МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИКО-ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА АКУШЕРСТВА, ГІНЕКОЛОГІЇ ТА РЕПРОДУКТИВНОЇ
МЕДИЦИНИ

Реферат
на тему: Фенілкетонурія

Виконала студентка 4 курсу 16 групи

II медичного факультету
Таран Єлизавета Сергіївна
Викладач: Ломейко Олена Олександрівна

Запоріжжя 2024
Зміст
1. Що таке фенілкетонурія
2. Патогенез
3. Клінічна картина
4. Діагностика
5. Лікування
6. Пренатальна діагностика
7. Інші типи фенілкетонурії
8. Список використаних джерел
 Фенілкетонурія (ФКУ) - одне з найвідоміших захворювань, пов'язаних з
порушенням амінокислотного обміну. Співвідношення статей Ч1: Ж1.
Класична форма захворювання (фенілкетонурія I - 261600) пов'язана з
дефіцитом ферменту фенілаланін-4-гідроксилази, що перетворює фенілаланін
(ФА) у тирозин. Ген ФКУ (фенілаланін-4-гідроксилази) знаходиться в довгому
плечі 12-ї хромосоми (12q22-24). Ген секвенований, у більшості сімей можлива
молекулярно-генетична пренатальна діагностика (ДНК-діагностика). У гені
описано понад 250 мутацій, що зумовлюють розвиток захворювання.
Найчастіша мутація - R408W (заміна аргініну на триптофан у 408-му кодоні).
Частота цієї мутації в Україні становить 61-66%.
Патогенез фенілкетонурії – класичний приклад порушення метаболізму
при ферментопатії. Активність ферменту фенілаланін-4-гідроксилази у хворих
може становити 1% від норми, що призводить до порушення перетворення
фенілаланіну в тирозин. У патогенезі фенілкетонурії можна виділити чотири
патогенетичні ланки.
1. Оскільки хворі не здатні перетворювати фенілаланін на тирозин, то він
накопичується в крові та екскретується із сечею. В нормі концентрація феніл-
аланіну в крові становить 1-2 мг/дл. У хворих рівень ФА досягає 15 мг/дл та
вище. Спостерігається збільшення вмісту фенілаланіну в спинномозковій
рідині.
2. Утворюються інші метаболіти фенілаланіну (фенілпіровиноградна,
фенілоцтова, фенілмолочна кислоти), токсичні для ЦНС. Більша частина
фенілоцтової кислоти з'єднується в печінці з глутаміном і екскретується із
сечею у формі фенілацетилглутаміну. Метаболіти фенілаланіну виділяються із
сечею, потім. Наявність у сечі фенілпіровиноградної кетокислоти дала назву
хвороби – фенілкетонурія. Виділення аномального метаболіту – фенілоцтової
кислоти – викликає специфічний «мишачий» запах сечі, тіла і особливо голови
дитини.
3. Зменшення вмісту тирозину призводить до порушення синтезу
меланіну (слабка пігментація очей, волосся, депігментація структур нервової
системи, що містять в нормі меланін), адреналіну, тироксину.
4. Високі концентрації фенілаланіну пригнічують метаболізм інших
сполук:
—порушується перетворення триптофану в серотонін, що сприяє наростанню
розумової відсталості;
— пригнічується перетворення глутатіонової кислоти (гама)-аміномасляну
(ГАМК); остання є нейромедіатором та антиконвульсантом; порушення синтезу
ГАМК призводить до судом;
—порушується синтезу нікотинової кислоти, що призводить до дерматитів і
стійких попрілостей.
Клініка. Новонароджені діти з ФКУ зовні не відрізняються від здорових,
оскільки обмінні процеси під час вагітності компенсуються за допомогою
організму матері. З 6-7 доби вміст ФА у крові у хворих перевищує нормальний
рівень 1-2 мг/дл.
Перші ознаки хвороби виявляються на другому місяці життя. До ранніх
клінічних симптомів відносять стійкі попрілості, специфічний «мишачий»
запах сечі та тіла. Дитина здригається уві сні, часто зригує. У більшості
випадків чіткі симптоми захворювання спостерігаються на 4–6-му місяцях
життя. Характерні втрата раніше набутих навичок, надалі - прогресуюча
затримка психомоторного розвитку. Дитина не реагує на оточуючих, не фіксує
погляд на яскравих іграшках, не сидить, не перевертається на живіт.
Фенілкетонурія проявляється підвищеною збудливістю, гіперактивністю,
порушенням м'язового тонусу, тремором, судомними епілептиформними
реакціями (часто «кивальні») судоми, «задумливість», психомоторні та
ковтальні пароксизми та ін), іноді генералізованими судомами, дерматитами.
Спостерігається «вицвітання» — волосся та очі світлішають (світле волосся,
блакитний та сірий колір очей), шкіра слабопігментована.
Перебіг хвороби прогредієнтний. За відсутності лікування дитина
продовжує відставати в психомоторному та мовному розвитку. Надалі
спостерігається вторинна метаболічна мікроцефалія, розумова відсталість від
дебільності до важких форм ідіотії (стара назва захворювання – феніл-
піровиноградна ідіотія).
У клінічній картині на першому плані виступають зміни нервової
системи, що пов'язані з вторинним ушкодженням мозку високими
концентраціями фенілаланіну та його метаболітів (фенілпіровиноградної,
фенілмолочної та фенілоцтової кислот), а також з порушенням обміну тирозину,
триптофану, серотоніну. Порушуються процеси мієлінізації в ЦНС, змен-
шується число нейронів у корі головного мозку та спостерігаються інші
гістологічні зміни.
Рання діагностика фенілкетонурії та профілактичне лікування
попереджають розвиток клінічной картини хвороби.
Діагностика заснована на специфічній клінічній картині та результатах
біохімічного дослідження сечі (фенілпіровиноградна кислота) та крові
(гіперфенілаланінемія).
Рання діагностика та профілактичне лікування з першого місяця життя
дозволяють запобігти розвитку клінічних ознак хвороби, тому в даний час
проводиться масовий скринінг новонароджених на фенілкетонурію.
Підвищений вміст ФА може не спостерігатися до 3-4-го дня життя, доки не
відбудеться надходження білків з їжею. Для скринінгу у всіх новонароджених
на 4-5-й день життя перед випискою з пологового будинку проводять забір крові
на спеціальні бланки хроматографічного паперу. Плями крові висушуються і
потім пересилаються до спеціальної лабораторії. Для скринінгових досліджень
можуть використовуватись флюорометричний метод з нінгідразином,
тонкошарова хроматографія амінокислот, мікробіологічний тест Гатрі . У разі
отримання результату аналізу з рівнем фенілаланіну в крові вище допустимого
(2 мг/дл) необхідний терміновий виклик дитини на генетичну лабораторію для
повторного обстеження та проведення медико-генетичної консультації сім'ї.
При уточненні діагнозу фенілкетонурії призначається специфічне лікування.
Хибнопозитивні результати можуть спостерігатися у недоношених
новонароджених внаслідок уповільненого дозрівання ферментів, що беруть
участь у метаболізмі фенілаланіну.
З другого місяця стає позитивною проба з трихлорним залізом (реакція
Фелінга): до 3 мл сечі додають 1 краплю 1 М розчину (соляну кислоту) HCl,
струшують і додають кілька крапель 10% розчину FeCl3(хлорид заліза). Якщо в
сечі міститься фенілпіровиноградна кислота, з'являється стійке забарвлення
зеленого кольору. Фенілпіровіноградна кислота в сечі визначається тільки після
того, як рівень ФА в крові перевищує 10–15 мг/дл, тому тест стає інформа-
тивним лише з другого місяця життя та не використовується у новонароджених.
Для уточнення діагнозу можуть використовуватися флюорометричний
метод, тонкошарова хроматографія амінокислот у сечі та крові (ТСХ), а також
кількісні високотехнологічні методи - кількісна рідинна хроматографія,
амінокислотний аміноаналізатор, молекулярно-генетичні методи.
Лікування ФКУ ґрунтується на низькофенілаланіновій дієті.
Обмежується надходження фенілаланіну та білка до мінімальної вікової
потреби (фенілаланін – незамінна амінокислота, вона повинна надходити з їжею
відповідно до вікових норм). У харчовий раціон хворих входять овочі, фрукти,
соки, а також спеціальні малобілкові продукти (саго, приготовлені на
крохмальній основі хліб, вермішель, крупа). Високобілкові продукти (м'ясо,
риба, молоко, хліб) виключаються. Для корекції харчування та забезпечення
нормального білкового обміну використовуються спеціальні білкові гідролізати,
позбавлені фенілаланіну, але містять усі інші необхідні амінокислоти
(Лофенолак, Феніл-фрі, Тетрафен, PKU-1, "PKU-2" та ін.). Лікування
проводиться під контролем рівня фенілаланіну.
Хворі потребують додаткового введення вітамінів, мінеральних речовин,
мікроелементів. У разі потреби проводиться симптоматичне лікування
ноотропними засобами, антиконвульсантами, препаратами з нейромедіаторною
дією та ін. Необхідні курси масажу та лікувальної фізкультури.
Дієта обов'язкова до тих пір, поки не пройде диференціювання нервової
тканини (до закінчення підліткового періоду), в деяких країнах дієтотерапія
проводиться протягом усього життя.
Особливо важливим є дотримання дієти для жінки дітородного віку.
Вагітність має бути плановою, з постійним контролем рівня фенілаланіну. В
іншому випадку гіперфенілаланінемія матері призводить до народження дітей з
гіпоплазією, мікроцефалією, вродженими вадами серця, розумовою відсталістю
(материнська фенілкетонурія). Пороки обумовлені тератогенною дією
фенілаланіну та його метаболітів у крові матері.
Пренатальна діагностика інвазивна, з наступним ДНК-аналізом.
Інші типи фенілкетонурії. Описано інші варіанти фенілкетонурії, за яких
спостерігається не недостатня активність ферменту ФА-гідроксилази
(фенілкетонурія I типу, або класична фенілкетонурія), а ферментів синтезу
тетрагідробіоптерину - дигідробіоптеринредуктази (злоякісна
гіперфенілаланінемія типу II і III) або дигідробіоптеринсинтетази (типи IV і V).
Дефіцит тетрагідробіоптерину (кофактору фенілаланінгідроксилази) призводить
не тільки до порушення гідроксилювання фенілаланіну в печінці, але і до
порушення синтезу тирозину та триптофану, недостатності нейротрансмітерів
(ДОФА, серотонін, норепінефрін). Злоякісна гіперфенілаланінемія, пов'язана з
дефіцитом тетрагідробіоптерину, тому має більш тяжкий перебіг, дієтотерапія
малоефективна. Для лікування цих типів використовують тетрагідробіоптерин
(ВН4), L-ДОФА, 5-гідрокситриптофан. Навіть при своєчасно встановленому
діагнозі та призначенні лікування збереження інтелекту та відсутність
неврологічної симптоматики досягається лише у частини хворих.
Список використаних джерел:
1)Медична генетика. За редакцією чл.-кор. АМН України, проф. О.Я.
Гречаніної, проф. Р.В. Богатирьової, проф. О.П. Волосовця: навч. Посібник
Київ, 457 ст.
2) Медична генетика. За редакцією чл.-кор. АМН України, В. Н. Запорожана, Ю.
И. Бажори, А. В. Шевеленкової, М. М. Чеснокової : навч. Посібник Одеса,
281ст.
Тести
1. З дефіцитом якого ферменту пов’язана хвороба фенілкетонурія?
1) Фенілаланін-4-гідроксилаза
2) Фенілаланін-4-карбоксилаза
3) Тетрагідробіоптерину
4) Глутатіон
5) Трансаміназа
2.Нормальний рівень ФА у крові у дітей в період новонародженості?
1) 1-2 мг/дл.
2) 10-12 мг/дл.
3) 3-4 мг/дл.
4) 8-15 мг/дл.
5) 6-11 мг/дл.
3.На якому місяці життя дитини проявляються перші ознаки
фенілкетонурії?
1) На 2 місяці
2) На 3 місяці
3) На 5 місяці
4) На 7 місяці
5) На 8 місяці
4.До клінічних ознак фенілкетонурії відноситься усе, ОКРІМ?
1) Підвищений апетит
2) Стійкі попрілості
3) Специфічний «мишачий» запах сечі та тіла
4) Поствітлішання волосся
5) Судоми
5. Хибнопозитивні результати на наявність фенілкетонурії можуть
спостерігатися у …?
1) Недоношених новонароджених
2) У новонароджених на 5 день
3) У новонароджених на 10 день
4) У новонароджених на 7 день
5) У новонароджених на 2 день
6. Лікування фенілкетонурії ґрунтується на якій дієті?
1) Низькофенілаланіновій
2) Безглютеновій
3) Безцукровій
 4) Вегетеріанській
5) Безлактозній
7.Які продукти виключаються з раціону дітей з фенілкетонурією?
1) М’ясо, риба
2) Саго, приготовлені на крохмальній основі хліб
3) Вермішель, крупа
4) Овочі, фрукти
5) Соки