Історичне

значення
вогню

Навчальний проект
7 клас хімія
учитель Загурська Н.І.
2019 рік
 Вогонь – щоденний супутник людини.
Він потрібний всюди: в житлових
будинках, на заводах і фабриках.
- Вогонь є символом Олімпійських ігор.
- Перед Вічним вогнем біля могили
Невідомого солдата люди схиляють
голови, віддаючи шану загиблим.
Які джерела вогню використовували
первісні люди?
 Благоговійно схиляла первісна
людина свої коліна перед природою.
Але підкоривши собі вогонь – одну із
найгрізніших стихійних сил, зробила
його слухняним знаряддям свого
життя ще на дуже ранньому щабелі
розвитку, людина відчула себе не
рабом природи, а її рівним партнером.
 Першим вогнем, яким скористалася
для своїх потреб первісна людина, був
вогонь небесний: від блискавок,
природних пожеж, вивержень
вулканів, полум'я природних газових
свердловин…
Півтора мільйона років
тому первісна людина
приборкала вогонь.
Це була, мабуть,
найбільш видатна подія
в історії людства: вогонь
давав світло і тепло,
відганяв диких звірів і
робив м'ясо смачнішим.
Він був великим
чарівником: вів від
дикості до цивілізації,
від природи до
культури.
 Довгий час люди боялися вогню, вони
бачили, які руйнування несли за собою
лісові пожежі, коли люди і звірі в паніці
тікали, щоб врятуватися, адже вони
нічого не могли вдіяти з цією руйнівною
силою. Первісні люди були безсилі перед
природною стихією.
 Але прийшов час, коли первісні люди почали
розуміти, що вогонь створює тепло в печері, а їжа
приготовлена ​на вогні - набагато смачніша.
Вогнем від багать людина уночі відганяла від свого
житла диких звірів.
Згодом людина овододіла вмінням за допомогою
вогню обпалювати свій глиняний посуд і начиння.
Вогонь став у нагоді при виплавці металів із руд,
виготовленні металевих інструментів і зброї,
Тоді люди почали «приручати вогонь», постійно
підтримуючи його хмизом і дровами. Стародавні
люди ретельно стежили за вогнем навіть
призначалися чергові - відповідальні за те, щоб
вогонь не згас.
 Які переваги отримала первісна людина, навчившись
використовувати та добувати вогонь?
Як це вплинуло на її розвиток?
 Вогоньзіграв велику роль і в самому процесі становлення
людини. Спочатку його застосовували для зігрівання і
освітлення і лише потім для готування їжі.
 Як довели вчені, це поволі змінило і зовнішній вигляд
людини, і енергетику людського організму, зробивши її
могутнішою, ніж у будь-якого іншого ссавця.
 Усі подальші завоювання культури, техніки і господарювання
зобов'язані комплексному використанню вогню.
 Керамічне виробництво, металургія, скловаріння, парові
машини, хімічна промисловість, механічний транспорт,
нарешті ядерна енергетика є результатом застосування
високих і надвисоких температур, тобто результатом
використання вогню на більш високій, якісно відмінній
технічній основі.
Завдяки вогню люди еволюціонували та згодом
стали виготовляти зброю з міді, олова, заліза.
Навчилися отримувати золото, робити
прикраси, випалювати посуд з глини, стали
цивілізованішими та розумнішими.
Які джерела вогню були створені
людиною протягом історії?

СВІТИЛЬНИК И,
КРЕСАЛА,
ЗАПАЛЬНИЧКИ,
СІРНИКИ
 Світильники
Як давно людина вперше занурила
гніт у заповнену тваринним жиром
плошку, перетворивши її у
світильник, сказати неможливо, але
видовбані з крейди чи піщанику
примітивні лампи датуються вченими
приблизно 80 тисяч р. до н.е.
В Іраку були знайдені керамічні
світильники віком біля 10 тисяч років.
Біблія засвідчує, що виготовлені з
того ж тваринного жиру свічки
палали в храмі Соломона ще у Х
столітті до н.е
 Кресала
 Для добування вогню висіканням іскри у
первісних людей існували спеціальні пристрої.
 Ударним каменем для цих кресал служили
товсті призматичні ножі, краї яких навмисне
робили шорсткими. За допомогою пізніших
кресал вогонь отримували так: кремінь, що
перебуває в одній руці, відриває від ковзаючого
по ньому повздовжнього краю кресала (згодом
кремінь замінили шматком сталі) дрібні
частинки, що, окислюючись на повітрі,
розжарюють і запалюють підставлений сухий
мох, трут та ін.
 Добувають вогонь чоловіки, а жінки носять
паливо і підтримують полум'я у вогнищі.
 Навіть у сучасній газовій запальничці в наш час
використовується принцип кресала.
 Добування вогню тертям
Одержували вогонь тертям дерева
по дереву можна трьома способами:
пилянням, оранням («вогняний
плуг») і свердлінням. Про добування
вогню способами пиляння й орання
було відомо з Австралії, Океанії й
Індонезії. Добування вогню цими
способами відомо у багатьох
відсталих народів, у тому числі у
негритосів О. Люсон, які
використовують дві половинки
розщепленого бамбуку, в
австралійців, які застосовують дві
палички або щит і списокидалку.
Добування вогню тертям
До способу пиляння
можна віднести і
добування вогню в
племені куку-куку і у
мбовамбів (Нова
Гвінея), що
користувалися
гнучкою скіпкою,
знятою з верхнього
шару бамбука.
 Першим хімічним способом
одержання вогню стала каталітична
реакція,відкрита німецьким
хіміком Й.Деберайнера. Базуючись
на своєму відкритті, він створив
«водневе кресало» (кресало
Деберайна).
Водневе кресало являло собою банку, в
якій цинкова пластина взаємодіяла з
сульфатною кислотою – і починав
виділятися водень. Коли відкривався
клапан, водень виходив назовні і його
струмінь,( що потрапляла на губчасту
пластину, яка грала роль
каталізатора), загорався в повітрі.
По суті, кресало Деберей було першою
запальничкою.
Хоча кресало було вдосконалене
голландським ученим П.Кіппом, його
швидко витіснили перші сірники. Вони
були більш безпечними і зручнішими у
використанні.
1805 рік - французький хімік Жан Шансель
винайшов дерев'яні сірники, які
запалюються при зіткненні головки з
суміші сірки, бертолетової солі і кіноварі
з концентрованою сірчаною кислотою.
Перші сірники називали
«люциферчики».
Сірник того часу являв собою паперову
трубочку, на один кінець якої наносили
суміш хлорату калію з цукром, а поряд
ставили маленьку скляну пляшечку
з сірчаною кислотою. Пляшечку
розбивали, і кислота, потрапляючи на
суміш, викликала спалах.
Чи треба говорити, що тисячі людей після
невдалого розбивання скляної кульки
отримували сильні опіки рук.
 Які різні сірники…
Чим же відрізняються один від одного
сірчані, фосфорні і шведські сірники?
Які сірники сьогодні?
У чому полягає хімічна основа їх дії?
 Починалося все так…
 Англійський аптекар Джон Уокер жив в невеликому містечку
Стоктон-він-тис займався різними хімічними дослідами. У 1826 р.
він змішав порошки сульфіду сурми, бертолетової солі і гуміарабік
, розвів все водою, а потім підсушив отриману суміш на повітрі.
Після того він умочив в отримане "тісто" кінчики дерев'яних паличок
і поклав їх сушити. Увечері їх потер об наждачний папір і – іскри
розігріли дерев'яну паличку до такої температури, що вона
спалахнула!
 Пізніше Джон Уокер замінив наждак на скловидний папір, а сурму –
на сірку. Свої нові сірники Уокер назвав "Friction Lights", що
дослівно перекладається як "Вогні тертя". Довжина сірника була 91
см!
 Перші сірники Джон Уокер продав своєму адвокату 7 квітня 1827
року.
 Перші сірники
 У 1830 році 19 - річний французький хімік Шарль Соріано винайшов
фосфорні сірники , що складалися з суміші бертолетової солі , білого
фосфору і клею. Ці сірники були дуже вогненебезпечні, оскільки
загорялися навіть від взаємного тертя в коробці і при терті про
будь-яку тверду поверхню , наприклад , підошву чобота
 Використання фосфору для одержання вогню було вперше
використано у 1816 р., але перші сірники були винайдені угорським
вченим Яношем Іріньї тільки в 1833 р., коли в масу сірникових
головок був введений білий фосфор - надзвичайно
вогненебезпечна й отруйна речовина, дуже шкідлива для здоров'я
людини.
 Свій винахід Ірині продав за безцінь (100 гульденів) багатому
фабриканту Ремеру, що дуже швидко нажив на виготовленні
сірників величезні статки.
 Недоліки перших сірників
 Основним недоліком сірників Уокера і Соріано була нестабільність
запалювання держака сірники - час горіння головки був дуже
малим. Вихід знайшовся у винаході фосфорно- сірчаних сірників ,
головка яких виготовлялася в два етапи - спочатку держак вмочати
в суміш сірки , воску або стеарину , невеликої кількості бертолетової
солі і клею , а потім у суміш білого фосфору , бертолетової солі і
клею. Спалах фосфору запалювала більш повільно палаючу суміш
сірки і воску , від якої запалювався держак сірники .
 Ці сірники залишалися небезпечними не тільки у виробництві , а й у
використанні - погашення живці сірників продовжували тліти ,
приводячи до частих пожеж . Цю проблему вдалося вирішити ,
просочивши держак сірники фосфорнокислим амонієм ( NH4H2PO4 ) .
Такі сірники стали називатися безпечними. Для стабільного горіння
держака його почали просочувати воском або стеарином (пізніше -
парафіном ) .
 «шведські сірники»
 Перші безпечні сірники почали виробляти у Швеції в 1855 р. Від того
вони дістали свою першу назву «шведських сірників».
 Довгий час сірники в Європі називали "шведськими". А все тому, що
в 1855 році хімік Йохан Лундстром з Швеції наніс червоний фосфор
на поверхню наждачного паперу зовні невеликої коробочки і додав
той же самий фосфор до складу голівки сірника. Оскільки червоний
фосфор набагато менш отруйний, чим білий, сірники Лундстрома
пішли на ура. Цей вид сірників, який запалюється від тертя об
наждачний папір, став популярним скрізь.
Але прошло ще довгих 34 роки, перш ніж людство здогадалося
складати сірники в коробки, на бік яких нанесена запальна суміш.
 Заборона білого фосфору
 Данія другою почала виробляти
сірники у 1874 р., а пізніше й інші
країни замінили шкідливий білий
фосфор червоним.
 У 1903 р. Міжнародний конгрес
ужиткової хімії висловився за
цілковиту заборону виробництва
сірників із застосуванням білого
фосфору.
 До 1910 року виробництво
фосфорних сірників в Європі та
Америці було повністю
припинено .
 Сесквісульфідні сірники
 Сесквісульфідні сірники винайдені в 1898 р. французькими хіміками Савен і Каєн для
армійських потреб . Основою досить складної композиції головки є неотруйний
сесквісульфід фосфору ( P4S3 ) і бертолетова сіль.
 У даний час сірники , що виготовляються в більшості європейських країн , не містять
сполук сірки і хлору - замість них використовуються парафіни і безхлорні окислювачі .
 в 1889 році винайдена сірникова коробка. Сірники уже не потрібно було вмочати в
спеціальний розчин чи терти об наждачку. Її вигадав Джошуа Пьюссі. Смужка
«запалювання» перебувала всередині, пізніше винесена на бортик коробки.
Хімічний склад сучасних сірників
 Процес займання сучасних сірників
такий: у процесі тертя сірникової голівки
об намазку на коробці
відбувається екзотермічна реакція між
червоним фосфором (у намазці)
і бертолетовою сіллю (в голівці сірника).
Від тепла цієї реакції відбувається
займання сірникової голівки.
 Окислювачем у складі сірникової голівки
є поки виключно KClO3 - речовина, що
дуже легко віддає свій кисень.
Хімічний склад сучасних сірників
 Запалом служить сірка і тваринний (кістковий) клей. Вибір запалу
обґрунтований як хімічно, так і технологічно: суміш KClO3 + S має
порівняно низьку температуру спалаху (220°С) і забезпечує легкість
займання суміші; тваринний клей вводиться у вигляді водного
розчину (під час сушіння вода випаровується), створює необхідну
консистенцію маси й оберігає при зберіганні голівки сірників від
вологи. Проте зазвичай запалювальні сірникові суміші містять 6-8
компонентів, оскільки в них входять ще каталізатори, що
прискорюють розкладання бертолетової солі (MnO2, К2Cr2О7),
наповнювачі (залізний сурик Fe3O4, цинкові білила ZnO та ін.),
речовини, що підвищують чутливість сірникової голівки до тертя
(мелене скло), а також органічні барвники.
 Міжнародний день сірника
 2 березня святкують Міжнародний день сірника. У цей
день не влаштовують гулянь, але можна відвідати музей
сірників. Такі музеї є в Німеччині, Швеції та Швейцарії.
 Крім звичайних побутових сірників існують мисливські
(стійкі до вітру та дощу), термічні (горять з більш
високою температурою), камінні (відрізняються своєю
довжиною), сигаретні, сигнальні (мають кольорове
полум'я), а також декоративні. Матеріалом для
сірникової палички може служити не тільки дерево, але і
віск або картон. Існують такі сірники, які можуть
запалитися, якщо їх потерти об будь-яку поверхню, не
обов'язково об коробку.
 Коли вогонь нам друг?


-Вогонь зігріває наше житло і нас.
-він потрібен для приготуванні їжі
- вогонь дає нам світло
-допомагає отримати людині метал
- за допомогою вогню летить ракета.

 Вогонь – ворог
 Вогонь згубив мільйони людей. За своїми
трагічними наслідками пожежі не поступаються
епідеміям, посухам та іншим нещастям.
- Вогонь - супутник війн. Його використовували
вороги як зброю для підпалів, тортур.
- Пожежі - це величезна проблема.
. Щороку у світі стається 5 мільйонів пожеж.
Щогодини у вогні гине 1 людина, кожен третій
загиблий – дитина. Щодня в Україні виникає до
120 пожеж, в яких гине в середньому 7 чоловік.
Кожні 2-3 дні у містах і селах від пожеж гинуть
люди.
 Які є причини виникнення пожеж?
 - ігри дітей з вогнем;
- недотримання правил користування
електроприладами і печами ;
- непогашені сірники, багаття;
- підпали;
- несправність побутового обладнання;
- порушення правил поводження з
легкозаймистими та вибухонебезпечними
речовинами і предметами;
- не правильне використання свічок, піротехнічних
засобів;
- просушування білизни над піччю, плитою,
каміном.
Дякую за увагу!