Розрахунково-графічна робота №1

ЛІНІЙНІ ЕЛЕКТРИЧНІ КОЛА ПОСТІЙНОГО СТРУМУ

Варіант №227
J

R4 R6


R2 V E7
R3 R1  E1

R5
Параметри кола:
E1 = 75 (В ) R1 = 20 (Ом) R4 = 35 (Ом)
E7 = 125 (В ) R2 = 25 (Ом) R5 = 40 (Ом)
J = 7 (А ) R3 = 30 (Ом) R6 = 45 (Ом)
1. Розрахунок струмів у всіх вітках кола методом контурних струмів.
Метод базується на другому законі Кірхгофа і законі Ома. При аналізі кола вважають, що в кожному
незалежному контурі протікає свій контурний струм. Рівняння для контурних струмів складають за
другим законом Кірхгофа. Кількість рівнянь дорівнює кількості незалежних контурів.
Задаємось довільним напрямом стумів у вітках кола та отримаємо наступну схему.
J

R4 I 4 R6 J
I6
I2 I7
I 22 I11
R2 E7
R3 I 3 E1
I1 R1

R5 I5 I33

У колі чотири незалежних контури. За методом контурних струмів потрібно скласти три
рівняння, оскільки один контурний струм відомий - J. Отримаємо систему рівнянь:

( )
 I11 R1  R2  R6  I22 R2  I33 R1  J R6 = E1  E7

( 3 )
 I  R  I  R  R  R  I  R  J R = 0
 11 2 22 2 4 33 3 4

( )
 I11 R1  I22 R3  I33 R 1  R3  R 5 = E1
У матричному вигляді [R] [I] = [E]:
 R11 R12 R13   I11   E11 
     
[R] =  R21 R 22 R 23  [I] =  I22  [E] =  E22 
     
R31 R 32 R 33
   I33   E33

Власні опори контурів:
R11 = R1  R 2  R6 = 20  25  45 = 90 (Ом)

R22 = R2  R 3  R4 = 25  30  35 = 90 (Ом)
R33 = R1  R 3  R5 = 20  30  40 = 90 (Ом)
Взаємні опори контурів:
R12 = R2 = 25 (Ом) R13 = R1 = 20 (Ом) R23 = R3 = 30 (Ом)
R21 = R12 = 25 (Ом) R31 = R13 = 20 (Ом) R32 = R23 = 30 (Ом)
Контурні ЕРС з врахуванням дії джерела струму J:
E11 = E1  E7  J R6 =  75  125  7 45 = 115 (В)
E22 = J R 4 = 7 35 = 245 (В)
E33 = E1 = 75 (В)
Розв'яжемо систему методом Крамера:
 R11 R12 R13 
  5
∆ =  R 21 R22 R23  = 5.258  10
 
 R 31 R 32 R 33 
 E11 R12 R13 
  6
∆1 =  22 22 23  = 1.718  10
E R R
 
E R R
 33 32 33 

 R11 E11 R13 

  6
∆2 =  21 22 23  = 2.454  10
R E R
 
R E R
 31 33 33 
 R11 R12 E11 
  6
∆3 =  R 21 R22 E22  = 1.638  10
 
R R E
 31 32 33 
Розв'язавши систему отримаємо контурні струми:
∆1
I11 = = 3.267 (А )
∆
∆2
I22 = = 4.668 (А )
∆
∆3
I33 = = 3.115 (А )
∆
Знайдемо струми віток:
I1 = I33  I11 = 3.115  3.267 = 0.152 (А )
I2 = I22  I11 = 4.668  3.267 = 1.401 (А )
I3 = I22  I33 = 4.668  3.115 = 1.553 (А )
I4 = J  I22 = 7  4.668 = 2.332 (А )
I5 = I33 = 3.115 (А )
I6 = J  I11 = 7  3.267 = 3.733 (А )
I7 = I11 = 3.267 (А )

Баланс потужностей:
Потужність, що генерується джерелами ЕРС та джерелом струму:
( )
PДЖ = E1 I1  E7 I7  J I6 R 6  I4 R 4 = 1327.46 (Вт )
Потужність, що споживається резисторами:
2 2 2 2 2 2
PСП = I1  R1  I2  R 2  I3  R3  I4 R4  I5 R5  I6 R6 = 1327.441 (Вт )
Баланс потужностей збігається з достатньою точністю.
Складаємо систему рівнянь кола за законами Кірхгофа.
J

R4 I 4 2 R6 I6
3 4
I2 I7
II R2 I E7
R3 I 3 E1
I1 R1
5
1
R5 I 5 III

Визначимо кількість вузлів nвз і віток nв, довільно обираємо напрямок струмів в вітках і складаємо
nвз - 1 рівнянь по першому закону Кірхгофа:
nвз = 5
nвз  1 = 5  1 = 4.0
- за першим законом Кірхгофа:
- для вузла 1:
I1  I2  I3 = 0 (А )
- для вузла 2:
I2  I4  I6 = 0 (А )
- для вузла 3:
J  I3  I4  I5 = 0 (А )
- для вузла 4:
J  I6  I7 = 0 (А )
Складаємо n рівняннь за другим законом Кірхгофа, але слід зазначити, що струм в вітці з J
відомий:
nв = 7
n = nв  nвз  1 = 7  5  1 = 3.0
- за другим законом Кірхгофа:
- для контуру I:
I1 R1  I2 R2  I6 R 6  E1  E7 = 0 (В)
- для контура II:
I2 R2  I3 R3  I4 R 4 = 0 (В)
- для контура III:
I1 R1  I3 R3  I5 R 5  E1 = 0 (В)
2. Розрахунок струмів у всіх вітках кола методом вузлових потенціалів.
Метод базується на першому законі Кірхгофа і законі Ома.
J

R4 I 4 2 R6 I6
3 4
I2 I7
R2 E7
R3 I 3 E1
I1 R1 5
1
R5 I 5

Заземливши вузол №5 отримаємо:

φ5 = 0 (В)
Отримаємо:
φ4 = E7 = 125 (В)
E1
 
φ1 
1

1

1   1   1   1 
 R R R
  φ2  R   φ3  R   φ4 (0)  φ5  R  =  R
 1 2 3   2  3  1 1

  1   φ   1  1  1   φ   1   φ   1   φ  (0) = 0
 φ1   2 R  3 R  4 R  5
  R2   2 R4 R6   4  6

  1   φ   1   φ   1  1  1   φ  (0)  φ   1  = J
φ1 
  2 R  3 R  4 5 R 
 R3   4  3 R4 R5   5
У матричному вигляді [G] [ φ] = [J]:
 G11 G12 G 13   φ1   J11 
     
[G] =  G21 G22 G 23  [ φ] =  φ2  [J] =  J22 
     
 G31 G32 G 33   φ3   J33 
Власні провідності вузлів:
1 1 1 1 1 1
G11 =   =   = 0.1233 (См)
R1 R2 R3 20 25 30
1 1 1 1 1 1
G22 =   =   = 0.09079 (См)
R2 R4 R6 25 35 45
1 1 1 1 1 1
G33 =   =   = 0.0869 (См)
R3 R4 R5 30 35 40
Взаємні провідності вузлів:
1 1
G12 =  =  = 0.04 (См)
R2 25
G21 = G 12 = 0.04 (См)
1 1
G23 =  =  = 0.02857 (См)
R4 35
G32 = G 23 = 0.029 (См)
1 1
G13 =  =  = 0.0333 (См)
R3 30
G31 = G 13 = 0.033 (См)
Вузлові струми з врахуванням відомих вузлових потенціалів:
E1 75
J11 =  =  = 3.75 (А )
R1 20
 1 
J22 = φ4   = 125
1
= 2.778 (А )
R6 45
 
J33 = J = 7 = 7.0 (А )

Розв'яжемо систему методом Крамера:

 G 11 G 12 G 13 
 
∆ =  21 22 23 
G G G = 0.0005563
 
 G 31 G 32 G 33 
 J11 G 12 G 13 
 
∆1 =  22 22 23 
J G G = 0.04339
 
 J33 G 32 G 33 
 G 11 J11 G 13 
 
∆2 =  21 22 23 
G J G = 0.0239
 
 G 31 J33 G 33 
 G 11 G 12 J11 
 
∆3 =  21 22 22 
G G J = 0.0693
 
 G 31 G 32 J33 
Розв'язавши систему рівняннь отримаємо потенціали точок:
∆1
φ1 = = 78.0 (В)
∆
∆2
φ2 = = 42.96 (В)
∆
∆3
φ3 = = 124.6 (В)
∆

За законом Ома знаходимо струми у вітках кола:

φ1  φ5  E1 78.0  0  75
I1 = = = 0.15 (А )
R1 20
φ2  φ1 42.96  78.0
I2 = = = 1.402 (А )
R2 25
φ1  φ3 78.0  124.6
I3 = = = 1.553 (А )
R3 30
φ2  φ3 42.96  124.6
I4 = = = 2.333 (А )
R4 35
φ5  φ3 0  124.6
I5 = = = 3.115 (А )
R5 40
φ4  φ2 125  42.96
I6 = = = 3.73 (А )
R6 45
За першим законом Кірхгофа:
I7 = I1  I5 =  0.15  3.115 = 3.265 (А )
Потенціальна діаграма.
Побудуємо потенціальну діаграму для замкненого контуру, що проходить через обидві ЕРС:
Оберемо напрямок обходу контура - проти годинникової стрілки.

R4 I 4 R6 I6
4 5
I2 I7
R2 E7
R3 I 3 E1
I1 R1 2 1
3
R5 I5
Заземливши вузол №1 отримаємо потенціали точок:
φ1 = 0 (В)

φ2 = φ1  E1 = 0  75 = 75.0 (В)
φ3 = φ2  I1 R1 = 75.0  0.15 20 = 78.0 (В)
φ4 = φ3  I2 R2 = 78.0  1.402 25 = 42.95 (В)
φ5 = φ4  I6 R6 = 42.95  3.73 45 = 124.9 (В)
φ1 = φ5  E7 = 124.9  125 = 0.1 (В)
 0 
   0   0 
  
0
   0   0 
 R1     20.0 
R =  R R  = 20
 =  (Ом)
 1 2   20  25   45.0 
     
 R1  R2  R6   20  25  45   90.0 
 R  R  R   20  25  45   90.0 
 1 2 6
200
Потенціальна діаграма

φ5

100

φ,В

φ1 φ1

0 20 40 60 80 100

φ4

φ2
φ3
 100
R , Ом
Розрахуємо покази вольтметра V:
1-й спосіб:
UV = E7  E1 = 125  75 = 200.0 (В)
2-й спосіб:
UV = I6 R6  I2 R2  I1 R 1 = 3.73 45  1.402 25  0.15 20 = 199.9 (В)
Слід зауважити, що вольтметр буде показувати модуль отриманої напруги!
3. Розрахунок струмів у всіх вітках кола методом накладання джерел енергії.
За кількістю джерел (дві ЕРС і одне джерело струму) коло розкладається на три прості (часткові)
кола, в яких діє тільки одне джерело. У часткових колах видалені джерела заміняються
внутрішніми опорами. Внутрішній опір ідеального джерела ЕРС дорівнює нулю - закоротка,
ідеального джерела струму - нескінченності - розрив.
1. Розрахунок часткового кола з джерелом E1:

R4 I 4 E1 b R6 I 6 E1
I 2 E1
I 7 E1
R2
R3 I 3 E1 E1
I1E1 R1
a
c
R5 I5 E1

Виконаємо еквівалентні перетворення схеми.

R24 b R6 I 6 E1

I 7 E1
E1
R23 I1E1 R1
c
R34
R5 I5 E1
a

Виконаємо перетворення опорів з'єднаних трикутником в еквівалентну зірку.

R 2 R 4 25 35
R24 = = = 9.722 (Ом)
R 2  R3  R 4 25  30  35

R 3 R 4 30 35
R34 = = = 11.67 (Ом)
R 2  R3  R 4 25  30  35

R 2 R 3 25 30
R23 = = = 8.333 (Ом)
R 2  R3  R 4 25  30  35
Визначимо еквівалентний опір паралельного з'єднання:

Rп =
(R24  R6)(R34  R5) =
( 9.722  45) ( 11.67  40)
= 26.58 (Ом)
R24  R6  R34  R5 9.722  45  11.67  40
 E1

R1
Rп
I1E1
R23

Еквівалентний опір нерозгалуженого кола:

Rекв = Rп  R 1  R23 = 26.58  20  8.333 = 54.91 (Ом)
Знайдемо струми віток:
За законом Ома:
E1 75
I1E1 = = = 1.366 (А )
Rекв 54.91
За правилом "чужого плеча":

I5E1 =
(
I1E1 R24  R 6 ) =
1.366 ( 9.722  45)
= 0.7026 (А )
R24  R 6  R34  R 5 9.722  45  11.67  40
За першим законом Кірхгофа:
I6E1 = I1E1  I5E1 = 1.366  0.7026 = 0.6634 (А )
Знайдемо напруги :
Uab = I5E1 R 34  I6E1 R 24 = 0.7026 11.67  0.6634 9.722 = 1.75 (В)
Uac = I5E1 R 34  I1E1 R 23 = 0.7026 11.67  1.366 8.333 = 19.58 (В)
Знайдемо струми "трикутника":
За законом Ома:
Uac 19.58
I3E1 =  =  =  0.6527 (А )
R3 30
Uab 1.75
I4E1 =  =  = 0.05 (А )
R4 35
За першим законом Кірхгофа:
I2E1 = I6E1  I4E1 = 0.6634  0.05 = 0.7134 (А )
I7E1 =  I6E1 = 0.663 (А )
Баланс потужностей для часткового кола:
PДЖ = E1 I1E1 = 102.45 (Вт )
2 2 2 2 2 2
PСП = I1E1  R1  I2E1  R2  I3E1  R3  I4E1 R4  I5E1 R5  I6E1 R 6 = 102.461 (Вт )
2. Розрахунок часткового кола з джерелом E7:
Використаємо метод контурних струмів:

R4 I 4 E 7 R6 I6E 7
I2E7 I7 E 7
I 22 I11
R2 E7
R3 I I1E 7 R1
3E 7

R5 I 5 E 7 I33
Отримаємо систему рівнянь:



( )
I11 R1  R2  R6  I22 R2  I33 R1 = E7

 ( )
I11 R2  I22 R 2  R3  R 4  I33 R3 = 0

 (
I11 R1  I22 R3  I33 R 1  R3  R 5 = 0 )
Власні та взаємні опори контурів не змінились (їх розрахунок див. п.№1)
Контурні ЕРС:
E11 = E7 = 125 (В)
E22 = 0 (В)
E33 = 0 (В)
Розв'яжемо систему методом Крамера (слід зазначити, що Δ не змінився, тому його обчислювати
не потрібно):
 E11 R12 R13 
  5
∆1 =  E22 R22 R23  = 9  10
 
 E33 R32 R33 
 R11 E11 R13 
 
∆2 =  R 21 E22 R23  = 3.563  105
 
 R31 E33 R33 
 R11 R12 E11 
 
∆3 =  R 21 R22 E22  = 3.188  105
 
 R31 R32 E33 
Розв'язавши систему отримаємо контурні струми:
∆1
I11 = =  1.712 (А )
∆
∆2
I22 = =  0.6776 (А )
∆
∆3
I33 = =  0.6063 (А )
∆
Знайдемо струми віток:
I1E7 = I33  I11 = 0.6063  1.712 = 1.106 (А )
I2E7 = I22  I11 = 0.6776  1.712 = 1.034 (А )
I3E7 = I22  I33 = 0.6776  0.6063 = 0.0713 (А )
I4E7 =  I22 = 0.6776 (А )
I5E7 = I33 = 0.6063 (А )
I6E7 =  I11 = 1.712 (А )
I7E7 = I11 = 1.712 (А )
Баланс потужностей для часткового кола:
PДЖ = E7 I7E7 = 214 (Вт )
2 2 2 2 2 2
PСП = I1E7  R1  I2E7  R2  I3E7  R3  I4E7 R4  I5E7 R5  I6E7 R 6 = 214.013 (Вт )
3. Розрахунок часткового кола з джерелом J:
Використаємо метод контурних струмів:
J

R4 I 4 J R6 I 6 J J

I2J
I 22 I11 I7 J
R2
R3 I3J I1J R1

R5 I5 J I33

Отримаємо систему рівнянь:

( )
 I11 R1  R2  R6  I22 R2  I33 R1  J R6 = 0

( 3 4 )
 I  R  I  R  R  R  I  R  J R = 0
 11 2 22 2 33 3 4

(
 I11 R1  I22 R3  I33 R 1  R3  R 5 = 0 )
Власні та взаємні опори контурів не змінились (їх розрахунок див. п.№1)
Контурні ЕРС з врахуванням дії джерела струму J:
E11 = J R 6 = 7 45 = 315 (В)
E22 = J R 4 = 7 35 = 245 (В)
E33 = 0 (В)
Розв'яжемо систему методом Крамера (слід зазначити, що Δ не змінився, тому його обчислювати
не потрібно):
 E11 R12 R13 
  6
∆1 =  E22 R22 R23  = 2.966  10
 
 E33 R32 R33 
  R11 E11 R13 
  6
∆2 =  21 22 23  = 2.784  10
R E R
 
R 31 E33 R33
 
 R11 R12 E11 
  6
∆3 =  R 21 R22 E22  = 1.587  10
 
 R31 R32 E33 
Розв'язавши систему отримаємо контурні струми:
∆1
I11 = = 5.642 (А )
∆
∆2
I22 = = 5.296 (А )
∆
∆3
I33 = = 3.019 (А )
∆
Знайдемо струми віток:
I1J = I33  I11 = 3.019  5.642 =  2.623 (А )
I2J = I22  I11 = 5.296  5.642 =  0.346 (А )
I3J = I22  I33 = 5.296  3.019 = 2.277 (А )
I4J = J  I22 = 7  5.296 = 1.704 (А )
I5J = I33 = 3.019 (А )
I6J = J  I11 = 7  5.642 = 1.358 (А )
I7J = I11 = 5.642 (А )
Баланс потужностей для часткового кола:
( )
PДЖ = J I6J R6  I4J R 4 = 845.25 (Вт )
2 2 2 2 2 2
PСП = I1J  R 1  I2J  R2  I3J  R3  I4J R4  I5J R5  I6J R 6 = 845.326 (Вт )
Накладання часткових струмів:
I1 = I1E1  I1E7  I1J = 1.366  1.106  2.623 =  0.151 (А )
I2 = I2E1  I2E7  I2J = 0.7134  1.034  0.346 = 1.401 (А )
I3 = I3E1  I3E7  I3J = 0.6527  0.0713  2.277 = 1.553 (А )
I4 = I4E1  I4E7  I4J = 0.05  0.6776  1.704 = 2.332 (А )
I5 = I5E1  I5E7  I5J = 0.7026  0.6063  3.019 = 3.115 (А )
I6 = I6E1  I6E7  I6J = 0.6634  1.712  1.358 = 3.733 (А )

I7 = I7E1  I7E7  I7J = 0.6634  1.712  5.642 = 3.267 (А )

Розрахунок виконано вірно, бо результати збігаються з отриманими вище!
Визначення для віток з джерелами напруги та струму вхідних та взаємних провідностей,
коефіціентів передачі струму.
Вхідна провідність для вітки з джерелом E1:
I1E1 1.366
G11 = = = 0.0182 (Cм)
E1 75
Взаємні провідністі для вітки з джерелом E1:
I2E1 0.7134 I5E1 0.7026
G21 = = = 0.00951 (Cм) G51 = = = 0.00937 (Cм)
E1 75 E1 75

I3E1 0.6527 I6E1 0.6634

G31 = = = 0.0087 (Cм) G61 = = = 0.00885 (Cм)
E1 75 E1 75

I4E1 0.05 I7E1 0.6634

G41 = = = 0.000667 (Cм) G71 = = = 0.00885 (Cм)
E1 75 E1 75

Вхідна провідність для вітки з джерелом E7:

I7E7 1.712
G77 = = = 0.0137 (Cм)
E7 125
Взаємні провідністі для вітки з джерелом E7:
I1E7 1.106 I4E7 0.6776
G17 = = = 0.00885 (Cм) G47 = = = 0.00542 (Cм)
E7 125 E7 125

I2E7 1.034 I5E7 0.6063

G27 = = = 0.00827 (Cм) G57 = = = 0.00485 (Cм)
E7 125 E7 125

I3E7 0.0713 I6E7 1.712

G37 = = = 0.00057 (Cм) G67 = = = 0.0137 (Cм)
E7 125 E7 125
Слід зауважити, що від'ємне значення провідності зумовлено тим, що струм і ЕРС
взаємоорієнтовані не однаково.
Коефіцієнти передачі струму:
I1J  2.623 I4J 1.704 I7J 5.642
k1J = = = 0.375 k4J = = = 0.243 k7J = = = 0.806
J 7 J 7 J 7

I2J  0.346 I5J 3.019

k2J = = = 0.0494 k5J = = = 0.431
J 7 J 7

I3J 2.277 I6J 1.358

k3J = = = 0.325 k6J = = = 0.194
J 7 J 7
Розрахунок, якою повинна бути ЕРС E1 , щоб струм у п'ятій вітці дорівнював 5 ампер.
Використовуючи вхідні та взаємні провідності, можна знайти залежність між струмом будь-якої
вітки і будь-якою ЕРС схеми.
I5=f(E1):

I5 = I5E1  I5E7  I5J = E1 G15  I5E7  I5J

G51 = 0.009 (См)

Тоді ЕРС E1 , потрібна для створення струму 5 ампер в п'ятій вітці:
I5 = 5 (А )

E'1 =
(
I5  I5E7  I5J
=
)
5  (0.6063  3.019)
= 276.13 (В)
G 51 0.00937
Підставляючи знайдене значення ЕРС E1 в рівняння кола, складені за будь-яким розрахунковим
методом і знаходячи струм I5, можна пересвідчитись у правильності розрахунку.
4. Розрахунок струму у вітці з ЕРС Е1 методом еквівалентного генератора.
J

R4 I '4 R6 I '6 J

I '2 I '7
I 22 I11
R2 E7
R3 I '3 a b

R5 I '5

На рисунку відімкнена перша вітка. Коло, що залишилося, розраховуємо методом контурних

струмів, які показані на схемі.
У колі три незалежних контури. За методом контурних струмів потрібно скласти два рівняння,
оскільки один контурний струм відомий - J. Отримаємо систему рівнянь:
( ) (
 I11 R2  R3  R5  R6  I22 R 2  R3  J R 6 = E7

)

( ) (
 I11 R2  R 3  I22 R 2  R3  R 4  J R4 = 0

)
У матричному вигляді [R] [I] = [E]:
 R11 R12   I11   E11 
[R] =   [I] =   [E] =  
 R21 R22   I22   E22 
     
Власні опори контурів:
R11 = R2  R 3  R5  R 6 = 25  30  40  45 = 140 (Ом)
R22 = R2  R 3  R4 = 25  30  35 = 90 (Ом)
Взаємні опори контурів:
( )
R12 =  R2  R 3 = (25  30) = 55 (Ом)

R21 = R12 = 55 (Ом)

Контурні ЕРС з врахуванням дії джерела струму J:
E11 = E7  J R6 = 125  7 45 = 190 (В)

E22 = J R 4 = 7 35 = 245 (В)

Розв'яжемо систему методом Крамера:
 R11 R12 
∆ =
  = 9575
 R21 R22 
 
 E11 R12 
∆1 =
  = 3.058  104
 E22 R22 
 
 R11 E11 
∆2 =
  = 4.475  104
 R21 E22 
 
Розв'язавши систему отримаємо контурні струми:
∆1
I11 = = 3.193 (А )
∆
∆2
I22 = = 4.674 (А )
∆
Знайдемо струми віток:
I'2 = I22  I11 = 4.674  3.193 = 1.481 (А )
I'3 = I22  I11 = 4.674  3.193 = 1.481 (А )
I'4 = J  I22 = 7  4.674 = 2.326 (А )
I'5 = I11 = 3.193 (А )
I'6 = J  I11 = 7  3.193 = 3.807 (А )
I'7 = I11 = 3.193 (А )
Напругу Uab, що дорівнює ЕРС Eе еквівалентного генератора для перевірки правильності
розв'язку знаходимо двома незалежними шляхами:
Uab = I'2 R2  I'6 R6  E7 = 1.481 25  3.807 45  125 = 83.34 (В)
Uab = I'3 R3  I'5 R5 = 1.481 30  3.193 40 = 83.29 (В)
Вхідний опір між точками а, b, що дорівнює опору еквівалентного генератора, знаходимо
видаленням з активного двополюсника джерел енергії :

R4 R6

R2
R3 a b

R5
 R2 R6

a R4 b
R3 R5

Виконаємо перетворення опорів з'єднаних трикутником в еквівалентну зірку.

R 2 R 3 25 30
R23 = = = 8.333 (Ом)
R 2  R3  R 4 25  30  35

R 3 R 4 30 35
R34 = = = 11.67 (Ом)
R 2  R3  R 4 25  30  35

R 2 R 4 25 35
R24 = = = 9.722 (Ом)
R 2  R3  R 4 25  30  35
R24 R6
R23
a b
R34 R5
Визначимо еквівалентний опір :

( )(
R 24  R6  R 34  R5 ) ( 9.722  45)  ( 11.67  40)
Rab = R23  = 8.333  = 34.91 (Ом)
R 24  R6  R 34  R5 9.722  45  11.67  40
Визначимо струм:
U ab  E1 83.29  75
I1 = = = 0.151 (А )
R ab  R1 34.91  20
Результат такий же, як і при розрахунку іншими методами.
Визначення, яке значення ЕРС потрібно ввімкнути у першу вітку, щоб струм I1 змінив
напрям і збільшився у 5 разів.
Для зміни напряму і значення струму визначаємо нову ЕРС із останньої формули:
Uab  E1
5 I1 =
Rab  R 1
( )
E'1 = 5 I1 Rab  R 1  U ab = 5 0.151 ( 34.91  20)  83.29 = 124.7 (В)
5. Знайти залежність між струмом у першій вітці ( I1 ) і опором у третій вітці ( R3 ) при
незмінності всіх інших параметрів. Розрахувати струм I1 при опорі R3=5 (Ом).
В електричних колах зміна будь-якого одного параметра (ЕРС, опору резистора) викликає зміну
напруг та струмів у вітках схеми.
Спочатку визначаємо залежність між струмами I1 та I3,а потім за методом еквівалентного
генератора визначаємо залежність між струмом I1 та R3.
Відомо з попередніх розрахунків:

I1 = 0.151 (А )
I3 = 1.553 (А )
Залежність між ними виразимо рівнянням:
I1 = A  B  I3
Визначаємо коефіцієнти А, В, знаючи струми I1 та I3 для двох значень змінюваного опору R3 .
При R3 = ∞ - розрив, струм I3 = 0. Струм I1 при цьому визначаємо зі схеми кола методом
контурних струмів.
J

R4 I 4 R6 J
I6
I2 I7
R2 I11 E7
E1
d c I1 R1

R5 I5 I 22

У колі три незалежних контури. За методом контурних струмів потрібно скласти два рівняння,
оскільки один контурний струм відомий - J. Отримаємо систему рівнянь:
( 2 6 )
22 1 (
 I  R  R  R  I  R  R  J R = E  E
 11 1 2 ) 6 1 7

( 2) 22 1 (
 I  R  R  I  R  R  R  R  J R = E
 11 1 2 4 5 )
4 1

Власні опори контурів:

R11 = R1  R 2  R6 = 20  25  45 = 90 (Ом)
R22 = R1  R 2  R4  R 5 = 20  25  35  40 = 120 (Ом)
Взаємні опори контурів:
( )
R12 =  R1  R 2 = (20  25) = 45 (Ом)
R21 = R12 = 45 (Ом)
Контурні ЕРС з врахуванням дії джерела струму J:
E11 = E1  E7  J R6 = 75  125  7 45 = 115 (В)

E22 = E1  J R4 = 75  7 35 = 320 (В)

Розв'яжемо систему методом Крамера:
 R11 R12 
∆ =
  = 8775
 R21 R22 
 
 E11 R12 
∆1 =
  = 2.82  104
 E22 R22 
 
 R11 E11 
∆2 =   = 3.397  104
 R21 E22 
 
Розв'язавши систему отримаємо контурні струми:
∆1
I11 = = 3.214 (А )
∆
∆2
I22 = = 3.872 (А )
∆
Знайдемо струми віток:
I'1 = I22  I11 = 3.872  3.214 = 0.658 (А )
I'2 = I22  I11 = 3.872  3.214 = 0.658 (А )
I'4 = J  I22 = 7  3.872 = 3.128 (А )
I'5 = I22 = 3.872 (А )
I'6 = J  I11 = 7  3.214 = 3.786 (А )
I'7 = I11 = 3.214 (А )
Отже:
I'1 = A  B 0
Звідки:
(А )
A = I'1 = 0.658
За відомими з попередніх розрахунків струмами визначаємо коефіцієнт В:
I1 = 0.151 (А )
I3 = 1.553 (А )

I1 = A  B  I3
I1  A 0.151  0.658
B = = = 0.5209
I3 1.553
Залежність I1 від R3 знаходимо за методом еквівалентного генератора, користуючись відомими
струмами у колі.
Напругу Ucd, що дорівнює ЕРС Eе еквівалентного генератора для перевірки правильності
розв'язку знаходимо двома незалежними шляхами:
Ucd = I'2 R2  I'4 R4 = 0.658 25  3.128 35 = 93.03 (В)
Ucd = I'1 R1  E1  I'5 R5 = 0.658 20  75  3.872 40 = 93.04 (В)
Вхідний опір між точками c, d, що дорівнює опору еквівалентного генератора, знаходимо
видаленням з активного двополюсника джерел енергії :
R4 R6

R2
d c R1

R5

R2 R4

c R6 d
R1 R5

Виконаємо перетворення опорів з'єднаних трикутником в еквівалентну зірку.

R 1 R 2 20 25
R12 = = = 5.556 (Ом)
R 1  R2  R 6 20  25  45

R 2 R 6 25 45
R26 = = = 12.5 (Ом)
R 1  R2  R 6 20  25  45

R 1 R 6 20 45
R16 = = = 10.0 (Ом)
R 1  R2  R 6 20  25  45
R26 R4
R12
c d
R16 R5
Визначимо еквівалентний опір :

Rcd = R12 
( )(
R 26  R4  R 16  R5 )
= 5.556 
( 12.5  35)  ( 10.0  40)
= 29.91 (Ом)
R 26  R4  R 16  R5 12.5  35  10.0  40
Тепер отримаємо:
U cd 93.04
I1 = A  B = 0.658  0.5209 (А )
Rcd  R 3 29.91  R3
Перевірка:
U cd 93.04
I1 = A  B = 0.658  0.5209 = 0.151 (А )
Rcd  R 3 29.91  30

При: R3 = 5 (Ом)
U cd 93.04
I1 = A  B = 0.658  0.5209 = 0.73 (А )
Rcd  R 3 29.91  5