«Кисень» 

Коли і хто відкрив кисень?

З відкриттям кисню почався новий етап у розвитку хімії. Ще в давні часи знали,
що повітря необхідне для горіння, але сам процес горіння був незрозумілим.
Його майже одночасно відкрили два хіміка в другій половині XVIII століття –
англієць Джозеф Прістлі і швед Карл Шеєле. Кисень першим отримав Шеєле і
описав газ в своїй праці «Про повітря і вогонь». Але робота вийшла в світ
пізніше, ніж повідомлення Прістлі про відкриття кисню. Сутність горіння була
описана в 1777 році.

Хімічні та фізичні властивості кисню

У хімії елемент утворює дві прості речовини – кисень О2 і О3. Газ О2 не має ні
запаху, ні кольору. Його молекула притягується магнітом, тому що містить 2
неспарених електрона. Атмосферний кисень складається з двохатомних
молекул. У кожній молекулі є 2 неспарених електрона. Молекула інертна і
стійка до високої енергії активації.

Існують модифікації кисню: рідкий блакитний кисень, твердий кисень. Висока

хімічна міцність зв’язку між атомами приводить до того, що газоподібний
кисень при кімнатній температурі стає малоактивним. У природі він є важливим
учасником процесів перетворення і гниття. Цікаво, що даний елемент при
кімнатній температурі реагує з кров’яним гемоглобіном. Це забезпечує
транспортабельність кисню до всіх органів організму.

З багатьма речовинами може вступати в зв’язок без попереднього нагрівання (з

лужноземельними і лужними металами, білим фосфором і альдегідами). При
цьому на поверхні виробів утворюється іржа. При найменшому нагріванні
кисень підвищує свою хімічну активність. З воднем, горючими газами, метаном,
простими і складними речовинами кисень реагує вибухом.

Ізотопний склад елемента змінюється в залежності від природних умов – він

або збагачується важкими металами, або збіднюється ними. Дуже часто кисень
виступає в ролі окислювача. В процесі реакції виділяється світло і тепло. З
кисню в природних умовах на висоті 10-30 км, при грозових розрядах,
утворюється озон (03). Він захищає планету від ультрафіолетового
випромінювання і використовується для очищення питної води.
Як ми вже згадували, кисень – це окислювач. Якщо метал, який окислюється,
характеризується високою летючість, то процес відбувається як горіння з
утворенням оксиду. Ефективність реакції залежить від відновної активності. При
цьому оксиди, які виділяються в процесі, можуть бути кислотними,
амфотерними і основними. Іноді при горінні утворюються пероксиди і
надпероксиди.

Де застосовується кисень?
Кисень використовується в чорній і кольоровій металургії. Він інтенсифікує
пірометалургійні і гідрометалургійні процеси. Завдяки елементу навчилися
витягати з руд золото. Це трудомістка операція, але завдяки кисню вона
протікає значно швидше. Також він застосовується в хімічній промисловості, на
потреби якої витрачається 30% кисню, який воробляється. Елемент бере участь
в термоокислювальному крекінгу, коли виходить ацетилен – речовина для
зварювання та різання металів, для синтезів органічних речовин.

Кисень застосовується в космосі. Він виступає окислювачем в двигунах

космічних кораблів другого ступеня і в ракетах висотних досліджень. У складі
вибухових речовин знаходиться рідкий кисень. Також він застосовується в
авіації та медицині.

Коли ускладнене дихання, при серцевих і легеневих захворюваннях, то хворим

з кисневими подушками подають кисень.