Тема: Ароматичні аміни та їх похідні. Похідні аніліну.

План.
1. Загальна характеристика амінопохідних ароматичного ряду.
2. Фенацетин. Одержання, аналіз, застосування, зберігання.
3. Парацетамол. Одержання, аналіз, застосування, зберігання.

Найпростішим аміном ароматичного ряду є анілін: C6H5 – NH2

Хоч анілін і має жарознижуючу властивість, в медицині не застосовується бо є
токсичним. Його ацитильоване похідне ацетанілід C6H5 – NНСОСH3 є менш токсичним і
деякий час під назвою антифебрин застосовувався в медицині як жарознижуючий засіб.
Проте тривале застосування цього препарату всередину нерідко викликало отравлення, так
як в наслідок омилення ацетильної групи в організмі нагромаджувався анілін. В даний час
ацетанілід використовується тільки в ветеринарії.
При вивченні продуктів перетворення аніліну і ацетаніліну в організмі, виявилось, що
продукт окислення їх n-амінофенол є менш токсичним, але на відміну від антифебрину не
має жарознижуючої дії і так само як анілін руйнує еритроцити.
HO – C6H4 – NH2
n-амінофенол
Наступні дослідження привели до висновку про те, що для усунення цих недоліків
потрібно заблокувати гідроксильну і аміногрупу в ароматичному ядрі. Це привело до
винайдення препарату, який ввійшов в медичну практику під назвою фенацетин.
H5C2O – C6H4 – NHCOCH3
Він має більш слабку гемолітичну дію на червоні кров’яні тільця і разом з тим має
жарознижуючу дію. Наявність етоксигрупи підсилює анальгезуючі властивості засобу.

Принцип, що положено в основу синтезу фенацетину, тобто вивчення

продуктів перетворення аніліну в організм і винайдення фізіологічно активних
речовин шляхом перебудови молекули, ввійшов в науку під назвою “принцип
фенацетину ”.

Фенацетин
Phenacetinum

M.м 179,22

Хімічна назва: 1-етокси – 4 – ацетамінобензол

Вперше був отриманий в 1887 р. коли шукали застосування n-нітрофенолу, що
утворився в якості побічного продукту при синтезі барвників.
Одержання. Існують різні шляхи отримання фенацетину, але у всіх випадках вихідним
продуктом є фенол. Препарат піддають дії нітруючої суміші – в результаті отримують два
ізомери: о- і n – нітрофеноли. Для розділення суміші, її переганяють з водяною парою (о-
нітрофенол є летким і переганяється з водяною парою). Потім n-нітрофенол етилюють і
відновлюють. Відновлений продукт піддають ацетилюванню:

Опис. Білий дрібнокристалічний порошок без запаху, злегка гіркуватого смаку. Дуже мало
розчинний у воді, важко у кип’ячій, розчинний у 95% спирті, мало розчинний у ефірі і
хлороформі.
Ідентифікація.
1. Кольорова реакція з розчином біхромату калію в кислому середовищі. В результаті
взаємодії утворюється хінонімін, який вступає в реакцію з n- амінофенолом з утворенням
індофенолового барвника синьо-фіолетового кольору.

2. При дії на фенацетин розбавленої нітратної кислоти спостерігається пожовтіння

розчину, а потім випадання жовтого осаду 3 –нітро – 4 ацетамінофенолу

.
3. Ще однією реакцією на бензольне ядро є знебарвлення бромної води

4. При кип’ятінні фенацетану зі спиртовим розчином КОН і хлороформом відчувається

різний запах ізонітрилу:

Кількісне визначення. Проводять методом нітритометрії.

Після нагрівання точної наважки порошку (або розтертих у порошок таблеток) розчиняють в
розчині НСl протягом 30 хв. Отриманий після гідролізу продукт титрують нітритом натрію в
присутності змішаного індикатора – тропеолін ОО і метилового синього. В еквівалентній
точці червоно-фіолетове забарвлення розчину переходить в голубовато-зелене.

Пригадай!!! Суть методу нітритометрії

 Визначають первинні ароматичні аміни
 Титрант – нітрит натрію
 Індикатор – тропеолін ОО або в суміші з іншими
індикаторами
 Середовище – кисле, яке створює НСl
 Каталізатор – КВr
 Титрування ведеться при низьких температурах,
повільно

Застосування. Приймють в середину як болевгамовуючий і жарознижуючий засіб. Форма

випуску таблетки по 0,25г.
Зберігання. В добре закупорених контейнерах. Список Б.
 Парацетамол
Paracetamolum

HO NH C CH3
М.м = 151,16
O

Одержання. Вихідним продуктом для синтезу є фенол, який нітрують нітритом натрію в
кислому середовищі. Одержаний п-нітрозофенол відновлюють сірководнем в аміачному
середовищі до п-амінофенолу, який ацетилюють і при цьому одержують парацетамол.

Опис. Білий або білий з кремовим або розуватим відтінком кристалічний порошок. Важко
розчинний у воді, легко в спирті.
Ідентифікація.
1. Реакція на фенільний гідроксил. При взаємодії з хлоридом заліза (ІІІ) утворюється синьо-
фіолетове забарвлення.

2. Кольорова реакція з біхроматом калію. При нагріванні препарату з розведеною

хлоридною кислотою і додаванні біхромату калію появляється фіолетове забарвлення –
утворюється індофеноловий барвник

3. При кипятінні препарату з розведеною сульфатною кислотою відчувається запах

ацетатної кислоти.

Кількісне визначення. Проводиться методом нітритометрії після омилення ацетильної

групи. Титрант: нітрит натрію, індикатор йодкрохмальний папірець або тропеолін 00,
середовище – кисле, що створюється хлористоводневою кислотою
Застосування. Жарознижуючий та болевгамовуючий засіб. Фарма випуску – таблетки по
0,2г, свічки по 0,08 та 0,17г. Також випускається під торговою назвою “Єфералган”,
“Панадол” і ін

Зберігання. В добре закупорених контейнерах в захищеному від світла місці. Список Б.