1

Міністерство освіти і науки України

Слов’янський коледж транспортної інфраструктури

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
« Валерій Шевчук. Роман-балада « Дім на горі»
з дисципліни « Українська література»
спеціальності 5.07010501 « Технічне обслуговування, ремонт та експлуатація
тягового рухомого складу»

2013
 2

Методична розробка відкритого заняття з дисципліни « Українська

література». Підготувала Бабак І.І. – викладач Слов’янського коледжу
транспортної інфраструктури. - 2013

Використано асоціативні технології при проведенні лекційного заняття з

української літератури

Для викладачів української літератури вищих навчальних закладів 1-2 рівнів

акредитації

Рецензент: Абіх О.П. – спеціаліст вищої категорії, завідувачка відділення

Розглянуто та схвалено на засіданні циклової комісії соціально-економічних

та гуманітарних дисциплін

Протокол №____ від « _____» _____________2013

Голова комісії ___________________________ О.Г.Алєксєєнко
 3

ЗМІСТ
Передмова
1.Структура заняття
2.План заняття
3.План- конспект заняття
Використана література
Рецензія
Додатки
 4

ПЕРЕДМОВА

Останнє десятиліття ознаменоване кардинальними змінами. Що помітно

вплинули на характер літературного процесу. Новітня українська література
- це десятки оригінальних поетичних збірок. Повістей, романів, у яких
акумульовано найбільш болючі проблеми життя сучасного суспільства.
Одне з провідних місць у розвитку новочасної літератури займає
творчість Валерія Шевчука, який є знаковою постаттю сучасного
літературного процесу, творчий доробок якого є концентрованим втіленням
філософічності, глибинності, культурної відкритості і здатності національної
культури до діалогу з іншими культурами.
В.Шевчук є представником інтелектуально-філософської,
психологічної прози в українській літературі 20 ст., започаткованої свого
часу І.Франком, яка досить успішно розвивалася у 20-х роках ( твори
В.Винниченка, В.Підмогильного).
Художній світ В.Шевчука неодноразово ставав об’єктом уваги
літературознавців, які досліджували тематично-проблемні, композиційно-
сюжетні, жанрово-стильові особливості прози письменника.
Проте творча спадщина видатного й самобутнього письменника майже
не досліджена в методиці викладання літератури в навчальному закладі.
Твори письменника непрості, елітарні, для підготовленого читача, але
від того не менш цікаві кожному, хто прагне до вищої духовної «планки».
Роман-балада « Дім на горі» В.Шевчука - складний, багатовимірний,
насичений філософією та символікою, й навіть рідкісний у сучасній
українській прозі - спроможний втримати спонтанне зацікавлення читача.
У романі розглядаються проблеми сучасності через давні гуманістичні
традиції, через релігійні уявлення, елементи фольклору, біблійні сюжети аж
до морально-етичних принципів сучасного життя. Це вічні істини народного
буття, моралі, етики. Автор художньо досліджує сутність добра і зла,
намагається переконати читача: людська краса - всесильна, могутність її у
найкращих проявах, вона перемагає зло.
Літературний розвиток студентів, їх емоційний досвід формується
у спілкуванні з мистецтвом слова, із втіленим у ньому гуманістичним
змістом. Головним у навчанні стає розвиток здатності до мислення
художніми образами, до розуміння авторської ідеї, до сприйняття
поетичності мови, до виявлення функцій теоретико-літературних понять.
Під час роботи над текстом роману В.Шевчука « Дім на горі» ми
формуємо вміння студентів здійснювати діалог з текстом , обговорювати
його, виражати смислову позицію героїв, знаходити суперечності в їхніх
 5

поглядах, визначати проблеми, представлені у тексті, шукати правильні

відповіді на запитання.
Творчість Валерія Шевчука - це чистий Дім добра й світла,
збудований високо на горі за законами гармонії. Туди потрапити нелегко.
Валерій Шевчук говорив: « Світ, засіяний світлом, повний гармонії, але
сплетений у надзвичайно складний вузол». Отже, розв’язавши складні вузли,
спробуємо пізнати невичерпний світ творчості цього письменника.
 6

СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ
Навчальна дисципліна: українська література
Група:
Спеціальність:
Дата:
Місце проведення:

Тема заняття: «Валерій Шевчук. Роман – балада « Дім на горі».

Мета заняття:
методична:
використати інтерактивні технології навчання при проведенні лекції з
української літератури;

дидактична:
ознайомити студентів з особливостями індивідуального стилю письменника;
визначати основні сюжетні лінії, пов’язані з різними долями людей,
характеризувати образи, виділяти притчові мотиви, вміти коментувати та
пояснювати їхню бароковість, удосконалювати навички розшифровування
символів, алегоричних образів; активізувати самостійну діяльність студентів,
формувати вміння самостійно обирати рішення, шляхи здобуття інформації;
зацікавити студентів пошуковою діяльністю; оволодіти навичками співпраці
в колективі; формувати свідоме ставлення до результату навчальної
діяльності; реалізовувати інтелектуальні можливості кожного студента;
розвивати творчу уяву, пам'ять, логічне мислення, підвищувати рівень
культури мовлення студентів;

виховна:
виховувати любов до рідного слова, усвідомлення значення духовності для
повноцінного розвитку й утвердження особистості, прищеплювати почуття
поваги, пошани, любові до творчості письменника.

Вид заняття: лекція

Тип заняття: заняття - дослідження

Методи та форми проведення заняття: евристична бесіда, створення

портфоліо письменника, усний літературознавчий коментар, змалювання
«психологічного портрету», творча робота «Пошукове читання», бліц-
опитування, складання візитної картки твору, метод групового дослідження,
 7

інтерактивні вправи « Мікрофон», « Асоціативний рядок», « Незакінчене

речення», релаксаційна хвилина, колективне складання тез-висновків.

Випереджувальні завдання студентам: скласти портфоліо письменника;

групові дослідження: «Літературознавці» - «ознаки мистецького напрямку
бароко»; «Історики» - історія створення роману «Дім на горі» В.Шевчука;
«Дослідники» - «Проблематика, тема та ідея твору»; «Теоретики» -
« Притчевість як ознака роману».

Міжпредметні зв’язки:
забезпечуючі: теорія літератури, українська мова, культурологія
забезпечувані: українська література

Технічні засоби навчання: мультимедійне устаткування

Методичне забезпечення:
портрет Валерія Шевчука; фотовиставка; виставка творів письменника;
ілюстрації до роману; словник літературознавчих термінів; тлумачний
словник; студентські проекти.

ХІД ЗАНЯТТЯ:

1 Організація навчальної діяльності

Привітання студентів.
Підготовка аудиторії до заняття. Перевірка наявності студентів
II Мотивація навчальної діяльності
2.1.Слово викладача
2.2. Коментування епіграфа
III Ознайомлення із темою та цілями заняття
IV Актуалізація опорних знань
4.1. Випереджувальне завдання: створити портфоліо письменника Валерія
Шевчука.
4.2.Створення опорної схеми « Життя та творчість Валерія Шевчука».
4.3. Евристична бесіда
4.4. Усний літературознавчий коментар студентів про мистецьку
спадщину письменника.
4.5. Змалювання «психологічного портрету» В.Шевчука.
V Викладення та вивчення нового матеріалу
5.1. Лекція викладача
 8

5.1.1. План лекції:

 Вступ
 Бароко - мистецький напрям, його ознаки ( теорія літератури).
 Ідейно-естетичний аналіз роману Валерія Шевчука « Дім на горі»:
- Історія створення роману.
- Особливості сюжету та композиції роману.
- Проблематика, тема та ідея роману.
- Барокові притчеві мотиви й символи у романі.
- Притчевість образів, епізодів.
- Образи демонологічних істот у творі.
- Дім на горі як символ захищеності нашої духовності.
- Стильова своєрідність роману.
VI Закріплення знань студентів
6.1. Зачитування тез, визначень, основних положень, записаних
протягом заняття.
6.2. Бліц-опитування
6.3.Складання візитної картки твору.
6.4. «Незакінчене речення»
VII Підсумок заняття
7.1. Інтерактивна вправа « Мікрофон»
7.2. Самооцінка власної діяльності.
VIII Домашнє завдання
 9

ПЛАН - КОНСПЕКТ ЗАНЯТТЯ

I Організація навчальної діяльності
1.1. Привітання студентів
1.2. Підготовка аудиторії до заняття. Перевірка наявності студентів.

II Мотивація навчальної діяльності

2.1 Слово викладача ( слайд 1)

Сьогодні у нас в гостях Валерій Шевчук, письменник-філософ,
новатор, працелюб, праведник, який черпає мудрість із чистого джерела
творчості Григорія Сковороди, Івана Франка й продовжує їх традиції. Перед
нами – видання творів Валерія Шевчука, що промовляють до нас « Голосом
трави».
Творчість В.Шевчука приходить до читача то « Барвами осіннього
саду», то « Маленьким вечірнім інтермеццо», то « Птахами з невидимого
острова». Філософію української душі розкриває « Трьома листками за
вікном». То ж чи можемо до кінця збагнути цей світ?
Під час вручення В.Шевчукові, із творчістю якого ми починаємо
знайомитися, премії фундації Антоновичів він сказав про себе: « Моя доля як
митця не складалася безхмарно, але я ніколи на неї не нарікав. Ніколи не
шукав слави для себе, а шукав слави для народу свого і своєї літератури.
Зрештою, я й полюбив народ свій через те, що він був упосліджений, гнаний,
битий і обкрадений». А закінчував промову так: « Кожен з нас - гість у
цьому житті, але кожен у ньому, як уміє і як може, будує свій храм…»
Який же він, той храм Валерія Шевчука? Про це поміркуємо на занятті
сьогодні.
Зверніть свою увагу на епіграф заняття, занотуйте його в зошити,
замисліться над його суттю…

Епіграф: ( слайд 2)
«Світ, засіяний
світлом, повний
гармонії, але
сплетений у
надзвичайно складний
вузол»
Валерій Шевчук

Студенти висловлюють власне бачення вислову В.Шевчука

 10

Отже, розв’язавши складні вузли, спробуємо пізнати невичерпний світ

творчості письменника.

III Ознайомлення із темою та цілями заняття ( слайд 3)

« Історія і сучасність, - стверджує В.Шевчук, - неподільні. І не
тільки тому, що все виростає з минулого. Змінюються соціальні обставини, і
людина стає в них іншою. Але, як і багато років тому. Сьогодні хвилюють її
одвічні проблеми – пошуки істини, шляхів людського самоствердження.
Духовний світ людини, її вчинки. Жага пізнання врешті стають частиною, з
якої складається картина життя, його руху вперед…»
Про пошуки істини героями твору « Дім на горі» В.Шевчука і піде мова
сьогодні на занятті.
Темою заняття є:
« В.Шевчук. Роман-балада « Дім на горі»: жанрова специфіка твору;
розгалуженість сюжету; барокове поєднання високого і низького;
притчевість образів, епізодів» ( слайд 4).
IV Актуалізація опорних знань
4.1 Випереджувальне завдання
Студенти отримали домашнє завдання скласти портфоліо
письменника Валерія Шевчука
4.2. Створення опорної схеми за темою « Життя та творчість Валерія
Шевчука».

Опорна схема – конспект

(слайд 5)
 11

4.3. Евристична бесіда

 Що ви дізналися про родовід В.Шевчука? В яких умовах він

виховувався?
 Яку освіту отримав В.Шевчук?
 Якими були його захоплення?
 Яким був письменницький дебют?
 Що це за період « внутрішньої еміграції» в житті В.Шевчука?
 Який внесок у духовну культуру України зробив В.Шевчук своїми
перекладами?
 Розкажіть про його перший альманах.
4.4. Усний літературознавчий коментар студентів про мистецьку
спадщину Валерія Шевчука (слайд 6)

Шляхи творчого шукання митця

 Переклади давньої української поезії, « Літопису Самійла Величка»,
освоєння культури українського бароко.
 Створення повістей та романів на історичну тематику.
 Написання прозових творів про сучасність
Книги
 1979р. « Крик півня на світанку»
 1980-ті рр. - « Долина джерел», « Тепла
осінь», « маленьке вечірнє інтермеццо»,
« Барви осіннього саду», « Камінна луна»,
« Вибрані твори», « Птахи з невидимого
острова»
 1990-ті рр. – « Дзигар одвічний»,
«Початок жаху», « Чортиця», «Стежка в траві», « У череві
апокаліптичного звіра», « Око прірви», «Юнаки з огненної печі».
Романи
 « Дім на горі»
 « Три листки за вікном»
Готичний роман
« На полі смиренному» ( за мотивами давньоукраїнської
пам’ятки XI-XIII ст.. « Києво-Печерського патерика»).
Повісті
 12

 «Середохрестя»
 « Місячний біль»
 « Мор»
 « Ілля Турчиновський»
Новели
 Тема війни – « Вона чекає його,
чекає…», « Серед тижня»
 Тема мистецтва й митців - « Вогнище»,
« Диявол, якого немає», «Чарівник», « Мандрівка в гори», « Постріл»,
« Полиновий тлін»
 Тема кохання - « Долина джерел» тощо.
4.5. Творча робота
Змалювати « психологічний портрет» Валерія Шевчука (слайд 7 –
ілюстрації про життя письменника)

V Викладення та вивчення нового матеріалу

5.1. Лекція викладача

5.1.1. План лекції: (слайд 8)
 Вступ
 Бароко - мистецький напрям, його ознаки ( теорія літератури).
 Ідейно-естетичний аналіз роману Валерія Шевчука « Дім на горі»:
- Історія створення роману.
- Особливості сюжету та композиції роману.
- Проблематика, тема, ідея твору.
- Барокові притчеві мотиви й символи.
- Притчевість образів, епізодів.
- Образи демонологічних істот у творі.
- Дім на горі як символ захищеності нашої духовності…
- Стильова своєрідність роману.

Студенти записують план у зошити

 13

5.1.2. Вступне слово викладача

Викладач дає завдання протягом лекції занотовувати основні

положення, визначення, вислови.

Валерій Шевчук - один із тих українських письменників, чий

сміливий творчий старт відбувся в 60-х роках XXст., а змужніння, хай як то
парадоксально звучить, випало на роки застійні, роки панування в літературі
« соціалістичного реалізму». Сталося так тому, що він вчасно зрозумів, як за
тих абсурдних суспільних умов зберегти внутрішню свободу, а отже, і своє
істинне обличчя, як витворити власний «сад нетанучих скульптур»
( Л.Костенко), аби квітнув він для поколінь прийдешніх. У той час, коли інші
стрімголов кинулися служити правлячій владі, Валерій Шевчук лишався
рабом літератури. Роками він «писав у стіл», без найменшої надії на
опублікування своїх творів, однак це його не пригнічувало. А навпаки,
додавало внутрішньої гордості, що світ так само не впіймав його, як колись і
мудрого вчителя Григорія Сковороду.
Його життя, таке нелегке, можливо, аскетично-непривабливе для
багатьох сучасників, для самого Валерія Шевчука стало розкішним « садом
житейських думок, трудів та почуттів». Недарма письменник спромігся
створити в цьому саду великий духовний космос, що його не одразу всі
можуть збагнути, але який притягує, чарує, будить свідомість і почуття
багатьох. А значить, він по-справжньому може прислужитися людям. Це,
певно, найвища нагорода, якої доля удостоює далеко не всіх лауреатів навіть
найпрестижніших премій.
« Храм душі» В.Шевчук будував своїми творами. Основу його
складають загальнолюдські цінності, а не ідеологічні, класові чи політичні
міркування.
Умовно доробок В.Шевчука можна поділити таким чином: твори про
сучасність, історичні твори, філософські та літературознавчі. Але чіткої грані
між ними немає, усі вони об’єднані індивідуальним стилем. Один із друзів
письменника писав: « Як у житті» для Валерія Шевчука замало - він творить
словом власну своєрідну форму життя, свою правду життя, естетичну і
моральну реальність - світ, що виростає з особистості творця, з його волі,
уяви, філософії».
 14

Невід’ємними рисами індивідуального стилю письменника є

філософічність, книжність, притчевість, зокрема біблійна.
Особливо вплинула на митця традиція культури бароко.

5.1.3. Теоретичний блок

 Перша група « Літературознавці» ( слайд 9)

Бароко - мистецький напрям, що народився в середині XVI ст.

Батьківщина бароко - Італія, де виробили перші зразки бароко в архітектурі,
скульптурі, живописі. За висновками науковців - бароко кризовий стиль, що
виникає на хвилі кризи гуманізму і народження маньєризму. Але це не
відкидало бажання насолод дарунками життя, мистецтва й природи,
широкого використання насилля, работоргівлі, винищення незвичних
культур чи ідейних течій як в самій Європі, так і за її межами.
Характерна пишнота, парадність, яскравість кольорів, контрастність,
екстравагантність орнаменту, асиметрія конструкцій. В архітектурі панують
сильні контрасти об’ємів, перебільшена пластика фасадів, світлотіньові та
кольорові ефекти. Живопис і скульптура відзначаються декоративно-
театральними композиціями, тонкою розробкою колориту і ефектів
освітлення, ускладненою пластикою, парадністю. У музиці - поява опери.
Література бароко відмовилася від принципу наслідування життя,
його відображення. Вона створила власний світ за певними законами, мета
яких - вразити читача. Тому представники цього напряму виявляли інтерес
до ускладненої художньої форми. Вони вважали, що реальний світ - це
ілюзія, а його предмети - символи та алегорії, які необхідно пояснити.
Ознаки бароко
 Людина за ідеєю бароко - піщинка у Всесвіті: безсила, прагне
допомоги.
 Людина є роздвоєною; відбувається боротьба двох начал - тіла й Духа.
 Дійсність для письменника втрачає свою реальність. Існує дві
реальності: реальна та ірреальна.
 Головне у творах бароко - дивувати й вражати. Тому в них
поєднується парадоксальність, контрастність, дотепність.
 Метафора - головний художній засіб.
 Інакомовніть образів і сюжету пов’язана з повчанням.
Першим українським письменником, творчість якого була позначена
рисами бароко, вважається І.Вишенський. Проте утвердження бароко у
вітчизняній літературі пов’язується з іменами Мелетія Смотрицького та
 15

Кирила Транквіліона. Значну роль у становленні цього стилю відіграла

Києво-Могилянська колегія. Останнім великим українським письменником
епохи бароко був Г.Сковорода.

5.1.4. Ідейно-естетичний аналіз роману Валерія Шевчука « Дім

на горі»

 Друга група «Історики».

«Історія створення роману « Дім на
горі»
Найяскравішим прикладом необарокового стилю є
роман-балада Валерія Шевчука « Дім на горі».
Створювався він протягом 1966-1980 років, а вийшов
у світ 1983-го.

Цікавою є історія написання. Ось як

розповідає про це сам В.Шевчук:
« Книжку « Дім на горі» я писав мовби з кінця, тобто з другої її фольклорно-
фантастичної частини « Голос трави». Писалася вона поволі: спершу одне
оповідання, котре я відкладав убік - хай вилежиться, тоді друге й так далі.
Мав розкіш – не поспішати. А коли згодом переглянув усі ті оповідання,
побачив, що вони утворюють певну цілість. І от вона собі лежала, я відчув,
що чогось їй бракує. І дописав тоді першу частину - роман-преамбулу, що
власне, дав назву цілій книжці - « Дім на горі». Тим самим у творі розлилась
часова перспектива, увиразнились елементи притчі, що промовляє до нас не
якимись силогізмами моральних повчань, а художніми образами, котрі не
потребують логічних коментарів. (Сучасність.- 1992.- №3.-С.55)

 Слово викладача
«Особливості сюжету та композиції роману»
Роман-балада « Дім на горі» складається з двох частин.
У першій ( «Дім на горі. Повість-преамбула») розповідається про
життя чотирьох поколінь, які живуть у домі на горі з 1911 по 1963 рр., але в
долі кожного чомусь уперто простежується низка загадкових і дивовижних
послідовностей.
Друга частина роману, що має назву « Голос трави», складається з 13
новел, які об’єднуються підзаголовком « оповідання, написані козопасом
Іваном Шевчуком і приладжені до літературного вжитку його правнуком у
перших».
 16

Певно, працюючи над обома частинами роману, В.Шевчук не

замислювався над тим, що підсвідомо втілював у ньому специфічне барокове
світосприйняття, яке відбилося вже на самій композиції твору.
« Дім на горі» асоціюється з подібними бароковими спорудами.
Друга частина – « Голос трави» - ніби основа цієї споруди, своєрідне
підніжжя. Тринадцять оповідань в алегоричній,
замаскованій формі розповідають про реальне
життя. Їх фольклорно-міфологічна основа виконує
роль не екзотичного тла: міфи, легенди, перекази
були невід’ємною частиною світовідчуття наших
предків, привносили в нього своєрідну духовну
корекцію. Тому так тісно переплетено тут реальні
картини з фантастичними, умовними, ірреальними.
Сюжет динамічний, напружений, захоплюючий, бо у кожній із 13
новел другої частини роману діють загадкові демонічні сили ( домовики,
відьми, чорти, перелесники, злі духи). Вони є невід’ємною часткою того
світу, який оточує людину, спонукає її до протистояння, боротьби.
Той дім на горі побіля річки Тетерів, довкола якого розгортаються
події повісті-преамбули, уособлює своєрідну фортецю нашої духовності, той
ідеал, до якого прагне жива душа. Дарма що той дім не розгаданий до кінця,
загадковий і недоступний декому. Зате традиція дому є стійкою: там
володарюють жінки – зачинательки та продовжувачки роду, хоронительки
моралі. Чоловіки тут з’являються вряди-годи; їм належить доля блудних
синів. Лише від тих, хто нап’ється води тут, на горі, з рук жінки,
народжуються дівчатка. Хлопці народжуються від таємничих прибульців,
які зваблюють жінок всупереч їхній волі, - « джигунів». Спочатку вони
з’являються в подобі сірого птаха, який перетворюється в чоловіка, а потім
так само таємниче зникає. Зате залишаються по них нащадки - Хлопці,
покликані бути творцями-поетами, художниками. Так народився козо пас
Іван, який згодом залишить нащадкам свої тринадцять напівфантастичних
оповідей, так народився і син Галі Хлопець, який ті оповідання «приладить
до літературного вжитку». Сама по собі напрошується думка про те, що
першопоштовхом творчості є неземна, диявольська ( не Божа!) сила.

 Дослідницький практикум . Третя група « Дослідники».

« Проблематика , тема, ідея твору»
(слайд 10 )
Студенти визначають проблематику твору, жанр, головну ідею,
спираючись на текст.
 17

Жанр твору : роман-балада

Тема роману: ствердження ідеї єдності усього живого, сущого на
землі, яке передбачає необхідність для кожного нового покоління
виборювати свій досвід пізнання себе і світу й так перевіряти досвід поколінь
минулих задля майбутнього.
Головна ідея: розкрити людину через психо-інтуїтивне пізнання її
долі, коли вона творилася не лише за логікою національної доцільності, а
слідувала передусім за почуттями. Пізнати сенс буття, побачити, відчути,
естетично пережити добро і зло, світло і тінь, їх вічне протистояння, яке
лежить в основі руху, динаміки поступу, допомагає оголити людську душу,
художньо дослідити людську природу.
Проблематика:
 сутність добра і зла;
 протиборство між світлом і тінню;
 відповідальність кожного за свої вчинки на цій землі;
 пошук сенсу свого буття, самого себе;
 прагнення розібратися в довколишньому світі;
 душевна роздвоєність людини;
 прагнення внутрішньої чистоти, гармонії;
 зв'язок поколінь, потреба у творчому самовираженні;
 кохання і сімейне щастя.
То чому ж все-таки автор визначив жанр твору як роман-балада?
Балада - це ліро-епічний поетичний твір про кохання з фантастичним, часто
фольклорно-фантастичним елементом.
Отже, Валерій Шевчук модернізував літературний термін, перевів з
одного жанру в інший. Перед нами справді ліро-епічний твір із фольклорно-
фантастичним елементом. Роман-балада « Дім на горі» написано під впливом
та на основі народнопоетичних традицій.

 Дослідницька робота
« Барокові притчеві мотиви й символи»

Студенти знаходять притчеві символи й

мотиви у романі, аргументуючи свої
знахідки

Сюжет твору « учуднений» багатьма

засобами. Важливе
значення має у
ньому символіка,
 18

зокрема кольорів ( синій, сірий, жовтий, зелений), образів, як реалістичних,

так і умовно-фантастичних.
Роман побудований з двох частин: повісті-преамбули і циклу « Голос
трави» з тринадцяти новел. Цікаво, що новел саме тринадцять: містична
тканина твору дає підстави говорити про невипадкову наявність цього
магічного числа.
Мотив «парування» демона з людиною є типовим у фольклорі. Сам
письменник продовжує цю тему в другій частині, в новелах « Перелесник»,
«Панна сотниківна», « Відьма», змінюючи лише зовнішній вигляд
потойбічного спокусника.
Містичним є також лейтмотив синьої дороги в першій частині твору. І
символіка синього кольору, і мотив дороги запозичені з фольклору.
В.Шевчук зливає ці два поняття в цілісний образ, що синтезує вищі емоції і
раціоналізм, рух у безмежність, спроби самопошуку. Мотив синьої дороги
певною мірою перегукується з пошуком синього птаха в М.Метерлінка.
Більшість сюжетів циклу « Голос трави» запозичені з фольклорно-
фантастичних і міфологічних оповідей. Вражає подібність деяких новел до
Лесиної «Лісової пісні», теж створеної на фольклорному
ґрунті.
Мотив самотності водночас є прокляттям та благом.
Відчуття самотності переживають усі герої твору, в різний
час і за різних обставин вона відіграє свою роль.
Мотив блудного сина, заснований на біблійній
притчі, передає горе вигнання з рідного дому-фортеці,
своєрідну втечу від світу, від себе і радість повернення -
знаходження себе, пізнання законів природи і світу.
Символ дому в поєднанні з цим мотивом означає своєрідне благо,
фортецю, міцну основу, а дорога, яка веде з цього дому, - прокляття.
Кожна його притча - певний погляд на світ, намагання й прагнення
його зрозуміти, побачити й полюбити. Митець мислить мистецькими
образними блоками:
 страх перед світом, душевна роздвоєність може привести до загибелі;
 справжня любов не може живитися облудою – це також початок
загибелі; заради спасіння людини можна пожертвувати життям;
 гніт і насилля над людиною приведе її до повстання;
 не шукай видимої вигоди, а « чистий серцем будь і не губи душі».

 Релаксаційна хвилина
Звучить музика
 19

 Теоретичний блок. Четверта група «Теоретики» ( слайд 11)

Притчевість - це така якість художнього твору, що виявляє
завуальоване, приховане в тексті, його вихід на морально-етичну та
філософську проблематику на високому рівні узагальнень.
Притча, як різновид оповідання, містить в іносказальній , алегоричній
формі повчання. Притча ілюструє важливу ідею, торкаючись проблем моралі,
загальнолюдських законі

В.Шевчук полюбляє притчу філософсько-морального змісту, якою є

«Панна сотниківна».

 Притчевість образів, епізодів»

Опрацювання таблиці (слайд 12)
« Реальні та алегорично-символічні образи роману « Дім на горі»

Реальні образи Алегорично-символічні Значення

Володимир дім на горі фортеця, храм душі
Галина Іванівна «сірий птах» диявольська
сила,звабник
Іван Шевчук-козопас дорога життєвий шлях, шлях до
серця
Оксана, його дружина Хлопець чоловіче першоджерело
Олександра Дівчина жіноче першоджерело
Опанасівна,її діти
Хлопець, син Галі

 Слово викладача
У героях твору поєднуються високі поривання, мрії, прагнення з
буденним життям; вони вміють бачити красу, незвичність у звичайному.
Так, Володимирові вчителька Олександра Опанасівна, мати п’ятьох дітей,
здається Вітром, який може одночасно бути в кількох місцях і виконувати
кілька робіт одразу. Галя, мати-одиначка, кинута зрадливим «сірим птахом».
Інколи відчуває себе богинею.
Хлопець та козопас Іван Шевчук, син Галиної прабаби, він же
колишній урядовець, з якого ненароком з’явилася зрілість до ясновидіння.
Уміння проникати в глибину явищ людей вигнало його з бюро в природу,
спонукало читати Сковороду й тримати журнал своїх спостережень. Опис
 20

його першого прозріння, переходу до якісно нових, упривілейованих форм

бачення, належить до традицій романтичних зображень митця-ясновидця в
дусі Новаліса й Шлегеля, Вордстворта чи Кітса.
Хлопець , як і козопас Іван, - носії творчого начала.
Іван не залишається жити на горі, його вабить світ, бо без з’єднання із
світом людей творчість неможлива.
Отже, результат Іванового довголітнього вивчення світу людей - його
образна наука тим людям. Не набридати людям нею, а залишити їм спадок -
так розуміє свою життєву місію козо пас і виконує її цілком.
Хлопцеві уготовано таку ж долю - правнуку Івана: оселяється в
дідовому домі, з дружиною кохається на тій же галявині, повній квітів та
бджіл, де свого часу побував з Марією Іван.
Галя - другий центральний персонаж повісті - одна з властительок
дому. Об’єднує всіх - бабуню, Володимира, сина свого і дочку, багато
читає, мудріє з літами.
Характеризація Галі як мрійниці й молодої ще
жінки з не приспаними пристрастями відбувається за
нормальними правилами творення психологічної
вірогідності. « Часом на Галю находило: хотілось
убратися у найкращу одеж у, взяти сина за руку й
податися в кіно чи просто пройтися по вулицях;
накидала гачок на двері й годину крутилася біля
дзеркала, видивляючись на себе. Розбирала сукні, хай і
довоєнні, одягала кожну й припасовувала. Хотілося муркотіти й крутитися,
хотілося, щоб синьо світилося від доброї погоди вікно й щоб падало в її
кімнату сонце».
Галина баба - третій персонаж роману, вона належить до твердих
жінок, житейськи мудра. Стара воює за лад і спокій в домі, прагне утримати
Галю й захистити її.
В Оксані, її правнучці, творче начало начебто відсутнє. « Алло,
Оксано, - спитав якось у сестри хлопець, - скажи, ти прочитала книжки з
нашої бібліотеки?» - « Я?» - повернулася Оксана. - До вашого відома я
взагалі не читаю книжок! А що ж ти читаєш? - Я?... Я не читаю, - сказала
вона, гордо зносячи підборіддя, - я живу!»
 «Образи демонологічних істот у творі»
Демонологічна образність
роману-балади « Дім на горі»
зумовлена
впливами бароко.
 21

Ірреальні мотиви з’являються ще в повісті-преамбулі. Образи жінок,

що мешкають у Домі на горі, виписані цілком реалістично. Та міф-легенда,
який перетворюється на циклічно повторюваний магічний обряд, пронизує
жіночі образи ореолом таємничості. Пришельці, які «з’являються бозна-
звідки» перед жінками Дому, подані в романі як демонологічні істоти. Вони
сірим птахом спускаються з неба, перетворюються на чоловіків і
намагаються спокусити юних мешканок Дому. Якщо зваблення вдається -
народжуються
дивні хлопчики, « доля яких майже завжди була сумна» Варто наголосити на
демонологічності цих хлопчиків.
Демонологічні образи починають ставати втіленням того чи іншого
стану людини, частиною його «живого «Я», того доброго чи темного, яке
переливається в людському єстві і перебуває в постійному змаганні.
Демонологічні образи другої частини роману-балади представлені
конкретніше, ніж у першій частині, де містяться лише натяки на надприродні
явища. Друга частина твору відтворює містичні мотиви і демонологічні
образи, що не завжди відповідають характерам і сюжетам, що закладені у
фольклорі. Але саме це надає твору оригінальності і нового алегоричного
забарвлення.

 Творча робота «Пошукове читання»

 Обмін враженнями після аналізу образів роману.
 Усне малювання ( бажано пофантазувати, якими ви уявляєте собі
Хлопця, козопаса Івана, Галину, Оксану, стару бабу, Дівчину та
демонологічних істот)

 « Дім на горі як символ захищеності нашої

духовності…»
Слово викладача
А чому ж саме дім на горі?
Той дім на горі побіля річки Тетерів, довкола якого розгортаються
 22

події повісті-преамбули, уособлює своєрідну фортецю нашої духовності, той

ідеал, до якого прагне жива душа. Незвичайний цей дім. Бабуся розповідає
Галі історію дому тому, що вже «з’явився « той сірий, з вусиками» -
повторювалася та ж ситуація. « Народжуються в цьому домі здебільшого
дівчата. Чоловіки сюди приходять… Вони підіймаються знизу і, як правило
просять напитися води. Той, хто нап’ється з наших рук, переступає цей поріг
і залишається в домі назавжди. Так було в моєї бабуні, в моєї матері і в
мене… Так було і в матері твоєї, так повинно статись і з тобою…» .
Друга частина казки така: інші чоловіки « не підіймаються знизу і не
просять води, вони з’являються бозна-звідки…».
З’явився до Галі сірий птах-джигун - і залишив по собі дитину.
Хлопець. Який прагнув літати, багато років був «птахом перелітним»,
непосидючим і
загадковим.
З’явився і до її дочки Оксани сірий птах, але не стрепенулося серце
Оксани, і тоді « птах ударив із розпачем крилами об шибки дому, піднявся в
небо і там помер « загуснувши серед безмежного простору на ще одну з
міліардів зорю, котрі швидко й нестримно віддалялися від землі».
І зразу ж після цієї фантастичної ситуації - реальна дата, коли «
Хлопець поставив свій підпис на акті громадського стану…». І тоді ж
освітило Хлопця зсередини дивовижне світло - «чудове сяйво увійшло в
його душу,
запліднивши навіки його життя». Він відчув ритм у всьому. І дід його, козо
пас Іван, передав хлопцеві п’ять списаних зошитів і мрію-тугу за п’ятьма
ненародженими синами.
У розмові з Марією Яківною, дружиною діда Івана, Хлопець скаже:
« Спорідненість душ - одна з найдійовіших форм боротьби людини із
самотністю». Він відчув спорідненість з душею козопаса Івана, спрагло
вчитувався у фантастичні історії з його зшитків, причащався до казки, бо «
казка - це те, чого ми хочемо. Це своєрідні символи наших бажань».
Хлопець, як і козопас Іван, - носії творчого начала.
Дім на горі - символ Парнасу з його жіночим населенням (музи); дім
на горі живе водночас реальним життям свого часу і мусить поборювати
житейські клопоти, яких не оббігти.
Дім на горі - символ захищеності духовності, душі, затишку, родини,
підніжжя гори - це поле боротьби добра і зла, світла і темряви.

 Асоціативне мислення
 Які асоціації викликає у вас слово « дім»?
 Складіть із них « асоціативний рядок».
 23

ДІМ - це: сім’я, традиції, історія, оберіг,фортеця, любов, теплота,

розуміння, підтримка, душевність, захищеність, мораль, духовність,
клопоти,спорідненість, спокій, добро, світло.
 За допомогою тлумачного словника з’ясуйте значення поняття «дім».

Дім - 1) будівля, призначення для житла;

2) приміщення, в якому живуть люди;
3) приміщення, люди, що в ньому
живуть та їх
господарство.

 Створіть уявний колаж-обкладинку до

повісті – преамбули « Дім на горі». Що як
зобразите? Які кольори поєднаєте?
(мають бути ті кольори, що проходять через
увесь твір як символічні: синій, сірий, жовтий
і зелений)

 Уявіть себе режисерами майбутнього фільму

за романом « Дім на горі». На яких моментах
закцентуєтесь? Які символи застосуєте? Яку музику
доберете?

 «Стильова своєрідність роману»

Колективне складання тез-висновків
1. Часова структура першої частини.
Переплетення трьох оповідань: про Галю та інших жителів дому; про
Миколу й Олександру Вищуків, батьків Неоніли; і про Івана Шевчука та його
жінку Марію.
Кожній розповіді характерний рух уперед і назад у хронології, що
дезорієнтує читача.
При строгій хронологічній послідовності роман навмисне приховує
календарні конкретності від читача.
Події в житті дому на горі позбавлені дат.
2. Поетичність прози
Кожна річ чи явище є не тільки собою, а також символом; кожний
образ має своє місце в обдуманій загальній системі.
3. Урочистість стилю
 24

Речення урочисто прості. Переважає складно сурядність. Мова твору

уникає порівнянь і метафор. Усі стилістичні сигнали переконують читача, що
тут розповідається про важливе, небуденне; йде мова про великі й значущі
події.
У першій частині тип розповіді архаїчний, подібний до гомерівського
епосу. Друга частина роману своєю розповідною структурою більш
модерна. Дванадцять оповідань є в дійсності новелами, розповіді лінійної
побудови, які викликають зацікавлення незвичайністю сюжету,
драматичністю й несподіваністю сюжетних поворотів і розв’язок.
Новели другої частини - тонкі у керуванні напругою, у творенні
нових і перетворенні старих сюжетів, у викликанні атмосфери невпевненості
й жаху, у вимислі розповідних несподіванок. Новели полонять фабулою.

VI Закріплення знань студентів

6.1. Зачитування тез, визначень, основних положень, записаних протягом
заняття.
6.2. Бліц-опитування
 Якими рисами імпонували Шевчукові його літературні вчителі
І.Франко, Г.Сковорода та інші?
 Що ви можете сказати про його світоглядну позицію і як , на вашу
думку, вона впливає на його творчість?
 Визначте тематику творчості В.Шевчука.
 Які проблеми насамперед цікавлять цього митця?
 У чому полягає філософічність творів В.Шевчука?
 Чому письменник дає творові « Дім на горі» підзаголовок « роман-
балада»?
 Якими є особливості сюжету повісті-преамбули?
 Мотиви яких євангелічних притч зустрічаємо у творах В.Шевчука?
 Як розподіляються образи у романі?
 Яка спільна риса об’єднує усіх героїв - чоловіків і жінок?
 Які засоби поетики українського бароко використовує В.Шевчук у
цьому творі?
 Віднайдіть образи-символи в першій частині роману, розтлумачте їх.
 Як ви розумієте міф про дім на горі? Що уособлює легенда дому на
горі? ( жіночу долю: щасливу і нещасливу, пов’язану з чоловіками)
 Роман-балада « Дім на горі» - це твір про кохання чи про любов?
Відповідь аргументуйте.
 Доведіть, що дім на горі - це фортеця духовності, душі та
прекрасного.
 25

6.3. Складання візитної картки твору (слайд 11)

№ Відомості про твір Відповідь

з/п
1 Назва твору
2 Автор
3 Рік написання
4 Історія написання
5 Життєва основа твору
6 Тема
7 Проблематика
8 Ідея
9 Жанрова своєрідність
10 Сюжетна основа
11 Композиція
12 Образи

6.4. Інтерактивна вправа « Незакінчене речення»

 Неповторність Валерія Шевчука в тому, що…
 « Дім на горі» - оригінальний твір, бо …
 « Дім на горі» - позачасовий твір, тому що …
 Роман цікавий тим, що …
 Основне, що допоміг зрозуміти твір, - це …
VII Підсумок заняття
7.1. Слово викладача
Таким чином, Валерій Шевчук спонукає нас знаходити потрібні
асоціації, аналогії, співставлення, тобто примушує працювати, мислити.
Отже, треба читати твір розумом, думкою, бо свої твори В.Шевчук пише для
гомо сапієнс.
Торкається вселюдських цінностей, тому найскладніші його герої є
носіями всього кращого, що дала людині еволюція.

7.2. Інтерактивна вправа « Мікрофон»

 Яка з проблем твору здалася вам найбільш актуальною для нашого
часу, цікавою; чому саме?
 Чим повчальна життєва позиція Валерія Шевчука як людини
І як письменника?
 26

7.3. Самооцінка власної діяльності

VIII Домашнє завдання

Перша група. « Історія літератури». Довести, що творчість Валерія

Шевчука - видатне явище в українській літературі.
Друга група. « Журналісти». Написати статтю « Досліджуємо
новаторство В.Шевчука».