Проблеми й перспективи освоєння родовищ нафти і

природного газу на шельфі.Чорного та Азовського морів

Україна має такі запаси корисних копалин, які могли б її

зробити не тільки незалежною державою, але й одним з
найбільших експортерів газу і нафти в країнах Європи.
Видобуток нафти і природного газу в світовій економіці вже
давно перемістився на морський шельф. В Україні 2
шельфових зони - Чорного і Азовського морів. За оцінками
спеціалістів, потенційні вуглеводні запаси Чорного та
Азовського морів - 1,5 млрд. тонн або 1,5 трлн. м3. У газовому
еквіваленті це 30% усіх запасів України. З цих ресурсів
видобуто менше 4%, в той час як на материковій частині - 67%
.
Країна 20 років тому забезпечувала себе власними ресурсами
і видобувала більше 60 млрд. м3 природного газу. Проте з того
часу не вкладалися кошти ні в розвідку, ні в залучення новітніх
технологій, а питання шельфу залишилося практично
невивченим.
Геолого-розвідувальні роботи підтверджують, що український
шельф є за запасами енергоносіїв не менш перспективним,
ніж регіон Каспійського моря і арабських країн.
З ряду об'єктивних та суб'єктивних причин в Україні досі не
створено достатніх умов для того, щоб іноземні компанії, які
мають технології, досвід розробки глибоководних родовищ
вуглеводів і кошти вкладали свої фінансові ресурси у
реалізацію українських інвестиційних проектів.
У деяких районах Чорного моря на глибинах 300 - 1000 м
виявлено газогідратні поклади метану потужністю 400 - 800 м
під дном моря. У центральній глибоководній частині Чорного
моря (в районі Криму) запаси метану в газогідратах
оцінюються в 20 - 25 трлн. м3, а в усьому Чорному морі, за
оцінками геологів України та Росії, - у 60 - 75 трлн. м3. Щорічну
потребу України в газі до 85 млрд. м3 Чорне море може
забезпечити на декілька десятиліть.
Наша країна також має в своєму розпорядженні величезні
поклади сірководня, який є горючим газом і може бути
джерелом енергії. Особливістю Чорного моря є наявність в
ньому, починаючи із 150 метрів, розчинного сірководня, який
глибше 200 метрів повністю витісняє кисень.
До найбільших проблем, які перешкоджають освоєнню і
розвитку українського морського шельфу можна віднести
наступні:
− брак інвестицій для освоєння глибоководного
континентального шельфу України;
− відсутність в достатній кількості СПБУ для розвідки і
видобутку енергоресурсів на глибоководному морському
шельфі;
− недостатня кількість спеціальних суден і платформ для
супроводу буріння та експлуатації свердловин, а також для
прокладання морських трубопроводів

Отже, якщо держава зацікавлена у прискореному освоєнні

вуглеводних ресурсів морів, необхідно розробити і прийняти
збалансовану згідно всіх параметрів нову програму.
Розробка ресурсів Чорного та Азовського морів має великі
перспективи. Світовий досвід свідчить, що освоєння потужних,
перспективних родовищ на глибинних шельфах морів та
океанів здійснює стимулюючу роль через залучення інвестицій
в розвиток окремих підприємств, галузі і держави в цілому.