Кам’яне вугілля

 Кам'яне́ вугі́лля— тверда горюча 

корисна копалина, один з видів вугілля
 викопного, проміжний між бурим вугіллям і 
антрацитом 
 ІСТОРІЯ
Кам’яне вугілля було відомо ще в стародавньому
світі. Перше згадування про нього пов’язують
з Аристотелем (IV ст. до н. х.). Кількома
десятиріч­чями пізніше його учень Теофраст
Ересський в «Трактаті про каміння» пи­сав:

«…звуться ці викопні речовини антрацитом (або

вугіллям)… вони спала­хують та горять подібно до
деревного вугілля…»

Стародавні римляни видобували кам’яне вугілля

для опалення на території нинішньої Великої
Британії. У І ст. до р. х. в китайській провінції
Юннань вугілля нагрівали без доступу повітря
та отримували кокс
 ХАРАКТЕРИСТИКА

Щільна порода чорного, іноді сіро-чорного кольору. Блиск смоляний або

металічний. В органічній речовині кам'яного вугілля міститься 75-
92 % вуглецю, 2,5-5,7 % водню, 1,5-15 % кисню. Містить 2-48 % летких
речовин. Вологість 1-12 %. Вища теплота згоряння в перерахунку на
сухий беззольний стан 30,5-36,8 МДж/кг. Кам'яне вугілля належить
до гумолітів; сапропеліти і гумітосапропеліти присутні у вигляді лінз та
невеликих прошарків.
Кам'яне вугілля характеризується нейтральним складом
органічної маси. Воно не реагує зі слабими лугами ні в
звичайних умовах, ні під тиском. Бітуми кам'яного вугілля, на
відміну від вугілля бурого, представлені переважно сполуками
ароматичної структури. У кам'яному вугіллі не виявлені жирні
кислоти і естери, мало сполук зі структурою парафінів.
Вугільна речовина є неферомагнітною (діамагнітною), мінеральні
домішки характеризуються парамагнітними властивостями. 
Магнітна сприйнятливістьвугілля зростає зі збільшенням їх
стадії метаморфізму. За своїми тепловими властивостями
кам'яне вугілля наближається до теплоізоляторів.
Хімічна структура вугілля
 КЛАСИФІКАЦІЯ, РІЗНОВИДИ


Кам'яне вугілля розділяють на блискуче,

напівблискуче, напівматове, матове. У
залежності від переважання тих або інших
петрографічних компонентів виділяють
вітренове, кларенове, дюрено-кларенове,
кларено-дюренове, дюренове
і фюзенове кам'яне вугілля.
Серед структур органічної речовини вугілля
виділено 4 типи (телінітова, посттелінітова,
преколінітова і колінітова), які є послідовними
стадіями єдиного процесу розкладання лігніно-
целюлозних тканин.
Існує багато видів класифікації кам'яного
вугілля: за речовинним складом,
петрографічним складом, генетичні, хіміко-
технологічні, промислові та змішані
УТВОРЕННЯ
КАМ'ЯНЕ ВУГІЛЛЯ
УТВОРИЛОСЯ З ПРОДУКТІВ
РОЗКЛАДУ ОРГАНІЧНИХ
ЗАЛИШКІВ РОСЛИН, ЩО
ЗАЗНАЛИ ЗМІНИ
(МЕТАМОРФІЗМ) В УМОВАХ
ВИСОКОГО ТИСКУ
НАВКОЛИШНІХ ПОРІД
ЗЕМНОЇ КОРИ І ПОРІВНЯНО
ВИСОКОЇ ТЕМПЕРАТУРИ.
ВИДОБУВАННЯ НА ШАХТІ
 ВИКОРИСТАННЯ
 Кам'яне вугілля використовується як технологічна,
енерго-технологічна і енергетична сировина, при
виробництвікоксу і напівкоксу з отриманням великої
кількості хімічних продуктів (нафталін, феноли, пек
 тощо), на основі яких одержують добрива, 
пластмаси, синтетичні волокна, лаки, фарби і т.і.
 Один з найперспективніших напрямів використання
кам'яного вугілля — скраплення (зрідження) — 
гідрогенізація вугілля з отриманням рідкого палива.
 При переробці кам'яного вугілля отримують також:
 активне вугілля, штучний графіт і т. д.;
 в промислових масштабах вилучається ванадій, 
ґерманій і сірка;
 розроблені методи отримання ґалію, молібдену, 
цинку, свинцю
 КАМ'ЯНЕ ВУГІЛЛЯ В УКРАЇНІ
Найбільші розвідані запаси кам'яного вугілля в Україні зосереджені
в Донецькому кам'яновугільному басейні та у Львівсько-Волинському
вугільному басейні.
За кордоном — в Карагандинському, Південно-
Якутському, Мінусинському, Буреїнському, Тунгуському Ленському, Тайм
ирському, Аппалачському, Пенсильванському, Нижньорейнсько-
Вестфальському (Рурському), Верхньосілезькому, Остравсько-
Карвінському, Шаньсі, Південно-Уельському басейнах.
Для задоволення потреб
економіки Україна щорічно
використовує близько 100
млн. т вугілля, з яких майже
80 млн. т видобувається
вітчизняними
підприємствами.
 ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ВУГІЛЛЯ
 Вугілля антрацит містить 95% вуглецю, кам'яне вугілля - 75-95% вуглецю
(щільність 1.5-1.7г/см3), буре вугілля - 65-70% вуглецю (1.2-1.5г/см3), торф -
50% вуглецю (щільність 1.0 -1.2г/см3). Виходячи з цього, були зроблені
наступні розрахунки:
під тиском нашарувань осадів товщиною в 1 кілометр з 20-метрового шару
торфу виходить пласт бурого вугілля товщиною 4 метри. Якщо глибина
залягання рослинного матеріалу досягає 3 кілометрів, то такий самий шар
торфу перетвориться в пласт кам'яного вугілля завтовшки 2 метри. На більшій
глибині, близько 6 кілометрів, і при більш високій температурі 20-метровий
шар торфу перетворюється на пласт антрациту товщиною в 1,5 метри.
 Артефакти, знайдені у вугільних пластах, звичайно
ж, якщо вони не є підробкою, здатні змінити
уявлення про формування вугільних басейнів.
Наведемо деякі найбільш цікаві факти про знахідки.
 6 червня 1891 року газета «Morrisonville
Times» опублікувала замітку Розколовши брилу
вугілля, щоб скласти шматки в ящик, помітили
виїмку круглої форми, всередині якої
знаходився маленький золотий ланцюжок
тонкої старовинної роботи, приблизно десяти
дюймів (25,4 см) в довжину. За даними
геологорозвідувального управління штату
Іллінойс, вік вугільного пласту, в якому був
знайдений ланцюжок, оцінюється в 260-320
мільйонів років.

У книзі Бреда Стайгера зі слів У. Мак-Корміка

(WW McCormick) з Абілена, штат Техас,
відтворюється розповідь його діда про бетонну
стіну, виявлену на великій глибині у вугільній
шахті в 1928 році. Аналогічні стіни,
виготовлені зі сланцю, виявили в 1868 році
шахтарі вугільної шахти в Хаммондвілі, штат
Огайо. На поверхні стіни можна було чітко
розгледіти декілька рядків ієрогліфічного
напису