МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ
Кафедра терапії та клінічної діагностики

КУРСОВА РОБОТА
з пропедевтики та діагностичної візуалізації
на тему «Дослідження порушень обміну мікроелементів»

Виконала:
студентка 3(м) курсу 1групи
Кулініченко В.В.

Керівник: канд. біол. наук, доцент

Саморай М. М.

м. Біла Церква
2021 рік
Зміст
1. Вступ
2. Анатомо-фізіологічні дані мікроелементів у домашніх тварин
3. Діагностичне значення діагностики порушень обміну
мікроелементів у тварин
4. Методи дослідження порушень обміну мікроелементів у тварин
5. Дослідження тварини
5.1. Попереднє знайомство з твариною
5.1.1. Реєстрація
5.1.2. Анамнез
5.2. Загальне дослідження тварини
5.3. Дослідження порушень обміну мікроелементів
5.4. Дослідження крові
5.5. Аналіз одержаних результатів
6. Список використаної літератури

1
 Вступ

Клінічна діагностика хвороб тварин – це дисципліна про клінічні,

інструментальні та лабораторні методи діагностики хвороб тварин. Без знань,
отриманих в курсі клінічної діагностики неможливо уявити вивчення таких
дисциплін як терапія внутрішніх хвороб тварин, акушерство та гінекологія
тварин та багато інших. Неможливо стати кваліфікованим лікарем
ветеринарної медицини без таких знань та навичок, які студент отримує в
курсі пропедевтики та діагностичної візуалізації. Саме кваліфіковані
спеціалісти ветеринарної медицини необхідні для здоров’я поголів’я
сільськогосподарських тварин, покращення їхньої продуктивності.

2
 Анатомо-фізіологічні дані мікроелементів у домашніх тварин

За різни видів мікроелементозів порушується функціонування різних

систем організму.

Так, йод входить до складу тиреоїдних гормнів, тому його нестача

пливає, в першу чергу, на щитоподібну залозу. Вона розміщується на
щитоподібному хрящі гортані і синтезує тиреоїдні гормони – тироксин та
трийодтиронін, які регулюють синтез білку та більшість обмінних процесів в
організмі тварин, а також тирокальцитонін, котрий має здатність блокувати
резорбцію кальцію з кісткової тканини.

Щитоподібна залоза у ВРХ, овець, кіз, коней і собак має дві долі,
розміщені по боках від гортані і поєднані між собою перешийком. Всередині
долей і перешийка розміщуються секреторні фолікули (синтезуються Т3 і Т4)
і С-клітини (синтезується тирокальцитонін; відсутні у собак і овець), а зовні
долі та перешийок вкриті сполучнотканинною капсулою. У ВРХ долі
коричневато-червоного кольору, горбисті, плоскі, трикутної форми,
шириною 5 - 6 см, у дорослих корів їхня маса коливається від 15 до 90 г. У
овець долі довгасто-трикутної форми, блідо-рожеві, 3 - 4 см в довжину і
масою 4 - 6 г. У кіз права і ліва доля різні за розміром, від 2.5 до 5 см. У
овець і кіз перешийок слабо виражений або взагалі відсутній. У коней бокові
долі округло-овальні, довжиною 3.5 – 4 см, буро-червоного кольору. У собак
долі мають вигляд мигдалинок, перешийок слабо виражений або й відсутній,
розміри сильно варіюють від розмірів собаки. Лише у свиней щитоподібна
залоза непарна, лежить вентрально на щитоподібному хрящі, за формою
овально-довгаста, темно-червоного кольору, довжиною 4 – 4.5 см і масою до
20 г.

Кобальт входить до складу багатьох ферментів, а також

ціанокобаламіну (вітаміну В12), а він, в свою чергу, відіграє головну роль у
синтезі глобіну – компоненту гемоглобіну. Як наслідок, при кобальтовій

3
недостатності можливий розвиток гіперхромної анемії. Також кобальт
покращує секрецію та активність шлункового та підщлункового соків. Крім
того, нестача кобальту сприяє розвитку остеодистрофії і затримці росту у
молодняку.

Купрум необхідний для синтезу гемоглобіну, входить до складу ряду

ферментів, а нестача його провокує також розлади нервової системи,
остеопороз, порушення пігментації.

Цинк входить до складу ряду ферментів, а також необхідний для дії

гормонів підшлункової залози, гіпофіза, статевих залоз, особливо у самців. За
його нестачу виявляють паракератоз – порушення зроговіння шкіри.

Манган – важливий учасник окисно-відновних реакцій, синтезу

гемоглобіну, утворення кісткової тканини, посилює утилізацію жирів. При
його нестачі у молодняку розвивається рахіт, затримується ріст в цілому,
порушується відтворна функція.

Ферум входить до складу молекули гемоглобіну та ряду ферментів, в

тому числі, каталази і пероксидази, які забезпечують антиоксидантний
захист. При дефіциті цього елементу розвивається залізодефіцитна анемія,
порушується обмін речовин і затримується ріст та розвиток у молодняку.

Селен має антиоксидантну дію, входить до складу ферменту

глутатіонпероксидази.

Фтор забезпечує ріст і розвиток кісткової тканини і зубів, позитивно

впливає на ріст і розвиток молодого організму. Нестача його призводить до
карієсу, а надлишок – до флюорозу, остеопорозу, пригнічення функції
щитовидної залози.

4
 Діагностичне значення дослідження порушень обміну мікроелементів у
тварин

Коли тварина отримує з кормами нормальну кількість мікроелементів,

то вона здорова і високопродуктивна. Але якщо тварина отримує порівняно з
нормою значно більшу чи меншу кількість різноманітних мікроелементів з
кормом або недостатньо їх засвоює через захворювання, мікроелементне
співвідношення порушується, і, зрештою, якщо не виявити порушення на
перших стадіях, це призводить до специфічних хвороб – мікроелементозів.
Тварини, хворі на мікроелементози, мають порушені обмінні процеси, стають
кволими і низькорезистентними до інфекційних та інвазійних хвороб.
Дорослі тварини також непродуктивні, мають дефектне потомство, а
молодняк сильно відстає у рості і розвитку. У термінальних стадіях
мікроелементози призводять до настільки сильних порушень
життєдіяльності, що такі тварини, зрештою, гинуть. Але виявлення порушень
обміну мікроелементів та їх причин на початкових стадіях дозволяє вчасно
скоригувати надходження мікроелементів і відновити нормальну роботу
всього організму тварини.

5
 Методи дослідження порушень обміну мікроелементів у тварин

На ранніх стадіях порушення можна виявити лише лабораторними

методами. В більш пізніх стадіях мікроелементози виявляють і за клінічного
дослідження тварини, хоча клінічні симптоми проявляються не у всіх тварин
в стаді. За різних видів порушень симптоми також різні, але завжди з метою
діагностики цих порушень користуються переважно загальними методами –
оглядом і пальпацією, а також аускультацією (при дослідженні серцевих
тонів). Особливу увагу звертають на повноцінність годівлі і напування
тварини, співвідношення окремих макро- та мікроелементів в раціоні, їхні
антагоністичні та синергічні взаємозв’язки. Враховують також, в якій з
чотирьох біогеохімічних (ендемічних) зон розміщене господарство.

Оглядом та пальпацією визначають стан шкіри, шерстного покриву,

слизових оболонок, так як перші зовнішні прояви дефіциту більшості
мікроелементів пов’язані саме з ними. Також оглядом обов’язково
визначають ступінь розвитку та його темпи у молодняку і стан зубів. Крім
того, проводять пальпацію щитоподібної залози, а також визначають частоту
серцевих скорочень. Оглядом проводять дослідження очей. Застосовують
аускультацію серця з метою дослідження серцевих тонів. Для дослідження
щитоподібної залози при діагностиці порушень обміну йоду застосовують
також додаткові методи: ультразвукове дослідження, рентгенографію з
застосуванням контрастних речовин, деколи і біопсію.

6
 Дослідження тварини

Попереднє знайомство з твариною

Реєстрація

1. Вид тварини: велика рогата худоба

2. Стать: корова
3. Кличка: Айстра
4. Вік: 2,5 роки
5. Маса тіла: 700 кг
6. Масть: чорно-біла
7. Порода: голштинська
8. Власник: Семенов Петро Іванович
9. Адреса власника: с. Велика Снітинка, Фастівського району
Київської області, вул. Центральна, 50
10. Дата дослідження 18.04.2021

Анамнез про тварину

А) анамнез про життя тварини

Безприв’язне утримання в відкритому корівнику разом з ще 2-ма

дорослими коровами, солом’яна підстилка, приміщення взимку опалюється,
освітлюється лампами, вентиляція природня, прибирання гною ручне,
щоденне, влітку вигул щодня з чередою на пасовище. Стан приміщення
задовільний. Годівля переважно кукурудзяним силосом – до 30 кг, зерновими
– 5 кг, також сіно – досхочу (до 10 кг), рідко картопля і кормові буряки – 3 кг,
а також вітамінно-мінеральні добавки. Напування автоматичне, поїлка з
підігрівом. Тварина доморощена, народжена іншою коровою з цього ж
господарства.

Б) Анамнез про хворобу тварини

7
Стан тварини задовільний, але, зі слів власників, останній тиждень
тварина їсть дещо менше, ніж зазвичай.

8
Власне дослідження

1. Найважливіші показники стану здоров’я тварини

а) температура тіла: 39,0 oС

б) частота пульсу: 54 удари за 1 хв

в) частота дихання: 14 за 1 хв

2. Загальне дослідження тварини

Визначення габітусу

а) Загальний стан задовільний – тварина реагує на звук своєї

клички. Робить природні рухи, на людей реагує спокійно.
б) Положення тіла в просторі – фізіологічне, невимушене стояче.
в) Будова тіла середня, яскраво виражені особливості породи.
Маса тіла в нормі, тулуб довгий і широкий, відносно худі ноги з
вираженими кістками і сухожилками. Округлої форми голова з
короткими рогами.
г) Вгодованість вищесередня. М’язи добре розвинені, трикутна
форма тулуба, маклоки, лопатки і остисті відростки слабо виражені.
Помітні відкладення жиру в області колінної складки, сідничних
горбах, незначні – біля кореня хвоста.
д) Конституція міцна. Шкіра тонка, але міцна і еластична, міцний
скелет, не дуже об’ємні, проте сильні мязи. Добре розвинене вим’я
чашоподібної форми.

Дослідження шкіри і волосяного покриву.

Шкіру і шерстний покрив досліджують оглядом і пальпацією. При

дослідженні виявлено, що волосся вкриває шкіру рівномірно, воно
м’яке, досить густе, щільно прилягає до тіла, міцно тримається в шкірі.

9
 Колір шкіри світло-рожевий, еластичність шкіри в нормі.
Вологість помірна, за винятком ділянки носового дзеркала. Шкіра має
специфічний запах. Поверхня шкіри цілісна, без саден, тріщин,
підшкірна клітковина в нормі.

Дослідження слизових оболонок

Кон’юнктива рожевого кольору, волога, без механічних

ушкоджень. Слизова оболонка носової порожнини блідо-рожева,
помірно волога, пошкоджень не виявлено. Слизова оболонка ротової
порожнини блідо-рожева, волога, без механічних ушкоджень.

Дослідження лімфатичних вузлів

Лімфатичні вузли досліджують оглядом та пальпацією.

Підщелеповий лімфовузол довжиною 3см, рухомий, щільний, не

твердий, гладенький. Не болючий, температура не підвищена.

Передлопаткові лімфовузли довжиною близько 6 см, рухливі,

щільні, гладенькі. Не болючий, температура не підвищена.

Лімфовузли колінної складки щільні, не тверді, гладенькі, рухливі,

довжиною 3 см. Не болючий, температура не підвищена.

Термометрія

Результати термометрії – 39,0 oС.

10
 Діагностика порушень обміну мікроелементів

Діагностику порушень починають з аналізу раціону. Враховуючи те,

що раціон для даної корови не є постійним і високоточно дозованим,
розрахувати наявність в ньому мікроелементів можна лише приблизно. В
добовому раціоні в день дослідження містилося: міді 300 мг, цинку 1600 мг,
кобальту 30 мг, йоду 25 мг, мангану 550 мг, селену 2 мг. Проба води виявила
вміст фтору 1 мг/л.
Місце локалізації господарства відноситься до центральної
біогеохімічної зони, для якої характерна нестача цинку і кобальту в
рослинних кормах.
Першочергово проведено було клінічне дослідження. З метою
діагностики недостатності йоду було проведено дослідження щитоподібної
залози. Залоза локалізувалась в області щитоподібного хряща гортані,
поверхня на дотик м’яка і пружна, горбиста на дотик, кожна доля довжиною
близько 5 см. Больової реакції не виявлено.
З метою діагностики порушень обміну кобальту і купруму було
досліджено апетит та прийом корму. Спостереженням та за даними анамнезу
виявлено, що харчування у тварини чотириразове, корм споживається
повністю, нормально пережовується, жуйка в нормі, спотворення апетиту не
виявлено. Також було повторно досліджено шерстний покрив. Змін стану
волосу та порушень пігментації не виявлено.
Для діагностики порушень обміну кобальту, цинку, мангану, фтору
було досліджено поставу тварини, кістки на суглоби за допомогою огляду і
пальпації. Виявлено, що постава кінцівок фізіологічна, немає ознак патології
суглобів та остеодистрофій.
Для діагностики порушень обміну цинку повторно проведено
дослідження шкіри методами огляду і пальпації. Шкіра еластична, помірно
волоса, зроговіння фізіологічне.

11
 Для діагностики порушень обміну фтору і селену проведено загальне
дослідження м’язів оглядом і пальпацією. Ознак патології м’язів не виявлено.
Для діагностики порушень обміну феруму, мангану, купруму і
кобальту проведено лабораторне дослідження крові для виявлення анемій.
З метою діагностики були проведені лабораторні дослідження сироватки
крові на вміст наведених вище мікроелементів. З метою дослідження
недостатності йоду було також проведено дослідження крові на вміст
гормонів щитоподібної залози – Т3 і Т4. Результати: Т4 – 50 нмоль/л, Т3 – 2
нмоль/л, зв’язаного йоду 200 нмоль/л; кобальту – 0,4 мкмоль/л, купруму - 12
ккмоль/л, цинку - 20 мкмоль/л, мангану 1 мкмоль/л, селену - 1 мкмоль/л,
феруму – 20 мкмоль/л.

12
 Дослідження крові

Окрім описаних вище досліджень було також проведено

морфологічне і хімічне дослідження крові.

Спершу було проведено дослідження кількості еритроцитів.

Застосовано було метод підрахунку в камері Горяєва з меланжерним методом
розведення в 200 разів. Використано світловий мікроскоп. В результаті
підрахунку виявлено 685 еритроцитів. За формулою цю кількість
перерахували на кількість в 1 мкл. Результат: 6,85 млн/мкл.

Дослідження на кількість лейкоцитів було проведено за допомогою

методу П’ятницького. Було виявлено 174 лейкоцити. За формулою
перерахували на кількість в 1 мкл. Результат: 8,7 тис/мкл.

Визначення концентрації гемоглобіну проводилось

гемоглобінціанідним методом. Результат: 110 г/л.

Вивчення колірного показника провели підрахунком за стандартною

формулою. Результат: 1,096.

Середній вміст гемоглобіну в одному еритроциті визначають діленням

вмісту гемоглобіну в 1 л крові на кількість еритроцитів в 1 л. Результат: 16
пг.

Далі для об’єктивної оцінки стану імунної системи тварини було

виведено лейкоформулу. Фарбування провели прискореним методом за
Романовським – сумішшю фарби Романовського-Гімзи та ацетону. Методом
Шилінга підраховували по 100 клітин з кожного краю мазка, потім
вираховуючи середнє значення. Одержані результати: базофіли 1, еозинофіли
6, нейтрофіли юні 0, паличкоядерні 5, сегментоядерні 33, лімфоцити 50,
моноцити 5.

13
 Аналіз одержаних результатів

Для аналізу були використані дані проведених клінічних та

лабораторних досліджень. Всі отримані показники виявились в межах норми
для даного виду тварини – велика рогата худоба, породи – голштинська та
віку – 2,5 роки. Можна зробити висновок, що тварина здорова в цілому, і
порушень обміну мікроелементів теж не виявлено ні за клінічного, ні за
лабораторного дослідження. А зниження апетиту, про яке йшлося в анамнезі,
ймовірно, пов’язано зі стресовим фактором введення в стадо нової тварини.

14
 Список використаної літератури

1. Методи лабораторної клінічної діагностики хвороб тварин / [Левченко

В.І., Головаха В.І., Кондрахін І.П.] та ін. – К.: Урожай, 2010. – 408 с.
2. Внутрішні хвороби тварин / В.І. Левченко, І.П. Кондрахін, М.О.,
Судаков та ін.; За ред. В.І. Левченка. – Біла Церква, 1999. – Ч.1. – 376 с.
ISBN 966-7417-07-7
3. Клінічна діагностика хвороб тварин / В.І.Левченко, М.О. Судаков, Й.Л.
Мельник та ін // За ред. В.І. Левченка. – К : Урожай, 1995. – 368с. 3.
4. Хрусталева И.В., Михайлов Н.В., Шнейберг Я.И. Анатомия домашних
животных: Под ред. И. В. Хрусталевой — 3-е изд., испр. — М.: Колос,
2000. — 704 с.: ил. — (Учебники и учеб. пособия для студентов высш.
учеб. заведений). — ISBN 5-10-003405-X.
5. Климов А.Ф., Акаевский АИ. Анатомия домашних животных:
Учебник. М.: Колос, 1955
6. Писменская В.Н., Ленченко Е.М., Голицына Л.А. Анатомия и
физиология сельскохозяйственных животных М.: Колос, 2006. - 280 с. -
ISBN 5-9532-0028-5.

15
__«_________»____ ____________

16