Київський національний торговельно-економічний університет

Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Факультет економіки та управління

Кафедра міжнародного бізнесу, фінансів та обліку

Зубрева Ольга Олександрівна

ВИПУСКНА КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА

КРЕДИТНА ДІЯЛЬНІСТЬ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ В УКРАЇНІ

Спеціальність 072 Фінанси, банківська справа та страхування

Галузь знань 07 Управління та адміністрування

Подається на здобуття кваліфікації: освітній ступінь магістр

спеціальність «Фінанси, банківська справа та страхування» спеціалізація
«Державні фінанси»

Науковий керівник:
Шелест Олексій Леонідович,
кандидат економічних наук, доцент

Харків – 2020
 ВСТУП

Кредит і кредитні відносини є невід’ємною складовою економічної системи України. Сфера кредитування безпосередньо

пов’язана з потребами розвитку національного виробництва. Знаходячись у центрі сучасного грошово-фінансового господарства,

обслуговуючи інтереси господарських суб’єктів, кредит опосередковує зв’язки між державою, банком, товаровиробниками і населенням.

Нині завдання відновлення виробничого призначення кредиту стає одним із першочергових. Кредитні відносини мають забезпечувати

прогресивний розвиток вітчизняного товарного виробництва. Необхідною умовою подолання наслідків кризових явищ у банківському

секторі економіки є відновлення в необхідних обсягах і активізація процесу кредитних вкладень у національне господарство, що

визначається ключовою роллю банківського кредиту у ресурсному забезпеченні неперервності розширеного відтворення й стимулювання

стійкого економічного зростання.

В останній час гостро постала проблема наукового осмислення нових явищ у сфері кредитування, розуміння їх змісту, природи і

сутності, розробки ефективних схем і технологій кредитного процесу та їх використання на практиці.

У зв’язку з цим набуває актуальності і особливого значення дослідження питань організації та удосконалення роботи з

кредитування установами банків України та доцільність проведення досліджень для розвитку цього питання.

Актуальність проблеми, недостатній ступінь її дослідженості стосовно сучасних потреб економіки, наявність багатьох

дискусійних питань зумовили вибір теми, визначили логіку і мету дослідження.

Метою випускної кваліфікаційної роботи є узагальнення теоретичних підходів до аналізу кредитних операцій і надання

конкретних пропозицій з питання удосконалення здійснення кредитних операцій комерційними банками, обґрунтування напрямів

підвищення ефективності системи банківського кредитування в Україні в умовах виходу із кризового стану.

Для виконання поставленої мети випускної кваліфікаційної роботи поставлені наступні завдання:

вивчити сутність кредиту та визначити види кредитний операцій;

розглянути організацію кредитної діяльності в комерційному банку;

проаналізувати сучасний стан і виявити проблеми банківського кредитування в Україні;

охарактеризувати банк як об'єкт аналізу;

проаналізувати структуру і динаміку кредитних операцій;

оцінити ефективність операцій по використанню кредитних ресурсів;

спрогнозувати діяльність банку щодо кредитування на перспективу;

запропонувати конкретні заходи щодо удосконалення механізмів здійснення кредитних операцій.

Об’єктом дослідження є процес банківського кредитування ПАТ «ОТП Банк».

Предметом дослідження є теоретичні та практичні засади забезпечення кредитної діяльності банківських установ.
 Досліджувана тема знайшла відображення в працях багатьох українських і зарубіжних економістів, а зокрема А.  Герасимовіча

О. Дзюблюка, А. Лобанова, С. Гончарова, Р. Шевченка, О. Лаврушина, М. Ямпольського, В. Шимова, Т. Тука, І. Авансової, С. Башлая,

Є. Безкоровайного, Г. Карпенка, А. Мороза, Г. Шемшученко, А. Підвойного.

Проблеми кредитної діяльності банку не є новими. Втім, пропозиції щодо розв’язання даних проблем потребують корегування з

огляду на нові обставини, що виникли в українській економіці в умовах ринкових перетворень.

При вирішенні поставлених завдань було використано сучасні методи

наукових досліджень, зокрема: загальнонаукові – аналіз і синтез (для
підтвердження теоретичних положень і рекомендацій); системний і комплексний
(у процесі вивчення та розробки системи принципів кредитування); табличний
метод (для представлення даних та результатів досліджень); графічний (для
побудови схем, діаграм).
Елементи наукової новизни полягають у розробці моделі удосконалення методичних засад управління кредитуванням у ПАТ

«ОТП Банк» на основі економіко-математичного моделювання. В ході реалізації моделі було удосконалено та поєднано 3 типи економіко-

математичних моделей прогнозування обсягів кредитування в одну, яка базується на залежності результуючого показника від ряду факторів

впливу. Обґрунтовано необхідність механізму оптимізації кредитного процесу в банківських установах України з урахуванням банківської

практики зарубіжних країн, зокрема застосуванню раціональних методів реструктуризації проблемної кредитної заборгованості та

створенню «поганого» банку в Україні як пріоритетних напрямків подолання кризи поганих боргів банків.

Практичне значення полягає у тому, що за наслідками аналізу дані конкретні рекомендації (зокрема, підтверджені розрахунками)

по підвищенню обсягів і ефективності кредитування.

Інформативною базою дослідження є матеріали спеціалізованої періодичної преси, нормативні акти України, дані Національного

банку України (далі – НБУ) та Державного комітету статистики, Асоціації українських банків, наукові праці державних і зарубіжних вчених

з питань теорії управління банківськими ризиками, матеріали науково-практичних конференцій та періодичних видань, внутрішня

документація ПАТ «ОТП Банк» та його звітність.

Апробація результатів дослідження висвітлена у науковій публікації на тему : «Кредитна діяльність банківських установ : стан та

перспективи» [33].

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ

1.1 Економічна сутність та значення кредиту у розвитку економіки

 Необхідність кредиту викликана існуванням товарно-грошових відносин. Його передумовою є наявність поточних або майбутніх

доходів у позичальника, а конкретними причинами, що обумовлюють необхідність кредиту, − коливання потреби у коштах та джерелах їх

формування як у юридичних, так і у фізичних осіб.

Коли у одних з них кошти вивільняються, іншим їх не вистачає. Ця суперечність розв’язується за допомогою кредиту, який

необхідний позичальнику для розширення виробництва, повного забезпечення власних потреб.

Кредит – економічна категорія, яка є виразом відносин між суб’єктами господарювання щодо надання й отримання позики в

грошовій чи товарній формі на умовах повернення, строковості й платності. Кредит – рух вартості в інтересах реалізації певних потреб.

Різні визначення суті кредиту можуть відображати окремі риси його структури, складу учасників та стадій руху. Кредит можна

визначити як: взаємини між кредитором і позичальником; зворотний рух вартості; рух платіжних засобів за умови повернення; рух

позикової вартості; рух позикового капіталу. Як відомо, термін «кредит» походить від лат. creditum –«вірити».

Довіра є невід’ємною, проте не вирішальною властивістю, яка розкриває суть кредиту як виду економічних відносин, є

передумовою формування і руху вільних грошових ресурсів. Основою розвитку кредиту як економічного явища є достатня

платоспроможність суб’єктів економічних відносин.

Теоретичну сутність кредиту характеризують визначення, наведені у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 - Розкриття поняття «кредит» різними авторами

П.І.Б. автора Визначення

Башлай С. В. Це позичковий капітал банку в грошовій формі, що передається в тимчасове користування  на умовах
забезпеченості, повернення, стороковості, платності та цільового характеру використання.

Васюренко О. В. Це надання грошових коштів або товарів (робіт, послуг) на умовах подальшого повернення цих коштів або
сплати наданих товарів ( робіт, послуг) у встановлений термін, включаючи сплату відсотків за їх користування

Дзюблюк О. В. Це надання грошової суми або цінностей  ліквідного активу на умовах повернення, строковості та платності, в
результаті чого виникають боргові зобов’язання

Ковальчук К. Ф. Це  суспільні відносини, що виникають між економічними суб’єктами у зв’язку з переданням один одному в
тимчасове користування вільних коштів (вартості) на засадах зворотності, платності та добровільності

Кузнецова С. А. Це форма позичкового капіталу (в грошовій або товарній формах), що надається на умовах повернення і
обумовлює виникнення кредитних відносин між тим, хто надає кредит, і тим, хто його отримує

Міщенко В. І. Це  економічні відносини між суб’єктами ринку з приводу перерозподілу вартості на засадах повернення,
строковості та платності

Прасолова С. П Це  різновид обміну, при якому взаємна перевага цінностей роз'єднана в часі

Джерело: складено автором за [6, 9, 27, 45, 50, 57, 68]

Таким чином кредит – це економічні відносини, що виникають між кредитором і позичальником з приводу мобілізації тимчасово

вільних коштів та використання їх на умовах повернення й оплати. Видачу кредитів забезпечують кредитні операції комерційного банку.

Відповідно із Законом України «Про банки і банківську діяльність» кредитні операції – вид активних операцій банку, які пов’язані з
наданням клієнтам залучених коштів у тимчасове користування (надання позик у готівковій або безготівковій формі та надання кредитів у

формі врахування векселів, розміщення депозитів, операцій репо, на фінансування будівництва житла, проведення факторингових операцій,

фінансового лізингу тощо) або прийняттям зобов’язань про надання коштів у тимчасове користування (надання гарантій, поручительств

тощо), а також операцій з купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів і від свого імені (включаючи андеррайтинг), будь - яке

продовження строку боргу, яке надано в обмін на зобов’язання боржника щодо повернення заборгованої суми [18].

Незаперечним є твердження, що правильна організація процесу банківського кредитування, розробка ефективної та гнучкої

системи управління кредитними операціями виступають основою фінансової стабільності й ринкової стійкості комерційних банків

(враховуючи те визначальне місце, яке посідають кредитні операції в портфелі банківських активів).

У сучасних умовах з метою забезпечення організації ефективної кредитної діяльності комерційні банки розробляють власну

внутрішню кредитну політику та впроваджують практичні механізми її реалізації.

Кредитна політика банку визначає завдання й пріоритети кредитної діяльності банку, засоби і методи їх реалізації, а також

принципи і порядок організації власне кредитного процесу. Кредитна політика створює основу організації процесу банківського

кредитування відповідно до загальної ринкової стратегії діяльності балку та повинна чітко визначати цілі кредитування, відповідне

документально-методичне забезпечення та правила їх реалізації.

Кредитна політика розробляється з урахуванням стратегії і тактики банку в галузі управління активними операціями та визначає

основні напрямки кредитної діяльності:

− стандарти і критерії діяльності банківських працівників, що відповідають за видачу кредитів;

− основні дії менеджерів, що приймають стратегічні рішення щодо кредитування;

− принципи оцінки та контролю за якістю управління кредитною діяльністю у банку.

Відповідальність за розробку кредитної політики та механізмів її реалізації покладається на Кредитний комітет, який очолює, як

правило, перший керівник комерційного банку [62].

Розробка внутрішньої кредитної політики потребує від керівництва банку чіткого формулювання цілей кредитування і

визначення, наскільки вони збігаються із загальною політикою і стратегією банку.

У загальному вигляді кредитна політика має відображати такі ключові моменти: організація кредитної діяльності; управління

кредитним портфелем; контроль над кредитним процесом; ліміти з окремих напрямків кредитування; механізм супроводження кредитних

угод (кредитний моніторинг); формування резервів під можливі втрати за наданими кредитами.

Способи і методи реалізації кредитної політики формалізуються у відповідних внутрішньобанківських документах, основними

серед яких є:

− стандарти кредитування;

− кредитні інструкції.
 Стандарти кредитування містять зразки документів, з якими працюють кредитні менеджери та виконавці, перелік дій працівників

банку, відповідальних за здійснення процесу банківського кредитування. Основне завдання стандартів кредитування — визначити

практичні дії з реалізації кредитної політики.

У стандартах кредитування мають бути відображені такі основні моменти: порядок збирання та аналізу фінансової інформації;

вимоги щодо забезпечення кредитів, гарантій та поручительств; правила організації кредитного процесу; порядок оцінки

кредитоспроможності позичальника; вимоги щодо оформлення кредитної документації; зразки документів (кредитна угода, договір застави,

поручительства тощо).

Зміст і структура стандартів кредитування можуть відрізнятись у різних банків, але, як правило, в них містяться такі важливі

моменти: опис системи кредитних повноважень працівників банку; перелік видів кредитів, видача яких відповідає кредитній політиці банку,

а також перелік неприйнятних для банку видів кредитів; назви сфер господарювання та регіонів, де кредитна активність банку є

пріоритетною; процедура стягнення простроченої кредитної заборгованості; порядок видачі позик працівникам банку тощо. Другою

складовою методичного забезпечення процесу реалізації кредитної політики виступають кредитні інструкції.

Кредитна інструкція — це опис послідовних дій з реалізації конкретної кредитної процедури. Інструкція, що відповідає окремій

кредитній процедурі, виглядає як опис послідовності взаємопов'язаних кроків із визначенням відповідальних виконавців та їх повноважень.

Наприклад, інструкції можуть визначати, які повинні бути етапи процедури оформлення кредитної документації, які необхідно зробити

кроки з відстежуванням кредитної історії або яких заходів необхідно вжити для мінімізації частки проблемних кредитів у портфелі банку

[15].

Отже, порядок кредитування, закріплений у банківських кредитних інструкціях, визначає конкретні етапи процесу банківського

кредитування і забезпечує його здійснення відповідно до вимог кредитної політики банку.

Розробка кредитної політики повинна включати підготовку Меморандуму (керівництва) з кредитної політики, покликаного

забезпечити реалізацію стратегічних цілей банківської діяльності у сфері кредитування. Підготовкою цього документа, як і здійсненням

контролю за виконанням його вимог, повинен займатись Кредитний комітет банку. Меморандум є конфіденційним документом, оскільки

він містить стратегію та методи банківської кредитної політики, і навіть у межах банку доводиться до відома тільки тих працівників, що

безпосередньо беруть участь у процесі банківського кредитування [33].

У цілому в Меморандумі з кредитної політики повинні бути відображені всі етапи кредитного процесу - від збирання інформації і

вивчення кредитної історії позичальника до кредитного моніторингу та механізму формування резервів під можливі втрати за наданими

кредитами.

Виступаючи головним інструментом реалізації кредитної політики, Меморандум служить основою для контролю та

спостереження за організацією кредитного процесу, є інструктивним матеріалом для працівників підрозділів, що здійснюють кредитування,

виступає інструментом контролю за виконанням вимог кредитних інструкцій для керівників кредитних підрозділів. Меморандум з
кредитної політики встановлює вимоги, на основі яких здійснюються перевірки позичальників співробітниками відділу кредитного аналізу

банку, а також визначає механізм внесення коректив у поточну внутрішню кредитну політику банку.

Отже, в цілому кредитна політика комерційного банку окреслює коло ключових цілей і завдань банківської діяльності, визначає

конкретні прийоми, способи і методи її реалізації з метою максимізації дохідності кредитних операцій та досягнення прийнятного рівня

ризиків банківської діяльності у сфері кредитування.

Але сама по собі кредитна політика, як би якісно вона не була розроблена, ще не гарантує забезпечення виконання встановлених

параметрів діяльності банку та запланованого рівня ефективності кредитних операцій. Суттєве значення має організація роботи з підбору

кадрів та управління ними, а також оптимальна функціональна побудова організаційної структури кредитного підрозділу комерційного

банку.

Спираючись на механізми реалізації кредитної політики, практичне виконання яких є основним завданням кредитного підрозділу

банку, а також на структурування процесу надання банківських кредитів (основні етапи якого розглядаються у наступному підрозділі),

організаційна структура кредитного департаменту банку може бути подана у вигляді схеми (рисунок 1.1).

Відділ попереднього контролю та розгляду заявок − здійснює попередню оцінку заявок клієнтів на одержання кредиту, проводить

попередню співбесіду з позичальником і подає висновки щодо подальших стосунків між банком та клієнтом з приводу одержання кредиту.

Відділ кредитного аналізу − здійснює оцінку кредитоспроможності позичальника на підставі поданих документів та проводить

експертизу кредитного проекту.

Відділ кредитних
ризиків

Рисунок 1.1 - Структура кредитного департаменту банку

 Джерело: [14]

Усі документи щодо видачі кредиту і його забезпечення формуються в кредитну справу, яка має зберігатися в сейфі банку.

Кредитна справа позичальника – це своєрідний архів, де концентрується вся необхідна документація: бухгалтерська та фінансова звітність

позичальника, листування, аналітичні огляди і оцінки кредитоспроможності, документи про заставлене майно та ін. [41].

В свою чергу процес банківського кредитування являє собою сукупність певних дій банку, пов’язаних із наданням і поверненням

кредиту.

Цей процес складається з певних етапів, кожний з яких, окремо, забезпечує розв’язання локальної задачі і разом досягається

головна ціль позичкових операцій - їх надійність і прибутковість для банку.

Кредитний підрозділ банку

1
2

Клієнт Відділ кредитування

юридичних/фізичних осіб
5
3
4
7
Юридичний відділ Кредитний
комітет банку

Служба безпеки банку

Відділ ризик-менеджменту

Секретар КК

Відділ операційного супроводження

6

Рисунок 1.2 - Загальна схема руху кредитної документації та прийняття рішення щодо надання кредиту

Джерело: [15]

Основна робота з організації кредитного процесу в банку може бути подана у вигляді таких етапів:

- формування портфеля кредитних заявок;

- проведення переговорів із потенційним клієнтом;

- прийняття рішення про доцільність надання кредиту та його форму;

- оформлення кредитної справи;

 - робота з клієнтом після отримання ним позики;

- повернення кредиту з процентами і закриття кредитної справи.

До першого етапу входять збір інформації про попит на кредит, її аналіз та попередній відбір заявок. При цьому повинен бути

дотриманий основний принцип: вся інформація про потенційних позичальників, що надходить до банку, повинна письмово фіксуватиcя

кредитними працівниками.

Також до заявки додається пакет обов’язкових документів, відповідно до вимог банку.

На другому етапі головна мета банку — кінцеве визначення кредитоспроможності та фінансового стану клієнта з метою

укладення кредитної угоди на найбільш вигідних для банку умовах.

Враховуючи велику значимість цього етапу, в багатьох установах банків створюють спеціальні підрозділи, які називаються

відділом чи сектором економічного аналізу.

На третьому етапі банк провадить підготовку до складання кредитної угоди. Третій етап можливий лише за умови позитивного

закінчення другого етапу, тобто оцінки кредитоспроможності та ризику.

Третій етап має назву «структурування позички». У процесі структурування банк визначає основні параметри позички: вид

кредиту, суму, строк, забезпечення, порядок видачі та погашення, ціну позики та інше.

Повний пакет документів подається керівництву банку для прийняття остаточного рішення та укладання кредитного договору або

відмови клієнтові.

На четвертому етапі банк після закінчення роботи щодо структурування позички приступає до переговорів з клієнтом про

укладання договору.

Після вирішення всіх питань і узгодження всіх параметрів майбутньої кредитної угоди робляться відповідні висновки щодо

кредиту. Після позитивного рішення цього органу відбувається підписання кредитної угоди з боку керівництва банківської установи і

клієнта. Після цього на підставі внутрішнього розпорядження банку відкривається позичковий рахунок, з якого і провадиться видача

кредиту. Видача кредиту може здійснюватися одноразово або частинами у строки, визначені у кредитній угоді.

У більшості варіантів позичка при її наданні зараховується на поточний рахунок позичальника.

При споживчому кредиті видача його здійснюється переважно готівкою, а при наданні кредиту на капітальні затрати - видача

здійснюється в безготівковому порядку.

Якщо банк виявляє проблемну позичку, він негайно повинен вжити заходів для забезпечення повного і своєчасного її повернення.

Найдоцільнішим кроком буде розробка разом з позичальником заходів щодо покращення фінансового стану підприємства. Якщо цей спосіб

не дасть результатів, банк повинен забезпечити свої інтереси шляхом реалізації забезпечення, пред’явлення претензії до гаранта і т. д.

Крайній захід – це порушення питання про оголошення позичальника банкрутом [24].

 Якщо в процесі кредитування відбулися певні зміни в умовах здійснення проекту, що кредитується, з незалежних від

позичальника причин, і це призвело до додаткової потреби в кредиті, банк може задовольнити її на умовах укладання додаткової кредитної

угоди.

У кредитній угоді передбачаються також, як правило, окремі форс-мажорні обставини, які дають гарантії банку і клієнту на

випадок втрат внаслідок незалежних від них обставин.

На п’ятому етапі банк провадить роботу з клієнтом вже після отримання ним позики. Ця робота передбачає проведення контролю

за виконанням кредитного договору та пошук нових форм співпраці з клієнтом. У разі погіршення фінансового стану клієнта та виникнення

ризику неповернення позики кредитний працівник ставить до відома керівництво для того, щоб можна було вжити відповідні заходи.

Шостий етап - повернення кредиту з процентами та закриття кредитної справи - завершальний етап кредитних взаємовідносин

банку з позичальником. Випадки непогашення позик повинні щорічно аналізуватися (частіше слід розглядати випадки непогашення

проблемних кредитів), при цьому вся інформація повинна бути скорегована. Останнє включає аналітичну оцінку позичальника та

кредитних послуг, калькуляцію, дотримання кредитних угод, тощо [65].

Отже, неухильне і послідовне дотримання даних етапів дасть змогу більш ретельно контролювати кредитний процес та, як

наслідок, забезпечити якість кредитного портфеля банку, а, отже, ефективність діяльності банківської установи в цілому.

1.2 Банківський кредит як основна форма організації кредитних відносин в

умовах трансформаційних перетворень економіки

Головним завданням економічної політики держави є створення сприятливих умов для розвитку виробництва у всіх секторах

економіки країни і забезпечення безперервності відтворювального процесу. Серед найбільш важливих напрямів реалізації цього завдання є

активізація кредитної діяльності банківської системи України. Купуючи ресурси на вільному ринку кредитних ресурсів і продаючи їх

підприємствам, комерційні банки здійснюють прямий вплив на розвиток національної економіки. Для фізичних осіб кредитування − це

можливість задовольнити свої потреби, придбати предмети побуту, покращити умови проживання, придбати житло, а також ще багато

іншого для чого на даний момент не має грошей. Для юридичних осіб − це може бути придбання основних засобів, ремонт, реконструкція,

добудова, будівництво нерухомого майна, а також кредит може передбачати інвестиційні цілі.

Тому сучасний стан банківського кредитування є важливим як для національної економіки так і для суб’єктів господарювання.

Кредити, надані резидентам банками, на кінець листопада 2019 року становили 824 млрд. грн., темп їх приросту – 2,8 % у річному

обчисленні порівняно з 1,0 % на кінець жовтня. Темпи приросту кредитів, наданих нефінансовим корпораціям, становили 6,4 % у річному

обчисленні, а кредитів, наданих домашнім господарствам, становили – 7,6 %. Разом з тим темп приросту кредитів, наданих нефінансовим

корпораціям у національній валюті, становив 6,5 % у річному обчисленні, а темп приросту кредитів, наданих домашнім господарствам у
національній валюті, − 18,9 % у річному обчисленні. Темпи приросту кредитів, наданих нефінансовим корпораціям і домашнім

господарствам у доларах США, становили відповідно 6,1% та − 26,7 % у річному обчисленні (таблиця1.2).

Таблиця 1.2 - Кредити за секторами економіки

Кредити

жовтень 2019 року листопад 2019 року

Показники
залишки на кінець зміна в залишки на кінець зміна в річному
періоду, млрд. грн. річному обчисленні, % періоду, млрд. грн. обчисленні, %

Усього 815,92 1,0 824,21 2,8

Нефінансові корпорації 601,16 4,2 610,53 6,4

Домашні господарства 190,07 −8,2 188,94 −7,6

Інші резиденти 24,69 − 24,74 −

Інші фінансові корпорації 16,89 8,8 16,94 11,3

сектор загального
7,75 −10,4 7,75 −9,0
державного управління

некомерційні організації, що обслуговують

домашні господарства 0,06 −18,0 0,06 −14,5

Джерело: складено автором за [60, 66]

Комерційні банки України розраховують процентні ставки за кредитами за кожним строком погашення, типом позичальника та

валютою як середньозважені величини процентних ставок за обсягами первинних кредитних договорів, укладених протягом звітного

періоду та за обсягами додаткових договорів, за якими, відбулася зміна або суми, або процентної ставки або суми та процентні ставки у

річному обчисленні.

Таблиця 1.3 - Кредити нефінансових корпорацій за видами економічної діяльності

Кредити

жовтень 2019 року листопад 2019 року

Показники залишки на зміна в залишки на

зміна в
кінець періоду, річному кінець періоду,
річному обчисленні, %
млрд. грн. обчисленні, % млрд. грн.

Усього 601,16 4,2 610,53 6,4

Сільське господарство 37,81 11,0 37,32 10,8

Промисловість 156,82 1,7 183,04 19,8

Будівництво 39,78 -12,4 40,34 -8,8

Інші види економічної

366,74 6,9 349,83 2,0
діяльності

Джерело: складено автором за [60, 66]

Кредити, надані нефінансовим корпораціям банками, на кінець листопада 2019 року становили 611 млрд. грн., темп їх приросту

становив 6,4% у річному обчисленні порівняно з 4,2 % на кінець жовтня. Темп приросту кредитів у сільське господарство становив 10,8 % у

річному обчисленні, темпи приросту кредитів у промисловість та будівництво − відповідно 19,8 % та -8,8 % у річному обчисленні. Темпи
приросту кредитів зі строком погашення до 1 року становили 24,4 % у річному обчисленні, зі строком погашення від 1 до 5 років та зі

строком погашення більше 5 років − відповідно - 6,9 % та - 4,8 % у річному обчисленні.

З таблиці1.4 бачимо, що починаючі з 2016 р. спостерігається і до 2018 р. тенденція до зростання обсягів наданих кредитів.

Протягом 2019 р. загальна кількість наданих кредитів зросла в кінці року порівняно з початком року на 3569 млн. грн. Найбільш вагому

частку в структурі кредитів займають кредити, що надані суб`єктам господарювання, які протягом 2019 р. збільшились на 33908  млн. грн.

Кредити, надані фізичним особам, зменшились на 12187 млн. грн. Довгострокові кредити, також зменшились на 27496 млн. грн., з них

кредити, що надані суб`єктам господарювання зменшились на 11321 млн. грн.

Таблиця 1.4 - Динаміка кредитів наданих комерційними банками юридичним і фізичним особам

Роки
Показники
2016 2017 2018 2019

Кредити надані 747 348 755 030 825 320 815 327

з них:

кредити, що
474 991 508 288 580 907 609 202
надані суб`єктам господарювання

кредити, надані фізичним
222 538 186 540 174 650 161 775
особам

Довгострокові
441 778 420 061 426 430 394 246
кредити

з них:
довгострокові кредити 244 412 262 199 290 348 276 683
суб`єктам господарювання

Джерело: складено автором за [60, 66]

Нестабільність фінансового стану клієнтів посилюють кредитні ризики, обумовлюють застосування форм кредитування, які

захищають інтереси банку кредитора. Тому необхідною умовою застосування комерційними банками ефективних методів видачі позик

клієнтам є мінімізація кредитного ризику за всіма напрямами вкладення коштів.

Основним напрямом зазначеної мінімізації слід вважати ефективне управління кредитним портфелем комерційного банку, що є

актуальним завданням вдосконалення усієї системи управління банківським кредитним портфелем, котрий необхідно розглядати не просто

як загальний обсяг усіх наданих комерційним банком позичок, а як сукупність вимог банку за кредитами, класифікованими на основі

критеріїв, пов'язаних з різними факторами кредитного ризику.

Механізм управління кредитним портфелем це заходи щодо організації ефективної роботи з індивідуальними позичальниками і

мінімізації кредитного ризику за кожною окремою позикою, наданою банком; з іншого – це управління портфелем виданих позик на рівні

комерційного банку загалом.

Створення системи гарантій для кредитора (банку) своєчасного повернення кредиту здобуває в Україні особливу актуальність у

зв'язку з нестійкістю фінансового стану багатьох позикоодержувачів, недостатнім досвідом роботи в ринкових умовах бізнесменів, банкірів,

юристів.
 Економічну основу повернення кредиту складають кругообіг і оборот фондів учасників відтворювального процесу, а також

закони функціонування кредиту. Однак наявність об'єктивної економічної основи повернення кредиту не означає автоматизм цього

процесу. Тільки цілеспрямоване керування рухом Позиченої вартості дозволяє забезпечити її збереження, еквівалентність вартості, що

віддається в борг, і вартості, що повертається.

Хоча аналітична робота банку щодо оцінки кредитоспроможності позичальників є основним способом управління кредитним

ризиком, навіть всеосяжний глибокий аналіз господарсько-фінансового стану клієнтів банку не може служити надійною гарантією

погашення ними отриманих кредитів. За певних обставин, особливо в умовах нестабільної економічної ситуації, можуть траплятися

випадки, коли навіть першокласні позичальники виявляються неспроможними виконувати свої зобов'язання перед кредиторами.

У зв'язку з цим банкам слід розраховувати на додаткові способи управління кредитним ризиком, важливе місце серед яких

займає комплекс попередніх заходів, спрямованих на забезпечення повернення виданих кредитів у випадку неспроможності позичальника

виконувати свої фінансові зобов'язання. Реалізація вказаних заходів передбачає визначення конкретних джерел погашення позичальником

наявної у нього заборгованості, якщо повернення кредиту за рахунок виручки від реалізації продукції (що в звичайних умовах є основним

джерелом погашення позики) в силу порушення нормального ходу виробничого процесу не є можливим.

У нашій країні комерційними банками застосовуються три основні форми забезпечення повернення кредиту: застава, гарантія і

страхування. Однак у зв'язку з тим, що жодна із зазначених форм не є досконалою у всіх відношеннях (з огляду на недоліки існуючої

правової бази з реалізації майнових інтересів кредитора, а також відсутності достатньо надійного кола третіх осіб за кредитним договором –

поручителів, гарантів, страхових організацій – які б могли належним чином виконувати зобов'язання позичальника) оптимальним способом

застосування методів мінімізації кредитного ризику є їх поєднання.

Банківська система може забезпечувати більші обсяги кредитування, проте потенціал сьогодні з точки зору ресурсної бази є

певним чином обмеженим, оскільки залишається невирішеним ряд проблем: проблема низької капіталізації банків. проблема формування

довгострокових ресурсів, які передусім мають надійти від домогосподарств. Проте останні виявляють мало довіри до фінансової, і зокрема

банківської, системи. Політичні та соціальні негаразди тільки поглиблюють цю проблему; проблема ліквідності банківської системи, що

висувається на перший план через значну незбалансованість між строками надходження коштів та їх вкладенням у відповідні проекти. Це

особливо актуально в умовах значної концентрації банківської діяльності. Підвищення ефективності функціонування фінансового ринку

мало б сприяти зниженню ризику ліквідності; відсутність досконалої правової бази; зростання обсягів проблемної заборгованості, та як

наслідок не повернення кредитів; нестабільна соціально-економічна і політична ситуація.

Таким чином, сучасний стан кредитування в Україні характеризується як розвиваючийся, тому він налічує багато проблем і це

визначає актуальність завдання щодо вдосконалення системи управління кредитними операціями, через удосконалення нормативної бази

стосовно кредитування, покращення методики оцінки кредитоспроможності позичальників з метою зниження ризиків неповернення

кредитів.
 РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ ФУНКЦІОНУВАННЯ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ В ПРОЦЕСІ ЗДІЙСНЕННЯ КРЕДИТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

2.1 Оцінка сучасного стану і динаміки кредитної діяльності банків в

умовах кризового стану економіки

Особливості перебігу економічних процесів в умовах світової економічної

кризи визначають руйнівний вплив передусім на фінансовий сектор
господарства, нівелюючи можливості банківських установ з організації
кредитування підприємств і населення, що є необхідною умовою розширеного
відтворення. Попри те, що на початках кризою були охоплені лише ринки
банківських послуг і, зокрема іпотечного кредитування, в 42 розвинутих країнах
упродовж останнього періоду вони поширили свою дію на практично усі сектори
світової економіки.
Дії низки внутрішніх і зовнішніх факторів впливу на економічний розвиток
України в умовах світової фінансової кризи визначається необхідністю
з'ясування тих проблемних аспектів, які, по суті, зруйнували досягнуту за
попереднє десятиліття макроекономічну і фінансову стабільність в державі та
стали ознаками недовіри суб'єктів ринку до тієї економічної політики, яка
проводилась державними інститутами і яка мала б забезпечувати пом'якшення
негативних наслідків надмірної відкритості вітчизняного господарства та його
нераціональної структури.
Наслідком зазначених процесів стали підрив довіри до банківської
системи, згортання інвестиційних процесів та значна девальвація гривні, а
також, що головне, зниження рівня кредитної активності аж до повної зупинки
банківського кредитування. Складні умови розвитку вітчизняної економіки
упродовж останніх років безпосередньо позначаються і на діяльності банківської
системи та виконанні нею свого основного макроекономічного завдання -
кредитного обслуговування суб'єктів ринку. При цьому стрімкий розвиток
кризових явищ і процесів в економіці загалом і у банківському секторі зокрема,
що розпочався в останньому кварталі 2015 року, відбувався на тлі попереднього
тривалого і стрімкого зростання основних показників діяльності банків.
Однак, така динаміка кредитної діяльності банківського сектора нашої
країни супроводжувалася також нагромадженням низки проблем, серед яких
можна відзначити, зокрема, зростання обсягів активних операцій банків,
передусім споживчого кредитування та кредитування в іноземній валюті, а 43
також нарощування кредитних операцій при значних розривах за строками між
активами і пасивами та при недостатньому рівні концентрації та розпорошеності
банківського капіталу. Особливо проблематичною виглядає кредитна сфера
діяльності комерційних банків, де гонитва за клієнтом нехтування ризиками
призвели до тих труднощів, які виявилися після початку кризи.
Адже суттєві спрощення процедури отримання кредитів призвели до того,
що за два роки, які передували кризі, обсяг наданих банками кредитів зріс майже
утричі. При цьому більше половини загального їх обсягу припадало на кредити,
надані в іноземній валюті (на початок 2015 – 52 %), що було зумовлено більш
низькими процентними ставками за такими кредитами, а також із значним
ступенем доларизації вітчизняної економки, за якої для більшості громадян
іноземна валюта протягом тривалого часу залишалася основним засобом
заощадження коштів.
Кредити ж, надані фізичним особам, протягом останніх двох
передкризових років зростали вищими темпами, ніж кредити, надані суб'єктам
господарювання (3,5 рази порівняно з 2,8). До того ж, значна частка кредитів,
наданих фізичним особам, були кредитами на придбання товарів (іноземного
виробництва (авто, побутова техніка, мобільні телефони тощо), тобто, через
вітчизняний банківський сектор фактично відбувалося фінансування іноземних
виробників.
Очевидно, що такі масштаби банківського кредитування реально далеко не
завжди відповідали справжнім можливостям позичальників повертати отримані
кредити, позаяк самі позичальники не можуть об'єктивно, виходячи із власних
можливостей і перспектив, оцінити наслідки інфляції, ризик безробіття,
зростання цін, зменшення доходів. Але ці фактори мали б оцінювати банки,
надаючи кредити, чого, власне, не було зроблено. Попри це банківська система
навіть напередодні кризи мала достатній запас ліквідності - обсяги ліквідних
коштів банків удвічі перевищували їх потреби для проведення поточної
діяльності.
Разом із тим, можливості реалізації банківською системою функції
фінансового посередництва на 44 кредитному ринку, по суті, звелися нанівець в
умовах наростання недовіри вкладників до банківських установ і масованого
відтоку грошових коштів з депозитних рахунків. Протягом останніх трьох
місяців 2015 року (з 01.10.2015 до 01.01.2016) кошти фізичних осіб у
національній валюті зменшилися на 19 млрд. грн. (на 15%), в іноземній валюті -
на 2 млрд. дол. США (на 13 %); кошти суб'єктів господарювання в національній
валюті зменшилися на 11 млрд грн. (на 12 %), в іноземній валюті - на
0,3 млрд. дол. США (на 3,5 %) [7]. Основні форми вияву фінансової кризи в
банківській системі України - масовий відплив коштів населення з банківських
рахунків; криза ліквідності деяких банків; значне зростання проблемної
позичкової заборгованості й збиткові результати діяльності більшості
українських банків, у тому числі системоутворюючих
Суттєве погіршення якості кредитного портфеля банків Збиткові
результати діяльності значної кількості банків 45 (наприкінці березня вони
становили 88,1 % від всього обсягу на кінець 2015 року). Протягом трьох
наступних кварталів 2016 року обсяги депозитів поступово стали збільшуватись
і на 01.01.2017 р. дорівнювали 327,2 млрд. грн. Проте ця сума становила тільки
91,6% від обсягу депозитів на відповідну дату попереднього року. За п'ять
місяців 2017 року депозитні кошти фізичних осіб та суб'єктів господарювання
збільшилися до 356,7 млрд. грн., тобто на 29,5 млрд. грн. (приріст - 9,0 %), а їх
обсяг досяг 99,9 % від суми депозитів за станом на 01.01.2016 р.
Унаслідок масового відпливу депозитних коштів, а також накопичених
швидкими темпами валютних і строкових дисбалансів між депозитною базою і
кредитними вкладами з осені 2015 року перед значною кількістю банків постала
проблема ліквідності. Однак, незважаючи на це, банки продовжували
кредитування юридичних осіб у національній валюті. Заборгованість за
кредитами суб'єктів господарювання за жовтень-грудень 2015 р. у національній
валюті зросла на 27 млрд. грн., або на 14 %. Та все ж зниження попиту на
вітчизняну продукцію на світових ринках та зменшення попиту на внутрішньому
ринку призвело до погіршення фінансового стану суб'єктів господарювання, а в
окремих випадках - до їх дефолту і, як наслідок - до неповернення кредитів
банкам. За останні три місяці 2015 року скоротилися й обсяги кредитів, наданих
фізичним особам: у національній валюті - майже на 3 млрд. грн. (4 %) і в
іноземній валюті - на 1,1 млрд. дол. США (4 %).
Унаслідок девальвації гривні щодо долара США та євро зменшилася
спроможність позичальників погашати свою заборгованість перед банками,
насамперед за кредитами в іноземній валюті, що спричинило зростання частки
проблемних кредитів фізичних осіб у структурі кредитного портфеля банків.
Загальний обсяг заборгованості за кредитами, наданими підприємствам, на
01.01.2016 р. становив 443,7 млрд. грн. Хоча у лютому-вересні 2015 року темпи
зростання цього кредитування постійно зменшувались у річному обчисленні, у
жовтні-грудні вони значно 46 прискорилися і за підсумками 2015 року (170,3 %)
перевищили рівень 2016 року (162,3 %), в основному, за рахунок зростання
кредитів у іноземній валюті. А кредити, надані населенню, на 01.01.2016 р.
становили 280,5 млрд. грн., які спрямовувались переважно на поточні потреби,
частка яких у загальному обсязі заборгованості становила 67,3% [47].
Потрібно зазначити, що з метою мінімізації впливу негативних наслідків
світової фінансової кризи на кредитну активність вітчизняних банківських
установ Національним банком були вжиті деякі кроки щодо посилення роботи
банків з управління кредитними ризиками.
Зокрема, йдеться про такі заходи, як: підвищення коефіцієнтів
резервування за ступенем ризику за кредитними операціями в іноземній валюті з
позичальниками, у яких немає джерел надходжень валютної виручки; посилення
вимог щодо оцінки фінансового стану позичальників - фізичних та юридичних
осіб, у кредитних договорах з якими немає письмової згоди на збір, зберігання,
використання та поширення через бюро кредитних історій інформації про них;
підвищення вимог щодо якості прийнятого забезпечення; зобов'язання банків
резервувати кошти на окремому рахунку в Національному банку України в
розмірі резерву, сформованого за кредитними операціями з позичальниками, у
яких немає джерел надходжень валютної виручки тощо.
Однак, попри це, головним фактором впливу на кредитну діяльність
комерційних банків уже упродовж усього 2016 року стала низька економічна
активність, зумовлена недостатнім внутрішнім та зовнішнім попитом, а також
низьким рівнем інвестицій. Реальний ВВП у 2016 р., за даними міністерства
економіки України, скоротився на 15 %, а показник виробництва базових
галузей, за оцінками Національного банку України, знизився на 20,2 %. А такі
обставини, як зменшення у 2016 р. купівельної спроможності населення
(внаслідок скорочення реальної заробітної плати на 9,2 %), погіршення
фінансового стану підприємств (негативний фінансовий результат становив
15,6 млрд. грн.), а також зниження зовнішнього попиту та 47 світових цін, що
позначилось на зменшенні надходжень від експорту товарів і послуг (на 36,7 %),
у сукупності стали факторами обмеження впливу кредитної діяльності банків на
розвиток реального сектора економіки.
Сьогодні банки здійснюють свою діяльність у складних умовах
економічної та фінансової кризи, що суттєво позначилось на можливості
кредитування економіки та населення.

Таблиця 2.1 Показники динаміки загального обсягу наданих кредитних

ресурсів в Україні
Абсолютні прирости,
Загальний
млн. грн. Темпи зростання, % Темпи приросту, %
обсяг
Абсолютне
наданих
Роки прискорення,
кредитних
млн. грн.
ресурсів, базисні ланцюгові базисні ланцюгові базисні ланцюгові
млн. грн
2013 322279,2
2014 514187,3 191908,1 191908,1 159,55 159,55 59,55 59,55 191908,1
2015 530989,8 208710,6 16802,5 164,76 103,27 64,76 3,27 -175105,6
2016 1141859,5 819580,3 610869,7 354,31 215,04 254,31 115,04 594067,2
2017 596378,7 274099,5 -545480,8 185,05 52,23 85,05 -47,77 1156350,5
2018 616247,0 293967,8 198868,3 191,22 103,33 91,22 3,33 565349,1
2019 10113698,6 691419,4 397451,6 314,54 164,50 214,54 64,50 377583,3

Джерело: складено автором за [36, 60, 66]

З даних таблиці 2.1 видно, що до настання світової фінансово-економічної

кризи в Україні обсяг наданих кредитів високими темпами зростав щороку, лише
у 2016 р. він був меншим, ніж у попередньому році на 47 %. У 2018 р. процес
кредитування банками істотно активізувався після «кризового затишшя» у 2016-
2017 рр. Загалом за досліджуваний період обсяг наданих кредитів населенню
збільшився більше як у 3 рази, а його динаміка не була постійною: прискорення
змінювалось уповільненням і навпаки.
Протягом 2019 року спостерігалося збільшення обсягу банківських
кредитів на 1,7 % і становило на 01.01.2020 р. 815,1 млрд. грн. Аналіз кредитного
портфеля банківських установ свідчить, що розмір кредитів нефінансовим
корпораціям на кінець 2019 року дорівнював 605,4 млрд. грн., що на
29,9 млрд. грн. (або на 5,2 %) більше, ніж станом на 01.01.2019 р. розмір
кредитів, наданих домашнім господарствам скоротився на 13,6 млрд. грн. (або на
6,8%) порівняно з їх розміром станом на 01.01.2019 р.
Станом на 01.01.2020 р. кредити, надані домашнім господарствам,
становили 187,6 млрд. грн. протягом 2019 р. їх розмір зменшився на 13,6 млрд.
грн. (або на 6,8 %). Аналізуючи структуру кредитів, наданих домогосподарствам
за цільовим спрямуванням, можна дійти висновку, що за результатами 2019 р.
зменшилась частка кредитів, виданих на придбання, будівництво та
реконструкцію нерухомості, з 35,0 % до 31,1 %. Відповідно частка кредитів на
споживчі потреби збільшилася з 62,7 до 66,6 %. Частка, яка припадає на інші
кредити, зменшилась на 0,1 п. п. та становила 2,2 %. За підсумками 2019 року
частка кредитів в національній валюті збільшилась з 3,6 п. п. і станом на
01.01.2020 р. складала 63,25 %, частка кредитів в іноземній валюті становила
36,75 % відповідно.
Тенденція саме довгострокового кредитування в іноземній валюті (строком
понад 5 років) пов’язана з нестабільністю національної валюти України, тому
банки встановлюють за кредитами в національній валюті процентні ставки вищі,
ніж за кредитами в більш стабільних валютах. Однак, беручи кредити в
іноземній валюті, позичальники не враховують валютних ризиків, які за умов
несприятливої зміни валютного курсу можуть негативно вплинути на їх
платоспроможність. Стосовно реальних змін, які вже відбулися під впливом
іноземного капіталу, слід зазначити, що прихід іноземного капіталу в
банківський сектор призвів до стрімкого розширення пропозиції кредитних
ресурсів, тобто за період 2015-2019 років кредитний портфель банківської
системи України збільшувався щонайменше на 50% щороку насамперед завдяки
дешевим зарубіжним позикам.
За результатами 2017 року певною мірою через ефект високої бази
порівняння, а також унаслідок поліпшення економічної ситуації темп зростання
залишків за простроченими кредитами сповільнився до 21,3 %. Проте їхня
питома вага продовжувала зростати, досягнувши свого найбільшого значення в
листопаді 2017 року – 14 %. Приріст прострочених 52 кредитів резидентів після
листопада 2017 року практично припинився. Це можна пояснити, з одного боку,
початком стабілізації економіки, а з іншого – активізацією угод з продажу
кредитних портфелів і першими кроками банків у напрямку відновлення
кредитування (з ІІ півріччя 2017 року кредитний портфель почав поступово
зростати). При цьому найбільш активно нарощували кредитний портфель банки
з українським капіталом, які входять до складу фінансово-промислових груп.
У 2018 році більш високі вимоги до позичальників і посилення банками
роботи з оцінки ризиків стримували зростання простроченої заборгованості за
кредитами. Упродовж року динаміка прострочених кредитів була
різноспрямованою, але в цілому за результатами 2018 року залишки за
простроченими кредитами скоротилися на 5,6 млрд. грн., або на 6,5 %, і на
01.01.2019 року становили 79,3 млрд. грн. За станом на 01.03.2019 року значення
цього показника зросло до 81,7 млрд. грн. та 9,9 % у відносному вираженні.
Розмір прострочених кредитів, наданих нефінансовим корпораціям протягом
2019 року зменшився на 5,1 % (2,8 млрд. грн.) і станом на 01.01.2020 року
дорівнював 51,96 млрд. грн.
Отже, значним поштовхом у розвитку кредитування в Україні став
приплив іноземного капіталу в банківську систему, що сприяло розширенню
процесів кредитування завдяки наявності в банках з іноземним капіталом більш
дешевих ресурсів. У той же час з поглибленням кризових явищ у світовій
економіці 2015- 2017 років відбулося зменшення обсягів кредитних портфелів
українських банків через погіршення стану обслуговування кредитів фізичними і
юридичними особами. Це призвело до зростання проблемних кредитів, змусило
банки формувати резерви на можливі втрати за кредитними операціями в
більших обсягах, що негативно відобразилося на ліквідності банків.

2.2 Аналіз структури та динаміки кредитного портфеля ПАТ «ОТП Банк»

За більш ніж 60-річну історію бренд ОТП став добре відомий в Європі - зараз йому довіряють більше 13 мільйонів клієнтів в 9

країнах. OTP Group сьогодні – це близько 1500 відділень, більше 4 000 банкоматів, більше 57  500 точок кредитування, майже 13,5 млн.

випущених карт. Співробітниками OTP Group є більше 30 тис. чоловік.

Найбільшу питому вагу у структурі активних операцій ПАТ «ОТП Банк» традиційно займають кредитні операції. Позикові

операції є одним із найефективніших, тобто прибуткових способів розміщення ресурсів банку. Водночас кредитні операції є найбільш ризикованим

видом операцій комерційного банку. Кредитні операції банку формують його кредитний портфель.

Кредитний портфель комерційного банку являє собою сукупність вимог банку за наданими кредитами.

До складу кредитного портфеля банку входять: кредити організаціям і підприємствам (юридичним особам); кредити приватним

особам; міжбанківські кредити.

Кредитний портфель банку містить агреговану балансову вартість усіх кредитів, у тому числі прострочених, пролонгованих та

сумнівних до повернення. Він не включає: відсотки нараховані, але не сплачені, непрофінансовані; зобов’язання видати кредит; кредитні

лінії, які ще не використані; гарантії та акредитиви; оперативний лізинг [44].

Розглянемо детальніше динаміку наданих кредитів за 3 роки ПАТ «ОТП Банк», а також розмір резерву під знецінення кредитів
сума рядка якого являє собою суму усіх сформованих резервів за кредитами та заборгованістю юридичних осіб / фізичних осіб.

Створення резервів – це визнання витрат для відображення реального результату банківської діяльності з урахуванням

погіршення якості активів або підвищення ризикованості операцій [46]. Процес оцінки резерву під знецінення враховує всі відкриті

кредитні позиції, а не тільки позиції, що мають низьку якість.

Таким чином, метою резервування є зменшення вразливості банківської системи від подій на ринку, що викликані зміною якості

їхніх ризикованих активів, особливо, кредитного портфеля. (таблиця 2.2).

Таблиця 2.2 - Кредити та заборгованість клієнтів банку

Рік
Найменування статті
2017 2018 2019

Кредити юридичним особам 11811581 13116523 9511495

Кредити фізичним особам 9668340 7022934 5132520

Резерв під знецінення кредитів, тис. грн. (3354789) (3104148) (3351952)

Усього кредитів 21479927 20139457 14664016

Джерело: складено автором за [36, 60, 66, 75]

З наведених даних ми спостерігаємо спадаючу динаміку: обсяг кредитного портфелю скорочується починаючи з 2018 року і

продовжує у 2019 році на 1340470 тис. грн. та на 5475441 тис. грн., відповідно. Головними чинниками такої динаміки є збільшення ставки

по кредитуванню та збільшення переліку вимог до позичальника, кожна заявка на отримання кредиту розглядається більш ретельно:

враховується вік позичальника, його робочий стаж та лише офіційна заробітна плата. Крім того з 2017 року майже відсутні кредити під

заставу майна: іпотечне кредитування, кредити на покупку рухомого майна.

Проаналізувавши отримані дані, можна зробити висновок, що банк почав проводити виважену кредитну політику, що й пояснює

скорочення кредитного портфеля банку та ріст кредитних операцій з низьким ступенем ризику.

Щоб визначити основне коло споживачів продуктів кредитування, розглянемо структуру кредитного портфелю ПАТ «ОТП Банк»

за видами економічної діяльності (таблиця 2.3).

Виходячи з даних таблиці 2.3 ми бачимо, що найбільшу питому вагу в структурі кредитного портфеля за видами економічної

діяльності займають операції з кредитування фізичних осіб: 37,06 % та 33,01 % у 2018 та 2019 рр. відповідно. Порівнюючи значення цього

показника, можна зробити висновок, що у 2019 році він мав тенденцію до спадання.

Таблиця 2.3 - Структура кредитів за видами економічної діяльності 2018-2019рр.

Попередній рік Звітний рік

Відхилення (+/-),
Вид економічної діяльності Відхилення (+/-), %
Питома вага, тис. грн
Сума, тис. грн. Питома вага, % Сума, тис. грн.
%
 Виробництво 5339658 26,37 3633180 24,81 -1706478 -1,56

Будівництво 1925052 9,51 1477581 10,09 -447471 0,58

Сільське госп-во., мисл., ліс. госп-

226272 1,12 410032,5 2,8 183760,5 1,68
во.

Транспорт і зв'язок 208447 1,03 248948,3 1,7 40501,27 0,67

Торгівля 4817962 23,8 3866020 26,4 -951942 2,6

Готельно-рест. д-сть 64455 0,32 26359,23 0,18 -38095,8 -0,14

Фінансова діяльність 157429 0,78 90792 0,62 -66637 -0,16

Освіта та охорона здоров’я 518 0,002 43932,05 0,3 43414,05 0,3

Комунальні послуги 3633 0,02 10250,81 0,07 6617,81 0,05

Кредити фіз. особам 7504073 37,06 4833990 33,01 -2670083 -4,05

Усього 20247499 100 14644016 100 -5603483

Джерело: складено автором за [36, 60, 66, 75]

Значне місце в структурі кредитного портфеля посідають операції з кредитування торгівля та виробництва: 26,4 % та 24,81 %

відповідно. Кредитування сектору торгівля у аналізованому періоді зросло в структурі кредитного портфеля на 2,6 %, проте, якщо

аналізувати обсяги кредитування даного виду діяльності, то вони скоротилися на 951942 тис. грн.

Такі зміни пояснюються збільшенням ряду вимог до позичальника, на стадії оформлення та подачі заявки на кредит та зміною

розмірів комісії та відсотка за користування кредитом. Так, наприклад, у 2018 році щомісячна комісія становила 1,5 %, а відсоток за

користування кредитом складав 12 %, то на кінець 2019 року комісія становила 2,3 %, а відсоток за користування кредитом 15 %. Такі зміни

і призвели до зменшення попиту на кредитні кошти у ПАТ «ОТП Банк» у 2019 році.

Серед секторів економіки, які мають позитивну динаміку в кредитному портфелі, можна виділити транспорт і зв'язок, освіту та

охорону здоров’я, сільське господарство. Кредитування всіх перерахованих галузей у звітному році зросло, проте зважаючи на незначні, у

порівнянні з іншими галузями, суми можна дійти висновку, що на динаміку кредитного портфелю їхня динаміка не мала значного впливу.

Попит вищеперерахованих галузей на кредитні кошти пояснюється їх постійним розширенням та оновленням.

В аналізованому періоді коефіцієнт питомої ваги кредитів постійно

змінюється у 2017 та 2018 рр. він перевищує норматив, проте 2019 році він
поступово зменшується на 0,16 та відповідає нормативу, що підвищує загальну
ліквідність банку.
Далі визначимо темпи зростання і приросту кредитів та проаналізуємо
отримані дані. Ці показники покажуть наскільки змінився поточний рівень
показника у порівнянні з попереднім періодом (таблиця 2.4).

Таблиця 2.4 - Динаміка показників зростання та приросту кредитних вкладень

Відхилення (+/-)
Показники 2017 рік 2018 рік 2019 рік
2018/2017 2019/2018
Темп зростання кредитних вкладень, %
72,01 93,99 85,96 +21,98 -8,03

Темп приросту кредитних вкладень, %

27,99 6,01 14,04 -21,98 +8,03

Джерело: складено автором за [66, 75]

Дані таблиця 2.4 свідчать про те, що темп зростання кредитних вкладень у 2018 році зріс на 21,98 %, проте темп росту зменшився

на 21,98 %, , так як дані показники є оберненими. У 2019 році аналізований показник зменшився на 8,03  %. Отримані дані свідчать про те,

що кредитна активність ПАТ «ОТП Банк» щороку знижувалася. Масштаби кредитування змінили свою динаміку за всіма статтями у

порівнянні з попереднім періодом, так сума кредитів виданих юридичним особам зменшилася на 3605028 тис. грн., а фізичним особам на

1890414 тис. грн., що і вплинуло на вищенаведену негативну динаміку. Динаміка показників ефективності кредитних операцій наведена в

таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 - Динаміка показників ефективності кредитних операцій

Роки Відхилення

Показники (+/-)
2017 рік 2018 рік 2019 рік
2018/2017 2019/2018

КД КО 0,26 0,14 0,17 -0,12 +0,03

КД А 0,11 0,11 0,12 0 +0,01

Дalignl¿ КО ¿¿¿ 5,01 4,36 9,8 -0,65 +5,44

РКО 2,92 3,48 2,7 +0,56 -0,78

Джерело: складено автором за [66, 75]

Дохідність кредитних вкладень в аналізованому періоді має мінливий характер: у 2018 році вона скоротилася на 12 коп. з кожної

гривні вкладеної в кредитні операції банку, основним фактором таких змін є зниження обсягу кредитних операцій. У 2019 році даний

показник зріз, що свідчить про зміни в кредитні політиці банку, процентні витрати скоротилися за рахунок зниження ставок по депозитах,

що і викликало таку динаміку у аналізованому періоді. Проте, дохідність кредитних операцій у 2019 році все ще нижче ніж у 2017 році,

коли показник мав найвище значення. Наведені дані свідчать про те, що з кожної гривні вкладеної в кредитні операції банк отримує 26, 14,

17 коп. у 2017, 2018 та 2019 рр. відповідно.

Дохідність активів за рахунок кредитних операцій у 2019 році зросла. Таким чином, внесок кредитних операцій у загальній

дохідності активів становить 11 % та 12 % у 2017, 2018 та 2019 рр.

Питома вага (частка) доходів від надання кредитів також зросла у 2019році. У 2018 році спостерігалося незначне заниження цього

показника, проте воно не є критичним, тому не свідчать про неефективність кредитних операцій.

Рентабельність кредитних операцій у 2019 році зменшилася. На це вплинуло зменшення процентних доходів на 214753 тис. грн.

Цей показник характеризує ефективність обраної політики щодо регулювання співвідношення між ціною ресурсної бази та ціною
розміщення ресурсів. Зниження даного коефіцієнта характеризує недостатню якість менеджменту в банку.

Таким чином, в ході аналізу кредитної політики банку було встановлено, що у 2019 році ризиковість кредитних операцій

поступово знижувалась, умови надання та контролю за кредитами стали більш ефективними, що привело до зменшення безнадійної,

сумнівної та субстандартної заборгованості. Стандартні кредити та кредити «під контролем» зросли, що також можна віднести до

позитивних змін.

Аналізуючи структуру кредитів за видами економічної діяльності було виявлено, що найбільша питома вага кредитів припадає на

фізичних осіб: 33,01 %. Звідси можна зробити висновок, що основними клієнтами банку є фізичні особи. Така політика пояснюється

попитом на кредити у населення, нижчим у порівнянні з іншими галузями кредитування ступенем ризику, підвищеною швидкістю

обертання коштів.

Використовуючи формулу кредитного балансу я визначила вплив його елементів на зміну залишків кредитних вкладень в

аналізованому періоді. Це означає, що зменшення кредитних вкладень у 2018 та 2019 рр. на 1089829 та 2391294 тис. грн. відповідно

виникло внаслідок зменшення залишків кредитів на початок періоду на 7046147 та 1089829 тис. грн. у 2018 та 2019 рр. в порівнянні з

попередніми роками й зменшення суми наданих в звітному році кредитів (на 2793141 та 2453693 тис. грн.). Зниження сум погашення

кредитів на 8749489 та на 1152228 тис. грн. у 2018-2019 рр. призвело до зниження залишків на цю суму.

З даних таблиці 2.6 бачимо, що у 2019 році на 18,99 % зменшилася сума наданих кредитів, що й викликало зниження загального

обсягу кредитного портфеля. Також змінилася сума повернутих кредитів: у 2019 році вона зменшилась на 7,01 %. Такі темпи зростання

погашених кредитів можуть свідчити про дострокове їх погашення, а отже банк недоотримає запланованої суми доходу, адже з кожною

виплатою, переплата зменшує тіло кредиту, що в свою чергу зменшує доходи банку за відсотками.

Таблиця 2.6 - Аналіз руху кредитів, наданих банком у 2018-2019 рр.

Роки Відхилення (+/-) Темп змін, %

Показники
2018 2019 2018 2019
2017 2018 2019 / / / /
2017 2018 2017 2018

Залишки кредитних вкладень на

початок року, тис. грн. 25171315 18125138 17035309 -7046177 -1089829 72,01 93,99

Кредити, надані протягом року,

тис. грн. 18141365 15348224 12894531 -2793141 -2453693 84,60 84,01

Кредити, погашені протягом року,

тис. грн. 25187542 16438053 15285825 -8749489 -1152228 65,26 92,99

Залишки кредитних вкладень на

кінець року, тис. грн. 18125138 17035309 14644015 -1089829 -2391294 93,99 85,96
 Джерело: складено автором за [36, 60, 66, 75]

Використаємо дані таблиці 2.6 для розрахунку коефіцієнтів, які допоможуть проаналізувати рух кредитів банку протягом 3

послідовних періодів. Крім того, щоб виявити динаміку змін кредитного портфеля розрахуємо ці ж коефіцієнти для минулого періоду.

Зведені дані наведені в таблиці 2.7.

Отже, в ході аналізу руху кредитів ПАТ «ОТП Банк» було виявлено, що питома вага наданих кредитів в сумі залишків кредитних

вкладень на початок періоду й наданих протягом періоду кредитів становить 42 %, 46 % та 43 % у 2017-2019 рр. відповідно. Така динаміка є

сталою, отже, кредитна політика банку не зазнавала різких змін. Питома вага погашених кредитів в сумі залишків кредитних вкладень на

початок періоду й наданих протягом періоду становить 58 %, 49 %, 51 % у 2017, 2018 та 2019 рр.

Таблиця 2.7 - Динаміка показників руху кредитів ПАТ «ОТП Банк» у 2018-2019 рр.

Роки Відхилення (+/-) Темп змін, %

Показники
2018 2019 2018 2019
2017 2018 2019 / / / /
2017 2018 2017 2018

Рівень надання кредитів 0,42 0,46 0,43 0,04 -0,03 109,52 93,48

Рівень погашення кредитів 0,58 0,49 0,51 -0,09 0,02 84,48 104,08

Співвідношення обертів по наданню та погашенню

кредитів 0,72 0,93 0,84 0,21 -0,09 129,17 90,32

Оборотність кредитних вкладень, кількість обертів

за рік 0,82 0,87 0,81 0,05 -0,06 106,10 93,10

Джерело: складено автором за [36, 60, 66, 75]

З отриманих даних можна зробити висновок, що протягом року погашається приблизно половина кредитів наданих банком.

Враховуючи, що майже стільки ж кредитів надається, можна дійти висновку, що кредитна політика є обережною та ефективною, банк

намагається уникнути всіх можливих ризиків, які можуть викликати збитки. Проте, уникаючи можливих втрат, банк зменшує обсяги

кредитного портфеля, що, в свою чергу, скорочує чистий прибуток банку.

 РОЗДІЛ 3

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ПІДВИЩЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ

КРЕДИТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПАТ «ОТП БАНК»

3.1 Розробка та впровадження багатофакторної економетричної моделі

прогнозування споживчого кредитування ПАТ «ОТП Банк»

В умовах високого рівня конкуренції на ринку банківських послуг прогнозування є об’єктивною необхідністю для ефективної

діяльності банківської установи. На сучасному етапі розвитку банківської діяльності та економіки в цілому, ставлення до прогнозування

виходить за межі «передбачення» як категорії. Прогнозування розглядається як програмна розробка багатоваріантних моделей розвитку

об’єкта управління. Виходячи з вищесказаного прогнозування обсягів кредитування спрямоване на сприяння оптимізації кредитної

політики банку відносно обслуговування клієнтів та координації системи управління цими процесами.

Дослідження об’єкта управління кредитним портфелем зумовлено виявленням певних недоліків у механізмі його

функціонування, а саме, було виявлено, що механізм кредитування є недосконалим. Так, недоліком можна назвати відсутність дієвого

методичного інструментарію, який дозволяв би проводити оцінку впливу на процес споживчого кредитування різних факторів оточуючого

середовища та робити прогноз на наступні періоди.

Впровадження економетричної моделі прогнозування обсягів кредитування населення є об’єктивною необхідністю при

розробленні методологічного інструментарію. Для отримання дієвого методичного інструментарію необхідно враховувати специфіку

майбутньої економетричної моделі.

Щоб побудова моделі була ефективною та сприяла детальному аналізу обсягів кредитування фізичного населення необхідно

визначитися з основною ціллю моделювання, так як вона визначає кількісну характеристику основних елементів системи, склад та їх

взаємозв’язки. Головною ціллю побудови економіко-математичної моделі кредитування фізичних осіб банку ПАТ «ОТП Банк» є отримання

ефективного інструменту його прогнозування та врахування впливу зовнішніх чинників.

Для виконання поставленої цілі пропонуємо використовувати модель удосконалення методичних засад управління

кредитуванням у ПАТ «ОТП Банк» (рисунок 3.1.) [56].

З рисунку 3.1 видно, що для впровадження багатофакторної економетричної моделі необхідно провести вибір моделі аналізу. В

залежності від поставленої мети можна виокремити наступні можливі моделі аналізу: структурні статистичні моделі споживчого

кредитування, функціональні моделі схильності до споживчого кредитування, динамічні моделі схильності до споживчого кредитування

[58].

Кожна з вищеперерахованих моделей має своє специфічне призначення та особливості. Так, наприклад, структурні статистичні
моделі дозволяють аналізувати ємність ринку споживчого кредитування з урахуванням диференціації населення по доходах та з’ясовують

ємність ринку споживчого кредитування як функцію розподілу споживачів по рівню доходів [56]. Їх доцільно застосовувати при значній

диференціації позичальників. Функціональні моделі схильності до споживчого кредитування дозволяють виявити залежність між обсягами

кредитування від одного або декількох факторів одночасно. Під час побудови таких моделей використовуються статистичні дані щодо

доходів населення, обсягів кредитування та ін. Під час побудови даної моделі враховується зміна факторів, яка впливає на результуючий

показник – обсяг кредитування [58].

В даній роботі поєднано декілька видів моделювання, адже буде враховано і фактор часу, і статистичні дані та їх зміну, і

тенденцію аналізованих показників.

.
 Впровадження багатофакторної економетричної моделі

Вибір моделі аналізу

Вибір факторів, що впливають на обсяги

кредитування

Аналіз впливу факторів на обсяги кредитування

Перегляд складу Ні Так

показників Зв'язок показників є суттєвим? Модель є суттєвою

Прогнозування обсягів кредитування

Формування кредитної Формування кредитної

політики банку Збільшення обсягів кредитування? політики банку
Так Ні
направленої зниження направленої на
ризиків підвищення обсягів
кредитування

Розроблення більш Розроблення конкуренто-

ефективного скорингу спроможних програм
кредитування,
моніторингу вартості
послуг, маркетингу

Управління методичними засадами кредитування

Рисунок 3.1 - Модель удосконалення методичних засад управління кредитуванням ПАТ «ОТП Банк»

Джерело: складено автором за [56, 58]

Апробацію запропонованого алгоритму дослідимо у наступному пункті.

Основними ознаками економетричної моделі прогнозування обсягів кредитування є:

 1. Носить ознаки макромоделі, оскільки на стан кредитування банківської установи впливає економіка країни;

2. Є прикладною, бо метою її розроблення є прогнозування майбутніх обсягів кредитування банком з урахуванням впливу різних

факторів;

3. Має динамічний характер;

4. Є стохастичною.

Часткові коефіцієнти кореляції, так само, як і парні, характеризують щільність зв’язку між двома змінними, які змінюють

значення в часі. На відміну від парних, частинні коефіцієнти характеризують щільність зв’язку за умови, що інші незалежні змінні сталі.

Індекс кореляції вказує на щільність залежності між обраними факторами впливу та результуючим показником. Додатне значення

відповідає прямому зв’язку між ознаками, а від’ємне – зворотному. Оцінюють щільність зв’язку за схемою (таблиця 3.1).

Таблиця 3.1 - Шкала оцінки лінійного коефіцієнта кореляції

Лінійний коефіцієнт кореляції

Тип зв’язку
Прямий зв'язок Зворотній зв'язок

Слабкий 0,1…0,3 -0,1…-0,3

Середній 0,3…0,7 -0,3…-0,7

Щільний 0,7…0,99 -0,7…-0,99

Джерело: складено автором за [60,75]

Таким чином, прогнозування майбутніх обсягів кредитування є невід’ємною частиною діяльності банку. Прогнозні значення

скеровують діяльність кредитного відділу банку в формування майбутньої кредитної політики. Тому, вважаю, що доцільно запровадити

економетричну модель прогнозування, скомпоновану з різних видів моделей, які протягом тривалого часу використовувались відділами

прогнозування банків та інших грошово-кредитних установ. Щоб прогнозування було ефективним та дієвим, необхідно обирати фактори,

які мають щільний зв'язок між собою та впливають на результуючий показник.

На першому етапі побудови економетричної моделі необхідно виявити фактори впливу на обсяги кредитування. При обрання

факторів впливу на стан споживчого кредитування ПАТ «ОТП Банк» доцільно також ураховувати мотиви потенційних позичальників.

Головним спонукальним мотивом, що штовхає людей на користування кредитом, є потреба в предметах споживання і послугах, яка виникає

за нестачі власних заощаджень і поточних доходів. Основними споживачами кредиту виступають чи люди з низькими доходами, чи люди,

що сподіваються на збільшення своїх доходів.

На нашу думку залежність обсягів кредитування дуже залежить від зовнішніх макроекономічних факторів, таких як індекс

споживчих цін (характеризує інфляційні процеси та очікування споживачів) та середньомісячні доходи населення (описують раціональні

мотиви потенціальних клієнтів).

Побудова запропонованої економетричної моделі для прогнозування обсягів споживчого кредитування дозволяє зробити певні
узагальнення:

 всі фактори та їх комбінації мають тісний кореляційний зв'язок.

 парні моделі описують дію кожного фактора на показник окремо;

 всі парні та множинні моделі адекватні досліджуваному процесу.

Побудова такої моделі дозволить кредиторам банківської установи:

 виявити кількісні впливи змін факторів на величину споживчого кредитування;

 передбачити зміну обсягів споживчого кредитування;

 формувати більш ефективну кредитну політику, з погляду на кінцеві результати кредитної діяльності.

Дані необхідні для оцінки залежності обсягів кредитування від вищеназваних факторів та побудови економетричної моделі

наведено у таблиці 3.2

Таблиця 3.2 - Вихідні дані для побудови економетричної моделі

Обсяг кредитного портфеля банку, Середньомісячні доходи населення,

Період Індекс споживчих цін
тис. грн. грн.

01.01.2013 4615081 1041,44 111,60

01.01.2014 7598749 1351,00 116,60

01.01.2015 16759916 1806,00 122,30

01.01.2016 15739706 1906,00 114,80

01.01.2017 9668340 2239,00 109,10

01.01.2018 7022934 2633,00 104,60

01.01.2019 5132520 3025,00 109,80

Джерело: складено автором за [36, 60, 66, 75]

Отримані розрахунки наведено в таблиці 3.3

Таблиця 3.3 - Розрахункові значення показників, необхідних для побудови економетричної моделі

Показники Значення показника

Вибіркові середньоквадратичні відхилення s 1 =643 , 09 s 2 =6 , 96 s r =4541183

Вибіркові парні коефіцієнти кореляції r y 1=−0,191 r y 2 =0,713 r 12 =−0 , 727
Вибіркові частинні коефіцієнти кореляції r y 1,2=0,6799 r y 21=0,815 Х

Джерело: складено автором за [36, 60, 66, 75]

Проведемо аналіз системи факторів. Спочатку перевіримо значущість коефіцієнта кореляції

r 12 =−0 , 727 . Для перевірки

значущості можна використати двосторонній критерій. Спочатку знайдемо rкр по таблиці Фішера-Йейтса, даний показник має бути
більшим r y 1,2 , тоді кореляція між факторами не є суттєвою, так як r кр =0,878 , то це свідчить точність економетричної моделі.

Систему «показник-фактор» будемо оцінювати вибірковими частковими коефіцієнтами кореляції r y 1,2=0,6799 та

r y 21=0,815 . Порівнюючи значення коефіцієнтів з даними таблиці 3.3, приходимо до висновку, що вплив доходів населення є середнім,
а вплив індексу споживчих цін – сильним. Таким чином, факторний аналіз множинних зв’язків показує, що найбільший вплив на обсяги

кредитування має рівень індексу цін. Вплив цього фактору є прямим та сильним: при зростанні індексу споживчих цін, обсяг кредитування

фізичних осіб збільшується і навпаки.

Прогнозні значення свідчать про подальше зменшення обсягів кредитування фізичних осіб, така динаміка є негативною та може

призвести до зменшення чистого прибутку АТ «ОТП Банк». АТ «ОТП Банк» необхідно розширювати сфери впливу на споживачів через

збільшення фінансування маркетингового відділу. Необхідно проводити більше рекламних кампаній для підвищення обізнаності

потенційних клієнтів відносно запропонованих послуг та ін.

Отже, щоб удосконалити методологічний інструментарій кредитування фізичних осіб було запропоновано використовувати

модель, яка удосконалить методичні засади управління кредитуванням у АТ «ОТП Банк». Основою моделі є використання багатофакторної

економетричної моделі, з метою отримання прогнозних значень показників обсягу. В ході роботи аналізувалися два фактори, які описують

раціональні мотиви використання кредитів потенційними клієнтами та характеризують очікування споживачів. Аналіз індексу споживчих

цін та середньомісячної заробітної плати підтвердив їх значний вплив на стан кредитування.

Так, нами було виявлене скорочення обсягів кредитування, що негативно вплине на фінансові результати банку в майбутньому.

Щоб уникнути негативного впливу аналізованих чинників необхідно виконувати рекомендації, наведені в статті. АТ «ОТП Банк» необхідно

дослідити ринок кредитних послуг та виявити слабкі сторони у власних пропозиціях, що приведе банк до виходу на якісно новий та більш

ефективний рівень функціонування.

3.2 Рекомендації щодо вибору оптимальної методики нарахування відсотків за кредит у ПАТ «ОТП Банк»

Ефективна кредитна політика банку визначається дохідністю кредитних операцій. Прибуток отриманий від їх здійснення у

значній мірі залежить від відсоткової політики банку.

В ході дослідження процентної політики банку, необхідно визначити величину відсотків, які позичальник сплачує за

користування кредитними ресурсами. Зазвичай їх величину можна визначити за наступною формулою:

НП =П×Е×Т , (3.1)

де
НП – загальна вартість нарахованих процентів;
 П – сума наданої позики;

Е – банківський процент за певний час;

Т - тривалість позики.

Застосувавши до формули 3.1 категорійний апарат економічної економетрії отримаємо наступну формулу:

П=М×Е , (3.2)

де М – момент вартості позики.

Формула 3.2 є загальною, тому ми будемо її використовувати в ході аналізу методів нарахування відсотків за користування

кредитом.

Щоб отримати більш точний розрахунок розширимо формулу 3.2 – будемо враховувати не всю суму кредиту, а її середнє

значення на початок та кінець аналізованого періоду:

К ЗП + К ЗК
П =Е×∑ , (3.3)
2

де К ЗП , К ЗК – величина заборгованості на початок і кінець розглянутого планового періоду.

Іноді, в ході розрахунку вартості довготермінового кредиту, основну увагу приділяють на величину заборгованості, а не на

моменти вартості. Звертаючи на це увагу, для дискретного випадку надання або повернення позики пропонується користуватися такою

формулою:

К ЗП + К ЗК
П =Е×∑ ×Т ПІ =Е×∑ М ПІ
2 , (3.4)

Т ПІ
де – тривалість і-го планового періоду, протягом якого користуються позикою;

М ПІ
– момент вартості позики для цього періоду.

В ПАТ «ОТП Банк» для розрахунку відсотків за користування позикою та побудови індивідуального графіку платежів

застосовують методику ануїтету з дисконтуванням вартості:

Е×( 1+ Е )Т
П АН =П ×
( 1+ Е )Т −1 , (3.5)
 П АН
де – значення ануїтету.

Розглянемо все вищевикладене на прикладі.

Припустимо, що ПАТ «ОТП Банк» надав кредит на суму 200 тис. грн. під 40% річних. Клієнт має повернути кредит протягом 3,5

років. Проаналізуємо повернення кредиту за двома методами: за дискретними виплатами та за методикою ануїтету.

Метод повергнення кредиту за дискретними виплатами. Повернення кредиту відбувається шляхом таких виплат: перший рік – 80

тис. грн., другий – 60 тис. грн., третій – 40 тис. грн. і четвертий – 20 тис. грн. Розрахунок кредиту виконано за формулою (3.4), результати

зведено в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 - Розрахунок повернення кредиту за дискретним методом

Період
Показники
1 2 3 4

Заборгованість на початок року, тис. грн.

200 150 100 50

Нараховані проценти за рік, тис. грн.

70 50 30 5

Сумарні нараховані проценти, тис. грн.

70 120 150 155

Джерело: складено автором за [66, 75]

Розглянемо повернення кредиту за другим методом: методикою ануїтету. Припустимо, що позичальник вносить платежі по

кредиту кожних півроку. Отже, ми маємо 7 періодів. Щоб дотримуватись правила розмірності розділимо відсоткову ставку навпіл,

отримаємо 20%. Величину ануїтету розрахуємо за формулою (3.5). Розрахунок повернення позики наведено в таблиці 3.5

Під час аналізу методології нарахування кредиту, основна увага приділяється сумі нарахованих відсотків за його користування.

Так провівши два ряди розрахунків можна дійти висновку, що нарахування відсотків за методом ануїтету є більш ефективним, адже сума

прибутку від кредитних операцій у другому випадку буде на 38,03 тис. грн. більшою, ніж за дискретною методикою нарахування. Проте

такий спосіб аналізу є досить поверхневим, адже він не враховує те, як кошти повернуті позичальником та відсотки, сплачені за їх

користування будуть працювати в часі. Так, не проводячи специфічних розрахунків, можна визначити, що за першим методом в першому

періоді клієнт сплатить 80 тис. грн. позики та 70 тис. грн. відсотків, за другою методико сума сплачена клієнтом у перший період є значно

меншою: кошти повернуті банку складуть 30,86 тис. грн., а відсотки 20 тис. грн. Повернуті кошти, банк може знову надати у позику. Чим

більше вільних коштів буде мати банк, тим більш ефективною може бути його діяльність, крім того, зі зменшенням зобов’язань клієнтів,

банк зменшує суму обов’язкового резерву. Що також позитивно відзначається на його діяльності.

Таблиця 3.5 - Розрахунок повернення позики за методом ануїтету

Період Залишок позики на 20% піврічних Залишок загальної суми Ануїтет Плата за позику
 заборгованості на кінець
початок року
року

1 200,00 20,00 220,00 50,86 30,86

2 169,14 33,83 202,97 50,86 17,03

3 152,11 30,42 182,53 50,86 20,44

4 131,67 26,33 158,00 50,86 24,53

5 107,14 21,43 128,57 50,86 29,43

6 77,71 15,54 93,25 50,86 35,32

7 42,39 8,48 50,87 50,86 42,38

Усього - 156,03 - 356,02 200,00

Джерело: складено автором за [66, 75]

Щоб більш детально проаналізувати все вищезазначене, та визначити як грошові потоки будуть рухатися в часі, розглянемо

економетричний показник маса вартості позик, який визначається за формулою:

П×Т −НП
М=
Т , (3.6)

Найвигіднішим для банку буде той варіант, котрий принесе йому найбільшу масу вартості позики в часі.

Розрахунок вищезазначеного показника та порівняння його з даними отриманими в ході аналізу двох методик, наведено в

таблиці 3.6

Таблиця 3.6 - Порівняння методів розрахунку процентів

Кінцеві результати розрахунку, тис. грн.

Метод розрахунку

За масою позикової вартості За нарахованими процентами

1 166,29 155

2 155,42 156,03

Джерело: складено автором за [66, 75]

З таблиці 3.6 бачимо, що за масою вартості найкращим є дискретний метод нарахування відсотків, а за обсягом нарахованих

відсотків – метод ануїтету.

Таким чином, для ПАТ "ОТП Банк" для дослідження позикової вартості правильніше використовувати методику за показником

маса вартості, яким можна визначати середню масу капіталу, що функціонує в банку протягом розглянутого проміжку часу.

Виходячи з вищесказаного розрахуємо та проаналізуємо процентний дохід банку у 2017-2019 рр. та за I квартал 2020 року. Так на

кінець аналізованого періоду він склав 5926167,62 тис. грн. За даними фінансової звітності кредити в кредитному портфелі банку протягом

аналізованого періоду складали 11138073,57 тис. грн. Середній процент, який сплачує позичальник за користування позикою становить 40

% річних. Розділимо період на 27 міс, отже щомісячний відсоток складе 3,33 %. Розглянемо повернення коштів банку за методом ануїтету
та за дискретним методом (дод. Ф) Отримані дані свідчать про те, що процентний дохід становить 5926167,62 тис. грн. Розрахувавши

повернення позики за дискретним методом маємо наступну суму процентних доходів: 5192569,90 тис. грн., що на 733597,72 тис. грн. менше

ніж за попередньою методикою розрахунку. Розрахувавши за формулою 3.16 моменти вартості позики ми маємо наступні дані: за методом

ануїтету банк отримає 8504221,295 тис. грн., а за дискретним методом – 8830264,726 тис. грн. Таким чином, сума капіталу, що утвориться в

банку протягом року, за рахунок кредитування за дискретним методом, перевищує суму капіталу, що утвориться при ануїтетному

розрахунку повернення позики на 326043,43 тис. грн.

Отже, провівши аналіз різних методик нарахування відсотків, можна зробити висновок, що розрахунок повернення відсотків за

методом ануїтету, який використовується у ПАТ «ОТП Банк» є неефективним. Більш дохідною є дискретна методика нарахування

відсотків. Адже ключову роль має грати дохідність кредитних операцій. Особливе місце в утворенню прибутку банку посідає капітал, що

утворюється в результаті провадження банком своєї діяльності, за дискретною методикою нарахування відсотків сума цього капіталу є

більшою, таким чином в ПАТ «ОТП Банк», раціонально розраховувати повернення позики за дискретним методом з розрахунком показника

маса вартості позики.

 ВИСНОВКИ

1. У процесі дослідження проаналізувавши існуючі підходи до визначення сутності банківського кредитування, на нашу думку,

модель системи банківського кредитування повинна складатися з наступних компонент: принципи кредитування, види кредитів, кредитні

відносини, суб’єкті та об’єкті кредитування, методі кредитування та механізмі надання, погашення, забезпечення кредиту та банківського

контролю за виконанням зобов’язань

2. У ході роботи було проведено аналіз діяльності ПАТ «ОТП Банк», який є одним з найбільших вітчизняних банків, визнаний

лідер фінансового сектора України. На українському ринку він представлений з 1998 року, має стійку репутацію соціально відповідальної,

надійної і стабільної структури, що пропонує споживачам сервіси європейської якості. ПАТ «ОТП Банк» є універсальною кредитною

організацією, що має широку продуктову лінійку як для корпоративних, так і для роздрібних клієнтів.

3. Аналіз фінансової звітності банку вказав на поступове скорочення активів та пасивів банку протягом 2017-2019 рр. На це

вплинуло зниження обсягів активних операцій, про що свідчить щорічне скорочення кредитного та депозитного портфеля банку. Зі

зменшенням суми депозитних вкладів банку поступово втрачає свій кредитний потенціал, адже кредитні послуги здійснюються за рахунок

залучених банком фінансових ресурсів. Крім того на скорочення активів вплинуло скорочення обсягів операцій з цінними паперами та

інвестуванням. Негативною тенденцією, що простежується протягом 2017-2019 рр. є постійне скорочення чистого прибутку банку, що

викликано щорічним скороченням процентних доходів та збільшенням резервних фондів банку..

4. Коефіцієнтний аналіз ліквідності ПАТ «ОТП Банк» дозволив отримати наступні висновки: всі показники ліквідності у 2019

році зросли та відповідають встановленим нормативам, що свідчить про те, що банк дотримувався в аналізованому періоді нормативних

вимог НБУ щодо ліквідності і забезпечував активами свою здатність погашати будь-які вимоги за своїми зобов’язаннями перед клієнтами,

що розмістили свої гроші на поточних, вкладних, депозитних рахунках, а також перед кредиторами по господарській діяльності та

акціонерами

5. В ході аналізу кредитного портфелю було виявлено скорочення обсягу

кредитного портфелю починаючи з 2018 року і продовжує у 2019 році на
1340470 тис. грн. та на 5475441 тис. грн., відповідно. Головними чинниками
такої динаміки є збільшення ставки по кредитуванню та збільшення переліку
вимог до позичальника. Крім того з 2017 року майже відсутні іпотечне
кредитування, кредити на покупку рухомого майна.
За результати аналізу кредитного портфеля за категоріями заборгованості
можна зробити наступні висновки: безнадійні, сумнівні та субстандартні кредити
у 2019 році скоротилися, а кредити, що знаходяться під контролем та стандартні
зросли, отже, кредитна політика банку стала більш ефективною.
Проаналізувавши отримані дані, можна зробити висновок, що банк почав
проводити виважену кредитну політику, що й пояснює скорочення кредитного
портфеля банку та ріст кредитних операцій з низьким ступенем ризику. Такі
висновки підтверджуються й тим, що у 2019 році зросли забезпечені кредити, а
отже банк страхує себе від можливих в трат у майбутніх періодах більш
ретельно ніж у 2017 та 2018 рр.
6. За результатами аналізу руху кредитів можна зробити висновок, що протягом року погашається приблизно половина кредитів

наданих банком.

Враховуючи, що майже стільки ж кредитів надається, можна дійти висновку, що кредитна політика є обережною та ефективною,

банк намагається уникнути всіх можливих ризиків, які можуть викликати збитки. Проте, уникаючи можливих втрат, банк зменшує обсяги

кредитного портфеля, що, в свою чергу, скорочує чистий прибуток банку.

Оцінка кредитного ризику свідчить про ефективну діяльність банку у всіх

аналізованих періодах. Шляхом коефіцієнтного аналізу було розраховано ряд
показників.
7. Проводячи аналіз кредитних операцій за видами економічної діяльності,
можна зробити висновок, що найбільшу питому вагу в структурі кредитного
портфеля займають операції з кредитування фізичних осіб. Виходячи з того, що
кредити надані фізичним особам займають майже половину кредитного
портфеля, доцільно спрогнозувати, адже прогнозування є об’єктивною
необхідністю для ефективної діяльності банківської установи та проаналізувати
їх динаміку у майбутніх періодах, що необхідно для отримання банком даних,
які б визначили напрямок кредитної політики банку у майбутньому.
8. Для виконання поставленої задачі було розроблено модель удосконалення методичних засад управління кредитуванням у ПАТ

«ОТП Банк».

Розроблення такого методичного інструментарію неможливе без впровадження економетричної моделі прогнозування обсягів

кредитування населення. Для отримання дієвого методичного інструментарію необхідно враховувати специфіку та ціль майбутньої
економетричної моделі. Тому на основі 3 існуючих моделей прогнозування споживчого кредитування була створена економетрична модель

прогнозування кредитування фізичних осіб.

За результатами впровадження моделей можна зробити наступні висновки: прогнозні значення свідчать про подальше зменшення

обсягів кредитування фізичних осіб, така динаміка є негативною та може призвести до зменшення чистого прибутку ПАТ «ОТП Банк»,

тому кредитна політика банку має бути направлена на підвищення обсягів кредитування, за рахунок: моніторингу цін на продукти

кредитування; розробки конкурентоспроможних програм кредитування: гнучкі відсоткові ставки, вигідні умови погашення; спеціальні

програми для постійних клієнтів; введення нових програм кредитування та відновлення тих, що значно скоротилися як, наприклад, іпотечне

кредитування, кредитування на купівлю автомобіля тощо.