Масштаб 1:155 000 000

ІЕ ЇЇИ И ІИ Є ЬІНІІ^' В У
5.5а а>
(V
? ^ З
V

1.8 -1
8 5 &
З гч в
§М§ *
з ;г5
з 53
2
І і» З іЗ
Б 'і І |
§ § |^
ІЗ .* «> >>
^ЗЗоЧ
а. <3 о
0=5 З* 5* З

З
£

О
я 2К1Н
51 О X
* а І
я ч
н 8 аи
« 3 §о X
и:,а
« « и
5
О,
X X >»

« в
$V Й
х О
АУв
а «
о д ,.
Ь
е{.а« ев
« є
8 о. к 5
&ч « §
'вЛ й вігн /,

, 2
0 ®
8 %
ц_, Л
1 я
8 в
св К
V5
|£ > ?

8 |§
Дт к§ ьІ
35 2^?
ХГ о чгс
5і £
й о^
$ § 8
^ Ч ІҐ

Л ?» О Он
З ЕҐ X
ГОДИННІ ПОЯСИ

і#ГИН|Г*ЄІфШ
 [. '— і
.—+ п
♦ / / 1
1
і

V Т■
—-—_ 1

Масштаб 1:13О 000 000 (в 1 см 1300 км)

1300 0 1300 2600 3900 5200 км

СПІВВІДНОШЕННЯ І РОЗПОДІЛ СУХОДОЛУ Й СВІТОВОГО О К Е А Н У НА З Е М Л І

Антарктида 14.0 млн км : Північний Льодовитий океан
Австралія та Океанія 14.1 м л н км 2
Суходіл 8.5 млн км2
9%
Вода 149.4 'Ін д ій сь ки й 1
млн км г Євразія Тихий океан
360.7 океан
Південна 54.6 76.2 млн км 2 178.7
млн км : \
( 510. А Америка ~т 12% У 1 4 9 .4 \ млн км г \ 21% ґ 360. А
1 МЛН км2к 17.8 млн км 2 - 4 млн км 2. млн км 2)
37% Атлантичний'
океан
16% Африка 91.7 млн км 2 50%
71%
Північна' 130.3 млн км г 25%
А м ер ика"
24.2 млн кмг 20%

1
 захід вМГ ринвіма
Ф ІЗИ Ч Н А КАРТА СВІТУ

3749
7РРОу БОФор-ГА^..
уРМОРЕІ
о, Ян-Маен І
НОРВЕЗЬІ

Тіевільиц*
М2ГЛ& / Хдзонова
'затока А

Північний тропік
3820
- 4203,% затока
влк. Маун*.Кеа*0 г

й$Ш І\

Перуанська р ав н льське - і
<020*т
^л ло^когнд’я [

улоговина

%• /Ч - —ф
о.Піткерн
5000м
3000
2000 ;о-ви Тристан-да-аунья
1000
500

№ Джорджія '
8325 піааскні

Площа суходолу 149 400 000 км ’ '.с у г о р Н

Найбільша висота над рівнем моря

г. Джомолунгма (Еверест), 8 850 м (Євразія)
Найменша висота від рівня моря
рівень Мертвого моря, -400 м (Євразія) /-^АиївІ
ПТвдвйм6
Найдовша річка Ніл (з Кагерою), 6 671 км
(Африка)
За даними Національного центру космічних
досліджень Бразилії довжина Амазонки
складає близько 7 000 км (Південна Америка)
Найвищий водоспад Анхель, 1 054 (Південна
Америка)
Найбільше озеро Каспійське море,
376 000 км2 (Євразія)
Найбільший острів Ґренландія,
2 175 600 км 2 (П івнічна Америка)
 ' 3385 *" ' . СХІЛ»°-
Франца-
' ^ 0 >>>>ІАрЬіЦрВ£л
' _______ МОРЕ

ЮТСЬКЕ
«ОРС
^ Ь** Й ж ол

& \Н 4 0
і л т » “
г. Бслуи
06 Улан-Батору
Йаьл/М.'шЛХГ , .> ^
р^м ог^С ь Турфаисім
3720
японське
лсіпбськє Чгг ТСхґдіїо
\ МОРІ- .
ІСМОІАІ Сої
>ОвТ£).
V МОРІ
•4543
.)чишш[ •• V

Аравійськйй
ч Л л І и 'іп п с ь к і:
иі-Кусі
\ \ ‘ Щ > я£ \
3088 МОРЕ затока
г. Марра
о. Шрі-Ланка4’^,
ж ій с М і'У

^ /7 / ВД Е н гі. л п Х с Ф - ф н л
Нова Ірландія

7Шчїспк
Танганьїко

|/&яга
їгаскар
П ІВ Д Е Н Н А П А С А 7

ІІ|,І Д^УЛО/ЛІГ
?РМОРЕ
ивш кл
ПЩнічно-Західний
•1235_ ПУСТЕЛЯ
>УС ВЕЛИКА• 7440 Ні <з
Іп-Лойнт ПУСТЕЛЯ -". 8УАРОфф о«аду
.. ВІКТОРІЯ
- о /
в с т Р

МАНОВІ:
м оре

£’ о-аи Кергелен

ЗЕМЛЯ ВІЛКС/ оолюс

ІМ'Яз/ мол

З
 риявіча

ї%н$к. ГрТмсвоі
Гудзонова
Ейяф'ятлфйокк
'"«/аі4/, затока /

Пи ш
т ^ одяНЬ ‘В (о / г'
/ АМЕ(
>и Х А Н С Ь К А ^ ' ^ / н уК
ж М к $ / V Я

Нсабон

Мексикаїкіх,
мтохл

нлк. Каї
до Екватор

ПІВДЕН НО-
/
О
>
аг
ш
ж

піва®!»
ЛА1 ФОРМА О
V
0-
^
*
і щ

ТЕКТОН ІЧНІ ОБЛАСТІ МАТЕРИКІВ

Виступи кристалічного фундаменту

давніх докембрійських платформ
на поверхню (щити)
Осадовий чохол давніх докембрійських
платформ (плити)

Області байкальської складчастості ТНвдеД^а коло

ТЕКТОН ІЧНІ ОБЛАСТІ ДНА МОРІВ

Області каталонської складчастості І ОКЕАНІВ

Області гсрцинської складчастості Області з земною корою материкового

типу Зони розломів
Осадовий чохол молодих платформ
Підводні окраїни материків (шельф,
Області мезозойської складчастості □ материковий схил)
Зони острівних дуг
Межі розходження літосферних плит
(серединно-океанічні хребти)
Межі сходження літосферних плит
Області альпійської складчастості Напрям і швидкість руху літосферних
Області з земною корою океанічного плит (см/рік)
Пізньомезозойський вулканічний пояс типу Вулкани
Океанічні платформи діючі * згаслі
Кайнозойський вулканічний пояс Зони землетрусів і сучасного гороут­
Серединно-океанічні хребти ворення
Області з корою океанічного типу, Епіцентри і дати катастрофічних
пцняті над рівнем моря Крайові океанічні жолоби землетрусів
 Масштаб 1:85 000 000 (в 1 см 850 км)
І 0 850 1700 2550 3400 км

схіДІїо-
{ЩРСЬ ке

Мурм,
АХ1ДН
ІХОТСЬКЕ
М.ОРЕО^

АлаЇА

У лан-Бат ор
ТАЙСЬ

я Х * и

фАВІЙСЬКЕ Бенгшьі-ь
МОРЕ затока

Шрі-Ланка

Кіліманджаро

КОРЛЛОІ
МОРЕ

м оре
’Ь'ЛЖ і

Кайнозойська
Докембрій (архейська та протерозойська ери) Палеозойська ера Мезозойська ера ера

3000 2000 1 000^ вік

(млн років)

Байкальська Каледонська Герцинська Мезозойська Альпійська

Утворення докембрійських платформ складчастість складчастість складчастість складчастість складчастість

5
 |К |8&
в 81 ! 1
о О е-§ С
—3 « § 5
в1 § *
о-- б о
«Н X
в вX ч
В
х С хС хС З с

00 X

5 С

т 03
 &§
с О.
М О

Й*
9-2

З Й п—
£ І &8

чо

■£п
ио

ю шш

< ш < Ш со и.
со со 4444

і х у 2
* т
0 .3 - 1 5
•=•” « 8
£ о ^ І
І З р Лх
а .? .Ь о *
0 = ч я §
о £0
и
8|а* |
В <
сс 8 - § І 8 ~
1 2 * о х
щ £ .5 § ’|. 3

о ІІ8 8І
 х
І
§
ш
.•НІН
'"І,,
•ЧІІІ
||||"

&£•
2о 2о = о
Ер
0 аз
*5
1 5- Ч
•-Г“
5 оз
1
03
1- ї Я
£с. си
о. * « О : =
&« У ч

ян
'5
Я о
є
І о «о
:і о.'г
о в
§£
5 Іі
2
'Іс Ує
5я о>
гл О О.
>. >»
§а 1£ $2-~
§ р ±1 а О
х сю
а
о їіюї5
і ї с і й і т
а>.юЯ

8
 від Гринвіча 6е на римвіча 60е
ГЕОГРАФІЧНІ ПОЯСИ ТА Масштаб 1:120 000 000
Чоояно
ПРИРОДНІ ЗОНИ СВІТУ СИЬФР*1® 1200км 0 1200 2400

іт ш ^ т у - Ігарка ■етичним п о д а ^
'И пояс Щ Щ . о. Ісландія'
Якутськ
дотер-
ЄкатпериііІЇ/рҐ
Москва
піш чЩ ^ПОМІРНИЙ ПОЯС
)Париж
Владам
^ й л Лаг*Ц*»*)
Ташкент

.!Тегеран

П ів н і ч н и й

ТРОПІЧНИЙ п о яс
% ропічний пояс
ТРО П ІЧН И Й п о я с Гг'Оме АГ НА ТЕ!
їакар
М О РЕ
Шрі-Ланка
МІ^ПДЕАТНА ПРОТИ ТЕ ЧІЯ
^ддисАбеба
.1ГЕЧЯЯ—шШЖ&
СУБЕКВАТОР'^

0&&ГНА ПАСАТНА ТЕЧІЯ-

ТРО П ІЧН И Й п о я с ІҐҐВЖЕПЯЛ-МрЛ?" З -

К М У ----------------- 1-------------. . СУБЕКВАТОРІ
Бразиліа

ТЙвйЙЙ^»
тропічний пояс , х
СУБТРО П ІЧН И Й ПОЯС____ ^

ПРИРОДНІ з о н и
іупіос Аирсс «Ш Н И пояс
арктичних та антарктичних пустель
тундри
п о м ІР Н И й п с
лісотундри
і тайги ї ї ' і1
І] мішаних лісів &СУ_ГОР.Ц' СУБА НТАРІ
ЧНИЙ пояс V
широколистих лісів
^А Н Т А РК Т И Ч Н І ііва^ннАш ігавн» «?•:
лісостепів та прерій
степів
напівпустель та пустель
саван та рідколісся
■ твердолистих вічнозелених лісів та
- чагарників (середземноморська)
перемінно-вологих (у тому числі
мусонних) лісів
]\ вологих екваторіальних лісів

Області висотної поясності

- Течії теплі
► Течії холодні
В антарктичних пустелях з у мішаному лісі помірного поясу Африканська савана В пустелі Зміна природних зон у горах
*- Межа багаторіч іюї мерзлоти найсуворіишм кліматом на Землі висопиш поясність
- Межі географічних поясів суходолу вирує життя

СО

і V II
 160° 140° 120° 100° 80° 60° 40° 20°
у(а захід ві іинвіча
ПОЛІТИЧНА КАРТА СВІТУ

Масштаб 1:85 000 000 (в 1см 850 км) Море

БОФорІх гтшлнд\
850 0 850 1700 2550 3400 км ££ МОРЕ МОРЕ
& % Б Л Ф Ф ІН .\
К% 7 с о.Ян-^
Скорочення ПОРВЕ.
АВСТР. Австрія ‘Велике /
АЗЕРБ. Азербайджан «ільни/ї МОР.
ґ'їх^онова
АЛ. Албанія
БОС. І ГЕРЦ. Боснія і Герцеговина
ЕСТ. Естонія А'^-«0«ЧИЛ
ЛАТ. Латвія ■Вінніпег
ЛИТ. Литва
ЛЮКС. Люксембург Монреаль ^ ' У ■&; Ньюфаундленд
м. Македонія
ОАЕ Об’єднані Арабські Емірати
*їґ~1 у Гп°/-н! Сен'^ р ' Мікелон . .
С. Сербія ШТАТИ Уоз.ОіімїГріп ^ Вал,факс (Фр.) ЧО

СЛ. Словаччина
анфранцискої;-ї ПОРТУҐА
СЛОВ. Словенія ЇЄЛЬфІЯ
УГОР. Угорщина Лос-АнджЄмх ЛІСАБОН

ХОР. Хорватія СанДіеґо) Д аллас

Ч. Чорногорія Бермудські о-ви О-ви Мдае
о. Гуадалупе : Х ’юстон (Бриг.) • (В Д
ШВЕЙЦ. Швейцарія (Ме*с.) - •
Канарські о
/ Птнічний_гроп« ксиканська Оса)
затока БАГАМСЬК!
/*• П»вайські о-ви [онтерреь

р-виКаймдн
атолДжонстон
(Мекс.) ІОгВиЩ/Брит.)
• США>
(6риг> ' Га ї т і , 'ІльЖбрит.)
<ҐУА І БАРВУ/
НУАКШОТ
і З о т а пМФр'
^ .в и Х Ж ^ 1; ^СЕНТ-ЛЮСІЯ
П ^ арбадос
о. Кліппертон ^ - ВШСБНТ і ГРЕНАДИНИ
(фр.) *
-ТРИНІДАД 1 ТОБАҐО К0НАКРІЇ
риф Кінгмен (США) С ' ДЖОРДЖТАУН ФР1ТА
о. Кокос ч^ ,'- л- ^ ааіарибо СЬЄРРАЛЕС
. атол Пальміра (США) (КостаРжа)’
Г — \
о. Джарвіс П анам і ІпГіам{Фр)

ви Галапагос Ґуаякілі М анаус,

(Еквадор)
І

о. Святої Єлени
(Бриг.) с і
Ґоянія П Джеймстаун !

'Папеете

\ ЛібД^ннийтвопіК о.ТТггкерн ’ан-Паулу

Адамїтауи (Брл)_
Горту-Алеґрі

о-ви Тристан-да-Кунья
-§>(Брит.)
■Бланка

Фолклендські (Мальвіиські)І) О-ВИ

\ >6'*ч \о. Південна Джорджія
Пунт аАреі .^(ВС«т)
Південні Санді

Населення 6 903 813 377 осіб

Густота населення 43,6 жителя на 1 км2
Кількість країн, включаючи залежні 247
Найбільша країна Росія (в Євразії), 17 075 400 км2
Найменша країна Ватикан (в Європі), 0.44 км 2
Найбільша країна за населенням Китай (в Азії),
1 338 613 000 осіб
Найбільша густота населення М онако (в Європі),
16 139 жителів на 1 км2
Бразилія Німеччина
Найбільше місто Мумбаї (Індія), 11 914 398 осіб

ю
 східно1
(ЬІРСЬКЕ
Франч6'
МОРЕ
ЬЛРЕНЦОВЕ
МОРЕ

ОХОТСЬКЕ V
1 ШІПРІ
Алсутсі^ Україна
івіїка*

УЛАН-БАТОР#
Л м о н г о л
ЦЛШ
МЬОСРЬЕА Гакч^ньг-| 7
ШеньянО
японськії
[іґ Н -
ЇеИьЯМОІ’Р

^ТЕГЕРАН: ■ ( С іок.П ! -Уу^’

ІРАН ■.ЧенЗщ А ніі-ХтЖА нх^й‘”
Г\Шираз й “ ґЧ
^•.... а уС
н ц и н' е т т !
іью-ДЕлі
й г-ю -т
,.тйЛ Я Г " -
САУДІВСЬК.

а р а в ій с ь к е > Ьешшьська
ХАРТЇМ!] МОРЕ і, шнокй ' ♦ ^
Д екнвО Лнмиаксьні ' “ Н| г
СУДА] ^\ / С-8К1НЯ)
і;, Л НінобарськГо-»і ™
™ 4 -■■■^ш^ айв^Ден^ ура-
*МАПЕ ШРІ ЛАНКА "К

. В І > И ] . Б А Т 1.
КНЛАСЛ
ТУВАЛУV
^'СОЛОМ ОНОВІ \
Н ЛУАНДА ї а *Ч острови V
А Н ГО Л і

ІН Д ІЙ С Ь К И Й ТЯЙ*
САМОДі
ком о р е !
'^ПОРГ-ЛУ* ' ^ 4 - вг ,
' і ,\ **г-вілу

О КЕ А Н

МОРЕ
ФІДЖІ

Території
И*.1 . .

К ІЛ Ь К ІС Т Ь КРАЇН С В ІТУ (2 0 1 2 р .)

їстралія та
Південна
Америка/ .Океанія

Євразія
Північна
Америка

А ф рика

п
 Н АРО ДИ ТА ГУСТОТА Н АСЕЛЕННЯ СВІТУ

ІНДОЄВРОПЕЙСЬКА СІМ'Я ІУР.Зрново

Слов’янська група затока /
р о с ія н и
у к р а їн ц і
поляки
(1) чехи
білоруси
болгари КОКАН,
Германська група
американці
німці
англійці і шотладці
англоавстралійці Філадельфія
(2) голландці ^ л °с Андхее\
англоканадці Сан-Діє,
шведи
африканери(бури)
норвежці
англоновозеландці 'Ьіонтерреці \ Мексиканська
Кельтська група \ / затока
ірландці Північний Пропік"
Романська група Ґвадалахира,
бразильці
мексиканці
французи
італійці
колумбійці
іспанці й а р р а н кі
аргентинці
V К аракас „
перуанці
венесуельці
румуни
чилійці
еквадорці
кубинці
португальці
франкоканадиі
болівійці
Грецька група
греки
Іранська група
перси
афганці газиліа*.
курди
,Белу()різонті
белуджі
Індоарійська група [у/о^деЖансйро
(3) хіндустанці і біхарці П ів д е н к и Г о р о п Ік
ЩСанГІа&лу
(4) бенгальці
( 5 ) г іа н д ж а б и і •Куритіба \
м ар атхі ІіІорт уАлеґрі
(6) гуджаратці
(7) орія
ассамці ш т ьяґі 9 Монтевідео
раджахстанці
( 8 ) с ін д х і
с и н га л и
непальці
Вірменська група
( 9 ) в ір м е н и

Народи, чисельність яких перевищує 10мільйонів осіб, на карті підписано червоним (У К Р А ЇН Ц І)

Народи, чисельність яких менше 10мільйонів осіб, на карті підписано зеленим (Ч У К Ч І)
Назви народів, що не вмістилися, на карті і в легенді позначено цифрами

РЕЛІГІЇ
Х РИ С Т И Я Н С Т В О
православні
католики Єрусазиїм - священне місто
протестанти для прочан трьох релігій

ІСЛАМ
Піпнічмі
мусульмани-суніти
мусульмани - ш иїти
БУДДИЗМ
буддисти ламаїсти
ІУДАЇЗМ

ІН ДУЇЗМ
Піддонний і ро»іік_
К О Н Ф У Ц ІА Н СТВО , Д А ОСИ ЗМ

С И Н Т О ЇЗМ

Інші (місцеві) релігії Мусульмансько святиня -

Масштаб 1:200 000 000 Мечеть Омара (Купол Скелі
Найдавніші центри релігій
$ахііи*ід Гринвіча 0°насхі

ГРЕНЛАНДСЬКЕ
МОРЕ

о. Ісландія Х АН ТИ
[ОТСЬКЄ
■тгрбурі ? . г'.кате{ І МОРЕ

& • М ін с ь к Самарі
У. р /
Київ ± Х а р к ів л ' .
Ц іГ Ч С *

І р № >рИГа,л/''

■7 • Тегеран На буй *укуоко

Бейруті.
Д о м а сі Іанхай
І
•ксандрй Г| Т~\ 9 П1ирси Му.,тии]
Ель'Ґіза1
Тайбей

КарачЬ 'аосюн

М ум ба с
Я н ґо і
О м дурм ан\ АРАВІЙСЬКЕ " Бенгальська
X а р ту.ті затока Б а н ґк к к
МОРЕ ІЧеннаї

ІИНҐАЛИ
Ш рі-Ланка -Л умпур

'оґадиш о

Нова Ґ вінея
ІН Д ІИ С Ь К
ікарт і
Б андуні

О КЕ А
КОРАЛОВЕ
Харіїре _МОРЕ

Мадагаскар

Афрш енські народи, нк

о належі ть до мовної групи
і, ародіо бант у
ГУСТОТА СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ
(осіб на 1 км2)
Кманія
понад 100 від Юдо 100 від і до 10
М ІС Т А (м л н о с іб )
Масштаб 1:85 000 000
• понад 5 • від 3 до 5 •

РА СИ
Хімба

Храм Гроба Господня - святиня

для всіх християн
ВЕЛИКІ РАСИ

європеоїдна раса

негроїдна раса
австралоїдна раса
Стіна Плачу» святиня
прихильників іудаїзму Мішані та перехідні раси Масштаб 1:200 000 000
 СЕРЕДНЬОРІЧНА иіг&>оі
ТЕМПЕРАТУРА ВОДИ
Масштаб 1:350 000 000 СВІТОІ

Масштаб 1:125
1250 0 125

Панамський канал Рукотворні морські

Г ^20'-
Півдвннйй тропг*"

па захід від Ґ ринв На

СЕРЕДНЬОРІЧНА ТЕМПЕРАТУРА
ВОДИ НА ПОВЕРХНІ
СВІТОВОГО ОКЕАНУ СС)
до 5 [ | Ш-20
5-10 понад 20

"СШ'/СЬКіІ
штока

[ у і чноамернігаас!

ШуІЩчні
-■Ущькіф
Ікинаї \

У затоці Фанді найвищі припливи на

планеті

Межі океанів
Межі географічних
-------- поясів на поверхні Шкторі
океанів \о:я'ро
|- |д Північний полярно- уя/ігтмм}
-арктичний
Північний субполяр-
1 ний (субарктичний)
Північний помірний Браіиліа
ст Північний субтропічний
улоговина уХ е '
Північний тропічний
рр Північний субеквато-
ріальний
Екваторіал ЬНИЙ П,вдегі№™
рр Південний субсквато- -*■о Ласка
*-с - ріальний
т Південний тропічний
СТ Південний субтропічний
Південний помірний
РЛ Південний субполяр-
Е " ний (субантарктичний)
пд Південний полярно -
* ІЛ Н -антарктичний

БАСЕЙНИ СТОКУ РІЧОК ;ЬК0-АиТ9рК-

В ОКЕАНИ МЧ>»**И<
Північний Льодовитий океан
Атлантичний океан
Індійський океан
Тихий океан
Безстічні області
 СЕРЕДНЬОРІЧНА
СОЛОНІСТЬ ВОДИ
ОКЕАН Масштаб 1:350 000 000

Г ШвнН1^

іхи світового значення Суецький канал

Двстр А М І

СЕРЕДНЬОРІЧНА
^гносіш гські СОЛОНІСТЬ ВОДИ НА
А Морг
ПОВЕРХНІ СВІТОВОГО
ОКЕАНУ (%с)

-9 7 8 3
Північно

: З а * ІД я>

у л о г о в и н а
Центральна МаркІзьм

лтиЛ ТІ.ЧІП 548б (

Вемки <ҐС ь/0047

о. Амстердам Івстраіійська
читока г*ЇЧЛН()ВГ

о, о-ви
Кергелен

ПАн
ІОЛТ-С?*
 я ш
№

16
 ^Г'вннвйоіДГ
ваязхХзігу

•тсей
п ів н іч н и й л ь о д о в и т и й
О КЕАН

(> О З Н п і // Я / І/ 1
У/ГЙіинвіма ь на схід віл Ґриї
 схід від Ґ )инвГча;
атлантичний океан
Реюаидь,
Масштаб 1:65 000 000

^Уидленде ька

цСДакар

3*ос
Оріноко Найбільші айсберги утворюються
в Ілуліссат Фіорді на о. Ґренландія

*елен

■Норонья
,Л у °као

Саргасове - єдине море на Землі, берегами

якого є не суходіл, а морські течії

Чилійська
Ріо-де-
8ів0

1Асунсьйон

улоговина

т іпаун
Сантьяі ІоброїНадії'
Буенос-Айрес

/ О і р 7с у у

іорж скоіил
775б / 0Б)"* Африкансько-Ангар*'1*’4'
АТЛАНТИЧНИЙ ОКЕАН ''ОтгугТг-
Джорджія
Площа океану з морями 9 1 700 000 км!
Пересічна глибина 3 926 м
Максимальна глибина жолоб Пуерто-Рико,
8 742 м
Об'єм води 330 000 000 км 3
Кількість морів 16
Найбільша висота припливів
затока Файлі, 21 м -уп-^г:
Найбільша затока М ексиканська,
1 555 000 кмг

18
 Нью Д елі о'
Е л ь - К у в е й т 5Ч ІНДІЙСЬКИМ О КЕАН
Аравійський'
Ер-Ріяд \акка Масштаб 1:50 000 000
Маскат , Колкапи 500 0 500 1000 км
П ім Н М ф ^

Мекка

х Індокитай-
Сана Ченнаї9 Ц .Б ангкок
>, Аден,
о.Сокотра
ЧПн СЕ
4507«
Градуса , \Сіамська
о.Шрі-Ланка Ц, затока

Пн СЕ
Є ІМ о ґ а < «Піай

]н*бн/

пасе

ло»»“ V
^„нанаР М Ч

А / «й?5-

♦ о. Сен-Падь

„.Мамонам
о.Герд 4-

.Ш и с л
ср!Ш у* " ос?')
« ччіт' і'ЙЧ >от»ка £

ІН Д ІЙ С ЬК И Й ОКЕАН , ‘Я Об'єм води 282 700 000 км!

Площа океану з морями Кількість морів 11
76 170 0 00км :
■ Найбільша висота припливів
Пересічна глибина 3 711м Камбейська затока, 11.9 м
іМаксимальна глибина Найбільша затока Бенгальська.
на захід ец Щ м 'ІЖ а -й : Зондський жолоб, 7 729 м 2 191 000 км2

19
 № захід
АФРИКА І -відОринвіча
Ссй-Ьг'яііяд
Мадриде>-
ФІЗИЧНА КАРТА Піренейський
100 а/'сон^сг^&ііо**

влк~ Етна
ффрськаї уюшока Зо, С инил Ія

Ір а б а п гГ ^ А С ои$м л/інд іЬ г і к с Умійте.

Тріполі затока
^£ідра Націонеїльному парку Етошу бігьшс і 00 років
УеЦЬКфГ _____ __і-.------ —--- --- " \ ,\£; ;
'жтщ

н а гір ’я
2918/ . Тагат
А хагтар
і ЖНУБ І ЙСЬ КА
Водоспад Вікторія на річці Замбезі
ІУ ПУСТ ЕЛЯ
першим відкрив Д.Лівінтстон

іртум.

*ґ. Марра
7Вамако 5Нджамена ДарфУР

іис-Абеба
нац. парк
чКомов>
Лаґос НВІІ- п^р*
гонровія Південний!
, * №
Камерун іоз. Рудольф
о. Бю ксе \ І ) вдеп-: [з75 '
^ 1 1Ш ерчісоа
'Й С Ь К л ТЕЧ ІЯ
Східно
03. Вікторія
дсп. 1Спіен-.п . 3
влиУКарисімбі
о. Аннббоа .. ) 4507,-1

ииаса і вде гі;

єдсгіУ. .[ ■; афчрйканське
'Яррдсп. , 'Вісман
Порт- - і Е р ї, ТанґаньГІЇїГ^
іПі$інґстоЛа -д'Анфер | З0 Є запов.У^ ■'Л886 л
нац. парк % ^ нг^ ц / л р ; їгс: < ^ ^
Упенба і
\ \ едеп. С
С* Ц ЩфКйламбф у
і,іЛчілвсквгЛ Я /Х
Ньяса
нац/ттар 472.
Камея

Площа суходолу ЗО 300 000 км2

Найбільша висота над рівнем моря
шж, Кіліманджаро, 5 895 м
Найменша висота від рівня моря
рівень оз, Ассаль, -155м
Нгамі
Найпівнічніша точка материка
м. Рас-Енгела
Найпівденніша точка материка [Ламїб-
м. Агульяс (Голковий) і-Науклуфт':
. Пібдєі

Найзахідніша точка материка

м, Альмаді
Найсхідніша точка материка
м. Рас-Гафун
Найдовша річка Ніл (з Кагерою),
6 671 км
Найбільше озеро Вікторія, іКейптаун
69 463 км2 Порт Елізабет
Іоброї Надії
Найбільший острів Мадагаскар,
587 041 км 2

Масштаб 1'35 000 000 (в 1 см 350 км)

350 0 350 700 1050 1400 км
НАЙВАЖЛИВІШІ ДОСЛІДЖЕННЯ
-<■...... Давід Лівінґстон 1840-1873 рр,
----- Василь Юнкер 1875-1886 рр.
 о о
О О
ю ю

о
о
§ о
о ю
ю

&
Ǥ
1 О
§е
н
о

оя
0
ЙО
Й мл
Е КД
а *
й 03 <і а<и 2^
ЮІЛ (-Ню
•д ^
1 Н іГ) •Д ГП
О І Є7
м <Я^
1=| О яЧ ^І
н Ю о Ю Г"
о ^
 0* насхр
АФ РИ КА івіча і відґрйн віча В Африці зростає понад
ПРИРОДНІ зони
100 видів алое

Мирські протоко

лисиця фенек скорпіон

ї4м#тропік

астрагал

молочай

>риканськиі
страус /

марабу
птах- V
■секретар

'ЄЯ С ЬК А 'Т Е Ч ІЯ

у» ■■.Е^атор

'{ог, Вікторія

ліз. Шігапьїко-

слон -■
Баобаб—найтовстіше дерево в світі,
розповсюджене в саванах Африки

Квітка баобаба

Баобаб в сухий сезон

& / \ \
ПРИРОДНІ з о н и т р о п ік у'о.М адагас;ка й
в ол оги х е к в а то р іа л ьн и х лісів (гілей) КАЛАХАРІ
п е р е м ін н о -в о л о г и х (у том у чи сл і
м усо н н и х) л ісів
сав а н і р ід к о л іс с я
н ап ів п у стель і пустель
т в ер д о л и сти х в іч н о зе л ен и х лісів та
ч а гар н и к ів (с ер е д зе м н о м о р с ьк а)

О б ласті в и с о тн о ї п о я с н о с ті
М еж і г ео гр аф іч н и х п о ясів

Масштаб 1:35 000 000 (в 1 см 350 км)

і 0 350 700 1050 1400 км
 АФРИКА ТйяГ ринвіча ви

ПОЛІТИЧНА КАРТА МАДРИД *

^ Г * 4 '
ПОРТУГАЛІЯ I і

проток#
Гонстантіна

ірракєі Бепґазі

ті

) Л І В І Я
д-Дахла^у V Ель-Джауф
- ^ Пі&НІЧНий тропік Унікальне «потрійне» місто'
р Фдерік утворилося м?и злитті
Твуденні Голубого і Білого Нілу:
Шарфа V Хартум —столиця Судана,
: Омдурман — історичний
М А В Р И центр, Північний Хартум —
Фая-Ларжо ^ ф промислова столиця
- НУАКШОТ
Ґ Е р
У ч ОмдурманП
ХАРТУМ
Мараді ф т
« 0 ^ Чад
У Се*}
Сікасса(
ЛрреДава.
ГХарґейса
# ІКО Т-Д 'ІВУ А Р
Г \ фБуаке.
ГИ бадан
УДаґОс 4 льно аф рикан<

М АЛАБО 'у ■ ЯУНДЕ

п Кіпмп*1
ІУҐАНДА
ТРУ К Е Н І М0ҐАДИ11Ю
Кісанґані Лжинджа
гЛ ІБ Р Е В ІЛ Ь ,
їрт-Жантіл ДЕМОКРАТИЧНА ІД 03- оімпарія 'Кісмайо
Ч б о н
о. Аннобой. ^^Н А Й РО БІ
’сиу Р Е С П У Б Л І ~Мванза д
Пуент-Нуа№ ігаиьіка
Кйбінда\ КОНГО
о. Воонесіння ґбужІ'Маї
г: (Брито

СЕЙ^ШЕЛЬСЬКГ
103. Ньяса
Лобіту і^Дубум(
ЛСітвеф' шана
о. Св, Слени Ндола
(Бриг.) е-Джеи«стацн о . М а й о гг а
Нампула
Намібе ЛУСАКА1
йнґстонЛ
о 'асіна;
Ондаґва
Населення 1 040 090 559 осіб
Фрагіеістаун\ твайо
Густота населення 31 житель на
1 км2 Б О Т С В А Н А
Півданний_т£0Пік
Кількість країн» включаючи
залежні 62 о
їюдериц
Найбільша країна Алжир,
Йоганнесбі
2 381 741 км2
Найменша країна Сейшельські Яґжева І
Острови, 455 км2
Найбільша країна за населенням
Нігерія, 149 229 090 осіб
Кейптаунр
Найбільша густота населення ПортЕлізабет МашЗтаб 1:33 000 000
Маврикій, 656 жителів на І км2 Троаден1
№р.)
Найбільше місто Каїр, 7 786 640 осіб
іасі на МАВРИКІЙ
І рвЦСЬ»!
Масштаб 1:35 000 000 {в 1 см 350 км) 1НАРІВУ
350 0 350 700 1050 1400 км
- ^ Г Д орт^ пуї0- Родр/гес
шцуа 4 ^ 7 ■— * — _
о. Решьйом."
■АСКАР
Південний/т
 на захід ■ С О Ф ІЯ
АФ РИ КА н в іч а . ів іча
І БОЛГАРІЯ М

о. С а р д и н ії АШІ’А6^
К О М П Л ЕК СН А К А РТА Мадрид
АНКАРА^

. р , С н ц н л ія * ТЕГЕРАН
ДВАЛЛЕТТА р \ А К
__^ а КрЙтХТ—
[Оехїра ф З Е ИГЩЕ
Бенгазі, АїлТ. Ц БАҐД
Рослини, що поширилися по всьому
/ ^ТРШ0>» світу з африканського
'Ш / * континенту
с?н*па4£р^ ■
---- Л-п-С—^-----
& а-'пл/ЗГ!ГГ, \ /1 ГУ Ануф
7 *
и Р 1 !
]хг-¥ ( ^ 1ДД
П / * Ч \ __ V'
* !■ ; /$ * V
іПів^ чнйй_

І^ / /І ^ р ф зІ,, І
д г \аді-Хальфа

ТАВРИТ
(УАКШОТ
Півні;

и 'арґїйса
КОНАКРІ 3 .
ф р іт а у н г $
^ сьєррХ,;йЩ
%ч«онррвіі уорт
\уала

ҐДН ДА

МОҐДДИШО
САН-ТОМЕМу Л ІБ Р Е В ІЛ Ь
’іторія ‘Р
'і смайо
о. А н ноб ой ІЦАЙР0 Б1
гванзі
Кім-ду И
ОБРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ Пуент-Нуа) Г ^ $ Щ І Г 0 л\ ь . Т^Момбаеа
Чорна металургія ф Лісова та деревообробна Кіґома О ч (АЙ
Оі **
Л .ГІН З Д Л о . Занзибар
Кольорова металургія О Будівельних матеріалів Я§Дар ес Салам
Йрз. Танганьїка
Машинобудування та ф Легка
металообробка 0 харчова
Нафтопереробна
Хімічна оз. Ньяса

Примітка. Розміри знаків промислових пунктів на карті

приблизно відповідають обсягу продукції промисловості
Ндола
ВИДОБУВНА ПРОМИСЛОВІСТЬ
Щумбо і
Кам’яне вугілля □ Алюмінієві руди + Азбест
4 Нафта ™ Мідні руди І Графіт
Д Природний газ © Поліметалеві руди 0 Слюда
А Залізні руди о Олов’яні руди О Фосфорити
іі Марганцеві руди С Золото О Алмази Франсістаун.
Ш Хромові руди Платина
А Кобальтові руди Уранові руди
ҐАБОРОНЕ
КДвННЦЙТропіії
ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ шару ^
О- Мадагаер
© теплові © гідроелектростанції © атомні
іРШ рдс Бей
СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО
В икористання земель
Землі, які обробляються, оазиси
-’Чі. -щ/н
Кейпг&
Пасовища з осередками земель, що обробляються ^^ПтУЛондоп
-^бТіцейра6 ЦНГЗ
Ліси з осередками земель, що обробляються, та пасовищ , Порт-р?л Шбет
Землі, які мало або не використовуються
Райони поширення
1*) ананасів о кави
«о а оливи (маслини) ■ цукрової верблюдії
Масштаб 1:35 000 000 (в 1 см 350 км) арахісу А тростини
ї какао Т олійної пальми ^ вівчарства
350 0 350 700 1050 1400 км Г ^ ^ чаю
і__, ^ і і ^ ■! V} бавовнику т каучуконосів V пшениці видобував
[) бананів и кепГю ДД фінікової пальми —^ перлів
великої рогатої
24 * виноградників * кукурудзи V цитрусових худоби рибальств
 АВСТРАЛІЯ Ш ...
• "\:<°^Шуазель
ФІЗИЧНА КАРТА ,. Колеш
« . . .
О „ р м о Р І ______ V !
.Ж р> А ^ ь% Я н № -
г - 'л р

тропі*

АВСТРАЛІЯ
Площа суходолу 7 687 000 км;
Найбільша висота над рівнем моря
г. Косцюшко, 2 228 м
Найменша висота від рівня моря
рівень оз. Ейр, -16 м
Найпівнічніша точка материка
м. Йорк
Найпівдениіша точка материка
м. Південно-Східний [їЛ.ьбурН]
ЛСМЛНрВЕ й;
м о Рк / /
Найзахідніша точка материка 5853 ~Босі
м. С тіп-П ойнт ,73ц. Північний
......' Пі вденноа в с т о° \ е \
Найсхілніша точка материка Ул о г о в
м. Байрон
Найдовша річка Муррей (з Дар- . Т Е Ч І Я З А Х І Д Н И Х ВІТРІ,
лінгом), 3 490 км -
120
Найбільше озеро Ейр,
15 000 км2 Н А Й В А Ж Л И В ІШ І д о с л ід ж е н н я

< ------ Абель Тасман 1644 р.

Масштаб 1:35 000 000 (а 1 см 350 км)
350 0 350 700 1050 1400 км
< -------Д ж ей м с Кук 1770 р.
2000 ви Баунті
<■....... М етью Флі ндере 1802-1803 рр. ■4000■ 140
Фіордп!
6000 З Стюард вдєнно-Західний

АВСТРАЛІЯ о ^ їід ^ ^ Г р ^ іч а ііо “ АВСТРАЛІЯ

ТЕКТОНІЧНА КАРТА Ос Шуажль КЛІМАТИЧНА КАРТА
" М '% |
Ах

ТЕКТОНІЧНІ ОБЛАСТІ СЕРЕДНЬОРІЧНА КІЛЬКІСТЬ ОПАДІВ (мм)

Виступи кристалічного фунда­
менту давніх докембрійських ШШ
платформ на поверхню (щити) до 250 500 1000 2000 понад
Осадовий чохол давніх докемб­ ТЕМПЕРАТУРА ПОВІТРЯ (°С) а з р у ' о-
рійських платформ (плити) Гершшеькі крайові прогини Абсолютний мінімум
-2а ПЕРЕВАЖАЮЧИЙ
Осадовий чохол молодих платформ +48* Абсолютн ий макеи мум НАПРЯМ ВІТРУ
Області байкальської складчас­
тості (900—525 млн років тому) Області альпійської складчастості
— +24°— Ізотерми л и пня—найхололн ітого місяця року у липні
Області каледонської складчас­ (від 65 млн років до нашого часу) ----+32с Ізотерми січня-найте плі того місяця року у січні
тості (525—374 млн років тому) Масштаб 1:50 000 000 (в 1 см 500 км)
Області герци нської складчас­ Розломи
500 0 500 1000 1500 2000 км
тості (374-235 млн років тому) 25
 , <*>
АВСТРАЛІЯ о. Калімантан на схід вщ Ґринвіма„ . • ' 1^0

ПРИРОДНІ ЗОНИ
ко косов а
пальм а
іерепаха
Шш е Ш л Ш, заток<
КарпентЬрія

вомбат

ООИИ єхидна.
П Р И Р О Д Н І ЗО Н И аР^5
вологих вічнозелених лісів
саван і рідколісся Малійська
с о б а к а 'у ^ Х ?
динго с ґ р
перемінно-вологих (утому числі мусон­
них) лісів тигрова
ьакула
твердолистих вічнозелених лісів та ча­
гарників (середземноморська) - сірий <5
напівпустель і пустель ,Ш 7 кенгуру

мішаних лісів
крокодил
Області висотної поясності коала

Межі географічних поясів

«адкий
какаду кит
Масштаб 1:35 000 000 (в 1 см 350 км)
350 0 350 700 1050 1400 км райськиі
Г пТЯХ 1

Ьассова протока /с і
Підводний світ Великого Бар ’єрного рифу

ДИЯВОІ

біла акула

н о в а \ в ін і
^ . Т30°<*йа схід від Гринвіча 14
АВСТРАЛІЯ джик«Рі
- * о н и а ± £ . - 01
СО ЛО М О НО ВІ
КОМПЛЕКСНА КАРТА ~%й\ <3Р ? й-ви Вессел
острови
-- затокі
Населення 22 262 501 особа
(37 494 358 осіб з островами ґ ^ „ е м'Ле« 7 ^ ° я Й д
“Ч СІ Карпентс
Океанії) І і ВАНУАТУ
Густота населення 4 жителя 9е Ж , "'"І . Лвррі-'*0 Г 4—£
на 1 кмг !( .Таунсвілл риф и Б анптон
Найбільше місто Сідней,
4 119 190 осіб К лонкаррі, аккай ЧесгерфЙЇ '
Маунт-
ОБРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ 'окгемптон
а Чорна © Нафтопереробна А л іс С п р и и ґс
металургія ф Хіуічна 'ладстон1"
^ о Ф рейзер
/гг\ Кольорова п. ЩМеріборо
О металургія • деревообробна І^ К '”фн< 1
і] ) Брисвен
• Гу“ У' • ^гка
металообробка О Харчова
Примітка. Розміри знаків промислових пунктів
на карті приблизно відповідають обсягу продукції
промисловості
ВИДОБУВНА ПРОМИСЛОВІСТЬ
Кам’яне вугілля □ Алюмінієві руди
[§2 Буре вугілля ™ Мідні руди ,ранс '« А р Т
^ ^ ^ л о н ґо н ґ
Д Нафта О Срібні руди 'орт К ем пбелл і.'.
/\ Природний газ Поліметалеві руди
А Залізні руди о Олов’яні руди Л^илої
У Марганцеві руди € Золото СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО
Використання земель
ф Титанові руди @1 Уранові руди
■V , Ліси з осередками земель,
V Нікелеві руди О Алмази Землі, які обробляються уДЕ що обробляються О. Т а с м а н ів *

□ Вольфрамові руди Пасовища з осередками Землі, які мало або не оброб-

земель, що обробляються ляються
ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ
©теплові ©гідроелектростанції © геотермальна Райони поширення
"З" ананасів Іі маслини . цукрової Ш вівчарства
Масштаб Ц35 000 000 (в 1 см 350 км) бавовнику V пшениці тростини
видобування М 1
350 0 350 700 1050 1400 км ^ бананів ф садівництва . великої перлів
рогатої
виноградників тютюну худоби рибальства
ПІВДЕННА АМЕРИКА 60 на захід від «віча

ФІЗИЧНА КАРТА

о о і М а р т и н ік а

? о. Барбадос

йдт. "Анхє-'Ш^х
•&- н а ц . г щ
V ; Канаймгр
ітр'Фе-двгБоґоі
нац-пар»: [ Л .
^М акарена_^/

Жапура, М анаус 'Велем

Інац. парк
І Я

нац-іпарк Ш и кґу /)
Ма^у

'ч ПаказЬ-НоЕ

• ЯтЩим

Мо}іітіе0ідєо,. /
Площа суходолу 17 800 000 км2 Ла-Шша / І
Найбільша висота над рівнем моря 5000м
Аконкагуа, 6 959 м 3000
2000
Найменша висота від рівня моря 1000
і-ів Вальдес, -40 м
Найпівнічніша точка материка
л.Ґальїнас
Найпівденніша точка материка
і. Фроуерд /• ' ззпое ,
;їу з Р іт е *а ч
Найзахідніша точка материка
і. Паріньяс
Найсхідніша точка материка
а. Кабу-Бранку
Найдовша річка Амазонка (з Укаялі), І Фолклендські
і 400 км ^ Ь ЇМ а л ь в ін с ь к і)

!а даними Національного центру

исмічних досліджень Бразилії довжина
амазонки складає близько 7 000 км
Іайбільше озеро М аракайбо,
4 343 км 2
- н р й р іо к п
Найбільший острів Вогняна Земля,
8 200 км2 НАЙВАЖ ЛИВІШ І ДОСЛІДЖ ЕННЯ
Христофор Колумб 1492-1493 рр. та 1498-1500 рр.
Масштаб 1:35 000 000 (в 1 с м 350 км) Амеріґо Веспуччі 1499—1500 рр. та 1501 —1502 рр.
50 0 350 700 1050 1400 км Александр Гумбольдт та Еме Бонплан 1799—1804 рр.
ірктичний РобертФ іцрой, ЧарльзДарвін 1831 —1836 рр.
О.
а. а

а я

< <
 60° на захід від Гринвіча 50і Північний трогїїіГ^зо0
П ІВДЕНН А АМ ЕРИ КА
ПРИРОДНІ з о н и

акула-молот

кажан-
-вампір

о. К о ко с
тукан
Шзеленокрилиі че® а
гоацин | ара
павук- гарпія
■птахощ РУДИЙ

їй тапір‘ іконда

ягУаруцд|

гевея
ананас

перуанські

болотний
олень і

сейба
пекарі
варан
шииціила4

'бденний
о С ан-Ф ^
СаА-*»6РЬс'° кондор

пампам
трава

Броненосець (панцирник)

ПРИ РО ДН І зони
вологих екваторіальних лісів (сельвас)
перемінно-вологих (у тому числі
мусонних) лісів
саван і рідколісся (льянос і кампос) Цвітіння банана
лотокосий
твердолистих вічнозелених лісів та ставами*1®
£ віскаша
пінгвін
чагарників (середземноморська)
напівпустель і пустель
степів (пампи)
мішаних лісів

Області висотної поясності

Межі географічних поясів

Масштаб 1:35 000 000 (в 1 см 350 км)

0 350 700 1050 1 4 0 0 км

Ліс з араукарій у чилійських Андах

ПІВДЕННА АМЕРИКА івіча 40° Північний тропік 30° ~ _

ПОЛІТИЧНА КАРТА о: Пуерто-РйкЩСШй)

ІЇЕВІС
„«дай7 Д . В" ВіргїнськГ ^ А ІЇТИ ҐУЛ 1 ЕЛРБУДА
о. Ямайка О-ВИ л
(СІМ) < ¥ ° - Гваделупа (фр.)
М О Р Е “ єдоіЬнша
°^<£о! Мартиніка|Фр.)
~ Л СЕЙТ-ЛГОС1Я
і * * ' - І и БАРБАДОС
І ‘ о. Барбадос
0 ҐРЕН|ЛДЛ

^■^ЙРТ-оф -С П ЕЙ Н
ВаррапкШ
арк&їмето Валенсія
.аз. АІарикайбо
КОСТА'
і © '----- улСьюдад Болівар ЮРДЖТАУН
іукаралокі
ВЕНЕСУЕЛА'

Кокос
та-Рига) Б уен и вен т у р і
0 ЛУм в
о МІТПУ'І,
Макапас\/Ь>
Екватоп
И®АД® 'анаус^а
Ш т ос 'антарез
'Рнаїба °Рталеза
\ ат°л Ронае
[Терезіна ^ІЬраз.)
Монгол1

ТрухілрНі

ІальяоТ
Ь ЛІМА Салвадор.
О Іка
оз. Тітікака О Куяба БРАЗИЛІА

ЩЩКлі
і-Сьєрра

*.Різонті

Яамиінас
’ЬЩЖщ
Сальта
АнтофаҐаста ФУ*уО
'ІДЄн^ й
>СаН- М І ? І ¥ ? Г
-д е - Т у к у м а и '-^ .

Морщу Алегрі

Обеліск, що символізує Землю, встановлено на :Саль/поХ^

лінії екватора>який і дав назву Кордова1ІаранТ
країні - Еквадор І. РосаріоЧ УРУГВА Й ,
Вальпараі
ІБУ Е Н О С -А Й Р Е С [МОНТЕВІДЕО
'Ж * \ б Робікзон
_ ’ крузо Ла-Платі Плата І
О Таль*
К онсепсі
т
ар-делЬ‘Плапга
ВальдіаЩ^І
Населення 391 і 00 935 осіб Сан-Карлос- '
Густота населення 21 житель на Уде-Барилоче
) км 2
Кількість країн, включаючи
залежні 15
Найбільша країна Бразилія.
8 514 876 км2
Найменша країна Сурикам,
163 820 км2
Найбільша країна за населенням \ ,п»а' С
Бразилія, 198 739 269 осіб \ > ■у-
■Пун та- Ар* Вогняна
Найбільша густота населення
Еквадор, 53 жителі на І км2
Найбільше місто Сан-Паулу, Дрейкн Космодром Куру у Ґеіані — країні, що є
заморським департаментом Франції
10 886 518 осіб

Масштаб 0 3 5 000000 (в 1 см 350 км)

350 0 350 700 1050 1400км

,В-- . Антарктичний
70° Ш . .ЙГП"ІВ 50°
 60° на західчвід Гринвіча 50° 40° Північний тропік ЗО0 - '
П ІВДЕНН А АМ ЕРИ КА
Рослини родом з Південної Америки
КОМПЛЕКСНА КАРТА ДОМІНІКИ о. Пуерто-Рико
ршіупл]
ЙЛЙКЛ<^ а &А
, Ямайке
ткни ' ; ^ 0 . Гваделупа |Фр|
0ДОМШКЛ
о. Мартиніка {Фр:
лСНІТ-ЯЮ
С1Я
Ш П Ч Й В Ш ІТ і І^ВАІ’ПЛДОС
ГРЄЯААИІІИ • о. Барбадос
с а -л^ іуай&Р іІ'РЕН\ДЛ Пн
а ПОРТ-оф-СПЕЙН
гамідТтовлгії
Картопля Томати
ПОСТА- ~ 10°—
ЮРДЖТАУН

Моделі
.о .К о к «
(Коста-Рикаї

СеррадуНс

ІРкватоР Жар.уру ’анаусО Ананас

ГалаРаг0С
\фо°1"пале._
ч Ьол'Рс

V «
горту-
і*
Лаулістан<£
*о \ . \°*
о \ і 7 -ь
!\ \о

БРАЗИЛІА

Санта-
-дела-С

Чукікамаї

Антофаґрсі ®‘т°рія
пус

'ан-Міґеліг\ Щ ^ \ Р,0'д^ н е и Р0 [ДЄнниі

.Феїіікс %е-Тукцман
■Уритіб&Ь % \
Пошрері
ОБРОБН А ПРОМ ИСЛОВІСТЬ
Чорна металургія щ Лісова та деревооб- \^о\імбо. °Рпу-А/еґрі
Кольорова металургія робна у \ С&/
Вальпар^ ’іуТраКді
Машинобудування та О ^ ввельних матс-
металообробка САНТЬЯГОІ
© Легка Цан-Ніколси
Нафтопереробна Б^ННОС-АЙІ •^ М О Н Т Е В ІД Е О
Хімічна О Харчова
Кг'У'^а-Пдата
Примітка. Розміри знаків промислових пунктів на уЛа-Пла'та
карті приблизно відповідають обсягу продукції про­
Конселсьі ■ Т -.
ур-оель-Плата
мисловості
Вальдіеі Ваїя-Бланка
ВИДОБУВНА ПРОМ ИСЛОВІСТЬ
Кам’яне вугілля Д Цинкові руди
І^ П -ІВ
4 Нафта О Срібні руди ^іВальдес V/
Д Природний газ © Поліметалеві руди П уертоМадрін
▲ Залізні руди о Олов’яні руди
(Комодоре Ріврдавія
У Марганцеві руди © Золото
V Нікелеві руди О Платина
□ Вольфрамові руди © Уранові рули
Райони поширення
О Молібденові руди <§> Берилієві руди
□ Алюмінієві руди О Фосфорити 7 ананасів
У сизалю.
хенекену
бавовнику
■■ Мідні руди $ Селітра
П у н л іо -
в бананів V тютюну
V Свинцеві руди О Алмази цитрусових
$ виноградників V
ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ протока Дрейка о
оо кави цукрової
і тростини
© теплові © гідроелектростанції О атомні СІЛ ЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО 'С какао
В и к о р и с т ан н я зем ел ь У каучуконосів великої рогатої
Н худоби
Землі, які обробляються Т кебрачо
Масштаб 1:35 000 000 (в 1 см 350 км) # вівчарства
Пасовища з осередками земель, що обробляються V кокосової пальми
350 0 350 700 1050 1400 км свинарства
У ; Ліси з осередками земель, шо обробляються У пшениці
Землі, які мало або не використовуються У рису рибальства
 н а й в а ж л и в іш і д о с л ід ж е н н я
шнвіча Джеймс Кук 1772-1775 рр. Підчас дру
АН ТА РКТИ ДА гої навколосвітньої експедиції впергш
ФІЗИЧНА КАРТА перетнув Південне полярне коло, на­
близившись до Антарктиди
Фадей Беллінсгаузен та Михайло
-...Лазарєв 1819-1821 рр. Належить честь
відкритя Антарктиди
Півд.
Оркнейсьнї.
о-ви

■X і ¥
*Ч ЧV,[‘ 186*=г/* -Є01>

і і
Ц 60В9
Ж І
3 А н к — 90^

Площа суходолу 14 000 000 км1

Найбільша висота над рівнем моря
масив Вїнсон, 5 140 м
Найбільший шельфовий льодовик Рос-
са, 538 000 км2 ЇД0НМЙ
Найбільший острів Беркнер,
51 829 км2
Населення постійне-відсутнє
Карсте н Борхгрсвінк 1899-1900 рр.
Масштаб 1:50 000 000 (в 1 см 500 км) * Наукові станції ^ Перша висадка на узбережжя і перше
І Х Горизонталі льодовико­ зимівля в Антарктиді
500 0 500 1000 1500 2000 к
в о г о покриву РуальАмундсен І9 і0 -І9 і2 р р . Пердіь
підкорив Південний полюс у грудні
1911р.
Роберт Скотт 3910-1912 рр. Другим
Гринвіча - досяг Південного полюса у січні 1912
АН ТА РК ТИ Д А Ричард Берд 1929 р. Першим досяг
Південного полюса на літаку. Запола
КЛІМАТИЧНА КАРТА . кував дослідження Антарктиди за до-
" помогою постійних наукових станцій

Природи Антарктиди

*зен+1

СЕРЕДНЬОРІЧНА КІЛ ЬКІСТЬ ОПАДІВ (мм)

до 50 100 200 400 понад

ТЕМПЕРАТУРА ПОВТТРЯ (*С) П ів д еи н й і

-30° Середні температури липня

(ОфТОК
-5* Середні температури січня .о. Гобєда
___ 320 Ізотерми л ипн я—най холоднішого
місяця року
___ _____ Ізотерми січня-иайтепліш ого
місяця року
ПЕРЕВАЖ АЮ ЧИЙ НАПРЯМ ВЇТРУ
у липні
у січні
* Діючі наукові станції

Масштаб Т50 000000 (в 1 см 500 ш )

500 0 500 1000 1500 2000 км
 П »ш ч н и Л п о £ ҐРЕН Л АН ДС ЬКЕ
ПІВНІЧНА АМЕРИКА
ФІЗИЧНА КАРТА

И в ^Північні
У~^А|лагніТн'

УротШі

периш
Щьниче
приков
тУоз.
Цпаоас*

1ло»™он\ 03. с т о
Шнніпег

$ерхнс

Естонський

!«*« © _ „
Й&іед ■ Генвер
«•Пар* я г ^ 6"
1*»'Єел3Й™і^ Д С

Площа суходолу 24 200 000 км2

Найбільша висота над рівнем моря
г. М ак-Кінлі, 6 194 м
Найменша висота від рівня моря нац. парк
Долина Смерті, -86 м >рес-де-Монтеррви'

Найпівнічніша точка материка

м. Мерчісон
Найпівденніша точка материка
м. М ар’ято
Найзахідніша точка материка Мехїк6^влк*57
м. Принца Уельського ^7 опокатепегль
Найсхідніша точка материка
Тахумулько
м. Сент-Чарлз
Найдовша річка Міссісіпі (з Міссурі)
6 019 км
Найбільше озеро Верхнє,
82 100 км2 ? К/іІ^ітертон о
Найбільший острів Ґренландія,
2 175 600 км2

Масштаб 1:35 000 000 (в 1 см 350 км) НАЙВАЖЛИВІШ І ДОСЛІДЖ ЕННЯ

350 0 350 700 1050 1400 км Христофор Колумб 1 5 0 2 -1504 рр.
- Ж ак Картьє 1535-1536 рр.
•• Генрі Гудзон 1609, 1610 рр.
- Вітус Берингта Олексій Чириков 1741 рр.
 а а

н я
УУ

п я

Х-'О*.

ах чя
« ?
ІЮЗІГ) >
І4З'Т^
в35О
а >ЕнГЧ .«О
5 е?
ню чО
Й о УнОГ
ІП
М
о а . о 1^
ПІВНІЧНА АМ ЕРИ КА ЧДСЬКЕ

ПРИРОДНІ з о н и

Я/ЗОЛЇОКД,

Єллоустонський національний парк з багатьма ■

гейзерами та гарячими джерелами — видатний
об'єкт природи

лучний
собачка

ядозуб

ПРИРОДНІ зони
арктичних пустель
тундри
лісотундри
тайги
мішаних лісів опунція
широколистих Л ІС ІВ
лісостепів та прерій
степів
напівпустель і пустель
саван і рідколісся
твердолистих вічнозелених лісів та
чагарників (середземноморська)
перемінно-вологих лісів

Області висотної поясності

Межі географічних поясів

Південна межа багаторічної

мерзлоти

Масштаб 1:35 000 000 (в 1 см 350 км) ЕКВАТ ОР/

і 0 350 700 1050 1400 км
Велетенські секвой — найвищі
дерева монети збереглися в
Йосемітському національному парку
 ПІВНІЧНА АМЕРИКА ГРЕНЛАНДСЬКЕ 70
ар. Ян Лі 7 лаНдськ/ о-вй
Т *— ------ 4 1ІН
«ЇЇСі.
ПОЛІТИЧНА КАРТА . море '■ орв.) єн01
| о„ ,6ип;) ВН
фарерсіад
ї о (Дай.) 43“ ?-*,

■.протоко.

аз.сгєїг
\ Знак, встановлений у Канаді на іскатуй
{Вінніпег
широті Північного полярного кола

РїдШйна КокРаН

\№щ№лШ9і

Щ * Є іт

їїуевло'
* зо

Щхттс

Нам ятник знаменитому

конкістадору Кортесу
( Мексика) гВд-Хуаре?

Населення 542 591 607 осіб

- V Хрльякан □
Густота населення П;, " Т а -Т Т ^ -М 4“ ' Монтерреи
21 житель на 1 км2 ч'ЧНИЙ
ТРОПІк
СанЛуїс-ТГртосі
Кількість країн, включаючи
залежні 38 Тймпікі затока
^еадала^ара п Кампече
Найбільша країна Канада, ■О Iі ’ракрус
9 984 670 км2
° виРевілья-Хі«і10 Пуебла 4 * 4
Найменша країна Сент- Кіто і Не- (Мете.) _ Саліш-Крцс
віс, 269 км2
Найбільша країна за населенням
Сполучені Ш тати Америки,
307 212 123 особи М а с ш т а б 1 :3 5 0 0 0 0 0 0 6 0 ° н а з а х ід
в ід Г р и н в іч а
Найбільша густота населення Іуерто- Віргінські
Барбадос, 631 житель на 1 км2 Ркко. с-ш- 20 —
(США) /ІРрЧ АнгільяІБрнІ)
Найбільше місто Мехіко, Д 59РЧ? Л ® "™
8 720 916 осіб Віргінські о-™ 3Ь^ АЇ ™ ТА1ЕАН>УДЛ
ҐваделугіаіФр.)

Масштаб 1:35 000 000 (в 1 см 350 км) <■5). М артиніна (Фр.)

Л СЕНТ-ЛЮСІЯ
350 0 350 700 1050 14 00 км СЕНТ-ВІНСЕНТ І Ч ? - 1 БАРБАДОС
м - . ГРНІЛДИКИ^ Барбадос
*■»’ А н т и і' \ я .тоійдд
36 РТ-оф-СПЕИН
шали і тоблго
о-ви Галапагос;
В Е Н Е С У Е Л А
 В О 'ґ Р Е Н Л А Н Д С Ь К Е
ПІВНІЧНА АМ ЕРИ КА
и м ( № ^ __
КОМПЛЕКСНА КАРТА

1°нШт

ОБРОБНА ПРОМ ИСЛОВІСТЬ

Ф Чорна металургія
^ Кольорова металургія
Машинобудування та
• металообробка
X) Нафтопереробна
Щ) Хімічна п
Иннеаі
£ Лісоватадеревообробна
рл Будівельник матеріалів (у тому
^ числі цементна)
) Легка [енвєр -у
4!"№ « ч / V КауїзасіОіті.
З Харчова
[) Поліграфічна
Іримїтка. Розміри знаків промислових
у актів на карті приблизно відповідають
бсягу продукції промисловості
ВИДОБУВНА ПРОМ ИСЛОВІСТЬ
І К ам ’яне вугілля А Цинкові руди
Буре вугілля 0 Срібні руди
у * Я о д ^ і И К ^ ° р лгак
І Нафта © Поліметалеві руди
і Природний газ О Ртутні руди
МорпусКрісМ К 'ї - х . й £ .* * Г X
«фіІАі
р М е « р * р^
к Залізні руди © Золото > / / IV * * Ч Г'
>йпосал & / 3 а рп\ о
[> Титанові руди О Платина '/ р Монтерр^й
7 Нікелеві руди О Уранові руди ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ Чімтко / і
З Вольфрамові руди + Азбест © теплові
> Молібденові руди О Фосфорити © гідроелектростанції
З Алюмінієві рули А Сірка 0 атомні &ОПАН
■ Мідні руди &: Калійні солі @) геотермальна
7 Свинцеві руди
Райони пош ирення
СІЛ ЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ^ ананасів ліг рису
Використання земель ДІЛАДО
У арахісу # томатів
Землі, які обробляються
Пасовища з осередками земель, Оі бавовнику тютюну
шо обробляються бананів V иитрусових оленярства
дд Ліси з осередками земель,
' ' -; що обробляються & виноградників і цукрової « . свинарства І Ау.шлу/жі рослини, що
« тростини походять з Центрально
Землі, які мало або не «о кави
використовуються л какао великої рогатої . . видобування Америки
^ 4 худоби ***** перлів

Масштаб 1 35 000 000 (в 1 см 350 км) $ КУКУРУЯЗИ # вівчарства

50 0 350 700 1050 1400 км у кунжуту північного " кревсток
У пшениці о оленярства ф* рибальства Какао Кукурудза
] ІМ
 л І я
ЄВРАЗІЯ
ФІЗИЧНА КАРТА

ЗАХІД І

СИБІР

Єкатері

л'Щ г ф * А
'ахський
ОКараган

1 дрібносопковик
•&?. Ва,іхаш

Вішкек

Н і, ЛЩ ДучійнВе

Площа суходолу 54 600 000 км2

Найбільша висота над рівнем моря
г. Джомолунгма (Еверест), 8 850 м
Іадодара
Найменша висота від рівня моря
рівень Мертвого моря, -400 м
Найпівнічніша точка материка
м. Челюскін
Найпівденніша точка материка и б - е л ь - М а н д е 6 с ь к о /ір°п1
м. Піай вепська заток(і
Найзахідніша точка материка
м. Рока
Найсхідніша точка материка
м. Дежньова
Найдовша річка Янцзи (Ч анцзян),
6 300 км
Найбільше озеро Каспійське море,
376 000 км2 Ко.го.у
Найбільший острів Калімантан, НАЙВАЖЛИВІШ І ДОСЛІДЖ ЕННЯ
744 100 км2 Марко Поло 1271-1295 рр.
Афанасій Нікітін 1466-1472 рр.
Масштаб 1:35 000 000 (в 1 см 350 км) Александр Гумбольдт 1804-1829 рр.
350 0 350 700 1050 1400 км Петро Семенов-Тян-Ш анський 1856-1857 рр.
Микола Пржевальський 1870-1873 рр.
та 1 8 8 3 -1885 рр.
Микола Миклухо-Маклай 1871-1872,
1 8 7 3 -1874 рр. та 1 8 7 4 -1875 рр.
А о вит ий б к і^м о. Врангеля1

МОРГ:
Л А І! Т Є В и X

1зйл«рсь»*і
\^зап?в. '

ЬІгарка
середи

Ч к Є _ - О і Л ° СЇ

юсибірськ

'Йі'УЛ)'-

іаіїсап У,

л Т8 *

Перемоги -1551
01. Лоб пар

*олое ь

5000м
3000
2000
1000

г. ДжомояГум
(Еверест)
Гизо В и 1 ч^апУк®жі

ЗЗПО0- Д

7 ^ .. « .
л? ^
-56» , < £.
М<>1* "
; ск.і>-л6 ^
Шрі-Ланка
 * - % 'у «
т \^
Я р *

у / т__ ,.
. Ч < 1 1* І о у^Аф*Щ
У-щ • ? & / і
І ^£___
-[м& ■ ^ ■Д 7 І ^ з Г І А о

\ \ $ і Ш# 2 /
■4р':,:) 5; ~ ^ Й Г »
А* ^С'мілV// 1
ОII £ ^ О Р ^-

Щ) £ - Ш
ж
 ГАоД'У

р9,+Ч1 "У
Ус
ч„ \(
^у£>-Ьг ' ' 1 р_ \/> / л г 9*\
г т С ^ ^ Р м З о О '^г+1 І# Л
і
\ і/ Ч /£. [ \^
<м
СГ ( 1
Ч * ' /У г
* Ш Ж У / \ /1

1 \ ' ■> ^ 'Ґ.У- _^Г

\ ^ /
>1 /УУ
х-ій ^+ Л ^ Т%й ^ ь Щ е
V V/ 1 - ■»
% ; % } ■ 6
*&* 3

уЕРВ\

41
 ЄВРАЗІЯ
ПРИРОДНІ зони

НОРВЕЗл
ТШ ТГТчпй А

Середземноморська область
субтропічного клімату півдня Європи
з теплою вологою зимою і жарким
сухими літом с найсприятливішою для
природи і життя людини

ПРИРОДНІ зони
арктичних пустель
тундри
лісотундри
тайги
мішаних лісів
широколистих лісів

степів
напівпустель і пустель
-ьіь-Мандебськи пр4*<>к0
саван і рідколісся 'енська затока , •
твердолисгих вічнозелених лісів та 4 &Рево
чагарників (середземноморська)
пере мінно-вологих (у тому числі
мусонних) лісів
вологих екваторіальних лісів

Області висотної поясності

Межі географічних поясів

Південна межа багаторічної мерзлоти
Макак-магот -
єдина мавпа, що водиться
Масштаб 1-35 000 000 (в 1 см 350 км) в Європі на скелях Ґібралтару
350 0 350 700 1050 1400 км
^ьські о -^
 гх/дносй»

Білі ведмеді Малайський ведмідь

найбиьші ведмеді на найменший з усіх ведмедів
Землі

Ґ ^ \> х \
]~ У У ^ Щ ч ) и ° х \
( \ Ш г\ іла V

Рафлезія — найбільша квітка /

планети

Баньян - священне дерево індуїстів та

буддистів, що росте бідя усіх храмів
країн Південної Азії

П р ^ ^о го

,алайсь*ии
'ведмідь І

Мангри —вічнозелені ліси узбереж ,

тропічних морів, які заливає під чад-
припливів вода
гавіал

-корифа

Лотос —
священна квітка
наро<)ів Сходу
 ЄВРАЗІЯ
ПОЛІТИЧНА КАРТА

ВллтЇ#/У

Ханти,’

°гу \ Омськ

астана

Караганди

оз, Балхс

Алмати 2
Королівська Гринвіцька
обсерваторія, через яку
проходить нульовий
(Гринвіцький) меридіан -
початок відліку географічної ОКашІ.
&Д*июгстАі
довготи (Лондон)

.ринаґі

7 * 9 Л рдхіш
/Є Д елі А
Лондонський аеропорт Гітроу — НЬЮ-ДЕЛІв
найбільший у світі
Канп

1-------------------- .Б хопал
^4^ Вадодара П _„
Населення 4 892 535 918 осіб
Ч і Наґт,
Густота населення 78.5 жителів
на 1 км2 Кальян.

Кількість країн, включаючи

Гайдерай
залежні 99
е',ь~Мандебська
Найбільша країна Росія, е*£р$Ц-’ЗШ окиї
17 075 400 км 3
Найменша країна Ватикан, Тж і Лаккадівські \ Ченп
0,44 км2 л
Іг п
' Ь к И Й •° ‘ви V
Найбільша країна за населенням
Китай, 1 338 6 ІЗ 000 осіб
Найбільша густота населення
М онако, 16 139 жителів на 1 км2 Ш Р І * Д Ж А Я В А Р Д Е Н ЕГ1У РА-

Найбільше місто Мумбаї (Індія),

11 914 398 осіб АЗЕРБ. Азербайджан
АЛ. Албанія
БОЛ. Болгарія
Масштаб 1:35 000 000 (в 1 см 350 км) БОС. І ГЕРЦ. Боснія і
350 0 350 700 1050 1400 км Герцеговина
Берлінський університет імені Дунай - міжнародний водний шлях, що ВІР. Вірменія
" “ '
Гумбольдта ( Нім
Німеччина) поєднує багато країн Європи ЕСТ. Естонія
ои ЛІХ. Ліхтенштейн
 ’орильсьі

Пам'ятник Марко Появ

у м. Ханчжоу (Китай)

ікоярсьі

Новосибірськ

Пам'ятник видатному доаііднику

Центральної Азії М. Пржевальському
у л іо с т о и ( Санкт-Петербург)

У рум чі

Лрбнор.

На крокодшювій фермі ( Камбоджа)

Ь’іСалушу
Я іа с ^ г

Колката

т ат ним
Палац Потала у місті Лхаса - резиденція
тибетських далай-лам (Китай)

■І-ЛАНКА

М. Македонія
НІДЕР. Нідерланди
ОАЕ Об'єднані Арабські
Емірати
СЛ. Словаччина
СЛОВ. Словенія
ХОР. Хорватія
ЯОРН. Чорногорія
ШВЕЙЦ. Швейцарія
 ЄВРАЗІЯ
КОМПЛЕКСНА КАРТА

О БРОБН А ПРОМ ИСЛОВІСТЬ

£ Чорна металургія
( З Кольорова металургія
Машинобудування та
” металообробка т араґш
^ Нафтопереробна
Хімічна
Щ Лісова та деревообробна
( З Будівельних матеріалів
^ Легка
( З Харчова ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ
О Поліграфічна © теплові
Примітка. Розміри знаків промислових 0 гідроелектростанції
пунктів на карті приблизно відповідають
обсягу продукції промисловості О атомні

ВИДОБУВНА ПРОМ ИСЛОВІСТЬ

■ Кам’яне вугілля □ Вольфрамові руди Й Графіт
ш Бурс вугілля О Молібденові руди 0 Слюда
- Горючі сланці □ Алюмінієві руди о Апатити
і Нафта - Мідні руди о Фосфорити
а Природний газ в Поліметалеві руди А Сірка
▲ Залізні руди о Олов'яні руди а Калійні солі В&'ч**
м Марганцеві руди я л 'ГЛ}>'
О Ртутні руди а Кухонна сіль
оо Хромові руди № Золото - Глауберова сіль
ф Титанові руди © Уранові руди о Алмази
V Нікелеві руди + Азбест
Порбащ Бхопал|
СІЛ ЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО
Використання земель Наґпур
Землі, які обробляються Ліси з осередками земель,
ЙВ9Й ■ що обробляються
Пасовища з осередками Землі, які мало або не Тайдеі
земель, щ о обробляються обробляються 'А д е н ^ 00±Одеса ЩО,
Лондон 11 600 іДф
Райони поширення
і арахісу Ж прянощів ангорських кіз
0 ] бавовнику V пшениці великої рогатої худоби АЛ. Албанія
{) бананів ЛІГ рису Ж верблюдів АНД, Андорра
виноградників <55 садівництва # вівчарства БОС. І ГЕРЦ. Боснія і Герцеговина ’Оо Зіїпїн|
Л1Х. Ліхтенштейн
я» кави соняшнику північного оленярства
ЛЮК. Люксембург
Т какао " у ' тютюну іг% пантового оленярства М. Македонія
'К каучуконосів АД фінікової пальми свинарства МОЛ. Молдова
^ кокосової пальми цитрусових С. Сербія
видобування перлів - . « М А Л Е о0 -'
іі оливи (маслини) І цукрової тростини СЛ. Словаччина
•о ' А ' -
» -< промислу тюленів СЛОВ. Словенія Т ^ г г .<у^/'
олійної пальми 4 4 чаю / < И // С
♦< рибальства ХОР. Хорватія
Ч. Чорногорія
Масштаб 1 35 000 000 (в 1 см 350 км)
ШВЕЙЦ. Швейцарія
350 0 350 700 1050 1400км
70 ,4 -------
г ОВЦТИЙ ОКЕАп

ґ%атанґа

^гяяГ\*іі

Щ рам \
Прянощі, які в давні часи цінилися
на вагу золота, європейці привозили з Індії
та островів Індо-Малайського архіпелагу

Томськ

Кориця Мускатний горіх

.аг.ЛрПнор
Чорний перець Гвоздика

Чу (С а,іу/^

Бенгальс>
заток<

А н т с ь к і*
о-ви •
И (Мі ) . '

Ііиобарськіо-
\ ЛАНКА/- Над) '
Сторінки Масштаби Сторінки Масштаби
ГОДИННІ ПОЯСИ. 1:155 000 000 Тектонічна карта.........................................1:50 000000
Кліматична карта.......................................1:50 000000
1 КАРТА МАТЕРИКІВ 1 ОКЕАНІВ...........1:130 000 000
26 АВСТРАЛІЯ. Природні тони....................... 1:35 000000
2-3 ФІЗИЧНА КАРТА СВІТУ............................ 1:85 000 000 Комплексна карта.......................................1:35 000000

27 ПІВДЕННА АМЕРИКА.
4-5 ТЕКТОНІЧНА КАРТА СВІТУ............................ 1:85 000000
Фізична карта................................ .........1:35 000 000

6 КЛІМАТИЧНА КАРТА СВІТУ...................... 1:120 000000 28 ПІВДЕННА АМЕРИКА.

Тектонічна карта............................ ........ 1:50 000 000
7 КЛІМАТИЧНІ ПОЯСИ ТА Кліматична карта.......................... .........1:50 000 000
ОБЛАСТІ СВІТУ.............................................. 1:120 000000
29 ПІВДЕННА АМЕРИКА.
8 ГРУНТИ СВІТУ................................................ 1:120 000000
Природні зо н и .............................. .........1:35 000 000

9 ГЕОГРАФІЧНІ ПОЯСИ ТА ЗО ПІВДЕННА АМЕРИКА.

ПРИРОДНІ ЗОНИ СВІТУ................................ 1:120 000000
Політична карта............................ .........1:35 000 000

10-11 ПОЛІТИЧНА КАРТА СВІТУ............................... 1:85 000000 ЗІ ПІВДЕННА АМЕРИКА.

Комплексна карта.......................... .........1 35 000 000
12-13 НАРОДИ ТА ГУСТОТА
НАСЕЛЕННЯ СВІТУ...........................................1:85 000000
32 АНТАРКТИДА. Фізична карта......... .........1:50 000 000
р е л і г і ї .............................................................................................................................. 1 :2 0 0 0 0 0 0 0 0
РАСИ................................................................. 1:200 000 000 Кліматична карта.......................... .........1:50 000 000

14-15 СВІТОВИЙ ОКЕАН.......................................... 1:125 000000 33 ПІВНІЧНА АМЕРИКА.

СЕРЕДНЬОРІЧНА ТЕМПЕРАТУРА води...................... 1:350 000000 Фізична карта................................ .........1:35 000 000
СЕРЕДНЬОРІЧНА СОЛОНІСТЬ води....................1:350 000 000
34 ПІВНІЧНА АМЕРИКА.
16 ТИХИЙ ОКЕАН.....................................................1:75 000000 Тектонічна карта............................ .........і 50 000 000
Кліматична карта.......................... .........1:50 000 000

17 ПІВНІЧНИЙ ЛЬОДОВІТИЙ ОКЕАН......... 1:30 000 000 35 ПІВНІЧНА АМЕРИКА.

Природні зо н и ............... ............... .........1:35 000 000
18 АТЛАНТИЧНИЙ ОКЕАН........................... 1:65 000 000
36 ПІВНІЧНА АМЕРИКА.
19 ІНДІЙСЬКИЙ ОКЕАН................................... 1:50 000 000 Політична карта............................ .........1:35 000 000

37 ПІВНІЧНА АМЕРИКА.
20 АФРИКА. Фізична карта.............................1:35 000 000
Комплексна карта.......................... .........1:35 000 000
21 АФРИКА. Тектонічна карта............................... 1:50 000000 38-39 ЄВРАЗІЯ. Фізична карта................. .........1:35 000 000
Кліматична карта............................................ 1:50 000000
40 ЄВРАЗІЯ. Тектонічна карта............. .........!:50 000 000
22 АФРИКА. Природні з о н и ..................................1:35 000000
41 ЄВРАЗІЯ. Кліматична карта............. .........1:50 000 000
23 АФРИКА. Політична карта............................... 1:35 000000 ЄВРАЗІЯ. Природні зони................. .........1:35 000 000
42-43

24 АФРИКА. Комплексна карта............................. 1:35 000000 44-45 ЄВРАЗІЯ. Політична карта............... .........1:35 000 000

25 АВСТРАЛІЯ. Фізична карта................................1:35 000000 46-47 ЄВРАЗІЯ. Комплексна карта........... .........1:35 000 000
 У М О В Н І П О З Н А Ч Е Н Н Я

НАСЕЛЕНІ ПУНКТИ Сухі річища (ваді)

на політичних та комплексних картах Озера прісні та позначки урізів води від рівня моря
□ понад 1 000 000 жителів Озера солоні
© від 500 000 до 1 000 000 жителів Озера з мінливою береговою лінією
0 від 100 000 до 500 000 жителів Позначки висот над рівнем моря
о до 100 000 жителів Позначки глибин
Вулкани
■ КИЇВ Столиці держав
Льодовики
• Гібралтар Центри залежних територій
Материкова крига, шельфові льодовики та глетчери
О Дарвін Інші населені пункти
«г'ь
Ц0 Коралові рифи
на фізичних картах і картах природи
О Париж Населені пункти ІНШІ УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ
Болота
КОРДОНИ ТА МЕЖІ
Солончаки
------------ державні
Піски
---- ■
—*-----демаркаційні лінії Зимова межа плавучої криги
—*—1—*—© Заповідники Літня межа плавучої криги
—1—'— Національні парки Теплі течії
> показані на літо Північної півкулі
Холодні течії }
ШЛЯХИ СПОЛУЧЕННЯ
АТЛАС
Залізниці, морські залізничні поромні Вїл н іи іі Орографічні назви
Хіііґзл
переправи
ПАТАГОНІЯ Назви географічних областей
Автомобільні шляхи

Нафтопроводи Довжина дуги одного градуса паралелі в кілометрах

(тільки на фізичних картах)
Газопроводи

Судноплавні ділянки річок

-1- І .1.1 I X Судноплавні канали СКОРОЧЕННЯ, ПРИЙНЯТІ В АТЛАСІ
6 900 Морські шляхи, відстані в кілометрах арх. -архіпелаг низов. -низовина
Морські порти, міжнародні аеропорти вдсп. -водоспад о. -острів
влк. -вулкан о-ви -острови
г. -гора 03. -озеро
ГІДРОГРАФІЯ ТА РЕЛЬЄФ запов. -заповідник п-ів -півострів
зат. -затока Півд. -Південні
^ Річки, водоспади та пороги
м. -мис прот. -протока
Річки, що пересихають над. -національний

КОРИСНІ КОПАЛИНИ НА ФІЗИЧНИХ ТА ТЕКТОНІЧНИХ КАРТАХ

Г о р юч і V Нікелеві руди ❖ Сурм’яні руди О Фосфорити

м Кам’яне вугілля А Кобальтові руди о Ртутні руди А Сірка
ш Буре вугілля □ Вольфрамові руди € Золото ^ Селітра
- Горючі сланці Ф Молібденові руди © Платина 0 Калійні солі
і Нафта □ Алюмінієві руди а Уранові руди 0 Кухонна сіль
й Природний газ - Мідні руди <§> Берилієві руди * Глауберова сіль
М е т а л е в і V Свинцеві руди Н е м е т а л е в і О Алмази
▲ Залізні руди А Цинкові руди + Азбест
Примітка. На тектонічних картах
и Марганцеві руди О Срібні руди і Графіт блакитним кольором показано родо­
Ш вища корисних копалин магматичного
Хромові руди Поліметалеві руди 0 Слюда
та метаморфічного походження,
о Титанові руди о Олов’яні руди о Апатити чорним —осадового походження
Навчальні атласи, стінні та контурні карти в географ ії в магазинах «Атласи та карти»
Київ, вул. Попудренка, 54 (044) 292-31-24, 573-26-84,
Київ, вул. Червоноармійська, 69 (044) 537-06-18

РЕКО М ЕН Д О ВА Н О М ІН ІС Т Е Р С Т В О М О С В ІТ И І НАУКИ,
М О Л О Д І Т А С П О Р Т У У К Р А ЇН И
(лист від 01.07.11 р. №1/11-5431)
Атлас відповідає санітарному законодавству України (висновок № 05.03.02-04/81327 від 21.10.2010 р.)

ДЕРЖАВНЕ НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО 'КАРТОГРАФІ Я"

вул. Попудренка, 54, м. Київ-94. МСП-660. 02660 Формат 62x93/8

Свідоцтво суб'єкта видавничої справи Ум. друк, зрк 6,9
ДК №308 від 03.04.2001 р. Зам. №0599
Провідний редактор Н.О. Крижова ТОВ ''Новий друк", вул, Магнітогорська, 1, м. Київ-94, 02660
Редактори: 60 Європіна, О.Ю, Король Свідоцтво суб’єкта видавничої справи
Упорядники: [оГя, Скуратрвич[, НТ Чанцева ДК №1447 від 28,07.2003 р.
Рецензенти: А,ГІ. Божок. О.О. Жемеров,
і.Ю. Левицьхий, В.Ю. Пестушко, ПТ. Шищенко
Технічний редактор С.М. Полгорако
Комп'ютерний дизайн: О.Ю, Андрющенко, С.М. Сухенко

© ДНБП "Картографія”. 1999- 2014

ографія, 1999