Дарія Біда

Тетяна Гільберг
Ярина Колісник

ПІЗНАЄМО ПРИРОДУ
Навчальний посібник для 5 класу

Частина 1
Схвалено для використання в освітньому процесі

Учня/учениці 
(клас)


(навчальний заклад)


(ім’я та прізвище)

Київ
«Генеза»
2021
 Схвалено для використання в освітньому процесі в закладах загальної
середньої освіти, які беруть участь в інноваційному освітньому проєкті
всеукраїнського рівня за темою «Розроблення і впровадження
навчально-методичного забезпечення для закладів загальної середньої освіти
в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти»
у 2021/2022 навчальному році
(Протокол № 7 засідання експертної комісії з біології та екології
від 20.08.2021, протокол № 5 засідання експертної комісії з географії
від 19.08.2021, протокол № 9 засідання експертної комісії з хімії
від 26.08.2021, протокол № 11 засідання експертної комісії з фізики
та астрономії від 27.08.2021)

Відповідає модельній навчальній програмі

«Пізнаємо природу. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти
(автори: Біда Д. Д., Гільберг Т. Г., Колісник Я. І.)

Видавництво «ГЕНЕЗА» висловлює подяку:

•  редакції науково-популярного природничого журналу «КОЛОСОК»;
•  авторам: Біді Дарії, Білоус Світлані, Гельфгату Іллі, Коляді Олександру, Корчу Ігору,
Мяснікову Віктору, Нікішовій Катерині, Шевченко Галині за надані cтатті;
•  Валерію Старощуку за авторські відеоматерали;
•  Ігору Чернецькому, НЦМАНУ та лабораторії МАЛлаб за постановку та відеозйомку
практичних робіт;
•  Петровській Богдані за ілюстрації моделей фізичних явищ.

Дотримуйся правил безпеки

під час виконання практичних робіт
1.  З’ясуй порядок і правила безпечного проведення досліду.
2.  Звільни робоче місце від зайвих предметів і матеріалів.
3.  Перевір наявність і надійність приладів та інших предметів, потрібних для
виконання завдання.
4.  Розміщуй прилади, матеріали, обладнання на робочому місці так, щоб запобігти
їхньому падінню або перекиданню.
5.  Обережно працюй зі скляним приладдям, рідинами та сипкими матеріалами.
6.  Не спрямовуй пряме сонячне світло на дзеркало мікроскопа, не дивися крізь
збільшуване скло лупи на сонце – це може призвести до втрати зору.
7.  Починай виконувати завдання лише з дозволу вчителя.
8.  Виконуй роботу відповідно до інструкції або вказівок учителя.
9.  Не залишай робоче місце без дозволу вчителя.
10. Завершивши роботу, прибери робоче місце і ретельно вимий руки з милом.

©Б
 іда Д. Д.,
Гільберг Т. Г.,
Колісник Я. І., 2021
©В
 идавництво «Генеза»,
оригінал-макет, 2021
 Любі п’ятикласники!
Ви розпочинаєте вивчення нового предмету, який є ще однією сходин-
кою до пізнання природи і дослідження навколишнього світу. Посібник,
за яким ви будете навчатися, складається із чотирьох частин.
Перша частина посібника має два розділи. У першому розділі «Піз-
наємо світ науки» ви довідаєтеся про те, як наука змінює світ і наше
життя, про вчених, які досліджують природу і черпають з неї не лише
натхнення, а й цікаві ідеї для своїх винаходів і відкриттів. Ви поглибите
знання про те, як пізнавати та досліджувати природу, як шукати відпо-
віді на запитання, що у вас виникають.
У другому розділі «Пізнаємо будову речовин» ви відкриєте для себе
невидимий світ предметів, які вас оточують. Довідаєтеся, із чого скла-
даються навколишні тіла, чому вони такі різні на вигляд та за своїми
властивостями, навчитеся пояснювати явища, що відбуваються навколо
щодня. На вас чекають цікаві спостереження, неймовірні досліди, а та-
кож власні винаходи і маленькі відкриття.
До кожної практичної роботи є відео. Перегляньте його, перш ніж ви-
конувати роботу. Це допоможе вам уникнути багатьох помилок. Відеома-
теріали є також до явищ, які ви вивчатимете. Деякі відеоролики – інтер-
активні. Це теж захопливе дослідження, яке можна повторити декілька
разів, щоб краще збагнути суть явища.
Тестові завдання інтерактивні. Розв’язавши їх, ви зможете довіда-
тися, скільки балів набрали та яких помилок припустилися. Не поспі-
шайте одразу дивитися правильні відповіді. Кожне запитання, на яке не
знаєш відповіді, – це шлях дізнатися про щось, чого раніше не знав, це
ще один крок у пізнанні природи і себе.
Пізнання природи на уроці лише розпочинається. У посібнику є ба-
гато цікавих матеріалів для позаурочного читання. Знайдіть хвилинку
для особистісного росту. А щоб легше було користуватися посібником,
уважно розгляньте умовні позначення.
Успіхів вам, юні дослідники і шанувальники природи!
Автори

Умовні позначення
Запитання У вільну хвилину Робота в групі,
парах

Для допитливих Досліди, спостереження, Твої роздуми,

практична робота висновки,
емоції
Робота Перевіряємо себе
з інформацією

1
 Розділ 1. Пізнаємо світ науки
Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить,
той ніколи не перестає вчитися
Григорій Сковорода, український філософ

Урок 1. Як наука змінює світ ••Наука

••природничі науки
Пригадай, що ти знаєш про науки. ••науковці
Які бувають науки?

З давна людей спонукала до пізнання жадоба знань та інтерес

до вивчення природи. Досліджувати світ підштовхували практичні по-
треби людей, пов’я­зані з розвитком землеробства, будівельної техні-
ки, мореплавства, ремесел.
Із часом знання накопичувалися, систематизувалися, поглиблюва­
лися. Виникла наука – достовірні, впорядковані знання, завдяки яким
ми маємо багато корисних речей. Наука проникла в усі сфери нашого
життя. Усе нове, що винайшли люди, зроблено завдяки науці.

Як ти розумієш фразеологізм «храм науки»?

1.  Які асоціації у тебе викликає слово «наука»? Доповни схему.

ВИНАХОДИ ЗНАННЯ

НАУКА НАУКОВЦІ ДОСЛІДНИКИ

Наука – це сфера діяльності людини, спрямована на отримання

нових знань про навколишній світ. Завдання науковців – збирати
наукові факти про світ природи і людини, встановлювати між ними
взаємозв’язки. У світі працює близько 8 мільйонів науковців.
У Києві є дивовижний музей, у якому всі експонати
можна і треба брати до рук, усе пробувати і дослі-  Музей науки
джувати. Це музей науки. у Києві

2
 Науковці із захопленням пізнають
технічні
те, про що ніхто не знав раніше. Наукові
знання допомагають у розробленні нових
технологій, ліку­ванні захворювань, збе- гуманітарні галузі наук природничі
реженні клі­мату, вирішенні енергетич-
них та багатьох інших проблем. соціальні

2.  Наукові знання відзначаються Мал. 1. Класифікація наук

достовірністю, логічністю, практич­ністю, за галузями
вони є істинні та обґрунтовані. Запиши,
як ти розумієш ці поняття, або підбери
синоніми до основних характеристик
наукових знань.
Достовірність 
Логічність 
Практичність 
Істинність 
Обґрунтованість 
До природничих наук належать: фізика, хімія, біологія, астро-
номія та географія та інші (мал. 1). Природничі науки вивчають світ
живої та неживої природи. Вони пояснюють, як влаштований Всесвіт,
чому небо блакитне, із чого складається домашній пил, чому ми пла-
чемо і сміємося, чому літають літаки, як працює твій смартфон.
Кожна наука має свою мову, тобто використовує особливі терміни.
Дуже часто наукові терміни походять з грецької або латини. Напри-
клад, слово «телефон» походить з давньогрецької: теле – далеко і
фоно – голос, звук. Запозичені терміни збагачують нашу мову.
3.  Запитай учителя, як знайти інтерактивні тести. Розв’яжи тес­
тові завдання, і ти довідаєшся, звідки походять наукові терміни –
назви об’єктів живої та неживої природи. Обери тему, яка тобі
більше до вподоби.

 Абетка  Абетка
живої природи неживої природи

Ярослав Мудрий відповідально ставився до навчання, знав, що знання –

безцінні, та любив книги. Саме цей князь побудував Софію Київську, засну-
вав найбільшу на той час на теренах Русі бібліотеку задля освіти й науки,
задля майбутнього.

3
 4. У народі здавна розуміли важливість науки і цінність знань.
З’єднай прислів’я та приказки з їхніми поясненнями.
Народна мудрість Пояснення

Важливо докладати великих зусиль у н­авчанні

та пізнанні наукових істин. Така наполеглива
 ауку ні вода не затопить,
Н
праця дає свої рясні плоди у  вигляді цінних
ні вогонь не спалить
знань та наукових відкриттів. Кожен винахід –
це плід багаторічної праці вченого.

Наука – незнищенна, а її досягнення та від-

Наука в ліс не веде, а з
криття – вічні, вони стають основою для нових
лісу виводить
досліджень та із часом лише вдосконалюються.

Наука і знання роблять із людини освічену, ба-

гатогранну особистість, що володіє різноманіт-
Наука і труд поруч ідуть
ними знаннями про навколишній світ та вміє
ними користуватися.

5. Розглянь магічний квадрат «Учені-природодослідники» на  с.  5.

К­ористуючись під­казками, впиши відповідні цифри біля зображень
учених. Якщо ти зробиш це правильно, сума чисел у кожному рядку,
стовпці та по діагоналі буде дорівнювати 15.
1. У
 країнський науковець, нащадок запорізьких козаків. Перший президент Укра-
їнської академії наук.
2. Розклав біле світло у спектр і виокремив у ньому 7 основних кольорів.
3. Висловив гіпотезу, що всі тіла складаються з атомів.
4. У
 країнський фізик та винахідник, що відкрив Х-промені, які тепер називають
рентгенівськими.
5. Засновник дослідницького методу вивчення природи.
6. У
 країнський учений-винахідник, розробив проєкт космічних польотів на Місяць.
І тепер американці запускають свої ракети за траєкторією цього вченого.
7. П
 одарував світові нову науку – мікробіологію, а господиням на кухні – спосіб
знищення бактерій у харчових продуктах – пастеризацію.
8. П
 ерший розрахував радіус Землі, тому його заслужено називають «батьком
географії».
9. Довів експериментально, що повітря – це суміш газів.

4
 8
Юрій Кондратюк Володимир Вернадський Ератосфен

Луї Пастер Галілео Галілей Демокріт

Ісаак Ньютон Антуан Лавуазьє Іван Пулюй

6. Відвідайте кабінети фізики та астрономії, хімії, біології, гео­

графії. Розпитайте у вчителя або старшокласників, які цікаві
наукові факти встановила кожна наука. Занотуйте інформацію.



7. Довідайся, як утворюються назви
тварин і рослин.  Як утворюються
назви

Поміркуй, що для тебе важливо у майбутньому, і продовж думку­.

Я хочу більше довідатися про досягнення природничих наук. Найцікавіше для
мене дізнаватися про 

Мене цікавлять науки про людину і суспільство. Але природничі науки є важливі
для всіх, тому що 

5
 Якщо хочете придумати чудові ідеї, знайте: кращі
з них ви можете запозичити
Томас Едісон,
американський науковець і винахідник

Урок 2. Як зробити винахід ••Винахідник

••винахід
Пригадай, що таке винаходи. ••патент
Хто такі винахідники? Якими рисами вони
володіють?

1. Позмагайтеся, яка група за 5 хвилин напише найбільше

наукових фактів про рослини, тварин, Землю та інші небесні
тіла, організм людини.
Наприклад:
• Земля обертається навколо Сонця.
• Рослинам для росту потрібне світло, вода, ґрунт, тепло, повітря.
2.  Запиши 5 найважливіших, на твою думку, винаходів людства,
без яких ти не уявляєш свого життя. Обґрунтуй, чому.





3.  Розгадай ребус і довідайся, як називають документ, який засвід­
чує право на винахід.

4.   Прочитай усталені вирази і поміркуй, які винаходи зробила лю-

дина, скориставшись мудрістю природи: швидкий мов птах;
липучий мов реп’ях; потужний мов кит; міцний мов павутина;
організова­ний мов вулик.

6
 5.  Патенти природи. Зістав світлини винаходів із явищами у
природі, що надихнули науковців на відкриття. Заповни таблицю і
ти дізнаєшся англійський термін, що в перекладі означає «наука».
А яке ще одне значення цього слова англійською?
Патенти природи Винаходи
1. С
 вітіння очей N. Самоочисна фарба
і нічне бачення
у тварин

2. Ф
 орма дзьоба E2. Ф
 орма крил
у птаха рибалочки планера

3. Л
 апки-причіпки I. Рукавички-липучки
гекона

4. Г
 орбики на плавцях S. С
 вітловідбивне
у китів покриття
(в елементах одягу
та на дорозі)

5. Пелюстки лотоса E1. Л

 опаті вітрових
генераторів

6. В
 уха зайця, C1. В
 идовжена
що повертаються лобова частина
потяга

7. Крила лелеки C2. Локатор

1 2 3 4 5 6 7

7
 Усі технічні винаходи – від смартфонів та медичних сканерів до ав-
томобілів і космічних ракет розробляють науковці, й лише потім вони
потрапляють у виробництво. Це сучасний зв’язок, транспорт, медична
апаратура, побутова техніка. Упродовж історії наука проклала шляхи
дивовижним досягненням нашого суспільства: колесо, вітрило, кора-
бель, хліб, книга, зубна паста, млин, окуляри, телефон, комп’ютер
тощо.
6.  Корисні речі. Досліди, якими технічними винаходами ти ко­­
рис­­туєшся. Щоб приготувати чай, ти береш чайник, на­ливаєш
води з крана або кулера, запалюєш сірник і підносиш його до газового
пальника або встромляєш штепсель електроплитки в розетку. Потім
відчиняєш холодильник або кладеш їжу у мікрохвильову піч…
Продовж перелік корисних речей, якими ти користуєшся.

Вирушаєш на прогулянку: велосипед, 

Ідеш до школи: ранець, 
Виконуєш уроки: ручка, 
Мандруєш: літак, 
7.  Запитай учителя, як зайти на інтерактивні тести. Обери тему,
яка для тебе цікава, і розв’яжи тести.

 Патенти природи 1  Патенти природи 2

8.  Зістав винахід і проблему, яку він вирішує.

Винахід Проблема

Дамба Безпечний спуск з великої висоти

Світловідбивач (рефлек- Боротьба зі шкідниками без отрутохімікатів
тор, катафот, флікер)
Надійне і зручне використання застібок
Парашут
Безпека дорожнього руху
Застібка-липучка
Створення великих штучних водойм,
Клейка пастка що містять значні запаси води

8
 9.  Прочитай про юного українського винахідника, який створив
технологію виготовлення паперу з опалого листя. Поміркуй, яке
значення має цей винахід для збереження природи.
Валентин Фречка (мал. 2) зробив свій ви-
нахід, коли навчався у Сокирницькій шко-
лі, що на Закарпатті. Юний хімік розумів,
що для виготовлення паперу потрібна целю-
лоза. Одного дня, йдучи лісовою стежкою,
хлопець захоплено розглядав різнобарвне
опале листя, і у нього промайнув ланцю-
жок думок: деревина, целюлоза, папір… А
чи можна виготовити папір з опалого листя?
Адже листки – частина дерева і теж повинні Мал. 2. Валентин Фречка,
містити целюлозу. Як просто! І ніхто цього український винахідник
не збагнув раніше? Ніхто у світі!
Валентин збирав опале листя з різних дерев, сортував його, а тоді
виділяв з нього целюлозу. Після багаторазових спроб юнаку вдалося
виготовити папір, а з нього – екопакети. Із цим проєктом Валентин
неодноразово здобував перемоги на міжнародних конкурсах. Юнак за-
патентував свій винахід і мріє створити новітнє виробництво паперу
в  Україні.
10.  Напиши есе «Як наука змінює світ?».





11. Прочитай статті про винаходи.

 Як заробити мільйон  Історія

на власних помилках фломастера

 Винахід
 Як винайшли скотч для ледарів

Як ти гадаєш, чи кожен може стати винахідником? Що ти пора-

диш тим, хто мріє зробити відкриття і прославити свою країну?

9
 Істинне знання – це знання причин
Галілео Галілей,
італійський природодослідник

Урок 3. Як шукати відповіді на запитання?

••Спостереження
Що ти знаєш про свої органи чуття? ••гіпотеза
Як ти отримуєш нові знання про при- ••моделювання
роду? Як ти шукаєш відповіді на запи- ••експеримент
тання, які у тебе виникають? ••вимірювання
••методи пізнання

Н ауковці вивчають світ природи не лише для того, щоб з’ясувати

її закони. Вони задовольняють свою цікавість і радіють новим зна-
нням. Будь-яке наукове дослідження розпочинається з натхнення.
Дослідники запалюються ідеєю, яка допоможе краще зрозуміти, як
влаштований наш світ. Вони ставлять запитання і шукають відповіді
на них, щоб відрізнити факти від здогадок, правду від вигадки.
Ти навчаєшся і щодня пізнаєш щось нове. Роби це із задоволенням,
і твої дослідження та навчання будуть завжди в радість.
1.  У тебе, безперечно, виникають запитання. Скористайся піктогра­
мами-підказками і запиши, як можна знаходити відповіді.

  

  

Твоя пропозиція: 
Вивчаючи природу, ми ознайомимося з різними способами або ме-
тодами пізнання (від грец. методос – шлях, спосіб пізнання): спосте-
реження, експеримент (дослідження), вимірювання, опис, моделюван-
ня, порівняння. Основні методи пізнання природи – спостереження та
експеримент.
Спостереження – це спосіб вивчення предметів і явищ без втру-
чання до них. Визначальними для цього методу є наші органи чуття
(зір, слух, нюх, дотик, смак). На відміну від звичайного споглядання,
наукове спостереження має мету і чіткий план.
Спостереження – один з найдавніших методів пізнання. Тривалі
спостереження за Сонцем і Місяцем допомогли давнім людям створи-
ти календар, за зоряним небом – орієнтуватися за сторонами горизон-
ту, за рослинами і тваринами – передбачати погоду тощо.

10
 Спостерігач описує явище, занотовує його особливості, замальовує
або фотографує його. Перші мандрівники описували землі, які вони
відкрили, народи та їхні традиції, тваринний та рослинний світ, ре-
льєф місцевості. Такий метод вивчення природи називають описом.
Його використовують учасники експедицій, які вивчають щойно від-
криті організми на Землі.
Експерименти (досліди) проводять переважно у лабораторіях. Під
час експерименту можна впливати на об’єкти, наприклад, нагрівати,
стискати, занурювати у воду. Дослідницький (експериментальний) ме-
тод пізнання запропонував італійський учений Галілео Галілей.
Під час спостережень і експериментів зазвичай здійснюють вимірю­
вання.
Іноді вчені не можуть провести експеримент, щоб перевірити свою гіпотезу.
Наприклад, вони не можуть полетіти на Марс для пошуку доказів існування
там води. У 2004 році на Марс відправили двох роботів, Spirit та Opportunity.
Роботи взяли зразки марсіанського ґрунту з різних місць на планеті та
з різної глибини й доставили їх на Землю.
Якщо безпосередньо вивчати об’єкти (явища) неможливо, застосо-
вують метод моделювання.
Моделювання  – це метод дослідження об’єктів пізнання (явищ),
що ґрунтується на заміні оригіналу іншою, схожою до нього модел-
лю. На сучасному етапі розвитку пізнання важливе значення має
комп’ютерне моделювання. Учені створюють моделі кулястої блискав-
ки, внутрішньої будови Землі та планет, Всесвіту.
2.  Обери одну із запропонованих моделей (мал. 3). Порівняй її
з реаль­ним об’єктом (явищем). Які у них спільні ознаки? Чим
вони відрізняються?

1 2 3 4

5 6 7 8
Мал. 3. Види моделей: 1 – модель колообігу води у природі; 2 – модель вулкана;
3 – глобус – модель Землі; 4 – карта України; 5 – модель ока людини; 6 – модель
квітки; 7 – модель Землі і Місяця; 8 – 3D модель людини

11
 Як шукати відповіді на запитання
1.  Вибери для дослідження природне явище Спостерігай
чи об’єкт. Вивчай його, описуй, спостерігай.
Став запитання
2.  Запитуй: чому все відбувається саме так?
3.  Висловлюй гіпотезу (здогад), яка пояс- Сформулюй гіпотезу
нює це явище чи об’єкт.
Перевір гіпотезу
4.  Заплануй і виконуй досліди, щоб переві-
рити, чи правильна твоя гіпотеза. Зроби висновок
5.  Зроби висновок про те, чи підтвердилася
гіпотеза. Якщо ні, – висловлюй іншу і починай Гіпотеза Гіпотеза не
спочатку. підтвердилась підтвердилась

3.  Підбери 2–3 синоніми до слова «гіпотеза». 


4.  Чому реп’ях чіпляється до одягу людей і шерсті тварин? Запиши
свою гіпотезу.






5.  Щоб перевірити гіпотезу, прочитай історію винаходу

застібки-липучки.
ЧУДО-ЛИПУЧКА
Чи знаєте ви, що швейцарський інженер Жорж де Ме-
страль винайшов липучку випадково? І допоміг йому у цьо-
му… собака! Науковець помітив з десяток реп’яхів на шер-
сті домашнього улюбленця. Чіпляючись до хутра тварин,
реп’яхи мандрують на досить великі відстані. Тварина роз-
носить насіння, а реп’ях відпадає лише тоді, коли оболонка
плоду руйнується від тертя об навколишні предмети.
Рятуючи собаку від реп’яхів, Жорж зацікавився – чому
вони такі липучі? Він розглянув стиглі плоди реп’яха під
мікроскопом і помітив, що колючки реп’яхів на кінчиках
загнуті, наче малесенькі гачки. Саме вони і чіплялися до
шерсті собаки. І тут інженера осяяла думка – зробити ли-
пучку за принципом реп’яха і використати її як застібку. Через кіль-
ка років експериментів інженер зрозумів, що найкращим матеріалом
для цього буде нейлон.

12
 6.  Запиши послідовність дій, які привели Жоржа де Местраля до
відкриття.
Спостереження 
Запитання 
Гіпотеза 
Перевірка гіпотези 
Висновок 
7. Перевір свою гіпотезу експериментально.
Тобі знадобиться: лупа, плід реп’яха, 2–3 см стрічки застіб­ки-липучки.
1. Досліди, на яку відстань до предмета треба піднести лупу, щоб отримати чітке
зображення.
2. Розглянь під лупою реп’ях і обидві частини застібки-липучки. Замалюй, який ви-
гляд мають гачки і ворсинки у липучки. А що у реп’яха?

Реп’ях Одна половина застібки Інша половина застібки

Зроби висновок 

8.  Застібка-липучка на взутті (одязі) перестала липнути. Як ти
гадаєш, чому? Як можна її полагодити?
9.  Досліди застібку і реп’ях: до якого матеріалу вони краще
липнуть (шовк, шерсть, поліетилен, шкіра, хутро)? Що краще
липне – реп’ях чи застібка?
Липучка корисна не лише на Землі. На Міжнародній космічній станції нею
обклеєні всі стіни! У невагомості липкі стіни утримують дрібні предмети.
Адже їх не можна покласти на стіл чи поличку. Усередині космічної станції
все у вільному польоті. Тож на липучих стінах космонавти утримують власні
речі.

Прочитай про те, які ще є способи «клеїтися» у природі.

Які є способи
«клеїтися» у природі 

13
 10. Прочитай запитання і вибери гіпотезу, яка, на твою
думку, правильна. Перевір свою гіпотезу одним зі способів,
запропонованих на початку уроку (завдання 1).
Запитання. Із наближенням ночі дрібні комахи, які вдень зазвичай
перебувають на поверхні землі, заповзають на вершечки травинок.
Навіщо вони це роблять?
Гіпотеза 1. Харчування. Ці комахи живляться травинками, вершеч-
ки яких соковиті, ніжні, корисні та містять більше поживних речовин.
Гіпотеза 2. Теплообмін. Усі комахи тягнуться до світла вслід за
сонцем, що заходить, а вершечки травинок освітлені краще.
Гіпотеза 3. Виживання. Захист від ворогів: уночі полюють наземні
хижаки, тому денні комахи ховаються від них якомога вище.
Гіпотеза 4. Спілкування. Коники ввечері і вночі стрекочуть. Що
вище, то звук чути краще, і вони повідомляють, що територію зайнято.
На які запитання ти хотів/-ла би отримати відповідь? Запиши їх.
1. 
2. 
3. 
Якими методами плануєш одержати відповідь? Який із цих мето-
дів, на твою думку, найдостовірніший і чому?

14
 Виміряйте те, що можна виміряти, і зробіть
вимірюваним те, що неможливо виміряти
Галілео Галілей, італійський природодослідник

Урок 4. Що таке фізичні величини та як їх вимірювати

Якими вимірювальними приладами ••Фізична величина
ви користувалися на уроках? Згадайте,
які вимірювальні прилади є у вас вдома. ••одиниці фізичної величини
Які величини ви вмієте вимірювати? ••ціна поділки шкали

З давна у людей була потреба вимірювати відстані і час, розміри і

масу предметів. Для вимірювання відстаней зручно було користувати­
ся власним тілом. Одиницею вимірювання була довжина кроку. У Ста-
родавньому Вавилоні та Єгипті довжину вимірювали
ступнею дорослої людини (з англійської фут): ставили
по черзі одну ногу перед іншою. Руки, кисті і пальці­
(лікоть, п’ядь, дюйм) використовували для вимірю­ 1 фут
вання тканин (мал. 4). На Русі користувались мірою

1 лікоть
довжини перестріл – відстанню, що її пролетить стрі-
ла, випущена з лука. За одиницю маси найчастіше 1 п’ядь
приймали масу зерна. У Київській Русі мірою маси
була гривна, яка становить приблизно 409,5 г. 1 дюйм
Але розміри тіла у всіх людей різні, та й стріла ле-
тить на різні відстані. Тому виникла потреба встановити
стандартні одиниці вимірювання. За одиницю вимірю-
вання довжини обрали метр, маси – кілограм, часу – Мал. 4.
секунду. Стародавні міри
Ти вже вмієш вимірювати лінійні розміри пред- довжини
метів (довжину, шири­ну, висоту), температуру, ви-
значати тривалість подій за годинником. Довжина, площа, місткість,
температура, час – приклади фізичних величин (або просто величин).
Виміряти величину означає порівняти її з однорідною величиною,
прийнятою за одиницю вимірювання. Якщо ти визначаєш довжину
столу вимірювальною стрічкою у сантиметрах, ти порівнюєш розміри
столу із сантиметром.
Щоб виміряти фізичну величину, потрібно вміти користуватися
вимірювальними приладами (мал. 5). Вимірювальні прилади мають
шкалу з певною ціною поділки. Дослідники використовують також
збільшувальні та метеорологічні прилади (мал. 6).
Сучасні мікроскопи збільшують у 500 тисяч разів. За такого збільшення
вушко голки мало би розмір стадіону.

15
 2

5
3

1
4

6 7

8 9

Мал. 5. Вимірювальні прилади: 1 – різні види термометрів; 2 – годинники;

3 – секундомір; 4 – мензурка; 5 – мірний циліндр; 6 – сантиметрова стрічка;
7 – рулетка; 8 – лінійка; 9 – різні види ваг

1 3
4 6

5
2

Мал. 6. Збільшувальні прилади: 1 – лупа; 2 – бінокль; 3 – телескоп;

4 – мікроскоп; метеорологічні прилади: 5 – флюгер; 6 – барометр

Розглянь свою лінійку (мал. 7). Рисочки і цифри – це шкала ліній-

ки. Відстань між двома найближчими рисочками називають ціною по-
ділки шкали. Найбільшу відстань, яку можна виміряти за допомогою
лінійки, має назву межа вимірювання. У лінійки, якою ти користу-
єшся на уроках, ціна поділки становить 1 мм. Тому лінійкою можна
виміряти довжину з точністю до 1 мм.
1 мм 1 см
Вимірювання – це один зі способів пізнання світу.
З вимірюваннями тісно пов’язаний розвиток науки і
техніки.
Метрологія – наука про вимірювання.
Мал. 7

16
 1.  Вимірювання довжини і ширини парти.
• Виміряй лінійкою відстань між вказівним і великим пальцями пра-
вої руки:
L = _________
• Виміряй розміри парти рукою, а потім – лінійкою. Запиши і порів-
няй результати вимірювання:
Пальцями: а = _______ см, в = __________ см.
Лінійкою: а = _______ см, в = __________ см.

2. Позмагайтеся, яка група за 5 хвилин пригадає найбільше

приладів, що мають шкалу.

3.  Заповни таблицю 1.

Таблиця 1
Фізична Одиниці
№ Позначення Прилади
величина вимірювання
1. L Лінійка
2. m кг, г, мг
3. Час T, t
4. V Мензурка л
5. t° °С

4.  Згадай, які явища природи, що повторюються, людина вико­

ристовує для вимірювання часу.
• Одиниця часу, пов’язана з обертанням Землі навколо осі:
___________________
• Одиниця часу, пов’язана з обертанням Землі навколо Сонця:
___________________

5.  Чи можна визначити годину і час без годинника?

6.  Визнач ціну поділки та межу вимірювання спідометра, термо­

метра та вимірювальної стрічки (мал. 8). Подивись відео і пригадай,
як визначати ціну поділки.
Як визначати ціну поділки
вимірювальних приладів 

17
         
Мал. 8

7.  Для практичної роботи приготували мензурки і мірні ци­

ліндри (мал.  9), що мають такі ціни поділок: 1  мл/под; 2  мл/под;
5  мл/под; 10  мл/под; 50  мл/под.
За малюнками визнач: 1) ціну поділки мензурок і мірних цилін-
дрів; 2) об’єм рідини в мензурках і циліндрах. У якого приладу най-
більша межа вимірювання? А яким приладом можна виміряти об’єм
найточніше?

1 2 3 4 5
Мал. 9

Результати вимірювань запиши у таблицю 2.

Таблиця 2
Мірний Мірний Мірний
Мензурка 3 Мензурка 4
циліндр 1 циліндр 2 циліндр 5
Ціна
поділки, мл
Об’єм
рідини, мл

18
 8.  Окомір. Відмір «на око» з пляшки у пластмасову посудину
(обрізану пляшку): 30 мл води; 50 мл води; 150 мл води. Перевір
об’єм за допомогою мензурки або медичного шприца.
9.  Про які фізичні величини: 1) об’єм, 2) температуру, 3) площу,
4) довжину, 5) час йдеться у реченнях?
Територія України становить 603 500 кв. км.
Середній радіус Землі дорівнює 6370 км.
Ртуть замерзає за температури –39 °С.
В організмі дорослої людини міститься 5,5 л крові.
Світловий сигнал від Місяця долітає до нас за 1,3 секунди.
10. Прочитай сенкани про вимірювальні прилади (секундомір
та лінійку) і збільшувальний прилад (лупу).
Секундомір
Механічний, електронний.
Засікає, відраховує, фіксує.
Точно визначає певний проміжок часу.
Мить.
Лупа
Ручна, штативна.
Збільшує, деталізує, досліджує.
Бачимо дрібні предмети краще.
Лінза.
Лінійка
Пряма, довга.
Вимірює, визначає, показує.
Найпростіший прилад для вимірювання довжини.
Шкала.

Придумай сенкани про телескоп, мікроскоп і барометр.





Уяви, що раптом зникли всі вимірювальні прилади. Опиши ситу-
ації, які могли б з тобою трапитися.

19
 Ключем до будь-якої науки є знак запитання
Оноре де Бальзак,
французький романіст і драматург

Урок 5. Практична робота № 1.

Змішування води та вимірювання температури
 бережно працюйте зі скляним приладдям.
О
Акуратно змішуйте воду.

Пригадай, як визначати ціну

поділки вимірювальних приладів 

Прилади і матеріали: вимірювальні циліндри, посудина, кімнат-

ний та водяний термометри, секундомір.
Хід роботи
1.  Виміряй температуру повітря у класному приміщенні:

tпов = ____________

2.  Виміряй температуру холодної і гарячої води (таблиця 1).

Таблиця 1
Холодна вода Гаряча вода

Температура води, °С

Температура суміші, °С

3.  Як ти гадаєш, якою буде температура води, якщо змішати

холодну і гарячу воду? Запиши свою гіпотезу:


4.  Перевір своє припущення. Змішай холодну і гарячу воду в по­
судині, виміряй температуру суміші.

tсум = ______________ °C

20
 5.  Спостерігай за зміною температури води в посудині. Кожні
2  хвилини вимірюй температуру і записуй результати в таблицю 2.
Зроби три виміри. Якщо встигнеш, продовж вимірювання.
Таблиця 2
Початкова Температура Температура Температура
температура суміші через суміші через суміші через
суміші 2 хв 4 хв 6 хв

6.  Як ти гадаєш, яка температура врешті встановиться в посудині?

Опиши свої спостереження та зроби висновки.




7.  Оціни свої вміння вимірювати. Постав +, якщо ти згодний/-на
з висловлюванням:

Я це роблю досконало, бо часто вимірюю температуру, об’єм і час.

Я рідко здійснюю вимірювання, ці вміння треба вдосконалювати.
 б’єм я вимірюю вперше, але маю досвід вимірювання часу і тем-
О
ператури.
Мені сподобалося вимірювати, практична робота – це цікаво.
8.  Удома підготуй демонстрацію та пояснення власного досліду
(спостереження).
9.  Обери об’єкти, які тебе цікавлять, і переглянь досліди.

 Досліди  Досліди  Досліди

з водою з яйцем з рослинами

 Досліди  Досліди
з пляшкою 1 з пляшкою 2

21
Урок 6. Узагальнення до розділу «Пізнаємо світ науки»
Позмагаємося у групах!
1. Пригадайте наукові методи пізнання природи

Методи
пізнання природи

2.  Ми пізнаємо природу. Презентація та пояснення домашніх

дослідів.
3.  Розв’яжи кросворд «Наука змінює світ»
1
Г Н
2
П А
3
Ж Г У
4
С К
5
А

6
З
7
А М
8
П І
9
Ч Н
10
К Ю
10
Н П Є

12
С
13
В
14
О І
15
І Т

1.  Цим приладом ти користуєшся щодня. Спочатку він був сонячним, а нині буває
навіть атомним. Що це?
2.  Леонардо да Вінчі описував цей пристрій так: «Якщо із лляної тканини зшити
досить велику піраміду, то ви зможете безпечно для свого тіла стрибати з будь-якої
висоти». Через кілька століть цей винахід назвали…

22
 3.  До її складу може входити смола, парафін, віск, каучук та інші речовини. Вона
дуже популярна і серед дітей, і серед дорослих. Але її тривале використання ви-
снажує слинні залози, внаслідок чого погіршується травлення.
4.  Щоб отримати цей матеріал, винайдений шість тисяч років тому, у глиняному
горщику треба нагріти до температури 1000 ºС суміш з подрібнених соди, піску та
крейди. Який матеріал можна отримати у такий спосіб?
5.  Не зважаючи на маленькі розміри, кожен з них за будовою схожий на нашу
Сонячну систему. Йдеться про… .
6.  Який спосіб зберігання продуктів, здавна відомий народам Півночі, не змінює
смакових і поживних властивостей риби, м’яса, овочів?
7.  Цей винахід змінив вигляд планети, охопивши її мільйонами кілометрів доріг,
вплинув на екологію та навіть змінив психологію людини. Він став наочним утіленням
технічного прогресу з усіма його перевагами і недоліками. Це…
8.  Доповни логічний ряд винаходом людства, який, на думку відомого французь-
кого бібліографа А. Сіма, може дати назву всій нашій епосі: кам’яні брили, бамбукові
дощечки, глиняні таблички, папірус, пергамент…
9.  Прообразом цього винаходу людства була звичайна колода. Саме з неї Робін-
зон Крузо намагався спорудити…
10.  Леонардо да Вінчі писав: «Там, де не живе полум’я, не живе жодна тварина,
яка дихає». Саме тому дослідники наукового спадку вченого вважають, що він був
близький до відкриття…
11.  Спортсмена-переможця нагороджують олімпійським золотом, кінозірку –
«Оскаром», а вченого – …
12.  У побуті їх часто використовують на кухні. А ще вони бувають штормові, тер-
мічні, сигнальні, камінні, газові, декоративні та інші. Який винахід людства має таке
різноманіття?
13.  Мауглі захистив старого вовка Акелу, налякавши злого тигра Шер-Хана Чер-
воною Квіткою. А як ми називаємо цей прадавній винахід людства?
14.  Назва цього винаходу XVIII ст. у перекладі з тюркської мови означає «чорний
камінь». Ви неодноразово тримали його в руках і бачили на ньому написи: B, HB, F,
H, 2H. Що це?
15.  В історії людства налічують чотири інформаційні революції. Перша пов’язана
з винаходом писемності, друга – книгодрукуванням, третя – телефону, телеграфу,
телебачення, а четверта виникла, бо винайшли…

4.  Що можна виміряти та дослідити за допомогою сучасних

мобільних телефонів, маючи доступ до мережі інтернет? Функції
яких приладів виконує мобільний телефон?
Завдяки досягненням яких наук створили та постійно вдосконалюють
мобільний телефон?

5. Знайди факти та гіпотези у науково-популярному тексті.

Найнижчу температуру на Землі було зареєстровано в Антаркти-
ді 21 липня 1983 р. Вона становила –89,2 °С. Це так холодно, що
хочеться плакати. Але краще цього не робити – сльоза замерзне,
не встигнувши впасти. Що й казати, лютий холод. Атмосфера Землі

23
замерзла б, перетворившись на лід. Про моря та океани і говорити не
варто. Добре, що охолонути до такої температури наша планета не
може завдяки близькості Сонця і його теплу.
Таблиця 1
Факти Гіпотези

6.  Заповни таблицю 2, вибравши з переліку відповідні одиниці

вимірювання (сучасні і давні): метр, бочка, доба, кілограм, сантиметр,
тонна, міліметр, грам, лікоть, літр, п’ядь, гран, кварта, дюйм,
центнер, мілілітр, крок, гривна, відро, рік, година, хвилина, секунда,
жменя, карат, фут, сажень.
Скористайся підказками.
Са́жень Відро – 1 дюйм =
(з давньо­ приблизно 2,54 см
рус­ької) – 12 л
«сягати»
В Україні
квартою
П’ядь Фут
називали
металевий
кухоль

Таблиця 2
Одиниці вимірювання фізичних величин
Місткість
Довжина Маса Час
(об’єм)

24
 7.  Скільки секунд у році?
8.  Знайдіть, як поняття «час» визначають у словнику. Чи зрозу­
міли ви, що таке час? А яке б ви дали визначення часу?
9.  Розв’яжи кросворд «Метрологія».
1.  Стародавня міра довжини – ширина великого пальця.
2.  Сучасна міра довжини – 1000 мм.
3.  Стародавня міра довжини – довжина стопи.
4.  Прилад для визначення маси тіл.
5. Я для людини друг чудовий,
Мене завжди бери в похід.
Я вказую безпомилково,
Де північ, південь, захід, схід.
6.  Одиниця вимірювання часу – 60 секунд.
7.  Прилад для вимірювання температури.
8. Ніг не маю, а ходжу.
Рота не маю, а скажу,
Коли обідати, коли спати,
Коли роботу починати.
9.  Стародавня міра довжини – відстань від ліктя до кінця середнього пальця.
10.  Два брати між собою не схожі: один в темному небі гуляє, другий у календарі
вік людський відчисляє.
1
М
2
Е
3
Т
4
Р
5
О
6
Л
7
О
8
Г
9
І
10
Я

25
 Розділ 2. Пізнаємо будову речовин
Немає нічого більш винахідливого, ніж природа
Марк Цицерон,
давньоримський оратор та філософ

Урок 7. Що нас оточує ••Тіло

••речовина
Пригадай ознаки живої та неживої ••характеристики тіла
природи. Наведи приклади природних ••властивості речовини
та рукотворних тіл.

Ф ізичним тілом (або просто тілом) називають будь-який пред-

мет дослідження: віконну шибку, цвях, мураху, метеорит, краплину
води, Землю і Сонце та навіть повітря у кімнаті. Фізичні тіла мають
різні характеристики.
Характеристики тіл – це ознаки, за якими вони відрізняються
між собою (форма, розміри, маса). Важливою величиною, що характе-
ризує тіло, є його об’єм.
Об’єм – це частина простору, яку займає тіло.
Усі тіла складаються з речовин. Вода, залізо, крейда, олія, ки-
сень – речовини.
Властивості речовин – це ознаки, за якими вони схожі або відріз-
няються між собою. Речовина може мати смак або запах, а може бути
без смаку і без запаху; мати блиск, колір або бути безбарвною і про-
зорою, може розчинятися у воді, бути твердою, рідкою або газуватою.
1.  Запиши у таблицю 1 характеристики тіл та властивості
речовин.
Таблиця 1
Характеристики тіл Властивості речовин

2.  Опиши та порівняй пари тіл, зображених на малюнку 10.

26
 Будинок і гніздо ремеза Кристалик кухонної солі і сніжинка

Бабка і гвинтокрил
Мал. 10
3.  Назви тіла, зображені на малюнку 11. Що між ними спільного?

1 2 3

4 5 6

Мал. 11
4.  Моделюємо форму тіл. Які геометричні фігури найкраще моде­
люють відповідні природні тіла?
27
 Природні тіла Геометричні фігури

28
 5.  Розглянь тіла на малюнку 12. Яка їхня спільна ознака?

 1 2  3  4  5
Мал. 12
Знайди навколо себе 5 симетричних тіл і запиши їхні назви:
1. 
2. 
3. 
4. 
5. 
Чи подобається тобі симетрія у природі? Чому?
6.  Визнач за шкалою розміри яєць птахів і запиши результати
в таблицю. Чим схожі і чим відрізняються яйця птахів? Запро­
понуй спосіб виміряти об’єм яйця.
Гусяче
Гусяче

Качине Качине
Куряче
Цесарки Куряче
Перепелине Цесарки
Перепелине

170 г 90 г 65 г 40 г 12 г   

7.  Маса страусиного яйця, зображеного на

малюнку 13, 1500  г. Скористайся даними
з таблиці у попередньому завданні й оціни
його розміри.



Мал. 13. Страусине
 та перепелине яйце

29
 8.  Виміряй Місяць. За фотографією (мал. 14) визнач, у скільки
разів Земля більша, ніж Місяць. Обчисли ра­діус Місяця, якщо
середній радіус Землі становить 3400 км. Які ще відмінності є
між цими небесними тілами?

Мал. 14. Місяць на фоні освітленої поверхні Землі.

Унікальне фото надіслане з борту супутника Deep Space


9.  Наведи приклади тіл з однакових матеріалів, але різної форми;
однакової форми, але з різних матеріалів.
10.  З яких речовин і матеріалів: 1) порцеляни, 2) скла, 3) гуми,
4)  заліза, 5) дерева, 6) пластику – виготовлені фізичні тіла: віконні
шибки, паркет, калоші, цвяхи, столові чашки, замки до дверей, вікон-
ні рами, камери для шин велосипеда, пляшка для води?
11.  Зістав маркування і назви небезпечних речовин. Впиши у
кружечки відповідну цифру.

1.  Токсична речовина (отрута): пари ртуті, хлор, нікотин.

2.  Вибухонебезпечна речовина: природний газ, бензин.
3.  Легкозаймиста, вогненебезпечна, самозаймиста речовина, пальне, спирт.
4.  Їдка речовина: засіб для прочищення труб, засоби для чищення унітазу.

30
 12. По черзі задумуйте фізичне тіло. Щоб відгадати, опишіть його
характеристики та властивості речовини, з якої воно складається,
не називаючи це тіло.

13.  Прочитай опис пташиного яйця. Що ти довідався/-лась про

його характеристики та властивості речовин, які входять до
складу яйця?
Пташине яйце має овальну форму. Воно складається з жовтка, біл-
ка та шкаралупи (мал. 15). Під шкаралупою є оболонка, яка вкриває
білок. У жовтку є корисні речовини для живлення зародка.
Жовток теж має оболонку. Товстий шар білка захищає жовток від
пошкоджень, поштовхів і є основним джерелом води. У тупій частині
яйця є повітряна камера із запасами кисню для пташеняти. Білкові
канатики утримують жовток посередині яйця.
Шкаралупа може мати різний колір. У птахів, які відкладають
яйця у відкритих гніздах або на ґрунті, забарвлення яєць часто збіга-
ється із тлом навколишнього середовища. Так вони майже непомітні
для хижаків.
У різних птахів яйця різного розміру.
Знайди в тексті складові яйця та впиши їх у порожні комірки.

1.

2. Підшкаралупна 2
7
1
3.
6
3
4. 5 4

5.
Мал. 15. Будова
пташиного яйця
6. Повітряна

7. Жовткова

Відчуй себе філософом. Як ти розумієш слова Цицерона, які є

епіграфом до цього уроку?

31
 Не існує нічого, крім атомів
Демокріт,
давньогрецький філософ

Урок 8. Із чого все складається ••Атом

Пригадай властивості води, повітря
і льоду. Які ти знаєш речовини
у твердому, рідкому та газуватому
стані?
••молекула
••плавлення – тверднення
••пароутворення – конденсація
••сублімація – десублімація

1.  Доки можна дробити речовину? Перевір на досліді, на скільки

частин ти зможеш розрізати стандартний аркуш паперу. Обговори
результат у групі.
Мені вдалося розрізати аркуш _____ разів.

2. Придумай спосіб, як можна визначити товщину аркуша будь-

якої книжки.
Цеглинки речовини. Науковці довели, що всі предмети, всі орга-
нізми (і ми з вами), наша Земля і всі об’єкти у космосі складаються з
окремих частинок речовини. Тіла здаються нам суцільними лише тому,
що ми не бачимо цих частинок, вони дуже малесенькі. Стіна, яка скла-
дається з окремих цеглин, здаля теж здається нам суцільною (мал. 16).

   
Мал. 16. Усі тіла складаються з окремих частинок,
наче стіна із цеглинок

Частинки однієї й тієї ж речовини однакові. Частинки кисню, вуг-

лекислого газу, води, кухонної солі відрізняються між собою за будо-
вою та розмірами.
Найдрібніша частинка речовини має назву молекула (з лат. – ма-
ленька маса). Молекули складаються з атомів (з  грец.  – неподіль-
ний). Молекули і атоми неможливо побачити навіть у найсильніший
мікроскоп.

32
 Давньогрецький учений Демокріт, який уперше висловив гіпотезу
про існування атомів, уявляв атоми у вигляді твердих неподільних
кульок, різних за розміром та формою.
3. Розглянь діаграму на малюнку 17 і вибери три основні гази,
що входять до складу повітря. Запиши їх у порядку спадання вмісту
у повітрі. Додай до переліку водяну пару – її вміст мізерний, але
роль надважлива: вона бере участь у колообігу води у природі.
вуглекислий газ
та інші гази
кисень
азот





Мал. 17. Склад повітря

4.  Створюємо моделі молекул.

1 2 3 4 5 6

Мал. 18. Моделі молекул.

Двоатомні: 1 – кисню; 2 – азоту; 3 – водню;
триатомні: 4 – озону; 5 – вуглекислого газу, 6 – води
Тобі знадобиться: пластилін різних кольорів, зубочистки, дощечка.
Що треба робити:
1. Скористайся малюнком 18 і порахуй, скільки різних елементів з пластиліну
тобі знадобиться, щоб виготовити чотири молекули: 1) кисню, 2) азоту, 3) вуг-
лекислого газу та 4) води.
2. Зверни увагу, що елементи, з яких складаються молекули, мають різний роз-
мір. Для кожного елемента обери свій колір.
3. Зліпи з пластиліну окремі елементи моделей вибраних молекул у вигляді
кульок.
4. З’єднай відповідні елементи між собою зубочистками.
Зроби висновок 


33
 Чим відрізняються тверді тіла, рідини і гази. Усі речовини можуть
перебувати у трьох станах: твердому, рідкому та газуватому.

      
а б в
Мал. 19. Модель розташування частинок:
а – у твердих тілах; б – у рідинах; в – у газах

У твердих тілах частинки речовини розташовані впорядковано і

дуже щільно. Вони сильно притягуються між собою і можуть лише
легенько коливатися, не змінюючи свого положення (мал. 19, а).
У рідинах частинки речовини теж розташовані близько одна до од-
ної. Але сили притягання між ними слабші, і вони можуть вільніше
рухатися, час від часу змінюючи своє положення (мал. 19, б).
У газах частинки речовини рухаються вільно, відстані між ними
великі, вони час від часу зіштовхуються між собою і стінками посуду
(мал. 19, в).
5. Намалюй розташування частинок речовини в тілах, зображених
на малюнках 20–22. Скористайся малюнком 19.

Мал. 20. Повітря в кульці – Мал. 21. Вода у склянці – Мал. 22. Шматок міді –
газувате тіло рідке тіло тверде тіло

34
 Стан речовини може змінюватися. За
нагрівання частинки твердого тіла отри- Залежність швидкості руху
мують більшу енергію. Вони швидше частинок від температури 
рухаються, проміжки між ними збіль-
шуються, і за певної температури тверде тіло перетворюється на ріди-
ну. Цей процес називають плавленням. Зворотний процес називають
твердненням.
Процес перетворення речовини з рідкого стану у газуватий має на-
зву пароутворення, а зворотний – конденсація.
Сублімація – перехід речовини з твердого стану відразу в газува-
тий. Приклад сублімації – висихання білизни на морозі. Зворотний
процес – десублімація. Приклад десублімації – утворення паморозі
(водяна пара відразу перетворюється на кристалики).
6.  Підпиши над стрілками назви процесів:

ТВЕРДЕ
РІДИНА ГАЗ
ТІЛО

7.  Досліджуємо речовини у різних станах за допомогою органів

чуття.
Тобі знадобиться: металевий предмет, шматок мила, кухонна сіль, склянка з
водою, склянка з олією, надувна кулька з гелієм (якщо є).
Що треба робити:
Опиши властивості перелічених речовин, звертаючи увагу на їх стан, колір та
запах.
Результати запиши у таблицю 1.
Таблиця 1
Речовини
Агрегатний стан Колір Запах
та матеріали
Метал
Мило
Кухонна сіль
Вода
Олія
Гелій у надувній
кульці (мислений
експеримент)

35
 Зроби висновок 


8.  Прочитай наукову казку «Лего, яке придумала природа».
Як ти вважаєш, чи вдало авторка назвала статтю? Відповідь
обґрунтуй.
ЛЕГО, ЯКЕ ПРИДУМАЛА ПРИРОДА
Зранку Зернята зібралися у Розумника. Друзі пили чай з тістечка-
ми й очікували від Розумника якоїсь новини. У нього був загадковий
вигляд.
– Відгадайте слово іноземного походження, яке у перекладі озна-
чає «захоплива гра» – попросив Розумник.
– Футбол! – випередив усіх Пустунчик.
Розумник похитав головою.
– Баскетбол! Волейбол! Водне поло! – навперебій пропонували друзі­.
– Це справді цікаві й рухливі ігри. Але гра у цій коробці – теж за-
хоплива. Тут маленькі різнокольорові пластмасові цеглинки, з яких
можна зібрати все, що вам підкаже фантазія!
– Лего! – в один голос вигукнули Пустунчик і Лапуня.
Розпакувавши коробку, Зернята були у захваті.
– Та тут аж 1000 мініфігурок і деталей! Ми зможемо зібрати бу-
динок, міст, автомобіль! Та що там! Ціле місто! – захоплено вигукнув
Пустунчик.
– А потім розберемо все на окремі цеглинки і будуватимемо щось
інше! І хто це придумав? – вражався Пустунчик.
– Данці. Лего придумали вони, – пояснила Лапуня.
– Що я вам скажу, друзі… – Розумник відклав конструктор. –
Данці­були не першими. Вони підгледіли ідею лего у природи.
– Це як? Природа сама придумала лего? Ти ще скажи, що вона
бавиться цеглинками і будує з них усе, що нас оточує! – хіхікнув Пус-
тунчик.
– Пустунчику, саме так і є! Усе навколо нас природа збудувала з
малесеньких цеглинок – атомів і молекул. Але вони не пластмасові і
не різнокольорові.
– Щось я не бачу навколо ніяких атомів і молекул! Вони що – не-
видимі? – здивувалася Лапуня.
– Вони такі малесенькі, що ми їх не бачимо неозброєним оком.
– Не бачимо – то їх немає! – відрізав Пустунчик.
– Спробую довести вам, що атоми є. – Розумник висипав ложечку
цукру у склянку і розмішав чай. – Куди подівся цукор?
– Розчинився! Ми його не бачимо, але ж він у склянці.

36
 – Ще б пак! Звісно, він у склянці, адже чай солодкий.
– От вам і перший доказ існування атомів – розчинення цукру у
воді.
– А є інші докази?
– Звісно! Он квітне лаванда, бачиш?
– Не лише бачу, але й чую її запах!
– Ото ж бо й воно! Квітки лаванди виділяють запашну речовину.
Її молекули рухаються у повітрі і потрапляють у твій ніс, Пустунчику!
Молекули рухаються невпинно і безперервно, ніколи не зупиняються!
– І дерева теж складаюся з атомів і молекул? І повітря? І вода?
І наша Земля? І Сонце? – вражений Пустунчик думав, щоб іще згада-
ти, і раптом оторопів: – І я теж?!
– Ми всі складаємося з атомів і молекул! – запевнив Розумник.
– Ой лишенько! – зойкнув Пустунчик. – Якщо атоми рухаються,
то я можу розсипатися, наче споруда з деталей лего, а природа збудує
з мене щось інше? – Пустунчик враз почав ходити повільно, боячись,
що й справді розсиплеться.
– Не все так погано, Пустунчику. Атоми справді рухаються. Але
поглянь на деталі лего – вони мають шипи. Атоми теж тримаються
купи, притягуються між собою. Заспокойся, ти не розсиплешся на
атоми.
– І у воді не розчинюся… – буркотів Пустунчик.
Атомарна ідея його справді вразила.
– А збудуймо з лего гігантську молекулу і розкажемо всім, що лего
придумала природа!
Дарія Біда

Чи віриш ти, що:

Усі тіла складаються з молекул і атомів?  так   ні
Молекули складаються з атомів?  так   ні
Молекули і атоми ніколи не перестають рухатися?  так   ні
Лід, вода і водяна пара складаються з однакових молекул?  так   ні

37
 Алмаз і скло однакові здаля, та всередині – різні
Народна мудрість

Урок 9. Які властивості у твердих тіл ••Нестисливість

••міцність
••твердість
Пригадай ознаки живої та ••пластичність
неживої природи. Наведи приклади ••пружність
природних і рукотворних тіл. ••крихкість
••магніти

Ч ому тверді тіла зберігають форму та об’єм.

Тверді тіла мають власну форму, бо частинки,
з яких вони складаються, сильно притягуються
між собою, не можуть вільно рухатися, лише
коливаються.
Ще одна особливість твердих тіл – нестисли­
вість. Спробуйте стиснути шматок дерева або
металу і відчуєте опір тіла. Молекули у твердих тілах так щільно
упаковані, що зблизити їх звичайними зусиллями не вдасться. Тому
тверді тіла зберігають об’єм.

Хоч як щільно упаковані частинки у твердих тілах, між ними є проміжки. Під
час випробування апаратури для космічних кораблів з’ясувалося, що газ про-
никає крізь товщу металу, якщо його попередньо не прокатати і відкувати.

1.  Як визначити об’єм твердого тіла. Об’єм невеликих тіл непра­

вильної форми можна визначити за допомогою вимірю­вального
циліндра (мензурки).
Що треба робити:
1. Налий у циліндр стільки води, щоб можна було
занурити в неї тіло.
2.  Визнач об’єм води V1.
3. Опусти тіло у воду і визнач загальний об’єм тіла
та води V2.
4.  Визнач об’єм тіла: V = V2 – V1.
Запропонуй спосіб, у який можна виміряти об’єм од-
нієї зернини.

2.  Переконайся, що тверді тіла зберігають об’єм.

Тобі знадобиться: шматок пластиліну, прозора посудина з водою, дерев’яна
паличка.
Що треба робити:
1.  Познач фломастером рівень води у посудині.

38
 2. Опусти шматок пластиліну в посудину. Зроби позначку
нового рівня води в посудині.
3. Обережно вийми пластилін з води за допомогою па-
лички. Спостерігай за зміною рівня води.
4.  Зміни форму пластиліну і опусти у воду.
5.  Знову познач рівень води іншим кольором.
Зроби висновок 


Які властивості мають тверді тіла. З досвіду ти знаєш, що тверді
тіла чинять опір, якщо ти намагаєшся змінити їхню форму або зруй-
нувати. Така властивість має назву міцність.
Але в техніці не можна покладатися лише на міцність. Що тверді-
ша деталь і повільніше зношується, то вона довговічніша. Є спеціаль-
на шкала, за якою визначають твердість. За цією шкалою найтверді-
ший – алмаз, а найм’якший – тальк. Ти можеш самотужки порівняти
твердість будь-яких матеріалів: твердіший залишає на м’якшому по-
дряпину.
Вироби з пластиліну, мокрої глини, нагрітий бджолиний віск –
пластичні. Не докладаючи великих зусиль, ти можеш змінювати
їхню форму, але вона не відновлюється. Водночас гума, пружинка в
ручці, еспандер мають пружні властивості. Є речі, з якими треба пово-
дитися дуже обережно. Склянка, фарфорова чашка, крейда – крихкі.
Твердість, міцність, пружність, крихкість, пластичність – механіч­
ні властивості тіл.
Деякі тверді тіла мають магнітні властивості. Магніти не лише
притягують тіла. Кожен магніт має два полюси – північний N та пів-
денний S. Магніти притягуються різнойменними полюсами і відштов-
хуються однойменними (мал. 23).

Мал. 23

39
 3.  У кого сильніший магніт? Цікаво, скільки скріпок підніме
магніт? Поекспериментуй зі своїм магнітом (з дитячого конст­
руктора, магнітиком на холодильнику). Кожна скріпка під дією
магніту сама стає малесеньким магнітом. Позмагайтеся, чий
маг­ніт підніме довший ланцюжок. Намалюй малюнок. Познач
на ньому полюси магнітів і намагнічених скріпок.

4.  Прочитай статтю «Любляча руда».

Любляча руда 

5.  Демонстраційний експеримент «Дослідження властивостей

твердих тіл». Спрогнозуйте, а потім перевірте на досліді, які
властивості мають перелічені тіла. Позначте їх у таблиці 1.
Таблиця 1

Пластичність

Пружність
Твердість

Крихкість
Міцність

Матеріал

Канцелярська гумка
Крейда
Шматок пластиліну
Металева скріпка
Кухонна губка
Залізний цвях
Шматок пінопласту

6.  Застосування властивостей твердих тіл. Підкресли властивість

твердого тіла, про яку йдеться в реченні.
1. Штампуючи вироби, використовують… (пружність, пластич-
ність, крихкість) матеріалу.
2. Шини виготовляють з гуми, використовуючи її… (пружність,
пластичність, крихкість).
3. Для ріжучих інструментів дуже важлива… (пластичність, твер-
дість, крихкість).
4. На шкільній дошці легко писати крейдою, адже вона… (крихка,
міцна, тверда).

40
 5. З пінопластів виготовляють м’які килимки, сидіння в автомобі­
лях, наповнювачі в диванах, бо вони… (міцні, пластичні, пружні­).
7.  Підбери назви відповідних матеріалів і заверши фрази.
Твердий, як 
Міцний, як 
Крихкий, як 
Пластичний, як 
Пружний, як 
8.  Пошукай інформацію і підготуй розповідь про використання
властивостей твердих тіл. Обери для розповіді 2–3 тіла.

Оціни свій внесок у групову роботу на уроці за шкалою твердості.

41
 Немає нічого м’якшого та гнучкішого, ніж вода,
але спробуйте чинити їй опір
Лао-Цзи, давньокитайський філософ

Урок 10. Які властивості у рідин ••Текучість

••дифузія
Пригадай властивості води. ••випаровування

Ч ому рідини зберігають об’єм, але не ма-

ють власної форми. У рі­динах, як і у твердих
тілах, частинки речовини щільно прилягають
одна до одної. Тому рідини теж нестисливі.
Частинки рухаються вільніше, ніж у твердих
тілах, час від часу змінюють своє положення
(«перескакують» з місця на місце). Тому ріди-
ни текучі, не мають власної форми, а набувають форми посудини.
Притягання між частинками рідини менше, ніж у твердих тілах, але
значне. Тому рідини зберігають об’єм.
1.  На практичній роботі учні виконували дослід
(мал. 24). Запиши, які властивості рідини вони
вивчали.


Мал. 24
2.  Переконайся, чи можна змінити об’єм рідини.
Тобі знадобиться: вода, медичний шприц без голки.
Що треба робити:
1.  Набери у шприц воду.
2.  Щільно закрий отвір для голки пальцем.
3. Щосили натисни поршнем. Чи вдалося тобі пере-
містити його?
Зроби висновок 


3.  Чому не переллється чай? Наповни склянку чаєм по вінця
так, щоб не можна було долити ані краплі. Потім обережно
насип у чай цукру. Тобі вдасться всипати майже ложку цукру, а
чай не переллється. Чому? Прочитай уривок науково-популярного
тексту і знайди підказку.
42
 Між молекулами речовини, наприклад між молекулами води у
склянці, існують проміжки, «порожні місця», як між накиданими в
сітку м’ячами, картоплинами у відрі, каменями у купі. Так само як
у наповнене картоплею відро можна насипати кілька склянок гороху
чи проса, так само можуть розміщатися молекули іншої речовини між
молекулами води.
С. У. Гончаренко
Поясни, чому не переллється чай. 

Що відбувається, коли змішуються рідини? Між молекулами обох
рідин є проміжки. Молекули рухаються. Унаслідок руху молекули од-
нієї рідини проникають у проміжки між молекулами іншої. Із часом
рідини самовільно перемішуються. Таке явище називають дифузією.
Дифузія – взаємне проникнення частинок однієї речовини в іншу,
яке зумовлене рухом молекул.
Якщо декілька кристаликів марганцівки кинути у воду, то із часом
вся вода в посудині забарвиться (мал. 25).

Мал. 25. Явище дифузії і його модель

4.  Переглянь відео «Дифузія в рідинах». Озвуч його.

Дифузія в рідинах 

43
 Дифузія швидше відбувається в гарячій рідині, ніж у холодній. Це
тому, що за вищої температури молекули речовини рухаються швидше.
5.  Придумай, як ще можна змоделювати явище дифузії. Уяви,
що у тебе є дві команди гравців: у синіх і зелених формах.
Поясни їм, як вони повинні рухатися, щоб змоделювати явище
дифузії.
Чи можна вважати моделлю дифузії рух футболістів, які грають
на полі?
6.  Дифузія навколо нас. Прочитай основні положення про
дифузію.
1. Дифузія відбувається у газах, рідинах і твердих тілах.
2. У твердих тілах дифузія відбувається набагато повільніше, ніж у
рідинах і газах.
3. Що вища температура, то швидше відбувається дифузія.
Подумай, чому дифузія відбувається в усіх станах речовин.

7.  Обери один з прикладів дифузії і поясни, що відбувається.

Огірки просолюються За допомогою аерозолю Кулька,

в гарячій воді швидше, можна в лічені хвилини нанести наповнена повітрям,
ніж у холодній. будь-який малюнок і надати речі через деякий час
ексклюзивного вигляду. здувається.

Борщ наступного дня Тварини Солодко-кислуватий

ще смачніший, у водоймах дихають. Кисень цитрусовий запах
ніж одразу після проникає у водойми разом мандаринки
приготування. з повітрям. розповсюджується
у приміщеннях.

44
 З вільної поверхні рідини постійно відбувається
випаровування (мал. 26). Найшвидші частинки від-
риваються від поверхні і покидають рідину. Рідина
переходить з рідкого стану в газуватий.
8.  Про яке явище йдеться в усіх трьох
випадках?
•• Уночі йшов дощ, а вранці немає жодної калюжі.
•• У сонячний день після купання можна не витиратися
рушником.
•• Мокра білизна висохла.

Запиши відповідь тут:

Мал. 26.
9.  У дві посудини налили однакову кількість Модель явища
води. Поміркуй і запиши у праву колонку випаровування
таблиці 1, з якої посудини вода випарується
швидше.
Таблиця 1
Умови Де швидше?
Вода за температури 20 °С і 90 °С
Вода в широкій і вузькій посудині
Одну склянку обдувають вентилятором,
іншу – ні

10.  Ми не бачимо молекул, але щодня спостерігаємо явища,

які підтверджують, що всі тіла складаються з найдрібніших
частинок, які безперервно рухаються. Допиши пояснення явищ,
використовуючи слова з переліку у відповідному відмінку: цукор,
вода, пахуча речовина, повітря, фарби.

Частинки     проникають поміж частинками   ,  і чай

стає солодкий.
Частинки     рухаються між частинками   ,  по-
трапляють у ніс, і ми відчуваємо запах.
Частинки     рухаються, потрапляють у    ,  і вода
випаровується з калюжі.
Частинки     поникають між частинками   , і вода
забарвлюється.

45
 Явища дифузії, випаровування, розчинення – це докази існування
молекул.
11. Уважно прочитай твердження. Яке явище відбувається – дифу­
зія чи випаровування? Постав + у відповідну клітинку.

№ Що відбувається Випаровування Дифузія

1. Кисень з легень надходить у кров, а кров
розносить його до всіх органів
2. Хвора людина спітніла і температура її тіла
знизилася завдяки потовиділенню
3. Коріння рослин вбирають поживні речовини,
розчинені у ґрунті.
4. У спеку собаки відкривають рот і висовують
язик. Саме через гортань і язик собаки
відбувається охолодження тіла тварини
5. У кишківнику людей і тварин всмоктуються
продукти травлення

Прочитай епіграф до уроку. Як ти розумієш вислів мудреця?

Проведи аналогію між думкою філософа та властивостями ріди-
ни (текучістю, нестисливістю, відсутністю власної форми).
На думку філософа, рідина Властивість рідини
М’яка
Гнучка
Опирається зовнішньому впливу

46
 Воді дана чарівна влада стати
соком життя на Землі
Леонардо да Вінчі,
італійський учений і винахідник

Урок 11. Чому вода –

найдивовижніша рідина на Землі
Пригадай, що вирізняє воду серед ••Кристалічна структура
інших рідин.

В ода – найпоширеніша речовина на Землі. Ти вже знаєш, що чис-

та вода – прозора і не має ані запаху, ані смаку. Але така вода є хіба
що в лабораторіях учених.
У природі вода активно вбирає в себе, розчиняє в собі та сама про-
никає майже усюди. Три чверті планети вкрито водою: океани, моря,
озера, річки, струмки, болота, а над планетою пливуть хмари – нагро-
мадження водяної пари, краплинок води і кристаликів льоду.
Вода є в повітрі, яким ми дихаємо, а найбільші запаси прісної води
на Землі заморожені у льодовиках і велетенських айсбергах. Ми самі
значною мірою складаємося з води. Без води неможливе життя, адже
вона:
••входить до складу організмів;
••розчиняє потрібні для життя і виводить шкідливі для організму речовини;
••охолоджує організми;
••усе живе на Землі споживає воду;
••вода – середовище існування багатьох тварин.

1.  Вода – стратегічний продукт кожної держави. Прочитай текст

і встав слова із запропонованого переліку у відповідному відмінку:
транспорт, промисловість, сільське господарство, архітектура.
Без води не може існувати жодна рослина і тварина, а отже, і  .
У  вона є сировиною, теплоносієм, розчинником. Вона
є найдешевшим  , адже слугує гладкою дорогою, що пов’язує
віддалені міста. Ставки і фонтани – неповторні елементи  .

Три стани води. Вода – єдина речовина на Землі, яка за темпера-

тур, придатних для життя людей, може перебувати одночасно у трьох
станах (мал. 27): твердому, рідкому і газуватому. Саме ця особливість
води забезпечує колообіг води у природі.

47
    
1 2 3

Мал. 27. Двовимірна модель трьох станів води: 1 – лід;

2 – краплина води, збільшена у мільярд разів; 3 – водяна пара

2.  Пригадай, за якої температури вода починає замерзати. Пе­

реглянь 3D модель «Замерзання води».
Зверни увагу, як змінюється щільність
упакування молекул під час переходу 3D модель
з рідкого стану у твердий. «Замерзання води» 

3.  Лід плаває на поверхні води. Тверді тіла зазвичай щільніші,

ніж рідини, з яких вони утворилися. А з водою все навпаки
(мал. 27): молекули води в рідкому стані (2) упаковані щільніше,
ніж у твердому (1). Тому лід плаває на поверхні води.
Переконайся в цьому.
Тобі знадобиться: кубик льоду, прозора посудина з водою.
Що треба робити:
1. Обережно опусти шматочок льоду у посудину з водою.
2. Познач олівцем рівень води в посудині з льодом. Оціни, яка частина льоду за-
нурена під воду – більша чи менша.
3. Почекай, доки лід розтане. Чи змінився рівень води в посудині?
Опиши свої спостереження 


Саме тому, що лід плаває на поверхні води, у річках та озерах
можливе життя. Уявімо, що лід тоне у воді. Тоді на поверхні утворю-
валися б дедалі нові й нові шари льоду, і врешті водойма промерзала
б до дна. Водні рослини на дні скувала б крига, а мешканці водойм
неминуче загинули б.
Сніжинки. Науковці отримали десятки тисяч фотографій сніжинок у найрізнома-
нітніших умовах: і високо в хмарах, і поблизу землі, і на півночі, і на півдні – всюди,
де випадає сніг. Найчастіше трапляється шестипроменева форма вишуканих зірочок-
сніжинок. Двох однакових сніжинок у природі не існує.

48
 Цікаво
      про сніжинки

4.  Скільки в тобі води? Уяви, ти більше ніж

на половину складаєшся з води! Щоб дізнатися,
скільки в тобі води, зважся і порівняй свою масу
з показниками в таблиці 1.
Таблиця 1
Твоя маса 25 кг 30 кг 35 кг 40 кг 45 кг 50 кг
Маса води в тілі 17 кг 20 кг 23 кг 27 кг 30 кг 33 кг

Запиши, скільки води міститься у твоєму організмі 

5.  Скільки води треба випити упродовж одного дня? Подихай на

холодне скло, і воно вкриється крапельками води. Ти видихаєш
вологе повітря, що містить водяну пару. Охолоджуючись, вона
конденсується – перетворюється на рідину. За добу ти витрачаєш
на дихання приблизно 10 склянок води.
Поясни, чому треба пити воду. Скільки бажано пити води упродовж одного дня,
щоб відновити втрати води під час дихання? 


6.  Вода з продуктів. В овочах, фруктах, м’ясі, хлібі, крупах

води більше, ніж твердої речовини. Переконайся, що всі тверді
продукти містять воду.
Тобі знадобиться: цілий поліетиленовий пакет, кусень свіжого хліба.
Що треба робити:
1. Поклади хліб у поліетиленовий пакет і щільно закрий його.
2. Помісти пакет у холодильник або морозильну камеру.
3. За добу вийми пакет з хлібом. Чи є краплини води на внутрішній поверхні па-
кета? Звідки ця вода?
Заморожений хліб – досить поширений напівфабрикат у світі. Такий продукт
можна зберігати тривалий час. Він не черствіє, а за потреби його можна швидко
«допекти» і частувати гостей свіженькою випічкою.

49
 7.  Добери до означень відповідні терміни: конденсація, водяна
пара, випаровування, опади, десублімація, ґрун­това вода.
1. Перехід води з газуватого стану в рідкий 
2. Процес, унаслідок якого вода стає одним з газів атмосфери, 
3. Газуватий стан води 
4. Види конденсації водяної пари: сніг, дощ, град, паморозь 
5. Вода, накопичена у ґрунті, 
6. Утворення кристалів паморозі з водяної пари 
Явища: випаровування, конденсація, опади.
8.  Модель колообігу води у природі. Виготов за інструкцією
модель явища колообігу води у природі. Які спільні ознаки
моделі і явища? Чим вони відрізняються? Заповни таблицю 2.
Таблиця 2
Спільні ознаки Чим відрізняються
1. 1.
2. 2.
3. 3.

1. Акуратно відріж верхню частину плас-

тикової пляшки.
за лінією
переріж

2. Дно пляшки вистели дрібними камін-

цями шаром завтовшки приблизно клейка
1,5 см. стрічка
3. Зверху насип п’ятисантиметровий шар
доброго ґрунту. невеликі
4. Посади невеликі рослинки – алое, тов- рослинки
стянки, очитки, кактуси. Усі вони неви-
ґрунт
багливі й житимуть у закритій пляшці
дуже довго. дрібні
5. Зволож землю (несильно). камінці
6. Закріпи верхню частину пляшки клей- Мал. 28. Модель колообігу води
кою стрічкою і закрути кришкою. у природі
7. Постав модель у добре освітленому
місці, але не на пряме сонце. Якщо рослинки приймуться, колообіг води можна
буде спостерігати упродовж року.
8. Простеж за змінами, що відбулись усередині пляшки упродовж доби. Запиши
свої спостереження.

50
  І знову  Водний  Три стани води
про воду довідничок в природі

Зістав наукові факти із чотиривіршами.

1. Щодня з поверхні океану випаровується трильйон тонн води.
2. Сонце приводить у дію нескінченний процес колообігу води.
3. Водяну пару, що утворилася над поверхнею океанів, вітри пере-
носять на материки, і там випадають атмосферні опади.
4. Вологе повітря охолоджується, і водяна пара перетворюється на
дрібні краплинки води або кристалики льоду.
5. На Землі є півсотні великих річок завдовжки понад 1000 км, які
впадають в океан.
А Б В Г Д

КОЛОБРОДИ ПРИРОДИ1
А Із ґрунтових джерел і річок
Біжить води півсотні стрічок.
Неначе велетенський жбан
Їх поглинає океан.
Б Та неспокійно водній гладі –
Тепер вона у сонця владі.
Трильйони тонн води угору
Здіймає велет світотвору!
В Злетіла вверх водяна пара,
І от уже над нами хмара
Зібрала крапельки води
Чи льоду (це у холоди).
Г І знову воду колобродить1,
Нема спокою у природи:
Несуть на материк вітри
Дорогоціннії дари.
Д Летять дощі на спраглу землю,
Усе в природі недаремно,
Бо знову ріки у достатку
Мчать в океан. І – все спочатку!
Дарія Біда
1
Колобродити – пустувати, бешкетувати.

51
 Воно таке велике, що займає цілий світ,
Воно таке мізерне, що в найменшу щілину зайде
(Загадка про повітря)

Урок 12. Які властивості в газів ••Стисливість

••здатність
Пригадай властивості повітря. розширюватись

Ч ому газуваті тіла не мають власної фор-

ми і не зберігають об’єм. На відміну від части-
нок речовини у твердих тілах і рідинах, частин-
ки в газах розташовані далеко одна від одної.
Вони вільно рухаються в різні сторони, час
від часу стикаючись між собою та стінками по-
судини. Тому гази не мають власної форми.
Вони набувають форми посудини, у якій пере-
бувають.
Гази легко змінюють свою форму і цим вони схожі на рідини. Час-
тинки газу не взаємодіють між собою, а тому гази не мають власного
об’єму. Об’єм газу дорівнює об’єму посудини, у якій він закритий.
Відстані між частинками газу великі, тому гази легко стискають­
ся. Гази мають здатність розширюватися і займати весь наданий
їм об’єм.
У газах, як і в рідинах, відбувається дифузія.
1.  Досліди, чи можна змінити об’єм газу.
Тобі знадобиться: медичний шприц без голки.
Що треба робити:
1. Витягни поршень і наповни шприц повітрям.
2. Щільно закрий отвір для голки пальцем
(мал. 29).
3. Щосили стисни поршнем повітря у шприці Мал. 29
(мал. 30).
4. Чи вдалося тобі перемістити поршень до кінця? По-
ясни чому.


 Мал. 30

5. Відкрий отвір, і ти почуєш звук. Що відбувається?

6. Замалюй частинки повітря у шприці після стискання (мал. 30).

52
 2.  Прочитай науково-популярний текст «Океан, що не має
берегів».
Запиши 5 найважливіших думок про значення повітря для життя
на Землі.
ОКЕАН, ЩО НЕ МАЄ БЕРЕГІВ
Чи здогадуєшся ти, що живеш на дні океану? Гадаєш, це жарт, бо
на дні океану живуть водні мешканці, а ми, люди, живемо на землі?
А от і ні! Ми справді живемо на дні океану – повітряного! Він огортає
всю Землю і обертається разом з нею. У нього немає берегів, а його
дно – вся поверхня Землі: рівнини, гори, пустелі, моря. Цей океан на-
зивають атмосферою.
Повітря – це природна суміш газів. Найбільше в повітрі азоту та
кисню, є незначна кількість вуглекислого газу, водяної пари та мізер-
на кількість інших газів.
Якщо повітря – це газ, то чому воно не покидає Землю? Бо газову
оболонку утримує та сама сила, що й тебе – сила тяжіння Землі. Під-
стрибни – і вона поверне тебе на Землю.
Повітря проникає скрізь. Воно утримує тепло, не дає замерзнути
і пташці, яка настовбурчила пір’я, і тобі, коли ти одягаєш декіль-
ка шарів одягу, між яким є невидимий охоронець тепла – повітря.
Атмосфера захищає Землю від перегрівання, переохолодження і від
шкідливого космічного випромінювання.
Рослинам повітря потрібне не тільки для дихання, а й для живлен­
ня. У зелених листках на світлі з повітря утворюються цукри. На-
сіння рослин, комахи, птахи та інші істоти літають завдяки повітрю.
Кисень, який є у повітрі, підтримує горіння. Усі живі істоти дихають
киснем, навіть якщо вони живуть у воді. Лікарі стверджують, що здо-
рова людина може протриматися без їжі 8 тижнів, без води – 3–5 днів,
а без повітря – 2–3 хвилини.
Без повітря немає життя! А щоб зберегти його, треба оберігати ліси.
Вони очищають повітря від пилу, вбирають вуглекислий газ і дають
нам кисень. Ліси – це легені нашої атмосфери.
Дарія Біда

1. 
2. 
3. 
4. 
5. 

53
 Дифузія в газах відбувається швидше, ніж у рідинах і твердих ті-
лах. Це тому, що частинки, з яких складаються газуваті тіла, руха-
ються швидше, ніж у твердих тілах і рідинах. Крім того, проміжки
між частинками в газі такі великі, що частинки одного газу легко
проникають поміж частинками іншого.
3.  Подивись відео «Дифузія в газах». Газу­
ваті тіла невидимі. Як вдалося побачити
дифузію в газах? Озвуч відео. Дифузія в газах 

4.  Рідкий кисень – це рідина блакитного кольору. Він вибухоне­

безпечний. Його тримають у сталевих балонах і ним наповнюють
кисневі подушки (мал. 31).
Зобрази схематично розташування частинок рідкого кисню в балоні
й газуватого – у кисневій подушці.

 
Мал. 31. Киснева подушка і кисневий балон

5.  Прочитай тексти. У кожному з них підкресли фрагменти, які

описують властивості газів. Здогадайся, про які гази йдеться.
1.  Цей газ не має смаку і запаху. Ми видихаємо його під час ди-
хання. Він входить до складу повітря разом з азотом і киснем. Росли-
ни використовують його для живлення і росту. Він легко стискається.
Свічка в цьому газі гасне.
Це 
2.  Цей газ заповнює весь наданий йому об’єм. Він підтримує го-
ріння і забезпечує дихання більшості організмів на Землі. Подушки,
наповнені цим газом, застосовують при деяких захворюваннях для по-
легшення дихання. Молекули газу перебувають на великих відстанях
і слабо взаємодіють між собою.
Це 
3.  Цей безбарвний невидимий газ входить до складу повітря. Його
молекули складаються з трьох атомів. Вони покидають поверхню води

54
і дифундують у навколишнє середовище. Стикаючись із холодною по-
верхнею, цей газ знову перетворюється на воду. Він має здатність роз-
ширюватися.
Це 

6.  Прочитай твердження про властивості твердих тіл, рідин і

газів. Познач у таблиці 1 клітинку Т, якщо воно стосується
твердих тіл, Р  – якщо характерне для рідин і Г – коли для
газів.
Таблиця 1
Властивості твердих тіл, рідин і газів Т Р Г

1. Відстані між частинками дуже великі

2. Зберігають форму
3. Зберігають об’єм
4. Частинки безперервно рухаються
5. Нестисливі
6. Займає весь наданий об’єм
7. Частинки рухаються безладно
8. Набуває форми посудини
9. Частинки час від часу стикаються між собою і стінками посудини

Прочитай наукову казку «Звідки у сирі дірки?». Що нового про

використання газів ти дізнався/-лася?
ЗВІДКИ У СИРІ ДІРКИ?
Зернята снідали. Пустунчик вже з’їв кашу і розглядав шматок жов-
того твердого сиру на тарілці:
– Цікаво, звідки взялися дірки в сирі?
– Це дуже просто, – серйозно пояснила Лапуня. – Береш дірки і
огортаєш їх густим сиром.
Пустунчик ображено насупився:
– То признайся, що сама не знаєш, звідки в сирі дірки!
– Ну, не знаю, – знизила плечима Лапуня. – Дались тобі ці дірки!
Проте я знаю, що якісний твердий сир – це корисний кисломолочний
продукт з високим умістом кальцію.

55
 – Та це знають усі! – не вгамовувався Пустунчик. – А звідки дірки?
Їх що, дрилем висвердлюють? Розумнику, скажи!
Розумник спокійно доїв кашу і запитав:
– А хто з вас знає, який вигляд має пемза?
Пустунчик і Лапуня переглянулися. Напевне, Розумник думає про
щось своє. Може, про гори?
– Вона наскрізь пронизана порами і така легка, що не тоне у воді.
Вона – наче заморожена мінеральна вода! – усміхнувся Розумник.
Лапуні сподобалося таке порівняння, і вона здогадалася, куди веде
розмову Розумник:
– А звідки беруться бульбашки в мінеральній воді? – підхопила
вона думку Розумника.
– У мінеральній воді – вуглекислий газ. Він – консервант! – не-
терпляче відповів Пустунчик. – До чого тут пемза і мінеральна вода?
– Мінеральна вода – газована. А пемза – це натуральний вулканіч-
ний продукт, який утворюється з дуже газованої, пінної лави. Вона
твердне після того, як гази виходять назовні.
– Так само росте тісто, – вголос міркувала Лапуня. – Під дією
дріжджів утворюються бульбашки вуглекислого газу, які його розпу-
шують.
– Ну от, тепер ще й тісто! – нервував Пустунчик. – Ви знущаєтеся,
так?
– А коли виготовляють будівельні матеріали, то роль дріжджів ви-
конує алюмінієвий порошок, – Розумник, здавалося, не чув Пустун-
чика. – Його змішують з вапняною водою і утворюються бульбашки
газу – водню. Будівельна маса твердне і з неї виготовляють легкі газо-
бетонні блоки. – Віднедавна Розумник відвідував гурток юних хіміків
і щоразу дивував Зернят.
– Ой! – зойкнув Пустунчик, і бутерброд із сиром зупинився на пів-
дорозі до його рота. – То до жовтого сиру додають алюмінієвий поро-
шок і вапно, щоб зробити в ньому дірки?
– Ні, Пустунчику! Розпушувачі сиру – це корисні харчові бакте-
рії, такі самі, як і дріжджі, які додають у тісто. Спокійно їж свій бу­
терброд!
Дарія Біда

56
 Кожна людина обдарована від народження
Марк Леві,
французький письменник

Урок 13. Практична робота № 2.

Спостереження явищ дифузії та випаровування
Прилади і матеріали: мандаринка, ватні диски, трохи Частина 1
харчового барвника (у порошку), піпетка, холодна та гаряча
вода, кілька чистих папірців для нотаток (без клею).

Працюємо у групах. Частина 2

Увага! Харчовий барвник для кожної групи видає вчитель.
Частина 1. Спостереження явища дифузії
Ти вже знаєш, що частинки твердих тіл, рідин і газів безперерв-
но і хаотично рухаються. Що вища температура речовини, то швидше
рухаються частинки. Безпосередньо побачити це ми не можемо – час-
тинки надто малі. Але є явища, які підтверджують існування молекул
та їхній рух. Серед них – дифузія.
Наша робота складається з кількох завдань.
Завдання 1
1.  Зніми шкірку з мандаринки. Що ти відчуваєш?
2.  Поясни поширення мандаринового запаху, спираючись на зна-
ння про частинки речовини.



Завдання 2
1.  Намалюй на папірці для нотаток коло радіусом 2–3 см.
2.  Ватним диском змочи водою частину папірця, на якій намальо-
ване коло (або більшу за це коло). Попроси учителя покласти в центр
кола щіпку харчового барвника. Зачекай.
3.  Що ти спостерігаєш? Чи швидко поширюється барвник? Поясни
це явище, спираючись на знання про частинки речовини.



57
 Зроби висновок, де дифузія відбувається швидше – у газах чи рідинах.


Завдання 3
1.  Приготуй дві склянки з водою – гарячою і холодною.
2.  Намалюй на двох папірцях для нотаток коло радіусом 2–3 см.
Акуратно змочи один папірець у холодній воді й поклади його на
склянку з холодною водою. Другий папірець змочи у гарячій воді та
поклади його на склянку з гарячою водою.
3.  Попроси учителя покласти на обидва папірці щіпку харчового
барвника. Спостерігай.
4.  У якому випадку дифузія відбувається швидше – на папірці
з холодною водою чи на папірці з гарячою водою?



Зроби висновок, як залежить швидкість дифузії від температури.



Частина 2. Від чого залежить швидкість випаровування рідини?
Прилади і матеріали: вата, піпетка, холодна та гаряча вода, ме-
дичний спирт або інша летка рідина (наприклад, парфуми), рідинний
термометр, кілька чистих папірців для нотаток (без клею).
Цей експеримент ти можеш виконати вдома.
Завдання 1
1.  За допомогою піпетки нанеси на папірець для нотаток дві кра-
плі: води і спирту.
2.  Спостерігай за випаровуванням. Яка крапля випарується швид-
ше?


Завдання 2
1.  Піпеткою нанеси на папірець для нотаток дві краплі води. Одну
краплю розмаж олівцем – так ти збільшиш площу вільної поверхні,
з якої відбувається випаровування.
58
 2.  Яка крапля випарувалася швидше?

Завдання 3
1.  Піпеткою нанеси дві краплі спирту – одну на папірець для нота-
ток, іншу – на свою долоню. Твоя долоня тепліша, ніж папір.
2.  Спостерігай, яка краплина випарується швидше. Зроби висно-
вок, як залежить швидкість випаровування від температури.


Завдання 4
1.  Піпеткою нанеси дві краплі спирту на папірці для нотаток. Одну
краплю обдувай аркушем (або рукою).
2.  Яка крапля випарується швидше?
3.  Зроби висновок, від чого залежить швидкість випаровування ріди-
ни.


Завдання 5 (додаткове)
1.  Зніми покази термометра. Він показує температуру в кімнаті.
2.  Обгорни ваткою резервуар термометра та закріпи її. Намочи
ватку. Через кілька хвилин зніми покази температури вологої ватки,
яку показує термометр.
3.  Вода з ватки випаровується. Стеж за показами термометра і за-
пиши найнижчу температуру, яку він покаже.
4.  Зроби висновок, як змінюється температура тіла під час випаро-
вування.


Поміркуй і дай відповіді на запитання.
Чому на лісових дорогах калюжі висихають значно довше, ніж
на польових?
Чому ти відчуваєш холод, коли виходиш з води і висихаєш (навіть
у теплу погоду)?
Прочитай матеріал «Як виміряти масу» до наступного уроку. Обе-
ри, яку із запропонованих конструкцій терезів ти будеш виготовляти.
А, може, у тебе є ідеї щодо власної конструкції? Підготуй потрібні
матеріали.

59
 Усе, що одна людина може вигадати,
інші обов’язково зможуть реалізувати
Жуль Верн,
французький письменник-фантаст,
що передбачив багато винаходів XX ст.

Урок 14. Як виміряти масу ••Маса

••еталон маси
Пригадай одиниці маси ••важільні терези
та співвідношення між ними.

Щ о таке маса тіла. Ти часто користуєшся тілами з однієї і тієї ж

речовини. Але одне виготовлене з меншої, а інше – з більшої кількості
речовини. Наприклад, маленький цвяшок і великий цвях виготовлені
з однакової речовини – заліза. Але в маленькому – заліза менше, а у
великому – більше. Води більше у повній склянці, ніж у склянці, яка
наповнена до половини. Більше сиру у трьох однакових шматочках,
ніж в одному­.
Фізичну величину, яка визначає, скільки речовини містить те або
інше тіло, називають масою.
Одиниці маси. Масу тіла вимірюють вагами, порівнюючи її з масою
взірця – еталоном маси. Таким еталоном є тіло, маса якого дорів-
нює 1 кг. Донедавна міжнародним еталоном кілограма був металевий
циліндр зі спеціального сплаву (мал. 32). Він зберігається у Франції у
Палаті мір і ваг. 80 точних копій цього еталона зберігаються у різних
країнах, в Україні – у Національному науковому центрі «Інститут
метро­логії» (м.  Харків). Еталон дістають зі сховища не частіше ніж
раз на 15 років.
Для вимірювання маси застосовують ваги.
Чому змінили еталон маси? Міжна-
родні перевірки національних копій
показали, що за 100 років їхні маси
відрізняються від маси головного еталона
приблизно на 50 мікрограмів. Як при
цьому змінилася маса головного етало-
на – невідомо, оскільки його немає із чим
порівнювати. Для багатьох вимірювань
таке відхилення може призвести до недо-
стовірних результатів. Тому вчені розро-
били новий, електромагнітний еталон.
Він діє з 20 травня 2019 року. Мал. 32. Колишній еталон маси
1 кг

60
 1.  Вислови гіпотези, чому маса еталона, який зберігався під
скляними ковпаками і ніхто не торкався його руками, змінилася.




У тебе вдома теж є «еталон» маси (мал. 33):
1 кг – це маса 1 л води,
На практиці використовують також інші одиниці
маси: міліграм, грам, центнер, тонна.
2.  Розглянь ваги (мал. 34), які мають різне
призначення: для вимірювання маси складових
ліків, продуктів на кухні, маси тіла людини,
вагона, автомобіля, іграшкові, музейні. А є ще Мал. 33. Домаш­
технічні, сучасні електронні. ній «еталон» маси

1    2

3    4    5

6    7

Мал. 34. Види ваг: 1 – стародавні терези; 2 – іграшкові терези; 3 – ручні аптечні
терези; 4 – кухонні; 5 – напільні; 6 – ваги вагонні; 7 – ваги автомобільні

61
 Які ваги є в тебе вдома? Якими вагами ти вмієш користуватися?
Найпростіші ваги – важільні терези. Терези – це коромисло, до
кінців якого прикріплені шальки. Щоб визначити масу тіла, терези
зрівноважують: на одну шальку кладуть тіло невідомої маси, а на
іншу – важки, на яких зазначена їхня маса. Якщо терези в рівновазі,
маса тіла дорівнює масі важків.
Саморобні терези. Розглянь конструкцію саморобних терезів (руч-
них і таких, що можуть стояти на поверхні) (мал. 35, 36, 37).

Мал. 35. Ручні терези Мал. 36. Терези, Мал. 37. Ручні терези
(важіль – паличка) що стоять на поверхні (важіль зі шприців)

3.  Ми – конструктори.
Майструємо важіль (коромисло) – основну частину терезів
Тобі знадобиться: дерев’яна паличка (штапик) завдовжки 25–30 см або два ме-
дичних шприци (якомога довші).
Знайди і познач середину важеля.

Майструємо шальки терезів

Тобі знадобиться: дві легкі посудини (коробочки, пластикові пакетики) або плас-
тикові склянки. Щоб склянки не перехилялися, зроби попарні (навпроти одне одного)
отвори, крізь які хрест-навхрест протягни дротинки. У місці хрестоподібного перетину
дротинок прив’яжи нитку і прикріпи її до кінців важеля.
Шукаємо рівновагу. Конструюючи терези, ти побачиш, що рівно-
вага постійно порушується.
Якщо твій важіль – паличка, знайди три канцелярські гумки-кіль-
ця. Прив’яжи нитки не до важеля, а до гумок. Намотай гумові кільця
посередині та на кінцях важеля так, щоб вони щільно охоплювали
паличку. Прив’яжи нитки до цих кілець і ти зможеш легко регулюва-
ти положення підвісу важеля та шальок терезів, переміщуючи нитки
разом з кільцями, які будуть щільно притискатися до важеля завдяки
пружності гуми.
Якщо твій важіль – медичні шприци, то встановити рівновагу лег-
ко, переміщуючи поршні – праворуч або ліворуч. Потренуйся!

62
 Конструкція готова (мал. 37). Якщо тобі сподобалося конструюва-
ти, можливо, у майбутньому ти обереш професію інженера-конструк-
тора.

4.  Ми – винахідники. Класичні важки для зважування мають

такий вигляд (мал. 38):
Винаходимо «важки» з … води.
Що треба знати:
1 мг води має масу 1 г.
Ідея: медичний шприц із ціною поділки
1 мг – це набір «важків» масою 1 г.
Тобі знадобиться: пластиковий шприц із якомога
меншою ціною поділки. Що менша ціна поділки, то точ-
ніші будуть твої вимірювання.
Набери у шприц води. Важки готові – ми Мал. 38. Важки масою
від 100 до 1 г мають
можемо «капати» їх у пластикову склянку і циліндричну форму,
зважувати дрібні предмети – гумку, намистин- меншої маси – форму
ки, скріпки, кнопки тощо. багатокутників
Зважуємо тіла. Поклади тіло, масу якого
потрібно визначити, всередину однієї склянки, а в іншу потроху нали-
вай воду зі шприца. Зазнач, який об’єм води був у шприці на початку
зважування і скільки води залишиться після того, як встановилася
рівновага терезів. Різниця між цими об’ємами визначає об’єм води,
що має таку саму масу, що й тіло, яке ти зважуєш. Отже, маса тіла в
грамах чисельно дорівнює кількості кубічних сантиметрів води, яку
ти вилив/-ла в склянку, зрівноважуючи тіло.
Визнач, яка маса пакетика чаю, сірника, скріпки, монетки, кнопки­.
5.  Винайди свої важки. Ти можеш зважити водою дрібні тіла:
скріпки, монетки, сірники. Подумай, як найточніше визначити
масу дрібних предметів. Чи можна їх використати як важки?
6.  Запиши результати зважування в таблицю 1.
Таблиця 1
Об’єм води, який
Фізичне тіло Маса тіла, г
зрівноважив предмет, мл
1.
2.
3.
4.

63
 Саме з важільними терезами в руці та із зав’язаними очима зазвичай зо-
бражають богиню правосуддя Феміду (мал. 39). Терези в її руках – точність
і зваженість правосуддя. Як ти гадаєш, чому в богині зав’язані очі? Адже
для точного зважування потрібно уважно спостерігати за цим процесом.

Мал. 39. Феміда – богиня правосуддя

Оціни за шкалою від 0 до 12, що тобі сподобалося найбільше:

••конструювати терези: 0 12
••винаходити важки: 0 12
••спілкуватися з друзями: 0 12

64
 Наука ніколи не розв’яже питання, не поставивши
десять нових
Бернард Шоу,
ірландський драматург і публіцист

Урок 15. Що таке розчинні та нерозчинні речовини

••Розчинник
Які речовини ти розчиняєш
у побуті? ••речовина, яка розчиняється
••розчин

В ластивість води розчиняти речовини ти щодня використовуєш

у побуті. Розчиняєш цукор, щоб чай був солодкий. Розчиняєш сіль,
коли солиш борщ, соду – коли робиш розчин для полоскання горла.
Вода розчиняє бруд, коли ти миєш руки (мал. 40).

1    2    3

Мал. 40. Приклади розчинів у побуті:

1 – вода розчиняє бруд; 2 – у страві розчиняється сіль;
3 – у каві розчиняється цукор

В усіх цих випадках ми спостерігаємо змішування рідини і твер-

дих тіл, унаслідок якого отримуємо рідину з новими властивостями.
Наприклад, змішуючи воду, яка не має забарвлення, з крупинками
зеленої акварельної фарби, ми отримуємо рідину зеленого кольору.
Воду ми називаємо розчинником, крупинки фарби – тілом, яке
розчиняється, а їхню суміш – розчином.
Як відбувається процес розчинення? Частинки рідини розташовані
щільно, але невпорядковано (мал. 41, а). Вони безперервно рухають-
ся одна відносно одної, наче мурашиний рій, час від часу міняються
місцями. Речовина, що розчиняється, розпадається на молекули, які
перемішуються з молекулами розчинника (мал. 41, б).
Розчин має водночас деякі властивості речовини, яку розчиняють
(наприклад, смак, колір), і певні властивості розчинника (текучість,
збереження об’єму).
Не всі речовини розчиняються у воді, наприклад, пісок, глина,
ошурки заліза. Такі речовини називають нерозчинними у воді.
Випивши чашку чаю, ми поглинаємо 0,0001 г скла. Це тому, що

65
вода – чудовий розчинник. У морській воді розчинено понад 70 хіміч-
них елементів. Якби виділити розчинене в океані золото, то кожній
людині на Землі дісталося б 3 кг.

– молекули води

–м
 олекули речовини,
а б    яка розчиняється
Мал. 41.
а – модель рідини; б – модель розчину

1.  Спостерігай за дослідом. У пробірку з водою насип ложку

крупнозернистої солі. Розмішай. Що відбувається?
Зроби висновок 

2.  Спостерігай за дослідом. У пробірку з олією насип ложку
крупнозернистої солі. Розмішай. Що тепер спостерігаєш?
Зроби висновок 

3.  Секрет приготування салату. Поясни, чому досвідчені госпо­
дині спочатку солять овочевий салат, а лише після цього заправ­
ляють олією? Що є розчинником солі в цьому разі? Яким буде
на смак салат, якщо зробити навпаки? 

Не можна розчинити будь-яку кількість солі, цукру чи іншої ре-
човини в певній кількості води. Якщо до склянки із цукром всипа-
ти надто багато цукру, то його кристалики перестануть розчинятися,
скільки б ми не перемішували суміш.
4.  Виконай дослід.
••Налий у мензурку більше половини води.
••Насип у воду ложечку цукру і розмішай.
••Чи змінилися властивості рідини у склянці? Як саме?

66


••Досип у мензурку ще ложечку цукру. Розмішай. Досип ще і знову розмішай.
Що ти спостерігаєш? Чи можна розчинити в цій воді довільну кількість цукру?



Розчинити сіль у воді дуже просто, а от знову опріснити воду важ-
че, але можливо. Її треба випарувати й охолодити в іншій посудині
(мал. 43). Саме в такий спосіб вода самоочищається у природі.

5.  Опріснення води. Розглянь малюнок 42. Поясни, які перетво­

рення відбуваються з водою у лабораторному досліді?
Деякі речовини, наприклад глина, не розчиняються у воді, а плава-
ють у вигляді ледь помітних часточок. Таку мутну воду можна очис-
тити за допомогою фільтра (мал. 43).
Природна вода не завжди є достатньо чистою, щоб її можна було
безпечно пити. Навіть чиста на вигляд вода може містити хімічні до-
мішки, бактерії та інші мікроорганізми, які можуть становити загро-
зу для здоров’я людини.

вода
крупне каміння
дрібне каміння
грубий пісок
активоване вугілля
дрібний пісок
вата

Мал. 42. Як опріснити воду Мал. 43. Фільтрування води.

Перед використанням пропусти
крізь фільтр 4–8 л чистої води

Промислове очищення води проходить у п’ять етапів.

1. Продування повітрям – насичення води киснем і усунення інших газів.
2. Коагуляція – хімічний процес «злипання» домішок.
3. Седиментація – осідання домішок на дно.

67
 4. Ф
 ільтрація – пропускання рідини крізь пористий матеріал з метою ві­
докремлення домішок.
5. Дезінфекція – знищення хвороботворних мікроорганізмів.

6.  Впиши слова з переліку у відповідному відмінку: випарювання,

як завгодно велика кількість, рідина, розчинена речовина, не
розчиняються, розчинник.
Розчин має водночас властивості 
і .
Речовини, які входять до розчину, можна розділити 
 .
У заданій кількості розчинника не можна розчинити 
твердого тіла.
Є речовини, які  у воді
(або це не можна помітити).
Речовини, які не розчиняються у воді, можуть розчинятися в інших 
 .

У природі немає чистих рідин. У звичайній воді, яку ми п’ємо,

розчинені мінеральні солі. Вони мають величезне значення для орга-
нізмів. Тривале вживання води, що не містить розчинених солей (до-
щової, з гірських потоків), може призвести до захворювання.
Сольовим розчином є морська вода, якій солі надають солонувато-
гіркого смаку. Розчини є і в тебе на кухні (столовий оцет, компот, сік,
мінеральна і питна вода), і у твоїй домашній аптечці (нашатирний
спирт, перекис водню, зеленка). Для консервування овочів і фруктів
широко застосовують водні розчини кухонної солі та цукру.
7.  Чому жирні плями на одязі не можна вичистити водою, але
це можна зробити спиртом або бензином?

Намалюй комікс «Я і розчини зранку до ночі».

Що більше розчинів, якими ти користуєшся впродовж дня, зга-
даєш, то краще. А, може, позмагаєтеся з друзями, у кого інформатив-
ніший комікс? До речі, комікс можна створити за допомогою онлайн
сервісів. Спробуй!

68
 Поспішай повільно
Гай Юлій Цезар,
перший римський імператор

Урок 16. Практична робота № 3.

Дослідження розчинності деяких речовин
Працювати самому одночасно з п’ятьма речовинами непросто. Цікавіше
працювати з друзями, розподіливши обов’язки. Але пам’ятай: пустувати під
час проведення дослідів неприпустимо!

Тобі знадобиться: п’ять пластикових мензурок, п’ять пластикових ложок, пласт-

масовий шприц без голки на 20 мл, секундомір, кухонна сіль, цукор, питна сода,
крохмаль або борошно, лимонна кислота, кип’ячена холодна вода.

Дослід № 1. Що швидше розчиняється?

1.  Пронумеруй мензурки фломастером. У кожну мензурку за допо­
могою шприца відміряй 50 мл води. У першу – додай порцію (неповну
ложку, без «чубка») кухонної солі, а в другу – таку саму порцію цукру,
у третю – питну соду, у четверту – крохмаль, у п’яту – лимонну кис-
лоту. Розмішай розчини і визнач час розчинення секундоміром.
2. Результати дослідів запиши в таблицю 1.
Таблиця 1
Як розчинилася речовина Час
Мензурка
(швидко чи повільно) (у секундах)
1.
 .
Мензурка з 

2.
 .
Мензурка з 

3.
 .
Мензурка з 

4.
 .
Мензурка з 

5.
 .
Мензурка з 

69
 Приготовані розчини використай у наступному досліді.
Дослід № 2. Що більше розчиняється?
1. У кожну мензурку з розчинами, приготованими в досліді № 1,
додай ще порцію відповідної речовини. Розмішай розчини. Що ти
спостерігаєш? Якщо речовини розчинились повністю, додай третю
порцію речовин і розмішай. Якої речовини розчинилося найбільше?
2. Результати дослідів запиши в таблицю 2.

Таблиця 2
Скільки порцій У кожній порції приблизно
Мензурка речовин 3 г речовини. Скільки грамів
розчинилося? речовини розчинилося загалом?
1.

Мензурка  .
з

2.

Мензурка  .
з

3.

Мензурка  .
з

4.

Мензурка  .
з

5.

Мензурка  .
з

70
 Твої наукові висновки
1.  Дослідивши всі речовини, заповни підсумкову таблицю 3. Упиши
речовини в порядку зменшення розчинності у воді. Під мензурками
напиши назви речовин.

Таблиця 3

... секунд ... секунд ... секунд ... секунд ... секунд
Максимально Максимально Максимально Максимально Максимально
розчинилось розчинилось розчинилось розчинилось розчинилось
 порцій  порцій  порцій  порцій  порцій
або  г або  г або  г або  г або  г

2.  Зроби висновки.

Речовина, яка найкраще розчиняється у воді, – це  .
Речовина, яка найгірше розчиняється у воді, – це  .
Кухонна сіль розчиняється у воді краще, ніж 
 ,
але гірше, ніж  .

3.  Розгадай кросворд «Речовини та суміші на кухні».

1. Найпоширеніша речовина на Землі. 1
Д
2. Цю білу рідину корисно пити дітям. 2
О
3. Газувата речовина, потрібна для дихання. 3
С
4. Без цієї речовини їжа прісна. 4
Л
5. Цю корисну речовину отримують з насіння соняшнику. 5
І
6. Допомагає на кухні, у ванній кімнаті, є у домашній аптечці. 6
Д

71
 Підготуй до узагальнювального уроку буклет «Будова речовини».
Тобі знадобиться: аркуш паперу, кольорові олівці або фарби.

Мал. 44. Склади буклет, як тобі до вподоби

Що треба робити:
1. Склади буклет, як тобі до вподоби (мал. 44).
2. Підпиши першу сторінку буклета.
3. Переглянь уроки розділу «Пізнаємо будову речовин».
Пригадай, що таке:
• • тверде тіло, рідина, газ;
• • атоми і молекули;
• • зміна станів речовини;
• • дифузія;
• • розчинення;
• • випаровування.

Які терміни, моделі та визначення були найважливішими? Вибери

інформацію для буклета.
Наповни буклет інформацією, яка, на твою думку, найважливіша.

72
 Ніколи не пізно порозумнішати
Даніель Дефо,
англійський письменник і публіцист

Урок 17. Скільки є речовин ••Елемент

Що ви знаєте про речовини та їхні властивості?

М и живемо у світі речовин, їх дуже багато. Деякі речовини є

в природі, з них складаються організми та природні об’єкти. Інші –
створила людина (будівельні та пакувальні матеріали, скло, кераміка,
тканини). Штучні матеріали зазвичай погано розкладаються у природі
й засмічують її.
Більшість речовин складаються з молекул, а молекули – з атомів.
На сьогодні науці відомо 118 різних атомів і мільйони молекул. Але
як це можливо, щоб зі 118 атомів утворилося мільйони різних молекул
і речовин? Усе просто – атоми можуть з’єднуватися між собою у
різноманітних комбінаціях. Схоже на те, як з 33 букв українського
алфавіту можна скласти десятки і сотні тисяч слів. Точно вказати
кількість речовин важко. З розвитком науки вона буде збільшуватися,
адже щороку науковці створюють нові речовини і матеріали.
Атоми одного і того самого виду називають елементами. Елементи
мають назви, які походять з латини, і їх позначають символами.
Молекула води складається з двох атомів Гідрогену та одного ато-
ма Оксигену; молекула вуглекислого газу складається з двох атомів
Оксигену й одного атома Карбону (мал. 45, 46).
Таблиця 1
Елемент Символ елемента Вимова символа елемента
Гідроген Н Аш
Оксиген О О
Карбон С Це
Атом Оксигену Атоми Оксигену

Атоми Гідрогену Атом Карбону

Мал. 45. Молекула води Мал. 46. Молекула вуглекислого газу
73
 Є речовини, які складаються з однакових атомів, але більшість – з
різних (схоже на те, як величезна кількість слів складається з різних
літер). Уявіть: лише з трьох атомів – Оксигену, Гідрогену і Карбону –
можна «збудувати» тисячі молекул різних речовин. Серед них: вода,
вуглекислий газ, спирти, лимонна кислота, цукор, жири, крохмаль
(головний складник борошна), целюлоза (головний складник паперу),
метан (головний складник природного газу), речовини, що входять до
складу бензину, чадний газ і багато-багато інших. Молекули, що скла-
даються із цих елементів, входять до складу столового оцту.
1.  Розглянь моделі молекул на малюнку 47. Підпиши назви та
символи трьох елементів, з яких вони складаються.
Молекула Молекула Молекула етилового
води вуглекислого газу спирту

Молекула Молекула глюкози (виноградного цукру)

оцтової кислоти

  
Мал. 47. Моделі молекул

2.  Прочитай вірші про речовини.

Придумай загадку або ребус про речовину. Позмагайтеся у групах
відгадувати їх.

74
 3.  Сіль і цукор – речовини, які ми вживаємо щодня.
Довідайся, яка твоя денна норма цукру і солі. Зловживання
цими речовинами може призвести до серйозних захворювань.
А ще пам’ятай: усі продукти харчування містять цукор і сіль.
Прочитай про це більше у статтях.

 Розглядається  Розглядається
справа про цукор справа про сіль

4.  Прочитай склад кока-коли (таблиця 2).

Таблиця 2
Поживна цінність На 100 мл
Білки 0
Цукор 10,6
Жири 0

Як бачиш, цей напій містить лише цукор, воду і хімічні добавки.

Скільки приблизно шматочків цукру містить велика пляшка коли,
якщо в малій 50 г цукру? 1 шматочок цукру = 5 г (мал. 48).


2л

0,5 л ?
50 г

        
Мал. 48
Добова норма цукру для здорової дитини – 50–60 г.
Зловживання цукром провокує ожиріння і діабет.
5.  Запитай учителя, як знайти інтерактивні
Речовини
тести. Виконай тестові завдання. навколо тебе 

6.  Прочитай удома статтю «Природа – фаб­ Природа –

фабрика
рика барвників».
барвників 

75
 8.  Як приготувати акварельні фарби вдома?
Що таке акварель? Які речовини входять до її складу?
Довідник. Акварель (від лат. аква – вода) – фарби, які розводяться
на воді і легко змиваються водою, зазвичай із клеєм. Основна особли-
вість живопису аквареллю – прозорість фарб.
Прочитай визначення акварельних фарб з довідника і запиши їхні
особливості.
1. 
2. 
3. 
Подумай, які природні речовини можуть бути барвниками? При-
гадай, як можна пофарбувати яйця на Великдень.
Природні барвники можна отримати із соку черешні, вишні, смо-
родини, полуниці, ожини, лушпиння цибулі, відвару рослин, соку
моркви, буряка, петрушки, шпинату, солодкого перцю, кропиви, кори
вільхи, стебел звіробою, чистотілу, кореню оману (дев’ятисилу). Мож-
на використати вугілля та крейду, подрібнивши їх у порошок.
Клейовою основою фарб може бути: мед, яєчний жовток, цукровий
сироп, крохмальний клейстер.
Що треба робити:
1. Обери сировину для барвника.
2. Приготуй клейову основу.
3. Приготуй таку саму кількість соку (або відвару з листя, трав чи коріння).
4. Додай барвник до клейової основи, ретельно вимішай.
5. Експериментуй з різними клейовими основами.

Якщо в тебе вдома є харчовий барвник (його виготовляють на осно-

ві природних речовин), можеш використати його. Але, погодься, що
цікавіше добути барвник власноруч!
Наступний урок – узагальнення знань.
1. Доопрацюй буклет «Будова речовини».
2. Не забудь взяти акварельні фарби (власного виробництва або
придбані в магазині).
3. Подумай, що ще потрібно для оформлення плаката.

Обґрунтуй, чи можна дати точну відповідь на запитання:

Скільки є різних речовин? 
Чому молекул і речовин набагато більше, ніж атомів? 

76
 Як приємно взнати, що ти щось взнав!
Мольєр,
французький письменник, драматург і актор

Урок 18. Узагальнення до розділу «Пізнаємо будову речовин»

Працюємо у групах.

1.  Пригадуємо властивості твердих тіл, рідин і газів. Заповнюємо

таблиці 1 і 2.

Таблиця 1
Об’єм Форма
Тверді тіла
Рідини
Гази

Таблиця 2
Рух частинок Відстані Взаємодія
Тверді тіла
Рідини
Гази

2.  Презентуємо індивідуальні буклети «Будова речовини».

Обговорюємо у групі їхній зміст.
3.  Створюємо плакат «Будова речовини».
Вам знадобиться: великий аркуш паперу, акварельні фарби (виготовлені влас-
норуч або придбані в магазині), пензлики, вода, фломастери, кольорові стікери,
клейка стрічка.
Що треба робити:
1. Акварельними фарбами напишіть заголовок плаката «БУДОВА РЕЧОВИНИ».
Особливий бонус для груп, які використали власноруч виготовлені акварельні
фарби! Якщо немає власних – малюємо придбаними в магазині.
2. Прикріпіть до аркуша буклети всіх учасників групи так, щоб можна було по-
дивитися їхній зміст.

77
 3. Р озмалюйте плакат так, щоб він мав цікавий і привабливий вигляд. Якщо треба,
додатково зобразіть на ньому таблиці, моделі, малюнки. Напишіть на плакаті
ваші імена і прізвища.
4. Подумайте, як будете презентувати вашу роботу. Презентація має тривати
2 хвилини, а треба розповісти і показати найважливіше про будову речовини!
Завершуйте презентацію словами: «Ми будемо користуватися знаннями про
будову речовини, тому що…».
Якщо кольорів власних фарб не вистачає, використайте куплені в магазині. По-
рівняйте власноруч виготовлені та куповані фарби.

4.  Презентуємо плакати. За допомогою кольорових стікерів оці­

нюйте плакати кожної групи. Враховуйте оформлення та зміст пла­
ката, презентацію групи.

Оціни свій внесок у роботу групи.

78
 Навчальне видання

БІДА Дарія Дмитрівна

ГІЛЬБЕРГ Тетяна Георгіївна
КОЛІСНИК Ярина Іванівна

ПІЗНАЄМО ПРИРОДУ
Навчальний посібник для 5 класу
закладів загальної середньої освіти, які беруть участь в інноваційному
освітньому проєкті всеукраїнського рівня за темою «Розроблення і
впровадження навчально-методичного забезпечення для закладів загальної
середньої освіти в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої
освіти» у 2021/2022 навчальному році

Частина 1

Схвалено для використання в освітньому процесі

Відповідальна за випуск Наталія Заблоцька

Редактори Людмила Мялківська, Катерина Єфанова
Макет Олександра Павленка
Художнє оформлення,
комп’ютерна обробка ілюстрацій Марії Круковської
Комп’ютерна верстка Наталії Музиченко
Коректор Лариса Леуська

У /навчальному посібнику використано малюнки та фото з відкритих джерел

інтернету: vecteezy.com, depositphotos.com як ілюстрації у виданні навчального
характеру відповідно до законодавства України про авторське право і суміжні права.