MOZOK.

CLICK
mozok.click » Географія » Видобування паливних мінеральних
ресурсів у світі та в Україні

Видобування паливних
мінеральних ресурсів у
світі та в Україні

Спробуйте
Спробуйте відповісти
відповісти

1. Назвіть природні ресурси, які

використовують як енергетичні.

2. Як Україна забезпечена паливними

ресурсами?

3. Які екологічні небезпеки існують при

видобутку паливних корисних копалин?

1. Видобування вугілля
вугілля,, нафти та
природного газу

Найменш затратною є розробка родовищ

кам’яного й бурого вугілля відкритим способом
(кар’єрним). Шахтним способом видобувають
приблизно 60 % світового вугілля. У багатих на
вугілля країнах поширений відкритий спосіб
видобутку: на 80 % в Австралії, 67 % — у США.
У Канаді цим способом може видобуватися
до 4/5 усіх запасів вугілля, в Індії — 2/3. Такі
родовища найбільш інтенсивно
використовуються в теперішній час.

Чи відомо вам, що...

В Україні
виявлено
близько 20
тис. родовищ
113 видів
корисних
копалин. Із
них понад 9
тис. родовищ і
97 видів
корисних
копалин
мають
на сьогодні
промислове
значення. У
структурі
потенціалу
мінеральних
ресурсів 70 %
припадає на
паливно-
енергетичні,
17 % — на
металеві, 7 %
—
на будівельні
матеріали та
4,5 % — на
нерудну
сировину для
чорної
металургії та
гірничохімічну.

Для досягнення більшої економічної

ефективності при видобуванні вугілля в
розвинених державах широко використовують
нові досягнення науки та техніки. Постійне
оновлення гірничодобувного устаткування дає
можливість значно збільшити та
здешевити видобуток, якнайповніше
використовувати наявні запаси
родовищ, завдавати меншої шкоди
навколишньому середовищу. У першу чергу
новинки науково-технічного прогресу
впроваджуються для розробок родовищ
відкритим способом.

Нафтовидобуток у теперішній час може

здійснюватися трьома основними способами.
На нових родовищах використовується
фонтанний спосіб видобутку. На давніших
застосовують насосний спосіб (мал. 1). Однак
цими двома способами видобувається лише
третина нафти, що є в надрах Землі. В останні
десятиліття почали активно використовувати
сайклінг-процес, що полягає у виштовхуванні
нафти газом, який закачується в нафтоносні
горизонти через свердловину під великим
тиском. У світі цим способом із
родовища добувають понад 80 % нафти, яка
перебувала в пластах земної кори.

Останніми роками для вилучення нафти

почали активно використовувати нафтоносні
(бітумінозні) піски, які видобувають
екскаваторами в кар’єрах (мал. 2).

Природний газ видобувають із надр Землі за

допомогою свердловин, які намагаються
розмістити рівномірно по всій території
родовища. Газ виходить із надр, оскільки
перебуває там під дуже високим тиском
поверхневих шарів земної кори. Видобутий
природний ресурс піддають осушуванню,
очищенню від сірководню та сірковмісних
сполук.

Купуйте айфон 13 з
вигодою

Встигніть придбати до 11 грудня

АЛЛО

Купуйте Зараз

2.
2. Основні
Основні закономірності
закономірності розміщення
розміщення
родовищ
родовищ вугілля
вугілля,, нафти
нафти,, природного
природного газу
газу

Протягом усієї геологічної історії розвитку

нашої планети на її поверхні та в надрах
утворювалися різноманітні гірські породи.

Нафтоносні (бітумінозні) піски — піски, які

мають промислово значущий вміст нафти. За
оцінками експертів, нафтоносні піски й сланці
світу можуть містити декілька сотень
мільярдів тонн нафти. Великі їх запаси є в
Канаді (більші, ніж запаси традиційної нафти
в Саудівській Аравії), Австралії, є поклади в
Естонії, Швеції, США, Китаї та інших країнах.
Масштабні розробки цих пісків здійснюються
в Канаді.

За походженням вони можуть бути

магматичними, метаморфічними та осадовими.

Усі види паливних мінеральних ресурсів є

корисними копалинами осадового органічного
походження. Вони утворювалися насамперед у
межах тектонічних западин і плит
платформних областей, передгірських
крайових прогинах, де в геологічному
минулому відбувалися процеси зносу та
нагромадження осадових матеріалів із
прилеглих територій.

Значні за розмірами або запасами площі

безперервного чи острівного поширення
вугленосних товщ гірських порід із шарами
(покладами) кам’яного та бурого вугілля
називають вугільними басейнами. Нафта і газ
мають споріднене походження, а тому
залягають у межах тих самих тектонічних
структур на досить великих територіях, які
називають нафтогазоносними басейнами (мал.
3). Перспективні нафтогазоносні площі
охоплюють величезні території суходолу та
акваторії Світового океану (мал. 4), особливо в
межах Північного Льодовитого океану.

Купуйте айфон 13 з
вигодою

Встигніть придбати до 11 грудня

АЛЛО

Купуйте Зараз

3.
3. Найбільші
Найбільші уу світі
світі басейни
басейни та
та країни
країни за
за
видобутком
видобутком кам
кам''яного
яного вугілля
вугілля,, нафти
нафти йй
природного
природного газу
газу

У світі відомо понад 4 тис. вугільних басейнів і

родовищ. Їх основна частина розташована в
Азії та Північній Америці. Серед найбільших у
світі басейнів та районів видобутку кам’яного
вугілля — Рурський (Німеччина),
Верхньосилезький (Польща), Донецький
(Україна), Кузнецький (Росія), Карагандинський
та Екібастузький (Казахстан), Північно-Східний
(Китай), Східний (Індія), Аппалацький (США),
Південно-Східний (Австралія).

Світовий видобуток вугілля із середини 1970-х

рр. у зв’язку зі здорожчанням нафти почав
знову зростати. За 2015 р. було видобуто 7861
млн т вугілля. За останні 15 років видобуток
зріс на 64 %.

Нині вугілля видобувають у 60 країнах світу.

Суттєвих змін у період НТР зазнав список
десятки країн — лідерів за обсягами його
видобутку. Найбільші п’ять виробників —
Китай, США, Індія, Австралія, Індонезія (див.
таблицю 1).

Таблиця 1

ПРОВІДНІ КРАЇНИ СВІТУ ЗА ВИДОБУТКОМ

ВУГІЛЛЯ, млн т

В Україні, Росії, Великій Британії, Франції

видобуток кам'яного вугілля скорочується. Це
пояснюється виснаженням легкодоступних
родовищ та здорожчанням видобутку
шахтним способом. Рентабельним
залишається лише відкритий спосіб розробки.
Саме цим обумовлене швидке зростання
обсягів видобутку вугілля в Індії, Індонезії,
Австралії, ПАР. За обсягами видобутку бурого
вугілля перше місце серед країн світу посідає
Німеччина.

На сьогодні у світі розвідано понад 600

нафтогазоносних басейнів. До найбільших
належать басейн Перської затоки,
Західносибірський та Волго-Уральський (Росія),
Середньоазійський, Зонд-ський, Сахарський,
Гвінейської затоки, Центральноамериканський,
Техаський, Мексиканської затоки,
Каліфорнійський та Аляскин-ський (США),
Західноканадський, Північноморський.

Нафтодобувна промисловість із середини XX ст.

посідає провідне місце у світовому видобутку
паливних мінеральних ресурсів. За підсумками
2015 р., світовий видобуток нафти становив
4200 млн т.

Авто с Аукционов USA Под Ключ

Bex Auto. Электрокары, гибриды, авто из С…

Одесса 10'00 – 18'00

До середини XX ст. 4/5 видобутку нафти

припадало на Північну й Південну Америку. У
1960-ті рр. швидко зростали обсяги її видобутку
на Близькому (мал. 5) та Середньому Сході, у
колишньому СРСР, а також в Африці.
Пояснювалося це не тільки величезними
загальними запасами нафти в цих регіонах, а й
порівняно низькими витратами на її
видобуток, а також надзвичайно
високою продуктивністю свердловин.

До початку 1970-х рр. частка країн Північної

Америки у світовому видобутку нафти
скоротилася до 25 %, водночас зросло
значення видобутку нафти в Азії та Східній
Європі. Нині видобуток нафти має таку
географію: Азія — 38 %, Північна Америка — 21
%, Африка — 10 %, Східна Європа — 10 %,
Західна Європа — 9,7 %, Латинська Америка —
9,5 %. Країни з дефіцитом власної нафти
транспортують її з району Перської затоки
потужними нафтотанкерами (мал. 6).

Нафту видобувають у 75 країнах світу.

Помітних змін із середини XX ст. зазнала
десятка країн, що видобувають її
найбільше (див. таблицю 2). Нині на десятку
лідерів припадає майже 67 % видобутку, а в
1950 р. десять найбільших нафтодобувних
країн отримували 94 % загального обсягу
нафти.

Таблиця 2

ПРОВІДНІ КРАЇНИ СВІТУ ЗА ВИДОБУТКОМ

НАФТИ, млн т

На країни — члени ОПЕК припадає понад 41 %

світового видобутку нафти.

Газодобувна промисловість світу в другій

половині XX ст. також набула важливого
значення. Обсяги видобутку природного газу
поки що постійно зростають. Світовий
видобуток цього виду палива у 2015 р.
становив 3,5 трлн м3 (див. таблицю 3).
Очікується, що в найближчі роки світове
споживання газу зростатиме в середньому на 3
% за рік і до 2030 р., ймовірно, досягне 4,47
трлн м3.

ЧИ Відомо ВАМ, що...

ОПЕК як постійно діюча

міждержавна організація
була створена на
конференції в Багдаді в
1960 р. Спочатку до складу
організації увійшли Іран,
Ірак, Кувейт, Саудівська
Аравія та Венесуела. До цих
п'ятьох країн, що заснували
організацію, пізніше
приєдналися ще вісім:
Катар (1961 р.), Індонезія
(1962 р.), Лівія (1962 р.), ОАЕ
(1967 р.), Алжир (1969 р.),
Нігерія (1971 р.), Еквадор
(1973—1992 рр.), Габон
(1976—1994 рр.). У 2007
р. до організації
приєдналася Ангола та
повернувся Еквадор. Штаб-
квартира ОПЕК
спочатку перебувала в
Женеві (Швейцарія), а потім
із 1965 р. перемістилася у
Відень (Австрія).

Газ є найчистішим екологічним паливом,

оскільки, згоряючи, виділяє найменшу
кількість шкідливих речовин порівняно з
вугіллям або мазутом. Це вагоме
сировинне джерело для хімічної
промисловості, зокрема, із нього виробляють
пластмасу, синтетичні тканини, розчинники
та інші матеріали й речовини.

Таблиця 3

ПРОВІДНІ КРАЇНИ СВІТУ ЗА ВИДОБУТКОМ

ПРИРОДНОГО ГАЗУ, млрд м3

У зв’язку з розвитком газодобувної

промисловості в багатьох країнах у другій
половині XX ст. географія видобутку
природного газу зазнала значних змін. США
поступово втратили свій статус монополіста (у
1950 р. на країну припадало 90 %
світового видобутку природного газу, а нині —
близько 19 %). Тепер дві найбільші газодобувні
держави (Росія й США) продукують майже 40 %
природного газу, що видобувають у світі.
Природний газ видобувають у 60 країнах.

Частка країн, що розвиваються, значно

відстають у видобутку природного газу
порівняно з видобутком нафти. Тільки
останнім часом ця частка почала зростати, але
газ, який видобувається в них, переважно
відправляють на експорт до розвинених країн.

Купуйте айфон 13 з
вигодою

Встигніть придбати до 11 грудня

АЛЛО

Купуйте Зараз

4.
4. Основні
Основні й
й перспективні
перспективні райони
райони
видобування
видобування кам
кам''яного
яного вугілля
вугілля,, нафти
нафти,,
природного
природного газу
газу вв Україні
Україні

В Україні донедавна видобували кам’яне та

буре вугілля. На сьогодні здійснюється
видобуток тільки кам’яного вугілля в
Донецькому та Львівсько-Волинському
вугільних басейнах.

Донецький басейн — головна вугільна база

країни. У ньому до 2014 р. видобували 90 %
вугілля. Найбільшими центрами видобутку
були Донецьк, Макіївка, Горлівка, Павлоград,
Мирноград (до 2016 р. — Димитров), Чистякове
(Торез), Ровеньки, Довжанськ (Свердловськ)1.

Відповідно до Закону України № 317-VIII «Про

засудження комуністичного та націонал-
соціалістичного (нацистського) тоталітарних
режимів в Україні та заборону пропаганди
їхньої символіки» в Україні відбувається процес
перейменування населених пунктів і
адміністративних одиниць. Станом на 20 липня
2016 р. було перейменовано 917 населених
пунктів, 20 районів і 27 районів у містах.

У 60 % шахт Донецького басейну вугілля

видобувають на глибинах понад 600 м. Саме ці
шахти забезпечують більше половини
видобутку. Середня глибина видобутку вугілля
в басейні становить 700 м, а максимальна —
понад 1400 м. На 40 % шахт є пласти вугілля,
які вважаються небезпечними щодо викидів
газу.

Складні умови видобутку в Донецькому басейні