МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Кафедра державного управління і соціально-політичних наук

Луценко Ірина Олександрівна

ПОЛІТИЧНІ ІДЕЇ ЗБІГНЄВА БЖЕЗИНСЬКОГО

Доповідь
студентки 4-ДО(2) курсу
денної форми навчання
ННІ педагогічної освіти, соціальної роботи і мистецтва
спеціальності «Дошкільна освіта»
дата виконання: 19.04.2017

Науковий керівник:
кандидат політичних наук,
доцент Іщенко О. М.

Черкаси – 2017
 Збігнєв Бжезинський народився у 1928 році у Варшаві в родині
польських дипломатів. За однією з неофіційних версій його місце
народження – польське консульство в Харкові.
У 1938-му емігрував з батьками до Канади. У 1950-і став громадянином
США. Закінчив університет Макгілла та Гарвардський університет. Викладав
у Гарварді, а 1961 року перейшов до Колумбійського університету.
У 1960-70-х працював радником в адміністраціях президентів США
Джона Кеннеді і Ліндона Джонсона. У 1977-1981 роках – помічник
президента США з національної безпеки в адміністрації Картера Джонні.
Працював також в адміністраціях Джорджа Буша-ст. і Біла Клінтона.
Наразі є консультантом Центру стратегічних і міжнародних досліджень,
продовжуючи консультувати американську політичну еліту. Одружений, має
трьох дітей.
Бжезінський (Brzezinski), Збігнєв (1928) – американський політолог,
соціолог і державний діяч. З 1977 р. по 1981 р. – заступник Президента США
з питань національної безпеки в адміністраціях Дж. Картера й Л. Джонсона.
Основні напрямки досліджень – теорія постіндустріального (технетронного)
суспільства, міжнародні відносини, геополітика. Основні роботи: “Ідеологія і
влада в радянській політиці” (1962); “Між двох сторіч. Роль Америки в
технетронну еру” (1970), “Влада та принцип” (1983); “Великий провал:
народження й смерть комунізму у ХХ столітті” (1989); “Без контролю”
(1993); “Велика шахівниця. Американське панування та його геостратегічні
імперативи” (1997), “Вибір. Світове панування або глобальне лідерство”
(2004); “Україна в геостратегічному контексті” (2006).
Бжезинський – один з найголовніших стратегів зовнішньої політики
США XX століття, що заслужив цей титул своєю теорією антикомунізму, яка
визначила режим у соцкраїнах як тоталітарний, і концепцією американської
гегемонії нового типу.
Бжезинський Збігнєв – учений, державний і політичний діяч США,
активно впливає на їх зовнішню політику. Продовжуючи наукову,
викладацьку й політичну діяльність, виявляє постійний інтерес до України.
Активно працюючи в галузі геополітики і геостратегії, Збігнєв Бжезинський
наголошує на вагомій ролі України в новому розкладі сил після розпаду
Радянського Союзу.
«Велика шахівниця. Американське панування та його геостратегічні
імперативи» (1997) – одна з найвідоміших політичних праць кінця ХХ ст., що
присвячена обґрунтуванню нової концепції системи сучасних міжнародних
відносин. У книзі Бжезінський аналізує взаємодію США з найбільшими
європейськими й азіатськими державами, визначає можливості використання
військового, економічного та культурного потенціалу для утримання
контролю над Євразією («великою шахівницею», на якій у найближчі роки і
буде затверджуватися світове політичне панування США).
У структурі геополітичного простору З. Бжезінський виділяє
геостратегічні дійові особи та геополітичні центри. Геостратегічними
особами є, за Бжезінським, держави, що мають здатність до здійснення влади
або надання впливу за межами власних кордонів. Геополітичні центри
зумовлюються географічним розташуванням, яке надає державам особливу
можливість контролю за доступом до важливих районів або можливості
відмови геополітичним дійовим особам в одержанні ресурсів.
Аналізуючи євразійський геополітичний простір, З. Бжезінський виділяє
п’ять ключових геостратегічних дійових осіб – Францію, Німеччину, Росію,
Китай та Індію, а також п’ять геополітичних центрів – Україну,
Азербайджан, Південну Корею, Туреччину та Іран. Інші – середні за своїми
масштабами – європейські держави, більшість із яких є членами НАТО і/чи
Європейського Союзу або підкоряються провідній ролі США, або прямують
за ключовими геополітичними дійовими особами Європи. Потенційним
геополітичним центром у Східній Європі, на думку автора, на сьогоднішній
день є Польща.
Розглядаючи геополітичний простір у глобальному масштабі, вчений
виділяє на політичній карті світу США як єдину у світі на сьогоднішній день
наддержаву. Бжезінський відзначає, що, скориставшись розпадом СРСР
(який призвів до утворення «чорної діри» в центрі Євразії), США у своїй
зовнішній політиці перейшли від концепції «стримування» до концепції
«поширення», прагнучи «нового світового порядку», заснованого на
власному домінуванні.
“Євразія є «шахівницею», над якою триває боротьба за світове
панування; така боротьба стосується геостратегії – стратегічного управління
геополітичними інтересами. На євразійській шахівниці, що має овальну
форму, грають не два, а одразу кілька гравців, кожний з яких має різний
ступінь влади. Провідні гравці перебувають у західній, східній, центральній
та південній частинах шахівниці. На цій величезній, вигадливих обрисів
євразійській дошці, що простирається від Лісабона до Владивостока, й
розташовуються фігури для «гри»”.
“Крах Радянського Союзу викликав колосальний геополітичний струс.
Для Америки нова геополітична ситуація є серйозним викликом. Сполучені
Штати опинилися в унікальному становищі – вони стали першою та єдиною
світовою державою.“Америка займає домінуючі позиції в чотирьох сферах
світової влади, які мають вирішальне значення: у військовій сфері вона має у
своєму розпорядженні унікальні глобальні можливості розгортання; у галузі
економіки вона залишається основною рушійною силою світового розвитку;
у технологічному відношенні вона зберігає абсолютне лідерство в передових
галузях науки й техніки; в області культури, незважаючи на певну її
примітивність, Америка має привабливість, особливо серед молоді всього
світу, – все це забезпечує Сполученим Штатам політичний вплив, рівного
якому не має жодна держава світу. Саме поєднання всіх цих факторів робить
Америку єдиною світовою наддержавою в повному розумінні цього слова”.
Якщо звертатися до фігур, що формує ідеологію американської імперії,
то першими слід назвати імена колишнього радника президента з
національної безпеки З. Бжезинського, колишнього державного секретаря Г.
Кіссінджера і колишнього завідувача відділом планування держдепартаменту
С. Хантінгтона. Всі троє свого часу були висунуті на академічну і політичну
арену У. Еліотом, який довгий час очолював Гарвардський університет -
свого роду головний «розплідник» правлячої американської еліти.
Перший з «імперської тріади», З. Бжезинський, відкрито визначив
Сполучені Штати як сучасного імперського гегемона, з потужністю якого
ніхто не зможе зрівнятися, як мінімум у найближчі двадцять п'ять років. » (и
сведенных в 2001 г. в книгу «Геостратегическая триада») У серії статей,
опублікованих у неконсервативної журналі «National interest» (і зведених у
2001 р. до книги «Геостратегічна тріада») Бжезінський закликав Америку
блокувати «дуги нестабільності» в Південно-Східній Європі, Центральній
Азії і в анклавах Південної Азії, Близького Сходу і Перської затоки. Метою
він назвав захоплення «головного призу Євразії» - забезпечення того, щоб
ніяка комбінація євразійських країн не змогла кинути виклик Сполученим
Штатам.
Вересень 2001 зняв головна перешкода на шляху реалізації цієї мети -
нерозташування американського населення пов'язувати свою долю з
настільки далекими й мінливими країнами. Бжезинський вітає порівняння з
Римською і Британською імперіями (і навіть з імперією Чінгісхана),
підкреслюючи, що якщо вже проводити паралелі, то слід заради історичної
істини визнати: за глобальності охоплення і чисто фізичній потужності
Американська імперія не має повнокровних прецедентів.
У книзі "Без контролю. Глобальний безлад на порозі XXI століття
"(1993), 3.Бжезінскій дає прогноз розвитку геополітичних зв'язків після
закінчення" холодної війни". Він стверджує, що розпад Радянського Союзу
призвів до геополітичного вакууму в серцевині Євразії.
Це є головною причиною підвищеної конфліктності по периметру
всього пострадянського геополітичного простору.
Активізація ісламу і нездатність США забезпечити контроль над
ситуацій в регіоні Середнього Сходу веде до появи величезної зони
нестабільності, яка може охопити частину Південно-Східної Європи,
Середній Схід, район Перської затоки, і території колишніх радянських
республік Середньої Азії. Всередині цієї зони існує безліч вузлів потенційних
конфліктів, що несуть загрозу всьому міру. Положення ускладнюється
зростаючими можливостями залучення в конфлікт інших країн і особливо
небезпечна можлива роль Китаю.
Головну геополітичну загрозу американський політолог, відомий у
минулому своїми антирадянськими поглядами, продовжує бачити в
неминучості повернення Росії до імперської політики. Подібна орієнтація
російської зовнішньої політики, на думку Бжезинського, вкрай небезпечна
для Сполучених Штатів, їй необхідно всіляко протидіяти.
Основним інструментом цієї протидії він вважає Україну, яка виступає
як природний геополітичний противагу Росії. Тому завдання відірвати
Україну від Росії на максимальну відстань і є, на його переконання,
основною геополітичною завданням на даному континенті.