Екологічна безпечність застосування і

одержання фенолу

Виконала учениця 10б класу Ісроілова Мехрангез

Історія

Фенол був відкритий у 1834 році Фрідлібом Фердинандом

Рунге, який виділив його з кам'яновугільної смоли шляхом
перегонки, а також і запропонував назву для новоствореної
речовини — карболова кислота.
У чистому вигляді фенол вперше був отриманий у 1841 році
Огюстом Лораном, який також зміг визначити його якісний
склад. Він запропонував назву фенолова кислота, яку Шарль
Фредерік Жерар скоротив до сучасного фенол. Крапку у
ґрунтовному дослідженні фенолу поставив Август Кекуле в
1858 році, встановивши його будову.
 Фенол, як препарат
Органічна сполука складу C6H5OH. За звичайних умов фенол є білою або безбарвною
кристалічною речовиною із солодкуватим запахом, помірно розчинною у воді.
Оскільки гідроксильна група у молекулах спиртів визначає кислотні властивості, раніше
фенол мав назву карболова кислота. Проявляючи кислотні властивості, фенол,
аналогічно до інших спиртів, взаємодіє з лугами із утворенням солей — фенолятів.
Добування фенолу
 Застосування фенолу
● В медицині як антисептик
● Виготовлення парфумів і косметичних засобів
● Для виробництва фенол-формальдегідних пласмас
● Виробництво барвників, лікарських препаратів і вибухових речовин
● В молекулярній біології і генній інженерії для очищення ДНК
Небезпека фенолу для організму
Викликають:
● діарею,
● запаморочення,
● втрату свідомості,
● порушення функцій
нирок та печінки.
 Токсичність фенолу
Використання фенолу в роботі
вимагає застосовування захисного
одягу, зокрема, окулярів і гумових
рукавиць. При потраплянні фенолу
на шкіру необхідно ретельно
промити уражене місце водою, а
згодом і поліетиленгліколем. У разі
потрапляння до очей їх потрібно
промити водою протягом 10 хвилин,
а при вдиханні парів необхідно
надати ураженому доступ до свіжого
повітря.
Фенольні сполуки у рослин та воді
Поліфеноли відіграють важливу роль у фотосинтезі,
диханні, рості рослин, стійкості фруктів і овочів проти
інфекційних захворювань. Від них залежать забарвлення,
аромат, смак, потемніння тканин плодів та їхня Р-
вітамінна цінність. Поліфеноли рутин, гесперидин,
нарингін, катехіни, антоціани мають властивість
вітаміну Р. Залежно від кількості ароматичних кілець
поліфенольні сполуки поділяють на три групи: з одним, з
двома бензольними кільцями та полімерні. Катехіни
містяться в багатьох плодах і овочах.
Структура фенолу
Дякую за увагу!