ЗМІСТ

ВСТУП…………………….…………………………………………………………3
РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ…………………………………………………………….…………6
1.1 Поняття та зміст оперативно-розшукової діяльності…………….
…………….6
1.2 Оперативно-розшукові заходи під час ОРД…………………………….………
7
РОЗДІЛ 2 ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ ВИКОНАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ
ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ТАКТИКИ……………………………..……
10
2.1 Оперативно-розшукова ситуація………………………………………………10
2.2 Оперативно-розшукове моделювання………………………………………...12
2.3 Оперативно-розшукова комбінація……………………………………………
14
РОЗДІЛ 3 АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ
ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ТАКТИКИ………………………………..…
18
3.1 Оперативно-розшукова ситуація як підстава для вибору та застосування
оперативної комбінації……………………………………………………..………18
3.2 Дотримання законності під час реалізації оперативних комбінацій та
експериментів………………………………………………………………………21
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..……24
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
4
5

ВСТУП

Основоположним у будь-якому дослідженні є з’ясування ключових

дефініцій, що становлять предмет пізнання, адже некоректне тлумачення того
чи іншого терміна (поняття) призводить до його помилкового розуміння,
невірного трактування та хибних висновків, а отже – неточного підходу до
дослідження.
У боротьбі зі злочинністю особливу роль відіграють оперативні
підрозділи. За характером діяльності вони протидіють кримінальному
середовищу, а тому стикаються з несприятливими ситуаціями, коли оперативна
обстановка потребує негайного реагування з метою виявлення, попередження і
розкриття кримінальних правопорушень. У таких випадках працівники цих
підрозділів мають застосовувати оперативно-розшукову тактику, створюючи
сприятливі умови для вирішення приватних завдань оперативно-розшукової
діяльності (далі – ОРД).
Невід’ємним елементом прийняття вірного тактичного рішення, вибору
тактики, способу проведення комбінацій є вивчення та оцінка оперативно-
розшукової ситуації, комбінації та моделювання. Саме тому оперативно-
розшукова тактика нерозривно пов’язані між собою як на практичному, так і на
теоретичному рівнях і несе в собі досить актуальне значення для науково-
прикладного дослідження. Основоположним у будь-якому дослідженні є
з’ясування ключових дефініцій, що становлять предмет пізнання, адже
некоректне тлумачення того чи іншого терміна (поняття) призводить до його
помилкового розуміння, невірного трактування та хибних висновків, а отже –
неточного підходу до дослідження. Не є винятком і така специфічна складова
теорії оперативно-розшукової діяльності, як оперативно-розшукова тактика.
Науковим базисом для вивчення сутності та змісту поняття оперативно-
розшукової тактики за часів колишнього СРСР слугували праці Д. В.
Гребельського (D. V. Hrebelskyi), О. Ф. Долженкова (O. F. Dolzhenkov), А. Г.
6

Лекаря (A. H. Lekar), В. А. Лукашова (V. A. Lukashov), М. Є. Савельєва (M. Ye.

Saveliev), В. Г. Самойлова (V. H. Samoilov), Г. К. Синілова (H. K. Synilov) та ін.
В Україні сутність поняття «оперативно-розшукова тактика» в теорії
оперативно- розшукової діяльності аналызували такі вітчизняні вчені, як С. В.
Албул (S. V. Albul), О. М. Бандурка (O. M. Bandurka), Е. О. Дідоренко (E. O.
Didorenko), О. М. Джужа (O.M. Dzhuzha), В. П. Євтушок (V. P. Yevtushok), І. П.
Козаченко (I. P. Kozachenko), О. В. Меживой (O. V. Mezhyvoi), Д. Й.
Никифорчук (D. Y. Nykyforchuk), М. А. Погорецький (M. A. Pohoretskyi), В. В.
Шендрик (V. V. Shendryk), І. Р. Шинкаренко (I. R. Shynkarenko), К. О.
Чаплинський (K.O.Chaplynskyi) та ін. Щодо науковців з країн СНД (Росія,
Білорусь) заслуговують на увагу наукові розробки К. К. Горяїнова (K. K.
Horiainov), С. І. Давидова (S. I. Davydov), Є. С. Дубоносова (Ye. S. Dubonosov),
Д. В. Кима (D. V. Kym), К. М. Лобзова (K. M. Lobzov), А. Г. Маркушена (A. H.
Markushen), В.М.Мешкова (V. M. Meshkov), В. С. Овчинського (V. S.
Ovchynskyi), В. Л. Попова (V. L. Popov), В. П. Шиєнка (V. P. Shyienkо), О. Ю.
Шумилова (O. Yu. Shumylov) та ін. Водночас, незважаючи на потужний
науковий доробок вітчизняних і зарубіжних учених, у теорії оперативно-
розшукової діяльності донині наразі не вироблено одностайного підходу до
розуміння поняття оперативно-розшукової тактики, що й зумовило
необхідність глибокого наукового дослідження. Саме тому вважаємо за
необхідне переосмислити наявні напрацювання та розробити чітке визначення
цього поняття.
Метою курсової роботи є здійснення детального наукового аналізу
сутності та змісту оперативно-розшукової тактики.
Для досягнення окресленої мети вважаємо за необхідне виконати такі
завдання: з’ясувати поняття та зміст оперативно-розшукової діяльності,
охарактеризувати оперативно-розшукові заходи під час ОРД; дослідити
елементи оперативно-розшукової тактики в теорії оперативно-розшукової
діяльності (оперативно-розшукову ситуацію, оперативно-розшукове
7

моделювання та оперативно-розшукову комбінацію); розкрити актуальні

питання та вдосконалення оперативно-розшукової тактики.
Об’єктом дослідження є коло правовідносин, які виникають під час
реалізації оперативно-розшукової тактики.
Предметом дослідження є оперативно-розшукова тактика.
Структура роботи включає в себе 3 розділи,7 підрозділів, висновків та
списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 30 сторінок, з
яких 26 основного тексту.
8

РОЗДІЛ 1
ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.3 Поняття та зміст оперативно-розшукової діяльності

З прийняттям 18 лютого 1992 року Закону України «Про оперативно-
розшукову діяльність» цей вид суспільно обумовленої діяльності отримав
цілковите визнання, став легітимним. З цього часу оперативно-розшукова
діяльність отримала законодавче визначення, та, відповідно до положень ст. 2
Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», представляє
собою систему гласних і негласних пошукових, розвідувальних та
контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних
та оперативно-технічних засобів.
Оперативно-розшукова діяльність має виключно державно-правовий
характер, що зумовлене, насамперед, її законодавчим визначенням та
санкціонуванням державою. Статтею 5 Закону України «Про оперативно-
розшукову діяльність» чітко визначено обмежене коло суб’єктів,
уповноважених на здійснення оперативно-розшукової діяльності, тому лише
вони мають право на здійснення такої діяльності та виступають від імені
держави. При цьому всі елементи оперативно-розшукової діяльності, тобто її
сили, засоби, методи, форми тощо, застосовуються виключно в порядку та
межах, визначених Законом й підзаконними нормативно-правовими актами, що
регулюють суспільні відносини у сфері оперативно-розшукової діяльності.
Крім того, оперативно-розшукова діяльність підконтрольна державним органам
та спрямована на забезпечення інтересів безпеки громадян, суспільства і
держави [3, c. 125].
Оперативно-розшукова діяльність суттєво відрізняється від будь-яких
інших видів діяльності та має яскраво виражений розвідувально-пошуковий
9

характер. Так, усі заходи законодавчо визначаються як пошукові, розвідувальні

та контррозвідувальні.
Пошукові заходи – це дії працівників оперативних підрозділів щодо
встановлення ще невідомих подій кримінального правопорушення та осіб, які
причетні до його вчинення, а також кримінальних правопорушень, що
готуються або вчинені невстановленими особами. Розвідувальні заходи – це дії
штатних негласних працівників оперативних підрозділів або осіб, що
конфіденційно співробітничають з оперативним підрозділом, які виконують
спеціальне завдання з розкриття протиправної діяльності організованої групи
чи протиправної організації з метою збирання інформації про її структуру,
викриття головних учасників вчинення кримінальних правопорушень
(«лідерів», організаторів, співучасників, діючих корумпованих посадових осіб у
правоохоронних органах тощо), своєчасного виявлення підготовки вчинення
тяжких і особливо тяжких злочинів тощо [4, c. 55].
Контррозвідувальні заходи вживають оперативні підрозділи в межах
визначеної чинним законодавством компетенції (наприклад, оперативні
підрозділи Служби безпеки України). В системі МВС України, як правило, ці
заходи здійснюються Службою внутрішньої безпеки з метою попередження,
виявлення та припинення будь-яких форм протидії організованих груп чи
злочинних організацій оперативним підрозділам, а також виявлення
корумпованих співробітників ОВС України.
Отже, оперативно-розшукова діяльність здійснюється відповідними
органами винятково з метою боротьби зі злочинністю, розшуку осіб, які
ухиляються від слідства та суду за вчинення кримінальних правопорушень,
безвісно відсутніх осіб, виконання інших завдань, визначених законодавчими та
іншими нормативними актами, які встановлюють порядок здійснення гласними
і негласними засобами і методами оперативно-розшукових заходів.

1.4 Оперативно-розшукові заходи під час ОРД

10

Неоднозначне розуміння поняття оперативно-розшукових заходів (Далі –

ОРЗ) у теорії призводить до того, що в законодавстві, відомчих нормативно-
правових актах і на практиці нерідко до ОРЗ відносять такі заходи, що не
відповідають їх змісту (наприклад, організаційні заходи, які здійснюються в
межах ОРД, оперативно-розшукові операції, які за своєю гносеологічною й
правовою природою мають інше змістовне значення).
Таким чином, наукова й правова невизначеність поняття ОРЗ та їх
переліку актуалізує теоретичну і законодавчу розробку цієї проблеми, що має
практичне значення для підвищення ефективності правозастосовного процесу
органів, які протидіють злочинам у сфері економіки зокрема неправомірній
вигоді.
Слід зазначити, що на сьогодні ані чинний КПК України, ані Закон
України «Про оперативно-розшукову діяльність» не дають його визначення.
Окрім того, сам термін «оперативно-розшуковий захід» навіть не включається
до законодавчого визначення поняття «оперативно-розшукова діяльність» (ст. 2
Закону) як невід ̓ємна її складова, хоча згадується в низці його норм [1].
Наприклад, у статті шостій вказаного Закону України закріплено підстави
здійснення ОРД за допомогою ОРЗ, у статті сьомій – зазначається, що
оперативні підрозділи зобов ̓язані вжити необхідних ОРЗ щодо попередження,
своєчасного виявлення і припинення кримінального правопорушення тощо, у
статті дев ̓ятій – визначаються умови законності проведення ОРЗ [6].
Термін «захід» окремими вченими визнається синонімом «засобу» [7,с. 3–
20], і це, на наш погляд, не є помилкою. Засіб тлумачиться як спеціальна дія,
що дає можливість здійснити що-небудь, досягти чогось, спосіб, прийом [7, с.
24; 204]. У науковій та навчальній літературі з ОРД органів внутрішніх справ до
засобів ОРД традиційно відносять лише оперативні обліки, оперативно-технічні
засоби та службових собак [8, с. 114–115]. У правовій теорії під засобами
розуміють предмети (явища, процеси), за допомогою яких забезпечується
отримання результату юридичної діяльності [8, с. 14]. З цього приводу М. М.
11

Трубніков справедливо зазначав, що «предмет взагалі може бути визнаний

засобом лише остільки, оскільки цей предмет слугує меті, оскільки має
призначення бути засобом певної мети» [9, с. 72]. Отже, засобами в ОРД, з
нашої точки зору, є все те, за допомогою чого забезпечується отримання
результату ОРД, у тому числі й ОРЗ.
Оперативно-розшукові засоби, на нашу думку, можна визначити як
сукупність узгоджених, взаємопов ̓язаних і поєднаних між собою загальною
метою та завданнями дій уповноважених Законом України «Про оперативно-
розшукову діяльність» суб ̓єктів, що здійснюються переважно негласно шляхом
використання оперативних сил, засобів, методів і форм.
Оперативно-розшукові засоби, до складу яких входять як розвідувально-
пошукові, так і контррозвідувальні заходи, що здійснюються суб ̓єктами ОРД,
слід відрізняти від контррозвідувальних заходів, що проводяться
контррозвідувальними підрозділами СБУ для отримання фактичних даних про
розвідувально-підривну діяльність спеціальних служб іноземних держав і
організацій та регламентуються Законом України «Про контррозвідувальну
діяльність» від 26 грудня 2002 р. (статті 6, 7, 8) [10], а також від розвідувальних
заходів, що здійснюються розвідувальними органами України з метою
отримання інформації, яка необхідна для забезпечення інтересів безпеки
громадян, суспільства й держави.
Оперативно-розшукові заходи, поряд з іншими заходами, що
здійснюються оперативними підрозділами, лише у загальній формі вказані у
статті восьмій Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», яка
встановлює права підрозділів, що їх здійснюють. Як свідчить аналіз практики, в
ході оперативно-розшукової діяльності під час виявлення та фіксації
неправомірної вигоди оперативні підрозділи можуть проводити ряд ОРЗ, які
нами класифікуються на такі, що потребують дозволу: а) слідчого судді або
рішення прокурора; б) керівника органу внутрішніх справ, оперативного
підрозділу.
12

РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ ВИКОНАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ОПЕРАТИВНО-
РОЗШУКОВОЇ ТАКТИКИ

2.1 Оперативно-розшукова ситуація

Слід зазначити, що термін «ситуація» походить від лат.»situation»
(положення, розташування) й означає сукупність, сполучення обставин та умов,
що створюють ті чи інші відносини, певну обстановку. Ситуацію також
розуміють як розміщення й співвідношення сил [11, с. 6].
Одними з перших поняття оперативно-розшукової ситуації визначили
Е.О. Дідоренко та І.П. Козаченко, котрі трактують його як реально наявний на
певний момент стан конкретної чи криміногенної події, за яким здійснюються
оперативно-розшукові заходи; умови їх проведення; спроможність
оперативного підрозділу (працівника) здійснити ці заходи [12, с.318–319]. Така
дефініція є лаконічною та чітко передає (розкриває) головні складові
оперативно-розшукової ситуації.
Як елемент оперативно-розшукової тактики вона є комплексом дій,
об’єднаних єдиним задумом, легендою та спрямованих на вирішення
конкретного завдання щодо виявлення, запобігання або розкриття
кримінального правопорушення [13, с. 378–379]. Вона характеризується
складністю задуму, багатоетапністю дій, наявністю однієї або декількох легенд,
складною системою тактичних прийомів використання оперативно-розшукових
засобів і методів для виконання конкретного оперативно-тактичного завдання.
До того ж оперативній комбінації об’єктивно властива ситуаційність [13, с. 85].
Дослідження оперативно-розшукової ситуації започатковано працями
В.Г. Самойлова, який визначив її як реально існуючий стан певної кримінальної
13

події, з приводу якої здійснюється оперативно-розшуковий захід, умови, в яких

він проявляється, а також можливості оперативного працівника (або підрозділу)
вжити необхідних заходів, сформульованих у вигляді конкретного завдання [14,
с. 33].
Розглядаючи розмаїття можливих оперативно-розшукових ситуацій та
завдань, вирішуваних за допомогою їх проведення, вважаємо, що тут доцільно
навести класифікацію, запропоновану В.Г. Самойлович. Він поділяє
оперативно-розшукові ситуації: за часом виникнення – на початкову, проміжну
та кінцеву; за можливостями досягнення бажаного результату – на сприятливу
або несприятливу; за характером і ступенем протиборства – на безконфліктну й
конфліктну (двосторонню чи багатосторонню, а також суворого чи помірного
суперництва); за ступенем повторюваності в практиці – на типову і специфічну
[14, с. 33–35].
Слід ураховувати, що кожна з оперативних ситуацій спричиняє
особливий вплив на оперативну обстановку і, як наслідок, на тактику
проведення оперативно-тактичних заходів (у тому числі оперативних
комбінацій). Особливу увагу, на нашу думку, викликають несприятливі,
специфічні та конфліктні оперативно-розшукові ситуації, які створюють
передумови до прийняття оперативними працівниками оригінального творчого
рішення, що саме і передбачає застосування оперативних комбінацій.
Таким чином під оперативно-розшуковою ситуацією, на нашу думку, слід
розуміти наявний стан кримінальної події, що передбачає її аналіз, оцінку,
постановку конкретних тактичних завдань та проведення оперативними
підрозділами оперативно-розшукових, оперативно-тактичних та інших
тактичних заходів щодо виявлення, попередження чи розкриття кримінальних
правопорушень. Вжиття у комплексі зазначених заходів, спрямованих на
вирішення єдиного конкретного завдання, означає проведення оперативної
комбінації.
14

2.2 Оперативно-розшукове моделювання

Процес побудови оперативно-розшукової моделі ситуації – це
послідовність етапів процесу оперативного мислення. Оперативно-розшукові
дії (заходи) становлять операціональну сторону професійного мислення
оперативного працівника.
При побудові оперативно-інформаційної моделі конкретної ситуації
характер розумових дій оперативного співробітника на відміну від таких, що
здійснюються іншими фахівцями (слідчими, криміналістами, медиками), має
свою специфіку. Вона полягає в розгляді всіх елементів ситуації не тільки і не
стільки як результату дій особи, скільки як результату відображення в них його
індивідуальних особливостей, що мають оперативно-розшукове значення.
Власне, розшукове значення мають, головним чином, ті елементи дій та їх
результатів, які «виводять» на індивідуальні (або групові) особливості особи,
тобто так чи інакше пов’язані з цими особливостями. Оперативно-інформаційна
модель і повинна містити ці особливості, які в сукупності визначають об’єкт
розшуку. Ці зв’язки отримують конкретне вираження у вигляді формулювання
пошукових ознак об’єкта розшуку, найчастіше вони виражаються у формі
оперативно-розшукових версій [15, c. 20].
Оперативне мислення в ОРД має продукувати моделі іншої якості. Їх
особливістю є оперування однорідними розшуковими ознаками осіб (об’єктів
розшуку). Оперативно- розшукове моделювання ситуації як форма
оперативного мислення не має жорсткої прив’язки до криміналістичної картини
подій (кримінальних правопорушень) як до такої, що не має прямого,
безпосереднього відношення до розшукових ознак причетних до них осіб.
Базовою для побудови оперативно-розшукової моделі події може бути інша
інформація про осіб з відомими ідентифікаційними ознаками, які можуть бути
15

використані як розшукові. Криміналістична інформація тоді буде розглядатися

з точки зору її ідентифікаційних можливостей.
За такої постановки питання завдання побудови оперативно-
інформаційної моделі зводиться, з одного боку, до виявлення ідентифікаційних
ознак картини події, з іншого боку, – до визначення осіб (категорій,
контингенту осіб) – носіїв ідентифікуючих ознак. Останнє найчастіше
вирішується за допомогою різних обліків оперативно-розшукового
призначення, а також можливостей оперативного визначення осіб, які,
ймовірно, володіють ними. Якщо інформація про особу в різного роду обліках
не міститься, то дії з її розшуку в цих обліках дадуть негативний результат. За
наявності ідентифікуючих ознак це завдання вирішується досить швидко, за їх
відсутності – розгортається в комплекс перевірочних дій стосовно всього
відібраного контингенту осіб (або предметів).
Оперативно-розшукове моделювання у формі побудови «сюжету події»
можна розглядати як один із способів подолання невизначеності його
індивідуально-особистісної (персональної) детермінації. По суті, сюжет – це
інтеграційна, цілісна модель події, але не як кримінального факту, а як реальної
життєвої ситуації. Використовуючи такий тип моделювання, співробітники
здійснюють перехід в інший контекст, іншу семантичну систему – реальних
життєвих ситуацій, де кримінальна подія розглядається (і дійсно є такою) як
один із фрагментів життя злочинця [16, c. 8].
Це вже специфічний контекст вирішення завдання розкриття
кримінального правопорушення і встановлення особи, винної в його скоєнні.
Прийняті в цьому контексті рішення носять не стільки аналітичний, скільки
евристичний характер. Єдиною умовою, що утримує хід думки в аналітичному
контексті, є реальні ознаки події як складової основи доказової бази
розслідування.
Моделювання за цим типом – вельми поширений прийом у розкритті
складних, неочевидних кримінальних правопорушень, що нерідко носить
16

характер «мозкового штурму», коли кожен учасник роботи пропонує свої

варіанти передуючих кримінальній і наступних за нею подій, прагнучи при
цьому знайти логіку, в яку би вписувалось якомога більше деталей картини
події.
Досвідчений оперативник відрізняється від початківця саме наявністю
професійного досвіду розшукової роботи, оперативним чуттям, майстерністю
щодо виявлення злочинців та проведення оперативно-розшукових заходів,
спрямованих на документування їх злочинних дій.

2.3 Оперативно-розшукова комбінація

Не вдаючись до більш глибокого розкриття тактичних особливостей
проведення оперативних комбінацій, зазначимо, що завдяки цілеспрямованим
зусиллям оперативних працівників, чіткого узгодженого планування дій,
керуючись ст.10 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» та
Законом України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою
злочинністю», результати ОРД, отримані під час проведення оперативних
комбінацій, після певної процедури згодом можуть лягти в основу процесу
доказування по кримінальних провадженнях (ст.65).
Разом із цим, до результатів проведення оперативних комбінацій де-
факто пред’являються такі ж вимоги, як до доказів у кримінальному
судочинстві [17, c. 242]. Це обумовлює необхідність дотримання встановленої
процедури та вимог Закону, бо, як відомо, не можуть бути доказами такі, що
отримані з порушенням вимог закону, позаяк обвинувачення не може
ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях
(ст.62) [1].
Змістом оперативної комбінації являється результат розумової діяльності
оперативних працівників, що повинен бути не стиснений процесуальними
обмеженнями. І тому розв’язуючи конкретні завдання з попередження або
17

розкриття злочинів, оперативні працівники повсякчас стикаються з

необхідністю визначення комплексу дій і тактики їх проведення.
Елементами оперативної комбінації є: задум; легендування;
інсценування; матеріальне підкріплення [18].
Задум оперативної комбінації - це найбільш загальна програма
оперативного працівника.
Під легендою мають на увазі вигадані, але правдоподібні відомості про
нібито існуючі явища.
Інсценування - показане (удаване) зображення події, пригоди або стану.
Матеріальне підкріплення – це легенди та інсценування.
Названі вище обов’язкові елементи комбінації у більшості випадків
повинні бути матеріально (документально) підкріплені [19, c. 11].
Задум оперативної комбінації - це найбільш загальна програма
оперативного працівника і сил, які він має намір залучити до рішення задачі по
штучному створенню сприятливих умов для успішного її рішення.
Легендування. Під легендою мають на увазі вигадані, але правдоподібні
відомості про нібито існуючі явища, події, обставини тощо, які дають
можливість зашифрувати оперативно-тактичні заходи, негласний апарат,
конспіративні та явочні квартири та інші приміщення, що використовуються в
ОРД.
Інсценування - показане (удаване) зображення події, пригоди або стану з
метою підкріплення легенди, створення учасників правопорушення
перебільшеного уявлення про обізнаність оперативного працівника,
впевненість в тому, що їх відкриття стало можливим у результаті випадкового
збігу обставин або внаслідок власної необережності (імітація бійки в певному
місці, огляду транспортних засобів під легендою розшуку озброєного
злочинця), матеріальне підкріплення дозволяє надати легенді та подіям
інсценування видимості вірогідності, ввести в оману розроблювати чи
18

підозрювану особу і створює сприятливі умови для вирішення оперативно-

тактичних завдань [20, c. 192].
Матеріальне підкріплення легенди - використання документів прикриття,
а також інших засобів впливу на відповідних осіб з метою ліквідації їх сумнівів
стосовно проведеного інсценування.
Планування проведення оперативної комбінації полягає в розробленні
працівником оперативного підрозділу моделі здійснення тактичних операцій
під час проведення комбінації, визначення безпосередньої організації сил і
засобів проведення комбінації (розробка взаємодії, надання конкретних
завдань, способів їх вчинення, матеріально-технічне забезпечення і т.д.), оцінка
можливих контрдій злочинців, яка полягає у визначенні задуму злочинців,
моделюванні їх дій, думок та відповідних ходів. Подальші оперативні заходи
оперативний працівник повинен планувати з урахуванням думки (планів)
слідчого з тим, щоб при їх проведенні не створити перешкод або ускладнень
для розслідування та не допустити порушень законності [21].
Підсумовуючи викладене, доречно зазначити, що якісне планування
проведення оперативних комбінацій є змістом тактичних програм припинення
злочинів оперативними підрозділами НП України, що виникають на певному
етапі перевірки або на етапі фіксації фактичних даних в певній ситуації. Тому
результати проведення оперативних комбінацій мають виняткову процесуальну
цінність. Вони можуть і повинні використовуватися для забезпечення
розв’язання завдань кримінального судочинства.
Також важливою особливістю дотримання законності під час
застосування оперативної комбінації, на нашу думку, є виключний характер її
проведення (тільки тоді, коли в наявних умовах оперативної обстановки
тактичне завдання вирішити неможливо і сприятливі умови для цього відсутні).
Так, під час проведення оперативних комбінацій як і під час проведення
будь-яких інших тактичних заходів оперативні працівники ОВС працюють у
складній обстановці, в сфері дії багатьох конкуруючих інтересів. Просте
19

підпорядкування одному з цих інтересів неможливе для оперативних

підрозділів, по-справжньому орієнтованих на забезпечення прав людини, до
того ж воно не буде відображувати дійсність, в якій працюють оперативники.
Поліція ж є інструментом впливу держави, що слугує інтересам суспільства.
Для досягнення необхідної рівноваги між інтересами держави й суспільства
поліція потребує оперативної незалежності для формування власного
професійного рішення в конкретних оперативних ситуаціях, що зумовлено
практичною необхідністю забезпечення виконання завдань кримінального
судочинства.
Проте існує об’єктивна необхідність здійснення контролю за діями
оперативних підрозділів ОВС. Тут, на нашу думку, оперативні працівники
мають довести, що вони заслуговують оперативної незалежності. І тільки тоді
поліція стає легітимною в очах населення. Найкращим аргументом до
позитивного вирішення цього питання ми вважаємо неухильне дотримання
оперативними працівниками вимог законності під час проведення оперативних
комбінацій.
Отже, аналіз літератури та законодавства свідчить про те, що оперативно-
розшукова тактика включає в себе взаємопов’язані елементи: оперативно-
розшукова ситуація, оперативно-розшукове моделювання та: оперативно-
розшукова комбінація.
20

РОЗДІЛ 3
АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ ОПЕРАТИВНО-
РОЗШУКОВОЇ ТАКТИКИ

3.1 Оперативно-розшукова ситуація як підстава для вибору та

застосування оперативної комбінації
Як елемент оперативно-розшукової тактики оперативно-розшукова
комбінація є комплексом дій, об’єднаних єдиним задумом, легендою та
спрямованих на вирішення конкретного завдання щодо виявлення, запобігання
або розкриття кримінального правопорушення [22, с. 40]. Вона
характеризується складністю задуму, багатоетапністю дій, наявністю однієї або
декількох легенд, складною системою тактичних прийомів використання
оперативно-розшукових засобів і методів для виконання конкретного
оперативно-тактичного завдання. До того ж оперативній комбінації об’єктивно
властива ситуаційність [23, с. 105].
Дослідження оперативно-розшукової ситуації започатковано працями
В.Г. Самойлова, який визначив її як реально існуючий стан певної кримінальної
події, з приводу якої здійснюється оперативно-розшуковий захід, умови, в яких
він проявляється, а також можливості оперативного працівника (або підрозділу)
21

вжити необхідних заходів, сформульованих у вигляді конкретного завдання [14,

с. 33].
Про врахування оперативно-розшукової ситуації під час прий- няття
тактичних рішень щодо проведення оперативної комбінації все частіше
згадується у працях українських учених. Так, В.П. Євтушок, аналізуючи
наукові дослідження минулих років, дійшов висновку, що оперативна
комбінація – це відповідне поєднання оперативно-розшукових методів,
прийомів та засобів, метою застосування яких є вирішення найбільш складних і
конспіративних тактичних заходів, об’єднаних єдиним задумом, стосовно
певної оперативно-розшукової ситуації [15, с. 22]. Цікавою є позиція В.В.
Шендрика, який комбінацію розглядає в двох аспектах: як теоретичну
категорію оперативно- розшукової тактики та як діяльність, спрямовану на
створення умов щодо розв’язання конкретних оперативно-тактичних завдань
стосовно певної оперативно-розшукової ситуації [16, с. 7].
Слід відзначити, що всі оперативні комбінації залежно від оперативно-
розшукової ситуації за характером розв’язуваних завдань можуть бути
спрямовані на: забезпечення оперативної розробки та зашифрування джерел
отримання негласної інформації; негласне виявлення і зберігання фактичних
даних, які можуть бути використані як докази у розслідуванні кримінального
провадження; забезпечення можливості використання матеріалів негласного
документування на стадії досудового розслідування і судового розгляду
кримінальної справи; здійснення оперативно-профілактичного впливу на осіб,
схильних до вчинення кримінального правопорушення; розв’язання
конфліктних ситуацій, нейтралізація протидії з боку розроблюваних осіб;
створення умов, необхідних для проведення оперативно-розшукових заходів;
створення умов, які гарантують результативність оперативно-тактичних
заходів; забезпечення негласності заходів, тримання в таємниці джерел
оперативно-розшукової інформації; збереження до процесуального вилучення
предметів і документів, які можуть бути доказами протиправної діяльності;
22

інші тактичні заходи впливу на оперативно-тактичну ситуацію з метою її зміни

на більш сприятливу тощо [24, с. 253; 25, с. 6].
Відповідно завдання оперативних комбінацій, що виникають з
урахуванням конкретної оперативно-розшукової ситуації, також можуть бути
різноманітними, а саме: виявлення об’єктів оперативної уваги та отримання
інформації первинного характеру; забезпечення попереджувального впливу на
осіб, які становлять оперативний інтерес; досягнення мети оперативної
розробки (впровадження негласного співробітника в злочинне середовище,
виведення його з розробки, забезпечення зберігання таємниці джерела
оперативної інформації, забезпечення затримання злочинців тощо); виявлення і
зберігання фактичних даних, які можна використати як докази у кримінальному
судочинстві (створення умов, необхідних для проведення процесуальних дій і
забезпечення їх результативності, створення умов для встановлення та
збереження матеріальних доказів та інших джерел доказової інформації,
забезпечення отримання правдивих показань від фігурантів кримінальних
проваджень); забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства;
створення умов, необхідних для проведення оперативного експерименту тощо
[26; 27].
До речі, використання комбінації з метою створення умов, необхідних
для проведення оперативного експерименту, на нашу думку, слід розглядати
окремо від завдань досягнення мети оперативної розробки (створення умов,
необхідних для проведення ОРЗ), тому що згідно із законодавством України
оперативний експеримент не є оперативно-розшуковим заходом з усіма
властивими формальними ознаками та вимогами. Таким чином, ми прагнемо
звернути увагу на доцільність полеміки щодо процесуальної регламентації
оперативного експерименту [29].
Таким чином, вирішальне значення у прийнятті рішень щодо проведення
оперативних комбінацій суб’єктами ОРД має вивчення та оцінка оперативно-
розшукової ситуації, що, як зазначив В.Г. Самойлов, є процесом логічної
23

розумової діяльності оперативного працівника, що полягає у зборі,

накопиченні, переробці та оцінці інформації про елементи оперативно-
розшукової ситуації з метою вироблення рішення щодо проведення ОРЗ та
виконання поставленого завдання [14, с. 35].
Саме завдяки чіткому аналізу та оцінці оперативним працівником
фактичних даних під час вивчення оперативно-розшукової ситуації досягається
успішне проведення оперативної комбінації, тому що це дозволяє: визначити
подальші шляхи проведення оперативної комбінації та конкретні тактичні
прийоми здійснення тих чи інших заходів, матеріального підкріплення
елементів комбінації; перевірити наявні відомості та зробити вірну оцінку всієї
оперативно-розшукової ситуації, що за умови дотримання наукової методології
пізнання забезпечує досягнення істини в кримінальному судочинстві.

3.2 Дотримання законності під час планування оперативних

комбінацій
Необхідною умовою і важливим фактором ефективного провадження
кримінального судочинства є дотримання законності під час проведення ОРД,
чого вимагає як Конституція України, так і Закон «Про оперативно-розшукову
діяльність» (ст.4, 9) [1]. Беручи до уваги те, що проведення оперативних
комбінацій та експериментів оперативними підрозділами в окремих випадках
передбачає обмеження прав і свобод громадян (ст.29-32) [2], це може привести
до зловживань з боку правоохоронних органів.
Слід зазначити, що робота правоохоронних органів може бути визнана
ефективною тільки за умови дотримання прав і свобод громадян, що є
головним критерієм законності під час проведення оперативних комбінацій та
експериментів. Якщо ж права людини ОВС, до прикладу, не дотримуються, то
відносини між оперативними підрозділами та населенням мають негативний
характер, а працівники поліції сприймаються як правопорушники. При цьому
практика показує, що порушення законності окремими працівниками
24

правоохоронних органів в очах пересічних громадян ставить відбиток на

репутацію всіх працівників правоохоронних органів без винятку. До того ж
сьогодні, коли за всіма діями публічних органів влади пильно спостерігають
ЗМІ й кожний випадок порушення вимог закону стає відомим широкому загалу,
проведення оперативних комбінацій та експериментів потребує чіткого
дотримання законності працівниками оперативних підрозділів правоохоронних
органів.
Для цього законність в ОРД має проявлятися як: принцип діяльності
правоохоронних органів; основний метод роботи їх учасників; режим
функціонування системи їх суб’єктів [29, с. 210]. При цьому цей перелік має
охоплювати весь обсяг повноважень у професійній діяльності суб’єктів
правоохоронних органів, особливо під час проведення оперативних
експериментів і комбінацій.
Зазначимо, що в практичній діяльності оперативних підрозділів і
оперативні експерименти, і оперативні комбінації застосовують для створення
штучних умов з метою розв’язання приватних завдань оперативно-розшукової
діяльності. Саме тому ці категорії оперативно-розшукової тактики нерозривно
пов’язані між собою як на практичному, так і на теоретичному рівнях [30; 31].
Сутністю забезпечення законності в ОРД є дотримання порядку
провадження цієї діяльності, а саме:
- здійснення ОРД виключно суб’єктами, уповноваженими Законом про
ОРД;
- відповідність оперативно-розшукових заходів цілям і завданням ОРД;
- наявність передбачених Законом України про ОРД підстав для
проведення оперативно-розшукових заходів;
- дотримання передбачених Законом України про ОРД умов здійснення
оперативно-розшукових заходів тощо.
Виходячи з цього, дотримання законності під час проведення
оперативних комбінацій оперативними підрозділами ми вбачаємо в:
25

- проведенні оперативних комбінацій виключно суб’єктами,

уповноваженими на це Законом України про ОРД;
- неможливості залучення особи в якості об’єкта оперативного
експерименту або оперативної комбінації та застосування впливу оперативно-
розшукових засобів, методів і дій інакше як за рішенням оперативного
працівника, прийнятим відповідно до законодавства в сфері ОРД;
- недопущенні в роботі оперативних працівників порушень вимог і
приписів, закріплених законодавчими та відомчими нормативно-правовими
актами, якими вони керуються під час проведення оперативних комбінацій
(зокрема, можливість обмеження конституційних прав людини й громадянина
особами, що беруть участь в ОРД, винятково з підстав, передбачених Законом);
- виявленні, припиненні та усуненні порушень, учинених оперативними
працівниками, а також установленні причин та умов, що сприяли їх учиненню;
- притягненні до відповідальності посадових та інших осіб, винних у
порушенні законності;
- розробці та вжитті заходів, спрямованих на усунення причин й умов
порушення законності;
- невідворотності відповідальності за порушення законності тощо.
26

ВИСНОВКИ

На підставі дослідження теми курсової роботи «Оперативно-розшукова

тактика» зроблено такі висновки:
Оперативно-розшукова діяльність здійснюється відповідними органами
винятково з метою боротьби зі злочинністю, розшуку осіб, які ухиляються від
слідства та суду за вчинення кримінальних правопорушень, безвісно відсутніх
осіб, виконання інших завдань, визначених законодавчими та іншими
нормативними актами, які встановлюють порядок здійснення гласними і
негласними засобами і методами оперативно-розшукових заходів.
Визначено, оперативно-розшукова діяльність представляє собою систему
гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних
заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-
технічних засобів.
Доведено, що на сьогодні ані чинний КПК України, ані Закон України
«Про оперативно-розшукову діяльність» не дають його визначення. Окрім того,
сам термін «оперативно-розшуковий захід» навіть не включається до
законодавчого визначення поняття «оперативно-розшукова діяльність» (ст. 2
Закону) як невід ̓ємна її складова, хоча згадується в низці його норм.
27

Запропоновано оперативно-розукові заходи визначити як сукупність

узгоджених, взаємопов ̓язаних і поєднаних між собою загальною метою та
завданнями дій уповноважених Законом України «Про оперативно-розшукову
діяльність» суб ̓єктів, що здійснюються переважно негласно шляхом
використання оперативних сил, засобів, методів і форм.
Визначено поняття оперативно-розшукової ситуації, яку, на нашу думку,
слід розуміти як наявний стан кримінальної події, що передбачає її аналіз,
оцінку, постановку конкретних тактичних завдань та проведення оперативними
підрозділами оперативно-розшукових, оперативно-тактичних та інших
тактичних заходів щодо виявлення, попередження чи розкриття кримінальних
правопорушень.
Оперативно-розшукове моделювання у формі побудови «сюжету події»
можна розглядати як один із способів подолання невизначеності його
індивідуально-особистісної (персональної) детермінації. По суті, сюжет – це
інтеграційна, цілісна модель події, але не як кримінального факту, а як реальної
життєвої ситуації. Використовуючи такий тип моделювання, співробітники
здійснюють перехід в інший контекст, іншу семантичну систему – реальних
життєвих ситуацій, де кримінальна подія розглядається (і дійсно є такою) як
один із фрагментів життя злочинця.
Визначено, що змістом оперативної комбінації являється результат
розумової діяльності оперативних працівників, що повинен бути не стиснений
процесуальними обмеженнями. І тому розв’язуючи конкретні завдання з
попередження або розкриття злочинів, оперативні працівники повсякчас
стикаються з необхідністю визначення комплексу дій і тактики їх проведення.
Елементами оперативної комбінації є: задум; легендування;
інсценування; матеріальне підкріплення. Задум оперативної комбінації - це
найбільш загальна програма оперативного працівника. Під легендою мають на
увазі вигадані, але правдоподібні відомості про нібито існуючі явища.
28

Інсценування - показане (удаване) зображення події, пригоди або стану.

Матеріальне підкріплення – це легенди та інсценування.
Саме завдяки чіткому аналізу та оцінці оперативним працівником
фактичних даних під час вивчення оперативно-розшукової ситуації досягається
успішне проведення оперативної комбінації, тому що це дозволяє: визначити
подальші шляхи проведення оперативної комбінації та конкретні тактичні
прийоми здійснення тих чи інших заходів, матеріального підкріплення
елементів комбінації; перевірити наявні відомості та зробити вірну оцінку всієї
оперативно-розшукової ситуації, що за умови дотримання наукової методології
пізнання забезпечує досягнення істини в кримінальному судочинстві.
Сутністю забезпечення законності в ОРД запропоновано розуміти
дотримання порядку провадження цієї діяльності, а саме:
- здійснення ОРД виключно суб’єктами, уповноваженими Законом про
ОРД;
- відповідність оперативно-розшукових заходів цілям і завданням ОРД;
- наявність передбачених Законом України про ОРД підстав для
проведення оперативно-розшукових заходів;
- дотримання передбачених Законом України про ОРД умов здійснення
оперативно-розшукових заходів тощо.
29

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Про оперативно-розшукову діяльність. Закон України від 18.02.1992

року № 2135-XII.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135–12/ed20180802 (дата звернення:
28.03.2022).
2. Кримінальний процесуальний кодекс України. Закон України від 13
квітня 2012 р. № 4651-VI. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651–
17 (дата звернення: 28.03.2022).
3. Погорецький М. Оперативно-розшукова діяльність: правове
визначення поняття. Право України. 2009. No 11. C. 122-125.
4. Нуруллаев И. С. о. Некоторые аспекты сотрудничества Украины и EС в
сфере борьбы с преступностью. Эффективность государства и права:
современный взгляд: межд. научн.-практ. конф. (г. Москва, 28 дек. 2012 г.). С.
54–57.
5. Лисюк Ю. В. Щодо питання втілення європейських стандартів у
діяльність органів внутрішніх справ / Ю. В. Лисюк // Актуальні проблеми
реформування правоохоронних органів : матер. міжнар. науково-практ.
конфер., 28–29 берез. 2014 р., Дніпропетровськ. – Дн., 2014. С. 61–63.
30

6. Мартиненко О. А. Реформування міліції у дзеркалі європейської

поліцеїстики – що ми робимо не так?/ О. А. Мартиненко. URL :
http://www.umdpl.info/index.php?id=1251269106. (дата звернення: 23.03.2022).
7. Негласні слідчі (розшукові) дії. Структурно-логічні схеми : [навч.
посіб.] / [Никифорчук Д. Й., Тарасенко О. С., Василинчук В. І. та ін.] ; за заг.
ред. Д. Й. Никифорчук [та ін.]. ‒ К. : НАВС, 2015. 235 с.
8. Оперативно-розшукова діяльність : [навч. посіб.] / [Є. М. Моісеєв, О.
М. Джужа] ; ред. Д. Й. Никифорчук [та ін.]. – К. : Прав. єдність, 2009. 309 с.
9. Трубников Н. Н. О категориях «цель», «средство», «результат» / Н. Н.
Трубников. – М. : Вища шк., 1968. 148 с.
10. Про контррозвідувальну діяльність: Закон України від 26 груд. 2002 р.
URL : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14. (дата звернення: 05.03.2022
року).
11. Давыдов С.И. Перспективы развития ситуационных основ оператив-
но-розыскной деятельности / С.И. Давыдов // Полицейское право (Омск). –
2006. No 2 (6). С. 84–86.
12. Козаченко І.П. Правові, морально-етичні та організаційні основи
оперативно-розшукової діяльності / І. П. Козаченко, В. Л. Регульський. – Львів :
ЛІВС при НАВСУ, 1999. 219 с.
13. Мельник М. І. Правоохоронні органи та правоохоронна діяльність :
навч. посіб. / М. І. Мельник, М. І. Хавронюк. К. : Атіка, 2002. 576 c.
14. Самойлов В.Г. Оперативно-розыскная тактика органов внутренних
дел: учеб. пособие / В.Г. Самойлов. – М.: МВШМ МВД СССР, 1984. 91 с.
15. Євтушок В.П. Оперативна комбінація (сучасний погляд, пропозиції).
Науковий вісник Львівського юридичного інституту. 2004. No 1. С. 20–26.
16. Фендрик В.В. Оперативне моделювання: теоретико-правові та
організаційно-тактичні основи (за матеріалами діяльності кримінальної міліції):
автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09
31

«Кримінальний процес і криміналістика»; «Оперативно-розшукова діяльність» /

В.В. Шендрик. – Харків: ХНУВС, 2005. 20 с.
17. Меживой О.В. Поняття оперативної комбінації та використання ре-
зультатів її проведення в кримінальному судочинстві // Вісник Луганського
державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка: (90 років
карному розшуку України та проблеми вдосконалення його діяльності в су-
часних умовах боротьби зі злочинністю) / О.В. Меживой. – Луганськ: ЛДУВС
ім. Е.О. Дідоренка, 2009. – Спеціальний випуск No 2. У двох частинах. Части-
на 2. С. 242–252.
18. Оперативно-розшукова діяльність органів внутрішніх справ. Заг. ч.:
підручник / під заг. ред. генерал-полковника міліції Л.В. Бородича; [авт. кол.:
Е.О. Дідоренко, І.П. Козаченко, Я.Ю. Кондратьєв, В.П. Пилипчук, В.Л. Регуль-
ський]. – Луганськ: РВВ ЛІВС, 1999. Т. 1. 390 с.
19. Сакало В. О. Тактика злочинної діяльності : дис. ... канд. юрид. наук :
12.00.09. Київ, 2002. С. 11.
20. Бараненко Б.І. Психологія оперативно-розшукової діяльності: навч.
посібник / Б.І. Бараненко. – К.: Центр учбової літератури, 2007. 272 с.
21. Шиенок В.П. Сущность оперативно-розыскной тактики: лекция / В.П.
Шиенок. – М.: МВШ МВД СССР, 1983. 26 с.
22. Павленко С. О. Військова тактика античного світу як передумова
становлення та розвитку сучасної оперативно-розшукової тактики. Науковий
вісник Національної академії внутрішніх справ. 2018. No 1 (106). С. 36–46.
23. Павленко С.О. Аналіз сучасного стану наукових досліджень проблем
оперативно- розшукової тактики. Науковий вісник Національної академії
внутрішніх справ. 2018. No 2 (107). С. 105–122.
24. Реформування системи кримінальної юстиції в Україні: кримінально-
правові, кримінально-процесуальні та криміналістичні проблеми : зб. матеріалів
Міжнар. наук.-практ. конф. з нагоди 10-річчя Ірпін. фінанс. юрид. акад. та 80-
річчя з дня народж. В. П. Бахіна. Ірпінь, 2012. С. 253.
32

25. Салтевський М. В. Криміналістика : підручник : у 2 ч. Харків :

Консум, 1999– 2001. Ч. 2 : Методика і тактика. 2001. С. 6.
26. Пясковський В. В., Чорноус Ю. М., Іщенко А. В. та ін. Криміналістика
: підручник. Київ : Центр учб. літ., 2015. С. 370–371.
27. Погорецький М. А., Сергєєва Д. Б. Криміналістична тактика: щодо
визначення поняття. Часопис Національного університету «Острозька
академія». 2012. No 1 (5). С. 3. (Серія «Право»)
28. Основи оперативно-розшукової діяльності : термінологічний
словник / уклад. С. В. Албул. Одеса : Астропринт, 2017. С. 82. (Серія «Теорія і
практика ОРД»).
29. Бояров В.І.Проблемні питання розслідування хабарництва в сучасних
умовах. Вісник Запорізького національного університету. 2010. No 4. С. 207-
211.
30. Теория оперативно-розыскной деятельности: учебник / [Под ред. К.К.
Горяинова, В.С. Овчинского, Г.К. Синилова]. - М.:ИНФРА-М, 2007. 832 с.
31. Інтернет-сайт studopedia.su: URL : http://studopedia.su/16 10322
їакїісЬпіу- privom.html (дата звернення: 05.03.2022 року).