EDUC EL Pidruchnyk Bukhhalterskyy Oblik Dlya Ekonomistiv APK 2 13

УДК 657.1(075.
8)
ББК 65.052.2я73
Б 94
Рецензенти
Г. Г. Кірейцев, д.е.н., проф.
(Національний університет біоресурсів і природокористування України)
В. Г. Швець, д.е.н., проф.
(Київський національний університет ім. Тараса Шевченка)
Редакційна колегія факультету економіки агропромислового комплексу

Голова редакційної колегії М. М. Коцупатрий, к.е.н., проф.
Відповідальний секретар О. В. Садовник, к.е.н., доц.
Члени редакційної колегії: В. Г. Анрійчук, д.е.н., проф.; О. О. Єранкін,
д.е.н., доц.; І. Б. Карпова, к.пед.н., доц.; С. І. Ковач, к.е.н., доц.; І. Д. Дудко,
д.політ. н., проф.; Ю. Л. Соболєв, к.пед.н., доц.; М. Й. Хорунжий, к.е.н, проф.;
З. І. Зайцева, д.і.н., проф.
Затверджено Міністерством освіти і науки,

молоді та спорту України
Лист № 1/11-12625 від 29.12.2011
Бухгалтерський облік для економістів АПК : підручник : у

Б 94 3 ч. — Ч. 2. Бухгалтерський облік оборотних і необоротних ак-
тивів та витрат підприємства / В. Г. Козак, Т. О. Токарева,
І. І. Богатирьов, О. М. Коцупатра ; за заг. ред. В. Г. Козака. —
К. : КНЕУ, 2013. — 489, 3 с. — (Сім кольорів обліку : вип. 2).
ІSВN 978–966–483–906–5
ІSВN 978–966–483–908–9 (частина 2)
У підручнику розглянуто питання бухгалтерського обліку оборотних і не-
оборотних активів та витрат підприємства.
Призначений для студентів, які прагнуть опанувати бухгалтерський об-
лік. Також буде корисним для викладачів, науковців, працівників обліку, фінан-
сових і аудиторських підрозділів підприємств, економістів-практиків і всіх, хто
бажає підвищити свій професійний рівень.
УДК 657.1(075.8)
ББК 65.052.2я73
Розповсюдження та тиражування
без офіційного дозволу КНЕУ забороняється
© В. Г. Козак, Т. О. Токарева,
ІSВN 978–966–483–906–5 І. І. Богатирьов, О. М. Коцупатра, 2013
ІSВN 978–966–483–908–9 (частина 2)
ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10
РОЗДІЛ 1. ОБЛІК КОШТІВ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11

1.1. Кошти: економічна сутність та класифікація . . . . . . . . . . . . 11
1.2. Документальне оформлення та облік коштів у націона-
льній валюті. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13
1.2.1. Документальне оформлення та облік коштів у наці-
ональній валюті на рахунках підприємства у банку . . . . . . . . 13
1.2.2. Документальне оформлення та облік коштів у наці-
ональній валюті у касі підприємства . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30
1.3. Документальне оформлення та облік коштів в іноземній
валюті . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39
1.3.1. Документальне оформлення та облік коштів в іно-
земній валюті на рахунках підприємства у банку . . . . . . . . . . 42
1.3.2. Документальне оформлення та облік коштів в іно-
земній валюті у касі підприємства . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 53
1.3.3. Документальне оформлення та облік операцій з ку-
півлі-продажу коштів в іноземній валюті . . . . . . . . . . . . . . . . 60
1.3.4. Курсові різниці: економічна сутність, класифікація,
документальне оформлення та облік. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 66
1.4. Документальне оформлення та облік результатів інвен-
таризації коштів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 70
РОЗДІЛ 2. ОБЛІК ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАННОСТІ . . . . . 85

2.1. Дебіторська заборгованість: економічна сутність та
класифікація . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 86
2.2. Документальне оформлення та облік поточної дебітор-
ської заборгованості . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 87
2.2.1. Документальне оформлення та облік розрахунків з
покупцями та замовниками за реалізовану готову проду-
кцію (роботи, послуги) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 87
2.2.2. Документальне оформлення та облік створення та
використання резерву сумнівних боргів . . . . . . . . . . . . . . . . . 95
2.2.3. Документальне оформлення та облік короткостро-
кових векселів одержаних . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 99
2.2.4. Документальне оформлення та облік розрахунків з
різними дебіторами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 103
5
2.3. Документальне оформлення та облік довгострокової
дебіторської заборгованості . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 114
2.3.1. Документальне оформлення та облік довгостроко-
вих векселів одержаних. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 115
2.3.2. Документальне оформлення та облік заборгованос-
ті за майно, що передано у фінансову оренду . . . . . . . . . . . . 118
2.3.3. Документальне оформлення та облік іншої довго-
строкової дебіторської заборгованості . . . . . . . . . . . . . . . . . 121
2.4. Документальне оформлення та облік операцій з факто-
рингу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 122
2.5. Документальне оформлення та облік непередбачених
активів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 123
2.6. Документальне оформлення та облік витрат майбутніх
періодів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 124
2.7. Документальне оформлення та облік відстрочених по-
даткових активів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 125
таризації дебіторської заборгованості, резерву сумнівних
боргів та витрат майбутніх періодів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 128
РОЗДІЛ 3. ОБЛІК ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ . . . . . . . . . . . . . . . . 140

3.1. Запаси: економічна сутність та класифікація . . . . . . . . . . . 140
3.2. Документальне оформлення та облік виробничих запасів . . 143
3.2.1. Документальне оформлення та облік надходження
виробничих запасів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 143
3.2.2. Документальне оформлення та облік вибуття виро-
бничих запасів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 156
3.3. Документальне оформлення та облік транспортно-заго-
тівельних витрат . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 167
3.4. Документальне оформлення та облік малоцінних та
швидкозношуваних предметів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 169
таризації виробничих запасів та малоцінних та швидкозно-
шуваних предметів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 175
3.6. Документальне оформлення та облік переоцінки вироб-
ничих запасів та малоцінних та швидкозношуваних предме-
тів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 181
РОЗДІЛ 4. ОБЛІК НЕОБОРОТНИХ МАТЕРІАЛЬНИХ

АКТИВІВ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 192
4.1. Основні засоби: економічна сутність та класифікація . . . . 192
4.2. Документальне оформлення та облік основних засобів . . . 197
основних засобів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 197
6
4.2.2. Документальне оформлення та облік амортизації
(зносу) основних засобів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 212
4.2.3. Документальне оформлення та облік технічного
обслуговування і ремонту основних засобів . . . . . . . . . . . . . 219
4.2.4. Документальне оформлення та облік вибуття осно-
вних засобів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 227
4.3. Документальне оформлення та облік орендних операцій. . 236
4.3.1. Документальне оформлення та облік орендних
операцій в орендаря. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 239
4.3.2. Документальне оформлення та облік орендних
операцій в орендодавця . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 243
4.4. Документальне оформлення та облік інших необорот-
них матеріальних активів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 246
таризації необоротних матеріальних активів . . . . . . . . . . . . . . 256
4.6. Документальне оформлення та облік переоцінки необо-
ротних матеріальних активів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 261
РОЗДІЛ 5. ОБЛІК НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ . . . . . . . . . . . 273

5.1. Нематеріальні активи: економічна сутність та класифі-
кація. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 273
5.2. Документальне оформлення та облік нематеріальних
активів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 275
нематеріальних активів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 275
5.2.2. Документальне оформлення та облік накопиченої
амортизації нематеріальних активів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 286
5.2.3. Документальне оформлення та облік витрат на удо-
сконалення нематеріальних активів та підтримання їх в
придатному для використання стані . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 291
5.2.4. Документальне оформлення та облік вибуття нема-
теріальних активів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 294
таризації нематеріальних активів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 299
5.4. Документальне оформлення та облік переоцінки нема-
теріальних активів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 304
5.5. Гудвіл: економічна сутність, документальне оформлен-
ня та облік . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 307
РОЗДІЛ 6. ОБЛІК БІОЛОГІЧНИХ АКТИВІВ. . . . . . . . . . . . . . . . 315

6.1. Біологічні активи: економічна сутність та класифікація . . 315
6.2. Документальне оформлення та облік поточних біологі-
чних активів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 322
7
поточних біологічних активів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 323
6.2.2. Документальне оформлення та облік вибуття пото-
чних біологічних активів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 337
6.3. Документальне оформлення та облік довгострокових
біологічних активів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 343
довгострокових біологічних активів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 344
6.3.2. Документальне оформлення та облік накопиченої
амортизації довгострокових біологічних активів . . . . . . . . . 353
6.3.3. Документальне оформлення та облік вибуття дов-
гострокових біологічних активів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 355
таризації біологічних активів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 366
6.5. Документальне оформлення та облік переоцінки біоло-
гічних активів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 371
РОЗДІЛ 7. ОБЛІК ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ . . . . . . . . . . . . 378

7.1. Інвестиції: економічна сутність та класифікація. . . . . . . . . 378
7.2. Документальне оформлення та облік поточних фінан-
сових інвестицій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 382
7.3. Документальне оформлення та облік довгострокових
фінансових інвестицій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 391
таризації фінансових інвестицій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 403
7.5. Документальне оформлення та оцінка фінансових інве-
стицій на дату балансу. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 406
7.6. Фінансові інструменти: економічна сутність, класифі-
кація, документальне оформлення та облік. . . . . . . . . . . . . . . . 412
РОЗДІЛ 8. ОБЛІК ВИТРАТ ВИРОБНИЦТВА ТА ВИПУСКУ

ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 427
8.1. Витрати виробництва: економічна сутність та класифі-
кація. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 427
8.2. Документальне оформлення та облік витрат виробницт-
ва . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 430
8.2.1. Документальне оформлення та облік прямих витрат
виробництва . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 430
8.2.2. Документальне оформлення та облік браку у виро-
бництві. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 433
8.2.3. Документальне оформлення та облік загальновироб-
ничих витрат . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 436
8.3. Документальне оформлення та облік незавершеного
виробництва та напівфабрикатів власного виробництва. . . . . . 439
8
8.4. Об’єкти і методи обліку витрат виробництва та кальку-
лювання собівартості продукції . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 441
8.5. Документальне оформлення та облік випуску готової
продукції . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 446
таризації незавершеного виробництва, напівфабрикатів вла-
сного виробництва та готової продукції . . . . . . . . . . . . . . . . . . 447
8.7. Документальне оформлення та облік переоцінки неза-
вершеного виробництва, напівфабрикатів власного вироб-
ництва та готової продукції . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 451
РОЗДІЛ 9. ОБЛІК ВИТРАТ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА . . 457

9.1. Витрати діяльності підприємства: економічна сутність
та класифікація . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 457
9.2. Документальне оформлення та облік витрат за елемен-
тами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 460
9.3. Документальне оформлення та облік витрат операцій-
ної діяльності. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 465
9.3.1. Документальне оформлення та облік собівартості
реалізованої готової продукції (товарів, робіт, послуг). . . . . 465
9.3.2. Документальне оформлення та облік адміністрати-
вних, збутових та інших операційних витрат . . . . . . . . . . . . 472
9.4. Документальне оформлення та облік витрат фінансової
діяльності. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 477
9.5. Документальне оформлення та облік витрат іншої дія-
льності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 479
9.6. Документальне оформлення та облік належної до спла-
ти суми податку на прибуток . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 480
9
ПЕРЕДМОВА
Найбільш актуальною проблемою інформаційного

забезпечення процесу ринкового реформування еконо-
міки України є становлення ефективної системи бухга-
лтерського обліку.
Бухгалтерський облік повинен всебічно і повно
охоплювати різновиди підприємств, що існують, та бу-
ти адаптованим до потреб суб’єктів господарювання.
Матеріал автори подають крок за кроком, від прос-
того до складного — починаючи з економічної сутнос-
ті та класифікації об’єкта обліку активів, через способи
його появи (надходження) на підприємстві, викорис-
тання у процесі господарської діяльності, списання
(вибуття) і закінчуючи особливостями методики бух-
галтерського обліку об’єкта. При цьому зберігається
логічна побудова та поступово збільшується обсяг ін-
формації. Усе це систематизовано на підставі відповід-
них законодавчих та нормативних документів.
Позитивним є також те, що у своїй роботі автори
намагалися уникнути дискусійних питань і зосередили
увагу на сутності процесів, що обліковуються. Такий
підхід дасть змогу глибше зрозуміти предмет і, голо-
вно, опанувати його.
М. М. Коцупатрий
декан факультету економіки АПК
ДВНЗ «Київський національний економічний
університет імені Вадима Гетьмана»,
к. е. н., професор
10
Розділ 1
ОБЛІК КОШТІВ
План до вивчення розділу
1.1. Кошти: економічна сутність та класифікація
1.2. Документальне оформлення та облік коштів у національній валюті
1.2.1. Документальне оформлення та облік коштів у національній
валюті на рахунках підприємства у банку
1.2.2. Документальне оформлення та облік коштів у національній
валюті у касі підприємства
1.3. Документальне оформлення та облік коштів в іноземній валюті
1.3.1. Документальне оформлення та облік коштів в іноземній ва-
люті на рахунках підприємства у банку
1.3.2. Документальне оформлення та облік коштів в іноземній ва-
люті у касі підприємства
1.3.3. Документальне оформлення та облік операцій з купівлі-
продажу коштів в іноземній валюті
1.3.4. Курсові різниці: економічна сутність, класифікація, докуме-
нтальне оформлення та облік
1.4. Документальне оформлення та облік результатів інвентаризації
коштів
Вивчивши матеріал цього розділу, Ви будете знати:

— що таке кошти та їх класифікацію;
— що таке кошти в національній та іноземній валюті та їх класифі-
кацію,
а також уміти:
— складати первинні документи з обліку коштів підприємства в на-
ціональній та іноземній валюті;
— обліковувати кошти підприємства в національній та іноземній ва-
люті;
— обліковувати операції з коштами підприємства в іноземній валюті;
— проводити інвентаризацію коштів у національній та іноземній
валюті та відображати її результати в обліку.
1.1. Кошти: економічна сутність та класифікація
Для здійснення господарської діяльності підприємство пови-

нно володіти коштами.
Кошти — гроші у національній або іноземній валюті чи їх ек-
вівалент (рис. 1.1).
Кошти грошові — грошова одиниця України, яка виконує
функцію засобу платежу та обліковується на рахунках у банках.
11
КОШТИ
у національній валюті
— готівка
в іноземній валюті
Грошові
кошти — кошти на
рахунках у банках у національній валюті
— депозити до
запитання в іноземній валюті
— грошові
документи у національній валюті
Інші — грошові кошти
кошти в дорозі
— електронні гроші в іноземній валюті
Рис. 1.1. Класифікація коштів

Грошові кошти (гроші) — готівка, кошти на рахунках у бан-
ках та депозити до запитання.
Кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків)
або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).
Готівка (готівкові кошти) — грошові знаки національної ва-
люти України — банкноти і монети, у тому числі розмінні, обіго-
ві, пам’ятні монети, які є дійсними платіжними засобами.
Безготівка (безготівкові кошти) — кошти на рахунках у банках.
До інших коштів підприємства відносяться грошові докумен-
ти (у національній та іноземній валюті), які знаходяться в касі
підприємства (поштові марки, марки гербового збору, сплачені
проїзні документи, сплачені путівки до санаторіїв, пансіонатів,
будинків відпочинку тощо), електронні гроші та кошти в дорозі,
тобто грошові суми, внесені в каси банків, ощадні каси або по-
штові відділення для подальшого їх зарахування на розрахункові
або інші рахунки підприємства.
Електронні гроші — одиниці вартості, які зберігаються на
електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими
особами, ніж особа, яка їх випускає, і є грошовим зобов’язанням
цієї особи, що виконується в готівковій або безготівковій формі.
При цьому з метою бухгалтерського обліку не визнаються елект-
ронними грошима наперед оплачені картки одноцільового вико-
ристання: дисконтні картки торговців, картки автозаправних ста-
12
нцій, квитки для проїзду в міському транспорті тощо, які при-
ймаються як засіб платежу виключно їх емітентами.
Для узагальнення інформації про наявність і рух грошових
коштів (у національній та іноземній валюті у касах, на розрахун-
кових (поточних), валютних та інших рахунках у банках), грошо-
вих документів Планом рахунків передбачено клас 3 «Кошти,
розрахунки та інші активи».
1.2. Документальне оформлення

та облік коштів у національній валюті
Валюта України розуміється як власне валюта України, так і пла-

тіжні документи та інші цінні папери, виражені у валюті України.
Валюта України (гривня) — грошові знаки у формі банкнот,
монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом
на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилу-
чаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які пе-
ребувають в обігу.
Валюта України є єдиним законним засобом платежу на тери-
торії України, який приймається без обмежень для оплати будь-
яких вимог та зобов’язань.
Валютні цінності:
— валюта України — грошові знаки у вигляді банкнотів, каз-
начейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в
обігу та є законним платіжним засобом на території України, а
також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але під-
лягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, ко-
шти на рахунках, у внесках в банківських та інших фінансових
установах на території України;
— платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, ку-
пони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви,
чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, ін-
ші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України.
1.2.1. Документальне оформлення та облік коштів

у національній валюті на рахунках підприємства у банку
Суб’єкти господарювання мають право відкривати рахунки
для забезпечення своєї господарської діяльності і власних потреб
у будь-яких банках України відповідно до власного вибору.
13
Банк — юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії
має виключне право надавати банківські послуги, відомості про
яку внесені до Державного реєстру банків.
Рахунки відкриваються в уповноважених банках, які обира-
ються виходячи з переліку послуг, що надаються, вартості обслу-
говування тощо.
Уповноважений банк — банк, що має письмовий дозвіл Націо-
нального банку на здійснення операцій з валютними цінностями.
Банки відкривають поточні і вкладні (депозитні) рахунки.
Поточний рахунок — рахунок, що відкривається банком клі-
єнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення
розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інстру-
ментів відповідно до умов договору та вимог законодавства
України.
Розрахунково-касове обслуговування — надання банком
клієнту на підставі укладеного між ними договору послуг, які
пов’язані з переказом коштів з/на рахунку(ок) цього клієнта, ви-
дачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням ін-
ших операцій, передбачених договором, форму та зміст якого
банк розробляє самостійно.
Платіжні інструменти — засіб певної форми на паперово-
му, електронному чи іншому виді носія інформації, викорис-
тання якого ініціює переказ коштів з відповідного рахунку
платника.
Для відкриття поточного рахунку юридичній особі потрібно
подати такі документи:
— заяву про відкриття поточного рахунку, підписану керівни-
ком юридичної особи;
— копії належним чином зареєстрованого установчого докумен-
та (статуту/засновницького договору/установчого акта/положення);
— копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних
осіб, що містить відомості про юридичну особу;
— картки із зразками підписів і відбитка печатки (у двох при-
мірниках). До картки включаються зразки підписів осіб, яким
відповідно до законодавства України або установчих документів
юридичної особи надано право розпорядження рахунком та під-
писання розрахункових документів.
Право першого підпису належить першому керівнику юриди-
чної особи, якій відкривається рахунок, а також іншим уповно-
важеним на це особам. Право другого підпису належить голо-
вному бухгалтеру або особі, на яку покладено ведення бухгал-
терського обліку та звітності.
14
Якщо суб’єкт господарювання вже має в цьому банку поточ-
ний або вкладний (депозитний) рахунок, цей клієнт ідентифіко-
ваний банком і сформована справа з юридичного оформлення ра-
хунку, то відкриття нового поточного рахунку (зокрема, поточ-
ного рахунку за спеціальним режимом використання, поточного
рахунку в іноземній валюті) здійснюється за умови подання цим
клієнтом заяви про відкриття поточного рахунку та засвідченої в
установленому порядку картки із зразками підписів і відбитка
печатки (картки із зразками підписів).
Умови відкриття рахунку та особливості його функціонування
передбачаються в договорі, що укладається між банком і його
клієнтом.
Договір банківського рахунку укладається в письмовій формі.
Один примірник договору зберігається в банку, а другий банк зо-
бов’язаний надати клієнту під підпис.
Банк зобов’язаний надіслати повідомлення до відповідного
органу державної податкової служби про відкриття поточного
рахунку юридичної особи.
Банк має право проводити видаткові операції за рахунком клі-
єнта починаючи з дати реєстрації отримання банком повідомлен-
ня органу державної податкової служби про взяття рахунку на
облік в органах державної податкової служби.
За поточними рахунками, що відкриваються банками суб’єк-
там господарювання в національній валюті, здійснюються всі ви-
ди розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору
та вимог законодавства України.
На поточний рахунок підприємства надходять кошти за реалі-
зовані товари (виконані роботи, надані послуги), а також позаре-
алізаційні надходження.
Позареалізаційні надходження — надходження від операцій,
що безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів,
робіт, послуг) та іншого майна (включаючи основні засоби, нема-
теріальні активи, продукцію допоміжного та обслуговуючого ви-
робництва), у тому числі погашення дебіторської заборгованості,
заборгованості за позиками, безоплатно одержані кошти, відшко-
дування матеріальних збитків, внески до статутного капіталу,
платежі за надане в лізинг (оренду) майно, роялті, дохід (процен-
ти) від володіння корпоративними правами, повернення невико-
ристаних підзвітних сум, інші надходження.
За користування грошовими коштами, що обліковуються на
рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується
на рахунок.
15
Проценти сплачуються банком у розмірі, який установлюється
в договорі банківського рахунку.
Кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за доручен-
нями власників цих рахунків або на підставі розрахункових до-
кументів стягувачів.
Підприємства, які відкрили поточні рахунки в банках і збері-
гають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за
своїми грошовими зобов’язаннями, що виникають у господарсь-
ких відносинах, пріоритетно в безготівковій формі.
Безготівкові розрахунки — перерахування певної суми кош-
тів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також
перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних
осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки
отримувачів коштів.
Учасниками безготівкових розрахунків є банки та їх філії,
підприємства, фізичні особи та інші клієнти банку, з рахунків
яких списуються або на рахунки яких зараховуються кошти.
Безготівкові розрахунки проводяться банком на підставі роз-
рахункових документів.
Розрахунковий документ — документ на паперовому носії,
що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з
рахунку платника на рахунок отримувача.
До розрахункових документів відносяться:
— платіжне доручення;
— платіжна вимога;
— платіжна вимога-доручення;
— інкасове доручення;
— розрахунковий чек;
— акредитив.
Платіжне доручення — розрахунковий документ, що містить
письмове доручення платника обслуговуючому банку про спи-
сання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахуван-
ня на рахунок отримувача.
Платіжне доручення оформляється платником за відповідною фо-
рмою та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примір-
ників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.
Банк платника приймає платіжне доручення до виконання
протягом 30 календарних днів з дати його виписки. День оформ-
лення платіжного доручення не враховується.
Платіжна вимога — розрахунковий документ, що містить
вимогу стягувача або в разі договірного списання отримувача до
банку, що обслуговує платника, здійснити без погодження з пла-
16
тником переказ визначеної суми коштів з рахунку платника на
рахунок отримувача.
Кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його дору-
чення на підставі рішення суду, а також у випадках, установле-
них законом.
Примусове списання коштів з рахунків платників ініціюють
стягувачі (орган державної виконавчої служби) на підставі вико-
навчих документів.
Для примусового списання коштів стягувач оформляє не ме-
нше ніж у трьох примірниках платіжну вимогу.
Банк платника приймає до виконання платіжну вимогу стягу-
вача незалежно від наявності достатнього залишку коштів на ра-
хунку платника.
Банк обумовлює своє право на здійснення договірного спи-
сання за дорученням платника з його рахунку в договорі банків-
ського рахунку.
Платіжна вимога-доручення — розрахунковий документ,
який складається з двох частин:
— верхньої — вимоги отримувача безпосередньо до платника
про сплату визначеної суми коштів;
— нижньої — доручення платника обслуговуючому банку про
списання зі свого рахунку визначеної ним суми коштів та пере-
рахування її на рахунок отримувача.
Верхня частина вимоги-доручення оформляється отримувачем
коштів і передається безпосередньо платнику не менше ніж у
двох примірниках.
Доставку вимог-доручень до платника може здійснювати банк
отримувача через банк платника на договірних умовах.
У разі згоди оплатити вимогу-доручення платник заповнює
її нижню частину (від руки чи із застосуванням технічних за-
собів — незалежно від того, як заповнено верхню частину цьо-
го розрахункового документа) і подає до банку, що його об-
слуговує.
Сума, яку платник погоджується сплатити отримувачу та за-
значає в нижній частині вимоги-доручення, не може перевищува-
ти суму, яку вимагає до сплати отримувач і яка зазначена у верх-
ній частині вимоги-доручення.
Інкасове доручення (розпорядження) — розрахунковий до-
кумент, що містить вимогу стягувача (органу державної податко-
вої служби) до банку, що обслуговує платника, здійснити без по-
годження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунку
платника на рахунок отримувача.
17
Органом стягнення (стягувачем) податкового боргу, простро-
ченої заборгованості суб’єкта господарювання перед державою
за кредитом (позикою), залученим державою або під державну
гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за
користування такими кредитами (позиками) та пеню) є органи
державної податкової служби.
Стягувач ініціює стягнення коштів з рахунків платників пода-
тків/суб’єктів господарювання на підставі рішення суду.
Стягувач для стягнення коштів оформляє не менше ніж у
трьох примірниках інкасове доручення (розпорядження).
Платники та стягувачі оформляють доручення/розпорядження
про списання коштів з рахунків на відповідних бланках розраху-
нкових документів.
З метою скорочення розрахунків готівкою за отримані товари
(виконані роботи, надані послуги) в безготівкових розрахунках під-
приємств та фізичних осіб використовуються розрахункові чеки.
Розрахунковий чек — розрахунковий документ, що містить
нічим не обумовлене письмове розпорядження власника рахунку
(чекодавця) банку-емітенту, у якому відкрито його рахунок, про
сплату чекодержателю зазначеної в чеку суми коштів.
Чеки використовуються лише для безготівкових перерахувань з
рахунку чекодавця на рахунок отримувача коштів і не підлягають
сплаті готівкою. Підприємствам не дозволяється здійснювати обмін
чека на готівку та отримувати готівкою здачу із суми чека.
Чеки виготовляються на замовлення банку Банкнотно-монет-
ним двором Національного банку чи іншим спеціалізованим під-
приємством на спеціальному папері з дотриманням усіх обов’яз-
кових вимог. Чеки брошуруються в розрахункові чекові книжки
по 10, 20, 25 аркушів.
Чеки та чекові книжки є бланками суворого обліку.
Строк дії чекової книжки — один рік з дати її видачі.
Чекова книжка може видаватися для розрахунків з будь-яким
конкретним постачальником або з різними постачальниками. Ви-
дача чеків на пред’явника не проводиться.
Чек заповнюється чекодавцем власноручно або з використан-
ням технічних засобів.
Не дозволяється внесення до чека виправлень та використання
замість підпису факсиміле.
Чекодержатель здає в банк чеки разом з трьома примірниками
реєстру розрахункових чеків — якщо рахунки чекодавця і чекодер-
жателя відкриті в одному банку, і в чотирьох примірниках — якщо
рахунки чекодавця і чекодержателя відкриті в різних банках.
18
Невикористані чеки після закінчення строку дії чекової книж-
ки або використання ліміту підлягають поверненню до банку-
емітента, який їх погашає. За бажанням клієнта банк може про-
довжити строк дії чекової книжки або клієнт може поповнити її
ліміт у разі його використання.
Акредитив — договір, що містить зобов’язання банку-емітен-
та, за яким цей банк за дорученням клієнта (заявника акредитива)
або від свого імені проти документів, які відповідають умовам ак-
редитива, зобов’язаний виконати платіж на користь бенефіціара
або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.
Бенефіціар — особа, якій призначений платіж або на користь
якої відкрито акредитив.
Акредитив — це окремий договір від договору купівлі-продажу
або іншого контракту, навіть якщо в акредитиві є посилання на них.
За операціями за акредитивами всі зацікавлені сторони мають
справу лише з документами, а не з товарами, послугами або ін-
шими видами виконання зобов’язань, з якими можуть бути по-
в’язані ці документи.
Банк-емітент може відкривати покриті і непокриті акредитиви.
Акредитив може бути відкличним або безвідкличним.
Умови та порядок проведення розрахунків за акредитивами пе-
редбачаються в договорі між бенефіціаром і заявником акредитива.
Для відкриття акредитива клієнт подає до банку-емітента за-
яву про відкриття акредитива не менше ніж у трьох примірниках.
Заява містить умови акредитива, які складаються так, щоб, з
одного боку, вони давали змогу банкам без ускладнень їх проко-
нтролювати, з другого — забезпечували б інтереси сторін, які ви-
користовують акредитив.
Акредитив має містити лише ті умови, які банк може переві-
рити документально.
Після відвантаження продукції (виконання робіт, надання по-
слуг) бенефіціар подає виконуючому банку потрібні документи,
що передбачені умовами акредитива, разом з реєстром докумен-
тів за акредитивом.
У всіх акредитивах обов’язково має передбачатися дата закін-
чення строку і місце подання документів для платежу.
Первинні документи складаються на бланках типових і спеці-
алізованих форм, затверджених відповідним органом державної
влади. Документування господарських операцій може здійснюва-
тись із використанням виготовлених самостійно бланків, які по-
винні містити обов’язкові реквізити чи реквізити типових або
спеціалізованих форм.
19
Бланки розрахункових документів (крім розрахункових чеків,
що належать до документів суворого обліку та/або виготовля-
ються і розповсюджуються централізовано) виготовляються на
папері формату А4 або А5 будь-яким способом (друкарським, з
використанням комп’ютерної техніки тощо) за умови обов’язко-
вого забезпечення наявності та схематичного розташування всіх
елементів (рамки, лінії, текстові елементи тощо, за винятком
цифр у квадратних дужках, що позначають номери реквізитів)
згідно із зразками, наведеними в додатках до відповідної Поста-
нови Правління Національного банку України. Усі текстові еле-
менти бланків мають бути виконані українською мовою.
Відповідальність за правильність заповнення реквізитів роз-
рахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і
подала до обслуговуючого банку.
Банк перевіряє відповідність заповнення реквізитів розрахункових
документів клієнтів, крім інкасових доручень (розпоряджень).
Якщо розрахункові документи, у яких перевірені реквізити,
заповнено з порушенням вимог, то банк, що здійснив перевірку,
повертає їх без виконання.
Розрахунковий документ (за винятком розрахункового чека)
виписується в кількості примірників, потрібних для всіх учасни-
ків безготівкових розрахунків, з використанням електронно-
обчислювальних машин за один раз.
Дозволяється заповнення розрахункового документа власно-
ручно.
Примірник розрахункового документа (незалежно від способу
його виготовлення), реєстр платіжних вимог, які залишаються в
банку, мають містити відбиток печатки і підписи/підпис відпові-
дальних/ої осіб/особи.
Під час підписування розрахункового документа не дозволя-
ється використання факсиміле, а також виправлення та заповнен-
ня розрахункового документа в кілька прийомів.
Банк виконує розрахункові документи відповідно до чергово-
сті їх надходження та виключно в межах залишку коштів на ра-
хунку клієнта, якщо інше не встановлено договором між банком і
клієнтом.
Банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що міститься
в розрахунковому документі, який надійшов протягом операцій-
ного часу банку, в день його надходження.
У разі невиконання або неналежного виконання платіжного
доручення клієнта банк несе відповідальність відповідно до Ци-
вільного кодексу України.
20
Якщо до банку надійшло одночасно кілька розрахункових до-
кументів, на підставі яких здійснюється списання коштів, то вони
виконуються в такій черговості:
— у першу чергу списуються кошти на підставі рішення суду
для задоволення вимог про відшкодування шкоди, завданої калі-
цтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, а також вимог
про стягнення аліментів;
— у другу — списуються кошти на підставі рішення суду для
розрахунків щодо виплати вихідної допомоги та оплати праці
особам, які працюють за трудовим договором (контрактом), а та-
кож виплати за авторським договором;
— у третю — списуються кошти на підставі інших рішень суду;
— у четверту — списуються кошти за розрахунковими доку-
ментами, що передбачають платежі до бюджету;
— у п’яту — списуються кошти за іншими розрахунковими
документами в порядку їх послідовного надходження.
Списання коштів (і в повній, і в частковій сумі) з рахунку пла-
тника здійснюється на підставі примірника розрахункового до-
кумента, який залишається на зберіганні в банку платника.
Платник має право в будь-який час до списання платежу з ра-
хунку відкликати з банку, що його обслуговує, платіжні доручен-
ня в порядку, визначеному внутрішніми правилами цього банку.
Банк має право відмовитися від виконання платіжного доручен-
ня, якщо клієнт не надав документи і відомості, що потрібні для з’я-
сування суті діяльності, фінансового стану, або умисно подав неправ-
диві відомості про себе; якщо операція, яку проводить клієнт, підля-
гає фінансовому моніторингу. Банк повертає клієнту платіжне дору-
чення без виконання і на зворотному боці платіжного доручення
проставляє напис про причину його повернення, який засвідчується
підписами відповідального виконавця та відбитком штампа банку.
Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням вико-
наних за день операцій і призначаються для видачі або відсилан-
ня клієнту.
Оперативне ведення клієнтом своїх рахунків у банку та обмін
технологічною інформацією, визначеною в договорі між банком
та клієнтом, клієнт може здійснювати за допомогою систем дис-
танційного обслуговування.
Дистанційне обслуговування рахунку клієнт може здійснюва-
ти за допомогою систем «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк»,
«телефонний банкінг» тощо.
Під час здійснення розрахунків за допомогою цих систем за-
стосовуються електронні розрахункові документи.
21
Електронний розрахунковий документ — документ, інфор-
мація в якому представлена у формі електронних даних, уклю-
чаючи відповідні реквізити розрахункового документа, який мо-
же бути сформований, переданий, збережений і перетворений у
візуальну форму представлення електронними засобами.
Клієнт може подавати до банку розрахункові документи у ви-
гляді електронних розрахункових документів використовуючи
системи дистанційного обслуговування.
Для обліку наявності та руху грошових коштів, що знаходять-
ся на рахунках в банку, які можуть бути використані для поточ-
них операцій призначено субрахунок 311 «Поточні рахунки в на-
ціональній валюті» рахунку 31 «Рахунки в банках».
За дебетом цього субрахунку відображається надходження
грошових коштів, за кредитом — їх використання (табл. 1.1).
Таблиця 1.1
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З НАДХОДЖЕННЯ НА ПОТОЧНИЙ РАХУНОК
ПІДПРИЄМСТВА В БАНКУ КОШТІВ У НАЦІОНАЛЬНІЙ ВАЛЮТІ
Кореспонденція
№ Зміст господарських операцій рахунків
з/п
дебет кредит
1. Зараховані на поточний рахунок підприємства в
банку кошти, що надійшли:
— з каси підприємства 311 301
— у результаті погашення короткострокового век-
селя одержаного 311 341
— від покупців за реалізовану готову продукцію
311 361
(товари, роботи, послуги)
— від іншого підприємства у погашення претензії 311 374
— як внески від засновників (учасників) до статут-
311 46
ного капіталу підприємства
— як цільове фінансування та цільові надходження 311 48
— як довгострокова позика 311 501
— як короткострокова позика 311 601
— як аванс від покупців 311 681
— як доходи майбутніх періодів 311 69
— як відсотки банку, отримані на залишки коштів
311 719
на поточних рахунках
2. Списані на фінансові результати доходи 719 791
22
З поточного рахунку підприємства кошти перераховують для
оплати постачальникам за придбані виробничі запаси (роботи,
послуги), для погашення заборгованості за податками, з заробіт-
ної плати тощо (табл. 1.2).
Таблиця 1.2
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ВИКОРИСТАННЯ З ПОТОЧНОГО РАХУНКУ
ПІДПРИЄМСТВА В БАНКУ КОШТІВ У НАЦІОНАЛЬНІЙ ВАЛЮТІ
№ рахунків
Зміст господарських операцій
з/п
1. Перераховані з поточного рахунку підприємства в
банку кошти:
— для відкриття акредитиву 313 311
— як аванс постачальнику 371 311
— для погашення довгострокової позики 501 311
— для погашення короткострокової позики 601 311
— для погашення короткострокового векселя ви-
621 311
даного
— постачальникам за придбані виробничі запаси
631 311
(роботи, послуги)
— для розрахунків за податками та платежами 64 311
— для погашення заборгованості перед органами
65 311
соціального страхування
— для погашення заборгованості із заробітної плати 66 311
— для погашення заборгованості перед іншими
685 311
кредиторам
— для виплати дивідендів засновникам (учасни-
671 311
кам)
2. Оприбутковані до каси підприємства кошти, що
301 311
надійшли з поточного рахунку підприємства в банку
3. Одержані послуги, пов’язані з розрахунково-касо-
вим обслуговуванням поточного рахунку підпри- 92 685
ємства в банку
4. Перераховані з поточного рахунку підприємства в 685 311
банку кошти за одержані послуги
5. Списані на фінансові результати витрати 791 92
23
Банк здійснює зупинення видаткових операцій за рахунком
клієнта в разі накладення на кошти арешту; на підставі рішення
суду, яке винесене за зверненням органу державної податкової
служби; коли є публічне обтяження рухомого майна, яке накла-
дене державним виконавцем, на суму такого обтяження; коли є
мотивована підозра, що вони пов’язані з легалізацією (відмиван-
ням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням
тероризму, чи щодо яких застосовані міжнародні санкції.
Поточні рахунки клієнтів банків закриваються:
— на підставі заяви клієнта;
— на підставі рішення відповідного органу, на який згідно із
законом покладено функції щодо припинення юридичної особи
(за заявою ліквідатора, голови або члена ліквідаційної комісії,
управителя майна тощо);
— на інших підставах, передбачених законодавством України
або договором між банком і клієнтом.
Банк може відмовитися від договору банківського рахунку та
закрити поточний рахунок клієнта, якщо операції за цим рахун-
ком не здійснюються протягом трьох років підряд і на цьому ра-
хунку немає залишку коштів.
Банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського
вкладу вкладні (депозитні) рахунки.
Вкладний (депозитний) рахунок — рахунок, що відкрива-
ється банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей,
що передаються клієнтом в управління на встановлений строк
або без зазначення такого строку під визначений процент (дохід)
і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства
України та умов договору.
Договір банківського вкладу укладається в письмовій формі.
Один примірник договору зберігається в банку, а другий банк зо-
бов’язаний надати клієнту під підпис.
Банк зобов’язаний надіслати повідомлення до відповідного
органу державної податкової служби про відкриття або закриття
вкладного (депозитного) рахунку юридичної особи.
Документальне оформлення відкриття вкладного (депозитно-
го) рахунку здійснюється аналогічно до документального оформ-
лення відкриття поточного рахунку.
Якщо вкладний (депозитний) рахунок відкривається суб’єкту го-
сподарювання, який уже має в цьому банку поточний рахунок (тоб-
то коли банком здійснено ідентифікацію клієнта і сформовано спра-
ву з юридичного оформлення рахунку), то вкладний (депозитний)
рахунок відкривається на підставі договору банківського вкладу.
24
Кошти на вкладний (депозитний) рахунок суб’єкта господарю-
вання перераховуються з його поточного рахунку і після настання
обставин їх повернення, визначених договором банківського вкла-
ду, повертаються на поточний рахунок суб’єкта господарювання.
За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона
(банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї
грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати
вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі
на умовах та в порядку, встановлених договором.
Нараховані проценти (дохід в іншій формі) за вкладом (депо-
зитом) суб’єкта господарювання відповідно до умов договору
банківського вкладу можуть перераховуватися на поточний ра-
хунок або зараховуватися на поповнення вкладу (депозиту).
За договором банківського вкладу банк зобов’язаний видати
вклад на першу вимогу вкладника.
Для обліку наявності та руху грошових коштів, що знаходять-
ся на рахунках в банку, які можуть бути використані для поточ-
них операцій призначено субрахунок 313 «Інші рахунки в банку в
національній валюті» рахунку 31 «Рахунки в банках».
Таблиця 1.3
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З РОЗМІЩЕННЯ НА ВКЛАДНОМУ (ДЕПОЗИТНОМУ)
РАХУНКУ ПІДПРИЄМСТВА В БАНКУ КОШТІВ У НАЦІОНАЛЬНІЙ ВАЛЮТІ
з/п
1. Перераховані з поточного рахунку підприємства у 313 311
банку кошти на вкладний (депозитний) рахунок
2. Нараховані відсотки на суму коштів, що знахо-
373 719
дяться на вкладному (депозитному) рахунку
банку:
— нараховані на суму коштів, що знаходилися на 311 373
вкладному (депозитному) рахунку, відсотки
— кошти з вкладного (депозитного) рахунку під-
311 313
приємства у банку
25
Вкладні (депозитні) рахунки клієнтів у разі залучення строко-
вих вкладів закриваються після закінчення строку зберігання
вкладу та повернення коштів вкладнику.
Інші рахунки в банку в національній валюті можуть викорис-
товуватися для здійснення розрахунків за допомогою чекових
книжок, акредитивів та спеціальних платіжних засобів.
Для гарантованої оплати чеків чекодавець бронює кошти на
окремому аналітичному рахунку «Розрахунки чеками» відповід-
них балансових рахунків у банку-емітенті.
Для цього разом із заявою про видачу чекової книжки чекода-
вець подає до банку-емітента платіжне доручення для перераху-
вання коштів на цей аналітичний рахунок (табл. 1.4).
Таблиця 1.4
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ОДЕРЖАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ
РОЗРАХУНКОВИХ ЧЕКОВИХ КНИЖОК У НАЦІОНАЛЬНІЙ ВАЛЮТІ
з/п Зміст господарських операцій

банку кошти для бронювання на окремому рахунку 313 311
у банку-емітенті для гарантованої оплати чеків
371 311
банку кошти як аванс
3. Оприбутковані одержані з банку чекові книжки 209 685
одночасно 08 —
4. Проведений взаємозалік заборгованостей 685 371
5. Видані чеки з чекової книжки для погашення забо- 631 313
ргованості перед постачальниками
6. Списана вартість використаних та анульованих чеків 92 209
одночасно — 08
Акредитив є відкритим після того, як здійснено відповідні бу-

хгалтерські записи за рахунками та надіслано повідомлення бе-
нефіціару про відкриття та умови акредитива.
26
Банк-емітент, зробивши перевірку виконання всіх умов акре-
дитива, списує кошти з аналітичного рахунку «Розрахунки за ак-
редитивами» і перераховує їх на рахунок бенефіціара (табл. 1.5).
Таблиця 1.5
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ВІДКРИТТЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ
АКРЕДИТИВУ В НАЦІОНАЛЬНІЙ ВАЛЮТІ
з/п
1. Перераховані з поточного рахунку підприємства у

банку кошти для бронювання на окремому рахун- 313 311
ку (відкриття акредитиву)
2. Відкрито акредитив за рахунок короткострокового
313 601
кредиту
3. Одержані послуги, пов’язані з відкриттям акреди-
92 685
тиву
банку кошти для погашення заборгованості
5. Перераховані з рахунку акредитиву кошти поста-
631 313
чальникам
6. Повернений на поточний рахунок підприємства у
311 313
банку невикористаний залишок акредитиву
7. Повернений у погашення короткострокового кре- 601 313
диту невикористаний залишок акредитив
Банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким

можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних
засобів.
Спеціальний платіжний засіб — платіжна картка, мобільний
платіжний інструмент, інший платіжний інструмент, що виконує
функцію засобу ідентифікації, за допомогою якого держатель
цього інструменту здійснює платіжні операції з рахунку платника
або банку, а також інші операції, установлені договором.
Корпоративний спеціальний платіжний засіб — спеціаль-
ний платіжний засіб, який дає змогу його держателю здійснювати
операції за рахунком суб’єкта господарювання.
27
Залежно від умов, за якими здійснюються платіжні операції з
використанням спеціальних платіжних засобів, можуть застосо-
вуватися дебетова, дебетово-кредитна та кредитна платіжні
схеми.
Кошти з поточного рахунку юридичної особи не можуть бути
використані за допомогою спеціального платіжного засобу для
одержання заробітної плати, інших виплат соціального характе-
ру, розрахунків за зовнішньоторговельними договорами (контра-
ктами), здійснення іноземних інвестицій в Україну та інвестицій
резидентів за її межі.
Банк отримує за здійснені користувачами операції з викорис-
танням спеціальних платіжних засобів комісійну винагороду, яка
сплачується користувачами виключно в гривнях незалежно від
того, у якій валюті відкритий рахунок користувача.
Документи за операціями з використанням спеціальних платі-
жних засобів та інші документи, що застосовуються в платіжних
системах для платіжних операцій з використанням спеціальних
платіжних засобів, можуть бути у паперовій та/або електронній
формі.
Операції користувачів повинні виконуватися з оформленням
квитанції платіжного термінала, чека банкомата, сліпа та інших
документів за операціями з використанням спеціальних платіж-
них засобів у паперовій формі, що складаються та друкуються
державною мовою за місцем проведення операції в такій кількос-
ті примірників, яка потрібна для всіх учасників операції, та/або
документів в електронній формі, передбачених правилами платі-
жної системи.
Документи за операціями з використанням спеціальних платі-
жних засобів мають статус первинного документа та можуть бути
використані під час урегулювання спірних питань.
Емітенти спеціальних платіжних засобів зобов’язані в порядку
та строки, установлені договором, надавати власникам рахунків
виписки про рух коштів на їх рахунках за операціями, що вико-
нані користувачами спеціальних платіжних засобів.
Емітент спеціальних платіжних засобів — банк, що є чле-
ном платіжної системи та здійснює емісію спеціальних платіж-
них засобів (табл. 1.6).
Користувач зобов’язаний негайно повідомити емітента про
втрату спеціального платіжного засобу.
Для обліку наявності та руху грошових документів в націона-
льній валюті підприємства призначений субрахунок 331 «Грошо-
ві документи в національній валюті» рахунку 33 «Інші кошти».
28
Таблиця 1.6
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ВІДКРИТТЯ РАХУНКІВ ОПЕРАЦІЇ
ЗА ЯКИМИ БУДУТЬ ЗДІЙСНЮВАТИСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ СПЕЦІАЛЬНИХ
ПЛАТІЖНИХ ЗАСОБІВ (ПЛАТІЖНИХ КАРТОК) У НАЦІОНАЛЬНІЙ ВАЛЮТІ
з/п
1. Перераховані на рахунок у банку, операції за яким
будуть здійснюватися з використанням спеціальних 313 311
платіжних засобів (платіжних карток), кошти
2. Одержані послуги, пов’язані з відкриття рахунку,
операції за яким будуть здійснюватися з викорис- 92 685
танням спеціальних платіжних засобів
685 311
4. Оприбутковані до каси підприємства спеціальні
08 —
платіжні засоби (платіжні картки)
5. Одержані послуги, пов’язані з обслуговуванням ра-
хунку, операції за яким будуть здійснюватися з ви- 92 685
користанням спеціальних платіжних засобів
685 311

грошових документів у касу підприємства, за кредитом — вибут-
тя грошових документів (табл. 1.7).
Таблиця 1.7
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З НАДХОДЖЕННЯ ТА ВИБУТТЯ
ГРОШОВИХ ДОКУМЕНТІВ У НАЦІОНАЛЬНІЙ ВАЛЮТІ
з/п
1. Видані з каси підприємства кошти підзвітній особі
для придбання грошових документів (знаків пош- 372 301
тової оплати — поштових марок)
2. Оприбутковані до каси підприємства грошові до-
кументи (поштові марки), придбані підзвітною 331 372
особою
29
Закінчення табл. 1.7
з/п
3. Оприбутковані до каси підприємства невикориста-
301 372
ні кошти, повернуті підзвітною особою
банку кошти для придбання грошових документів 371 311
(поштових марок)
331 685
кументи (поштові марки)
7. Видані з каси підприємства грошові документи
92, 93 331
(поштові марки)
8. Списані на фінансові результати витрати 791 92, 93
Аналітичний облік грошових документів ведеться за їх видами.

У Балансі підприємства інформація про гроші на поточних та
інших рахунках у банках, які можуть бути вільно використані для
поточних операцій, а також грошові кошти в дорозі, електронні
гроші, еквіваленти грошей відображається у статті 1165 «Гроші
та їх еквіваленти» розділу ІІ активу балансу.

у національній валюті у касі підприємства
Підприємства можуть здійснювати розрахунки за своїми грошо-

вими зобов’язаннями, що виникають у господарських відносинах,
також у готівковій формі (з дотриманням чинних обмежень).
Готівкові розрахунки — платежі готівкою підприємств та фі-
зичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, на-
дані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані
з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.
Підприємства здійснюють розрахунки готівкою між собою і з
фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами
без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності)
через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок ко-
штів, одержаних із банків.
30
З метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою під-
приємства повинні мати касу, а їх керівники мають забезпечити
належне облаштування цієї каси та надійне зберігання готівкових
коштів у ній.
Каса — приміщення або місце здійснення готівкових розра-
хунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів,
інших цінностей, касових документів.
Ведення касових операцій здійснюється касиром.
Керівник підприємства в разі зарахування на роботу касира
укладає з ним договір про повну матеріальну відповідальність та
ознайомлює його під підпис із вимогами «Положення про веден-
ня касових операцій у національній валюті в Україні».
Підприємства, штатним розписом яких не передбачено посади
касира, виконання його обов’язків можуть покладати відповідно
до письмового розпорядження керівника на бухгалтера чи іншого
працівника, з яким укладається договір про повну матеріальну
відповідальність.
Касиру забороняється передовіряти виконання дорученої йому
роботи іншим особам.
Зберігання в касі готівки та інших цінностей, що не належать
цьому підприємству, забороняється.
Банк зобов’язаний видавати клієнтам тільки придатні до обігу
банкноти (монети).
Банк видає готівку національної валюти за грошовим чеком.
Клієнт — юридична особа заповнює для одержання грошової
чекової книжки заяву про видачу грошової чекової книжки в од-
ному примірнику.
Банк заповнює до видачі клієнту грошової чекової книжки на
кожному чеку належні реквізити (найменування та код банку,
найменування юридичної особи, номер його поточного рахунку).
Грошові чеки дійсні протягом 10 календарних днів з дня їх
виписки, не враховуючи день виписки. Грошовий чек має місти-
ти відбиток печатки та підписи (підпис) уповноважених осіб
(особи) клієнта згідно з карткою зразків підписів.
Банк зобов’язаний видати клієнту після завершення видачі го-
тівки один примірник видаткового касового документа (заява на
видачу готівки, видатковий касовий ордер, інше).
Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день
одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковува-
тися.
Готівкова виручка (готівка) підприємств, у тому числі готівка,
одержана з банку, використовуються ними для забезпечення по-
31
треб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для
проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими
фондами за податками і зборами (обов’язковими платежами).
Гранична сума розрахунків готівкою підприємств (підприєм-
ців) між собою протягом одного дня встановлена в розмірі 10 000
(десяти тисяч) гривень.
Обмеження стосується також розрахунків під час оплати за
товари, що придбані на виробничі (господарські) потреби за ра-
хунок готівкових коштів, одержаних за допомогою електронного
платіжного засобу.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через
банки або небанківські фінансові установи, які в установленому
законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів
без відкриття рахунку, шляхом перерахування коштів з поточно-
го рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку
для подальшого їх перерахування на поточні рахунки. Кількість
підприємств (підприємців) та фізичних осіб, з якими здійсню-
ються розрахунки, протягом дня не обмежується.
Обмеження не поширюються на:
1) розрахунки підприємств (підприємців) з бюджетами та
державними цільовими фондами;
2) добровільні пожертвування та благодійну допомогу;
3) використання коштів, виданих на відрядження.
Касові операції оформляються касовими ордерами, видатко-
вими відомостями, розрахунковими документами, документами
за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів,
іншими касовими документами, які підтверджували б факт про-
дажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повер-
нення) готівкових коштів.
Приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касо-
вими ордерами (типова форма № КО-1), підписаними головним
бухгалтером.
Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутко-
вими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки
цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибу-
ткового касового ордера) за підписом головного бухгалтера.
32
Оприбуткування готівки в касах підприємств проводиться в
повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі
прибуткових касових ордерів.
Для узагальнення інформації про наявність та рух грошових
коштів в касі підприємства в національній валюті призначений
субрахунок 301 «Каса в національній валюті» рахунку 30 «Каса».
грошових коштів у національній валюті у касу підприємства, за
кредитом — виплата грошових коштів із каси підприємства
(табл. 1.8).
Таблиця 1.8
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З НАДХОДЖЕННЯ ДО КАСИ ПІДПРИЄМСТВА
ГОТІВКИ В НАЦІОНАЛЬНІЙ ВАЛЮТІ
1. Оприбуткована до каси підприємства готівка, що
надійшла:
— з поточного рахунку в банку 301 311
— від покупців за реалізовану готову продукцію 301 361
— як невикористана підзвітними особами 301 372
— як відшкодування завданих збитків 301 375
— у погашення позики, отриманої працівником 301 377
— як внески від засновників (учасників) до стату-
301 46
тного капіталу підприємства
— як зайво виплачені суми заробітної плати 301 661
При роботі з готівкою касири мають керуватися «Правилами

визначення платіжності та обміну банкнот і монет Національного
банку України».
Виходячи з потреби прискорення обігу готівкових коштів і своє-
часного їх надходження до кас банків для підприємств, що здійс-
нюють операції з готівкою в національній валюті, установлюється
ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки).
Ліміт залишку готівки в касі — граничний розмір суми го-
тівки, що може залишатися в касі в позаробочий час.
33
Установлення ліміту каси проводиться підприємствами само-
стійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку го-
тівки в касі, що підписується головним бухгалтером та керівни-
ком підприємства. До розрахунку приймається строк здавання
підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на
рахунки в банках, визначений відповідним договором банківсь-
кого рахунку.
Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказа-
ми (розпорядженнями) підприємства.
Підприємства, що розпочинають свою діяльність, а також під-
приємства, діяльність яких була пов’язана виключно з безготів-
ковими розрахунками та які отримують право на здійснення до-
даткового виду діяльності, що передбачає здійснення готівкових
розрахунків, на перші три місяці їх роботи ліміт каси встанов-
люють згідно з прогнозними розрахунками. Установлений з ура-
хуванням прогнозних розрахунків ліміт каси у двотижневий
строк після закінчення перших трьох місяців їх роботи перегля-
дається за фактичними показниками діяльності.
Ліміт каси підприємства встановлюють на підставі розрахунку
середньоденного надходження готівки до каси або її середньо-
денної видачі з каси, за рішенням керівника підприємства.
Кожне підприємство визначає ліміт каси з урахуванням ре-
жиму і специфіки його роботи, віддаленості від банку, обсягу
касових оборотів (надходжень і видатків) за всіма рахунками,
установлених строків здавання готівки, тривалості операційно-
го часу банку, наявності домовленості підприємства з банком
на інкасацію тощо.
Якщо підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно
від причин такого невстановлення), то ліміт такої каси вважа-
ється нульовим. У цьому разі вся готівка, що перебуває в його
касі на кінець робочого дня і не здана підприємством, вважа-
ється понадлімітною.
Готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх над-
ходження, якщо вони були здані в сумі, що перевищує встанов-
лений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного
робочого дня банку або були видані для використання підприєм-
ством (без попереднього здавання їх до банку і одночасного
отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного дня на
потреби, які пов’язані з діяльністю підприємства.
Установлений ліміт каси та строки здавання готівкової вируч-
ки (готівки) можуть переглядатися у зв’язку із змінами законо-
давства України або за наявності відповідних факторів об’єктив-
34
ного характеру (зміни в надходженнях/видатках готівки, внутрі-
шнього трудового розпорядку/графіків змінності тощо).
Підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, оде-
ржану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а
також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад установле-
ний ліміт каси протягом трьох робочих днів, уключаючи день
одержання готівки в банку.
Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими
ордерами (типова форма № КО-2) або відомостями на виплату
грошей (видатковими відомостями). Документи на видачу готів-
ки мають підписувати керівник і головний бухгалтер. До видат-
кових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розра-
хунки тощо.
Якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, за-
явах, рахунках тощо є дозвільний напис керівника підприємства, то
його підпис на видаткових касових ордерах не обов’язковий.
У разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі
працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або
видатковою відомістю касир вимагає пред’явити паспорт чи до-
кумент, що його замінює, записує його найменування і номер,
ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатко-
вому касовому ордері або видатковій відомості про одержання
готівки із зазначенням одержаної суми (гривень — словами, ко-
пійок — цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ру-
чку з чорнилом темного кольору.
Видачу готівки касир проводить тільки особі, зазначеній у ви-
датковому касовому ордері або видатковій відомості.
Якщо видача готівки проводиться за довіреністю, оформле-
ною у встановленому порядку, у тому числі й особи, що не має
змоги у зв’язку з хворобою або з інших поважних причин поста-
вити підпис власноручно, то в тексті ордера після прізвища, імені
та по батькові одержувача готівки бухгалтер зазначає прізвище,
ім’я та по батькові особи, якій довірено одержати готівку. У разі
видачі готівки за видатковою відомістю перед підписом про оде-
ржання грошей касир робить у ній напис «За довіреністю». Дові-
реність залишається в касира і додається до видаткового касового
ордера або видаткової відомості.
Готівка, що одержана в банку на інші виплати, має видаватися
підприємством своїм працівникам у той самий день.
Суми готівки, що одержані в банку і не використані за при-
значенням протягом установлених вище строків, повертаються
підприємством до банку не пізніше наступного робочого дня
35
банку або можуть залишатися в його касі (у межах установле-
ного ліміту).
Підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх ка-
сах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують
установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що пере-
вищує встановлений ліміт каси, обов’язково здається до банків
для її зарахування на банківські рахунки.
Строки здавання підприємствами готівкової виручки (готівки)
для її зарахування на рахунки в банках визначаються підприємс-
твом і встановлюються за погодженням з відповідним банком (у
якому відкрито рахунок підприємства, на який зараховуються
кошти).
Якщо підприємства працюють у вихідні та святкові дні і не
мають змоги, через відсутність відповідної домовленості з бан-
ком на інкасацію, здати одержану ними за ці дні готівкову вируч-
ку (готівку), то вона має здаватися підприємствами до банку про-
тягом операційного часу наступного робочого дня банку та
підприємства.
Установлені згідно із зазначеними вимогами строки здавання
готівкової виручки (готівки) підприємствами узгоджуються з ба-
нком і визначаються в договорах банківського рахунку між під-
приємствами та банками.
Видача готівки з каси для здавання її до банку оформляється
видатковими касовими ордерами з відображенням такої операції
в касовій книзі.
Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостій-
но (у тому числі із застосуванням програмно-технічних комплек-
сів самообслуговування) або через відповідні служби, яким згід-
но із законодавством України надане право на перевезення
валютних цінностей та інкасацію коштів.
Документом, що свідчить про здавання виручки до банку, є
відповідна квитанція до прибуткового документа банку на вне-
сення готівки, засвідчена підписами відповідальних осіб банку та
відбитком печатки (штампа) банку. Документом, що свідчить про
здавання виручки до банку через інкасаторів, є копія супровідної
відомості до сумки з готівковою виручкою (готівкою), засвідчена
підписом та відбитком печатки інкасатора-збирача.
Банк здійснює приймання від клієнта готівки національної ва-
люти за заявою на переказ готівки — для зарахування на власні
поточні рахунки, а також на рахунки банку, у тому числі на по-
гашення кредиту, інших юридичних або фізичних осіб та переказ
без відкриття рахунку (табл. 1.9).
36
Таблиця 1.9
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ВИДАЧІ З КАСИ ПІДПРИЄМСТВА
ГОТІВКИ У НАЦІОНАЛЬНІЙ ВАЛЮТІ
з/п
1. Видана з каси підприємства готівка:
— для внесення на поточний рахунок в банку 311 301
— підзвітним особам 372 301
— як позика працівникам підприємства 377 301
— у рахунок погашення короткострокової позики 601 301
631, 685 301
— як заробітна плата 661 301
— як депонована заробітна плата й інші виплати 662 301
— як дивіденди засновникам (учасникам) 671 301
Прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видатко-

ві касові ордери і видаткові відомості мають заповнюватися бух-
галтером чорнилом темного кольору чорнильною або кульковою
ручкою, за допомогою друкарських машинок, комп’ютерних за-
собів чи іншими способами, які забезпечили б належне збере-
ження цих записів протягом установленого для зберігання доку-
ментів терміну.
У касових ордерах зазначається підстава для їх складання і
перелічуються додані до них документи. Видача касових ордерів
і видаткових відомостей на руки особам, що вносять або одер-
жують готівку, забороняється.
Приймання і видача готівки за касовими ордерами може про-
водитися тільки в день їх складання.
Виправлення в касових ордерах та видаткових відомостях за-
бороняються.
Прибуткові та видаткові касові ордери до передавання в касу
реєструються бухгалтером у журналі реєстрації прибуткових і
видаткових касових документів (типові форми № КО-3, № КО-3а),
який ведеться окремо за прибутковими та видатковими опера-
ціями.
37
Під час одержання касових ордерів або видаткових відомостей
касир зобов’язаний перевірити:
— наявність і справжність на документах відповідних підпи-
сів, а на видатковій відомості — дозвільного напису керівника
підприємства;
— правильність оформлення документів, наявність усіх рекві-
зитів;
— наявність перелічених у документах додатків.
У разі невиконання хоча б однієї із зазначених вимог касир
повертає документи для відповідного оформлення.
Касові ордери або видаткові відомості одразу ж після одер-
жання або видачі за ними готівки підписуються касиром, а на до-
даних до них документах ставиться відбиток штампа або напис
«Оплачено» із зазначенням дати (число, місяць, рік).
Усі надходження і видачу готівки в національній валюті під-
приємства відображають у касовій книзі (типова форма № КО-4).
Касова книга — документ установленої форми, що застосо-
вується для здійснення первинного обліку готівки в касі.
Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде од-
ну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній
валюті.
Аркуші касової книги мають бути пронумеровані, прошнуро-
вані та скріплені відбитком печатки підприємства (юридичної
особи). Кількість аркушів у касовій книзі засвідчується підписа-
ми керівника і головного бухгалтера підприємства (юридичної
особи).
Записи в касовій книзі здійснюються у двох примірниках (че-
рез копіювальний папір) чорнилом темного кольору чорнильною
або кульковою ручкою. Перші примірники, що є невідривною ча-
стиною аркуша касової книги — «Вкладні аркуші касової книги»,
залишаються в касовій книзі. Другі примірники, що є відривною
частиною аркуша касової книги — «Звіт касира», є документом,
за яким касири звітують щодо руху грошей у касі. Перші і другі
примірники мають однакові номери.
Виправлення в касовій книзі, як правило, не допускаються.
Якщо виправлення зроблені, то вони засвідчуються підписами
касира, а також головного бухгалтера.
Записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями
одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і вида-
тковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутнос-
ті руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій
книзі в цей день можуть не провадитися.
38
Щоденно в кінці робочого дня касир підсумовує операції за
день, виводить залишок готівки в касі на початок наступного дня і
передає до бухгалтерії як звіт касира другі примірники, що є від-
ривною частиною аркуша касової книги (копію записів у касовій
книзі за день), з прибутковими і видатковими касовими ордерами
під підпис у касовій книзі. Готівка, яка видана за видатковими ві-
домостями на виплати, пов’язані з оплатою праці, відображається
в касовій книзі після закінчення строків цих виплат.
Підприємства за умови забезпечення належного зберігання
касових документів можуть вести касову книгу в електронній
формі за допомогою комп’ютерних засобів.
Контроль за правильним веденням касової книги покладається
на головного бухгалтера.
Касові документи після складання касиром звіту та оброблен-
ня цього звіту комплектуються в хронологічному порядку, нуме-
руються, переплітаються в окремі папки та зберігаються відпові-
дальною особою, на яку керівником покладено обов’язок щодо їх
зберігання.
Виносити з приміщення підприємства касові документи до-
зволяється тільки за наявності письмового дозволу керівника або
головного бухгалтера. У цьому разі до кінця робочого дня зазна-
чені документи обов’язково мають бути повернуті до приміщен-
ня підприємства.
У Балансі підприємства інформація про готівку в касі підпри-
ємства відображається у статті 1165 «Гроші та їх еквіваленти»
розділу ІІ активу балансу.

та облік коштів в іноземній валюті
У розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах тор-

говельного обороту використовуються як засіб платежу іноземна
валюта та грошова одиниця України – гривня.
Іноземна валюта:
— валюта готівкою, грошові знаки (банкноти, білети держав-
ної скарбниці, монети), що знаходяться в обігу і є законним пла-
тіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а та-
кож вилучені або ті, що вилучаються з обігу, але підлягають
обміну на грошові знаки, які знаходяться в обігу,
— платіжні документи у грошових одиницях іноземних дер-
жав та міжнародних розрахункових одиницях,
39
— кошти у грошових одиницях іноземних держав, міжнарод-
них розрахункових одиницях та у діючій на території України
валюті з вільною конверсією, які знаходяться на рахунках та
вкладах у банківсько-кредитних установах на території України
та за її межами.
Іноземна валюта — валюта інша, ніж валюта звітності.
Валюта звітності — грошова одиниця України.
Операція в іноземній валюті — господарська операція, вар-
тість якої визначена в іноземній валюті або яка потребує розра-
хунків в іноземній валюті.
Операціями в іноземній валюті є:
— поточні торговельні операції;
— поточні неторговельні операції;
— валютні операції, пов’язані з рухом капіталу.
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку ін-
формації про операції в іноземних валютах та відображення показ-
ників статей фінансової звітності господарських одиниць за межами
України в грошовій одиниці України визначає Положення (стан-
дарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів».
Резиденти і нерезиденти мають право бути власниками валю-
тних цінностей, що знаходяться на території України.
Валютні цінності:
— іноземна валюта — іноземні грошові знаки у вигляді банк-
нотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є
законним платіжним засобом на території відповідної іноземної
держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з
нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебува-
ють в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і
міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебу-
вають на рахунках або вносяться до банківських та інших фінан-
сових установ за межами України;
— платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації,
купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви,
чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та
банківські документи), виражені в іноземній валюті або банківсь-
ких металах;
— банківські метали — це золото, срібло, платина, метали пла-
тинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно
до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат
якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.
Валютні кошти — валютні цінності:
— іноземна валюта готівкою,
40
— платіжні документи (чеки, векселі, тратти, депозитні сер-
тифікати, акредитиви та інші) в іноземній валюті,
— цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі
та інші) в іноземній валюті,
— золото та інші дорогоцінні метали у вигляді зливків, плас-
тин та монет, а також сертифікати, облігації, варанти та інші цін-
ні папери, номінал яких виражено у золоті, дорогоцінні камені.
Національним банком України розроблено класифікатор, від-
повідно до якого іноземні валюти та банківські метали поділя-
ються на групи (рис. 1.2).
ІНОЗЕМНА ВАЛЮТА
1 група — вільно конвертовані валюти, які широко використову-

ються для здійснення платежів за міжнародними операціями
та продаються на головних валютних ринках світу і дозво-
ляються для здійснення інвестицій в Україну, та банківські
метали (англійські фунти стерлінгів, долари США, швей-
царські франки, євро, золото, платина, срібло тощо)
2 група — вільно конвертовані валюти, які широко не використо-

вуються для здійснення платежів за міжнародними операці-
ями та не продаються на головних валютних ринках світу
(білоруські рублі, грузинські ларі, індійські рупії, польські
злоті, російські рублі тощо)
3 група — неконвертовані валюти (азербайджанські манати, єгипет-

ські фунти, узбецькі суми тощо)
Рис. 1.2. Класифікація іноземної валюти

Грошові кошти в іноземній валюті, операції з ними та розра-
хунки іноземною валютою на рахунках 3 класу та класів 4 «Вла-
сний капітал та забезпечення зобов’язань», 5 «Довгострокові зо-
бов’язання», 6 «Поточні зобов’язання» та на рахунках 14
«Довгострокові фінансові інвестиції» і 16 «Довгострокова дебі-
торська заборгованість» обліковуються у гривнях у сумі, що ви-
значається шляхом перерахунку іноземної валюти за курсом На-
ціонального банку України. Одночасно грошові кошти відобра-
жаються в тій валюті, в якій здійснюються розрахунки й платежі.
Курсові різниці за такими операціями відносяться на рахунки 71
«Інший операційний дохід», 74 «Інші доходи», 85 «Інші затрати»,
94 «Інші витрати операційної діяльності», 97 «Інші витрати».
41
в іноземній валюті на рахунках підприємства у банку
У розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах тор-

говельного обороту використовуються як засіб платежу іноземна
валюта та грошова одиниця України — гривня. Такі розрахунки
здійснюються лише через уповноважені банки.
Уповноважений банк — будь-який комерційний банк, офі-
ційно зареєстрований на території України, що має ліцензію На-
ціонального банку України на здійснення валютних операцій, а
також здійснює валютний контроль за операціями своїх клієнтів.
Всі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право
вільно обирати банківсько-кредитні установи, які будуть вести їх
валютні рахунки та розрахунки з іноземними суб’єктами госпо-
дарської діяльності, користуватись їх послугами, з додержанням
при цьому вимог чинних законів України.
Банки відкривають поточні, розподільчі і вкладні (депозитні)
рахунки (рис. 1.3).
РАХУНКИ В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ
— поточний рахунок
Рахунки в іноземній
валюті в банках в — розподільчий рахунок
Україні
— вкладний (депозитний) рахунок
Рахунки в іноземній — поточний рахунок

валюті в банках
за кордоном
— вкладний (депозитний) рахунок
Рис. 1.3. Класифікація рахунків в іноземній валюті

Документальне оформлення відкриття поточного рахунку в
іноземній валюті здійснюється аналогічно до документального
оформлення відкриття поточного рахунку в національній валюті.
Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб’єкту
господарювання для зберігання грошей і проведення розрахунків
у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іно-
42
земній валюті, для здійснення поточних операцій, визначених за-
конодавством України, для здійснення інвестицій за кордон, роз-
рахунків за купівлю-продаж облігацій зовнішньої державної по-
зики України, для зарахування, використання і погашення
кредитів (позик, фінансової допомоги) в іноземній валюті, для
надходження іноземних інвестицій в Україну відповідно до зако-
нодавства України, а також для проведення операцій, передбаче-
них генеральною ліцензією Національного банку на здійснення
валютних операцій.
На поточні рахунки в іноземній валюті юридичних осіб-
резидентів зараховуються такі кошти:
а) через розподільні рахунки:
— перераховані з-за кордону нерезидентами за зовнішньоеко-
номічними контрактами (договорами, угодами);
— перераховані з-за кордону нерезидентами як повернення
позик в іноземній валюті, отриманих від резидентів, а також, які
були розміщені резидентами на вклади (депозити) за кордоном;
— перераховані з-за кордону нерезидентом на рахунок резиден-
та, який виступає посередником, для подальшого перерахування
іншим резидентам — суб’єктам господарювання, за дорученням
яких на підставі договорів комісії, доручення, консигнації або аге-
нтських угод було здійснено продаж продукції, робіт, послуг;
— перераховані юридичними особами-нерезидентами згідно з
міжурядовими угодами та проектами технічної допомоги;
— перераховані як благодійний внесок юридичними особами-
нерезидентами та фізичними особами-нерезидентами;
— перераховані з-за кордону за використання авторського
права резидентів;
— перераховані з-за кордону нерезидентами у формі кредитів
(позик, фінансової допомоги);
— інші надходження на користь резидента — власника рахун-
ку, що не суперечать законодавству України;
б) безпосередньо на поточні рахунки:
— куплені, обміняні уповноваженим банком України за дору-
ченням власника рахунку за національну або іншу іноземну ва-
люту відповідно до законодавства України;
— перераховані з власного вкладного (депозитного) рахунку в
уповноваженому банку відповідно до договору банківського
вкладу;
— у сумі процентів, нарахованих за залишком коштів на влас-
ному поточному та вкладному (депозитному) рахунках;
— у готівковій формі.
43
коштів в іноземній валюті призначений субрахунок 312 «Поточні
рахунки в іноземній валюті» рахунку 31 «Рахунки в банках».
Таблиця 1.10
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З НАДХОДЖЕННЯ НА ПОТОЧНИЙ РАХУНОК
ПІДПРИЄМСТВА В БАНКУ КОШТІВ У ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ
з/п
банку кошти, що надійшли:
— з каси підприємства 312 302
— у результаті погашення короткострокового век-
312 342
селя одержаного в іноземній валюті
— від іноземних покупців за реалізовану готову 312 362
продукцію (товари, роботи, послуги)
— від іншого підприємства у погашення претензії 312 374
— як внесок засновника до статутного капіталу
312 46
підприємства
— як довгострокова позика 312 502
— як аванс від покупців 312 681
— як доходи майбутніх періодів 312 69
— як відсотки банку, отримані на залишки коштів
312 719
на поточних рахунках в іноземній валюті
Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності після сплати пе-

редбачених законом податків та зборів (обов’язкових платежів)
самостійно розпоряджаються валютною виручкою від проведе-
них ними операцій, крім випадків запровадження Національним
банком України вимоги щодо обов’язкового продажу частини
надходжень в іноземній валюті.
З поточного рахунку в іноземній валюті юридичних осіб-
резидентів за розпорядженням власника рахунку здійснюються
такі операції:
44
— оплата праці працівникам-нерезидентам, які згідно з укла-
деними трудовими договорами (контрактами) працюють в Украї-
ні (виплата готівкою або перерахування на рахунки цих осіб, від-
криті в уповноважених банках України);
— перерахування з рахунку резидента-посередника на поточні
рахунки інших резидентів — суб’єктів господарювання, за дору-
ченням яких на підставі договорів комісії, доручення, консигнації
або агентських угод було здійснено продаж нерезиденту продук-
ції, робіт, послуг;
— перерахування на користь нерезидента за межі Украї-
ни за зовнішньоекономічними договорами (контрактами, уго-
дами);
— обмін на іншу іноземну валюту відповідно до законодавст-
ва України (у тому числі на міжнародних ринках з метою вико-
нання зобов’язань перед нерезидентами в іноземній валюті, що
обмінюється, без проміжного зарахування цієї іноземної валюти
на поточний рахунок юридичної особи-резидента);
— перерахування за кордон на рахунок юридичної особи-
нерезидента згідно з відповідними зобов’язаннями про сплату за
використання творів зарубіжних авторів;
— перерахування за кордон за навчання, за участь у конфере-
нціях, виставках за умови наявності відповідних документів (за-
прошення, рахунка-фактури тощо), що підтверджують потребу
здійснення зазначених перерахувань;
— перерахування за кордон на ім’я фізичних осіб, які тимча-
сово перебувають за межами України в довгостроковому відря-
дженні або навчаються, як оплата праці (або як стипендія);
— перерахування для погашення заборгованості за отриманим
кредитом в іноземній валюті (у тому числі проценти, комісійні,
неустойка);
— перерахування за межі України за умови одержання індиві-
дуальної ліцензії Національного банку на здійснення інвестиції за
кордон, а також на розміщення резидентами вкладів (депозитів)
за кордоном;
— перерахування на власний вкладний (депозитний) рахунок;
— інші перерахування, що не суперечать законодавству
України.
Юридичні особи — резиденти мають право використовувати з
поточного рахунку іноземну валюту для придбання дорожніх че-
ків на суму, що відповідає витратам на відрядження і представ-
ницьким витратам, на підставі заяви на видачу дорожніх чеків,
оформленої у довільній формі.
45
Переказ валютних коштів за межі України — переказ
грошових (валютних) коштів на користь (на рахунок) інозем-
ного суб’єкта господарської діяльності або у банківсько-
кредитну установу, що не є суб’єктом господарської діяльності
України.
Підставою для переказування уповноваженими банками кош-
тів у іноземній валюті на користь (на рахунок) нерезидентів за
дорученням резидентів — суб’єктів підприємницької діяльності,
уважаються такі документи:
— договір з нерезидентом, оформлений відповідно до вимог
чинного законодавства України, або інший документ, який згідно
з чинним законодавством України має силу договору;
— документи, які свідчать про фактично надані послуги, ви-
конані роботи чи передані права інтелектуальної власності.
На переказування іноземної валюти за межі України для опла-
ти банківських металів та проведення окремих валютних опера-
цій потребує видачі індивідуальних ліцензій.
Платник для здійснення операції з переказу коштів в інозем-
ній валюті або банківських металів з рахунку подає до уповнова-
женого банку платіжне доручення в іноземній валюті або банків-
ських металах за довільною формою.
Платник має право надсилати платіжне доручення в іноземній
валюті або банківських металах до уповноваженого банку як у
паперовій формі, так і у формі електронного розрахункового до-
кумента.
Уповноважений банк приймає до виконання платіжне доручення
в іноземній валюті або банківських металах протягом 30 календар-
них днів, починаючи з дня його оформлення (табл. 1.11).
Уповноважений банк після здійснення операції з переказу
коштів в іноземній валюті або банківських металів надає платни-
кові інформацію в письмовій або електронній формі про первісну
суму переказу в іноземній валюті або масу банківських металів у
тройських унціях, суму всіх витрат, яку сплатив платник за про-
ведення цієї операції, тощо.
46
Таблиця 1.11
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ВИКОРИСТАННЯ З ПОТОЧНОГО РАХУНКУ
ПІДПРИЄМСТВА В БАНКУ КОШТІВ У ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ
з/п
банку кошти:
— для відкриття акредитиву 314 312
— як аванс постачальнику 371 312
— для погашення довгострокової позики 502 312
— для погашення короткострокової позики 602 312
— для погашення короткострокового векселя вида-
622 312
ного
632 312
— для погашення заборгованості із заробітної пла-
661 312
ти перед іноземними працівниками
— для погашення заборгованості перед іншими
685 312
кредиторам
— для виплати дивідендів іноземним засновникам
671 312
(учасникам)
2. Оприбутковані до каси підприємства кошти, що на-
302 312
дійшли з поточного рахунку підприємства в банку
3. Одержані послуги, пов’язані з розрахунково-касо-
вим обслуговуванням поточного рахунку підприєм- 92 685
ства в банку
685 311
банку кошти за одержані послуги
Платник має право відкликати платіжне доручення в інозем-

ній валюті або банківських металах з уповноваженого банку, що
його обслуговує, лише в повній сумі і до настання дати валюту-
вання шляхом подання листа про відкликання, складеного в до-
вільній формі та засвідченого підписами відповідальних осіб
платника і відбитком печатки (за її наявності).
47
Інкасо — операції, здійснювані банками на підставі одержа-
них інструкцій, з документами, з метою:
— одержання акцепту та/або платежу, залежно від нагоди, або
— видачі комерційних документів проти акцепту та/або проти
платежу, залежно від нагоди, або
— видачі документів на інших умовах.
При цьому:
— фінансові документи — переказні векселі, прості векселі,
чеки, платіжні розписки або інші документи використовувані для
одержання платежу грошима;
— комерційні документи — рахунки, відвантажувальні доку-
менти, документи про право власності, або тому подібні документи,
або які-небудь інші документи, які не є фінансовими документами.
Чисте інкасо — інкасо фінансових документів, не супрово-
джених комерційними документами.
Документарне інкасо — інкасо:
— фінансових документів, супроводжених комерційними до-
кументами;
— комерційних документів, не супроводжених фінансовими
документами.
Усі документи, відіслані на інкасо, мають супроводжуватись
інкасовим дорученням, що містить повні й точні інструкції. Бан-
кам дозволяється діяти тільки відповідно до інструкцій, що є в
такому інкасовому дорученні.
Банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського
вкладу вкладні (депозитні) рахунки.
Документальне оформлення операцій за вкладними (депозит-
ними) рахунками в іноземній валюті здійснюється аналогічно до
документального оформлення операцій за вкладними (депозит-
ними) рахунками у національній валюті.
Для узагальнення інформації про наявність та рух грошових ко-
штів в іноземній валюті призначено субрахунок 314 «Інші рахунки
в банку в іноземній валюті» рахунку 31 «Рахунки в банках».
При здійсненні зовнішньоекономічної діяльності можуть ви-
користовуватися попередні імпортні депозити.
Попередні імпортні депозити — внесення суб’єктами зовні-
шньоекономічної діяльності на безпроцентні рахунки у банках,
які обслуговують їх на території України, на період від моменту
набрання договорами (контрактами), що ними укладаються,
юридичної сили до моменту проходження товарами, що постав-
48
ляються згідно із зазначеними договорами (контрактами), через
митний кордон України або передачі товарів іноземними суб’єкта-
ми господарської діяльності на території України, грошових ко-
штів у валюті договору (контракту) в сумі, визначеній у встанов-
лених процентах до вартості відповідного договору (контракту).
Таблиця 1.12
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З РОЗМІЩЕННЯ НА ВКЛАДНОМУ (ДЕПОЗИТНОМУ)
РАХУНКУ ПІДПРИЄМСТВА В БАНКУ КОШТІВ У ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ
з/п
1. Перераховані з поточного рахунку підприємства у 314 312

банку кошти на вкладний (депозитний) рахунок
2. Нараховані відсотки на суму коштів, що знаходять-
373 719
ся на вкладному (депозитному) рахунку
3. Зараховані на поточний рахунок підприємства у
банку:
— нараховані на суму коштів, що знаходилися на 312 373
вкладному (депозитному) рахунку, відсотки
— кошти з вкладного (депозитного) рахунку під-
312 314
приємства у банку
Інші рахунки в банку в іноземній валюті можуть використову-

ватися для здійснення розрахунків за допомогою акредитивів та
спеціальних платіжних засобів.
Документальне оформлення розрахунків за допомогою акре-
дитивів в іноземній валюті здійснюється аналогічно до докумен-
тального оформлення розрахунків за допомогою акредитивів у
національній валюті (табл. 1.13).
Здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в
межах торговельного обороту без участі уповноваженого банку
тягне за собою накладення штрафу на резидента в розмірі, екві-
валентному сумі валютних цінностей, що використовувалися під
час розрахунків, перерахованій у валюту України за офіційним
курсом гривні до іноземних валют та банківських металів, уста-
новленим Національним банком на день здійснення таких операцій.
49
Таблиця 1.13
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ВІДКРИТТЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ
АКРЕДИТИВУ В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ
з/п
1. Перераховані з поточного рахунку підприємства у
банку кошти для бронювання на окремому рахунку 314 312
(відкриття акредитиву)
2. Відкритий акредитив за рахунок короткостроково-
314 602
го кредиту
3. Одержані послуги, пов’язані з відкриттям акреди-
92 685
тиву
685 311
5. Перераховані з рахунку акредитиву кошти інозем-
632 314
ним постачальникам
6. Повернений на поточний рахунок підприємства у 312 314
банку невикористаний залишок акредитиву
7. Повернений на погашення короткострокового кре-
602 314
диту невикористаний залишок акредитиву
Банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким

можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних
засобів.
Кошти з поточного рахунку в іноземній валюті юридичної
особи можуть бути використані за допомогою спеціального пла-
тіжного засобу виключно для:
— одержання готівки за межами України для оплати витрат на
відрядження;
— здійснення розрахунків у безготівковій формі за межами
України, які пов’язані з витратами на відрядження та витратами
представницького характеру, а також на оплату експлуатаційних
витрат, пов’язаних з утриманням та перебуванням повітряних,
морських, автотранспортних засобів за межами України.
Кошти з поточного рахунку клієнта в іноземній валюті не мо-
жуть бути використані за допомогою спеціального платіжного
засобу для здійснення переказу іноземної валюти в межах Украї-
ни, у тому числі переказу на інші власні рахунки клієнта.
50
Документальне оформлення розрахунків за допомогою спеціа-
льних платіжних засобів в іноземній валюті здійснюється аналогіч-
но до документального оформлення розрахунків за допомогою спе-
ціальних платіжних засобів у національній валюті (табл. 1.14).
Таблиця 1.14
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ВІДКРИТТЯ РАХУНКІВ, ОПЕРАЦІЇ ЗА ЯКИМИ БУДУТЬ
ЗДІЙСНЮВАТИСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ СПЕЦІАЛЬНИХ ПЛАТІЖНИХ ЗАСОБІВ
(ПЛАТІЖНИХ КАРТОК) В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ
1. Перераховані на рахунок у банку кошти, операції за

яким будуть здійснюватися з використанням спеціа- 314 312
льних платіжних засобів (платіжних карток)
2. Одержані послуги, пов’язані з відкриттям рахунку у
банку, операції за яким будуть здійснюватися з ви- 92 685
користанням спеціальних платіжних засобів (платі-
жних карток)
685 311
4. Оприбутковані до каси підприємства спеціальні пла- 08 —
тіжні засоби (платіжні картки)
5. Одержані послуги, пов’язані з обслуговуванням ра-
хунку у банку, операції за яким здійснюються з ви-
92 685
користанням спеціальних платіжних засобів (платі-
жних карток)
685 311
Для обліку наявності та руху грошових документів в інозем-

ній валюті підприємства призначений субрахунок 332 «Грошові
документи в іноземній валюті» рахунку 33 «Інші кошти».
грошових документів у касу підприємства, за кредитом — вибут-
тя грошових документів (табл. 1.15).
51
Таблиця 1.15
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З НАДХОДЖЕННЯ ТА ВИБУТТЯ
ГРОШОВИХ ДОКУМЕНТІВ В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ
з/п
банку кошти для придбання грошових документів 371 312
(путівок до санаторіїв)
332 632
кументи (путівки до санаторіїв)
4. Видані з каси підприємства грошові документи
661 332
(путівки до санаторіїв)
Аналітичний облік грошових документів ведеться за їх видами.

Використання резидентами і нерезидентами безготівкової іно-
земної валюти на території України як засобу платежу здійсню-
ється за умови видачі Національним банком України індивідуа-
льних ліцензій.
Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності зобов’язані нада-
вати відомості про використання своїх валютних рахунків подат-
ковим органам у порядку, встановленому законодавством.
Примусове списання уповноваженим банком коштів в іноземних
валютах і банківських металів з рахунків клієнтів-боржників здійс-
нюється на підставі платіжної вимоги на списання, яка подається
органом державної виконавчої служби безпосередньо до уповнова-
женого банку, у якому відкрито рахунок клієнта-боржника.
Також списання може здійснюватися на підставі інкасового
доручення (розпорядження), яке подається/надсилається органом
державної податкової служби безпосередньо до уповноваженого
банку, у якому відкрито рахунок клієнта-боржника/коррахунок
банку-боржника.
52
Резиденти мають право бути власниками також валютних цін-
ностей, що знаходяться за межами України.
Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право від-
кривати будь-які не заборонені законом валютні рахунки в бан-
ківських установах, розташованих на території інших держав.
Порядок відкриття валютних рахунків у банківських устано-
вах на території інших держав регулюється законодавством від-
повідної держави. У разі відкриття валютного рахунку в банків-
ській установі за межами України суб’єкт зовнішньоекономічної
діяльності зобов’язаний повідомити про це Національний банк
України не пізніш як у триденний строк. Порушення цієї вимоги
тягне адміністративно-господарську відповідальність у порядку,
встановленому законом.
Розміщення резидентами валютних цінностей на рахунках за
межами України здійснюється на підставі виданих Національним
банком України індивідуальних ліцензій.
Відкриття валютного рахунку в установі банку за межами
України суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності, у статутно-
му капіталі якого є частка державного майна, здійснюється за по-
годженням з Фондом державного майна України.
Декларування суб’єктами підприємницької діяльності, незалеж-
но від форм власності, наявності належних їм валютних цінностей,
які знаходяться за межами України, здійснюється щоквартально.
Довідка про проведення декларування (подання Декларації
про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту
України і знаходяться за її межами) в регіональних відділеннях
Національного банку України та державних податкових інспекці-
ях є підставою для прийняття до митного оформлення експортно-
імпортних вантажів, проведення банківських операцій з валют-
ними цінностями уповноваженими банками України, а також
здійснення інших видів зовнішньоекономічної діяльності.
Незаконне відкриття або використання за межами України ва-
лютних рахунків юридичних осіб, що діють на території України,
вчинене службовою особою підприємства карається відповідно до
ст. 1622 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

в іноземній валюті у касі підприємства
Резиденти — юридичні особи мають право використовувати з

поточних рахунків готівкову іноземну валюту для забезпечення
53
витрат на відрядження працівників за кордон, а також на пред-
ставницькі витрати (організацію офіційних заходів за кордоном).
Готівкова іноземна валюта — це іноземні грошові знаки у
вигляді банкнот і монет, що перебувають в обігу та є законним
платіжним засобом на території відповідної іноземної держави.
Умови зберігання готівки в іноземній валюті на підприємстві,
а також її документальне оформлення здійснюється аналогічно
до умов зберігання готівки у національній валюті на підприємст-
ві, а також до її документального оформлення.
Банк видає іноземну валюту у вигляді монет у разі її наявності
юридичним особам, що мають право використовувати іноземну
валюту як засіб платежу або здійснювати розрахунки, пов’язані з
відрядженнями за кордон.
Банк здійснює видачу готівки іноземної валюти за заявою на ви-
дачу готівки — юридичним особам з їх поточних рахунків на цілі,
передбачені нормативно-правовими актами, а також за операціями з
відшкодування банкнот іноземної валюти, прийнятих на інкасо.
Уповноважений банк здійснює видачу готівкової іноземної
валюти з поточного рахунку юридичної особи — резидента на
підставі заяви на видачу готівки, доручення повноважному пред-
ставнику на отримання іноземної валюти в касі уповноваженого
банку та листа-розрахунку, який містить такі дані:
— прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) осіб, які виїж-
джають за кордон;
— розрахунок витрат.
Юридичні особи — резиденти, що мають власні транспортні
засоби (орендують, фрахтують), мають право використовувати
готівкову іноземну валюту з поточних рахунків для забезпечення
експлуатаційних витрат1, пов’язаних з обслуговуванням транспо-
ртних засобів за кордоном.
Уповноважений банк здійснює видачу готівкової іноземної
валюти з поточного рахунку юридичної особи — резидента на
підставі заяви на видачу готівки, доручення повноважному пред-
ставнику на отримання іноземної валюти в касі уповноваженого
банку та листа-розрахунку, який містить такі дані:
— мету виїзду;
— прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) особи, яка ви-
возить готівкову іноземну валюту для забезпечення експлуата-
ційних витрат;
1
Склад експлуатаційних витрат, пов’язаних з обслуговуванням транспортних за-
собів, регламентується Міністерством транспорту та зв’язку України.
54
— розрахунок експлуатаційних витрат, пов’язаних з обслуго-
вуванням транспортних засобів за кордоном.
Банк зобов’язаний видати клієнту після завершення видачі го-
тівки один примірник видаткового касового документа (заява на
видачу готівки, видатковий касовий ордер, інше).
Фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за
межі України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті
10 000 євро, без письмового декларування митному органу.
Фізична особа — резидент має право ввозити в Україну та виво-
зити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті
10 000 євро, за умови письмового декларування митному органу в
повному обсязі та за наявності документів, що підтверджують знят-
тя готівки з рахунків у банках (фінансових установах), виключно на
ту суму, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро. Строк дії таких
документів 30 календарних днів, починаючи з дня видачі.
Резиденти — суб’єкти підприємницької діяльності можуть
використовувати готівкову іноземну валюту як засіб платежу
під час здійснення торгівлі та надання послуг за межами
України:
а) на транспортних засобах, що їм належать (орендовані, за-
фрахтовані або ті, що формуються в Україні), у разі здійснення
міжнародних пасажирських перевезень;
б) на міжнародних виставках (ярмарках), що проходять за ко-
рдоном, у разі реалізації товарів. Резидент — суб’єкт підприєм-
ницької діяльності здійснює ввезення в Україну готівкової інозе-
мної валюти через повноважного представника в сумі, що не
перевищує норми ввезення іноземної валюти, установленої нор-
мативно-правовими актами про переміщення валюти.
Готівкова іноземна валюта, що ввозиться в Україну на транс-
портних засобах через повноважних представників та/або яку
одержано за продані товари, підлягає обов’язковому декларуван-
ню на митниці і надалі зарахуванню на поточний рахунок в іно-
земній валюті резидента — суб’єкта підприємницької діяльності
(через розподільчий рахунок).
Уповноважений банк зараховує готівкову іноземну валюту на
поточний рахунок в іноземній валюті резидента — суб’єкта під-
приємницької діяльності (через розподільчий рахунок) на підставі:
— оригіналу митної декларації;
— документів, які підтверджують участь резидента — суб’єкта
підприємницької діяльності в міжнародних виставках (ярмарках),
що проходили за кордоном, у разі зарахування коштів, які отри-
мані за реалізований товар.
55
У митній декларації робиться відмітка уповноваженого банку
про суму та дату зарахування готівкової іноземної валюти.
Невикористаний залишок готівкової іноземної валюти, що бу-
ла отримана юридичною особою — резидентом з поточного ра-
хунку в іноземній валюті для забезпечення витрат на відряджен-
ня працівників за кордон та/або на експлуатаційні витрати,
пов’язані з обслуговуванням транспортних засобів за кордоном,
підлягає зарахуванню безпосередньо на поточний рахунок в іно-
земній валюті юридичної особи-резидента в уповноваженому ба-
нку України протягом п’яти банківських днів з часу його оприбу-
ткування до каси юридичної особи — резидента.
Нерезидент — суб’єкт підприємницької діяльності згідно з
умовами експортного договору резидента — суб’єкта підприєм-
ницької діяльності в рахунок розрахунків за цим договором може
виплачувати фізичній особі — резиденту, яка перебуває у відря-
дженні за кордоном з метою виконання зобов’язань за цим дого-
вором, кошти в готівковій іноземній валюті на експлуатаційні ви-
трати, пов’язані з обслуговуванням транспортного засобу, який
належить резиденту — стороні договору (орендується, фрахту-
ється ним) і використовується за кордоном з метою виконання
зобов’язань останнього за цим договором.
Невикористаний залишок зазначених коштів підлягає обов’яз-
ковому декларуванню на митниці під час в’їзду в Україну фізич-
ною особою — резидентом, яка перебувала у відрядженні за кор-
доном. Надалі ввезена готівкова іноземна валюта підлягає опри-
буткуванню до каси резидента — суб’єкта підприємницької
діяльності протягом трьох днів і зарахуванню на поточний раху-
нок в іноземній валюті резидента — суб’єкта підприємницької
діяльності (через розподільчий рахунок) протягом п’яти банків-
ських днів (з часу його оприбуткування до каси).
Уповноважений банк зараховує зазначений невикористаний
залишок коштів в іноземній валюті на поточний рахунок в інозе-
мній валюті резидента — суб’єкта підприємницької діяльності
(через розподільчий рахунок) на підставі:
— експортного договору резидента — суб’єкта підприєм-
ницької діяльності, у якому передбачено повну або часткову
оплату за кордоном нерезидентом — суб’єктом підприємниць-
кої діяльності готівковою іноземною валютою експлуатацій-
них витрат, пов’язаних з обслуговуванням транспортного за-
собу резидента;
— копій документів, які підтверджують отримання від нере-
зидента — суб’єкта підприємницької діяльності готівкової інозе-
56
мної валюти на експлуатаційні витрати, пов’язані з обслугову-
ванням транспортного засобу;
— копій документів, які підтверджують використання готів-
кової іноземної валюти на експлуатаційні витрати, пов’язані з об-
слуговуванням транспортного засобу резидента;
— оригіналу митної декларації. У митній декларації робиться
відмітка уповноваженого банку про суму та дату зарахування го-
тівкової іноземної валюти.
Уповноважений банк може приймати від повноважного предста-
вника нерезидента — суб’єкта підприємницької діяльності в касу
(для подальшого зарахування на поточний рахунок в іноземній ва-
люті резидента — суб’єкта підприємницької діяльності (через роз-
подільчий рахунок)) готівкову вільно конвертовану іноземну валю-
ту в сумі, що не перевищує 10 000 доларів США, або еквівалент цієї
суми в іншій вільно конвертованій іноземній валюті за офіційним
курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним ба-
нком на день здійснення операції, за наявності таких документів:
а) експортного договору резидента — суб’єкта підприємницької
діяльності, у якому передбачено повну або часткову оплату нерези-
дентом — суб’єктом підприємницької діяльності продукції, викона-
них робіт, отриманих послуг у готівковій вільно конвертованій іно-
земній валюті, або договору, у якому передбачено повну або часткову
оплату нерезидентом в готівковій вільно конвертованій іноземній ва-
люті за фрахтування судна, що належить судновласнику-резиденту;
б) оригіналу митної декларації або довідки про зняття повно-
важним представником нерезидента — суб’єкта підприємницької
діяльності готівкової іноземної валюти з картрахунку нерезиден-
та — суб’єкта підприємницької діяльності за допомогою корпо-
ративної платіжної картки через уповноважений банк (фінансову
установу, яка одержала генеральну ліцензію Національного бан-
ку на здійснення валютних операцій);
в) документа, що підтверджує повноваження, надані представ-
нику нерезидента — суб’єкта підприємницької діяльності, на опла-
ту договору готівковою вільно конвертованою іноземною валютою;
г) копії сторінок паспортного документа повноважного пред-
ставника нерезидента — суб’єкта підприємницької діяльності
(що містять фото, прізвище та ім’я, інформацію про дату видачі й
орган, що його видав), які залишаються в уповноваженому банку.
Уповноважений банк може зараховувати готівкову іноземну
валюту на поточний рахунок в іноземній валюті юридичної осо-
би-резидента (через розподільчий рахунок) у разі її отримання як
благодійної допомоги від нерезидента (підтверджується прибут-
57
ковими касовими ордерами, актами про оприбуткування до каси
коштів у разі внесення коштів юридичною особою-резидентом на
власний рахунок).
Уповноважений банк отримує комісійну винагороду за опера-
ціями з готівковою іноземною валютою на території України згі-
дно з власними тарифами виключно в гривнях.
коштів в касі підприємства призначений субрахунок 302 «Каса в
іноземній валюті» рахунку 30 «Каса».
грошових коштів у касу підприємства, за кредитом — виплата
грошових коштів із каси підприємства (табл. 1.16).
Таблиця 1.16
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З НАДХОДЖЕННЯ ДО КАСИ ПІДПРИЄМСТВА
ГОТІВКИ В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ
з/п
1. Оприбуткована до каси підприємства готівка, що

надійшла:
— з поточного рахунку у банку 302 312
— від покупців за реалізовану готову продукцію
302 362
— як невикористана підзвітними особами 302 372
— у погашення позики, отриманої працівником 302 377
— як внески від засновників до статутного капіта- 302 46
лу підприємства
— як зайво виплачені суми заробітної плати пра- 302 661
цівникам нерезидентам
2. Одержані послуги, пов’язані з операціями з готів-
92 685
ковою іноземною валютою на території України
58
Уповноважений банк установлює ліміт залишків іноземної ва-
люти в касі суб’єктів підприємницької діяльності, яким дозволя-
ється використовувати готівкову іноземну валюту як засіб пла-
тежу, якщо залишки іноземної валюти залишаються в неробочі
часи доби в касі (до розрахунку ліміту каси не включаються кош-
ти, які передбачені для виплати заробітної плати нерезидентам і
на відрядження працівників за кордон). Понадлімітні залишки
готівкової іноземної валюти підлягають повній інкасації до упов-
новаженого банку і зарахуванню на поточний рахунок в інозем-
ній валюті суб’єкта підприємницької діяльності (через розподі-
льчий рахунок).
Юридичні особи — резиденти можуть використовувати готів-
кову іноземну валюту з поточних рахунків для оплати праці, ви-
плати премій і призів працівникам-нерезидентам, які працюють в
Україні за контрактом.
Юридичні особи — резиденти можуть використовувати на
території України готівкову іноземну валюту як засіб платежу
в разі оплати дипломатичним представництвам, консульським
установам іноземних держав дозволів на в’їзд (віз) до цих
країн фізичним особам, які виїжджають в службові відря-
дження.
Одному працівнику може бути видано іноземну валюту готів-
кою та/або дорожні чеки на загальну суму, що не перевищує
норм вивезення іноземної валюти (дорожніх чеків), установлених
нормативно-правовими актами Національного банку, що регу-
люють переміщення іноземної валюти (дорожніх чеків) через ми-
тний кордон України.
Готівкова іноземна валюта, що отримана юридичними особа-
ми — резидентами з власних поточних рахунків в іноземній ва-
люті, відкритих в уповноважених банках, використовується ви-
ключно на цілі, на які вона отримана.
Банк здійснює приймання готівки іноземної валюти за за-
явою на переказ готівки для зарахування на власні поточні ра-
хунки.
Банк зобов’язаний видати клієнту після завершення прийман-
ня готівки квитанцію або інший документ, що є підтвердженням
про внесення готівки (табл. 1.17).
59
Таблиця 1.17
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ВИДАЧІ З КАСИ ПІДПРИЄМСТВА
ГОТІВКИ В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ
з/п
1. Видана з каси підприємства готівка:
— для внесення на поточний рахунок у банку 312 302
— підзвітним особам 372 302
— у рахунок погашення короткострокової позики 602 302
— як заробітна плата іноземним працівникам не- 661 302
резидентам
— як депонована заробітна плата іноземних пра-
662 302
цівників нерезидентів
— як оплата дипломатичним представництвам,
консульським установам за дозволи на в’їзд (візи) 685 302
1.3.3. Документальне оформлення та облік операцій

з купівлі-продажу коштів в іноземній валюті
Торгівля іноземною валютою на території України резидентами і

нерезидентами — юридичними особами здійснюється через упов-
новажені банки та інші фінансові установи, що одержали ліцензію
на торгівлю іноземною валютою Національного банку України, ви-
ключно на міжбанківському валютному ринку України.
Торгівля іноземною валютою — це купівля, продаж, обмін іно-
земної валюти, здійснення операцій з валютними деривативами.
Міжбанківський валютний ринок України — це сукупність
відносин у сфері торгівлі іноземною валютою в Україні між
суб’єктами ринку, між суб’єктами ринку та їх клієнтами (у тому
числі банками-нерезидентами), між суб’єктами ринку і Націона-
льним банком, а також Національним банком і його клієнтами.
Суб’єкти ринку — уповноважені банки, уповноважені фі-
нансові установи.
Уповноважені банки зобов’язані купувати іноземну валюту на
міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за
рахунок резидентів з метою забезпечення виконання зобов’язань
резидентів.
60
Купівля іноземної валюти — це операція з купівлі іноземної
валюти за гривні.
У пунктах обміну іноземної валюти — структурних одини-
цях, які відкриваються банками (фінансовими установами), здій-
снюються валютно-обмінні операції для фізичних осіб — рези-
дентів і нерезидентів.
Суб’єкти ринку мають право здійснювати торгівлю іноземною
валютою за договірним обмінним курсом за кожною операцією.
Суб’єкти ринку мають право отримувати комісійну винагороду
за здійснення торгівлі іноземною валютою виключно в гривнях.
Клієнти-резиденти (юридичні особи) мають право купити,
обміняти іноземну валюту з метою здійснення розрахунків з не-
резидентами за торговельними операціями на підставі таких до-
кументів:
— заяви про купівлю іноземної валюти;
— договору з нерезидентом, оформленого відповідно до ви-
мог законодавства України;
— акта (здавання-приймання тощо) або іншого документа,
який свідчить про надання послуг, виконання робіт, імпорт прав
інтелектуальної власності, якщо оплачуються отримані послуги
(права), виконані роботи;
— документів, що передбачені для документарної форми роз-
рахунків (акредитив, інкасо), вексельної форми розрахунків (век-
сель, яким резидент-імпортер оформив заборгованість перед не-
резидентом за договором), якщо договір передбачає такі форми
розрахунків.
Купівля, обмін іноземної валюти з метою проведення розра-
хунків з нерезидентом за поставлені в Україну товари (які відпо-
відно до законодавства підлягають митному оформленню) здійс-
нюються суб’єктом ринку за наявності в реєстрах митних
декларацій інформації про ввезення та випуск у вільний обіг на
митній території України товарів за відповідним зовнішньоеко-
номічним договором клієнта-резидента.
Клієнти-резиденти (юридичні особи) купують, обмінюють
іноземну валюту для здійснення неторговельних операцій на під-
ставі таких документів:
а) заяви про купівлю іноземної валюти;
б) розрахунку витрат (на відрядження за межі України; на
експлуатаційні витрати для транспортних засобів, що виконують
рейси за межі України; для оплати праці працівників-нерези-
дентів, які згідно з укладеними договорами (контрактами) пра-
цюють в Україні тощо);
61
в) документів, які мають силу договору і використовуються
згідно з міжнародною практикою з метою: оплати видачі охорон-
них документів на використання об’єктів промислової власності
та підтвердження їх чинності; оплати відшкодування витрат судо-
вих, арбітражних, нотаріальних, правоохоронних органів інозем-
них країн, сплати мита, митних зборів та інших обов’язкових пла-
тежів відповідно до законодавства іноземних країн тощо.
Заява про купівлю іноземної валюти або банківських металів
приймається уповноваженим банком до виконання протягом 30
днів, починаючи з дня її оформлення.
Клієнт подає заяви про купівлю іноземної валюти або банків-
ських металів до уповноваженого банку, що його обслуговує, не
менше ніж у двох примірниках.
Узагальнення інформації про кошти в дорозі, тобто грошові
суми, внесені в каси банків, ощадні каси або поштові відділення
для подальшого їх зарахування на розрахункові або інші рахунки
підприємства ведеться на субрахунку 333 «Грошові кошти в до-
розі в національній валюті» рахунку 33 «Інші кошти».
коштів в дорозі, за кредитом — списання коштів у дорозі після їх
зарахування на відповідні рахунки (табл. 1.18).
Таблиця 1.18
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З КУПІВЛІ ІНОЗЕМНОЇ ВАЛЮТИ
з/п
банку кошти в національній валюті для купівлі 333 311
іноземної валюти
банку кошти в іноземній валюті за курсом Націо- 312 333
нального банку України
3. Відображена різниця між курсом Національного
банку України та курсом Міжбанківського валют-
ного ринку:
— від’ємна (негативна) 942 333
— додатна (позитивна) 333 711
4. Одержані послуги, пов’язані з купівлею іноземної
92 685
валюти
62
з/п

банку кошти в національній валюті для погашення 685 333
заборгованості

банку кошти в національній валюті, надмірно пе- 311 333
рераховані для купівлі іноземної валюти
7. Списані на фінансові результати:
— витрати 791 92, 942
— доходи 711 791
Суб’єкт ринку зобов’язаний робити відмітку на оригіналах

документів, на підставі яких була куплена (обміняна) іноземна
валюта, та копіях цих документів, які залишаються в нього на
зберіганні.
Невиконання уповноваженими банками зобов’язань щодо ку-
півлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку
України за дорученням і за рахунок резидентів з метою забезпе-
чення виконання зобов’язань резидентів, тягне за собою позбав-
лення генеральної ліцензії Національного банку на право здійс-
нення валютних операцій або штраф у розмірі 25% від суми
(вартості) іноземної валюти, що була зафіксована у дорученні ре-
зидента.
Національний банк України має право встановлювати строк,
протягом якого куплена резидентом на міжбанківському валют-
ному ринку України іноземна валюта для забезпечення виконан-
ня зобов’язань перед нерезидентом має бути використана за при-
значенням, і порядок її продажу в разі недотримання резидентом
цього строку.
Клієнт-резидент зобов’язаний використати іноземну валюту,
що куплена (або обміняна) у встановленому порядку через
суб’єкта ринку, не пізніше ніж за десять робочих днів після дня її
зарахування на його поточний рахунок на потреби, зазначені в
заяві про купівлю іноземної валюти.
63
У заяві про купівлю іноземної валюти резидент зобов’язаний
доручити суб’єкту ринку продати куплену, обміняну іноземну
валюту, що не буде перерахована за призначенням у вищезазна-
чений строк.
Суб’єкт ринку зобов’язаний продати протягом п’яти робочих
днів куплену (або обміняну) іноземну валюту в разі порушення
клієнтами-резидентами строків, передбачених вище. Позитивна
курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, що-
кварталу перераховується до Державного бюджету України, а
негативна курсова різниця відноситься на результати господар-
ської діяльності резидента.
Суб’єкти ринку мають право здійснювати операції з обміну
іноземної валюти, у тому числі без наявності зобов’язань в іно-
земній валюті, що придбавається в результаті такого обміну, за
дорученням і за кошти клієнтів-резидентів, які є суб’єктами гос-
подарювання, на підставі договору банківського рахунку, який
передбачає надання клієнту комісійних послуг.
Обмін (конвертація) іноземної валюти — це операція з
купівлі (продажу) однієї іноземної валюти за іншу іноземну
валюту.
Документальне оформлення обміну іноземної валюти здійс-
нюється на підставі виписки банку з особових рахунків клієнтів,
розрахунку банку та меморіального ордеру.
Узагальнення інформації про кошти в дорозі, тобто грошові
суми, внесені в каси банків, ощадні каси або поштові відділення
для подальшого їх зарахування на розрахункові або інші рахунки
підприємства ведеться на субрахунку 334 «Грошові кошти в до-
розі в іноземній валюті» рахунку 33 «Інші кошти».
коштів в дорозі, за кредитом — списання коштів у дорозі після їх
зарахування на відповідні рахунки (табл. 1.19).
Суб’єкти ринку зобов’язані здійснювати продаж іноземної ва-
люти, що належить клієнту, за його дорученням, крім тих надхо-
джень в іноземній валюті на користь клієнта, що згідно з норма-
тивно-правовими актами Національного банку підлягають прода-
жу в повній сумі протягом установленого строку.
Продаж іноземної валюти — це операція з продажу інозем-
ної валюти за гривні.
Заява про продаж іноземної валюти (вільний продаж) або
банківських металів приймається уповноваженим банком до
виконання протягом 30 днів (день оформлення не врахову-
ється).
64
Таблиця 1.19
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ОБМІНУ (КОНВЕРТАЦІЇ) ІНОЗЕМНОЇ ВАЛЮТИ
з/п

банку кошти в іноземній валюті А для обміну на 334 312/А
іноземну валюту Б
2. Зараховані на поточний рахунок підприємства в ба-

нку кошти в іноземній валюті Б за курсом Націона- 312/Б 334
льного банку України

4. Одержані послуги, пов’язані з обміном іноземної

92 685
валюти


нку кошти в іноземній валюті А, надмірно перера- 312/А 334
ховані для обміну іноземної валюти
— витрати 791 92, 942
— доходи 711 791
Клієнт подає заяви про продаж іноземної валюти або банків-

ських металів до уповноваженого банку, що його обслуговує, не
менше ніж у двох примірниках (табл. 1.20).
65
Таблиця 1.20
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ПРОДАЖУ ІНОЗЕМНОЇ ВАЛЮТИ
з/п
334 312
банку кошти в іноземній валюті для продажу
2. Відображена курсова різниця на дату здійснення
господарської операції:
4. Одержані послуги, пов’язані з продажем іноземної
92 685
валюти
311 334
нку кошти в національній валюті
— витрати 92, 942,
791
945
— доходи 711, 714 791
1.3.4. Курсові різниці: економічна сутність,

класифікація, документальне оформлення та облік
Операції в іноземній валюті під час первісного визнання відо-

бражаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іно-
земній валюті із застосуванням валютного курсу на дату здійс-
нення операції (дата визнання активів, зобов’язань, власного
капіталу, доходів і витрат).
66
Для валютних операцій використовуються валютні (обмінні)
курси іноземних валют, виражені у валюті України, курси валю-
тних цінностей в іноземних валютах, а також у розрахункових
(клірингових) одиницях. Зазначені курси встановлюються Націо-
нальним банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів
України.
Валютний курс — установлений Національним банком України
курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни.
Національний банк України установлює офіційний курс грив-
ні до іноземних валют, міжнародних рахункових та тимчасових
грошових одиниць, а також офіційний (обліковий) курс банківсь-
ких металів.
Офіційний курс гривні до іноземних валют та банківських ме-
талів установлюється:
— щоденно — для вільно конвертованих валют (1-а група
Класифікатора іноземних валют та банківських металів), для іно-
земних валют інших країн, які є головними зовнішньоекономіч-
ними партнерами України, і для банківських металів;
— один раз на місяць — для інших іноземних валют.
Офіційний курс гривні до іноземних валют та банківських мета-
лів розраховується Департаментом валютного регулювання та за-
тверджується першим заступником Голови Національного банку.
талів, починає діяти наступного дня після дня затвердження.
талів використовується резидентами та нерезидентами України
для здійснення бухгалтерського обліку операцій з іноземною ва-
лютою та банківськими металами.
Балансова вартість валюти — вартість іноземної валюти,
визначена за валютним курсом грошової одиниці України до іно-
земної валюти на дату здійснення господарської операції або на
дату складання балансу.
При зміні офіційного курсу гривні до іноземних валют вини-
кає курсова різниця.
Курсова різниця — різниця між оцінками однакової кількості
одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.
Для того щоб визначити, чи зазнає стаття впливу курсової різ-
ниці, необхідно встановити є вона монетарною чи немонетарною.
Монетарні статті — статті балансу про грошові кошти, а та-
кож про такі активи й зобов’язання, які будуть отримані або
сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквіва-
лентів.
67
Немонетарні статті — статті інші, ніж монетарні статті балансу.
Немонетарні активи — всі активи, крім грошових коштів, їх
еквівалентів та дебіторської заборгованості у фіксованій (або ви-
значеній) сумі грошей.
На кожну дату балансу:
а) монетарні статті в іноземній валюті відображаються з вико-
ристанням валютного курсу на дату балансу;
б) немонетарні статті, які відображені за історичною собівар-
тістю і зарахування яких до балансу пов’язано з операцією в іно-
земній валюті, відображаються за валютним курсом на дату здій-
снення операції;
в) немонетарні статті за справедливою вартістю в іноземній
валюті відображаються за валютним курсом на дату визначення
цієї справедливої вартості.
Визначення курсових різниць за монетарними статтями в іно-
земній валюті проводиться на дату здійснення господарської
операції та на дату балансу (рис. 1.4).
СТАТТІ БАЛАНСУ
на дату
оцінюються балансу
монетарні за номінальною курсові різниці
вартістю визначаються
на дату
здійснення
операції
оцінюються
за історичною курсові різниці
собівартістю не визначаються
немонетарні
оцінюються курсові різниці
за справедливою не визначаються
вартістю
Рис. 1.4. Класифікація статей балансу та їх оцінка
Дата балансу — дата, на яку складений баланс підприємства.

Звичайно датою балансу є кінець останнього дня звітного періоду.
Справедлива вартість — сума, за якою можна продати актив
або оплатити зобов’язання за звичайних умов на певну дату.
Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній
валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність ві-
дображаються у складі інших операційних доходів (витрат).
68
Облік втрат за активами й зобов’язаннями операційної діяль-
ності підприємства від зміни курсу гривні до іноземної валюти
ведеться на субрахунку 945 «Витрати від операційної курсової
різниці».
Інформація про доходи від курсових різниць за активами й зо-
бов’язаннями підприємства — пов’язаними з операційною діяль-
ністю підприємства узагальнюється на субрахунку 714 «Дохід від
операційної курсової різниці» (табл. 1.21).
Таблиця 1.21
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ВИЗНАЧЕННЯ КУРСОВИХ РІЗНИЦЬ
ВІД ОПЕРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
з/п
1. Визначена курсова різниця:
— у зв’язку із збільшенням курсу іноземної валю- 312, 314,
ти (додатна (позитивна) 362 714
— у зв’язку із зменшенням курсу іноземної валю- 312, 314,
945
ти (від’ємна (негативна) 362
— витрати 791 945
— доходи 714 791
Курсові різниці від перерахунку монетарних статей про інвес-

тиційну і фінансову діяльність відображаються у складі інших
доходів (витрат).
Втрати за активами й зобов’язаннями неопераційної діяльнос-
ті підприємства від зміни курсу гривні до іноземної валюти відо-
бражаються на субрахунку 974 «Втрати від неопераційних кур-
сових різниць».
Інформація про курсові різниці за активами та зобов’язаннями
в іноземній валюті, які пов’язані з фінансовою та інвестиційною
діяльністю підприємства узагальнюється на субрахунку 744 «До-
хід від неопераційної курсової різниці» (табл. 1.22).
Сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, надана
іншим особам у рахунок платежів для придбання немонетарних
активів (запасів, основних засобів, нематеріальних активів тощо)
і отримання робіт і послуг, при включенні до вартості цих акти-
вів (робіт, послуг) перераховується у валюту звітності із застосу-
ванням валютного курсу на дату сплати авансу.
69
Таблиця 1.22
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ВИЗНАЧЕННЯ КУРСОВИХ РІЗНИЦЬ
ВІД НЕОПЕРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
з/п
1. Визначена курсова різниця:
— у зв’язку із збільшенням курсу іноземної валю- 502, 602,
974
ти (додатна (позитивна) 685
— у зв’язку із зменшенням курсу іноземної валю- 502, 602,
744
ти (від’ємна (негативна) 685
— доходи 744 793
Сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, одержана

від інших осіб у рахунок платежів для поставлення готової продук-
ції, інших активів, виконання робіт і послуг, при включенні до скла-
ду доходу звітного періоду перераховується у валюту звітності із
застосуванням валютного курсу на дату одержання авансу.
Балансова вартість зазначених статей балансу надалі визнача-
ється (оцінюється) згідно з відповідними П(С)БО.

та облік результатів інвентаризації коштів
Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звіт-

ність в Україні», для підтвердження правильності та достовірності
даних бухгалтерського обліку та звітності, передбачено проведення
підприємствами, незалежно від форм власності, інвентаризації.
Основними завданнями інвентаризації є виявлення фактичної
наявності коштів та інших грошових документів, установлення ли-
шку або нестачі коштів шляхом зіставлення фактичної наявності з
даними бухгалтерського обліку, перевірка дотримання умов та по-
рядку збереження грошових цінностей, перевірка реальності варто-
сті зарахованих на баланс сум грошей у касах, на розрахунковому,
валютному та інших рахунках в установах банків, грошей у дорозі.
70
З метою контролю за схоронністю готівкових коштів на
підприємствах проводяться інвентаризації кас. Для проведення
інвентаризації каси, що має здійснюватися згідно з наказом ке-
рівника, призначається комісія, яка після закінчення інвента-
ризації каси складає акт про результати інвентаризації наявних
коштів.
До початку інвентаризації всі матеріально відповідальні особи
(особи, які відповідають за збереження коштів) дають розписку.
Комісія перевіряє наявність коштів шляхом повного перера-
хування всіх готівкових коштів, що є в касі, цінних паперів, че-
кових книжок тощо.
Ніякі документи або розписки в залишок готівки не включають-
ся. Заяви касира про наявність у касі готівки та інших цінностей, що
не належать цьому підприємству, до уваги не беруться.
Інвентаризація кас проводиться на кожному підприємстві у
строки, що встановлені керівником, з покупюрним перерахуван-
ням усіх готівкових коштів і перевіркою інших цінностей, що
зберігаються в касі. Залишок готівки в касі звіряється з даними
обліку за книгами обліку. Готівка, що зберігається в касі, але не
підтверджена касовими документами, вважається надлишком го-
тівки в касі. У разі виявлення під час інвентаризації нестачі або
надлишку цінностей у касі в акті зазначається сума нестачі або
надлишку і з’ясовуються обставини їх виникнення. Сума нестачі
відшкодовується, а надлишок оприбутковується в касі та зарахо-
вується в дохід відповідного підприємства.
У разі автоматизованого ведення касової книги слід проводи-
ти перевірку правильності роботи програмних засобів оброблен-
ня касових документів.
Наявність коштів, грошових документів (сплачені санаторно-
туристські путівки, поштові марки та ін.) встановлюється інвен-
таризацією та оформляється інвентаризаційним актом.
До інвентаризаційного опису грошових документів вносяться
дані про назву, номер, серію і номінальну вартість.
Готівка в іноземній валюті заноситься до актів інвентаризації
із зазначенням назви і суми іноземної валюти, курсу Національ-
ного банку на день інвентаризації, суми іноземної валюти в пере-
рахунку на грошову одиницю України.
В акті інвентаризації наявності готівки вказується фактичний
залишок та залишок за даними обліку і визначається результат
інвентаризації.
При інвентаризації коштів, що перебувають у дорозі, звіря-
ються суми, що зазначені в рахунку, з даними квитанцій устано-
71
ви банку, поштового відділення, копій супровідних відомостей на
здачу виручки інкасаторам банку.
Інвентаризація коштів на розрахункових, поточних, валютних,
спеціальних та інших рахунках, на акредитивах проводиться
шляхом звіряння залишків сум за даними бухгалтерського обліку
підприємства з даними виписок банку.
До окремого акта інвентаризації вносяться дані про депозити.
Інвентаризація цих коштів проводиться шляхом перевірки на-
явності в документах даних про депозити.
Акт складається в двох примірниках і підписується членами
інвентаризаційної комісії та матеріально відповідальною особою.
Один примірник акта передається до бухгалтерії підприємст-
ва, другий — залишається у матеріально відповідальної особи.
У разі зміни матеріально відповідальних осіб акт складається
в трьох примірниках (для матеріально відповідальної особи, яка
здала цінності, матеріально відповідальної особи, яка прийняла
цінності, а також бухгалтерії).
Протокол інвентаризаційної комісії повинен бути у 5-денний
термін розглянутий і затверджений керівником підприємства.
Затверджені результати інвентаризації відображаються в бух-
галтерському обліку підприємства в тому місяці, в якому закін-
чена інвентаризація, але не пізніше грудня місяця звітного року
(табл. 1.23).
Таблиця 1.23
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ВІДОБРАЖЕННЯ
РЕЗУЛЬТАТІВ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ У КАСІ ПІДПРИЄМСТВА
ГОТІВКИ ТА ГРОШОВИХ ДОКУМЕНТІВ (НАДЛИШКИ)
з/п
1. Оприбутковані виявлені у касі підприємства у ре-
зультаті інвентаризації:
— готівка 301, 302 719
— грошові документи 331, 332 719
Для узагальнення інформації про суми невідшкодованих не-

стач і втрат від псування цінностей призначено субрахунок 072
«Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей» рахун-
ку 07 «Списані активи».
72
Зарахування на цей субрахунок суми здійснюється одночасно
зі списанням суми нестач і втрат від псування цінностей на ви-
трати підприємства.
Облік розрахунків за відшкодуванням підприємству завданих
збитків у результаті нестач і втрат від псування цінностей, нестач
та розкрадання грошових коштів, якщо винуватця виявлено ве-
деться на субрахунку 375 «Розрахунки за відшкодуванням завда-
них збитків» рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами».
Зменшення суми невідшкодованих нестач і втрат від псування
цінностей на субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати
від псування цінностей» відображається після вирішення питання
про винуватців з одночасними записами за дебетом субрахунку
375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» і креди-
том субрахунку 716 «Відшкодування раніше списаних активів» в
сумі, що належить до відшкодування винуватцями (табл. 1.24).
Таблиця 1.24
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ВІДОБРАЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ У
КАСІ ПІДПРИЄМСТВА ГОТІВКИ ТА ГРОШОВИХ ДОКУМЕНТІВ (НЕСТАЧІ)
з/п
1. Списані невиявлені у касі підприємства у резуль-
таті інвентаризації:
— готівка 947 301, 302
— грошові документи 947 331, 332
2. Нараховане відшкодування завданих збитків вин-
375 716
ним особам
3. Відображені суми перевищення нарахованих від-
шкодувань над сумами збитків, що підлягають 716 642
перерахуванню до державного бюджету
4. Відшкодовані винними особами нестачі готівки
та грошових документів у касі шляхом:
— внесення до каси підприємства готівки 301 375
— внесення на поточний рахунок підприємства в
311 375
банку коштів
— утримання з заробітної плати 661 375
73
з/п
банку кошти для розрахунків за податками та 641, 642 311
платежами
— доходи 716 791
Аналітичний облік за позабалансовим рахунком 07 «Списані

активи» ведеться за боржниками та випадками встановлення не-
стач і втрат від псування цінностей.
Аналітичний облік ведеться за кожним дебітором, термінами
виникнення заборгованості і її погашення.
Збитки, завдані підприємству працівниками, які виконують
валютні операції, і які є винними у розкраданні, недостачі, якщо
вони допущені внаслідок недбалості у роботі, порушення спеціа-
льних правил, інструкцій, визначаються у сумі, еквівалентній по-
трійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перера-
хованій у валюту України за обмінним курсом Національного
банку України на день виявлення завданих збитків.
Суми, стягнуті спрямовуються насамперед на відшкодування
збитків, завданих підприємству, а решта — перераховується до
Державного бюджету України.
Збитки, завдані працівниками підприємству, відшкодовуються
незалежно від притягнення винних осіб до кримінальної, адмініс-
тративної, дисциплінарної відповідальності.
Якщо з вини керівників не були створені належні умови для
забезпечення схоронності коштів під час їх зберігання і транспо-
ртування, то вони несуть за це відповідальність.
Неякісне проведення інвентаризації грошових коштів, відсут-
ність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням
установленого порядку тягнуть за собою покарання, передбачені
ст. 1642 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Контроль за додержанням норм з регулювання обігу готівки в
національній валюті, що встановлюються Національним банком
України, здійснюють органи державної податкової служби, дер-
74
жавної контрольно-ревізійної служби, Міністерства внутрішніх
справ України та фінансові органи, а банками — Національний
банк України.
У разі порушення юридичними особами всіх форм власності
норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що
встановлюються Національним банком України, до них застосо-
вуються фінансові санкції у вигляді штрафу (табл. 1.25).
Таблиця 1.25
ФІНАНСОВІ САНКЦІЇ ЗА ПОРУШЕННЯ НОРМ
З РЕГУЛЮВАННЯ ОБІГУ ГОТІВКИ В НАЦІОНАЛЬНІЙ ВАЛЮТІ
Вид порушення Фінансові санкції

у двократному
За перевищення встановлених лімітів залишку готівки розмірі сум вияв-
леної понадліміт-
в касах
ної готівки за кож-
ний день
За неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) у п’ятикратному

оприбуткування у касах готівки розмірі неоприбут-
кованої суми
За витрачання готівки з виручки від реалізації проду-
кції (робіт, послуг) та інших касових надходжень
(крім коштів, отриманих із кас установ банків) на ви-
плати, що пов’язані з оплатою праці (за винятком екс-
трених (невідкладних) обставин — соціальних виплат в розмірі
громадянам на поховання, допомоги при народженні здійснених виплат
дитини, одиноким та багатодітним матерям, на ліку-
вання в разі хвороби, компенсацій особам, які пост-
раждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), за
наявності податкової заборгованості
За проведення готівкових розрахунків без подання
одержувачем коштів платіжного документа (товарно- у розмірі
го або касового чека, квитанції до прибуткового орде-
сплачених коштів
ра, іншого письмового документа), який би підтвер-
джував сплату покупцем готівкових коштів
За використання одержаних в установі банку готівко- у розмірі
вих коштів не за цільовим призначенням витраченої готівки
Штрафні санкції застосовуються органами державної подат-

кової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і
подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових ор-
ганів та органів Міністерства внутрішніх справ України в розмі-
75
рах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання
органами державної податкової служби зазначених подань.
Штрафи в повному обсязі стягуються до державного бюджету
(табл. 1.26).
Таблиця 1.26
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ЗАСТОСУВАННЯ ФІНАНСОВИХ САНКЦІЙ
ЗА ПОРУШЕННЯ НОРМ З РЕГУЛЮВАННЯ ОБІГУ ГОТІВКИ
з/п
1. Нараховані фінансові санкції (штрафи) 948 64, 685
2. Перераховані з поточного рахунку підприємства
64, 685 311
в банку кошти для погашення заборгованості
76
Терміни і поняття
Кошти; кошти грошові; грошові кошти (гроші); готівка (готівкові
кошти); безготівка (безготівкові кошти); електронні гроші; валюта
України (гривня); валютні цінності; банк; уповноважений банк; поточ-
ний рахунок; розрахунково-касове обслуговування; платіжні інструме-
нти; позареалізаційні надходження; безготівкові розрахунки; розрахун-
ковий документ; платіжне доручення; платіжна вимога; платіжна
вимога-доручення; інкасове доручення (розпорядження); розрахунко-
вий чек; акредитив; бенефіціар; електронний розрахунковий документ;
вкладний (депозитний) рахунок; спеціальний платіжний засіб; корпора-
тивний спеціальний платіжний засіб; емітент спеціальних платіжних
засобів; готівкові розрахунки; каса; ліміт залишку готівки в касі; касова
книга; іноземна валюта; валюта звітності; операція в іноземній валюті;
валютні цінності; валютні кошти – валютні цінності; уповноважений
банк; переказ валютних коштів за межі України; інкасо; фінансові до-
кументи; комерційні документи; чисте інкасо; документарне інкасо;
попередні імпортні депозити; готівкова іноземна валюта; торгівля іно-
земною валютою; міжбанківський валютний ринок України; суб’єкти
ринку; купівля іноземної валюти; пункти обміну іноземної валюти; об-
мін (конвертація) іноземної валюти; продаж іноземної валюти; валют-
ний курс; балансова вартість валюти; курсова різниця; монетарні статті;
немонетарні статті; немонетарні активи; дата балансу; справедлива вар-
тість.
Питання для самоконтролю

1. Що таке кошти?
2. Як класифікуються кошти підприємства?
3. Що входить до складу інших коштів?
4. Які розрахункові документи Ви знаєте?
5. Що таке валютні цінності та на які групи їх поділяють?
6. Які кошти можуть зараховуватися на поточні рахунки в іноземній
валюті юридичних осіб-резидентів?
7. На підставі яких документів клієнти-резиденти (юридичні особи)
купують (обмінюють) іноземну валюту для розрахунків з нерезиде-
нтами за торговельними та неторговельними операціями?
8. Що таке монетарні і немонетарні статті? Як відображаються мо-
нетарні та немонетарні статті в іноземній валюті на дату балансу?
9. Що таке курсова різниця? Які існують курсові різниці?
10. Як відображаються в обліку результати інвентаризації коштів в
касі підприємства?
77
Питання для самостійного вивчення
1. Які документи подаються юридичною особою для відкриття по-

точного рахунку?
2. Що таке електронний розрахунковий документ?
3. Що належить до валютних цінностей?
4. Що таке ліміт залишку готівки в касі? Як він встановлюється?
5. Якими документами оформлюються надходження та видача го-
тівки?
6. Що таке переказ валютних коштів за межі України? На підставі
яких документів він здійснюється?
7. Що таке акредитив? Які існують види акредитивів?
8. Що таке продаж іноземної валюти?
9. Що таке валютний курс і як він встановлюється?
10. Які штрафні санкції застосовуються за порушення норм з регу-
лювання обігу готівки?
Тести для самоконтролю
Завдання 1
Вкажіть правильну(-і) відповідь(-і).
Що не входить до складу коштів:
а) грошові документи;
б) грошові кошти в дорозі;
в) еквіваленти грошових коштів.
Завдання 2
Розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника
обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми
коштів та її перерахування на рахунок отримувача називається:
а) платіжна вимога;
б) платіжне доручення;
в) платіжна вимога-доручення.
Завдання 3
Поточні рахунки клієнтів банків закриваються на підставі:
а) заяви клієнта;
б) рішення банку;
в) рішення відповідного органу, на який згідно з законодавством по-
кладено функції щодо припинення юридичної особи (за заявою ліквіда-
тора, голови або члена ліквідаційної комісії, управителя майна тощо).
78
Завдання 4
Встановлення ліміту каси проводиться:
а) підприємством самостійно;
б) банком, в якому обслуговується підприємство
в) Національним банком України.
Завдання 5
Визначити суму готівки, яку необхідно здати в банк, якщо протягом
дня відбулися такі операції (табл. 1):
Таблиця 1
ДАНІ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ СУМИ ГОТІВКИ,
ЯКУ НЕОБХІДНО ЗДАТИ ДО БАНКУ
№ Показники Сума, грн.
з/п
1. Виплачена заробітна плата 85 000
2. Депонована заробітна плата 5 000
3. Одержані кошти від покупців 420 000
4. Видані кошти підзвітним особам 2 500
5. Ліміт каси 1 000
а) 326 500;
б) 329 000;
в) 331 500.
Завдання 6
Визначити суму коштів, яку підприємство відобразить у Балансі в ряд-
ку «Гроші та їх еквіваленти» станом на 31 грудня звітного року (табл. 2):
Таблиця 2
ДАНІ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ СУМИ КОШТІВ,
ЯКУ НЕОБХІДНО ВІДОБРАЗИТИ 31 ГРУДНЯ
№
Показники Сума, грн.
з/п
1. Поточний рахунок в національній валюті 85 000
2. Поточний рахунок в іноземній валюті (5000 доларів
?
США, курс 100 доларів = 820 грн.)
3. Каса в національній валюті 1 500
4. Депозитний рахунок 25 000
5. Депозитний сертифікат (120 денний, строком погашення
15 000
15 квітня наступного року)
79
а) 166 000;
б) 151 000;
в) 141 000.
Завдання 7
Якою кореспонденцією рахунків буде відображене в обліку при-
дбання поштових марок підзвітною особою:
а) Дт 301 Кт 372;
б) Дт 331 Кт 372;
в) Дт 372 Кт 333.
Завдання 8
Якою кореспонденцією рахунків буде відображене в обліку нараху-
вання відсотків за депозитним рахунком:
а) Дт 373 Кт 684;
б) Дт 373 Кт 732;
в) Дт 373 Кт 719.
Завдання 9
Якою кореспонденцією рахунків буде відображений в обліку над-
лишок валюти в касі підприємства, виявлений у результаті інвентари-
зації:
а) Дт 302 Кт 719;
б) Дт 302 Кт 791;
в) Дт 302 Кт 745.
Завдання 10
Якою кореспонденцією рахунків буде відображена в обліку зміна
курсу валюти у зв’язку з його збільшенням:
а) Дт 312 Кт 714;
б) Дт 312 Кт 744;
в) Дт 945 Кт 312.
80
Список використаних джерел
1. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-ІV.

2. Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного ре-
гулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 р. № 15-93.
3. Закон України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 р. № 803-XII.
4. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від
16.04.1991 р. № 959-XII.
5. Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній
валюті» від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР.
6. Закон України «Про визначення розміру збитків, завданих під-
приємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням),
недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння
та валютних цінностей» від 06.06.1995 р. № 217/95-ВР.
7. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність
в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV.
8. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від
07.12.2000 р. № 2121-ІІІ.
9. Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Украї-
ні» від 05.04.2001 р. № 2346-ІІІ.
10. Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення» від
09.07.2003 р. № 1057-IV.
11. Кодекс законів про працю України вiд 10.12.1971 р. № 322-VIII.
12. Кодекс України про адміністративні правопорушення від
07.12.1984 р. № 8073-X.
13. Міжнародна торговельна палата. Правила. «Уніфіковані правила
та звичаї для документарних акредитивів» від 01.01.1994 р. № 500.
14. Міжнародна торговельна палата «Міжнародні правилами по ін-
касо» від 01.01.1996 № 522.
15. Наказ Державної податкової адміністрації «Про затвердження
Порядку застосування штрафних санкцій за порушення валютного за-
конодавства» від 04.10.1999 р. № 542.
16. Наказ Міністерства фінансів України «Про Інструкцію по інвен-
таризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матері-
альних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків» від
11.08.1994 р. № 69.
17. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Поло-
ження про документальне забезпечення записів у бухгалтерському об-
ліку» від 24.05.1995 р. № 88.
18. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження форми
Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить рези-
денту України і знаходиться за її межами» від 25.12.1995 р. № 207.
ження (стандарту) бухгалтерського обліку» від 28.05.1999 р. № 137 [6
«Виправлення помилок та зміни у фінансових звітах»].
81
ження (стандарту) бухгалтерського обліку 19» від 07.07.1999 р. № 163
[«Об’єднання підприємств»].
21. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення
(стандарту) бухгалтерського обліку» від 29.11.1999 р. № 290 [15 «Дохід»].
22. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Плану
рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування»
від 30.11.1999 р. № 291.
ження (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних
курсів» від 10.08.2000 р. № 193.
24. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Мето-
дичних рекомендацій щодо застосування регістрів бухгалтерського об-
ліку» від 29.12.2000 р. № 356.
25. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Націо-
нального положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні
вимоги до фінансової звітності»» від 07.02.2013 р. № 73.
26. Постанова Державного комітету Ради Міністрів СРСР з праці та
соціальних питань, Секретаріату Всесоюзної Центральної Ради Профе-
сійних Спілок «Про затвердження переліку посад і робіт, заміщуваних
або виконуваних працівниками, з якими підприємством, установою, ор-
ганізацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріаль-
ну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переда-
них їм для зберігання, обробки, продажу (відпуску), перевезення або
застосування в процесі виробництва, а також типового договору про
повну індивідуальну матеріальну відповідальність» від 28.12.1977 р.
№ 447/24.
27. Постанова Державного комітету СРСР з статистики «Про за-
твердження форм первинної облікової документації для підприємств і
організацій» від 28.12.1989 р. № 241.
28. Постанова Кабінету міністрів України «Про затвердження Поло-
ження про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизу-
ються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та орга-
нізацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії
договору оренди або його розірвання)» від 02.03.1993 р. № 158.
29. Постанова Кабінету міністрів України «Про затвердження По-
рядку видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на вико-
ристання праці іноземців та осіб без громадянства» від 08.04.2009 р.
№ 322.
30. Постанова Правління Національного банку України «Про за-
твердження Класифікатора іноземних валют і банківських металів» від
04.02.1998 р. № 34.
31. Постанова Правління Національного банку України «Про затвер-
дження Положення про валютний контроль» від 08.02.2000 р. № 49.
твердження Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-
82
обмінних операцій на території України та змін до деяких нормативно-
правових актів Національного банку України» від 12.12.2002 р. № 502.
твердження Положення про організацію операційної діяльності в бан-
ках України» від 18.06.2003 р. № 254.
твердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закрит-
тя рахунків у національній та іноземних валютах» від 12.11.2003 р.
№ 492.
твердження Положення про встановлення офіційного курсу гривні до
іноземних валют та курсу банківських металів» від 12.11.2003 р. № 496.
твердження Положення про порядок здійснення уповноваженими бан-
ками операцій по документарним акредитивам у розрахунках по зовні-
шньоекономічним операціям» від 03.12.2003 р. № 514.
твердження Положення про порядок здійснення банками України вкла-
дних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами» від
03.12.2003 р. № 516.
38. Постанова Правління Національного банку України «Про пере-
казування коштів у національній та іноземній валюті на користь нере-
зидентів за деякими операціями» від 30.12.2003 р. № 597.
39. Постанова Національного банку України «Про затвердження Ін-
струкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті»
від 21.01.2004 р. № 22.
твердження Положення про порядок видачі індивідуальних ліцензій на
переказування іноземної валюти за межі України для оплати банківських
металів та проведення окремих валютних операцій» від 17.06.2004 р.
№ 266
твердження Положення про порядок видачі Національним банком
України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на
території України як засобу платежу» від 14.10.2004 р. № 483.
твердження Положення про порядок видачі Національним банком
України індивідуальних ліцензій на розміщення резидентами (юридич-
ними та фізичними особами) валютних цінностей на рахунках за межа-
ми України» від 14.10.2004 р. № 485.
твердження Правил визначення платіжності та обміну банкнот і монет
Національного банку України» від 17.11.2004 р. № 547.
твердження Положення про ведення касових операцій у національній
валюті в Україні» від 15.12.2004 р. № 637.
83
твердження нормативно-правових актів Національного банку України»
від 10.08.2005 р. № 281 [Положення про порядок та умови торгівлі іно-
земною валютою].
твердження Правил використання готівкової іноземної валюти на тери-
торії України та внесення змін до деяких нормативно-правових актів
Національного банку України» від 30.05.2007 р. № 200.
47. Постанова Правління Національного банку України «Про пере-
міщення готівки і банківських металів через митний кордон України»
від 27.05.2008 р. № 148.
твердження Положення про порядок виконання банками документів на
переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та
банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Націо-
нального банку України» від 28.07.2008 р. № 216.
49. Постанова Правління Національного банку України «Про здійс-
нення операцій з використанням спеціальних платіжних засобів» від
30.04.2010 р. № 223.
твердження Інструкції про ведення касових операцій банками в Украї-
ні» від 01.06.2011 р. № 174.
51. Постанова Правління Національного банку України «Про вста-
новлення граничної суми розрахунків готівкою» від 06.06.2013 р.
№ 210.
52. Указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо повер-
нення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її
межами» від 18.06.1994 р. № 319/94.
53. Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій
за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 р.
№ 436/95.
54. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.
84
Розділ 2
ОБЛІК ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАННОСТІ
2.1. Дебіторська заборгованість: економічна сутність та класифікація
2.2. Документальне оформлення та облік поточної дебіторської за-
боргованості
2.2.1. Документальне оформлення та облік розрахунків з поку-
пцями та замовниками за реалізовану готову продукцію (робо-
ти, послуги)
2.2.2. Документальне оформлення та облік створення та викорис-
тання резерву сумнівних боргів
2.2.3. Документальне оформлення та облік короткострокових век-
селів одержаних
2.2.4. Документальне оформлення та облік розрахунків з різними
дебіторами
2.3. Документальне оформлення та облік довгострокової дебіторсь-
кої заборгованості
2.3.1. Документальне оформлення та облік довгострокових вексе-
лів одержаних
2.3.2. Документальне оформлення та облік заборгованості за май-
но, що передано у фінансову оренду
2.3.3. Документальне оформлення та облік іншої довгострокової
дебіторської заборгованості
2.4. Документальне оформлення та облік операцій з факторингу
2.5. Документальне оформлення та облік непередбачених активів
2.6. Документальне оформлення та облік витрат майбутніх періодів
2.7. Документальне оформлення та облік відстрочених податкових
активів
дебіторської заборгованості, резерву сумнівних боргів та витрат
майбутніх періодів
— що таке дебіторська заборгованість та її класифікацію;
— що таке поточна дебіторська заборгованість та як вона оцінюється;
— що таке довгострокова дебіторська заборгованість та як вона оці-
нюється,
— складати первинні документи з обліку поточної і довгострокової
дебіторської заборгованості підприємства;
— обліковувати поточну і довгострокову дебіторську заборгова-
ність підприємства;
— проводити інвентаризацію дебіторської заборгованості, резерву
сумнівних боргів та витрат майбутніх періодів та відображати її резуль-
тати в обліку.
85
2.1. Дебіторська заборгованість:
економічна сутність та класифікація
При реалізації будь-якої угоди сторони не можуть одночасно

виконати її, оскільки спочатку одна сторона відвантажує товар
(виконує роботи, надає послуги), або здійснює попередню опла-
ту, а потім інша виконує свої зобов’язання.
Таким чином виникає проміжок часу протягом якого існує за-
боргованість з виконання умов договору однією з сторін, яка на-
зивається дебіторською.
Дебіторська заборгованість — сума заборгованості дебіторів
підприємству на певну дату.
Дебітори — юридичні та фізичні особи, які внаслідок мину-
лих подій заборгували підприємству певні суми грошових кош-
тів, їх еквівалентів або інших активів.
З метою бухгалтерського обліку дебіторська заборгованість
класифікується (рис. 2.1).
ДЕБІТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ
Поточна Короткострокові векселі одержані

Розрахунки з покупцями та замовниками
Розрахунки з різними дебіторами
Резерв
сумнівних боргів
Довгострокова Заборгованість за майно, що передано у

фінансову оренду
Довгострокові векселі одержані
Інша дебіторська заборгованість
Витрати
майбутніх періодів
Рис. 2.1. Класифікація дебіторської заборгованості
Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо:

— існує ймовірність отримання підприємством майбутніх
економічних вигод;
— може бути достовірно визначена її сума.
86
Дебіторська заборгованість може погашатися у грошовій
формі — шляхом перерахування коштів за реалізовану готову
продукцію (виконані роботи, надані послуги) або у товарній фо-
рмі — шляхом постачання готової продукції (виконання робіт,
надання послуг) у рахунок отриманих авансів.
Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку
інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фі-
нансовій звітності визначаються Положенням (стандартом) бух-
галтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість».

та облік поточної дебіторської заборгованості
Поточна дебіторська заборгованість — сума дебіторської за-

боргованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу
або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.
Операційний цикл — проміжок часу між придбанням запасів
для провадження діяльності і отриманням грошей та їх еквівале-
нтів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і по-
слуг.
Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, ро-
боти, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу
від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за
первісною вартістю.
Для узагальнення інформації про наявність і рух короткостро-
кових векселів одержаних, дебіторської заборгованості, резерву
сумнівних боргів Планом рахунків передбачено клас 3 «Кошти,
розрахунки та інші активи».
2.2.1. Документальне оформлення та облік розрахунків

з покупцями та замовниками за реалізовану
готову продукцію (роботи, послуги)
Для оформлення відносин між підприємствами укладаються

договори (контракти) купівлі-продажу — для придбання товарно-
матеріальних цінностей та договори підряду — для виконання
робіт (надання послуг).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямова-
на на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обо-
в’язків.
87
У договорі визначаються предмет, ціна, права та обов’язки
постачальника (підрядника) і покупця (замовника), терміни по-
стачання товарів (виконання робіт, надання послуг), порядок
розрахунків тощо.
У процесі виконання договору може бути одержана попередня
оплата, здійснене попереднє відвантаження готової продукції
(товарів, виконання робіт, надання послуг) у тому числі з роз-
строчкою платежу, отримання векселя в рахунок оплати, розра-
хунки шляхом заліку взаємної заборгованості або обміну, шля-
хом повернення товару.
Товари можуть бути передані на комісію, або постачальник
може поступитися вимогою боргу від покупця іншому підприєм-
ству.
На товарно-матеріальні цінності (виконані роботи, надані по-
слуги) постачальник (підрядник) надає (виставляє) рахунок (ра-
хунок-фактуру). Отримання рахунку не відображається в обліку.
Рахунок (рахунок-фактура) за своїм призначенням не відпові-
дає ознакам первинного документа, оскільки ним не фіксується
будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на
проведення господарської операції, а носить лише інформацій-
ний характер. Форма рахунку (рахунку-фактури) не відносяться
до типових форм, які затверджуються Державним комітетом ста-
тистики України, застосування її нормативно-правовими актами
не передбачено.
Відповідно до умов договору (контракту) товарно-матеріальні
цінності можуть бути одержані на складі постачальника, або ж
вони можуть бути доставлені постачальником покупцю.
Для отримання товарно-матеріальних цінностей на складі по-
стачальника матеріально-відповідальній особі покупця видається
довіреність.
Забороняється відпускати цінності у випадках:
а) подання довіреності, виданої з порушенням встановленого
порядку заповнення або з незаповненими реквізитами;
б) подання довіреності, яка має виправлення і помарки, що не
підтверджені підписами тих же осіб, які підписали довіреність;
в) відсутності у довіреної особи вказаного у довіреності пас-
порта або іншого документа, що засвідчує довірену особу;
г) закінчення строку дії довіреності;
д) одержання повідомлення підприємства-одержувача ціннос-
тей про анулювання довіреності.
Довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у поста-
чальника при першому відпуску цінностей.
88
Відповідальність за дотримання постачальником встановлено-
го порядку відпуску за довіреністю цінностей покладається на
посадових осіб підприємства-постачальника, які мають право
підписувати первинні документи на відпуск цінностей.
Для обліку відпуску матеріальних цінностей стороннім орга-
нізаціям використовується накладна-вимога на відпуск (внутрі-
шнє переміщення) матеріалів (форма № М-11).
Платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу)
на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та
скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, сертифі-
кати якості тощо.
Доставка товарно-матеріальних цінностей покупцю автомобі-
льним транспортом оформляється товарно-транспортною накла-
дною (форма № 1-ТН).
Товарно-транспортна накладна — єдиний для всіх учасни-
ків транспортного процесу юридичний документ, що призначе-
ний для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на
шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оператив-
ного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за пере-
везення вантажу та обліку виконаної роботи.
Передача виконаних робіт (наданих послуг) здійснюється на
підставі акта приймання-передачі виконаних робіт (наданих по-
слуг).
Керівником підприємства затверджується перелік осіб, які
мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на
здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витра-
чанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних
цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість
осіб, які мають право підписувати документи на здійснення опе-
рацій з видачі особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків
суворої звітності, повинно бути обмежено.
Юридичні особи, які беруть участь у здійсненні операцій, по-
в'язаних з прийомом і видачею грошових коштів, цінних папе-
рів, товарно-матеріальних цінностей та інших об'єктів майна, за-
безпечуються підприємством, що виконує ці операції, копіями
первинних документів про таку операцію.
89
Узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та замов-
никами за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи й по-
слуги здійснюється на субрахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними
покупцями» рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками».
За дебетом цього субрахунку відображається продажна вар-
тість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих
послуг (у тому числі на виконання бартерних контрактів), яка
включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збо-
ри (обов’язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бю-
джетів та позабюджетних фондів та включені у вартість реалі-
зації, за кредитом — сума платежів, які надійшли на рахунки
підприємства в банківських установах, у касу, та інші види роз-
рахунків.
Сальдо рахунку відображає заборгованість покупців та замов-
ників за одержані продукцію (роботи, послуги).
Облік одержаних авансів під поставку матеріальних цінностей
або під виконання робіт, а також суми попередньої оплати поку-
пцями і замовниками рахунків постачальника за продукцію і ви-
конані роботи ведеться на субрахунку 681 «Розрахунки за аван-
сами одержаними» рахунку 68 «Розрахунки за іншими опера-
ціями» (табл. 2.1—2.2).
Таблиця 2.1
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З РЕАЛІЗАЦІЇ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ
(НА УМОВАХ ПОПЕРЕДНЬОЇ ОПЛАТИ)
з/п
311 681
банку кошти, що надійшли як аванс від покупців
2. Відображене податкове зобов’язання з ПДВ 643 641
3. Списана собівартість реалізованої готової продукції 901 26
4. Реалізована готова продукція передана покупцям:
— на вартість реалізованої готової продукції 361 701
— на суму податкового зобов’язання з ПДВ 701 643
— доходи 701 791
90
Таблиця 2.2
(НА УМОВАХ НАСТУПНОЇ ОПЛАТИ)
з/п
нку кошти, що надійшли від покупців за реалізова- 311 361
ну готову продукцію
— доходи 701 791
При здійсненні господарської діяльності підприємство може

виконувати роботи (надавати послуги).
Послуги — це результат трудової діяльності, що відображається
у корисному ефекті, особливій споживчій вартості (табл. 2.3—2.4).
Таблиця 2.3
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З РЕАЛІЗАЦІЇ РОБІТ (ПОСЛУГ)
з/п
1. Зараховані на поточний рахунок підприємства в 311 681
банку кошти, що надійшли як аванс від замовників
3. Списана собівартість реалізованих робіт (послуг) 903 23
4. Реалізовані роботи (послуги) передані замовникам:
— на вартість робіт (послуг) 361 703
91
з/п

— доходи 703 791
Таблиця 2.4
з/п
нку кошти, що надійшли від замовників за реалізо- 311 361
вані роботи (послуги)
— доходи 703 791
Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками

ведеться за кожним покупцем та замовником за кожним
пред’явленим до сплати рахунком.
У Балансі підприємства інформація про заборгованість покупців
або замовників за надані їм продукцію, товари, роботи або послуги
відображається у статті 1125 «Дебіторська заборгованість за проду-
кцію, товари, роботи, послуги» розділу ІІ активу балансу.
З метою збільшення обсягів реалізації та залучення нових по-
купців підприємства можуть застосовувати комерційний кредит.
Комерційний кредит — договір, виконання якого пов’язане з
передаванням у власність другій стороні грошових коштів або
92
речей, які визначаються родовими ознаками, може передбачатися
надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або
розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кре-
дит), якщо інше не встановлено законом.
Позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити
проценти.
У разі відстрочення платежу за продукцію, товари, роботи,
послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартіс-
тю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових
коштів та/або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за про-
дукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визнається дебі-
торською заборгованістю за нарахованими доходами (процента-
ми) у періоді її нарахування.
Справедлива вартість поточної дебіторської заборгованос-
ті — теперішня (дисконтована) сума, яка підлягає отриманню,
що визначена за відповідною поточною відсотковою ставкою за
вирахуванням резерву сумнівних боргів та витрат на отримання
дебіторської заборгованості в разі потреби. Дисконтування не
здійснюється для короткострокової заборгованості, якщо різниця
між номінальною сумою дебіторської заборгованості та дискон-
тованою сумою несуттєва (менше 5% номінальної суми).
Облік нарахованих відсотків, які підлягають отриманню, ве-
деться на субрахунку 373 «Розрахунки за нарахованими дохода-
ми» рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами».
За дебетом цього субрахунку відображається виникнення де-
біторської заборгованості, за кредитом — її погашення чи спи-
сання (табл. 2.5).
Таблиця 2.5
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З РЕАЛІЗАЦІЇ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ (РОБІТ, ПОСЛУГ)
(НА УМОВАХ КОМЕРЦІЙНОГО КРЕДИТУ)
з/п
1. Списана собівартість реалізованих:
— готової продукції 901 26
— робіт (послуг) 903 23
2. Реалізована готова продукція (роботи, послуги),
передана покупцям (замовникам):
— на вартість реалізованої готової продукції (ро-
361 701, 703
біт, послуг)
— на суму податкових зобов’язань з ПДВ 701, 703 641
93
з/п
3. Нараховані за комерційним кредитом:
— відсотки 373 732
— податковий кредит з ПДВ 732 641
нку кошти, що надійшли від покупців (замовників):
— за реалізовану готову продукцію (роботи, по- 311 361
слуги)
— витрати 791 901, 903
701, 703 791
— доходи
732 792
Аналітичний облік ведеться за кожним дебітором, за видами

заборгованості, термінами її виникнення й погашення.
За прострочку платежу платник грошових коштів сплачує на
користь одержувача цих коштів пеню в розмірі, що встановлю-
ється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної об-
лікової ставки Національного банку України, що діяла у період,
за який сплачується пеня.
Платник зобов’язаний самостійно нараховувати пеню на про-
строчену суму платежу і давати банку доручення про її перераху-
вання з наявних на рахунку платника коштів (табл. 2.6).
Таблиця 2.6
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З РЕАЛІЗАЦІЇ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ (РОБІТ, ПОСЛУГ)
ТА НАРАХУВАННЯ ПЕНІ ЗА ПРОСТРОЧКУ ПЛАТЕЖУ
з/п
94
з/п
передана покупцям (замовникам):
біт, послуг) 361 701, 703
3. Нарахована пеня покупцям (замовникам) за не-
своєчасну оплату 374 715
банку кошти, що надійшли від покупців (замов-
ників):
— за реалізовану готову продукцію (роботи, по-
311 361
слуги)
— пеня 311 374
— витрати 791 901, 903
— доходи 701, 703, 791
715
У Балансі підприємства інформація про розрахунки за претен-

зіями відображається у складі іншої поточної дебіторської забор-
гованості у статті 1155 «Інша поточна дебіторська заборгова-
ність» розділу ІІ активу балансу.
2.2.2. Документальне оформлення та облік створення

та використання резерву сумнівних боргів
У випадку неплатоспроможності покупця (його банкрутства),

продавець буде не в змозі отримати кошти за продану готову
продукцію (роботи, послуги). Тому в останнього виникне сумні-
вний борг, а згодом і безнадійна дебіторська заборгованість.
Сумнівний борг — поточна дебіторська заборгованість, щодо
якої існує невпевненість її погашення боржником.
Безнадійна дебіторська заборгованість — поточна дебітор-
ська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповер-
нення боржником або за якою минув строк позивної давності.
95
Поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом
(крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для
продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізацій-
ною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату
балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.
Величина резерву сумнівних боргів визначається за одним із
методів (табл. 2.7).
Таблиця 2.7
МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ВЕЛИЧИНИ РЕЗЕРВУ СУМНІВНИХ БОРГІВ
Метод визначення величини

Сутність методу
резерву сумнівних боргів
Застосування абсолютної
Величина резерву визначається на підставі
суми сумнівної заборгова- аналізу платоспроможності окремих дебіторів
ності
Величина резерву розраховується множенням
Застосування коефіцієнта
сумнівності суми залишку дебіторської заборгованості на
початок періоду на коефіцієнт сумнівності
Коефіцієнт сумнівності може розраховуватися такими спосо-

бами:
— визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому до-
ході;
— класифікації дебіторської заборгованості за строками непо-
гашення;
— визначення середньої питомої ваги списаної протягом пері-
оду дебіторської заборгованості у сумі дебіторської заборговано-
сті на початок відповідного періоду за попередні 3-5 років.
Визначена на основі класифікації дебіторської заборгованості
величина сумнівних боргів на дату балансу становить залишок
резерву сумнівних боргів на ту саму дату.
Залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може
бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту саму
дату.
Класифікація дебіторської заборгованості за продукцію, то-
вари, роботи, послуги здійснюється групуванням дебіторської
заборгованості за строками її непогашення із встановленням
коефіцієнта сумнівності для кожної групи. Коефіцієнт сумнів-
ності встановлюється підприємством, виходячи з фактичної
суми безнадійної дебіторської заборгованості за попередні зві-
тні періоди. Коефіцієнт сумнівності, як правило, зростає зі збі-
96
льшенням строків непогашення дебіторської заборгованості.
Величина резерву сумнівних боргів визначається як сума до-
бутків поточної дебіторської заборгованості за продукцію, то-
вари, роботи, послуги відповідної групи та коефіцієнта сумні-
вності відповідної групи.
Виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів
здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумні-
вних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву
сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість за про-
дукцію, товари, роботи, послуги списується з активів на інші
операційні витрати. Сума відшкодування раніше списаної безна-
дійної дебіторської заборгованості включається до складу інших
операційних доходів.
Обраний метод визначення величини резерву сумнівних бор-
гів зазначається у Наказі про облікову політику підприємства.
Облік резервів за сумнівною дебіторською заборгованістю,
щодо якої є ризик неповернення ведеться на рахунку 38 «Резерв
сумнівних боргів».
За кредитом цього рахунку відображається створення резе-
рву сумнівних боргів у кореспонденції з рахунками обліку ви-
трат, за дебетом — списання сумнівної заборгованості в коре-
спонденції з рахунками обліку дебіторської заборгованості або
зменшення нарахованих резервів у кореспонденції з рахунком
обліку доходів.
Для узагальнення інформації про стан дебіторської заборгова-
ності, списаної з балансу внаслідок неплатоспроможності борж-
ників, призначено позабалансовий субрахунок 071 «Списана де-
біторська заборгованість» позабалансового рахунку 07 «Списані
активи».
Зарахування на цей рахунок суми здійснюється одночасно зі
списанням суми дебіторської заборгованості на витрати підпри-
ємства.
Сума списаної дебіторської заборгованості обліковується на
позабалансовому субрахунку протягом не менше трьох років з
дати списання для спостереження за можливістю її стягнення у
випадках зміни майнового становища боржника.
Дебіторська заборгованість остаточно списується з цього суб-
рахунку після надходження суми в порядку відшкодування з од-
ночасними записами за дебетом рахунків 30 «Каса», 31 «Рахунки
в банках» чи інших рахунків обліку активів і кредитом субрахун-
ку 716 «Відшкодування раніше списаних активів» або у зв’язку з
закінченням строку обліку такої заборгованості (табл. 2.8).
97
Таблиця 2.8
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З СТВОРЕННЯ
ТА ВИКОРИСТАННЯ РЕЗЕРВУ СУМНІВНИХ БОРГІВ
з/п

передана покупцям:
361 701, 703
3. Нарахований резерв сумнівних боргів 944 38
4. Списана за рахунок резерву сумнівних боргів де-
біторська заборгованість 38 361
5. У кінці звітного періоду:
— донарахований резерв сумнівних боргів 944 38
— списаний надлишково нарахований резерв
38 719
сумнівних боргів
— витрати 901, 903,
791
944
— доходи 701, 703,
791
719
Аналітичний облік за позабалансовим субрахунком 071 «Спи-

сана дебіторська заборгованість» ведеться за боржниками.
Поточна дебіторська заборгованість, щодо якої створення ре-
зерву сумнівних боргів не передбачено, у разі визнання її безна-
дійною списується з балансу з відображенням у складі інших
операційних витрат (табл. 2.9).
98
Таблиця 2.9
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З СПИСАННЯ СУМНІВНОЇ (БЕЗНАДІЙНОЇ)
ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАННОСТІ ЩОДО ЯКОЇ СТВОРЕННЯ РЕЗЕРВУ
СУМНІВНИХ БОРГІВ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНО
з/п
— на вартість реалізованої готової продукції (ро- 361 701, 703
3. Списана дебіторська заборгованість 944 361
— витрати 901, 903,
791 944
— доходи 701, 703 791
У Балансі підприємства інформація про нараховані суми резе-

рву сумнівних боргів не відображається.
2.2.3. Документальне оформлення

та облік короткострокових векселів одержаних
У рахунок забезпечення зобов’язань за договорами (контрак-

тами) купівлі-продажу (підряду) покупець (замовник) може вида-
вати вексель.
Вексель — цінний папір, який посвідчує безумовне грошове
зобов’язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити
після настання строку платежу визначену суму власнику векселя
(векселедержателю).
Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключ-
но у документарній формі.
99
Простий вексель містить просту і нічим не обумовлену обіця-
нку векселедавця сплатити власникові векселя після вказаного
терміну певну суму.
Переказний вексель (трата) містить письмовий наказ векселе-
тримача (трасанта), адресований платникові (трасотові), сплатити
третій особі (ремітентові) певну суму грошей у певний термін.
Видавати векселі можна лише для оформлення грошового боргу
за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.
Платіж за векселем на території України здійснюється тільки
в безготівковій формі.
Векселі складаються у документарній формі на бланках з від-
повідним ступенем захисту від підроблення, форма та порядок
виготовлення яких затверджуються Національною комісією з
цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національ-
ним банком України і не можуть бути переведені у бездокумен-
тарну форму (знерухомлені).
Документальне оформлення отримання векселя здійснюється
на підставі договору (контракту), додаткових угод до нього (сто-
совно зміни зобов’язань), акту приймання-передачі векселя, дові-
реності та реєстру векселів.
Реєстр — це сукупність даних на паперових носіях та/або в
електронному вигляді про видані векселедавцем (трасантом) пе-
реказні векселі та прості векселі.
Векселедавець зобов’язаний вести реєстр виданих векселів у
порядку, затвердженому Національною комісією з цінних паперів
та фондового ринку.
На письмовий запит законного векселедержателя векселеда-
вець зобов’язаний надати витяг з реєстру виданих векселів, у
якому зазначається уся інформація, що міститься в реєстрі по да-
ному векселю (векселям) на день видачі витягу (інформації).
Відповідно до умов договорів (контрактів) вексель може бути
авальований банком або іншим підприємством.
Аваль — вексельне поручительство, за яким особа (аваліст),
яка його здійснює, бере на себе відповідальність перед власником
векселя за виконання векселедавцем, акцептантом або індосан-
том зобов’язань щодо оплати цього векселя.
Облік заборгованості покупців, замовників та інших дебіторів
за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи, надані по-
слуги та за іншими операціями, яка забезпечена векселями, ве-
деться на субрахунку 341 «Короткострокові векселі, одержані в
національній валюті» рахунку 34 «Короткострокові векселі оде-
ржані».
100
За дебетом цього субрахунку відображається отримання век-
селя за продані товари (роботи, послуги) та за іншими операція-
ми, за кредитом — отримання коштів у погашення векселів, по-
гашення отриманим векселем кредиторської заборгованості,
продаж векселя третій стороні тощо (табл. 2.10).
Таблиця 2.10
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ОДЕРЖАННЯ КОРОТКОСТРОКОВИХ ВЕКСЕЛІВ
з/п
361 701, 703
3. Одержаний короткостроковий вексель 341 361
4. Нараховані за короткостроковим векселем одер-
жаним:
— податкове зобов’язання з ПДВ 732 641
банку кошти, що надійшли від покупців:
— на суму векселів 311 341
— на суму відсотків 311 373
— витрати 791 901, 903
— доходи 701, 703 791
732 792
Аналітичний облік ведеться за кожним одержаним векселем.

У Балансі підприємства інформація про заборгованість покуп-
ців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію
(товари), інші активи, виконані роботи та надані послуги, яка за-
безпечена векселями, відображається у додатковій статті 1120
«Векселі одержані» розділу ІІ активу балансу.
101
При потребі в коштах, до настання терміну оплати векселя,
підприємство може його продати, як правило, з дисконтом.
Дисконт — винагорода, що беруть банки під час врахування
векселів та купівлі векселів у векселедержателів до закінчення
терміну їх сплати (табл. 2.11).
Таблиця 2.11
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З РЕАЛІЗАЦІЇ
КОРОТКОСТРОКОВИХ ВЕКСЕЛІВ ОДЕРЖАНИХ
з/п
1. Списані короткострокові векселі:

— на вартість відшкодування векселя 971 341
— на суму дисконту 949 341
2. Реалізовані короткострокові векселі, передані по-

377 741
купцям
3. Одержані послуги (брокерські тощо), пов’язані з

реалізацією короткострокових векселів:
— на вартість послуг 971 685
— на суму податкового кредиту з ПДВ 641 685


банку кошти, що надійшли від покупців
793 971
— доходи 741 793
Якщо вексель своєчасно не оплачений і минув термін позовної

давності він списується (табл. 2.12).
102
Таблиця 2.12
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З СПИСАННЯ НЕОПЛАЧЕНИХ
КОРОТКОСТРОКОВИХ ВЕКСЕЛІВ ОДЕРЖАНИХ
з/п
1. Списані короткострокові векселі 949 341

та облік розрахунків з різними дебіторами
У процесі господарської діяльності, окрім розрахунків з покуп-

цями та замовниками за реалізовану готову продукцію (роботи, по-
слуги), підприємства здійснюють розрахунки з різними дебіторами.
Такі розрахунки можуть здійснюватися, у тому числі, готів-
кою, або за допомогою корпоративного спеціального платіжного
засобу, що видаються працівникам підприємства — підзвітним
особам.
Підзвітна особа — працівник установи, який отримав під звіт
кошти для майбутніх видатків.
Фізичні особи — довірені особи підприємств (юридичних
осіб), які відповідно до законодавства України одержали готів-
ку з поточного рахунку із застосуванням корпоративного спе-
ціального платіжного засобу або особистого спеціального пла-
тіжного засобу, використовують її за призначенням без
оприбуткування в касі.
Особистий спеціальний платіжний засіб — спеціальний
платіжний засіб, емітований на ім’я фізичної особи, яка не здійс-
нює підприємницької діяльності.
Забороняється використовувати поточні рахунки фізичних
осіб для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підпри-
ємницької діяльності.
Підзвітні особи можуть використовувати одержані кошти на
службові відрядження та інші виробничі (господарські) потреби.
Службовим відрядженням вважається поїздка працівника за
розпорядженням керівника органу державної влади, підприємст-
ва, установи та організації, що повністю або частково утримуєть-
ся (фінансується) за рахунок бюджетних коштів, на певний строк
103
до іншого населеного пункту для виконання службового дору-
чення поза місцем його постійної роботи (за наявності докумен-
тів, що підтверджують зв’язок службового відрядження з основ-
ною діяльністю підприємства).
Документами, що підтверджують зв’язок такого відрядження з
основною діяльністю підприємства, є, зокрема (але не виключно):
— запрошення сторони, що приймає і діяльність якої збігаєть-
ся з діяльністю підприємства, що направляє у відрядження;
— укладений договір чи контракт;
— інші документи, які встановлюють або засвідчують бажан-
ня встановити цивільно-правові відносини;
— документи, що засвідчують участь відрядженої особи в пе-
реговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які
проводяться за тематикою, що збігається з діяльністю підприємс-
тва, яке відряджає працівника.
У відрядження може бути направлений будь-який працівник
підприємства. Відмова від відрядження без поважних причин є
порушенням трудової дисципліни.
Не допускається направлення у відрядження вагітних жінок і
жінок, що мають дітей віком до трьох років.
Жінки, що мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти ро-
ків або дітей-інвалідів, не можуть направлятись у відрядження
без їх згоди.
Направлення працівника підприємства у відрядження здійс-
нюється керівником цього підприємства і оформляється наказом
(розпорядженням) із зазначенням:
— пункту призначення;
— найменування підприємства, куди відряджений працівник;
— строку й мети відрядження.
Строк відрядження визначається керівником, але не може пе-
ревищувати 30 календарних днів.
Відрядженому працівникові перед від’їздом у відрядження
видається грошовий аванс у межах суми, визначеної на оплату
проїзду, найм житлового приміщення і добові витрати.
Аванс відрядженому працівникові може видаватися готівкою
або перераховуватися у безготівковій формі на відповідний раху-
нок для використання із застосуванням платіжних карток.
Підприємство, що відряджає працівника, зобов’язане ознайо-
мити його з кошторисом витрат (або з довідкою-розрахунком на
виданий аванс, складеною за довільною формою), а також з ви-
могами нормативно-правових актів стосовно звітування про ви-
користання коштів, виданих на відрядження.
104
Керівник підприємства може встановлювати додаткові обме-
ження щодо сум та цілей використання коштів, наданих на відря-
дження: витрат на найм житлового приміщення, на побутові по-
слуги, транспортні та інші витрати. Указані обмеження запрова-
джуються наказом (розпорядженням) керівника підприємства.
Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт прово-
диться за умови звітування нею у встановленому порядку за ра-
ніше отримані під звіт суми.
Підприємство, що відряджає працівника, здійснює реєстрацію
особи, яка вибуває у відрядження, у спеціальному журналі, де за-
значається: прізвище, ініціали, місце роботи та посада, місце від-
рядження, дата й номер наказу (розпорядження), дата вибуття у
відрядження, дата прибуття з відрядження.
Днем вибуття у відрядження вважається день відправлення
поїзда, літака, автобуса або іншого транспортного засобу з місця
постійної роботи відрядженого працівника, а днем прибуття з
відрядження — день прибуття транспортного засобу до місця по-
стійної роботи відрядженого працівника.
Дата на транспортному квитку (вибуття/прибуття транспорт-
ного засобу) має збігатися з датою вибуття (прибуття) працівника
згідно з наказом про відрядження.
За відрядженим працівником зберігається місце роботи (поса-
да) протягом усього часу відрядження, в тому числі й часу пере-
бування в дорозі.
Працівнику, який направлений у службове відрядження, опла-
та праці за виконану роботу здійснюється за всі робочі дні тижня
за графіком, установленим за місцем постійної роботи, та відпо-
відно до умов, визначених трудовим або колективним договором,
і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього за-
робітку.
Заробітна плата переказується поштою відрядженому праців-
никові на його прохання за рахунок підприємства, що його відря-
дило, або перераховується у безготівковій формі на відповідний
рахунок із застосуванням платіжних карток.
На працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється ре-
жим робочого часу того підприємства, до якого він відряджений.
Облік розрахунків з підзвітними особами ведеться на субра-
хунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами» рахунку 37 «Роз-
рахунки з різними дебіторами».
За дебетом цього субрахунку відображається виникнення дебі-
торської заборгованості, за кредитом — її погашення чи списання.
Сальдо субрахунку може бути як дебетовим, так і кредитовим.
105
Дебетове сальдо вказує на залишки одержаних підзвіт авансів,
по яких ще не надано звіти. Кредитове сальдо відображає розмір
перевитрат за авансовим звітом порівняно із сумою, одержаною
підзвіт (табл. 2.13).
Таблиця 2.13
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З НАПРАВЛЕННЯ
ПІДЗВІТНИХ ОСІБ У ВІДРЯДЖЕННЯ ПО УКРАЇНІ
з/п
1. Видані з каси підприємства підзвітним особам:
— готівка 372 301
— корпоративний спеціальний платіжний засіб 05 —
2. Одержані і сплачені підзвітними особами послуги
(проживання у готелі, перевезення — придбання 372 313
квитків)
3. Одержана підзвітними особами готівка через бан-
372 313
комат
4. Перераховані на рахунок у банку, операції за яким
будуть здійснюватися з використанням корпора-
313 311
тивного спеціального платіжного засобу, кошти
(поповнення цього рахунку)
Аналітичний облік розрахунків з підзвітними особами ведеть-

ся в розрізі фізичних осіб, які одержали грошові кошти підзвіт.
У Балансі підприємства інформація про заборгованість дебіторів,
яка не відображена в окремих статтях щодо розкриття інформації
про дебіторську заборгованість або яка не може бути включена до
інших статей дебіторської заборгованості та яка відображається у
складі оборотних активів відображається у статті 1155 «Інша пото-
чна дебіторська заборгованість» розділу ІІ активу балансу.
Після повернення з відрядження працівник зобов’язаний до
закінчення п’ятого банківського дня, наступного за днем прибут-
тя до місця постійної роботи, подати звіт про використання кош-
тів, наданих на відрядження.
Звіт складається платником податку (підзвітною особою), що
отримала такі кошти від підприємств всіх організаційно-право-
вих форм.
Разом із звітом подаються документи в оригіналі, що засвід-
чують вартість понесених у зв’язку з відрядженням витрат, а та-
кож документи про одержання готівки з поточного рахунку (чек
106
банкомата, копія видаткового ордера, довідки за встановленими
формами, сліп, квитанція торговельного термінала тощо) разом з
невитраченим залишком готівки.
У разі якщо під час службових відряджень відряджений пра-
цівник отримав готівку із застосуванням платіжних карток, він
подає звіт про використання виданих на відрядження коштів і
повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього
банківського дня після завершення відрядження (банківського
дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи).
У разі якщо під час службових відряджень відряджений пра-
цівник застосував платіжні картки для проведення розрахунків у
безготівковій формі і строк подання звіту про використання ви-
даних на відрядження коштів не перевищив 10 банківських днів,
за наявності поважних причин керівник може продовжити такий
строк до 20 банківських днів (до з’ясування питання в разі вияв-
лення розбіжностей між відповідними звітними документами).
Підтвердними документами, що засвідчують вартість понесе-
них у зв’язку з відрядженням витрат, є розрахункові документи
відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчу-
вання та послуг» та Податкового кодексу України.
Розрахунковий документ — документ встановленої форми
та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція,
проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повер-
нення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів,
купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований і зареєстрова-
ний у встановленому порядку реєстратором розрахункових опе-
рацій або заповнений вручну.
Вимоги до змісту розрахункових документів визначають
обов’язкові реквізити розрахункових документів. У разі відсут-
ності хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотри-
мання сфери призначення, документ не є розрахунковим.
Підприємство за наявності підтвердних документів (в оригі-
налі) відшкодовує в межах граничних сум:
— витрати відрядженим працівникам на найм житлового при-
міщення з розрахунку вартості одного місця у готелі (мотелі), ін-
шому житловому приміщенні за кожну добу такого проживання з
урахуванням включених до рахунків на оплату вартості проживання
витрат на користування телефоном (крім витрат на службові теле-
фонні розмови), холодильником, телевізором та інших витрат;
— витрати на побутові послуги, що включені до рахунків на
оплату вартості проживання у місцях проживання (прання, чи-
107
щення, лагодження та прасування одягу взуття чи білизни), але не
більш як 10 відсотків сум добових витрат за всі дні проживання;
— витрати на службові телефонні розмови (в розмірах за по-
годженням з керівником);
— витрати на харчування, вартість якого включена до рахун-
ків на оплату вартості проживання у готелях (мотелях), інших
житлових приміщеннях або до проїзних документів, оплачуються
відрядженим працівником за рахунок добових витрат.
Працівникові, відрядженому в межах України, відшкодову-
ється плата за бронювання місця у готелі (мотелі) у розмірі не
більш як 50 відсотків вартості такого місця за одну добу згідно з
поданими підтвердними документами в оригіналі.
Витрати, що перевищують граничні суми витрат на найм жит-
лового приміщення, відшкодовуються з дозволу керівника згідно
з оригіналами підтвердних документів. Зазначені витрати не є
надміру витраченими коштами.
Забороняється здійснювати оплату витрат із наймання житла
по загальних рахунках (один на двох або кількох відряджених)
без відображення в них прізвища особи, що мешкала, і вартості
найманого нею номеру, терміну перебування і видів витрат.
Витрати на проїзд (у тому числі перевезення багажу, броню-
вання транспортних квитків) до місця відрядження і назад від-
шкодовуються в розмірі вартості проїзду повітряним, залізнич-
ним водним і автомобільним транспортом загального користу-
вання (крім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов’язаних із при-
дбанням проїзних квитків і користуванням постільними речами в
поїздах, та страхових платежів на транспорті.
Відрядженому працівникові відшкодовуються витрати на
проїзд транспортом загального користування (крім таксі) до ста-
нції, пристані, аеропорту, якщо вони розташовані за межами на-
селеного пункту, де постійно працює відряджений працівник, або
до місцеперебування у відрядженні.
За наявності декількох видів транспорту, що зв’язує місце по-
стійної роботи з місцем відрядження, адміністрація підприємства
може запропонувати відрядженому працівникові вид транспорту,
яким йому слід користуватися. У разі відсутності такої пропозиції
працівник самостійно вирішує питання про вибір виду транспорту.
Відрядженому працівникові відшкодовуються також витрати
на проїзд міським транспортом загального користування (крім
таксі) відповідно до маршруту, погодженого керівником, та на
орендованому транспорті за місцем відрядження (згідно з підтве-
рдними документами).
108
Витрати на проїзд відрядженого працівника в м’якому вагоні,
суднами морського та річкового транспорту, повітряним транспор-
том за квитками 1-го класу та бізнес-класу відшкодовуються в кож-
ному випадку з дозволу керівника згідно з оригіналами підтвердних
документів. Зазначені витрати не є надміру витраченими коштами.
Витрати на перевезення багажу понад вагу, вартість переве-
зення якого входить до вартості квитка того виду транспорту,
яким користується працівник, відшкодовуються з дозволу керів-
ника згідно з оригіналами підтвердних документів. Зазначені ви-
трати не є надміру витраченими коштами.
Відрядженому працівникові понад установлені суми компенсації
витрат у зв’язку з відрядженням відшкодовуються також витрати на
оплату податку на додану вартість за придбані проїзні документи,
користування в поїздах постільними речами та найм житлового
приміщення згідно з підтвердними документами в оригіналі.
Витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності
документів в оригіналі, що засвідчують вартість цих витрат, а
саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багаж-
них квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності
посадкового талона та документа про сплату за всіма видами
транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих з
готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з роз-
міщення та проживання відрядженого працівника, в тому числі
бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.
Витрати на оплату податку на додану вартість за придбані
проїзні документи, користування в поїздах постільними речами
та наймання житлового приміщення понад установлені норми
компенсації відшкодовуються згідно з підтверджуючими доку-
ментами в оригіналі.
На відшкодування витрат понад установлені норми дозвіл керів-
ника підприємства оформляється письмово за довільною формою.
Окремим видом витрат, що не потребують спеціального доку-
ментального підтвердження, є добові витрати (витрати на харчу-
вання та фінансування інших власних потреб фізичної особи, по-
несені у зв’язку з таким відрядженням). Суми добових витрат для
працівників підприємств затверджені постановою Кабінету Міні-
стрів України від 02.02.2011 р. № 98.
До складу витрат на відрядження відносяться добові витрати,
понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території
України, але не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної пла-
ти, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року,
в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження.
109
За кожний день (включаючи день вибуття та день прибуття)
перебування працівника у відрядженні в межах України, врахову-
ючи вихідні, святкові й неробочі дні та час перебування в дорозі
(разом з вимушеними зупинками), йому виплачуються добові.
Сума добових визначається згідно з наказом про відрядження
та відповідними первинними документами.
Добові витрати відшкодовуються в єдиній сумі незалежно від
статусу населеного пункту.
Визначення кількості днів відрядження для виплати добових
проводиться з урахуванням дня вибуття у відрядження й дня при-
буття до місця постійної роботи, що зараховуються як два дні.
При відрядженні працівника строком на один день або в таку
місцевість, звідки працівник має змогу щоденно повертатися до
місця постійного проживання, добові відшкодовуються як за по-
вну добу.
За відсутності наказу добові витрати не виплачуються.
Якщо працівник, відряджений для участі у переговорах, конфе-
ренціях, симпозіумах з питань, що стосуються основної діяльності
підприємства, за умовами запрошення безоплатно забезпечується
харчуванням організаторами або якщо вартість харчування включа-
ється до рахунків на найм житлового приміщення, проїзних доку-
ментів без визначення конкретної суми, добові витрати відшкодо-
вуються в розмірах, що визначаються у відсотках сум добових
витрат для України, зокрема 80 відсотків — при одноразовому, 55
відсотків — дворазовому, 35 відсотків — триразовому харчуванні.
Для підтвердження витрат на відрядження необхідна наявність
звітів про виконану роботу осіб, що були у відрядженнях, відповід-
но до поставленого завдання, а саме: документів, що засвідчують
участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозі-
умах, які проводяться за тематикою, що стосується основної діяль-
ності підприємства чи установи, що відряджає працівника.
Якщо для остаточного розрахунку за відрядження необхідно
виплатити додаткові кошти, виплата зазначених коштів має здій-
снюватися до закінчення третього банківського дня після затвер-
дження керівником звіту про використання коштів, наданих на
відрядження.
Не відшкодування зазначених витрат у встановлені строки пе-
редбачає покарання відповідно до ст.ст. 41, 412 Кодексу України
про адміністративні правопорушення.
Витрати, понесені у зв’язку з відрядженням, що не підтвер-
джені відповідними документами (крім добових витрат), праців-
никові не відшкодовуються.
110
Сума надміру витрачених коштів (залишку коштів понад су-
му, витрачену згідно із звітом про використання коштів, наданих
на відрядження) підлягає поверненню працівником до каси або
зарахуванню на відповідний рахунок підприємства, що їх надало,
у встановленому законодавством порядку.
До суми перевищення не включаються та не оподатковуються
документально підтверджені витрати, здійснені за рахунок готів-
кових чи безготівкових коштів, наданих платнику податку під
звіт роботодавцем на організацію та проведення прийомів, презе-
нтацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження
подарунків у межах граничного розміру таких витрат, передбаче-
ного Податковим кодексом України, що здійснені таким платни-
ком та/або іншими особами з рекламними цілями.
Списання з бухгалтерського обліку сум, одержаних підзвіт на
відрядження, здійснюється згідно із затвердженими керівником
авансовими звітами (табл. 2.14).
Таблиця 2.14
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ЗВІТУВАННЯ ПІДЗВІТНИХ ОСІБ
ЗА ВІДРЯДЖЕННЯ ПО УКРАЇНІ
з/п
1. Одержані і сплачені підзвітними особами послу-
ги (проживання у готелі, перевезення — при-
дбання квитків):
— на вартість послуг 23, 91-94 372
— на суму добових 23, 91-94 372
2. Оприбутковані до каси підприємства від підзвіт-
них осіб:
— корпоративний спеціальний платіжний засіб 05
3. Видана з каси підприємства готівка для розраху-
нку з підзвітними особами 372 301
4. Списані на фінансові результати витрати 791 92-94
Видача готівкових коштів під звіт на інші виробничі (госпо-

дарські) потреби дозволяється на строк не більше двох робочих
днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт
(табл. 2.15).
111
Таблиця 2.15
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ПРИДБАННЯ ЗАПАСІВ (РОБІТ, ПОСЛУГ)
ДЛЯ ІНШИХ ВИРОБНИЧИХ (ГОСПОДАРСЬКИХ) ПОТРЕБ
з/п
1. Видані з каси підприємства підзвітним особам:
— корпоративний спеціальний платіжний засіб 05 —
2. Перераховані з рахунку у банку, операції за яким
здійснюються з використанням корпоративного 372 313
спеціального платіжного засобу, кошти
3. Оприбутковані одержані від підзвітних осіб за-
паси (роботи, послуги):
— на вартість запасів 20-22 372
— на вартість робіт (послуг) 23, 91-94 372
4. Оприбутковані до каси підприємства від підзвіт-
них осіб:
— корпоративний спеціальний платіжний засіб — 05
5. Видана з каси підприємства готівка для розраху-
372 301
нку з підзвітними особами
У Балансі підприємства інформація про розрахунки з підзвіт-

ними особами відображається у складі іншої поточної дебіторсь-
кої заборгованості у статті 1155 «Інша поточна дебіторська забо-
ргованість» розділу ІІ активу балансу.
У Балансі на підприємствах такі показники відображаються
розгорнуто: дебетове сальдо — у складі оборотних активів, кре-
дитове сальдо — у складі зобов’язань балансу підприємства.
Якщо платник податку не повертає суму надміру витраче-
них коштів протягом звітного місяця, на який припадає грани-
чний строк (до закінчення третього або п’ятого, а в окремих
випадках десятого чи двадцятого банківського дня, що настає
за днем, у якому платник податку завершує відрядження або
112
завершує виконання окремої цивільно-правової дії за доручен-
ням та за рахунок податкового агента платника податку, що
надав кошти під звіт), то така сума підлягає оподаткуванню
податком на доходи фізичних осіб (15%) за рахунок будь-якого
оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відпо-
відний місяць.
Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх
заборгованості підприємству, де вони працюють, можуть прова-
дитись за наказом (розпорядженням) власника для погашення не-
витраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на
службове відрядження; на господарські потреби, якщо працівник
не оспорює підстав і розміру відрахування (табл. 2.16).
Таблиця 2.16
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ВІДРАХУВАННЯ З ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ПРАЦІВНИКІВ
ДЛЯ ПОКРИТТЯ ЇХ ЗАБОРГОВАНОСТІ ПІДПРИЄМСТВУ
з/п
1. Утримані з заробітної плати працівника кошти в
рахунок погашення неповернутого залишку готів- 661 372
ки, виданої на відрядження або у підзвіт
2. Утриманий з заробітної плати працівника податок
на доходи фізичних осіб, нарахований на суму не-
661 641
повернутого залишку готівки, виданої на відря-
дження або у підзвіт
При кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх

відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, а у випа-
дках, окремо передбачених законодавством України, — п’яти-
десяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати пра-
цівникові.
Не допускаються відрахування з вихідної допомоги, компен-
саційних та інших виплат, на які згідно з законодавством не звер-
тається стягнення.
Облік розрахунків за іншими операціями ведеться на субраху-
нку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» рахунку 37 «Розра-
хунки з різними дебіторами».
На цьому субрахунку ведеться облік розрахунків за іншими
операціями, облік яких не відображається на інших субрахунках
рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами», зокрема розра-
хунки за операціями, пов’язаними із здійсненням спільної діяль-
113
ності (без створення юридичної особи), усі види розрахунків з
працівниками (крім розрахунків з оплати праці та з підзвітними
особами), інші розрахунки (табл. 2.17).
Таблиця 2.17
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ ЗА РОЗРАХУНКАМИ З ІНШИМИ ДЕБІТОРАМИ
з/п
1. Надані працівникам підприємства короткострокові

безвідсоткові позики шляхом:
— видачі з каси підприємства готівки 377 301
— перерахування з поточного рахунку підприємс-
377 311
тва в банку коштів
2. Повернуті працівниками підприємства коротко-
строкові безвідсоткові позики шляхом:
— внесення на поточний рахунок підприємства в 311 377
Аналітичний облік ведеться за кожним дебітором, за видами

заборгованості, термінами її виникнення й погашення.
У Балансі підприємства інформація про розрахунки за поточ-
ною дебіторською заборгованістю з різними дебіторами відобра-
жається у складі іншої поточної дебіторської заборгованості у
статті 1155 «Інша поточна дебіторська заборгованість» розділу ІІ
активу балансу.

та облік довгострокової дебіторської заборгованості
Довгострокова дебіторська заборгованість — сума дебіторсь-

кої заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного
циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.
Частина довгострокової дебіторської заборгованості, яка під-
лягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу,
114
відображається на ту саму дату в складі поточної дебіторської за-
боргованості.
Довгострокова дебіторська заборгованість, на яку нарахову-
ються проценти, відображається в балансі за їхньою теперішньою
вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від виду за-
боргованості та умов її погашення.
Облік дебіторської заборгованості фізичних та юридичних
осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та
буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу, облік ак-
тивів, використання яких, як очікується, неможливо протягом
дванадцяти місяців з дати балансу, а також облік інших необоро-
тних активів, які не знайшли безпосереднього відображення на
інших рахунках обліку необоротних активів здійснюється на ра-
хунку 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші не-
оборотні активи».
За дебетом цього рахунку відображається виникнення (збіль-
шення) довгострокової дебіторської заборгованості та одержання
інших необоротних активів, за кредитом — погашення (списан-
ня) довгострокової дебіторської заборгованості та вибуття інших
необоротних активів.
Аналітичний облік довгострокової дебіторської заборгованос-
ті та інших необоротних активів ведеться за кожним дебітором,
за видами заборгованості, термінами її виникнення й погашення,
за видами інших необоротних активів.

та облік довгострокових векселів одержаних
Документальне оформлення довгострокових векселів одержа-

них здійснюється аналогічно до документального оформлення
короткострокових векселів одержаних.
Облік векселів, одержаних на забезпечення довгострокової
дебіторської заборгованості ведеться на субрахунку 182 «Довго-
строкові векселі одержані» рахунка 18 «Довгострокова дебітор-
ська заборгованість та інші необоротні активи» (табл. 2.18).
У Балансі підприємства інформація про заборгованість по-
купців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продук-
цію (товари), інші активи, виконані роботи та надані послуги,
яка забезпечена векселями, відображається у статті 1040 «Дов-
гострокова дебіторська заборгованість» розділу І активу ба-
лансу.
115
Таблиця 2.18
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ОДЕРЖАННЯ ДОВГОСТРОКОВИХ ВЕКСЕЛІВ
з/п
— на вартість реалізованої готової продукції (ро- 361 701, 703
3. Одержаний довгостроковий вексель 182 361
4. Нараховані за довгостроковим векселем одержа-
ним:
— податкове зобов’язання з ПДВ 732 641
5. Переведена довгострокова заборгованість за дов-
гостроковим векселем одержаним, що підлягає
377 182
сплаті протягом дванадцяти місяців з дати балан-
су, у поточну
банку кошти, що надійшли від покупців:
— на суму векселів 311 377
— на суму відсотків 311 373
— витрати 791 901, 903
— доходи 701, 703 791
732 792
При потребі в коштах, до настання терміну оплати векселя,

підприємство може його продати, як правило, з дисконтом
(табл. 2.19).
116
Таблиця 2.19
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З РЕАЛІЗАЦІЇ
ДОВГОСТРОКОВИХ ВЕКСЕЛІВ ОДЕРЖАНИХ
з/п
1. Списані довгострокові векселі:
— на вартість відшкодування векселя 971 182
— на суму дисконту 977 182
2. Реалізовані довгострокові векселі, передані поку-
377 741
пцям
реалізацією довгострокових векселів:
685 311
банку кошти, що надійшли від покупців
793 971
— доходи 741 793
Якщо вексель своєчасно не оплачений і минув термін позовної

давності він списується (табл. 2.20).
Таблиця 2.20
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З СПИСАННЯ НЕОПЛАЧЕНИХ
ДОВГОСТРОКОВИХ ВЕКСЕЛІВ ОДЕРЖАНИХ
з/п
гостроковим векселем одержаним, що підлягає
377 182
сплаті протягом дванадцяти місяців з дати балан-
су, у поточну
2. Списані довгострокові векселі 949 377
117
2.3.2. Документальне оформлення та облік заборгованості
за майно, що передано у фінансову оренду
Орендодавець відображає в бухгалтерському обліку наданий у

фінансову оренду об’єкт як дебіторську заборгованість орендаря
в сумі мінімальних орендних платежів і негарантованої ліквіда-
ційної вартості за вирахуванням фінансового доходу, що підлягає
отриманню, з визнанням іншого доходу (доходу від реалізації не-
оборотних активів). Одночасно залишкова вартість об’єкта фі-
нансової оренди виключається з балансу орендодавця з відобра-
женням у складі інших витрат (собівартості реалізованих необо-
ротних активів).
Мінімальні орендні платежі — платежі, що підлягають спла-
ті орендарем протягом строку оренди (за вирахуванням вартості
послуг та податків, що підлягають сплаті орендодавцю, і непе-
редбаченої орендної плати), збільшені для орендодавця — на су-
му його гарантованої ліквідаційної вартості.
Гарантована ліквідаційна вартість для орендодавця — ча-
стина ліквідаційної вартості, яка гарантується до сплати оренда-
рем або незалежною третьою стороною, здатною за своїм фінан-
совим станом відповідати за гарантією.
Негарантована ліквідаційна вартість — частина ліквіда-
ційної вартості об’єкта оренди, отримання якої орендодавцем
не забезпечується або гарантується лише пов’язаною з ним
стороною.
Непередбачена орендна плата — частина орендної плати,
яка не зафіксована конкретною сумою та розраховується із засто-
суванням показників інших, ніж строк оренди (обсяг продажу,
рівень використання, індекс інфляції та цін, ринкові ставки відсо-
тка тощо).
Різниця між сумою мінімальних орендних платежів і негаран-
тованої ліквідаційної вартості об’єкта фінансової оренди та тепе-
рішньою вартістю вказаної суми, що визначена за орендною ста-
вкою відсотка, є фінансовим доходом орендодавця.
Розподіл фінансового доходу між звітними періодами протя-
гом строку оренди здійснюється із застосуванням орендної став-
ки відсотка на залишок дебіторської заборгованості орендаря на
початок звітного періоду.
Актив фінансової оренди, визнаний утримуваним для прода-
жу, відображається орендодавцем відповідно до П(С)БО 27 «Не-
оборотні активи, утримувані для продажу, та припинена діяль-
ність».
118
Розподіл фінансового доходу між звітними періодами протя-
гом строку фінансової оренди переглядається, якщо негарантова-
на ліквідаційна вартість зменшувалася.
Якщо орендодавцем є виробник об’єкта фінансової оренди, то
дебіторська заборгованість орендаря відображається як сума ви-
знаного доходу (виручки) від реалізації готової продукції і тепе-
рішньої негарантованої ліквідаційної вартості об’єкта фінансової
оренди одночасно з визнанням доходу (виручки) від реалізації
готової продукції. Дохід виробника від реалізації об’єкта фінан-
сової оренди визнається за найменшою з двох оцінок: справедли-
вою вартістю цього об’єкта або теперішньою вартістю мінімаль-
них орендних платежів, обчисленою за ринковою ставкою
відсотка.
Собівартість реалізованого об’єкта фінансової оренди визна-
чається за його балансовою вартістю, зменшеною на теперішню
негарантовану ліквідаційну вартість, яка відноситься на збіль-
шення дебіторської заборгованості орендаря.
Різниця між сумою мінімальних орендних платежів і негаран-
тованої ліквідаційної вартості об’єкта фінансової оренди та тепе-
рішньою вартістю вказаної суми є фінансовим доходом орендо-
давця-виробника об’єкта фінансової оренди.
Витрати орендодавця з укладання угоди про фінансову оре-
нду (юридичні послуги, комісійні винагороди) визнаються ін-
шими витратами того звітного періоду, у якому вони мали
місце.
Датою виникнення податкових зобов’язань орендодавця (лі-
зингодавця) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фак-
тичної передачі об’єкта фінансової оренди (лізингу) у користу-
вання орендарю (лізингоотримувачу).
Документальне оформлення майна, що передане у фінансову
оренду, здійснюється на підставі договорів, актів приймання-
передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма
№ ОЗ-1).
Чисті інвестиції орендодавця у фінансову оренду, визначені
згідно з П(С)БО 14 «Оренда» відображаються на субрахунку 181
«Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду» ра-
хунка 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші не-
оборотні активи» (табл. 2.21).
У Балансі підприємства інформація про інвестиції орендо-
давця у фінансову оренду відображається у статті 1040 «Дов-
гострокова дебіторська заборгованість» розділу І активу ба-
лансу.
119
Таблиця 2.21
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ФІНАНСОВОЇ ОРЕНДИ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
(В ОРЕНДОДАВЦЯ)
з/п
1. Списані (виведені з експлуатації) основні засоби:
— на суму зносу 131 10
— на залишкову вартість основних засобів 286 10
одночасно 943 286
2. Одержані послуги (юридичні послуги, комісійні
винагороди тощо), пов’язані з укладання угоди
фінансової оренди:
— на вартість послуг 977 631, 685
— на суму податкового кредиту з ПДВ 641 631, 685
в банку кошти для погашення заборгованості пе- 631, 685 311
ред іншими кредиторами
4. Реалізовані основні засоби, передані орендарям:
— на договірну вартість основних засобів 181 712
5. Переведена довгострокова заборгованість за пе-
редані в оренду основні засоби, що підлягає спла-
ті протягом дванадцяти місяців з дати балансу, у
поточну:
— відшкодування заборгованості за основні за- 377 181
соби, передані у фінансову оренду
— фінансовий дохід відсотки 373 732
банку кошти, що надійшли від орендаря за пере-
дані основні засоби у фінансову оренду:
— відшкодування заборгованості за основні за- 311 377
соби, передані у фінансову оренду
793 977
— доходи 712 791
732 792
120
та облік іншої довгострокової дебіторської заборгованості
Документальне оформлення іншої довгострокової дебіторсь-

кої заборгованості здійснюється на підставі видаткових касових
ордерів, платіжних доручень тощо.
Для обліку довгострокової дебіторської заборгованості, яка не
відображається на інших субрахунках рахунку 18 «Довгостроко-
ва дебіторська заборгованість та інші необоротні активи», зокре-
ма розрахунків з працівниками за виданими довгостроковими по-
зиками тощо, інші види розрахунків призначений субрахунок 183
«Інша дебіторська заборгованість» рахунка 18 «Довгострокова
дебіторська заборгованість та інші необоротні активи» (табл. 2.23).
Таблиця 2.23
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ІНШОЮ ДОВГОСТРОКОВОЮ
ДЕБІТОРСЬКОЮ ЗАБОРГОВАНІСТЮ
з/п
1. Надані працівникам підприємства довгострокові
безвідсоткові позики шляхом:
— видачі з каси підприємства готівки 183 301
— перерахування з поточного рахунку підприємс-
тва в банку коштів 183 311

гостроковими позиками працівникам підприємст-
ва, що підлягає сплаті протягом дванадцяти міся- 377 183
ців з дати балансу, у поточну
3. Повернуті працівниками підприємства довгостро-
кові безвідсоткові позики шляхом:
311 377
У Балансі підприємства інформація про іншу довгострокову

дебіторську заборгованість відображається у статті 1040 «Довго-
строкова дебіторська заборгованість» розділу І активу балансу.
121
та облік операцій з факторингу
Кредитор у зобов’язанні може бути замінений, якщо це вста-

новлено договором або законом, іншою особою внаслідок пере-
дання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення
права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у
такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зо-
бов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Зміна кредитора у зобов’язанні здійснюється на підставі дого-
вору факторингу.
За договором факторингу (фінансування під відступлення
права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зо-
бов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої
сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором
спосіб), а клієнт відступає або зобов’язується відступити факто-
рові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Договір факторингу означає договір, укладений між однією
стороною (постачальником) та іншою стороною (фактором), від-
повідно до якого:
a) постачальник відступає або може відступати фактору право
грошової вимоги, яке випливає з договорів купівлі-продажу то-
варів, укладених між постачальником та його покупцями (борж-
никами), крім договорів купівлі-продажу товарів, придбаних в
першу чергу для їхнього особистого, сімейного або домашнього
використання;
б) фактор має виконувати принаймні дві з таких функцій:
— фінансування постачальника, включаючи надання позики
та здійснення авансових платежів;
— ведення обліку (головної бухгалтерської книги) щодо дебі-
торської заборгованості;
— пред’явлення до сплати грошових вимог;
— захист від несплат боржників;
в) боржники повинні бути повідомлені про відступлення пра-
ва грошової вимоги.
Предметом договору факторингу може бути право грошової
вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також
право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Факторинг вважається фінансовою послугою.
Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка від-
повідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
122
Первісний кредитор у зобов’язанні повинен передати новому
кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються,
та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Боржник зобов’язаний здійснити платіж факторові за умови, що
він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про
відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідом-
ленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також
названий фактор, якому має бути здійснений платіж (табл. 2.24).
Таблиця 2.24
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ФАКТОРИНГУ
з/п
1. Передана дебіторська заборгованість фактору 377 361

банку кошти, що надійшли від фактора (у розмірі 311 377
90% від суми дебіторської заборгованості)
3. Списана дебіторська заборгованість (у розмірі

949 377
10% від суми дебіторської заборгованості)

та облік непередбачених активів
У процесі господарської діяльності підприємства з’являються

активи, що вважаються непередбаченими.
Ці активи виникли при узгодженні минулих господарських
операцій та стануть реальними, якщо відбудеться або не відбу-
деться в майбутньому одна чи кілька невизначених подій.
Це визначення включає три основних характеристики непе-
редбачених активів:
1) наявна обставина;
2) невизначеність кінцевого результату цієї обставини;
3) вирішення невизначеності на основі однієї або кількох май-
бутніх подій.
123
Накопичення інформації про наявність непередбачених акти-
вів, щодо яких існує ймовірність надходження економічних вигод
у сумі очікуваного відшкодування збитків ведеться на субрахун-
ку 041 «Непередбачені активи» рахунка 04 «Непередбачені акти-
ви й зобов’язання».
Списуються непередбачені активи в міру того, як вони ви-
знаються чи не визнаються при вирішенні невизначених подій
(табл. 2.25).
Таблиця 2.25
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З НЕПЕРЕДБАЧЕНИМИ АКТИВАМИ
з/п
1. Визнаний непередбачений актив (у зв’язку з не-

своєчасною оплатою готової продукції (товарів, 041 —
робіт, послуг) покупцем)
2. Списані непередбачені активи — 041

та облік витрат майбутніх періодів
У результаті господарської діяльності деякі витрати не мо-

жуть бути одразу включені до витрат поточного періоду, а тому
відносяться до витрат майбутніх періодів.
Витрати майбутніх періодів — витрати, здійснені у звітному
періоді, які підлягають віднесенню на витрати в майбутніх звіт-
них періодах.
Для узагальнення інформації щодо здійснених витрат у звіт-
ному періоді, які підлягають віднесенню на витрати в майбутніх
звітних періодах призначено рахунок 39 «Витрати майбутніх пе-
ріодів».
За дебетом цього рахунку відображається накопичення витрат
майбутніх періодів, за кредитом — їх списання (розподіл) та
включення до складу витрат звітного періоду (табл. 2.26).
Аналітичний облік витрат майбутніх періодів ведеться за їх
видами.
124
Таблиця 2.26
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ВИТРАТАМИ МАЙБУТНІХ ПЕРІОДІВ
з/п
в банку кошти як аванс (передплата на періодичні 371 311
видання — газети, журнали тощо)
2. Відображений податковий кредит з ПДВ 641 644
3. Одержані послуги, пов’язані з передплатою:
— на вартість передплати 39 685
5. Списана частина витрат майбутніх періодів, що 92 39
відносяться до витрат поточного періоду
У Балансі підприємства витрати, що мали місце протягом по-

точного або попередніх звітних періодів, але належать до насту-
пних звітних періодів відображаються у статті 1170 «Витрати
майбутніх періодів» розділу ІІ активу балансу.

та облік відстрочених податкових активів
Відстрочений податковий актив — сума податку на прибу-

ток, що підлягає відшкодуванню у наступних періодах унаслідок:
— тимчасової податкової різниці, що підлягає вирахуванню;
— перенесення податкового збитку, не включеного до розра-
хунку зменшення податку на прибуток у звітному періоді;
— перенесення на майбутні періоди податкових пільг, якими
скористатися у звітному періоді неможливо.
Відстрочений податковий актив визнається у разі виникнення
тимчасових податкових різниць, що підлягають вирахуванню,
якщо очікується отримання податкового прибутку, з яким пов’я-
зані ці тимчасові податкові різниці.
Тимчасова податкова різниця — різниця між оцінкою акти-
ву або зобов’язання за даними фінансової звітності та податко-
вою базою цього активу або зобов’язання відповідно.
125
Тимчасова податкова різниця, що підлягає вирахуванню —
тимчасова податкова різниця, що призводить до зменшення по-
даткового прибутку (збільшення податкового збитку) у майбут-
ніх періодах.
Тимчасові податкові різниці, що підлягають вирахуванню та є
наслідком інвестицій в дочірні, асоційовані та спільні підприємс-
тва, визнаються відстроченим податковим активом за умов:
а) анулювання тимчасових податкових різниць протягом два-
надцяти місяців з дати балансу;
б) очікування податкового прибутку, достатнього для списан-
ня тимчасової податкової різниці.
Якщо податкові збитки і податкові пільги перенесені на май-
бутні періоди, то відстрочений податковий актив визнається у ра-
зі очікування у майбутньому прибутку, достатнього для відшко-
дування цих збитків і користування пільгами.
Відстрочений податковий актив не визнається, якщо він ви-
никає внаслідок первісного визнання активу або зобов’язання в
результаті господарських операцій (крім об’єднання підпри-
ємств), які не впливають на обліковий та податковий прибуток
(збиток).
Сума відстроченого податкового активу визначається згідно з
П(С)БО 17 «Податок на прибуток».
Відстрочений податковий актив розраховується за ставками
оподаткування, що діятимуть протягом періоду, у якому будуть
здійснюватися реалізація або використання активу.
Документальне оформлення відстрочених податкових активів
здійснюється за допомогою бухгалтерських довідок.
Облік суми податків на прибуток, що підлягає відшкодуванню
в наступних звітних періодах внаслідок:
— тимчасові різниці між балансовою вартістю активів або зо-
бов’язань та оцінкою цих активів або зобов’язань, яка використо-
вується з метою оподаткування;
— перенесення податкових збитків, не використаних для зме-
ншення податку на прибуток у звітному періоді
ведеться на рахунку 17 «Відстрочені податкові активи».
За дебетом цього рахунку відображається сума перевищення
податку на прибуток, що підлягає сплаті в поточному звітному
періоді, над витратами, пов’язаними з нарахуванням податку на
прибуток у поточному звітному періоді, за кредитом — змен-
шення відстрочених податкових активів за рахунок витрат,
пов’язаних з нарахуванням податків на прибуток у поточному
звітному періоді (табл. 2.27).
126
Таблиця 2.27
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ВІДСТРОЧЕНИМИ ПОДАТКОВИМ АКТИВАМИ
з/п
1. Нарахований податок на прибуток (розрахований

за даними податкового обліку):
— в межах суми податку на прибуток за даними 98 641
бухгалтерського обліку
— на суму податку на прибуток, що перевищує
суму податку на прибуток за даними бухгалтерсь- 17 641
кого обліку
2. Збільшені відстрочені податкові активи за рахунок:
— відстрочених податкових зобов’язань 17 54
— інших доходів 17 74
— нарахованого податку на прибуток 17 98
банку кошти для розрахунків за податками та 641 311
платежами (з податку на прибуток)
4. Зменшені відстрочені податкові активи за рахунок:
— відстрочених податкових зобов’язань 54 17
— нарахування поточних податкових зобов’язань 641 17
— нарахованого податку на прибуток 98 17
Аналітичний облік відстрочених податкових активів ведеть-

ся за видами активів або зобов’язань, між оцінками яких для
відображення в балансі та з метою оподаткування виникла різ-
ниця.
У Балансі підприємства інформація про відстрочені податкові
активи відображається у рядку 1045 «Відстрочені податкові акти-
ви» розділу І активу балансу.
127
та облік результатів інвентаризації
дебіторської заборгованості, резерву
сумнівних боргів та витрат майбутніх періодів
Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову зві-

тність в Україні», для підтвердження правильності та достовірно-
сті даних бухгалтерського обліку та звітності, передбачено про-
ведення підприємствами, незалежно від форм власності, інвента-
ризації.
Основними завданнями інвентаризації є перевірка реальності
вартості зарахованих на баланс дебіторської заборгованості, ви-
трат майбутніх періодів.
Інвентаризація дебіторської заборгованості полягає у перевір-
ці обґрунтованості записів на рахунках і в регістрах синтетичного
і аналітичного обліку розрахунків з працівниками, бюджетом,
покупцями та іншими дебіторами, в проведенні заліку взаємної з
кредитором заборгованості.
Дебіторська заборгованість перевіряється щодо дотримання
терміну позовної давності, обґрунтованості сум, які облікову-
ються на рахунках обліку розрахунків з покупцями, замовни-
ками, одержаних векселів, з підзвітними особами, іншими де-
біторами.
Під час інвентаризації заборгованості працівникам підприємс-
тва перевіряється відповідність даних бухгалтерського обліку ви-
даним авансам, звітам про них, виявляються своєчасно не одер-
жані депонентські суми.
При інвентаризації розрахунків:
— під час інвентаризації розрахунків з покупцями та іншими
дебіторами складаються акти інвентаризації звірки розрахунків,
що надсилаються для підтвердження дебіторам. Дебітори зо-
бов’язані протягом 10 днів від дня одержання актів підтвердити
залишок заборгованості або повідомити свої заперечення;
В акті інвентаризації розрахунків вказуються найменування
інвентаризаційних рахунків, суми непогодженої дебіторської за-
боргованості, безнадійних боргів, а також суми дебіторської за-
боргованості, з яких термін позовної давності минув.
В акті інвентаризації розрахунків щодо відшкодування матері-
альних збитків вказується прізвище боржника, за що і коли виник
борг, дата прийняття рішення суду або іншого органу (доброві-
льної згоди боржника) про відшкодування суми матеріальної
шкоди, а якщо таке рішення не прийнято, то зазначається, коли
128
підприємством пред’явлений позов і сума заборгованості на дату
інвентаризації.
— на рахунках обліку розрахунків з покупцями і замовни-
ками, іншими дебіторами повинні залишатися виключно пого-
джені суми.
В окремих випадках, коли до кінця звітного періоду розбіжно-
сті не усунені або залишились не з’ясованими, розрахунки з дебі-
торами і кредиторами відображаються кожною стороною у своє-
му балансі в сумах, що випливають із записів у бухгалтерському
обліку і визнаються нею правильними.
Зацікавлена сторона зобов’язана передати матеріали про роз-
біжності на вирішення відповідних органів;
— суми за розрахунками з установами банків, фінансовими і
податковими органами повинні бути погоджені з ними. Залишен-
ня в обліку неурегульованих сум за цими розрахунками не допу-
скається;
— до акта інвентаризації розрахунків додається довідка про
дебіторську заборгованість, щодо якої термін позовної давнос-
ті минув, із зазначенням осіб, винних у минуванні терміну по-
зовної давності дебіторської заборгованості, а також назви і
адреси дебіторів, суми, причини, дати і підстави виникнення
заборгованості.
Інвентаризація витрат майбутніх періодів полягає в пере-
вірці обґрунтованості залишку вказаних сум на дату інвента-
ризації, відповідності затвердженому розпорядчим докумен-
том керівника підприємства створюваного резерву сумнівних
боргів.
Інвентаризаційна комісія за документами встановлює і вклю-
чає до опису суму, що підлягає відображенню на рахунку обліку
витрат майбутніх періодів і резерву сумнівних боргів.
Для інвентаризації витрат майбутніх періодів застосовується
Акт інвентаризації витрат майбутніх періодів (форма № інв-11).
Він складається в одному примірнику інвентаризаційною комісі-
єю на підставі виявлення за документами залишків сум, які облі-
ковуються на відповідному рахунку, підписується і передається
до бухгалтерії.
(табл. 2.28).
129
Таблиця 2.28
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ВІДОБРАЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ
ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАННОСТІ, РЕЗЕРВУ СУМНІВНИХ БОРГІВ
ТА ВИТРАТ МАЙБУТНІХ ПЕРІОДІВ
з/п
1. Відображена в обліку виявлена на підприємстві у
результаті інвентаризації дебіторська заборгова-
ність, що виникла в ході операційного циклу:
— на суму дебіторської заборгованості 361, 37 70, 71
— на суму податкового зобов’язання з ПДВ 70, 71 641
нку кошти, що надійшли від покупців за реалізовану 311 361, 37
готову продукцію (товари, роботи, послуги)
3. Пред’явлена покупцям і визнана претензія за не-
своєчасну оплату (штрафи, пені, неустойки), ви- 374 715
явлена у результаті інвентаризації
банку кошти, що надійшли у погашення претензії 311 374
5. Списана дебіторська заборгованість, що виникла в

ході операційного циклу 944, 38 361, 37
6. У кінці звітного періоду:

— донарахований резерв сумнівних боргів 944 38
— списаний надлишково нарахований резерв
сумнівних боргів 38 719
7. Проведений взаємозалік заборгованостей 631, 68 361, 37

8. Списані на витрати поточного періоду своєчасно 23,
не віднесені витрати майбутніх періодів 91-94 39

— доходи 70, 71 791
У разі порушення юридичними особами всіх форм власності

норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що
встановлюються Національним банком України, до них застосо-
вуються фінансові санкції у вигляді штрафу (табл. 2.29).
130
Таблиця 2.29
ФІНАНСОВІ САНКЦІЇ ЗА ПОРУШЕННЯ НОРМ
З РЕГУЛЮВАННЯ ОБІГУ ГОТІВКИ У НАЦІОНАЛЬНІЙ ВАЛЮТІ
Вид порушення Фінансові санкції
За перевищення встановлених строків використання

у розмірі 25 відсо-
виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових
коштів під звіт без повного звітування щодо раніше тків виданих під
виданих коштів звіт сум
Штрафні санкції застосовуються органами державної подат-

кової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і
подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових ор-
ганів та органів Міністерства внутрішніх справ України в устано-
вленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день
завершення перевірок або на день одержання органами держав-
ної податкової служби зазначених подань (табл. 2.30).
Таблиця 2.30
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З НАРАХУВАННЯ ШТРАФНИХ САНКЦІЙ
з/п
1. Нараховані штрафні санкції за перевищення встанов-

лених строків використання виданої під звіт готівки, а 948 642
також за видачу готівкових коштів під звіт без повно-
го звітування щодо раніше виданих коштів
131
Дебіторська заборгованість; дебітори; поточна дебіторська заборго-
ваність; операційний цикл; договір; товарно-транспортна накладна; по-
слуги; комерційний кредит; справедлива вартість поточної дебіторської
заборгованості; сумнівний борг; безнадійна дебіторська заборгованість;
вексель; реєстр; аваль; дисконт; підзвітна особа; особистий спеціальний
платіжний засіб; службове відрядження; розрахунковий документ; дов-
гострокова дебіторська заборгованість; мінімальні орендні платежі; га-
рантована ліквідаційна вартість для орендодавця; негарантована лікві-
даційна вартість; непередбачена орендна плата; витрати майбутніх
періодів; відстрочений податковий актив; тимчасова податкова різниця;
тимчасова податкова різниця, що підлягає вирахуванню.

1. Що таке дебіторська заборгованість?
2. Як класифікується дебіторська заборгованість?
3. Коли дебіторська заборгованість визнається активом?
4. Як може реалізовуватися готова продукція покупцям?
5. Що таке резерв сумнівних боргів і які існують методи визначення
його величини?
6. Як відображаються в обліку сумнівні та безнадійні борги?
7. Що таке вексель? Які види векселів існують?
8. Як відображаються в обліку розрахунки з іншими дебіторами?
9. Що таке довгострокова дебіторська заборгованість? Які особли-
вості її обліку?
10. Що таке витрати майбутніх періодів і як вони відображаються в
обліку?

1. Які критерії поділу дебіторської заборгованості на поточну і дов-
гострокову?
2. Що входить до складу поточної дебіторської заборгованості?
3. Якими документами оформлюються розрахунки з покупцями та
замовниками?
4. В яких випадках забороняється відпускати цінності за довіреністю?
5. Що таке комерційний кредит? Як відображається в обліку реалі-
зація продукції та послуг на умовах комерційного кредиту?
6. За якою вартістю поточна дебіторська заборгованість за розраху-
нками з покупцями та замовниками відображається в Балансі?
7. Якими документами оформлюється службове відрядження пра-
цівника?
132
8. Які господарські операції може здійснювати підприємство через
підзвітних осіб? Як вони відображаються в обліку?
9. Як відображаються в обліку розрахунки за претензіями, які
пред’явлені постачальникам?
10. Як відображаються в обліку результати інвентаризації дебітор-
ської заборгованості?

Завдання 1
Юридичні та фізичні особи, які в наслідок минулих подій заборгу-
вали підприємству певні суми коштів, їх еквівалентів або інших акти-
вів, називаються:
а) кредиторами;
б) дебіторами;
в) пов’язаними сторонами.
Завдання 2
За якою вартістю відображається в балансі довгострокова дебітор-
ська заборгованість, на яку нараховуються проценти:
а) чистою реалізаційною вартістю;
б) справедливою вартістю;
в) теперішньою вартістю.
Завдання 3
Залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу:
а) не може бути меншим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту
саму дату;
б) не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на
ту саму дату;
в) повинен дорівнювати сумі дебіторської заборгованості на ту саму
дату.
Завдання 4
У примітках до фінансової звітності наводиться така інформація:
а) перелік дебіторів і суми довгострокової дебіторської заборгованості;
б) метод визначення величини резерву сумнівних боргів;
в) безнадійна дебіторська заборгованість.
133
Завдання 5
Визначити суму заборгованості, яку необхідно утримати із заробіт-
ної плати підзвітної особи (табл. 1):
Таблиця 1
ДАНІ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ СУМИ ЗАБОРГОВАНОСТІ,
ЯКУ НЕОБХІДНО УТРИМАТИ ІЗ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ПІДЗВІТНОЇ ОСОБИ
№
з/п
1. Одержаний аванс 1 200
2. Вартість придбаних МШП 750
3. Транспортні витрати з доставки МШП 50
4. Сплачений податковий кредит з ПДВ 160
5. Повернуті кошти до каси 140
6. Залишок заборгованості підзвітної особи ?
а) 260;
б) 100;
в) 310.
Завдання 6
Визначити суму відсотків за векселем одержаним, яку повинен
сплатити покупець (табл. 2):
Таблиця 2
ДАНІ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ СУМИ ВІДСОТКІВ ЗА ВЕКСЕЛЕМ ОДЕРЖАНИМ,
ЯКУ ПОВИНЕН СПЛАТИТИ ПОКУПЕЦЬ
№
Показники Значення
з/п
1. Вексель одержаний (грн.) 75 000
2. Термін векселя (міс.) 4
3. Річна ставка за векселем (%) 22
4. Сума відсотків за векселем одержаним ?
а) 4 125;
б) 1 375;
в) 5 500.
134
Завдання 7
В грудні поточного року проведена передплата за періодичні видан-
ня на пів року в сумі 1080 грн. (в т. ч. ПДВ). Яку суму необхідно відо-
бразити в обліку за січень наступного року:
а) 1 080 грн.;
б) 900 грн.;
в) 150 грн.
Завдання 8
вання доходу за пред’явленою претензією постачальнику:
а) Дт 374 Кт 716;
б) Дт 374 Кт 631;
в) Дт 631 Кт 716.
Завдання 9
вання відсотків за векселем одержаним:
а) Дт 373 Кт 732;
б) Дт 34 Кт 684;
в) Дт 373 Кт 684.
Завдання 10
Якою кореспонденцією рахунків буде відображене в обліку попов-
нення резерву сумнівних боргів:
а) Дт 38 Кт 944;
б) Дт 944 Кт 38;
в) Дт 44 Кт 38.
135
1. Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.1991 р.

№ 1798-XII.
3. Закон України «Про нотаріат» від 02.09.1993 р. № 3425-ХІІ.
4. Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від
06.07.1995 р. № 265/95-ВР.
5. Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання
грошових зобов’язань» від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР.
6. Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р.
№ 606-ХІV.
8. Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 р.
№ 2344-ІІІ.
9. Закон України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001 р.
№ 2374-III.
10. Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання
ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 р. № 2664-III.
11. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від
23.02.2006 р. № 3480-IV.
12. Кодекс законів про працю України вiд 10.12.1971 р. № 322-VIII.
13. Конвенція УНІДРУА про міжнародний факторинг (Оттава, 28
травня 1988 року).
14. Наказ Державного казначейства України «Про затвердження Ін-
струкції з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних
установ» від 26.12.2003 р. № 242.
15. Наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової
політики України «Про затвердження форм документів первинного обліку
та Інструкції про порядок ведення документообігу при наданні готельних
послуг у ДП «Укркомунобслуговування» від 13.10.2000 р. № 230.
16. Наказ Державного комітету України по стандартизації, метроло-
гії та сертифікації «Державний класифікатор України. Класифікація по-
слуг зовнішньоекономічної діяльності ДК 012-97» від 02.06.1997 р.
№ 324.
17. Наказ Державної податкової адміністрації України «Про затвер-
дження нормативно-правових актів до Закону України «Про застосу-
вання реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадсь-
кого харчування та послуг» від 01.12.2000 р. № 614.
18. Наказ Міністерства економіки України, Міністерства фінансів
України, Державного комітету статистики України «Про інвентаризацію
заборгованості за станом на 01 листопада 1998 року» від 10.11.1998 р.
№ 148/234/383.
136
19. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України «Між-
галузеві нормативи чисельності працівників бухгалтерського обліку»
від 26.09.2003 р. № 269.
20. Наказ Міністерства статистики України «Про затвердження ти-
пових форм первинних облікових документів з обліку сировини та ма-
теріалів» від 21.06.1996 р. № 193.
21. Наказ Міністерства транспорту України, Міністерства статисти-
ки України «Про затвердження типових форм первинного обліку робо-
ти вантажного автомобіля» від 29.12.1995 р. № 488/346.
22. Наказ Міністерства транспорту України «Про затвердження
Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» від
14.10.1997 р. № 363.
23. Наказ Міністерства транспорту України «Про затвердження Ти-
пових форм квитків на проїзд пасажирів і перевезення багажу автомо-
більним транспортом та Тарифних зон перевезення пасажирів автомо-
більним транспортом на приміських маршрутах» від 31.05.2000 р.
№ 278.
24. Наказ Міністерства транспорту України, Державної податкової ад-
міністрації України «Про затвердження Порядку оформлення розрахунко-
вих і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних до-
кументів на залізничному транспорті» від 24.10.2001 р. № 712/431.
11.08.1994 р. № 69.
ліку» від 24.05.1995 р. № 88.
27. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Ін-
струкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних
довіреностей на одержання цінностей» від 16.05.1996 р. № 99.
28. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Інструкції
з бухгалтерського обліку податку на додану вартість» від 01.07.1997 р.
№ 141.
струкції про службові відрядження в межах України та за кордон» від
13.03.1998 р. № 59.
[П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств»].
«Дебіторська заборгованість» ].
від 30.11.1999 р. № 291.
137
ліку» від 29.12.2000 р. № 356.
податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» від
01.11.2011 р. № 1379.
Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та
Порядку його складання» від 05.12.2012 р. № 1276.
37. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
40. Постанова Кабінету міністрів України «Про затвердження пере-
ліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у без-
спірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від
29.06.1999 р. № 1172.
41. Постанова Кабінету міністрів України «Про Правила дорожньо-
го руху» від 10.10.2001 р. № 1306.
42. Постанова Кабінету міністрів України «Про службові відря-
дження в межах України керівників органів виконавчої влади та Секре-
таріату Кабінету Міністрів України» від 15.03.2002 р. № 337.
43. Постанова Кабінету міністрів України «Про суми та склад ви-
трат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що на-
правляються у відрядження підприємствами, установами та організаці-
ями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок
бюджетних коштів» від 02.02.2011 р. № 98.
твердження Положення про порядок здійснення банками операцій з ве-
кселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 р.
№ 508.
твердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закрит-
тя рахунків у національній та іноземних валютах» від 12.11.2003 р.
№ 492.
твердження Положення про ведення касових операцій у національній
валюті в Україні» від 15.12.2004 р. № 637.
138
47. Постанова Правління Національного банку України «Про здійс-
нення операцій з використанням спеціальних платіжних засобів» від
30.04.2010 р. № 223.
48. Рекомендації Міністерства юстиції України «Про порядок ве-
дення претензійної та позовної роботи на підприємстві, в установі, ор-
ганізації» від 15.01.1996 р. № 2.
49. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку
«Про затвердження Порядку ведення реєстру виданих векселів» від
03.07.2003 р. № 296.
50. Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій
за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 р.
№ 436/95.
51. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-ІV.
139
Розділ 3
ОБЛІК ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ
3.1. Запаси: економічна сутність та класифікація
3.2. Документальне оформлення та облік виробничих запасів
3.2.1. Документальне оформлення та облік надходження виробни-
чих запасів
3.2.2. Документальне оформлення та облік вибуття виробничих
запасів
3.3. Документальне оформлення та облік транспортно-заготівельних
витрат
3.4. Документальне оформлення та облік малоцінних та швидко-
зношуваних предметів
виробничих запасів та малоцінних та швидкозношуваних предметів
3.6. Документальне оформлення та облік переоцінки виробничих
запасів та малоцінних та швидкозношуваних предметів

— що таке запаси та їх класифікацію;
— як оцінюються виробничі запаси;
— що таке малоцінні та швидкозношувані предмети та їх класифікацію;
— як оцінюються малоцінні та швидкозношувані предмети,
— складати первинні документи з обліку виробничих запасів і ма-
лоцінних та швидкозношуваних предметів підприємства;
— обліковувати виробничі запаси і малоцінні та швидкозношувані
предмети підприємства;
— проводити інвентаризацію виробничих запасів, малоцінних та
швидкозношуваних предметів та відображати її результати в обліку.
3.1. Запаси: економічна сутність та класифікація

нно володіти необхідними предметами праці: сировиною, матері-
алами, паливом тощо.
У бухгалтерському обліку такі предмети праці належать до запасів.
Запаси — активи, які:
— утримуються для подальшого продажу за умов звичайної
господарської діяльності;
— перебувають у процесі виробництва з метою подальшого
продажу продукту виробництва;
140
— утримуються для споживання під час виробництва продук-
ції, виконання робіт та надання послуг, а також управління під-
приємством.
Звичайна діяльність — будь-яка основна діяльність підпри-
ємства, а також операції, що її забезпечують або виникають вна-
слідок її проведення.
Запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що під-
приємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх
використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.
Економічна вигода — потенційна можливість отримання
підприємством грошових коштів від використання активів.
Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають (рис. 3.1).
ЗАПАСИ
Сировина, основні й Призначені для виробництва продукції, вико-

допоміжні матеріали, нання робіт, надання послуг, обслуговування
комплектуючі вироби виробництва й адміністративних потреб
та інші матеріальні
цінності
Незакінчені обробкою і складанням деталі, ву-
зли, вироби та незакінчені технологічні про-
Незавершене виробни- цеси. Незавершене виробництво на підприєм-
цтво ствах, що виконують роботи та надають
послуги, складається з витрат на виконання
незакінчених робіт (послуг), щодо яких під-
приємством ще не визнано доходу
Виготовлена на підприємстві, призначена для

Готова продукція продажу і відповідає технічним та якісним ха-
рактеристикам, передбаченим договором або
іншим нормативно-правовим актом
Товари у вигляді ма- Придбані (отримані) та утримуються підпри-

теріальних цінностей ємством з метою подальшого продажу
Малоцінні та швидко- Використовуються протягом не більше одного

зношувані предмети року або нормального операційного циклу,
якщо він більше одного року
Поточні Якщо вони оцінюються за П(С)БО 9

біологічні активи
Сільськогосподарська
продукція і продукція Після її первісного визнання
лісового господарства
Рис. 3.1. Класифікація запасів
141
Сировина, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби
та інші матеріальні цінності складають виробничі запаси (рис. 3.2).
ВИРОБНИЧІ ЗАПАСИ
Виробничі запаси — сировина і матеріали

— купівельні напівфабрикати та комплектуючі
вироби
— паливо
— тара й тарні матеріали
— будівельні матеріали
— матеріали, передані в переробку
— запасні частини
— матеріали сільськогосподарського призначення
— інші матеріали
Малоцінні та
швидкозношувані — за видами предметів
предмети
Рис. 3.2. Класифікація виробничих запасів

Виробничі запаси — запаси сировини і матеріалів (у тому
числі сировина й матеріали, які є в дорозі та в переробці), будіве-
льних матеріалів, запасних частин, матеріалів сільськогосподар-
ського призначення, палива, тари й тарних матеріалів, відходів
основного виробництва.
інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності визна-
чає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».
Норми цього П(С)БО не розповсюджуються на:
— незавершені роботи за будівельними контрактами, вклю-
чаючи контракти з надання послуг, що безпосередньо пов’я-
зані з ними;
— фінансові активи;
— поточні біологічні активи, якщо вони оцінюються за спра-
ведливою вартістю відповідно до П(С)БО 30 «Біологічні активи»,
корисні копалини, якщо вони оцінюються за чистою вартістю ре-
алізації відповідно до інших П(С)БО.
Для узагальнення інформації про наявність і рух належних
підприємству готової продукції, товарів, предметів праці, що
призначені для обробки, переробки, використання у виробництві
і для господарських потреб, а також засобів праці, які підприємс-
тво включає до складу малоцінних та швидкозношуваних пред-
метів призначені рахунки класу 2 «Запаси».
Матеріальні цінності, що прийняті підприємством на відпо-
відальне зберігання, переробку (давальницька сировина), комі-
142
сію, обліковуються на рахунках класу 0 «Позабалансові ра-
хунки».
Готова продукція, товари, виробничі запаси тощо, що відван-
тажені, до переходу покупцеві ризиків і вигод, пов’язаних з пра-
вом власності на них, відображаються на окремих субрахунках
відповідних рахунків обліку запасів.

та облік виробничих запасів

та облік надходження виробничих запасів
Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування

або однорідна група (вид).
Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на
баланс підприємства за первісною вартістю.
Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собіва-
ртість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:
— суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику
(продавцю) за вирахуванням непрямих податків;
— суми ввізного мита;
— суми непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які
не відшкодовуються підприємству;
— транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю за-
пасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні ро-
боти і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця
їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків
транспортування запасів);
— інші витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням за-
пасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для вико-
ристання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, нале-
жать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці,
інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення
якісно технічних характеристик запасів.
Визначення первісної вартості запасів залежить від шляхів їх
надходження на підприємство (рис. 3.3).
У разі, якщо на момент оприбуткування запасів неможливо
достовірно визначити їх первісну вартість, такі запаси можуть
оцінюватися та відображатися за справедливою вартістю з насту-
пним коригуванням до первісної вартості.
143
Шляхи надходження запасів Формування первісної вартості запасів
Собівартість запасів, яка складається з фак-

Запаси, придбані за плату тичних витрат відповідно до п. 9 П(С)БО 9
Запаси, що виготовляються Виробнича собівартість, яка визначається

власними силами підприємс- за П(С)БО 16 «Витрати»
тва
Погоджена засновниками (учасниками)

Запаси, внесені до статутного підприємства їх справедлива вартість з
капіталу підприємства урахуванням витрат, передбачених п. 9
П(С)БО 9
Запаси, одержані підприємст- Їх справедлива вартість з урахуванням

вом безоплатно витрат, передбачених п. 9 П(С)БО 9
Балансова вартість переданих запасів.

Якщо балансова вартість переданих запа-
сів перевищує їх справедливу вартість, то
Запаси, придбані у результаті первісною вартістю отриманих запасів є
обміну на подібні запаси їх справедлива вартість. Різниця між ба-
лансовою і справедливою вартістю пере-
даних запасів включається до складу ви-
трат звітного періоду
Запаси, що придбані в обмін Справедлива вартість отриманих запасів

на неподібні запаси
Рис. 3.3. Формування первісної вартості виробничих запасів

в залежності від шляхів їх надходження на підприємство
Справедливою вартістю запасів є:
— готової продукції і товарів — ціна реалізації за вирахуванням
витрат на реалізацію та суми надбавки (прибутку), виходячи з над-
бавки (прибутку) для аналогічної готової продукції та товарів;
— незавершеного виробництва — ціна реалізації готової про-
дукції за вирахуванням витрат на завершення, реалізацію та над-
бавки (прибутку), розрахованої за розміром прибутку аналогічної
готової продукції;
— матеріалів — відновлювальна вартість (сучасна собівар-
тість придбання).
Відновлювальна вартість — сучасна вартість придбання.
Не включаються до первісної вартості запасів, а належать до
витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені):
— понаднормові втрати і нестачі запасів;
144
— фінансові витрати (за винятком фінансових витрат, які
включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно
до П(С)БО 31 «Фінансові витрати»);
— витрати на збут;
— загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосе-
редньо не пов’язані з придбанням і доставкою запасів та приве-
денням їх до стану, в якому вони придатні для використання у
запланованих цілях.
Запаси надходять на підприємство у результаті:
— придбання у постачальників, у т. ч. підзвітними особами;
— виготовлення у виробництві;
— обміну на подібні або на неподібні активи;
— безоплатного одержання;
— ліквідації необоротних активів;
— внесення до зареєстрованого (пайового) капіталу;
— переведення з запасів, що враховувалися поза балансом;
— повернення переданих раніше як внесок до статутного ка-
піталу;
— переведення з необоротних активів;
— виявлення у результаті інвентаризації.
договори (контракти) купівлі-продажу — для придбання запасів
та договори підряду — для виконання робіт (надання послуг)
пов’язаних з придбанням запасів.
У процесі виконання договору може бути здійснено попере-
дню оплату, попереднє відвантаження запасів (виконання робіт,
надання послуг) у тому числі з розстрочкою платежу, надання
векселя в рахунок оплати, розрахунки шляхом заліку взаємної
заборгованості або обміну, шляхом повернення запасів.
Запаси можуть бути передані на комісію, або постачальник
може поступитися вимогою боргу від покупця іншому підпри-
ємству.
На запаси (виконані роботи, надані послуги) постачальник
(підрядник) надає (виставляє) рахунок (рахунок-фактуру). Отри-
мання рахунку не відображається в обліку.
Відповідно до умов договору (контракту) запаси можуть бути
одержані на складі постачальника, або ж вони можуть бути до-
ставлені постачальником покупцю.
Для одержання запасів на складі постачальника матеріально-
відповідальній особі покупця видається довіреність.
Сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, на-
сіння, добрива, інструмент, товари відпускаються покупцям або
145
передаються безплатно тільки за довіреністю (форма № М-2)
одержувачів.
При виписуванні довіреності перелік цінностей, які належить
отримати по ній, наводиться обов’язково із зазначенням назви і
кількості цінностей для одержання. Незаповнені рядки довірено-
сті прокреслюються.
До видачі довіреності особи інструктуються про порядок і те-
рміни використання та звітування про використання довіреності
або повернення невикористаної довіреності.
Довіреність на одержання цінностей видається тільки особам,
що працюють на даному підприємстві.
Довіреність підписується керівником та головним бухгалте-
ром підприємства або їх заступниками.
Забороняється видавати довіреності, які повністю або частко-
во не заповнені, не мають зразків підпису осіб, на ім’я яких вони
виписані.
Бланки довіреностей видаються після їх реєстрації у Журналі
реєстрації довіреностей (форма № М-3), який має бути пронуме-
рований, прошнурований та скріплений печаткою і підписами
керівника і головного бухгалтера підприємства.
Строк дії довіреності встановлюється в залежності від мож-
ливості одержання та вивозу відповідних цінностей за наря-
дом, рахунком, накладною або іншим документом, що їх замі-
нює, на підставі якого видана довіреність, однак, не більше як
на 10 днів.
Довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у поста-
чальника при першому відпуску цінностей.
Особа, якій видана довіреність, зобов’язана не пізніше насту-
пного дня після кожного випадку доставки на підприємство оде-
ржаних за довіреністю цінностей, незалежно від того, одержані
цінності за довіреністю повністю або частково, подати працівни-
ку підприємства, який здійснює виписування та реєстрацію дові-
реностей, документ про одержання нею цінностей та їх здачу на
склад (комору) або матеріально-відповідальній особі.
Невикористані довіреності повинні бути повернуті працівнику
підприємства, який здійснює виписування і реєстрацію довірено-
стей, не пізніше наступного дня після закінчення строку дії дові-
реності.
Про використання довіреності або повернення невикористаної
довіреності у журналі реєстрації довіреностей робиться відмітка
про номери документів (накладних, актів тощо) на одержані цін-
ності або про дату повернення довіреності. Повернуті невикорис-
146
тані довіреності гасяться надписом «невикористана» і зберіга-
ються протягом строку, встановленого для зберігання первинних
документів.
Особам, які не відзвітували про використання довіреності або
не повернули невикористану довіреність, строк дії якої закінчив-
ся, нова довіреність не видається.
Відповідальність за своєчасне та повне оприбуткування одер-
жаних за виданими довіреностями цінностей покладається на по-
садових осіб, яким надано право підписувати довіреності, а та-
кож на особу, яку призначено для виписування і реєстрації
виданих, повернутих і використаних довіреностей.
Не рідше одного разу на квартал із зазначенням їх нумерації
і кількості складається акт списання бланків довіреностей (форма
№ М-2а), який затверджується керівником підприємства.
Для обліку відпуску запасів стороннім організаціям викорис-
товується накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення)
матеріалів (форма № М-11).
Доставка запасів покупцю автомобільним транспортом офор-
мляється товарно-транспортною накладною (форма № 1-ТН).
Передача виконаних робіт (наданих послуг) здійснюється на під-
ставі акта приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).
Запаси на підприємствах зберігаються у спеціалізованих та
інших місцях (склади, комори тощо) зберігання. Склади можуть
бути загального та спеціалізованого призначення (центральні,
проміжні, експедиторські та інші). Організація зберігання запасів
на підприємстві здійснюється залежно від виду запасів, техноло-
гії виробництва, умов постачання, умов збуту тощо.
Приймання, зберігання, відпуск та облік запасів в місцях їх
зберігання здійснює матеріально-відповідальна особа (завідувач
складом, комірник).
Матеріально-відповідальними особами у місцях зберігання
запасів ведеться кількісний облік руху запасів.
При прийманні запасів матеріально відповідальна особа прово-
дить перевірку відповідності запасів асортименту, кількості, вазі,
обсягу площі і якості, які зазначені у супровідних документах.
Для обліку матеріалів, які надходять на підприємство від по-
стачальників чи з переробки застосовується прибутковий ордер
(форма № М-4). Прибутковий ордер в одному примірнику скла-
147
дається матеріально-відповідальною особою у день надходження
цінностей на склад.
Для оформлення надходження на склад бланків суворої звіт-
ності застосовується прибутково-видаткова накладна на бланки
суворої звітності (форма № СЗ-1).
У момент приймання матеріалів можуть бути виявлені нестачі
у межах норм природніх втрат у дорозі, а також з вини транспор-
тних організацій (постачальників).
При цьому оприбутковується лише фактична кількість запасів,
що надійшла.
Для оформлення приймання матеріальних цінностей, які ма-
ють кількісні та якісні розбіжності з даними супровідних доку-
ментів постачальника; а також при прийманні матеріалів, які
прибули без документів застосовується акт про приймання ма-
теріалів (форма № М-7). Після приймання цінностей акти з при-
кладанням документів (товарно-транспортних накладних) пере-
даються: один до бухгалтерії підприємства для обліку перемі-
щення (руху) матеріальних цінностей, а другий — відділу по-
стачання або юридичному відділу для направлення листа-
претензії постачальнику.
Акт у 2-х примірниках складається приймальною комісією з
обов’язковою участю матеріально-відповідальної особи та
представника відправника (постачальника) або представника
незацікавленої організації. Акт затверджується керівником
Для обліку та контролю за надходженням та оприбуткуванням
матеріальних цінностей застосовується журнал обліку вантажів,
що надійшли (форма № М-1).
Записи в журналі виконуються відділом постачання в міру
надходження матеріальних цінностей на склад підприємства на
основі товарно-транспортних документів, прибуткових ордерів,
актів приймання матеріалів. У журналі також роблять відмітки
про запитання, що пов’язані з розшуком вантажів, які не надійш-
ли. У цьому журналі записують дані про оплату рахунків, відмо-
ву від акцепту або суми часткового акцепту та інше.
Для обліку руху матеріалів на складі за кожним сортом, ви-
дом та розміром, заповнюється на кожний номенклатурний
номер матеріалу і ведеться матеріально-відповідальною осо-
бою (комірником, завідувачем складом) картка складського
обліку матеріалів (форма № М-12). Записи у картці виконують
на підставі первинних прибутково-видаткових документів у
день, коли відбувається операція.
148
Для характеристики матеріалів кожного номенклатурного но-
мера, що знаходиться в місцях зберігання призначений матеріа-
льний ярлик (форма № М-16).
Бланк ярлика заповнюється завідувачем складом на кожний
номенклатурний номер матеріальних цінностей. Заповнений усі-
ма необхідними даними ярлик прикріплюється до місця зберіган-
ня матеріальних цінностей та служить для них паспортом.
Для реєстрації прибутково-видаткових документів, які зда-
ються до бухгалтерії застосовується реєстр приймання-здачі до-
кументів (форма № М-13).
Реєстр складається в одному примірнику матеріально-відпо-
відальною особою та здається до бухгалтерії підприємства разом
з первинними документами та необхідними додатками.
З метою організації бухгалтерського обліку запасів розпоряд-
чим документом, затвердженим (схваленим) власником, визна-
чаються:
— форми первинних документів, що використовуються для
оформлення руху запасів, які непередбачені типовими формами
первинного обліку;
— порядок обліку (ідентифіковано чи загалом) транспортно-
заготівельних витрат, застосування окремого субрахунку обліку
транспортно-заготівельних витрат;
— метод оцінки вибуття запасів;
— періодичність визначення середньозваженої собівартості
одиниці запасів.
Також у цьому документі додатково можуть бути визначені:
— правила документообороту і технологія обробки облікової
інформації, порядок контролю за рухом запасів та відповідаль-
ність посадових осіб;
— порядок аналітичного обліку запасів;
— одиниця натурального виміру запасів для кожної одиниці
бухгалтерського обліку.
Для узагальнення інформації про наявність і рух належних
підприємству запасів сировини і матеріалів (у тому числі сирови-
на й матеріали, які є в дорозі та в переробці), будівельних матері-
алів, запасних частин, матеріалів сільськогосподарського призна-
149
чення, палива, тари й тарних матеріалів, відходів основного ви-
робництва призначено рахунок 20 «Виробничі запаси».
За дебетом цього рахунку відображаються надходження запа-
сів на підприємство, їх дооцінка, за кредитом — витрачання на
виробництво (експлуатацію, будівництво), переробку, відпуск
(передачу) на сторону, уцінка тощо (табл. 3.1—3.3).
Таблиця 3.1
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З НАДХОДЖЕННЯ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ
У РЕЗУЛЬТАТІ ПРИДБАННЯ (НА УМОВАХ ПОПЕРЕДНЬОЇ ОПЛАТИ)
з/п

банку кошти як аванс постачальникам
3. Оприбутковані виробничі запаси, одержані від
постачальників:
— на вартість виробничих запасів 20 631
5. Одержані послуги (транспортні, страхування, збе-
рігання тощо), пов’язані з придбанням виробни-
чих запасів, від інших кредиторів:
банку кошти для погашення заборгованості перед 631, 685 311
іншими кредиторами
7. Нараховані, пов’язані з придбанням виробничих
запасів (розвантаження, складування тощо):
— заробітна плата 20 661
— єдиний соціальний внесок 20 65
150
Таблиця 3.2
У РЕЗУЛЬТАТІ ПРИДБАННЯ (НА УМОВАХ НАСТУПНОЇ ОПЛАТИ)
з/п
1. Оприбутковані виробничі запаси, одержані від по-
стачальників:
банку кошти постачальникам за придбані вироб- 631 311
ничі запаси
рігання тощо), пов’язані з придбанням виробничих
запасів, від інших кредиторів:
Таблиця 3.3
ТА ВИЯВЛЕННІ ПРИ ЦЬОМУ НЕСТАЧ
з/п
371 311
— на вартість виробничих запасів, що надійшли 20 631
— на суму податкового кредиту з ПДВ, що відно- 641 631
ситься до виробничих запасів, що надійшли
151
з/п

рігання тощо), пов’язані з придбанням виробни-
чих запасів, від інших кредиторів:


7. Пред’явлена постачальникам (транспортним ор-

ганізаціям) і визнана претензія за нестачу вироб- 374 715
ничих запасів (штрафи, пені, неустойки)

311 374
банку кошти, що надійшли у погашення претензії
Товарно-матеріальні цінності, що не відповідають умовам до-

говору, приймаються на відповідальне зберігання.
Запаси, що надійшли від постачальника і не відповідають кри-
теріям визнання активу у зв’язку з невідповідністю стандартам,
умовам угод, технічним умовам тощо, відображаються на поза-
балансових рахунках до узгодження ціни з постачальником за
справедливою вартістю або ціною, вказаною в документах поста-
чальника.
Облік прийнятих товарно-матеріальних цінностей на відпові-
дальне зберігання ведеться на позабалансовому субрахунку 023
«Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні» рахунку 02
«Активи на відповідальному зберіганні» (табл. 3.4).
152
Таблиця 3.4
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З НАДХОДЖЕННЯ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ,
ЩО НЕ ВІДПОВІДАЮТЬ УМОВАМ ДОГОВОРУ
з/п
стачальників 023 —
Аналітичний облік товарно-матеріальних цінностей, прийнятих на

відповідальне зберігання, ведеться по підприємствах-власниках, за
видами, сортами та місцями зберігання. Цінності, що залишені на
відповідальне зберігання, мають зберігатися окремо від власних.
Запаси можуть надходити на підприємство у результаті обмі-
ну (табл. 3.5-3.6).
Таблиця 3.5
У РЕЗУЛЬТАТІ ОБМІНУ (НА ПОДІБНІ АКТИВИ)
з/п
2. Списані подібні виробничі запаси, передані покупцям:
Таблиця 3.6
У РЕЗУЛЬТАТІ ОБМІНУ (НА НЕПОДІБНІ АКТИВИ)
з/п
153
з/п
2. Списані виробничі запаси 943 20
3. Реалізовані неподібні виробничі запаси, передані
покупцям:
— доходи 712 791
Підприємство може одержати виробничі запаси безоплатно.

Безоплатне одержання виробничих запасів може здійснювати-
ся з ініціативи суб’єкта господарювання, за рішенням органів
влади або у порядку цільового фінансування (табл. 3.7).
Таблиця 3.7
У РЕЗУЛЬТАТІ БЕЗОПЛАТНОГО ОДЕРЖАННЯ
ТА У ПОРЯДКУ ЦІЛЬОВОГО ФІНАНСУВАННЯ
з/п
1. Оприбутковані виробничі запаси, безоплатно
одержані 20 718
рігання тощо), пов’язані з безоплатним одержан-
ням виробничих запасів, від інших кредиторів:
4. Оприбутковані виробничі запаси, одержані у по-
рядку цільового фінансування 20 48
154
Виробничі запаси можуть надійти на підприємство у резуль-
таті ліквідації його необоротних активів (табл. 3.8).
Таблиця 3.8
У РЕЗУЛЬТАТІ ЛІКВІДАЦІЇ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВА
з/п
1. Оприбутковані виробничі запаси (металобрухт, за-
пасні частини, макулатура тощо), одержані від лік- 20 746
відації необоротних активів підприємства
Підприємство може одержати виробничі запаси і як внесок до

зареєстрованого (пайового) капіталу.
Документом, що містить висновки про вартість майна та під-
тверджує виконані процедури з оцінки майна суб’єктом оціноч-
ної діяльності — суб’єктом господарювання відповідно до дого-
вору є звіт про оцінку майна (табл. 3.9).
Таблиця 3.9
У РЕЗУЛЬТАТІ ВНЕСЕННЯ ДО ЗАРЕЄСТРОВАНОГО
(ПАЙОВОГО) КАПІТАЛУ
з/п
1. Зареєстрований статутний капітал підприємства і від-
46 40
ображена заборгованість його засновників (учасників)
2. Оприбутковані виробничі запаси, одержані як вне-
ски від засновників (учасників) до зареєстровано- 20 46
го (пайового) капіталу підприємства
3. Одержані послуги (транспортні, страхування, збері-
гання тощо), пов’язані з одержанням від засновників
(учасників) виробничих запасів, від інших кредиторів:
155
У Балансі підприємства інформація про вартість запасів, сиро-
вини, основних і допоміжних матеріалів, палива, покупних на-
півфабрикатів і комплектуючих виробів, запасних частин, тари,
будівельних матеріалів та інших матеріалів, призначених для
споживання в ході нормального операційного циклу відобража-
ється у додатковій статті 1101 «Виробничі запаси» розділу ІІ ак-
тиву балансу.

та облік вибуття виробничих запасів
При відпуску запасів у виробництво, з виробництва, продаж та

іншому вибутті оцінка їх здійснюється за одним з таких методів:
— ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;
— середньозваженої собівартості;
— собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);
— нормативних затрат;
— ціни продажу.
Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають
однакове призначення та однакові умови використання, застосо-
вується тільки один із наведених методів.
Запаси, які відпускаються, та послуги, що виконуються для
спеціальних замовлень і проектів, а також запаси, які не заміню-
ють одне одного, оцінюються за ідентифікованою собівартістю.
Оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться щодо
кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких
запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному
місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного мі-
сяця і одержаних у звітному місяці запасів (формула 3.1).
Зп + Зн
Сзв = (3.1)
Кп + Кн
де, Сзв — оцінка за середньозваженою собівартістю;

Зп — вартість залишку запасів на початок звітного місяця;
Зн — вартість одержаних у звітному місяці запасів;
Кп — кількість запасів на початок звітного місяця;
Кн — одержані у звітному місяці запаси.
Оцінка кожної операції з вибуття запасів може здійснюватись

за середньозваженою собівартістю діленням сумарної вартості
156
таких запасів на дату операції на сумарну кількість запасів на да-
ту операції (формула 3.2).
∑з
Зв = (3.2)
∑к
де, Зв — оцінка кожної операції з вибуття запасів;

∑з — сумарна вартість запасів на дату операції;
∑к — сумарна кількість запасів на дату операції.
Оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущенні, що

запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надхо-
дили на підприємство (відображені у бухгалтерському обліку),
тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж
та інше вибуття), оцінюються за собівартістю перших за часом
надходження запасів.
Оцінка за нормативними затратами полягає у застосуванні
норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встано-
влені підприємством з урахуванням нормальних рівнів викори-
стання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін.
Для забезпечення максимального наближення нормативних за-
трат до фактичних норм затрат і ціни повинні регулярно у но-
рмативній базі перевірятися і переглядатися. Оцінка продукції
за нормативними затратами коригується до фактичної вироб-
ничої собівартості.
Оцінка за цінами продажу заснована на застосуванні підпри-
ємствами роздрібної торгівлі середнього проценту торговельної
націнки товарів. Цей метод можуть застосовувати (якщо інші ме-
тоди оцінки вибуття запасів не виправдані) підприємства, що
мають значну і змінну номенклатуру товарів з приблизно одна-
ковим рівнем торговельної націнки. Собівартість реалізованих
товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) ва-
ртістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці
товари (формула 3.3).
Ст = Рт – ∑тн (3.3)
де, Ст — собівартість реалізованих товарів;
Рт — продажна (роздрібна) вартість реалізованих товарів;
∑тн — сума торговельної націнки на ці товари.
157
Сума торговельної націнки на реалізовані товари визначається
як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і
середнього відсотку торговельної націнки (формула 3.4).
∑тн = Рт  %тн (3.4)
де, ∑тн — сума торговельної націнки на реалізовані товари;

Рт — продажна (роздрібна) вартість реалізованих товарів;
%тн — середній відсоток торговельної націнки.
Середній відсоток торговельної націнки визначається діленням

суми залишку торговельних націнок на початок звітного місяця і
торговельних націнок у продажній вартості одержаних у звітному
місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку то-
варів на початок звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості
одержаних у звітному місяці товарів (формула 3.5).
Зтнп + Тнн
%тн = (3.5)
Ртп + Ртн
де, %тн — середній відсоток торговельної націнки;
Зтнп — залишок торговельних націнок на початок звітного
місяця;
Тнн — торговельні націнки у продажній вартості одержаних у
звітному місяці товарів;
Ртп — продажна (роздрібна) вартість залишку товарів на по-
чаток звітного місяця;
Ртн — продажна (роздрібна) вартість одержаних у звітному
місяці товарів.
Запаси вибувають з підприємства у результаті:

— відпуску у виробництво;
— реалізації;
— безоплатної передачі;
— ліквідації (псування);
— переведення до необоротних активів;
— переведення до запасів, що враховуються поза балансом;
— повернення запасів, одержаних як внесок до статутного ка-
піталу;
— не виявлення у результаті інвентаризації.
158
Для оформлення відпуску матеріалів, що систематично ви-
трачаються при виготовленні продукції, а також для поточного
контролю за додержанням встановлених лімітів відпуску мате-
ріалів на виробничі потреби, є виправдувальним документом
для списання матеріальних цінностей зі складу використовуються
лімітно-забірна картка (форми № М-8 та М-9, М-28 та М-28а).
Лімітно-забірні картки виписуються відділом постачання або
плановим відділом на одне або декілька найменувань матеріалів
(номенклатурних номерів) у двох примірниках. Один примірник
до початку місяця передається цеху (дільниці) — споживачу ма-
теріалів, другий — складу або кладовій цеху (дільниці). Відпуск
матеріалів у виробництво здійснюється складом при пред’явленні
представником цеху свого примірника лімітно-забірної картки.
Комірник відмічає в обох примірниках дату та кількість відпу-
щеного матеріалу, після чого визначає залишок ліміту за кожним
номенклатурним номером матеріалів. В лімітно-забірній картці
цеху (дільниці) розписується комірник, а в лімітно-забірній карт-
ці складу — представник цеху (дільниці).
Лімітно-забірна картка призначена:
— форма № М-8 — для багаторазового відпуску одного номе-
нклатурного номера матеріалів на один місяць;
— форма № М-9 — для чотирьохразового відпуску лімітова-
них матеріалів, що відносяться на один вид витрат (замовлення
на один місяць та на різноманітні види витрат (замовлень));
— форма № М-28 для відпуску матеріалів на будівельні
об’єкти ведеться протягом усього періоду будівництва і знахо-
диться у виконавця робіт.
Здача складом лімітно-забірних карток в бухгалтерію здійс-
нюється після використання ліміту.
Оформлені лімітно-забірні картки разом з первинними доку-
ментами подаються до матеріального звіту та здаються комірни-
ком і виробником робіт в бухгалтерію. В бухгалтерії згідно зі зві-
том складу перевіряється правильність списання матеріалів на
виробництво по кожному об’єкту та ділянці в цілому.
Для обліку відпуску матеріалів понад встановленого ліміту
або при заміні матеріалів (є основою для списання матеріалів зі
складу) використовується акт-вимога на заміну (додатковий від-
пуск) матеріалів (форма № М-10).
Акт-вимога виписується на один вид матеріалів та його бага-
торазовий відпуск у межах ліміту у двох примірниках: один при-
мірник для одержувача (цеху, дільниці та т.п.), другий — для
складу.
159
Комірник відмічає в обох примірниках акту-вимоги дату та кі-
лькість відпущеного матеріалу, після чого визначає залишок.
В акті-вимозі одержувача (цеху, дільниці та т.п.) розписується
завідуючий складом (комірник), в акті-вимозі складу — предста-
вник одержувача (цеху, дільниці).
Здача актів-вимог до бухгалтерії здійснюється після видачі
всієї кількості матеріалу, що вимагається.
Понадлімітний відпуск матеріалів та заміна одних видів матері-
алу іншими допускається тільки з дозволу директора підприємства
(організації), головного інженера або осіб, на те уповноважених, і
після погодження з відповідними відділами підприємства.
Для обліку руху матеріальних цінностей в середині підприєм-
ства та їх відпуску господарствам свого підприємства, що розта-
шовані за межами його території, а також стороннім організаціям
використовується накладна-вимога на відпуск (внутрішнє пере-
міщення) матеріалів (форма № М-11).
Накладна-вимога виписується в двох примірниках і підпису-
ється головним бухгалтером.
У випадку відпуску матеріалів господарствам свого підприєм-
ства один примірник передається одержувачам (цеху, дільниці та
т.п.), другий — складу, який потім передається до бухгалтерії.
У випадку внутрішнього переміщення матеріалів накладну-
вимогу складає матеріально відповідальна особа складу (цеху),
що здає цінності. Один примірник служить складу (цеху), що
здає, основою для списання цінностей, а другий — складу (цеху),
що приймає для оприбуткування цінностей.
У випадку відпуску матеріальних цінностей господарствам
свого підприємства, що розташовані за межами його території,
або стороннім організаціям накладну-вимогу виписують на ос-
нові договорів, нарядів і інших відповідних документів. Пер-
ший примірник передають складу як основу для відпуску ма-
теріалів, другий — одержувачеві матеріалів. При відпуску
матеріалів самовивозом накладну-вимогу підписану одержува-
чем, комірник передає в бухгалтерію для виписки розрахунко-
во-платіжних документів, якщо матеріали відпускалися із на-
ступною оплатою.
Для реєстрації прибутково-видаткових документів, які зда-
ються до бухгалтерії застосовується реєстр приймання-здачі до-
кументів (форма № М-13).
Реєстр складається в одному примірнику матеріально-
відповідальною особою та здається до бухгалтерії підприємства
разом з первинними документами та необхідними додатками.
160
На підприємствах, які обліковують матеріали за оперативно-
бухгалтерським методом ведеться відомість обліку залишків ма-
теріалів на складі (форма № М-14). Відомість обліку залишків
заповнюють за данними карток складського обліку, перевірених
бухгалтерією. Вірогідність перенесення залишків до відомості
підтверджується підписом особи, яка перевіряє.
Для контролю за відхиленням фактичного залишку матеріалів
від встановлених норм запасу і для контролю залишків матеріа-
лів, що знаходяться без руху використовується сигнальна довідка
про відхилення фактичного залишку матеріалів від встановлених
норм запасу (форма № М-18).
Довідка складається в одному примірнику завідуючим скла-
дом (комірником), який повинен своєчасно повідомити відділу
постачання про відхилення фактичного залишку матеріалів від
встановленої норми запасу та про залишки матеріалів, що знахо-
дяться без руху.
Довідка заповнюється на підставі даних складського обліку ма-
теріалів. Критерій для включення даних у довідку встановлює від-
діл матеріально-технічного постачання підприємства (організації).
Вибуття запасів для реалізації оформлюється товарно-транспор-
тною накладною або накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє
переміщення) матеріалів, яку виписує уповноважена особа на осно-
ві господарського договору, дозволу керівника (табл. 3.10-3.12).
Таблиця 3.10
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ВИБУТТЯ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ
У РЕЗУЛЬТАТІ ЗДІЙСНЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
з/п
1. Відпущені виробничі запаси:
— на роботи з капітального будівництва і капі-
15 20
тального ремонту необоротних активів
— на переробку на давальницьких умовах 20 20
— на виробництво (виготовлення продукції,
23 20
виконання робіт, надання послуг)
— на виправлення браку 24 20
— на підготовку та освоєння нових видів про-
39 20
дукції, технологій
— на загальновиробничі потреби 91 20
— на адміністративні (загальногосподарські)
92 20
потреби
161
з/п
— на збут готової продукції 93 20
— на проведення досліджень і розробок 941 20
— житлово-комунального та культурно-
949 20
побутового призначення
— на демонтаж (ліквідацію) об’єктів необорот-
976 20
них активів
793 976
Таблиця 3.11
У РЕЗУЛЬТАТІ РЕАЛІЗАЦІЇ (НА УМОВАХ ПОПЕРЕДНЬОЇ ОПЛАТИ)
з/п
2. Нараховане податкове зобов’язання з ПДВ 643 641
4. Реалізовані виробничі запаси, передані покупцям:
— на договірну вартість виробничих запасів 377 712
рігання тощо), пов’язані з реалізацією виробничих
запасів, від інших кредиторів:
— доходи 712 791
162
Таблиця 3.12
У РЕЗУЛЬТАТІ РЕАЛІЗАЦІЇ (НА УМОВАХ НАСТУПНОЇ ОПЛАТИ)
з/п
— на договірну вартість виробничих запасів 377 712
3. Одержані послуги (транспортні, страхування,
зберігання тощо), пов’язані з реалізацією вироб-
ничих запасів, від інших кредиторів:
банку кошти, що надійшли від покупців за реалі- 311 377
зовані виробничі запаси
— доходи 712 791
Запаси можуть вибувати з підприємства у результаті обміну

(табл. 3.13-3.14).
Таблиця 3.13
з/п
1. Списані виробничі запаси, передані покупцям:
163
з/п
2. Оприбутковані подібні виробничі запаси, одержа-
ні від постачальників:
Таблиця 3.14
з/п

3. Оприбутковані неподібні виробничі запаси, одер-
жані від постачальників:
— доходи 712 791
Підприємство може передати виробничі запаси безоплатно.

Безоплатна передача виробничих запасів може здійснюватися
з ініціативи суб’єкта господарювання та за рішенням органів
влади (табл. 3.15).
164
Таблиця 3.15
У РЕЗУЛЬТАТІ БЕЗОПЛАТНОЇ ПЕРЕДАЧІ
з/п
Виробничі запаси можуть вибувати з підприємства у резуль-

таті псування (табл. 3.16).
Таблиця 3.16
У РЕЗУЛЬТАТІ ПСУВАННЯ
з/п
рігання тощо), пов’язані з ліквідації зіпсованих
виробничих запасів, від інших кредиторів:
Підприємство може передати виробничі запаси і як внесок до за-

реєстрованого (пайового) капіталу інших підприємств (табл. 3.17).
Майнові інтереси підприємства пов’язані з володінням, корис-
туванням і розпорядженням майном можуть бути застраховані
(майнове страхування).
У разі списання запасів, які вибувають в результаті аварії або
стихійного лиха, до акту додається копія акта аварії і зазначають-
ся обставини стихійного лиха.
165
Таблиця 3.17
У РЕЗУЛЬТАТІ ВНЕСЕННЯ ДО ЗАРЕЄСТРОВАНОГО (ПАЙОВОГО)
КАПІТАЛУ ІНШИХ ПІДПРИЄМСТВ
з/п
1. Відображені фінансові інвестиції, що вказані у

14 685
статутних документах
3. Реалізовані виробничі запаси, передані до зареєс-
трованого (пайового) капіталу інших підпри-
ємств:
— доходи 712 793
Підприємство ж отримує відшкодування від страхової компанії.

Запаси, що не відповідають умовам договору, мають бути по-
вернені постачальнику.
Повернення цінностей з відповідального зберігання здійсню-
ється за умови подання довіреності підприємства, яке ці цінності
передало на відповідальне зберігання (табл. 3.18).
Таблиця 3.18
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ВИБУТТЯ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ,
ЩО НЕ ВІДПОВІДАЮТЬ УМОВАМ ДОГОВОРУ
з/п
1. Повернуті постачальникам виробничі запаси, що
— 023
знаходилися на відповідальному зберіганні
166
та облік транспортно-заготівельних витрат
Однією зі складових первісної вартості запасів, що придбані

за плату, є транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготів-
лю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажу-
вальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту
до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ри-
зиків транспортування запасів).
Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється
на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно роз-
поділяється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця
і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно
передані тощо) за звітний місяць.
Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визнача-
ється діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат
на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за
звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запа-
сів, що надійшли за звітний місяць (формула 3.6).
ТЗВп + ТЗВн
%ТЗВ = (3.6)
Зп + Зн
де, %ТЗВ — середній відсоток транспортно-заготівельних ви-
трат;
ТЗВп — залишок транспортно-заготівельних витрат на поча-
ток звітного місяця;
ТЗВн — транспортно-заготівельні витрати за звітний місяць;
Зп — залишок запасів на початок місяця;
Зн — запаси, що надійшли за звітний місяць.
Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до

запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка
транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з
відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції
з якими відображено вибуття цих запасів (формула 3.7).
∑ТЗВ = %ТЗВ х Зв (3.7)
де, ∑ТЗВ — сума транспортно-заготівельних витрат;

%ТЗВ — середній відсоток транспортно-заготівельних витрат;
Зв — вартість запасів, що вибули.
167
Документальне оформлення транспортно-заготівельних витрат
здійснюється товарно-транспортними накладними, актами при-
ймання-передачі виконаних робіт, податковими накладними тощо.
Узагальнення інформації про транспортно-заготівельні ви-
трати здійснюється на окремому субрахунку рахунка 20 «Ви-
робничі запаси».
Списуються транспортно-заготівельні витрати в залежності
від напрямку використання запасів, до яких вони відносяться
(табл. 3.19).
Таблиця 3.19
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З СПИСАННЯ ТРАНСПОРТНО-ЗАГОТІВЕЛЬНИХ ВИТРАТ
з/п
1. Списані транспортно-заготівельні витрати:
— на роботи з капітального будівництва і капі-
15 20
тального ремонту необоротних активів
— на переробку на давальницьких умовах 20 20
— на виробництво (виготовлення продукції,
23 20
виконання робіт, надання послуг)
— на виправлення браку 24 20
— на підготовку та освоєння нових видів про-
39 20
дукції, технологій
— на загальновиробничі потреби 91 20
— на адміністративні (загальногосподарські)
92 20
потреби
— на збут готової продукції 93 20
— на проведення досліджень і розробок 941 20
949 20
— на демонтаж (ліквідацію) об’єктів необорот-
976 20
793 976
168
У Балансі підприємства інформація про транспортно-заготі-
вельні витрати відображається у додатковій статті 1101 «Вироб-
ничі запаси» розділу ІІ активу балансу.

та облік малоцінних та швидкозношуваних предметів
Для здійснення господарської діяльності підприємство може

володіти малоцінними та швидкозношуваними предметами.
Малоцінні та швидкозношувані предмети — предмети, що
використовуються протягом не більше одного року або нормаль-
ного операційного циклу, якщо він більше одного року.
До малоцінних та швидкозношуваних предметів належать зо-
крема: інструменти, господарський інвентар, спеціальне осна-
щення, спеціальний одяг тощо.
Документальне оформлення та облік надходження малоцінних
та швидкозношуваних предметів здійснюється аналогічно до до-
кументального оформлення та обліку виробничих запасів.
З метою забезпечення збереження вказаних предметів в екс-
плуатації підприємство повинно організувати належний контроль
за їх рухом, зокрема оперативний облік у кількісному вираженні.
Для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух
малоцінних та швидкозношуваних предметів, що належать під-
приємству та знаходяться у складі запасів призначено рахунок 22
«Малоцінні та швидкозношувані предмети».
За дебетом цього рахунку відображаються за первісною варті-
стю придбані (отримані) або виготовлені малоцінні та швидко-
зношувані предмети, за кредитом — за обліковою вартістю від-
пуск малоцінних та швидкозношуваних предметів в експлуата-
цію із списанням на рахунки обліку витрат, а також списання не-
стач і втрат від псування таких предметів (табл. 3.20-3.21).
Таблиця 3.20
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З НАДХОДЖЕННЯ МАЛОЦІННИХ
ТА ШВИДКОЗНОШУВАНИХ ПРЕДМЕТІВ У РЕЗУЛЬТАТІ ПРИДБАННЯ
з/п
371 311
169
з/п
3. Оприбутковані малоцінні та швидкозношувані
предмети, одержані від постачальників:
— на вартість малоцінних та швидкозношуваних
22 631
предметів
гання тощо), пов’язані з придбанням малоцінних та
швидкозношуваних предметів, від інших кредиторів:
Таблиця 3.21
ТА ШВИДКОЗНОШУВАНИХ ПРЕДМЕТІВ У РЕЗУЛЬТАТІ ПРИДБАННЯ
з/п
— на вартість малоцінних та швидкозношуваних
22 631
предметів
банку кошти постачальникам за придбані мало- 631 311
цінні та швидкозношувані предмети
170
з/п
рігання тощо), пов’язані з придбанням малоцінних
та швидкозношуваних предметів, від інших креди-
торів:
Малоцінні та швидкозношувані предмети можуть надходити

на підприємство у результаті обміну (табл. 3.22-3.23).
Таблиця 3.22
ТА ШВИДКОЗНОШУВАНИХ ПРЕДМЕТІВ У РЕЗУЛЬТАТІ ОБМІНУ
(НА ПОДІБНІ АКТИВИ)
з/п
— на вартість малоцінних та швидкозношуваних 22 631
предметів
2. Списані подібні малоцінні та швидкозношувані
предмети, передані покупцям:
предметів
171
Таблиця 3.23
ТА ШВИДКОЗНОШУВАНИХ ПРЕДМЕТІВ У РЕЗУЛЬТАТІ ОБМІНУ
(НА НЕПОДІБНІ АКТИВИ)
з/п
предметів
2. Списані малоцінні та швидкозношувані предмети 943 22
3. Реалізовані неподібні малоцінні та швидкозношу-
вані предмети, передані покупцям:
предметів
— доходи 712 791
Малоцінні та швидкозношувані предмети можуть надходити

на підприємство у результаті виготовлення, безоплатного одер-
жання (у порядку цільового фінансування), як внесок до зареєст-
рованого (пайового) капіталу (табл. 3.24).
Аналітичний облік малоцінних та швидкозношуваних предме-
тів ведеться за видами предметів по однорідних групах, установ-
лених, виходячи з потреб підприємства.
У Балансі підприємства інформація про малоцінні та швидко-
зношувані предмети відображається у додатковій статті 1101
«Виробничі запаси» розділу ІІ активу балансу.
Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, що пе-
редані в експлуатацію, виключається зі складу активів (списуєть-
ся з балансу) з подальшою організацією оперативного кількісно-
го обліку таких предметів за місцями експлуатації і відповідними
особами протягом строку їх фактичного використання.
172
Таблиця 3.24
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З НАДХОДЖЕННЯ
МАЛОЦІННИХ ТА ШВИДКОЗНОШУВАНИХ ПРЕДМЕТІВ
У РЕЗУЛЬТАТІ ЗДІЙСНЕННЯ ІНШИХ ОПЕРАЦІЙ
з/п

предмети:
— виготовлені власними силами, або повернені з

виробництва 22 23
— безоплатно одержані 22 718
— одержані у порядку цільового фінансування 22 48
— одержані як внески від засновників (учасників)

до зареєстрованого (пайового) капіталу підприємс- 22 46
тва
— одержані від постачальників, що не відповіда-

ють умовам договору 023 —
Для обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів, ви-

даних під розписку робітнику чи бригадиру (для бригади) із роз-
давальної кладової цеху для тривалого користування застосову-
ється Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів
(форма № МШ-2).
Заповнюється в одному примірнику комірником на кожного
робітника, що одержав ці предмети.
Для оформлення поломки, та втрати інструментів (пристроїв)
та інших малоцінних та швидкозношуваних предметів застосову-
ється Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів
Складається в одному примірнику майстром і начальником
цеху (дільниці) на одного або декількох робітників.
При поломці, псуванні та втраті малоцінних та швидкозношу-
ваних предметів з вини робітника акт складається у двох примір-
173
никах. Один примірник залишається в цеху (на дільниці), а дру-
гий направляється у розрахункову частину бухгалтерії для утри-
мання у встановленому порядку з робітника вартості поламаного,
зіпсованого чи втраченого предмета.
На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а
також роботах, пов’язаних із забрудненням або несприятливими
метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно
за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття
та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та зне-
шкоджувальні засоби.
Роботодавець зобов’язаний забезпечити за свій рахунок при-
дбання, комплектування, видачу та утримання засобів індивідуа-
льного захисту відповідно до нормативно-правових актів з охо-
рони праці та колективного договору.
Для обліку видачі спецодягу, спецвзуття та запобіжних засо-
бів робітникам підприємств в індивідуальне користування за
встановленими нормами застосовується Відомість обліку видачі
(повернення) спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв
Заповнюється в двох примірниках комірником цеху (відділу,
дільниці) окремо на видачу і на повернення спецодягу, спецвзут-
тя та запобіжних засобів і оформляється відповідними підписами.
Один примірник передається до бухгалтерії, другий залишається
у комірника цеху (відділу, дільниці).
Для обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів, які
видаються робітникам підприємства в індивідуальне користуван-
ня за встановленими нормами застосовується Особова картка об-
ліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів (форма № МШ-
6). Картка ведеться в одному примірнику і зберігається у комір-
ника цеху (дільниці).
Для оформлення списання морально застарілих, зношених і
непридатних для подальшого використання інструментів (при-
строїв), спецодягу, спецвзуття, запобіжних засобів по закінченню
строку носки, інших малоцінних та швидкозношуваних предме-
тів і здача їх у комору для утилю застосовується Акт на списання
малоцінних та швидкозношуваних предметів (форма № МШ-8).
Акт складається в одному примірнику комісією на підставі разо-
вих актів вибуття малоцінних і швидкозношуваних предметів
(форма № МШ-4). Після здачі списаних предметів до комори
для утилю акт із розпискою комірника здається до бухгалтерії
(табл. 3.25).
174
Таблиця 3.25
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ВИБУТТЯ
МАЛОЦІННИХ ТА ШВИДКОЗНОШУВАНИХ ПРЕДМЕТІВ
з/п
1. Відпущені малоцінні та швидкозношувані пред-
мети:
— на роботи з капітального будівництва і капіта-
льного ремонту необоротних активів 15 22
— на виробництво (виготовлення продукції, ви-

конання робіт, надання послуг) 23 22
— на загальновиробничі, адміністративні (загаль-

ногосподарські) та збутові потреби 91-93 22
— для реалізації іншим підприємствам 943 22

— на утримання об’єктів житлово-комунального
949 22
господарства і культурного призначення
— безоплатно іншому підприємству 949 22
2. Оприбутковані відходи від малоцінних та швид-
209 719
козношуваних предметів (металобрухт, ганчір’я)
— витрати 791 92-94
— доходи 719 791

та облік результатів інвентаризації виробничих запасів
та малоцінних та швидкозношуваних предметів

наявності товарно-матеріальних цінностей; установлення лишку
або нестачі цінностей шляхом зіставлення фактичної наявності з
175
даними бухгалтерського обліку; виявлення товарно-матеріальних
цінностей, які частково втратили свою первісну якість, а також
матеріальних цінностей, що не використовуються; перевірка до-
тримання умов та порядку збереження матеріальних цінностей;
перевірка реальності вартості зарахованих на баланс товарно-
матеріальних цінностей.
Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний створити
працівникам умови, необхідні для нормальної роботи і забезпе-
чення повного збереження дорученого їм майна.
Працівники зобов’язані бережливо ставитися до майна під-
приємства і вживати заходів до запобігання шкоді.
При знятті натуральних залишків з товарно-матеріальних цін-
ностей по кожному окремому складу, дільниці, об’єкту, які знахо-
дяться у матеріально-відповідальних осіб складається Інвентари-
заційний опис товарно-матеріальних цінностей (форма № М-21).
В опису вказуються: найменування матеріалів, їх номенклату-
рні номери, тип, сорт, розмір та інші ознаки відмінності. В кінці
інвентаризаційного опису підписуються усі члени комісії та ма-
теріально-відповідальні особи.
При інвентаризації товарно-матеріальних цінностей:
а) їх переважування, обмір, підрахунок проводиться у порядку
розміщення цінностей у даному приміщенні, не допускаючи без-
ладного переходу комісії від одного виду цінностей до іншого.
При зберіганні товарно-матеріальних цінностей в різних ізо-
льованих приміщеннях у однієї матеріально відповідальної особи
інвентаризація проводиться послідовно за місцями зберігання.
Після перевірки цінностей вхід до приміщення опломбується і
комісія переходить у наступне приміщення;
Визначення ваги (обсягу) навалочних матеріалів може прово-
дитися на основі обмірів і технічних розрахунків. Акти обмірів і
розрахунки додаються до описів.
б) інвентаризаційні описи складаються окремо на товарно-
матеріальні цінності, що знаходяться в дорозі, не оплачені у
строк покупцями відвантажені товари і цінності, та на ті, що пе-
ребувають на складах інших підприємств (на відповідальному
зберіганні, на комісії, у переробці);
У разі одержання відмови постачальника задовольнити прете-
нзію щодо недовантаження товарів або при одержанні від покуп-
ця претензії щодо недовантаження товарів проводиться вибіркова
інвентаризація тих товарів, на які заявлені вказані претензії.
в) кількість цінностей і товарів, що зберігаються в непошко-
дженій упаковці постачальника, може визначатися на підставі
176
документів при обов’язковій перевірці в натурі частини вказаних
цінностей;
г) на прибуткових документах на товарно-матеріальні ціннос-
ті, що надійшли на об’єкт і прийняті під час його інвентаризації
матеріально-відповідальною особою у присутності членів інвен-
таризаційної комісії за підписом її голови робиться відмітка «піс-
ля інвентаризації» з посиланням на дату опису, де записані ці
цінності;
д) на видаткових документах про товарно-матеріальні ціннос-
ті, які відпущені зі складу під час інвентаризації з дозволу керів-
ника підприємства і головного бухгалтера у присутності членів
інвентаризаційної комісії за підписом її голови, робиться відміт-
ка, та вони заносяться до окремого опису в порядку, аналогічно-
му для цінностей, що надійшли під час інвентаризації;
е) допускається складання групових інвентаризаційних описів
малоцінних та швидкозношуваних предметів, виданих в індиві-
дуальне користування працівників, із зазначенням у них відпові-
дальних за ці предмети осіб (на яких ведуться особові картки) з їх
розпискою в опису.
При регулюванні інвентаризаційних різниць:
а) взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортиці може
бути допущено тільки щодо товарно-матеріальних цінностей од-
накового найменування і в тотожній кількості за умови, що лиш-
ки і нестачі утворились за один і той же період, що перевіряється,
та однієї і тієї ж особи, яка перевіряється;
б) у разі, коли при заліку нестач лишками при пересортиці ва-
ртість цінностей, що виявились у нестачі, більше вартості цінно-
стей, що виявились у надлишку, різниця вартості повинна бути
віднесена на винних осіб.
Якщо конкретні винуватці пересортиці не встановлені, то су-
мові різниці розглядаються як нестачі цінностей понад норми
природного убутку з віднесенням їх до складу інших витрат опе-
раційної діяльності. За такими сумовими різницями в протоколах
інвентаризаційної комісії повинні бути наведені вичерпні пояс-
нення причин, за якими різниці не можуть бути віднесені на вин-
них осіб.
Перевищення вартості цінностей, що виявились у надлишку,
проти вартості цінностей, що виявились у нестачі при пересорти-
ці, відноситься на збільшення даних обліку відповідних матеріа-
льних цінностей та інших операційних доходів.
Інвентаризація заборгованості за нестачами і втратами від
псування цінностей повинна забезпечити перевірку причин, які
177
затримують розгляд матеріалів щодо виявленої нестачі та відне-
сення її на винних осіб або списання у встановленому порядку.
Затверджені результати інвентаризації відображаються в
бухгалтерському обліку підприємства в тому місяці, в якому
закінчена інвентаризація, але не пізніше грудня місяця звітно-
го року.
Суми нестач і втрат від псування цінностей до прийняття рі-
шення про конкретних винуватців відображаються на позабалан-
сових рахунках. Після встановлення осіб, які мають відшкодува-
ти втрати, належна до відшкодування сума зараховується до
складу дебіторської заборгованості (або інших активів) і доходу
звітного періоду.
Виявлені у процесі інвентаризації надлишки запасів оприбут-
ковуються за чистою вартістю реалізації запасів, якщо вони реа-
лізуються, або в оцінці можливого використання запасів, якщо
вони використовуються на самому підприємстві (табл. 3.26).
Таблиця 3.26
ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ І МАЛОЦІННИХ
ТА ШВИДКОЗНОШУВАНИХ ПРЕДМЕТІВ (НАДЛИШКИ)
з/п
1. Оприбутковані виявлені на підприємстві у резуль-
таті інвентаризації виробничі запаси та малоцінні 20, 22 719
та швидкозношувані предмети
Нестачі та втрати запасів, в межах встановлених норм природ-

нього убутку під час транспортування, відносяться на збільшення
первісної вартості оприбуткованих запасів такого найменування,
групи, видів.
Нестачі та втрати запасів в межах встановлених норм природ-
нього убутку під час зберігання, а також нестачі та втрати запасів
понад норми природнього убутку визнаються витратами звітного
періоду з відображенням їх фактичної собівартості (з урахуван-
ням транспортно-заготівельних витрат) (табл. 3.27).
178
Таблиця 3.27
ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ
(НЕСТАЧІ В МЕЖАХ ВСТАНОВЛЕНИХ НОРМ ПРИРОДНЬОГО УБУТКУ)
з/п
1. Списані невиявлені на підприємстві у результаті
інвентаризації виробничі запаси в межах встанов-
947 20
лених норм природнього убутку (всихання, випа-
ровування тощо)
Працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, за-

подіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення
покладених на них трудових обов’язків.
Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування)
матеріальних цінностей визначається шляхом проведення неза-
лежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки.
Збитки, завдані підприємству працівниками, які виконують
операції, пов’язані із закупівлею, продажем, обміном, перевезен-
ням, доставкою, пересиланням, зберіганням, сортуванням, паку-
ванням, обробкою або використанням у процесі виробництва до-
рогоцінних металів і дорогоцінного каміння, ювелірних, побуто-
вих і промислових виробів та матеріалів, виготовлених з викори-
станням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, відходів
та брухту, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, і
які є винними у розкраданні, знищенні (псуванні), недостачі або
наднормативних їх втратах (крім втрат, що сталися у зв’язку з
непередбаченими порушеннями технологічного процесу), якщо
вони допущені внаслідок недбалості у роботі, порушення спеціа-
льних правил, інструкцій, визначаються у розмірах відповідно до
Закону України «Про визначення розміру збитків, завданих під-
приємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псу-
ванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорого-
цінного каміння та валютних цінностей» від 06.06.1995 р.
№ 217/95-ВР.
Із сум, стягнутих, здійснюється відшкодування збитків, завда-
них підприємству, установі і організації з урахуванням фактич-
них витрат підприємства на відновлення пошкоджених або при-
дбання нових матеріальних цінностей та вартості робіт з їх
179
відновлення. Залишок коштів перераховується до державного
бюджету (табл. 3.28-3.29).
Таблиця 3.28
ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ І МАЛОЦІННИХ ТА ШВИДКОЗНОШУВАНИХ
ПРЕДМЕТІВ (НЕСТАЧІ — ЗА ВІДСУТНОСТІ ВИННОЇ ОСОБИ)
з/п
інвентаризації виробничі запаси та малоцінні та
швидкозношувані предмети:
— на вартість виробничих запасів та малоцінних 947 20, 22
та швидкозношуваних предметів
Таблиця 3.29
ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ ТА МАЛОЦІННИХ ТА ШВИДКОЗНОШУВАНИХ
ПРЕДМЕТІВ (НЕСТАЧІ — ВИННА ОСОБА ВСТАНОВЛЕНА)
з/п

інвентаризації виробничі запаси та малоцінні та 947 20, 22
швидкозношувані предмети
2. Нараховане відшкодування завданих збитків
винним особам:
— на суми відшкодувань 375 716
3. Відображені суми перевищення нарахованих
відшкодувань над сумами збитків, що підлягають 716 642
180
з/п
4. Відшкодовані винними особами нестачі шляхом:

банку коштів 311 375

— внесення виробничих запасів та малоцінних та 20, 22 375
швидкозношуваних предметів
банку кошти для розрахунків за податками та 641, 642 311
платежами
— доходи 716 791
Неякісне проведення інвентаризації матеріальних цінностей,

відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушен-
ням установленого порядку тягнуть за собою покарання, перед-
бачені ст. 1642 Кодексу України про адміністративні правопору-
шення.

та облік переоцінки виробничих запасів
та малоцінних та швидкозношуваних предметів
Підприємства і організації усіх форм власності провадять на

початок кожного місяця переоцінку товарно-матеріальних цінно-
стей за умови зміни цін на виробничі запаси і товари.
Переоцінці підлягають покупні товарно-матеріальні цінності
сировина, матеріали, конструкції і деталі, напівфабрикати, пали-
во, тара, запасні частини, устаткування для комплектування про-
дукції, що виробляється, будівельні матеріали, малоцінні і швид-
181
козношувані предмети, що знаходяться на складах і які не були в
експлуатації.
Підставою для визначення нової ціни в цьому випадку має бу-
ти документальне підтвердження постачальника за підписом ке-
рівника підприємства.
Уцінка проводиться товарів широкого вжитку і продукції ви-
робничо-технічного призначення, що залежалися (не мають збуту
більше трьох місяців) і не користуються попитом у споживачів, а
також таких товарів та продукції, які частково втратили свою пе-
рвісну якість, та надлишкових товарно-матеріальних цінностей
(матеріалів, комплектуючих виробів, інших матеріальних ціннос-
тей, що більше трьох місяців не можуть бути використані на ви-
робництво продукції, оскільки таку продукцію виробляти недо-
цільно за відсутності попиту на неї як на внутрішньому, так і на
зовнішньому ринках).
Уцінка товарів, продукції та надлишкових товарно-матері-
альних цінностей проводиться на виробничих і торговельних
підприємствах та в організаціях усіх форм власності, які вироб-
ляють продукцію, продають (постачають) товари, у міру потреби
за рішенням керівника (власника) підприємства.
Для проведення переоцінки виробничих запасів і товарів на
перше число кожного місяця провадиться інвентаризація їх наяв-
ності.
Запаси відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за
найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою варті-
стю реалізації.
Запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на
дату балансу їх ціна знизилась або вони зіпсовані, застаріли, або
іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду.
Чиста вартість реалізації запасів — очікувана ціна реаліза-
ції запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очіку-
ваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію.
Чиста вартість реалізації визначається по кожній одиниці за-
пасів вирахуванням з очікуваної ціни продажу очікуваних витрат
на завершення виробництва і збут.
Сума, на яку первісна вартість запасів перевищує чисту вар-
тість їх реалізації, та вартість повністю втрачених (зіпсованих або
тих, що не вистачає) запасів списуються на витрати звітного пе-
ріоду.
Суми дооцінки товарно-матеріальних цінностей відобража-
ються у підписаному відповідною комісією підприємства акті
(табл. 3.30).
182
Таблиця 3.30
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ДООЦІНКИ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ
І МАЛОЦІННИХ ТА ШВИДКОЗНОШУВАНИХ ПРЕДМЕТІВ
з/п
1. Проведена дооцінка виробничих запасів та мало-
цінних та швидкозношуваних предметів 20, 22 719
Уцінка запасів до чистої вартості реалізації оформлюється ак-

том уцінки (табл. 3.31).
Таблиця 3.31
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З УЦІНКИ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ
І МАЛОЦІННИХ ТА ШВИДКОЗНОШУВАНИХ ПРЕДМЕТІВ
з/п
1. Проведена уцінка виробничих запасів та малоцін-
946 20, 22
них та швидкозношуваних предметів
183
Запаси; звичайна діяльність; економічна вигода; виробничі запаси;
первісна вартість запасів; відновлювальна вартість; малоцінні та швид-
козношувані предмети; чиста вартість реалізації запасів.

1. Що таке запаси?
2. Як класифікуються запаси?
3. Коли запаси визнаються активом?
4. Що входить до складу виробничих запасів?
5. Які шляхи надходження виробничих запасів на підприємство? За
якою вартістю вони оприбутковуються?
6. Що входить до первісної вартості запасів придбаних за плату?
7. Якими документами оформлюється надходження та рух виробни-
чих запасів?
8. За якими методами здійснюється оцінка виробничих запасів при
їхньому вибутті?
9. Як визначаються транспортно-заготівельні витрати?
10. Як визначається середній відсоток транспортно-заготівельних
витрат?

1. Які шляхи вибуття виробничих запасів?
2. Якими документами оформляється реалізація виробничих запасів
покупцям?
3. Який метод оцінки виробничих запасів при їхньому вибутті не за-
стосовується в Україні і чому?
4. Як розподіляються транспортно-заготівельні витрати та відобра-
жається в обліку їхнє списання?
5. Що входить до складу малоцінних та швидкозношуваних предме-
тів? Як відображається в обліку їхнє списання?
6. Як відображаються в обліку матеріальні цінності які прийняті на
відповідальне зберігання?
7. Які особливості відображення в обліку обміну подібними та не-
подібними активами?
8. Як відображаються в обліку результати інвентаризації виробни-
чих запасів?
9. Як відображаються в обліку результати переоцінки виробничих
запасів?
10. Яким чином проводиться нарахування сум боржникам для від-
шкодування завданих збитків (нестач виробничих запасів)?
184
Завдання 1
Що не включається до первісної вартості придбаних виробничих за-
пасів:
а) суми ввізного мита;
б) понаднормові втрати і нестачі запасів;
в) суми непрямих податків.
Завдання 2
Норми Положення (стандарту) 9 «Запаси» не розповсюджуються на:
а) фінансові активи;
б) незавершені роботи за будівельними контрактами, включаючи
контракти з надання послуг, що безпосередньо пов’язані з ними;
в) незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою і
складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних
процесів.
Завдання 3
Запаси, які відпускаються та послуги, що виконуються для спеціа-
льних замовлень і проектів, а також запаси, які не замінюють одне од-
ного, оцінюються:
а) за середньозваженою собівартістю;
б) за нормативними затратами;
в) за ідентифікованою собівартістю.
Завдання 4
У примітках до фінансової звітності наводиться інформація про:
а) балансову (облікову) вартість запасів, які відображені за чистою
вартістю реалізації;
б) балансову (облікову) вартість запасів, переданих у переробку, на
комісію, в заставу;
в) поточні біологічні активи, якщо вони оцінюються за справедли-
вою вартістю.
Завдання 5
Визначити первісну вартість придбаних виробничих запасів (табл. 1):
185
Таблиця 1
ДАНІ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРВІСНОЇ ВАРТОСТІ ПРИДБАНИХ
№
з/п
1. Вартість придбаних виробничих запасів у постачальників 250 000
2. Сума податкового кредиту з ПДВ в рахунках постачаль-
50 000
ників
3. Суми транспортно-заготівельних витрат (рахунки транс-
16 000
портних організацій)
4. Сума податкового кредиту з ПДВ в рахунках транспорт-
3 200
них організацій
5. Нарахована заробітна плата за розвантаження виробничих
6 200
запасів
6. Нарахований єдиний соціальний внесок 2 300
а) 274 500;
б) 319 200;
в) 221 300.
Завдання 6
Визначити собівартість використаних виробничих запасів, застосо-
вуючи метод оцінки за середньозваженою собівартістю (табл. 2):
Таблиця 2
ДАНІ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ СОБІВАРТОСТІ ВИКОРИСТАНИХ
ЗА СЕРЕДНЬОЗВАЖЕНОЮ СОБІВАРТІСТЮ
№ Кількість, Сума,
Показники Ціна, грн.
з/п од. грн.
1. Залишок виробничих запасів на по-
25 000 10 250 000
чаток місяця
2. Надійшло виробничих запасів за мі-
сяць:
— 12 числа поточного місяця 32 000 12 384 000
3. Витрачені виробничі запаси у ви-
робництві:
— 25 числа поточного місяця 60 000 ? ?
*Середньозважену ціну округлити (рахувати без копійок)
186
а) 660 000;
б) 720 000;
в) 780 000.
Завдання 7
Визначити собівартість використаних виробничих запасів, застосовуючи
метод оцінки за собівартістю перших за часом надходження (табл. 3):
Таблиця 3
ДАНІ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ СОБІВАРТОСТІ ВИКОРИСТАНИХ
ЗА СОБІВАРТІСТЮ ПЕРШИХ ЗА ЧАСОМ НАДХОДЖЕННЯ
№ Кількість, Ціна, Сума,

Показники
з/п од. грн. грн.
1. Залишок виробничих запасів на по-
25 000 10 250 000
чаток місяця
2. Надійшло виробничих запасів за
місяць:
3. Витрачені виробничі запаси у вироб-
ництві:
— 25 числа поточного місяця 45 000 ? ?
а) 490 000;
б) 514 000;
в) 579 000.
Завдання 8
Визначити суму середнього відсотка ТЗВ, щодо використаних виро-
бничих запасів (табл. 4):
Таблиця 4
ДАНІ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ СУМИ СЕРЕДНЬОГО ВІДСОТКА ТЗВ,
ЩОДО ВИКОРИСТАНИХ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ

з/п
1. Залишок виробничих запасів на початок місяця 545 000
2. Залишок ТЗВ на початок місяця 15 000
187
Закінчення табл. 4
№
з/п
3. Надійшло виробничих запасів за місяць 850 000
4. ТЗВ по виробничих запасах, що надійшли за місяць 18 000
5. Середній відсоток ТЗВ ?
6. Відпущені виробничі запаси у виробництво 1 250 000
7. Сума ТЗВ за відпущеними у виробництво виробничими
?
запасами
а) 18 000;
б) 33 000;
в) 29 570.
Завдання 9
Якою кореспонденцією рахунків буде відображене в обліку оприбу-
ткування виробничих запасів, що надійшли від ліквідації необоротних
активів:
а) Дт 209 Кт 719;
б) Дт 209 Кт 710;
в) Дт 209 Кт 746.
Завдання 10
Якою кореспонденцією рахунків буде відображена в обліку дооцін-
ка вартості малоцінних та швидкозношуваних предметів:
а) Дт 22 Кт 414;
б) Дт 22 Кт 746;
в) Дт 22 Кт 719.
188
1. Закон України «Про охорону праці» від 14.10.1992 р. № 2694-ХІІ.

2. Закон України «Про визначення розміру збитків, завданих під-
приємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням),
недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння
та валютних цінностей» від 06.06.1995 р. № 217/95-ВР.
3. Закон України «Про страхування» від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР.
5. Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну
оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-ІІІ.
6. Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. № 322-VІІІ.
07.12.1984 р. № 8073-X.
8. Наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони
праці та гірничого нагляду «Про затвердження Положення про порядок за-
безпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та ін-
шими засобами індивідуального захисту» від 24.03.2008 р. № 53.
9. Наказ Міністерства економіки України, Міністерства фінансів
України «Про затвердження Положення про порядок уцінки і реалізації
продукції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку і продукції
виробничо-технічного призначення» від 10.09.1996 р. № 120/190.
пових форм первинного обліку бланків суворої звітності» від
11.03.1996 р. № 67.
пових форм первинних облікових документів з обліку малоцінних та
швидкозношуваних предметів» від 22.05.1996 р. № 145.
пових форм первинних облікових документів з обліку сировини та ма-
теріалів» від 21.06.1996 р. № 193.
13. Наказ Міністерства транспорту України «Про внесення змін та
доповнень до нормативно-правових актів» від 28.05.2002 р. № 334
[Правила складання актів (стаття 129 Статуту)].
11.08.1994 р. № 69.
ліку» від 24.05.1995 р. № 88.
189
струкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість» від
01.07.1997 р. № 141.
ження (стандарту) бухгалтерського обліку» від 20.10.1999 р. № 246
([П(С)БО 9 «Запаси»]).
від 30.11.1999 р. № 291.
([П(С)БО «Об’єднання підприємств»]).
ліку» від 29.12.2000 р. № 356.
дичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів» від
30.09.2003 р. № 561.
23. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Методич-
них рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів» від 10.01.2007 р. № 2.
01.11.2011 р. № 1379.
27. Порядок Міністерства економіки України, Міністерства фінансів
України «Порядок проведення дооцінки залишків товарно-матеріаль-
них цінностей» від 31.05.1993 р. № 37-20/248/07-104 (зі змінами від
09.08.1993 р. № 37-20/417).
28. Постанова Державного арбітражу при Раді міністрів СРСР «Про
затвердження Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-
технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю»
від 15.07.1965 р. № П-6.
29. Постанова Державного арбітражу при Раді міністрів СРСР «Про
затвердження Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-
технічного призначення і товарів народного споживання за якістю» від
25.04.1966 р. № П-7.
ложення про інвентаризацію майна державних підприємств, що прива-
тизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств
та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення
190
строку дії договору оренди або його розірвання)» від 02.03.1993 р.
№ 158.
32. Постанова Кабінету міністрів України «Деякі питання викорис-
тання бланків цінних паперів, документів суворої звітності, господар-
ська діяльність з виготовлення яких підлягає ліцензуванню» від
14.05.2012 р. № 456.
рядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення
(псування) матеріальних цінностей» від 22.01.1996 р. № 116.
34. Постанова Кабінету міністрів України «Про затвердження Пере-
ліку заходів і засобів з охорони праці, витрати на здійснення і придбан-
ня яких включаються до валових витрат» від 27.06.2003 р. № 994.
35. Розпорядження Кабінету міністрів України «Про включення до
валових витрат виробництва та обігу витрати платника податку на за-
безпеченя найманих працівників спеціальним одягом, взуттям тощо»
від 21.08.1997 р. № 462-р.
191
Розділ 4
ОБЛІК НЕОБОРОТНИХ МАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ
4.1. Основні засоби: економічна сутність та класифікація
4.2. Документальне оформлення та облік основних засобів
4.2.1. Документальне оформлення та облік надходження основних
засобів
4.2.2. Документальне оформлення та облік амортизації (зносу) ос-
новних засобів
4.2.3. Документальне оформлення та облік технічного обслугову-
вання і ремонту основних засобів
4.2.4. Документальне оформлення та облік вибуття основних засобів
4.3. Документальне оформлення та облік орендних операцій
4.3.1. Документальне оформлення та облік орендних операцій в
орендаря
4.3.2. Документальне оформлення та облік орендних операцій в
орендодавця
4.4. Документальне оформлення та облік інших необоротних мате-
ріальних активів
необоротних матеріальних активів
4.6. Документальне оформлення та облік переоцінки необоротних
матеріальних активів
— що таке основні засоби та їх класифікацію;
— як оцінюються основні засоби;
— що таке інші необоротні матеріальні активи та їх класифікацію;
— як оцінюються інші необоротні матеріальні активи;
— що таке орендні операції та їх класифікацію,
— складати первинні документи з обліку основних засобів та інших
необоротних матеріальних активів підприємства;
— обліковувати основні засоби та інші необоротні матеріальні акти-
ви підприємства;
— обліковувати орендні операції підприємства;
— проводити інвентаризацію основних засобів підприємства, інших
необоротних матеріальних активів та відображати її результати в обліку.
4.1. Основні засоби: економічна сутність та класифікація

нно володіти необхідними засобами праці: будівлями, обладнан-
ням, транспортними засобами тощо.
192
У бухгалтерському обліку такі засоби праці належать до осно-
вних засобів.
Основні засоби — матеріальні активи, які підприємство
утримує з метою використання їх у процесі виробництва/діяль-
ності або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду
іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-
культурних функцій, очікуваний строк корисного використання
(експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу,
якщо він довший за рік).
Строк корисного використання (експлуатації) — очікува-
ний період часу, протягом якого необоротні активи будуть вико-
ристовуватися підприємством або з їх використанням буде виго-
товлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції
(робіт, послуг).
При визначенні строку корисного використання (експлуатації)
слід ураховувати:
— очікуване використання об’єкта підприємством з урахуван-
ням його потужності або продуктивності;
— фізичний та моральний знос, що передбачається;
— правові або інші обмеження щодо строків використання
об’єкта та інші фактори.
Строк корисного використання (експлуатації) об’єкта основ-
них засобів переглядається в разі зміни очікуваних економічних
вигод від його використання.
Об’єкт основних засобів — це: закінчений пристрій з усіма
пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокре-
млений предмет, призначений для виконання певних самостійних
функцій; відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних
предметів однакового або різного призначення, що мають для їх
обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та
єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може викону-
вати свої функції, а комплекс — певну роботу тільки в складі
комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визна-
ченню основних засобів, або частина такого активу, що контро-
люється підприємством.
Якщо один об’єкт основних засобів складається з частин, які
мають різний строк корисного використання (експлуатації), то
кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку
як окремий об’єкт основних засобів.
Об’єкт основних засобів визнається активом, якщо:
— існує імовірність того, що підприємство отримає в майбут-
ньому економічні вигоди від його використання
193
— вартість його може бути достовірно визначена.
Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифіку-
ються за групами.
Група основних засобів — сукупність однотипних за техніч-
ними характеристиками, призначенням та умовами використання
необоротних матеріальних активів (рис. 4.1).
ГРУПИ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
Основні засоби — земельні ділянки

— капітальні витрати на поліпшення
земель, не пов’язані з будівництвом
— будівлі, споруди та передавальні
пристрої
— машини та обладнання
— транспортні засоби
— інструменти, прилади, інвентар (меблі)
— тварини
— багаторічні насадження
— інші основні засоби
Інші необоротні — бібліотечні фонди

матеріальні активи — малоцінні необоротні матеріальні
активи
— тимчасові (нетитульні) споруди
— природні ресурси
— інвентарна тара
— предмети прокату
— інші необоротні матеріальні активи
Рис. 4.1. Класифікація основних засобів за групами
Підприємство може розширювати зазначену класифікацію,

поділяючи у групах (підгрупах) основні засоби на власні, орен-
довані і такі, що перебувають в експлуатації, запасі, оренді, ре-
монті, на модернізації, реконструкції, добудові, часткової лікві-
дації тощо (рис. 4.2).
За натурально-речовим складом (фізичною формою) основні
засоби поділяються на земельні ділянки, будівлі і споруди, ма-
шини та обладнання, транспортні засоби, прилади, інвентар, інші
основні засоби.
194
ОСНОВНІ ЗАСОБИ
За натурально-речовим — земельні ділянки

складом — капітальні витрати на поліпшення земель,
не пов’язані з будівництвом
— будівлі, споруди та передавальні пристрої
— машини та обладнання
— транспортні засоби
— інструменти, прилади, інвентар (меблі)
— тварини
— багаторічні насадження
— інші основні засоби
За відношенням до процесу — виробничі

виробництва — невиробничі
За правом власності — власні

— орендовані
За використанням — діючі
— недіючі
— що знаходяться в запасі
— що знаходяться на консервації
За галузями економіки — промисловості

— будівництва
— сільського господарства
— транспорту
— зв’язку
За функціональним — подібні
призначенням та — неподібні
справедливою вартістю
Рис. 4.2. Класифікація основних засобів
За відношенням до процесу виробництва основні засоби поді-

ляються на виробничі і невиробничі:
— виробничі — основні засоби, які безпосередньо беруть
участь у процесі виробництва, або обслуговують його;
— невиробничі — основні засоби, які безпосередньо не бе-
руть участь у процесі виробництва — будівлі і споруди житлово-
комунального та культурно-побутового призначення, транспортні
засоби, обладнання тощо, які призначені для обслуговування
житлово-комунальних та культурно-побутових потреб насе-
лення.
195
За правом власності основні засоби поділяються на власні і
орендовані:
— власні — основні засоби, що належать даному підприємству;
— орендовані — основні засоби, що знаходяться у тимчасо-
вому користуванні.
За використанням основні засоби поділяються на діючі, неді-
ючі, що знаходяться в запасі або на консервації:
— діючі — основні засоби, що використовуються на підпри-
ємстві;
— недіючі — основні засоби, що не використовуються на під-
приємстві у даний період часу у зв`язку з їх реконструкцією або
ремонтом;
— що знаходяться в запасі — основні засоби, що призначені
для заміни тих, що вибули або ремонтуються;
— що знаходяться на консервації — основні засоби, що не ви-
користовуються на підприємстві у даний період часу у зв`язку з
консервацією його окремих цехів.
За галузями економіки основні засоби поділяються на основні
засоби промисловості, будівництва, сільського господарства,
транспорту та зв’язку.
Більша частина основних засобів належить до тих, що знахо-
дяться у промисловості і які безпосередньо пов`язані з процесом
виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг). У
свою чергу основні засоби промисловості поділяються на проми-
слово-виробничі; виробничі основні засоби інших галузей еко-
номіки; невиробничі.
До промислово-виробничих основних засобів належать будів-
лі, машини та обладнання, вимірювальні прилади, обчислюваль-
на техніка, транспортні засоби, інструмент, господарський інвен-
тар тощо.
До виробничих основних засобів інших галузей економіки нале-
жать основні засоби, які відображають специфіку їх діяльності (бу-
дівельні машини — для будівництва, торгове обладнання — для то-
ргівлі, трактори, комбайни — для сільського господарства тощо).
За функціональним призначенням та справедливою вартістю
основні засоби поділяються на подібні та неподібні.
Подібні (однорідні) об’єкти — об’єкти, які мають однакове
функціональне призначення та однакову справедливу вартість.
Якщо вказані ознаки не дотримуються, то обмінювані об’єкти
вважаються неподібними.
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку
інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні акти-
196
ви та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні
активи, а також розкриття інформації про них у фінансовій звіт-
ності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7
«Основні засоби».
— операції з біологічними активами, які пов’язані із сільсько-
господарською діяльністю та оцінені за справедливою вартістю,
зменшеною на очікувані витрати на місці продажу, особливості
обліку яких визначаються іншими П(С)БО;
— невідтворювані природні ресурси, особливості обліку яких
визначаються іншими П(С)БО.
— основні засоби, що утримуються з метою продажу, особли-
вості обліку яких визначаються іншими П(С)БО.
— інвестиційну нерухомість, особливості обліку якої визна-
чаються іншими П(С)БО.
Для узагальнення інформації про наявність і рух основних за-
собів, інших необоротних матеріальних активів, капітальних ін-
вестицій, а також зносу необоротних активів призначені рахунки
класу 1 «Необоротні активи».
На рахунках цього класу з відповідним веденням аналітичного
обліку узагальнюється інформація про наявність і рух необорот-
них активів, належних підприємству на праві власності, отрима-
них на праві господарського відання, на праві оперативного
управління, отриманих у фінансовий лізинг, у довірче управління
чи за договором оренди цілісного майнового комплексу.

та облік основних засобів

та облік надходження основних засобів
Одиницею обліку основних засобів є об’єкт основних засобів.

Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс
підприємства за первісною вартістю.
Первісна вартість — історична (фактична) собівартість не-
оборотних активів у сумі грошових коштів або справедливої вар-
тості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для при-
дбання (створення) необоротних активів.
Первісна вартість об’єкта основних засобів складається з та-
ких витрат:
197
— суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам
за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);
— реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі,
що здійснюються в зв’язку з придбанням (отриманням) прав на
об’єкт основних засобів;
— суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням)
основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);
— витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;
— витрати на транспортування, установку, монтаж, налаго-
дження основних засобів;
— інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням основ-
них засобів до стану, у якому вони придатні для використання із
запланованою метою.
Фінансові витрати не включаються до первісної вартості ос-
новних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за
рахунок запозичень (за винятком фінансових витрат, які вклю-
чаються до собівартості кваліфікаційних активів).
Кваліфікаційний актив — актив, який обов’язково потребує
суттєвого часу для його створення.
Фінансові витрати — витрати на проценти та інші витрати
підприємства, пов’язані із запозиченнями.
Первісна вартість об’єкта основних засобів збільшується з од-
ночасним створенням забезпечення на обґрунтовану розрахунком
суму зобов’язання, яке відповідно до законодавства виникає у
підприємства щодо демонтажу, переміщення цього об’єкта та
приведення земельної ділянки, на якій він розташований, у стан,
придатний для подальшого використання (зокрема на передбаче-
ну законодавством рекультивацію порушених земель).
Первісна вартість об’єктів основних засобів, зобов’язання за
які визначені загальною сумою, визначається розподілом цієї су-
ми пропорційно до справедливої вартості окремого об’єкта осно-
Визначення первісної вартості об’єктів основних засобів за-
лежить від шляхів їх надходження на підприємство (рис. 4.3).
Капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи —
витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші по-
ліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виго-
товлення, придбання об’єктів матеріальних необоротних активів
(у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених
для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюють-
ся підприємством.
198
Шляхи надходження Формування первісної вартості
основних засобів основних засобів
Придбані (створені) Витрати на придбання (створення) від-

основні засоби повідно до п. 8 П(С)БО 7
Безоплатно отримані Справедлива вартість на дату отриман-

основні засоби ня з урахуванням витрат, передбачених
п. 8 П(С)БО 7
Погоджена засновниками (учасниками)

Основні засоби, що внесені підприємства їх справедлива вартість з
до статутного капіталу урахуванням витрат, передбачених
п. 8 П(С)БО 7
Об'єкти, переведені до осно-

вних засобів з оборотних ак- Собівартість, яка визначається згідно з
тивів, товарів, готової про- П(С)БО 9 «Запаси»
дукції тощо
Залишкова вартість переданого об'єкта
основних засобів. Якщо залишкова ва-
ртість переданого об’єкта перевищує
його справедливу вартість, то первіс-
Основні засоби, отримані в ною вартістю об’єкта основних засобів,
обмін на подібний об'єкт отриманого в обмін на подібний об’єкт,
є справедлива вартість переданого
об’єкта з включенням різниці до витрат
звітного періоду
Справедлива вартість переданого не-

Основні засоби, придбані в монетарного активу, збільшена
обмін (або частковий обмін) (зменшена) на суму грошових коштів
на неподібний актив чи їх еквівалентів, що була передана
(отримана) під час обміну
Рис. 4.3. Формування первісної вартості об’єктів основних засобів

Сучасна вартість придбання — вартість придбання на дату оцін-
ки (ринкова вартість) нового об’єкта, або його сучасного аналога.
Справедливою вартістю основних засобів є:
— земля та будівлі — ринкова вартість;
— машини та устаткування — ринкова вартість. У разі відсу-
тності даних про ринкову вартість — відновлювальна вартість
199
(сучасна собівартість придбання) за вирахуванням суми зносу на
дату оцінки;
— інші основні засоби — відновлювальна вартість (сучасна со-
бівартість придбання) за вирахуванням суми зносу на дату оцінки.
Балансова (залишкова) вартість — первісна вартість
об’єкта за вирахуванням його зносу.
Вартість заміщення — це вартість відтворення аналога за
функціями, але із застосуванням нових технологій, дизайну, ма-
теріалів.
Основні засоби надходять на підприємство у результаті:
— створення (господарським і підрядним способами);
— обміну на подібні або на неподібні об’єкти;
— переведення з об’єктів, що враховувалися поза балансом;
піталу;
— переведення з оборотних активів;
— виявлення у результаті інвентаризації;
— одержання в оренду.
договори (контракти) купівлі-продажу — для придбання основ-
них засобів та договори підряду — для виконання робіт (надання
послуг) пов’язаних з створенням (придбанням) основних засобів.
дню оплату, попереднє відвантаження основних засобів (вико-
нання робіт, надання послуг) у тому числі з розстрочкою плате-
жу, надання векселя в рахунок оплати, розрахунки шляхом заліку
взаємної заборгованості або обміну, шляхом повернення основ-
них засобів.
На основні засоби (виконані роботи, надані послуги) постача-
льник (підрядник) надає (виставляє) рахунок (рахунок-фактуру).
Отримання рахунку не відображається в обліку.
Відповідно до умов договору (контракту) основні засоби мо-
жуть бути одержані на складі постачальника, або ж вони можуть
бути доставлені постачальником покупцю.
Для одержання основних засобів на складі постачальника ма-
теріально-відповідальній особі покупця видається довіреність.
200
кож на особу, яку призначено для виписування і реєстрації вида-
них, повернутих і використаних довіреностей.
Господарські операції з будівництва, виготовлення, придбання,
введення в експлуатацію, підтримання в робочому стані, поліпшен-
ня і вибуття основних засобів оформлюються підприємствами пер-
винними документами, які розкривають інформацію про:
— назву первинного документу, яка характеризує оформлену
господарську операцію;
— дату складання;
— назву підприємства, від імені якого складено документ;
— зміст, кількісні та вартісні показники обсягу господарської
операції;
— назву об’єкта основних засобів, його інвентарний номер, дату
початку і місце експлуатації, термін корисного використання;
— технічну характеристику (площа, обсяг, місткість, потуж-
ність тощо) та вартість об’єкта основних засобів, його переоцін-
ку, ремонт, поліпшення та амортизацію;
— посади осіб, які здійснювали господарську операцію та
оформлення первинних документів з їх підписами;
— перелік технічної документації, що передається (прийма-
ється) разом з об’єктом основних засобів, вид і кількість дорого-
цінних металів, що містяться в об’єкті основних засобів;
— походження коштів (власні, цільові), використаних для
придбання, будівництва і поліпшення основних засобів, та про
безоплатно одержані основні засоби;
— особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифі-
кувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції.
Для обліку відпуску основних засобів стороннім організаціям
міщення) матеріалів (форма № М-11).
Доставка основних засобів покупцю автомобільним транспортом
оформляється товарно-транспортною накладною (форма № 1-ТН).
слуг).
Для оформлення устаткування, що надійшло на склад для
встановлення використовується Акт про приймання устаткування
(форма № М-15).
201
При здійсненні монтажних робіт підрядним способом до
складу приймальної комісії входить також представник підря-
дної монтажної організації. В цьому випадку складається
окремий акт на передачу устаткування на відповідальне збере-
ження, уповноважений представник монтажної організації
розписується безпосередньо в акті, і йому передається копія
акту.
У випадку неможливості забезпечити якісне приймання устат-
кування при його надходженні на склад, Акт про приймання
устаткування (форма № М-15) є попереднім, що складається за
зовнішнім оглядом.
Якщо в момент надходження устаткування монтажу організа-
ція ще не намічена або не приступила до роботи, наступна пере-
дача їй обладнання оформляється Актом приймання-передачі об-
ладнання до монтажу (форма № М-15а).
На дефекти, що виявляються в процесі ревізії, монтажу або
випробування устаткування, складається Акт про виявлені дефе-
кти устаткування (форма № М-17).
У відділі обладнання або бухгалтерії підприємства, яке буду-
ється (або у відділі капітального будівництва діючого підприємс-
тва) складають Картку обліку устаткування для установлення
(форма № М-26).
Для оформлення зарахування до складу основних засобів
окремих об’єктів, для обліку вводу їх в експлуатацію, для офор-
млення передачі основних засобів зі складу (із запасу) в експлуа-
тацію застосовується Акт приймання-передачі (внутрішнього пе-
реміщення) основних засобів (форма № ОЗ-1).
При оформленні приймання основних засобів акт (накладна)
складається в одному примірнику на кожний окремий об’єкт
приймальною комісією, призначеною розпорядженням (наказом)
керівника підприємства. Складання загального акта, що оформ-
ляє приймання декількох об’єктів основних засобів, допускається
лише при обліку господарського інвентаря, інструмента, облад-
нання і т. п., якщо ці об’єкти однотипні, мають однакову вартість
та прийняті в одному календарному місяці.
Акт (накладна), після його оформлення, з прикладеною техні-
чною документацією, що відноситься до даного об’єкта, переда-
ється до бухгалтерії підприємства, підписується головним бухга-
лтером та затверджується керівником підприємства.
Для аналітичного обліку та забезпечення спостереження за
використанням у місцях експлуатації основних засобів кожному
об’єкту присвоюється інвентарний номер.
202
Якщо частина (компонент) основних засобів визнана підпри-
ємством окремим об’єктом основних засобів, то їй також при-
своюється інвентарний номер.
Інвентарний номер закріплюється за об’єктом основних засо-
бів на весь час його знаходження на даному підприємстві. Інвен-
тарні номери об’єктів основних засобів, що вибули, не присвою-
ються іншим об’єктам основних засобів, які надійшли на підпри-
ємство, протягом періоду, який забезпечує виключення ідентифі-
кування нових об’єктів з тими, що вибули (наприклад, протягом
строків зберігання документів). Орендовані об’єкти основних за-
собів можуть залишатися з інвентарним номером орендодавця
(якщо таких інвентарних номерів орендарем не присвоєно
об’єктам основних засобів).
Для обліку всіх видів основних засобів, а також для групового
обліку однотипних об’єктів основних засобів, що надійшли в
експлуатацію в одному календарному місяці та таких, що мають
одне і те ж виробничо-господарське призначення, технічну хара-
ктеристику та вартість застосовується Інвентарна картка обліку
основних засобів (форма № ОЗ-6).
Інвентарна картка ведеться в бухгалтерії на кожний об’єкт чи
групу об’єктів. У випадку групового обліку картка заповнюється
шляхом позиційних записів окремих об’єктів основних засобів.
Форма заповнюється в одному примірнику на основі Акта
(накладної) приймання-передачі (внутрішнього переміщення) ос-
новних засобів (форма № ОЗ-1), технічної та іншої документації.
В розділі «Коротка індивідуальна характеристика об’єкта» за-
писуються тільки основні якісні та кількісні показники основного
об’єкта, а також найважливіші прибудови, пристосування та при-
належності, що відносяться до нього, обмежуючись двома-
трьома найбільш важливими для даного об’єкта якісними показ-
никами виключаючи дублювання даних, що є на підприємстві
(організації), технічної документації на даний об’єкт.
Коротку індивідуальну характеристику у випадку групового об-
ліку основних засобів дають не по кожному об’єкту окремо, а в ці-
лому по всій групі об’єктів, що враховуються в інвентарній картці.
Інвентарні картки в картотеці бухгалтерії розташовуються за
групами основних засобів з виділенням окремої групи таких
об’єктів, що тимчасово не експлуатуються (капітальний ремонт,
реконструкція та інше поліпшення і консервація об’єктів).
Для реєстрації інвентарних карток обліку основних засобів за-
стосовується Опис інвентарних карток по обліку основних засобів
(форма № ОЗ-7). Опис складається в одному примірнику бухгалте-
203
рією в цілях контролю за зберіганням інвентарних карток. Записи
ведуться в розрізі класифікаційних груп (видів) основних засобів.
Для пооб’єктного обліку основних засобів за місцем їх знахо-
дження (експлуатації) по матеріально-відповідальних особах засто-
совується Інвентарний список основних засобів (форма № ОЗ-9).
Дані пооб’єктного обліку основних засобів за місцями їх зна-
ходження (експлуатації) повинні бути тотожні записам в інвента-
рних картках обліку основних засобів, що ведуться в бухгалтерії.
Для обліку руху основних засобів по класифікаційних групах
при ручній обробці облікової документації застосовується Картка
обліку руху основних засобів (форма № ОЗ-8).
Заповнюється на основі даних інвентарних карток відповідних
груп (видів) основних засобів та звіряється з даними синтетично-
го обліку основних засобів.
На основі підсумкових даних цих карток заповнюються звітні
форми з руху основних засобів.
Облік витрат на придбання або створення матеріальних не-
оборотних активів ведеться на субрахунках 151 «Капітальне бу-
дівництво» та 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів»
рахунку 15 «Капітальні інвестиції».
За дебетом цих субрахунків відображається збільшення зазнаних
витрат на придбання або створення матеріальних необоротних ак-
тивів (витрати на будівництво, що здійснюється як господарським,
так і підрядним способом для власних потреб підприємства, облік
устаткування, що підлягає монтажу в процесі будівництва), за кре-
дитом — їх зменшення (введення в дію, прийняття в експлуатацію
придбаних або створених матеріальних активів тощо).
Рух будівельних матеріалів, конструкцій і деталей, обладнан-
ня і комплектуючих виробів, які належать до монтажу, та інших
матеріальних цінностей, необхідних для виконання будівельно-
монтажних робіт, виготовлення будівельних деталей і конструк-
цій підприємства-забудовники відображають на субрахунку 205
«Будівельні матеріали» рахунку 20 «Виробничі запаси».
На цьому субрахунку не враховується обладнання, яке не по-
требує монтажу: транспортні засоби, вільно розміщені верстати,
будівельні механізми, сільськогосподарські машини, виробничий
204
інструмент, вимірювальні та інші прилади, виробничий інвентар
та інше. Витрати на придбання такого обладнання, що не потре-
бує монтажу, відображаються безпосередньо на рахунку 15 «Ка-
пітальні інвестиції» у міру надходження їх на склад чи інше міс-
це зберігання, експлуатації.
Устаткування й будівельні матеріали, що передані підряднику
для монтажу й виконання будівельних робіт, списується з субра-
хунку 205 на рахунок 15 «Капітальні інвестиції» після підтвер-
дження їх монтажу й використання.
власних або отриманих на умовах фінансової оренди об’єктів і
орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до
складу основних засобів, а також об’єктів інвестиційної нерухо-
мості призначено рахунок 10 «Основні засоби».
За дебетом цього рахунку відображається надходження (придба-
них, створених, безоплатно отриманих) основних засобів на баланс
підприємства, які обліковуються за первісною вартістю, сума ви-
трат, яка пов’язана з поліпшенням об’єкта (модернізація, модифіка-
ція, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить
до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних
від використання об’єкта; сума дооцінки вартості об’єкта основних
засобів, за кредитом — вибуття основних засобів внаслідок прода-
жу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання
активом, а також у разі часткової ліквідації об’єкта основних засо-
бів, сума уцінки основних засобів (табл. 4.1—4.2).
Таблиця 4.1
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З НАДХОДЖЕННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
з/п
371 311
3. Оприбутковані основні засоби, одержані від по-
— на вартість основних засобів 152 631
205
з/п
5. Одержані послуги (транспортні, страхування, мо-
нтаж, реєстрація тощо), пов’язані з придбанням
основних засобів, від інших кредиторів:
7. Нараховані, пов’язані з монтажем основних засобів:
8. Введені основні засоби в експлуатацію 10 152
Таблиця 4.2
з/п
банку кошти постачальникам за придбані основні 631 311
засоби
нтаж, реєстрація тощо), пов’язані з придбанням
основних засобів, від інших кредиторів:
206
з/п
5. Нараховані, пов’язані з монтажем основних засобів:
Основні засоби можуть створюватися власними силами під-

приємства — господарським способом, або шляхом залучення
спеціалізованої (підрядної) організації — підрядним способом
(табл. 4.3-4.4).
Таблиця 4.3
У РЕЗУЛЬТАТІ КАПІТАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА
(ГОСПОДАРСЬКИМ СПОСОБОМ)
з/п
1. Списані будівельні матеріали на будівництво 151 205
2. Нарахована заробітна плата робітникам, що задія-
151 661
ні у будівництві
4. Нарахована амортизація основних засобів, що за-
151 131
діяні у будівництві
нтаж, реєстрація тощо), пов’язані з будівництвом,
від інших кредиторів:
207
Таблиця 4.4
У РЕЗУЛЬТАТІ КАПІТАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА (ПІДРЯДНИМ СПОСОБОМ)
з/п
1. Одержані будівельно-монтажні роботи від підряд-
них організацій:
— на вартість робіт 151 631
банку кошти підрядним організаціям за будівель- 631 311
но-монтажні роботи
нтаж, реєстрація тощо), пов’язані з будівництвом,
Основні засоби можуть надходити на підприємство у резуль-

таті обміну (таблиці 4.5-4.6).
Таблиця 4.5
У РЕЗУЛЬТАТІ ОБМІНУ (НА ПОДІБНІ ОБ’ЄКТИ)
з/п
208
з/п
2. Списані (виведені з експлуатації) подібні основні
засоби, передані покупцям:
Таблиця 4.6
У РЕЗУЛЬТАТІ ОБМІНУ (НА НЕПОДІБНІ ОБ’ЄКТИ)
з/п
4. Реалізовані неподібні основні засоби, передані
покупцям:
— доходи 712 791
209
Підприємство може одержати основні засоби безоплатно.
Безоплатне одержання основних засобів може здійснюватися з
ініціативи суб’єкта господарювання, за рішенням органів влади
або у порядку цільового фінансування (табл. 4.7).
Таблиця 4.7
з/п
1. Оприбутковані основні засоби, безоплатно одержані 10 424
2. Одержані послуги (транспортні, страхування, мон-

таж, реєстрація тощо), пов’язані з безоплатним оде-
ржанням основних засобів, від інших кредиторів:

4. Збільшена вартість безоплатно одержаних основ- 10 152

них засобів на суму одержаних послуг
5. Оприбутковані основні засоби, одержані у поряд- 10 48

ку цільового фінансування
Підприємство може одержати основні засоби і як внесок до

зареєстрованого (пайового) капіталу.
Основні засоби можуть надійти на підприємство у результаті
переведення з оборотних активів — товарів, готової продукції
тощо (табл. 4.9).
210
Таблиця 4.8
з/п
1. Зареєстрований статутний капітал підприємства і

відображена заборгованість його засновників 46 40
(учасників)
2. Оприбутковані основні засоби, одержані як внес-
ки від засновників (учасників) до зареєстрованого 10 46
(пайового) капіталу підприємства
3. Одержані послуги (транспортні, страхування, ре-
єстрація тощо), пов’язані з одержанням від засно-
вників (учасників) основних засобів, від інших
кредиторів:
5. Збільшена вартість основних засобів одержаних
як внески від засновників (учасників) до зареєст-
рованого (пайового) капіталу підприємства на су- 10 152
му одержаних послуг
Таблиця 4.9
У РЕЗУЛЬТАТІ ПЕРЕВЕДЕННЯ З ОБОРОТНИХ АКТИВІВ
з/п
1. Оприбутковані основні засоби переведені з оборо- 152 26, 28

тних активів
211
Аналітичний облік капітальних інвестицій ведеться відповід-
но за видами основних засобів, інших матеріальних необоротних
активів, а також за окремими об’єктами капітальних вкладень
(інвентарними об’єктами).
У Балансі підприємства інформація про вартість незаверше-
них на дату балансу капітальних інвестицій в необоротні активи
на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення,
що збільшують первісну (переоцінену) вартість необоротних ак-
тивів), виготовлення, створення, придбання об’єктів основних за-
собів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначе-
них для заміни діючих, і устаткування для монтажу) відобра-
жається у статті 1005 «Незавершені капітальні інвестиції» розді-
лу І активу балансу.
Аналітичний облік основних засобів ведеться щодо кожного
об’єкту окремо.
У Балансі підприємства інформація про вартість власних ос-
новних засобів відображається у статті 1010 «Основні засоби»
розділу І активу балансу.
Первісна (переоцінена) вартість наводиться у статті 1011 «Пе-
рвісна вартість» розділу І активу балансу.

та облік амортизації (зносу) основних засобів
У процесі виробництва об’єкти основних засобів зберігають

свою форму, проте поступово втрачають свої споживчі властиво-
сті (технічні характеристики) — зношуються.
Знос основних засобів — сума амортизації об’єкта основних
засобів з початку його корисного використання.
Знос основних засобів поділяється на фізичний та моральний.
Фізичний знос — знос, зумовлений частковою або повною втра-
тою первісних технічних та технологічних якостей об’єкта оцінки.
Амортизація — систематичний розподіл вартості, яка амор-
тизується, необоротних активів протягом строку їх корисного ви-
користання (експлуатації).
Об’єктом амортизації є вартість, яка амортизується (окрім ва-
ртості земельних ділянок, природних ресурсів і капітальних інве-
стицій).
Вартість, яка амортизується, — первісна або переоцінена
вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної
вартості.
212
Ліквідаційна вартість — сума коштів або вартість інших ак-
тивів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації)
об’єкта після закінчення терміну його корисного використання
(служби), за відрахуванням витрат, що пов’язані з продажем (лік-
відацією).
Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корис-
ного використання (експлуатації) об’єкта, який встановлюється під-
приємством (у розпорядчому акті) при визнанні цього об’єкта акти-
вом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його
реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.
Амортизація основних засобів (крім інших необоротних мате-
ріальних активів) нараховується із застосуванням таких методів:
1) прямолінійного, за яким річна сума амортизації визначаєть-
ся діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного ви-
користання об’єкта основних засобів (формула 4.1).
Ва
Рса = (4.1)
Т
де, Рса — річна сума амортизації;

Ва — вартість, що амортизується;
Т — строк корисного використання.
Місячна сума амортизації при застосуванні прямолінійного

методу визначається діленням річної суми амортизації на 12 (фо-
рмула 4.2).
Рса
Мса = (4.2)
12
де, Мса — місячна сума амортизації;

Рса — річна сума амортизації;
12 — кількість календарних місяців.
2) зменшення залишкової вартості, за яким річна сума аморти-

зації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на по-
чаток звітного року або первісної вартості на дату початку нара-
хування амортизації та річної норми амортизації (формула 4.3).
Рса = Зв х Рна (4.3)

213
Зв — залишкова вартість об’єкта на початок звітного року або
первісна вартість на дату початку нарахування амортизації;
Рна — річна норма амортизації.
Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різ-

ниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості
років корисного використання об’єкта з результату від ділення
ліквідаційної вартості об’єкта на його первісну вартість (фор-
мула 4.4).
Л П
В В
1
0
0
Т
Рна = 1 –  (4.4)
де, Рна — річна норма амортизації;

Лв — ліквідаційна вартість;
Пв — первісна вартість;
3) прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річ-

на сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості
об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату
початку нарахування амортизації та річної норми амортизації
(формула 4.5).
Рса = Зв х Рна (4.5)
Зв — залишкова вартість об’єкта на початок звітного року або
первісна вартість на дату початку нарахування амортизації;
Рна — річна норма амортизації.
Річна норма амортизації обчислюється виходячи із строку ко-

рисного використання об’єкта і подвоюється (формула 4.6).
1
Рна = х2 (4.6)
Т
де, Рна — річна норма амортизації;

Пв — первісна вартість;
Т — строк корисного використання;
2 — коефіцієнт подвоєння.
214
4) кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначаєть-
ся як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного ко-
ефіцієнта (формула 4.7).
Рса = Ва х К (4.7)
Ва — вартість, яка амортизується;
К — кумулятивний коефіцієнт.
Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості

років, що залишаються до кінця строку корисного використання
об’єкта основних засобів, на суму числа років його корисного ви-
користання (формула 4.8).
Р
К= (4.8)
∑р
де, К — кумулятивний коефіцієнт;
Р — кількість років, що залишаються до кінця очікуваного
строку використання об’єкта (у зворотному порядку);
∑р — сума числа років корисного використання об’єкта.
У випадку, якщо термін експлуатації об’єкта основних засобів

є досить тривалим, сума чисел років визначається за формулою
кумулятивного числа (формула 4.9).
Т+1
К= х Т (4.9)
2
де, К — кумулятивний коефіцієнт;
5) виробничого, за яким місячна сума амортизації визначаєть-

ся як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, по-
слуг) та виробничої ставки амортизації (формула 4.10).
Мса = Оф х Вса (4.10)
де, Мса — місячна сума амортизації
Оф — фактичний місячний обсяг виробництва продукції (ро-
біт, послуг);
Вса — виробнича ставка амортизації.
215
Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартос-
ті, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, по-
слуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з викорис-
танням об’єкта основних засобів (формула 4.11).
Ва
Вса = (4.11)
Оз
де, Вса — виробнича ставка амортизації;
Ва — вартість, яка амортизується;
Оз — загальний обсяг продукції (робіт, послуг).
Нарахування амортизації може здійснюватися з урахуванням
мінімально допустимих строків корисного використання основ-
них засобів, встановлених податковим законодавством (крім ви-
падку застосування виробничого методу) (табл. 4.10).
Таблиця 4.10
ГРУПИ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
І МІНІМАЛЬНО ДОПУСТИМІ СТРОКИ ЇХ КОРИСНОГО ВИКОРИСТАННЯ
Мінімально
допустимі строки
Групи корисного
використання,
років
група 1 — земельні ділянки —
група 2 — капітальні витрати на поліпшення земель, не 15
пов’язані з будівництвом
група 3 — будівлі, 20
споруди, 15
передавальні пристрої 10
група 4 — машини та обладнання 5
з них:
електронно-обчислювальні машини, інші машини для 2
автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними
засоби зчитування або друку інформації, пов’язані з ни-
ми комп’ютерні програми (крім програм, витрати на
придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які
визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні
системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми,
джерела безперебійного живлення та засоби їх підклю-
чення до телекомунікаційних мереж, телефони (в тому
числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких пере-
вищує 2500 гривень
216
допустимі строки
Групи корисного
використання,
років
група 5 — транспортні засоби 5
група 6 — інструменти, прилади, інвентар (меблі) 4
група 7 — тварини 6
група 8 — багаторічні насадження 10
група 9 — інші основні засоби 12
Метод амортизації обирається підприємством самостійно з

урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод
від його використання.
Нарахування амортизації проводиться щомісячно підприємством,
на балансі якого відображено вартість об’єкта основних засобів.
Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за мі-
сяцем, у якому об’єкт основних засобів став придатним для корисно-
го використання. Нарахування амортизації при застосуванні вироб-
ничого методу починається з дати, що настає за датою, на яку об’єкт
основних засобів став придатним для корисного використання.
Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця,
наступного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів, переве-
дення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дооблад-
нання, консервацію. Нарахування амортизації при застосуванні
виробничого методу амортизації припиняється з дати, що настає
за датою вибуття об’єкта основних засобів.
Метод амортизації об’єкта основних засобів переглядається у
разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від
його використання. Нарахування амортизації за новим методом
починається з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення
про зміну методу амортизації.
Для визначення суми амортизації основних засобів, що нале-
жить до нарахування у звітному місяці промисловим підприємст-
вом застосовується Розрахунок амортизації основних засобів (для
промислових підприємств) (форма № ОЗ-14) (для визначення сум
амортизації автотранспортних засобів, що належать до нараху-
вання у звітному місяці застосовується Розрахунок амортизації
по автотранспорту (форма № ОЗ-16)).
Суму нарахованої амортизації всі підприємства відображають
збільшенням суми витрат підприємства і зносу основних засобів.
217
Для узагальнення інформації про нараховану амортизацію та ін-
дексацію зносу (накопиченої амортизації) необоротних матеріаль-
них активів, що підлягають амортизації призначено субрахунок 131
«Знос основних засобів» рахунку 13 «Знос необоротних активів».
За кредитом цього субрахунку відображається нарахування
амортизації та індексації зносу (накопиченої амортизації) необо-
ротних активів, за дебетом — зменшення суми зносу (накопиче-
ної амортизації).
Облік нарахування та використання амортизаційних відраху-
вань ведеться на рахунку 09 «Амортизаційні відрахування».
Збільшення залишку на цьому рахунку (надходження) відбу-
вається на суму нарахованої амортизації необоротних активів,
зменшення залишку відображається на суму використаної амор-
тизації на капітальні інвестиції, на погашення отриманих на капі-
тальні інвестиції позик тощо.
При визначенні суми використаних амортизаційних відрахувань
не враховуються капітальні інвестиції, здійснені за рахунок бюдже-
тних інвестиційних асигнувань, цільових коштів, внесків до статут-
ного (пайового) фонду (капіталу) підприємства тощо (табл. 4.11).
Таблиця 4.11
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З НАРАХУВАННЯ АМОРТИЗАЦІЇ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
з/п
1. Нарахована амортизація основних засобів:
— що задіяні на роботах з капітального будівниц- 15 131
тва і капітального ремонту необоротних активів
— що задіяні на виробництві 23 131
— загальновиробничого призначення 91 131
— адміністративного (загальногосподарського)
92 131
призначення
— що задіяні у підрозділах, зайнятих збутом го-
93 131
тової продукції
— що задіяні у дослідженнях і розробках 941 131
— житлово-комунального та культурно-побуто- 949 131
вого призначення
218
з/п
2. Нарахована амортизація основних засобів, без- 15, 23,
131
оплатно одержаних 91-94
— 09
— витрати 791 92-94
— доходи 745 793
Аналітичний облік зносу (накопиченої амортизації) необо-

ротних активів ведеться відповідно за видами основних за-
собів.
У Балансі підприємства інформація про суму зносу основних
засобів (у дужках) відображається у статті 1012 «Знос» розділу І
активу балансу.
До підсумку балансу включається залишкова вартість, яка ви-
значається як різниця між первісною (переоціненою) вартістю
основних засобів і сумою їх зносу на дату балансу.
Аналітичний облік ведеться, зокрема, за такими напрямками
використання амортизації на: будівництво об’єктів; придбання
(виготовлення) основних засобів; поліпшення (модернізація, мо-
дифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо) основ-
них засобів; інші капітальні роботи; погашення отриманих на ка-
пітальні інвестиції позик.
4.2.3. Документальне оформлення та облік

технічного обслуговування і ремонту основних засобів
У процесі виробництва, для підтримання об’єктів основних

засобів у роботоздатному стані, підприємство здійснює їх техніч-
не обслуговування та ремонт.
Роботоздатний стан (роботоздатність) — стан виробу, в
якому значення усіх параметрів, які характеризують здатність
виконувати задані функції, відповідають вимогам нормативно-
технічної і (або) конструкторської документації.
219
Технічне обслуговування — комплекс операцій чи операція
щодо підтримки роботоздатності або справності виробу під час
використання за призначенням, зберігання та транспортування.
Справний стан (справність) — стан виробу, який відповідає
усім вимогам нормативно-технічної і (або) конструкторської до-
кументації.
Технічне обслуговування об’єктів основних засобів може здійс-
нюватися господарським, підрядним або змішаним способами.
Господарський спосіб технічного обслуговування застосову-
ється при незначному обсязі робіт і за наявності на підприємстві
кваліфікованих спеціалістів.
Якщо ж технічне обслуговування вимагає спеціального обла-
днання та знань воно виконується підрядним способом, з залу-
ченням відповідних (спеціалізованих) підприємств.
Змішаний спосіб проведення технічного обслуговування по-
єднує переваги двох попередніх.
Витрати, що здійснюються для підтримання об’єкта в робочо-
му стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговуван-
ня, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми май-
бутніх економічних вигод від його використання, включаються
до складу витрат (табл. 4.12—4.13).
Таблиця 4.12
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ПРОВЕДЕННЯ ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ
ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ (ГОСПОДАРСЬКИМ СПОСОБОМ)
з/п
1. Здійснене технічне обслуговування основних за-
собів:
— що задіяні на виробництві 20, 66,
23
65, 13
— загальновиробничого призначення 20, 66,
91 65, 13
— адміністративного (загальногосподарського) 20, 66,
92
призначення 65, 13
— що задіяні у підрозділах, зайнятих збутом го- 20, 66,
93
тової продукції 65, 13
— житлово-комунального та культурно- 20, 66,
94
побутового призначення 65, 13
220
Таблиця 4.13
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ПРОВЕДЕННЯ ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ
ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ (ПІДРЯДНИМ СПОСОБОМ)
з/п
1. Одержані послуги, пов’язані з технічним обслу-
говування основних засобів, від підрядників:
92 631
93 631
тової продукції
94 631
в банку кошти для погашення заборгованості пе- 631 311
ред підрядниками
Утримання об’єктів основних засобів у робочому стані окрім

їх технічного обслуговування вимагає проведення ремонтів.
Ремонт — комплекс операцій щодо відновлення справності
або роботоздатності виробів та відновлення ресурсів виробів чи
їх складових частин.
Відновлювальна вартість — це сума витрат на відтворення
точно такого ж об’єкта — об’єкта, аналогічного за функціями, з
тих же матеріалів, за таким самим архітектурним проектом.
З метою бухгалтерського обліку ремонт основних засобів кла-
сифікується (рис. 4.4).
За видами (обсягом і характером робіт) ремонт об’єктів осно-
вних засобів може бути поточним і капітальним.
Поточний ремонт — ремонт, який виконується для забезпе-
чення або відновлення роботоздатності виробу і полягає в заміні і
(або) відновленні окремих частин (може виконуватись заявочно
221
або за результатами діагностування агрегатним, знеособленим та
іншими методами).
РЕМОНТ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
За видами — поточний ремонт

(обсягом і характером) — капітальний ремонт
робіт
За відношенням — плановий ремонт

до плану — позаплановий (аварійний) ремонт
За функціональним — ремонт виробничих основних засобів

призначенням — ремонт невиробничих основних
основних засобів, засобів
що ремонтуються
За правом власності — ремонт власних основних засобів

на основні засоби — ремонт орендованих основних засобів
За способом здійснення — ремонт, що виконується

господарським способом
— ремонт, що виконується підрядним
способом
— ремонт, що виконується змішаним
способом
Рис. 4.4. Класифікація ремонтів основних засобів
Капітальний ремонт — ремонт, який виконується для відно-

влення справності та повного або близького до повного віднов-
лення ресурсу виробу із заміною чи відновленням будь-яких час-
тин, у тому числі базових.
За відношенням до плану ремонт буває плановим і позаплановим.
Плановий ремонт — ремонт, спрямований на запобігання від-
мовам інженерно-технічних засобів та який здійснюється у терміни,
визначені відповідно до технічної документації виробників засобів,
експлуатаційної документації та з урахуванням причин відмов.
Позаплановий (аварійний) ремонт — це позаплановий ремонт,
який здійснюється з метою усунення аварійних пошкоджень.
За функціональним призначенням об’єктів основних засобів
може здійснюватися ремонт виробничих та невиробничих об’єк-
тів основних засобів.
222
Ремонт виробничих об’єктів основних засобів — ремонт
частини об’єктів основних засобів, що беруть участь у процесі
виробництва.
Ремонт невиробничих об’єктів основних засобів — ре-
монт частини об’єктів основних засобів, що призначені для об-
слуговування потреб населення і які не беруть участі у процесі
виробництва.
За правом власності на об’єкти основних засобів може здійс-
нюватися ремонт власних та орендованих основних засобів.
Ремонт об’єктів орендованих основних засобів має бути обу-
мовлений у відповідних угодах, з точним зазначенням об’єму ро-
біт, що має виконуватись, а також того, хто повинен здійснювати
оплату цих робіт.
За способом здійснення ремонт об’єктів основних засобів мо-
же здійснюватися господарським, підрядним або змішаним спо-
собами.
Господарський спосіб ремонту застосовується при незначному
обсязі робіт і за наявності на підприємстві кваліфікованих спеці-
алістів.
Якщо ж ремонт вимагає спеціального обладнання та знань він
виконується підрядним способом, з залученням відповідних
(спеціалізованих) підприємств.
Змішаний спосіб проведення ремонту поєднує переваги двох
попередніх.
У процесі виробництва об’єкти основних засобів можуть по-
требувати проведення модернізації та реконструкції.
Модернізація — комплекс робіт з поліпшення експлуатацій-
них характеристик діючого устаткування заміною окремих скла-
дових частин більш досконалими згідно з сучасними вимогами і
нормами.
Реконструкція — комплекс будівельних робіт, пов’язаних із
зміною техніко-економічних показників чи використанням об’єкта
за новим призначенням у межах існуючих будівельних габаритів.
Складовою частиною реконструкції об’єкта може бути його капі-
тальний ремонт.
Рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством
робіт, тобто, чи спрямовані вони на підвищення техніко-еконо-
мічних можливостей (модернізація, модифікація, добудова, реко-
нструкція) об’єкта, що приведе у майбутньому до збільшення
економічних вигод, чи здійснюються вони для підтримання
об’єкта в придатному для використання стані та одержання пер-
вісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його ви-
223
користання, приймається керівником підприємства з урахуван-
ням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких ви-
трат.
Для оформлення приймання-здачі основних засобів із ремон-
ту, реконструкції та модернізації застосовується Акт приймання-
здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих
об’єктів (форма № ОЗ-2).
Акт, підписаний працівником цеху (відділу), що уповноваже-
ний на приймання основних засобів, та представником цеху (під-
приємства), який виконував ремонт, реконструкцію та модерні-
зацію, здають до бухгалтерії підприємства (організації). Акт
підписується головним бухгалтером та затверджується керівни-
ком підприємства, організації чи особами на те уповноваженими.
До технічного паспорта відповідного об’єкта основних засобів
повинні бути внесені необхідні зміни до характеристики об’єкта,
пов’язані із капітальним ремонтом, реконструкцією та модерні-
зацією.
Якщо ремонт, реконструкцію або модернізацію виконує сто-
роннє підприємство, акт складають у двох примірниках. Другий
примірник передають підприємству, що виконує ремонт, реконс-
трукцію, модернізацію.
Повернення цінностей з ремонту здійснюється за умови по-
дання довіреності підприємства, яке ці цінності передало в ре-
монт.
Записи про закінчені роботи по добудові, дообладнанні, реко-
нструкції та модернізації, ремонту об’єкта ведуться в Інвентарній
картці обліку основних засобів (форма № ОЗ-6) на підставі Акта
приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модерні-
зованих об’єктів (форма № ОЗ-2).
При значній зміні якісних та кількісних показників в характе-
ристиці об’єкта в результаті реконструкції (модернізації), добу-
дови та дообладнання попередню інвентарну картку у випадку
неможливості відобразити в ній всі показники, що характеризу-
ють реконструйований (модернізований, дообладнаний (добудо-
ваний) об’єкт в цілому, замінюють новою. Стару інвентарну кар-
тку зберігають як довідковий документ.
Витрати, що здійснюються для підтримання об’єкта в робочо-
му стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх еко-
номічних вигод від його використання (технічний огляд, технічне
обслуговування, ремонт тощо), включаються до складу витрат
звітного періоду (табл. 4.14—4.15).
224
Таблиця 4.14
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ПРОВЕДЕННЯ ПОТОЧНИХ РЕМОНТІВ
ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ (ГОСПОДАРСЬКИМ СПОСОБОМ)
з/п
1. Здійснені поточні ремонти основних засобів:
— що задіяні на виробництві 20, 66,
23
65, 13
— загальновиробничого призначення 20, 66,
91
65, 13
— адміністративного (загальногосподарського) 20, 66,
92
— що задіяні у підрозділах, зайнятих збутом гото- 20, 66,
93
вої продукції 65, 13
— житлово-комунального та культурно- 20, 66,
94
Таблиця 4.15
ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ (ПІДРЯДНИМ СПОСОБОМ)
з/п
1. Одержані послуги, пов’язані з поточними ремон-
тами основних засобів, від підрядників:
92 631
— що задіяні у підрозділах, зайнятих збутом гото-
вої продукції 93 631
побутового призначення 94 631
банку кошти для погашення заборгованості перед 631 311
підрядниками
225
Вартість робіт, що приводять до збільшення очікуваних май-
бутніх вигод від об’єкта основних засобів, включається до капі-
тальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості
основних засобів. Підставою для визнання капітальними інвести-
ціями витрат, пов’язаних з поліпшенням основних засобів, є зро-
стання внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного ви-
користання об’єкта, кількості та/або якості продукції (робіт,
послуг), яка виробляється (надається) цим об’єктом.
Прикладами такого поліпшення є:
а) модифікація, модернізація об’єкта основних засобів з метою
подовження терміну його корисної експлуатації або збільшення
його виробничої потужності;
б) заміна окремих частин устаткування для підвищення якості
продукції (робіт, послуг);
в) впровадження ефективнішого технологічного процесу, що
дозволить зменшити первісно оцінені виробничі витрати;
г) добудова (надбудова) будівлі, що збільшить кількість місць
(площу) будівлі, обсяги та/або якість виконуваних робіт (послуг)
чи умови їх виконання (табл. 4.16—4.17).
Таблиця 4.16
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ПРОВЕДЕННЯ МОДЕРНІЗАЦІЇ, ДООБЛАДНАННЯ
ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ (ГОСПОДАРСЬКИМ СПОСОБОМ)
з/п
1. Здійснені модернізація, дообладнання та реконс- 20, 66,
151
трукції основних засобів 65, 13
2. Збільшена балансова вартість основних засобів 10 151
Таблиця 4.17
ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ (ПІДРЯДНИМ СПОСОБОМ)
з/п
1. Одержані послуги, пов’язані з проведенням мо-
дернізації, дообладнання та реконструкції основ-
них засобів, від підрядників:
226
з/п
3. Збільшена балансова вартість основних засобів 10 151

та облік вибуття основних засобів
Основні засоби вибувають з підприємства у результаті:

— списання внаслідок зносу (ліквідація);
— консервації;
— переведення до оборотних активів;
— переведення до об’єктів, що враховуються поза балансом;
— повернення об’єктів, одержаних як внесок до статутного
капіталу;
— не виявлення у результаті інвентаризації;
— повернення об’єктів одержаних в оренду.
Об’єкт основних засобів перестає визнаватися активом (спи-
сується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, лікві-
дації, безоплатної передачі, нестачі, остаточного псування або
інших причин невідповідності критеріям визнання активом.
Необоротний актив та група вибуття визнаються утримувани-
ми для продажу у разі, якщо:
— економічні вигоди очікується отримати від їх продажу, а не
від їх використання за призначенням;
— вони готові до продажу у їх теперішньому стані;
— їх продаж, як очікується, буде завершено протягом року з
дати визнання їх такими, що утримуються для продажу;
— умови їх продажу відповідають звичайним умовам продажу
для подібних активів;
— здійснення їх продажу має високу ймовірність, зокрема
якщо керівництвом підприємства підготовлено відповідний план
227
або укладено твердий контракт про продаж, здійснюється їх ак-
тивна пропозиція на ринку за ціною, що відповідає справедливій
вартості.
Необоротні активи, група вибуття, які визнані утримуваними для
продажу, припиняють визнаватися у складі необоротних активів.
На необоротні активи, утримувані для продажу, у т. ч. необо-
ротні активи, що входять до групи вибуття, амортизація не нара-
ховується.
Для визначення непридатності основних засобів до викорис-
тання, можливості їх використання іншими підприємствами, не-
ефективності або недоцільності їх поліпшення (ремонту, модер-
нізації тощо) та оформлення відповідних первинних документів
керівником підприємства створюється постійно діюча комісія.
Постійна діюча комісія:
— здійснює безпосередній огляд об’єкта, що підлягає списанню;
— встановлює причини невідповідності критеріям активу;
— визначає осіб, з вини яких відбулося передчасне вибуття
основних засобів із експлуатації, вносить пропозиції щодо їх від-
повідальності;
— визначає можливість продажу (передачі) об’єкта іншим
підприємствам, організаціям та установам або використання
окремих вузлів, деталей, матеріалів, що можуть бути одержані
при демонтажі, розбиранні (ліквідації) основних засобів, встано-
влює їх кількість і вартість;
— складає і підписує акти на списання основних засобів.
Чиста вартість реалізації необоротного активу — справед-
лива вартість необоротного активу за вирахуванням очікуваних
витрат на його реалізацію.
Ринкова вартість — вірогідна ціна, за яку об’єкт може бути
проданий на конкурентному ринку на дату оцінки.
Фінансовий результат від вибуття об’єктів основних засобів
визначається вирахуванням з доходу від вибуття основних засо-
бів їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов’яза-
них з вибуттям основних засобів.
У разі часткової ліквідації об’єкта основних засобів його пер-
вісна (переоцінена) вартість та знос зменшуються відповідно на
суму первісної (переоціненої) вартості та зносу ліквідованої час-
тини об’єкта.
Для оформлення внутрішнього переміщення основних засобів
із одного цеху (відділу, дільниці) в інший, для оформлення пере-
дачі основних засобів зі складу (із запасу) в експлуатацію, а та-
кож для виключення із складу основних засобів при передачі ін-
228
шому підприємству застосовується Акт приймання-передачі
(внутрішнього переміщення) основних засобів (форма № ОЗ-1).
При оформленні внутрішнього переміщення основних засобів
акт (накладна) виписується у двох примірниках працівником від-
ділу (цеху) — здавальника. Перший примірник з розпискою оде-
ржувача та здавальника передається до бухгалтерії, а другий —
відділу (цеху) — здавальнику.
При безоплатній передачі основних засобів іншому підприєм-
ству акт складається у двох примірниках (для підприємства, що
здає та приймає основні засоби).
При передачі основних засобів іншому підприємству за плату
акт складається у трьох примірниках: перші два у підприємства,
що здає (де перший примірник додається до звіту, а другий — до
повідомлення на передачу та для акцепта), третій примірник пе-
редається особі, що приймає основні засоби.
Для оформлення вибуття основних засобів (крім автотранспо-
ртних засобів) при повному або частковому їх списанні застосо-
вується форма Акт на списання основних засобів (форма № ОЗ-3)
(для автотранспортних засобів — Акт на списання автотранспор-
тних засобів (форма № ОЗ-4). Акт складається у двох примірни-
ках комісією, призначеною керівником підприємства, затверджу-
ється керівником підприємства.
В актах на списання наводяться дані, що характеризують
об’єкти основних засобів: рік виготовлення або будівництва
об’єкта, дата його надходження на підприємство і початок екс-
плуатації, первісна (переоцінена) вартість об’єкта, сума нарахо-
ваного зносу, передбачений і фактичний строк корисного вико-
ристання, проведені ремонти, причини вибуття тощо.
Перший примірник акта передають до бухгалтерії, другий за-
лишається у особи, відповідальної за зберігання основних засобів
та є підставою для здачі на склад запчастин, що залишилися в ре-
зультаті їх списання, а також матеріалів, металобрухту і т. п.
Підставою для відміток в Інвентарній картці обліку основних
засобів (форма № ОЗ-6) про вибуття об’єктів основних засобів
при передачі їх іншому підприємству, а також про переміщення в
середині підприємства є Акт (накладна) приймання-передачі
(внутрішнього переміщення) основних засобів (форма № ОЗ-1);
при списанні об’єкта основних засобів внаслідок старіння чи зно-
су — Акт на списання основних засобів (форма № ОЗ-3).
У разі списання основних засобів, які вибувають в результаті
аварії або стихійного лиха, до акту додається копія акта аварії і
зазначаються обставини стихійного лиха.
229
Регістри аналітичного обліку основних засобів, що вибули,
додаються до документів, якими оформлені факти вибуття осно-
Витрати по списанню, а також вартість матеріальних ціннос-
тей, що надійшли від зносу та розборки будинків, споруд, демон-
тажу обладнання і т. п. відображають в акті в розділі «Розрахунок
результатів списання об’єктів».
Деталі, вузли, агрегати та інші матеріали, отримані при розби-
ранні і демонтажу основних засобів, що ліквідуються, оприбут-
ковуються з визнанням іншого доходу і зарахуванням на рахунки
обліку матеріальних запасів, включаючи матеріальні цінності і
деталі з вмістом матеріалів, які приймаються (збираються) спеці-
алізованими заготівельними (переробними) підприємствами.
Складені комісією акти на списання основних засобів відо-
бражаються в бухгалтерському обліку після їх затвердження (по-
годження) посадовою особою (керівним органом), уповноваженою
згідно законодавства (статуту підприємства) приймати рішення
щодо розпорядження (відчуження, ліквідації) об’єктів основних
засобів.
Облік наявності та руху необоротних активів та груп вибуття,
які визнаються утримуваними для продажу відповідно до П(С)БО
27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена
діяльність» ведеться на субрахунку 286 «Необоротні активи та
групи вибуття, утримувані для продажу» рахунку 28 «Товари»
(табл. 4.18— 4.20).
Таблиця 4.18
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ВИБУТТЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
У РЕЗУЛЬТАТІ ЛІКВІДАЦІЇ
з/п
2. Нараховані податкові зобов’язання з ПДВ (на за- 976 641
лишкову вартість основних засобів)
3. Здійснені витрати з ліквідації основних засобів 976 20, 66,
власними силами підприємства 65, 13
230
з/п
4. Одержані послуги (демонтаж, зберігання тощо),
пов’язані з ліквідацією основних засобів, від ін-
ших кредиторів:
20 746
ліквідації основних засобів
— доходи 746 793
Таблиця 4.19
з/п
4. Здійснені витрати (демонтаж тощо) з виведенням
20, 66,
з експлуатації основних засобів власними силами 976 65, 13
231
з/п
5. Одержані послуги (посередницькі тощо), пов’яза-
ні з реалізацією основних засобів, від інших кре-
диторів:
7. Реалізовані основні засоби, передані покупцям:
793 976
— доходи 712 791
Таблиця 4.20
з/п
2. Здійснені витрати з виведення з експлуатації ос-
20, 66,
новних засобів (демонтаж тощо) власними сила- 976
65, 13
ми підприємства
232
з/п
3. Одержані послуги (посередницькі тощо), пов’я-
зані з реалізацією основних засобів, від інших
зовані основні засоби
793 976
— доходи 712 791
Основні засоби можуть вибувати з підприємства у результаті

обміну (табл. 4.21—4.22).
Таблиця 4.21
з/п
1. Списані (виведені з експлуатації) основні засоби,
передані покупцям:
233
з/п
2. Оприбутковані подібні основні засоби, одержані
від постачальників:
Таблиця 4.22
У РЕЗУЛЬТАТІ ОБМІНУ (НА НЕПОДІБНІ ОБ’ЄКТИ)
з/п
3. Оприбутковані неподібні основні засоби, одер-
— доходи 712 791
234
Підприємство може передати основні засоби безоплатно.
Безоплатна передача основних засобів може здійснюватися з
ініціативи суб’єкта господарювання та за рішенням органів влади
(табл. 4.23).
Таблиця 4.23
з/п
1. Списані (виведені з експлуатації) основні засоби,

безоплатно передані покупцям:
2. Нараховане податкове зобов’язання з ПДВ (на
977 641
залишкову вартість основних засобів)
Підприємство може передати основні засоби і як внесок до заре-

єстрованого (пайового) капіталу інших підприємств (табл. 4.24).
Таблиця 4.24
(ПАЙОВОГО) КАПІТАЛУ ІНШИХ ПІДПРИЄМСТВ
з/п
1. Відображені фінансові інвестиції, що вказані у 14 685

235
з/п
3. Реалізовані основні засоби, передані до зареєстро-

ваного (пайового) капіталу інших підприємств:

— доходи 712 791

та облік орендних операцій
У результаті господарської діяльності підприємства можуть

отримувати або надавати необоротні активи в оренду.
Оренда — угода, за якою орендар набуває права користуван-
ня необоротним активом за плату протягом погодженого з орен-
додавцем строку.
Оренда здійснюється на підставі договору оренди.
У користування за договором оренди передається індивідуа-
льно визначене майно виробничо-технічного призначення (або
цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі викорис-
тання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Істотними умовами договору оренди є: об’єкт оренди (склад
і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який
укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її
індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань;
відновлення орендованого майна та умови його повернення
або викупу.
Строк оренди — період дії невідмовної орендної угоди, а та-
кож період продовження цієї угоди, обумовлений на початку
строку оренди.
236
Початок строку оренди — дата, яка настає раніше: дата під-
писання орендної угоди або дата прийняття сторонами зо-
бов’язань щодо основних положень угоди про оренду.
Невідмовна орендна угода — орендна угода, за якою
орендарем на початок строку оренди сплачено таку суму оренд-
ної плати, яка дає змогу орендодавцю бути впевненим у
продовженні строку оренди, або яка може бути розірвана
тільки:
1) з дозволу орендодавця;
2) якщо відбулася певна непередбачена подія;
3) у разі укладання орендарем нової угоди про оренду цього
самого активу або замість нього іншого аналогічного за призна-
ченням активу з тим самим орендодавцем.
Об’єктом оренди можуть бути:
— державні та комунальні підприємства або їх структурні
підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські
об’єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, по-
слуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений
об’єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою
енергопостачання;
— нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення);
— інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-
технічного призначення, що належить суб’єктам господарю-
вання.
Оренда поділяється на фінансову та операційну.
Фінансова оренда — оренда, що передбачає передачу орен-
дарю всіх ризиків та вигод, пов’язаних з правом користування та
володіння активом.
Оренда вважається фінансовою за наявності хоча б однієї з
наведених нижче ознак (рис. 4.5).
Операційна оренда — оренда інша, ніж фінансова.
Суборенда — угода про передачу орендарем орендованого
ним об’єкта в оренду третій особі.
Не є об’єктом оподаткування операції з передачі майна у лі-
зинг (оренду), крім передачі у фінансовий лізинг; нарахування та
сплати процентів або комісій у складі орендного (лізингового)
платежу у межах договору фінансового лізингу.
інформації про оренду необоротних активів та її розкриття у фі-
нансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерсь-
кого обліку 14 «Оренда».
237
ОРЕНДА
— орендар набуває права власності на орендований актив

після закінчення строку оренди так
ні
— орендар має можливість та намір придбати об’єкт оренди
за ціною, нижчою за його справедливу вартість на дату
придбання так
ні
— строк оренди становить більшу частину строку корисного
використання (експлуатації) об’єкта оренди
так
ні
— теперішня вартість мінімальних орендних платежів з
ФІНАНСОВА
початку строку оренди дорівнює або перевищує справедливу
вартість об'єкта оренди так
ні
— орендований актив має особливий характер, що дає змогу
лише орендареві використовувати його без витрат на його
модернізацію, модифікацію, дообладнання так
ні
— орендар може подовжити оренду активу за плату, значно
нижчу за ринкову орендну плату так
ні
— оренда може бути припинена орендарем, який відшкодовує
орендодавцю його втрати від припинення оренди так
ні
— доходи або втрати від змін справедливої вартості об’єкта

оренди на кінець терміну оренди належать орендарю так
ні
ОПЕРАЦІЙНА
Рис. 4.5. Визнання фінансової і операційної оренди
238
та облік орендних операцій в орендаря
Фінансова оренда
Орендар відображає в бухгалтерському обліку одержаний у фінан-

сову оренду об’єкт одночасно як актив і зобов’язання за найменшою
на початок строку оренди оцінкою: справедливою вартістю активу
або теперішньою вартістю суми мінімальних орендних платежів.
Мінімальні орендні платежі — платежі, що підлягають спла-
ті орендарем протягом строку оренди (за вирахуванням вартості
послуг та податків, що підлягають сплаті орендодавцю, і непе-
редбаченої орендної плати), збільшені на суму його гарантованої
ліквідаційної вартості.
Гарантована ліквідаційна вартість для орендаря — части-
на ліквідаційної вартості, яка гарантується до сплати орендарем
або пов’язаною з ним стороною.
У разі можливості та наміру орендаря придбати об’єкт оренди
за ціною, нижчою за його справедливу вартість на дату придбан-
ня, мінімальні орендні платежі складаються з мінімальної оренд-
ної плати за весь строк оренди та суми, яку слід сплатити згідно з
угодою на придбання об’єкта оренди.
Різниця між сумою мінімальних орендних платежів та вартістю
об’єкта фінансової оренди, за якою він був відображений у бухгал-
терському обліку орендаря на початку строку фінансової оренди, є
фінансовими витратами орендаря і відображається у бухгалтерсь-
кому обліку і звітності лише в сумі, що відноситься до звітного пе-
ріоду. Розподіл фінансових витрат між звітними періодами протя-
гом строку оренди здійснюється із застосуванням орендної ставки
відсотка на залишок зобов’язань на початок звітного періоду.
Орендна ставка відсотка — ставка відсотка, за якою тепері-
шня вартість суми мінімальних орендних платежів та негаранто-
ваної ліквідаційної вартості дорівнює справедливій вартості
об’єкта фінансової оренди на початок строку оренди.
Якщо в угоді про фінансову оренду не вказана орендна ставка
відсотка, то для визначення теперішньої вартості суми мінімаль-
них орендних платежів і розподілу фінансових витрат орендар
застосовує ставку відсотка на можливі позики орендаря.
Ставка відсотка на можливі позики орендаря — ставка від-
сотка, яку мав би сплачувати орендар за подібну оренду або (як-
що цей показник визначити неможливо) ставка відсотка за пози-
239
ками для придбання подібного активу (на той самий термін та з
подібною гарантією) на початку строку оренди.
Амортизація об’єкта фінансової оренди нараховується орен-
дарем протягом періоду очікуваного використання активу.
Періодом очікуваного використання об’єкта фінансової оренди є
строк корисного використання (якщо угодою передбачено перехід
права власності на актив до орендаря) або коротший з двох періодів
— строк оренди або строк корисного використання об’єкта фінан-
сової оренди (якщо переходу права власності на об’єкт фінансової
оренди після закінчення строку оренди не передбачено).
Метод нарахування амортизації об’єкта фінансової оренди ви-
значається орендарем відповідно до П(С)БО 7 «Основні засоби»
та 8 «Нематеріальні активи».
Затрати орендаря на поліпшення об’єкта фінансової оренди
(модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконстру-
кція тощо), що призводять до збільшення майбутніх економічних
вигод, які первісно очікувалися від його використання, відобра-
жаються як капітальні інвестиції, що включаються до вартості
об’єкта фінансової оренди.
Втрати від зменшення корисності об’єктів фінансової оренди
визнаються орендарем у порядку, передбаченому П(С)БО 7 «Ос-
новні засоби» (табл. 4.25).
Таблиця 4.25
(В ОРЕНДАРЯ)
з/п
1. Оприбутковані основні засоби, одержані у фі-
нансову оренду:
3. Нарахована амортизація основних засобів, оде- 23,
ржаних у фінансову оренду 91-94 131
4. Нараховані за фінансовою орендою:
— орендні платежі (частина вартості орендова-
них основних засобів, що припадає на календа- 531 611
рний рік)
240
з/п
в банку кошти для погашення заборгованості з
— орендні платежі 611 311
792 952
Аналітичний облік ведеться за кожним орендодавцем та

об’єктом орендованих необоротних активів.
Операційна оренда
Належна за користування об’єктом операційної оренди плата
визнається витратами згідно з П(С)БО 16 «Витрати» на прямолі-
нійній основі протягом строку оренди або з урахуванням способу
одержання економічних вигод, пов’язаних із використанням
об’єкта операційної оренди. На суму заохочення орендаря щодо
продовження або укладення нової орендної угоди зменшуються
протягом строку оренди його витрати з орендної плати.
Затрати орендаря на поліпшення об’єкта операційної оренди
(модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконстру-
кція тощо), що призводять до збільшення майбутніх економічних
вигод, які первісно очікувалися від його використання, відобра-
жаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будів-
ництво) інших необоротних матеріальних активів.
Обліковуються активи у вигляді основних засобів, нематеріа-
льних активів, зокрема отримане у користування авторське право
та суміжні з ним права, за користування якими сплачується роял-
ті, та інші необоротні активи, що отримані підприємством на під-
ставі відповідних договорів, зокрема, але не виключно оренди
(лізингу), та обліковуються на балансі орендодавця на рахунку 01
«Орендовані необоротні активи».
Облік отриманих в оренду активів здійснюється за видами активів.
Об’єкт операційної оренди відображається орендарем на по-
забалансовому рахунку бухгалтерського обліку за вартістю, ука-
заною в угоді про оренду.
241
Прийняті в операційну оренду основні засоби зараховуються
на позабалансовий рахунок 01 «Орендовані необоротні активи»
за балансовою (залишковою) і первісною вартістю орендодавця,
що зазначається в договорі операційної оренди.
Збільшення залишку на цьому рахунку відбувається при при-
йнятті на облік основних засобів, нематеріальних активів, та ін-
ших необоротних активів, що отримані в операційну оренду,
зменшення — при їх поверненні орендодавцю та у випадках пе-
ренесення заборгованості перед орендодавцем за орендовані не-
оборотні активи на баланс (табл. 4.26).
Таблиця 4.26
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ОПЕРАЦІЙНОЇ ОРЕНДИ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
(В ОРЕНДАРЯ)
з/п
1. Оприбутковані основні засоби, одержані в опе- 01 —
раційну оренду
2. Нараховані за операційною орендою:
— орендні платежі 23, 91-94 685
— сума податкового кредиту з ПДВ 641 685
в банку кошти для погашення заборгованості з 685 311
операційної оренди
4. Здійснені витрати з поточного ремонту орендо- 949 20, 65,
ваних основних засобів 66, 13
5. Здійснені витрати з модернізації (дообладнання, 153 20, 65,
реконструкції тощо) орендованих основних засобів 66, 13
6. Збільшена балансова вартість інших необорот- 117 153
них матеріальних активів
7. Нарахована амортизація інших необоротних ма-
теріальних активів (вартості модернізації (дооб- 23, 91-94 132
ладнання, реконструкції тощо) орендованих ос-
новних засобів)
8. Списані основні засоби, одержані в операційну — 01
оренду
9. Списані інші необоротні матеріальні активи (ва-
ртість модернізації (дообладнання, реконструк- 132 117
ції тощо) орендованих основних засобів)
Аналітичний облік орендованих необоротних активів ведеться

за видами активів.
242
та облік орендних операцій в орендодавця
Фінансова оренда
Орендодавець відображає в бухгалтерському обліку наданий у

фінансову оренду об’єкт з визнанням іншого доходу (доходу від
реалізації необоротних активів). Одночасно залишкова вартість
об’єкта фінансової оренди виключається з балансу орендодавця з
відображенням у складі інших витрат (собівартості реалізованих
необоротних активів).
Актив фінансової оренди, визнаний утримуваним для продажу,
відображається орендодавцем відповідно до П(С)БО 27 «Необорот-
ні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність».
Витрати орендодавця з укладання угоди про фінансову оренду
(юридичні послуги, комісійні винагороди) визнаються іншими
витратами того звітного періоду, у якому вони мали місце.
Датою виникнення податкових зобов’язань орендодавця (лі-
зингодавця) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фак-
тичної передачі об’єкта фінансової оренди (лізингу) у користу-
вання орендарю (лізингоотримувачу) (табл. 4.27).
Таблиця 4.27
з/п
2. Одержані послуги (юридичні послуги, комісійні
винагороди тощо), пов’язані з укладання угоди
243
з/п
4. Реалізовані основні засоби, передані орендарям:
5. Переведена довгострокова заборгованість за пере-
дані в оренду основні засоби, що підлягає сплаті
протягом дванадцяти місяців з дати балансу, у по-
точну:
— відшкодування заборгованості за основні засо- 377 181
би, передані у фінансову оренду
банку кошти, що надійшли від орендаря за пере-
дані основні засоби у фінансову оренду:
— відшкодування заборгованості за основні засо- 311 377
би, передані у фінансову оренду
793 977
— доходи 712 791
732 792
Операційна оренда
Вартість і нарахування амортизації об’єкта операційної орен-

ди відображається орендодавцем на рахунках бухгалтерського
обліку класу 1 «Необоротні активи».
Витрати орендодавця з укладення угоди про операційну орен-
ду (юридичні послуги, комісійні винагороди) визнаються іншими
операційними витратами того звітного періоду, у якому вони ма-
ли місце.
Дохід від операційної оренди визнається іншим операційним
доходом відповідного звітного періоду на прямолінійній основі
протягом строку оренди або з урахуванням способу одержання
244
економічних вигод, пов’язаних з використанням об’єкта опера-
ційної оренди. На суму заохочення орендаря щодо продовження
або укладення нової орендної угоди орендодавцем зменшуються
протягом строку оренди доходи від орендної плати.
Втрати від зменшення корисності об’єктів операційної оренди
визнаються орендодавцем у порядку, передбаченому П(С)БО 7
«Основні засоби».
Передані орендарям об’єкти оренди відображають тільки в ре-
гістрах аналітичного обліку (табл. 4.28).
Таблиця 4.28
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ОПЕРАЦІЙНОЇ ОРЕНДИ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
з/п
1. Нараховані витрати з утримання основних засобів,
переданих в операційну оренду:
— амортизація 949 131
— комунальні платежі 949 631, 685
— за послуги (юридичні послуги, комісійні вина-
городи тощо), пов’язані з укладанням угоди опе- 949 631, 685
раційної оренди
банку кошти для погашення заборгованості перед
іншими кредиторами (комунальні платежі, юри- 631, 685 311
дичні послуги, комісійні винагороди тощо)
3. Реалізовані послуги з операційної оренди основ-
них засобів:
банку кошти, що надійшли від орендарів
— доходи 713 791
245
та облік інших необоротних матеріальних активів

інформації про інші необоротні матеріальні активи, а також роз-
криття інформації про них у фінансовій звітності визначає Поло-
ження (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби».
Підприємства можуть установлювати вартісні ознаки предметів,
що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів.
Документальне оформлення надходження інших необоротних
матеріальних активів здійснюється аналогічно до документаль-
ного оформлення надходження основних засобів.
Для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух
інших необоротних матеріальних активів, які не відображені у
складі об’єктів обліку на рахунку 10 «Основні засоби» призначе-
но рахунок 11 «Інші необоротні матеріальні активи».
За дебетом цього рахунку відображається надходження (придба-
них, створених, безоплатно отриманих інших необоротних матеріа-
льних активів на підприємство (за первісною вартістю); сума ви-
трат, яка пов’язана з поліпшенням об’єкта (реконструкція, модер-
нізація), що приводить до збільшення майбутніх економічних вигод,
первісно очікуваних від використання об’єкта; сума дооцінки вар-
тості об’єкта необоротних матеріальних активів. За кредитом раху-
нку 11 відображаються вибуття інших необоротних матеріальних
активів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповіднос-
ті критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації
об’єкта та сума їх уцінки (табл. 4.29.-4.30).
Таблиця 4.29
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З НАДХОДЖЕННЯ ІНШИХ
НЕОБОРОТНИХ МАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ У РЕЗУЛЬТАТІ ПРИДБАННЯ
з/п
3. Оприбутковані інші необоротні матеріальні акти-
ви, одержані від постачальників:
— на вартість інших необоротних матеріальних активів 153 631
246
з/п
5. Одержані послуги (транспортні, страхування, реєст-
рація тощо), пов’язані з придбанням інших необоро-
тних матеріальних активів, від інших кредиторів:
7. Введені інші необоротні матеріальні активи в екс- 11 153
плуатацію
Таблиця 4.30
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З НАДХОДЖЕННЯ ІНШИХ
НЕОБОРОТНИХ МАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ У РЕЗУЛЬТАТІ ПРИДБАННЯ
з/п
1. Оприбутковані інші необоротні матеріальні акти-
— на вартість інших необоротних матеріальних активів 153 631
банку кошти постачальникам за придбані інші не- 631 311
оборотні матеріальні активи
3. Одержані послуги (транспортні, страхування, реєст-
рація тощо), пов’язані з придбанням інших необоро-
тних матеріальних активів, від інших кредиторів:
плуатацію
247
Інші необоротні матеріальні активи можуть створюватися
власними силами підприємства — господарським способом, або
шляхом залучення спеціалізованої (підрядної) організації — під-
рядним способом (табл. 4.31-4.32).
Таблиця 4.31
ІНШИХ НЕОБОРОТНИХ МАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ
У РЕЗУЛЬТАТІ ВИГОТОВЛЕННЯ (ГОСПОДАРСЬКИМ СПОСОБОМ)
з/п
1. Списані виробничі запаси на виготовлення інших
необоротних матеріальних активів 153 20
2. Нарахована заробітна плата працівникам, які задіяні у 153 661
виготовленні інших необоротних матеріальних активів
4. Нарахована амортизація основних засобів, що задіяні у 153 131
виготовленні інших необоротних матеріальних активів
5. Введені інші необоротні матеріальні активи в 11 153
експлуатацію
Таблиця 4.32
У РЕЗУЛЬТАТІ ВИГОТОВЛЕННЯ (ПІДРЯДНИМ СПОСОБОМ)
з/п
1. Одержані роботи з виготовлення інших необоротних
матеріальних активів підрядними організаціями:
2. Перераховані з поточного рахунку підприємства в ба-
нку кошти підрядним організаціям за роботи з виго- 631 311
товлення інших необоротних матеріальних активів
3. Введені інші необоротні матеріальні активи в 11 153
експлуатацію
Підприємство може одержати інші необоротні матеріальні ак-

тиви безоплатно.
248
Безоплатне одержання інших необоротних матеріальних акти-
вів може здійснюватися з ініціативи суб’єкта господарювання, за
рішенням органів влади або у порядку цільового фінансування
(табл. 4.33).
Таблиця 4.33
з/п
1. Оприбутковані інші необоротні матеріальні акти- 11 424
ви, безоплатно одержані
2. Одержані послуги (транспортні, страхування, ре-
єстрація тощо), пов’язані з безоплатним одержан-
ням інших необоротних матеріальних активів, від
інших кредиторів:
4. Збільшена вартість безоплатно одержаних інших
необоротних матеріальних активів на суму одер- 11 153
жаних послуг
5. Оприбутковані інші необоротні матеріальні акти- 11 48
ви, одержані у порядку цільового фінансування
Інші необоротні матеріальні активи можуть надійти на під-

приємство у результаті переведення з оборотних активів — това-
рів, готової продукції тощо (табл. 4.34).
Таблиця 4.34
У РЕЗУЛЬТАТІ ПЕРЕВЕДЕННЯ З ОБОРОТНИХ АКТИВІВ
з/п
1. Оприбутковані інші необоротні матеріальні акти- 153 20, 22,
ви переведені з оборотних активів 26, 28
плуатацію
249
Аналітичний облік необоротних матеріальних активів ведеть-
ся щодо кожного об’єкта цих активів.
У Балансі підприємства інформація про вартість інших необо-
ротних матеріальних активів відображається у статті 1010 «Ос-
новні засоби» розділу І активу балансу.
Амортизація інших необоротних матеріальних активів нарахо-
вується з застосуванням прямолінійного та виробничого методів.
Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і
бібліотечних фондів може нараховуватися у першому місяці ви-
користання об’єкта в розмірі 50 відсотків його вартості, яка амо-
ртизується, та решта 50 відсотків вартості, яка амортизується, у
місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок не-
відповідності критеріям визнання активом або в першому місяці
використання об’єкта 100 відсотків його вартості.
Не підлягають переоцінці малоцінні необоротні матеріальні
активи і бібліотечні фонди, якщо амортизація їх вартості здійс-
нюється за методами, викладеними вище.
Нарахування амортизації може здійснюватися з урахуванням
мінімально допустимих строків корисного використання інших
необоротних матеріальних активів, встановлених податковим за-
конодавством (крім випадку застосування виробничого методу)
(табл. 4.35).
Таблиця 4.35
ГРУПИ ІНШИХ НЕОБОРОТНИХ МАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ
Групи допустимі строки
корисного
використання, років
група 10 — бібліотечні фонди —
група 11 — малоцінні необоротні матеріальні активи —
група 12 — тимчасові (нетитульні) споруди 5
група 13 — природні ресурси —
група 14 — інвентарна тара 6
група 15 — предмети прокату 5
Документальне оформлення нарахування амортизації інших

необоротних матеріальних активів здійснюється аналогічно до
документального оформлення нарахування амортизації основних
засобів.
250
Узагальнення інформації про суму зносу тих необоротних ак-
тивів, облік яких ведеться на рахунку 11 «Інші необоротні мате-
ріальні активи» здійснюється на субрахунку 132 «Знос інших не-
оборотних матеріальних активів» рахунку 13 «Знос необоротних
активів» (табл. 4.36).
Таблиця 4.36
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З НАРАХУВАННЯ АМОРТИЗАЦІЇ
з/п
1. Нарахована амортизація інших необоротних ма-
теріальних активів:
— що задіяні на роботах з капітального будівниц-
тва і капітального ремонту необоротних активів 15 132

— адміністративного (загальногосподарського) 92 132
тової продукції 93 132

побутового призначення 949 132
2. Нарахована амортизація інших необоротних ма- 15, 23,
теріальних активів, безоплатно одержаних 91-94 132

— 09
— витрати 791 92-94
— доходи 745 793
При потребі, інші необоротні матеріальні активи можуть за-

знавати ремонту (табл. 4.37-4.40).
251
Таблиця 4.37
з/п
1. Здійснені поточні ремонти інших необоротних ма-
теріальних активів:
— що задіяні на виробництві 23 20, 66,
65, 13
— загальновиробничого призначення 91 20, 66,
65, 13
— адміністративного (загальногосподарського) при- 92 20, 66,
значення 65, 13
— що задіяні у підрозділах, зайнятих збутом гото- 93 20, 66,
— житлово-комунального та культурно- 94 20, 66,
Таблиця 4.38
(ПІДРЯДНИМ СПОСОБОМ)
з/п
1. Одержані послуги, пов’язані з поточними ремон-
тами інших необоротних матеріальних активів, від
підрядників:
— адміністративного (загальногосподарського) 92 631
— що задіяні у підрозділах, зайнятих збутом гото- 93 631
вої продукції
— житлово-комунального та культурно- 94 631
252
Таблиця 4.39
ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ ІНШИХ НЕОБОРОТНИХ МАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ
з/п
1. Здійснені модернізація, дообладнання та реконст- 153 20, 66,

рукції інших необоротних матеріальних активів 65, 13
2. Збільшена балансова вартість інших необоротних 11 153

матеріальних активів
Таблиця 4.40
ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ ІНШИХ НЕОБОРОТНИХ МАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ
(ПІДРЯДНИМ СПОСОБОМ)
з/п
1. Одержані послуги, пов’язані з проведенням моде-

рнізації, дообладнання та реконструкції інших не-
оборотних матеріальних активів, від підрядників:

3. Збільшена балансова вартість інших необоротних

матеріальних активів 11 153
Документальне оформлення вибуття інших необоротних ма-

теріальних активів здійснюється аналогічно до документального
оформлення вибуття основних засобів (табл. 4.41—4.42).
253
Таблиця 4.41
У РЕЗУЛЬТАТІ ЛІКВІДАЦІЇ
з/п
1. Списані (виведені з експлуатації) інші необоротні

матеріальні активи:
— на залишкову вартість інших необоротних ма- 976 11

теріальних активів
2. Нараховані податкові зобов’язання з ПДВ (на за-

лишкову вартість інших необоротних матеріаль- 976 641
них активів)
3. Здійснені витрати з ліквідації інших необоротних 20, 66,

матеріальних активів власними силами підприєм- 976 65, 13
ства
4. Одержані послуги (демонтаж, зберігання тощо),

пов’язані з ліквідацією інших необоротних мате-
ріальних активів, від інших кредиторів:

6. Оприбутковані запаси, одержані від ліквідації ін- 20 746

ших необоротних матеріальних активів
— доходи 746 793
254
Таблиця 4.42
У РЕЗУЛЬТАТІ ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ (НА УМОВАХ ПОПЕРЕДНЬОЇ ОПЛАТИ)
з/п
4. Здійснені витрати з виведення з експлуатації ін- 20, 66,
ших необоротних матеріальних активів власними 976 65, 13
силами підприємства
ні з реалізацією інших необоротних матеріальних
активів, від інших кредиторів:
7. Реалізовані інші необоротні матеріальні активи,
— на договірну вартість інших необоротних мате- 377 712
793 976
— доходи 712 791
255
Підприємство може передати інші необоротні матеріальні ак-
тиви безоплатно.
Безоплатна передача інших необоротних матеріальних активів
може здійснюватися з ініціативи суб’єкта господарювання та за
рішенням органів влади (табл. 4.43).
Таблиця 4.43
з/п
матеріальні активи, безоплатно передані покупцям:
2. Нараховане податкове зобов’язання з ПДВ (на за-
лишкову вартість інших необоротних матеріаль- 977 641
них активів)
4.5. Документальне оформлення та облік результатів

інвентаризації необоротних матеріальних активів

наявності основних фондів (основних засобів); установлення
лишку або нестачі цінностей шляхом зіставлення фактичної на-
явності з даними бухгалтерського обліку; виявлення матеріаль-
них цінностей, що не використовуються; перевірка дотримання
умов та порядку збереження матеріальних цінностей, а також
правил утримання та експлуатації основних фондів; перевірка
реальності вартості зарахованих на баланс основних фондів (ос-
новних засобів).
256
При інвентаризації основних засобів перевіряється наявність
технічних паспортів або іншої технічної документації, докумен-
тів на основні засоби, що здані або прийняті підприємством в
оренду, на зберігання та у тимчасове користування.
При відсутності цих документів необхідно скласти і оформити
належним чином нові.
При виявленні об’єктів, які не взяті на облік, а також тих, що-
до яких в облікових регістрах відсутні або вказані неправильні
дані, інвентаризаційна комісія повинна включити до інвентари-
заційного опису відсутні або правильні відомості й технічні пока-
зники по цих об’єктах.
Оцінка об’єктів, що виявлені під час інвентаризації як не взяті на
облік, здійснюється у порядку, визначеному законодавством про
оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.
Основні засоби вносяться до інвентаризаційного опису за на-
йменуванням відповідно до основного призначення об’єкта із за-
значенням інвентарного номера, виготовлювача, року випуску,
первісної вартості, суми зносу, строку корисного використання
та інших відомостей.
В інвентаризаційних відомостях наводяться дані про дату
придбання чи спорудження не відображених у бухгалтерському
обліку основних засобів. При інвентаризації перевіряється наяв-
ність документів на земельні ділянки, водоймища та інші об’єкти
природних ресурсів, що підтверджують право власності підпри-
ємства на них. При виявленні придатних для використання об’єк-
тів основних засобів, залишкова вартість яких дорівнює нулю,
постійно діючою (робочою) інвентаризаційною комісією оформ-
люється пропозиція про визначення їх справедливої та ліквіда-
ційної вартості.
Якщо об’єкт зазнав відновлення, реконструкції, розширення
або переобладнання і внаслідок цього змінилось основне його
призначення, він вноситься до інвентаризаційного опису під на-
йменуванням, що відповідає новому призначенню.
У разі встановлення інвентаризаційною комісією, що виконані
роботи капітального характеру (добудова поверхів, прибудова
нових приміщень та ін.) або часткова ліквідація будівель і споруд
(знесення окремих конструктивних елементів) не відображені в
бухгалтерському обліку підприємства, вона визначає суму під-
вищення або зниження первісної вартості об’єкта.
Основні засоби, що ремонтуються на інших підприємствах,
вносяться до інвентаризаційного опису на підставі документів
про здання об’єктів у ремонт.
257
Основні засоби, що непридатні до експлуатації і не підлягають
відновленню, включаються до окремого інвентаризаційного опи-
су. Списання таких об’єктів здійснюється відповідно до діючого
порядку. Інвентаризаційні описи орендованих об’єктів склада-
ються окремо по кожному орендодавцю із зазначенням, крім
установлених відомостей, терміну оренди. Один примірник опи-
су надсилається орендодавцеві.
При інвентаризації бібліотечних фондів:
а) інвентаризаційною комісією визначається спосіб проведен-
ня інвентаризації; виявляються помилки, допущені при шифру-
ванні документів, розстановці фонду, оформленні видачі докумен-
тів користувачам, а також встановлюється заборгованість корис-
тувачів перед бібліотекою, виявляються дублетні документи, до-
кументи, що не відповідають профілю комплектування фонду
підрозділу чи бібліотеки в цілому, та документи, що потребують
ремонту, оправи тощо;
б) у разі встановлення факту відсутності документа прово-
диться його розшук у строк, визначений правилами користування
бібліотекою щодо користування документом читачем, але не бі-
льше тридцяти днів.
При інвентаризації незавершеного капітального будівництва і
незавершеного ремонту:
а) в інвентаризаційних описах вказується найменування заді-
лу, стадія або ступінь їх готовності, кількість або обсяг робіт;
б) інвентаризаційна комісія повинна перевірити чи не зна-
читься у складі незавершеного капітального будівництва устат-
кування, що передане до монтажу, а фактично не розпочате мон-
тажем, а також стан об’єктів, що законсервовані, і будівництво
яких тимчасово припинено, виявити причини і підстави для їх
консервації;
в) на збудовані об’єкти, що фактично введені в дію повністю
або частково, але прийняття і введення в дію яких не оформлено
належними документами, а також на завершені, але з якихось
причин не введені в дію об’єкти в окремих інвентаризаційних ак-
тах вказуються причини затримки оформлення здачі в експлуата-
цію вказаних об’єктів.
В інвентаризаційних описах незавершеного капітального бу-
дівництва вказується найменування об’єкта, обсяг виконаних і
оплачених робіт за видами, конструктивними елементами, устат-
куванням.
На об’єкти, введення яких в експлуатацію не оформлено в
установленому порядку (незалежно від їх фактичної експлуата-
258
ції), інвентаризаційні комісії складають окремі інвентаризаційні
акти.
На об’єкти, будівництво яких припинене, а також на проект-
но-вишукувальні роботи щодо нездійсненого будівництва, які
мають бути списані з балансу, складаються окремі інвентариза-
ційні описи, в яких наводяться дані про характер виконаних робіт
і їх вартість із зазначенням причин припинення (нездійснення)
будівництва. Списання таких витрат провадиться відповідно до
діючого порядку.
Інвентаризація незавершених ремонтів будівель, споруд, ма-
шин, устаткування та інших об’єктів проводиться перевіркою
фактичного стану робіт.
На незавершений ремонт складається акт інвентаризації, в
якому вказується назва об’єкта, що ремонтується, вид, відсоток, а
також кошторисна і фактична вартість виконаних робіт.
(табл. 4.44).
Таблиця 4.44
НЕОБОРОТНИХ МАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ (НАДЛИШКИ)
з/п
1. Оприбутковані виявлені на підприємстві у резуль- 10, 11 746
таті інвентаризації необоротні матеріальні активи
Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псуван-

ня) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення
незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки.
Із сум, стягнутих здійснюється відшкодування збитків, завда-
них підприємству, з урахуванням фактичних витрат підприємства
на відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних
цінностей та вартості робіт з їх відновлення. Залишок коштів пе-
рераховується до державного бюджету (табл. 4.45-4.46).
259
Таблиця 4.45
НЕОБОРОТНИХ МАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ
(НЕСТАЧІ — ЗА ВІДСУТНОСТІ ВИННОЇ ОСОБИ)
з/п
1. Списані (виведені з експлуатації) невиявлені на
підприємстві у результаті інвентаризації необоро-
тні матеріальні активи:
— на суму зносу 131, 132 10, 11
— на залишкову вартість необоротних матеріаль- 977 10, 11
Таблиця 4.46
НЕОБОРОТНИХ МАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ
(НЕСТАЧІ — ВИННА ОСОБА ВСТАНОВЛЕНА)
з/п
1. Списані (виведені з експлуатації) невиявлені на
підприємстві у результаті інвентаризації необо-
ротні матеріальні активи:
— на суму зносу 131, 132 10, 11
— на залишкову вартість необоротних матеріа-
льних активів 977 10, 11
— на суми податкового зобов’язання з ПДВ 746 641
260
з/п
4. Відшкодовані винними особами нестачі необоро-
тних матеріальних активів шляхом:
— внесення необоротних матеріальних активів 152, 153 375
5. Перераховані з поточного рахунку підприємства в бан- 641, 642 311
ку кошти для розрахунків за податками та платежами
— доходи 746 793
Неякісне проведення інвентаризації матеріальних цінностей, від-

сутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням
установленого порядку тягнуть за собою покарання, передбачені ст.
1642 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

та облік переоцінки необоротних матеріальних активів
Підприємство повинно самостійно вирішувати питання про

проведення (або не проведення) переоцінки основних засобів. Це
відповідає міжнародним стандартам та крім того, усі витрати,
пов’язані з переоцінкою, несе підприємство і тому воно має пра-
во самостійно зробити вибір на користь найбільш економічно
ефективного для нього рішення.
Переоцінена вартість — вартість основних засобів після пе-
реоцінки.
Проведення оцінки майна є обов’язковим у випадках переоці-
нки основних фондів для цілей бухгалтерського обліку.
Підприємство може переоцінювати об’єкт основних засобів, як-
що залишкова вартість цього об’єкта суттєво відрізняється від його
261
справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки об’єкта
основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх
об’єктів групи основних засобів, до якої належить цей об’єкт.
Порогом суттєвості для проведення переоцінки або відобра-
ження зменшення корисності об’єктів основних засобів може
прийматися величина, що дорівнює 1 відсотку чистого прибутку
(збитку) підприємства, або величина, що дорівнює 10 відсотко-
вому відхиленню залишкової вартості об’єктів основних засобів
від їх справедливої вартості.
Переоцінка основних засобів здійснюється на дату балансу.
Переоцінка основних засобів тієї групи, об’єкти якої вже за-
знали переоцінки, надалі має проводитися з такою регулярністю,
щоб їх залишкова вартість на дату балансу суттєво не відрізняла-
ся від справедливої вартості.
Первісна (переоцінена) вартість об’єкта основних засобів мо-
же бути збільшена на суму індексації, проведеної у порядку,
встановленому податковим законодавством, з відображенням у
бухгалтерському обліку.
Переоцінена первісна вартість та сума зносу об’єкта основних
засобів визначається множенням відповідно первісної вартості і
суми зносу об’єкта основних засобів на індекс переоцінки (фор-
мули 4.12-4.13).
Ппв = Пв х Іп (4.12)
де, Ппв — переоцінена первісна вартість об’єкта основних засобів;
Пв — первісна вартість об’єкта основних засобів;
Іп — індекс переоцінки.
Пзн = ∑зн х Іп (4.13)

де, Пзн — переоцінена сума зносу об’єкта основних засобів;
∑зн — сума зносу об’єкта основних засобів;
Індекс переоцінки визначається діленням справедливої варто-

сті об’єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість
Св
Іп = (4.14)
Зв
262
де, Іп — індекс переоцінки;
Св — справедлива вартість об’єкта, який переоцінюється;
Зв — залишкова вартість цього об’єкта.
Якщо залишкова вартість об’єкта основних засобів дорівнює

нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається до-
даванням справедливої вартості цього об’єкта до його первісної
(переоціненої) вартості без зміни суми зносу об’єкта. При цьому
для таких об’єктів, що продовжують використовуватися,
обов’язково визначається ліквідаційна вартість (формула 4.15).
Ппв = Пв + Сп (4.15)
де, Ппв — переоцінена первісна вартість;
Пв — первісна вартість об’єкта основних засобів;
Сп — справедлива вартість.
Сума дооцінки залишкової вартості об’єкта основних засобів

включається до складу капіталу у дооцінках та відображається в
іншому сукупному доході, а сума уцінки — до складу витрат.
У разі наявності (на дату проведення чергової (останньої) до-
оцінки об’єкта основних засобів) перевищення суми попередніх
уцінок об’єкта і втрат від зменшення його корисності над сумою
попередніх дооцінок залишкової вартості цього об’єкта і вигід
від відновлення його корисності, сума чергової (останньої) до-
оцінки, але не більше зазначеного перевищення, включається до
складу доходів звітного періоду, а різниця (якщо сума чергової
(останньої) дооцінки більше зазначеного перевищення) спрямо-
вується на збільшення капіталу у дооцінках та відображається в
іншому сукупному доході.
У разі наявності (на дату проведення чергової (останньої) уцін-
ки об’єкта основних засобів) перевищення суми попередніх дооці-
нок об’єкта і вигід від відновлення його корисності над сумою по-
передніх уцінок залишкової вартості цього об’єкта і втрат від
зменшення його корисності сума чергової (останньої) уцінки, але
не більше зазначеного перевищення, спрямовується на зменшення
капіталу у дооцінках та відображається в іншому сукупному дохо-
ді, а різниця (якщо сума чергової (останньої) уцінки більше зазна-
ченого перевищення) включається до витрат звітного періоду.
Переоцінка одного об’єкта основних засобів потребує і пере-
оцінки всіх об’єктів даної групи з одночасним внесенням змін до
суми їх зносу.
263
Сума дооцінки вартості і зносу основних засобів відображається
збільшенням первісної (переоціненої) вартості і накопиченого зносу
об’єкта основних засобів, а сума уцінки вартості і зносу — змен-
шенням первісної (переоціненої) вартості і накопиченого зносу.
При вибутті об’єктів основних засобів, які раніше були пере-
оцінені, перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попе-
редніх уцінок залишкової вартості цього об’єкта основних засобів
включається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним
зменшенням капіталу у дооцінках. Перевищення сум попередніх
дооцінок об’єкта основних засобів над сумою попередніх уцінок
залишкової вартості цього об’єкта основних засобів може щомі-
сяця (щокварталу, раз на рік) у сумі, пропорційній нарахуванню
амортизації, включатися до складу нерозподіленого прибутку з
одночасним зменшенням капіталу у дооцінках. При цьому до
складу нерозподіленого прибутку при вибутті цього об’єкта
включається залишок перевищення сум попередніх дооцінок над
сумою попередніх уцінок такого об’єкта, що відображений у
складі капіталу у дооцінках. Відомості про суму перевищення
попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок об’єкта, що
включені до складу нерозподіленого прибутку, заносяться до ре-
гістрів аналітичного обліку основних засобів.
При проведенні операцій переоцінки основних засобів підпри-
ємству необхідно чітко усвідомлювати як наслідки фінансових
результатів у бухгалтерському обліку, так і результатів визна-
чення суми прибутку, який підлягає оподаткуванню.
Процес переоцінки має бути здійснений у такій послідовності:
1. Наказом по підприємству (організації) призначається комі-
сія для проведення інвентаризації основних засобів та оцінки їх.
2. Інвентаризаційна комісія проводить інвентаризацію і визначає
об’єкти основних засобів, які підлягають переоцінці у зв’язку з невід-
повідністю їх залишкової вартості та придатності на підприємстві.
3. Узагальнену інформацію по об’єктах основних засобів, які
потребують переоцінки, що відображена у Інвентаризаційній ві-
домості основних засобів, яка підлягає переоцінці інвентариза-
ційна комісія передає оціночній комісії.
4. Оціночна комісія після отримання результатів інвентариза-
ції, на підставі документів, підтверджуючих справедливу вартість
основних засобів складає узагальнений акт переоцінки.
5. Затверджені матеріали по результатах інвентаризації основ-
них засобів та їх переоцінки передаються в бухгалтерію підпри-
ємства (організації) для відображення результатів у даних обліку
(аналітичному, бухгалтерському і податковому).
264
Обґрунтуванням для уцінки (дооцінки) основних засобів ма-
ють бути відповідні первісні документи:
— рахунок постачальника за підписами керівника і головного
бухгалтера, скріплених печаткою підприємства;
— прайс-листи посередників за декілька останніх звітних мі-
сяців;
— періодичні видання;
— біржовий вісник;
— збірники цін, які видаються установами і організаціями, які
мають відповідні інформаційні матеріали (ліцензії, тощо) на їх
видання;
— акти оцінки незалежної експертної комісії;
— акти оцінки підприємств, обґрунтовані відповідними кош-
торисними розрахунками, та вартості використаних матеріалів і
витрат на їх створення (придбання).
Дані про переоцінку (зміна вартості і зносу) відображаються у
регістрах аналітичного обліку основних засобів (інвентарна карт-
ка обліку основних засобів, книга обліку основних засобів, Відо-
мість обліку необоротних активів і зносу) (табл. 4.47-4.48).
Таблиця 4.47
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ДООЦІНКИ НЕОБОРОТНИХ МАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ
з/п
1. Проведена дооцінка необоротних матеріальних активів:
— первісної вартості 10, 11 411
— зносу 411 131, 132
Таблиця 4.48
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З УЦІНКИ НЕОБОРОТНИХ МАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ
з/п
1. Проведена уцінка необоротних матеріальних активів:
— залишкової вартості 975 10, 11
— зносу 131, 132 10, 11
265
Основні засоби; строк корисного використання (експлуатації);

об’єкт основних засобів; група основних засобів; подібні (однорідні)
об’єкти; первісна вартість; кваліфікаційний актив; фінансові витрати;
капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи; сучасна вартість
придбання; балансова (залишкова) вартість; вартість заміщення; знос
основних засобів; фізичний знос; амортизація; вартість, яка амортизу-
ється; ліквідаційна вартість; робото здатний стан (роботоздатність);
технічне обслуговування; справний стан (справність); ремонт; віднов-
лювальна вартість; поточний ремонт; капітальний ремонт; плановий
ремонт; позаплановий (аварійний) ремонт; ремонт виробничих об’єктів
основних засобів; ремонт невиробничих об’єктів основних засобів; мо-
дернізація; реконструкція; чиста вартість реалізації необоротного акти-
ву; ринкова вартість; оренда; строк оренди; початок строку оренди; не-
відмовна орендна угода; фінансова оренда; операційна оренда;
суборенда; мінімальні орендні платежі; гарантована ліквідаційна вар-
тість для орендаря; орендна ставка відсотка; ставка відсотка на можливі
позики орендаря; переоцінена вартість.
1. Що таке основні засоби?

2. Як класифікуються основні засоби?
3. За яких умов об’єкти основних засобів визнаються активом?
4. З яких витрат складається первісна вартість основних засобів?
5. Які шляхи надходження основних засобів на підприємство та за
6. Якими документами оформлюється надходження та рух основних
засобів?
7. Що таке амортизація (знос) основних засобів? Які види зносу ос-
новних засобів Ви знаєте?
8. Як класифікуються ремонти основних засобів? Які особливості їх
відображення в обліку?
9. Що таке оренда? Які види оренди основних засобів існують?
10. Які особливості обліку орендованих основних засобів у орендаря
та орендодавця при фінансовій оренді?
1. Що входить до складу інших необоротних матеріальних активів?

Як вони відображаються в обліку?
2. Що таке незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріа-
льні активи? Яке їхнє призначення?
266
3. Які шляхи вибуття необоротних матеріальних активів та їхнє ві-
дображення в обліку?
4. Які Ви знаєте групи основних засобів та інших необоротних акти-
вів і мінімально допустимі строки їхньої амортизації?
5. Які особливості нарахування амортизації за іншими необоротни-
ми матеріальними активами?
6. Що таке технічне обслуговування об’єктів основних засобів? Як
воно відображається в обліку?
7. Як відображаються в обліку орендовані необоротні активи при
операційній оренді?
8. Якими документами оформлюються та як відображаються в облі-
ку результати інвентаризації необоротних матеріальних активів?
9. В якій послідовності відбувається процес переоцінки основних
засобів?
10. Яка інформація щодо кожної групи основних засобів наводиться
у примітках до фінансової звітності?

Завдання 1
Що не включається до первісної вартості об’єктів основних засобів:
а) реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здій-
снюються в зв’язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо
вони не відшкодовуються підприємству);
б) витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;
в) фінансові витрати.
Завдання 2
Норми Положення (стандарту) 7 «Основні засоби» не розповсю-
джуються на:
а) інвестиційну нерухомість;
б) основні засоби, що утримуються з метою продажу;
в) незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи.
Завдання 3
При визначенні строку корисного використання (експлуатації)
об’єкта основних засобів необхідно враховувати:
а) первісну (переоцінену) вартість, за якою основні засоби відобра-
жені в балансі;
б) правові або інші обмеження щодо строків використання об’єкта
та інші фактори;
в) суму капітальних інвестицій в основні засоби за звітний рік.
267
Завдання 4
У примітках до фінансової звітності наводиться інформація про:
а) суми укладених угод на придбання у майбутньому основних за-
собів;
б) невідтворювані природні ресурси;
в) методи амортизації, що застосовуються підприємством, та діапа-
зон строків корисного використання (експлуатації).
Завдання 5
Визначити первісну вартість придбаного обладнання (табл. 1):
Таблиця 1
ДАНІ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ
ПЕРВІСНОЇ ВАРТОСТІ ПРИДБАНОГО ОБЛАДНАННЯ

з/п
1. Вартість придбаного у постачальників обладнання 720 000
2. Сума податкового кредиту з ПДВ у рахунках постачальників 144 000
3. Суми транспортних витрат (рахунки транспортних організацій) 22 000
4. Сума податкового кредиту з ПДВ у рахунках транспортних
4 400
організацій
5. Нарахована заробітна плата за монтаж обладнання 12 500
а) 1 667 400;
б) 759 500;
в) 886 400.
Завдання 6
Визначити (нарахувати) суму амортизації (зносу) обладнання за по-
точний місяць, застосовуючи виробничий метод (табл. 2):
Таблиця 2
ДАНІ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ (НАРАХУВАННЯ) СУМИ АМОРТИЗАЦІЇ (ЗНОСУ)
ОБЛАДНАННЯ ЗА ПОТОЧНИЙ МІСЯЦЬ ЕКСПЛУАТАЦІЇ,
З ЗАСТОСУВАННЯМ ВИРОБНИЧОГО МЕТОДУ
№
з/п
1. Первісна вартість обладнання (грн.) 640 000
2. Ліквідаційна вартість (грн.) 22 000
3. Термін корисного використання (роки) 6
268
№
з/п
4. Запланований обсяг виробництва (од.) 25 000 000
5. Фактичний обсяг виробництва за поточний місяць (од.) 345 000
6. Нарахована амортизація (знос) обладнання* ?
* Нараховану амортизацію (знос) округлити (рахувати без копійок)

а) 8 583;
б) 8 832;
в) 8 528.
Завдання 7
Визначити (нарахувати) суму амортизації (зносу) обладнання за пе-
рший рік експлуатації, застосовуючи кумулятивний метод (табл. 3):
Таблиця 3
ОБЛАДНАННЯ ЗА ПЕРШИЙ РІК ЕКСПЛУАТАЦІЇ,
З ЗАСТОСУВАННЯМ КУМУЛЯТИВНОГО МЕТОДУ
№
з/п

а) 176 571;
б) 103 000;
в) 69 552.
Завдання 8
Визначити (нарахувати) суму амортизації (зносу) обладнання за пе-
рший квартал поточного року експлуатації, застосовуючи прямоліній-
ний метод (табл. 4):
269
Таблиця 4
ОБЛАДНАННЯ ЗА ПЕРШИЙ КВАРТАЛ ПОТОЧНОГО РОКУ ЕКСПЛУАТАЦІЇ,
З ЗАСТОСУВАННЯМ ПРЯМОЛІНІЙНОГО МЕТОДУ
№
з/п

а) 25 750;
б) 103 000;
в) 8 583.
Завдання 9
Якою кореспонденцією рахунків буде відображене в обліку оприбу-
ткування надлишків інших необоротних матеріальних активів:
а) Дт 11 Кт 719;
б) Дт 11 Кт 424;
в) Дт 11 Кт 746.
Завдання 10
Якою кореспонденцією рахунків буде відображена в обліку дооцін-
ка вартості основних засобів:
а) Дт 10 Кт 745;
б) Дт 10 Кт 411;
в) Дт 10 Кт 719.
270

07.12.1984 р. № 8073-X.
6. Наказ Державного комітету України по стандартизації, метрології
та сертифікації «Щодо затвердження Державного класифікатора Украї-
ни «Класифікація основних фондів» від 19.08.1997 р. № 507.
7. Наказ Міністерства палива та енергетики України, Міністерства
України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення
від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерства внутрішніх справ
України «Про затвердження Порядку експлуатації інженерно-технічних
засобів систем фізичного захисту ядерних установок, об’єктів, призначе-
них для поводження з радіоактивними відходами, іншими джерелами іоні-
зуючого випромінювання» 23.06.2010 р. № 252/492/267.
8. Наказ Міністерства промислової політики України «Щодо забез-
печення обліку основних засобів та інших необоротних активів» від
11.09.2003 р. № 381.
9. Наказ Міністерства статистики України «Про затвердження типо-
вих форм первинного обліку» від 29.12.1995 р. № 352.
пових форм первинних облікових документів з обліку сировини і мате-
ріалів» від 21.06.1996 р. № 193.
11. Наказ Міністерства транспорту України «Про затвердження По-
ложення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних
засобів автомобільного транспорту» від 30.03.1998 р. № 102.
12. Наказ Міністерства фінансів України «Про Інструкцію по інвента-
ризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних
цінностей, грошових коштів та розрахунків» від 11.08.1994 р. № 69.
ліку» від 24.05.1995 р. № 88.
струкції про порядок реєстрації виданих, повернених і використаних
доручень на отримання цінностей» від 16.05.1996 р. № 99.
15. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Інструкції з
бухгалтерського обліку податку на додану вартість» від 01.07.1997 р. № 141.
271
від 30.11.1999 р. № 291.
(стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» від 27.04.2000 р. № 92.
(стандарту) бухгалтерського обліку 14 «Оренда» від 28.07.2000 р. № 181.
ліку» від 29.12.2000 р. № 356.
30.09.2003 р. № 561.
(стандарту) бухгалтерського обліку 27 «Необоротні активи, утримувані для
продажу, та припинена діяльність» від 07.11.2003 р. № 617.
ження (стандарту) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати» від
28.04.2006 р. № 415.
01.11.2011 р. № 1379.
вимоги до фінансової звітності» від 07.02.2013 р. № 73.
26. Наказ Міністра оборони України «Про затвердження Положення
про корабельну службу у Військово-Морських Силах Збройних Сил
України» від 25.11.2003 р. № 415.
27. Наказ Фонду державного майна України «Про затвердження до-
говорів оренди» від 23.08.2000 р. № 1774.
28. Наказ Фонду державного майна України «Про затвердження Перелі-
ку документів, які подаються орендодавцеві для укладення договору оренди
майна, що належить до державної власності» від 15.02.2013 р. № 201.
32. Постанова Кабінету міністрів України «Про порядок консервації
основних виробничих фондів підприємства» від 28.10.1997 р. № 1183.
33. Постанова Кабінету міністрів України «Про затвердження наці-
онального стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових
прав» від 10.09.2003 р. № 1440.
272
Розділ 5
ОБЛІК НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ
5.1. Нематеріальні активи: економічна сутність та класифікація
5.2. Документальне оформлення та облік нематеріальних активів
5.2.1. Документальне оформлення та облік надходження немате-
5.2.2. Документальне оформлення та облік накопиченої амортиза-
ції нематеріальних активів
5.2.3. Документальне оформлення та облік витрат на удоскона-
лення нематеріальних активів та підтримання їх в придатному для
використання стані
5.2.4. Документальне оформлення та облік вибуття нематеріаль-
нематеріальних активів
5.4. Документальне оформлення та облік переоцінки нематеріальних
активів
5.5. Гудвіл: економічна сутність, документальне оформлення та облік

— що таке нематеріальні активи та їх класифікацію;
— як оцінюються нематеріальні активи;
— що таке гудвіл,
— складати первинні документи з обліку нематеріальні активи під-
приємства;
— обліковувати нематеріальні активи підприємства;
— проводити інвентаризацію нематеріальних активів підприємства
та відображати її результати в обліку.
5.1. Нематеріальні активи:

Для здійснення господарської діяльності підприємство може

володіти необхідними нематеріальними активами: торговими ма-
рками, патентами, ліцензіями тощо.
Нематеріальний актив — немонетарний актив, який не має
матеріальної форми та може бути ідентифікований.
До нематеріальних активів належать немонетарні активи, які
не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані та
утримуватися підприємством з метою використання протягом
періоду більше одного року (або одного операційного циклу, як-
273
що він перевищує 1 рік) для виробництва, торгівлі, адміністрати-
вних потреб чи надання в оренду іншим особам.
Ідентифіковані активи — придбані активи, які на дату при-
дбання відповідають критеріям визнання статей балансу.
Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться щодо
кожного об’єкта за групами.
Група нематеріальних активів — сукупність однотипних за при-
значенням та умовами використання нематеріальних активів (рис. 5.1).
ГРУПИ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ
Права користу- Право користування надрами, іншими ресурсами

вання природни- природного середовища, геологічною та іншою
ми ресурсами інформацією про природне середовище тощо
Права користу- Право користування земельною ділянкою відпо-

вання майном відно до земельного законодавства, право корис-
тування будівлею, право на оренду приміщень
тощо
Права на комер- Права на торговельні марки (знаки для товарів і

ційні позначення послуг), комерційні (фірмові) найменування то-
що), крім тих, витрати на придбання яких визна-
ються роялті
Права на об’єкти Право на винаходи, корисні моделі, промислові

промислової вла- зразки, сорти рослин, породи тварин, компонуван-
сності ня (топографії) інтегральних мікросхем, комер-
ційні таємниці, у тому числі ноу-хау, захист від
недобросовісної конкуренції тощо), крім тих, ви-
трати на придбання яких визнаються роялті
Авторське право Право на літературні, художні, музичні твори,

та суміжні з ним комп’ютерні програми, програми для електронно-
права обчислювальних машин, компіляції даних (бази
даних), виконання, фонограми, відеограми, пере-
дачі (програми) організацій мовлення тощо), крім
тих, витрати на придбання яких визнаються роялті1
Інші нематеріа- Право на провадження діяльності, використання

льні активи економічних та інших привілеїв, право на вико-
ристання вигод від скорочення викидів парни-
кових газів тощо
Рис. 5.1. Класифікація нематеріальних активів за групами1
1
До літературних, письмових творів наукового, технічного або іншого характеру
належать також результати науково-дослідних, пошукових, дослідно-конструкторських,
дослідно-технологічних робіт у формі звіту, документації, комплекти конструкторської і
технологічної документації (первинні зразки) тощо.
274
інформації про нематеріальні активи і незавершені капітальні ін-
вестиції в нематеріальні активи та розкриття інформації про них
у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтер-
ського обліку 8 «Нематеріальні активи».
Норми цього П(С)БО не розповсюджуються на гудвіл та опе-
рації з нематеріальними активами, особливості обліку яких ви-
значаються іншими П(С)БО.
Не визнаються нематеріальним активом, а підлягають відо-
браженню у складі витрат того звітного періоду, в якому вони
були здійснені, витрати на:
— дослідження;
— підготовку і перепідготовку кадрів;
— рекламу та просування продукції на ринку;
— створення, реорганізацію та переміщення підприємства або
його частини;
— підвищення ділової репутації підприємства, передплату
(придбання) видань, створення торгових марок (товарних знаків).

та облік нематеріальних активів

та облік надходження нематеріальних активів
Придбаний або отриманий об’єкт нематеріальних активів за-

раховується на баланс, якщо одночасно виконуються такі умови:
— підприємство здійснює його контроль;
— існує імовірність отримання майбутніх економічних вигод,
пов’язаних з його використанням;
— його вартість може бути достовірно визначена.
Об’єкт нематеріальних активів, отриманий в результаті розро-
бки, зараховується на баланс, якщо підприємство має:
— намір, технічну можливість та ресурси для доведення
об’єкта нематеріальних активів до стану, у якому він придатний
для реалізації або використання;
— можливість отримання майбутніх економічних вигод від
реалізації або використання об’єкта нематеріальних активів;
— інформацію для достовірного визначення витрат, пов’яза-
них з розробкою об’єкта нематеріальних активів.
275
Якщо об’єкт нематеріальних активів не відповідає вказаним
критеріям визнання, то витрати, пов’язані з його придбанням чи
створенням, визнаються витратами того звітного періоду, протя-
гом якого вони були здійснені, без визнання таких витрат у май-
бутньому нематеріальним активом.
Придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на
баланс підприємства за первісною вартістю (рис. 5.2).
Незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи —
капітальні інвестиції у придбання, створення і модернізацію не-
матеріальних активів, використання яких за призначенням на да-
ту балансу не відбулося.
Справедливою вартістю нематеріальних активів є поточна ри-
нкова вартість. За відсутності такої вартості — оціночна вартість,
яку підприємство сплатило б за актив у разі операції між обізна-
ними, зацікавленими та незалежними сторонами, виходячи з на-
явної інформації. Такою інформацією може бути, зокрема, експе-
ртна оцінка суб’єкта оціночної діяльності.
У разі створення об’єкта нематеріальних активів підприємст-
вом до первісної вартості такого об’єкта включаються прямі ви-
трати на оплату праці, прямі матеріальні витрати, інші витрати,
безпосередньо пов’язані зі створенням цього об’єкта та доведен-
ням його до стану, придатного для використання за призначен-
ням (оплата реєстрації юридичного права, збір за подання заявки
про реєстрацію об’єкта права інтелектуальної власності, збір за
публікацію відомостей про видачу свідоцтва, патенту, сплата
державного мита за видачу свідоцтва, патенту тощо).
Первісна вартість окремого об’єкта нематеріальних активів,
сплачених за кілька об’єктів нематеріальних активів загальною
сумою, визначається шляхом розподілу сплаченої суми пропо-
рційно до справедливої вартості кожного з придбаних об’єктів.
Нематеріальні активи надходять на підприємство у резуль-
таті:
— створення (господарським і підрядним способами);
— переведення з об’єктів, що враховувалися поза балансом;
піталу;
— виявлення у результаті інвентаризації;
— одержання в оренду.
276
нематеріальних активів нематеріальних активів
Придбаний Ціна (вартість) придбання (крім отриманих торговельних зни-

нематеріальний жок), мито, непрямі податки, що не підлягають відшкодуван-
актив ню, та інші витрати, безпосередньо пов’язані з його придбан-
ням та доведенням до стану, у якому він придатний для
використання за призначенням.
Фінансові витрати не включаються до первісної вартості не-
матеріальних активів, придбаних (створених) повністю або
частково за рахунок запозичень1
Нематеріальний Залишкова вартість переданого нематеріального активу. Якщо

актив, придбаний залишкова вартість переданого об’єкта перевищує його спра-
в результаті обмі- ведливу вартість, то первісною вартістю нематеріального ак-
ну на подібний тиву, отриманого в обмін на подібний об’єкт, є його справед-
об'єкт лива вартість із включенням різниці (між залишковою та
справедливою вартістю) до фінансових результатів (витрат)
звітного періоду
Нематеріальний Справедлива вартість переданого немонетарного активу, збі-

актив, придбаний льшена (зменшена) на суму грошових коштів чи їх еквівален-
в обмін (або част- тів, що була передана (отримана) під час обміну
ковий обмін) на
неподібний актив
Безоплатно отри- Справедлива вартість на дату отримання з урахуванням ви-

маний нематеріа- трат, передбачених п. 11 П(С)БО 8
льний актив
Нематеріальний Погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх спра-

актив, що внесе- ведлива вартість з урахуванням витрат, передбачених
ний до статутного п. 11 П(С)БО 8
капіталу
Нематеріальний Справедлива вартість

актив, отриманий
внаслідок об'єд-
нання підприємств
Нематеріальний Прямі витрати на оплату праці, прямі матеріальні витрати,

актив, створений інші витрати, безпосередньо пов'язані із створенням цього
нематеріального активу та приведенням його до стану прида-
підприємством тності для використання за призначенням (оплата реєстрації
юридичного права, амортизація патентів, ліцензій тощо)
Рис. 5.2. Формування первісної вартості нематеріальних активів

в залежності від шляхів їх надходження на підприємство1
1
Фінансові витрати включаються до первісної вартості об’єкта нематеріальних ак-
тивів у порядку, визначеному П(С)БО 31 «Фінансові витрати».
277
договори (контракти) купівлі-продажу — для придбання немате-
ріальних активів та договори підряду — для виконання робіт (на-
дання послуг) пов’язаних з створенням (придбанням) нематеріа-
льних активів.
дню оплату, попередню передачу нематеріальних активів (ви-
конання робіт, надання послуг) у тому числі з розстрочкою
платежу, надання векселя в рахунок оплати, розрахунки шля-
хом заліку взаємної заборгованості або обміну, шляхом повер-
нення нематеріальних активів.
На нематеріальні активи (виконані роботи, надані послуги)
постачальник (підрядник) надає (виставляє) рахунок (рахунок-
фактуру). Отримання рахунку не відображається в обліку.
Відповідно до умов договору (контракту) нематеріальні акти-
ви можуть бути одержані у постачальника, або ж вони можуть
бути доставлені постачальником покупцю.
Для одержання нематеріальних активів у постачальника мате-
ріально-відповідальній особі покупця видається довіреність.
Для обліку передачі нематеріальних активів стороннім органі-
заціям використовується накладна-вимога на відпуск (внутрішнє
переміщення) матеріалів (форма № М-11).
Передача виконаних робіт (наданих послуг) здійснюється
на підставі акта приймання-передачі виконаних робіт (наданих
послуг).
Для оформлення операцій із введення в господарський оборот
і використання окремих придбаних (створених) об’єктів права ін-
телектуальної власності підприємствами, незалежно від форм
власності застосовується Акт введення в господарський оборот
об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних
активів (типова форма № НА-1).
При оформленні введення в господарський оборот об’єктів
права інтелектуальної власності акт складається в одному
278
примірнику на кожний окремий об’єкт приймальною комісією,
призначеною наказом (розпорядженням) власника або уповно-
важеного органу (посадової особи), який здійснює керівництво
підприємством.
Акт заповнюється в одному примірнику на основі технічної,
науково-технічної та іншої документації (ліцензійний договір,
авторський договір, патент тощо), підписується головою та чле-
нами комісії, особою, відповідальною за прийняття для викорис-
тання об’єкта права інтелектуальної власності.
В акті введення в господарський оборот об’єкта права інтеле-
ктуальної власності наводиться характеристика такого об’єкта,
яка містить докладний його опис і порядок використання, особ-
ливості і переваги, зазначаються основні якісні та кількісні пока-
зники об’єкта права інтелектуальної власності.
У цьому документі зазначаються, зокрема, правові умови вве-
дення об’єкта нематеріальних активів в господарський оборот, тоб-
то зазначаються назви документів, згідно з якими такий об’єкт вво-
диться в господарський оборот, — договір на використання
майнових прав інтелектуальної власності, ліцензійний договір, дата
акта приймання-передачі об’єкта нематеріальних активів, докумен-
ти (довідки), що описують сам об’єкт нематеріальних активів або
порядок його використання (письмовий та/або образотворчий опис
з формулою, креслення, схема, зразок, дискета, аудіо-, відеокасета
тощо), вартість, строк корисного використання, особа, відповідаль-
на за використання об’єкта. Акт введення в господарський оборот
права на використання вигод від скорочення викидів парникових
газів складається за наявності верифікаційного висновку про обсяги
скорочення антропогенних викидів парникових газів. При складанні
Акта комісія пересвідчується у наявності документів, що дають
змогу ідентифікувати об’єкт нематеріального активу, який уводить-
ся у господарський оборот.
Оформлений акт підписується головним бухгалтером та за-
тверджується керівником підприємства чи особою, на те упов-
новаженою.
Первинні документи про витрати на об’єкт нематеріальних
активів, отриманий в результаті розробки, повинні, зокрема, міс-
тити інформацію про зміст витрат (виконання робіт зі створення
нематеріального активу, витрачання матеріальних цінностей на
створення об’єкта), кількісні і вартісні показники таких витрат,
підписи уповноважених посадових осіб.
Для аналітичного обліку об’єктів права інтелектуальної влас-
ності, а також для аналітичного обліку групи однотипних за при-
279
значенням та умовами використання об’єктів, що надійшли в
одному календарному місяці та одній відповідальній за їх вико-
ристання особі застосовується Інвентарна картка обліку об’єкта
права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів
(типова форма № НА-2).
Інвентарна картка ведеться в бухгалтерії на кожний об’єкт чи
групу об’єктів права інтелектуальної власності, заповнюється в
одному примірнику на основі Акта введення в господарський
оборот об’єкта права інтелектуальної власності у складі немате-
ріальних активів (типова форма № НА-1).
Облік витрат на придбання або створення нематеріальних
необоротних активів ведеться на субрахунку 154 «Придбання
(створення) нематеріальних активів» рахунку 15 «Капітальні
інвестиції».
За дебетом цього субрахунку відображається збільшення за-
знаних витрат на придбання або створення нематеріальних не-
оборотних активів, за кредитом — їх зменшення (введення в
господарський оборот придбаних або створених нематеріаль-
них активів тощо).
Фактичні витрати на придбання, створення та удосконалення
об’єктів нематеріальних активів, використання яких на дату ба-
лансу за призначенням не відбулося (не введені в господарський
оборот), відображаються у складі незавершених капітальних ін-
вестицій у нематеріальні активи.
нематеріальних активів призначений рахунок 12 «Нематеріальні
активи».
За дебетом цього рахунку відображається придбання або
отримання в результаті розробки (від інших фізичних або
юридичних осіб) нематеріальних активів, які обліковуються за
первісною вартістю, та сума дооцінки таких активів, за креди-
том — вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або
неможливості отримання підприємством надалі економічних
вигод від його використання та сума уцінки нематеріальних
активів (табл. 5.1— 5.2).
280
Таблиця 5.1
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З НАДХОДЖЕННЯ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ
з/п
3. Оприбутковані нематеріальні активи, одержані
— на вартість нематеріальних активів 154 631
5. Одержані послуги (реєстрація тощо), пов’язані з
придбанням нематеріальних активів, від інших
7. Введені нематеріальні активи в господарський
оборот 12 154
Таблиця 5.2
з/п
банку кошти постачальникам за придбані немате- 631 311
ріальні активи
281
з/п
придбанням нематеріальних активів, від інших
5. Введені нематеріальні активи в господарський оборот 12 154
Нематеріальні активи можуть створюватися власними силами

підприємства — господарським способом, або шляхом залучення
спеціалізованої (підрядної) організації — підрядним способом у
результаті розробки.
Розробка — застосування підприємством результатів досліджень
та інших знань для планування і проектування нових або значно вдо-
сконалених матеріалів, приладів, продуктів, процесів, систем або по-
слуг до початку їхнього серійного виробництва чи використання.
Дослідження — заплановані підприємством дослідження, які
проводяться ним уперше з метою отримання і розуміння нових
наукових та технічних знань (табл. 5.3-5.4).
Таблиця 5.3
У РЕЗУЛЬТАТІ СТВОРЕННЯ (ГОСПОДАРСЬКИМ СПОСОБОМ)
з/п
1. Списані виробничі запаси на створення нематеріа-
льних активів 154 20
2. Нарахована заробітна плата працівникам, що заді- 154 661
яні у створенні нематеріальних активів
4. Нарахована амортизація основних засобів, що за- 154 131
діяні у створенні нематеріальних активів
282
Таблиця 5.4
У РЕЗУЛЬТАТІ СТВОРЕННЯ (ПІДРЯДНИМ СПОСОБОМ)
з/п
1. Одержані роботи з створення нематеріальних ак-
тивів від підрядних організацій:
банку кошти підрядним організаціям за роботи з 631 311
створення нематеріальних активів
Нематеріальні активи можуть надходити на підприємство у

результаті обміну (табл. 5.5-5.6).
Таблиця 5.5
з/п

2. Списані (виведені з господарського обороту) по-
дібні нематеріальні активи, передані покупцям:
— на суму накопиченої амортизації 133 12
— на залишкову вартість нематеріальних активів 377 12
283
Таблиця 5.6
з/п
1. Оприбутковані нематеріальні активи, одержані від
постачальників:
3. Списані (виведені з господарського обороту) нема-
теріальні активи:
4. Реалізовані неподібні нематеріальні активи, пере-
дані покупцям:
— доходи 712 791
Підприємство може одержати нематеріальні активи безоплатно.

Безоплатне одержання нематеріальних активів може здійсню-
ватися з ініціативи суб’єкта господарювання, за рішенням органів
влади або у порядку цільового фінансування (табл. 5.7).
Таблиця 5.7
з/п
1. Оприбутковані нематеріальні активи, безоплатно 12 424
одержані
284
з/п
безоплатним одержанням нематеріальних активів,
4. Збільшена вартість безоплатно одержаних нема- 12 154
теріальних активів на суму одержаних послуг
5. Оприбутковані нематеріальні активи, одержані у
порядку цільового фінансування 12 48
Підприємство може одержати нематеріальні активи і як вне-

сок до зареєстрованого (пайового) капіталу.
Таблиця 5.8
У РЕЗУЛЬТАТІ ВНЕСЕННЯ ДО ЗАРЕЄСТРОВАНОГО (ПАЙОВОГО) КАПІТАЛУ
з/п
1. Зареєстрований статутний капітал підприємства і
відображена заборгованість його засновників 46 40
(учасників)
2. Оприбутковані нематеріальні активи, одержані як
внески від засновників (учасників) до зареєстро- 12 46
ваного (пайового) капіталу підприємства
одержанням від засновників (учасників) нематері-
альних активів, від інших кредиторів:
285
з/п
5. Збільшена вартість нематеріальних активів одер-
жаних як внески від засновників (учасників) до за- 12 154
реєстрованого (пайового) капіталу підприємства на
суму одержаних послуг
Аналітичний облік капітальних інвестицій ведеться відповід-

но за видами нематеріальних активів, а також за окремими об’єк-
тами капітальних вкладень (інвентарними об’єктами).
У Балансі підприємства інформація про вартість незаверше-
них на дату балансу капітальних інвестицій в створення, при-
дбання нематеріальних активів відображається у статті 1005 «Не-
завершені капітальні інвестиції» розділу І активу балансу.
У Балансі підприємства інформація про вартість об’єктів, які
віднесені до складу нематеріальних активів згідно з П(С)БО 8
«Нематеріальні активи», відображається у статті 1000 «Нематері-
альні активи» розділу І активу балансу.
Первісна (переоцінена) вартість нематеріальних активів наво-
диться у статті 1001 «Первісна вартість» розділу І активу балансу.
Об’єкт нематеріальних активів, отриманий в користування, облі-
ковується користувачем (ліцензіатом) на позабалансовому рахунку
в оцінці, визначеній виходячи із розміру винагороди, встановленого
в договорі. При цьому платежі за надане право використання ре-
зультатів інтелектуальної діяльності у вигляді періодичних плате-
жів, обчислених у порядку та строки, встановлені договором, вклю-
чаються користувачем (ліцензіатом) до витрат звітного періоду.

та облік накопиченої амортизації нематеріальних активів
Нарахування амортизації нематеріальних активів (крім права
постійного користування земельною ділянкою) здійснюється
протягом строку їх корисного використання, який встановлюєть-
ся підприємством (у розпорядчому акті) при визнанні цього
об’єкта активом (при зарахуванні на баланс).
286
Підприємство визначає строк корисного використання об’єкта
нематеріальних активів або встановлює його, якщо строк до цьо-
го не визначено.
Об’єктом амортизації є первісна (переоцінена) вартість об’єкта
нематеріальних активів за вирахуванням його ліквідаційної вартості.
Ліквідаційна вартість об’єкта нематеріальних активів прирівню-
ється до нуля, окрім випадків існування невідмовного зобов’язання
іншої особи щодо придбання цього об’єкта наприкінці строку його
корисного використання або якщо ліквідаційна вартість може бути
визначена на підставі інформації існуючого активного ринку і очіку-
ється, що такий ринок існуватиме наприкінці строку корисного вико-
ристання цього об’єкта. Ліквідаційна вартість може не прирівнювати-
ся до нуля, якщо підприємство очікує продати цей об’єкт немате-
ріальних активів до кінця строку його корисного використання.
Накопичена амортизація нематеріальних активів — сума
амортизації об’єкта нематеріальних активів з початку його кори-
сного використання.
Нематеріальні активи з невизначеним строком корисного ви-
користання, а також право на використання вигод від скорочення
викидів парникових газів амортизації не підлягають. До немате-
ріальних активів з невизначеним строком корисного використан-
ня належать ті, щодо яких підприємством (у розпорядчому акті)
не визначено обмеження строку, протягом якого очікується збі-
льшення грошових коштів (чи їх еквівалентів) від використання
таких нематеріальних активів.
При визначені строку корисного використання об’єкта нематері-
альних активів ураховуються такі економічні і правові фактори:
— очікуваний спосіб використання об’єкта нематеріальних
активів підприємством і спроможність управлінського персоналу
ефективно управляти цим об’єктом;
— період життєвого циклу товару, для ідентифікації якого ви-
користовується об’єкт нематеріальних активів, та строки корис-
ного використання подібних об’єктів нематеріальних активів;
— передбачуване моральне старіння об’єкта нематеріальних
активів;
— стабільність галузі, в якій функціонує підприємство, та змі-
ни ринкового попиту на продукти чи послуги, які є результатом
експлуатації;
— тенденції розвитку конкуренції на ринку;
— рівень витрат на обслуговування, необхідний для отримання
очікуваних майбутніх економічних вигод від об’єкта нематеріаль-
них активів, та здатність і намір підприємства досягти такого рівня;
287
— період контролю об’єкта нематеріальних активів та юриди-
чні або інші обмеження його використання;
— залежність строку корисного використання нематеріальних
активів від строку корисного використання інших активів під-
приємства.
Економічні фактори безпосередньо впливають на визначення
періоду, протягом якого можуть бути отримані економічні виго-
ди від об’єкта нематеріальних активів, а правовими факторами
може обмежуватися період контролю підприємством цих еконо-
мічних вигод. Строк корисного використання об’єкта нематеріа-
льних активів встановлюється за найменшим із періодів, що ви-
значені згідно із цими факторами.
Значні зміни технологій і програмних продуктів можуть вплива-
ти на встановлення строку корисного використання об’єкта немате-
ріальних активів меншого, ніж строк їх можливого використання,
визначений згідно із економічними і правовими факторами.
Під час розрахунку вартості, яка амортизується, ліквідаційна
вартість нематеріальних активів прирівнюється до нуля, крім ви-
падків:
— коли існує невідмовне зобов’язання іншої особи щодо при-
дбання цього об’єкта наприкінці строку його корисного викорис-
тання;
— коли ліквідаційна вартість може бути визначена на підставі ін-
формації існуючого активного ринку і очікується, що такий ринок іс-
нуватиме наприкінці строку корисного використання цього об’єкта.
Для нарахування амортизації нематеріальних активів підпри-
ємство може застосовувати строки їх корисного використання,
встановлені податковим законодавством (табл. 5.9).
Таблиця 5.9
ГРУПИ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ І СТРОКИ ДІЇ ПРАВА КОРИСТУВАННЯ
Групи Строк дії права

користування
група 1 — права користування природними ресурса- відповідно до пра-
ми (право користування надрами, іншими ресурсами вовстановлюючого
природного середовища, геологічною та іншою інфо- документа
рмацією про природне середовище)
група 2 — права користування майном (право корис- відповідно до пра-
тування земельною ділянкою, крім права постійного вовстановлюючого
користування земельною ділянкою, відповідно до за- документа
кону, право користування будівлею, право на оренду
приміщень тощо)
288
Закінчення табл.5.9
Групи Строк дії права
користування
група 3 — права на комерційні позначення (права на відповідно до пра-
торговельні марки (знаки для товарів і послуг), коме- вовстановлюючого
рційні (фірмові) найменування тощо), крім тих, витра- документа
ти на придбання яких визнаються роялті
група 4 — права на об’єкти промислової власності (пра- відповідно до пра-
во на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сор- вовстановлюючого
ти рослин, породи тварин, компонування (топографії) ін- документа, але не
тегральних мікросхем, комерційні таємниці, в тому числі менш як 5 років
ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо)
крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті
група 5 — авторське право та суміжні з ним права відповідно до пра-
(право на літературні, художні, музичні твори, ком- вовстановлюючого
п’ютерні програми, програми для електронно-обчис- документа, але не
лювальних машин, компіляції даних (бази даних), фо- менш як 2 роки
нограми, відеограми, передачі (програми) організацій
мовлення тощо) крім тих, витрати на придбання яких
визнаються роялті
група 6 — інші нематеріальні активи (право на веден- відповідно до пра-
ня діяльності, використання економічних та інших вовстановлюючого
привілеїв тощо) документа
Метод амортизації нематеріального активу обирається підпри-

ємством самостійно, виходячи з умов отримання майбутніх еко-
номічних вигод. Якщо такі умови визначити неможливо, то амо-
ртизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу.
Розрахунок амортизації при застосуванні відповідних методів на-
рахування здійснюється згідно з П(С)БО 7 «Основні засоби».
Метод амортизації обирається і послідовно застосовується в
кожному періоді, окрім випадків, коли відбувається зміна умов
отримання майбутніх економічних вигод, які очікувалось отри-
мати від використання об’єкта нематеріальних активів.
Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за
місяцем, у якому нематеріальний актив уведено в господарський
оборот. Суму нарахованої амортизації підприємства відобража-
ють збільшенням суми витрат підприємства і накопиченої амор-
тизації нематеріальних активів.
Нарахування амортизації при застосуванні виробничого мето-
ду починається з дати, що настає за датою уведення об’єкта не-
матеріального активу у господарський оборот.
Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця,
наступного за місяцем вибуття нематеріального активу.
289
Термін корисного використання нематеріального активу та ме-
тод його амортизації переглядаються в кінці звітного року, якщо в
наступному періоді очікуються зміни строку корисного викорис-
тання активу або зміни умов отримання майбутніх економічних ви-
год. Нематеріальні активи з невизначеним строком корисного вико-
ристання в кінці кожного року також оцінюються на наявність
ознак невизначеності обмеження строку їх корисного використання
та за відсутності таких ознак підприємством установлюється строк
корисного використання таких нематеріальних активів.
Амортизація нематеріального активу нараховується, виходя-
чи з нового методу нарахування амортизації і строку викорис-
тання, починаючи з місяця, наступного за місяцем змін.
Для узагальнення інформації про нараховану амортизацію та
індексацію зносу (накопиченої амортизації) нематеріальних ак-
тивів, що підлягають амортизації призначено субрахунок 133
«Накопичена амортизація нематеріальних активів» рахунку 13
«Знос необоротних активів».
За кредитом цього субрахунку відображається нарахування
амортизації та індексації накопиченої амортизації необоротних
активів, за дебетом — зменшення суми накопиченої амортизації
(табл. 5.10).
Таблиця 5.10
НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ
з/п
1. Нарахована амортизація нематеріальних активів:
— що задіяні на роботах з капітального будівниц- 15 133
тва і капітального ремонту необоротних активів
призначення 92 133
— житлово-комунального та культурно-побуто- 949 133
290
з/п
2. Нарахована амортизація нематеріальних активів, 15, 23, 133
безоплатно одержаних 91-94
— 09
— витрати 791 92-94
— доходи 745 793
Аналітичний облік накопиченої амортизації ведеться за вида-

ми нематеріальних активів.
У Балансі підприємства інформація про нараховану у встанов-
леному порядку суму накопиченої амортизації нематеріальних
активів (у дужках) відображається у статті 1002 «Накопичена
амортизація» розділу І активу балансу.
Аналітичний облік на рахунку 09 «Амортизаційні відрахуван-
ня» ведеться, зокрема, за такими напрямками використання амо-
ртизації на: придбання (створення) нематеріальних активів; по-
гашення отриманих на капітальні інвестиції позик.
5.2.3. Документальне оформлення та облік витрат

на удосконалення нематеріальних активів
та підтримання їх в придатному для використання стані
Витрати, що здійснюються для підтримання об’єкта в придат-

ному для використання стані та одержання первісно визначеного
розміру майбутніх економічних вигод від його використання,
включаються до складу витрат звітного періоду.
Документальне оформлення цих витрат здійснюється аналогі-
чно до документального оформлення ремонту основних засобів
(табл. 5.11-5.12).
Первісна вартість нематеріальних активів збільшується на су-
му витрат, пов’язаних із удосконаленням цих нематеріальних ак-
тивів і підвищенням їх можливостей та строку використання, які
сприятимуть збільшенню первісно очікуваних майбутніх еконо-
мічних вигод.
291
Таблиця 5.11
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ, З ПІДТРИМАННЯ
НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ В ПРИДАТНОМУ
ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ СТАНІ (ГОСПОДАРСЬКИМ СПОСОБОМ)
з/п
1. Здійснені витрати з підтримання нематеріальних
активів (програмне забезпечення) в придатному
для використанні стані:
— що задіяні на виробництві 23 20, 66,
65, 13
— загальновиробничого призначення 91 20, 66,
65, 13
— адміністративного (загальногосподарського) 92 20, 66,
— що задіяні у підрозділах, зайнятих збутом гото- 93 20, 66,
— житлово-комунального та культурно- 94 20, 66,
Таблиця 5.12
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ, З ПІДТРИМАННЯ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ
В ПРИДАТНОМУ ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ СТАНІ (ПІДРЯДНИМ СПОСОБОМ)
з/п
1. Одержані послуги, пов’язані з підтримання нема-
теріальних активів (програмного забезпечення) в
придатному для використання стані, від підрядників:
— адміністративного (загальногосподарського) при- 92 631
значення
— житлово-комунального та культурно-побутово-
го призначення 94 631
292
з/п
Документальне оформлення зазначених витрат здійснюється

аналогічно до документального оформлення поліпшення об’єктів
основних засобів (табл. 5.13-5.14).
Таблиця 5.13
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ, ПОВ’ЯЗАНИХ З УДОСКОНАЛЕННЯМ
НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ (ГОСПОДАРСЬКИМ СПОСОБОМ)
з/п
1. Удосконалені нематеріальні активи (програмне за- 20, 66,
безпечення), підвищені їх можливості та строк ви- 154 65, 13
користання
2. Збільшена первісна вартість нематеріальних активів 12 154
Таблиця 5.14
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ, ПОВ’ЯЗАНИХ З УДОСКОНАЛЕННЯМ
НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ (ПІДРЯДНИМ СПОСОБОМ)
з/п
1. Одержані послуги, пов’язані з удосконаленням не-
матеріальних активів (програмного забезпечення),
підвищенням їх можливостей та строку викорис-
тання від підрядників:
3. Збільшена первісна вартість нематеріальних активів 12 154
293
та облік вибуття нематеріальних активів
Нематеріальні активи вибувають з підприємства у результаті:

— списання внаслідок амортизації (ліквідація);
— обміну на подібні активи або на неподібні об’єкти;
— переведення до об’єктів, що враховуються поза балансом;
— повернення об’єктів, одержаних як внесок до статутного
капіталу;
Об’єкт нематеріальних активів списується з балансу в разі йо-
го вибуття внаслідок безоплатної передачі або неможливості
отримання підприємством надалі економічних вигод від його ви-
користання.
Для оформлення вибуття таких об’єктів при їх списанні (лік-
відації) застосовується Акт вибуття (ліквідації) об’єкта права ін-
телектуальної власності у складі нематеріальних активів (типова
форма № НА-3). Акт складається у двох примірниках комісією,
призначеною наказом (розпорядженням) власника або уповнова-
женого органу (посадової особи), який здійснює керівництво під-
приємством, підписується головою та членами комісії, особою,
що була відповідальною за використання об’єкта права інтелек-
туальної власності, затверджується керівником підприємства чи
особою, на те уповноваженою.
Залишкова вартість об’єкта права інтелектуальної власності ви-
значається за даними бухгалтерського обліку на останнє число мі-
сяця вибуття такого об’єкта як різниця між первісною вартістю і
сумою нарахованої амортизації за період корисного використання.
Перший примірник акта передається до бухгалтерії, другий
залишається у особи, що була відповідальною за використання
об’єкта права інтелектуальної власності.
Підставою для відміток в інвентарній картці про вибуття
об’єкта права інтелектуальної власності є Акт вибуття (ліквідації)
об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних
активів (типова форма № НА-3).
Регістри аналітичного обліку об’єктів нематеріальних активів,
що вибули, додаються до документів, якими оформлені факти
вибуття цих об’єктів (табл. 5.15-5.17).
294
Таблиця 5.15
НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ У РЕЗУЛЬТАТІ ЛІКВІДАЦІЇ
з/п
1. Списані (виведені з господарського обороту) не- 133 12
матеріальні активи
Таблиця 5.16
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ВИБУТТЯ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ
з/п
1. Зараховані на поточний рахунок підприємства в бан- 311 681
ку кошти, що надійшли як аванс від покупців
3. Списані (виведені з господарського обороту) не-
ні з реалізацією нематеріальних активів, від інших
6. Реалізовані нематеріальні активи, передані покупцям:
— на договірну вартість нематеріальних активів 377 712
— доходи 712 791
295
Таблиця 5.17
з/п


ні з реалізацією нематеріальних активів, від інших


банку кошти, що надійшли від покупців, за реалі- 311 377
зовані нематеріальні активи
— доходи 712 791
Нематеріальні активи можуть вибувати з підприємства у ре-

зультаті обміну (табл. 5.18-5.19).
296
Таблиця 5.18
з/п
матеріальні активи, передані покупцям:
2. Оприбутковані подібні нематеріальні активи, оде-
ржані від постачальників:
Таблиця 5.19
з/п
3. Оприбутковані неподібні нематеріальні активи,
одержані від постачальників:
297
з/п
— доходи 712 791
Підприємство може передати нематеріальні активи безоплатно.

Безоплатна передача нематеріальних активів може здійснюва-
тися з ініціативи суб’єкта господарювання та за рішенням органів
влади (табл. 5.20).
Таблиця 5.20
з/п
1. Списані (виведені з господарського обороту) нема-

теріальні активи, безоплатно передані покупцям:
2. Нараховане податкове зобов’язання з ПДВ (на за- 977 641

лишкову вартість нематеріальних активів)
Право інтелектуальної власності на торговельну марку може

бути передано як вклад до зареєстрованого (пайового) капіталу
суб’єкта господарювання (табл. 5.21).
298
Таблиця 5.21
з/п
3. Реалізовані нематеріальні активи, передані до зареє-
строваного (пайового) капіталу інших підприємств:
— доходи 712 791
Об’єкт нематеріальних активів, наданий правовласником (ліцен-

зіаром) в користування (при збереженні виключних прав на резуль-
тат інтелектуальної діяльності), залишається на балансі правовлас-
ника (ліцензіара) із зазначенням в аналітичному обліку інформації
про передачу цього об’єкта у користування іншій особі.

нематеріальних активів

сті даних бухгалтерського обліку та звітності, передбачено
проведення підприємствами, незалежно від форм власності, ін-
вентаризації.
299
наявності нематеріальних активів; установлення лишку або не-
стачі цінностей шляхом зіставлення фактичної наявності з дани-
ми бухгалтерського обліку; виявлення нематеріальних активів,
що не використовуються; перевірка реальності вартості зарахо-
ваних на баланс нематеріальних активів.
Для оформлення даних інвентаризації окремо за кожним міс-
цезнаходженням об’єктів права інтелектуальної власності та за
кожною особою, відповідальною за використання об’єктів права
інтелектуальної власності складається в одному примірнику Ін-
вентаризаційний опис об’єктів права інтелектуальної власності у
складі нематеріальних активів (типова форма № НА-4). В інвен-
тарний опис включається кожний окремий об’єкт права інтелек-
туальної власності.
При складанні інвентаризаційного опису особа, відповідальна
за використання об’єктів права інтелектуальної власності, дає
розписку про те, що до початку інвентаризації всі прибуткові та
видаткові документи передані бухгалтерській службі і всі об’єкти
права інтелектуальної власності, одержані для використання і
зберігання, оприбутковані, а ті об’єкти, що вибули (ліквідовані),
списані.
При інвентаризації об’єктів права інтелектуальної власності їх
наявність установлюється або за документами, що були підста-
вою для оприбуткування, або додатково за документами, якими
оформлені (тобто підтверджуються) майнові права.
Зокрема, з метою ідентифікації об’єктів нематеріальних акти-
вів інвентаризаційна комісія пересвідчується у наявності та чин-
ності документів, що засвідчують правомірність набуття прав
власності, прав використання об’єктів інтелектуальної власності, —
патентів, свідоцтв, дипломів, ліцензій, договорів тощо.
До інвентаризаційного опису нематеріальних активів вносять-
ся дані про їх найменування і характеристику, первісну вартість і
суму зносу, дату придбання і строк корисного використання. Ін-
вентаризаційна комісія повинна перевірити обґрунтованість
оприбуткування нематеріальних активів, тобто наявність доку-
ментів, на підставі яких оформлені придбані майнові права, і до-
кументів (довідок), що описують сам об’єкт нематеріальних ак-
тивів або порядок його використання.
При виявленні об’єктів нематеріальних активів, що не прийн-
яті до обліку, інвентаризаційна комісія заносить їх до інвентари-
заційного опису із зазначенням необхідних даних (найменування
і характеристики, первісної вартості і суми накопиченої аморти-
300
зації, дати придбання і строку корисного використання). Одноча-
сно комісією складається Акт введення в господарський оборот
об’єктів нематеріальних активів. Виявлені в інвентаризаційних
описах об’єкти нематеріальних активів як такі, що не відображені
в бухгалтерському обліку, заносяться до звіряльної відомості
Оцінка таких об’єктів провадиться у порядку, передбаченому за-
конодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну
оціночну діяльність.
Інвентаризаційний опис підписується всіма членами інвента-
ризаційної комісії та особою, відповідальною за використання
об’єктів права інтелектуальної власності. При цьому особа, від-
повідальна за використання об’єктів права інтелектуальної влас-
ності, підтверджує, що перевірка цих об’єктів відбулася в її при-
сутності, що вона не має до членів комісії ніяких претензій та що
вона приймає на відповідальне зберігання перелічені в описі
об’єкти права інтелектуальної власності.
Оформлений інвентаризаційний опис передається до бухгал-
терської служби підприємства для заповнення даних про кіль-
кість, вартість об’єктів права інтелектуальної власності і суму
накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку.
Перед складанням звіряльної відомості та визначенням ре-
зультатів інвентаризації бухгалтерія підприємства проводить пе-
ревірку всіх підрахунків в інвентаризаційному описі. В описі ро-
биться відповідна відмітка щодо перевірки даних опису за
підписом особи, яка проводила перевірку. Виявлені помилки у
підрахунках мають бути виправлені і завірені підписами всіх
членів інвентаризаційної комісії та особи, відповідальної за вико-
ристання об’єктів права інтелектуальної власності.
У разі виявлення розходжень (нестач, надлишків) між даними
бухгалтерського обліку і даними інвентаризаційних описів бухгал-
тером підприємства складається звіряльна відомість. Звіряльна ві-
домість підписується бухгалтером підприємства і після перевірки
інвентаризаційною комісією правильності складання звіряльної ві-
домості підписується керівником інвентаризаційної комісії та осо-
бою, відповідальною за використання об’єктів права інтелектуаль-
ної власності, яка ознайомлюється з результатами звіряння.
Відносно нестач і надлишків інвентаризаційна комісія додає
до звіряльної відомості письмові пояснення осіб, відповідальних
за використання та зберігання об’єктів права інтелектуальної
власності. Результати інвентаризації оформляються протоколом,
до якого включаються висновки та пропозиції щодо врегулюван-
ня інвентаризаційних розходжень.
301
Протокол інвентаризаційної комісії підлягає у п’ятиденний
строк з дати його оформлення розгляду керівником підприємства
та прийняття ним рішення щодо висновків і пропозицій інвента-
ризаційної комісії. Звіряльна відомість разом з протоколом інвен-
таризаційної комісії і рішенням керівника підприємства переда-
ється до бухгалтерської служби, яка вносить до неї дані про
прийняте рішення щодо врегулювання розходжень.
(табл. 5.22— 5.24).
Таблиця 5.22
НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ (НАДЛИШКИ)
з/п
1. Оприбутковані виявлені на підприємстві у ре- 12 746

зультаті інвентаризації нематеріальні активи
Таблиця 5.23
НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ
з/п
виявлені на підприємстві у результаті інвентари-
зації нематеріальні активи:
302
Таблиця 5.24
НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ (НЕСТАЧІ — ВИННА ОСОБА ВСТАНОВЛЕНА)
з/п
виявлені на підприємстві у результаті інвентари-
зації нематеріальні активи:
ним особам:
шкодувань над сумами збитків, що підлягають пе- 746 642
рерахуванню до державного бюджету
4. Відшкодовані винними особами нестачі нематері-
альних активів шляхом:
— внесення нематеріальних активів 154 375
банку кошти для розрахунків за податками та пла- 641, 642 311
тежами
— доходи 746 793
Незаконне відтворення, розповсюдження комп’ютерних програм

і баз даних, їх незаконне тиражування та розповсюдження на диске-
тах, інших носіях інформації, або інше умисне порушення авторсь-
кого права і суміжних прав, незаконне використання винаходу, ко-
303
рисної моделі, промислового зразка, топографії інтегральної мікро-
схеми, сорту рослин, раціоналізаторської пропозиції, привласнення
авторства на них, або інше умисне порушення права на ці об’єкти,
незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового на-
йменування, кваліфікованого зазначення походження товару, або
інше умисне порушення права на ці об’єкти, якщо це завдало мате-
ріальної шкоди у значному розмірі карається відповідно до ст.ст.
176, 177, 229 Кримінального кодексу України.

та облік переоцінки нематеріальних активів
Підприємство може здійснювати переоцінку за справедливою

вартістю на дату балансу тих нематеріальних активів, щодо яких
існує активний ринок. У разі переоцінки окремого об’єкта нема-
теріального активу слід переоцінювати всі інші активи групи, до
якої належить цей нематеріальний актив (крім тих, щодо яких не
існує активного ринку).
Активний ринок — ринок, якому притаманні такі умови:
— предмети, що продаються та купуються на цьому ринку, є
однорідними;
— у будь-який час можна знайти зацікавлених продавців і по-
купців;
— інформація про ринкові ціни є загальнодоступною.
За відсутності активного ринку переоцінка може здійснювати-
ся за експертною оцінкою суб’єкта оціночної діяльності.
Переоцінка нематеріальних активів тієї групи, об’єкти якої
вже зазнали переоцінки, надалі має проводитися з такою регуля-
рністю, щоб їх залишкова вартість на дату балансу суттєво не
відрізнялася від справедливої вартості.
Переоцінена первісна вартість та накопичена амортизація
об’єкта нематеріального активу визначаються як добуток відпо-
відно первісної вартості або накопиченої амортизації та індексу
переоцінки (формули 5.1— 5.2).
Ппв = Пв х Іп (5.1)
де, Ппв — переоцінена первісна вартість об’єкта нематеріального
активу;
Пв — первісна вартість нематеріального активу;
304
Пна = На х Іп (5.2)
де, Пна — переоцінена накопичена амортизація об’єкта нематері-
ального активу;
На — накопичена амортизація нематеріального активу;
Індекс переоцінки визначається діленням справедливої варто-
сті об’єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість
Св
Іп = (5.3)
Зв
де, Іп — індекс переоцінки;
Св — справедлива вартість об’єкта, який переоцінюється;
Зв — залишкова вартість об’єкта, який переоцінюється.
Якщо залишкова вартість об’єкта нематеріальних активів до-
рівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визнача-
ється додаванням справедливої вартості цього об’єкта до його
первісної (переоціненої) вартості без зміни суми накопиченої
амортизації об’єкта (формула 5.4).
Пзв = Св + Ппв (5.4.)
де, Пзв — переоцінена залишкова вартість об’єкта нематеріаль-
ного активу;
Св — справедлива вартість нематеріального активу;
Ппв — первісна (переоцінена) вартість.
Відомості про зміни первісної вартості та суми накопиченої

амортизації нематеріальних активів заносяться до регістрів їх
аналітичного обліку.
Сума дооцінки залишкової вартості об’єкта нематеріальних ак-
тивів відображається у складі капіталу у дооцінках та в іншому су-
купному доході, а сума уцінки — у складі витрат звітного періоду.
У разі наявності (на дату проведення чергової (останньої) до-
оцінки об’єкта нематеріальних активів) перевищення суми попе-
редніх уцінок об’єкта і втрат від зменшення його корисності над
сумою попередніх дооцінок залишкової вартості цього об’єкта і
вигід від відновлення його корисності, сума чергової (останньої)
дооцінки, але не більше зазначеного перевищення, включається
до складу доходів звітного періоду, а різниця (якщо сума черго-
305
вої (останньої) дооцінки більше зазначеного перевищення) спря-
мовується на збільшення капіталу у дооцінках та відображається
в іншому сукупному доході.
У разі наявності (на дату проведення чергової (останньої) уці-
нки об’єкта нематеріальних активів) перевищення суми попере-
дніх дооцінок об’єкта і вигід від відновлення його корисності над
сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об’єкта і
втрат від зменшення його корисності сума чергової (останньої)
уцінки, але не більше зазначеного перевищення, спрямовується
на зменшення капіталу у дооцінках та відображається в іншому
сукупному доході, а різниця (якщо сума чергової (останньої) уці-
нки більше зазначеного перевищення) включається до витрат зві-
тного періоду.
При вибутті об’єктів нематеріальних активів, які раніше були
переоцінені, перевищення сум попередніх дооцінок над сумою
попередніх уцінок залишкової вартості цього об’єкта нематеріа-
льних активів включається до складу нерозподіленого прибутку з
одночасним зменшенням капіталу у дооцінках. Перевищення сум
попередніх дооцінок об’єкта нематеріальних активів над сумою
попередніх уцінок залишкової вартості цього об’єкта нематеріа-
льних активів може щомісяця (щокварталу, раз на рік) у сумі,
пропорційній нарахуванню амортизації, включатися до складу
нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням капіталу у
дооцінках. При цьому до складу нерозподіленого прибутку при
вибутті цього об’єкта включається залишок перевищення сум
попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок такого
об’єкта, що відображений у складі капіталу у дооцінках. Відомо-
сті про суму перевищення попередніх дооцінок над сумою попе-
редніх уцінок об’єкта, що включені до складу нерозподіленого
прибутку, заносяться до регістрів аналітичного обліку нематеріа-
льних активів (табл. 5.25—5.26).
Таблиця 5.25
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ДООЦІНКИ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ
з/п
1. Проведена дооцінка нематеріальних активів:

— первісної вартості 12 412
— суми накопиченої амортизації 412 133
306
Таблиця 5.26
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З УЦІНКИ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ
з/п
1. Проведена уцінка нематеріальних активів:

— залишкової вартості 975 12
— суми накопиченої амортизації 133 12
5.5. Гудвіл: економічна сутність,

документальне оформлення та облік
Гудвіл — перевищення вартості придбання над часткою по-

купця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих ак-
тивів, зобов’язань і непередбачених зобов’язань на дату при-
дбання.
Дата придбання — дата, на яку контроль за чистими актива-
ми і діяльністю підприємства, що купується, переходить до по-
купця.
Зарахований на баланс гудвіл надалі оцінюється на наявність
ознак можливого зменшення його корисності в порядку, перед-
баченому П(С)БО 28 «Зменшення корисності активів».
Якщо гудвіл на кінець року не відповідає ознакам активу, то
він списується з включенням залишкової вартості до витрат.
По гудвілу амортизація не нараховується.
Якщо на дату придбання або на дату обміну вартість частки
покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих ак-
тивів, зобов’язань і непередбачених зобов’язань об’єкта при-
дбання перевищує сукупність витрат на об’єднання підприємств
та/або видів їх господарської діяльності, то сума перевищення
визнається доходом.
Порядок відображення в обліку і звітності придбання інших
підприємств та/або об’єднання видів їх діяльності, гудвілу, який
виник при придбанні, а також розкриття інформації про об’єд-
нання підприємств та/або видів їх діяльності визначає Положення
(стандарт) бухгалтерського обліку 19 «Об’єднання підприємств».
307
Документальне оформлення гудвілу здійснюється за допомо-
гою бухгалтерської довідки.
Для узагальнення інформації про гудвіл, що виникає при при-
дбанні, відповідно до П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств»,
призначений субрахунок 191 «Гудвіл при придбанні» рахунку 19
«Гудвіл».
За дебетом цього субрахунку відображається вартість гудвілу,
що виникає при придбанні іншого підприємства, за кредитом —
втрати від зменшення корисності гудвілу і сума списаного гудві-
лу (табл. 5.27).
Таблиця 5.27
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ГУДВІЛОМ
з/п
банку кошти для придбання чистих активів іншого 377 311
2. Оприбуткований гудвіл, одержаний при придбанні 191 377
чистих активів іншого підприємства
3. Списана вартість гудвілу внаслідок зменшення йо- 972 191
го корисності
4. Списана вартість гудвілу внаслідок невідповіднос- 977 191
ті його ознакам активу
Аналітичний облік гудвілу ведеться за об’єктами при-

дбання.
У Балансі підприємства інформація про гудвіл відображається
у вписуваній статті 1050 «Гудвіл» розділу І активу балансу.
308
Нематеріальний актив; ідентифіковані активи; група нематеріальних

активів; незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи; роз-
робка; дослідження; накопичена амортизація нематеріальних активів;
активний ринок; гудвіл; дата придбання.
1. Що таке нематеріальні активи?

2. Як класифікуються нематеріальні активи?
3. За яких умов об’єкти нематеріальних активів визнаються активом?
4. Які шляхи надходження нематеріальних активів на підприємство?
За якою вартістю вони оприбутковуються?
5. Що входить до складу первісної вартості придбаних нематеріаль-
них активів?
6. Якими документами оформлюється надходження та рух нематері-
альних активів?
7. Як визначається накопичена амортизація нематеріальних активів?
Які методи для нарахування амортизації нематеріальних активів за-
стосовуються?
8. Які особливості відображення в обліку витрат на оновлення нема-
теріальних активів?
ку результати інвентаризації нематеріальних активів?
10. В якій послідовності відбувається процес переоцінки нематеріа-
льних активів?
1. Що не визнається нематеріальними активами?

2. Що необхідно враховувати при визначенні строку корисного ви-
користання об’єкта нематеріальних активів?
3. Що таке незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні акти-
ви? Яке їхнє призначення?
4. Які шляхи вибуття нематеріальних активів? Як це відображається
в обліку?
5. Які існують групи нематеріальних активів і мінімально допустимі
строки їхньої амортизації?
6. Які нематеріальні активи не підлягають амортизації?
7. Чому дорівнює ліквідаційна вартість нематеріальних активів?
8. Що таке гудвіл? Які особливості його обліку?
9. Які умови притаманні активному ринку?
309
10. Яка інформація щодо кожної групи нематеріальних активів з ви-
діленням інформації щодо створених підприємством нематеріаль-
них активів наводиться у примітках до фінансової звітності?
Завдання 1
Що не визнається нематеріальним активом, а підлягає відображен-
ню у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені:
а) нематеріальні активи, вартість яких може бути достовірно визна-
чена;
б) витрати на дослідження;
в) витрати на підвищення ділової репутації підприємства, вартість
видань і витрати на створення торгових марок (товарних знаків).
Завдання 2
Норми Положення (стандарту) 8 «Нематеріальні активи» поширю-
ються на:
а) нематеріальні активи;
б) гудвіл;
в) незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи.
Завдання 3
При визначенні строку корисного використання об’єкта нематеріа-
льних активів необхідно враховувати:
а) очікуваний спосіб використання нематеріального активу підпри-
ємством;
б) строки використання подібних активів;
в) суму незавершених капітальних інвестицій в нематеріальні акти-
ви за звітний рік.
Завдання 4
У примітках до фінансової звітності щодо кожної групи нематеріа-
льних активів наводиться інформація про:
а) витрати на підготовку і перепідготовку кадрів;
б) достовірне визначення витрат, пов’язаних з розробкою нематері-
ального активу;
в) вартість (первісну або переоцінену), за якою нематеріальні активи
відображені в балансі.
310
Завдання 5
Визначити первісну вартість придбаного нематеріального активу
(табл. 1):
Таблиця 1
ДАНІ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРВІСНОЇ ВАРТОСТІ
ПРИДБАНОГО НЕМАТЕРІАЛЬНОГО АКТИВУ

з/п
1. Вартість придбаного нематеріального активу у постача-
18 000
льника
2. Сума податкового кредиту з ПДВ у рахунку постачаль-
3 600
ника
3. Витрати, пов’язані з налагодженням нематеріального ак-
тиву (рахунок підрядника) 1 000
4. Сума податкового кредиту з ПДВ у рахунку підрядника 200
5. Витрати на дослідження 3 250
6. Фінансові витрати 1 400
а) 19 000;
б) 22 250;
в) 20 400.
Завдання 6
Визначити (нарахувати) суму накопиченої амортизації нематеріаль-
ного активу за перший квартал поточного року використання, застосо-
вуючи прямолінійний метод (табл. 2):
Таблиця 2
ДАНІ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ (НАРАХУВАННЯ) СУМИ АМОРТИЗАЦІЇ
НЕМАТЕРІАЛЬНОГО АКТИВУ ЗА ПЕРШИЙ КВАРТАЛ ЕКСПЛУАТАЦІЇ,
З ЗАСТОСУВАННЯМ ПРЯМОЛІНІЙНОГО МЕТОДУ
№ Показники Значення
з/п
1. Первісна вартість нематеріального активу (грн.) 10 000
2. Ліквідаційна вартість (грн.) ?
4. Нарахована амортизація нематеріального активу* ?
* Нараховану амортизацію округлити (рахувати без копійок)
311
а) 5 000;
б) 1 250;
в) 417.
Завдання 7
Якою кореспонденцією рахунків буде відображене в обліку визнан-
ня доходу з суми нарахованої амортизації безоплатно одержаного не-
матеріального активу адміністративного призначення:
а) Дт 92 Кт 133;
б) Дт 133 Кт 745;
в) Дт 424 Кт 745.
Завдання 8
Якою кореспонденцією рахунків буде відображене в обліку списан-
ня гудвілу в кінці року, якщо він не відповідає ознакам активу:
а) Дт 45 Кт 191;
б) Дт 14 Кт 191;
в) Дт 977 Кт 191.
Завдання 9
Якою кореспонденцією рахунків буде відображене в обліку безо-
платне одержання нематеріальних активів:
а) Дт 12 Кт 719;
б) Дт 12 Кт 424;
в) Дт 12 Кт 745.
Завдання 10
Якою кореспонденцією рахунків буде відображена в обліку уцінка
вартості об’єктів нематеріальних активів:
а) Дт 949 Кт 12;
б) Дт 975 Кт 12;
в) Дт 977 Кт 12.
312

4. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-III.
5. Наказ Державного комітету статистики України «Про затвердження
форм первинної облікової документації з обліку об’єктів права інтелектуа-
льної власності (винаходів, корисних моделей, промислових зразків, ком-
понувань (топографій) інтегральних мікросхем і раціоналізаторських про-
позицій) та Інструкції щодо їх заповнення» від 10.08.2004 р. № 469.
6. Наказ Державного патентного відомства України «Про затвер-
дження Правил складання і подання заявки на видачу свідоцтва Украї-
ни на знак для товарів і послуг» від 28.07.1995 р. № 116.
7. Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Ін-
струкції про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстрів ві-
домостей про передачу права власності на знак для товарів і послуг та
видачу ліцензії на використання знака (міжнародного знака) для товарів
і послуг» від 03.08.2001 р. № 576.
8. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Інстру-
кції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товар-
но-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахун-
ків» від 11.08.1994 р. № 69.
ліку» від 24.05.1995 р. № 88.
01.07.1997 р. № 141.
[19 «Обєднання підприємств»].
«Нематеріальні активи»].
від 30.11.1999 р. № 291.
ження (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» від
27.04.2000 р. № 92.
313
ліку» від 29.12.2000 р. № 356.
17. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження типо-
вих форм первинного обліку об’єктів права інтелектуальної власності у
складі нематеріальних активів» від 22.11.2004 р. № 732.
дичних рекомендацій з бухгалтерського обліку нематеріальних акти-
вів» від 16.11.2009 р. № 1327.
01.11.2011 р. № 1379.
20. Наказ Фонду державного майна України, Державного комітету з
питань науки і технологій «Про затвердження Порядку експертної оці-
нки нематеріальних активів» від 27.07.1995 р. № 969/97.
№ 158.
314
Розділ 6
ОБЛІК БІОЛОГІЧНИХ АКТИВІВ
6.1. Біологічні активи: економічна сутність та класифікація
6.2. Документальне оформлення та облік поточних біологічних активів
6.2.1. Документальне оформлення та облік надходження поточних
біологічних активів
6.2.2. Документальне оформлення та облік вибуття поточних біо-
логічних активів
6.3. Документальне оформлення та облік довгострокових біологіч-
6.3.1. Документальне оформлення та облік надходження довго-
строкових біологічних активів
6.3.2. Документальне оформлення та облік накопиченої амортиза-
ції довгострокових біологічних активів
6.3.3. Документальне оформлення та облік вибуття довгостроко-
вих біологічних активів
6.5. Документальне оформлення та облік переоцінки біологічних ак-
тивів

— що таке поточні біологічні активи та їх класифікацію;
— як оцінюються поточні біологічні активи;
— що таке довгострокові біологічні активи та їх класифікацію;
— як оцінюються довгострокові біологічні активи,
— складати первинні документи з обліку поточних і довгостроко-
вих біологічних активів підприємства;
— обліковувати поточні і довгострокові біологічні активи підпри-
ємства;
— проводити інвентаризацію біологічних активів та відображати її
результати в обліку.
6.1. Біологічні активи:

Для здійснення сільськогосподарської діяльності підприємст-

ва повинні володіти необхідними засобами і предметами праці,
які належать до біологічних активів.
Біологічний актив — тварина або рослина, яка в процесі
біологічних перетворень здатна давати сільськогосподарську
315
продукцію та/або додаткові біологічні активи, а також приносити
в інший спосіб економічні вигоди.
Сільськогосподарська діяльність — процес управління біо-
логічними перетвореннями з метою отримання сільськогоспо-
дарської продукції та/або додаткових біологічних активів.
Сільськогосподарська продукція — актив, одержаний в ре-
зультаті відокремлення від біологічного активу, призначений для
продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання.
Для цілей бухгалтерського обліку біологічні активи класифі-
куються за групами.
Група біологічних активів — сукупність подібних за харак-
теристиками, призначенням та умовами вирощування тварин або
рослин (рис. 6.1).
ГРУПИ БІОЛОГІЧНИХ АКТИВІВ
Поточні — поточні біологічні активи рослинництва,

біологічні активи які оцінені за справедливою вартістю;
— поточні біологічні активи тваринництва,
які оцінені за справедливою вартістю;
— поточні біологічні активи тваринництва,
які оцінені за первісною вартістю
Довгострокові — довгострокові біологічні активи рослин-

біологічні активи ництва, які оцінені за справедливою вартістю;
— довгострокові біологічні активи рослин-
ництва, які оцінені за первісною вартістю;
— довгострокові біологічні активи тваринни-
цтва, які оцінені за справедливою вартістю;
— довгострокові біологічні активи тварин-
ництва, які оцінені за первісною вартістю;
— незрілі довгострокові біологічні активи,
які оцінюються за справедливою вартістю;
— незрілі довгострокові біологічні активи,
які оцінюються за первісною вартістю
Додаткові — тваринництва
біологічні активи — рослинництва
— основна
— супутня
— тваринництва — побічна
Сільськогосподарська
продукція — основна
— рослинництва — супутня
— побічна
Рис. 6.1. Класифікація біологічних активів за групами
316
Підприємство може розширювати зазначену класифікацію,
поділяючи у розрізі груп (підгруп) біологічні активи на власні та
орендовані тощо.
Від окремих біологічних активів та їх груп, крім сільськогос-
подарської продукції, можуть бути отримані додаткові біологічні
активи (у рослинництві — чубуки, саджанці; у тваринництві —
приплід, нові рої бджіл, матеріал для розведення риби тощо).
Додаткові біологічні активи — біологічні активи, одержані
в процесі біологічних перетворень.
Біологічні перетворення — процес якісних і кількісних змін
біологічних активів.
Біологічний актив та/або сільськогосподарська продукція ви-
знаються активом, якщо існує імовірність отримання підприємс-
твом у майбутньому економічних вигод, пов’язаних з їх викорис-
танням, та їх вартість може бути достовірно визначена.
Первісне визнання біологічних активів активом здійснюється,
якщо:
— підприємству перейшли ризики й вигоди, пов’язані з пра-
вом власності на біологічний актив;
— підприємство здійснює управління біологічним активом та
контроль за його використанням.
Економічні вигоди від використання біологічного активу ви-
значаються виходячи із стану його фізичних якостей.
Біологічний актив визнається запасом, якщо він не використову-
ється в сільськогосподарській діяльності та утримується для продажу
або напрям його використання не визначено. Біологічний актив визна-
ється основним засобом, якщо він використовується в іншій діяльнос-
ті, ніж сільськогосподарська, та очікуваний строк його використання
більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Первісне визнання сільськогосподарської продукції активом
здійснюється, якщо:
— підприємство набуло право власності на сільськогосподарсь-
ку продукцію і несе ризики й отримує вигоди від володіння нею;
— підприємство в подальшому буде здійснювати управління
та контроль за використанням сільськогосподарської продукції;
— є впевненість, що підприємство отримає в майбутньому
економічні вигоди, пов’язані з використанням сільськогосподар-
ської продукції;
— вартість її може бути достовірно визначена.
Первісне визнання сільськогосподарської продукції відобра-
жається в обліку у тому звітному періоді, у якому вона відокрем-
лена від біологічного активу.
317
Сільськогосподарська продукція при її відокремленні від біологіч-
ного активу (у рослинництві — зерно, плоди, ягоди, овочі, зелена ма-
са, отримані під час збирання врожаю (заготівлі); у тваринництві —
вовна, молоко, яйця, мед, отримані під час настригу, надою, збору
тощо) або при припиненні процесів життєдіяльності біологічних ак-
тивів (деревина, отримана при вирубці насаджень тощо) перестає бу-
ти елементом біологічних активів і визнається як окремий актив.
За цільовим призначенням, господарською цінністю, економі-
чними вигодами від використання сільськогосподарська продук-
ція поділяється на основну, супутню та побічну.
Основною є сільськогосподарська продукція, використання
якої може приносити найбільші економічні вигоди підприємству,
і отримання якої є метою утримання біологічних активів, здатних
давати таку сільськогосподарську продукцію (у рослинництві —
зерно, овочі, фрукти, насіння соняшнику, виноград, коренеплоди
тощо; у тваринництві — молоко в молочному скотарстві, приріст
живої маси при вирощуванні і відгодівлі тварин, вовна основного
стада овець, мед, товарна риба тощо).
Супутньою є сільськогосподарська продукція, яка одержана
від біологічного активу або їх групи одночасно з основною про-
дукцією, відповідає встановленим стандартам або технічним
умовам і призначена для подальшої переробки або реалізації (у
рослинництві — насіння льону і конопель; у тваринництві —
приріст живої маси тварин основного стада, молоко від основно-
го стада овець, віск у бджолярстві тощо).
Побічною є сільськогосподарська продукція, яка одержується
від одного біологічного активу або їх групи одночасно з основ-
ною, але має другорядне значення, а економічні вигоди від її ви-
користання є несуттєвими (у рослинництві — солома, гичка, ба-
дилля; у тваринництві — гній, пташиний послід тощо).
Біологічні активи, придбані за плату, оприбутковуються за пе-
рвісною вартістю, яка складається з витрат, фактично понесених
підприємством для їх одержання, зокрема:
— ціна придбання за вирахуванням знижок, відповідно до до-
говору з постачальником (продавцем), непрямих податків, крім
випадків, якщо вони не відшкодовуються підприємству відповід-
но до чинного законодавства;
— витрати на транспортування;
— інші витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням
біологічних активів і доведенням їх до стану, в якому вони при-
датні для використання у запланованих цілях.
318
Визначення первісної вартості біологічних активів залежить
від шляхів їх надходження на підприємство (рис. 6.2).
біологічних активів біологічних активів
Придбані (одержані) Первісна вартість, яка визначається від-

біологічні активи повідно до П(С)БО 7 «Основні засоби»
або П(С)БО 9 «Запаси»
Безоплатно одержані Справедлива вартість з урахуванням ви-

біологічні активи трат, безпосередньо пов’язаних з доведен-
ням їх до стану, у якому вони придатні для
використання із запланованою метою
Біологічні активи, що одер- Погоджена засновниками (учасниками)

жані як внесок до підприємства їх справедлива вартість з
статутного капіталу підпри- урахуванням витрат, безпосередньо
ємства пов’язаних з доведенням їх до стану, у
якому вони придатні для використання із
запланованою метою
Додаткові біологічні активи Справедлива вартість, зменшена на очі-

кувані витрати на місці продажу або за
виробничою собівартістю відповідно до
П(С)БО 16 «Витрати»
Сільськогосподарська Справедлива вартість, зменшена на очі-

продукція кувані витрати на місці продажу або за
виробничою собівартістю відповідно до
П(С)БО 16 «Витрати»
Біологічний актив, переведе- Справедлива вартість, зменшена на очі-

ний до складу довгостроко- кувані витрати на місці продажу, визна-
вих біологічних активів із чена на дату такого переводу
складу поточних біологічних
активів
Біологічний актив, отрима- Справедлива вартість переданого біоло-

ний в обмін на подібний біо- гічного активу
логічний актив
Біологічний актив, придба- Справедлива вартість переданого біоло-

ний в обмін (або частковий гічного активу, збільшена (зменшена) на
обмін) на неподібний біологі- суму грошових коштів чи їх еквівалентів,
чний актив що належить до сплати (отримання) за
обмінною операцією
Рис. 6.2. Формування первісної вартості біологічних активів

319
Подібними вважаються біологічні активи одного виду та фу-
нкціонального призначення.
Визначення справедливої вартості біологічних активів і сільсь-
когосподарської продукції ґрунтується на цінах активного ринку.
За наявності кількох активних ринків біологічних активів і
сільськогосподарської продукції їх оцінка ґрунтується на даних
того ринку, на якому підприємство передбачає продавати біоло-
гічні активи та/або сільськогосподарську продукцію.
Підприємство може самостійно визначити методику аналізу
джерел інформації з метою встановлення справедливої вартості
біологічних активів та/або сільськогосподарської продукції.
За відсутності інформації про ринкові ціни на окремі види
біологічних активів їх справедливу вартість можна визначити
виходячи з ринкових цін на подібні біологічні активи, скориго-
ваних з урахуванням індивідуальних характеристик, особливос-
тей або ступеня завершеності біологічних перетворень активу,
для якого визначається справедлива вартість.
Підприємство може визначити справедливу вартість біологіч-
них активів за додатковими показниками, які характеризують рі-
вень цін на біологічні активи. Біологічний актив може бути оці-
нений за вартістю сільськогосподарської продукції чи іншої
продукції, яка може бути отримана при припиненні процесів йо-
го життєдіяльності (велика рогата худоба, свині можуть оцінюва-
тися за вартістю м’ясопродуктів).
У разі оцінки біологічних активів за додатковими показника-
ми, які характеризують рівень цін на біологічні активи, підпри-
ємство може самостійно встановити склад таких показників, роз-
робити порядок їх визначення, а також методику оцінки
біологічних активів із застосуванням зазначених показників.
За відсутності активного ринку визначення справедливої вар-
тості сільськогосподарської продукції та додаткових біологічних
активів здійснюється за:
— останньою ринковою ціною операції з такими активами (за
умови відсутності суттєвих негативних змін у технологічному,
ринковому, економічному або правовому середовищі, у якому діє
підприємство);
— ринковими цінами на подібні активи, скоригованими з ура-
хуванням індивідуальних характеристик, особливостей або сту-
пеня завершеності біологічних перетворень активу, для якого ви-
значається справедлива вартість;
— додатковими показниками, які характеризують рівень цін на
додаткові біологічні активи і сільськогосподарську продукцію.
320
У разі оцінки сільськогосподарської продукції та додаткових
біологічних активів за додатковими показниками, які характери-
зують рівень цін на біологічні активи, підприємство може само-
стійно встановити склад таких показників, розробити порядок їх
визначення, а також методику оцінки сільськогосподарської про-
дукції та додаткових біологічних активів із застосуванням зазна-
чених показників.
Оцінка сільськогосподарської продукції за договірними ціна-
ми допускається лише за обтяжливими контрактами.
Обтяжливим вважається контракт, витрати (яких не можна
уникнути) на виконання якого перевищують очікувані економіч-
ні вигоди від цього контракту.
Побічна сільськогосподарська продукція (солома, гички, сте-
бла кукурудзи і соняшнику, капустяного листя тощо) за умови
відсутності для неї активного ринку може бути оцінена за норма-
тивними витратами на збирання, транспортування, переміщення,
скиртування та іншими витратами, пов’язаними із заготівлею цієї
продукції.
інформації про біологічні активи і про одержані в процесі їх біо-
логічних перетворень додаткові біологічні активи й сільськогос-
подарську продукцію та розкриття інформації про них у фінан-
совій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського
обліку 30 «Біологічні активи».
— сільськогосподарську продукцію, що зберігається після її
первісного визнання;
— продукти переробки сільськогосподарської продукції;
— біологічні активи, не пов’язані із сільськогосподарською
діяльністю.
Об’єктом бухгалтерського обліку є окремий вид біологічних
активів або їх група.
Об’єктом бухгалтерського обліку біологічних активів рослин-
ництва можуть бути види сільськогосподарських рослин (зерно-
ві, кормові, олійні, ефіроолійні, технічні, прядивні, овочеві, лі-
карські, квіткові, плодові та ягідні рослини, виноград, картопля
тощо), або однорідні групи біологічних активів, які складаються
з підвидів сільськогосподарських рослин (озимі та ярі зернові,
кісточкові, зерняткові, горіхоплідні тощо), чи окремих культур
(ячмінь, кукурудза, соняшник тощо).
Об’єктом бухгалтерського обліку біологічних активів тварин-
ництва можуть бути види тварин (велика рогата худоба, свині,
321
вівці, птиця, хутрові звірі, сім’ї бджіл тощо) або однорідні групи
біологічних активів, які складаються з певних статево-вікових
(технологічних) груп (корови і бики-плідники основного стада,
свині і хряки-плідники основного стада, тварини на вирощуванні
та відгодівлі тощо).
Об’єктом бухгалтерського обліку незрілих довгострокових
біологічних активів можуть бути види багаторічних насаджень.
В аналітичному обліку біологічні активи відображаються у
вартісному та кількісному виразі.
Одиницею виміру біологічних активів є штуки, голови тощо.
Сільськогосподарська продукція у натуральному виразі ви-
значається виходячи з її фактичної маси (кількості) у місці опри-
буткування. Фактична кількість сільськогосподарської продукції
визначається за вирахуванням мертвих відходів, усушки (зерна
та насіння соняшнику на току тощо), угару зеленої маси у проце-
сі ферментації тощо.
Окремі види біологічних активів тваринництва, можуть додат-
ково характеризуватися їх живою масою, якщо її на дату балансу
можна достовірно визначити (велика рогата худоба, свині тощо).
Біологічні активи рослинництва в аналітичному обліку кількі-
сно можуть відображатися у одиницях площі, яку вони фактично
займають, у разі якщо їх кількість неможливо визначити або це
економічно недоцільно (зернові культури, соняшник, цукрові бу-
ряки, насадження тощо).
Сільськогосподарську продукцію та додаткові біологічні ак-
тиви оцінюють із урахуванням їх якості.
Придбані сільськогосподарська продукція та матеріали сільсь-
когосподарського призначення обліковуються окремо від сільсь-
когосподарської продукції, одержаної від власного виробництва.

та облік поточних біологічних активів
Поточні біологічні активи — біологічні активи, здатні дава-

ти сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні
активи, приносити в інший спосіб економічні вигоди протягом
періоду, що не перевищує 12 місяців, а також тварини на виро-
щуванні та відгодівлі.
Поточні біологічні активи, справедливу вартість яких на дату
балансу достовірно визначити неможливо, визнаються та відо-
бражаються за первісною вартістю. Оцінка таких поточних біо-
322
логічних активів здійснюється відповідно до П(С)БО 9 «Запаси»,
до періоду, в якому стає можливим визначити справедливу вар-
тість поточних біологічних активів.
Поточні біологічні активи рослинництва, справедливу вар-
тість яких на дату балансу достовірно визначити неможливо, які
не досягли зрілості та технологічний процес їх створення не за-
вершено, відображаються у бухгалтерському обліку і звітності як
незавершене виробництво та оцінюються за виробничою собіва-
ртістю, яка визначається відповідно до П(С)БО 16 «Витрати».

та облік надходження поточних біологічних активів
Поточні біологічні активи можуть надходити на підприємство

у результаті:
— вирощування;
— переведення з поточних біологічних активів, що врахову-
валися поза балансом;
— повернення переданих раніше як внесок до зареєстрованого
(пайового) капіталу;
— переведення з довгострокових біологічних активів тварин-
ництва;
договори (контракти) купівлі-продажу — для придбання поточ-
них біологічних активів та договори підряду — для виконання
робіт (надання послуг) пов’язаних з придбанням поточних біоло-
гічних активів.
дню оплату, попереднє відвантаження поточних біологічних ак-
тивів (виконання робіт, надання послуг) у тому числі з розстроч-
кою платежу, надання векселя в рахунок оплати, розрахунки
шляхом заліку взаємної заборгованості або обміну, шляхом пове-
рнення поточних біологічних активів.
На поточні біологічні активи (виконані роботи, надані послу-
ги) постачальник (підрядник) надає (виставляє) рахунок (раху-
нок-фактуру). Отримання рахунку не відображається в обліку.
323
Відповідно до умов договору (контракту) поточні біологічні
активи можуть бути одержані у постачальника, або ж вони мо-
жуть бути доставлені постачальником покупцю.
Для отримання поточних біологічних активів у постачальника
матеріально-відповідальній особі покупця видається довіреність.
Для обліку відпуску поточних біологічних активів стороннім
організаціям використовується накладна-вимога на відпуск (вну-
трішнє переміщення) матеріалів (форма № М-11).
кати якості, ветеринарне свідоцтво, племінні свідоцтва тощо.
Доставка поточних біологічних активів покупцю автомобіль-
ним транспортом оформляється товарно-транспортною наклад-
ною (форма № 1-ТН).
Передача виконаних робіт (наданих послуг) здійснюється на під-
ставі акта приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).
Оприбуткування поточних біологічних активів рослинництва
здійснюється на дату складання Балансу.
Експертною комісією з оцінки визначається справедлива вар-
тість окремо по рослинах (озимі зернові, з них озима пшениця;
ярові зернові, з них ячмінь, горох; технічні культури; соняшник,
цукровий буряк тощо) або по однорідних групах, які складаються
з окремих підвидів сільськогосподарських рослин (озимі та ярі
зернові) чи окремих культурах (пшениця, ячмінь, кукурудза на
зерно, соняшник, цукровий буряк, картопля тощо) на певному
полі, площі. Вони обліковуються як поточні біологічні активи
рослинництва, оцінені за справедливою вартістю. Підставою для
оприбуткування є Акт на оприбуткування поточних біологічних
активів, оцінених за справедливою вартістю (форма № ПБАСГ-1),
який складається експертною комісією.
Акт підписується членами експертної комісії. Бухгалтером
перевіряється правильність заповнення реквізитів та складається
кореспонденція рахунків. Акт затверджується керівником під-
приємства.
Надходження, переміщення та вибуття біологічних активів на
підприємстві оформлюється відповідними первинними та зведе-
324
ними обліковими документами, типові форми яких затверджу-
ються Державним комітетом статистики України та іншими
центральними органами виконавчої влади.
Якщо підприємство використовує для оформлення господар-
ських операцій форми первинних та зведених облікових докуме-
нтів, які не затверджені органами державної влади, ці документи
повинні мати такі обов’язкові реквізити:
— назву документа (форми);
— дату і місце складання;
— зміст та обсяг господарської операції та одиницю її виміру;
— посади осіб, відповідальних за здійснення господарської
операції і правильність її оформлення;
— особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифіку-
вати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух пото-
чних біологічних активів тваринництва, зокрема тварин, що перебу-
вають на вирощуванні та відгодівлі, птиці, звірів, кролів, сімей
бджіл, а також худоби, вибракуваної з основного стада й реалізова-
ної без ставлення на відгодівлю, тварин, прийнятих від населення
для реалізації, та рослинництва, які оцінюються за справедливою
вартістю, зокрема зернові, технічні, овочеві та інші культури тощо
призначено рахунок 21 «Поточні біологічні активи».
За дебетом цього рахунку відображається надходження (оприбу-
ткування зернових, технічних, овочевих та інших культур тощо,
приплоду молодняку продуктивної й робочої худоби, вибракуваних
з основного стада худоби для подальшої відгодівлі або реалізації без
відгодівлі) поточних біологічних активів; приріст живої маси молод-
няку тварин, за кредитом — вибуття поточних біологічних активів
унаслідок передачі на переробку, продаж, безоплатної передачі то-
що (табл. 6.1—6.2).
Таблиця 6.1
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З НАДХОДЖЕННЯ ПОТОЧНИХ БІОЛОГІЧНИХ АКТИВІВ
РОСЛИННИЦТВА І ТВАРИННИЦТВА У РЕЗУЛЬТАТІ ПРИДБАННЯ
з/п
в банку кошти як аванс постачальникам 371 311
325
з/п
3. Оприбутковані поточні біологічні активи, одер-
— на вартість поточних біологічних активів 21 631
рігання тощо), пов’язані з придбанням поточних
біологічних активів, від інших кредиторів:
Таблиця 6.2
РОСЛИННИЦТВА І ТВАРИННИЦТВА У РЕЗУЛЬТАТІ ПРИДБАННЯ
з/п
1. Оприбутковані поточні біологічні активи, одержа-
ні від постачальників:
банку кошти постачальникам за придбані поточні 631 311
біологічні активи
рігання тощо), пов’язані з придбанням поточних
326
Поточні біологічні активи можуть вирощуватися власними
силами підприємства (табл. 6.3).
Таблиця 6.3
ТВАРИННИЦТВА У РЕЗУЛЬТАТІ ВИРОЩУВАННЯ
з/п
1. Відпущені виробничі запаси (корми, медикамен-
ти, спецодяг і спецвзуття) на утримання основно- 23 20, 22
го стада тварин
2. Нарахована заробітна плата працівникам, що за- 23 66
діяні на утриманні основного стада тварин
діяні на утриманні основного стада тварин
5. Оприбутковані одержані у результаті утримання
основного стада тварин:
— приплід молодняка 21 23
— сільськогосподарська продукція 27 23
6. Відпущені виробничі запаси (корми, медикамен-
ти, спецодяг і спецвзуття) на вирощування молод- 23 20, 22
няка тварин
7. Нарахована заробітна плата працівникам, що за- 23 66
діяні на вирощуванні молодняка тварин
діяні на вирощуванні молодняка тварин
10. Оприбутковані одержані у результаті вирощу-
вання молодняка тварин:
— приріст живої маси молодняка тварин 21 23
— приплід 21 23
— сільськогосподарська продукція (молоко, мед, 27 23
риба, яйця)
Поточні біологічні активи можуть надходити на підприємство

у результаті обміну (табл. 6.4-6.5).
327
Таблиця 6.4
ТВАРИННИЦТВА У РЕЗУЛЬТАТІ ОБМІНУ (НА ПОДІБНІ АКТИВИ)
з/п
2. Списані подібні поточні біологічні активи, пере-
Таблиця 6.5
ТВАРИННИЦТВА У РЕЗУЛЬТАТІ ОБМІНУ (НА НЕПОДІБНІ АКТИВИ)
з/п
2. Списані поточні біологічні активи 901 21
3. Реалізовані неподібні поточні біологічні активи,
— доходи 701 791
328
Підприємство може одержати поточні біологічні активи без-
оплатно.
Безоплатне одержання поточних біологічних активів може здій-
снюватися з ініціативи суб’єкта господарювання, за рішенням орга-
нів влади або у порядку цільового фінансування (табл. 6.6).
Таблиця 6.6
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З НАДХОДЖЕННЯ ПОТОЧНИХ
БІОЛОГІЧНИХ АКТИВІВ ТВАРИННИЦТВА У РЕЗУЛЬТАТІ БЕЗОПЛАТНОГО
ОДЕРЖАННЯ ТА У ПОРЯДКУ ЦІЛЬОВОГО ФІНАНСУВАННЯ
з/п
1. Оприбутковані поточні біологічні активи, безо- 21 718
платно одержані
гання тощо), пов’язані з безоплатним одержанням по-
точних біологічних активів, від інших кредиторів:
ні у порядку цільового фінансування 21 48
Поточні біологічні активи можуть надійти на підприємство у

результаті переведення з довгострокових біологічних активів
(табл. 6.7).
Таблиця 6.7
У РЕЗУЛЬТАТІ ПЕРЕВЕДЕННЯ
З ДОВГОСТРОКОВИХ БІОЛОГІЧНИХ АКТИВІВ
з/п
1. Оприбутковані поточні біологічні активи (вибракувані
з основного стада корови переведені на відгодівлю) 21 16
переведені з довгострокових біологічних активів
329
Підприємство може одержати поточні біологічні активи і як
внесок до зареєстрованого (пайового) капіталу.
Таблиця 6.8
БІОЛОГІЧНИХ АКТИВІВ ТВАРИННИЦТВА
з/п
1. Зареєстрований статутний (пайовий) капітал під-

приємства і відображена заборгованість його за- 46 40
сновників (учасників)
ні як внески від засновників (учасників) до зареєс- 21 46
трованого (пайового) капіталу підприємства
рігання тощо), пов’язані з одержанням від заснов-
ників (учасників) поточних біологічних активів,
Аналітичний облік ведеться за видами (культурами) поточних

біологічних активів рослинництва (посіви зернових, технічних,
овочевих тощо) та за видами (групами) поточних активів тварин-
ництва (молодняк тварин на вирощуванні, тварини на відгодівлі,
птиця, звірі, кролі, сім’ї бджіл, доросла худоба, що вибракувана з
основного стада тощо).
У Балансі підприємства інформація про вартість поточних
біологічних активів тваринництва (дорослі тварини на відгодівлі
і в нагулі, птиця, звірі, кролики, дорослі тварини, вибракувані з
330
основного стада для реалізації, молодняк тварин на вирощуванні
і відгодівлі) в оцінці за справедливою або первісною вартістю, а
також рослинництва (зернові, технічні, овочеві та інші культури)
в оцінці за справедливою вартістю, облік яких ведеться згідно з
П(С)БО 30 «Біологічні активи» відображається у статті 1110
«Поточні біологічні активи» розділу ІІ активу балансу.
Молодняк тварин і тварини на відгодівлі складають особливу
групу біологічних активів, які в процесі біологічних перетворю-
вань здатні давати сільськогосподарську продукцію та/або додат-
кові біологічні активи, а також приносити в інший спосіб еконо-
мічні вигоди.
Витрати, пов’язані з біологічними перетвореннями біологіч-
них активів, визнаються витратами основної діяльності. Облік
витрат ведеться за окремими об’єктами обліку витрат (окремі ви-
ди біологічних активів та/або їх група) відповідно до П(С)БО 16
«Витрати».
Для відокремлення процесу біологічних перетворень в тва-
ринництві (процесу виробництва) від інвентарного обліку тварин
в бухгалтерському обліку введені окремі синтетичні рахунки, які,
з одного боку, дають змогу накопичувати і систематизувати ви-
трати на вирощування та відгодівлю тварин, стежити за збіль-
шенням їх живої маси, а з іншого — вести облік наявного пого-
лів’я, його живої маси вартості на початок звітного періоду, а
також зміни цих показників за звітний період.
В процесі біологічних перетворень (вирощування молодняку і
відгодівлі худоби) в стаді тварин відбуваються зміни. Збільшу-
ється поголів’я тварин за рахунок одержання приплоду в своєму
господарстві, за рахунок придбання худоби в інших господарст-
вах та у фізичних осіб. До відгодівельної групи надходить худо-
ба, вибракувана з основного стада. Тварини ростуть, переходять
з однієї вікової групи в іншу, збільшують свою живу масу, а від-
повідно і вартість. Значна частина тварин вибуває з господарства
внаслідок реалізації м’ясокомбінатам, іншим підприємствам та
громадянам; частину переводять до основного стада; частину за-
бивають на м’ясо та мають місце випадки падежу тварин, виму-
шеного забою, нестач, крадіжок тощо. Всі ці процеси повинні
знайти своє відображення в первинних документах з обліку тва-
рин на вирощуванні та відгодівлі.
При одержанні приплоду (телят, поросят, ягнят, лошат, но-
вих сімей бджіл, курчат, гусенят, каченят, індичат, щенят) по-
трібно дотримуватися встановленого порядку його документа-
льного оформлення та оцінки для цілей оприбуткування і
331
визначення матеріально-відповідальних осіб за подальше збері-
гання поголів’я тварин і птиці. Для оформлення отриманого на
фермі приплоду тварин: телят, поросят, ягнят, лошат та ін. за-
стосовується Акт на оприбуткування приплоду тварин (форма
№ ПБАСГ-3).
Акт складається у двох примірниках завідувачем фермою,
зоотехніком або бригадиром безпосередньо в день одержання
приплоду окремо по кожному виду приплоду тварин. Один при-
мірник Акта передається до бухгалтерії підприємства наступного
дня після його складання, де він стає підставою для оприбутку-
вання приплоду в бухгалтерських регістрах. Другий примірник є
підставою для здійснення записів у Книгу обліку руху тварин і
птиці на фермі (форма № ПБАСГ-12) і в кінці місяця також над-
ходить до бухгалтерії підприємства разом зі Звітом про рух тва-
рин і птиці на фермі (форма № ПБАСГ-13).
Дані актів, крім свого основного призначення — для обліку
поголів’я тварин — використовуються в бухгалтерії також для
нарахування оплати праці працівникам ферм.
Для відображення в обліку операцій процесу інкубації птиці
застосовується Звіт про процеси інкубації (форма № ПБАСГ-4).
Звіт складається у двох примірниках начальником цеху інкубації
на підставі первинних документів про рух яєць і виведених курчат.
Виведені курчата передаються в цех вирощування за наклад-
ною. Завмерлі курчата й задохлики утилізують або передають у
переробку на кісткове борошно чи сухий корм. Звіт підписує на-
чальник цеху інкубації, старший оператор, оператори, затвер-
джує керівник підприємства, після чого перший примірник звіту
разом з підтверджувальними документами передається до бухга-
лтерії, другий — залишається в цеху інкубації.
Складовою процесу інкубації є сортування яєць в цеху інку-
бації. Для документального оформлення процесу сортування
яєць складається Акт на сортування яєць в цеху інкубації (для
спеціалізованих господарств) (форма № ПТ-9), який складається
членами комісії в одному примірнику. Яйця, що надійшли в цех
інкубації зі складу, від батьківського стада птиці, від постачаль-
ників тощо, підлягають сортуванню на предмет їхньої можливої
інкубації. Яйця, придатні для інкубації, сортуються по масі, тов-
щині шкаралупи, консистенції білка, пігментації білка й з ураху-
ванням якісних показників розкладаються по лотках для заклад-
ки в інкубатор. Товарні (харчові) і непридатні для інкубації яйця
(насічка, бій, кров’яні та ін.) передають на склад для реалізації
або повернення постачальникові. Яйця, непридатні для інкубації
332
й харчових цілей, але які можуть бути використані для кормових
цілей, указують в акті окремим рядком.
Акт підписує начальник цеху інкубації, оператор та сортува-
льник, після чого він передається до бухгалтерії для відповідних
записів у регістрах бухгалтерського обліку.
Заключним етапом процесу інкубації є сортування добового
молодняку птиці. Для документального оформлення процесу со-
ртування добового молодняку застосовується Акт на вихід і сор-
тування добового молодняку птиці (форма № ПБАСГ-5), який
складається на спеціалізованих птахівничих господарствах і пта-
хофабриках для приймання одержаних (виведених) пташенят у
результаті інкубації начальником цеху інкубації або зоотехніком
в день виводу пташенят. Акт слугує підставою для оприбутку-
вання виведеного поголів’я молодняку. Документ підписує кері-
вник структурного підрозділу (начальник цеху інкубації), зоо-
технік, старший оператор та оператор, після чого дані акту
використовуються для обліку руху птиці за зазначеними в ньому
обліковими групами і списання відходів.
Нагромаджувальний акт на оприбуткування приплоду звірів
(форма № ПБАСГ-7) застосовується для обліку приплоду звірів
і кроликів окремо для кожного виду й породи. Акт складається
завідувачем фермою, зоотехніком або бригадиром. Записи в
Акт здійснюються по мірі одержання приплоду й закінчуються
після закінчення щеніння (окролу), але не пізніше останнього
дня звітного місяця. Дані Актів використовуються для зоотех-
нічного обліку, відображення одержаного приплоду в Книзі об-
ліку руху тварин і птиці на фермі (форма № ПБАСГ-12), нара-
хування оплати праці працівникам ферми. Акти надають в
бухгалтерію підприємства разом із Звітами про рух тварин і
птиці на фермі (форма № ПБАСГ-13).
Основною продукцією, яку одержують від молодняку на ви-
рощуванні та відгодівлі, є приріст живої маси. Для того щоб його
визначити, тварин необхідно зважувати. Відомість зважування
тварин (форма № ПБАСГ-10) застосовується для визначення фа-
ктичної живої маси тварин, яка у процесі вирощування або від-
годівлі тварин збільшується.
Молодняк та відгодовуване поголів’я великої рогатої худоби і
свиней обов’язково зважують щомісяця, а також при переведенні
у наступну вікову групу, з ферми на ферму, від однієї матеріаль-
но відповідальної особи до іншої, в основне стадо, при вибраку-
ванні з основного стада, у момент падежу, забою, продажу тощо.
Дані про масу тварин записують у відповідні документи (Акти на
333
переведення худоби і птиці та ін.). Результат зважування молод-
няку тварин і тварин на відгодівлі, що залишилися в групі на кі-
нець звітного періоду, відображають у Відомості. Відомість
складає зоотехнік, завідувач фермою чи бригадир в одному при-
мірнику при щомісячних, періодичних і вибіркових зважуваннях
тварин при визначенні приросту їхньої живої маси, а також у ви-
падках надходження й вибуття тварин з підприємства по видах і
облікових групах тварин.
Відомість підписує зоотехнік, бригадир і працівник, за яким
закріплена худоба. Загальні підсумки Відомості про масу тварин
по відповідних групах використовують для складання Розрахун-
ку визначення приросту (форма № ПБАСГ-11). Відомості зважу-
вання тварин надають до бухгалтерії одночасно зі Звітом про рух
тварин і птиці на фермі (форма № ПБАСГ-13).
Розрахунок визначення приросту (форма № ПБАСГ-11) засто-
совується для розрахунку визначення приросту живої маси тва-
рин. Приріст живої маси тварин є продукцією вирощування мо-
лодняку тварин, птиці та тварин на відгодівлі.
Розрахунок складає завідувач фермою чи бригадир щомі-
сяця в цілому по фермі й облікових групах тварин на підставі
даних Відомостей зважування тварин (форма № ПБАСГ-10) і
відповідних документів на надходження й вибуття тварин.
Розрахунок визначення приросту разом зі Звітом про рух тва-
рин і птиці на фермі передається до бухгалтерії й служить
підставою для оприбуткування отриманого приросту живої
маси й нарахування заробітної плати працівникам тварин-
ництва.
Книга обліку руху тварин і птиці на фермі (форма № ПБАСГ-12)
призначена для щоденного обліку руху тварин і птиці на фермі.
На кожній тваринницькій фермі відкривають Книгу обліку руху
тварин і птиці на фермі, яку веде завідуючий фермою або брига-
дир за обліковими групами тварин і птиці як по кількості голів,
так і по живій масі, також враховують отриманий приріст. По
кожній групі тварин і птиці у Книзі відкривається окремий аналі-
тичний рахунок у тому ж порядку, що і в бухгалтерії підприємст-
ва. На початок місяця зазначається наявність поголів’я по кожній
статево-віковій групі.
На підставі первинних документів відображається надхо-
дження тварин і птиці за каналами: приплід, переведення з ін-
ших статево-вікових груп, переведення з інших ферм, придбан-
ня, одержання в обмін. В кінці місяця за даними Розрахунку
визначення приросту (форма № ПБАСГ-11) відображається
334
приріст облікової групи тварин. В другій частині книги відо-
бражають вибуття тварин і птиці за каналами: продаж (переро-
бним підприємствам, за іншими каналами тощо), переведення
до інших груп переведення до інших груп та до основного ста-
да, переведення на інші ферми, забій та падіж. Після запису всіх
даних первинних документів за місяць підраховують підсумки
по руху тварин і виводять залишок на початок наступного міся-
ця, які відображають у кількісних показниках (в головах, кіло-
грамах живої маси).
Підсумкові дані Книги обліку руху тварин і птиці на фермі
(форма № ПБАСГ-12) є підставою для складання Звіту про рух
тварин і птиці на фермі (форма № ПБАСГ-13).
Звіт про рух тварин і птиці на фермі (форма № ПБАСГ-13)
застосовується для узагальнення даних, що відображають на-
явність і рух тварин і птиці на фермі за звітний період. Звіт
складається щомісяця на фермі завідувачем фермою або зоо-
техніком у двох примірниках. У Звіті вказують по кожній об-
ліковій групі (в розрізі окремих аналітичних рахунків) наяв-
ність тварин та їх живу масу на початок місяця, рух за місяць і
залишок на кінець звітного місяця. Підставою для складання
Звіту є підсумкові дані по Книзі обліку руху тварин і птиці на
фермі (форма № ПБА-12).
Звіт складається окремо по дорослих тваринах, облік яких ве-
деться на рахунку 16 «Довгострокові біологічні активи» та по
тваринах на вирощуванні та відгодівлі які обліковуються на ра-
хунку 21 «Поточні біологічні активи».
Після закінчення звітного періоду перший примірник Звіту
разом із первинними документами по руху тварин передається в
бухгалтерію для перевірки даних і відображення їх в бухгалтер-
ських регістрах по обліку руху тварин. Другий примірник зали-
шається на фермі.
Для підвищення продуктивності тварин необхідно удоско-
налювати порідний склад стада, проводити племінну роботу в
господарстві. Для виявлення і закріплення в потомстві най-
кращих якісних показників тварин необхідно організувати су-
цільний, безперервний облік тварин, який називається племін-
ним або зоотехнічним обліком. Він представляє собою опера-
тивно-технічний облік.
Відповідальність за ведення такого обліку покладено на слу-
жбу головного (старшого) зоотехніка господарства, в яку при на-
явності племінного тваринництва входить зоотехнік-селекціонер,
який повинен бути конкретним організатором обліку.
335
Журнал реєстрації приплоду та вирощування молодняку ве-
ликої рогатої худоби (форма № ПБАСГ-14) служить для фіксації
даних про одержаний приплід та його вирощування до моменту
вибуття із господарства. Журнал відкривається на кожний струк-
турний підрозділ (ферму).
Журнал повинен бути пронумерований, прошнурований, з
підписом відповідальних осіб й скріплений печаткою. Повинна
бути проставлена дата, коли записи розпочаті.
Зоотехнічна служба для контролю за осіменінням та його ре-
зультатами веде Журнал реєстрації осіменіння корів і телиць
(форма № ПБАСГ-15). За кожною коровою для осіменіння закрі-
плюються бугаї-плідники (основний і допоміжний).
В спеціалізованих птахівничих господарствах замість Кни-
ги обліку руху тварин і птиці для щоденного обліку руху по-
голів’я дорослої птиці, яка досягла 180 (210)-денного віку за-
стосовують Картку обліку руху дорослої птиці (форма
№ ПБАСГ-16). Цю картку в двох примірниках складає керів-
ник цеху (бригадир) по поголів’ю на кожну вікову групу доро-
слої птиці, яка обслуговується пташницею. Записи в картку
здійснюються на підставі оформлених первинних документів з
надходження та вибуття дорослої птиці за кількістю голів та
живою вагою.
Підписує цю картку птахівниця, за якою закріплена доросла
птиця, завідувач фермою та керівник структурного підрозділу.
Підсумкові показники Картки обліку руху дорослої птиці (для
спеціалізованих господарств) (форма № ПБАСГ-16) служать під-
ставою для складання Звіту про рух худоби та птиці на фермі
(форма № ПБАСГ-13) й подаються разом з ним в бухгалтерію в
установлені строки.
В спеціалізованих птахівничих господарствах для щоденного
обліку руху молодняку птиці застосовують Картку обліку руху
молодняку птиці (форма № ПБАСГ-17). Облікова Картка від-
кривається працівником цеху по дорощуванню на кожне робоче
місце в двох примірниках. Записи в Картку здійснюються на
підставі оформлених первинних документів, пов’язаних з над-
ходженням та вибуттям молодняку птиці за кількістю голів та їх
живою вагою.
Підсумкові показники Картки використовуються для заповнення
Звіту про рух тварин і птиці на фермі (форма № ПБАСГ-13), де за-
писують наявність птиці на початок і кінець звітного періоду їх
надходження і вибуття (голів і живої ваги), передаються разом в
бухгалтерію для подальшої обробки в установлені строки.
336
та облік вибуття поточних біологічних активів
Поточні біологічні активи можуть вибувати з підприємства у

результаті:
— переведення до довгострокових біологічних активів;
— переведення до поточних біологічних активів, що врахову-
ються поза балансом;
— повернення поточних біологічних активів, одержаних як
внесок до зареєстрованого (пайового) капіталу;
— забій тварин та птиці на м’ясо;
— падіж;
При продажу біологічних активів і сільськогосподарської
продукції здійснюються витрати на місці продажу.
Витрати на місці продажу — витрати, пов’язані з продажем
біологічних активів і сільськогосподарської продукції на активному
ринку, зокрема комісійні винагороди продавцям, брокерам, непрямі
податки, що сплачуються при реалізації продукції. Транспортні та
інші витрати на збут до витрат на місці продажу не відносяться.
Списання поточних біологічних активів рослинництва здійс-
нюється на момент збирання врожаю та оформляється Актом на
списання поточних біологічних активів рослинництва, оцінених
за справедливою вартістю (на початок збирання врожаю) (форма
№ ПБАСГ-2). Акт складається та підписується керівником струк-
турного підрозділу та бухгалтером.
Для документального оформлення вибуття тварин та птиці в
результаті забою, прирізки та падежу використовується Акт на
вибуття поточних біологічних активів тваринництва (забій, при-
різка та падіж) (форма № ПБАСГ-6) й Обліковий лист забою та
падежу худоби (форма № ПБАСГ-8).
Акт складає в день вибуття (забою, падежу тощо) комісія в
складі зоотехніка, ветеринарного лікаря, завідувача фермою
(бригадира) та особи, за якою була закріплена тварина. Після
оформлення Акт передається керівнику підприємства на розгляд і
затвердження.
Після затвердження Акта виконують записи про вибуття
поголів’я в Книзі обліку руху тварин і птиці на фермі (форма
337
№ ПБАСГ-12) і його разом зі Звітом про рух тварин і птиці на фер-
мі (форма № ПБАСГ-13) подають до бухгалтерії господарства.
Відправлення на забійний пункт всієї продукції окоту з това-
рною шкуркою (ягнята для забою на шкурку, мертвонароджені,
випоротки, викидні, що загинули і вимушено прирізані до боні-
тування і після нього) та нетоварною шкуркою (ембріони) офо-
рмляють Накладними внутрігосподарського призначення (фор-
ма № ВЗСГ-8) у трьох примірниках, один з яких залишається в
отарі.
Обліковий лист забою та падежу худоби (форма № ПБАСГ-8)
відображає забій, вихід продукції, падіж та складається у двох
примірниках під копірку й підписується керівником структурно-
го підрозділу, головним ветлікарем, ветлікарем санбойні та еко-
номічною службою господарства. Дані про одержану на склад
продукцію від забою підписує комірник, що прийняв цю продук-
цію. Перший примірник документа передається до бухгалтерії
для відображення проведених операцій у відповідних регістрах
синтетичного обліку.
Переведення тварин із групи в групу оформляється Актом на
переведення тварин з групи в групу в межах поточних біологіч-
них активів (форма № ПБАСГ-9). Застосовується у всіх випадках
оформлення переводу тварин (телят, поросят, ягнят, лошат, пти-
ці, кролів, звірів тощо) з однієї статево-вікової групи в іншу,
включаючи і переведення тварин в основне стадо. Документ є
універсальним, він використовується по всіх видах і облікових
групах тварин. Акт складає зоотехнік, завідувач фермою або бри-
гадир у день переведення тварин і птиці з однієї групи в іншу,
відлучення молодняку звірів і кролів. Правильність здійснення
цих господарських операцій підтверджує своїм підписом особа,
яка прийняла тварин під свою матеріальну відповідальність.
У випадках, коли тварин передають в групу, що знаходиться на
іншій фермі або переводять в основне стадо, даний Акт склада-
ють у двох примірниках. Перший залишають на фермі, що пере-
дає тварину, інший передають підрозділу, який одержує її. Нале-
жно оформлені акти підписує керівник структурного підрозділу,
завідуючий фермою підприємства і використовують для обліку
тварин в Книзі обліку руху тварин і птиці на фермі (форма
№ ПБАСГ-12) і для зоотехнічного обліку. В кінці місяця Акти
разом із Звітом про рух тварин і птиці на фермі (форма
№ ПБАСГ-13) передають в бухгалтерію підприємства, де їх ви-
користовують для відображення операцій по руху тварин в ре-
єстрах бухгалтерського обліку.
338
У разі списання поточних біологічних активів, які вибувають
в результаті стихійного лиха, до акту додається копія акта і за-
значаються обставини стихійного лиха (табл. 6.9— 6.11).
Таблиця 6.9
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ВИБУТТЯ ПОТОЧНИХ
У РЕЗУЛЬТАТІ ЗАБОЮ
з/п
1. Забиті поточні біологічні активи 23 21
2. Відпущені виробничі запаси (медикаменти, спец- 23 20, 22
одяг і спецвзуття), що використані при забої
3. Нарахована заробітна плата працівникам, що заді-
яні на забої 23 66
5. Нарахована амортизація основних засобів, що за-
діяні на забої 23 13
6. Оприбуткована сільськогосподарська продукція, 27 23
одержана у результаті забою
Таблиця 6.10
з/п
4. Реалізовані поточні біологічні активи, передані
покупцям:
— на договірну вартість поточних біологічних ак- 361 701
тивів
339
з/п
рігання тощо), пов’язані з реалізацією поточних
— витрати 791 901, 93
— доходи 701 791
Таблиця 6.11
з/п
2. Реалізовані поточні біологічні активи, передані
покупцям:
— на договірну вартість поточних біологічних активів 361 701
рігання тощо), пов’язані з реалізацією поточних
зовані поточні біологічні активи
— витрати 791 901, 93
— доходи 701 791
340
результаті обміну (табл. 6.12—6.13).
Таблиця 6.12
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ВИБУТТЯ ПОТОЧНИХ БІОЛОГІЧНИХ АКТИВІВ
ТВАРИННИЦТВА У РЕЗУЛЬТАТІ ОБМІНУ (НА ПОДІБНІ АКТИВИ)
з/п
1. Списані поточні біологічні активи, передані покупцям:
2. Оприбутковані подібні поточні біологічні активи,
Таблиця 6.13
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ВИБУТТЯ ПОТОЧНИХ БІОЛОГІЧНИХ АКТИВІВ
ТВАРИННИЦТВА У РЕЗУЛЬТАТІ ОБМІНУ (НА НЕПОДІБНІ АКТИВИ)
з/п
2. Реалізовані поточні біологічні активи, передані по-
купцям:
3. Оприбутковані неподібні поточні біологічні акти-
— доходи 701 791
341
Підприємство може передати поточні біологічні активи безо-
платно.
Безоплатна передача поточних біологічних активів може здій-
снюватися з ініціативи суб’єкта господарювання та за рішенням
органів влади (табл. 6.14).
Таблиця 6.14
з/п

результаті падежу (табл. 6.15).
Таблиця 6.15
У РЕЗУЛЬТАТІ ПАДЕЖУ
з/п
1. Списані поточні біологічні активи тваринництва 24 21
2. Оприбутковані одержані від падежу поточних
біологічних активів тваринництва шкури та інша 27 24
побічна продукція
3. Списані втрати від падежу поточних біологічних
активів тваринництва:
— на витрати тваринництва 23 24
— на втрати від псування цінностей 947 24
Підприємства може передати поточні біологічні активи і як

внесок до зареєстрованого (пайового) капіталу інших підпри-
ємств (табл. 6.16).
342
Таблиця 6.16
з/п
3. Реалізовані поточні біологічні активи, передані до зареє-
строваного (пайового) капіталу інших підприємств:
— доходи 701 791

та облік довгострокових біологічних активів
Довгострокові біологічні активи — усі біологічні активи,

які не є поточними біологічними активами.
До довгострокових біологічних активів належать біологічні
активи, здатні давати сільськогосподарську продукцію та/або до-
даткові біологічні активи або в інший спосіб приносити економі-
чні вигоди протягом періоду, що перевищує 12 місяців (або опе-
раційний цикл, якщо він більше 12 місяців), та біологічні активи,
що створюються протягом періоду, більшого ніж один рік, за ви-
нятком тварин на вирощуванні і відгодівлі.
До довгострокових біологічних активів рослинництва нале-
жать штучні багаторічні насадження: плодово-ягідні насадження
всіх видів (дерева, чагарники, кущі тощо); виноградники; багато-
річні насадження ботанічних садів та інших науково-дослідних
установ та навчальних закладів для наукових цілей та інші штуч-
ні багаторічні насадження; сади дерева в лісі (лісовий масив).
343
До початку плодоношення молоді насадження відносяться до
незрілих довгострокових біологічних активів.
До незрілих довгострокових біологічних активів відносяться
біологічні активи, операційний цикл створення яких перевищує
12 місяців (крім тварин на вирощуванні та відгодівлі), які у звіт-
ному періоді ще не здатні давати сільськогосподарську продук-
цію та/або додаткові біологічні активи визначеної якості, зокре-
ма, багаторічні насадження (сади, виноградники, ягідники тощо),
що не досягли пори плодоношення.
Довгострокові біологічні активи, справедливу вартість яких
на дату балансу достовірно визначити неможливо, визнаються та
відображаються за первісною вартістю з урахуванням суми їх
зносу і втрат від зменшення корисності.
Оцінка та амортизація таких довгострокових біологічних ак-
тивів здійснюється відповідно до П(С)БО 7 «Основні засоби».
Довгострокові біологічні активи відповідної галузі, які оці-
нюються за первісною вартістю, об’єднуються в одну групу і об-
ліковуються окремо від довгострокових біологічних активів, оці-
нених за справедливою вартістю.

та облік надходження довгострокових біологічних активів
Довгострокові біологічні активи надходять на підприємство у

результаті:
— вирощування;
— переведення з поточних біологічних активів;
— переведення з довгострокових біологічних активів, що вра-
ховувалися поза балансом;
— повернення переданих раніше як внесок до зареєстрованого
(пайового) капіталу;
— переведення з поточних біологічних активів тваринництва;
— виявлені у результаті інвентаризації;
— одержані у фінансову оренду.
договори (контракти) купівлі-продажу — для придбання довго-
строкових біологічних активів та договори підряду — для вико-
344
нання робіт (надання послуг) пов’язаних з придбанням довго-
строкових біологічних активів.
дню оплату, попереднє відвантаження довгострокових біологіч-
них активів (виконання робіт, надання послуг) у тому числі з роз-
строчкою платежу, надання векселя в рахунок оплати, розра-
хунки шляхом заліку взаємної заборгованості або обміну, шля-
хом повернення довгострокових біологічних активів.
На довгострокові біологічні активи (виконані роботи, надані
послуги) постачальник (підрядник) надає (виставляє) рахунок
(рахунок-фактуру). Отримання рахунку не відображається в об-
ліку.
Відповідно до умов договору (контракту) довгострокові біоло-
гічні або активи тваринництва можуть бути одержані у постачаль-
ника, ж вони можуть бути доставлені постачальником покупцю.
Для отримання довгострокових біологічних активів у постача-
льника матеріально-відповідальній особі покупця видається дові-
реність.
жаних за виданими довіреностями довгострокових біологічних
активів покладається на посадових осіб, яким надано право під-
писувати довіреності, а також на особу, яку призначено для ви-
писування і реєстрації виданих, повернутих і використаних дові-
реностей.
Для обліку відпуску довгострокових біологічних активів сто-
роннім організаціям використовується накладна-вимога на від-
пуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (форма № М-11).
кати якості, ветеринарне свідоцтво, племінні свідоцтва тощо.
Доставка довгострокових біологічних активів тваринництва
покупцю автомобільним транспортом оформляється товарно-
транспортною накладною (форма № 1-ТН).
слуг).
Введення багаторічних насаджень в експлуатацію здійсню-
ється комісією, що призначається керівником підприємства, та
оформляється Актом приймання довгострокових біологічних ак-
тивів рослинництва (багаторічних насаджень) і передачі їх в екс-
плуатацію (форма № ДБАСГ-1).
345
Формування основного стада тварин оформляється Актом
приймання довгострокових біологічних активів тваринництва
(формування основного стада тварин) (форма № ДБАСГ-2). Акт
застосовується у випадках оформлення переведення тварин в ос-
новне стадо. Акт складає зоотехнік, завідувач фермою або брига-
дир у день формування основного стада. Належно оформлені ак-
ти підписують керівник структурного підрозділу, завідуючий
фермою підприємства та використовують для обліку тварин в
Книзі обліку руху тварин і птиці на фермі (форма № ПБАСГ-12) і
для зоотехнічного обліку. В кінці місяця Акти разом із Звітом
про рух тварин і птиці на фермі (форма № ПБАСГ-13) передають
в бухгалтерію підприємства, де їх використовують для відобра-
ження операцій по руху тварин в реєстрах бухгалтерського обліку.
Усі тварини, що утримуються в господарстві, повинні бути
ідентифіковані за допомогою двох бирок єдиного зразка для іде-
нтифікації великої рогатої худоби.
Бирка — вушний знак установленого зразка з нанесеним іде-
нтифікаційним номером, що використовується виключно для
ідентифікації визначеного виду тварин.
Надходження, переміщення та вибуття біологічних активів на
підприємстві оформлюється відповідними первинними та зведе-
ними обліковими документами, типові форми яких затверджу-
ються Державним комітетом статистики України та іншими
центральними органами виконавчої влади.
Якщо підприємство використовує для оформлення господар-
ських операцій форми первинних та зведених облікових докуме-
нтів, які не затверджені органами державної влади, ці документи
повинні мати такі обов’язкові реквізити:
— назву документа (форми);
— дату і місце складання;
— зміст та обсяг господарської операції та одиницю її виміру;
— посади осіб, відповідальних за здійснення господарської
операції і правильність її оформлення;
— особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифіку-
вати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Облік витрат на придбання або вирощування (створення) дов-
гострокових біологічних активів, облік яких ведеться на рахунку
16 «Довгострокові біологічні активи», у тому числі на вирощу-
вання незрілих довгострокових біологічних активів, та форму-
вання основного стада робочої і продуктивної худоби (крім тва-
рин, які обліковуються на рахунку 21 «Поточні біологічні
346
активи») ведеться на субрахунку 155 «Придбання (вирощування)
довгострокових біологічних активів» рахунку 15 «Капітальні ін-
вестиції».
власних або отриманих на умовах фінансової оренди довгостро-
кових біологічних активів призначено рахунок 16 «Довгостроко-
ві біологічні активи».
За дебетом цього рахунку відображається надходження до-
вгострокових біологічних активів, за кредитом — їх вибуття
(табл. 6.17— 6.18).
Таблиця 6.17
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З НАДХОДЖЕННЯ ДОВГОСТРОКОВИХ
БІОЛОГІЧНИХ АКТИВІВ У РЕЗУЛЬТАТІ ПРИДБАННЯ
з/п

банку кошти як аванс постачальникам 371 311

3. Оприбутковані довгострокові біологічні активи,
— на вартість довгострокових біологічних активів 155 631
5. Одержані послуги (транспортні, страхування, іде-
нтифікація тварин тощо), пов’язані з придбанням
довгострокових біологічних активів, від інших
7. Введені довгострокові біологічні активи:
— рослинництва в експлуатацію 16 155
— тваринництва в основне стадо 16 155
347
Таблиця 6.18
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З НАДХОДЖЕННЯ ДОВГОСТРОКОВИХ БІОЛОГІЧНИХ
АКТИВІВ У РЕЗУЛЬТАТІ ПРИДБАННЯ (НА УМОВАХ НАСТУПНОЇ ОПЛАТИ)
з/п
банку кошти постачальникам за придбані довго- 631 311
строкові біологічні активи
3. Одержані послуги (транспортні, страхування, іденти-
фікація тварин тощо), пов’язані з придбанням довго-
строкових біологічних активів, від інших кредиторів:
5. Введені довгострокові біологічні активи:
— рослинництва в експлуатацію 16 155
— тваринництва в основне стадо 16 155
Довгострокові біологічні активи можуть вирощуватися влас-

ними силами підприємства (табл. 6.19-6.20).
Таблиця 6.19
АКТИВІВ РОСЛИННИЦТВА У РЕЗУЛЬТАТІ ВИРОЩУВАННЯ
з/п
1. Відпущені виробничі запаси (саджанці, мінеральні
добрива, отрутохімікати тощо) на закладку і ви- 155 20
рощування багаторічних насаджень
2. Нарахована заробітна плата працівникам, що зайняті 155 661
на закладці і вирощуванні багаторічних насаджень
348
з/п

4. Нарахована амортизація основних засобів, що задіяні 155 131
на закладці і вирощуванні багаторічних насаджень
5. Одержані послуги (транспортні, водопостачання,
освітлення тощо), пов’язані з закладкою і вирощуван-
ням багаторічних насаджень, від інших кредиторів:
7. Віднесені понесені витрати на собівартість незрілих 166 155
довгострокових біологічних активів рослинництва
8. Введені довгострокові біологічні активи в експлуа- 162 166
тацію
Таблиця 6.20
АКТИВІВ ТВАРИННИЦТВА У РЕЗУЛЬТАТІ ВИРОЩУВАННЯ
з/п
1. Переведений вирощений молодняк тварин до дов- 155 21

гострокових біологічних активів тваринництва
2. Введені довгострокові біологічні активи в основне 164 155
стадо
Довгострокові біологічні активи можуть надходити на підпри-

ємство у результаті обміну (табл. 6.21-6.22).
349
Таблиця 6.21
БІОЛОГІЧНИХ АКТИВІВ ТВАРИННИЦТВА У РЕЗУЛЬТАТІ ОБМІНУ
(НА ПОДІБНІ АКТИВИ)
з/п
2. Списані (виведені з основного стада) подібні дов-
гострокові біологічні активи, передані покупцям:
— на залишкову вартість довгострокових біологі- 361 16
чних активів
Таблиця 6.22
БІОЛОГІЧНИХ АКТИВІВ ТВАРИННИЦТВА У РЕЗУЛЬТАТІ ОБМІНУ
(НА НЕПОДІБНІ АКТИВИ)
з/п
2. Введені довгострокові біологічні активи в основне
стадо 16 155
3. Списані (виведені з основного стада) довгостроко-
ві біологічні активи:
350
з/п
4. Реалізовані неподібні довгострокові біологічні ак-
тиви, передані покупцям:
— вартість довгострокових біологічних активів 361 701
— доходи 701 791
Підприємство може одержати довгострокові біологічні активи

безоплатно.
Безоплатне одержання довгострокових біологічних активів
може здійснюватися з ініціативи суб’єкта господарювання, за
рішенням органів влади або у порядку цільового фінансування
(табл. 6.23).
Таблиця 6.23
БІОЛОГІЧНИХ АКТИВІВ У РЕЗУЛЬТАТІ БЕЗОПЛАТНОГО ОДЕРЖАННЯ
з/п
1. Оприбутковані довгострокові біологічні активи, 16 424
безоплатно одержані
2. Одержані послуги (транспортні, страхування, іден-
тифікація тварин тощо), пов’язані з безоплатним
одержанням довгострокових біологічних активів,
4. Збільшена вартість безоплатно одержаних довгостроко- 16 155
вих біологічних активів на суму одержаних послуг
5. Оприбутковані довгострокові біологічні активи, 16 48
одержані у порядку цільового фінансування
351
Підприємство може одержати довгострокові біологічні активи
і як внесок до зареєстрованого (пайового) капіталу.
Таблиця 6.24
БІОЛОГІЧНИХ АКТИВІВ У РЕЗУЛЬТАТІ ВНЕСЕННЯ ДО ЗАРЕЄСТРОВАНОГО
з/п
1. Зареєстрований статутний (пайовий) капітал під-
приємства і відображена заборгованість його за- 46 40
сновників (учасників)
одержані як внески від засновників (учасників) до 16 46
зареєстрованого (пайового) капіталу підприємства
3. Одержані послуги (транспортні, страхування, іде-
нтифікація тварин тощо), пов’язані з одержанням
від засновників (учасників) довгострокових біоло-
гічних активів, від інших кредиторів:
5. Збільшена вартість одержаних від засновників
(учасників) довгострокових біологічних активів 16 155
на суму одержаних послуг
Довгострокові біологічні активи можуть надійти на підприєм-

ство у результаті переведення з поточних біологічних активів
(табл. 6.25).
Аналітичний облік ведеться за видами довгострокових біоло-
гічних активів рослинництва та тваринництва.
У Балансі підприємства інформація про вартість довгострокових
біологічних активів, облік яких ведеться за П(С)БО 30 «Біологічні
активи» за справедливою вартістю, відображається у статті 1020
«Довгострокові біологічні активи» розділу І активу балансу.
352
Таблиця 6.25
ДОВГОСТРОКОВИХ БІОЛОГІЧНИХ АКТИВІВ ТВАРИННИЦТВА
У РЕЗУЛЬТАТІ ПЕРЕВЕДЕННЯ З ПОТОЧНИХ БІОЛОГІЧНИХ АКТИВІВ
з/п
1. Оприбутковані довгострокові біологічні активи 155 21
переведені з поточних біологічних активів
стадо
У разі якщо довгострокові біологічні активи обліковуються за

первісною вартістю, у цій статті наводиться їх залишкова вар-
тість, яка включається до підсумку балансу, при цьому у додат-
кових статтях окремо наводяться їх первісна вартість (стаття
1021 «Первісна вартість довгострокових біологічних активів») та
сума накопиченої амортизації (у дужках) (стаття 1022 «Накопи-
чена амортизація довгострокових біологічних активів»).

та облік накопиченої амортизації
довгострокових біологічних активів
Амортизація нараховується тільки на довгострокові біологічні

активи, справедливу вартість яких визначити неможливо. Об’єк-
том амортизації таких біологічних активів є їх первісна вартість,
зменшена на ліквідаційну вартість.
Ліквідаційна вартість приймається в сумі, яку підприємство
очікує отримати від реалізації (ліквідації) довгострокових біоло-
гічних активів після закінчення строку їх корисного використан-
ня (утримання) (вартість деревини насаджень, тварин або їх
шкур і м’яса тощо), за вирахуванням витрат, пов’язаних з їх про-
дажем (ліквідацією).
Нарахування амортизації здійснюється протягом строку кори-
сного використання довгострокового біологічного активу, який
встановлюється підприємством при визнанні його активом (при
зарахуванні на баланс).
Строком корисного використання є очікуваний період часу,
протягом якого довгострокові біологічні активи будуть викорис-
353
товуватися підприємством в запланованих цілях або від їх вико-
ристання буде отримано (виконано) очікуваний підприємством
обсяг сільськогосподарської продукції, додаткових біологічних
активів (робіт, послуг). Строк корисного використання визнача-
ється підприємством самостійно.
Амортизація на довгострокові біологічні активи, які оціню-
ються за первісною вартістю, нараховується із застосуванням ме-
тодів, аналогічних для основних засобів (табл. 6.26).
Таблиця 6.26
ГРУПИ ДОВГОСТРОКОВИХ БІОЛОГІЧНИХ АКТИВІВ
Групи допустимі строки
корисного
використання, років
група 7 — тварини 6
група 8 — багаторічні насадження 10
група 16 — довгострокові біологічні активи 7
Інформація про суму амортизації, нарахованої на довгостро-

кові біологічні активи, облік яких ведеться на субрахунках 162
«Довгострокові біологічні активи рослинництва, які оцінені за
первісною вартістю» та 164 «Довгострокові біологічні активи
тваринництва, які оцінені за первісною вартістю узагальнюється
на субрахунку 134 «Накопичена амортизація довгострокових
біологічних активів» рахунку 13 «Знос (амортизація) необорот-
них активів» (табл. 6.27).
Таблиця 6.27
ДОВГОСТРОКОВИХ БІОЛОГІЧНИХ АКТИВІВ
з/п
1. Нарахована амортизація довгострокових біологі- 23 134
2. Нарахована амортизація довгострокових біологі- 23 134
чних активів, безоплатно одержаних
Одночасно — 09
354
та облік вибуття довгострокових біологічних активів
Довгострокові біологічні активи можуть вибувати з підприєм-

ства внаслідок:
— списання внаслідок втрати продуктивності (ліквідація);
— переведення до поточних біологічних активів;
— повернення довгострокових біологічних активів, одержа-
них як внесок до зареєстрованого (пайового) капіталу;
Для визначення непридатності багаторічних насаджень і вста-
новлення неможливості та/або неефективності їх використання, а
також для оформлення документації на списання багаторічних
насаджень безпосередньо на підприємстві створюється комісія.
Комісія зі списання багаторічних насаджень:
— проводить інвентаризацію багаторічних насаджень, які
пропонуються до списання, та за її результатами складає акт за
встановленою формою;
— установлює економічну (технічну) доцільність чи недоці-
льність відновлення та/або подальшого використання багаторіч-
них насаджень та вносить відповідні пропозиції;
— установлює конкретні причини списання багаторічних на-
саджень: знищене, фізичне зношення, реконструкція та інше;
— установлює можливість використання окремих матеріалів
знищених багаторічних насаджень, що підлягають списанню і
забезпечує контроль за проведенням їх оцінки;
— складає Акт на списання довгострокових біологічних акти-
вів рослинництва (багаторічних насаджень) (форма № ДБАСГ-3).
Протокол засідання комісії, акт інвентаризації та Акт на спи-
сання довгострокових біологічних активів рослинництва (багато-
річних насаджень) (форма № ДБАСГ-3) затверджуються керів-
ником підприємства.
Вибракування продуктивної та робочої худоби, інших видів тва-
рин відбувається при втраті ними господарсько-корисних якостей:
значному зниженні продуктивності, втраті племінної або робочої
цінності, захворюванні невиліковними хворобами, а також внаслі-
док травматичних наслідків, старості або недостатньої розвиненості
355
на підставі Акта на списання довгострокових біологічних активів
тваринництва (вибраковка тварин) (форма № ДБАСГ-4).
Для визначення непридатності тварин до подальшого викори-
стання, а також для складання необхідної документації утворю-
ються постійно діючі комісії, які проводять безпосередній огляд
тварин основного стада, призначених до списання і встановлю-
ють причини, що обумовили їх списання.
У разі списання довгострокових біологічних активів, які вибу-
вають в результаті аварії або стихійного лиха, до акту додається
копія акта аварії і зазначаються обставини стихійного лиха.
Процедура ліквідації багаторічних насаджень внаслідок дії
обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) розпочи-
нається за наявності відповідних висновків підтверджених:
— Торгово-промисловою палатою України про настання обста-
вин непереборної сили чи стихійного лиха на території України;
— рішеннями Президента України про запровадження надзви-
чайної екологічної ситуації в окремих місцевостях України, затвер-
дженими Верховною Радою України, або рішенням Кабінету мініс-
трів України про визнання окремих місцевостей України потерпі-
лими від повеней, пожежі та інших видів стихійного лиха;
— висновками інших органів, уповноважених згідно з законо-
давством засвідчувати форс-мажорні обставини (висновки науко-
вих закладів та проектних організацій «Укрдіпросад», довідки
Центрів з гідрометеорології та інші підтверджуючи документи).
За наявності зазначених документів підприємство має право
списувати загиблі насадження (табл. 6.28—6.33).
Таблиця 6.28
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ВИБУТТЯ ДОВГОСТРОКОВИХ
БІОЛОГІЧНИХ АКТИВІВ РОСЛИННИЦТВА У РЕЗУЛЬТАТІ ЛІКВІДАЦІЇ
з/п
1. Списані (виведені з експлуатації) довгострокові
біологічні активи:
лишкову вартість довгострокових біологічних ак- 976 641
тивів)
356
з/п
3. Ліквідовані довгострокові біологічні активи (збе- 976 20, 66,

рігання тощо) 65, 13
4. Одержані послуги, пов’язані з ліквідацією довго-
строкових біологічних активів (транспортні, збе-
рігання тощо), від інших кредиторів:
6. Оприбуткувані виробничі запаси, одержані від лі- 20 746
квідації довгострокових біологічних активів
— доходи 746 793
Таблиця 6.29
У РЕЗУЛЬТАТІ ПЕРЕВЕДЕННЯ ДО ПОТОЧНИХ
з/п
1. Списані (вибракувані з основного стада) довго-

строкові біологічні активи:
357
Таблиця 6.30
БІОЛОГІЧНИХ АКТИВІВ РОСЛИННИЦТВА
з/п
— на залишкову вартість довгострокових біоло- 286 16
гічних активів
4. Здійснені витрати, пов’язані з реалізацією довго- 943 20, 66,
строкових біологічних активів 65, 13
5. Одержані послуги (транспортні, зберігання то-
що), пов’язані з реалізацією довгострокових біо-
логічних активів, від інших кредиторів:
7. Реалізовані довгострокові біологічні активи пе-
редані покупцям:
— на договірну вартість довгострокових біологі- 377 712
— доходи 712 791
358
Таблиця 6.31
з/п
3. Списані (виведені з основного стада) довгостро-
кові біологічні активи:
5. Одержані послуги (транспортні, зберігання тощо),
пов’язані з реалізацією довгострокових біологіч-
них активів, від інших кредиторів:
7. Реалізовані довгострокові біологічні активи пере-
— на договірну вартість довгострокових біологіч- 361 701
— витрати 791 901, 93
— доходи 701 791
359
Таблиця 6.32
з/п

3. Одержані послуги (транспортні, зберігання то-
що), пов’язані з реалізацією довгострокових біо-
логічних активів, від інших кредиторів:
зовані довгострокові біологічні активи
— доходи 712 791
360
Таблиця 6.33
з/п
3. Одержані послуги (транспортні, зберігання тощо),
пов’язані з реалізацією довгострокових біологіч-
них активів, від інших кредиторів:
— на договірну вартість довгострокових біологіч- 361 701
зовані довгострокові біологічні активи
— витрати 791 901, 93
— доходи 701 791
Довгострокові біологічні активи можуть вибувати з підприєм-

ства у результаті обміну (табл. 6.34— 6.35).
361
Таблиця 6.34
з/п
кові біологічні активи, передані покупцям:
2. Оприбутковані подібні довгострокові біологічні
активи, одержані від постачальників:
Таблиця 6.35
з/п
362
з/п
3. Оприбутковані неподібні довгострокові біологічні
активи, одержані від постачальників:
стадо
— доходи 701 791
Підприємство може передати довгострокові біологічні активи

безоплатно.
Безоплатна передача довгострокових біологічних активів мо-
же здійснюватися з ініціативи суб’єкта господарювання та за рі-
шенням органів влади (табл. 6.36-6.37).
Таблиця 6.36
з/п
біологічні активи, безоплатно передані покупцям:
лишкову вартість довгострокових біологічних ак- 977 641
тивів)
363
Таблиця 6.37
з/п
1. Списані (виведені з основного стада) довгострокові
біологічні активи, безоплатно передані покупцям:
2. Нараховане податкове зобов’язання з ПДВ (на залиш- 949 641
кову вартість довгострокових біологічних активів)
Довгострокові біологічні активи тваринництва можуть вибу-

вати з підприємства у результаті падежу (табл. 6.38).
Таблиця 6.38
БІОЛОГІЧНИХ АКТИВІВ ТВАРИННИЦТВА У РЕЗУЛЬТАТІ ПАДЕЖУ
з/п
2. Списані довгострокові біологічні активи тваринництва 24 21
3. Оприбутковані одержані від падежу довгостро-
кових біологічних активів тваринництва шкури 27 24
та інша побічна продукція
4. Списані втрати від падежу довгострокових біо-
логічних активів тваринництва:
— на витрати тваринництва 23 24
— на втрати від псування цінностей 947 24
364
Підприємство може передати довгострокові біологічні активи
і як внесок до зареєстрованого (пайового) капіталу інших підпри-
ємств (табл. 6.39-6.40).
Таблиця 6.39
У РЕЗУЛЬТАТІ ВНЕСЕННЯ
ДО ЗАРЕЄСТРОВАНОГО (ПАЙОВОГО) КАПІТАЛУ ІНШИХ ПІДПРИЄМСТВ
з/п
— на залишкову вартість довгострокових біологіч-
них активів 286 16
дані до зареєстрованого (пайового) капіталу ін-
ших підприємств:
— доходи 712 791
Таблиця 6.40
У РЕЗУЛЬТАТІ ВНЕСЕННЯ
з/п
365
з/п
— на залишкову вартість довгострокових біоло-
гічних активів 21 16
редані до зареєстрованого (пайового) капіталу
інших підприємств:
— доходи 701 791


сті даних бухгалтерського обліку та звітності, передбачено
проведення підприємствами, незалежно від форм власності, ін-
вентаризації.
наявності біологічних активів; установлення їх лишку або нестачі
шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерсь-
кого обліку; виявлення біологічних активів, які частково втрати-
ли свою первісну якість і продуктивність; перевірка дотримання
умов та порядку збереження біологічних активів, а також правил
їх утримання; перевірка реальності вартості зарахованих на ба-
ланс біологічних активів.
Власник чи утримувач зобов’язаний здійснювати періодичну
інвентаризацію поголів’я великої рогатої худоби в господарстві в
розрізі статево-вікових і виробничих груп.
366
Доросла продуктивна і робоча худоба заноситься до інвента-
ризаційних описів із зазначенням номера худоби (бірки), клички,
віку, породи, угодованості, живої маси (ваги) (маса (вага) коней,
мулів, оленів не вказується).
Велика рогата худоба, робоча худоба, свині (матки і кнури) і
особливо цінні екземпляри овець та іншої худоби вносяться до
окремих інвентаризаційних описів.
Інша худоба основного стада, що враховується у груповому
порядку, включається до інвентаризаційних описів за групами
згідно з віком і статтю із зазначенням кількості голів і живої маси
(ваги) по кожній групі.
Молодняк великої рогатої худоби, племінних коней і робочої
худоби включається до інвентаризаційних описів окремо із за-
значенням номера, статті, клички, породи тощо.
Худоба на відгодівлі, молодняк свиней, овець, кіз та інші види
худоби, а також птиця, що враховуються у груповому порядку,
вносяться до інвентаризаційних описів згідно з номенклатурою,
що прийнята в облікових регістрах, із зазначенням кількості голів
і живої маси (ваги) по кожній групі.
Інвентаризаційні описи складаються за видами тварин на фермах,
відділеннях, у бригадах і щодо матеріально відповідальних осіб.
(табл. 6.41).
Таблиця 6.41
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ВІДОБРАЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ БІОЛОГІЧНИХ АКТИВІВ (НАДЛИШКИ)
з/п
1. Оприбутковані виявлені на підприємстві у ре-
— поточні біологічні активи 21 719
— довгострокові біологічні активи 16 746
746 793
367
матеріальних цінностей визначається шляхом проведення неза-
лежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки.
них підприємству, установі і організації з урахуванням фактич-
них витрат підприємства на відновлення пошкоджених або при-
дбання нових матеріальних цінностей та вартості робіт з їх
відновлення. Залишок коштів перераховується до державного
бюджету (табл. 6.42-6.44).
Таблиця 6.42
БІОЛОГІЧНИХ АКТИВІВ (НЕСТАЧІ — ЗА ВІДСУТНОСТІ ВИННОЇ ОСОБИ)
з/п
1. Списані не виявлені на підприємстві у результаті
інвентаризації:
— поточні біологічні активи 947 21
— на суму накопиченої амортизації довгостро- 134 16
кових біологічних активів
— на залишкову вартість довгострокових біоло-
гічних активів 977 16
793 977
Таблиця 6.43
ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ ПОТОЧНИХ БІОЛОГІЧНИХ АКТИВІВ ТВАРИННИЦТВА
з/п
1. Списані не виявлені на підприємстві у результаті 947 21
інвентаризації поточні біологічні активи
368
з/п
— на суми відшкодувань за нестачу поточних 375 716
4. Відшкодовані винними особами нестачі біологіч-
них активів шляхом:
— внесення поточних біологічних активів 21 375
5. Перераховані поточного рахунку підприємства в
платежами
— доходи 716 791
Таблиця 6.44
ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ ДОВГОСТРОКОВИХ БІОЛОГІЧНИХ АКТИВІВ
з/п
1. Списані (виведені з експлуатації та основного
стада) не виявлені на підприємстві у результаті
інвентаризації довгострокові біологічні активи:
— на суму накопиченої амортизації довгостроко- 134 16
вих біологічних активів
369
з/п

— на суми відшкодувань за нестачу довгостро-
кових біологічних активів 375 746

4. Відшкодовані винними особами нестачі біологі-
чних активів шляхом:
— внесення довгострокових біологічних активів 155 375
5. Перераховані поточного рахунку підприємства в
платежами
— доходи 746 793
Неякісне проведення інвентаризації матеріальних цінностей,

відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушен-
ням установленого порядку тягнуть за собою покарання, перед-
бачені ст. 1642 Кодексу України про адміністративні правопору-
шення.
370
та облік переоцінки біологічних активів
Сума дооцінки та уцінки на дату балансу балансової вартості до-

вгострокових біологічних активів, які оцінюються за первісною ва-
ртістю з урахуванням суми їх зносу і втрат від зменшення корисно-
сті, а також фінансовий результат від вибуття таких довгострокових
біологічних активів визначається і відображається у порядку, уста-
новленому П(С)БО 7 «Основні засоби» (табл. 6.45-6.46).
Таблиця 6.45
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ДООЦІНКИ БІОЛОГІЧНИХ АКТИВІВ
з/п
1. Проведена дооцінка поточних біологічних активів 21 719
2. Проведена дооцінка довгострокових біологічних
активів:
— первісної вартості 16 41
— накопиченої амортизації 41 134
Таблиця 6.46
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З УЦІНКИ БІОЛОГІЧНИХ АКТИВІВ
з/п
1. Проведена уцінка поточних біологічних активів 946 21
2. Проведена уцінка довгострокових біологічних
активів:
— залишкової вартості 975 16
— накопиченої амортизації 134 16
793 975
371
Біологічний актив; сільськогосподарська діяльність; сільськогоспо-

дарська продукція; група біологічних активів; додаткові біологічні ак-
тиви; біологічні перетворення; основна сільськогосподарська продукція;
супутня сільськогосподарська продукція; побічна сільськогосподарська
продукція; подібні біологічні активи; обтяжливий контракт; поточні
біологічні активи; витрати на місці продажу; довгострокові біологічні
активи; бирка.
1. Що таке біологічний актив?

2. Як класифікуються біологічні активи?
3. За яких умов біологічний актив та/або сільськогосподарська про-
дукція визнаються активом?
4. Що таке основна, супутня та побічна сільськогосподарська про-
дукція?
5. Які шляхи надходження біологічних активів на підприємство? За
6. З яких витрат складається первісна вартість придбаних біологіч-
них активів?
7. Якими документами оформлюється надходження та рух поточних
біологічних активів?
8. Якими документами оформлюється надходження та рух довго-
строкових біологічних активів?
9. Які особливості обліку накопиченої амортизації довгострокових
біологічних активів?
10. Якими документами оформлюються та як відображаються в об-
ліку результати інвентаризації біологічних активів?
1. Що таке довгострокові і поточні біологічні активи і сільськогос-

подарська продукція тваринництва та рослинництва?
2. Що таке біологічні перетворення? Який склад витрат пов’язаних з
біологічними перетвореннями?
3. Які шляхи вибуття поточних біологічних активів та їх відобра-
ження в обліку?
4. Як визнаються та відображаються в обліку довгострокові та пото-
чні біологічні активи, справедливу вартість яких на дату балансу ви-
значити достовірно неможливо?
5. Які існують групи біологічних активів і мінімально допустимі
строки їхньої амортизації?
372
6. З чого складається фінансовий результат від основної діяльності,
пов’язаної з біологічними активами та сільськогосподарською про-
дукцією?
7. Які витрати, пов’язані з реалізацією біологічних активів, здійс-
нюються на місці продажу? Які витрати не відносяться до витрат на
місці продажу?
8. Як визначається справедлива вартість біологічних активів і сіль-
ськогосподарської продукції за відсутності активного ринку?
9. В якій послідовності відбувається процес переоцінки біологічних
активів?
10. За якими показниками наводиться фінансовий результат за звіт-
ний рік від сільськогосподарської діяльності у примітках до фінан-
сової звітності?
Завдання 1
Що не включається до первісної вартості біологічних активів:
а) реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здій-
снюються в зв’язку з придбанням (створенням) біологічних активів
(якщо вони не відшкодовуються підприємству);
б) витрати зі страхування ризиків доставки біологічних активів;
в) фінансові витрати.
Завдання 2
Норми Положення (стандарту) 30 «Біологічні активи» не поширю-
ються на:
а) сільськогосподарську продукцію, що зберігається після її первіс-
ного визнання;
б) продукти переробки сільськогосподарської продукції;
в) додаткові біологічні активи.
Завдання 3
Визначити первісну вартість придбаних за плату біологічних акти-
вів (табл. 1):
Таблиця 1
ДАНІ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРВІСНОЇ ВАРТОСТІ
ПРИДБАНИХ ЗА ПЛАТУ БІОЛОГІЧНИХ АКТИВІВ
№
з/п
1. Вартість придбаних біологічних активів у постачальника 610 000
373
№
з/п
2. Знижка відповідно до рахунку постачальника 18 300
3. Сума податкового кредиту з ПДВ у рахунку постачальника 118 340
4. Транспортні витрати (рахунок транспортної організації) 12 200
5. Сума податкового кредиту з ПДВ у рахунку транспортної 2 440
організації
6. Витрати, пов’язані з доведенням біологічних активів до
стану, в якому вони придатні для використання у запла- 2 530
нованих цілях
а) 603 900;
б) 606 430;
в) 601 370.
Завдання 4
Збільшення (зменшення) на дату балансу балансової вартості біоло-
гічних активів, які оцінюються за справедливою вартістю за вираху-
ванням очікуваних витрат на місці продажу, відображається у складі:
а) інших доходів від фінансових операцій (інших фінансових ви-
трат);
б) інших доходів (інших витрат);
в) інших операційних доходів (інших операційних витрат).
Завдання 5
За якою вартістю відображаються біологічні активи на дату проміж-
ного і річного балансу:
а) за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на
місці продажу;
б) за первісною вартістю;
в) за справедливою вартістю.
Завдання 6
Сукупність подібних за характеристиками, призначенням та умова-
ми вирощування тварин або рослин називається:
а) сільськогосподарською продукцією;
б) біологічними перетвореннями;
в) групою біологічних активів.
374
Завдання 7
Оцінка сільськогосподарської продукції за договірними цінами до-
пускається лише:
а) за наявності кількох активних ринків біологічних активів і сільсь-
когосподарської продукції;
б) за обтяжливими контрактами;
в) за відсутності активного ринку.
Завдання 8
ня вартості поточних біологічних активів у результаті їх безоплатної
передачі:
а) Дт 949 Кт 21;
б) Дт 946 Кт 21;
в) Дт 972 Кт 21.
Завдання 9
Якою кореспонденцією рахунків буде відображене в обліку безо-
платне надходження довгострокових біологічних активів:
а) Дт 16 Кт 719;
б) Дт 16 Кт 745;
в) Дт 16 Кт 424.
Завдання 10
поточних біологічних активів:
а) Дт 975 Кт 21;
б) Дт 946 Кт 21;
в) Дт 949 Кт 21.
375

07.12.1984 р. № 8073-X.
5. Наказ Міністерства аграрної політики України «Про запрова-
дження ідентифікації і реєстрації великої рогатої худоби» від 17.09.2003 р.
№ 342.
6. Наказ Міністерства аграрної політики України «Про затверджен-
ня Методичних рекомендацій щодо застосування спеціалізованих форм
первинних документів з обліку довгострокових та поточних біологіч-
них активів» від 21.02.2008 р. № 73.
таризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних
цінностей, грошових коштів та розрахунків» від 11.08.1994 р. № 69.
ліку» від 24.05.1995 р. № 88.
кції про порядок реєстрації виданих, повернених і використаних дору-
чень на отримання цінностей» від 16.05.1996 р. № 99.
01.07.1997 р. № 141.
від 30.11.1999 р. № 291.
ліку» від 29.12.2000 р. № 356.
30.09.2003 р. № 561.
ження (стандарту) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи» від
18.11.2005 р. № 790.
дичних рекомендацій з бухгалтерського обліку біологічних активів» від
29.12.2006 р. № 1315.
01.11.2011 р. № 1379.
376
№ 158.
377
Розділ 7
ОБЛІК ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ
7.1. Інвестиції: економічна сутність та класифікація
7.2. Документальне оформлення та облік поточних фінансових інве-
стицій
7.3. Документальне оформлення та облік довгострокових фінансо-
вих інвестицій
фінансових інвестицій
7.5. Документальне оформлення та оцінка фінансових інвестицій на
дату балансу
7.6. Фінансові інструменти: економічна сутність, класифікація, до-
кументальне оформлення та облік

— що таке поточні фінансові інвестиції та їх класифікацію;
— як оцінюються поточні фінансові інвестиції;
— що таке довгострокові фінансові інвестиції;
— як оцінюються довгострокові фінансові інвестиції;
— що таке фінансові інструменти,
— складати первинні документи з обліку поточних і довгострокових
фінансових інвестицій підприємства;
— обліковувати поточні і довгострокові фінансові інвестиції підприєм-
ства;
— проводити інвентаризацію фінансових інвестицій підприємства
та відображати її результати в обліку.
7.1. Інвестиції: економічна сутність та класифікація
При здійсненні господарської діяльності, з метою ефективного

використання тимчасово вільних коштів, підприємства можуть
робити інвестиції.
Інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних ціннос-
тей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів
діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або
досягається соціальний ефект.
Такими цінностями можуть бути (рис. 7.1).
Фінансові інвестиції — активи, які утримуються підприємст-
вом з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо),
зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.
378
ІНВЕСТИЦІЇ
— кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери

(крім векселів)
— рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та

інші матеріальні цінності)
— майнові права інтелектуальної власності
— сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших

знань, оформлених у вигляді технічної документації, навиків та
виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого
виду виробництва, але не запатентованих («ноу-хау»)
— права користування землею, водою, ресурсами, будинками,

спорудами, обладнанням, а також інші майнові права
— інші цінності
Рис. 7.1. Класифікація інвестицій
Інвестори — суб’єкти інвестиційної діяльності, які прийма-

ють рішення про вкладення власних, позичкових і залучених
майнових та інтелектуальних цінностей в об’єкти інвестування.
З метою бухгалтерського обліку фінансові інвестиції класифі-
куються (рис. 7.2).
Еквіваленти грошових коштів (грошей) — короткострокові
високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у
певні суми грошей і які характеризуються незначним ризиком
зміни вартості.
Як правило, у посвідчення здійсненої інвестиції, інвестор
отримує цінні папери.
Цінні папери — документи встановленої форми з відповід-
ними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові
права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (ви-
дала), і власника, та передбачають виконання зобов’язань згідно з
умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що
випливають із цих документів, іншим особам.
До цінних паперів належать акції; облігації підприємств; обліга-
ції місцевих позик; державні облігації України; іпотечні сертифі-
кати; іпотечні облігації; сертифікати фондів операцій з нерухомі-
379
стю; інвестиційні сертифікати; казначейські зобов’язання України;
облігації міжнародних фінансових організацій.
ФІНАНСОВІ ІНВЕСТИЦІЇ
Поточні — еквіваленти грошових коштів

фінансові
інвестиції — інші поточні фінансові інвестиції
За терміном — інвестиції пов’язаним сторонам

вкладення за методом обліку участі в капіталі
Довгострокові
фінансові — інші інвестиції пов’язаним
інвестиції сторонам
— інвестиції непов’язаним сторонам
Інвестиції
в асоційовані
Залежно Інвестиції
від впливу в дочірні
інвестора підприємства
Інвестиції
у спільну
діяльність
Рис. 7.2. Класифікація фінансових інвестицій
В Україні у цивільному обороті можуть бути такі групи цін-

них паперів (рис. 7.3).
Здебільшого підприємства здійснюють операції з пайовими
(акції) і борговими (облігації) цінними паперами.
Акція — іменний цінний папір, який посвідчує майнові пра-
ва його власника (акціонера), що стосуються акціонерного това-
риства, включаючи право на отримання частини прибутку акці-
онерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання
частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації,
право на управління акціонерним товариством, а також немай-
нові права.
380
ЦІННІ ПАПЕРИ
Пайові цінні папери, які посвідчують участь їх влас-

ника у статутному капіталі, надають власнику
право на участь в управлінні емітентом і отри-
мання частини прибутку, зокрема у вигляді ди-
відендів, та частини майна у разі ліквідації
емітента (акції; інвестиційні сертифікати)
Боргові цінні папери, що посвідчують відносини пози-

ки і передбачають зобов'язання емітента спла-
тити у визначений строк кошти, передати това-
ри або надати послуги відповідно до
зобов’язання (облігації підприємств; державні
облігації України; облігації місцевих позик; ка-
значейські зобов’язання України; ощадні (де-
позитні) сертифікати; векселі; облігації міжна-
родних фінансових організацій)
Іпотечні цінні папери, випуск яких забезпечено іпотеч-

ним покриттям (іпотечним пулом) та які посві-
дчують право власників на отримання від емі-
тента належних їм коштів (іпотечні облігації;
іпотечні сертифікати; заставні)
Приватизаційні цінні папери, які посвідчують право власника

на безоплатне одержання у процесі приватиза-
ції частки майна державних підприємств, дер-
жавного житлового фонду, земельного фонду
Похідні цінні папери, механізм випуску та обігу яких

пов'язаний з правом на придбання чи продаж
протягом строку, встановленого договором,
цінних паперів, інших фінансових та/або това-
рних ресурсів
Товаророзпорядчі цінні папери, які надають їхньому держателю

право розпоряджатися майном, вказаним у цих
документах
Рис. 7.3. Класифікація цінних паперів за групами
Облігація — цінний папір, що посвідчує внесення його пер-

шим власником грошей, визначає відносини позики між власни-
ком облігації та емітентом, підтверджує зобов’язання емітента
381
повернути власникові облігації її номінальну вартість у передба-
чений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход
за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення.
Фінансові інвестиції первісно оцінюються та відображаються
у бухгалтерському обліку за собівартістю (рис. 7.4).

фінансових інвестицій фінансових інвестицій
Придбані Ціна придбання, комісійні винагороди,

фінансові інвестиції мито, податки, збори, обов’язкові платежі
та інші витрати, безпосередньо пов’язані з
придбанням фінансової інвестиції.
Фінансові інвестиції Справедлива вартість переданих цінних

придбані шляхом паперів
обміну на цінні папери
власної емісії
Фінансові інвестиції Справедлива вартість цих активів

придбані шляхом
обміну на інші активи
Рис. 7.4. Формування первісної вартості фінансових інвестицій

Ринкова вартість фінансової інвестиції — сума, яку можна

отримати від продажу фінансової інвестиції на активному ринку.
Справедлива вартість цінних паперів — поточна ринкова
вартість на фондовому ринку. За відсутності такої оцінки — екс-
пертна оцінка.
інформації про фінансові інвестиції, операції із спільної діяльно-
сті та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення
(стандарт) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції».

та облік поточних фінансових інвестицій
Поточні фінансові інвестиції надходять на підприємство у ре-

зультаті:
— придбання;
382
— переведення з довгострокових фінансових інвестицій;
договори (контракти) купівлі-продажу — для придбання цінних
паперів та договори — для надання послуг.
дню оплату, попереднє надання цінних паперів (надання послуг)
у тому числі з розстрочкою платежу, надання векселя в рахунок
оплати, розрахунки шляхом заліку взаємної заборгованості або
обміну, шляхом повернення цінних паперів.
Продавець може поступитися вимогою боргу від покупця ін-
шому підприємству.
На цінні папери (надані послуги) продавець надає (виставляє)
рахунок (рахунок-фактуру). Отримання рахунку не відобража-
ється в обліку.
Відповідно до умов договору (контракту) цінні папери можуть
бути отримані у продавця, або ж вони можуть бути доставлені
продавцем покупцю.
Для отримання цінних паперів у продавця матеріально-відпо-
відальній особі покупця видається довіреність.
Для обліку відпуску цінних паперів стороннім організаціям
міщення) матеріалів (форма № М-11), акти.
Передача наданих послуг здійснюється на підставі акта при-
ймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).
Облік наявності та руху поточних фінансових інвестицій та
еквівалентів грошових коштів, у тому числі депозитних сертифі-
катів ведеться на субрахунках 351 «Еквіваленти грошових кош-
383
тів», 352 «Інші поточні фінансові інвестиції» рахунку 35 «Поточ-
ні фінансові інвестиції».
За дебетом цих субрахунків відображається придбання (над-
ходження) еквівалентів грошових коштів та поточних фінансових
інвестицій, за кредитом — зменшення їх вартості та вибуття
(табл. 7.1—7.2).
Таблиця 7.1
ПОТОЧНИХ ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ У РЕЗУЛЬТАТІ ПРИДБАННЯ
в банку кошти як аванс 371 311
2. Оприбутковані поточні фінансові інвестиції 35 685
придбанням поточних фінансових інвестицій, від
Таблиця 7.2
ПОТОЧНИХ ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ У РЕЗУЛЬТАТІ ПРИДБАННЯ
з/п
в банку кошти за придбані поточні фінансові ін- 685 311
вестиції
384
з/п
придбанням поточних фінансових інвестицій, від
Поточні фінансові інвестиції можуть надходити на підприємс-

тво у результаті обміну (табл. 7.3—7.4).
Таблиця 7.3
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З НАДХОДЖЕННЯ ПОТОЧНИХ ФІНАНСОВИХ
ІНВЕСТИЦІЙ У РЕЗУЛЬТАТІ ОБМІНУ (НА ЦІННІ ПАПЕРИ ВЛАСНОЇ ЕМІСІЇ)
з/п
1. Зареєстрований статутний капітал підприємства і відо-
бражена заборгованість його засновників (учасників) 46 40
2. Оприбутковані поточні фінансові інвестиції, одер-
жані як внески від засновників (учасників) до заре-
єстрованого (пайового) капіталу підприємства:
— акції 35 46
— облігації 35 46
Таблиця 7.4
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З НАДХОДЖЕННЯ ПОТОЧНИХ ФІНАНСОВИХ
ІНВЕСТИЦІЙ У РЕЗУЛЬТАТІ ОБМІНУ (НА ІНШІ АКТИВИ)
з/п

385
з/п
3. Реалізовані виробничі запаси:

— доходи 712 791
Підприємство може одержати поточні фінансові інвестиції бе-

зоплатно.
Безоплатне одержання поточних фінансових інвестицій може
здійснюватися з ініціативи суб’єкта господарювання, за рішен-
ням органів влади (табл. 7.5).
Таблиця 7.5
ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ
з/п
1. Оприбутковані поточні фінансові інвестиції, бе- 35 745

зоплатно одержані
Аналітичний облік ведеться за видами фінансових інвестицій

із забезпеченням можливості отримання інформації про інвести-
ції як на території країни, так і закордоном.
У Балансі підприємства інформація про фінансові інвестиції
на строк, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно реа-
386
лізовані в будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентами
грошових коштів), а також сума довгострокових фінансових ін-
вестицій, які підлягають погашенню протягом дванадцяти міся-
ців з дати балансу відображається у статті 1160 «Поточні фінан-
сові інвестиції», а про еквіваленти грошей — у статті 1165
«Гроші та їх еквіваленти» розділу ІІ активу балансу.
За фінансовими інвестиціями виплачуються дивіденди, відсотки.
Дивіденди — частина чистого прибутку, розподілена між
учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у влас-
ному капіталі підприємства.
Проценти — плата за використання грошових коштів, їх екві-
валентів або сум, що заборговані підприємству.
Дивіденди, відсотки, що підлягають отриманню за фінансови-
ми інвестиціями, відображаються як фінансовий дохід інвестора
(табл. 7.6).
Таблиця 7.6
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З НАДХОДЖЕННЯ ДИВІДЕНДІВ І ВІДСОТКІВ
ЗА ПОТОЧНИМИ ФІНАНСОВИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ
з/п
1. Нараховані за поточними фінансовими інвестиціями:
— дивіденди 373 731
банку кошти (дивіденди, відсотки)
3. Списані на фінансові результати доходи 731, 732 792
Поточні фінансові інвестиції вибувають з підприємства у ре-

зультаті:
— переведення до довгострокових фінансових інвестицій;
— повернення інвестору одержаних як внесок до зареєстрова-
ного (пайового) капіталу;
387
Поточні фінансові інвестиції можуть вибувати з підприємства
у результаті реалізації (табл. 7.7—7.8).
Таблиця 7.7
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ВИБУТТЯ ПОТОЧНИХ ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ
з/п
банку кошти, що надійшли як аванс 311 681
2. Списані поточні фінансові інвестиції 971 35
3. Реалізовані поточні фінансові інвестиції 377 741
реалізацією поточних фінансових інвестицій, від
— доходи 741 793
Таблиця 7.8
з/п
реалізацією поточних фінансових інвестицій, від
388
з/п
банку кошти, що надійшли за реалізовані поточні 311 377
фінансові інвестиції
— доходи 741 793
Поточні фінансові інвестиції можуть вибувати з підприємства

у результаті обміну (табл. 7.9-7.10).
Таблиця 7.9
з/п

Таблиця 7.10
з/п

389
з/п
3. Оприбутковані виробничі запаси:
— доходи 741 793
Підприємство може передати поточні фінансові інвестиції бе-

зоплатно.
Безоплатна передача поточних фінансових інвестицій може
здійснюватися з ініціативи суб’єкта господарювання, за рішен-
ням органів влади (табл. 7.11).
Таблиця 7.11
з/п
Підприємство може передати поточні фінансові інвестиції і як

внесок до зареєстрованого (пайового) капіталу інших підпри-
ємств (табл. 7.12).
Таблиця 7.12
(ПАЙОВОГО) КАПІТАЛУ ІНШИХ ПІДПРИЄМСТВ
з/п
390
з/п
3. Реалізовані поточні фінансові інвестиції, переда-
ні до зареєстрованого (пайового) капіталу інших 377 741
підприємств
— доходи 741 793

та облік довгострокових фінансових інвестицій
До компетенції наглядової ради належить вирішення питань

про заснування інших юридичних осіб.
У випадках існування залежності від іншого підприємства,
підприємство визнається дочірнім.
Дочірнє підприємство — підприємство, яке перебуває під
контролем материнського (холдингового) підприємства.
Материнське (холдингове) підприємство — підприємство,
яке здійснює контроль дочірніх підприємств.
Контроль — вирішальний вплив або можливість здійснення
вирішального впливу на господарську діяльність суб’єкта госпо-
дарювання, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права
володіння або користування всіма активами чи їх значною части-
ною, права вирішального впливу на формування складу, резуль-
тати голосування та прийняття рішення органами управління
суб’єкта господарювання, а також вчинення правочинів, які на-
дають можливість визначати умови господарської діяльності, да-
вати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції
органу управління суб’єкта господарювання.
Суттєвий вплив — повноваження брати участь у прийнятті
рішень з фінансової, господарської та комерційної політики
об’єкта інвестування без здійснення контролю цієї політики. Сві-
дченням суттєвого впливу, зокрема, можуть бути:
— володіння двадцятьма або більше відсотками акцій (статут-
ного капіталу) підприємства;
391
— представництво в раді директорів або аналогічному керів-
ному органі підприємства;
— участь у прийнятті рішень;
— взаємообмін управлінським персоналом;
— забезпечення підприємства необхідною техніко-економіч-
ною інформацією.
Контрольні учасники — учасники спільної діяльності зі
створенням юридичної особи (спільного підприємства), які здій-
снюють контроль за її діяльністю.
Спільна діяльність — господарська діяльність зі створенням
або без створення юридичної особи, яка є об’єктом спільного ко-
нтролю двох або більше сторін відповідно до письмової угоди
між ними.
Оператор спільної діяльності — учасник спільної діяльності
без створення юридичної особи, якому згідно з договором доручено
вести справи спільної діяльності, зокрема її бухгалтерський облік.
Спільний контроль — розподіл контролю за господарською
діяльністю відповідно до угоди про ведення спільної діяльності.
Довгострокові фінансові інвестиції надходять на підприємство
— придбання;
— переведення з поточних фінансових інвестицій;
договори (контракти) купівлі-продажу — для придбання цінних
паперів та договори — для надання послуг.
дню оплату, попереднє надання цінних паперів (надання послуг)
у тому числі з розстрочкою платежу, надання векселя в рахунок
оплати, розрахунки шляхом заліку взаємної заборгованості або
обміну, шляхом повернення цінних паперів.
Продавець може поступитися вимогою боргу від покупця ін-
шому підприємству.
На цінні папери (надані послуги) продавець надає (виставляє)
рахунок (рахунок-фактуру). Отримання рахунку не відобража-
ється в обліку.
Відповідно до умов договору (контракту) цінні папери можуть
бути отримані у продавця, або ж вони можуть бути доставлені
продавцем покупцю.
392
Для отримання цінних паперів у продавця матеріально-
відповідальній особі покупця видається довіреність.
Для обліку відпуску цінних паперів стороннім організаціям
міщення) матеріалів (форма № М-11), акти.
Передача наданих послуг здійснюється на підставі акта при-
ймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).
Для узагальнення інформації про наявність та рух довго-
строкових інвестицій (вкладень) у цінні папери інших підпри-
ємств, облігації державних та місцевих позик, статутний капі-
тал інших підприємств, створених на території країни та за
кордоном, тощо призначені субрахунки 141 «Інвестиції по-
в’язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі», 142
«Інші інвестиції пов’язаним сторонам», 143 «Інвестиції не-
пов’язаним сторонам» рахунку 14 «Довгострокові фінансові
інвестиції».
За дебетом цих субрахунків відображається вартість довго-
строкових інвестицій, за кредитом — їх вибуття (списання) чи
зменшення вартості, а також одержання дивідендів від об’єкта
інвестування, якщо облік інвестицій ведеться за методом учас-
ті в капіталі.
На субрахунку 141 «Інвестиції пов’язаним сторонам за мето-
дом обліку участі в капіталі» обліковуються фінансові інвестиції
в асоційовані й дочірні підприємства.
Метод участі в капіталі — метод обліку інвестицій, згідно з
яким балансова вартість інвестицій відповідно збільшується або
зменшується на суму збільшення або зменшення частки інвесто-
ра у власному капіталі об’єкта інвестування.
Асоційоване підприємство — підприємство, на яке інвестор
має суттєвий вплив і яке не є дочірнім або спільним підприємст-
вом інвестора.
393
Фінансові інвестиції в асоційовані і дочірні підприємства та в
спільну діяльність зі створенням юридичної особи (спільного
підприємства) на дату балансу відображаються за вартістю, що
визначена за методом участі в капіталі.
На субрахунку 142 «Інші інвестиції пов’язаним сторонам» об-
ліковуються фінансові інвестиції іншим пов’язаним сторонам, які
контролюються близькими членами родини і провідним управ-
лінським персоналом.
Пов’язані сторони — особи, стосунки між якими обумовлю-
ють можливість однієї сторони контролювати іншу або здійсню-
вати суттєвий вплив на прийняття фінансових і оперативних рі-
шень іншою стороною.
Пов’язаними сторонами вважаються:
— підприємства, які перебувають під контролем або суттєвим
впливом інших осіб;
— підприємства і фізичні особи, які прямо або опосередкова-
но здійснюють контроль над підприємством або суттєво вплива-
ють на його діяльність, а також близькі члени родини такої фізи-
чної особи.
Перелік пов’язаних сторін визначається підприємством, вра-
ховуючи сутність відносин, а не лише юридичну форму (прева-
лювання сутності над формою). Відносини між пов’язаними сто-
ронами це, зокрема, відносини: материнського (холдингового) і
його дочірніх підприємств; спільного підприємства і контроль-
них учасників спільної діяльності; підприємства-інвестора і його
асоційованих підприємств; підприємства і фізичних осіб, які
здійснюють контроль або мають суттєвий вплив на це підпри-
ємство, а також відносини цього підприємства з близькими
членами родини кожної такої фізичної особи; підприємства і
його керівника та інших осіб, які належать до провідного
управлінського персоналу підприємства, а також близьких
членів родини таких осіб.
Близькі члени родини — чоловік або дружина і родичі (ви-
знані такими згідно із законодавством) фізичної особи, що є
пов’язаною стороною, які можуть впливати або перебувають під
впливом такої фізичної особи щодо прийняття рішень з фінансо-
вої, господарської та комерційної політики підприємства.
Операції пов’язаних сторін — передача активів або зобов’я-
зань однією пов’язаною стороною іншим пов’язаним сторонам.
Провідний управлінський персонал — персонал, відповіда-
льний за керівництво, планування та контролювання діяльності
394
На субрахунку 143 «Інвестиції непов’язаним сторонам» облі-
ковуються фінансові інвестиції, на які об’єкт інвестування немає
суттєвого впливу та придбані довгострокові облігації.
Облік довгострокових фінансових інвестицій, що утриму-
ються до їх погашення, здійснюється за амортизованою собі-
вартістю.
Ефективна ставка відсотка — ставка відсотка, що визнача-
ється діленням суми річного відсотка та дисконту (або різниці рі-
чного відсотка та премії) на середню величину собівартості інве-
стиції (або зобов’язання) та вартості її погашення (формула 7.1).
Нс + Пр(Д) : Т
Есв = (7.1)
(Нв + Св) : 2
де, Есв — ефективна ставка відсотка;

Нс — сума відсотків за номінальною ставкою;
Пр(Д) — премія (дисконт) за придбаними облігаціями;
Т — термін утримання облігацій;
Нв — номінальна вартість облігацій;
Св — собівартість придбання облігацій.
Премія — це перевищення вартості цінних паперів під час їх

первісного визнання без урахування нарахованих (накопичених)
на час придбання процентів над їх номінальною вартістю.
Дисконт — це різниця між номінальною вартістю цінних па-
перів та їх вартістю під час первісного визнання без урахування
нарахованих на час придбання процентів, якщо така вартість ни-
жча номінальної вартості.
Номінальна ставка дисконту — ставка дисконту, що засто-
совується для визначення поточної вартості номінального гро-
шового потоку.
Метод ефективної ставки відсотка — метод нарахування
амортизації дисконту або премії, за яким сума амортизації визна-
чається як різниця між доходом за фіксованою ставкою відсотка і
добутком ефективної ставки та амортизованої вартості на поча-
ток періоду, за який нараховується відсоток.
Амортизована собівартість фінансової інвестиції — собі-
вартість фінансової інвестиції з урахуванням часткового її
списання внаслідок зменшення корисності, яка збільшена
(зменшена) на суму накопиченої амортизації дисконту (премії)
(табл. 7.13).
395
Таблиця 7.13
ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ У РЕЗУЛЬТАТІ ПРИДБАННЯ
з/п

2. Оприбутковані довгострокові фінансові інвестиції 14 685
придбанням довгострокових фінансових інвести-
цій, від інших кредиторів:
Довгострокові фінансові інвестиції можуть надходити на під-

приємство у результаті обміну (табл. 7.14— 7.15).
Таблиця 7.14
ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ У РЕЗУЛЬТАТІ ОБМІНУ
(НА ЦІННІ ПАПЕРИ ВЛАСНОЇ ЕМІСІЇ)
з/п
1. Зареєстрований статутний капітал підприємства і відо- 46 40
бражена заборгованість його засновників (учасників)
2. Оприбутковані довгострокові фінансові інвестиції,
одержані як внески від засновників (учасників) до
зареєстрованого (пайового) капіталу підприємства:
— акції 14 46
— облігації 14 46
396
Таблиця 7.15
ДОВГОСТРОКОВИХ ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ У РЕЗУЛЬТАТІ ОБМІНУ
(НА ІНШІ АКТИВИ)
з/п
3. Реалізовані виробничі запаси:
— доходи 712 791
Підприємство може одержати довгострокові фінансові інвес-

тиції безоплатно.
Безоплатне одержання довгострокових фінансових інвестицій
може здійснюватися з ініціативи суб’єкта господарювання, за рі-
шенням органів влади (табл. 7.16).
Таблиця 7.16
ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ У РЕЗУЛЬТАТІ БЕЗОПЛАТНОГО ОДЕРЖАННЯ
з/п
1. Оприбутковані довгострокові фінансові інвестиції, 14 745
безоплатно одержані
Аналітичний облік за цими субрахунками ведеться за видами

довгострокових фінансових вкладень та об’єктами інвестування.
При цьому побудова аналітичного обліку повинна забезпечити
можливість отримання інформації про довгострокові фінансові
вкладення в об’єкти як на території країни, так і за кордоном.
Довгострокові облігації підприємство може придбавати за но-
мінальною вартістю, з премією або дисконтом (табл. 7.17-7.19).
397
Таблиця 7.17
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З НАДХОДЖЕННЯ ДОВГОСТРОКОВИХ ОБЛІГАЦІЙ
У РЕЗУЛЬТАТІ ПРИДБАННЯ ЗА МЕТОДОМ АМОРТИЗОВАНОЇ
СОБІВАРТОСТІ (ПРИДБАНИХ ЗА НОМІНАЛЬНОЮ ВАРТІСТЮ)
(облігації)
6. Нараховані за довгостроковими фінансовими інвести- 373 732
ціями (облігаціями) відсотки за номінальною ставкою
банку кошти (відсотки за номінальною ставкою)
9. Погашені довгострокові облігації за номінальною вар- 311 143
тістю
Таблиця 7.18
У РЕЗУЛЬТАТІ ПРИДБАННЯ ЗА МЕТОДОМ
АМОРТИЗОВАНОЇ СОБІВАРТОСТІ (ПРИДБАНИХ З ПРЕМІЄЮ)
з/п
398
з/п
6. Нараховані за довгостроковими фінансовими ін-
вестиціями (облігаціями) відсотки за номіналь- 373 732
ною ставкою
банку кошти (відсотки за номінальною ставкою) 311 373
8. Нарахована амортизація премії у зменшення вар- 952 143
тості інвестиції за рік
— доходи 732 792
10. Погашені довгострокові облігації за номінальною 311 143
вартістю
Таблиця 7.19
У РЕЗУЛЬТАТІ ПРИДБАННЯ
ЗА МЕТОДОМ АМОРТИЗОВАНОЇ СОБІВАРТОСТІ
(ПРИДБАНИХ З ДИСКОНТОМ)
з/п
399
з/п


6. Нараховані за довгостроковими фінансовими ін-

вестиціями (облігаціями) відсотки за номінальною 373 732
ставкою

банку кошти (відсотки за номінальною ставкою) 311 373
8. Нарахована амортизація дисконту у збільшення 143 733

вартості інвестиції за рік
9. Списані на фінансові результати доходи 732, 733 792
10. Погашені довгострокові облігації за номінальною 311 143

вартістю
Довгострокові фінансові інвестиції вибувають з підприємства

— переведення до поточних фінансових інвестицій;
— повернення інвестору одержаних як внесок до зареєстрова-
ного (пайового) капіталу;
Довгострокові фінансові інвестиції можуть вибувати з підпри-
ємства у результаті реалізації (табл. 7.20).
400
Таблиця 7.20
ДОВГОСТРОКОВИХ ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ У РЕЗУЛЬТАТІ РЕАЛІЗАЦІЇ
з/п

банку кошти, що надійшли як аванс 311 681
2. Списані довгострокові фінансові інвестиції 971 14

3. Реалізовані довгострокові фінансові інвестиції 377 741
реалізацією довгострокових фінансових інвести-
— доходи 741 793
Довгострокові фінансові інвестиції можуть вибувати з підпри-

ємства у результаті обміну (табл. 7.21-7.22).
Таблиця 7.21
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ВИБУТТЯ ДОВГОСТРОКОВИХ ФІНАНСОВИХ
ІНВЕСТИЦІЙ У РЕЗУЛЬТАТІ ОБМІНУ (НА ПОДІБНІ АКТИВИ)
з/п
401
Таблиця 7.22
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ВИБУТТЯ ДОВГОСТРОКОВИХ ФІНАНСОВИХ
ІНВЕСТИЦІЙ У РЕЗУЛЬТАТІ ОБМІНУ (НА НЕПОДІБНІ АКТИВИ)
з/п

2. Реалізовані довгострокові фінансові інвестиції 377 741
3. Оприбутковані виробничі запаси:
— доходи 741 793
Підприємство може передати довгострокові фінансові інвес-

тиції безоплатно.
Безоплатна передача довгострокових фінансових інвестицій
може здійснюватися з ініціативи суб’єкта господарювання, за рі-
шенням органів влади (табл. 7.23).
Таблиця 7.23
ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ У РЕЗУЛЬТАТІ БЕЗОПЛАТНОЇ ПЕРЕДАЧІ
з/п
1. Списані довгострокових фінансові інвестиції 977 14

Підприємство може передати довгострокові фінансові інвес-

тиції і як внесок до зареєстрованого (пайового) капіталу інших
підприємств (табл. 7.24).
402
Таблиця 7.24
ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ У РЕЗУЛЬТАТІ ВНЕСЕННЯ
з/п
3. Реалізовані довгострокові фінансові інвестиції,
передані до зареєстрованого (пайового) капіталу 377 741
інших підприємств
— доходи 741 793
7.4. Документальне оформлення та облік результатів

інвентаризації фінансових інвестицій

ведення підприємствами, незалежно від форм власності, інвента-
ризації.
наявності цінних паперів; установлення лишку або нестачі цінно-
стей шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгал-
терського обліку; перевірка дотримання умов та порядку їх збе-
реження; перевірка реальності вартості зарахованих на баланс
цінних паперів і фінансових вкладень.
При перевірці фактичної наявності цінних паперів установ-
люються правильність їх оформлення, реальність вартості відо-
бражених у балансі підприємства цінних паперів, повнота і своє-
часність відображення в бухгалтерському обліку витрат і доходів
з фінансових інвестицій.
403
Інвентаризація цінних паперів проводиться за окремими емі-
тентами із зазначенням назви, серії, номера, номінальної і балан-
сової вартості, термінів їх погашення.
Інвентаризація цінних паперів, переданих підприємством на
зберігання спеціальним організаціям (депозитарій, банк), полягає
у звірянні залишків, відображених на відповідних рахунках бух-
галтерського обліку підприємства, з даними виписок спеціальних
організацій.
Наявність цінних паперів встановлюється інвентаризацією та
оформляється інвентаризаційним актом.
До окремого акта інвентаризації вносяться дані про довготер-
мінові та короткотермінові фінансові вкладення в цінні папери
(акції, облігації тощо), статутні фонди інших підприємств.
Інвентаризація проводиться шляхом перевірки наявності цін-
них паперів, перевірки в засновницьких та інших документах да-
них про вклади у зареєстрований (пайовий) капітал спільно ство-
рених підприємств.
В акті інвентаризації вказується назва фінансового вкладення
(акції, облігації та ін.), дата і термін вкладення, номер і серія цін-
них паперів, назва документа, що підтверджує фінансові інвести-
ції (засновницький договір, інші угоди, виписки банків, накладні
на передачу устаткування та ін.), сума, вид вкладення.
(табл. 7.25).
Таблиця 7.25
ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ (НАДЛИШКИ)
з/п
1. Оприбутковані виявлені на підприємстві у ре-
— поточні фінансові інвестиції 35 746
— довгострокові фінансові інвестиції 14 746
404
цінних паперів визначається шляхом проведення незалежної оці-
нки відповідно до національних стандартів оцінки.
них підприємству з урахуванням фактичних витрат підприємства
на відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних
цінностей та вартості робіт з їх відновлення. Залишок коштів пе-
рераховується до державного бюджету (табл. 7.26-7.27).
Таблиця 7.26
ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ (НЕСТАЧІ — ЗА ВІДСУТНОСТІ ВИННОЇ ОСОБИ)
з/п
Таблиця 7.27
ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ (НЕСТАЧІ — ВИННА ОСОБА ВСТАНОВЛЕНА)
з/п
винним особам на суми відшкодувань за нестачу
поточних та довгострокових фінансових інвес- 375 746
тицій
405
з/п
4. Відшкодовані винними особами нестачі фінансо-
вих інвестицій шляхом:
банку кошти для розрахунків за податками та пла- 642 311
тежами
— доходи 746 793

та оцінка фінансових інвестицій на дату балансу
Поточні фінансові інвестиції на дату балансу відображаються

за справедливою вартістю.
Сума збільшення або зменшення балансової вартості фінансо-
вих інвестицій на дату балансу відображається у складі інших
доходів або інших витрат відповідно (табл. 7.28-7.29).
Таблиця 7.28
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ДООЦІНКИ ПОТОЧНИХ ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ
з/п
1. Проведена дооцінка поточних фінансових інвес- 35 746
тицій
406
Таблиця 7.29
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З УЦІНКИ ПОТОЧНИХ ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ
з/п
1. Проведена уцінка поточних фінансових інвестицій 975 35
На дату балансу довгострокові фінансові інвестиції оціню-

ються в залежності від їх виду (рис. 7.5).
Види Оцінка довгострокових

довгострокових фінансових інвестицій фінансових інвестицій
на дату балансу
Фінансові інвестиції (крім інвести- Справедлива вартість

цій, що утримуються підприємством
до їх погашення або обліковуються
за методом участі в капіталі)
Фінансові інвестиції, що облікову- Вартість, що визначається з

ються за методом участі в капіталі урахуванням зміни загальної
величини власного капіталу
об’єкта інвестування, крім
тих, що є результатом опе-
рацій між інвестором і об’єк-
том інвестування
Фінансові інвестиції, що утримують- Амортизована собівартість

ся підприємством до їх погашення фінансових інвестицій
Фінансові інвестиції, справедливу Собівартість з урахуванням

вартість яких достовірно визначити зменшення корисності інвес-
неможливо тиції
Рис. 7.5. Оцінка довгострокових фінансових інвестицій дату балансу

Фінансові інвестиції, що обліковуються за методом участі в
капіталі, на дату балансу відображаються за вартістю, що визна-
чається з урахуванням зміни загальної величини власного капіта-
лу об’єкта інвестування, крім тих, що є результатом операцій між
інвестором і об’єктом інвестування.
407
Балансова вартість фінансових інвестицій збільшується (зме-
ншується) на суму, що є часткою інвестора в чистому прибутку
(збитку) об’єкта інвестування за звітний період, із включенням
цієї суми до складу доходу (втрат) від участі в капіталі. Одночас-
но балансова вартість фінансових інвестицій зменшується на су-
му визнаних дивідендів від об’єкта інвестування.
Балансова вартість фінансових інвестицій збільшується (зме-
ншується) на частку інвестора в сумі зміни загальної величини
власного капіталу об’єкта інвестування за звітний період (крім
змін за рахунок чистого прибутку (збитку) із включенням (ви-
ключенням) цієї суми до іншого додаткового капіталу інвестора
або до додаткового вкладеного капіталу (якщо зміна величини
власного капіталу об’єкта інвестування виникла внаслідок роз-
міщення (викупу) акцій (часток), що привело до виникнення
(зменшення) емісійного доходу об’єкта інвестування). Якщо сума
зменшення частки капіталу інвестора в сумі зміни загальної ве-
личини власного капіталу об’єкта інвестування (крім змін за ра-
хунок чистого збитку) більше іншого додаткового капіталу або
додаткового вкладеного капіталу інвестора (якщо зменшення ве-
личини власного капіталу об’єкта інвестування виникло внаслі-
док викупу акцій (часток), що призвело до зменшення емісійного
доходу об’єкта інвестування), то на таку різницю зменшується
(збільшується) нерозподілений прибуток (непокритий збиток).
Балансова вартість інвестицій в асоційоване підприємство
зменшується на суму зменшення корисності інвестиції.
Зменшення балансової вартості фінансових інвестицій відо-
бражається в бухгалтерському обліку тільки на суму, що не при-
зводить до від’ємного значення вартості фінансових інвестицій.
Фінансові інвестиції, що внаслідок зменшення їх балансової вар-
тості досягають нульової вартості, відображаються в бухгалтерсь-
кому обліку у складі фінансових інвестицій за нульовою вартістю.
Балансова вартість інвестиції на кінець звітного періоду ви-
значається (формула 7.2).
Бвік = Бвіп + Чп – Чд – Чвт + Чвк – Чвк (7.2)
де, Бвік — балансова вартість інвестицій на кінець звітного періоду;

Бвіп — балансова вартість інвестицій на початок звітного періоду;
Чп — частка інвестора в чистому прибутку об’єкта інвестування;
Чд — частка інвестора в дивідендах;
Чвт — частка інвестора у втратах (чистому збитку) об’єкта
інвестування;
408
Чвк — частка інвестора в сумі збільшення власного капіталу
об’єкта інвестування;
Чвк — частка інвестора у сумі зменшення власного капіталу
об’єкта інвестування.
Вартість довгострокових фінансових інвестицій може збіль-
шуватися у результаті одержання прибутку об’єктом інвестуван-
ня (табл. 7.30).
Таблиця 7.30
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ЗБІЛЬШЕННЯ ДОВГОСТРОКОВИХ
ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ У РЕЗУЛЬТАТІ ОДЕРЖАННЯ ПРИБУТКУ
ОБ’ЄКТОМ ІНВЕСТУВАННЯ
з/п
1. Збільшена вартість довгострокових фінансових
інвестицій на суму, що є часткою інвестора в чис-
тому прибутку об’єкта інвестування:
— асоційованого підприємства 141 721
— спільного підприємства 141 722
— дочірнього підприємства 141 723
2. Зменшена вартість довгострокових фінансових
інвестицій на суму нарахованих дивідендів 373 141
об’єкта інвестування
3. Списані на фінансові результати доходи 721, 722, 793
723
Вартість довгострокових фінансових інвестицій може змен-

шуватися у результаті одержання збитку об’єктом інвестування
(табл. 7.31).
Таблиця 7.31
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ЗМЕНШЕННЯ ДОВГОСТРОКОВИХ
ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ У РЕЗУЛЬТАТІ ОДЕРЖАННЯ ЗБИТКУ
ОБ’ЄКТОМ ІНВЕСТУВАННЯ
з/п
1. Зменшена вартість довгострокових фінансових
інвестицій на суму, що є часткою інвестора в зби-
тку об’єкта інвестування:
— асоційованого підприємства 961 141
409
з/п
— спільного підприємства 962 141
— дочірнього підприємства 963 141
2. Списані на фінансові результати витрати 793 961, 962,
963
Вартість довгострокових фінансових інвестицій може збіль-

шуватися у результаті збільшення власного капіталу об’єктом ін-
вестування (табл. 7.32).
Таблиця 7.32
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ЗБІЛЬШЕННЯ ДОВГОСТРОКОВИХ
ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ У РЕЗУЛЬТАТІ ЗБІЛЬШЕННЯ
ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ ОБ’ЄКТОМ ІНВЕСТУВАННЯ
(КРІМ ЗМІН ЗА РАХУНОК ЧИСТОГО ПРИБУТКУ)
з/п
1. Збільшена вартість довгострокових фінансових
інвестицій на суму, що є часткою інвестора у збі- 141 41, 42
льшенні власного капіталу об’єкта інвестування
Вартість довгострокових фінансових інвестицій може змен-

шуватися у результаті зменшення власного капіталу об’єктом ін-
вестування (табл. 7.33).
Таблиця 7.33
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ЗМЕНШЕННЯ
ДОВГОСТРОКОВИХ ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ У РЕЗУЛЬТАТІ
ЗМЕНШЕННЯ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ ОБ’ЄКТОМ ІНВЕСТУВАННЯ
(КРІМ ЗМІН ЗА РАХУНОК ЧИСТОГО ПРИБУТКУ)
з/п
1. Зменшена вартість довгострокових фінансових ін-
вестицій на суму, що є часткою інвестора у змен- 41, 42 141
шенні власного капіталу об’єкта інвестування
410
Сума збільшення або зменшення балансової вартості довго-
строкових фінансових інвестицій на дату балансу (крім інвести-
цій, що обліковуються за методом участі в капіталі та облігацій)
відображається у складі інших доходів або інших витрат відпові-
дно (табл. 7.34-7.35).
Таблиця 7.34
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ДООЦІНКИ
ДОВГОСТРОКОВИХ ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ
з/п
1. Проведена дооцінка довгострокових фінансових 142, 143 746
інвестицій (крім облігацій)
Таблиця 7.35
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З УЦІНКИ
ДОВГОСТРОКОВИХ ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ
з/п
1. Проведена уцінка довгострокових фінансових
інвестицій (крім облігацій) 975 142, 143
У Балансі підприємства інформація про фінансові інвестиції

на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не мо-
жуть бути вільно реалізовані в будь-який момент, які облікову-
ються за методом участі в капіталі інших підприємств відобража-
ється у статті 1030 «Довгострокові фінансові інвестиції», а про
інші фінансові інвестиції — у статті 1035 «Інші фінансові інвес-
тиції» розділу І активу балансу.
Материнське підприємство для складання консолідованої фі-
нансової звітності визначає частку меншості в капіталі та фінан-
сових результатах дочірніх підприємств. Частка меншості визна-
чається як добуток відсотку голосів, які не належать материн-
ському підприємству, відповідно до власного капіталу та чистого
прибутку (збитку) дочірніх підприємств, зменшеного (збільшено-
го) на суму нереалізованого прибутку (збитку) від внутрішньо-
групових операцій.
411
7.6. Фінансові інструменти: економічна сутність,
класифікація, документальне оформлення та облік
При здійсненні господарської діяльності підприємства можуть

проводити операції з фінансовими інструментами.
Фінансовий інструмент — контракт, який одночасно приво-
дить до виникнення (збільшення) фінансового активу в одного
підприємства і фінансового зобов’язання або інструмента влас-
ного капіталу в іншого.
Фінансові інструменти в бухгалтерському обліку поділяються
(рис. 7.6).
ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ
Фінансові активи — грошові кошти, не обмежені для

використання, та їх еквіваленти;
— дебіторська заборгованість, не призначена
для перепродажу;
— фінансові інвестиції, що утримуються до
погашення;
— фінансові активи, призначені для
перепродажу;
— інші фінансові активи
Фінансові — фінансові зобов’язання, призначені для

зобов’язання перепродажу;
— інші фінансові зобов’язання
Інструменти — прості акції;

власного капіталу — частки;
— інші види власного капіталу.
Похідні фінансові — ф’ючерсні контракти;

інструменти — форвардні контракти;
— інші похідні фінансові інструменти.
Рис. 7.6. Класифікація фінансових інструментів
Фінансовий актив — це:

а) грошові кошти та їх еквіваленти;
б) контракт, що надає право отримати грошові кошти або ін-
ший фінансовий актив від іншого підприємства;
412
в) контракт, що надає право обмінятися фінансовими інстру-
ментами з іншим підприємством на потенційно вигідних умовах;
г) інструмент власного капіталу іншого підприємства.
Фінансовий актив, призначений для перепродажу — фі-
нансовий актив, придбаний з метою подальшого продажу для
отримання прибутку від короткотермінових змін його ціни та/або
винагороди посередника.
Дебіторська заборгованість, не призначена для перепро-
дажу — дебіторська заборгованість, що виникає внаслідок надання
коштів, продажу інших активів, робіт, послуг безпосередньо борж-
никові та не є фінансовим активом, призначеним для перепродажу.
Фінансове зобов’язання — контрактне зобов’язання:
а) передати грошові кошти або інший фінансовий актив іншо-
му підприємству;
б) обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприєм-
ством на потенційно невигідних умовах.
Фінансове зобов’язання, призначене для перепродажу —
фінансове зобов’язання, що виникає внаслідок випуску фінансо-
вого інструмента з метою подальшого продажу для отримання
прибутку від короткотермінових коливань його ціни та/або вина-
городи посередника.
Інструмент власного капіталу — контракт, який підтвер-
джує право на частину в активах підприємства, що залишається
після вирахування сум за всіма його зобов’язаннями.
Похідний фінансовий інструмент — фінансовий інструмент:
— розрахунки за яким провадитимуться у майбутньому;
— вартість якого змінюється внаслідок змін відсоткової став-
ки, курсу цінних паперів, валютного курсу, індексу цін, кредит-
ного рейтингу (індексу) або інших змінних, що є базисними;
— який не потребує початкових інвестицій.
Твердий контракт — контракт у письмовій формі, що перед-
бачає обмін визначеної кількості ресурсів за встановленою ціною
на конкретну майбутню дату (дати), має визначений строк вико-
нання, не містить відкладальних або скасувальних умов, не може
бути розірваний і змінений в односторонньому порядку, та пе-
редбачає забезпечення виконання контракту.
Складний фінансовий інструмент — фінансовий інстру-
мент, що містить компонент фінансового зобов’язання і компо-
нент інструмента власного капіталу.
Фінансові інструменти первісно оцінюють та відображають за
їх фактичною собівартістю, яка складається із справедливої вар-
тості активів, зобов’язань або інструментів власного капіталу,
413
наданих або отриманих в обмін на відповідний фінансовий ін-
струмент, і витрат, які безпосередньо пов’язані з придбанням або
вибуттям фінансового інструмента (комісійні, обов’язкові збори
та платежі при передачі цінних паперів тощо).
інформації про фінансові інструменти та її розкриття у фінансо-
вій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського об-
ліку 13 «Фінансові інструменти».
— фінансові інвестиції в асоційовані, спільні та дочірні під-
приємства;
— активи і зобов’язання роботодавців щодо програм пенсій-
ного забезпечення;
— права і зобов’язання за договорами страхування (крім похі-
дних інструментів у страхових контрактах);
— права і зобов’язання щодо оренди (крім похідних інструме-
нтів, передбачених орендною угодою);
— угоди, що передбачають платежі, виходячи з кліматичних,
геологічних та інших фізичних змін навколишнього середовища;
— угоди про фінансові гарантії, крім угод, які передбачають
виплату внаслідок змін відсоткової ставки, курсу цінних паперів,
індексу цін, кредитного рейтингу (індексу), валютного курсу або
інших змінних, що є базисними;
— угоди про непередбачене відшкодування при об’єднанні
підприємств.
Фінансовий актив або фінансове зобов’язання відображається
у балансі, якщо підприємство є стороною-укладачем угоди щодо
фінансового інструмента.
Безумовні права вимоги і зобов’язання визнаються фінансо-
вими активами і фінансовими зобов’язаннями, якщо за умовами
контракту підприємство має право на отримання грошових кош-
тів або бере на себе зобов’язання сплатити грошові кошти.
Фінансові активи або фінансові зобов’язання, що виникають
внаслідок твердих контрактів на придбання або продаж ресурсів
(робіт, послуг), відображаються в балансі після виникнення права
на отримання активу або зобов’язання на його передачу.
Форвардний контракт визнається фінансовим активом або фі-
нансовим зобов’язанням на дату виникнення зобов’язання щодо
придбання або продажу предмета контракту.
Опціони визнаються фінансовими активами або фінансовими
зобов’язаннями у разі укладення контракту між покупцем і про-
давцем.
414
Фінансові активи, придбані в результаті систематичних операцій,
визнаються на дату укладення контракту або на дату його виконання.
При цьому обраний підприємством метод визнання має застосовува-
тися послідовно до кожного виду фінансових активів. Якщо підпри-
ємство визнає фінансовий актив та пов’язане з ним фінансове зо-
бов’язання на дату укладення контракту, то відсотки нараховуються з
дати виконання контракту, коли переходить право власності.
Продаж фінансових активів у результаті систематичних опе-
рацій визнається на дату виконання контракту.
У разі визнання фінансового активу на дату виконання конт-
ракту зміни справедливої вартості такого активу в період між да-
тою укладення контракту і датою його виконання визнаються
іншими витратами або іншими доходами, крім фінансових акти-
вів, які обліковуються за фактичною або амортизованою собівар-
тістю, та активів, які є інструментом хеджування.
Підприємство списує фінансовий актив з балансу, якщо воно
втрачає контроль за цим фінансовим активом або його частиною.
Ознакою втрати контролю є повне виконання контракту, закінчення
терміну прав вимоги або відмови від прав за цим контрактом.
Балансова вартість реалізованої частини фінансового активу
розподіляється між реалізованою і нереалізованою частинами фі-
нансового активу пропорційно справедливій вартості частин фі-
нансового активу на дату продажу. Фінансовий результат визнаєть-
ся як різниця між виручкою від реалізації частини фінансового
активу та її справедливою вартістю.
Підприємство списує з балансу фінансове зобов’язання або
його частину після його виконання, анулювання або закінчення
терміну його дії.
У разі обміну позичальника з кредитором борговими інстру-
ментами з різними умовами попередній борг списується з одно-
часним визнанням нового боргу. Зміна умов наявного боргового
інструмента (незалежно від причини) відображається погашен-
ням попереднього боргу з одночасним визнанням нового боргу.
Різниця між балансовою вартістю погашеного або переданого
іншій стороні зобов’язання (або його частини) і сплаченою за
нього сумою визнається іншими доходами або іншими витратами
Інструменти власного капіталу визнаються одночасно з ви-
знанням фінансового активу і фінансового зобов’язання або зі
списанням іншого інструмента власного капіталу.
Витрати на випуск або придбання інструментів власного капі-
талу відображаються зменшенням додаткового вкладеного капі-
415
талу, а за його відсутності — зменшенням нерозподіленого при-
бутку (збільшенням непокритого збитку). До витрат на придбан-
ня або випуск інструментів власного капіталу включаються лише
витрати на оплату послуг сторонніх організацій з операцій, ре-
зультатом яких є збільшення або зменшення величини власного
капіталу підприємства.
Витрати, пов’язані з випуском складного фінансового інструмен-
та, розподіляються емітентом між елементами зобов’язань та власно-
го капіталу пропорційно розподілу надходжень від такого випуску.
Витрати, пов’язані з кількома операціями з інструментами власно-
го капіталу, розподіляються між цими операціями із застосуванням
обґрунтованої бази розподілу (кількість акцій, сума операції тощо),
що обирається підприємством та застосовується ним послідовно.
Прибуток (збиток) від продажу, випуску або анулювання ін-
струментів власного капіталу емітент відображає збільшенням
(зменшенням) додаткового вкладеного капіталу. Сума переви-
щення збитку від продажу, випуску або анулювання випущених
інструментів власного капіталу над величиною додаткового
вкладеного капіталу відображається зменшенням нерозподілено-
го прибутку (збільшенням непокритого збитку).
Документальне оформлення операцій з фінансовими інстру-
ментами здійснюється на підставі актів приймання-передачі та
бухгалтерських довідок (табл. 7.36-7.37).
Таблиця 7.36
ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ У РЕЗУЛЬТАТІ ПРИДБАННЯ
з/п
1. Оприбутковані поточні фінансові інструменти (оп-
ціони, ф’ючерсні контракти) 35 685
банку кошти за придбані фінансові інструменти
придбанням фінансових інструментів, від інших
416
Таблиця 7.37
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ВИБУТТЯ ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ
У РЕЗУЛЬТАТІ РЕАЛІЗАЦІЇ
з/п
1. Списані фінансові інструменти (опціони, ф’ю- 971 35
черсні контракти)
2. Реалізовані фінансові інструменти (опціони, ф’ю- 377 741
черсні контракти)
банку кошти
реалізацією фінансових інструментів, від інших
— доходи 741 793
На кожну наступну після визнання дату балансу фінансові ак-

тиви оцінюються за їх справедливою вартістю, крім:
— дебіторської заборгованості, що не призначена для пере-
продажу;
— фінансових інвестицій, що утримуються підприємством до
їх погашення;
— фінансових активів, справедливу вартість яких неможливо
достовірно визначити;
— фінансових інвестицій та інших фінансових активів, щодо
яких не застосовується оцінка за справедливою вартістю.
На кожну наступну після визнання дату балансу фінансові зо-
бов’язання оцінюються за амортизованою собівартістю, крім фі-
нансових зобов’язань, призначених для перепродажу, і зобов’я-
зань за похідними фінансовими інструментами.
Фінансові зобов’язання, призначені для перепродажу, і фінан-
сові зобов’язання за похідними фінансовими інструментами (крім
зобов’язання за похідним фінансовим інструментом, яке має бути
417
погашеним шляхом передачі пов’язаного з ним інструмента вла-
сного капіталу) на кожну наступну після визнання дату балансу
оцінюються за справедливою вартістю.
Зобов’язання за похідним фінансовим інструментом, яке має
бути погашене шляхом передачі пов’язаного з ним інструмента
власного капіталу, справедливу вартість якого на кожну наступну
після визнання дату балансу не можна достовірно визначити,
оцінюється за собівартістю.
Збільшення або зменшення балансової вартості фінансових ін-
струментів, які не є об’єктом хеджування та оцінюються за справед-
ливою вартістю, визнається іншими доходами або іншими витратами.
Балансова вартість фінансових активів, щодо яких не застосо-
вується оцінка за справедливою вартістю, переглядається щодо
можливого зменшення корисності на кожну дату балансу на ос-
нові аналізу очікуваних грошових потоків.
Сума втрат від зменшення корисності фінансового активу ви-
значається як різниця між його балансовою вартістю та теперіш-
ньою вартістю очікуваних грошових потоків, дисконтованих за
поточною ринковою ставкою відсотка на подібний фінансовий ак-
тив, з визнанням цієї різниці іншими витратами звітного періоду.
Фінансовий актив і фінансове зобов’язання згортаються з відо-
браженням в балансі згорнутого сальдо, якщо підприємство має:
— юридичне право на залік визнаних сум;
— можливість і намір погасити згорнуте зобов’язання або ре-
алізувати активи і погасити зобов’язання одночасно.
В процесі господарської діяльності може змінюватися справе-
длива вартість фінансових інструментів.
Хеджування — застосування одного чи декількох інструмен-
тів хеджування з метою повної чи часткової компенсації змін
справедливої вартості об’єкта хеджування або пов’язаного з ним
грошового потоку.
Об’єкт хеджування — актив, зобов’язання або майбутня опе-
рація, що створюють для підприємства ризик зміни справедливої
вартості цих активів і зобов’язань або зміни грошових потоків,
пов’язаних з майбутньою операцією.
Інструмент хеджування — похідний фінансовий інструмент,
фінансовий актив або фінансове зобов’язання, справедлива вар-
тість яких і грошові потоки від яких, як очікується, компенсува-
тимуть зміни справедливої вартості або потоку грошових коштів
об’єкта хеджування.
Коефіцієнт ефективності хеджування — частка від ділення
відповідно зміни справедливої вартості або грошових потоків
418
об’єкта хеджування на зміну справедливої вартості або грошово-
го потоку від інструмента хеджування.
Хеджування справедливої вартості — хеджування змін справе-
дливої вартості визнаного активу чи зобов’язання або ідентифікова-
ної частини такого активу чи зобов’язання, яка відноситься до конк-
ретного ризику і впливатиме на чистий прибуток (збиток).
Хеджування грошових потоків — хеджування зміни грошо-
вих потоків щодо ризику, пов’язаного з визнаним активом чи зо-
бов’язанням або з прогнозованою операцією, що впливатиме на
чистий прибуток (збиток).
Хеджування фінансових інвестицій у господарські одиниці
за межами України — хеджування зміни вартості активів та зо-
бов’язань господарської одиниці за межами України внаслідок
зміни валютних курсів.
Облік хеджування справедливої вартості здійснюється у разі
наявності всіх таких умов:
— на початку хеджування оформлена документація про відно-
сини хеджування, про цілі управління ризиком, про стратегію
цього виду хеджування. Документацією має бути визначено ін-
струмент хеджування, сутність ризику, що хеджується, та спосіб
оцінки ефективності інструмента хеджування;
— очікується, що значення коефіцієнта ефективності хеджу-
вання буде в межах 0,8-1,25;
— справедливу вартість або грошові потоки від об’єкта хе-
джування та справедливу вартість інструмента хеджування мож-
на достовірно оцінити;
— існує висока імовірність здійснення прогнозованої операції,
яка є об’єктом хеджування грошових потоків;
— на основі постійної оцінки ефективності хеджування протя-
гом звітного періоду встановлено фактичне значення коефіцієнта
ефективності хеджування в межах 0,8-1,25.
Зміни балансової вартості об’єкта хеджування (крім хеджу-
вання грошових потоків) внаслідок переоцінки або ризику, що
хеджується, визнаються іншими доходами або іншими витратами
Інформація про дооцінку (уцінку) фінансових інструментів,
про зміну балансової вартості об’єкта хеджування при значенні
коефіцієнта ефективності хеджування грошових потоків у межах,
визначених національними положеннями (стандартами) бухгал-
терського обліку, та віднесення сум до первісної вартості фінан-
сових активів чи фінансових зобов’язань або до складу інших до-
ходів (витрат) відображається у складі капіталу у дооцінках.
419
Інвестиції; фінансові інвестиції; інвестори; еквіваленти грошових

коштів (грошей); цінні папери; акція; облігація; ринкова вартість фі-
нансової інвестиції; справедлива вартість цінних паперів; дивіденди;
проценти; дочірнє підприємство; материнське (холдингове) підприємс-
тво; контроль; суттєвий вплив; контрольні учасники; спільна діяль-
ність; оператор спільної діяльності; спільний контроль; метод участі в
капіталі; асоційоване підприємство; пов’язані сторони; близькі члени
родини; операції пов’язаних сторін; провідний управлінський персонал;
ефективна ставка відсотка; премія; дисконт; номінальна ставка відсот-
ку; метод ефективної ставки відсотка; амортизована собівартість фінан-
сової інвестиції; фінансовий інструмент; фінансовий актив; фінансовий
актив, призначений для перепродажу; дебіторська заборгованість, не
призначена для перепродажу; фінансове зобов’язання – контрактне зо-
бовязання; фінансове зобов’язання, призначене для перепродажу; ін-
струмент власного капіталу; похідний фінансовий інструмент; твердий
контракт; складний фінансовий інструмент; хеджування; об’єкт хеджу-
вання; інструмент хеджування; коефіцієнт ефективності хеджування;
хеджування справедливої вартості; хеджування грошових потоків; хе-
джування фінансових інвестицій у господарські одиниці за межами
України.
1. Що таке фінансові інвестиції?

2. Як класифікуються фінансові інвестиції?
3. Які шляхи надходження фінансових інвестицій? Як вони первісно
оцінюються?
4. Що таке поточні фінансові інвестиції? Як вони відображаються в
обліку?
5. Які фінансові інвестиції відносять до довгострокових?
6. За якими методами оцінюються довгострокові фінансові інвести-
ції на дату балансу?
7. Які шляхи надходження довгострокових фінансових інвестицій?
Як здійснюється їхнє документальне оформлення?
8. Що таке суттєвий вплив? Що є свідченням суттєвого впливу?
9. Які особливості обліку довгострокових фінансових інвестиції
придбаних з премією (дисконтом) за методом амортизованої со-
бівартості?
10. В якій послідовності відбувається процес переоцінки поточних і
довгострокових фінансових інвестицій?
420
1. Що таке дивіденди, відсотки, роялті? Як вони відображаються в

обліку?
2. Які шляхи вибуття поточних фінансових інвестицій? Як це відо-
бражається в обліку?
3. Що таке довгострокові фінансові інвестиції, що надають право
власності? Які особливості їхнього обліку?
4. Що таке довгострокові фінансові інвестиції, що утримуються під-
приємством до їхнього погашення? Які особливості їхнього обліку?
5. Які шляхи вибуття довгострокових фінансових інвестицій? Як це
відображається в обліку?
6. Що таке метод участі в капіталі? Які довгострокові фінансові ін-
вестиції обліковуються за цим методом?
7. Які особливості обліку спільної діяльності без створення юридич-
ної особи?
8. Які особливості обліку фінансових інвестицій у спільну діяль-
ність із створенням юридичної особи контрольними учасниками?
ку результати інвентаризації фінансових інвестицій?
10. Яка інформація про фінансові інвестиції розкривається у приміт-
ках до фінансової звітності?
Завдання 1
Що не є свідченням суттєвого впливу:
а) взаємообмін управлінським персоналом;
б) участь у прийнятті рішень;
в) володіння п’ятнадцятьма або менше відсотками акцій (статутного
капіталу) підприємства.
Завдання 2
Фінансові інвестиції в асоційовані та дочірні підприємства в бухгал-
терському обліку відображаються, якщо:
а) інвестор спільного, асоційованого підприємства відображає всю
суму отриманих збитків, якщо внесок або продаж свідчить про змен-
шення чистої вартості реалізації оборотних активів або зниження кори-
сності необоротних активів;
б) асоційоване або дочірнє підприємство ведуть діяльність в умовах,
які обмежують його здатність передавати кошти інвестору протягом
періоду, що перевищує дванадцять місяців;
421
в) фінансові інвестиції придбані та утримуються виключно для про-
дажу протягом дванадцяти місяців з дати придбання.
Завдання 3
Як відображаються в обліку дивіденди, відсотки, що підлягають
отриманню за фінансовими інвестиціями:
а) як втрати від участі в капіталі інвестора;
б) як фінансовий дохід інвестора;
в) як доходи майбутніх періодів інвестора.
Завдання 4
Собівартість фінансової інвестиції з урахуванням часткового її спи-
сання внаслідок зменшення корисності, яка збільшена (зменшена) на
суму накопиченої амортизації дисконту (премії) називається:
а) методом ефективної ставки відсотка;
б) ринковою вартістю фінансової інвестиції;
в) амортизованою собівартістю фінансової інвестиції.
Завдання 5
Визначити амортизовану собівартість придбаної облігації з премією
на кінець першого року утримання (табл. 1):
Таблиця 1
ДАНІ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ АМОРТИЗОВАНОЇ СОБІВАРТОСТІ ПРИДБАНОЇ
ОБЛІГАЦІЇ З ПРЕМІЄЮ НА КІНЕЦЬ ПЕРШОГО РОКУ УТРИМАННЯ
№
з/п Показники Значення
1. Вартість придбання облігації (грн.) 315 000

2. Номінальна вартість облігації (грн.) 300 000
3. Номінальна сума відсотка (грн.) 24 000
4. Термін утримання (роки) 5
5. Ефективна ставка відсотка (%) 7
6. Сума відсотка за ефективною ставкою (грн.) 22 050
7. Сума амортизації премії (грн.) ?
8. Амортизована собівартість облігації (грн.) ?
а) 301 950;
б) 313 050;
в) 314 610.
422
Завдання 6
Визначити балансову вартість інвестиції в асоційоване підприємст-
во станом на 31 грудня року, що закінчився (табл. 2):
Таблиця 2
ДАНІ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ БАЛАНСОВОЇ ВАРТОСТІ ІНВЕСТИЦІЇ
В АСОЦІЙОВАНЕ ПІДПРИЄМСТВО СТАНОМ НА 31 ГРУДНЯ
№
з/п
1. Балансова вартість інвестиції на 01.01._ р. 575 000
2. Частка інвестора в чистому прибутку за рік 54 625
3. Частка інвестора в дивідендах 20 125
4. Уцінка вартості основних засобів об’єкта інвестування 8 625
5. Балансова вартість інвестиції на 31.12._ р. ?
а) 600 875;
б) 641 125;
в) 581 075.
Завдання 7
Визначити амортизовану собівартість придбаної облігації з дискон-
том на кінець першого року утримання (табл. 3):
Таблиця 3
ДАНІ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ АМОРТИЗОВАНОЇ СОБІВАРТОСТІ ПРИДБАНОЇ
ОБЛІГАЦІЇ З ДИСКОНТОМ НА КІНЕЦЬ ПЕРШОГО РОКУ УТРИМАННЯ
№
з/п
1. Вартість придбання облігації (грн.) 245 000
2. Номінальна вартість облігації (грн.) 250 000
3. Номінальна сума відсотка (грн.) 17 500
4. Термін утримання (роки) 5
5. Ефективна ставка відсотка (%) 8
6. Сума відсотка за ефективною ставкою (грн.) 19 600
7. Сума амортизації дисконту (грн.) ?
8. Амортизована собівартість облігації (грн.) ?
423
а) 246 080;
б) 245 420;
в) 247 100.
Завдання 8
Якою кореспонденцією рахунків буде відображене в обліку нарахуван-
ня амортизації дисконту за придбаними довгостроковими облігаціями:
а) Дт 143 Кт 733;
б) Дт 952 Кт 143;
в) Дт 373 Кт 733.
Завдання 9
вання амортизації премії за придбаними довгостроковими облігаціями:
а) Дт 143 Кт 733;
б) Дт 952 Кт 143;
в) Дт 961 Кт 143.
Завдання 10
поточних фінансових інвестицій:
а) Дт 975 Кт 35;
б) Дт 946 Кт 35;
в) Дт 949 Кт 35.
424
1. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.

2. Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991 р.
№ 1560-ХІІ.
4. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» вiд
23.02.2006 р. № 3480-IV.
5. Закон України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 р.
№ 514-VI.
6. Наказ Державного комітету статистики України «Про затвер-
дження Методичних вказівок щодо складання рахунку розподілу пер-
винного доходу» від 08.11.2004 р. № 609.
альних цінностей, грошових коштів та розрахунків» від 11.08.1994 р.
№ 69.
ліку» від 24.05.1995 р. № 88.
кції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних дові-
реностей на одержання цінностей» від 16.05.1996 р. № 99.
[«Дохід»].
від 30.11.1999 р. № 291.
ження (стандарту) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції» від
26.04.2000 р. № 91.
дичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського облі-
ку» від 29.12.2000 р. № 356.
ження (стандарту) бухгалтерського обліку 23 «Розкриття інформації
щодо пов’язаних сторін» від 18.06.2001 р. № 303.
ження (стандарту) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти»
від 30.11.2001 р. № 559.
425
№ 158.
твердження Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з цінними па-
перами в банках України» від 03.10.2005 р. № 358.
426
Розділ 8
ОБЛІК ВИТРАТ ВИРОБНИЦТВА
ТА ВИПУСКУ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ
8.1. Витрати виробництва: економічна сутність та класифікація
8.2. Документальне оформлення та облік витрат виробництва
8.2.1. Документальне оформлення та облік прямих витрат вироб-
ництва
8.2.2. Документальне оформлення та облік браку у виробництві
8.2.3. Документальне оформлення та облік загальновиробничих
витрат
8.3. Документальне оформлення та облік незавершеного виробницт-
ва та напівфабрикатів власного виробництва
8.4. Об’єкти і методи обліку витрат виробництва та калькулювання
собівартості продукції
8.5. Документальне оформлення та облік випуску готової продукції
незавершеного виробництва, напівфабрикатів власного виробництва
та готової продукції
8.7. Документальне оформлення та облік переоцінки незавершеного ви-
робництва, напівфабрикатів власного виробництва та готової продукції

— що таке витрати виробництва та їх класифікацію;
— як оцінюються витрати виробництва,
— складати первинні документи з обліку витрат виробництва;
— обліковувати витрати виробництва;
— складати калькуляцію;
— проводити інвентаризацію незавершеного виробництва, напівфа-
брикатів власного виробництва та готової продукції та відображати її
результати в обліку.
8.1. Витрати виробництва:

При здійсненні господарської діяльності підприємства вироб-

ляють продукції (виконують роботи, надають послуги).
Виробництво (виготовлення) — діяльність, пов’язана з ви-
пуском продукції, яка включає всі стадії технологічного процесу,
а також реалізацію продукції власного виробництва.
Виробництво на підприємстві може ділитися на види (рис. 8.1).
427
ВИРОБНИЦТВО
Основне виробництво за видами виробництва
Допоміжне виробництво — ремонтний цех

— транспортний цех
— інші обслуговуючі підрозділи
Рис. 8.1. Класифікація виробництв підприємства
Основне виробництво — частина виробничої діяльності під-

приємства, яка полягає у безпосередньому перетворенні предмета
праці на готову продукцію та провадиться у певних структурних
підрозділах.
Допоміжне виробництво — частина виробничої діяльності
підприємства, яка полягає в обслуговуванні основного виробниц-
тва, забезпеченні безперебійного виготовлення і випуску продук-
ції та провадиться у певних структурних підрозділах.
При здійсненні господарської діяльності підприємства роб-
лять витрати.
Витрати — зменшення економічних вигод у вигляді вибуття
активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення
власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок
його вилучення або розподілення власниками).
Для цілей бухгалтерського обліку витрати виробництва кла-
сифікуються (рис. 8.2).
Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно
зі зменшенням активів або збільшенням зобов’язань.
Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з
визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.
Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного
періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в
якому вони були здійснені.
Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протя-
гом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом сис-
тематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амор-
тизації) між відповідними звітними періодами.
інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій
звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку
16 «Витрати».
428
ВИТРАТИ ВИРОБНИЦТВА
За центрами відповідаль- — витрати виробництва (цеху, ділянки,

ності (за місцями появи) технологічного переділу, служби)
За видами продукції — витрати на вироби, на групи однорід-

(робіт, послуг) них виробів, одноразові замовлення, на-
півфабрикати, валову, товарну, реалізо-
вану продукцію
За єдністю складу — одноелементні витрати;

(однорідністю) — комплексні витрати.
За цілеспрямуванням — продуктивні витрати;

витрачання — непродуктивні витрати.
За цільовим призначенням — основні — витрати, які безпосередньо

пов’язані з виробництвом продукції і
становлять її речову основу (сировина,
матеріали, заробітна плата тощо);
— накладні — витрати безпосередньо
пов’язані з обслуговуванням виробницт-
ва і управління (загальновиробничі ви-
трати).
За способом включення — прямі;

до собівартості продукції — непрямі.
За ступенем впливу — постійні;

об’єму виробництва — змінні.
За економічним змістом — за економічними елементами;

— за статтями калькуляції.
За видами виробництв — на основне виробництво;

— на обслуговуюче виробництво;
— на загальновиробничі заходи.
Рис. 8.2. Класифікація витрат виробництва
Норми цього П(С)БО не розповсюджуються на витрати, пов’я-

зані з первісним визнанням і зміною справедливої вартості біоло-
гічних активів, пов’язаних із сільськогосподарською діяльністю, та
з первісним визнанням сільськогосподарської продукції.
429
та облік витрат виробництва

та облік прямих витрат виробництва
До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включа-

ються (рис. 8.3).
ВИРОБНИЧА СОБІВАРТІСТЬ ПРОДУКЦІЇ

(РОБІТ, ПОСЛУГ)
Прямі — сировина, матеріали;

матеріальні витрати — купівельні напівфабрикати.
Прямі витрати — заробітна плата робітників;

на оплату праці — інші виплати.
Інші прямі витрати — відрахування на соціальні заходи;

— амортизація.
Загальновиробничі — змінні;
витрати — постійні розподілені.
Рис. 8.3. Склад виробничої собівартості продукції (робіт, послуг)
Прямі витрати — витрати, що можуть бути віднесені безпо-

середньо до конкретного об’єкта витрат економічно доцільним
шляхом.
До складу прямих матеріальних витрат включається вартість
сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироб-
люваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектую-
чих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути
безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат. Прямі
матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів,
отриманих у процесі виробництва.
До складу прямих витрат на оплату праці включаються заро-
бітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві
продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути
безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат.
До складу інших прямих витрат включаються всі інші вироб-
ничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конк-
430
ретного об’єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні захо-
ди, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація,
втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забрако-
ваної з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напів-
фабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість, та витрат на
виправлення такого технічно неминучого браку.
На собівартість продукції (робіт, послуг) відносяться змінні та
постійні розподілені загальновиробничі витрати.
Виробнича собівартість продукції зменшується на справедли-
ву вартість супутньої продукції, яка реалізується, та вартість су-
путньої продукції в оцінці можливого її використання, що вико-
ристовується на самому підприємстві.
Документальне оформлення прямих витрат на виробництво
здійснюється за допомогою лімітно-забірних карток, накладних,
табелів обліку використання робочого часу, розрахунків аморти-
зації основних засобів тощо.
Для узагальнення інформації про витрати на виробництво про-
дукції (робіт, послуг) призначений рахунок 23 «Виробництво».
За дебетом цього рахунку відображаються прямі матеріальні,
трудові та інші прямі витрати, а також розподілені загальновироб-
ничі витрати і втрати від браку продукції (робіт, послуг) з техно-
логічних причин, за кредитом — вартість фактичної виробничої
собівартості завершеної виробництвом готової продукції (у дебет
рахунків 26, 27), вартість виконаних робіт і послуг (у дебет раху-
нку 90), собівартість виготовлених у допоміжних (підсобних) ви-
робництвах виробів, робіт, послуг (інструменту, енергії, ремонт-
но-транспортних послуг тощо) (табл. 8.1).
Аналітичний облік ведеться за видами виробництв, за стат-
тями витрат і видами або групами продукції, що виробляється.
На великих виробництвах аналітичний облік витрат може вес-
тися за підрозділами підприємства та центрами витрат і відпові-
дальності.
Приховування в обліку непродуктивних витрат, відсутність
бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установ-
леного порядку тягне за собою покарання, передбачені ст. 1642
Кодексу України про адміністративні правопорушення.
431
Таблиця 8.1
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ВИТРАТ
НА ВИРОБНИЦТВО ПРОДУКЦІЇ (ВИКОНАННЯ РОБІТ, НАДАННЯ ПОСЛУГ)
з/п
1. Витрачені на виробництво продукції (виконання
робіт, надання послуг):
— виробничі запаси 23 20-22, 25
— заробітна плата робітників виробництва 23 661
— амортизація необоротних матеріальних активів 23 13
— забезпечення виплат відпусток робітників ви- 23 471
робництва
— витрати майбутніх періодів, які відносяться до 23 39
даного звітного періоду
— вартість остаточного браку 23 24
— змінні та постійні розподілені загальновироб- 23 91
ничі витрати
— вартість послуг допоміжних виробництв 23 23
2. Зменшені витрати виробництва на:
— вартість зворотних відходів 20 23
— фактичну собівартість невиправного браку 24 23
3. Оприбутковані одержані з виробництва:
— напівфабрикати власного виробництва 25 23
— готова продукція 26 23
4. Списані витрати виробництва на собівартість ре- 903 23
алізованих робіт (послуг)
Витрати непродуктивні — витрати на невиробничу діяль-

ність і непланові витрати, які виникають внаслідок поганої орга-
нізації виробництва та праці.
До них належать: оплата простоїв, доплати за понаднормову
роботу, понаднормові витрати від браку та псування матеріалів,
збитки від списання недоамортизованих основних фондів, від
стихійних лих, штрафи та інші сплачені економічні санкції, втра-
ти від списання безнадійних боргів тощо.
432
та облік браку у виробництві
Брак у виробництві — продукція, напівфабрикати, деталі,

вузли й роботи, які не відповідають за своєю якістю встановле-
ним стандартам або технічним умовам і не можуть бути викорис-
тані за своїм прямим призначенням або можуть бути використані
тільки після додаткових витрат на виправлення.
Брак у виробництві поділяється (рис. 8.4).
БРАК У ВИРОБНИЦТВІ
За місцем виявлення — зовнішній;

— внутрішній.
Залежно від можливості — виправний;

виправити — невиправний (остаточний).
За технологічним — технологічний;
процесом або за — понаднормативний;
причинами виникнення — інший.
Рис. 8.4. Види браку у виробництві
Зовнішній брак, тобто виявлений споживачем і пред’явлений

для відшкодування збитків. Внутрішній брак, який виявлений в
процесі виробництва.
Виправним браком вважаються вироби, напівфабрикати, де-
талі, вузли та роботи, які після усунення недоліків можуть вико-
ристовуватися за прямим призначенням і виправлення яких тех-
нічно можливе й економічно доцільне.
Остаточним браком вважаються вироби, напівфабрикати,
деталі, вузли та роботи, що не можуть використовуватися за пря-
мим призначенням і виправлення яких технічно неможливе й
економічно недоцільне.
Документальне оформлення браку у виробництві здійснюєть-
ся за допомогою актів на брак, повідомлень, висновків експерти-
зи тощо.
Для обліку та узагальнення інформації про втрати від браку у
виробництві призначено рахунок 24 «Брак у виробництві».
433
За дебетом цього рахунку відображаються витрати через ви-
явлений зовнішній та внутрішній брак (вартість невиправного,
остаточного браку та витрати на виправлення браку), витрати на
гарантійний ремонт в обсязі, що перевищує норму, витрати на
утримання гарантійних майстерень; за кредитом — суми, що від-
носяться на зменшення витрат на брак, та сума, що списується на
витрати на виробництво як втрати від браку, суми зменшення
втрат від браку продукції: вартість відходів від бракованої про-
дукції або реалізації її за зменшеною ціною; вартість утримання з
винуватців браку; суми відшкодувань, одержаних від постачаль-
ників недоброякісних матеріалів та напівфабрикатів, які спричи-
нили брак продукції (табл. 8.2—8.5).
Таблиця 8.2
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ
З ВНУТРІШНІМ ТЕХНОЛОГІЧНИМ БРАКОМ (ВИПРАВНИМ)
з/п
1. Відпущені виробничі запаси на виправлення

браку 24 20-22, 25
2. Нарахована заробітна плата робітникам, які за- 24 661

йняті виправленням браку
4. Нарахована амортизація необоротних матеріаль- 24 13

них активів, що задіяні у виправленні браку
5. Відшкодований винними особами брак шляхом 661 24

утримання з заробітної плати

усунення браку 20 24
7. Списані на собівартість продукції втрати від:
— технологічного браку 23 24
— понаднормативного браку 90 24
434
Таблиця 8.3
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ
З ВНУТРІШНІМ ТЕХНОЛОГІЧНИМ БРАКОМ (НЕВИПРАВНИМ)
з/п
1. Виявлений брак у виробництві 24 23
2. Відпущені виробничі запаси на виправлення браку 24 20-22, 25
6. Відшкодований винними особами брак шляхом 661 24
утримання з заробітної плати
7. Оприбутковані виробничі запаси, одержані від 20 24
усунення браку
Таблиця 8.4
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ЗОВНІШНІМ БРАКОМ (ВИПРАВНИМ)
з/п
2. Нарахована заробітна плата робітникам, які зайня- 24 661
ті виправленням браку
усунення браку 20 24
6. Пред’явлена постачальникам претензія за постав- 374 24
ку неякісних виробничих запасів
435
Таблиця 8.5
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ЗОВНІШНІМ БРАКОМ (НЕВИПРАВНИМ)
з/п
1. Виявлений брак у виробництві 24 23

6. Оприбутковані виробничі запаси, одержані від 20 24
усунення браку
7. Пред’явлена постачальникам претензія за постав- 374 24
ку неякісних виробничих запасів
8. Списані на собівартість продукції втрати від по- 90 24
наднормативного браку
Аналітичний облік ведеться за видами виробництва.

та облік загальновиробничих витрат
Загальновиробничі витрати — виробничі накладні витрати

на організацію виробництва та управління цехами, дільницями,
відділеннями, бригадами та іншими підрозділами основного й
допоміжного виробництва, а також витрати на утримання та екс-
плуатацію машин і устаткування.
До складу загальновиробничих витрат включаються:
— витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату
управління цехами, дільницями тощо; відрахування на соціальні
заходи й медичне страхування апарату управління цехами, діль-
ницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу це-
хів, дільниць тощо);
— амортизація основних засобів загальновиробничого (цехо-
вого, дільничого, лінійного) призначення;
436
— амортизація нематеріальних активів загальновиробничого
(цехового, дільничого, лінійного) призначення;
— витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхуван-
ня, операційну оренду основних засобів, інших необоротних ак-
тивів загальновиробничого призначення;
— витрати на вдосконалення технології й організації вироб-
ництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи праців-
ників, зайнятих удосконаленням технології й організації вироб-
ництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійно-
сті, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виро-
бничому процесі; витрати матеріалів, купівельних комплектую-
чих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організа-
цій тощо);
— витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовід-
ведення та інше утримання виробничих приміщень;
— витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата
праці загальновиробничого персоналу; відрахування на соціальні
заходи, медичне страхування робітників та апарату управління
виробництвом; витрати на здійснення технологічного контролю
за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг);
— витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навко-
лишнього природного середовища;
— інші витрати (внутрішньозаводське переміщення матеріа-
лів, деталей, напівфабрикатів, інструментів зі складів до цехів і
готової продукції на склади; нестачі незавершеного виробництва;
нестачі і втрати від псування матеріальних цінностей у цехах;
оплата простоїв тощо).
Загальновиробничі витрати поділяються на постійні і змінні.
До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на
обслуговування і управління виробництвом (цехів, дільниць), що
змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни об-
сягу діяльності. Змінні загальновиробничі витрати розподіляють-
ся на кожен об’єкт витрат з використанням бази розподілу (годин
праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо),
виходячи з фактичної потужності звітного періоду.
До постійних загальновиробничих витрат відносяться витрати
на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються
незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності.
Перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих ви-
трат установлюються підприємством.
Постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен
об’єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заро-
437
бітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) при норма-
льній потужності.
Нормальна потужність — очікуваний середній обсяг діяль-
ності, що може бути досягнутий за умов звичайної діяльності
підприємства протягом кількох років або операційних циклів з
урахуванням запланованого обслуговування виробництва.
Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включа-
ються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, по-
слуг) у періоді їх виникнення.
Загальна сума розподілених та нерозподілених постійних загаль-
новиробничих витрат не може перевищувати їх фактичну величину.
Документальне оформлення загальновиробничих витрат здій-
снюється за допомогою лімітно-забірних карток, накладних, та-
белів облік використання робочого часу, розрахунків амортизації
основних засобів тощо.
Облік виробничих накладних витрат на організацію виробни-
цтва та управління цехами, дільницями, відділеннями, бригадами
та іншими підрозділами основного й допоміжного виробництва, а
також витрати на утримання та експлуатацію машин і устатку-
вання ведеться на рахунку 91 «Загальновиробничі витрати».
За дебетом цього рахунку відображається сума визнаних ви-
трат, за кредитом — щомісячне, за відповідним розподілом, спи-
сання на рахунки 23 «Виробництво» та 90 «Собівартість реаліза-
ції» (табл. 8.6).
Таблиця 8.6
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ВИТРАТ ЗАГАЛЬНОВИРОБНИЧОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
з/п
1. Витрачені для загальновиробничого призначення:
— виробничі запаси на утримання обладнання за-
гальновиробничого призначення 91 20, 22
— заробітна плата керівників та спеціалістів цехів 91 661
— амортизація необоротних активів загальновироб- 91 13
ничого призначення
— забезпечення виплат відпусток керівників та
спеціалістів цехів 91 471
— відрядження керівників та спеціалістів цехів 91 372
438
з/п
2. Одержані послуги, пов’язані з утриманням вироб-
ничих приміщень (опалення, освітлення, водопо-
стачання тощо), від інших кредиторів:
4. Списані змінні і постійні розподілені загальновироб- 23 91
ничі витрати на собівартість виготовленої продукції
5. Списані нерозподілені постійні загальновиробничі
витрати на собівартість реалізованої готової про- 901 91
дукції
Аналітичний облік ведеться за місцями виникнення, центрами

і статтями (видами) витрат.

та облік незавершеного виробництва
та напівфабрикатів власного виробництва
На кінець звітного періоду продукція, що не закінчена у виро-

бництві вважається незавершеним виробництвом.
Незавершене виробництво — не закінчені обробкою і скла-
данням деталі, вузли, вироби та незакінчені технологічні проце-
си. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують
роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання
незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не ви-
знано доходу.
Документальне оформлення незавершеного виробництва здій-
снюється за допомогою актів, інвентаризаційних описів тощо.
Облік незавершеного виробництва ведеться на рахунку 23
«Виробництво».
439
Вартість незавершеного виробництва визначається у кінці зві-
тного періоду на підставі даних інвентаризації і становить сальдо
рахунку 23 «Виробництво».
У Балансі підприємства інформація про витрати на незавер-
шене виробництво і незавершені роботи (послуги) відображаєть-
ся у додатковій статті 1102 «Незавершене виробництво» розділу
ІІ активу балансу.
При здійсненні процесу виробництва підприємство може оде-
ржувати напівфабрикати.
Напівфабрикати — продукція, що не пройшла всіх установ-
лених технологічним процесом стадій виробництва й потребує
доопрацювання або укомплектування.
Документальне оформлення напівфабрикатів здійснюється за
допомогою накладних.
На підприємствах, на яких напівфабрикати власного виробни-
цтва використовуються тільки для власних виробничих потреб, їх
рух і залишки облікуються на рахунку 23 «Виробництво».
Облік напівфабрикатів власного виробництва на окремому раху-
нку ведуть підприємства, у яких напівфабрикати, крім використання
у виробництві, реалізуються на сторону як готова продукція.
напівфабрикатів власного виробництва призначений рахунок 25
«Напівфабрикати».
За дебетом цього рахунку відображається надходження (створе-
них) напівфабрикатів, за кредитом — вибуття напівфабрикатів уна-
слідок продажу, передачі в подальшу переробку, безоплатної пере-
дачі або невідповідності критеріям визначення активу (табл. 8.7).
Таблиця 8.7
НАПІВФАБРИКАТІВ ВЛАСНОГО ВИРОБНИЦТВА
з/п
1. Витрачені на виробництво напівфабрикатів:
— виробничі запаси 23 20-22
— заробітна плата робітників виробництва 23 661
— амортизація необоротних матеріальних активів 23 13
440
з/п
— забезпечення виплат відпусток робітників ви- 23 471
робництва
— витрати майбутніх періодів, які відносяться до 23 39
даного звітного періоду
— вартість остаточного браку 23 24
— змінні та постійні розподілені загальновироб- 23 91
ничі витрати
2. Оприбутковані напівфабрикати, одержані з вироб-
ництва 25 23
3. Відпущені напівфабрикати власного виробництва 23 25
для виготовлення продукції
4. Оприбуткована готова продукція переведена з на- 26 25
півфабрикатів власного виробництва
Аналітичний облік ведеться за видами напівфабрикатів, ви-

значеними, виходячи з потреб підприємства.
У Балансі підприємства інформація про вартість напівфабри-
катів власного виробництва відображається у додатковій статті
1102 «Незавершене виробництво» розділу ІІ активу балансу.
Наявність та рух купівельних напівфабрикатів, готових ком-
плектуючих виробів, що придбані для комплектування продукції,
що випускається, які потребують додаткових витрат праці з їх
обробки або збирання відображаються на субрахунку 202 «Купі-
вельні напівфабрикати та комплектуючі вироби» рахунку 20
«Виробничі запаси».
8.4. Об’єкти і методи обліку витрат виробництва

та калькулювання собівартості продукції
Об’єкт витрат — продукція, роботи, послуги або вид діяль-

ності підприємства, які потребують визначення пов’язаних з їх
виробництвом (виконанням) витрат.
Під методами обліку витрат на виробництво розуміють сукуп-
ність способів відображення, групування та систематизації (роз-
поділу) даних про витрати за калькуляційними статтями для ви-
значення фактичної собівартості виробленої продукції.
441
Вибір методу обліку витрат на виробництво і калькулювання
собівартості продукції залежить від характеру технологічного
процесу й організації виробництва, виду продукції (її складності,
типу).
У практичній діяльності підприємства використовують такі
методи обліку витрат на виробництво і калькулювання собівар-
тості продукції: простий (однопередільний), нормативний, попе-
редільний, позамовний.
При простому (однопередільному) методі обліку витрат собі-
вартості продукції фактична собівартість одиниці продукції ви-
значається шляхом ділення суми виробничих витрат на фактичну
кількість випущеної продукції.
Застосовується у виробництвах, де виробляють один, або од-
норідний вид продукції з коротким виробничим циклом і де від-
сутнє незавершене виробництво (або воно незначне), що дозво-
ляє не приймати до уваги його наявність при визначені
собівартості, тобто відносити всі витрати виробництва на випуск
готової продукції (робіт, послуг) — вироблення електроенергії,
видобуток нафти, газу, вугілля та інші.
При позамовному методі об’єктом обліку і калькулювання є
окреме замовлення, якому надається власний номер (шифр), який
вказується у всіх первинних документах, що відкривається на
один чи кілька однорідних виробів (на підприємствах серійного і
масового виробництва), чи на кожен виріб (на підприємствах з
дрібносерійним і індивідуальним характером виробництва), а та-
кож на виконання дослідних, експериментальних та інших робіт.
Для цього, на кожне замовлення, що виготовляється з дотри-
манням конкретних вимог замовника, відкривається окрема карт-
ка аналітичного (позамовного) обліку витрат на виробництво
(аналітичний рахунок), у якій зазначається найменування, тип і
кількість виробів, замовник, термін виконання замовлення, цехи-
виконавці, планова собівартість, ціна та, на підставі первинних
документів, накопичуються прямі витрати (вартість матеріалів,
заробітна плата тощо) пов’язані з виконанням даного замовлення.
Непрямі витрати обліковують на рахунку 91 «Загальновиробничі
витрати» і щомісячно включаються у собівартість окремих замо-
влень шляхом пропорційного розподілення.
Витрати цехів враховуються за окремими замовленнями і стаття-
ми калькуляції, а витрати сировини, матеріалів, палива й енергії — за
окремими групами. За виробами, на які не потрібно складання розго-
рнутих звітних калькуляцій, облік витрат може здійснюватися тільки
за статтями витрат, без розшифровки матеріалів за групами.
442
Особливість позамовного методу обліку витрат на виробницт-
во полягає в тому, що фактична собівартість одиниці продукції
(робіт, послуг) визначається після виконання замовлення шляхом
розподілу суми витрат на кількість виготовленої за цим замов-
ленням продукції (виробів). При здачі продукції (виробів) замов-
нику чи на склад частинами, до виконання замовлення в цілому
продукція, що здається, оцінюється за нормативною (плановою)
чи фактичною собівартістю однорідних виробів, що випускалися
раніше, з урахуванням змін у їхній конструкції, технології й умо-
вах виробництва. Вартість незавершеного виробництва визнача-
ється підсумком витрат за незакінченими замовленнями.
Якщо витрати виробництва не можуть бути повністю віднесе-
ні до окремого замовлення або до кількох з них, тобто облік ве-
деться у цілому за виробництвом, а не за окремими замовлення-
ми, використовується попередільний метод обліку витрат
собівартості продукції або комбінація (поєднання) позамовного
та попередільного методів.
Попередільний (попроцесний) метод обліку витрат на вироб-
ництво і калькулювання собівартості продукції застосовується на
підприємствах з масовим випуском продукції, яка виготовляється
шляхом послідовної технологічної обробки сировини. При цьому
кожний етап її обробки носить завершений характер і являє со-
бою окремий переділ (хімічне виробництво, металургійне тощо).
Особливістю попередільного методу є те, що об’єктом обліку
витрат на виробництво є технологічний переділ, при якому ви-
трати, що утворюють собівартість продукції, враховуються за
окремими закінченими технологічними переділами (фазами, ста-
діями) і статтями витрат.
Фактична собівартість продукції визначається щомісяця шля-
хом розподілу загальної суми витрат на кількість випущеної про-
дукції за переділом. Відповідно до отриманих даних за переділа-
ми і складаються калькуляції собівартості продукції (напів-
фабрикатів). Калькуляція останнього переділу є калькуляцією
собівартості готової продукції.
Цей метод має два варіанти: напівфабрикатний і безнапівфаб-
рикатний.
Напівфабрикатний варіант використовується у тому випадку,
коли технологічний процес поділяється на декілька технологічних
фаз (переділів). При цьому від кожного переділу можуть отриму-
вати напівфабрикати, які використовують як завершену готову
продукцію, собівартість яких калькулюється. Прямі витрати роз-
раховуються за кожним переділом, а усередині переділу — за ви-
443
дами продукції, непрямі — у цілому за виробництвом з розподілом
між переділами у встановленому на підприємстві порядку.
Для кожного переділу відкривається окремий аналітичний ра-
хунок, де відображаються всі витрати (Дебет) і вихід одержаного
продукту (Кредит).
При застосуванні безнапівфабрикатного варіанту технологічний
процес не поділяється на окремі етапи, а складає одне ціле від першої
до останньої операції. Калькулюється тільки собівартість готового
продукту, що складається з витрат на сировину, заробітну плату у
початковому переділі і витрат на обробку у наступних переділах.
У витратах на виробництво кожного цеху обліковуються тіль-
ки його власні витрати, які і відносяться (списуються) безпосере-
дньо на собівартість готової продукції. Калькуляція собівартості
готової продукції визначається як сума цехових витрат.
Облік наявності та руху напівфабрабрикатів відображається в
оперативному обліку у натуральних вимірниках і не оформляєть-
ся бухгалтерськими проведеннями.
В основі нормативного методу обліку витрат на виробництво і
калькулювання собівартості продукції лежить систематичний облік
витрат, передбачених діючими нормами та виявлення змін (відхи-
лень) від встановлених норм витрат на одиницю продукції (за причи-
нами і винуватцями виникнення цих відхилень) з метою запобігання
понаднормативних витрат підприємства. Відхилення одноразово
групують за причинами їх виникнення та за винними особами.
Для обчислення фактичної собівартості продукції, що випус-
кається, до нормативної собівартості додаються або віднімаються
виявлені у звітному періоді відхилення від норм і зміни норм.
Застосування цього методу вимагає проведення підготовчих
робіт — належного нормування усіх видів витрат виробництва.
Важливим елементом нормативного методу обліку витрат на
виробництво є складання нормативної калькуляції. Нормативна
калькуляція складається на основі діючих на початку року норм
витрат на конкретний вид продукції в розрізі витрат за елемента-
ми собівартості (рахунки класу 8).
Цей метод дозволяє організувати оперативний контроль за со-
бівартістю продукції і за формуванням фінансового результату
діяльності підприємства за звітний період і застосовується на
підприємствах обробних галузей промисловості з масовим і крупно-
серійним характером виробництва, де виробляється різноманітна
продукція, що складається з великої кількості деталей і вузлів (на
підприємствах машинобудування, швейної, взуттєвої, меблевої
промисловості тощо).
444
Таким чином, кожний з цих методів відрізняється побудовою
аналітичних позицій обліку виробництва, номенклатурою об’єк-
тів калькулювання і прийомами розподілу витрат між окремими
видами виробів, а також між готовою продукцією і незавершеним
виробництвом.
На практиці може застосовуватися комбінація методів обліку ви-
трат на виробництво і калькулювання собівартості продукції, що
дозволяє максимально використовувати переваги окремих методів.
Калькулювання собівартості — це визначення розміру ви-
трат у грошовій формі на виконання одиниці певного виду гото-
вої продукції (робіт, послуг) за окремими видами витрат.
Облік виробничих витрат та їх розподіл між об’єктами обліку
виробничих витрат здійснюється за статтями калькуляції (рис. 8.5).
СТАТТІ КАЛЬКУЛЯЦІЇ
Сировина і матеріали
Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби (роботи, послуги)

виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій
Паливо й енергія на технологічні цілі
Зворотні відходи (вираховуються)
Основна заробітна плата
Додаткова заробітна плата
Відрахування на соціальне страхування
Витрати на утримання та експлуатацію устаткування
Загальновиробничі витрати
Втрати від браку
Супутня продукція (вираховується)
Рис. 8.5. Класифікація статей калькуляції
445
Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості
продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.

та облік випуску готової продукції
У результаті закінчення процесу виробництва підприємство
одержує готову продукцію.
Готова продукція — продукція, обробка якої закінчена та яка
пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з
умовами договорів із замовниками і відповідає технічним умовам
і стандартам.
Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають готову
продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для
продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, пе-
редбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом.
Вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за
первісною вартістю.
Готова продукція оприбутковується на склад протягом місяця
за плановою виробничою собівартістю.
В кінці місяця калькулюється фактична виробнича собівар-
тість готової продукції і визначаються відхилення (економія чи
перевитрати).
Фактична виробнича собівартість випущеної готової продукції
розраховується (формула 8.1).
Сф = ЗНВп + В – ЗНВк – Бос ± Нснв(Нднв) (8.1)
де, Сф — фактична виробнича собівартість виробленої продукції;

ЗНВп — незавершене виробництво на початок місяця;
В — витрати на виробництво продукції упродовж місяця;
ЗНВк — незавершене виробництво на кінець місяця;
Бос — собівартість остаточного браку;
Нснв(Нднв) — мінус списання нестач (плюс надлишки) неза-
вершеного виробництва.
Документальне оформлення готової продукції здійснюється за
допомогою накладних, актів приймання-передачі тощо. Розраху-
нок відхилення фактичної виробничої собівартості готової про-
дукції від планової оформляються бухгалтерськими довідками.
Для узагальнення інформації про наявність та рух готової проду-
кції підприємства призначено рахунок 26 «Готова продукція».
446
За дебетом цього рахунку відображається надходження готової
продукції власного виробництва за фактичною виробничою собіва-
ртістю або за нормативною вартістю (табл. 8.8).
Таблиця 8.8
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ВИПУСКУ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ
з/п
1. Оприбуткована готова продукція (за плановою ви-
робничою собівартістю) одержана з виробництва 26 23
протягом місяця
2. Відображені відхилення фактичної виробничої собі-
вартості готової продукції від планової в кінці місяця:
— економія (сторно) 26 23
— перевитрати 26 23
Аналітичний облік готової продукції ведеться за видами гото-

вої продукції.
У Балансі підприємства інформація про запаси виробів на складі,
обробка яких закінчена та які пройшли випробування, приймання,
укомплектовані згідно з умовами договорів із замовниками і відпо-
відають технічним умовам і стандартам відображається у додатко-
вій статті 1103 «Готова продукція» розділу ІІ активу балансу.

незавершеного виробництва, напівфабрикатів
власного виробництва та готової продукції

ведення підприємствами, незалежно від форм власності, інвен-
таризації.
Основними завданнями інвентаризації є:
а) виявлення фактичної наявності товарно-матеріальних цін-
ностей, а також обсягів незавершеного виробництва в натурі;
б) установлення лишку або нестачі цінностей шляхом зістав-
лення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;
447
в) виявлення товарно-матеріальних цінностей, які частково
втратили свою первісну якість, застарілих фасонів і моделів, а та-
кож матеріальних цінностей, що не використовуються;
г) перевірка дотримання умов та порядку збереження матеріа-
льних цінностей;
д) перевірка реальності вартості зарахованих на баланс товар-
но-матеріальних цінностей, незавершеного виробництва.
Документальне оформлення результатів інвентаризації незавер-
шеного виробництва, напівфабрикатів власного виробництва та го-
тової продукції здійснюється аналогічно до документального офор-
млення результатів інвентаризації виробничих запасів.
При інвентаризації незавершеного виробництва:
а) в інвентаризаційних описах вказується найменування заді-
лу, стадія або ступінь їх готовності, кількість або обсяг робіт;
б) сировина, матеріали і покупні напівфабрикати, що перебу-
вають біля робочих місць і не піддавались обробці, до опису не-
завершеного виробництва не включаються, а фіксуються в опи-
сах матеріальних цінностей або в окремих описах;
в) кількість сировини і матеріалів, що входять до складу неод-
норідної маси або суміші в незавершеному виробництві, визнача-
ється технічними розрахунками у порядку, передбаченому галу-
зевими інструкціями з питань планування, обліку і калькулю-
вання собівартості продукції.
(табл. 8.9.-8.12).
Таблиця 8.9
НЕЗАВЕРШЕНОГО ВИРОБНИЦТВА, НАПІВФАБРИКАТІВ
ВЛАСНОГО ВИРОБНИЦТВА ТА ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ (НАДЛИШКИ)
з/п
1. Оприбутковані виявлені на підприємстві у результаті 23, 25,
інвентаризації незавершене виробництво, напівфаб- 719
рикати власного виробництва та готова продукція 26
448
Таблиця 8.10
НЕЗАВЕРШЕНОГО ВИРОБНИЦТВА, НАПІВФАБРИКАТІВ ВЛАСНОГО
ВИРОБНИЦТВА ТА ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ
(НЕСТАЧІ В МЕЖАХ ВСТАНОВЛЕНИХ НОРМ ПРИРОДНЬОГО УБУТКУ)
з/п

— незавершене виробництво 91 23
— напівфабрикати власного виробництва 947 25
— готова продукція 947 26
Таблиця 8.11
з/п

інвентаризації незавершене виробництво, напівфа-
брикати власного виробництва та готова продукція:
— на вартість незавершеного виробництва, напівфа- 23, 25,

брикатів власного виробництва і готової продукції 947 26
449
Таблиця 8.12
з/п
1. Списані невиявлені на підприємстві у результаті 23, 25,

інвентаризації незавершене виробництво, напівфа- 947
брикати власного виробництва та готова продукція 26
ним особам:
— на суми податкового зобов’язання з ПДВ 716 641
4. Відшкодовані винними особами нестачі незавер-
шеного виробництва, напівфабрикатів власного
виробництва та готової продукції шляхом:
— внесення напівфабрикатів власного виробницт- 25, 26 375
ва та готової продукції
банку кошти для розрахунків за податками та пла- 641, 642 311
тежами
— доходи 716 791
450
Неякісне проведення інвентаризації матеріальних цінностей, від-
сутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням
установленого порядку тягнуть за собою покарання, передбачені ст.
1642 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

та облік переоцінки незавершеного виробництва,
напівфабрикатів власного виробництва
та готової продукції
Підприємства і організації усіх форм власності провадять на
початок кожного місяця переоцінку товарно-матеріальних цінно-
стей за умови зміни цін на виробничі запаси і товари.
Переоцінці підлягають незавершене виробництво, напівфаб-
рикати власного виробництва та готова продукція.
Для проведення переоцінки виробничих запасів і товарів на пе-
рше число кожного місяця провадиться інвентаризація їх наявності.
Документальне оформлення та облік переоцінки незавершеного
виробництва, напівфабрикатів власного виробництва та готової
продукції здійснюється аналогічно до документального оформлення
та обліку переоцінки виробничих запасів (табл. 8.13-8.14).
Таблиця 8.13
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ДООЦІНКИ НЕЗАВЕРШЕНОГО ВИРОБНИЦТВА,
НАПІВФАБРИКАТІВ ВЛАСНОГО ВИРОБНИЦТВА ТА ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ
з/п
1. Проведена дооцінка незавершеного виробництва, напів- 23, 25, 719
фабрикатів власного виробництва та готової продукції 26
Таблиця 8.14
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З УЦІНКИ НЕЗАВЕРШЕНОГО ВИРОБНИЦТВА,
НАПІВФАБРИКАТІВ ВЛАСНОГО ВИРОБНИЦТВА ТА ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ
з/п
1. Проведена уцінка незавершеного виробництва, напів- 946 23, 25,
фабрикатів власного виробництва та готової продукції 26
451
Виробництво (виготовлення); основне виробництво; допоміжне ви-

робництво; витрати; прямі витрати; витрати непродуктивні; брак у ви-
робництві; зовнішній брак; внутрішній брак; виправний брак; остаточний
брак; загальновиробничі витрати; нормальна потужність; незавершене
виробництво; напівфабрикати; об’єкт витрат; калькулювання собівар-
тості; готова продукція.
1. Що таке витрати?
2. Як класифікуються витрати виробництва?
3. З яких витрат складається виробнича собівартість продукції?
4. Якими документами оформлюється та як відображається в обліку
брак у виробництві?
5. Що входить до складу загальновиробничих витрат? Що таке по-
стійні та змінні загальновиробничі витрати?
6. Що таке готова продукція?
7. Як визначається фактична виробнича собівартість випущеної го-
тової продукції?
8. За якими методами обліковуються витрати?
9. Якими документами оформлюються та як відображаються в
обліку результати інвентаризації залишків незавершеного вироб-
ництва, напівфабрикатів власного виробництва та готової про-
дукції?
10. В якій послідовності відбувається процес переоцінки залишків
незавершеного виробництва, напівфабрикатів власного виробництва
та готової продукції?
1. Що таке виробництво? Які види виробництва існують?

2. Які витрати підприємства не визнаються витратами?
3. Що приймається за базу розподілу загальновиробничих витрат?
4. Як відображаються в обліку розподілені та нерозподілені постійні
загальновиробничі витрати?
5. Що таке напівфабрикати власного виробництва? Як вони обліко-
вуються?
6. Які особливості обліку виправного та невиправного (остаточного)
браку у виробництві?
7. Що таке незавершене виробництво? Як встановлюються залишки
незавершеного виробництва на початок і кінець місяця?
452
8. За якими статтями калькуляції групуються витрати, пов’язані з
виробництвом?
9. Які варіанти попередільного методу обліку витрат існують?
10. Як відображається в обліку реалізація готової продукції (вико-
нання робіт, надання послуг) покупцям?
Завдання 1
Продукція, що не пройшла всіх установлених технологічним проце-
сом стадій виробництва та потребує доопрацювання називається:
а) незавершеним виробництвом;
б) браком у виробництві;
в) напівфабрикатами.
Завдання 2
Які витрати включаються до виробничої собівартості продукції:
а) змінні загальновиробничі витрати;
б) постійні розподілені загальновиробничі витрати;
в) постійні нерозподілені загальновиробничі витрати.
Завдання 3
Що не входить до складу загальновиробничих витрат:
а) витрати на управління виробництвом;
б) витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколиш-
нього середовища;
в) витрати на дослідження і розробки.
Завдання 4
Що не є методом обліку витрат на виробництво:
а) ідентифікованої собівартості;
б) позамовний;
в) попередільний.
Завдання 5
Визначити фактичну виробничу собівартість готової продукції
(табл. 1):
453
Таблиця 1
ДАНІ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ
ФАКТИЧНОЇ ВИРОБНИЧОЇ СОБІВАРТОСТІ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

з/п
1. Залишок незавершеного виробництва на початок місяця 27 500
2. Залишок незавершеного виробництва на кінець місяця 26 300
3. Прямі матеріальні витрати 245 000
4. Витрати на оплату праці 62 000
5. Інші прямі витрати 22 790
6. Змінні розподілені загальновиробничі витрати 12 050
7. Постійні розподілені загальновиробничі витрати 10 050
8. Постійні нерозподілені загальновиробничі витрати 11 300
9. Виробнича собівартість готової продукції ?
а) 341 790;
б) 353 090;
в) 364 390.
Завдання 6
Визначити втрати від браку продукції (табл. 2):
Таблиця 2
ДАНІ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ВТРАТ ВІД БРАКУ
№
з/п
1. Вартість браку у виробництві 42 000
2. Вартість виробничих запасів, використаних на виправ- 8 462
лення браку
3. Нарахована заробітна плата робітникам, задіяним на ви- 4 100
правленні браку
5. Утримані суми відшкодування з заробітної плати вину- 29 600
ватців браку
6. Оприбутковані виробничі запаси одержані від ліквідації
браку 11 790
7. Розмір втрат від браку ?
454
а) 14 672;
б) 38 252;
в) 10 128.
Завдання 7
ня постійних розподілених загальновиробничих витрат:
а) Дт 901 Кт 91;
б) Дт 23 Кт 91;
в) Дт 791 Кт 91.
Завдання 8
Якою кореспонденцією рахунків буде відображене в обліку надхо-
дження напівфабрикатів власного виробництва?
а) Дт 202 Кт 631;
б) Дт 26 Кт 25;
в) Дт 25 Кт 23.
Завдання 9
ня суми остаточного браку у виробництві:
а) Дт 23 Кт 24;
б) Дт 949 Кт 24;
в) Дт 24 Кт 23.
Завдання 10
Якою кореспонденцією рахунків буде відображений в обліку над-
лишок готової продукції на складі:
а) Дт 26 Кт 719;
б) Дт 26 Кт 424;
в) Дт 26 Кт 745.
455

2. Закон України «Про ліцензування певних видів господарської ді-
яльності» від 01.06.2000 р. № 1775-III.
3. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р.
№ 8073-X.
4. Наказ Державного комітету України по стандартизації, метрології та
сертифікації «Державний класифікатор України. Класифікація послуг зов-
нішньоекономічної діяльності ДК 012-97» від 02.06.1997 р. № 324.
5. Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середо-
вища України «Про затвердження Інструкції про загальні вимоги до
оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для
отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне по-
вітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій
та громадян-підприємців» від 09.03.2006 р. № 108.
6. Наказ Міністерства промислової політики України «Про затвер-
дження Методичних рекомендацій з формування собівартості продукції
(робіт, послуг) у промисловості» від 09.07.2007 р. № 373.
7. Наказ Міністерства транспорту та зв’язку України «Про затвер-
дження Методичних рекомендацій щодо формування тарифів на пере-
везення вантажів та інші послуги, що надаються ВАТ «Київ-
Дніпровське МППЗТ» від 30.11.2007 р. № 1094.
8. Наказ Міністерства фінансів України «Про Інструкцію по інвентари-
зації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цін-
ностей, грошових коштів та розрахунків» від 11.08.1994 р. № 69.
ліку» від 24.05.1995 р. № 88.
([П(С)БО 9 «Запаси»]).
від 30.11.1999 р. № 291.
([П(С)БО 16 «Витрати»]).
дичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського облі-
ку» від 29.12.2000 р. № 356.
15. Центральна спілка споживчих товариств України «Методичні реко-
мендації з аналізу і оцінки фінансового стану підприємств» від 28.07.2006 р.
456
Розділ 9
ОБЛІК ВИТРАТ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
9.1. Витрати діяльності підприємства: економічна сутність та кла-
сифікація
9.2. Документальне оформлення та облік витрат за елементами
9.3. Документальне оформлення та облік витрат операційної діяльності
9.3.1. Документальне оформлення та облік собівартості реалізова-
ної готової продукції (товарів, робіт, послуг)
9.3.2. Документальне оформлення та облік адміністративних, збу-
тових та інших операційних витрат
9.4. Документальне оформлення та облік витрат фінансової діяльності
9.5. Документальне оформлення та облік витрат іншої діяльності
9.6. Документальне оформлення та облік належної до сплати суми
податку на прибуток

— що таке витрати діяльності підприємства та їх класифікацію;
— як визнаються витрати діяльності підприємства,
— складати первинні документи з обліку витрат операційної, фінан-
сової та іншої діяльності підприємства;
— обліковувати витрати операційної, фінансової та іншої діяльності
підприємства;
— обліковувати належні до сплати суми податку на прибуток під-
приємства.
9.1. Витрати діяльності підприємства:

Суб’єкти господарювання здійснюють в Україні підприємниц-

тво (підприємницьку діяльність).
Підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична,
на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється
суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення
економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Господарська діяльність — діяльність суб’єктів господарю-
вання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготов-
лення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання по-
слуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення
економічних і соціальних результатів та з метою одержання
457
прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва —
підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і
без мети одержання прибутку (некомерційна господарська дія-
льність).
Підприємство може здійснювати такі види господарської дія-
льності (рис. 9.1).
ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА
— основна діяльність
Операційна діяльність
— інша операційна діяльність
Фінансова діяльність
Інша діяльність
Рис. 9.1. Види господарської діяльності підприємства
Операційна діяльність — основна діяльність підприємства, а

також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансо-
вою діяльністю.
Основна діяльність — операції, пов’язані з виробництвом
або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною
метою створення підприємства і забезпечують основну частку
його доходу.
Інша операційна діяльність включає реалізацію іноземної ва-
люти, інших оборотних активів (крім фінансових інвестицій),
операційну оренду активів, операції з операційними курсовими
різницями, створення резервів сумнівних боргів, одержання або
сплату санкцій тощо.
Фінансова діяльність — діяльність, яка призводить до змін
розміру і складу власного та позикового капіталів підприєм-
ства.
Інша діяльність — діяльність, яка не пов’язана з виробницт-
вом або реалізацією основної продукції (товарів) та послуг.
У результаті господарської діяльності підприємство здійснює
витрати діяльності.
Витрати діяльності підприємства об’єднують у собі витрати
операційної, фінансової та іншої діяльності підприємства.
Витрати підприємства класифікуються (рис. 9.2).
458
ВИТРАТИ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Витрати за — витрати операційної діяльності

видами діяльності — витрати фінансової діяльності
— витрати іншої діяльності
Витрати за — на основне виробництво

напрямами діяльності — на обслуговуюче виробництво
— на загальновиробничі заходи
— на адміністративні заходи
— на збут
— інші
Витрати за — на продукцію
відношенням до — витрати періоду
собівартості продукції
Витрати за — матеріальні
економічними — на оплату праці
елементами — на соціальні заходи
— на амортизацію
— інші
Витрати за — постійні
обсягами діяльності — змінні
Рис. 9.2. Класифікація витрат діяльності підприємства
Відповідно, витрати класифікуються і за видами діяльності

(рис. 9.3).
ВИТРАТИ ЗА ВИДАМИ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Витрати Витрати пов’язані з ви-

основної робництвом та реаліза-
діяльності цією готової продукції,
товарів, робіт, послуг
Витрати
операційної
діяльності Витрати Витрати пов’язані з ре-
іншої алізацією іноземної ва-
операційної люти, інших оборотних
діяльності активів, операційної
оренди активів тощо
Витрати фінансової Витрати пов’язані з участю в капіталі,

діяльності інші фінансові витрати
Витрати іншої Витрати пов’язані з реалізацією необоро-

діяльності тних активів, фінансових інвестицій, без-
оплатно передані активи
Рис. 9.3. Класифікація витрат за видами діяльності підприємства
459
Витрати операційної діяльності — витрати основної діяль-
ності підприємства (крім інвестиційної та фінансової).
Операційні витрати — прогнозовані витрати власника,
пов’язані з отриманням валового доходу. До операційних не на-
лежать витрати на обслуговування боргу та податків, що сплачу-
ються від величини прибутку, отриманого від використання об’єкта
оцінки, єдиного податку, фіксованого податку.
Витрати господарської діяльності підприємства пов’язані з
відповідними рахунками бухгалтерського обліку (рис. 9.4).
ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА
— основна діяльність 90, 92, 93

Операційна
діяльність — інша операційна 94
діяльність
Фінансова діяльність 95, 96
Інша діяльність 97
Податок на прибуток 98
Рис. 9.4. Взаємозв’язок витрат господарської діяльності підприємства

з рахунками бухгалтерського обліку

та облік витрат за елементами
Елемент витрат — сукупність економічно однорідних витрат.

Витрати операційної діяльності групуються за такими еконо-
мічними елементами (рис. 9.5).
Для узагальнення інформації про витрати підприємства протя-
гом звітного періоду призначені рахунки класу 8 «Витрати за
елементами».
На рахунках цього класу, крім рахунку 85 «Інші затрати»,
ведеться облік витрат операційної діяльності за такими елемен-
тами витрат: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, від-
рахування на соціальні заходи, амортизація та інші операційні
витрати.
460
ВИТРАТИ ЗА ЕКОНОМІЧНИМИ ЕЛЕМЕНТАМИ
Матеріальні затрати
Витрати на оплату праці

Витрати
операційної Відрахування на соціальні заходи
діяльності
Амортизація
Інші операційні витрати
Витрати іншої Інші затрати

діяльності
Рис. 9.5. Групування витрат за економічними елементами
Рахунок 85 застосовується для узагальнення інформації про ви-

трати, пов’язані з фінансовою та іншою діяльністю, а також інших
витрат і узагальнюється інформація про суму податків на прибуток.
Суб’єкти малого підприємництва, а також інші організації, ді-
яльність яких не спрямована на ведення комерційної діяльності,
для обліку витрат можуть використовувати тільки рахунки класу
8 із списанням до дебету рахунку 23 «Виробництво» щомісячно
сум в частині прямих і виробничих накладних витрат (загально-
виробничих витрат) та до дебету рахунку 79 «Фінансові резуль-
тати» в кінці року або щомісяця сум в частині адміністративних
витрат, витрат на збут, інших операційних витрат.
Інші підприємства рахунки цього класу можуть використовува-
ти для узагальнення інформації про витрати за елементами з щомі-
сячним списанням сальдо рахунків у кореспонденції з рахунком 23
«Виробництво» і рахунками класу 9 «Витрати діяльності».
Рахунок 85 ведеться тільки тими підприємствами й організа-
ціями, які не застосовують рахунки класу 9 «Витрати діяльності»,
та сальдо на ньому закривається в кінці року або щомісяця в ко-
респонденції з дебетом рахунку 79 «Фінансові результати».
До складу елемента «Матеріальні затрати» включається вар-
тість витрачених у виробництві (крім продукту власного вироб-
ництва):
— сировини й основних матеріалів;
461
— купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів;
— палива й енергії;
— будівельних матеріалів;
— запасних частин;
— тари й тарних матеріалів;
— допоміжних та інших матеріалів.
Вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробницт-
ва, не включається до елементу операційних витрат «Матеріальні
затрати».
Документальне оформлення матеріальних затрат здійснюється
за допомогою лімітно-забірних карток, накладних тощо.
Для узагальнення інформації про матеріальні витрати за звіт-
ний період призначено рахунок 80 «Матеріальні витрати».
За дебетом цього рахунку відображаються суми визнаних ма-
теріальних витрат, за кредитом — списання на рахунок 23 «Ви-
робництво» прямих матеріальних витрат, що включаються до
виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до затрат допо-
міжних (підсобних) виробництв, на рахунки класу 9 — матеріаль-
них витрат, що відносяться до виробничих накладних витрат, ад-
міністративних і збутових витрат, або на рахунок 79 «Фінансові
результати», якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9.
До складу елемента «Витрати на оплату праці» включаються
заробітна плата за окладами й тарифами, премії та заохочення,
матеріальна допомога, компенсаційні виплати, оплата відпусток
та іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці.
Документальне оформлення витрат на оплату праці здійсню-
ється за допомогою табелів обліку використання робочого часу,
нарядів тощо.
Для узагальнення інформації про витрати на оплату праці за зві-
тний період призначено рахунок 81 «Витрати на оплату праці».
трат на оплату праці, за кредитом — списання на рахунок 23
«Виробництво» витрат, які прямо включаються до виробничої собі-
вартості продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсоб-
них) виробництв, на рахунки класу 9 — витрат, що відносяться
до виробничих накладних витрат, адміністративних і збутових
витрат, або на рахунок 79 «Фінансові результати», якщо підпри-
ємство не застосовує рахунки класу 9.
До складу елемента «Відрахування на соціальні заходи»
включаються: відрахування на загальнообов’язкове державне со-
ціальне страхування, відрахування на індивідуальне страхування
персоналу підприємства, відрахування на інші соціальні заходи.
462
Документальне оформлення відрахувань на соціальні заходи
Для узагальнення інформації про витрати та відрахування на
соціальні заходи призначено рахунок 82 «Відрахування на соціа-
льні заходи».
За дебетом цього рахунку відображається належна сума відра-
хувань на соціальні заходи, за кредитом — списання на рахунок 23
«Виробництво» суми відрахувань, які прямо включаються до ви-
робничої собівартості продукції (робіт, послуг), до затрат допоміж-
них (підсобних) виробництв, на рахунки класу 9 — суми відраху-
вань, що відносяться до виробничих накладних витрат, адміністра-
тивних і збутових витрат, або на рахунок 79 «Фінансові результа-
ти», якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9.
До складу елемента «Амортизація» включається сума нарахо-
ваної амортизації основних засобів, нематеріальних активів та
інших необоротних матеріальних активів.
Документальне оформлення амортизації здійснюється за до-
помогою розрахунків амортизації основних засобів.
Для узагальнення інформації про суму нарахованої амортиза-
ції основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та
нематеріальних активів призначено рахунок 83 «Амортизація».
За дебетом цього рахунку відображається сума нарахованих
амортизаційних відрахувань, за кредитом — списання на рахунок
23 «Виробництво» суми амортизаційних відрахувань, які прямо
включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, по-
слуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв, на рахунки
класу 9 — суми амортизаційних відрахувань, що відносяться до
виробничих накладних витрат, адміністративних і збутових ви-
трат, або на рахунок 79 «Фінансові результати», якщо підприємс-
тво не застосовує рахунки класу 9).
До складу елемента «Інші операційні витрати» включаються
витрати операційної діяльності, які не увійшли до складу елемен-
тів, наведених вище, зокрема витрати на відрядження, на послуги
зв’язку, плата за розрахунково-касове обслуговування тощо.
Документальне оформлення інших операційних витрат здійс-
нюється за допомогою бухгалтерських довідок.
Для обліку операційних витрат, що не відображаються на ін-
ших рахунках класу 8 призначено рахунок 84 «Інші операційні
витрати». Ці витрати є витратами звітного періоду, якщо не вхо-
дять до складу виробничої собівартості продукції, робіт, послуг.
Зокрема, до інших операційних витрат включається вартість
робіт, послуг сторонніх підприємств, сума податків, зборів
463
(обов’язкових платежів), крім податків на прибуток, втрати від
курсових різниць, знецінення запасів, псування цінностей, спи-
сання та уцінки активів, сума фінансових санкцій тощо.
Підприємства, які для узагальнення інформації про витрати
застосовують тільки рахунки класу 8 «Витрати за елемента-
ми», на цьому рахунку також відображають собівартість реалі-
зованих оборотних активів (окрім готової продукції і фінансо-
вих інвестицій).
трат, за кредитом — списання на рахунок 23 «Виробництво» ви-
трат, які прямо включаються до виробничої собівартості продукції
(робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв, на
рахунки класу 9 — виробничих накладних витрат, адміністратив-
них і збутових витрат, або на рахунок 79 «Фінансові результати»,
якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9 (табл. 9.1).
Таблиця 9.1
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ВИТРАТАМИ ЗА ЕЛЕМЕНТАМИ
(З ВИКОРИСТАННЯМ РАХУНКІВ 8 КЛАСУ)
з/п
1. Відпущені виробничі запаси на виробництво 80 20, 22
продукції (виконання робіт, надання послуг) 23 80
2. Нарахована основна та додаткова заробітна плата 81 66
робітникам, що задіяні у виробництві 23 81
23 82
діяні у виробництві 23 83
5. Нараховані інші операційні витрати:
— від негативних курсових різниць 84 302, 312,
36
94 84
— від псування (уцінки, нестачі) матеріальних 84 20, 22, 26
цінностей 94 84
— фінансових санкцій 84 641
94 84
464
з/п
6. Нараховані інші витрати:
— відсотки за кредитами 85 684
95 85
— відсотки за договорами фінансової оренди 85 684
95 85
— від знецінення довгострокових фінансових ін- 85 14
вестицій 97 85
— єдиний податок 85 641
97 85
792 95
793 97

та облік витрат операційної діяльності
9.3.1. Документальне оформлення та облік собівартості

реалізованої готової продукції (товарів, робіт, послуг)
Собівартість реалізованої готової продукції (робіт, послуг)

складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг),
яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених
постійних загальновиробничих витрат та наднормативних вироб-
ничих витрат (рис. 9.6.).
Для встановлення фактичної собівартості реалізованої протя-
гом звітного місяця готової продукції здійснюється розрахунок
Срп = Сврп + Пнзв + Внад (9.1)
де, Срп — собівартість реалізованої готової продукції (робіт, послуг);
Сврп — виробнича собівартість реалізованої готової продукції
(робіт, послуг);
Пнзв — постійні нерозподілені загальновиробничі витрати;
Внад — наднормативні виробничі витрати.
465
СОБІВАРТІСТЬ РЕАЛІЗОВАНОЇ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ
— прямі матеріальні витрати

Прямі
виробничі витрати — прямі витрати на оплату праці
— інші прямі витрати
Виробнича Змінні
собівартість загальновиробничі
витрати
Постійні розподілені
загальновиробничі
витрати
Постійні
нерозподілені
загальновиробничі
витрати
Наднормативні
витрати
Рис. 9.6. Склад собівартості реалізованої готової продукції
Собівартість реалізованих товарів визначається за П(С)БО 9

«Запаси».
Документальне оформлення собівартості реалізованої готової
продукції (товарів, виконаних робіт, наданих послуг) здійснюєть-
ся за допомогою накладних, товарно-транспортних накладних,
актів приймання-передачі тощо.
Для узагальнення інформації про собівартість реалізованої го-
тової продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг при-
значено рахунок 90 «Собівартість реалізації».
За дебетом цього рахунку відображається виробнича собівар-
тість реалізованої готової продукції, робіт, послуг; фактична со-
бівартість реалізованих товарів (без торгових націнок), страхові
виплати відповідно до договорів страхування, за кредитом —
списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79
«Фінансові результати» (табл. 9.2).
466
Таблиця 9.2
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ВІДОБРАЖЕННЯ СОБІВАРТОСТІ
РЕАЛІЗОВАНОЇ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ (ТОВАРІВ, РОБІТ, ПОСЛУГ)
з/п
— товарів 902 28
2. Списані нерозподілені постійні загальновиробничі 90 91
витрати
3. Списані наднормативні виробничі витрати 90 20, 22,
66, 65
Собівартість реалізованої готової продукції визначається за

методами оцінки вибуття запасів.
Документальне оформлення реалізації готової продукції здійсню-
ється за допомогою накладних, товарно-транспортних накладних,
актів приймання-передачі тощо (табл. 9.3-9.4).
Таблиця 9.3
з/п
2. Відображені податкові зобов’язання з ПДВ 643 641
— на суму податкових зобов’язань з ПДВ 701 643
— доходи 701 791
467
Таблиця 9.4
з/п
нку кошти, що надійшли від покупців за реалізо- 311 361
вану готову продукцію
— доходи 701 791

виконувати роботи (надавати послуги).
Документальне оформлення реалізації робіт (послуг) здійсню-
ється на підставі актів приймання-передачі (табл. 9.5-9.6).
Таблиця 9.5
з/п
1. Зараховані на поточний рахунок підприємства в ба- 311 681
нку кошти, що надійшли як аванс від замовників
3. Списана собівартість виконаних робіт (наданих послуг) 903 23
— на суму податкових зобов’язань з ПДВ 703 643
— доходи 703 791
468
Таблиця 9.6
з/п
банку кошти, що надійшли від замовників за реа- 311 361
лізовані роботи (послуги)
— доходи 703 791

реалізовувати не тільки готову продукцію (роботи, послуги) вла-
сного виробництва, але і купувати товари у інших підприємств з
метою їх подальшої реалізації.
Товари — матеріальні цінності, що придбані (отримані) та
утримуються підприємством з метою подальшого продажу.
Документальне оформлення товарів здійснюється за допомогою
накладних, товарно-транспортних накладних, актів приймання-
передачі тощо.
Облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на
підприємство з метою продажу ведеться на рахунку 28 «Товари».
На промислових та інших виробничих підприємствах цей ра-
хунок застосовується для обліку будь-яких виробів матеріалів,
продуктів, які спеціально придбані для продажу, або тоді, коли
вартість матеріальних цінностей, що придбані для комплектуван-
ня на промислових підприємствах, не включається до собівартос-
ті готової продукції, що виробляється на цьому підприємстві, а
підлягає відшкодуванню покупцями окремо.
За дебетом цього рахунку (крім субрахунку 285) відображаєть-
ся збільшення товарів та їх вартості, за кредитом — зменшення.
На субрахунку 285 «Торгова націнка» рахунку 28 «Товари»
підприємства роздрібної торгівлі при ведені обліку товарів за
469
продажними цінами відображають торгові націнки на товари,
тобто різницю між покупною та продажною (роздрібною) вартіс-
тю товарів.
За кредитом цього субрахунку відображається збільшення
суми торгових націнок, за дебетом — зменшення (списання)
(табл. 9.7-9.8).
Таблиця 9.7
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З НАДХОДЖЕННЯ ТОВАРІВ
У РЕЗУЛЬТАТІ ПРИДБАННЯ (НА УМОВАХ НАСТУПНОЇ ОПЛАТИ),
ВІДОБРАЖЕННЯ ТОРГОВОЇ НАЦІНКИ І РЕАЛІЗАЦІЇ ТОВАРІВ
(У РОЗДРІБНІЙ ТОРГІВЛІ)
з/п
1. Оприбутковані товари, одержані від постачальників:
— на вартість товарів 281 631

банку кошти постачальникам за придбані товари
3. Передані товари з складу до торгівельного залу 282 281
4. Нарахована торгова націнка 282 285
5. Реалізовані товари передані покупцям:
— на вартість реалізованих товарів 301 702
6. Списана собівартість реалізованих товарів 902 282
7. Списана торгова націнка, що відноситься до реалі-

902 285
зованих товарів (сторно)
— доходи 702 791
470
Таблиця 9.8
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З НАДХОДЖЕННЯ ТОВАРІВ
І РЕАЛІЗАЦІЇ ТОВАРІВ (В ОПТОВІЙ ТОРГІВЛІ)
з/п
1. Оприбутковані товари, одержані від постачальників:

— на вартість товарів 281 631

банку кошти постачальникам за придбані товари
3. Списана собівартість реалізованих товарів 902 282

4. Реалізовані товари, передані покупцям:
— на вартість реалізованих товарів 361 702

зовані товари

— доходи 702 791
У Балансі підприємства інформація без суми торгових націнок

вартість залишків товарів, які придбані підприємствами для по-
дальшого продажу відображається у додатковій статті 1104 «То-
вари» розділу ІІ активу балансу.
Адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні
витрати не включаються до складу виробничої собівартості гото-
вої та реалізованої продукції, а тому інформація про такі витрати
узагальнюється на рахунках обліку витрат звітного періоду — 92
«Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші ви-
трати операційної діяльності».
471
9.3.2. Документальне оформлення та облік
адміністративних, збутових та інших операційних витрат
Витрати, пов’язані з операційною діяльністю, які не включа-

ються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, по-
слуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та
інші операційні витрати.
До адміністративних витрат відносяться такі загальногоспо-
дарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління
підприємством:
— загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, ви-
трати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);
— витрати на службові відрядження і утримання апарату
управління підприємством та іншого загальногосподарського пе-
рсоналу;
— витрати на утримання основних засобів, інших матеріаль-
них необоротних активів загальногосподарського використання
(операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опа-
лення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);
— винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські,
з оцінки майна тощо);
— витрати на зв’язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс,
факс тощо);
— амортизація нематеріальних активів загальногосподарсько-
го використання;
— витрати на врегулювання спорів у судових органах;
— податки, збори та інші передбачені законодавством обов’яз-
кові платежі (крім податків, зборів та обов’язкових платежів, що
включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);
— плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги
банків, а також витрати, пов’язані з купівлею-продажем валюти;
— інші витрати загальногосподарського призначення.
Документальне оформлення адміністративних витрат здійс-
нюється за допомогою лімітно-забірних карток, накладних, табе-
лів обліку використання робочого часу, розрахунків амортизації
основних засобів тощо.
Загальногосподарські витрати, пов’язані з управлінням та об-
слуговуванням підприємства відображаються на рахунку 92
«Адміністративні витрати».
За дебетом цього рахунку відображається сума визнаних ад-
міністративних витрат, за кредитом — списання на рахунок 79
«Фінансові результати» (табл. 9.9).
472
Таблиця 9.9
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ВИТРАТАМИ АДМІНІСТРАТИВНОГО
(ЗАГАЛЬНОГОСПОДАРСЬКОГО) ПРИЗНАЧЕННЯ
з/п
1. Відпущені виробничі запаси для адміністративних 92 20, 22
потреб
2. Нарахована заробітна плата адміністративному 92 66
персоналу
4. Нараховане забезпечення виплат відпусток 92 471
5. Нарахована амортизація основних засобів адміні- 92 13
стративного призначення
6. Списані витрати на службові відрядження 92 372
7. Нараховані податки, збори, обов’язкові платежі 92 64
8. Одержані послуги, пов’язані з витратами адмініс-
тративного (загальногосподарського) призначення
(розрахунково-касове обслуговування, послуги
зв’язку, охорони тощо), від інших кредиторів:
— на суми податкового кредиту з ПДВ 64 631, 685
Аналітичний облік ведеться за статтями витрат.

Витрати на збут включають такі витрати, пов’язані з реаліза-
цією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг):
— витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової
продукції на складах готової продукції;
— витрати на ремонт тари;
— оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим
агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;
— витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг);
— витрати на передпродажну підготовку товарів;
— витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;
473
— витрати на утримання основних засобів, інших матеріаль-
них необоротних активів, пов’язаних зі збутом продукції, товарів,
робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ре-
монт, опалення, освітлення, охорона);
— витрати на транспортування, перевалку і страхування гото-
вої продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послу-
ги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно
до умов договору (базису) поставки;
— витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;
— витрати на страхування призначеної для подальшої реалі-
зації готової продукції (товарів), що зберігається на складі під-
приємства;
— витрати на транспортування готової продукції (товарів) між
складами підрозділів (філій, представництв) підприємства;
— інші витрати, пов’язані зі збутом продукції, товарів, робіт,
послуг.
Документальне оформлення витрат на збут здійснюється за
допомогою лімітно-забірних карток, накладних, табелів обліку
використання робочого часу, розрахунків амортизації основних
засобів тощо.
Облік витрат, пов’язаних із збутом (реалізацією, продажем)
продукції, товарів, робіт і послуг ведеться на рахунку 93 «Витра-
ти на збут».
За дебетом рахунку відображається сума визнаних витрат на
збут, за кредитом — списання на рахунок 79 «Фінансові резуль-
тати» (табл. 9.10).
Таблиця 9.10
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ВИТРАТАМИ НА ЗБУТ
з/п
1. Відпущені виробничі запаси для збуту готової 93 20
продукції
2. Нарахована заробітна плата персоналу відділу 93 66
збуту
4. Нараховане забезпечення виплат відпусток 92 471
5. Нарахована амортизація основних засобів збуто- 93 13
474
з/п
6. Списані витрати на службові відрядження 93 372
7. Нараховані податки, збори, обов’язкові платежі 93 64
8. Створений резерв для гарантійного ремонту 93 473
9. Одержані послуги, пов’язані з витратами на збут
продукції (реклама, транспортні тощо), від інших
До інших операційних витрат включаються:

— витрати на дослідження та розробки відповідно до П(С)БО 8
«Нематеріальні активи»;
— собівартість реалізованих виробничих запасів, яка для ці-
лей бухгалтерського обліку складається з їх облікової вартості та
витрат, пов’язаних з їх реалізацією;
— сума безнадійної дебіторської заборгованості та відраху-
вання до резерву сумнівних боргів;
— втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни
курсу валюти за операціями, активами і зобов’язаннями, що
пов’язані з операційною діяльністю підприємства);
— втрати від знецінення запасів;
— нестачі й втрати від псування цінностей;
— визнані штрафи, пені, неустойки;
— витрати на утримання об’єктів соціально-культурного при-
значення;
— інші витрати операційної діяльності.
Документальне оформлення інших витрат операційної діяль-
ності здійснюється за допомогою лімітно-забірних карток, накла-
дних, табелів обліку використання робочого часу, розрахунків
амортизації основних засобів тощо.
475
Облік витрат операційної діяльності підприємства, крім ви-
трат, які відображаються на рахунках 90 «Собівартість реаліза-
ції», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні ви-
трати», 93 «Витрати на збут» ведеться на рахунку 94 «Інші
витрати операційної діяльності».
За дебетом рахунку відображається сума визнаних витрат, за
кредитом — списання на рахунок 79 «Фінансові результати»
(табл. 9.11).
Таблиця 9.11
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ІНШИМИ ОПЕРАЦІЙНИМИ ВИТРАТАМИ
з/п
1. Здійснені витрати:
— на дослідження і розробки 20, 66,
941 65, 13
— на купівлю-продаж іноземної валюти 942 334
— з реалізації виробничих запасів 20-22,
943 286
— з формування та поповнення резерву сумнів- 944 38
них та безнадійних боргів
— від операційної курсової різниці 945 30, 31
— від знецінення запасів (уцінка) 946 20-22, 23,
25, 26, 28
— від псування цінностей 947 20-22, 25,
26, 28
— за порушення контрактів (договорів) та не-
своєчасну сплату податків (штрафи, пені, не- 948 63, 64
устойки)
— інші витрати (одержані послуги) операційної
діяльності (утримання об’єктів житлово-кому-
нального та культурно-побутового призначення):
— на вартість послуг 20, 66,
949 65, 13,
631, 685
476
та облік витрат фінансової діяльності
До фінансових витрат відносяться витрати на проценти (за ко-
ристування кредитами отриманими, за облігаціями випущеними,
за фінансовою орендою тощо) та інші витрати підприємства, по-
в’язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включа-
ються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до
П(С)БО 31 «Фінансові витрати».
Документальне оформлення витрат фінансової діяльності
здійснюється за допомогою бухгалтерських довідок, виписок з
особових рахунків клієнтів тощо.
Облік витрат на проценти та інших витрат підприємства,
пов’язаних із запозиченнями ведеться на субрахунках 951 «Від-
сотки за кредит» та 952 «Інші фінансові витрати» рахунку 95
«Фінансові витрати».
На субрахунку 951 «Відсотки за кредит» ведеться облік ви-
трат, пов’язаних з нарахуванням та сплатою відсотків, процентів
тощо за користування кредитами банків.
На субрахунку 952 «Інші фінансові витрати» ведеться облік
витрат, пов’язаних із залученням позикового капіталу, зокрема
витрат, пов’язаних з випуском, утриманням та обігом власних
цінних паперів; нарахуванням відсотків за договорами кредиту-
вання (крім банківських кредитів), фінансової оренди тощо.
За дебетом цих субрахунків відображаються суми визнаних ви-
трат, за кредитом — списання на рахунок 79 «Фінансові результа-
ти», а також на рахунки обліку витрат з придбання, будівництва,
створення, виготовлення, виробництва, вирощування і доведення
кваліфікаційного активу до стану, у якому він придатний для вико-
ристання із запланованою метою або продажу, відповідно до
П(С)БО 31 «Фінансові витрати» (табл. 9.12).
Таблиця 9.12
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ФІНАНСОВИМИ ВИТРАТАМИ
з/п
1. Нараховані відсотки за кредитами 951 684
2. Нарахована амортизація премії за придбаними об- 952 143
лігаціями
3. Нарахована амортизація дисконту за випущеними 952 523
облігаціями
477
з/п
4. Нараховані відсотки за простроченими небанків- 952 684
ськими позиками
5. Нараховані відсотки за векселем виданим 952 684
6. Нараховані витрати з фінансової оренди 952 684
Втрати від участі в капіталі є збитками від інвестицій в асоці-

йовані, дочірні або спільні підприємства, які обліковуються ме-
тодом участі в капіталі.
Документальне оформлення витрат інвестиційної діяльності
Облік втрат від зменшення вартості інвестицій, облік яких ве-
деться за методом участі в капіталі, що виникають в процесі інве-
стиційної діяльності підприємства ведеться на рахунку 96 «Втра-
ти від участі в капіталі».
За дебетом рахунку відображається сума визнаних втрат, за
кредитом — списання на рахунок 79 «Фінансові результати»
(табл. 9.13).
Таблиця 9.13
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ВТРАТ ВІД УЧАСТІ В КАПІТАЛІ
з/п
1. Відображені втрати, пов’язаних із зменшенням
частки інвестора в чистих активах об’єкта інвес- 961 141
тування (якщо об’єкт інвестування асоційоване
підприємство)
2. Відображені втрати, пов’язаних з зменшенням част-
ки інвестора в чистих активах об’єкта інвестування 962 141
(якщо об’єкт інвестування спільне підприємство)
3. Відображені втрати, пов’язаних з зменшенням част-
ки інвестора в чистих активах об’єкта інвестування 963 141
(якщо об’єкт інвестування дочірнє підприємство)
4. Списані на фінансові результати витрати 792 961, 962,
963
478
та облік витрат іншої діяльності
Інші витрати — витрати, які виникають під час звичайної дія-

льності (крім фінансових витрат), але не пов’язані безпосередньо з
виробництвом та/або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг).
До таких витрат належать:
— собівартість реалізованих фінансових інвестицій (балансова
вартість та витрати, пов’язані з реалізацією фінансових інвестицій);
— втрати від зменшення корисності необоротних активів;
— втрати від безоплатної передачі необоротних активів;
— втрати від неопераційних курсових різниць;
— сума уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій;
— витрати на ліквідацію необоротних активів (розбирання,
демонтаж тощо);
— залишкова вартість ліквідованих (списаних) необоротних
активів;
— інші витрати діяльності.
Документальне оформлення витрат іншої діяльності здійсню-
ється за допомогою рахунків, видаткових касових ордерів, випи-
сок з особових рахунків клієнтів, актів на списання основних за-
собів, актів про уцінку, бухгалтерських довідок тощо.
Облік витрат, що виникають в процесі діяльності (крім фінансових
витрат), але не пов’язані з виробництвом або реалізацією основної
продукції (товарів) та послуг ведеться на рахунку 97 «Інші витрати».
За дебетом субрахунків цього рахунку відображається сума
визнаних витрат, за кредитом — списання на рахунок 79 «Фінан-
сові результати» (табл. 9.14).
Таблиця 9.14
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ВИТРАТАМИ ІНШИМИ ІНШОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
з/п
1. Списані реалізовані довгострокові фінансові інвестиції 971 14
2. Здійснені витрати від зменшення корисності активів 972 13
3. Здійснені витрати від неопераційної курсової різниці 974 63, 68
4. Здійснені витрати від уцінки необоротних активів 975 10-12,
та фінансових інвестицій 14, 35
479
з/п
5. Списані (виведені з експлуатації/господарського
обороту) необоротні матеріальні активи (у зв’язку
з ліквідацією):
— на суму зносу/накопиченої амортизації 13 10-12
— на залишкову вартість необоротних матеріаль- 976 10-12
6. Відображені:
— витрати іншої діяльності (нестачі необоротних 977 65, 66,
активів, втрати від стихійного лиха тощо) 631, 685
9.6. Документальне оформлення та облік належної

до сплати суми податку на прибуток
При здійсненні господарської діяльності, у разі одержання
підприємством прибутку, сплачується податок на прибуток.
Поточний податок на прибуток — сума податку на прибу-
ток, визначена у звітному періоді відповідно до податкового за-
конодавства.
Податки на прибуток визнаються витратами згідно з П(С)БО
17 «Податок на прибуток».
Витрати (дохід) з податку на прибуток — загальна сума ви-
трат (доходу) з податку на прибуток, яка складається з поточного
податку на прибуток з урахуванням відстроченого податкового
зобов’язання і відстроченого податкового активу.
Відстрочене податкове зобов’язання — сума податку на
прибуток, який сплачуватиметься в наступних періодах з тимча-
сових податкових різниць, що підлягають оподаткуванню.
Податковий прибуток (збиток) — сума прибутку (збитку),
визначена за податковим законодавством об’єктом оподаткуван-
ня за звітний період.
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку ін-
формації про витрати, доходи, активи і зобов’язання з податку на
480
прибуток та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення
(стандарт) бухгалтерського обліку 17 «Податок на прибуток».
Документальне оформлення нарахування податку на прибуток
Облік суми витрат з податку на прибуток, яка складається з
поточного податку на прибуток з урахуванням відстроченого по-
даткового зобов’язання і відстроченого податкового активу і ви-
значається відповідно до П(С)БО 17 «Податок на прибуток» ве-
деться на рахунку 98 «Податок на прибуток».
За дебетом цього рахунку відображається нарахована сума
податку на прибуток, за кредитом — включення до фінансових
результатів на рахунку 79 «Фінансові результати».
Визначення суми відстроченого податкового зобов’язання
здійснюється згідно з П(С)БО 17 «Податки на прибуток».
Облік суми податків на прибуток, які сплачуватимуться в насту-
пних періодах внаслідок виникнення тимчасової різниці між балан-
совою вартістю активів або зобов’язань та оцінкою цих активів або
зобов’язань, яка використовується з метою оподаткування ведеться
на рахунку 54 «Відстрочені податкові зобов’язання».
За кредитом цього рахунку відображається сума податку на
прибуток, що підлягає сплаті в майбутніх періодах відповідно до
оподатковуваних тимчасових різниць, за дебетом — зменшення
відстрочених податкових зобов’язань за рахунок нарахування по-
точних податкових зобов’язань (табл. 9.15).
Таблиця 9.15
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З НАРАХУВАННЯ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК ЯКЩО
ПОДАТОК, РОЗРАХОВАНИЙ ЗА ДАНИМИ ПОДАТКОВОГО ОБЛІКУ, МЕНШЕ
НІЖ ПОДАТОК, ВИЗНАЧЕНИЙ ЗА ДАНИМИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
з/п
1. Нарахований податок на прибуток (розрахований 98 641
за даними бухгалтерського обліку)
2. Нарахований податок на прибуток (різниця між 98 54
даними податкового і бухгалтерського обліку)
3. Перераховані з поточного рахунку підприємства в ба- 641 311
нку кошти для розрахунків за податками та платежами
4. Списані на зменшення фінансового результату ви- 79 98
трати з нарахування податку на прибуток
481
Аналітичний облік відстрочених податкових зобов’язань ве-
деться за видами активів або зобов’язань, між оцінками яких для
відображення в балансі та цілей оподаткування виникла різниця.
У Балансі підприємства інформація про суму податку на прибуток,
що підлягає відшкодуванню в наступних періодах, що визначається
відповідно до П(С)БО 17 «Податок на прибуток» відображається у
рядку 1136 «Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом,
у тому числі з податку на прибуток» розділу ІІ активу балансу.
Сума відстроченого податкового активу визначається згідно з
П(С)БО 17 «Податок на прибуток».
Облік суми податків на прибуток, що підлягає відшкодуванню
в наступних звітних періодах внаслідок:
— тимчасові різниці між балансовою вартістю активів або
зобов’язань та оцінкою цих активів або зобов’язань, яка викорис-
товується з метою оподаткування;
— перенесення податкових збитків, не використаних для зме-
ншення податку на прибуток у звітному періоді —
ведеться на рахунку 17 «Відстрочені податкові активи».
За дебетом цього рахунку відображається сума перевищення
податку на прибуток, що підлягає сплаті в поточному звітному
періоді, над витратами, пов’язаними з нарахуванням податку на
прибуток у поточному звітному періоді, за кредитом — змен-
шення відстрочених податкових активів за рахунок витрат, пов’я-
заних з нарахуванням податків на прибуток у поточному звітно-
му періоді (табл. 9.16).
Таблиця 9.16
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З НАРАХУВАННЯ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК ЯКЩО
ПОДАТОК, РОЗРАХОВАНИЙ ЗА ДАНИМИ ПОДАТКОВОГО ОБЛІКУ, БІЛЬШЕ
НІЖ ПОДАТОК, ВИЗНАЧЕНИЙ ЗА ДАНИМИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
з/п
1. Нарахований податок на прибуток (розрахований 98 641
за даними бухгалтерського обліку)
2. Нарахований податок на прибуток (різниця між 17 641
даними бухгалтерського і податкового обліку)
3. Перераховані кошти з поточного рахунку підприємст- 641 311
ва в банку для розрахунків за податками та платежами
4. Списані на зменшення фінансового результату ви- 79 98
трати з нарахування податку на прибуток
482
Аналітичний облік відстрочених податкових активів ве-
деться за видами активів або зобов’язань, між оцінками яких
для відображення в балансі та з метою оподаткування виникла
різниця.
У Балансі підприємства інформація про суму податків на
прибуток, що підлягають сплаті в майбутніх періодах, яка ви-
значається відповідно до П(С)БО 17 відображається у рядку
1621 «Поточна кредиторська заборгованість за розрахунками з
бюджетом, у тому числі з податку на прибуток» розділу ІІІ па-
сиву балансу.
483
Підприємство; господарська діяльність; операційна діяльність; ос-

новна діяльність; фінансова діяльність; інша діяльність; витрати опера-
ційної діяльності; операційні витрати; елемент витрат; товари; інші ви-
трати; поточний податок на прибуток; витрати (дохід) з податку на
прибуток; відстрочене податкове зобов’язання; податковий прибуток
(збиток).
1. Як класифікуються витрати діяльності?

2. Що таке елемент витрат? Як відбувається групування витрат за
економічними елементами?
3. Для узагальнення інформації про які витрати застосовується ра-
хунок 85 «Інші затрати»?
4. Якими документами оформлюється та як відображається в обліку
собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)?
5. Що входить до складу адміністративних витрат? Як вони відо-
бражаються в обліку?
6. Які витрати включають до витрат на збут? Яка методика їх обліку?
7. Який склад інших операційних витрат? Як вони відображаються в
обліку?
ку фінансові витрати та втрати від участі в капіталі?
9. Що таке інші витрати? Який їх склад і методика обліку?
10. Які особливості відображення в обліку належної до сплати суми
податку на прибуток?
1. З яких видів складається господарська діяльність підприємства?

2. Що таке витрати та за яких умов вони визнаються?
3. Які платежі не визнаються витратами?
4. Який взаємозв’язок витрат господарської діяльності підприємства
з рахунками бухгалтерського обліку?
5. Які особливості обліку витрат з використанням рахунків восьмого
класу «Витрати за елементами»?
6. Які витрати не включаються до складу виробничої собівартості
готової та реалізованої продукції?
7. Як обліковують і списують витрати суб’єкти малого підприємни-
цтва, а також інші організації, діяльність яких не спрямована на ве-
дення комерційної діяльності?
484
8. Для чого можуть використовувати рахунки 8 класу підприємства,
окрім суб’єктів малого підприємництва, а також інших організацій,
діяльність яких не спрямована на ведення комерційної діяльності?
9. Як відображаються в обліку втрати від стихійного лиха, техно-
генних катастроф і аварій?
10. Яка інформація про витрати розкривається у фінансовій звітності?
Завдання 1
Що не є економічним елементом при групуванні витрат операційної
діяльності:
а) амортизація;
б) інші витрати;
в) матеріальні затрати.
Завдання 2
Які витрати не визнаються витратами й не включаються до звіту про
фінансові результати:
а) погашення одержаних позик;
б) постійні розподілені загальновиробничі витрати;
в) балансова вартість валюти.
Завдання 3
Що входить до складу витрат на збут:
а) витрати на ремонт тари;
б) витрати на передпродажну підготовку товарів;
в) нестачі й втрати від псування цінностей.
Завдання 4
При визначенні собівартості реалізованої продукції, що не зарахо-
вують до її складу:
а) наднормативні витрати;
б) постійні нерозподілені виробничі витрати;
в) постійні розподілені загальновиробничі витрати.
Завдання 5
Визначити суму адміністративних (загальногосподарських) витрат
за поточний місяць (табл. 1):
485
Таблиця 1
ДАНІ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ СУМИ АДМІНІСТРАТИВНИХ
(ЗАГАЛЬНОГОСПОДАРСЬКИХ) ВИТРАТ ЗА ПОТОЧНИЙ МІСЯЦЬ
№
з/п
1. Витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування 2 250
2. Сума безнадійної дебіторської заборгованості та відраху-
11 700
вання до резерву сумнівних боргів
3. Витрати на зв’язок 6 300
4. Витрати на врегулювання спорів у судах 255 000
5. Собівартість реалізованих фінансових інвестицій 21 150
6. Загальні корпоративні витрати 37 500
7. Витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону на-
1 050
вколишнього природного середовища
8. Послуги з розрахунково-касового обслуговування та інші
2 000
послуги банків
9. Адміністративні витрати ?
а) 300 800;
б) 71 600;
в) 63 950.
Завдання 6
Визначити суму фінансових витрат за поточний місяць (табл. 2):
Таблиця 2
ДАНІ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ СУМИ ФІНАНСОВИХ ВИТРАТ
ЗА ПОТОЧНИЙ МІСЯЦЬ
№
з/п
1. Сума відсотків за фінансовою орендою 21 250
2. Сума безнадійної дебіторської заборгованості та відраху-
11 700
вання до резерву сумнівних боргів
3. Відсотки за кредит 6 300
4. Втрати від спільної діяльності 25 000
6. Сума амортизації премії за придбаними довгостроковими
7 500
облігаціями
1 050
8. Сума відсотків за довгостроковими облігаціями випущеними 12 000
9. Фінансові витрати ?
486
а) 72 550;
б) 40 600;
в) 47 050.
Завдання 7
Визначити суму інших витрат за поточний місяць (табл. 3):
Таблиця 3
ДАНІ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ СУМИ ІНШИХ ВИТРАТ
ЗА ПОТОЧНИЙ МІСЯЦЬ
№
з/п
1. Втрати від операційної курсової різниці 4 280
2. Втрати від неопераційних курсових різниць 11 100
3. Сума уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій 18 300
4. Витрати на врегулювання спорів у судах 6 540
6. Витрати на дослідження та розробки 17 500

2 560
8. Втрати від безоплатної передачі необоротних активів 16 540
9. Інші витрати ?
а) 48 380;
б) 55 200;
в) 42 940.
Завдання 8
ня залишкової вартості ліквідованих основних засобів:
а) Дт 976 Кт 10;
б) Дт 949 Кт 10;
в) Дт 962 Кт 10.
487
Завдання 9
вання податку на прибуток:
а) Дт 64 Кт 31;
б) Дт 98 Кт 64;
в) Дт 79 Кт 98.
Завдання 10
ня собівартості реалізованої продукції:
а) Дт 26 Кт 23;
б) Дт 901 Кт 26;
в) Дт 791 Кт 901.
488

3. Наказ Державний комітет будівництва, архітектури та житлової
політики України «Про затвердження Методичних рекомендацій з фо-
рмування собівартості проектно-вишукувальних робіт з урахуванням
вимог положень (стандартів) бухгалтерського обліку» від 29.03.2002 р.
№ 64.
4. Наказ Міністерство транспорту та зв’язку України «Про затвер-
дження Порядку формування тарифів на послуги міського електрично-
го транспорту (метрополітену)» від 05.03.2007 р. № 191.
ліку» від 24.05.1995 р. № 88.
від 30.11.1999 р. № 291.
[П(С)БО 16 «Витрати»].
ження (стандарту) бухгалтерського обліку 17 «Податок на прибуток»
від 28.12.2000 р. № 353.
ліку» від 29.12.2000 р. № 356.
11. Постанова Кабінету міністрів України «Про затвердження Наці-
онального стандарту № 2 «Оцінка нерухомого майна» від 28.10.2004 р.
№ 1442.
12. Центральна спілка споживчих товариств України «Методичні
рекомендації з аналізу і оцінки фінансового стану підприємств» від
28.07.2006 р.
489
Навчальне видання
КОЗАК Вадим Григорович

ТОКАРЕВА Тетяна Олександрівна
БОГАТИРЬОВ Ігор Ігорович
КОЦУПАТРА Олена Михайлівна
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК
ДЛЯ ЕКОНОМІСТІВ АПК
Підручник
У 3 частинах
Частина 2
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ОБОРОТНИХ І НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ
ТА ВИТРАТ ПІДПРИЄМСТВА
За загальною редакцією В. Г. Козака
Художники обкладинки Т. Зябліцева, О. Ларіна

Верстка О. Ковальчук
Підписано до друку 29.08.2013. Формат 6084/16. Папір офсет. № 1.

Гарнітура Тип Таймс. Друк офсетний. Ум.-друк. арк. 28,36.
Обл.-вид. арк. 32,28. Наклад 300 пр. Зам. № 13-4884
Державний вищий навчальний заклад

«Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1
Свідоцтво про внесення до Державного реєстру

суб’єктів видавничої справи (серія ДК, № 235 від 07.11.2000)
Тел./факс (044) 537-61-41; тел. (044) 537-61-44
E-mail: publish@kneu.kiev.ua
Для нотаток
Для нотаток

EDUC EL Pidruchnyk Bukhhalterskyy Oblik Dlya Ekonomistiv APK 2 13

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

EDUC EL Pidruchnyk Bukhhalterskyy Oblik Dlya Ekonomistiv APK 2 13

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

УДК 657.1(075.

Редакційна колегія факультету економіки агропромислового комплексу

Затверджено Міністерством освіти і науки,

Бухгалтерський облік для економістів АПК : підручник : у

РОЗДІЛ 1. ОБЛІК КОШТІВ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11

РОЗДІЛ 2. ОБЛІК ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАННОСТІ . . . . . 85

РОЗДІЛ 3. ОБЛІК ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ . . . . . . . . . . . . . . . . 140

РОЗДІЛ 4. ОБЛІК НЕОБОРОТНИХ МАТЕРІАЛЬНИХ

РОЗДІЛ 5. ОБЛІК НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ . . . . . . . . . . . 273

РОЗДІЛ 6. ОБЛІК БІОЛОГІЧНИХ АКТИВІВ. . . . . . . . . . . . . . . . 315

РОЗДІЛ 7. ОБЛІК ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ . . . . . . . . . . . . 378

РОЗДІЛ 8. ОБЛІК ВИТРАТ ВИРОБНИЦТВА ТА ВИПУСКУ

РОЗДІЛ 9. ОБЛІК ВИТРАТ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА . . 457

Найбільш актуальною проблемою інформаційного

Вивчивши матеріал цього розділу, Ви будете знати:

1.1. Кошти: економічна сутність та класифікація

Для здійснення господарської діяльності підприємство пови-

Рис. 1.1. Класифікація коштів

1.2. Документальне оформлення

Валюта України розуміється як власне валюта України, так і пла-

1.2.1. Документальне оформлення та облік коштів

1. Перераховані з поточного рахунку підприємства в

Акредитив є відкритим після того, як здійснено відповідні бу-

1. Перераховані з поточного рахунку підприємства у

Банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким

За дебетом цього субрахунку відображається надходження

Аналітичний облік грошових документів ведеться за їх видами.

1.2.2. Документальне оформлення та облік коштів

Підприємства можуть здійснювати розрахунки за своїми грошо-

При роботі з готівкою касири мають керуватися «Правилами

Прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видатко-

1.3. Документальне оформлення

У розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах тор-

1 група — вільно конвертовані валюти, які широко використову-

2 група — вільно конвертовані валюти, які широко не використо-

3 група — неконвертовані валюти (азербайджанські манати, єгипет-

Рис. 1.2. Класифікація іноземної валюти

У розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах тор-

РАХУНКИ В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ

Рахунки в іноземній — поточний рахунок

Рис. 1.3. Класифікація рахунків в іноземній валюті

Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності після сплати пе-

Платник має право відкликати платіжне доручення в інозем-

1. Перераховані з поточного рахунку підприємства у 314 312

Інші рахунки в банку в іноземній валюті можуть використову-

Банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким

1. Перераховані на рахунок у банку кошти, операції за

Для обліку наявності та руху грошових документів в інозем-

Аналітичний облік грошових документів ведеться за їх видами.

1.3.2. Документальне оформлення та облік коштів

Резиденти — юридичні особи мають право використовувати з

1. Оприбуткована до каси підприємства готівка, що

1.3.3. Документальне оформлення та облік операцій

Торгівля іноземною валютою на території України резидентами і

5. Перераховані з поточного рахунку підприємства в

6. Зараховані на поточний рахунок підприємства в

7. Списані на фінансові результати:

— витрати 791 92, 942

— доходи 711 791

Суб’єкт ринку зобов’язаний робити відмітку на оригіналах

1. Перераховані з поточного рахунку підприємства в

2. Зараховані на поточний рахунок підприємства в ба-

3. Відображена різниця між курсом Національного