Реферат

Тема: «Порівняльний аналіз проблем і перспектив освоєння

шельфу Чорного та Азовського морів»

Виконала учениця Україно-

Американського ліцею
Будник Ольга

 Стан і перспективи освоєння континентального шельфу Чорного і

Азовського морів
Світовий видобуток енергоносіїв сьогодні все активніше переходить на морський і океанічний
шельфи. Загальна площа континентального шельфу у світі складає близько 32 млн км2, з яких
перспективними є близько 8 млн км2 шельфу. Найбільш великий шельф простягнувся вздовж
північного узбережжя Євразії, де його ширина сягає 1,5 тис. км. На сьогодні пошуками,
розвідкою і видобутком нафти і газу на морському шельфі займаються більше 100 країн. У
2010 році питома вага світових енергоресурсів, видобутих на шельфі, вперше перевищила 50 %
їх загальної кількості. Тенденція до збільшення частки енергоносіїв, що видобуваються під
водою, зростатиме і надалі, оскільки на суходолі практично всі запаси енергоносіїв вже
розвідані, а на континентальному шельфі, особливо на великих глибинах, розвідана лише їх
невелика частка. Так, на континентальному шельфі Чорного моря поклади вуглеводнів на
глибині більше 200м є маловивченими, а найперспективніші нафтогазові структури
знаходяться на глибині 1,5-2 тис. м.

 Проблеми і перспективи освоєння українського континентального шельфу

Чорного і Азовського морів
Потенційні запаси енергоресурсів на українському шельфі Чорного моря оцінюються в 2,3
млрд тонн умовного палива, що за даними Державної служби геології та надр України
становить близько 40 % усіх енергетичних запасів України (5 трлн м3 газу і 760-770 млн т
нафти). При цьому запаси енергоносіїв на українській ділянці шельфу Чорного моря розвідані
лише на 4-5 % [1] (див. Схему 1). На шельфі Чорного і Азовського морів на даний час щорічно
видобувається близько 1 млрд м3 природного газу і 70-90 тис. т газового конденсату або легкої
нафти. За даними Державної служби геології та надр України, через 10років наша держава
зможе забезпечити себе власним природнім газом на рівні 32 млрд м3, що на той час майже
повністю
задовольнятиме потреби української економіки 

ДАТ «Чорноморнафтогаз». Єдиною українською компанією, яка здійснює увесь комплекс

робіт щодо розвідки і видобутку енергоносіїв на морському шельфі, є ДАТ
«Чорноморнафтогаз». (Частково геологорозвідувальні роботи з пошуку нових родовищ
вуглеводнів на Прикерченському шельфі Чорного і Азовського морів спільно з ДАТ
«Чорноморнафтогаз» веде також ДК «Укргазвидобування») Підприємство веде розробку
родовищ на глибині моря, що не перевищує 70 м.

Протягом останніх років Україна помітно активізувала зусилля з метою освоєння морського
шельфу Чорного і Азовського морів. Проте, крім ДАТ «Чорноморнафтогаз» розвідку і
видобуток енергоресурсів на українському шельфі поки що не здійснює жодна інша українська
чи іноземна компанія. Нормативно-правова база України є недосконалою і не відповідає
сучасним вимогам, що призводить до втрати інвестиційної привабливості українських
шельфів, формування непрозорого енергетичного ринку, виникнення конфліктних ситуацій та
розбіжностей між державою та інвестором і в кінцевому рахунку − до гальмування процесу
освоєння українського шельфу. 

 Видобуток енергоносіїв на континентальних шельфах чорноморських країн

і перспективи їх співпраці з Україною:
 ⁃ Російська Федерація: не варто очікувати позитивних результатів від участі  російських
компаній в освоєнні українського шельфу, оскільки Росія, з одного боку, не зацікавлена у
створенні для України альтернативи російським енергоносіям, а з іншого − основний
видобуток вуглеводнів згідно з проектом Держпрограми з освоєння російського шельфу з 2012
до 2030 року вона планує здійснювати на шельфах своїх арктичних і далекосхідних морів.
Хоча в світі теперішніх подій, Росія, можливо, має наміри щодо освоєння наших шельфів, але
ми будемо робити це точно без «росіі». Слава ЗСУ!
 ⁃ Грузія. Площа грузинського шельфу Чорного моря складає 9 тис. км2.За даними проведеної
розвідки, запаси нафти в цьому районі оцінюються у 600 млн т. Для розвідки і видобутку
вуглеводнів на шельфі АТ «Грузнефть» запросила іноземних інвесторів. Так, у 2000 році
американська нафтова компанія «Anadarco Petroleum» провела розвідку шельфової частини
територіальних вод Грузії. В результаті проведених досліджень на площі понад 2 тис. м2 були
виявлені три перспективні ділянки, потенціал яких оцінюється у 1,3 млрд барелів нафти. Проте
на даний час значних запасів нафти і газу біля узбережжя Грузії компанія «Anadarco Georgia»
не виявила 
 ⁃ Туреччина. У 2004 році державна «Турецька національна нафтова компанія» (Turkiye
Petrolleri Anonim Ortakligi, TPAO) оголосила про початок широкомасштабного освоєння
вуглеводневих ресурсів в своєму секторі Чорного моря. Протягом 2004-2005років фахівці
компанії провели сейсморозвідувальні роботи на 25 тис. км2. Запаси природного газу в
турецькій частині чорноморського шельфу − 800 млрд м3 і нафти – 1,1 млрд т. Впродовж
останніх років співпраця України з Туреччиною у розвідці і видобутку енергоносіїв на шельфі
Чорного моря розвивається досить динамічно.
 ⁃ Болгарія. Оскільки Болгарія: Перше комерційне родовище природного газу Galata було
відкрите у 2006 році. Його запаси становлять 2,5 млрд м3, а річний видобуток близько 400 млн
м3. У 2007 році неподалік від структури Galata було виявлено ще два нових газових родовища
газу – Kavarna і Kaliakra, загальні запаси яких складають 2,1 млрд м3. У 2010 році ці родовища
введені в експлуатацію. В цьому ж районі у липні 2011року відкрито нове родовище
природного газу потужністю 10 млрд м3.На думку болгарських дослідників, нерозвідані запаси
природного газу на шельфі можуть скласти близько 200 млрд м3 
 ⁃ Румунія. Освоєнням свого континентального шельфу Румунія активно займається упродовж
останніх 40 років. Ще у 1981 році Румунія ввела в експлуатацію стаціонарну глибоководну
платформу на родовищі West Lebada біля кордонів шельфу України. З 1981 по 2003 рік
державна нафтогазова компанія «Petrom» пробурила на шельфі 70 свердловин. В результаті
були відкриті і введені в експлуатацію два нафтові родовища − Lotus і Portita і чотири газових
− Pescarus, Sinoe, Doina і Cobalcescu. На даний час видобуток вуглеводнів в румунському
секторі Чорного моря сягає 60 млн т в перерахунку на нафту.

 
Висновки: Порівняльний аналіз стану і перспектив освоєння шельфу Чорного та
Азовського морів Україною і чорноморськими державами дозволяє зробити
наступні висновки: 

На даний час усі чорноморські країни, за виключенням України, досить активно займаються
освоєнням континентального шельфу Чорного моря. Безперечним лідерами у цій сфері є
Туреччина і Румунія. Спільним для усіх чорноморських країн є те, що всі вони залучають до
освоєння своїх частин чорноморського шельфу потужні, здебільшого транснаціональні
компанії, які мають великий досвід, сучасні технології і значні фінансові ресурси для розвідки,
видобутку, транспортування і переробки енергоносіїв. Жодна з чорноморських країн,
включаючи Росію, поки що не має в достатній кількості сучасних плавучих платформ (СПБУ)
власного виробництва для видобутку енергоносіїв на морських глибинах до 2000м і на глибині
залягання енергоресурсів до 9000 м.

Досвід країн Чорноморського басейну свідчить про те, що тільки потужні компанії світового
рівня володіють достатніми фінансовими і технічними ресурсами для розвідки та подальшого
видобутку енергоносіїв на морському шельфі. Для України сьогодні важливо не стільки
зробити проект розробки шельфу максимально дешевим, скільки знайти тих партнерів, які
зможуть максимально швидко, на високому технологічному рівні його реалізувати.