Дослідження

«Моделювання природних
явищ на землі у дні рівнодень
та сонцестоянь»

Учениці 11-Ф класу

Овчаренко Анастасії
 Природні явища - це звичайні, іноді навіть надприродні
кліматичні та метеорологічні події, що відбуваються природним
чином у всіх куточках планети. Це можуть бути звичні з дитинства
сніг чи дощ, а можуть – неймовірні руйнівні чи землетруси.
Небезпечні стихійні природні явища переходять у розряд лих
у разі, коли руйнується інфраструктура і гинуть люди. Ці втрати є
основними перешкодами у розвиток людства. Завадити подібним
катаклізмам практично неможливо, залишається лише своєчасне
прогнозування подій з метою недопущення жертв та матеріальних
збитків.
 Рівнодення - це коли сонце знаходиться на екваторі, а день
триває так само, як і ніч. Тобто вони тривають приблизно 12 годин. Це
трапляється двічі на рік, близько 20 березня та 22 вересня. Це
збігається з початком весни та осені в деяких регіонах. Під час
рівнодення Сонце знаходиться в одній з двох точок сфери, де
перетинаються небесний екватор та екліптика.
Весняне рівнодення трапляється, коли він рухається лише на
північ у площині екліптики і перетинає весь небесний екватор. Тут ми
бачимо, що весняний сезон починається в північній півкулі. З іншого
боку, осіннє рівнодення трапляється, коли сонце рухається через
небесний екватор на південь. Це означає початок осені.

Сонцестояння - це події, коли сонце досягає найвищої або

найнижчої точки протягом року на небі. За рік у Північній півкулі
відбувається два сонцестояння. З одного боку, у нас є літнє
сонцестояння, а з іншого - зимове. Перший відбувається 20-21
червня, а зимове сонцестояння - 22-22 грудня. Під час обох
сонцестоянь Сонце розташоване на одній з двох уявних ліній на Землі,
які відомі як Тропік Раку та Тропік Козерога. Коли сонце зайшло над
Тропіком Раку, коли відбувається літнє сонцестояння і коли воно
знаходиться в Тропіку Козерога, починається зима.
Під час першого сонцестояння саме там ми знаходимо
найдовший день року, тоді як другий - це найкоротший день і
найдовша ніч.

Приклади природних явищ під час

рівнодення та сонцестояння:

 Селевий потік чи зсув.

 Сильний сніг та дощ
 Сильні вітри.
 Екстремальні температури.
 Торнадо.
 Пожежі на незасвоєних землях чи лісах.
 Сильні вітри.
 3.Якщо б земна вісь не мала нахилу, тобто була б
перпендикулярна до площини орбіти, то кут нахилу сонячного
проміння протягом року в будь-якій точці не змінювався б,
день дорівнював би ночі повсюдно, кожна паралель діставала
б однакову кількість тепла від Сонця протягом року. А якщо б
Земля не оберталася, то на одній її стороні по пів року був би
день а на іншій по півроку ніч.
Висновок: Головними причинами змін пір року є рух Землі
навколо Сонця й нахил її осі до площини орбіти. Рухаючись
навколо нашого світила, Земля постійно ніби нахилена вбік.
Унаслідок цього в різних точках своєї орбіти вона краще
нагрівається Сонцем то в Північній, то в Південній півкулях,
тому літо і зима в них бувають у різний час.
 Зміна пір року в Північній та Південній півкулях. Північна
півкуля по-вернена до Сонця, а взимку - навпаки. 23 вересня і
21 березня - дні осіннього й весняного рівнодення, коли
Сонце однаково освітлює оби-дві півкулі Землі. Отже , Північна
півкуля Землі протягом весни і літа з 21 березня до 23
вересня отримує значно більше тепла, ніж восени і взимку з
23 вересня до 21 березня.