Підготував учень Зміна пір року у

11 класу мат. профілю

Північній та Південній

НОПЛ
Кулинка Вадима півкулях
Під час літнього сонцестояння (20—21 червня) унаслідок нахилу земної осі до площини екліптики
(руху Сонця в космосі) на північну половину Землі сонячне проміння падає під більшим кутом.
Полуденне Сонце в цей день стоїть у зеніті над Північним тропіком. У Північній півкулі
починається астрономічне літо, а в Південній — зима, і сонячне проміння падає на земну
поверхню під меншим кутом тому, відповідно, слабкіше нагріває цю частину Землі.
Між цими двома порами року існують перехідні пори — осінь і весна. Основними астрономічними
подіями в цей час є осіннє і весняне рівнодення. Вони припадають відповідно на 23 вересня і 21
березня. Земля відносно Сонця займає таке положення, що сонячне проміння падає на екватор
під прямим кутом. На північ і на південь від екватора на однакових широтах сонячне проміння
падає під однаковими кутами, які, чим далі на північ і південь, стають меншими, ніж на екваторі
Площина, яка розділяє освітлений і неосвітлений боки Землі (світлороздільна площина), у цей час
проходить через вісь Землі й ділить її навпіл. На всій земній кулі (крім полюсів) день дорівнює
ночі й триває 12 годин. Потім (восени) Сонце рухається в бік Південного тропіка, а в Північній
півкулі стає холодніше. Наближається зима. Навесні Сонце повертається через екватор до
Північної півкулі, тут стає тепліше.
 Астрономічні пори року не збігаються з кліматичними сезонами (звичними нам порами року).
Календарний рік поділений на чотири пори року по три місяці кожний. Астрономічних пір року
також чотири. Однак починаються й закінчуються вони не тоді, коли календарні, оскільки їх
виокремлення пов’язане не з кліматичними або погодними особливостями різних частин року, а з
річним рухом Землі навколо Сонця. У цьому русі ми маємо чотири головні дати, які і є закінченням
однієї астрономічної пори року та початком іншої, — зимове й літнє сонцестояння і весняне й
осіннє рівнодення
 Весна — це перехідний сезон, коли помітно збільшується світловий день, підвищується
температура навколишнього середовища й активізується природна діяльність рослин і тварин.
Метеорологічна весна настає тоді, коли середньодобова температура перевищує 0 °С.
Фенологічна весна пов’язана з початком вегетації рослин, виходом із зимової сплячки тварин,
поверненням перелітних птахів. Звісно, що дати астрономічної, метеорологічної (кліматичної) та
фенологічної весни (осені) не завжди і не всюди збігаються.
 Гідрометеорологи вважають, що літо починається, коли середньодобова температура повітря
перевищує позначку +15 °С, і закінчується після переходу цієї ж позначки в бік зниження. Проте
не на всій території помірного кліматичного поясу Північної півкулі це відбувається одночасно й
сама тривалість літа залежить від географічної широти конкретної місцевості. Астрономічна зима
настає пізніше за календарну й триває із зимового сонцестояння (22 грудня) до весняного
рівнодення (20 березня).
Кліматичні зміни порівняно з астрономічними затримуються через фізичні властивості води та суходолу, які
по-різному нагріваються та віддають накопичене тепло. Теоретично ж, відповідно до кількості енергії, що
надходить від Сонця, час зимового сонцестояння має бути серединою зими. Кліматична зима в Україні
розпочинається, коли середньодобова температура повітря переходить через 0 °С у бік зниження. На
північному сході (Харківщина, Луганщина) зима триває 120—130 днів, на південному заході (Одещина) — 75
—85 днів, а в Закарпатті — ще менше. У тропічних широтах зими не буває взагалі, у субтропіках вона триває
один-два місяці, у помірних широтах — три-чотири, а в полярних — навіть шість-сім місяців.
ВИКОРИСТАНІ
ДЖЕРЕЛА
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!