ФІЛОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

ЧЕРНІВЕЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

Філологічний факультет ЧНУ постав як окремий

підрозділ у 1940 році, тобто після реорганізації колишнього
румунського університету в український вищий навчальний
заклад. До того часу вивчення філологічних наук було
зосереджене на філософському факультеті. У згаданому
1940 р. на філологічному факультеті вперше в Чернівецькому
університеті (поряд із іншими) відкрито окреме відділення
української мови й літератури та розпочато підготовку
спеціалістів із названого фаху. На цей же час припадає і
створення кафедри української мови і літератури, яка –
одночасно з навчальною роботою – намітила розробку
наукових проблем, пов’язаних з історією літератури,
фольклором та літературною мовою і діалектами. З часом на її
базі виникли кафедри історії української літератури та
української мови, які стали підґрунтям для створення кафедр
сучасної української мови й історії та культури української
мови. Крім згаданих, на факультеті в різний час були створені
та реорганізовані кафедри російської мови, російської
літератури, латинської мови, румунської і класичної філології,
загального мовознавства та історії і теорії світової літератури.
Після вимушеної трирічної перерви, зумовленої подіями Другої
світової війни, у 1944 році філологічний факультет відновив
діяльність, маючи у своєму складі відділ слов’янської філології
зі спеціальностями “Українська мова і література” та “Російська
мова і література”, а також відділ романо-германської
філології, з якого 1954 року постав окремий факультет. На
факультеті працювали такі відомі вчені, як: Р.Волков, О.Фатов,
О.Гуля, В.Лесин, О.Пулинець, А.Волков, Г.Сорбале, І.Слинько,
Ю.Карпенко, К.Герман, Н.Гуйванюк та ін. Випускники
факультету в різний час захистили понад 30 докторських і
понад 120 кандидатських дисертацій, близько 60 стали
членами Національної Спілки письменників України. При
факультеті діють дві спеціалізовані ради із захисту
докторських і кандидатських дисертацій з української мови та
української літератури. Серед колишніх студентів
філологічного факультету були й лауреати Національної премії
ім. Тараса Шевченка: Ліна Костенко, Володимир Яворівський,
Тарас Мельничук, Федір Погребенник, Марія Матіос.
СУЧАСНЕ ЖИТТЯ ФІЛОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ
На денному та заочному відділеннях навчається
понад 800 студентів.
Студенти факультету забезпечуються місцями для
проживання в гуртожитку.
Станом на 2015 рік на філологічному факультеті працює
16 професорів, близько шістдесяти доцентів та більше двох
десятків асистентів.
Декан факультету – доктор філологічних наук,
професор Бунчук Борис Іванович.
Заступники:
– кандидат філологічних наук, доцент Попович
Олександр Орестович;
– кандидат філологічних наук, доцент Редьква Ярослав
Петрович;
доктор філологічних наук, доцент Шабат-Савка
Світлана Тарасівна.
 Навчальний процес забезпечують 7 кафедр:

1. Сучасної української мови (завідувач – доктор

філологічних наук, професор Кульбабська Олена
Валентинівна);

2. Історії та культури української мови (завідувач –

доктор філологічних наук, професор Скаб Мар’ян
Стефанович);

3. Журналістики (завідувач – доктор наук із соціальної

комунікації, професор Василик Любов Євгенівна);
4. Української літератури (завідувач – доктор
філологічних наук, професор Антофійчук Володимир
Іванович);

5. Зарубіжної літератури і теорії літератури (завідувач –

доктор філологічних наук, професор Червінська Ольга
В’ячеславівна);

6. Слов’янської філології та порівняльного

літературознавства (завідувач – доктор філологічних наук,
професор Нямцу Анатолій Євгенович);

7. Румунської та класичної філології (завідувач –

кандидат філологічних наук, доцент Загайська Галина
Михайлівна).
 Філологічний факультет на двох формах навчання
готує фахівців із таких напрямків:
Денна та заочна форми навчання:
Видавнича справа та редагування (тільки денна
форма навчання);
Журналістика;
Філологія (українська мова та література);
Філологія (українська мова та література для шкіл з
румунською мовою навчання);
Філологія (румунська мова та література);
Філологія (російська мова та література);
Філологія (зарубіжна література та теорія літератури);
Філологія (переклад російсько-український).
Випускники спеціальностей Філологія (українська
мова та література), Філологія (українська мова та
література для шкіл з румунською мовою навчання),
Філологія (румунська мова та література), Філологія
(російська мова та література) здобувають кваліфікацію
філолога, викладача відповідної мови і літератури за освітньо-
кваліфікаційними рівнями “бакалавр”, “спеціаліст”,
“маґістр”. Вони можуть бути працевлаштовані не лише в
загальноосвітніх школах, гімназіях, коледжах, вищих
навчальних закладах, науково-дослідних установах, а й
скрізь, де потрібна вища гуманітарна освіта.
Випускники спеціальності Філологія (зарубіжна
література та теорія літератури) здобувають кваліфікацію
філолога, викладача зарубіжної літератури, мають право
викладати історію української і зарубіжної культури.
Підготовка ведеться за освітньо-кваліфікаційним рівнем
“бакалавр”, “спеціаліст”, “маґістр”.
На спеціальності Журналістика випускники здобувають
кваліфікацію журналіста за освітньо-кваліфікаційним рівнем
“бакалавр”, “спеціаліст” та “маґістр” і можуть реалізувати свої
знання в засобах масової інформації, а саме: в редакціях
друкованих ЗМІ, на радіо, телебаченні, в центрах зв’язків з
громадськістю тощо.
Фах перекладача з російської мови на українську і
навпаки можна здобути, навчаючись на спеціальності
Філологія (переклад російсько-український) за освітньо-
кваліфікаційним рівнем “бакалавр”, “спеціаліст”, “маґістр”.
Досконале оволодіння українською та російською мовами
допоможе випускникам цієї спеціальності працевлаштуватися в
державних навчальних установах, комерційних структурах, в
туристичних агентствах, закладах культури, видавництвах,
засобах масової інформації.
Випускники спеціальності Видавнича справа та
редагування отримують фах редактора та можуть бути
працевлаштовані редакторами у видавництвах і засобах
масової інформації.
Навчання на денній формі здійснюється за рахунок
державного фінансування та на контрактних умовах. Навчання
на заочній формі – платне.
При кожній кафедрі діють студентські наукові гуртки.
Творчо обдаровані студенти мають можливість
вдосконалювати свої здібності на засіданнях літературної
Студії імені Степана Будного; на заняттях гуртків художньої
самодіяльності; стажуватися й продовжувати навчання (з