Міщун Л.С.

, викладач зарубіжної літератури

ДНЗ «Тернопільське вище професійне училище технологій та дизайну»

Використання освітньо-виховного потенціалу музею для

викладання зарубіжної літератури та художньої культури.
Персональний комп’ютер та Інтернет досить тісно ввійшли у наше життя,
а сучасна молодь проявляє до них значний інтерес, тому завдання вчителя ,
щоб ці засоби використовувати з максимальною користю на уроках.
Екскурсії виникли як метод навчання, що допомагає розвитку
спостережливості, навиків самостійної роботи в учнів. Вони втілювалися в
навчальний процес прогресивними педагогами, які виступали проти схоластики
в освіті. Перші віртуальні музеї стали з’являтися в Інтернеті в 1991 році. Це
були невеликі сайти з інформацією про сам музей, його географічне
розташування та режим роботи. Потім почали з’являтися віртуальні експозиції,
а ще згодом декілька віртуальних експозицій об’єднувалися у віртуальну
екскурсію. А сьогодні кількість і глибина викладеного матеріалу в мережі
Інтернет безперервно росте, і за кілька років свої власні віртуальні екскурсії
будуть у всіх музеїв світу.
Віртуальні літературні екскурсії поділяються на такі види:
  літературно-біографічні – це екскурсії, пов’язані з життєвим та
творчим шляхом письменника;
  літературно-краєзнавчі – це екскурсії по місцях, які бережуть пам’ять
про життя і творчість письменника, поета, драматурга;
  історико-літературні екскурсії – екскурсії, що розкривають певні
періоди розвитку національних культур і літератур;
  літературно-художні – екскурсії по світових виставкових залах;
  оглядові сайти, де зібрано кілька віртуальних екскурсій в рамках
знайомства з одним письменником.
На практиці такий поділ досить умовний.
Віртуальна екскурсія – це організаційна форма навчання, що відрізняється від
реальної екскурсії віртуальним відображенням реально існуючих об’єктів з
метою створення умов для самостійного спостереження, збору необхідних
фактів та ін. Позитивними рисами такої форми уроку є наочність, доступність,
наявність інтерактивних завдань та багато інших.
Я вважаю, що проведення віртуальної екскурсії варто розпочинати
вступною бесідою з учнями, в якій необхідно визначити мету і завдання
екскурсії, можна також підготувати так звані маршрутні листи. Особливу увагу
треба звернути на способи навігації по сайту, від однієї експозиції до іншої.
Маршрут екскурсії вчитель розписує заздалегідь: які сторінки-слайди і в якій
послідовності повинні проглядати учні, на які об’єкти необхідно звернути
особливу увагу, які спостереження повинні зробити учні.
Велику роль в активізації діяльності учнів під час такої екскурсії виконує
пошуковий метод. Учні не просто знайомляться з матеріалами експозицій, а ще
й займаються активним пошуком літературознавчої інформації. Це досягається
щляхом постановки проблемних питань перед екскурсією або отриманими
певними творчими завданнями. Під час екскурсії учні можуть записувати тези
до зошитів, копіювати матеріали в свої папки (якщо урок проходить в
комп’ютерному класі), робити помітки. Закінчується екскурсія обов’язково
підсумковою бесідою, під час якої учитель разом з учнями узагальнює,
систематизує побачене і почуте, виділяє важливе, виявляє враження учнів,
намічає творчі завдання для них: написати твір, підготувати виступ, створити
альбом тощо. Роль гіда на такому уроці може виконувати як учитель, так і
підготовлений учень.
Уроки-екскурсії, звісно, є досить цікавими і ефективними. Але для їх
проведення  комп’ютер чи комп’ютери у класі повинні бути під’єднані до
мережі Інтернет. Якщо ж цього немає, то тоді на допомогу учителю можуть
прийти інтерактивні, мультимедійні екскурсії, розроблені самим учителем. Такі
мультимедійні екскурсії теж відносяться до розряду віртуальних, але для їх
проведення Інтернет не потрібен. Достатньо мультимедійного проектора та
комп’ютера у класі. Переваги такої екскурсії у тому, що вчитель сам обирає
необхідний матеріал, складає маршрут, міняє зміст відповідно до поставленої
мети. Складовими даної екскурсії можуть бути відео, звукові файли, анімація, а
також репродукції картин, зображення природи, портрети, фотографії. У
матеріали такої екскурсії можна включити літературознавчі терміни і
визначення, історичні карти, тези з теорії літературознавства.
Таким чином, використання віртуальних екскурсій робить процес навчання
і викладання більш цікавим, якісним, результативним.
Виходячи з цільових настанов, викладач може обрати різні форми та
методи роботи з використанням мультимедійних ресурсів музею:
•  провести оглядову та тематичну віртуальну екскурсію;
•  використати мультимедійні ресурси музейного сайту для створення
електронної бази наочних засобів різних видів: картин, портретів, фото та
відеоматеріалів тощо;
•  організувати практичну роботу учнів на уроці з віртуальними образами
музейних експонатів;
•  залучити учнів до використання мультимедійних та інформаційних ресурсів
музею в процесі написання повідомлень, рефератів та учнівських
пошуково-дослідницьких робіт.
Створення заочних екскурсій – важливий момент у роботі словесника. Вони
заміщують «живі» екскурсії, оживляють викладання, роблять урок більш
цікавим і змістовним, розширюють кругозір учнів. Не завжди можна відвідати
віддалені від нас місця, такі як Вестмінстерське абатство (де покояться багато
відомих європейських поетів і письменників), Париж (місто О.Бальзака,
В.Гюго), Лондон (літературна адреса відомого персонажа Шерлока Холмса),
літературно-меморіальні музеї А.П.Чехова, О.С.Пушкіна, Л.М.Толстого
,«Гоголівські місця України»,«Дорогами Дон Кіхота», «Місто Джульєтти»,
«Острів Робінзона Крузо»);
Найбільш ефективними є віртуальні екскурсії при вивченні біографії
письменника («Українські адреси Анни Ахматової», «Гоголівські місця
України», «Київські адреси М.Булгакова»,« «Літературна Одеса», «Петербург
Достоєвського» та ін..), при знайомстві з певною історичною добою («Культура
античності», «Доба Високого Відродження», « Доба Середньовіччя»та ін..), а
також екскурсії місцями літературних героїв («Дорогами Ж.Сореля», «Верона:
місто Джульєтти»). Завданням учнівського проекту може стати створення
літературної карти краю (наприклад, на літературній карті Тернопільщини
можна помітити наступні місця: Вишнівець (Бальзак), Кременець
(Ю.Словацький), Бучач (Шмуель Йосеф Агнон ) та ін.
Україна здавна приваблювала до себе митців світового письменства. Нашій
Батьківщині присвячували найкращі свої рядки письменники різних країн та
епох. Ми,українці, пишаємося, що зв’язок із нашою державою приніс всесвітнє
визнання деяким зарубіжним письменникам, саме українська природа, культура
та народ надихали їх на створення літературних шедеврів. Багато видатних
письменників, таких як МиколаГоголь, Михайло Булгаков, Анна Ахматова,
Шолом-Алейхем народилися в Україні,інші подорожували нею, відвідували
визначні місця, та присвятили їй свої твори. В інтернеті можна знайти
відомості про тридцять одного зарубіжного письменника, чиї життя та
творчість були тісно пов’язані з нашою Батьківщиною, а також письменників,
які ніколи не були в Україні, проте їх твори активно перекладалися
вітчизняними перекладачами. Матеріали різних музеїв можна згрупувати в
чотири розділи: «Письменники зарубіжної літератури, які жили в Україні»;
«Письменники зарубіжної літератури, які бували в Україні»;«Письменники
зарубіжної літератури, які писали проУкраїну»; «Письменники зарубіжної
літератури, твори яких перекладалися вітчизняними авторами».
Отже, можна виділити такі переваги віртуальних екскурсій:
- розвивають спостережливість, здатність бачити красу реальної дійсності,
затримувати увагу на деталях, знаходити в них сенс, переживати та
елементарно аналізувати побачене;
- пробуджують переживання зустрічі з оригіналом;
- дозволяють заглянути в «творчу лабораторію» письменника, побачити, як
матеріал дійсності під пером художника стає матеріалом літературного твору;
- формують уявлення про унікальність творів, з якими познайомились у
віртуальному музеї;
- розвивають творчу уяву;
- містять інтерактивні завдання;
- надають можливість повторного перегляду.
Музеї Тернопільської області, ресурси яких можна використати
на уроках зарубіжної літератури та художньої культури:
Тернопільський обласний комунальний краєзнавчий музей
Обласний комунальний етнографічно-меморіальний музей
Володимира Гнатюка
Обласний комунальний меморіальний музей-садиба Леся Курбаса в
с.Старий Скалат Підволочиського району
Обласний комунальний літературно-меморіальний музей Юліуша
Словацького в м. Кременці
Монастириський обласний комунальний музей лемківської культури
і побуту
Обласний комунальний музей Богдана Лепкого
.Меморіальний музей Соломії Крушельницької
Літературно-меморіальний музей О.Неприцького-Грановського.
Літературно-меморіальний музей Уласа Самчука (районний)
.Почаївський історико-художній музей та ін..

ОНОРЕ ДЕ БАЛЬЗАК І ВЕРХІВНЯ

ВІРТУАЛЬНА ЕКСКУРСІЯ
 Мета: познайомити учнів з місцями, пов`язаними з перебуванням
великого французького письменника в Україні; вчити шанувати свою
історію; розвивати інтерес до історичних місць ,на які дуже багата наша
держава; виховувати естетичний смак ; зацікавити творчістю Оноре де
Бальзака.
Дорожня карта
Зупинка 1. «Садиба у Верхівні».
Зупинка 2. «Історія кохання».
Зупинка 3. «Музей».
Зупинка 4. «Парк».
Зупинка 5. «Шануймо своє!».
Зупинка 1. «Садиба у Верхівні».
Екскурсовод: У глибині стародавнього парку села Верхівня Попільнянського
району Житомирської області стоїть двоповерховий будинок з білими
колонами . На меморіальній дошці біля входу написано: «У цьому будинку в
1847-1850роках жив великий французький письменник Оноре де Бальзак». Він
з любов`ю називав цей палац «моїм маленьким Лувром»! Трохи дивно бачити
цей витвір архітектури на околиці досить бідного та занедбаного села. На
перший погляд, вся садиба доволі доглянута. Відразу починаєш думати про
те ,що доглядають її віддані історії та літературі люди. Верхівнянська садиба-
унікальна пам`ятка історії, архітектури та садово- паркової культури кінця 18-
початку 19 ст., занесена до Державного реєстру національного культурного
надбання.
Зупинка 2. «Історія кохання ».
Екскурсовод: Чиї портрети ви бачите на фото? Що ви знаєте про Оноре де
Бальзака?
А тепер трохи більше нам розповість літературознавець (виступ учня-
літературознавця про Бальзака ,його творчість).
Екскурсовод: А хто ця жінка на портреті поряд?
Евеліна Ганська була з роду Ржевуських- давнього шляхетського роду,
праправнучкою королеви Франції Марії Ліщинської . Єва була не лише
вродливою та багатою , а й начитаною та інтелігентною, вона досконало
володіла кількома європейськими мовами ,любила подорожувати, грала на
фортепіано, любила танцювати. Вона написала Бальзаку листа з підписом
»Іноземка». Так почався « віртуальний» поштовий роман всесвітньовідомого
французького письменника і багатої польської графині. Бальзак написав Єві
450 листів!!! Нарешті Ганська і Бальзак повінчалися у костелі Св. Варвари в
місті Бердичеві . Оноре почувався дуже погано Проте, незважаючи на
хвороби, він був дуже щасливий.
Ось він сам каже нам про це.
БАЛЬЗАК: «Я не мав ані щасливої юності ,ані квітучої весни, але тепер у мене
буде сонячне літо і тепла осінь».
ЕВЕЛІНА: «Я знаю добре, надто добре ,що пан Бальзак-приречений і що навіть
за найкращого догляду не зможе протягнути довго…Однак, думка ,що я можу
бути потрібною цьому великому розумові і цьому великому благородному
серцю,, також є нагородою. Я дам йому все щастя ,на яке він заслуговує, і
,роблячи це, сама буду щасливою. …Нехай він помре з рукою у моїй руці та з
моїм образом у серці.» (беруться за руки та виходять).
Здоров`я Бальзака дедалі погіршувалося, і коли «молодята» прибули до
Парижа, письменник майже не вставав. 18 серпня 1850 року Оноре де Бальзака
не стало.
Евеліна залишилась у Франції. Вона закінчила дещо з творів Бальзака і
видала їх. Заміж вона більше не виходила, хоча шанувальників мала ще
вдосталь. Померла Ганська 9 квітня 1882 року. Похована вона біля Оноре на
цвинтарі Пер - Ляшез у Парижі.

Зупинка 3. « Музей».
Бальзак помер, але залишилися його твори ,які досі хвилюють читачів. Все,
що пов`язане з його ім`ям ,цікаво для нас.
Письменник був щасливий у цьому будинку .На другому поверсі Евеліна
облаштувала три кімнати, де він працював і відпочивав .В палаці вражає бальна
зала ,де сама пані Ганська та її гості залюбки танцювали.
 Зупинка 4 « Парк»
Неабиякий інтерес викликає парк навколо палацу. Графи Ганські почали
створювати садибо-парковий ансамбль ще в 1780 році. Краєвиди
Верхівнянського парку вражали Бальзака. Парк не зберігся повністю ,але і
зараз, прогулюючись алеями, відчуваєш атмосферу 18-19 ст. Здається десь он
там за деревами Евеліна зі своїм коханим.
Зупинка 5 « Шануймо своє !!!»
Та є речі, які просто обурюють! Деякі місця у парку знаходяться у
жахливому стані. Невже наша держава не може підтримати такі перлини?!
Сумно стає ,коли дивишся на таке…
А МОЖЕ САМЕ ВИ ЗМОЖЕТЕ ЧИМОСЬ ДОПОМОГТИ МУЗЕЮ? БУДЬМО
НЕБАЙДУЖИМИ!!!
ЧИ НЕ ЗАХОТІЛОСЯ ВАМ ПОБАЧИТИ ВСЕ ЦЕ НА ВЛАСНІ ОЧІ,
ДІЗНАТИСЯ БІЛЬШЕ? АДЖЕ ВЕРХІВНЯ –ЦЕ ЗОВСІМ ПОРЯД.