83a55d5e-b606-4046-ae0e-ec5206d3f69c

Міністерство освіти і науки України
Дніпровський державний аграрно-економічний університет

Інститут біотехнології та здоров’я тварин
Факультет ветеринарної медицини
Кафедра фізіології та біохімії сільськогосподарських тварин
Робочий зошит
до лабораторних занять з
«Ветеринарної фармакології»
для студентів факультету ветеринарної медицини
Дніпро – 2019
Чумак В.О. Робочий зошит до лабораторних занять з «Ветеринарної
фармакології» / В.О. Чумак, О.А. Крива. – Дніпро, 2019. – 86 с.
Робочий зошит складено на підставі робочої програми з «Ветеринарної

фармакології», яка відповідає освітньо-професійній програмі (ОПП) підготовки
магістрів зі спеціальності 211 «Ветеринарна медицина». (ДДАЕУ, 2019 р.).
Укладачі: к.вет.н., доц. В.О. Чумак,

ст.викл. О.А.Крива
Розглянуто на засіданні кафедри фізіології та біохімії сільськогосподарських

тварин
Протокол № 1 від 27.08.2019 р.
2
ЗМІСТ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ ТА ЇХ ОЦІНЮВАННЯ.
Підсумкова оцінка за семестр виставляється як середня арифметична від усіх

оцінок за лабораторні заняття і дорівнює від 0 до 100 балів. Отримані оцінки
виставляються після завершення роботи у таблицю.
Засвоєння теоретичного матеріалу під час складання іспиту оцінюється за
градацією – «задовільно» - 73 бали, «добре» - 89 балів, «відмінно» - 100 балів.
Підсумкова оцінка з дисципліни виставляється як середня арифметична від оцінок
за теоретичні відповіді на іспиті та підсумкових оцінок за лабораторні заняття 1 та 2
семестру навчання і дорівнює від 0 до 100 балів.
Заняття № 1, 3, 4, 5 передбачають засвоєння матеріалу та виконання
індивідуального варіанту, за який виставляється оцінка. Засвоєння термінів
оцінюється за градацією – «незадовільно» - 0 балів, «задовільно» - 10 балів, «добре» -
20 балів, «відмінно» - 40 балів. Зміст варіантів та таблиця оцінювання наведена у
кожній роботі.
Заняття № 2 – передбачає засвоєння матеріалу без отримання оцінки.
Заняття № 6-27 передбачають викладення засвоєного матеріалу та виконання
індивідуального варіанту, за який виставляється оцінка. Кожне завдання передбачає
запис фармакокінетичних та фармакодинамічних особливостей лікарської речовини
(показання, механізм дії, побічна дія та вплив на якість продукції), виконання
необхідних розрахунків та виписування рецепту, згідно умов що наведені у завданні.
Загальна оцінка виставляється після складання суми балів за кожним окремим
завданням. Нарахування балів за правильні відповіді з кожного пункту щодо кожної
лікарської речовини:
1 пункт - механізм дії та показання до використання – 10 балів,
2 пункт - потрібні розрахунки та виписування рецепту – 10 балів,
3 пункт - побічні дії та застереження при використанні – 10 балів.
Максимальна кількість балів за 1 завдання – 30 балів, за усі три завдання – 90 балів.
При отриманні 90 балів за лабораторну роботу, студент має право на наступне заняття
підготувати доповідь щодо практичного застосування препарату із однією лікарською
речовиною пройденої теми та додатково отримати 10 балів.
Зміст 6 варіантів завдань із зазначенням переліку лікарських речовин для їх

характеристики та виписування рецептів.
Варіант 1 2 3 4 5 6
Види тварин Кінь (500 кг), свиня (100 кг), Корова (400 кг), собака (40 кг),
та маса кішка (5 кг) кріль (2 кг)
Приміщення, Корівник площею 2000 Свинарник площею 1000
що належить кв.метрів, пташник об`ємом кв.метрів, приміщення об`ємом
обробити 5000 куб.метрів 500 куб.метрів
№ лікарських 1,2,3 4,5,6 7,8,9 1,2,3 4,5,6 7,8,9
речовин
Примітка. У варіантах до лаб. робіт № 6-17 та 21-27 потрібно виписати по 1
рецепту на кожен вид тварини (усього 3 рецепти), а лаб. роботах №18-20 по 1 рецепту
на тварину будь-якого виду та 2 рецепти на препарати для обробки приміщень
(усього 3 рецепти).
3
Тема заняття №1.
АПТЕКИ. ПРАВИЛА РОБОТИ В АПТЕКАХ. ЛІКАРСЬКІ ФОРМИ.
ДОЗИ ТА ПРИНЦИПИ ДОЗУВАННЯ ЛІКІВ ТВАРИНАМ.
Аптека – це установа для виготовлення, зберігання і продажу лікарських

препаратів. Згідно Закону України «Про ветеринарну медицину» ветеринарна
аптека – це заклад ветеринарної медицини (аптека, аптечний пункт, аптечний
кіоск), що здійснює обіг ветеринарних препаратів і надає консультації з питань
їх застосування. До ветеринарних препаратів належать ветеринарні лікарські
засоби, ветеринарні імунобіологічні засоби, антисептики, дезінфектанти,
інсекто-акарициди, дератизациди, діагностикуми, що використовують у
ветмедицині та тваринництві.
Доза (грец. dosis – порція) – це кількість лікарської речовини, введенної в
організм і вираженої в одиницях маси, об'єму, радіоактивності або біологічної
активності. Доза для препаратів, які проходять біологічну стандартизацію,
виражається в одиницях дії і визначається шляхом порівняння зі стандартом.
Завдання № 1. Засвоєння термінів та алгоритму дії при розрахунках

потрібної кількості ветеринарних препаратів.
Засвоїти матеріал із наступних питань:
- значення терміну "доза" залежно від виразності ефекту - терапевтична
(мінімальна, середня, максимальна), токсична, смертельна;
- значення терміну "доза" залежно від потрібної кількості препарату на
певний час уведення - разова (ударна, подрібнена), добова, курсова;
- значення терміну "доза" залежно від мети застосування - насичувальна,
підтримувальна.
Завдання № 2. Виконання розрахунків потреби ветеринарних препаратів

згідно отриманого варіанту.
Зміст 6 варіантів завдань виконання розрахунків потреби ветеринарних

препаратів згідно отриманого варіанту.
Варіант 1 2 3 4 5 6
Види Кінь (500 кг), Корова (400 кг), Свиня (100 кг),
тварин та собака (40 кг), кішка (5 кг) кріль (2 кг)
маса
Примі- Корівник Свинарник Корівник Корівник Свинарник Свинарник
щення, площею площею площею площею 500 площею площею 3000
що 2000 м2 , 1000 м2, 2000 м2, м2, пташник 1000 м2, м2, вівчарня
належить пташник вівчарня пташник об`ємом 100 вівчарня об`ємом 50 м3
обробити об`ємом об`ємом 500 об`ємом м3 об`ємом 500
5000 м3 м3 5000 м3 м3
№ лікар- 1,2,5,6 3,4,5,6 1,2,7,8 3,4,6,7 1,2,7,8 3,4,6,8
ських
речовин
4
Перелік лікарських речовин.
№ 1. Анальгін – коню та корові по 10 мг/кг, свині по 20 мг/кг, собаці, кішці
та кролю – 30 мг/кг маси тіла.
№ 2. Глюкоза – коню та корові по 200 мг/кг, свині по 500 мг/кг, собаці, кішці
та кролю – 1000 мг/кг маси тіла.
№ 3. Кальцію хлорид – коню та корові по 40 мг/кг, свині по 50 мг/кг, собаці,
кішці та кролю – 75 мг/кг маси тіла.
№ 4. Кофеїну-натрію бензоат – коню та корові по 7 мг/кг, свині по 15 мг/кг,
собаці, кішці та кролю – 20 мг/кг маси тіла.
№ 5. «Віроцид» – витрата 0,5% робочого розчину становить 1 л/4 м2 або 0,1%
робочого розчину 1 л/1000 м3.
№ 6. «Екоцид» – витрата 0,5% робочого розчину становить 1 л/10 м2 або 1%
робочого розчину 1 л/100 м3.
№ 7. “Делеголь” – витрата 0,5% робочого розчину становить 250 мл/м2 або
1% робочого розчину 1 л/100 м3.
№ 8. “Хлорантоїн” – витрата 0,3% робочого розчину становить 500 мл/м 2 або
0,5% робочого розчину становить 25 мл/м3.
Розрахунки (по 15 балів) Засвоєння термінів Разом

(від 0 до 40 балів)
1 2 3 4
Кількість балів
5
6
ЗАГАЛЬНА РЕЦЕПТУРА. БУДОВА РЕЦЕПТУ. ПРАВИЛА І СХЕМИ
ВИПИСУВАННЯ РЕЦЕПТІВ.
Рецептура – це розділ фармації, який вивчає правила виписування рецептів та

виготовлення лікарських засобів у певних лікарських формах.
Розрізняють такі терміни:
- лікарська речовина (субстанція) – це хімічний елемент, сполука або
біологічна речовина з лікувальними властивостями;
- лікарська сировина – це матеріал, із якого виготовляють лікарські
речовини, за походженням вона може бути рослинною, тваринною, мінеральною,
мікробною, синтетичною;
- фармакологічний засіб – це лікарська речовина або їх суміш з
установленою фармакологічною активністю, яка є об'єктом для широкого
випробування в умовах виробництва;
- лікарський засіб – це фармакологічний засіб, який офіційно дозволено
застосовувати для лікування, профілактики та діагностики захворювання у людей
або тварин;
- лікарська форма – вигляд, який надають лікарському засобу з метою
зручності його застосування;
- лікарський препарат – лікарський засіб у вигляді певної лікарської форми.
Лікарські засоби, що включені у фармакопею, називаються офіцинальними.
а не включені, але дозволені для застосування – неофіцінальними. Лікарські
засоби, особливо складні, які не зазначені у фармакопеї і виготовляються у
аптеках за індивідуальними прописами лікарів, одержали назву магістральних
(magister – учитель). Їх створюють за вказівкою лікаря з урахуванням
фармацевтичних даних щодо лікарського засобу та стану конкретної хворої тварини.
ПРАВИЛА виписування та видачі рецептів на ветеринарні препарати

(посилання https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0544-08))
1. Ці Правила розроблено відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину",
якими встановлюються вимоги до форми та оформлення рецептів на ветеринарні препарати.
2. У Правилах терміни вживаються у тому значенні, що й у Законі України "Про
ветеринарну медицину".
3. Забороняється роздрібна торгівля без рецепта таких ветеринарних препаратів:
1) ветеринарних лікарських засобів, використання та обіг яких обмежуються
відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою
України;
2) ветеринарних лікарських засобів, застосування яких потребує вжиття спеціальних
застережних заходів або які мають застосовуватися тільки під контролем державного або
ліцензованого лікаря ветеринарної медицини для уникнення небажаного ризику, що може
загрожувати тваринам, особам, які вводять препарат тварині, споживачам продуктів
тваринного походження, отриманих від тварин, що лікувалися відповідним ветеринарним
лікарським засобом, або навколишньому середовищу;
3) ветеринарних лікарських засобів, призначених для лікування, яке вимагає
попереднього діагнозу, або застосування яких може спричинити процеси, що
перешкоджатимуть подальшим діагностичним або терапевтичним заходам;
7
4) ветеринарних імунобіологічних засобів, призначених для профілактики або
лікування інфекційних хвороб, зазначених у додатку 1 до цих Правил.
4. Рецепт - письмове звернення лікаря, фельдшера ветеринарної медицини до
фармацевта (ветеринарної аптеки) щодо виготовлення та/або відпуску необхідного
ветеринарного лікарського засобу в зазначеній формі та кількості.
5. Забороняється виписувати рецепти на ветеринарні лікарські засоби, що не дозволені
до застосування у ветеринарній медицині України.
6. Виписувати рецепти мають право лікарі та фельдшери ветеринарної медицини
лікувально-профілактичних закладів ветеринарної медицини різної форми власності, у т.ч.
державних установ ветеринарної медицини, науково-дослідних інститутів, навчальних
закладів ветеринарної медицини, які здійснюють діяльність з ветеринарної практики на
підставі ліцензії, виданої в установленому порядку.
7. Державні установи ветеринарної медицини, науково-дослідні інститути та
навчальні заклади ветеринарної медицини можуть отримувати ветеринарні імунобіологічні
засоби, реалізація та використання яких потребують рецепта з ветеринарних аптек за
листком-замовленням (додаток 5).
8. Рецепт виписують після огляду хворої тварини та з обов'язковим записом про
призначення ветеринарних лікарських засобів у відповідних документах (ветеринарна картка
амбулаторного чи стаціонарного хворого).
Рецепти на ветеринарні лікарські засоби (препарати) виписують для тварини на курс її
лікування або для профілактики хвороб.
9. Рецепти виписуються чітко і розбірливо чорнилом або кульковою ручкою з
обов'язковим заповненням належної інформації та необхідних реквізитів у бланку.
Виправлення в рецепті не дозволяються.
10. Рецепт пишуть на бланку розміром 105х150 мм спеціальної форми латинською
мовою, крім заголовка, сигнатури і підпису лікаря, фельдшера, що пишуться державною
мовою або мовою міжнародного спілкування відповідно до Закону Української РСР "Про
мови в Українській РСР" (далі - державною мовою або мовою міжнародного спілкування).
11. На рецептурному бланку дозволяється виписувати тільки одне найменування
ветеринарного лікарського засобу, що належить до списку отруйних, сильнодіючих,
снодійних; в інших випадках - не більше трьох найменувань. У такому разі їх відділяють
один від одного знаком # і кожний наступний рецепт починають словом Recipe (Rp.:), а
закінчують сигнатурою (S.:). Незалежно від кількості рецептів на бланку рецепт має один
заголовок і лікар підписує його один раз.
12. Якщо припис другого рецепта не вміщується на одному боці бланка, його
продовжують на звороті, а внизу на лицьовому боці пишуть: - Verte! (переверни).
13. Склад ветеринарного лікарського засобу, визначення лікарської форми, звернення
до фармацевтичного працівника про виготовлення та видачу лікарських засобів пишуться
латинською мовою. Використання при цьому скорочень дозволяється лише відповідно до
прийнятих у фармацевтичній практиці (додаток 4).
14. Назви отруйних ветеринарних лікарських засобів пишуться на початку рецепта,
далі - усі інші ліки.
15. Спосіб застосування ліків пишеться державною мовою або мовою міжнародного
спілкування із зазначенням дози, частоти, часу введення (до чи після годівлі) та їх
тривалості. Забороняється обмежуватись загальними вказівками типу "Зовнішнє", "Відомо"
тощо.
16. При необхідності негайного відпуску ліків у верхній частині рецепта
проставляється позначка "Cito" (швидко), "Statim" (негайно) або "Antidotum" (протиотрута).
17. При виписуванні рецепта кількість рідких лікарських засобів указується в
мілілітрах, краплях, усі інші - у грамах, а в окремих випадках - в одиницях дії (ОД).
8
18. У разі потреби дозволяється виписувати в рецепті ветеринарні лікарські засоби в
кількостях, що необхідні для продовження або повторення курсу лікування, за винятком
ветеринарних лікарських засобів, для яких установлені норми відпуску. На рецепті при
цьому робиться відповідний запис лікаря, який додатково завіряється його підписом і
особистою печаткою.
19. Рецепти на ветеринарні препарати з групи антидепресантів, нейролептиків,
анаболічних стероїдів та транквілізаторів у чистому вигляді або в суміші з іншими
ветеринарними лікарськими речовинами виписуються на рецептурних бланках (додаток 2),
підписуються особою, яка виписала рецепт, та завіряються печаткою закладу ветеринарної
медицини "Для рецептів".
20. Отруйні, сильнодіючі та снодійні ветеринарні лікарські засоби в чистому вигляді
або в суміші з індиферентними речовинами виписуються на спеціальних рецептурних
бланках розміром 75х120 мм (додаток 3); рецепт додатково підписується керівником закладу
ветеринарної медицини або його заступником і завіряється печаткою цього закладу.
21. Фельдшери ветеринарної медицини, які за посадою є завідувачі клінік і дільниць
ветеринарної медицини, мають право виписувати рецепти хворим тваринам, за винятком
отруйних (крім таких, що випускаються промисловістю в терапевтичних дозах), зазначивши
свою посаду і завіривши рецепт своїм підписом та печаткою закладу ветеринарної медицини.
22. Рецепт, який виписано з порушенням вимог даних Правил або містить несумісні
лікарські засоби, вважається недійсним і ліки за ним відпуску не підлягають. Такий рецепт
погашається штампом "Рецепт недійсний".
23. Забороняється завіряти печаткою закладу ветеринарної медицини не заповнені та
не підписані працівником ветеринарної медицини рецептурні бланки.
24. Особи, які виписали рецепт, на вимогу власника або утримувача тварини
зобов'язані надати його копію.
25. Заклади ветеринарної медицини та ветеринарні аптеки повинні зберігати копії
рецептів протягом трьох років.
Рецепт або Formula medica, Praescriptio (від латин. гесіреrе – брати назад) – це
письмове звернення лікаря в аптеку про виготовлення та відпуск лікарського засобу
в певній лікарській формі й дозі із зазначенням способу його застосування.
Рецепт увійшов у практику в XV сторіччі після відділення аптек від лікарських
установ. Складові рецепта:
1. Inscriptio (заголовок), тобто напис, який включає:
а) штамп лікувального закладу, адреса та телефон;
б) datum (дата), наприклад: 10. VI. 2019 р. або 10.06.2019 р.
в) nomen aegroti (ім'я хворого).
г) nomen medici (ім'я лікаря).
Виписується перша частина рецепта національною мовою.
2. Praepositio (звернення) складається з одного слова Rp.: (скорочення від
Recipe – візьми). Це звернення до фармацевта взяти потрібні для виготовлення
певної лікарської форми речовини, які будуть наведені нижче.
3. Designatio materiarum (перелік матеріалів), її зміст залежить від форми
рецепта: скороченої (простої) чи розгорнутої (повної).
У складних рецептах при розгорнутій формі пропису послідовно виписують
речовини:
1. Remedium cardinalis s. basis (речовина основна) – це лікарська речовина, на
яку лікар розраховує при лікуванні.
9
2. Remedium adjuvans s. adjuvans (речовина допоміжна) – її використовують
або для посилення лікувальної дії основної речовини, або для зниження її
побічного впливу.
3. Remedium corrigens (речовина коригуюча) – застосовують для
виправлення смаку, запаху та інших неприємних властивостей основної речовини.
В рецептах для великої рогатої худоби добавляють сіль, овець – гіркоти, свиней,
собак – цукор.
4. Remedium constituens (речовина формотворна) – додається для надання
препарату певної лікарської форми (болюс, мазь, розчин тощо). 4. Subscriptio
(припис) – вказівка про виготовлення лікарської форми, яку потрібно одержати
після змішування всіх інгредієнтів.
5. Signatura (позначення) – пишуть національною мовою, зазначають
рекомендації про шлях введення, в якій дозі треба вживати препарат на один
прийом (дозований), час, кратність та тривалість його застосування, спосіб
уведення в організм або нанесення на шкіру чи слизову оболонку тощо.
6. Nomen medici (підпис лікаря) завершує рецепт, завіряється печаткою.
Завдання № 1. Ознайомлення із частинами рецепту.

Зробити короткий конспект із «Правила виписування та видачі рецептів
на ветеринарні препарати», Наказ Державного комітету ветеринарної медицини
України, 03.06.2008, № 97.
Виписати з методичних вказівок назви та зміст, що подається у кожній
частині рецепту, а також терміни, що записуються латинською мовою.
Завдання № 2. Засвоєння 5 схем виписування рецептів.

Записати зразки схем рецептів, визначити схожість та відмінність запису
інформації щодо складу, виготовлення та застосування ліків при використанні
кожної із схем.
Проста недозована Складна дозована диспензаційна

Rp.: _____________ Rp.: ____________
D.S.__________ ____________
M.f._________
D.t.d.N______
S.__________
Проста дозована
Rp.: ______________
D.t.d.N________
S.____________
10
Складна недозована Складна дозована дивізійна
Rp.: ______________ Rp.: ____________
______________ ____________
______________ ____________
M.f.___________ M.f._____N___
D.S.___________ D.S._________
11
12
Тема заняття №3-4.
ТВЕРДІ ЛІКАРСЬКІ ФОРМИ. ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ТА
СХЕМИ ПРОПИСУВАННЯ У РЕЦЕПТАХ.
Завдання № 1. Ознайомлення із зразками твердих лікарських форм.

Використовуючі зразки, матеріал методичних вказівок, каталогів та
окремих настанов до ветеринарних препаратів засвоїти схожість та особливості
окремих твердих лікарських форм.
Завдання № 2. Виписування 2 рецептів на препарати окремих лікарських

форм згідно варіанту.
Зміст 6 варіантів завдань із зазначенням лікарських форм та виписування
рецептів потрібним видам тварин.
Анальгін – коню та корові по 10 мг/кг, свині по 20 мг/кг, собаці, кішці та

кролю – 30 мг/кг маси тіла.
1 частина
ПОРОШКИ – PULVERES. Це офіцинальна або магістральна лікарська
форма, що складається з твердих окремих сухих часток різного ступеня
подрібненості. Порошки містять одну (P.simplex) або більше діючих речовин
(P.compositus), а за необхідності – наповнювачі. У порошках не прописують
гігроскопічні речовини (кальцію хлорид тощо).
ГРАНУЛИ – GRANULA. Це офіцинальна лікарська форма, що
складається з твердих, сухих, досить міцних агрегатів часток порошку. Гранули
містять одну або більше діючих речовин із наповнювачами або без них. До
складу гранул можуть додаватися наповнювачі, барвники, ароматизатори та ін.
ЗБОРИ – SPECIES. Це офіцинальна або магістральна лікарська форма, що
являє собою суміш декількох видів різаної, крупноподрібненої або суцільної
лікарської рослинної сировини, іноді з додаванням солей, ефірних олій або
інших лікарських речовин.
ПІЛЮЛІ – PILULAE. Це магістральна дозована лікарська форма у вигляді
кульок масою 0,1-0,5 г для внутрішнього застосування дрібним тваринам.
БОЛЮСИ – BОLI. Це магістральна дозована лікарська форма
консистенції розім'ятого м'якуша свіжого хліба для внутрішнього вживання
великим тваринам. Маса болюса від 0,5 г до 50 г.
До складу пілюль та болюсів входять лікарські та формотворні речовини.
Формотворними беруть індиферентні порошкоподібні та рідкі інгредієнти:
борошно житнє (Farina secalina) та пшениці (F.Tritici), порошок кореня алтеї
(Pulvis radicis Althaeae), екстракт і порошок кореня солоду (Extractum et pulvis
radicis Glycyrrhizae), простий сироп (Sirupus simplex), гліцерин (Glycerinum),
воду дистильовану (Aqua destillata), кип'ячену (Aq. cocta), водопровідну (Aqua
fontana), криничну (Aq.communis) тощо.
13
Варіант 1 2 3 4 5 6
маса
Лікарські Магіст- Офіці- Магіст- Офіці- Офіці- Магіст-
форми - ральний нальний ральний нальний нальний ральний
на 1 порошок порошок порошок, порошок порошок порошок,
прийом 100 мг, 200 мг, болюс або 500 мг, 500 мг, болюс або
болюс або болюс або пілюля болюс або болюс або пілюля
пілюля пілюля пілюля пілюля

1 2 (від 0 до 40 балів)
14
2 частина
ТАБЛЕТКИ – TABULETТАЕ. Це офіцинальна лікарська форма, яка
містить дозу однієї або більше діючих речовин.
КАПСУЛИ – CAPSULAE. Це офіцинальна лікарська форма з м'якою або
твердою оболонкою, що містить разову дозу 1 або більше діючих речовин.
ДРАЖЕ – DRAGEE. Це офіцинальна дозована лікарська форма,
правильної сферичної форми, маса покриття становить понад 20% від маси
самого драже.
БРИКЕТИ – BRIKETA. Це офіцинальна лікарська форма для
внутрішнього та зовнішнього застосування або утворення інших форм, яку
одержують пресуванням лікарських речовин разом із формотворними (корм,
крейда, крохмаль, натрію хлорид, цукор, біла глина, житнє борошно, декстрини
тощо), маса їх не перевищує 5 кг.
СУПОЗИТОРІЇ – SUPPOSITORIА. Це офіцинальна або магістральна
лікарська форма, яка тверда при кімнатній температурі, але плавиться при
температурі тіла. Розрізняють залежно від призначення та форми:
- ректальні або свічки (s. rectalia), у пряму кишку (форма циліндру, конусу);
- вагінальні (s. vaginalia), у вагіну (форма кульки, овулі, песарії);
- палички (bacilli), у фістульні ходи, канал шийки матки, уретру, слуховий прохід.
Класична формотворна речовина для виготовлення супозиторію - Масло
какао (Oleum Cacao), зараз використовують комбінацію гідрогенізованих жирів
та продуктів органічного синтезу із потрібною температурою плавління.
ОЧНІ ВСТАВКИ або ЛІКАРСЬКІ ПЛІВКИ – MEMBRANULAЕ
ОPHTHALMICAE. Це офіцинальна лікарська форма, стерильна полімерна
плівка овальної форми з рівними краями і плоскою поверхнею (довжиною 6-9
мм, шириною 3-4,5 мм, товщиною 0,35 мм, середньою масою 0,015 г). Вона
складається з матриці, в яку включено діючу речовину.
ОЛІВЦІ – STILІ. Це офіцинальна лікарська форма для зовнішнього
застосування у виді циліндричних паличок (довжиною 5-6 см і товщиною 4-8
мм) масою до 10 г.
Варіант 1 2 3 4 5 6
маса
Лікарські Капсула, Таблетка Капсула, Таблетка Капсула Таблетка
форми офіці- 500 мг, магіст- 250 мг, офіці- 50мг,
- на нальний офіці- ральний магіст- нальний магіст-
тиждень супозиторій нальний супозиторій ральний супозиторій ральний
500 мг супозиторій супозиторій 100 мг супозиторій
250 мг
Розрахунки (по 30 балів) Разом

1 2
Кількість
балів
15
16
Тема заняття № 5.
М’ЯКІ ЛІКАРСЬКІ ФОРМИ. ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ТА
МАЗІ – UNGUENTA. Це лікарські засоби для місцевого застосування

в’язкої консистенції (мазі з високим рівнем плинності називають кремами).
Мазь містить одну або більше діючих речовин (R. basis) та допоміжні речовини
(R. constituens), що утворюють просту або складну основу.
Основи мінерального походження.
Вазелін (Vaselinum) – це суміш твердих і рідких вуглеводнів, які
добуваються з нафти.
Парафін рідкий або олія вазелінова (Paraffinum fluidum seu Oleum
Vaselini) – це масляниста безбарвна рідина без запаху і смаку, змішується з
рослинними оліями, за винятком рицинової.
Основи тваринного походження.
Ланолін або жир вовни (Lanolinum seu Adeps Lanae) – це жовто-бура
жироподібна речовина зі специфічним запахом, яка виробляється потовими
залозами овець.
Основи рослинного походження.
Їх найчастіше використовують для виготовлення лініментів. З цією метою
застосовують олію соняшника (Oleum Helianthi), оливок (Oleum Olivarum),
персика (Oleum Persicorum), мигдалю (Oleum Amygdalarum), льону (Oleum Lini),
рицинову (Oleum Ricini), конопель (Oleum Cannabis), кунжуту (Oleum Sesami)
та інші. При температурі вищій за 00С вони залишаються рідкими.
Основи силіконові.
Кремнійорганічні полімери, які є хімічно інертними, гідрофобними
рідинами.
ПАСТИ – PASTAE. Це лікарські засоби для місцевого застосування, що
являють собою суспензії, які містять значну кількість (від 25% до 65%) твердої
дисперсної фази, розподіленої в основі. Паста містить одну або більше діючих
речовин та допоміжні речовини. Як основа для паст використовується мазева
основа, проте при потребі до неї можуть додавати порошкоподібні
індиферентні речовини в якості згущувачів.
ЛІНІМЕНТИ – LINIMENTA. Це лікарські засоби для місцевого
застосування, які містять до 5% твердих речовин. Лінімент містить одну або
більше діючих речовин та допоміжні речовини, які утворюють основу.
ПЛАСТИРИ – EMPLASTRA. Це лікарська форма у вигляді пластичної
маси, яка має здатність розм'якшуватися при температурі тіла і прилипати до
шкіри; або у вигляді маси, нанесеної на носій (тканину).
КАШКИ – ELECTUARIA. Це лікарська форма для внутрішнього
застосування, застосовується лише у ветеринарній медицині. По консистенції
кашки розрізняють густі (Е. spissum), які схожі з болюсами, та м'які (Е. mollia),
які схожі на густий мед.
17
Завдання № 1. Ознайомлення із зразками м’яких лікарських форм.
Використовуючі зразки, матеріал методичних вказівок, каталогів та окремих
настанов до ветеринарних препаратів засвоїти схожість та особливості окремих
м’яких лікарських форм.

рецептів потрібним видам тварин по 50 г.
Варіант 1 2 3 4 5 6
маса
Лікарські 1% офіці- 2% офіці- 5% офіці- 0,5% 30% 2% офіці-
форми нальна та нальна та нальний офіці- офіці- нальний та
5% 10% та 10% нальна та нальна та 50%
магіст- магіст- магіст- 20% 5% магіст-
ральна ральна ральний магіст- магіст- ральний
мазь паста лінімент ральна ральна лінімент
мазь паста

18
19
Тема заняття №6-7.
РІДКІ ЛІКАРСЬКІ ФОРМИ. ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ТА
Завдання № 1. Ознайомлення із зразками рідких лікарських форм.

Використовуючі зразки, матеріал методичних вказівок, каталогів та
окремих настанов до ветеринарних препаратів засвоїти схожість та особливості
окремих рідких лікарських форм.

1 частина
РОЗЧИНИ – SOLUTIONES. Це гомогенна система, до складу якої
входять одна або більше діючих речовин та розчинник. В якості розчинника
використовується вода, але у разі поганої розчинності або з метою надання
пролонгованої дії використовуються неводні розчинники (спирти, ефіри, олії
тощо). Найбільш універсальним розчинником є вода, зокрема дистильована
(Aqua destillata), кип'ячена (Aqua cocta), кринична (Aqua communis),
водопровідна (Aqua fontana), також використовують гліцерин (Glycerinum), олії
маслинова (Oleum Olivarum), персикова (Oleum Persicorum), мигдальна (Oleum
Amygdalarum), соняшникова (Oleum Helianthi), лляна (Oleum Lini), спирт
етиловий (Spiritus aethylicus), поліетиленгліколь (Polyaethylenglycolum),
ізотонічні розчини натрію хлориду (0,9%), глюкози (5%), новокаїну (0,25 -
0,5%). Якщо розчин виготовляють не на дистильованій воді, то в скороченій
формі рецепту зазначається: олійний (oleosa), гліцериновий (glycerinosa),
спиртовий (spirituosa), ефірний (aetherosa).
СУСПЕНЗІЇ – SUSPENSIONES. Це лікарська форма, яка містить в якості
дисперсної фази одну або більше діючих речовин, розчинених або
диспергованих у відповідному розчиннику.
рецептів потрібним видам тварин
Варіант 1 2 3 4 5 6
маса
Лікарські 1% 5% розчин, 10% 15% 20% 40%
форми розчин, 10% розчин, розчин, розчин, розчин,
5% суспензія 15% 20% 25% 1%
суспензія суспензія суспензія суспензія суспензія
Глюкоза (Glucosum) – коню та корові по 200 мг/кг, свині по 500 мг/кг,
собаці, кішці та кролю – 1000 мг/кг маси тіла у формі розчину.
Глина біла (Bolus alba). Внутрішньо великим тваринам 100 мг/кг,
дрібним - 500 мг/кг маси тіла у формі суспензії.
20
21
2 частина
ЕМУЛЬСІЇ – EMULSA. Це лікарська форма, однорідна за зовнішнім
виглядом, що складається із взаємно нерозчинних тонкодиспергованих рідин.
Емульсії, як правило, стабілізуються емульгаторами.
Співвідношення насіння до води у справжніх емульсіях – 1:10. Насінні
(справжні) емульсії одержують розтиранням з водою у ступці насіння льону
(Semen Lini), плодів конопель (Fructus Cannabis), насіння соняшника (Semen
Helianthi), насіння маку (Semen Paraveris), насіння гарбуза (Semen Cucurbitae)
Олійні (несправжні) емульсії виготовляють з рідких олій: рицинової
(Oleum Ricini), лляної (Oleum Lini), соняшникової (Oleum Helianthi), конопель
(Oleum Cannabis), мигдалю (Oleum Amygdalarum) та ін., їх змішують із
спеціальними речовинами (емульгаторами). В цій якості використовують:
камідь (Gummi arabicum), желатину (Gelatina), желатозу (Gelatosa), жовток
яйця (Vitellum Ovi) з розрахунку 2 частини олії, 1 частина емульгатора і 17
частин води. При промисловому виробництві емульсій застосовують такі
емульгатори, як твін-80, Т-2, ПАР, метилцелюлозу.
НАСТОЇ ТА ВИВАРИ – INFUSA ET DECOCTA. Це водні витяжки з
рослинної сировини або водні розчини спеціальних екстрактів (концентратів).
При виготовленні настоїв і виварів здебільшого користуються трьома
співвідношеннями – 1:10 (одна частина по масі рослинної сировини і 10 частин
за об'ємом води) для не сильнодіючих речовин; 1:30 – для трави горицвіту
(herba Adonidis vernalis), конвалії (herba Convallariae), кореневищ з корінням
валеріани (rhizoma cum radicibus Valerianae), коріння істоду (radix Senega) та
маткових ріжків (Secale cornutum); 1:400 – для сильнодіючих і отруйних –
трава термопсису (herba Thermopsidis), листки наперстянки (folium Digitalis),
коріння іпекакуани (radix Ipecacuanhae).
МІКСТУРИ – MIXTURAE. Це лікарська форма, що утворюється при
змішуванні у розчиннику двох і більше твердих або рідких лікарських речовин.
Це можуть буги суміші твердих або рідких речовин з водою чи настоєм,
виваром, слизом, емульсією, настойкою, екстрактом; суміші рідких лікарських
форм між собою.
СЛИЗИ – MUCILAGINES. Це густа рідина, яка містить в розчиненому
вигляді або у вигляді суспензії різні види рослинного слизу. Слиз одержують
шляхом обробки водою спеціальної рослинної сировини, що містить слизові
речовини: насіння льону (Semen Lini), крохмаль картоплі (Amylum Solani),
пшениці (Amylum Tritici), рису (Amylum Oryzae), кукурудзи (Amylum Majdis),
корінь алтеї (Radix Althaeae), бульби салепу (Tuber Salep), або із речовини, що є
слизом за природою – аравійська камідь (Gummi arabicum), абрикосова камідь
(Gummi armeniacae), трагакантова камідь (Gummi Tragacanthae).
Виготовляють слиз шляхом змішування 1 частини насіння із 30 частинами
гарячої води або 1 частини крохмалю із 50 частин води.
НАСТОЙКИ – TINCTURAE. Це прозора забарвлена спиртова, спиртово-
водна або спиртово-ефірна витяжка лікарських речовин з сировини рослинного
або тваринного походження.
22
ЕКСТРАКТИ – EXTRACTA. Це концентрат рідкої, твердої або густої
консистенції, який звичайно одержують з висушеної рослинної та тваринної
сировини шляхом мацерації, перколяції або іншими придатними методами,
використовуючи спирт або інший розчинник.

рецептів потрібним видам тварин
Варіант 1 2 3 4 5 6
маса
Лікарські Вивар, Настій, Вивар, Настій, Вивар, Настій,
форми емульсія слиз емульсія слиз емульсія слиз
Насіння льону (Semen Lini). У формі слизу (1:30) великим тваринам 3-5
мл/кг, дрібним - 5-15 мл/кг маси тіла.
Кора дуба (Cortex Quercus). Внутрішньо у формі вивару 1:10 великим
тваринам 0,5-1 мл/кг, дрібним - 1-5 мл/кг маси тіла.
Бульби Зозулинця (Tuber Saleр). У формі настою (1:30) великим тваринам
0,5-1 мл/кг, дрібним - 3-5 мл/кг маси тіла.
Рицинова олія (Oleum Ricini). Внутрішньо великим тваринам 1 мл/кг,
дрібним - 2-5 мл/кг маси тіла у формі емульсії.

23
24
Тема заняття №8).
НАРКОТИЧНІ, СНОДІЙНІ, ПРОТИСУДОМНІ ЗАСОБИ.
НЕЙРОЛЕПТИКИ ТА ТРАНКВІЛІЗАТОРИ.
№1. Тіопентал або пентобарбітал натрію (Thiopentalum-natrium). Порошок

по 1 г. 5-10% розчини повільно внутрішньовенно великим тваринам 10-15 мг/кг
маси, малим 20-30 мг/кг маси, внутрішньоочеревенно свиням 50 мг/кг.
№2. Ацепромазин (Acepromazinum). 2% розчин. Внутрішньо по 1-2 мг/кг,
внутрішньом`язово або внутрішньовенно коням, врх, свиням 0,1-0,2 мг/кг,
собакам та кішкам 1 мг/кг маси тіла.
№3. Пропофол (Propofolum). 1% емульсія. Внутрішньовенно собакам до 6
мг/кг, кішкам та кролям до 8 мг/кг.
№4. Кетаміну гідрохлорид (Ketamini hydrochloridum). 5% розчин. Собакам
та кішкам внутрішньом`язово 20-30 мг/кг або внутрішньовенно 2-4 мг/кг,
коровам внутрішньом`язово 8-11 мг/кг або внутрішньовенно 3-5 мг/кг, свиням
внутрішньовенно або внутрішньом`язово 10-15 мг/кг, кролям
інтраперитоніально 40-90 мг/кг маси тіла.
№5. Ксилазин (Xylazinum). 2% розчин. Внутрішньом`язово коням 2 мг/кг,
коровам 0,2 мг/кг, собакам та кішкам 3 мг/кг маси тіла.
№ 6. Діазепам (Diazepamum). Таблетки 5 мг або 10 мг. Внутрішньо коням
0,01-0,2 мг/кг, коровам 0,02-0,5 мг/кг, свиням, собакам, кішкам – 0,1-0,5 мг/кг
маси тіла.
№7. Оксибутират натрію (Natrii oxybutyras). 20% розчин. Внутрішньовенно
50-100 мг/кг маси тіла.
№8). Медетомідин (Medetomidinum). 0,1% розчин. Підшкірно,
внутрішньом`язово та внутрішньовенно собакам 30-80 мкг/кг, кішкам 50-150
мкг/кг маси тіла.
№ 9. Бромід натрію (Natrii bromidum). Порошок. Внутрішньо коням,
коровам 0,03-0,1 мг/кг, свиням, собакам – 0,1-0,2 мг/кг маси тіла.
1 завдання 2 завдання 3 завдання Доповідь Разом
25
26
АНАЛЕПТИКИ ТА ПРЕПАРАТИ ЗАГАЛЬНОТОНІЗУЮЧОЇ ДІЇ.
№1. Кофеїн натрію – бензоат (Coffeinum natrii benzoas). 20% розчин.

Підшкірно або внутрішньовенно коням та коровам 10-15 мг/кг, іншим тваринам
– 20-40 мг/кг маси тіла.
№2. Настойку кореню женьшеню (Ginseng). Внутрішньо великим тваринам
по 2-5 мл, малим тваринам по 15-30 крапель 2-3 рази на день протягом 1-2 міс.
№ 3. Екстракт кореневищ левзеї (Leuzea). Внутрішньо великим тваринам
по 2-5 мл, малим тваринам по 15-30 крапель 2-3 рази на день протягом 1-2 міс.
№ 4. Сульфокамфокаїн (Sulfocamphocainum). 10% розчин. Підшкірно та
внутрішньом`язово коням, коровам, свиням 0,06-0,08 мл/кг, собакам та кішкам
– 0,1-0,15 мл/кг маси тіла.
№ 5. Екстракт кореневищ родіоли (Rhodiola). Внутрішньо великим
тваринам по 2-5 мл, малим тваринам по 15-30 крапель 2-3 рази на день
протягом 1-2 міс.
№ 6. Фенібут (Phenibutum). Таблетки 250 мг. Внутрішньо по 5 мг/кг маси
тіла 2 р/д протягом 3 тижнів
№ 7. Нікетамід (Niketamidum). Кордіамін (Сordiaminum) – 25% розчин
нікетаміду. Повільно внутрішньовенно по 0,02-0,06 мл/кг, внутрішньом`язово
коням та великій рогатій худобі по 0,02-0,03 мл/кг, свиням 0,04-0,08 мл/кг,
собакам та кішкам – 0,05-0,1 мл/кг маси тіла.
№ 8). Настойка кореневищ заманихи (Echinopanacis). Внутрішньо великим
тваринам по 2-5 мл, малим тваринам по 15-30 крапель 2-3 рази на день
протягом 1-2 міс.
№ 9. Кломіпрамін (Clomipraminum). Таблетки 25 мг. Внутрішньо собакам по
2-3 мг/кг 2 р/д, кішкам 0,5-1 мг/кг 1 р/д.
27
28
НЕНАРКОТИЧНІ АНАЛЬГЕТИКИ, ПРОТИЗАПАЛЬНІ ТА
ЖАРОЗНИЖУВАЛЬНІ ЗАСОБИ.
№ 1. Кислота ацетилсаліцилова (Асidum аcetylsalicylicum). Внутрішньо

великим тваринам по 10 мг/кг, дрібним по 10-20 мг/кг маси тіла 3-4 рази на
добу, а кішкам 1 раз на 2 доби.
№ 2. Парацетамол (Paracetamolum). Таблетки 0,5 г. Внутрішньо коням та
жуйним 30-50 мг/кг, свиням, собакам та кішкам 20-40 мг/кг, кролям 100 мг/кг
маси тіла 3 р/д.
№ 3. Бутадіон або фенілбутазон (Butadionum seu Phenylbutazonum).
M01AA01. 20% розчин. Внутрішньо великим тваринам 10-20 мг/кг, свиням 10-
30 мг/кг, собакам та кішкам 5-10 мг/кг маси тіла 2-3 р/д, внутрішньом`язово або
внутрішньовенно 10-20 мг/кг 1 р/д.
№ 4. Анальгін або метамізол (Analginum seu Metamizolum). Внутрішньо,
підшкірно, внутрішньом’язово, внутрішньовенно у дозі коням та коровам – 10-
20 мг/кг маси тіла, свиням та дрібній рогатій худобі – 50-100 мг/кг, собакам та
кішкам – 20-40 мг/кг.
№ 5. Мелоксикам (Meloxicamum). 0,15% оральна суспензія, 2% розчин.
Внутрішньо 0,1 мг/кг 1 р/д собакам та кішкам, 0,4 мг/кг кролям протягом
тижня, внутрішньовенно коням 0,6 мг/кг, підшкірно коровам 0,5 мг/кг,
внутрішньом`язово свиням 0,4 мг/кг маси тіла одноразово.
№ 6. Флуніксину меглумін (Flunixini megluminum). Внутрішньо,
внутрішньом`язово, внутрішньовенно коровам, собакам та кішкам 1,1 мг/кг 1 р/
д, внутрішньом`язово, підшкірно кролям 2,5 мг/кг маси тіла 1 р/д.
№ 7. Деракоксиб (Deracoxib). Внутрішньо дрібним тваринам по 2-4 мг/кг
№ 8). Кетопрофен (Ketoprofenum). Внутрішньом`язово кішкам 1 мг/кг,
собакам 2 мг/кг, коням, жуйним, кролям 3 мг/кг маси тіла 1 р/д.
№ 9. Карпрофен (Сarprofenum). Коням, жуйним парентерально 0,7 мг/кг,
собакам та кішкам внутрішньо 2 мг/кг, внутрішньовенно або підшкірно 4 мг/кг,
кролям внутрішньо 1,5 мг/кг маси тіла 1 р/д.
29
30
МІСЦЕВІ АНЕСТЕТИКИ. ОБВОЛІКАЮЧІ, ПОМ`ЯКШУВАЛЬНІ,
В`ЯЖУЧІ. АДСОРБЕНТИ.
№ 1. Глина біла (Bolus alba). Внутрішньо великим тваринам 60-200 мг/кг,

малим 200-500 мг/кг маси тіла 2-3 р/д.
№ 2. Лідокаїн або ксикаїн (Lidocainum seu Xicainum). 0,5% розчин для
анестезії поверхневої та інфільтраційної не більше, ніж по 1 мл/кг, а
провідникової - 0,25 мл/кг маси тіла.
№ 3. Танін (Tanninum). Внутрішньо по 20-50 мг/кг маси тіла у формі 0,5%
розчину.
№ 4. Насіння льону (Semen Lini). У формі слизу (1:30) великим тваринам 3-
5 мл/кг, дрібним тваринам 5-15 мл/кг маси тіла.
№ 5. Квіти ромашки (Flores Chamomillae). Внутрішньо у формі настою 1:10
великим тваринам по 1-2 мл/кг, іншим по 2-5 мл/к маси тіла.
№ 6. Магнію трисилікат (Magnesii trisilicas). Внутрішньо великим тваринам
по 10-20 мг/кг, іншим по 20-100 мг/кг маси тіла.
№ 7. Вугілля активоване (Carbo аctivatus). Внутрішньо жуйним 500-1000
мг/кг, моногастричним 100-500 мг/кг маси тіла.
№ 8). Корінь Солодки або лакричника (Radix Glycyrrhizae seu radix
Liquiritae). Внутрішньо у формі настою 1:30 великим тваринам по 3-5 мл/кг,
іншім по 15-30 мл/кг маси тіла.
№ 9. Бісмуту нітрат основний (Bismuthi subnitras). Внутрішньо великим
тваринам по 10-30 мг/кг, іншим по 50-200 мг/кг маси тіла.
31
32
ПОДРАЗНЮЮЧІ, ВІДХАРКУВАЛЬНІ,
БЛЮВОТНІ ТА РУМІНАТОРНІ ЗАСОБИ.
№ 1. Ментол (Mentholum). Зовнішньо 1-5% олійний або 5-8% спиртовий

розчин, внутрішньо коням та коровам 1-4 мг/кг, іншим тваринам 5-10 мг/кг
маси тіла у формі емульсії.
№ 2. Ацетилцистеїн (Аcetylcysteinum). Таблетки по 200 мг або 10% розчин.
Внутрішньо та внутрішньом`язово коням та коровам 1-2 мг/кг, свиням 2-4
мг/кг, собакам та кішкам 3-5 мг/кг маси тіла 3 р/д.
№ 3. Терпінгідрат (Terpinum hydratum). Внутрішньо коням по 2-3 мг/кг,
свиням по 10-20 мг/кг, собакам, кішкам по 25-50 мг/кг маси тіла 2-3 р/д.
№ 4. Амонію хлорид (Аmmonii chloridum). Внутрішньо коням та свиням – 30
мг/кг, жуйним – 60 мг/кг, собакам та кішкам – 80 мг/кг маси тіла 3-5 р/д,
№ 5. Натрію гідрокарбонат (Natrii hydrocarbonas). Внутрішньо
моногастричним тваринам по 50-100 мг/кг, жуйним по 100-250 мг/кг маси тіла
2-3 р/д.
№ 6. Трава материнки (Herba Origani). Внутрішньо коням та коровам 40-80
мг/кг, свиням 100-150 мг/кг, собакам та кішкам 150-300 мг/кг маси тіла 3 р/д у
формі настою 1:20.
№ 7. Натрію йодид (Natrii iodidum. Внутрішньо коням, жуйним та свиням –
20 мг/кг маси тіла, собакам, кішкам – 50 мг/кг 3 р/д у формі 3% розчину.
№ 8). Бромгексин (Bromhexinum). R05CВ02. Таблетки по 8 мг. Внутрішньо
коням та коровам 0,1 мг/кг, свиням 0,15 мг/кг, собакам та кішкам 0,2 мг/кг маси
тіла 3 р/д.
№ 9. Настойка чемериці (Tinctura Veratri). Внутрішньо коровам 2 мл/100 кг
маси тіла, свиням, собакам 0,5-2 мл.
33
34
ПРОНОСНІ ТА ЖОВЧЕГІННІ ЗАСОБИ.
№ 1. Бісакодил (Bisacodylum). Внутрішньо по 0,5-1 мг/кг 1 р/д.

№ 2. Кульбаба лікарська (Taraxacum officinale). Внутрішньо жуйним по
100 мг/кг, моногастричним по 50 мг/кг маси тіла у формі настою 1:20 3 р/д.
№ 3. Натрію сульфат (Natrii sulfas). Внутрішньо по 1-2 г/кг маси тіла.
№ 4. Вазелінова олія (Oleum Vaselini). Внутрішньо по 1 мл/кг маси тіла.
№ 5. Фенолфталеїн (Phenolphthaleinum). Внутрішньо по 5-10 мг/кг маси
тіла 1-3 р/д.
№ 6. Лактоза (Lactulosum). Внутрішньо у формі 50% сиропу дрібним
тваринам по 1 мл/кг маси тіла.
№ 7. Рицинова олія (Oleum Ricini). Внутрішньо великим тваринам по 1
мл/кг, іншим по 2-5 мл/кг маси тіла.
№ 8). Лист сени або касії (Folium Sennae seu Cassiae). Внутрішньо настій
1:10 по 1 мл на 5 кг маси тіла.
№ 9. Кислота урсодезоксихолева (Acidum ursodeoxycholicum).
Внутрішньо по 10 мг/кг.
35
36
М- та Н-холіноміметики і холіноблокатори.
№ 1. Пілокарпіну гідрохлорид (Piloсarpini hydrochloridum). 0,1% очні
краплі.
№ 2. Атропіну сульфат (Atropini sulfas). 0,1% розчин. Парентерально
великим тваринам по 70 мкг/кг, середнім по 150-170 мкг/кг, дрібним по 500-600
мкг/кг маси тіла.
№ 3. Фізостигміну саліцилат або Езерин (Physostigmini salicylas seu Eserini
salicylas). 0,1% розчин. Підшкірно по 50-100 мкг/кг маси тіла.
№ 4. Дитилін або сукцинілхолін або Суксаметоній (Dithylinum seu
Succinilcholini chloridum seu Suxamethonium). 2% розчин. Внутрішньовенно по 2
мг/кг маси тіла.
№ 5. Амбенонію хлорид або Оксазил (Ambenonii chloridum seu Oxazylum).
Таблетки по 10 мг. Внутрішньо великим тваринам по 100 мкг/кг, середнім по
150 мкг/кг, дрібним по 200 мкг/кг маси тіла 2 р/д.
№ 6. Пирідостигміну бромід або Калімін (Pyridostigmini bromidum seu
Kalyminum). 0,5% розчин. Підшкірно по 50-100 мкг/кг маси тіла.
№ 7. Фізостигміну саліцилат або Езерин (Physostigmini salicylas seu Eserini
salicylas). 0,5% очні краплі.
№ 8). Неостігміну метилсульфат або Прозерин (Neostigmini methylsulfas seu
Prozerinum). 0,05% розчин. Підшкірно великим тваринам по 50-70 мкг/кг,
середнім по 100-200 мкг/кг, дрібним по 70-90 мкг/кг маси тіла.
№ 9. Пипекуронію бромід (Pipecurii bromidum). Порошок 4 мг.
Внутрішньовенно по 20-50 мкг/кг маси тіла. Розчіняти 0,9% розчином натрію
хлориду безпосередньо перед використанням.
37
38
АЛЬФА- ТА БЕТА-АДРЕНОМІМЕТИКИ І АДРЕНОБЛОКАТОРИ.
АНТИГІСТАМІННІ.
№ 1. Адреналіну тартрат або Адреналіну гідрохлорид (Adrenalini tartras

seu Adrenalіnі hydrochloridum). 0,18% розчин. Внутрішньовенно,
внутрішньом`язово, підшкірно по 0,05-0,1 мг/кг маси тіла.
№ 2. Альбутерол або салбутамол (Albuterol seu salbutamolum). Таблетки 2
мг, сироп 0,4 мг/мл. Внутрішньо коням по 8 мкг/кг 2 р/д, собакам по 50 мкг/кг
№ 3. Анаприлін або Пропранололу гідрохлорид (Anaprilinum seu
Propranololi hydrochloridum). Таблетки 10 мг або 0,5% розчин. Внутрішньо
собакам по 0,1-2 мг/кг та кішкам по 2,5-5 мг/кг 3 р/д, парентерально коровам по
0,2-0,5 мг/кг маси тіла.
№ 4. Норадреналіну гідротартрат (Noradrenalini hydrotartras). 0,2% розчин.
Внутрішньовенно крапельно розчином із концентрацією 4-8 мг/л на ізотонічних
розчинах глюкози або хлориду натрію зі швидкістю 10-20 крапель на хвилину.
№ 5. Атенолол (Atenololum). Таблетки 50 мг. Внутрішньо собакам по 0,25-1
мг/кг, кішкам по 2-3 мг/кг маси тіла 2 р/д.
№ 6. Добутамін (Dobutaminum). 0,5% розчин. Внутрішньовенно собакам по
5-15 мкг/кг/хв, кішкам по 1-10 мкг/кг/хв після розведення 5% розчином
глюкози.
№ 7. Дофамін (Dopaminum). 0,5% розчин. Внутрішньовенно по 2-15
мкг/кг/хв після розведення ізотонічними розчинами хлориду натрію або
глюкози.
№ 8). Тербуталін (Terbutalinum). 0,05% розчин. Собакам та кішкам підшкірно
по 5 мкг/кг 6 р/д, внутрішньо по 100 мкг/кг маси тіла 3 р/д, коням
внутрішньовенно по 5 мкг/кг маси тіла 3-4 р/д.
№ 9. Мезатон або Фенілефрін (Mesatonum seu Phenylephrin). 1% розчин.
Внутрішньом´язово великим тваринам по 0,2 мг/кг, іншим по 0,5 мг/кг маси
тіла, внутрішньовенно – дози вдвічі менші.
39
40
СЕРЦЕВІ ГЛІКОЗИДИ ТА ІНШІ КАРДІОТОНІКИ.
№1. Лист наперстянки (Folium Digitalis). Внутрішньо в дозі великим

тваринам 2-5 г, середнім тваринам 0,5-1 г, дрібним тваринам 30-50 мг, у формі
настою (1:200) 3-4 р/д протягом тижня.
№2. Дигоксин (Digoxinum). Таблетки 0,25 мг. Внутрішньо у дозі коням 11
мкг/кг, жуйним 5,5 мкг/кг, собакам 5-10 мкг/кг 2 р/д, кішкам 5-10 мкг/кг з
інтервалом 24-48 год.
№3. Дилтіазем (Dylthiasemum). Таблетки 60 мг. Внутрішньо собакам 0,5-1,5
мг/кг, кішкам 0,5-2,5 мг/кг, 3 р/д.
№4. Трава горицвіту (Herba Adonidis vernalis). Внутрішньо в дозі великим
тваринам 5-15 г, середнім тваринам 2-3 г, дрібним тваринам 0,2-0,5 г, у формі
настою (1:20-1:40) 3-4 р/д протягом тижня.
№5. Пімобендан (Pimobendanum). Внутрішньо собакам та кішкам по 0,2-0,3
мг/кг, 1 р/д.
№6. Настойка конвалії (Tinctura Convallariae). Внутрішньо в дозі великим
тваринам 5-20 мл, собакам 15-20 крапель 2-3 р/д.
№7. Трава конвалії (Herba Convallariae). Внутрішньо в дозі великим
тваринам 5-10 г, середнім тваринам 1-3 г, дрібним тваринам 0,2-0,5 г, у формі
настою (1:20-1:40) 3-4 р/д протягом тижня.
№8). Строфантин (Strophanthinum). 0,05% розчин. Внутрішньовенно
повільно або крапельно по 0,02 мл 0,05% розчину на 1 кг маси тіла 1 р/д.
№9. Амлодипін (Amlodipinum). Таблетки 5 мг. Внутрішньо собакам по 0,2-
0,4 мг/кг 2 р/д, кішкам 0,2 мг/кг 1 р/д.
41
42
ЗАСОБИ, ЩО ЗМІНЮЮТЬ ТОНУС СУДИН.
№1. Еуфілін (Euphyllinum). 2% розчин. Внутрішньовенно коням, собакам та

кішкам по 4-8 мг/кг 2-3 р/д.
№2. Беназеприл (Benazeprilum). Таблетки 10 мг. Внутрішньо дрібним
тваринам по 0,25-0,5 мг/кг маси тіла 1-2 р/д.
№3. Дротаверин (Drotaverinum). Таблетки 40 мг. Внутрішньо або підшкірно
великим тваринам по 1 мг/кг, середнім по 2-4 мг/кг, дрібним по 5-10 мг/кг маси
тіла.
№4. Лізиноприл (Lisinoprilum). Внутрішньо дрібним тваринам по 0,25-0,5
мг/кг маси тіла 1 р/д.
№5. Дротаверин (Drotaverinum). 2% розчин. Внутрішньо або підшкірно
великим тваринам по 1 мг/кг, середнім по 2-4 мг/кг, дрібним по 5-10 мг/кг маси
тіла.
№6. Гідралазин (Hydralazinum). Внутрішньо коням, собакам та кішкам по
0,5-1,5 мг/кг 2 р/д.
№7. Нітропрусид (Nitroprussidum). Порошок по 50 мг. Внутрішньовенно
собакам по 1 мкг/кг/хв, а кішкам по 0,5 мкг/кг/хв після розведення розчином 5%
глюкози.
№8). Папаверину гідрохлорид (Papaverini hydrochloridum). Таблетки 10 мг
або 2% розчин. Внутрішньо або підшкірно великим тваринам по 1 мг/кг,
середнім по 2-4 мг/кг, дрібним по 5-10 мг/кг маси тіла.
№9. Еналапріл (Enalapril). Таблетки 20 мг. Внутрішньо дрібним тваринам по
0,5 мг/кг маси тіла 1-2 р/д.
43
44
Тема заняття № 18).
ЗАСОБИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ЗСІДАННЯ КРОВІ, ЗАМІННИКИ
КРОВІ, ІМУНОСТИМУЛЮЮЧІ ЗАСОБИ.
№1. Вікасол (Vicasolum). 1% розчин. Внутрішньом’язово по 0,5 мг/кг маси

тіла.
№2. Реополіглюкін (Reopolyglucinum). Внутрішньовенно великим тваринам
по 5-10 мл/кг, дрібним – 10-20 мл/кг маси тіла.
№3. Розчин Рінгер-Лока (Sol. Ringer-Locke). Парентерально по 1 мл/кг,
дрібним до 50-100 мл/кг маси тіла.
№4. Екстракт водяного перцю (Extractum Polygoni hydropiperis).
Внутрішньо великим тваринам по 10-15 г, середнім по 4-6 г, дрібним по 1-2 г 3
р/д.
№5. Гемодез (Haemodesum). Внутрішньовенно великим тваринам по 1-1,5
мл/кг, дрібним – 2-2,5 мл/кг маси тіла.
№6. Циклоферон (Cycloferonum). 12,5% розчин. Внутрішньом'язово або
внутрішньовенно по 6-10 мг/кг маси тіла 10 разів з інтервалом 2 доби.
№7. Гепарин (Heparinum). Розчин 5000 Од/мл. Підшкірно коням по 25-100
Од/кг, а собакам та кішкам по 75 Од/кг маси тіла 3 р/д.
№8). Розчин глюкози 5% (Sol. Glucosi 5%). Внутрішньовенно по 5-10 мл/кг
маси тіла.
№9. Амінокапронова кислота (Acidum aminocapronicum). Внутрішньо у
формі 5% розчину великим тваринам по 0,06-0,08 мл/кг, дрібним – 0,15-0,2
мл/кг маси тіла 3-5 р/д.
45
46
ВІТАМІННІ ТА МІНЕРАЛЬНІ РЕЧОВИНИ.
№1. Ретинол (Retinolum). Розчин 100000 ОД/мл. 500 ОД/кг маси тіла двічі на
тиждень.
№2. Кальцію глюконат (Саlсіі gluсоnаs). 20% розчин. Внутрішньо у дозі 100
мг/кг, парентерально – 30 мг/кг маси 1-2 р/д.
№3. Калію хлорид (Kalii chloridum). Внутрішньо по 10 мг/кг маси тіла,
внутрішньовенно по 6 мг/кг маси тіла у формі 4% розчину.
№4. Токоферол (Tocoferolum). 10% розчин або капсули 400 мг. Внутрішньо
1-2 мг/кг 1-2 рази на добу протягом тижня.
№5. Бутафосфат (Butafosfanum). 10% розчин. Парентерально великим 1
мл/100 кг, середнім 1 мл/20 кг, дрібним 1 мл/10 кг маси тіла.
№6. Натрію йодид (Natrii iodidum). Внутрішньо великим тваринам 5-10 мкг/
кг, середнім 10-40 мкг/кг, дрібним до 50 мкг/кг маси тіла.
№7. Міді сульфат (Cupri sulfas). 0,1% розчин. Внутрішньо 0,1 мг/кг маси
тіла.
№8). Кальцитриол (Calcitriolum). Розчин по 1 мкг/мл. Внутрішньо дрібним
тваринам по 0,03 мкг/кг маси тіла.
№9. Аскорбінова кислота (Acidum ascorbinicum). 5% розчин.
Внутрішньовенно по 1-5 мг/кг маси тіла.
47
48
ФЕРМЕНТИ, ПРОБІОТИКИ ТА ГЕПАТОПРОТЕКТОРИ.
№1. Тіотриазолін (Thyotriazolinum). Таблетки 100 мг. Внутрішньо по 2-5 мг/

кг маси тіла щодня протягом 2 тижнів.
№2. Пробіохелп (ProbioHelp). Рідина. Внутрішньо коням та коровам по 100
мл протягом 2 тижнів.
№3. Гіалуронідаза (Hyaloronidasum), QB06AA03. Розчин 100 ОД/мл.
Призначають після розчинення 0,5% розчином новокаїну підшкірно,
внутрішньом’язово по 1 ОД/кг маси тіла протягом 2-3 тижнів.
№4. Натузим (Natuzyme). Порошок. По 0,5 г на 1 кг корму протягом 1 міс.
№5. Імунобактерин Д (Imunobacterinum D). Внутрішньо свиням та кролям
по 0,3 г на 1 кг корму протягом 2 тижнів.
№6. Пробіол (Probiol). Порошок. Внутрішньо по 0,25 г/кг корму або 0,125 г/л
пітної води протягом 2 тижнів.
№7. Колагеназа (Collagenasum). Мазь з 1 ОД в 1 г. Наносити двічі на день
протягом тижня.
№8). Тіотриазолін (Thyotriazolinum). 2,5% розчин. Парентерально по 2-5
мг/кг маси тіла щодня протягом 1 тижня.
№9. Біфітрілак (Bifitrilac). Порошок. Внутрішньо по 0,1 г/кг маси тіла.
49
50
ПРИРОДНІ ГОРМОНИ ГІПОФІЗУ, НАДНИРНИКІВ,
ЩИТОПОДІБНОЇ ТА ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗ
ТА ЇХ СИНТЕТИЧНІ АНАЛОГИ.
№ 1. Хоріонічний гонадотропін (Gonadotropinum chorionicum), аналог ЛГ.

Порошок 500 та 1000 ОД. Внутрішньом’язово кобилам 3000 ОД, коровам 1500
ОД, собакам 500 ОД.
№ 2. Дексаметазону фосфат (Dexamethazonum). 0,2% розчин.
Парентерально коням та коровам по 2,5-5 мг/100 кг, собакам та кішкам по 0,1-
0,2 мг/кг маси тіла.
№3. Інсулін (Insulinum). Суспензія 40 ОД/мл. Підшкірно собакам по 1,15
ОД/кг 1 р/д, кішкам по 0,5 ОД/кг маси тіла 2 р/д.
№ 4. Сироватковий гонадотропін (Gonadotropinum serum), аналог ФСГ.
Порошок 1000 ОД. Підшкірно, внутрішньом’язово коровам 1000-3000 ОД,
свиноматкам 500-1000 ОД, сукам 250-500 ОД, крольчихам 25-50 ОД..
№ 5. Триамценолон (Triamcenolonum). 0,1% мазь.
№ 6. Інсулін (Insulinum). Суспензія 100 ОД/мл. Підшкірно з розрахунку 1 ОД
на кожні 5 г глюкози, що надійшла парентерально. Максимальна терапевтична
доза 40% розчину глюкози дрібним тваринам 40 мл/кг, середнім 30 мл/кг,
великим 15 мл/кг маси тіла за добу.
№ 7. Преднізолон (Prednizolonum). Таблетки 5 мг або розчин 3%.
Внутрішньом`язово по 0,5-1 мг/кг через день, внутрішньо по 2-4 мг/кг маси
тіла.
№8). L-Тироксин натрію (Natrii Levothyroxinum). Таблетки 50 мкг. Коням по
1-6 мг/100 кг, собакам по 20-40 мкг/кг маси тіла, кішкам по 50-100 мкг, щодня
протягом 1 міс.
№9. Бетаметазон (Betamethazonum). 0,64% мазь.
51
52
СЕЧОГІННІ РІЗНИХ ГРУП.
№ 1. Лист мучниці (Folium Uvea ursi). Коням по 20-50 г, жуйним та свиням

по 5-15 г, дрібним тваринам по 1-5 г у формі настою 3-5 р/д.
№ 2. Еуфілін (Euphyllinum). Таблетки 0,25 г або 2% розчин. Внутрішньо або
внутрішньовенно великим тваринам по 0,5-2 г, середнім по 0,2-0,3 г, дрібним
по 0,05-0,1 г маси тіла.
№ 3. Спіронолактон або Верошпірон (Spironolactonum seu Verospironum).
Таблетки 25 мг або капсули 100 мг. Великим тваринам по 5 мг/кг, середнім по 8
мг/кг, дрібним по 10 мг/кг маси тіла 2-3 р/д.
№ 4. Трава хвоща польового (Неrbа Equiseti). Коням по 20-50 г, жуйним та
свиням по 5-15 г, дрібним тваринам по 1-5 г у формі настою 3-5 р/д.
№ 5. Дихлортіазид або Гідрохлортіазид, (Dichlorthiazidum seu
Hydrochlorthiazidum). Таблетки 25 мг и 100 мг. Великим тваринам по 1 мг/кг,
середнім по 2 мг/кг, дрібним по 4 мг/кг маси тіла 1-2 р/д.
№ 6. Манітол (Mannitolum). 15% розчин. Внутрішньовенно капельно з
розрахунку великим тваринам по 0,2 г/кг, середнім по 1 г/кг, дрібним по 1,5 г/кг
маси тіла.
№ 7. Плоди ялівцю (Fructus Juniperi). Коням по 20-50 г, жуйним та свиням
по 5-15 г, дрібним тваринам по 1-5 г у формі вивару 3-5 р/д.
№ 8). Фуросемід (Furosemidum). Таблетки 40 мг або 1% розчин.
Внутрішньовенно по 4-8 мг/кг, внутрішньо по 0,5-1 мг/кг 1-2 р/д.
№ 9. Амонію хлорид (Аmmonii chloridum). З метою підкислення сечі
внутрішньо 50-70 мг/кг маси тіла 1-2 р/д.
53
54
ЕСТРОГЕНИ, ГЕСТАГЕНИ, АНДРОГЕНИ,
УТЕРОТОНІКИ ТА ТОКОЛІТИКИ.
№ 1. Естрадіол (Estradiolum). 0,1% олійний розчин. Внутрішньом’язово по

10 мкг/кг маси тіла.
№ 2. Трава грициків (Herba Bursae pastoris). Великим тваринам по 4-8 г,
середнім по 2-4 г, дрібним по 1-2 г 3 р/д у формі настою.
№ 3. Медроксипрогестерон (Medroxyprogesteronum). 5% розчин.
Парентерально великим тваринам по 50 мг, середнім по 15 мг, дрібним по 2-5
мг. Для попередження аборту доза в 5 разів вища, ніж для попередження
еструсу.
№ 4. Фолікулін або естрон (Folliculinum seu Estronum). 0,1% олійний
розчин. Внутрішньо, підшкірно, внутрішньом’язово великим тваринам по 1,5-3
мг, середнім по 0,3-0,6 мг, дрібним по 0,15-03 мг.
№ 5. Нандролон (Nandrolonum). 5% олійний розчин. Парентерально по 1 мг/
кг маси тіла 1 раз на місяць.
№ 6. Клопростенол (Cloprostenolum). Розчин 0,25мг/мл. Призначають
коровам 500 мкг, кобилам 250 мкг, свиноматкам 175 мкг, сукам 50 мкг, кішкам
25 мкг.
№ 7. Сінестрол (Synestrolum). 0,1% або 2% олійний розчин. Внутрішньо,
підшкірно, внутрішньом’язово великим тваринам 50 мг, середнім 15 мг,
дрібним 2-5 мг.
№ 8). Мегeстрол (Megestrolum). Таблетки 5 мг або 20 мг. Внутрішньо
великим тваринам 40 мг, середнім 10 мг, дрібним 2 мг/кг маси тіла, самцям
протягом 1 тижня, а самкам до 1 міс.
№ 9. Окситоцин (Oxytocinum). Розчин 5 ОД/мл або 10 ОД/мл.
Парентерально великим тваринам 0,08-0,09 ОД/кг, середнім 0,12-0,15 ОД/кг,
дрібним 0,2-0,25 ОД/кг маси тіла.
55
56
ПРЕПАРАТИ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ. ПРЕПАРАТИ, ЩО ВІДДАЮТЬ
КИСЕНЬ. ПРЕПАРАТИ ХЛОРУ ТА ЙОДУ.
№ 1. Галуни (Alumen). Місцево 0,2-1% розчини для в`яжучого ефекту та 2%

для подразнюючого.
№ 2. Йод однохлористий (Jodi monochloridum). Для дезінфекції зрошенням
3-10% розчини.
№ 3. Надоцтова кислота (Acidum peraceticum). Для дезінфекції у вигляді
аерозолю 0,01% розчини для обробки приміщень у присутності тварин та 1-2%
для обробки порожніх приміщень та шкіри тварин.
№ 4. Ксероформ (Xeroformium). Місцево 3-10% присипки або мазі.
№ 5. Надоцтова кислота (Acidum peraceticum). Для дезінфекції зрошенням
від 0,3% (1 група м/о) до 1% (3 група м/о) розчини.
№ 6. Пероксисульфат калію (Kalii peroxysulfas). Для дезінфекції зрошенням
1-5% розчин.
№ 7. Йодоформ (Iodoformium). 5-15% присипки або мазі.
№ 8). Хлорантоїн (Chlorantoinum). 0,1-0,5% розчини для дезінфекції
зрошенням.
№ 9. Пероксисульфат калію (Kalii peroxysulfas). Для аерозольної
дезінфекції 1% розчин.
Витрати робочого розчину для дезінфекції приміщень з розрахунку 0,5 л/
квадратний метр площі або 25 мл/кубічний метр об’єму.
57
58
ПРЕПАРАТИ ЛУГІВ ТА КИСЛОТ. МИЛА ТА МИЙНІ РЕЧОВИНИ.
№ 1. Кислота борна (Acidum boricum). 0,5-5% спиртовий або 2-4% водний

розчин, 5-10% мазь або присипка на шкіру та слизові оболонки.
№ 2. Кислота молочна (Acidum lacticum). Для аерозольної дезінфекції у
присутності тварин.
№ 3. Натрію гідроксид або каустична сода (Natrii hydroxydum). Для
дезінфекції зрошенням 2% (1 група м/о) - 10% (4 група м/о) розчини.
№ 4. Декаметоксин (Decametoxinum). 0,02% водний або 0,05% спиртовий
розчин.
№ 5. Дидецилдиметил амонію хлорид (Didecyldimethylammonium
chloridum). Для аерозольної дезінфекції 0,1% розчин.
№ 6. Кальцію гідроксид або гашене вапно (Calcii hydroxydum). Для
дезінфекції зрошенням 20% суспензію (1-3 груп м/о).
№ 7. Хлоргексидин диглюконат (Chlorhexidinum biglukonas). 0,05% водний
розчин для обробки ран та опіків, 0,5% спиртовий розчин для хірургічних
потреб, 1% мазь.
№ 8). Етоній (Aethonium). Для аерозольної дезінфекції 0,25% розчин.
№ 9. Натрію карбонат або кальцинована сода (Natrii carbonas). Для
дезінфекції зрошенням 5% розчин (1 група м/о).
Витрати робочого розчину для дезінфекції приміщень з розрахунку 0,5
л/квадратний метр площі або 25 мл/кубічний метр об’єму.
59
60
СПИРТИ, АЛЬДЕГІДИ ТА ФЕНОЛИ.
№ 1. Гексаметилентетрамін або уротропін (Hexamethylentetraminum).

Внутрішньо або у формі 40% розчину внутрішньовенно в дозі великим 20-25
мл, середнім 5-10 мл, дрібним 1-5 мл.
№ 2. Формальдегід (Formaldehydum) та його 37% водний розчин Формалін
(Formalinum). Для аерозольної дезінфекції.
№ 3. Крезол (Cresolum). Для дезінфекції зрошенням 2% розчин (1-3 групи
м/о).
№ 4. Резорцин (Resorcinum). Внутрішньо 0,5-1% розчини, зовнішньо 1-5%
розчини або 5-20% мазі.
№ 5. Глутаральдегід (Glutaraldehydum). Для аерозольної дезінфекції 25%
розчин.
№ 6. Фенол або карболова кислота (Phenolum purum seu Acidum
carbolicum). Для дезінфекції зрошенням від 2% (1 група м/о) до 4% (4 група
м/о) розчини.
№ 7. Іхтіол (Ichtyolum). Місцево у формі мазі для нанесення на шкіру (10-
20%) або слизові оболонки (3-5%).
№ 8). Резорцин (Resorcinum). Для аерозольної дезінфекції 10% розчин.
№ 9. Глутаральдегід (Glutaraldehydum). Для дезінфекції зрошенням від 0,5%
(1 група м/о) до 2% (4 група м/о) розчини.
Витрати робочого розчину для дезінфекції приміщень з розрахунку 0,5 л/
квадратний метр площі або 25 мл/кубічний метр об’єму.
61
62
ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІКАРСЬКИХ БАРВНИКІВ,
НІТРОФУРАНІВ ТА СУЛЬФАНІЛАМІДІВ.
№ 1. Діамантовий зелений (Viride nitens). 1-2% спиртовий або водний

розчин.
№ 2. Нітрофурал або Фурацилін (Nitrofuralum seu Furacilinum). Розчин
1:5000 у хірургічній практиці, 0,2% очна мазь, внутрішньо по 5 мг/кг маси тіла
1 р/д.
№ 3. Сульфаніламід або Стрептоцид (Sulfanilamidum seu Streptocidum).
Таблетки 0,3 г. Внутрішньо по 100 мг/кг 3 р/д протягом тижня. Для лікування
риб 10-20 г на 100 л води додавати 1 раз на тиждень протягом місяця.
№ 4. Риванол або етакридину лактат (Rivanolum seu Aethacridini lactas).
0,1-0,5% розчин, 3% мазь. При паразитозах риб до акваріуму внести 2 мг на 1 л
води, витримати 14 діб.
№ 5. Фуразолідон (Furazolidonum). Внутрішньо по 5 мг/кг маси тіла, 1 р/д,
внутрішньовагінально палички протягом 10 дн.
№ 6. Норсульфазол (Norsulfasolum). Внутрішньовенно по 10-20 мг/кг маси у
формі 10% розчину, внутрішньо по 100-150 мг/кг 1-2 р/д.
№ 7. Генціанвіолет або метилрозанілінію хлорид (Gentianvioletum seu
Methylrosanilinum). 0,5% аерозоль, 1% водний або спиртовий розчин, 5% мазь.
№ 8). Фурагін (Furaginum). Для зрошення ран у розведенні 1:10000, при
травмах ока та іридоциклітах розчин 1:13000 2 краплі 2-10 р/д.
№ 9. Фталiлсульфатiазол або Фталазол (Phthalylsulfathiazolum seu
Phthalazolum). Таблетки 0,5 г. Внутрішньо по 100 мг/кг 4-6 р/д протягом тижня.
63
64
Тема заняття № 28).
ХАРАКТЕРИСТИКА РЕЧОВИН ГРУПИ
ПЕНІЦИЛІНІВ ТА ГРУПИ ЦЕФАЛОСПОРИНІВ.
№ 1. Бензилпеніциліну натрієва сіль (Benzylpenicillinum natrium). Порошок

для ін`єкцій 1000000 ОД. Внутрішньом`язово великим тваринам по 5 тис ОД/кг,
свиням по 8 тис ОД/кг, хижим по 30 тис ОД/кг маси тіла 4-6 р/д.
№ 2. Цефазолін (Cefazolinum). Порошок для ін`єкцій 1 г. Внутрішньом`язово
та внутрішньовенно по 20-30 мг/кг маси тіла 2-4 р/д.
№ 3. Цефтіофур (Ceftiofurum). 5% суспензія. Внутрішньом’язово по 1 мг/кг
№ 4. Біцилін-3 (Bicillinum-3). Порошок для ін`єкцій 600000 ОД.
Внутрішньом`язово великим тваринам по 10 тис ОД/кг, дрібним по 40 тис
ОД/кг маси тіла 1 р/тиждень.
№ 5. Цефтріаксон (Ceftriaxonum). Порошок для ін`єкцій 1 г.
Внутрішньом`язово та внутрішньовенно по 20-30 мг/кг маси тіла 1 р/д.
№ 6. Цефовeцин (Cefovecin). Порошок для ін`єкцій 0,34 г. Підшкірно по 8
мг/кг 1 р/2 тижні.
№ 7. Ампіцилін (Ampicillinum). Таблетки 0,25 г, порошок для ін`єкцій 1 г.
Внутрішньо, внутрішньом`язово та внутрішньовенно по 50-100 мг/кг маси тіла
4-6 р/д.
№ 8). Амоксицилін (Amoxicillinum trihydras або амоксициліну тригідрат).
10% та 15% порошки та суспензії. Внутрішньо, підшкірно або
внутрішньом`язово по 10-20 мг/кг маси тіла 1-2 р/д.
№ 9. Цефалексин (Cefalexinum). Капсули 0,25 г або 15% розчин. Внутрішньо
та підшкірно по 20-30 мг/кг маси тіла 2-4 р/д.
65
66
ХАРАКТЕРИСТИКА РЕЧОВИН
ГРУПИ ТЕТРАЦИКЛІНІВ ТА МАКРОЛІДІВ.
№ 1. Окситетрацикліну гідрохлорид (Oxyteracyclini hydrochloridum). 20%

розчин або порошок. Внутрішньо, підшкірно, внутрішньом`язово по 10-20 мг/кг
маси тіла 1-2 р/д.
№ 2. Еритроміцин (Еrythromycinum). 20% розчин або порошок. Внутрішньо
по 10-15 мг/кг маси тіла 4-6 р/д, внутрішньом`язово 1-2 р/д.
№ 3. Тіамуліну фумарат або плевромутилін (Tiamulini fumaras seu
Pleuromutilinum). 5 або 10% розчин або порошок. Внутрішньо свиням по 9 мг/кг
маси, внутрішньом`язово коровам та свиням по 10-15 мг/кг маси тіла 1 р/д.
№ 4. Доксицикліну гіклат (Doxycyclini giklas). 20% розчин або порошок.
Внутрішньо по 5-10 мг/кг маси тіла, підшкірно та внутрішньом`язово по 2-5 мг/
кг 1 р/д.
№ 5. Спектиноміцину гідрохлорид (Spectinomycini hydrochloridum). 10%
розчин або порошок. Внутрішньо, підшкірно та внутрішньом'язово хижим по
40 мг/кг, іншим по 10-20 мг/кг 1 р/д.
№ 6. Лінкоміцину гідрохлорид (Lincomycini hydrochloridum). 10% розчин
або порошок. Внутрішньо, підшкірно, внутрішньом`язово та внутрішньовенно
жуйним та свиням по 5-10 мг/кг, хижим по 10-20 мг/кг маси тіла 1-2 р/д.
№ 7. Тилозину тартрат (Tylosinі tartras). 5 або 20% розчин або порошок.
Внутрішньо, внутрішньом`язово та підшкірно по 10 мг/кг маси тіла 1 р/д.
№ 8). Колістину сульфат (Kolistini sulfas). Порошок 2000000 або 6000000
ОД/г, розчин 2000000 ОД/мл. Внутрішньо по 50 тис ОД/кг, внутрішньом`язово
по 5 тис ОД/кг маси тіла 2 р/д.
№ 9. Фторфенікол (Fluorinephenicolum). 10% розчин або 4% порошок.
Внутрішньо по 10-20 мг/кг, внутрішньом`язово по 20 мг/кг 1 р/д.
67
68
ХАРАКТЕРИСТИКА РЕЧОВИН
ГРУПИ АМІНОГЛІКОЗИДІВ ТА ХІНОЛОНІВ.
№ 1. Дигідрострептоміцину сульфат (Dihydrostreptomycini sulfas). Порошок

1 г. Внутрішньо та внутрішньом'язово по 20 мг/кг маси тіла 2 р/д.
№ 2. Марбофлоксацин (Mаrbofloxacinum). 2% розчин. Внутрішньо по 3-5
мг/кг, підшкірно або внутрішньом'язово по 2 мг/кг маси тіла 1 р/д.
№ 3. Канаміцину сульфат (Kanamycini sulfas). 25% розчин.
Внутрішньом'язово великим тваринам по 5 мг/кг маси тіла, свиням по 10 мг/кг,
собакам та кішкам по 25 мг/кг хижим 1-2 р/д.
№ 4. Неоміцину сульфат (Neomycini sulfas). Порошок 1 г, таблетки 0,1 г.
Внутрішньо та внутрішньом'язово по 4 мг/кг маси тіла 2 р/д.
№ 5. Енрофлоксацин (Enrofloxacinum). 5% та 10% розчин або порошок.
Внутрішньо по 10 мг/кг, внутрішньом'язово свиням та підшкірно іншим
тваринам по 5 мг/кг маси тіла 1 р/д.
№ 6. Рифампіцин (Rifamріcinum). 5% суспензія або капсули 150 мг.
Внутрішньо та внутрішньом'язово коням по 7,5 мг/кг, іншим по 10 мг/кг маси
тіла 2 р/д.
№ 7. Гентаміцину сульфат (Gentamicini sulfas). 4% розчин або 10%
порошок. Внутрішньо по 5-6 мг/кг, внутрішньом'язово по 4-5 мг/кг маси тіла 3
р/д.
№ 8). Норфлоксацин (Norfloxacinum). 15% розчин. Внутрішньом'язово по 10-
15 мг/кг 1 р/д.
№ 9. Флюмеквін (Flumequinum). 50% порошок. Внутрішньо по 10 мг/кг
69
70
ХАРАКТЕРИСТИКА ФУНГІЦИДІВ ТА
РЕЧОВИН, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬ ПРИ ПРОТОЗООЗАХ.
№ 1. Кетоконазол або Нізорал (Cetoconazolum seu Nizoralum). Капсули 200

мг. Внутрішньо по 3 мг/кг маси тіла 1 р/добу протягом 3-4 тижнів.
№ 2. Метронідазол (Metronidazol). Таблетки 250 мг або 5% розчин.
Внутрішньо по 10 мг/кг, парентерально по 5-10 мг/кг маси тіла 2-3 р/д.
№ 3. Саліноміцин (Salinomycin). 12% гранули. Свиням 60 г/тонну корму.
Робенідин (Robenidin). 10% порошок. Кролям 66 г/тонну корму.
№ 4. Амфотерицин B (Amphotericinum B). Порошок 50 мг. Внутрішньо по 4-
5 мг/кг маси тіла 2-3 р/добу, 4 тижні, внутрішньовенно по 0,5 мг/кг маси тіла 2
р/тиждень.
№ 5. Діміназен (Diminazen). Порошок 1 г. Підшкірно, внутрішньом’язово по
5-10 мг/кг маси тіла, повтор через 2 дні.
№ 6. Імідокарб (Imidocarb). 12% розчин. Внутрішньом’язово по 2 мг/кг маси
тіла 1 р/4 тижні.
№ 7. Натаміцин (Natamycinum). Застосовують у формі суспензії (1-2 г/л)
зовнішньо, з інтервалом 4-5 діб.
№ 8). Флуконазол (Fluconasolum). Капсули 50 мг та 150 мг, 0,2% розчин.
Внутрішньо або внутрішньовенно при поверхневих мікозах по 2 мг/кг, при
системних – по 6 мг/кг маси тіла 1 р/д.
№ 9. Робенідин (Robenidin). 10% порошок. Кролям 66 г/тонну корму.
Саліноміцин (Salinomycin). 12% гранули. Свиням 60 г/тонну корму.
71
72
ХАРАКТЕРИСТИКА АНТИГЕЛЬМІНТИКІВ.
№ 1. Альбендазол (Albendazolum). 7,5% порошок або емульсія. Внутрішньо

продуктивним тваринам проти нематод та цестод 10 мг/кг, проти трематод – 20
мг/кг, непродуктивним тваринам – 25 мг/кг маси тіла.
№ 2. Левамізол (Laevamizolum). 8% порошок або розчин. Внутрішньо,
підшкірно, внутрішньом’язово жуйним 8 мг/кг, моногастричним 10 мг/кг маси
тіла.
№ 3. Піперазин (Piperazinum). Порошок, таблетки 0,2 г або 0,5 г. Внутрішньо
0,5-0,7 г/кг маси тіла 2-3 дні.
№ 4. Фенбендазол (Phenbendazolum). 20% порошок або таблетки 50 мг.
Внутрішньо коням та жуйним 8-10 мг/кг, свиням 15 мг/кг, хижим 50-75 мг/кг
маси тіла 1-3 дні підряд.
№ 5. Пірантел (Pirantelum). 5% суспензія або таблетки 0,25 г. Внутрішньо у
дозі 25-40 мг/кг маси тіла.
№ 6. Клозантел (Closanthelum). 5% або 10% розчин. Підшкірно у дозі 1,5-5
мг/кг маси тіла.
№ 7. Фебантел (Phebantelum). 10% порошок. Внутрішньо у дозі 15 мг/кг
маси тіла.
№ 8). Празиквантел (Praziquantelum). Таблетки 0,6 г. Внутрішньо собакам 5
мг/кг, котам 12 мг/кг маси тіла.
№ 9. Ніклозамід або Фенасал (Niclosamidum seu Phenasalum). Порошок,
таблетки 0,5г. Внутрішньо 100-300 мг/кг маси тіла.
73
74
ХАРАКТЕРИСТИКА ІНСЕКТОАКАРИЦИДІВ.
Застовують у формі робочих розчинів із препаратів (зрошення з

розрахунку 5-50 мл на 1 кг маси тіла тварин), вушних крапель, крапель на
холку (спот он) або уздовж хребта (топ он, пур он), нашийників, спреїв.
№ 1. Діазинон (Diasinonum). 60% концентрат-емульсія за АДР. Зрошення
робочим розчином 0,025% концентрат-емульсії.
№ 2. Імідаклоприд (Imidacloprid). 10% спот-он для собак та котів, 4% пур-он
для корів. Зовнішньо пур-он для корів 2-5 мг/кг, спот-он для собак та кішок 10-
25 мг/кг маси тіла 1 р/місяць.
№ 3. Івермектин (Ivermectinum). 1% розчин, 0,35% гранулят, 0,4%
пероральний гель. 0,2-0,4 мг/кг підшкірно 1 р/2 тижні, внутрішньо коням 1
день, собакам та кішкам протягом 3 днів, свиням протягом 7 днів.
№ 4. Альфа-циперметрин (Alfa-cypermethrinum). 8,5% концентрат-емульсія
за АДР. Зрошення робочим розчином 1:750 концентрат-емульсії.
№ 5. Амітраз (Amitraz). 0,25% лінімент. Вушні краплі для кішок та собак 0,5-
2 мл у кожне вухо, повтор через 7 діб. Зрошування робочим розчином 1:4000 за
АДР собак та корів, 1:2000 за АДР свиней.
№ 6. Моксидектин (Moxidectin). 1% розчин, 2% пероральний гель, 2,5%
спот-он. Підшкірно 0,2-0,4 мг/кг, внутрішньо 0,5 мг/кг коням та коровам,
зовнішньо 2,5 мг/кг собакам та 1 мг/кг кішкам.
№ 7. Дельтаметрин (Deltamethrinum). 5% концентрат-емульсія за АДР.
Зрошення робочим розчином концентрат-емульсії проти іксодових кліщів у
великих тварин 1:1000, дрібних 1:1300, проти паразитуючих комах 1:4000.
№ 8). Фіпроніл (Fipronil). 0,25% спрей, 1% пур-он, 10% спот-он. У формі
спрею або спот-он собакам та кішкам 7-15 мг/кг, пур-он для корів 1 мг/кг маси
тіла.
№ 9. Луфенурон (Lufenuron). Таблетки 45 мг. Внутрішньо собакам 10-30 мг/
кг, кішкам 30-60 мг/кг маси тіла.
75
76
Зразки рецептів на окремі лікарські форми
1 2
Гусаку Свині
Rp.: Terpini hydrati 0,5 Rp.: Natrii hydrocarbonatis 10,0
Natrii hydrocarbonatis 2,5 D.t.d. N 9
M.f. pulvis S. Внутрішнє. По 1 порошку
D.t.d. N 9 тричі на добу протягом 3 днів.
S. Внутрішнє. По 1 порошку
тричі на добу протягом 3 днів.
3 4
Собаці На 1000 бройлерів
Rp.: Amphotericini B pro Rp.: Apramycinі sulfatis 50,0
injectionis intravenosae D.t.d. N 5 in lagenis
50000 ED S. Внутрішнє. Вмістиме 1
D.t.d. N 8 in lagenis флакону розводити на 250 л
S. Вмістиме 1 флакону питної води, випоювати
розчинити у 10 мл води для протягом 5 діб.
ін`єкцій. Вводити по 5 мл
внутрішньовенно 1 раз на добу
з інтервалами 3 дні.
5 6
Кішці Коту
Rp.: Bromhexinі 0,008 Rp.: Tabulettarum Prednizoloni
D.t.d. N 2 in tabulettis 0,005
S. Внутрішнє. По 1/4 таблетки D.t.d. N 15
двічі на добу протягом 4 днів. S. Внутрішнє. По 1 таблетці з
інтервалом 1 день протягом
місяця.
7 8
Собаці Мурчаку
Rp.: Mexiletinі 0,2 Rp.: Dragee Acidi ascorbinici 0,5
D.t.d. N 6 in capsulis D.t.d.N 7
S. Внутрішнє. По 1 капсулі S. Внутрішнє. По 1 драже
тричі на добу протягом 2 днів. щодня протягом тижня
77
9 10
Корові Собаці
Rp.: Herbae Adonidis vernalis 10,0 Rp.: Suppositorii cum Cordigito
Rhizomatis cum radicibus 0,0008
Valerianae 5,0 D.t.d. N 10
M.f. species S. У пряму кишку. По 1 свічці
D.t.d.N 7 двічі на добу протягом 5 днів..
S. Внутрішнє. 1 збір заливати
стаканом окропу, після
охолодження випоювати
щодня протягом тижня.
11 12
Коню Свині
Rp.: Streptocidi Rp.: Асidі аcetylsalicylicі 5,0
Iodoformii aa 1,0 Farinae secalinae et
Olei Cacao q.s. Aquae destillatae q.s.
Ut f. bacillus longitudinae 10 cm Ut f. bolus
et diametro 1 cm D.t.d. N 6
D.S. У рановий канал. S. Внутрішнє. По 1 болюсу
двічі на добу протягом 3 днів.
13 14
Коту Козі
Rp.: Natrii benzoatіs 1,8 Rp.: Stili Lapidus 1,0
Farinae secalinae et D.S. Зовнішнє.
Aquae destillatae q.s.
Ut f. pilulaе N 9
S. Внутрішнє. По 1 пілюлі
тричі на добу протягом 3 днів.
15 16
Rp.: Unguenti Xeroformii 10% – 50,0 Rp.: Xeroformii 1,0
D.S. Зовнішнє. Vaselini ad 20,0
M.f. unguentum
D.S. Зовнішнє.
78
17 18
Rp.: Pastae Xeroformii 10% – 50,0 Rp.: Xeroformii 1,0
D.S. Зовнішнє. Zinci oxydi 5,0
Vaselini ad 20,0
M.f. pasta
19 20
Корові Свині
Rp.: Linimenti Streptocidi 5% - 50,0 Rp.: Emplastri adhaesivi bactericide
D.S. Зовнішнє. 15x5 cm
21 22
Поросяті Коню
Rp.: Doxicyclini 0,6 Rp.: Solutionis Analgini 50% - 2 ml
Sirupi simplicis 30 ml D.t.d. N 40 in ampullis
Farinae secalinae et S. Внутрішньом`язово. По 20
Aquae destillatae q.s. мл двічі на добу протягом 2
Ut f. electuarium днів.
D.S. Внутрішнє. Поділити на 6
частин і згодовувати двічі на
добу протягом 3 днів.
23 24
Собаці Корові
Rp.: Nitroprussidі 0,05 Rp.: Suspensionis Hydrocortisoni
Solutionis Glucosi 5%–1000ml acetatis 2,5% - 2 ml
M.f. solutio sterilis D.t.d. N 35 in ampullis
D.S. Внутрішньовенно S. Внутрішньом`язово. По 10
крапельно. Швидкість мл 1 раз на добу протягом
введення 40 крапель за 1 хв. тижня.
25 26
Собаці Собаці
Rp.: Emulsi semenis Cucurbitae Rp.: Olei Ricini 40 ml
100 ml Gelatosae 20,0
D.S. Внутрішнє. По 50 мл за Aquae destillatae ad 400 ml
два прийоми D.S. Внутрішнє. По 40 мл
двічі на добу протягом 5 днів.
79
27 28
Корові Коту
Rp.: Decocti corticis Quercus 200ml Rp.: Infusi flores Chamomillae
D.S. Для промивання носової ex 20,0 - 200 ml
порожнини. D.S. Для полоскання горла.
29 30
Собаці Козі
Rp.: Mucilaginis semenis Lini 100 ml Rp.: Tincturae Menthae piperitae
D.S. Внутрішнє. По 50 мл за 27ml
два прийоми D.S. Внутрішнє. По 3 мл тричі
на добу протягом 3 днів.
31 32
Свині Лошаті
Rp.: Extractі Glycyrrhizae spissі Rp.: Liquoris Burovі 10 ml
90 ml D. in vitrum
D.S. Внутрішнє. По 1 столовій S. Для промивання лобної
ложці тричі на добу протягом пазухи. Перед застосуванням
3 днів.. розвести водою 1:10.
33 34
Кішці Собаці
Rp.: Сordiaminі 0,5 ml Rp.: Aerosoli “Becotid”
D. S. Внутрішньом`язово. На D.S. Для інгаляції по 1 дозі,
один прийом. при бронхоспазмі.
80
Перелік питань до іспиту з ветеринарної фармакології.
1. Предмет і завдання фармакології. Історія фармакології, етапи розвитку.

Номенклатура й класифікація ліків.
2. Визначення фармакокінетики. Основні механізми проникнення лікарських
речовин через мембрани. Основні фактори, що впливають на розподіл лікарських
речовин в організмі.
3. Біотрансформація та виведення лікарських речовин із організму.
4. Визначення фармакодинаміки. Основні механізми дії лікарських речовин.
5. Різновиди дії ліків (етіотропна, патогенетична, симптоматична, місцева,
резорбтивна, рефлекторна).
6. Кумуляція. Види й механізми. Звикання й залежність від ліків, види та
механізми.
7. Вплив екзогенних та ендогенних факторів на прояв дії лікарських речовин.
Несумісність лікарських речовин.
8. Інгаляційні наркотики. Характеристика, механізм та особливості дії ефіру,
хлороформу, севофлурану.
9. Неінгаляційні наркотики. Характеристика, механізм та особливості дії
кетаміну, тіопенталу, натрію оксибутирату, пропофолу.
10. Наркотичні анальгетики і снодійні. Характеристика буторфанолу, фентанілу,
бензодіазепінів, ксилазину, медетомідіну, механізм та особливості дії.
11. Протисудомні. Характеристика барбітуратів, бензодіазепінів, леветирацетаму,
вальпроєвої кислоти, механізм та особливості дії.
12. Нейролептики, транквілізатори та седативні. Характеристика аміназину,
трифтазину, ацепромазину, галоперідолу, бромідів, рослинних седативних засобів,
механізм та особливості дії.
13. Препарати групи кофеїну та ноотропні. Характеристика антидепресантів,
кофеїн-бензоату, пірацетаму, механізм та особливості дії.
14. Препарати групи камфори. Характеристика камфори, сульфокамфокаїну,
кордіаміну, механізм та особливості дії.
15. Групи саліцилової кислоти, параамінофенолу і піразолону. Характеристика
аспірину, парацетамолу, метамізолу, механізм та особливості дії.
16. Анальгетики груп ароматичних кислот та оксикамів. Характеристика
діклофенаку, ібупрофену, кетопрофену, карпрофену, мелоксикаму, механізм та
особливості дії.
17. Місцеві анестетики. Характеристика анестезину, новокаїну, лідокаїну, механізм
та особливості дії.
18. В`яжучі, обволікаючі та пом`якшувальні. Характеристика препаратів, механізм
19. Адсорбенти. Характеристика сполук кремнію та вуглецю, механізм та
20. Блювотні, відхаркувальні та румінаторні. Характеристика препаратів, механізм
21. Гіркоти та солодкі. Класифікація, характеристика препаратів, механізм та
22. Група амоніаку, терпени та ефірні олії. Характеристика препаратів, механізм та
81
23. Проносні. Класифікація, характеристика препаратів, механізм та особливості
дії.
24. Холіноміметики. Характеристика ацетилхоліну, ацеклідину, пілокарпіну,
25. Інгібітори холінестерази. Характеристика фізостигміну, галантаміну,
прозеріну, механізм та особливості дії.
26. Н-холіноблокатори. Характеристика пахікарпіну, бензогексонію, кватерону,
диплацину, дитиліну, механізм та особливості дії.
27. М-холіноблокатори. Характеристика атропіну, скополаміну, платифіліну,
28. Адреноміметики. Характеристика адреналіну, мезатону, ефедрину, ізадрину,
29. Адреноблокатори. Характеристика дигідроерготаміну, анаприліну, механізм та
30. Антигістамінні. Характеристика димедролу, фенкаролу, дипразину,
супрастину, механізм та особливості дії.
31. Серцеві глікозиди. Механізм дії, показання та протипоказання, приклади
речовин.
32. Препарати - замінники крові. Механізм дії, показання та протипоказання,
приклади речовин.
33. Антикоагулянти. Механізм дії, показання та протипоказання, приклади
речовин.
34. Коагулянти. Механізм дії, показання та протипоказання, приклади речовин.
35. Спазмолітики. Механізм дії, показання та протипоказання, приклади речовин.
36. Тканинні препарати, механізм та особливості дії.
37. Пробіотики. Механізм дії, показання та протипоказання, приклади речовин.
38. Гепатопротектори. Механізм дії, показання та протипоказання, приклади
речовин.
39. Ферменти. Механізм дії, показання та протипоказання, приклади речовин.
40. Імуностимулятори. Механізм дії, показання та протипоказання, приклади
речовин.
41. Сполуки кальцію та магнію. Механізм дії, показання та протипоказання,
42. Сполуки фосфору. Механізм дії, показання та протипоказання, приклади
речовин.
43. Сполуки натрію та калію. Механізм дії, показання та протипоказання, приклади
речовин.
44. Сполуки цинку та міді. Механізм дії, показання та протипоказання, приклади
речовин.
45. Сполуки заліза. Механізм дії, показання та протипоказання, приклади речовин.
46. Сполуки йоду та селену. Механізм дії, показання та протипоказання, приклади
речовин.
47. Гомеопатичні препарати, механізм та особливості дії
48. Водорозчинні вітаміни. Механізм дії, показання та протипоказання, приклади
речовин.
49. Жиророзчинні вітаміни. Механізм дії, показання та протипоказання, приклади
речовин.
82
50. Салуретики. Механізм дії, показання та протипоказання, приклади речовин.
51. Холеретики. Механізм дії, показання та протипоказання, приклади речовин.
52. Осмотичні діуретики. Механізм дії, показання та протипоказання, приклади
речовин.
53. Утеротоніки. Механізм дії, показання та протипоказання, приклади речовин.
54. Токолітики. Механізм дії, показання та протипоказання, приклади речовин.
55. Естрогени. Механізм дії, показання та протипоказання, приклади речовин.
56. Гестагени. Механізм дії, показання та протипоказання, приклади речовин.
57. Андрогени. Механізм дії, показання та протипоказання, приклади речовин.
58. Гормони гіпофізу. Механізм дії, показання та протипоказання, приклади
речовин.
59. Гормони наднирників. Механізм дії, показання та протипоказання, приклади
речовин.
60. Гормони щитоподібної та підшлункової залоз. Механізм дії, показання та
протипоказання, приклади речовин.
61. Антисептики груп кислот, лугів, солей, детергентів та четвертинних амонійних
сполук. Механізм дії, показання та протипоказання, приклади речовин.
62. Антисептики груп, що віддають кисень, хлоровмісних та йодовмісних.
Механізм дії, показання та протипоказання, приклади речовин.
63. Антисептики групи важких металів. Механізм дії, показання та
64. Антисептики групи альдегідів, спиртів, фенолів та смол. Механізм дії,
показання та протипоказання, приклади речовин.
65. Антисептики групи барвних лікарських речовин. Механізм дії, показання та
66. Нітрофурани. Механізм дії, показання та протипоказання, приклади речовин.
67. Сульфаніламіди. Механізм дії, показання та протипоказання, приклади
речовин.
68. Фітонциди – антисептики рослинного походження. Механізм дії, показання та
протипоказання, приклади препаратів.
69. Антибіотики групи пеніциліну. Механізм дії, показання та протипоказання,
70. Антибіотики групи цефалоспоринів. Механізм дії, показання та
71. Антибіотики групи макролідів. Механізм дії, показання та протипоказання,
72. Антибіотики групи тетрациклінів. Механізм дії, показання та протипоказання,
73. Антибіотики групи аміноглікозидів. Механізм дії, показання та
74. Антибіотики групи амфеніколів. Механізм дії, показання та протипоказання,
75. Антибіотики групи поліпептидів. Механізм дії, показання та протипоказання,
76. Антибіотики груп лінкозамідів та дитерпенів. Механізм дії, показання та
83
77. Антибіотики групи фторхінолонів. Механізм дії, показання та протипоказання,
78. Антибіотики групи полієнів. Механізм дії, показання та протипоказання,
79. Антигрибкові синтетичні лікарські речовини. Механізм дії, показання та
80. Лікарські речовини, що застосовують при кровопаразитарних захворюваннях.
81. Лікарські речовини, що застосовують при протозоозах травного каналу.
82. Антигельмінтики групи бензімідазолу. Механізм дії, показання та
83. Антигельмінтики – нематоциди. Механізм дії, показання та протипоказання,
84. Антигельмінтики – цестоциди. Механізм дії, показання та протипоказання,
85. Антигельмінтики – трематоциди. Механізм дії, показання та протипоказання,
86. Інсектоакарициди групи ФОС. Механізм дії, показання та протипоказання,
87. Інсектоакарициди групи піретроїдів. Механізм дії, показання та
88. Інсектоакарициди групи макроциклічних лактонів. Механізм дії, показання та
89. Інсектоакарициди груп карбаматів, амідинів, неонікотиноїдів, регуляторів
росту комах. Механізм дії, показання та протипоказання, приклади речовин.
90. Ратициди. Механізм дії, показання та протипоказання, приклади речовин.
84
Навчально-методична література
1. Хмельницький Г.О. Ветеринарна фармакологія з рецептурою /
Хмельницький Г.О., Строкань В.І. –К. : Аграрна освіта, 2001. –336 с.
2. Хмельницький Г.О. Ветеринарна фармакологія / Г.О.Хмельницький,
В.Б.Духницький. – К.: ЦП «Компринт», 2017. – 571 с.
3. Ветеринарні препарати, кормові добавки і корми закордонного
виробництва: Довідник: В 3-х тт. / П.І.Вербицький та ін. – Львів: Афіша, 2003. –
1082 с.
4. Довідник ветеринарних препаратів / В. М. Горжеєв, І. Я. Коцюмбас, Ю.
М. Косенко та ін. —Львів : Афіша, 2013. — 1595 с.
5. Клінічна ветеринарна фармакологія / Канюка О.І., Файтельберт-Бланк
В.Р., Лизогуб Ю.П. та ін. – Од.: Астрапринт, 2006. – 285 с.
6. Современный курс ветеринарной медицины Кирка: Научное издание/
Кирк Р., Бонагура Д.. — М.: ООО "Аквариум-Принт", 2005. – 1376 с.
7. Спеціальна ветеринарна фармакологія / Гутий Б.В., Гуфрій Д.Ф., Гунчак
В.М. та ін. [За ред. Б.В.Гутого]. – Львів, 2016. – 226 с.
8. Справочник лекарственных препаратов в терапии мелких домашних
животных / Кайзер Сюзанна Е. – М.: ООО "Аквариум-Принт", 2005. – 416 с.
9. Чумак В.О. Клінічна фармакологія при хворобах дихальної системи
тварин / Дніпропетр. держ. аграрн. ун-т. – Дн-ськ, 2008. – 43 с.
10. Чумак В.О. Клінічна фармакологія при хворобах серцево-судинної
системи тварин/ Дніпропетр. держ. аграрн. ун-т. – Дн-ськ, 2010. – 44 с.
11. Ярошенко В.І. Практикум з основ рецептури ветеринарної медицини /
Ярошенко В.І., Кузовкін Є.М., Васильєв С.І. – Харків: Вид-во НМЦ заочного
навчання с.-г. вузів України, 2000. – 138 с.
12. http://www.merckvetmanual.com.
13. http://www.scivp.lviv.ua/home.html
14. http://agroolkar.com.ua/
15. http://www.arterium.ua/medications/veterinary
16. http://bcpp.com.ua/catalog/veterinarni-preparati
17. http://biofarm.kharkiv.com/
18. http://biopharm.in.ua/
19. https://www.biotestlab.ua/products/
20. http://brovafarma.com.ua/
21. http://farmaton.com.ua/
22. http://lekhim.ua/uk/vet
23. http://produkt.com.ua/
24. http://ua.ukrzoovet.com.ua/
25. http://ua.fortis-pharma.com/
26. http://vetsintez.com/
85
Зміст
№ Тема заняття Стор.
1 Аптеки. Правила роботи в аптеках. Лікарські форми. Дози та принципи дозування ліків 4
тваринам.
2 Загальна рецептура. Будова рецепту. Правила і схеми виписування рецептів. 7
3-4 Тверді лікарські форми. Технологія виготовлення та схеми прописування у рецептах. 13
5 М`які лікарські форми. Технологія виготовлення та схеми прописування у рецептах. 17
6-7 Рідкі лікарські форми. Технологія виготовлення та схеми прописування у рецептах. 20
8 Наркотичні, седативні, протисудомні засоби. Нейролептики та транквілізатори. 25
9 Аналептики та препарати загальнотонізуючої дії. 27
10 Ненаркотичні анальгетики, протизапальні та жарознижувальні засоби. 29
11 Місцеві анестетики. Обволікаючі, пом`якшувальні, в`яжучі. Адсорбенти. 31
12 Подразнюючі, блювотні, румінаторні, відхаркувальні засоби. 33
13 Проносні та жовчегінні засоби. 35
14 М- та Н-холіноміметики і холіноблокатори. 37
15 Альфа- та бета-адреноміметики і адреноблокатори. Антигістамінні. 39
16 Серцеві глікозиди та інші кардіотоніки. 41
17 Засоби, що змінюють тонус судин. 43
18 Засоби, що впливають на зсідання крові, замінники крові, імуностимулюючі засоби. 45
19 Вітамінні та мінеральні речовини. 47
20 Ферменти, пробіотики та гепатопротектори. 49
21 Природні гормони гіпофізу, наднирників, щитоподібної та підшлункової залоз та їх 51
синтетичні аналоги.
22 Сечогінні різних груп. 53
23 Естрогени, гестагени, андрогени, утеротоніки та токолітики. 55
24 Препарати важких металів. Препарати, що віддають кисень. Препарати хлору та йоду. 57
25 Препарати лугів та кислот. Мила та мийні речовини. 59
26 Спирти, альдегіди та феноли. 61
27 Характеристика лікарських барвників, нітрофуранів та сульфаніламідів. 63
28 Характеристика речовин групи пеніцилінів та групи цефалоспоринів. 65
29 Характеристика речовин групи тетрациклінів та макролідів. 67
30 Характеристика речовин групи аміноглікозидів та хінолонів. 69
31 Характеристика фунгіцидів та речовин, що застосовують при протозоозах. 71
32 Характеристика антигельмінтиків. 73
33 Характеристика інсектоакарицидів. 75
Зразки рецептів на окремі лікарські форми. 77
Перелік питань до іспиту з ветеринарної фармакології. 81
Навчально-методична література. 85
86

83a55d5e-b606-4046-ae0e-ec5206d3f69c

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

83a55d5e-b606-4046-ae0e-ec5206d3f69c

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Міністерство освіти і науки України

Дніпровський державний аграрно-економічний університет

Кафедра фізіології та біохімії сільськогосподарських тварин

Робочий зошит складено на підставі робочої програми з «Ветеринарної

Укладачі: к.вет.н., доц. В.О. Чумак,

Розглянуто на засіданні кафедри фізіології та біохімії сільськогосподарських

Підсумкова оцінка за семестр виставляється як середня арифметична від усіх

Зміст 6 варіантів завдань із зазначенням переліку лікарських речовин для їх

Аптека – це установа для виготовлення, зберігання і продажу лікарських

Завдання № 1. Засвоєння термінів та алгоритму дії при розрахунках

Завдання № 2. Виконання розрахунків потреби ветеринарних препаратів

Зміст 6 варіантів завдань виконання розрахунків потреби ветеринарних

Розрахунки (по 15 балів) Засвоєння термінів Разом

Рецептура – це розділ фармації, який вивчає правила виписування рецептів та

ПРАВИЛА виписування та видачі рецептів на ветеринарні препарати

Завдання № 1. Ознайомлення із частинами рецепту.

Завдання № 2. Засвоєння 5 схем виписування рецептів.

Проста недозована Складна дозована диспензаційна

Завдання № 1. Ознайомлення із зразками твердих лікарських форм.

Завдання № 2. Виписування 2 рецептів на препарати окремих лікарських

Анальгін – коню та корові по 10 мг/кг, свині по 20 мг/кг, собаці, кішці та

Розрахунки (по 30 балів) Засвоєння термінів Разом

Розрахунки (по 30 балів) Разом

МАЗІ – UNGUENTA. Це лікарські засоби для місцевого застосування

Завдання № 2. Виписування 2 рецептів на препарати окремих лікарських

Розрахунки (по 30 балів) Засвоєння термінів Разом

Завдання № 1. Ознайомлення із зразками рідких лікарських форм.

Завдання № 2. Виписування 2 рецептів на препарати окремих лікарських

Зміст 6 варіантів завдань із зазначенням лікарських форм та виписування

Розрахунки (по 30 балів) Засвоєння термінів Разом

№1. Тіопентал або пентобарбітал натрію (Thiopentalum-natrium). Порошок

1 завдання 2 завдання 3 завдання Доповідь Разом

№1. Кофеїн натрію – бензоат (Coffeinum natrii benzoas). 20% розчин.

1 завдання 2 завдання 3 завдання Доповідь Разом

№ 1. Кислота ацетилсаліцилова (Асidum аcetylsalicylicum). Внутрішньо

1 завдання 2 завдання 3 завдання Доповідь Разом

№ 1. Глина біла (Bolus alba). Внутрішньо великим тваринам 60-200 мг/кг,

1 завдання 2 завдання 3 завдання Доповідь Разом

№ 1. Ментол (Mentholum). Зовнішньо 1-5% олійний або 5-8% спиртовий

1 завдання 2 завдання 3 завдання Доповідь Разом

№ 1. Бісакодил (Bisacodylum). Внутрішньо по 0,5-1 мг/кг 1 р/д.

1 завдання 2 завдання 3 завдання Доповідь Разом

1 завдання 2 завдання 3 завдання Доповідь Разом

№ 1. Адреналіну тартрат або Адреналіну гідрохлорид (Adrenalini tartras

1 завдання 2 завдання 3 завдання Доповідь Разом

№1. Лист наперстянки (Folium Digitalis). Внутрішньо в дозі великим

1 завдання 2 завдання 3 завдання Доповідь Разом

№1. Еуфілін (Euphyllinum). 2% розчин. Внутрішньовенно коням, собакам та

1 завдання 2 завдання 3 завдання Доповідь Разом

№1. Вікасол (Vicasolum). 1% розчин. Внутрішньом’язово по 0,5 мг/кг маси

1 завдання 2 завдання 3 завдання Доповідь Разом

1 завдання 2 завдання 3 завдання Доповідь Разом

№1. Тіотриазолін (Thyotriazolinum). Таблетки 100 мг. Внутрішньо по 2-5 мг/

1 завдання 2 завдання 3 завдання Доповідь Разом

№ 1. Хоріонічний гонадотропін (Gonadotropinum chorionicum), аналог ЛГ.

1 завдання 2 завдання 3 завдання Доповідь Разом

№ 1. Лист мучниці (Folium Uvea ursi). Коням по 20-50 г, жуйним та свиням

1 завдання 2 завдання 3 завдання Доповідь Разом

№ 1. Естрадіол (Estradiolum). 0,1% олійний розчин. Внутрішньом’язово по

1 завдання 2 завдання 3 завдання Доповідь Разом

№ 1. Галуни (Alumen). Місцево 0,2-1% розчини для в`яжучого ефекту та 2%

1 завдання 2 завдання 3 завдання Доповідь Разом

№ 1. Кислота борна (Acidum boricum). 0,5-5% спиртовий або 2-4% водний

1 завдання 2 завдання 3 завдання Доповідь Разом