З давніх часів людство використовує кристали.

Спочатку це були
природні кристали, які використовувались як знаряддя праці та засоби
для лікування та медитації. Пізніше роль рідкісні камені та дорогоцінні
метали почали відігравати роль грошей. Фундаментальні наукові
дослідження та відкриття XX сторіччя дозволи розробити методи
отримання штучних кристалів та суттєво розширити області їх
застосування.

Монокристал – це окремий однорідний кристал, який має безперервну

кристалічну ґратку та іноді анізотропію властивостей. Зовнішня форма
монокристалу залежить від атомно-кристалічної будови та умов (в
основному швидкості та однорідності) кристалізації. Кристали, які
вирощувались за малих швидкостей зазвичай мають добре сформовану
природну огранку. Прикладами огранених природних монокристалів
можуть бути монокристали кварцу, кам’яної солі, ісландського шпату,
алмазу, топазу.

Якщо швидкість вирощування кристалу буде високою, то будуть

утворюватись полікристали або полікристалічні агрегати, які складаються
з великої кількості по різному орієнтованих монокристалів.
Монокристали високочистих речовин мають однокові властивості не
залежно від методу отримання.
Сучасне промислове виробництво широко застосовує монокристали
діелектриків та напівпровідників, таких як монокристали кремнію та
інтерметалідів (штучні сплави елементів третьої групи з елементами
п’ятої групи), що є основою твердотільної електроніки, до якої
відносяться електромеханічні прилади та такі пристрої як реле,
перемикачі, виконавчі механізми, п’єзоелектричні прилади, накопичувачі
на магнітних дисках, циліндричних магнітних доменах.
Сучасній техніці вже не вистачає небагатого набору властивостей
природних кристалів (особливо для створення напівпровідникових
лазерів), тому вчені розробили метод створення кристалоподібних
речовин з проміжними властивостями шляхом вирощування надтонких
шарів (одиниці-десятки нанометрів), що чергуються, кристалів з
подібними кристалічними ґратками – метод епітаксії. Ці кристали
отримали назву фотонних кристалів. Фотонні кристали можна розділити
на три групи, в залежності від кількості просторових осей вздовж яких
змінюється значення показника переломлення. За цим критерієм
кристали поділяють на одно-, двох- та трьохмірні. Монокристали штучних
сапфірів лише у незначній мірі поступаються твердості алмазу і мають
високу стійкість проти дряпання, що дозволяє застосовувати їх як захисні
екрани в електронних пристроях (планшетах, смартфонах тощо).
Застосування метода Чохральського дозволяє отримувати величезні
монокристали штучних сапфірів. Монокристали, пластини та захисні
екрани зі штучних сапфірів