Національний технічний університет України

“Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”

Розрахунково – графічна робота №1

з дисципліни: “Теорія електричних кіл”
Розрахунок кіл постійного струму

Роботу виконав студент гр. ДE–11

Коніков Дмитро Андрійович

(П.І.Б.)
Залікова книжка № 1109

“18” жовтня 2022р.

_______________________________
(підпис)

Київ – 2022 р.
1. Визначити номер варіанта №В та розрахунковий коефіцієнт К у відповідності до
номера залікової книжки
№В = 1109 K = 1 + 1 + 0 + 9 + 1 = 12
2. За допомогою умовних графічних позначень зобразити вихідну схему електричного
кола, та заповнити таблицю 1 початкових даних згідно до варіанту.

R7 I7 1 I6 R6
2 4
I1

E1 E2 R9
R5
I8 J1 J2
R4
R1 I5
R8 I2
I4
I3 E3

3 5

Рис. 1. Схема електричного кола

Початкові дані

R2=R3= R5=R6=R7
E1 E2 E3 J1 J2 R1
R4 =R8=R9
' = [B] [B] [B] [A] [A] [Ом]
[Ом] [Ом]
24 15 60 12 10 36 51 24

2
3. Розрахувати струми всіх віток методом контурних струмів.

3.1. Зобразити схему електричного кола таким чином, щоб на ній не було перехресних зв'язків.
Визначити кількість віток ( l ) та вузлів ( n ) схеми, кількість незалежних (головних) контурів,
обрати позитивні напрямки струмів у вітках та контурних струмів та позначити струми у вітках та
контурні струми на схемі ( вибір незалежних контурів обґрунтувати).
Обираємо систему незалежних контурів та позначаємо на схемі контурні струми.

R7 I7 1 I6 R6
2 4
I1 I22 I33
E1 E2 R9
I11 R5
I8 J1 J2
R4
R1 I5
R8 I2
I4
I3 E3

3 5

Рис. 2. Розрахункова схема електричного кола

кількість віток l = 10
кількість вузлів n = 5
кількість незалежних (головних контурів) m = l - n + 1 = 10 - 5 + 1 = 6
кількість віток з джерелами струму k = 2

3
 3.2. Скласти систему рівнянь за методом контурних струмів у загальному вигляді
Кількість рівнянь у початковій системі m-k = 6-2 = 4
I55 = J1 = 12 ( А) I66 = J2 = 10 ( А)
R11 I11 + R12 I22 + R13 I33 + R14 I44 + R15 I55 + R16 I66 = E11
R21 I11 + R22 I22 + R23 I33 + R24 I44 + R25 I55 + R26 I66 = E22
R31 I11 + R32 I22 + R33I33 + R34 I44 + R35I55 + R36 I66 = E33
R41 I11 + R42 I22 + R43 I33 + R44 I44 + R45 I55 + R46 I66 = E44
3.3. Обчислити коефіцієнти системи рівнянь (власні та взаємні опори, контурні ЕРС) та записати
систему рівнянь з числовими коефіцієнтами.
– власні опори контурів (сума всіх опорів даного контуру);
R11 = R1 + R8 = 36 + 24 = 60 ( Ом)
R22 = R1 + R5 + R7 = 36 + 24 + 24 = 84 ( Ом)
R33 = R5 + R6 = 24 + 24 = 48 ( Ом)
R44 = R4 + R9 = 51 + 24 = 75 ( Ом)
– взаємні опори контурів (сума опорів спільних елементів двох контурів). Це алгебраїчні величини:
якщо напрямки контурних струмів у спільній вітці співпадають, то буде «+», інакше «-»;
R12 = -R1 = -36 ( Ом) R21 = R12 = -36 ( Ом)
R15 = R1 = 36 ( Ом) R51 = R15 = 36 ( Ом)
R25 = -R1 = -36 ( Ом) R52 = R25 = -36 ( Ом)
R26 = R5 = 24 ( Ом) R62 = R26 = 24 ( Ом)
R36 = -R5 = -24 ( Ом) R63 = R36 = -24 ( Ом)
R23 = -R5 = -24 ( Ом) R32 = R23 = -24 ( Ом)
Контури загальних гілок не мають, тому:
R16 = 0 R61 = R16 = 0 R54 = 0 R45 = R54 = 0 R46 = 0 R64 = R46 = 0
R13 = 0 R31 = R13 = 0 R14 = 0 R41 = R14 = 0 R35 = 0 R53 = R35 = 0
R34 = 0 R43 = R34 = 0 R24 = 0 R42 = R24 = 0
– контурні ЕРС – це алгебраїчна сума ЕРС відповідного контуру. Якщо напрямок ЕРС співпадає з
напрямком контурного струму то беремо знак «+», а інакше – знак «-».
E11 = -E1 = -24 В E
E22 = E1 = 24 В E
E33 = -E2 + E3 = -15 + 60 = 45 В E
E44 = E2 = 15 В E
3.4. Сформувати матрицю опорів R та вектор Е контурних ЕРС (правих частин рівнянь) та
записати систему рівнянь у матричній формі
RJK =EK
Відомі члени рівнянь переносимо у праву частину:
R11 I11 + R12 I22 + R13 I33 + R14 I44 = Ek1  60 I11 - 36 I22 = -456
R21 I11 + R22 I22 + R23 I33 + R24 I44 = Ek2  84 I22 - 36 I11 - 24 I33 = 216
R31 I11 + R32 I22 + R33I33 + R34 I44 = Ek3  48 I33 - 24 I22 = 285
R41 I11 + R42 I22 + R43 I33 + R44 I44 = Ek4  75 I44 = 15
де: Ek1 = E11 - R15 I55 - R16 I66 = -24 - 36 12 - 0 10 = -456 ( В)
Ek2 = E22 - R25 I55 - R26 I66 = 24 - -36 12 - 24 10 = 216 ( В)
Ek3 = E33 - R35I55 - R36 I66 = 45 - 0 12 - -24 10 = 285 ( В)
Ek4 = E44 - R45 I55 - R46 I66 = 15 - 0 12 - 0 10 = 15 ( В)
або у вигляді матриці:
4
 або у вигляді матриці:
 R11 R12 R13 R14  60 -36 0 0   I11   Ek1   -456 
      
R21 R22 R23 R24   -36 84 -24 0  I22 Ek2  216 
R =  Jk =   Ek =   = 
 R31 R32 R33 R34   0 -24 48 0 
= ( Ом)  ( В)
 I33   Ek3  285
   0 0 0 75       15 
 R41 R42 R43 R44   I44   Ek4 
 60 I11 - 36 I22   -456 
 
R J k = E k  
84 I22 - 36 I11 - 24 I33
 =  216 
 48 I33 - 24 I22   285 
   15 
 75 I44 
3.5. Знайти розв`язок системи рівнянь, записати значення контурних струмів. Визначити струми
віток через контурні струми та обчислити їх числові значення.
Δ11 = R22 R33R44 - R22 R34 R43 - R32 R23 R44 - R32 R24 R43 - R42 R23 R34 - R42 R24 R33 = 2.592  105  Ом
3( )
Δ12 = R21 R33R44 - R21 R34 R43 + R31 R23 R44 + R31 R24 R43 + R41 R23 R34 + R41 R24 R33 = -1.296  105
Δ13 = R21 R32 R44 + R21 R34 R42 + R31 R22 R44 - R31 R24 R42 + R41 R22 R34 + R41 R24 R32 = 6.48  104  Ом ( 3)
Δ14 = R21 R32 R43 + R21 R33R42 + R31 R22 R43 + R31 R23 R42 + R41 R22 R33 - R41 R23 R32 = 0  Ом( 3)
Δ = R11 Δ11 - R12 Δ12 - R13 Δ13 - R14 Δ14 = 1.0886  107  Ом ( 4)
Складемо матрицю R`, елементами якої є алгебраїчнi доповнення елементів матриці R
Δ21 = ( 3)
R12 R33R44 - R12 R34 R43 + R32 R13 R44 + R32 R14 R43 + R42 R13 R34 + R42 R14 R33 = -1.296  105  Ом
Δ22 = ( )
R11 R33R44 - R11 R34 R43 - R31 R13 R44 - R31 R14 R43 - R41 R13 R34 - R41 R14 R33 = 2.16  105  Ом
3

Δ23 = ( )
R11 R32 R44 + R11 R34 R42 + R31 R12 R44 + R31 R14 R42 + R41 R12 R34 - R41 R14 R32 = -1.08  105  Ом
3

Δ24 = ( )
R11 R32 R43 + R11 R33R42 + R31 R12 R43 - R31 R13 R42 + R41 R12 R33 + R41 R13 R32 = 0  Ом
3

Δ31 = ( )
R12 R23 R44 + R12 R24 R43 + R22 R13 R44 + R22 R14 R43 - R42 R13 R24 + R42 R14 R23 = 6.48  104  Ом
3

Δ32 = ( )
R11 R23 R44 + R11 R24 R43 + R21 R13 R44 + R21 R14 R43 + R41 R13 R24 - R41 R14 R23 = -1.08  105  Ом
3

Δ33 = ( )
R11 R22 R44 - R11 R24 R42 - R21 R12 R44 - R21 R14 R42 - R41 R12 R24 - R41 R14 R22 = 2.808  105  Ом
3

Δ34 = ( )
R11 R22 R43 + R11 R23 R42 - R21 R12 R43 + R21 R13 R42 + R41 R12 R23 + R41 R13 R22 = 0  Ом
3

Δ41 = ( )
R12 R23 R34 + R12 R24 R33 + R22 R13 R34 + R22 R14 R33 + R32 R13 R24 - R32 R14 R23 = 0  Ом
3

Δ42 = ( )
R11 R23 R34 + R11 R24 R33 + R21 R13 R34 + R21 R14 R33 - R31 R13 R24 + R31 R14 R23 = 0  Ом
3

Δ43 = ( )
R11 R22 R34 + R11 R24 R32 - R21 R12 R34 + R21 R14 R32 + R31 R12 R24 + R31 R14 R22 = 0  Ом
3

Δ44 = ( )
R11 R22 R33 - R11 R23 R32 - R21 R12 R33 - R21 R13 R32 - R31 R12 R23 - R31 R13 R22 = 1.4515  105  Ом
3

 Δ11 Δ12 Δ13 Δ14   2.592  105 -1.296  105 6.48  104 0 
   
Δ24   -1.296  105 2.16  105 -1.08  105  3
 ( Ом )
Δ21 Δ22 Δ23
R' = 
0
=
 Δ31 Δ32 Δ33 Δ34   6.48  104 -1.08  105 2.808  105
 
0 
 Δ41 Δ42 Δ43 Δ44   5
 0 0 0 1.4515  10 
Транспонуємо матрицю R'
 2.592  105 -1.296  105 6.48  104 0 
 
 -1.296  105 2.16  105 -1.08  105  3
 ( Ом )
T 0
R' = 
4
 6.48  10 -1.08  105 2.808  105 0 
 5
 0 0 0 1.4515  10 

5
 -1 1 T
Зворотна матриця рівна R = R'
Δ
 0.0238 0.0119 0.006 0 
-1  0.0119 0.0198 0.0099 0 
R =  ( См)
 0.006 0.0099 0.0258 0

 0 0 0 0.0133 
По формулі обчислимо невідомі контурні струми
-1
 60 -36 0 0   -456   -6.5893 
-1  -36 84 -24 0   216   1.6845 
Ik = R E k =    =  ( А)
 0 -24 48 0
  285
  6.7798

 0 0 0 75   15   0.2 
I11 = -6.5893 ( А) I22 = 1.6845 ( А) I33 = 6.7798 ( А) I44 = 0.2 ( А)
Струми віток дорівнюють алгебраїчним сумам контурних струмів, що проходять у вітках:
I1 = I22 - I11 - I55 = 1.6845 - -6.5893 - 12 = -3.7262 ( А)
I2 = I44 - I33 = 0.2 - 6.7798 = -6.5798 ( А)
I3 = I33 = 6.7798 ( А)
I4 = I44 = 0.2 ( А)
I5 = I22 - I33 + I66 = 1.6845 - 6.7798 + 10 = 4.9048 ( А)
I6 = I33 = 6.7798 ( А)
I7 = I22 = 1.6845 ( А)
I8 = -I11 = 6.5893 ( А)

6
 3.6. Скласти рівняння балансу потужностей. Обчислити потужність джерел живлення РД та
навантажень РН, оцінити похибку балансу потужностей δР.

Перевірка вірності розв’язку за балансом потужностей.

 ( EkIk) +  ( JkUk) =  ( Ik Rk)

2
ΣPД = ΣPН, або
k k k
Для визначення потужності джерел струму J необхідно визначити напруги на їх полюсах:

UJ1 = I8 R8 = 6.5893 24 = 6.5893 24 = 158.1432 ( В)

UJ2 = I5 R5 = 4.9048 24 = 117.7152 ( В)
потужність джерел живлення РД
PД = E1 I1 + E2 I2 + E3 I3 + J1 UJ1 + J2 UJ2 = 24 -3.726 + 15 -6.58 + 60 6.78 + 12 158.143 + 10 117.715 = 3293.533
потужність навантажень РН

PН = I1 R1 + I4 ( R4 + R9) + I5 R5 + I6 R6 + I7 R7 + I8 R8=

2 2 2 2 2 2

2
= ( -3.7262) 36 + 0.22 ( 51 + 24) + 4.90482 24 + 6.77982 24 + 1.68452 24 + 6.58932 24=
= 499.84 + 3.0 + 577.37 + 1103.2 + 68.101 + 1042.1 = 3293.611 ( Вт)
Похибка балансу:
2  PД - PН 2  3293.5326 - 3293.5444
δP = 100 % = 100 % = 3.5741  10- 4 %
PД + PН 3293.5326 + 3293.5444

3.7. Обґрунтувати та скласти систему незалежних рівнянь за законами Кірхгофа та перевірити їх

виконання, підставивши числові значення, розрахованих струмів віток.
У колі (Рис. 1) вузлів n = 5 , віток l = 10 . кількість віток з джерелами струму k = 2 .
Отже, загальна кількість віток з невідомими струмами дорівнює l - k = 10 - 2 = 8 .
Кількість рівнянь за першим законом Кірхгофа nI = n - 1 = 5 - 1 = 4 .
-5
1. -I6 + I7 + J2 - I5 = -6.7798 + 1.6845 + 10 - 4.9048 = -10  10 ≈0;
2. I1 + J1 - I8 - I7 = -3.7262 + 12 - 6.5893 - 1.6845 = 0 ≈0;
3. I8 + I5 - I1 + I3 - J1 - J2 = 6.5893 + 4.9048 - -3.7262 + 6.7798 - 12 - 10 = 10  10- 5 ≈0;

Довільно вибираємо напрямок обходу кожного незалежного контуру i складаємо

nII = l - k - nI = 10 - 2 - 4 = 4 незалежних рівняння за другим законом.
I. I1 R1 + I8 R8 - E1 = -3.7262 36 + 6.5893 24 - 24 = 0 ≈0
II. I1 R1 + I7 R7 + I5 R5 - E1 = -3.7262 36 + 1.6845 24 + 4.9048 24 - 24 = 0 ≈0
III. -I5 R5 + I6 R6 + E2 - E3 = ( -4.9048) 24 + 6.7798 24 + 15 - 60 = 0 ≈0
IV. I4 ( R4 + R9) - E2 = 0.2 ( 51 + 24) - 15 = 0 ≈0

7
4. Розрахувати струми всіх віток методом вузлових потенціалів.
4.1. Позначити вузли на розрахунковій схемі, обрати базисний вузол, обґрунтувати кількість
рівнянь, які необхідно скласти за методом вузлових потенціалів та записати систему рівнянь у
загальному вигляді.
R7 I7 1 I6 R6
2 4
I1

E1 E2 R9
R5
I8 J1 J2
R4
R1 I5
R8 I2
I4
I3 E3

3 5

схема містить вітку з ідеальним джерелом напруги то за базисний вузол приймаем один з виводів
джерела.
Приймаємо, ϕ5 = 0 тоді ϕ3 = ϕ5 + E3 = 0 + 60 = 60 ( В); ϕ4 = ϕ5 + E2 = 0 + 15 = 15 ( В).
Складемо розрахункову систему рівнянь для вузлів потенціали яких підлягають визначенню:
G11 ϕ1 - G12 ϕ2 - G13 ϕ3 - G14 ϕ4 = Jв1
-G21 ϕ1 + G22 ϕ2 - G23 ϕ3 - G24 ϕ4 = Jв2
Для вузла 3 і 4 рівняння не складається, оскільки потенціал цього вузла відомий:
4.2. Обчислити коефіцієнти системи рівнянь(власні та взаємні провідності, задавальні струми
вузлів), та записати систему рівнянь з числовими коефіцієнтами.
власні провідності вузлів
1 1 1 1 1 1
G11 = + + = + + = 0.125 ( См)
R6 R5 R7 24 24 24
1 1 1 1 1 1
G22 = + + = + + = 0.1111 ( См)
R8 R1 R7 24 36 24
взаємні провідності вузлів
1 1
G21=G12 = = = 0.0417 ( См)
R7 24
1 1
G31=G13 = = = 0.0417 ( См)
R5 24
1 1 1 1
G32=G23 = + = + = 0.0694 ( См)
R8 R1 24 36
1 1
G41=G14 = = = 0.0417 ( См)
R6 24

G42=G24 = 0

задавальні струми вузлів

Jв1 = J2 = 10 ( А)
E1 24
Jв2 = J1 + = 12 + = 12.6667 ( А)
R1 36
Відомі члени рівнянь переносимо у праву частину:
J11 = Jв1 + G13 ϕ3 + G14 ϕ4 = 10 + 0.0417 60 + 0.0417 15 = 13.125 ( А)
J22 = Jв2 + G23 ϕ3 + G24 ϕ4 = 12.6667 + 0.0694 60 + 0 15 = 16.8333 ( А)

8
 система рівнянь з числовими коефіцієнтами
G11 ϕ1 - G12 ϕ2 = J11 = -0.0417 ϕ2 + 0.125 ϕ1 = 13.125
-G21 ϕ1 + G22 ϕ2 = J22 = -0.0417 ϕ1 + 0.1111 ϕ2 = 16.8333
4.3. Сформувати матрицю провідностей G, вектор задавальних струмів J (правих частин рівнянь)
та записати систему рівнянь у матричній формі Gϕ = J
позначимо
 G11 -G12   0.125 -0.0417   ϕ1   J11   13.125 
G =  =  ϕ =   J =  =  ( А)
 - G 21 G 22   -0.0417 0.1111   ϕ2   
J 22  16.8333 
система рівнянь у матричній формі

 -0.0417 ϕ2 + 0.125 ϕ1   13.125 

G ϕ = J   = 
 -0.0417 ϕ1 + 0.1111 ϕ2   16.8333 
4.4. Знайти розв`язок системи рівнянь, записати значення вузлових потенціалів. Визначити струми
віток за допомогою закону Ома та обчислити їх числові значення.
-1
-1 0.125 -0.0417   13.125  =  177.7143  ( В)
ϕ = G J =      
 -0.0417 0.1111   16.8333   218.1429 
ϕ1 = 177.7143 В ϕ2 = 218.1429 В
Визначаємо струми віток за допомогою закону Ома
ϕ3 - ϕ2 + E1 60 - 218.1429 + 24
I1 = = = -3.7262 ( А)
R1 36
ϕ4 - ϕ5 15 - 0
I4 = = = 0.2 ( А)
R4 + R9 51 + 24
ϕ1 - ϕ3 177.7143 - 60
I5 = = = 4.9048 ( А)
R5 24
ϕ1 - ϕ4 177.7143 - 15
I6 = = = 6.7798 ( А)
R6 24
ϕ2 - ϕ1 218.1429 - 177.7143
I7 = = = 1.6845 ( А)
R7 24
ϕ2 - ϕ3 218.1429 - 60
I8 = = = 6.5893 ( А)
R8 24
Струми в віток з ідеальним джерелом напруги знаходяться за першим законом Кірхгофа
I2 = I4 - I6 = 0.2 - 6.7798 = -6.5798 ( А)
I3 = I4 - I2 = 0.2 - -6.5798 = 6.7798 ( А)
4.5. Порівняти отримані значення струмів віток з попередніми розрахунками. Зробити висновки.

метод розрахунку I1, A I2, A I3,A I4, A I5, A I6, A I7, A I8, A

контурних струмів -3.7262 -6.5798 6.7798 0.2000 4.9048 6.7798 1.6845 6.5893
вузлових потенціалів -3.7262 -6.5798 6.7798 0.2000 4.9048 6.7798 1.6845 6.5893
Як бачимо, отримані значення для струмів , підраховані методами контурних струмів і вузлових
потенціалів, співпадають, що свідчить про вірність розрахунків.

9
 4.6. Побудувати потенціальну діаграму для одного з контурів заданого кола, який містить два–три
джерела ЕРС. Струми у вітках контуру повинні відповідати струмам, що були визначені у
попередніх розрахунках.
R7 I7 I6 R6
d b
I1

E1 E2

e
R1
I2
I3 E3
a

Електрична схема контуру

4.6.1. Обрати позитивний напрям обходу контуру та позначити його на схемі. Позначити позитивні
напрями струмів у вітках контуру (доцільно використовувати напрямки струмів обрані у вихідній
схемі).
4.6.2. Позначити точки контуру таким чином, щоб кожен елемент кола знаходився поміж двома
точками. Розрахувати потенціали усіх точок контуру.
Приймаємо: ϕa = 0 Ra = 0
ϕb = E2 + ϕa = 15 + 0 = 15 ( В) Rb = Ra = 0 ( Ом)
ϕc = ϕb + I6 R6 = 15 + 6.7798 24 = 177.7143 ( В) Rc = Rb + R6 = 0 + 24 = 24 ( Ом)
ϕd = ϕc + I7 R7 = 177.7 + 1.7 24 = 218.1 ( В) Rd = Rc + R7 = 24 + 24 = 48 ( Ом)
ϕe = ϕd - E1 = 218.14 - 24 = 194.1 ( В) Re = Rd = 48 ( Ом)
ϕf = ϕe + I1 R1 = 194.1 + -3.7 36 = 60 ( В) Rf = Re + R1 = 48 + 36 = 84 ( Ом)
ϕa = ϕf - E3 = 59.997 - 60 = -0.003 ( В) RΣ = Rf = 84 ( Ом)
4.6.3. З урахуванням масштабу побудувати графік розподілу потенціалів у контурі.
300

ϕd
ϕc
200
ϕe

ϕx 100
ϕf

ϕb ϕa
ϕa 0 20 40 60 80 100

- 100

Rx

10
5. Розрахувати струми всіх віток кола, поєднавши метод еквівалентних перетворень (до
одного – двох контурів) з методом найбільш доцільним для розрахунку, отриманого після
перетворення кола.
5.1. Навести схеми кола для кожного етапу перетворень та розрахунки елементів перетворених
схем.
еквівалентний опір i ЕДС паралельного з'єднання R1 і R8, :
R7 I7 1 I6 R6
2 4

E4 E2 R9
R5
J2
R4
R10 I5
I2
I4
I3 E3

3 5

R1 R8 36 24
R10 = = = 14.4 ( Ом)
R1 + R8 36 + 24
 E1 
E4 =  + J1 R10 =  + 12 14.4 = 182.4 ( Ом)
24
 R1   36 
оскільки між вузлами 4:5 підключено ідеальне джерела ЕРС, то схему можна розбити на дві
підсхеми
R7 I7 1 I6 R6
2 4 4

E4 E2 E2 R9
R5
J2
R4
R10 I5
I4
I3 E3

3 5 5
5.2. Поступово здійснюючи перехід від найпростішої еквівалентної схеми до початкової схеми
електричного кола, визначити струми у всіх вітках початкової (вихідної) схеми. Порівняти
результати розрахунків з отриманими методами контурних струмів та вузлових потенціалів.
знайдемо напругу по методу двох вузлів
E2 - E3 E4 15 - 60 182.4
+ + J2 + + 10
R6 R10 + R7 24 14.4 + 24
U13 = = = 117.714 B
1 1 1 1 1 1
+ + + +
R6 R10 + R7 R5 24 14.4 + 24 24
- за законом Ома:

-E2 + E3 + U13 -15 + 60 + 117.7143

I3 = = = 6.7798 ( А)
R6 24
E2 15
I4 = = = 0.2 ( А)
R9 + R4 24 + 51
U13 117.7143
I5 = = = 4.9048 ( А)
R5 24
E4 - U13 182.4 - 117.7143
I7 = = = 1.6845 ( А)
R10 + R7 14.4 + 24
11
 U23 = E4 - I7 R10 = 182.4 - 1.6845 14.4 = 158.1429 ( В)
E1 - U23 24 - 158.1429
I1 = = = -3.7262 ( А)
R1 36
U23 158.1429
I8 = = = 6.5893 ( А)
R8 24
- за І законом Кірхгофа

I2 = I4 - I3 = 0.2 - 6.7798 = -6.5798 ( А)

I6 = I3 = 6.7798 ( А)
Як бачимо, отримані значення для струмів , підраховані методом еквівалентних перетворень
співпадають з отриманими методами контурних струмів та вузлових потенціалів, що свідчить
про вірність розрахунків.
6. Розрахувати струм у вітці з ЕРС Е1 методом еквівалентного генератора.

6.1.Зобразити схему електричного кола для визначення напруги холостого ходу (ЕРС еквівалентного
генератора) та обчислити еквівалентну ЕРС.
R7 I7 1 I6 R6
2 4

E2 R9
R5
I8 J1 J2
R4
I5
R8 I2
I4
I3 E3

3 5

Схема електричного кола для визначення ЕРС еквівалентного генератора

перетворимо джерело струму J2 в джерело ЕРС
E5 = J1 R8 = 12 24 = 288 ( Ом)
R7 I7 1 I6 R6
2

E5
R5 E2
J2
I5
R8 I2
I3 E3

3
знайдемо напругу U13 по методу двох вузлів
E2 - E3 E5 15 - 60 288
+ + J2 + + 10
R6 R8 + R7 24 24 + 24
U13 = = = 135.6 B
1 1 1 1 1 1
+ + + +
R6 R8 + R7 R5 24 24 + 24 24
E5 - U13 288 - 135.6
I7 = = = 3.175 ( А)
R8 + R7 24 + 24
Напруга холостого ходу
Uнx = I7 R8 - E5 = 3.175 24 - 288 = -211.8 ( В)

12
 6.2. Зобразити схему пасивного двополюсника для розрахунку внутрішнього опору еквівалентного
генератора та обчислити цей опір.

R7 1 R6 R7
2 2

R5 R11

R8 R8

Схема пасивного двополюсника

еквівалентний опір паралельного з'єднання ветвей :

R5 R6 24 24
R11 = = = 12 ( Ом)
R5 + R6 24 + 24
Визначаємо вхідний опір пасивного двополюсника

( R11 + R7) R8 ( 12 + 24) 24

Rэ = = = 14.4 ( Ом)
R11 + R7 + R8 12 + 24 + 24

Як бачимо, отримані значення

6.3. Скориставшись дляеквівалентного
формулою струму I1 співпадають з отриманими
генератора у попередніх
(Тевеніна) обчислити струмрозрахунках,
у вітці з що
свідчить про вірність розрахунків.
ЕРС Е1. Порівняти результати з отриманими у попередніх розрахунках.

E1 + Uнx 24 + -211.8 Rэ I1
I1 = = = -3.7262 ( А)
Rэ + R1 14.4 + 36
E1
E эг=Uxx
R1

Як бачимо, отримані значення для струму I1 співпадають з отриманими у попередніх

розрахунках, що свідчить про вірність розрахунків.

13