Корисні копалини

України
 Мінерально-сировинні ресурси України

У земній корі налічують до 3 тис. мінералів і понад 1,5 тис. гірських

порід. Їх використовують у різних галузях господарства: енергетиці,
металургійній і хімічній промисловості, будівництві, окремі види - у медицині
(озокерит, грязі). Алмази, графіт, радіоактивні й рідкісні метали застосовують
у сфері науки й техніки; дорогоцінні метали, коштовне й напівкоштовне
каміння - у ювелірній справі.
Займаючи чималу площу (0,4 % усього суходолу), Україна добре
забезпечена мінерально-сировинними ресурсами. У надрах розвідано понад 20
тис. родовищ (111 видів корисних копалин), із яких майже 8700 родовищ
мають промислове значення і внесені до переліку запасів корисних копалин. За
обсягом розвіданих запасів вугілля, залізних, марганцевих і титано-
цирконієвих руд, а також графіту, каоліну, калійних солей, сірки, вогнетривких
глин, облицювального каменю Україна є однією з провідних країн світу.
 Мінерально-сировинні ресурси з погляду їх використання в
різних галузях господарства поділяють на три великі групи:
паливні (горючі), рудні (металеві), нерудні (неметалеві).

Корисні копалини

паливні (горючі) рудні (металеві) нерудні (неметалеві)

кам'яне вугілля кам'яна сіль озокерит

мідь

нафта кіновар

торф золото уранова руда сірка граніт

 Паливні корисні копалини залягають
переважно в тектонічних западинах. Рудні
(магматичного й метаморфічного
походження) тяжіють до Українського щита
й Вулканічного хребта Карпат. Нерудні
копалини осадового походження (солі,
вапняки, піски) розміщені в прогинах, а
магматичного чи метаморфічного
походження (граніт, мармур, графіт) - у
породах Українського щита, складчастих
системах Карпат і Криму.
До паливних корисних копалин
належать кам’яне й буре вугілля, нафта,
природний газ, торф, горючі сланці. За
розвіданими запасами кам’яного вугілля
Україна посідає друге місце в Європі та
сьоме у світі.
Карта паливних та рудних корисних копалин України
 Найбільшим і найважливішим є
Донецький кам’яновугільний басейн, який
має площу 50 тис. км² і розташований на
території Донецької, Луганської,
Дніпропетровської, частково Харківської й
Полтавської областей. Тут виявлено
коксівне (паливо для металургійної
промисловості) та енергетичне вугілля -
антрацит. Вугілля залягає сотнями
пластів. Найпотужніші й доступні пласти
вже вироблені, адже тут видобувають
вугілля з ХVІІІ ст. Нинішня глибина
залягання - 1200 м, пересічна - 500–750 м, а
пласти мають невелику потужність (0,5–2
м). Значна похилість і газоносність пластів
нерідко спричинюють небезпечні вибухи.
Карта паливних та рудних корисних копалин України
 Львівсько-Волинський вугільний
басейн (10 тис. км²) знаходиться на
північному заході країни на межі
Львівської й Волинської областей.
Видобуток вугілля тут розпочато в
1950-х роках. Вугілля залягає
невеликими пластами на глибині
300–700 м, максимальна потужність
пластів - 2,8 м. Вугілля сірчисте,
зольне, використовують як
енергетичне й побутове паливо для
західного регіону.

Карта паливних та рудних корисних копалин України

 Дніпровський буровугільний басейн
(150 тис. км²) простягається вздовж
Дніпра з північного заходу на південний
схід територією Житомирської,
Черкаської, Кіровоградської та
Дніпропетровської областей. Найбільше
родовище - Олександрійське. Вугілля
залягає близько до поверхні, тому
видобувають його переважно відкритим
способом (у кар’єрах). Використовують
як паливо для ТЕС і побутових потреб.
Незначні поклади бурого вугілля є в
Передкарпатті, Закарпатті та
Придністров’ї.

Карта паливних та рудних корисних копалин України

 Родовища горючих сланців виявлені на півночі
Кіровоградської та на півдні Черкаської областей, у Карпатах і
на Поділлі. Найбільше з них - Бовтиське (Кіровоградська
область). Вони можуть використовуватись як паливо для ТЕС, а
також як сировина для хімічного виробництва.
Торфові родовища зосереджені в основному на Поліській
низовині, а також у річкових долинах у зоні лісостепу. В Україні
налічують до 2500 невеликих родовищ. Найбільші поклади у горючі сланці

Волинській, Рівненській, Київській, Чернігівській і Львівській

областях. Торф використовують переважно в сільському
нафта
господарстві.
Важливе значення як цінна паливно-енергетична та хімічна
сировина мають нафта й природний газ. Основні родовища цих
паливних корисних копалин знаходяться в Західному, Східному
й Південному нафтогазоносних районах.
торф
 Східний район (Дніпровсько-Донецька
нафтогазоносна область) простягається вузькою
смугою на Лівобережжі Дніпра - від північних
кордонів України до Донецького кряжа. Тут
видобувають понад 80 % нафти й газу в країні.
Активне розроблення родовищ почалося в
середині ХХ ст. Тут розвідано понад 40 родовищ
газу. Найбільші з них - Шебелинське,
Єфремівське (Харківська область),
Західнохрестищенське (Полтавська область).
Поклади нафти виявлено також у Чернігівській і
Сумській областях. Найзначніші нафтові й
нафтогазові родовища: Леляківське,
Гнідинцівське (Чернігівська область), Глинсько-
Розбишівське (Полтавська), Качанівське,
Бугруватівське (Сумська область). Карта паливних та рудних корисних копалин України
 Західний район (Карпатська
нафтогазоносна область) охоплює
територію Закарпатської, Чернівецької,
Івано-Франківської та Львівської
областей. Промисловий видобуток
нафти в регіоні розпочався ще у XVIII
ст., газу - з 1920-х років. Газові й
нафтові родовища через тривалу
експлуатацію майже вичерпані.
Найбільші діючі родовища:
Долинське - нафтове,
Битків-Бабчинське - нафтогазове,
Богородчанське - газове.
Карта паливних та рудних корисних копалин України
 Південний район
(Причорноморсько-Кримська
нафтогазоносна область) розташований у
межах Одеської, Миколаївської,
Херсонської областей і в Криму. Це
найперспективніший район. За прогнозами
геологів, значні поклади нафти й газу є на
шельфі Чорного й Азовського морів. Нині
тут відкриті родовища газу - Голицинське,
Штормове, Казантипське. Найбільші
промислові родовища газу - Джанкойське,
Глібівське, Задорненське (Крим), нафти -
Східносаратське (Одеська область).

Карта паливних та рудних корисних копалин України

 В Україні здавна експлуатуються родовища озокериту. Озокерит, або гірський віск, - горюча корисна
копалина нафтового ряду. Використовують як лікувальний засіб, для виготовлення мастила, а також як
сировину для гумової, хімічної, паперової та електротехнічної галузей промисловості. Родовища озокериту
рідкісні. На території України більшість із них зосереджена в Західному нафтогазоносному районі. У
Львівській області знаходяться найбільші у світі Бориславське (експлуатується з 1856 р.) і Трускавецьке
родовища. Добувають озокерит шахтовим способом з глибини 140 м.
Понад 40 % спожитого газу Україна закуповує за кордоном, через що змушена шукати різні шляхи
зменшення енергетичної залежності, зокрема видобуваючи сланцевий газ. Більшість експертів уважає, що
за запасами сланцевого газу Україна посідає 4-те місце в Європі після Польщі, Франції та Норвегії.
Однак ідея розроблення родовищ сланцевого газу в Україні має чимало противників. Основні їхні
аргументи - екологічні обмеження в умовах густонаселеної території та небезпека порушення
навколишнього природного середовища (провали, затоплення територій, забруднення прісних підземних і
наземних вод, зростання сейсмічності).
 Рудні (металеві) корисні копалини
До рудних корисних копалин належать мінерали й гірські породи, з яких отримують різні метали. Україна має
багаті поклади залізних і марганцевих руд (відповідно 5 і 20 % світових запасів), завдяки яким розвивається чорна
металургія. Рудні концентрати також експортують до інших країн.
В Україні розроблено 35 родовищ залізних руд осадового й метаморфічного походження. Загальні запаси залізних
руд становлять 27 млрд т. Багаті запаси залізних руд зосереджені в Криворізькому залізорудному басейні,
Кременчуцькому й Білозерському залізорудних районах, дещо бідніші - у Керченському залізорудному басейні.
 Криворізький залізорудний басейн
– один із найбільших залізорудних басейнів
світу. Залізні руди тут добували ще скіфи в V–ІV
ст. до н. е. Криворізький басейн розташований у
центральній частині Українського щита й займає
площу до 300 км² (Дніпропетровська й частково
Кіровоградська області). Основне промислове
значення мають магнетитові й залізисті кварцити,
у результаті збагачення яких отримують
концентрат із вмістом заліза до 65 %. У
Криворізькому басейні відомо понад 300 родовищ
багатих залізних руд, їх розвідані запаси
становлять 18 млрд т. Нині видобування залізних
руд ведеться вже на глибині 1000 м.
Найперспективнішим залізорудним районом є
Саксаганське рудне поле.
Карта паливних та рудних корисних копалин України
 Кременчуцький залізорудний район
розміщений на північно-східному схилі
Українського щита (Полтавська область). Уміст
заліза в рудах становить 27–40 %. Розвідані
запаси магнетитових кварцитів Кременчуцької
магнітної аномалії оцінюють у 4 млрд т.
Білозерський залізорудний район тягнеться
смугою 20 км завширшки й 65 км завдовжки
південним схилом Українського щита (Запорізька
область). Тут зосереджені родовища залізистих і
магнетитових кварцитів. У багатих рудах уміст
заліза становить 58–61 %. За запасами багатих
руд цей район поступається тільки Кривбасу.
Через значну глибину залягання руд їх можна
видобувати тільки шахтним способом.
Карта паливних та рудних корисних копалин України
 У Керченському
залізорудному басейні залягає
бурий залізняк із вмістом заліза до
40 %. Руда знаходиться близько до
поверхні і її видобувають
відкритим способом. Запаси руди
оцінюють у 1,8 млрд т. Геологи
вважають, що перспективними є
родовища залізної руди на дні
Азовського моря та в Приазов’ї
(Куксунгурське родовище).

Карта паливних та рудних корисних копалин України

 Україна багата на марганцеві руди. Нікопольський
марганцевий басейн - один із найбільших у світі. Він
охоплює Нікопольське й Великотокмацьке родовища, а
також рудоносні площі на межиріччі Дніпро–Інгулець.
Басейн знаходиться на території Дніпропетровської та
Запорізької областей. Уміст марганцю в окисних рудах у
середньому 25–30 %, а загальні запаси руди становлять
уранові руди
понад 2 млрд т. За запасами марганцевих руд Україна
посідає одне з перших місць у світі.
На Кіровоградщині залягають уранові руди. За
розвіданими запасами ртутної руди (кіновар) наша країна
посідає 2-ге місце у світі. Поклади цієї руди виявлені в
Донецькій (Микитівське) і Закарпатській областях.

марганцева руда
 В Україні є руди кольорових металів. У Кіровоградській області
розміщені родовища нікелевих руд (Побузьке, Деренюське й
Липовеньківське), у Дніпропетровській - алюмінієвих (боксити -
Малишівське й Вовчанське родовища), на Закарпатті - поліметалевих
руд (Берегівське, Беганське й Мужієвське родовища). Унікальні
родовища титанових руд розробляються в Житомирській (Іршанське) і
Дніпропетровській (Самотканське) областях. Донедавна вважали, що в
нікелева руда
Україні немає запасів золота, достатніх для промислового видобутку,
однак українські геологи відкрили вже понад 15 родовищ золота, які
знаходяться в Придніпров’ї, Приазов’ї, Закарпатті та на Донбасі.
Нещодавно геологи виявили на Волині значні поклади мідних руд.

золото мідна руда алюмінієва руда

 Нерудні (неметалеві) корисні копалини
За запасами нерудних (неметалевих) корисних копалин
Україна також посідає одне з провідних місць у світі.
Родовища самородної сірки й озокериту в Передкарпатті -
найбільші у світі. Озокерит використовують у парфумерії,
легкій промисловості, медицині, а сірку - у хімічній
промисловості. Родовища сірки (а їх понад 20) знаходяться на
території Львівської області (Роздольське, Новояворівське,
Язівське та ін.). озокерит

Родовища кам’яної солі розроблені на Донбасі

(Артемівське, Слов’янське) і в Закарпатті (Солотвинське).
Багаті на солі водойми Азово-Чорноморського узбережжя,
особливо затока Сиваш. Хлоридно-сульфатні родовища
калійних солей знаходяться в Передкарпатті - Калуш-
Голинське, Стебниківське.
кам'яна сіль
сірка
 Родовища нерудної сировини для металургійної промисловості є в різних
районах України: магнезит (вогнетривкий) - у Запорізькій і Дніпропетровській
областях; вогнетривкі глини - у Донецькій області (Часовоярське родовище);
кварцити - у Житомирській; флюсові вапняки - у Донецькій області та в
Криму. Як технічну сировину використовують азбест (Побужжя, Приазов’я);
тальк, пірофілітові сланці (Житомирська область); слюду, бентонітові глини
(Черкаська область); барит (Закарпатська область); графіт (Кіровоградська магнезит

область). Сировиною для керамічної і скляної промисловості є польові шпати,

скляні піски. В Україні багаті запаси цементної сировини й різноманітних
будівельних матеріалів. За запасами гранітів, лабрадоритів (Житомирська
область) Україна поза конкуренцією в Європі.

кварцит

графіт вапняки барит

 Також у нашій країні є родовища коштовного й напівкоштовного
каміння (берил, аметист, бурштин, яшма, гірський кришталь, моріон).
Родовища знаходяться на Криворіжжі, у Приазов’ї, Криму, Закарпатській і
Житомирській областях. Перспективні родовища бурштину в
Житомирській, Рівненській і Волинській областях. В Україні можливий
видобуток коштовного й напівкоштовного каміння, зокрема опалу, топазу,
гранату, родоніту, оніксу. Знайдено поклади фосфоритів, які є
гірський кришталь
сировиною для виробництва добрив (Донецька й Сумська області,
Середнє Подніпров’я). Новим видом корисних копалин є сапоніт - камінь
родючості, його поклади виявлено на півночі Хмельницької області.

берил бурштин яшма

аметист
 Мінеральні води та грязі
В Україні потужні ресурси різних мінеральних вод - вуглекислих, сульфідних, радонових та ін. За
рівнем їх запасів Україна належить до провідних країн Європи. Найбільше розмаїття родовищ
мінеральних вод у Закарпатті й на південно-західних схилах Карпат (джерела Свалява, Поляна, Кваси,
Шаяни), у Передкарпатті (Трускавець, Східниця, Моршин, Шкло), на Західному Поділлі (Гусятин,
Сатанів), у Причорномор’ї та в Криму (Куяльник, Євпаторія, Саки, Феодосія). Найвідоміші джерела
мінеральних вод в інших регіонах України - Хмільницьке на Вінниччині, Миргородське на Полтавщині,
Березівське на Харківщині, Слов’янське на Донеччині.
 Великі запаси лікувальних грязей зосереджені в
солоних лиманах і озерах Причорномор’я, Приазов’я й
Криму, трохи менші - у торфовищах Передкарпаття й
Поділля. На відміну від мінеральних вод, їх недостатньо
використовують для лікування.
Термальні води в Україні виявлено на різних
територіях, окрім Українського щита. Їх вивчають, як
джерело енергії. Перспективними для промислового
освоєння є гарячі й теплі підземні води рівнинної
частини Криму, Херсонської області та Закарпаття. Поки
що термальні води використовують обмежено, переважно
з лікувальною метою.
 Щорічно з надр Землі добувають понад 100 млрд т
різноманітних руд, паливних корисних копалин, будівельних
матеріалів та інших видів мінеральної сировини. У процесі
видобування корисних копалин переробляють і так звані порожні
породи, які залишаються на місці розробок. На думку вчених,
потреба в різних видах сировини досягне 500–600 млрд т на рік.
Господарська діяльність людини набула глобального
характеру, її вплив можна порівняти з геологічними процесами,
які формують ландшафти Землі. Тривале споживацьке ставлення
до природи призвело до різкого скорочення запасів багатьох
видів мінеральної сировини. Посилився негативний вплив
техногенних процесів на довкілля. Тому надзвичайно
актуальними є питання охорони надр і раціонального
використання природних багатств.
ДЯКУЮ ЗА
УВАГУ!