У РОКИ ІІ СВІТОВОЇ ВІЙНИ Підготувала учениця 10-Б класу Добровольська Катерина БИТВА ЗА КИЇВ (1941)
— великомасштабна битва Червоної Армії та Вермахту 7
липня — 19 вересня 1941 року (72 дні). Битва за Київ була частиною наступального плану «Барбаросса», в радянській військовій історії отримала назву Київської оборонної операції. ХІД БИТВИ З 23 по 29 червня в районі Луцьк-Броди-Рівне тривала найбільша танкова битва початкового періоду війни. У ході цієї битви радянські війська затримали просування противника до Києва на тиждень, але спинити його не змогли. Щоб захистити столицю, 200 тис. киян влилося до лав Червоної Армії, 90 тис. – у народне ополчення і винищувальні батальйони. На заводах і фабриках вироблялася бойова техніка, боєприпаси, ремонтувалася зброя. Загони народного ополчення і винищувальні батальйони брали активну участь у боях. У тилу ворога на Київщині розгорнули боротьбу 20 партизанських загонів. У місті було створено 13 винищувальних батальйонів і 19 загонів народного ополчення загальною кількістю 32 805 чоловік. Разом з воїнами Південно-Західного фронту вони в першій половині серпня 1941 р. зуміли зупинити ворожий наступ на Київ. Стійкість і героїзм киян змусили гітлерівське командування відмовитись від плану швидкого захоплення міста. Втративши 100 тис. солдат і офіцерів, німецька армія призупинила наступ. Наприкінці липня – на початку серпня бої на Південно-Західному фронті відновилися з небаченим напруженням. Оборона Києва сковувала дії противника на центральній дільниці радянсько-німецького фронту, Південно-Західний фронт загрожував правому флангу групі армій “Центр”, що рвались до Москви. У цих умовах німецько-фашистське командування нанесло удар по флангу Південно-Західного фронту, обійшовши його війська з тилу і , поступово захоплюючи один за другим українські міста, 10 вересня розпочали форсування Дніпра. У ніч на 15 вересня німецькі війська в районі Лохвиці з’єдналися, замкнувши кільце оточення. 19 вересня, після відходу радянських військ, гітлерівці зайняли Київ. У результаті Київської оборонної операції загинули командуючий Південно-Західним фронтом генерал-полковник Кирпонос. Південно- Західний фронт втратив від 500 до 665 тис. чол., більшість з яких потрапила у полон. Катастрофа Південно-Західного фронту стала наслідком некомпетентного керівництва Сталіна. Хоча оборона Києва закінчилася трагічно, вона мала велике політичне і військово-стратегічне значення. Радянські війська більше ніж на два місяці затримали просування гітлерівців на схід, на Лівобережну Україну і Донбас, що дало можливість евакуювати в тил багато людей, підприємств, цінного майна і виграти час для мобілізації сил. Героїчна оборона Києва значною мірою сприяла зриву планів керівництва фашистської Німеччини на швидке захоплення Москви і “блискавичне” завершення війни. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!!!