Які битви стали переломними у роки другої світової

війни?
1. Сталінградська битва
Хронологія:
17 липня 1942 р.
Початок Сталінградської битви.

23 липня – 10 серпня 1942 р.

Запеклі бої в завороті Дону.

23 серпня 1942 р.
Вихід німецьких військ до Волги північніше Сталінграда.

13 вересня 1942 р.
Початок боїв у Сталінграді.

14 жовтня 1942 р.
Початок першого штурму міста німецькими військами.

14 листопада 1942 р.
Початок останнього штурму Сталінграда німецькими війська. На окремих ділянках їм
вдалося пробитися до Волги.

Вересень-листопад 1942 р.
Розробка під керівництвом Г.Жукова і А.Василевського плану контрнаступу під
Сталінградом.

19 листопада 1942 р.
Початок радянського контрнаступу під Сталінградом (операція «Уран»).

23 листопада 1942 р.
Оточення 22-х німецьких дивізій (понад 300 тис. чол.).

12-20 грудня 1942 р.

Спроба і провал Манштейна деблокувати оточені німецькі війська.

10 січня 1943 р.
Початок операції «Кільце» по знищенню оточеного німецького угруповання.

2 лютого 1943 р.
Капітуляція армії фельдмаршала Паулюса. Завершення Сталінградської битви.

2. Курська битвa
У сiчнi 1943 р. радянські війська добилися ще одного значного успiху — блокаду
Ленiнграду було прорвано, а на заході Червона армiя пiдiйшла до Смоленська.
12 ciчня 1943 р. вiйська під командуванням генерала Голiкова перейшли в наступ з-
пiд Воронежа в загальному напрямку на Харкiв. 7 лютого було звільнено Курськ, а 9
— Бєлгород. Війська під командуванням генерала Ватутiна оволоділи Ізюмом i
створили загрозу оточення великого німецького угруповання в районі Харкова. 16
лютого ворог залишив це велике iндустрiальне мiсто.
У другій половині лютого ситуація змінилася. Побоюючись загрози оточення військ,
що вiдiйшли з Кавказу й Кубанi пiд Ростов i на Донбас, нiмецьке командування
 завдало могутнього контрудару у фланг по розтягнутих вiйськах Голiкова й Ватутiна.
Харкiв, Бєлгород та ряд iнших мiст знову перейшли до рук ворога. Утворилася
величезна орловсько-курська дуга.
Навеснi 1943 р. радянсько-нiмецький фронт вiд Ленiнграда й до Чорного моря
стабiлiзувався. Обидвi сторони накопичували сили для лiтнього наступу.
Промисловiсть безперервно нарощувала випуск усiх видiв озброєння.
3. Битва за Дніпро
Розвиваючи наступ, радянські війська до кінця вересня 1943 р. вийшли до Дніпра. Тут
німецьке командування створило так званий ”Східний вал”. Німецьке командування
намагалося використати повноводну ріку з високим правим берегом як природне
укріплення. Населення зганялось з 300-кілометрової смуги вздовж Дніпра. Значна
частина міст – Дніпропетровськ, Кременчук, Полтава – була розорена й спалена. На
Дніпрові кручі гітлерівці стягли групу армій “Центр” у складі 62 дивізій. Наприкінці
вересня 1943 р. Радянська армія контролювала 700 кілометрів лівого берега Дніпра.
4. Корінний перелом у бойових діях у Північній Африці.
Капітуляція Італії
У жовтнi-листопадi 1942 р. у Пiвнiчнiй Африцi теж вiдбувся корінний перелом на
користь англо-американських союзників. Вирішальна битва відбулась в районі
містечка Ель-Аламейн (Єгипет). У жовтні 1942 р. британські війська, маючи значну
військову перевагу під керівництвом генерала Б.Монтгомері завдали німцям та
італійцям поразки. Останні вимушені були спішно відійти на захід. В листопаді 1942
р. з протилежної сторони Північної Африки (Марокко, Алжир) почалась висадка
американських військ під командуванням Д.Ейзенхауера (операція «Торч» (Факел).
Дуайт Ейзенхауер, видатний воєначальник, генерал-майор армії США в період Другої
світової війни, згодом – президент США Німецько-італійські війська потрапили в
пастку на морському узбережжі в Тунісі. Їх відчайдушний опір і навіть деякі успіхи на
лівому фланзі американських військ, не змінили загальної розстановки сил і 13
травня 1943 р. вони капітулювали.
5. Тегеранська конференція
Вирішальні події, що визначали результат війни, безумовно відбувалися на фронтах,
але для подальшої долі світу і людської цивілізації велике значення мали події в
дипломатичній сфері. У міру того як все більш читкіше вимальовувалися
перспективи завершення війни, перед лідерами антигітлерівської коаліції все
гостріше поставали питання післявоєнного врегулювання. Консультації з цього
приводу почались з початку 1943 р. Перше серйозне обговорення відбулося на
Московській конференції міністрів закордонних справ СРСР, США, Англії, що
проходила з 19 по 30 жовтня 1943 р. Головним завданням конференції було
підготувати зустріч глав держав і урядів СРСР, США та Англії – «Великої трійки».

Коли утворилася антигітлерівська коаліція, хто до неї

увійшов?
Антигітлерівська коаліція, також відомі як союзники — воєнно-політичне об'єднання держав,
які під час Другої світової війни воювали проти нацистської Німеччини, Італії, Японії та
їхніх сателітів та союзників і спільно воюючих.
Напад нацистської Німеччини на СРСР 22 червня 1941 року докорінно змінив ситуацію. 12
липня 1941 року у Москві укладено британо-радянську угоду про спільні дії у війні проти
Третього Рейху. Утворилася друга Антигітлерівська коаліція. 11 грудня 1941 року Гітлер
оголосив війну США й Антигітлерівська коаліція поповнилася новими членами. Юридичне
оформлення Антигітлерівської коаліції завершилося підписанням 1 січня 1942 року у
Вашингтоні Декларації 26 держав, які вважалися членами військового союзу. Проте
фактично з гітлерівським блоком воювали тільки Велика Британія з домініонами, СРСР і
США.
Антигітлерівській коаліції належить історична заслуга в розгромі агресорів, які розв'язали
війну з метою встановлення свого світового панування. Найбільший тягар боротьби проти
гітлерівської Німеччини припав на Радянський Союз. США до 1944 року основну масу своїх
чинних збройних сил спрямовували проти Японії. СРСР вступив у війну з Японською
імперією через три місяці після підписання акта капітуляції Німеччини.

Загальновизнаною політичною програмою другої Антигітлерівської коаліції була

Атлантична хартія від 14 серпня 1941 року, запропонована президентом США Франкліном
Рузвельтом. Продовженням Антигітлерівської коаліції у повоєнний час стало створення
Організації Об'єднаних Націй.