Тема: Органи травлення. Обмін речовин.

Імунна система

Навчальна мета
Знати:
 Анатомо-фізіологічні особливості травної системи
 Особливості обміну речовин у дітей
 Розвиток і особливості імунної системи

Вміти:
 проведення пальпації органів черевної порожнини;
 оцінювання та реєстрація випорожнень;
 збирання випорожнень на копрограму, для виявлення яєць глистів;
 пальпація лімфатичних вузлів.

Підготовка до практичного заняття

(Теоретичні та практичні завдання)

Органи травлення

Ротова порожнина
має особливості, які забезпечують пристосування до акту смоктання:
- дещо малі розміри самої ротової порожнини;
- в центрі верхньої губи валик розміром 3-4 мм;
- поперечна складчастість губ;
- добре розвинуті жувальні м’язи та м’язи губ;
- добре кровопостачання слизової оболонки;
- по краю щелепних відростків є дуплікатура слизової оболонки;
- в товщі щік щільні жирові подушечки (комочки Біша);
- відносно великий язик.
- секреція слини в перші 3 місяці незначна, з 3-6 місяця – фізіологічна
слинотеча.
Стравохід
 відносно короткий (близько 10см);
  лійкоподібної форми;
 анатомічні звуження виражені слабо.
Відстань від зубів до вхідної частини шлунку = 1/5 довжини тіла + 6,3 см.

Шлунок
- у новонародженого круглий, в 1 рік – довгастої форми,
в 7-11 років форма як у дорослого;
- об’єм шлунку = новонароджений – 30-35 мл, 3 міс – 100 мл,
1 рік – 250-300 мл, 2 роки – 300-400 мл, 8 років – 1 л, 12 років – 1,5 л;
- у немовлят розміщений горизонтально, з 9-12 міс – вертикально;
- протеолітична активність в 1/3 рази нижча;
- загальна кислотність нижча в 2,5-3 рази.

Фази секреторної діяльності - рефлекторна, нервово-хімічна, кишкова.

Кишки
- відносно довші ніж у дорослих, перевищують довжину тіла в 6 разів;
- час проходження їжі через кишки у новонароджених 4-18 год, у старших
близько доби.
Функції кишок - травна рухова всмоктувальна.

Фази заселення флори у кишковий тракт

1. Фаза стерильності - після народження та протягом 16-20 год.
2. Фаза інфікування (наростаючої інфекції) – 4-5 діб, спочатку з’являється
кокова флора, на другу добу – Гр (+) палички, з третьої доби -
біфідобактерії, кишкова паличка, протей.
3. Фаза трансформації кишкової флори – з 5-6 доби.

N.B. При грудному вигодовуванні переважають біфідобактерії,

при штучному – кишкова паличка (65-95%), ентерококи, Гр (+) палички.
Меконій випорожнення новонародженого, відходить протягом 1-3 діб.
З третього дня життя – змішані калові маси (перехідні).
З 4-5 доби – вигляд в залежності від типу вигодовування.
Частота випорожнень:
новонароджені – 6-7 разів на добу;
I півріччя – 4-5 рази;
II півріччя – 2-3 рази;
з другого року життя – 1-2 рази на добу.

Підшлункова залоза
не досить диференційована, маса у новонароджених 3 грами, активність
ферментів знижена.
Секреторна функція - виділення ферментів в дванадцятипалу кишку:
- трипсин, хімотрипсин, карбоксипептидаза, еластаза - розщеплюють
білок;
- амілаза - розщеплює крохмаль на глікоген на мальтозу;
- мальтаза - розщеплює мальтозу;
- ліпаза - розщеплює емульговані жири.

Обмін речовин
Головні особливості: потреба у воді залежить від інтенсивності
обмінних процесів, концентраційної здатності нирок, витрат води в
процесі росту, характеру харчування, температури навколишнього
середовища, поведінки дитини.

Вікова потреба дитячого організму у воді

Вік Вода мл/кг маси тіла

З дні 80-100

6 місяців 130-150

1 рік 120-140

2 роки 115-125

5 років 90-100

10 років 70-85

15 років 50-60

18 років 40-50
Обмін води нерозривно зв’язаний з обміном електролітів

Позаклітиннарідина: головний катіон - натрій, головний аніон - хлор

Внутрішньоклітинна рідина: головний катіон – калій, головний аніон -
гідрокарбонати, фосфати, сульфати, білки.

З обміном води і електролітів нерозривно пов’язаний кислотно – основний

стан (КОС)

N.B. pH крові - 7,35-7,45 (він регулюється буферними системами крові,

нирок, легень)
Основний обмін визначають за інтенсивністю клітинного обміну і залежить
він від стану ендокринної та вегетативної нервової системи. Головна
особливість організму, що росте, витрачання частини енергії на рріст та
накопичення речовин.

Основний обмін на 1м2 поверхні тіла становить:

- перші дні життя – 2150 кДж (512 ккал);
- до кінця 1-го року – 5040 кДж (1200 ккал);
- до 14 років – 4032 кДж (960 ккал).

Білки є пластичним матеріалом для росту і розвитку тканих, органів і

систем. Дитині характерний позитивний азотистий баланс. З першого дня
життя дитини переважають катаболічні процеси, а з 5-го анаболічні.
Дитині потрібні повноцінні білки, що містять незамінні амінокислоти. Білок
грудного молока засвоюється майже повністю.

Вуглеводи забезпечують головні енергетичні затрати. Посилений ріст дитини

в перші два роки супроводжується підвищеним гліколізом і збільшенням
молочної кислоти в крові. Діти більш схильні до гіпоглікемічних станів.
З грудним молоком отримують лактозу, з підгодовуванням сахарозу і
полісахариди.

Жири основне джерело енергії ( 50% всіх енергетичних потреб)

Біологічна їх цінність визначається вмістом незамінних жирних кислот:
лінолевої ліноленової і арахідонової, які сприяють економному витрачанню
білка, беруть участь у багатьох обмінних процесах організму.
При недостатності вуглеводів виникає кетоз

Вітаміни жиророзчинні та водорозчинні – є регулятором життевих процесів

НАКАЗ від 03.09.2017 №1073 «Про затвердження норм фізіологічних потреб

населення України в основних харчових речовинах і енергії»
Імунна система
Це сукупність усіх лімфоїдних органів і скупчень лімфоїдних клітин
організму, що забезпечують підтримку генетичного гомеостазу організму.
Головна дійова особа – лімфоцит.

Органи імунної системи

центральні: кістковий мозок, загрудинна залоза
периферійні: селезінка, лімфатичні вузли, мигдалики (Кільце Пирогова
Вальдейєра: піднебінний і трубний - парні, язиковий і глотковий – непарні),
лімоїдна тканина кишечнику (пейєрові бляшки, солітарні фолікули,
апендикс).
Неспецифічний імунітет
 механічні бар’єри та фізіологічні фактори: шкіра, чхання, кашель,
підвищення температури, тощо;
 біохімічні та хімічні фактори: соляна кислота шлунку, жирні кислоти
сальних залоз, тощо;
 гуморальний компонент: лізоцим, система комплементу, пропердин,
опсоніни, тощо;
 клітинний компонент: моноцити, макрофаги та нейтрофіли
(фагоцитоз), еозинофіли, тощо.

Специфічний імунітет:
Клітинний: (Т-лімфоцити) Т-хелпери /індуктори, Т-кілери / супресори
Забезпечує знищення змінених клітин власного організму (пухлинні,
мутантні або ті, що інфіковані збудниками) і/та чужорідних клітин

Гуморальний (В-лімфоцити) плазмоцити

Синтез імуноглобулінів (Ig A, Ig G, Ig M, Ig E, Ig D)
Головна особливість антиінфекційний та антитоксичний ефект

Особливості розвитку імунної системи у дітей

 I-й критичний період – період новонародженності;

 II-й критичний період – 3-6 місяців після народження;
 III-й критичний період – у віці 2-3 років;
 IV-й критичний період – у віці 4-6 років;
 V-й критичний період – підлітковий період: дівчатка - 12-13 років,
хлопчики – 14-15 років.

Імунодефіцити
Первинні Вторинні (набуті
(генетично детерміновані) в процесі життєдіяльності)
-дефіцит гуморального (В-ланки) імунітету;
- дефіцит клітинного (Т-ланки) імунітету;
- комбіновані (Т + В);
- дефіцит системи фагоцитозу;
- дефіцит системи комплементу.

Алгоритм виконання практичних навичок - дивись фото

1.Дайте відповідь на питання для контролю:
1. Які ферменти виробляються в ротовій порожнині?
2. Які ви знаєте фази смоктання?
3. Як визначається довжина шлункового зонду?
4. Як відбувається шлункове травлення?
5. Як і де всмоктуються білки, жири, вуглеводи, мінеральні речовини, вітаміни?
6. Де відбувається всмоктування води і як вона виділяється з організму?
7. Які характерні ознаки первинних імунодефіцитів?
8. Які фактори впливають на виникнення вторинних імунодефіцитів?

2. Тести - дивись фото.

3. Напишіть потребу дитини в 5 років в білках, жирах, вуглеводах, вітамінах,

мінералах згідно НАКАЗУ від 03.09.2017 №1073