1

Тема 35 Окупація України військами нацистської Німеччини.

1. Плани нацистів щодо України. Напад Німеччини на СРСР.
2. Прикордонні бої літа-осені 1941р
3. Оборонні бої влітку-восени 1941р.
4. Воєнні дії першої половини 1942р.
5. Причини поразок радянських військ.
6. Мобілізаційні заходи в Україні.
1. Плани нацистів щодо України. Напад Німеччини на СРСР.
Увечері 21 червня 1941р. німецькі війська, які розташовувалися уздовж
кордонів СРСР, одержали умовний пароль із Берліна – «Дортмунд». Це був
сигнал до початку здійснення плану «Барбароса» - бліцкригу
-«блискавичної війни». План передбачав
- Захоплення європейської частини СРСР по лінії Волга— Архангельськ, та
придушення авіацією промислових центрів СРСР поза межами окупації.
- Головні стратегічні об’єкти - Ленінград, Москва, Центральний
промисловий район, Донецько-Криворізький басейн.
- Союзники Німеччини - Японія, Італія, Румунія, Фінляндія, Угорщина.
Німеччина мала незначну кількісну перевагу в живій силі (1:1,4), але
значно поступалася місцем в техніці: у радянських частинах було в 1,3 рази
більше гармат і мінометів, у 4,9 рази – танків, у 2,4 рази літаків. Німецько-
фашистські війська нараховували 5,5 млн. чол, 4300 танків і штурмових
гармат, 47,2 тис. гармат та мінометів, 4980 літаків.
22 червня 1941р. Німеччина та її союзники (Фінляндія, Угорщина, Румунія,
Італія, Словаччина) о 3.30 ранку напали на СРСР.
Головні напрями німецького наступу на СРСР

Група армій Командуючий Завдання

Генерал- Наступ на Прибалтику, Ленінград.
«Північ» фельдмаршал
В. Леєб
Генерал- Наступ на Мінськ, Смоленськ, Москву.
«Центр» фельдмаршал
Ф. Бок
Генерал- Наступ на Україну, Крим.
«Південь» фельдмаршал
Г. Рундштедт
Визначаючи політичну мету проти СРСР, 21 липня 1940р. Гітлер заявив,
що на території західних районів СРСР мають бути три держави – Україна,
Білорусь, Федерація Балтійських республік під протекторатом Німеччини, які
будуть виконувати роль буферних країн.
Гітлер дотримувався цього плану до весни 1941р.. За кілька днів до нападу на
СРСР він відмовився від попередніх намірів. На початку війни не було
2

одностайності щодо долі України. Існували такі варіанти майбутнього

українських земель:
- Після розгрому СРСР створити нову Російську державу, до складу якої
увійшла б і Україна.
- Сприяти створенню маріонеткової держави «Велика Україна»,
виходячи з інтересів Німеччини.
- Перетворити Україну на німецьку колонію, джерело сировини,
трудових ресурсів, родючих земель. Саме цю думку поділяв Гітлер.
2. Прикордонні бої літа-осені 1941р.
Воєнні дії 1941р. розпочалися бомбардуванням німецькою авіацією
українських міст (Рівне, Львів, Житомир, Київ, Севастополь) та запеклими
боями на кордонах.
В Україні ворогові протистояли Південно-Західний (командувач
Михайло Кирпонос) та Південний (командувач І.Тюленєв) фронти,
Чорноморський флот, Дунайська та Пінська військові флотилії.
З перших годин війни героїчно бились з ворогом прикордонники та воїни
Рава-Руського укріпленого району. Протягом 22-26 червня 1941р. вони
стримували шалені атаки п’яти ворожих піхотних дивізій.
13 застава Володимир-Волинського прикордонного загону на чолі з
лейтенантом О.Лопатіним 11 діб вела бій в оточенні, з 73 прикордонників
залишилися живими три.
23-29 червня відбулася найбільша танкова битва початкового періоду війни
в районі Луцьк- Броди-Рівно, в результаті наступ ворога в глиб СРСР було
затримано на один тиждень, проте з 4,2 тис. танків Південно-Західного
фронту залишилося 737. Радянські війська були озброєні технікою
переважно старих зразків. Німецькі великокаліберні кулемети пробивали
броню радянських танків Т-25 і БТ-7. Контрнаступ Червоної армії не мав
успіху, вона відступає на всіх фронтах.
3. Оборонні бої влітку-восени 1941р.
Неприступними фортецями на шляху фашистських військ стали міста Київ,
Одеса, Севастополь.
Київська оборонна операція розпочалася 11 липня 1941р. Місто-герой
відбивало атаки ворога 87 днів. Для порівняння: за 5 днів гітлерівці загарбали
Голландію, за 19 – Бельгію, за 35 – Польщу, за 44 - Францію, за 63 –
Норвегію, за 1 день– Данію.
Навкруги Києва було створено три лінії оборони, у місті створено 13
винищувальних батальйонів і 19 загонів народного ополчення загальною
кількістю 32 805 чол. Втративши 100 тис. солдат і офіцерів, німецька армія
призупинила наступ. Але ситуація залишалася складною. Щоб уникнути
катастрофи, представник Ставки Г.Жуков запропонував відвести війська на
лівий берег Дніпра і зміцнити фронт. Сталін категорично відмовився від цієї
3

пропозиції. В результаті танкові угрупування Гудеріана та Клейста

форсували Дніпро і вийшли на Лівобережжя, взяли Київ в кільце. В оточенні
опинилося понад 900 тис. осіб, з них у полон потрапило 665 тис. 19 вересня
1941р. гітлерівці зайняли Київ. У котлі загинув командувач фронту
М.Кирпонос. Командири і солдати, що потрапили в полон, були оголошені
Сталіним дезертирами.
Оборона Одеси розпочалася 4 серпня 1941р., тривала 73 дні (по 16
жовтня). Це дозволило Південному фронту організовано вийти за Дніпро і
частково – до Севастополя. Під Одесою ворожі війська втратили близько 200
тис. вбитими, пораненими та полоненими.
Оборона Севастополя тривала від 30 жовтня 1941р. до 4 липня 1942р. За
час оборони міста ворог втратив близько 300 тис. осіб – більше, ніж усі
втрати нацистів з 1 вересня 1939р. по 22 червня 1941р. Севастопольська
оборона зірвала плани нацистів щодо наступу на Кавказ і Закавказзя.
Результати воєнної кампанії 1941р.
- На кінець1941р. було втрачено майже всю територію України, за
винятком частини Донбасу і Севастопольського району.
- Майже 4 млн радянських військових потрапило в полон, захоплено і
знищено десятки тисяч одиниць техніки.
- У вересні 1941р. видано таємний наказ №001919 про створення у
прифронтовому тилу загороджувальних загонів із військ НКВС, які
мали зупиняти війська, що відступали.
- Гітлерівський план блискавичної війни провалився.
4. Воєнні дії першої половини 1942р.
Генштаб запропонував активну стратегічну оборону, накопичення
резервів, а потім перехід у рішучий наступ. Сталін самовпевнено наполіг на
серії наступальних операцій на окремих напрямках у Криму, під Харковом і
Ленінградом, неправильно оцінивши ситуацію.
- Спроба звільнити Крим, що тривала з грудня 1942р. до травня
1942р., завершилась провалом. Під Керчю німці знищили 2 радянські
армії і захопили 100 тис. полонених. Всі сили нацисти кинули на
Севастополь.
- Харківська наступальна операція у травні 1942р. призвела до
оточення трьох радянських армій. В полон потрапило 240 тис.,
загинуло 170 тис. осіб.
Результати воєнної кампанії
- Стратегічна ініціатива перейшла до противника. Протягом кількох
тижнів німецькі війська просунулися на 400 км.
- 22 липня 1942р. територію України остаточно окуповано нацистами,
які продовжили рух до Кавказу і Волги.
4

- 28 липня 1942р. Сталін видав наказ №227, який отримав назву «Ані
кроку назад»: формування штрафбатів і загороджувальних загонів, що
мали право розстрілювати тих, хто відступає.
Результати воєнної кампанії
- Стратегічна ініціатива перейшла до противника.
- 22 липня 1942р. територію України остаточно окуповано нацистськими
військами , які продовжили рух до Кавказу і Волги.
- 28 липня 1942р. Сталін видав наказ №227«Ані кроку назад»: формування
штрафбатів і загороджувальних загонів, що мали право розстрілювати на
місці тих, хто відступає.
5. Причини поразок радянських військ.
- Радянське керівництво ігнорувало дані розвідки про дату наступу
німецьких військ.
- Сталін був переконаний, що Німеччина не розпочне війну проти СРСР до
перемоги над Великою Британією.
- Не було плану оборонної війни.
- Радянське керівництво недооцінило військово-технічні можливості
нацистської Німеччини.
- Зруйновані старі оборонні лінії, що існували до вересня 1939р.
- Напад Німеччини був раптовим.
- Репресії командного складу армії напередодні війни призвели до того, що в
1941р. тільки 26% командирів мали досвід бойових операцій, 7% командирів
– вищу військову освіту, 37% не мали навіть середньої освіти.
- Після укладання пакту Молотова-Ріббентропа СРСР опинився в
міжнародній ізоляції як союзник Німеччини; крига у відносинах в Великою
Британією та США почала зникати тільки влітку-восени 1941р., коли почала
формуватися антигітлерівська коаліція.
6. Мобілізаційні заходи в Україні.
- Й.Сталін очолив Державний Комітет Оборони та Ставку Верховного
Головнокомандування, фактично замкнувши на собі ухвалення
найважливіших рішень.
- У більшості областей запроваджено військовий стан.
- До Червоної армії з України мобілізовано понад 2 млн осіб, створено загони
народного ополчення з числа добровольців.
- Населення залучали до спорудження оборонних укріплень.
- В містах були створені спеціальні винищувальні батальйони для боротьби з
диверсантами та шпигунами.
- Організовано державну позику, добровільну здачу населенням
коштовностей та коштів до фонду оборони.
Перебудова народного господарства на воєнний лад.
5

- Збільшено випуск воєнної продукції. Машинобудівні заводи Києва,

Харкова, Запоріжжя, Одеси, Дніпропетровська та ін. перейшли на випуск
танків, гармат, стрілецької зброї, мін, авіаційних і танкових двигунів.
- Робочий день продовжено до 11 годин.
- Скасовані відпустки.
-Керівництву дозволено переводити працівників на будь-яку роботу без
їхньої згоди.
- Розпочалася евакуація підприємств, колгоспів, наукових та культурно-
освітніх установ, людей, цінностей та швидке налагодження виробництва в
тилу (у Поволжі, на Урал, в Сибіру, Середній Азії): усього з України
евакуйовано понад 550 великих підприємств, щонайменше 3,5 млн
населення. Все, що не встигли вивезти, підлягало знищенню.