абсолютну та відносну похибку вимірювань активної і реактивної
потужностей.

Звіт повинен містити

1. Номер, назву, мету та програму лабораторної роботи.
2. Схеми електричних кіл для проведення вимірювань активної та
реактивної потужностей (рис.1 та 2).
3. Заповнені таблиці 1, 2, 3.
4. Обчислення активної та реактивної потужностей.
5. Обчислення похибок вимірювань.

Таблиця 3
Призначення Заводський Система Межа Ціна поділки Клас точності
приладу номер вимірювання
Вольтметр
( PV 1 )
Ватметр
( PW 1 )
Ватметр
( PW 2 )
Амперметр
( PA1 )
Амперметр
( PA 2 )
Амперметр
( PA 3 )

Список літератури
1. Основы метрологии и электрические измерения. Уч. для вузов /
Авдеев Б.Я. и др.; под ред. Е.М. Душина. – Л.: Энергоатомиздат, 1987. – С. 404-
411.

14
 2. Электрические измерения. Общий курс / Под ред. А.В. Фремке. – Л.:
Энергия, 1973. – С. 157-159, 163-165.
3. Савенко В.Г. Измерительная техника. – М.: Высшая школа, 1974. –С. 78-
80.
4. Основи метрології та електричні вимірювання: Навч. посібник /
М.Г. Поляков, В.Г. Тарасенко. – Дніпропетровськ: НГАУ, 2002. – С.100-107.
Методичні вказівки
Етап 2. Покази ватметра можуть бути позитивні чи негативні в залежності
від кута зсуву між струмами та напругами, тому покази ватметрів слід
підсумовувати алгебраїчно. При ввімкненні приймачів реактивного
навантаження сума показань ватметрів не повинна змінитись, так як при цьому
змінюється величина лише реактивної потужності, активна потужність
залишається незмінною.
Етап 4. При вимірюванні реактивної потужності трифазного кола двома
ватметрами паралельні обмотки цих ватметрів разом з опором R0 створюють
зірку. При цьому необхідно додержуватися умови:
RU 1 =R U 2=R 0 ,

де RU 1 , RU 2 - опори паралельних обмоток ватметрів.

Етап 5. Обчислення похибок при непрямих вимірюваннях створюється
шляхом диференціювання функції в частинних похідних кожного з визначених
параметрів [4]. Розрахункові формули для оцінки похибки вимірювання
активної потужності наведено нижче. Розрахунок похибки вимірювання
реактивної потужності виконати самостійно.
Повна активна потужність трифазного кола складається із суми показів двох
ватметрів, ввімкнених за схемою рис.1:
P=W 1 +W 2 .
Абсолютні похибки показань ватметрів обчислюються наступним чином
- для приладів з класом точності, який відповідає приведеній похибці:
γ 1⋅P H 1 γ 2⋅P H 2
ΔP 1=± ΔP 2=±
100
; 100 ;
- для приладів з класом точності, який відповідає відносній похибці:
δ 1⋅W 1 δ 2⋅W 2
ΔP 1=± ΔP 2=±
;100 100 .
Максимальна абсолютна похибка вимірювань
ΔP m=|ΔP 1|+|ΔP 2| ;
ймовірна абсолютна похибка
ΔP b =√( ΔP 1 )2 +( ΔP 2 )2 .
Максимальна відносна похибка вимірювань:
ΔP
δP m= m 100 %
P ,
ймовірна відносна похибка розраховується таким чином

15
 ΔPb ΔP ΔP
δP b =
W 1 +W 2 √
100 %= ( 1 )2 +( 2 )2
P P , %.
Контрольні запитання
1. При якій умові покази одного з ватметрів у схемі рис. 1 при повній
симетрії кола:
а) рівні нулю;
б) негативні?
2. Чому пропорційна різниця показів ватметрів у схемі рис.1 при
симетричному колі?
3. Яке призначення має опір R0 у схемі рис.2 та як його розрахувати?
4. Як виміряти одним ватметром активну і реактивну потужності у
трипровідному симетричному колі?
5. Як визначити ціну поділки ватметру?
6. Запишіть вирази показань ватметрів у схемі рис.1 для несиметричного і
симетричного трифазного кола.
7. Які умови застосування схем з двома ватметрами рис.1 та 2?
8. Як розрахувати
RД для ватметрів у схемі рис.1?
9. По яким метрологічним характеристикам обирається ватметр?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 28ЕВ

ОЦІНКА ТОЧНОСТІ РЕЗУЛЬТАТІВ ПРЯМОГО, НЕПРЯМОГО ТА
БАГАТОКРАТНОГО ВИМІРЮВАННЯ

Мета: Навчитися визначати похибки при виконанні вимірювань

електричних параметрів прямим і непрямим методами та шляхом
багатократних наглядів.
Програма роботи
1. Зборка електричного кола, виконання прямих вимірювань струму,
напруги та активної потужності. Визначення похибок прямих вимірювань і
запис результату вимірювання.
2. Визначення вимірюваної непрямим методом величини, розрахунок
похибок і запис результату непрямого вимірювання.
3. Виконання вимірювань з багатократними наглядами, обробка і запис
результату.
Етапи роботи
Етап 1. Зборка електричного кола, виконання прямих вимірювань струму,
напруги і активної потужності. Визначення похибок прямих вимірювань і запис
результату вимірювань.
Зібрати електричне коло відповідно з рис.1 і виконати прямі вимірювання
струму I , напруги U та потужності P .
Параметри котушки індуктивності – активний опір та індуктивність
позначені на схемі відповідно R K та L .

16
 Покази приладів занести у табл. 1. (Виконується одне вимірювання трьох
параметрів – сили струму, напруги та потужності). При проведенні
експериментальних досліджень необхідно записати параметри вимірювальних
приладів – клас точності та межу вимірювань.
U*H
SF
F
PA PW
I*H IH

UH Rk

PV
~127 B
L
Рис.1

На основі отриманих
F SF даних визначити абсолютні похибки та записати

результати прямих вимірювань до табл. 1 з урахуванням вимог, які ставляться

до подання результатів вимірювань згідно стандарту.
Таблиця 1.
Покази приладів Похибки вимірювань Результати вимірювань
I, A U, B P, Вт I, A U, B P, Вт II UU PP

Етап 2. Визначення вимірюваної непрямим методом величини, розрахунок

похибки і запис результату непрямого вимірювання
За результатами прямих вимірювань розрахувати повну потужність S та
опір Z котушки, а також коефіцієнт потужності кола cosϕ . Визначити
похибки і результати непрямих вимірювань. Одержані значення занести до
табл. 2.
За вказівкою викладача для непрямих вимірювань можуть бути задані:
активний опір R і реактивний опір X L , індуктивність L котушки,
реактивна потужність Q, що споживається котушкою.
Таблиця 2.
Розраховані значення Похибки вимірювань Результати вимірювань
S, ВА Z, Ом cosϕ S, ВА Z, Ом  SS ZZ cosϕ 
cosϕ cosϕ

Етап 3. Виконання вимірів з багатократними спостереженнями, обробка і

запис результату.
За допомогою цифрового моста чи мультиметра провести спостереження за
значеннями десяти опорів резисторів, обраними з однієї технологічної партії.
Результати багатократних спостережень, результати обчислень та результати
вимірювань занести до табл. 3. (При підготовці звіту до лабораторної роботи
зверніть увагу, що перший стовпчик буде містити десять рядків).

17
 За результатами багатократних вимірювань побудувати графіки гістограми
та теоретичної функції густини ймовірностей вимірюваної величини.
Таблиця 3.
Результати Параметри точності Результат
наглядів вимірювання
Ri , Ом σ , Ом σ n , Ом ε , Ом ΔR , R± ΔR , Р=
Ом
R1 = …
…
R10= …

Звіт повинен містити

1. Назву, мету і програму роботи.
2. Схему дослідного кола (рис. 1).
3. Табл. 1, 2 і 3 з результатами вимірювань.
4. Графік з гістограмою і функцією густини ймовірностей вимірюваної
величини опору резисторів.
5. Висновки.
Список літератури
1. Основы метрологии и электрические измерения / Под ред. Е.М. Душина.
– Л.: Энергия, 1987. – С.10-35, 362-387.
2. Основи метрології та електричні вимірювання: Навч. посібник /
М.Г. Поляков, В.Г. Тарасенко. – Дніпропетровськ: НГАУ, 2002. – С.11-27.
Методичні вказівки
Етап 1. Абсолютна похибка ΔX визначається на основі класу точності
приладу. Відомо, що для більшості електромеханічних приладів клас точності
ΔX
γ= ⋅100 %
визначається за основною і приведеною похибкою: XH , де X H -
нормуюче значення вимірюваної величини (у даному випадку у якості
нормуючого значення обирається межа вимірювання даного приладу); ΔX -
абсолютна похибка вимірювання.
Якщо клас точності приладу обведено колом, це означає відповідність його
ΔX
δ= ⋅100 %
основній відносній похибці, тобто X , де X - значення
вимірюваної величини.
Розрахунок ΔI , ΔU , ΔP проводиться за приведеними вище формулами.
Результат розрахунку абсолютної похибки повинен мати не більше двох
значущих цифр. Форма запису прямого вимірювання має такий вигляд:
X п = X±ΔX , де X - покази приладу (повинні мати тій же останній розряд,
що й в абсолютній похибці).
Етап 2. Максимальне значення похибки непрямого вимірювання
розраховується за формулою:
18
 ∂Y ∂Y ∂Y
ΔY m=| Δx1|+| Δx 2|+…+| Δxn|
∂ x1 ∂ x2 ∂ xn ,
де Y =f ( x 1 , x2 , … x n ) - відома залежність, за якою обчислюється результат
непрямого вимірювання фізичної величини Y ;
x 1 , x 2 , … x n - значення фізичних величин, визначені за результатами прямих
вимірів;
Δx 1 , Δx2 , … Δxn - значення абсолютних похибок;
∂Y ∂ Y ∂Y
, ,…
∂ x 1 ∂ x 2 ∂ x n - частинні похідні функції Y по аргументам x 1 , x 2 , … x n .
Оскільки величини абсолютних похибок є величинами випадковими, тому
рекомендується для розрахунку точності непрямих вимірювань визначити
ймовірне значення похибки (середньоквадратичне) за наступною формулою:
n 2
ΔY =
. √∑ (
i=1
∂Y
Δx
∂ xi i )
Відносна похибка результату непрямого вимірювання визначається за
формулою:
ΔY
δ= ⋅100 %
Y ,
де Y - обчислене значення функції.
П р и к л а д . Розрахувати абсолютну і відносну похибку при визначенні повної
потужності S за показами амперметра і вольтметра.
Повна потужність дорівнює S=IU . Візьмемо частинні похідні від S за I та за
∂S S
=I U
U . Отримуємо: ∂U ; I . Ймовірне значення абсолютної ΔS та відносної

δS похибок: ΔS= √ (I⋅ΔU )2 +(U⋅ΔI )2 ,

ΔS ΔU 2 ΔI 2
δS= =
S √( U ) ( )
+
I
= √ δU 2 + δI 2 .
Результат непрямого вимірювання записується у такому ж вигляді як і прямого:
S H =S±ΔS .
Етап 3. При обробці результатів багатократних вимірювань приймаємо
гіпотезу про нормальний закон розподілу вимірюваних випадкових величин та
розкиду їх похибок.
Відповідно з нормативними вимогами порядок обробки результатів
вимірювань з багатократними спостереженнями такий:
1. Обчислити найбільш ймовірне значення величини, що шукаємо:
n
1
R̄= ⋅∑ R i
n i =1 ,

19
де n - загальне число вимірювань; Ri - значення вимірюваної величини
(опору) при виконанні i -го вимірювання, Ом.
2. Обчислити середньоквадратичне відхилення результатів спостережень:
n n

√ √
2
∑ ( R i− R̄ ) ∑ ΔR2i
i =1 i=1
σ= =
n−1 n−1 ,
де ΔR i=R i− R̄ абсолютна похибка i -го вимірювання, Ом.
3. При підозрі на анормальність (невідповідність нормальному закону
розподілу випадкових величин) якогось результату нагляду, який значно
відрізняється від інших у експериментальній виборці, необхідно обчислити
показник анормальності V k для цього результату і порівняти його з
табличною величиною β для даного об’єму вибірки (табл. 4). Якщо підозри
підтверджуються, то цей результат нагляду повинен бути виключеним із
вибірки, а значення R̄ та σ обчислені заново з урахуванням зменшеного
об’єму вибірки.
Таблиця 4.
Значення β при довірчій ймовірності P =0,95
n 5 6 7 8 9 10 12 14 16 18 20 25
β 1,67 1,82 1,94 2,03 2,11 2,18 2,29 2,37 2,44 2,5 2,56 2,65

Показник анормальності результату спостереження визначається за

формулою:
Rk − R̄
V k =| |
σ .
Критерієм анормальності є умова V k > β , тобто при справедливості цієї
нерівності результат Rk з експериментальної вибірки необхідно виключити
та виконати обчислення за п.1, 2 наново.
4. Обчислити коефіцієнт варіації: υ=σ / R̄ .
5. Обчислити середньоквадратичне значення середньоарифметичного
(відхилення результату вимірювання):
σ
σ n=
√n .
6. Обчислити довірчі межі ймовірної складової похибки результату
вимірювань
ε =t ⋅σ
p n , де pt - коефіцієнт довіри (критерій Стьюдента),
який визначається за табл. 5 в залежності від значення довірчої ймовірності
P та числа K=n−1 .
Таблиця 5.
Коефіцієнт довіри
t p (при довірчій ймовірності Р=0,95)

20
 К 4 5 6 7 8 9 11 13 15 17 19 24
tp 2,78 2,57 2,45 2,37 2,31 2,26 2,2 2,16 2,13 2,11 2,09 2,06

При виконанні лабораторної роботи рекомендується нехтувати

систематичною похибкою, тому довірчі межі загальної похибки результату
вимірювань співпадають з довірчими межами ймовірної складової, тобто
R   , а результат багатократних вимірювань подається у формі:
R= R̄∓ΔR ; P=0, 95 .
П о б у д о в а г р а ф і к і в . Побудова гістограми (ступінчатої кривої, що
характеризує розподіл ймовірності випадкової складової похибки) починається
з визначення числа інтервалів, на які розподіляється діапазон зміни випадкової
величини N=3 , 32⋅lg(n)+1 . Одержане значення N закругляється до цілого
значення.
На гістограмі по осі абсцис відкладається значення опору, Ом; по осі
ординат – частоти попадань у кожному інтервалі. Весь діапазон зміни R від
Rmin до Rmax розбивається на N інтервалів і підраховуються частоти P j
Nj
P j=
попадань значень у кожен з інтервалів n , де N j - загальне число
попадань випадкової величини R у j -й інтервал. Гістограма є графічним
виразом залежності P j =f ( R) (рис.2).

Рис.2
Функція густини ймовірності випадкової величини для нормального закону
розподілу має вигляд:
( R− R̄)2
−
1 2 σ2
P( R)=
R

⋅e
σ √2 π

і може бути побудована графічно при відомих параметрах R̄ та σ , якщо

задатись деякими значеннями
R
i . Обидва графіка (гістограму та теоретичну
функцію густини ймовірностей) необхідно привести на одному рисунку.
Контрольні запитання
1. Поясніть поняття довірчого інтервалу та довірчої ймовірності.
2. За яких умов результат вимірювань приймають за анормальний?
3. Як аналітично записується закон нормального розподілу ймовірності?

21
 4. Як правильно записати результат вимірювань: а) одного нагляду; б)
багатьох наглядів?
5. Які методи вимірювань Ви знаєте?
6. Як визначити найбільш ймовірне значення результату наглядів?
7. Чи може бути точність непрямого вимірювання бути більшою, ніж при
прямому вимірювані однієї і тієї величини?
8. Виведіть залежність для вимірювання похибки непрямого вимірювання
L , R k , sin ϕ , tg ϕ .
9. Які фактори впливають на похибки непрямих вимірювань?
10.Як визначити похибку однократних вимірювань?
11.Що означає таке зображення класу точності приладів: 1,5 ; 1,0; 2,5;
0,02/0,01?
12. Як визначити ціну поділки ватметра?
13.Коли з’являються додаткові похибки?
14.Коли з’являється методична похибка (взаємодії)?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №29-ЕВ

ДОСЛІДЖЕННЯ ПОХИБОК ВИМІРЮВАЛЬНОГО
ТРАНСФОРМАТОРУ НАПРУГИ
Мета: навчитися вимірювати похибки за напругою та кутові похибки
вимірювальних трансформаторів напруги.
Програма роботи
1. Зборка схеми для перевірки трансформатору напруги.
2. Визначення похибки трансформатора за напругою.
3. Визначення кутової похибки.
Етапи роботи
Етап 1. Зборка схеми для перевірки трансформатору напруги (TV)
Зібрати електричне коло у відповідності із схемою, приведеною на рис.1.
Через автоматичний перемикач вмикаються два трансформатори TV 0 та TV 1
. На приведеній схемі через AX позначено первинне коло TV 0 , через
A' X' - відповідно первинне коло трансформатора напруги TV 1 .
Прописними буквами ax позначені затискачі вторинного кола
трансформатора TV 0 , a x - трансформатора TV 1 .
' '

Проаналізуйте запропоновані схеми підключення двох трансформаторів

напруги: перший з них ( TV 0 ) працює у режимі холостого ходу; другий ( TV 1 )
підключений на навантаження R . Крім того, у вторинне коло трансформатора
TV 1 ввімкнено амперметр A . У якості навантаження у вторинній обмотці
TV 1 оберіть реостат з RH  150 (Ом) та I=1,5÷2 А.
Для виконання лабораторної роботи рекомендується обрати наступні
прилади: амперметр зі шкалою I H =2,5 А; вольтметри з U H =3, 150, 300 В.
SF
F A
A/
22 R
a
a/
 x x/
F SF

X/
X

~220 B

Рис.1

Етап 2. Виконання вимірювань

Після перевірки викладачем кола увімкнути його та виконати наступні
вимірювання. За допомогою реостату змінювати силу струму у вторинному
колі трансформатору TV 1 приблизно у такому діапазоні 0,5÷2 А. Виконати
вимірювання у 4÷6 точках та занести значення у таблицю 1.
У кожній точці необхідно виміряти та записати значення напруги U ax на
вторинній обмотці TV 0 (трансформатор працює у режимі холостого ходу,
тому це значення повинно залишатися приблизно постійним і дорівнювати 100
Ua x
В); значення напруги на вторинній обмотці TV 1 (оскільки цей
' '

трансформатор ввімкнений на навантаження, то напруга на вторинній обмотці

буде поступово зменшуватися з зростанням сили струму); та значення різниці
Uaa
напруг '
.
Uaa
Зверніть увагу, що значення напруги буде невеликим (приблизно
'

3В), тому для його вимірювання неможливо застосовувати вольтметри

електромеханічної системи. Рекомендується використовувати багатомежеві
електронні чи цифрові вольтметри, обравши відповідну межу вимірювання.

Таблиця 1
№ п/п Виміряно Обчислено
U ax Ua x
' ' Uaa ' I fU δU δ ¿U
В В В А % град град
1
2
3
…
n

Етап 3. Обробка результатів вимірювань

Обчислені при обробці результатів вимірювань значення похибки по
напрузі та кутової похибки трансформатору занести до табл.1.
Звіт повинен містити

23
 1. Назву, мету і програму роботи.
2. Схему дослідного кола (рис. 1).
3. Табл. 1 з результатами вимірювань та обчислень.
4. Формули з виконаними обчисленнями.
5. Векторну діаграму.
6. Висновки.
Список літератури
1. ГОСТ 9032-69. Трансформаторы измерительные лабораторные.
2. Электрические измерения. Общий курс / Под ред. А.В. Фремке. – Л.:
Энергия, 1973. – С90-101.
3. Электрические измерения / Под. Ред. В.И. Малиновского. – М.:
Энергоатомиздат, 1985. – С.110-121.
Методичні вказівки
При виконанні обчислень необхідно знайти значення fU , % -
припустимої похибки коефіцієнту трансформації по напрузі, чи просто
похибка трансформатора по напрузі. Вона залежить від метрологічних
характеристик трансформатора, а саме, від класу точності, який визначається
параметрами навантаження.
Похибка по напрузі обчислюється наступним чином:
1) знайти коефіцієнт трансформації при холостому ході
U
k тр х . х = AX
U ax ,

де U AX =220В – номінальна напруга на первинній обмотці трансформатора

напруги TV 0 .
2) знайти коефіцієнт трансформації для трансформатора TV 1 , який має такі ж
самі параметри, що і трансформатор TV 0 , але ввімкнений на
навантаження:
U
k тр  AX 
U ax .

Зверніть увагу, що значення

k тр будуть різні при різному навантаженні у
вторинному колі трансформатора напруги.
3) Для кожного режиму (під режимом розуміється робота трансформатора при
певному значенні навантаження) розрахувати значення допустимої похибки
коефіцієнта трансформації за напругою:
|k −k |
f U = тр тр х .х. ⋅100 %
k тр х.х . .
Для виконання лабораторних досліджень використовуються трансформатори з
класом точності 0.2 при S H =15 BA , тобто з похибкою коефіцієнта
ном
трансформації f U =0,2% . Якщо для будь-якого режиму дослідження

24
розрахункова похибка не перевищує цього значення, то трансформатор напруги
відповідає своєму класу точності.
Кутова похибка трансформатора напруги, яка визначається підключеним у
його вторинне коло навантаженням обчислюється приблизно наступним чином:
U a a'
δ U =arctg
U a ' x'
.
Результуюча кутова похибка трансформатора визначається сумою:
δ U' =δ U +δ U
0 ,
δU
де 0 - кутова похибка у режимі холостого хода, яка визначається
конструктивними параметрами реального трансформатора (вимірюється у
δ =0
хвилинах). Для ідеального трансформатора U0 .
δ
Для реального трансформатора U0 являє собою табличне значення. Для
проведення розрахунків у даній лабораторній роботі рекомендується значення
 U 0  10 
.
Векторна діаграма будується згідно з вимірюваними значеннями сили
струму та напруг методом засічок. Розмір кутової похибки можна знайти згідно
з теоремою косинусів.

Контрольні запитання
1. За яким параметром обирається опір навантаження а) для
трансформаторів напруги; б) для трансформаторів струму?
2. Поясніть виникнення кутової та амплітудної похибки для
трансформаторів.
3. Якісно побудувати векторну діаграму для трансформаторів струму та
напруги.
4. На показання яких вимірювальних приладів впливають вказані похибки
трансформаторів: кутова, амплітудна, кутова та амплітудна?
5. Що впливає на клас точності вимірювальних трансформаторів?
6. Чи впливає на точність вимірювань довжина провідника від приладу до
трансформаторів струму, напруги?
7. Як розрахувати кількість приладів, які можна ввімкнути у вторинну
обмотку трансформаторів струму, напруги?
8. Вкажіть призначення трансформаторів струму і напруги.
9. Чи потрібно заземляти вторинну обмотку трансформаторів?
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №17ЕВ
ВИМІРЮВАННЯ ПАРАМЕТРІВ ЕЛЕКТРИЧНИХ ВЕЛИЧИН
ЕЛЕКТРОННО-ПРОМЕНЕВИМ ОСЦИЛОГРАФОМ
Мета: навчитись використовувати різні методи та технічні підходи для
вимірювання електричних величин, що змінюються періодично, за допомогою
електронно-променевого осцилографа.
Програма роботи

25
 1. Ознайомлення з основними конструктивними елементами, принципом дії
та правилами роботи з осцилографом.
2. Вимірювання часових та амплітудних параметрів синусоїдного сигналу:
частоти, періоду, кута зсуву фаз, амплітуди і діючого значення.
3. Вимірювання постійної складової сигналу.
4. Обчислення результатів вимірювання.
Етапи роботи
Етап 1. Ознайомлення з основними конструктивними елементами,
принципом дії та правилами роботи з осцилографом
За конспектом лекцій, літературними джерелами та методичними
вказівками вивчити призначення та принцип дії основних конструктивних
елементів осцилографа.
Етап 2. Вимірювання частоти, періоду, кута зсуву фаз, амплітуди і діючого
значення синусоїдного сигналу
Для вимірювання часових та амплітудних параметрів періодичного сигналу
зібрати електричне коло за схемою, представленою на рис.1. Електричне коло
вмикається на вхід генератора звукових сигналів (ГЗС). ГЗС дозволяє отримати
синусоїдний сигнал, параметри якого можна регулювати.
Щоб виміряти характеристики синусоїдного сигналу необхідно виконати
наступну послідовність дій:
1) подати вимірювальну напругу в гніздо “ 1 M Ω, 30 pF ”;
2) установити перемикачем режиму роботи підсилювача відповідний канал;

Y1 R
ГЗС

Рис.1 Y2

3) поставити перемикач “ V /дел ” у таке положення, щоб амплітуда

зображення складала 5 клітинок;
4) Поставити перемикачі каналів та синхронізації “~”, “~” в положення “~”;
5) відповідно каналу “Y”, на який подається сигнал, ввімкнути синхронізації.
“Внутр.” I або II;
6) ручку “Уровень” установити в середнє положення; ручку “Стаб.” повільно
переводити з крайнього лівого положення в праве до появи сталого
зображення;
7) ручкою “Уровень” установити стале зображення;
8) ручку ” ↕ ” установити так, щоб мінімальний рівень сигналу співпадав із
однією із нижніх ліній, а максимальний був у межах екрану.
Наприклад, ми отримали зображення, приведене на рис. 2.

26
 Рис. 2
Період сигналу T =N 2⋅m S , де N 2 - кількість клітинок, що відповідає
періоду сигналу на екрані осцилографа; mS - масштабний множник часу,
1
f=
“с/дел”. Частота сигналу T .
N 1⋅m U
U m= N1
Амплітуда сигналу 2 , де - кількість клітин, що
відповідають розмаху синусоїдного сигналу; mU - масштабний множник
напруги, “В/дел”.
Діюче значення синусоїдного сигналу:
Um
U=
√2 .
Осцилограма напруги на активному опорі R за формою співпадає з
осцилограмою струму у цьому колі u R=iR . На підставі цього можна
розрахувати амплітудні параметри сили струму за законом Ома I m=U m / R .
При відсутності активного опору для вимірювання струму у коло додатково
необхідно ввімкнути безреактивний шунт і відповідну напругу виміряти на
ньому.
Для визначення фази між двома синусоїдними сигналами однієї частоти
можна використовувати двоканальний осцилограф. При цьому:
1) перемикачі каналів “~”, “~” установити в однакове положення;
2) установити перемикач режиму роботи підсилювача в положення “…”;
3) подати опорний сигнал на вхід каналу І, а порівнюючий – на вхід каналу
ІІ;
Будьте уважні при вмиканні кінців вимірювального кабелю до схеми. Його
виводи “1”, “2” повинні бути приєднані до однієї точки, інакше вони
перемкнуть елементи схеми.
4) Інвертувати сигнал ІІ каналу шляхом натискання кнопки  ;
5) установити перемикачем “V/дел” кожного із каналів близькі за
величинами зображення (біля 5 клітинок по амплітуді);
6) ручкою “Уровень” установити стійке зображення сигналів;
7) установити перемикач “Время/дел” на швидкість розгортки, що
забезпечує 1, 2 періоди сигналів на екрані;

27
 8) розмістити осцилограми сигналів Y1 та Y 2 симетрично відносно

горизонтальної осі за допомогою ручки“ ↕ ”;

9) виміряти період опорного сигналу 1 (рис. 3);

Рис. 3
10) виміряти різницю по горизонталі між відповідними точками
сигналів;
11) фазовий зсув розраховується за формулою
360
ϕ= t
t1 x .
Етап 3. Вимірювання постійної складової сигналу
Для вимірювання постійної складової сигналу зібрати електричне коло за
схемою, наведеною на рис. 4, та виконати наступну послідовність дій:
а) шляхом перемикання відповідних ручок управління осцилографом
забезпечити стійке зображення дослідного сигналу на екрані;

VD Y
ГЗС

Рис.4.

б) встановити тумблер “~”, “~” в положення “~”, при цьому на екрані

осцилографа буде отримано зображення, аналогічне наведеному на рис. 5,
крива 1;

28
 в) перемкнути тумблер в “~”, “~” в положення “~”, при цьому зображення
сигналу зміститься на його постійну складову U 0 (аналогічно рис.5, крива 2);
г) постійна складова сигналу обчислюється за наступною формулою:

U 0 =l 3⋅mU .

Рис. 5.
Етап 4. Обчислення результатів вимірювання
За наведеними вище методиками були одержані результати спостережень
вимірюваних параметрів електричних сигналів. Для запису результату
вимірювань необхідно визначити абсолютну похибку.
Звіт повинен містити
1. Назву, мету і програму роботи.
2. Схеми дослідних кіл (рис.1-4).
3. Експериментальні осцилограми з визначеними масштабами за напругою
та часом.
4. Формули з виконаними обчисленнями.
5. Запис результатів вимірювання параметрів електричних величин.
6. Висновки, що повинні містити порівняння похибок вимірювання
осцилографів з іншими видами приладів для вимірювання параметрів
електричних сигналів.
Список літератури
1. Основы метрологии и электрические измерения: учебник для вузов / под
ред. Е.М. Душина. – 6 изд. – Л. Энергоатомиздат, 1987. – С. 175-183.
2. Основи метрології та електричні вимірювання: Навч. посібник /
М.Г. Поляков, В.Г. Тарасенко. – Дніпропетровськ: НГАУ, 2002. – С.78-85.

Методичні вказівки
Принцип дії осцилографа вивчити самостійно за рекомендованою
літературою. Особливу увагу потрібно приділити ознайомленню з
призначенням блоків осцилографа.

29
 Схема управління променем осцилографа виробляє прямокутні імпульси,
які поступають на блокуючі пластини і використовуються для гасіння променя
електронного осцилографа під час зворотного ходу розгортки.
Органи управління осцилографом:
Ручка “*” – регулює яскравість зображення.
Ручка “” – регулює чіткість (фокус) зображення.
Ручка “ ” – регулює чіткість освітлення шкали на екрані осцилографа.
Органи управління вертикального відхилення:
Перемикач “ V /дел” – установлює калібровані коефіцієнти відхилення каналу.
Ручка “ ↕ ” – регулює положення променю по вертикалі.
Ручка “ ↔ ” – регулює положення променя по горизонталі.
Перемикач вибору режиму роботи підсилювача вхідного сигналу (каналу Y ).
“~” – на вхід підсилювача дослідний сигнал поступає через розподільний
конденсатор, тобто вимірюється тільки змінна складова сигналу.
“~ ” – на вхід підсилювача дослідний сигнал поступає разом з постійною
складовою.
Перемикач режиму роботи підсилювача (для однопроменевих
осцилографів з комутатором):
“І” – на екрані осцилографа спостерігається сигнал каналу І.
“ІІ” – на екрані осцилографа спостерігається сигнал каналу ІІ.
“…” – на екрані осцилографа спостерігається зображення сигналів обох
каналів.
“ →→ ” – на екрані осцилографа зображення обох сигналів виникає в кінці
кожного прямого ходу розгортки.
І + ІІ – на екрані осцилографа маємо зображення суми обох сигналів.
Перемикач полярності (інвертування) каналу ІІ.
“+” – фаза сигналу не змінюється.
“-” - фаза сигналу змінюється на 1800.
Органи управління синхронізації.
Ручка “Уровень” – вибирається рівень дослідного сигналу, при якому
виконується запуск розгортки.
Ручка “Стабильность” – стабілізує початок розгортки сигналу.
Перемикач виду синхронізації.
“Внутр.”, (+), (-) - внутрішня синхронізація сигналу.
“Внешн.” – розгортка синхронізується зовнішнім сигналом.
“Авт.” – розгортка при дослідженні періодичних сигналів.
“Ждущ.” – розгортка вмикається переднім фронтом дослідного сигналу.
Органи управління розгорткою.
Перемикач “Время/дел” – установлює каліброванний коефіцієнт розгортки при
крайньому правому положенні ручки “Плавно” (до фіксації).
Ручка “Плавно” забезпечує плавне регулювання коефіцієнта розгортки з
перекриттям в 2,5 рази в кожному положенні перемикача “Время/дел”.
Підготовка осцилографа до роботи.
Установити органи управління на панелі осцилографа в такі положення:

30
ручка “*” – в крайнє праве;
ручка “” – в середнє;
перемикач “ V /дел” – в максимальне значення;
ручку “ ↕ ” – в середнє;
перемикач “~”, “~” – в положення “~”;
перемикач полярності – в “+”;
перемикач “Время/дел” – в положення “1 mS ”;
ручка “Авт”, “Ждущ” - в положення “Авт.”;
перемикач виду синхронізації – “Внутр.”;
ручку “Уровень” – в крайнє праве положення;
ручку “ ↔ ” – в середнє;
для однопроменевого осцилографа – у крайнє праве.
З’єднати осцилограф з джерелом живлення та ввімкнути його. Через 2-3
хвилини відрегулювати чіткість, фокус променя, змістивши його в робочу зону
екрану. Через 10-15 хвилин перевірити та виконати (ручкою “Баланс”)
балансування підсилювача. Промінь на екрані осцилографа при правильному
балансуванні не повинен переміщуватися зі зміною положення перемикача “
V /дел”. Розрахувати, знаючи масштаб по вісі ординат, максимальне значення
напруги, яке можна подавати на вхід осцилографу. Після виконання проведених
операцій можна подавати дослідний сигнал на вхід осцилографа.
Обчислення результатів вимірювання. Результати вимірювання параметрів
електричних сигналів повинні бути записані згідно з вимогами державних
стандартів. Для подання результату вимірювання необхідно обчислити
абсолютну похибку, спираючись на дані про клас точності осцилографа.
Осцилографи бувають 1, 2, 3 та 4 класів точності, яким відповідають
значення відносних похибок, що приведені у табл. 1.
Таблиця 1
Клас точності 1 2 3 4
Відносна 2 6 10 12
похибка, %

Контрольні запитання
1. Назвіть методи вимірювання частоти електронно-променевим
осцилографом.
2. Як можна виміряти за допомогою осцилографа значення сили струму?
3. Чи можна за допомогою ручок осцилографа зупинити постійний рух
зображення по горизонталі? Як це зробити?
4. Назвіть види синхронізації зображення.
5. Як розширити межу вимірювання осцилографа за напругою?
6. Яке призначення генератора розгортки?
7. Як перевірити калібровку каналів підсилювача та розгортки?
8. Яке призначення закритого і відкритого вході осцилографа?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №10ЕВ

31
 ДОСЛІДЖЕННЯ ПОХИБОК ПРИ ВИМІРЮВАННІ
ЕЛЕКТРОННИМИ ТА ЦИФРОВИМИ ПРИЛАДАМИ

Мета: визначення абсолютних похибок та подання результату вимірювання

при використанні електронних та цифрових приладів.
Програма роботи
1. Підготовка до лабораторної роботи.
2. Знайомство з метрологічними характеристиками вольтметра
універсального цифрового В7-38, мультиметра ВР-11А і мілівольтметра
В3-38.
3. Вимірювання напруги і опору за допомогою вольтметра В7-38.
4. Вимірювання електричних величин мультиметром ВР-11А.
5. Вимірювання напруги мілівольтметром В3-38А.
6. Оцінка похибок при вимірюванні електричних величин електронними та
цифровими приладами. Висновки.
Етапи роботи
Етап 1. За літературними джерелами і конспектом лекцій вивчити принцип
дії і роботу електронних приладів
Етап 2. За допомогою технічних паспортів ознайомитися з роботою і
технічними характеристиками приладів В7-38, ВР-11А, В3-38
Етап 3. Вимірювання напруги і опору за допомогою вольтметра В7-38
Для вимірювання електричних величин вольтметром В7-38 необхідно
ввімкнути його до джерела живлення з напругою 220 В. Після прогрівання
приладу протягом 2-3 хвилин він готовий до роботи.
За допомогою вольтметра необхідно виміряти діюче значення синусоїдної
напруги. У якості джерела електричних сигналів, що досліджуються у цьому та
наступних етапах лабораторної роботи, використовувати генератор сигналів.
Генератор дозволяє плавно та дискретно змінювати рівень сигналу за напругою
та його частоту.
Для виконання вимірювань необхідно встановити параметри електричного
сигналу з діапазонів, вказаних у табл.1 (довільно обирати будь-яке значення
напруги з наведеного діапазону), та занести результати вимірювань відповідно
до цієї ж таблиці.
Таблиця 1
Параметр 0,2<U<2 B 2<U<20 B
f=50 Гц f=20 кГц
Uх, B
δU , %
Результат U=U x ±ΔU U=U x ±ΔU
вимірюванн
я

Прилад В7-38 дозволяє вимірювати опір постійному струму в межах

10 …2*104 Ом. Для оцінки результатів вимірювань провести вимірювання
-5

опорів в межах, вказаних у табл. 2. До цієї ж таблиці занести результати

32
розрахунків. Для виконання дослідження використовувати магазин опорів, що
міститься у комплекті лабораторного стенду.
Таблиця 2
Параметр R<200 Ом 200 Ом < R < 30 кОм
Rх, кОм
δR , кОм
Результат R=R x ±ΔR R=R x ±ΔR
вимірюванн
я

Етап 4. Вимірювання електричних величин мультиметром ВР-11А

Прилад ВР-11А дозволяє вимірювати напругу, опір та частоту в досить
широких межах. Для метрологічної оцінки результату вимірювань на різних
межах вимірювання провести вимірювання електричних величин у
відповідності з вимогами табл. 3-5.
При вимірюванні напруги і частоти прилад вмикається на вихід генератора
сигналів. Оптимальна напруга при вимірюванні частоти відповідає 4...5 В.
Результати спостережень повинні мати цифри в усіх чотирьох розрядах.

Таблиця 3
Параметр 0,2<U<2 B 2<U<20 B
f=50 Гц f=20 кГц
Uх, B
ΔU , %
Результат U=U x ±ΔU U=U x ±ΔU
вимірюванн
я

Таблиця 4
Параметр R<2 кОм 2 кОм < R < 20 кОм
Rх, кОм
ΔR , кОм
Результат R=R x ±ΔR R=R x ±ΔR
вимірюванн
я

Таблиця 5
Параметр 0,2 кГц < f < 2 кГц 2 кГц < f < 20 кГц
fх, кГц
Δf , кГц
Результат f =f x ±Δf f =f x ±Δf
вимірюванн
я

33
 Етап 5. Вимірювання напруги мілівольтметром В3-38А
При вимірюванні напруги мілівольтметром В3-38А необхідно ввімкнути
його до джерела живлення з напругою 220 В. Після прогрівання приладу на
протязі 2-3 хвилин він готовий до роботи.
Для метрологічної оцінки результатів вимірювання за допомогою приладу
В3-38А провести вимірювання напруги на різних межах вимірювання.
Результати спостережень та розрахунків занести в табл. 6.
Таблиця 6
Параметр 10 мВ < U < 30 мB 3<U<10 B
f=10 кГц f=10 кГц
Uх, В
ΔU , %
Результат U=U x ±ΔU U=U x ±ΔU
вимірюванн
я

Етап 6. Оцінка похибок при вимірюванні електричних величин

електронними приладами

Звіт повинен містити

1. Назву і мету роботи.
2. Програму роботи.
3. Заповнені табл. 1-6.
4. Результати розрахунків похибок і результати вимірювань.
5. Висновки про точність вимірів електронними та цифровими приладами.

Список літератури
1. Электрические измерения / Под ред. А.В. Фремке и Е.М. Душина. – Л.:
Энергия. 1980. – 392 с.
2. Орнатский П.П. Теоретические основы информационно-измерительной
техники. – К.: Вища шк., 1976. – 432 с.

Методичні вказівки
Результат вимірювання згідно з вимогами Державних Стандартів України
подається у вигляді:
X =X 1 ±ΔX ,
(1)
де X 1 - результат спостереження величини, що вимірюється; ΔX -
абсолютна похибка вимірювання величини.
Наприклад, результати спостережень вимірювання R та U відповідно
дорівнюють 537.6 Ом; 3.26 В. Обчислені значення абсолютних похибок ΔR
=19.7 Ом; ΔU =0.0367 В. При записі результату вимірювань у відповідності з

34
нормативними вимогами абсолютні похибки повинні бути округлені до 2-х
старших значущих цифр. Тобто ΔR =20 Ом; ΔU =0.037 В.
Результати спостережень, що підставляються у формулу (1) повинні бути
закруглені і записані у відповідності зі значеннями найменшого розряду
абсолютної похибки:
R=540±20 Ом;
(2)
U=3 . 260±0. 037 В.
(3)
Після коми в результаті спостережень повинно бути стільки цифр, скільки
цифр після коми в абсолютній похибці.
Порядок обчислення абсолютних похибок при вимірюванні вольтметром
В7-38 приведений у витязі із паспортних даних приладу (додаток 1, табл. 7).
Розрахунок результатів вимірювання приладом В7-38 занести в табл. 1, 2.
Формули для обчислення абсолютних похибок при вимірюванні
мультиметром ВР-11А приведені у витягу із паспортних характеристик
(додаток 2, табл. 8). Розрахунок результатів вимірювань мультиметром ВР-11А
занести до табл. 3, 4, 5.
Порядок обчислення абсолютних похибок мілівольтметром В3-38А
приведений у додатку 3 (табл. 9). Розрахунок результатів вимірювань занести
до табл. 6.
За результатами розрахунків зробити висновки про закономірність зміни
значення похибок при вимірюванні електронними та цифровими приладами.

Контрольні запитання
1. Вкажіть принципові відміни між аналоговими електромеханічними
та електронними вимірювальними приладами.
2. Вкажіть принципові відміни між аналоговими електромеханічними
та цифровими вимірювальними приладами.
3. Опишіть загальний принцип дії цифрових вимірювальних приладів.
4. Поясніть сутність процедур дискретизації та квантування, які
здійснюються цифровими вимірювальними приладами.
5. Поясніть різницю між адитивною та мультиплікативною складовими
похибки цифрових приладів.

Додаток 1
Таблиця 7
Визначення похибок при вимірюванні вольтметром В7-38
Величина, що Діапазон Межі Межі допустимої Примітка
вимірюється вимірю- вимірюва похибки, %
вальних ння,
величин, В, кОм,

35
 В, кОм, мА
мА

1 2 3 4 5

Напруга 10-5-10-3 0,2; 2 ±(0 , 04 +0 , 02U n /U x )

постійного
струму 20; 200; ±(0 , 07+0 ,02U n /U x )
1000

Напруга 10-5-300 0,2; 2; 20; ±(1,5+0,1 U n /U x )

змінного 200; 300
струму
частотою
30Гц-40Гц
Напруга 10-5-300 0,2; 2; 20; ±(0,4 +0 , 05 U n /U x ) Kг≤0,5%
змінного 200
струму
частотою 300 ±(0,5+0,4 U n /U x ) Kг≤0,8%
40Гц-60Гц
Напруга 10-5-300 0,2; 2; 20; ±(0,2+0 , 05 U n /U x ) Kг≤0,2%
змінного 200
струму
частотою 300 ±(0,2+0,4 U n /U x ) Kг≤0,5%
60Гц-10кГц
Напруга 10-5-200 0,2; 2 ±(0,2+0,1 U n /U x ) Kг≤0,5%
змінного
струму 20; 200 ±(0,5+0,1U n /U x ) Kг≤0,5%
частотою
10кГц-100кГц

10-5-300 300 ±(0,5+0,6U n /U x ) Kг≤0,5%

10кГц-20кГц

Продовження табл. 7
1 2 3 4 5
Опір 10 -2·104
-5
0,2 ±(0 , 07+0,1 R n / R x )
постійного 2; 20 ±(0 , 07+0,2 R n / R x )
струму 200 ±(0 , 07+0,2 R n / R x )
2000 ±(0 , 15+0,2 Rn /R x )
2·104 ±(0,5+0,1 Rn / R x )

36
Сила 10-5-2·103 0,2; 2; 20; ±(0 , 25+0 , 02 I n / I x )
постійного 200; 2000
струму
Сила змінного 0,2; 2; 20; ±(1,6+0,1 I n /I x )
струму 200; 2000
частотою
30Гц-40Гц
Сила змінного 10-5-2·103 0,2; 2; 20; ±(0,5+0 ,05 I n /I x ) Kг=0,5%
струму 200; 2000
частотою
40Гц-20кГц

У таблиці: Kг - коефіцієнт гармонік;

U x , I x , R x - показання приладу або номінальне значення міри (при
перевірці) напруги, сили струму, опору;
U n , I n , Rn - межі виміру напруги, сили струму, опору.
Примітка:
1. Спільне гніздо приладу допускає відносно заземлюючого контакту
напругу постійного або змінного струму не більше 500 В.
2. Межі вимірювання 0,2 В, кОм відповідає положення коми на першій
лампі зліва.
Межі вимірювання 2 В, кОм відповідає положення коми на другій лампі
зліва і т.д.
На межі 20000 кОм кома не індицирується.
3. Вимір сили струму проводиться за допомогою виносного шунта.
4. Постійна складова напруги при вимірюванні напруги змінного струму
допускається не більше 600 В.

Додаток 2
Таблиця 8
Визначення абсолютних похибок вимірювань мультиметром ВР-11А
Перелік Діапазон Межі Основна похибка
перевіряємих вимірювальних вимірювання вимірювання
характеристик величин
Напруга 10-3-103 2, 20, 200, 1000* ±(0,5 %U x +0,4 зн)
постійного струму

Напруга
змінного струму**
20Гц-45Гц 10-3-500 2, 20, 200, 500* ±(2 %U x +10 зн)
45Гц-1кГц 10-3-500 2, 20, 200, 500* ±(1%U x +10 зн)
1кГц-10кГц 10-3-200 2, 20, 200 ±(5%U x +10 зн)
2 ±(5%U x +10 зн )

37
 10кГц-20кГц 10-3-200 20, 200 ±(10 %U x +10 зн)
20кГц-100кГц 10-3-2 2 ±(5%U x +10 зн)
3
Опір постійному 10-3- 2⋅10 2, 20, 200, 2000 ±(1 %R x +7 зн)
струму, кОм 4
20000*** ±(10 %R x +50 зн )
10- 2⋅10
Сила постійного 2, 20, 200, 1000* ±(1 %I x +7 зн)
3
струму, мА 10 - 1⋅10
-3
10000* ±(3 %I x +8 зн)
3
Сила змінного 10-3- 10⋅10 1000 ±(2,5 %I x +12 зн)
струму**, мА,
20Гц-10кГц 10000 ±(5 %I x +12 зн)

Частота змінного 0,01-104 2, 20, 200, ±(1 %F x +2 зн)

*
струму, кГц 1000 х10
Примітки: 1. * На перемикачі натиснута кнопка 2000.
2. ** Гармонічної форми з викривленням не більше 0,5%.
3. *** На перемикачі натиснуті кнопки 20 і 2000.
4. U x , R x , F x , I x - показання приладу або номінальне значення міри
(при перевірці) напруги, опору, частоти та сили струму.
5. зн – одиниця молодшого розряду.
6. Постійна складова на вході приладу при вимірі напруги і частоти
змінного струму не повинна перевищувати 250 В і 50 В відповідно.
Діапазон вхідних напруг при вимірюванні частоти змінного струму 1-20 В.
Межа допустимої додаткової похибки вимірювань (зміна показань) при зміні
0
температури повітря від 20±5 C до 100С або 350С не перевищує половини
межі допустимої основної похибки.
Додаток 3
Таблиця 15
Визначення похибок електронного вольтметра В3-38
Піддіапазони Межі допустимих похибок (межі допустимих змін показань), %
Робочі ділянки частот, Гц
6 6 6
45−1⋅10 20-45 (1−3 )⋅10 (3−5)⋅10
1-300 мВ ±2,5 ±4,0(±4,0) ±4,0(±4,0) ±6,0(±6,0)
1-300 В ±6,0(±6,0)

Частота градуювання 1кГц.

1. Зміни показань приладу, що викликаються зміною температури
навколишнього повітря від нормальної до будь-якої температури в межах
робочої ділянки температур, не перевищує межі основної похибки на кожні
100С зміни температури.
2. Зміна показань приладу, виражена в процентах від значення верхньої
межі установленого піддіапазона, при відхиленні форми кривої вимірюваного

38
сигналу від синусоїдної (коефіцієнт гармонік не більше 20%) не перевищує
половини значення коефіцієнта гармонік у процентах.
3. Відхилення покажчика від нуля, викликане власними шумами, не
перевищує 5% від значення верхньої межі установленого піддіапазона
вимірювання при замкнутому накоротко вході.
4. Прилад зберігає свої технічні характеристики в межах норм, при
наявності на вході постійної складової напруги не більше 250 В.
5. Час установлення показань приладу не перевищує 4 с.
6. Прилад зберігає основну похибку після впливу п’ятикратної
перегрузочної напруги, але не більше 600 В.
7. Активний вхідний опір приладу, виміряний на частоті 45 Гц, не менше 5
МОм на під діапазонах з верхніми межами 1-300 В.
8. Вхідна ємність приладу не більше 25 пФ на діапазонах з верхніми
межами 1-300 мВ і не більше 15пФ на під діапазонах з верхніми межами 1- 300
В. Ємність кожного із з’єднувальних кабелів не більше 80 пФ.
9. Час установлення робочого режиму 15 хв.
10. Прилад зберігає свої технічні характеристики при живленні його від
мережі змінного струму напругою (220±22 ) В частотою (50±0,5 ) Гц.
11. Потужність, що споживається від мережі при номінальній напрузі, не
перевищує 6ВА.
12. Прилад допускає безперервну роботу в робочих умовах на протязі 8
годин.
13. Габарит приладу не більше 152х206х275 мм.
14. Маса приладу не більше 3,2 кг. Маса приладу з транспортною тарою не
більше 25 кг.

39