МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА НОРМАЛЬНОЇ ФІЗІОЛОГІЇ

Реферат
З теми : “ Обмін жирів і його регуляція ”
Виконав: студент 2 курсу 2 мед факультету 14 групи
Дордієнко Олександр

Запоріжжя 2020
1.Жировий обмін.
Жировий обмін є складовою частиною загального обміну речовин. Він
включає обмін нейтральних жирів, фосфатидів, гліколіпідів, холестерину і
стероїдів. Така велика кількість компонентів, що складають поняття жирів,
надто ускладнює викладення особливостей їх обміну. Однак спільна їх
фізико-хімічна властивість — низька розчинність у воді і добра розчинність в
органічних розчинниках — дозволяє відразу підкреслити, що транспорт цих
Речовин у водних розчинах можливий лише у вигляді комплексів з білком
або солей з жовчними кислотами чи у вигляді мил.

Специфічною властивістю всіх жирів є здатність утворювати емульсії у

водному середовищі. Ці емульсії можуть бути різного ступеня дисперсності
та дикості. В крові та лімфі ліпіди також знаходяться у вигляді емульсій.

Останнім часом значно змінився погляд на значення жирів у життєдіяльності

людини. Виявилося, що жири в організмі людини швидко оновлюються. Так,
половина всього жиру у дорослого оновлюється протягом 5-9 днів, жир
жирової тканини — 6 днів, а в печінці — кожні 3 дні. Після того як була
встановлена висока швидкість оновлення жирових депо організму, жирам,
зокрема ацилгліцеринам і вільним жирним кислотам відводиться велика роль
в енергетичному обміні. Значення жирів, особливо фосфоліпідів,
холестерину та його ефірів, у формуванні найважливіших структур організму
(наприклад, оболонки клітин нервової тканини), у синтезі гормонів
надниркових залоз і простагландинів, в захисті організму від надмірної
тепловіддачі (триацил-гліцерини), у транспортуванні жиророзчинних
вітамінів уже давно добре відоме.

Жир тіла відповідає двом хімічним і гістологічним категоріям: А —

«суттєвий» жир, до якого належать ліпіди, що входять до складу клітини.
Вони мають певний ліпідний спектр, а їх кількість становить 2-5% маси тіла
без жиру. «Суттєвий» жир зберігається в організмі і при тривалому
голодуванні; Б — «несуттєвий» жир (запасний, надмірний), що знаходиться в
підшкірній клітковині, в жовтому кістковому мозку і черевній порожнині,
тобто в жировій клітчатці, розміщеній біля нирок, яєчників, в брижі і
сальнику. Кількість «несуттєвого» жиру непостійна: він або накопичується,
або використовується залежно від енергетичних затрат і характеру
харчування.

Дослідження складу тіла плода різного віку показало, що накопичення жиру

в його організмі відбувається головним чином в останні місяці вагітності —
після 25-го тижня гестації. Так, загальна кількість жиру на 11-му тижні
внутрішньоутробного розвитку плода становить усього 1,9% його маси, а до
33-го тижня досягає 6,5%. В організмі доношеного новонародженого
міститься жиру 11,9-16,1% маси тіла. Таким швидким накопиченням жиру й
пояснюється характерний зовнішній вигляд недоношених дітей.

Після народження на 6-му місяці життя кількість жиру в організмі дитини

збільшується і становить близько 26% маси його тіла. Це відповідає тому
періоду, коли дитина отримує переважно молочні продукти, половина
калорійності яких покривається за рахунок жиру. Після 6 міс. вміст жиру по
відношенню до маси тіла зменшується. Найменша його кількість
спостерігається у дітей в передпубертатному періоді (6-9 років). З початком
статевого дозрівання знову спостерігається збільшення жирових запасів,
причому в цей період уже мають місце виражені відмінності залежно від
статі. У жінок кількість жиру невпинно зростає і становить в 30-50 років
35%) маси їх тіла. У юнаків кількість жиру в 15-16 років зменшується, а
потім знову зростає і в 35 років досягає 26% маси їх тіла.

В перші 6 міс. розвитку плода розмноження клітин жирової тканини

адипоцитів — відбувається повільно. Наприкінці періоду внутрішньо-
утробного розвитку об’єм адипоцитів збільшується в 4 рази. Таким чином,
збільшення кількості жиру в організмі плода наприкінці
внутрішньоутробного періоду пов’язане з ростом жирових клітин.

Протягом першого року життя дитини відбувається максимальне збільшення

як кількості, так і розмірів адипоцитів. З моменту народження і до 6 років їх
розмір збільшується в 3 рази, в подальшому цей процес відбувається
повільніше, і розмірів, які властиві дорослим, адипоцит досягає у дітей,
старших 12 років. Але у дітей з ожирінням такі розміри жирових клітин
визначаються вже у віці 2 років. Кількість адипоцитів у здорових дітей
збільшується до 10-16 років, причому до 3 років їх кількість потроюється.

Слід відзначити, що одночасно зі збільшенням жирових запасів зростає вміст

глікогену. Таким чином, накопичуються запаси енергії для її використання в
початковому періоді постнатального розвитку.

Якщо перехід глюкози і її накопичення у вигляді глікогену при транспорті

через плаценту добре відомі, то, на думку більшості дослідників, жири
синтезуються тільки в організмі плода. Трансплацентарно переходять лише
найпростіші молекули ацетату, які можуть бути вихідними продуктами для
синтезу жиру. Про це свідчить різний вміст жиру в крові матері та дитини на
момент народження. Так, рівень холестерину в крові матері в середньому
становить 7,93 ммоль/л (305 мг%), в ретроплацентарній крові —- 6,89
ммоль/л (265 мг%), в пуповинній крові — 6,76 ммоль/л (260 мг%), а в крові
дитини — всього 2,86 ммоль/л (110 мг%), тобто майже в 3 рази нижче, ніж в
крові матері.
Синтез жиру відбувається переважно в цитоплазмі клітин по шляху,
зворотньому циклу розпаду жиру за Кноопом-Ліненом. Синтез жирних
кислот потребує наявності гідрогенізованих нікотинамідних ферментів,
особливо НАДФН2. Оскільки головним джерелом НАДФН: є пентозний цикл
розпаду вуглеводів, інтенсивність утворення жирних кислот буде залежати
від інтенсивності пентозного циклу розщеплення вуглеводів. Це підкреслює
тісний зв’язок обміну вуглеводів і жирів. Існує образний вислів: «жири
горять в полум’ї вуглеводів».

Особливістю обміну у плода є недостатнє окислення жирів, в печінці. В той

же час печінка плода здатна виробляти кетонові т.іла із ацетату і октаноату
вже на ранніх етапах розвитку (у віці 10 тиж.). Але рівень продукції
кетонових тш низький, він значно менший, ніж у новонародженого.

На величину «несуттєвого» жиру впливає характер годування дітей на

Першому році життя та в наступні роки. При грудному вигодовуванні маса
т>ла дітей і вміст жиру дещо менші, ніж при штучному. В той же час жіноче
молоко викликає транзиторне підвищення вмісту холестерину в перший
місяць життя, що є стимулом до більш раннього синтезу ліпопротеїнліпази.
Вважають, р 0 4е є одним з факторів, які гальмують розвиток атероматозу в
наступні роки, азом з тим надмірне годування дітей раннього віку стимулює
утворення в жировій тканині клітин, що в подальшому проявляється
схильністю до ожиріння.

Після народження дитини змінюється не тільки структура жирової тканини,

але й її хімічний склад (вміст ліпідів, зокрема дигліцеридів, води, глікогену
та інших компонентів). Так, жирова тканина новонародженого містить 56,5%
води і 35,5% ліпідів, в той час як у дорослого вміст ліпідів становить 71,7%
жирової тканини, а води — 26,3%.

Існують відмінності і в хімічному складі тригліцеридів в жировій тканині у

дітей і дорослих. Для жирнокислотного складу жиру новонародженого
характерний більший вміст насичених жирних кислот порівняно з дітьми
старшого віку, що свідчить про переважний синтез цих кислот із вуглеводів.
Так, у новонароджених в жирі міститься відносно менше олеїнової кислоти
(69%) порівняно з дорослими (90%) і, навпаки, більше пальмітинової кислоти
(у дітей — 29%, у дорослих — 8%), чим і пояснюється вища точка плавлення
жирів (у дітей — 43° С, у дорослих — 17,5° С). Це необхідно враховувати
при організації догляду за дітьми першого року життя і при призначенні їм
лікарських препаратів для парентерального застосування.

Після народження різко зростає потреба в енергії для забезпечення всіх

життєвих функцій. В той же час припиняється надходження поживних
речовин з організму матері, а постачання енергії з їжею в перші години і дні
життя недостатнє, бо не покриває навіть потреб основного обміну. Оскільки
в організмі дитини вуглеводних запасів вистачає на відносно короткий
період, новонароджений повинен відразу використовувати і жирові запаси,
що чітко проявляється підвищенням в крові концентрації ненасичених
жирних кислот (НЕЖК) при одночасному зниженні рівня глюкози. НЕЖК є
транспортною формою жиру. Одночасно зі зростанням вмісту НЕЖК в крові
новонароджених через 12-24 год. починає збільшуватися концентрація
кетонових тіл. Відмічається пряма залежність від калорійності їжі. Якщо
відразу після народження дитині давати достатню кількість глюкози, рівень
НЕЖК, гліцерину, кетонових тіл буде дуже низьким. Таким чином,
новонароджений в першу чергу покриває свої енергетичні затрати за рахунок
обміну вуглеводів. В міру зростання кількості молока, яке одержує дитина,
підвищення його калорійності до 167,4 кДж (40 ккал/кг), що покриває
принаймні основний обмін, знижується концентрація НЕЖК.

Дослідження показали, що збільшення рівня НЕЖК, гліцерину і поява

кетонових тіл пов’язано з мобілізацією цих речовин з жирової тканини, а не є
просто збільшенням за рахунок їжі, що надходить. Щодо інших компонентів
жирів—ліпідів, холестерину, фосфоліпідів, ліпопротеїнів — у
новонароджених встановлено, що їх концентрація в крові пупкових судин
дуже низька, але вже через 1-2 тиж. вона зростає. Це підвищення
концентрації нетранспортних фракцій жиру тісно пов’язане з надходженням
їх з їжею, що обумовлено високим вмістом жиру в їжі новонародженого (в
жіночому молоці). Дослідження проведені у недоношених дітей, показали
аналогічні результати. Складається враження, що після народження
недоношеної дитини тривалість внутрішньо- утробного розвитку має менше
значення, ніж час, що пройшов після народження.

Після початку годування груддю жири, що надійшли з їжею, підлягають

розщепленню і резорбції під впливом ліполітичних ферментів травного
каналу і жовчних кислот в тонкій кишці. В слизовій оболонці середнього і
нижнього ВІДДІЛІВ тонкої кишки резорбуються жирні кислоти, мила,
гліцерин, MOHO-, ди- і навіть тригліцериди. Резорбція може відбуватися як
шляхом піноцитозу маленьких жирових крапельок клітинами слизової
оболонки кишки (розмір хіломікрону менший 0,5 мкм), так і у вигляді
утворення водорозчинних комплексів з жовчними солями і кислотами,
холестериновими ефірами.

В теперішній час доведено, що в крові системи v.portae відбувається

резорбція жирів з коротким вуглеводним ланцюгом жирних кислот (СІ2).
Жири з довшим вуглеводним ланцюгом жирних кислот надходять до лімфи і
через загальну грудну протоку вливаються в загальний кровообіг. Внаслідок
нерозчинності жирів в крові транспорт їх в організмі потребує певних форм.
В першу чергу це відбувається у вигляді ліпопротеїдів. Перетворення
хіломікронів в ліпопротеїни здійснюється під впливом ензиму
ліпопротеїнліпази («освітлюючий фактор»), кофактором якої є гепарин. Під
впливом ліпопротеїнліпази відбувається відщеплення вільних жирних кислот
від три- гліцеридів, які зв’язуються альбумінами і таким чином легко
засвоюються.

Ефективність всмоктування жиру у новонароджених залежить від

функціональної здатності травного каналу на момент народження та типу
харчового жиру. У доношених дітей абсорбується 85-90% жиру, у
недоношених — 60-79% і менше, в перші місяці життя дитини — 85-90%
(причому у разі природного вигодовування більше, ніж штучного), у
дорослих — 95-96%. У новонароджених дітей низька активність
панкреатичної ліпази (у доношених — 85%, у недоношених — 60-70%
активності, що виявляється у дітей, старших 1 року) та недостатній рівень
жовчних кислот. Ці фактори можуть обмежувати перетравлення великої
кількості харчового жиру.

Вважають, що в перетравленні жиру у новонародженого неабияке значення

має тріацилгліцеролліпаза (ТАГЛ), що виділяється залозами, розташованими
в корені язика. Предуоденальне перетравлення жиру може мати
компенсаторне значення за відсутності панкреатичної ТАГЛ.
Більш низька кислотність шлункового соку у грудних дітей (pH 3,8-5,6), ніж
у дорослих, захищає жирову емульсію молока від руйнування і сприяє
перетравленню жиру ТАГЛ. Її активність у грудних дітей коливається в
межах Ю-40 од. і збільшується з віком. Екзогенна ТАГЛ, що надходить в
шлунок з Материнським молоком, також бере участь у розщепленні жирів.
Це забезпечує більш інтенсивне перетравленя жирів в шлунку тих дітей, що
знаходяться на пРиродному вигодовуванні. У дітей грудного віку у шлунку
розщеплюється від 25 до 50% жиру. З віком жир у шлунку перетравлюється
менш інтенсивно, що обумовлено зміною дієти та кислотності шлункового
соку. Активуючись, протеолітичні ферменти шлункового соку руйнують
білкову частину ліпопротеїдів, внаслідок чого вивільнюється жир,
надходження якого у кишечник забезпечується регуляторною функцією
шлунка.

Активність панкреатичної ТАГJ1 у дітей грудного віку становить 28-30 од.,

що забезпечує майже повне розщеплення жиру. З віком, у зв’язку із
збільшенням кількості жиру в раціоні дітей, активність ферменту
підвищується. Після першого року життя підвищення активності
панкреатичної ТАГЛ не відбувається.

Між жировими депо, печінкою і тканинами постійно відбувається обмін

жирів. У перші дні життя новонародженого рівень естерифікованих жирних
кислот (ЕЖК) не зростає, тоді як концентрація НЕЖК значно збільшується.
Отже, в перші години і дні життя знижена реестерифікація жирних кислот в
стінці кишки, що також підтверджується при навантаженні вільними
жирними кислотами.

У дітей перших днів і тижнів життя нерідко спостерігається стеаторея. Так,

виділення загальних ліпідів з калом у дітей до 3 міс. в середньому становить
близько 3 г/добу, у віці 3-12 міс. воно зменшується до 1 г/добу. При цьому у
фекаліях знижується і кількість вільних жирних кислот, що свідчить про
краще всмоктування жиру в кишці.
Таким чином, перетравлення і всмоктування жирів у травному каналі в цей
час ще недосконалі, оскільки в слизовій оболонці кишки і підшлунковій
залозі після народження відбувається процес функціонального дозрівання.

Однак активність ліпази ще не визначає всмоктування жиру. Іншим

важливим компонентом, який сприяє всмоктуванню жирів, є жовчні кислоти,
що не тільки активують ліполітичні ферменти, але й безпосередньо
впливають на всмоктування жиру. Секреція жовчних кислот має вікові
особливості. Наприклад, у недоношених новонароджених виділення жовчних
кислот печінкою становить лише 15% тієї кількості, яка утворюється в період
повного розвитку її функції у дітей 2 років; у доношених новонароджених
дана величина збільшується до 40%, а у дітей першого року життя вона
дорівнює 70%). Ця обставина дуже важлива з точки зору харчування, тому
що половина калорійної потреби дітей покривається за рахунок жиру.
Оскільки мова йде про жіноче молоко, перетравлення і всмоктування
відбуваються досить повно. У доношених дітей всмоктування жирів з
грудного молока здійснюється на 90- 95%, у недоношених дещо менше — на
85%. При штучному годуванні вказані величини знижуються на 15-20%.
Встановлено, що ненасичені жирні кислоти засвоюються краще, ніж
насичені.

Тканини людини можуть розщеплювати тригліцериди до гліцерину і жирних

кислот і зворотньо їх синтезувати. Розщеплення тригліцеридів відбувається
під впливом тканинних ліпаз, проходячи через проміжні стадії ди- і
моносахаридів. Гліцерин фосфорилюється і включається в гліколітичний
ланцюг. Жирні кислоти підлягають окислювальним процесам, які
відбуваються в мітохондріях клітин і зазнають обміну в циклі Кноопа-
Лінена, суть якого полягає в тому, що при кожному оберті циклу
утворюється одна молекула ацетил-коензиму А, і ланцюг жирної кислоти
скорочується на два вуглеводних атоми.
Однак, незважаючи на великий приріст енергії при розщепленні жирів,
організм віддає перевагу використанню як джерела енергії вуглеводів,
оскільки можливості аутокаталітичної регуляції приросту енергії в циклі
Кребса зі сторони шляхів обміну вуглеводів більші, ніж при обміні жирів.

При катаболізмі жирних кислот відбувається утворення проміжних продуктів

— кетонових тіл (Р-оксимасляна кислота, ацетооцтова кислота і ацетон). їх
кількість має певне значення, оскільки безпосередньо впливає на кислотно-
лужний стан. Вуглеводи їжі і частина амінокислот мають також кетогенні
властивості. Спрощено кетогенність дієти можна подати у вигляді такої
формули: (жири + 40% білків)/(вуглеводи + 60% білків). Якщо це
співвідношення перевищує 2, то дієта має кетогенні властивості.

Слід мати на увазі, що незалежно від виду їжі існують вікові особливості, що
визначають схильність до кетозу. Діти віком від 2 до 10 років особливо до
нього схильні, а новонароджені і діти першого року життя, навпаки більш
стійкі. Можливо, фізіологічне «дозрівання» активності ензимів, що беруть
участь в кетогенезі, відбувається повільно. Утворення кетонових тіл
здійснюється переважно в печінці. Однією з причин підвищеного утворення
кетонових тіл може бути зниження концентрації глюкози та відносно
високий рівень НЕЖК. При цьому зменшення окислення кетонових тіл в
тканинах та порушення шляхів їх виділення з організму можуть призводити
до збільшення їх концентрації в крові. Крім того, в розвитку кетозу суттєву
роль відіграють порушенння амінокислотного обміну. Доведно, що лейцин,
ізолейцин, тирозин, фенілаланін є кетогенними, а триптофан, лізин і глутамат
— антикетогенними.

Таким чином, утворення, метаболізм та виведення кетонових тіл залежать від

стану процесів обміну як ліпідів, так вуглеводів і білків.
На відміну від дорослих, у дітей мають місце вікові особливості ліпідограми
крові. Як видно з табл. 47, вміст загальних ліпідів у крові підвищується з
віком: тільки протягом першого року життя він збільшується майже в 3 рази.
У новонароджених відносно високий вміст (в процентах від загальної
кількості жиру) нейтральних ліпідів. На першому році життя значно зростає
вміст лецитину при відносній стабільності кефаліну і лізолецитину.

Відомо, що а-ліпопротеїни містять 2/3 фосфоліпідів і близько 1/4

холестерину плазми крові, (З-ліпопротеїни — 3/4 холестерину і 1/3
фосфоліпідів. У новонароджених кількість а-ліпопротеїнів значно більша,
тоді як Р- ліпо протеїнів небагато. Тільки в 4 міс. співвідношення а- і
-фракцій пропротеїнів наближається до нормальних для дорослого величин
(а-ліпо- Протеїнів 20-25%, Р-ліпопртеїнів — 75-80%). Це має певне значення
для транспорту фракцій жиру.

В крові новонароджених значно нижчий вміст ліпопртеїнів, ніж у дорослих,

причому повністю відсутні хіломікрони, а вміст пребета-ліпопротеїнів
(ліпопротеїни дуже низької щільності) різко знижений. Основним класом
ліпопротеїнів у новонароджених є а-ліпопротеїни (ліпопротеїни високої
щільності). Розподіл окремих класів ліпопротеїнів крові такий: пребета-
ліпопротеїни — 3-15%, (3-ліпопротеїни (ліпопротеїни низької щільності) —
35- 41%, а-ліпопротеїни — 50-56%. Сумарний вміст ^-ліпопротеїнів і
пребета- ліпопротеїнів становить 1,7 г/л, тобто в 5 разів нижчий, ніж в крові
матері.

Згідно з класифікацією ВООЗ, розрізняють п’ять типів: І —

гіперхіломікронемія; II — гіпербета-ліпопротеїнемія; III — гіпербета-
гіперпребета-ліпопротеїнемія; IV — гіперпребета-ліпопротеїнемія; V —
гіперпребета-ліпопротеїнемія і хіломікронемія.

Залежно від зміни сироватки і вмісту фракцій жиру їх можна розрізняти за

прозорістю.
В основі І типу лежить дефіцит ліпопротеїнліпази, в сироватці крові
міститься велика кількість хіломікронів, внаслідок чого вона каламутна.
Нерідко виявляються ксантоми. Хворі часто страждають на панкретит, який
супроводжується приступами гострого болю в животі; виявляється також і
ретинопатія.

II тип характеризується підвищенням в крові рівня (З-ліпопротеїнів низької

Щільності з різким збільшенням вмісту холестерину і нормальним або дещо
підвищеним рівнем тригліцеридів. Клінічно нерідко виявляються ксантоми
на Долонях, сідницях, периорбітально та ін. Рано розвивається атеросклероз.
Деякі автори виділяють два підтипи: Па і ІІб.

III тип — підвищення вмісту так званих флотуючих (3-ліпопротеїнів,

високий вміст холестерину, помірне підвищення рівня тригліцеридів.
Нерідко виявляються ксантоми.

IV тип — підвищення вмісту пребета-ліпопротеїнів зі збільшенням числа

Тригліцеридів, нормальним або дещо підвищеним рівнем холестерину;
Хіломікронемія відсутня.

V типу властиве підвищення вмісту ліпопротеїнів низької щільності зі

зменшенням очищення плазми від харчових жирів. Захворювання клінічно
проявляється болем у животі, хронічним рецидивуючим панкреатитом,
гепатомегалією. Цей тип у дітей зустрічається рідко.

Гіперліпопротеїнемія — часто генетично обусловлене захворювання. Однак

цей стан розвивається вторинно при різних захворюваннях (червоний вовчак,
панкреатит, цукровий діабет, гіпотиреоз, нефрити, холестатичні жовтяниці та
ін.). Він викликає раннє ураження судин — атеросклероз, формування
ішемічної хвороби серця, небезпеку розвитку крововиливів в мозок.
2.Ліпіди.
Ліпіди в організмі людини класифікують на нейтральні жири (ефіри
гліцерину та вищих жирних кислот), фосфоліпіди (ефіри гліцерину, жирних
кислот та фосфорної кислоти) стерини - органічні кислоти із радикалом у
формі бензольного кільця та екосаноїди – похідні арахідонової кислоти,
які здебільшого відіграють роль тканинних гормонів.. Вищі жирні кислоти,
які входять до складу складних ліпідів у вигляді радикалів, бувають
наси-чені та ненасичені.

В цілому ліпіди виконують в організмі пластичну та енергетичну роль.

В порівнянні із молекулами вуглеводів та білків, вони є більш відно-
вленими, і тому при окисленні дають більшу кількість АТФ. За рахунок жи-
рів покривається приблизно 20-35% енергетичних потреб організму. На
відміну від білків, які не утворюють спеціальних запасів, нейтральні жири
відкладаються в депо, які становлять 10-25% маси тіла. Цими депо є підш-
кірна жирова клітковина, великий сальник, паранефральна клітковина,
область геніталій.

В якості енергетичного субстрату головну роль відіграють тригліцериди.

А фосфоліпіди, стерини та жирні кислоти мають переважно пластич-не
значення. Ці ліпідні молекули є структурними компонентами клітинних
мембран, попередниками стероїдних гормонів, жовчних кислот, простаг-
ландинів та лейкотрієнів. Згідно сучасних рекомендацій дієтологів, у
раціоні людини за рахунок жирів має покриватися не більше як 35% його
калорійності, з них на долю насичених жирних кислот повинно припадати не
більше як 10% усіх спожитих жирів. Решта 90% повинні складати полі- та
мононенасичені жири. Добове споживання холестерину не повинно
перевищувати 300 мг (стільки холестерину містить жовток курячого яйця).
Добова потреба в жирах для дорослої людини становить 0,6-0,8 г на 1 кг маси
тіла. Більша за норму кількість жирів в раціоні, особливо насичених жирних
кислот, трансжирів та холестерину є суттєвим фактором ризику серцево-
судинної патології.

Більшість ліпідів плазми крові хімічно зв’язані з білками і утворюють

ліпопротеїди. Розрізняють чотири фракції ліпопротеїдів: хіломікрони, ліпо-
протеїди дуже низької, низької та високої щільності. Критерієм для їх поділу
є молекулярна маса та розміри. Загальний план будови ліпопротеїдів
схожий. Їх поверхня представлена білковими та фосфоліпідними
молекулами, що мають гідрофільні властивості, а центр - утворений
гідрофобними частинками - тригліцеридами та холестерином. Хіломікрони
утворюються в епітелії кишечника при всмоктуванні жирів. Вони
потрапляють в кровотік через лімфатичну систему. Під дією ендотелію
капілярів тригліцериди - головний компонент хіломікронів — ро-
зщеплюються до гліцерину та жирних кислот, які надходять в жирові клітини
і ресинтезуються в нейтральні жири, характерні для даного організму.

Частина жирних кислот використовується для задоволення пластичних та

енергетичних потреб організму. Значна частина хіломікронів надходить в
печінку і конвертується в ліпопротеїди низької та наднизької щільності.
Ліпопротеїди дуже низької та низької щільності утворюються в печінці і
транспортують до тканин організму нейтральні жири та холестерин.
Клітини мають ліпопротеїдні рецептори, які фіксують ці ліпопротеїди і роз-
кладають їх на компоненти. У випадку надлишкової кількості ліпопротеїдів
низької щільності, вони фагоцитуються мононуклеарними фагоцитарними
клітинами, які накопичують холестерин і відкладаються в атеросклеротич-
них бляшках судин. Ліпопротеїди високої щільності транспортують
холестерин і його ефіри в печінку та наднирники, де із них синтезуються
відповідно жовчні пігменти та стероїдні гормони. Більшість складних і
простих ліпідів можуть синтезуватися в організ-мі. Виняток складають
поліненасичені лінолева, ліноленова та арахідоно-ва кислота, які є
незамінними і повинні надходити в організм з їжею.
3.Регуляція обміну жирів.
В регуляції обміну жирів відіграють роль, як ендокринна, так і нервова
системи. Жиромобілізуючу дію мають катехоламіни, соматотропний гормон
гіпофізу, тироксин. Гальмують катаболізм жирів глюкокортикоїди, інсулін.
Симпатична нервова система стимулює, а парасимпатична — пригнічує
жировий катаболізм.

Обмін ліпідів в організмі залежить від впливу ряду факторів внутрішнього і

зовнішнього середовища. Істотну роль грають також вік, стать, характер
харчування, вид трудової діяльності, режим дня і т.д. Активує процеси
синтезу ліпідів і призводить до надлишкового їх накопичення в «жирових
депо», а надалі до порушення обміну і виникненню захворювань, такий
фактор, як нерегулярне харчування, особливо якщо велика калорійність
раціону приходиться на другу половину дня і вечірні години. Несприятливо
впливає на обмін жирів різка перевага в раціоні засвоюваних вуглеводів,
моносахаридів, що утворюються з них, при малорухомому способі життя
повною мірою не використовуються, а перетворюються в жири. Ліпідний
обмін в організмі регулюється центральною нервовою системою.

Кора головного мозку впливає на жирову тканину через симпатичну і

парасимпатичну нервову систему і ендокринні залози. Кількість жиру в
«жирових депо» зменшується при тривалому негативному емоційному стресі,
що супроводжується збільшенням викиду гормону надниркових залоз
адреналіну в кровоносне русло, що призводить до зменшення маси тіла. Цей
ефект пояснюється тим, що жирова тканина рясно інервована волокнами
симпатичної нервової системи, а норадреналін, що виділяється, як і
адреналін, збільшує швидкість ліполізу в жировій тканині. Крім того,
адреналін через систему відповідних ферментів сприяє утворенню активної
форми ліпази. Дія глюкагону і тироксину подібно впливу адреналіну і
норадреналіну (катехоламінів): вони стимулюють ліполіз. На ліпідний обмін
впливає гормон росту (СТГ), що утворюється в передній частці гіпофіза. При
недостачі цього гормону збільшується відкладення жиру в організмі,
розвивається гіпофізарне ожиріння. При підвищеній продукції його
збільшується ліполіз і вміст жирних кислот у плазмі крові.

Інсулін має дію, протилежну адреналінові і глюкагону: він зменшує

утворення активної ліпази в клітинах, підсилює процеси ліпогенезу, сприяє
перетворенню вуглеводів у жири, пригнічує окиснювання вищих жирних
кислот у тканинах.

Харчові сполуки беруть участь у нормалізації порушень обміну ліпідів.

Джерелами рухливих метильних груп, необхідних для синтезу ліпотропних
речовин є метіонін, вітаміни U, В15, холін, лецитин, бетаїн. На метилювання
багатьох сполук впливають фолацин і вітамін В12. В окисненні ліпідів, у
тому числі холестеролу, до кінцевих продуктів беруть участь ніацин,
триптофан, з якого частково утворюється ніацин при наявності вітаміну В6,
В12, вітаміни С, Р, ліпоєва кислота, лецитин, холін.
 Список використаних джерел

1.Обмін ліпідів. URL: http://repository.ldufk.edu.ua/bitstream/34606048/23479/1/

2. Жировий обмін. URL: http://e-

pidruchniki.com/content/391_93_Jirovii_obmin.html

3. Фізіологія обміну речовин та енергії. URL:

https://www.researchgate.net/publication/316988156_Fiziologia_obminu_recovin_
ta_energii

4. Регуляція обміну жирів. URL: http://um.co.ua/2/2-4/2-4515.html

5. Фізіологія: підручник для студ. вищ. мед. навч. закладів /

Ф50 В. Г. Шевчук, В. М. Мороз, С. М. Белан [та ін.] ; за редакцією

В. Г. Шевчука. — Вінниця: Нова Книга, 2012. — 448 с. : іл.

ISBN 978-966-382-375-1
 Тести

1.При нестачі якого гормону розвивається гіпофізарне ожиріння?

А. СТГ
Б. Адренааліну
В. Норадреналіну
Г. Вазопресинy
Д. Інсуліну
http://um.co.ua/2/2-4/2-4515.html

2. Який гормон зменшує утворення активної ліпази в клітинах, підсилює

процеси ліпогенезу, сприяє перетворенню вуглеводів у жири, пригнічує
окиснювання вищих жирних кислот у тканинах?
А. Адреналін
Б.Інсулін
В. Глюкагон
Г. СТГ
Д. Норадреналін
http://repository.ldufk.edu.ua/bitstream/34606048/23468/1/%D0%9B
%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F%205.%20%D0%9E
%D0%B1%D0%BC%D1%96%D0%BD%20%D0%BB%D1%96%D0%BF
%D1%96%D0%B4%D1%96%D0%B2.pdf

3. Джерелами рухливих метильних груп, необхідних для синтезу ліпотропних

речовин є:
А. метіонін
Б. бетаїн
В. лецитин
Г. вітаміни U
Д. усі відповіді вірні
http://repository.ldufk.edu.ua/bitstream/34606048/23479/1/%D0%9B
%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F%205.%20%D0%9E
%D0%B1%D0%BC%D1%96%D0%BD%20%D0%BB%D1%96%D0%BF
%D1%96%D0%B4%D1%96%D0%B2.pdf

4. Через надмірну кількість яких речовин виникають атеросклеротичні

бляшки?
А. ЛПВЩ
Б. ЛПНЩ
В. ЛПДНЩ
Г. жирних кислот
Д. хіломікронів
http://repository.ldufk.edu.ua/bitstream/34606048/23479/1/

5. Добове споживання холестерину не повинно перевищувати:

А. 300мг
Б. 350мг
В. 400мг
Г. 200мг
Д. не має правильної відповіді.
https://5poliklinika.lviv.ua/2018/10/09/732/
 ЗАВДАННЯ 1. Складання харчового раціону.
Хід роботи: Фізіологічні норми харчування в дуже значній мірі
змінюються від віку, статі, росту, ваги, кліматичних і географічних умов, а
також від виду праці та відпочинку. Харчовий раціон складають,
користуючись спеціальними таблицями, де вказаний процентний вміст в
харчових продуктах білків, жирів і вуглеводів в 100 грамах продуктів (табл.
2.4). При складанні харчового раціону необхідно керуватися наступними
вимогами:
1. У харчовому раціоні повинно міститися оптимальна для людей даного
виду праці кількість білків, жирів і вуглеводів.
2. Калорійність харчового раціону повинна покривати добову витрату
енергії.
3. Співвідношення між поживними речовинами (білками, жирами,
вуглеводами відповідно) в харчовому раціоні дорослої людини складає 1:1:4.
4. У харчовий раціон повинні входити вітаміни, мінеральні солі, вода.
5. Рекомендується включати 1/3 від всієї необхідної кількості білків і
жирів у вигляді продуктів тваринного походження.
6. Продукти, багаті білками (м'ясо, риба, боби), рекомендується вводити
в денні години; ввечері – молочно-рослинні страви.
7. Обід повинен складатися з 2-х гарячих страв першої та другої, і третьої
– солодкої.
8. Найбільш раціональний 4-разовий режим харчування, тому,
складаючи раціон, слід розраховувати перші та другі сніданки, обід і вечерю.
Калораж раціону рекомендується розподіляти на окремі прийоми їжі так,
щоб перший сніданок містив 25% всього добового калоража раціону, другий
сніданок – 15 % обід – 45%, вечеря – 15%.
Таблиця 2.4
Склад і калорійність харчових продуктів
Найменування Вміст білків, жирів і вуглеводів
харчових продуктів
їх калорійність в 100 г продукту
білки жири вуглеводи калорійність
Мука і крупа
Мука картопляна 0,70 - 80,47 332,8
Мука пшенична 9,35 1,02 69,95 334,6
1 сорт
Мука пшенична 9,78 1,30 68,41 332,7
2 сорт
Крупа гречана 8,75 2,30 63,36 317,0
------- манна 9,52 0,74 70,37 334,4
------- вівсяна 9,10 5,98 61,01 343,1
------- перлова 6,30 1,10 68,43 316,6
------- ячмінна 6,65 1,38 67,68 317,6
Пшоно 8,40 2,30 65,42 324,1
Рис 6,46 0,93 72,77 333,5
Макаронні вироби, боби і хліб
Макарони, 9,35 0,84 71,23 338,2
вермішель
Горох 15,68 2,21 50,85 293,3
Квасоля 15,68 2,21 50,85 293,3
Сочевиця 16,94 1,56 50,10 289,4
Кукурудза (зерно) 7,0 4,23 63,83 329,7
Хліб пшеничний з 5,46 0,84 41,45 200,1
обойної муки
Хліб пшеничний з 6,89 0,65 47,71 229,9
муки 1-го гатунку
Хліб пшеничний з 7,14 0,84 46,56 228,0
муки 2-го гатунку
Хліб житній 4,83 0,84 40,23 192,6
М'ясо та м'ясопродукти
Баранина середньої 16,15 15,30 - 208,5
угодованості
Яловичина нижча 19,86 3,42 - 113,2
за середню
угодованості
Яловичина 19,0 9,45 - 165,8
середньої
угодованості
М'ясо кролика 20,43 7,20 - 150,7
Свинина обрізна 22,33 9,0 - 175,3
Телятина худа 19,0 0,45 - 82,1
Мізки 8,55 8,55 - 114,6
Язик яловичий (без 15,20 15,75 - 208,8
горловини)
Печінка яловича 18,05 4,05 2,94 123,7
Шинка 16,15 31,50 - 395,2
М'ясо птиці та риба
М'ясо індички 23,28 7,65 - 166,6
------ курки 19,0 4,50 - 119,8
------ курчати 20,43 2,25 - 104,7
Камбала 14,06 0,81 - 65,2
Короп ставковий 15,20 3,24 - 92,5
Окунь морський 16,91 5,31 - 118,7
Сом 16,53 3,42 - 99,6
Судак 18,05 0,72 - 80,7
Тріска 16,72 0,36 - 71,9
Щука 17,86 0,63 - 79,1
Ікра та оселедець. Молочні продукти
Ікра осетрова 25,37 14,22 - 236,3
зерниста
Ікра осетрова 34,20 16,38 - 292,6
паюсна
Ікра кетова 30,02 12,42 - 238,6
Оселедець 19,29 9,63 - 168,6
волжський
Оселедець 17,96 13,50 - 199,2
ісландський
Оселедець 18,62 22,05 - 281,4
полярний
Кефір і кисле молоко 3,36 3,33 4,21 6,0
Молоко 3,36 3,33 4,31 62,4
ацидофільне
Молоко козине 3,36 3,80 4,41 67,2
Молоко коров'яче 3,26 3,52 4,41 64,2
Молоко згущене з 7,13 8,55 54,88 333,8
цукром
Вершки 2,88 19,0 3,43 202,6
Сметана вищого 1,92 34,20 - 336,0
гатунку
Сметана 1-го 2,88 28,50 2,45 286,9
гатунку
Сметана 2-го 2,88 23,75 2,45 242,0
гатунку
Бринза 15,36 17,10 2,94 234,1
Сир 15 % жирності 19,20 27,08 3,43 344,6
------ 45 % 21,60 23,75 3,43 323,5
------ 40 % 22,56 19,95 3,43 292,1
Сир плавлений 45% 20,16 22,33 2,94 302,4
жирності
------ 40 % 21,60 19,0 2,94 277,3
------ «Новий» 24,00 13,30 2,45 232,1
Сир жирний 14,40 17,70 0,98 222,1
Сир знежирений 16,80 0,48 0,98 77,4
Сирна маса солодка 12,0 15,20 14,70 250,8
Сирна маса 14,40 0,48 17,15 133,8
знежирена
Сирні сирки солодкі 18,72 14,25 14,21 267,5
Жири, яйця. Цукристі речовини, шоколад, какао та цукерки,
пастила, печиво, варення та повидло
Масло топлене - 94,05 - 874,7
------- рослинне - 94,81 - 881,7
------- вершкове 0,48 79,33 0,49 741,0
Яйця 12,00 11,40 0,49 157,2
Яєчний жовток 15,36 27,55 77,24 321,2
Мед бджолиний 0,34 - 77,24 318,1
Цукор - - 98,90 405,5
Какао 20,06 18,79 38,19 413,6
Шоколад 5,10 34,13 51,30 548,6
Цукерки 4,76 29,76 56,81 529,9
«Ведмедик
клишоногий»
Цукерки молочні 2,64 8,46 74,77 369,1
«тягучка»
Цукерки помадка - - 89,97 360,7
фруктова
Мармелад - - 73.25 300.3
Пастила біло- - - 81,51 334,2
рожева яблучна
Халва 14,03 29,39 43,42 508,9
Печиво вершкове 9,44 9,95 68,40 411,7
Печиво «Спорт» 12,24 17,72 64,41 386,1
Печиво сухе столове 12,07 14,42 58,05 421,6
Печиво «Українська 10,20 9,49 67,36 406,2
суміш»
Варення сливове 0,34 - 71,63 -
---------- яблучне 0,34 - 65,93 217,7
---------- суничне 0,34 - 72,49 298,6
---------- малинове 0,34 - 69,64 286,9
Повидло абрикосове 0,34 - 61,75 254,6
---------- яблучне 0,34 - 60,90 251,1
Овочі та баштанні культури
Капуста білокачанна 1,44 - 4,51 24,4
--------- квашена 0,80 - 1,79 10,6
--------- кольорова 1,76 - 4,42 25,3
Цибуля зелена 1,04 - 3,74 19,6
--- ріпчаста 2,0 - 8,93 44,8
Ревінь 0,40 - 2,55 12,1
Салат 1,28 - 3,06 17,8
Шпинат 2,96 - 2,89 24,0
Щавель 2,40 - 3,06 22,4
Кавуни 0,48 - 7,65 33,3
Баклажани 0,96 - 4,25 21,4
Горошок зелений, 4,88 - 10,29 62,2
свіжий
Дині 0,56 - 9,61 41,7
Кабачки 0,48 - 3,91 18,0
Огірки свіжі 0,80 - 2,04 11,6
Томати 0,80 - 3,23 16,5
Томат-паста 30% 4,08 - 17,68 89,2
Томатний сік 0,85 - 3,06 16,0
Гарбуз 0,80 - 6,55 30,1
Квасоля стручкова 2,16 - 5,44 31,5
Бруква 0,64 - 10,71 46,2
Картопля 1,40 - 19,00 83,6
Морква 1,04 - 7,40 34,6
Пастернак 1,12 - 9,27 42,6
Петрушка 1,44 - 9,10 43,2
Редиска 0,96 - 4,17 21,0
Редька 1,52 - 7,40 36,6
Ріпа 0,96 - 6,38 30,1
Буряк 1,20 - 8,84 41,2
Селера 1,04 - 10,29 46,5
Фрукти, ягоди та плодово-ягідні соки
Абрикоси свіжі 0,51 - 10,98 47,1
----------- сушені 3,23 - 68,58 294,4
(курага)
Апельсини 0,77 - 8,19 36,7
Виноград 0,60 - 14,58 62,2
Вишні 0,85 - 12,87 56,3
Груші 0,34 - 11,16 47,2
Родзинки без 2,47 - 61,02 260,3
кісточок
Журавлина 0,26 - 8,55 36,1
Агрус 0,85 - 10,35 45,9
Лимони 0,51 - 9,27 40,1
Малина 0,85 - 9,18 41,1
Мандарини 0,77 - 9,0 40,1
Сливи 0,60 - 12,60 54,1
Смородина 0,85 - 10,08 44,8
червона
------------- чорна 0,85 - 12,06 52,9
Чорнослив сушений 3,40 - 62,10 268,6
Яблука південні 0,43 - 11,97 50,8
--------- сушені 2,38 - 63,36 269,5
Сік абрикосовий 0,43 - 14,35 60,6
--- апельсиновий 0,60 - 13,78 59,0
--- лимонний 0,90 0,60 8,70 44,0
--- вишневий 0,60 - 13,21 56,6
--- виноградний 0,26 - 18,05 75,1
--- сливовий 0,26 - 16,53 68,8
--- 0, 43 9,50 40,7
чорносмородинови
-
й
1. Скласти добовий харчовий раціон для молодої людини 20 років,
студента.

Сніданок: Хліб,масло,сосиски,сир нежирний,чай

Другий сніданок: Кава,солодкий сирочок
Обід: борщ, хліб, сметана.Гречка, котлети курячі та свині,салат с зеленю
помідорами та огірками,сир плавлений,компот
Вечеря: Макарони,відбивні курячі,салат,сир твердий,компот
2. Скласти добовий харчовий раціон для чоловіка 45 років,
працівника сталеливарного цеху.

Сніданок: каша пшенична з курятиною,чай,булка

Другий сніданок: салат,гречка,сосиски
Обід: борщ, хліб, сметана, м’ясо куряче, перловка, кава
Вечеря: фрукти, сир нежирний,йогурт

3. Скласти добовий харчовий раціон для жінки 75 років.

Сніданок: хліб ,молоко
Другий сніданок: фрукти, чай
Обід: суп, хліб , гречка, курятина варена, сік
Вечеря: чай з солодким сирочком

4. Розрахувати основний обмін для дівчини 19 років при рості 168

см, масі тіла 56 кг

246+1191= 1437 ккал

1437:24 = 59.9

5. Якщо після остаточного підрахунку кількості білків, жирів і

вуглеводів в добовому раціоні останній виявиться не цілком відповідаючим
прийнятим нормам, то слід провести корекцію харчування (зменшити або
збільшити кількість поживних речовин за рахунок додаткового введення в
організм або відміни деяких видів продуктів).

ЗАВДАННЯ 2. Розрахунок основного обміну за таблицями.

Хід роботи: Величина основного обміну характеризує мінімальні витрати
енергії несплячою людиною. Основний обмін визначають в наступних
умовах:
1) людина лежить з розслабленою мускулатурою;
2) через 12-14 годин після останнього вживання їжі;
3) при температурі комфорту (близько 20оС для звичайно одягненої
людини).
Для людини даної статі, віку, маси та росту величина основного обміну є
відносно постійною, тому основний обмін дозволяє судити про те, чи є обмін
енергії в організмі нормальним, чи він порушений (при захворюваннях).
Знайдену методами непрямої калориметрії величину порівнюють з
даними таблиць, за якими визначають норму основного обміну для даної
людини.
Для визначення норми основного обміну дорослих людей та підлітків
користуються таблицями Бенедикта, складеними з урахуванням наступних
показників: росту та віку (для чоловіків і жінок окремо) та маси тіла.
Знаходять два числа: перше число за ростом та віком, друге число за масою.
Обидва числа підсумовують. Знаходять стандарт основного обміну для даної
людини за добу. Розраховують основний обмін на 1 кг маси в 1 годину.
Наводимо відповідні таблиці (табл. 2.5 та табл. 2.6):
Таблиця 2.5
Дані для визначення основного обміну за добу за ростом і віком у
чоловіків і жінок (перше число).

Ріст 17 років 19 років 21 рік 33 роки 41 рік 63 роки

в см
ч ж ч ж ч ж ч ж ч ж ч ж

144 593 171 568 162

148 633 187 608 178
152 673 201 648 192 619 183 538 127 484 89 335 -13
156 713 215 678 206 639 190 558 134 504 97 355 -6
160 743 229 708 220 659 198 578 142 524 104 375 1
164 773 243 738 234 679 205 598 149 544 112 395 9
168 803 255 768 246 699 213 618 156 564 119 415 17
172 823 267 788 258 719 220 638 164 584 126 435 24
176 843 279 808 270 739 227 658 171 604 134 455 31
180 863 291 828 282 759 235 678 179 624 141 475 38
184 883 848 779 698 644 495

Таблиця 2.6
Дані для визначення основного обміну за добу за масою тіла у жінок
і чоловіків (друге число)
жінки чоловіки
маса, ккал маса, ккал маса, ккал маса, ккал
кг кг кг кг

45 1085 68 1306 46 699 72 1057

 46 1095 70 1325 48 727 74 1084
47 1105 72 1344 50 754 76 1112
48 1114 74 1363 52 782 78 1139
50 1133 76 1382 54 809 80 1167
52 1152 78 1401 56 837 82 1194
54 1172 80 1420 58 864 84 1222
56 1191 82 1439 60 892 86 1249
58 1210 84 1458 62 919 88 1277
60 1229 86 1478 64 947 90 1304
62 1248 66 974
64 1267 68 1002
66 1286 70 1029

Результат:
883 + 1222 = 2105ккал
2105 : 24 = 87.70

Висновок:
Навчився визначати основний обмін.

ЗАВДАННЯ 3. Обчислення величини відхилення основного обміну за

формулою Ріда. (Виконується факультативно).
Хід роботи: формула Ріда дає можливість обчислити відсоток відхилення
величини основного обміну від норми, ця формула заснована на існуванні
взаємозв'язку між артеріальним тиском, частотою пульсу та теплопродукцією
організму. Визначення основного обміну за формулами завжди дає лише
приблизні результати, але при ряді захворювань (наприклад тиреотоксикоз)
вони досить достовірні і тому часто застосовуються в клініці. Допустимим
вважається відхилення до 10% від норми.
 У випробовуваного визначають частоту пульсу за допомогою
секундоміра та артеріальний тиск за способом Короткова 3 рази з
проміжками в 2 хвилини при дотриманні умов, необхідних для визначення
основного обміну. Відсоток відхилень основного обміну від норми
визначають за формулою Ріда:
ВВ = 0,75 * (ЧП + ПТ * 0,74)-72,
де ВВ – відсоток відхилення основного обміну від норми,
ЧП – частота пульсу,
ПТ – пульсовий тиск (рівний різниці величин тиску систоли та діастоли).
Числові величини частоти пульсу та артеріального тиску беруть як
середнє арифметичне з трьох вимірювань.
Результат:
ВВ = 0.75 * ( 80 + 40 * 0,74) – 72 = 12.2

Висновок: відсоток відхилення основного обміну від норми перевищує 10%.

Це може бути похибка, або підвищення основного обміну.

ЗАВДАННЯ 4. Вимір температури тіла у людини. (Виконується

факультативно).
Хід роботи: Медичний термометр дезинфікують антисептиком,
струшують та поміщають у підпахвову западину на 30 секунд. Записують
показання і продовжують реєстрацію температури через кожні 30 секунд
(1,0; 1,5; 2,0; 2,5 хвилини і так далі) до тих пір, поки показники термометру не
стануть постійними.
Результат: 30с – 35.5, 1 хв – 35.8, 1.5хв – 36.2, 2хв – 36.6, 2.5хв – 36.8, 3хв- 36.8

1. За результатами досліду побудуйте графік показників медичного

термометру в підпахвовій западині залежно від часу
вимірювання.

36.8
 36.6

36.2

35.8

35.5

30 1 1.5 2 2.5 3
Висновок:
Виконав вимірювання температури в під пахвовій западині, побудував графік
показників медичного термометра.

ЗАВДАННЯ 6. Вирішення ситуаційних задач:

Чоловік 23 років, вага 76 кг, ріст 180 см. Визначте його основний обмін.

1112 ккал + 745 = 1857 ккал/добу.

Жінка 25 років, ріст 168, вага 62 кг, пульс 96/хв., АТ – 120/60 мм рт.ст.
Визначте належний основний обмін і приблизне його дійсне значення. У
якому стані це може спостерігатися?

1191 ккал + 246 = 1437 ккал/добу

618 + 1002 = 1620 ккал/добу
1146,96 ккал/добу

Чоловік 34 роки, вага 68 кг, ріст 168 см, пульс 56/хв., АТ – 110/70 мм рт.ст.,
відсоток відхилення – 7,8. Визначите належний основний обмін і його дійсне
значення. У якому стані це може спостерігатися?

1248 + 197 = 1445 ккал/добу

1662,36 ккал/добу
Під час роботи з ручною пилкою доросла людина за 5 хвилин видихнула 99,5
л повітря (об'єм повітря приведений до нормальних умов). Повітря, що
видихається, містило: N2 – 79,25%, O2 – 16,9%, CO2 – 3,85%, повітря, що
вдихається: N2 – 79,04%, O2 – 20,93%, CO2 – 0,03%. Скільки енергії витрачено
при цій роботі?

CO2 = 0,72 ДІ – 0,72/4,16 = 0,17

О2 = 4,16

У хворого 58 років після інсульту сталося порушення терморегуляції (висока

температура). Які структури головного мозку піддалися подразненню?

В даному випадку подразненню піддався гіпоталамус (його задній відділ),

адже це центр терморегуляції.

Дитина у віці 7 місяців життя піддалася різкому охолодженню. Які процеси,

перш за все, забезпечують постійність температури організму дитини?

Постійність температури організму забезпечує бура жирова тканина, що

добре розвинена у дітей та виконує терморегулюючу функцію.