Урок Південна Америка.

3 Географічне положення

1. Розглянь світлину. Дай відповіді на запитання.

• Який великий острів лежить на північ
від  острова Горн?
• Межею яких океанів є лінія, що проходить
на південь від мису?
• Яка протока розташована на південь
від мису Горн?
Мис Горн  — 2. Попрацюй за методикою перевірки домашнього
крайня південна (острівна) зав­дання.
точка Південної Америки 3. Пригадай, що таке частина світу. До якої частини
(Чилі) світу належить Південна Америка?
Географічні координати: 4. Переглянь презентацію «Географічне положення Пів-
55°58′48″ пд. ш. денної Америки». Виділи головне. Якщо потрібно,
67°17′21″ зх. д. прочитай текст на с. 30.
5. Упиши пропущене. Прочитай утворений текст.
Екватор перетинає Південну Америку в   __________________ час­
тині. Тому більша частина материка лежить у   ____________________
півкулі. Відносно нульового меридіана Південна Америка розташована
в  ____________ півкулі. На півдні материк перетинає ________________
___________. Більша частина Південної Америки розміщена в  ______
_________________ поясі освітлення, а  менша, південна,  — у  _________
___________ поясі освітлення.
6. Заповни таблицю, послуговуючись фізичною картою Південної Америки (див. ат-
лас, с. 18).
Крайня
Назва мису Географічна широта Географічна довгота
точка
Північна
Південна
Західна
Східна
7. Послуговуючись фізичною картою Південної Америки (див. атлас, с. 18), визнач
за алгоритмом (с. 46) протяжність Південної Америки з  півночі на південь уздовж
меридіана 70° зх. д., із заходу на схід уздовж паралелі 5° пд. ш. (довжина дуги
в  1° на цій паралелі становить 110,9 км).
Широта точок перетину меридіана 70° зх. д. з  береговою лінією



8
 Південна Америка. Урок
Географічне положення 3

Протяжність у  градусах з  півночі на південь 


Протяжність у  кілометрах з  півночі на південь 

Довгота точок перетину паралелі 5° пд. ш. з  береговою лінією

Протяжність у  градусах із заходу на схід 

Протяжність у  кілометрах із заходу на схід 
Висновок: 





8. Підпиши кліматичні пояси Південної Амери-
ки, послуговуючись картою кліматичних поясів
і  областей світу (див. атлас, с. 7). Зроби висно-
вок про розміщення материка.
Висновок: 






9. Визнач географічні об’єкти, зображені на космічних знімках.

Затока   Архіпелаг
 перешийок море 

9
Урок Південна Америка.
3 Географічне положення

10. Переглянь презентацію «Відкриття та дослідження Південної Америки». Послу-

говуючись фізичною картою Південної Америки (див. атлас, с. 18) і текстом
на  с. 31, укажи ім’я картографа, який першим позначив на карті світу Америку.



11. Пригадай усе, що ти вже знаєш про Чилі. Переглянь пре-

зентацію. Послуговуючись фізичною і   політичною картами
Південної Америки (див. атлас, с. 18, 21), укажи географічні
об’єкти, які характеризують Чилі.
Столиця  — 
Гори  — 
Океани: 

Пустеля  — 
Найбільший острів  — 
Протока  — 

12. Вивчи інформацію за методикою «Запам’ятовую ефективно» (с. 48).

1. Екватор перетинає Південну Америку в  північній частині,

Південний тропік — на півдні.
2. Більша частина материка розміщена
в  тропічному поясі освітлення,
а  менша, південна,  — у  помірному.
3. Із заходу Південну Америку
омивають води Тихого океану,
зі сходу й  півночі  — Атлантичного,
зокрема на півночі — Карибського моря.
4. Материк лежить у межах екваторіального поясу,
північного та південного субекваторіальних поясів,
південних тропічного, субтропічного та помірного поясів.

13. Підбий підсумок уроку.

10
 Матеріали до уроків

До уроку 3
Географічне положення Південної Америки
Південна Америка разом з  Північною Америкою утворюють частину
світу  — Америку. Відомо, що ця назва вперше згадується на  карті світу
Мартіна Вальдземюллера (1507) і  походить від імені флорентійського мо­
реплавця Амеріго Веспуччі. Площа материка — 17,8 млн км2 (четвертий
за цим показником).
За географічним положенням Південна Америка найбільше схожа
на   Африку. Але є і   певні відмінності. Екватор перетинає Південну
Америку в  північній частині, тому більша частина материка лежить у  Пів­
денній півкулі. Відносно нульового меридіана Південна Америка розташо­
вана в  Західній півкулі. На півдні материк перетинає Південний тропік.
Більша частина Південної Америки розміщена в  тропічному поясі освіт­
лення, а  менша, південна,  — у  помірному.
Крайньою північною точкою є мис Гальїнас (12°27′ пн. ш.).
Крайньою південною точкою (материковою) є мис Фроуерд (53°54′ пд. ш.).
Крайньою південною точкою (острівною) є мис Горн (55°59′ пд. ш.).
Крайньою західною точкою є мис Париньяс (81°20′ зх. д.).
Крайньою східною точкою є мис Кабу-Бранку (34°47′ зх. д.).
Протяжність Південної Америки з  півночі на південь уздовж меридіана
70° зх. д. майже така, як і в Африки, і  дорівнює близько 7 300 км. А про­
тяжність материка із заходу на схід (уздовж паралелі 5° пд. ш.) менша
й  становить 5 100 км.
Південна Америка розташована дещо ізольовано від інших матери­
ків. На півночі континент сполучається з  Північною Америкою вузьким
Панамським перешийком, де на початку XX ст. збудували Панамський
канал. По ньому в  наш час проводять межу між Північною Америкою
й  Південною Америкою. Протока Дрейка (завширшки 820 км) відокрем­
лює Південну Америку від Антарктиди. Із заходу Південну Америку оми­
вають води Тихого океану, зі сходу й  півночі  — Атлантичного, зокрема
на півночі — Карибського моря.
Берегова лінія Південної Америки почленована мало, лише на півден­
но-західному узбережжі є численні вузькі затоки та острови Чилійського
архіпелагу. На південь від материка тягнеться архіпелаг Вогняна Земля,
відмежований вузькою Магеллановою протокою. На східному узбережжі

30
 Матеріали до уроків

в  гирлі річки Парана розташована затока Ла-Плата. У  складі Південної

Америки перебувають також острови Галапагос, які розміщені поблизу
екватора в  Тихому океані, Фолклендські (Мальвінські) острови, що  в  пів­
денній частині Атлантичного океану, та острови Тринідад і  Тобаго  —
у  Карибському морі.
Материк лежить у ме­жах екваторіального поясу, північного та пів­
денного субекваторіальних поясів, південних тропічного, субтропічного
та  помірного поясів.

Відкриття та дослідження Південної Америки

Першими європейцями, які досягли берегів Південної Америки, стали
учасники третьої експедиції Христофора Колумба (1498). Амеріго Веспуч­
чі довів, що відкриті Колумбом землі є невідомим для європейців Новим
світом. Від XVI ст. тривала колонізація материка іспанськими й  порту­
гальськими завойовниками (а  пізніше  — французами, голландцями, ан­
глійцями).
Систематично досліджувати Південну Америку розпочали у  XVIII–XIX ст.
Найбільший внесок у  наукове пізнання природи материка зробили Алек­
сандр фон Гумбольдт і  Чарльз Дарвін.
Німецький науковець Александр фон Гумбольдт разом з  французом
Еме Бонпланом організував експедицію, що тривала з  1799 по 1804 р.
Саме Гумбольдт уперше визначив вплив течії біля західного узбереж­
жя континенту на його природу, обґрунтував ідею висотної поясності,
здійснив кілька сходжень на вершини гір і  вулканів Анд. Успішні дослі­
дження цієї експедиції пізніше стали вважати «другим відкриттям Аме­
рики», а  самого Гумбольдта назвали «другим Колумбом». Англійський
натураліст Чарльз Дарвін на кораблі «Бігль» у  1831–1836 рр. досліджував
узбережжя Південної Америки, вивчаючи геологічну будову, клімат, рос­
линність і  тваринний світ, закономірності географічного поширення орга­
нізмів у  широтному й  висотному напрямках. Особливо цінний матеріал
Чарльз Дарвін зібрав на островах Галапагос.
Відомий науковець Микола Вавілов під час своїх експедицій до Пів­
денної Америки в  1932–1933 рр. установив походження деяких культур­
них рослин, батьківщиною яких виявився цей материк.

31
 Інтелект-карта

Південна Америка

Материк Південна Америка

Географічне положення
Південної Америки.
Дослідження й освоєння
материка

Загальні риси клімату

Тектонічна будова, рельєф
Південної Америки.
і корисні копалини
Кліматичні пояси
Південної Америки
й типи клімату

Води суходолу
Південної Америки

Природні зони
Південної Америки

Населення
Південної Америки

43
 Карта знань

Південна Америка

Материк Південна Америка

Екватор перетинає Південну Америку в  північній частині, Південний тропік —

на  півдні. Більша частина материка розміщена в  тропічному поясі освітлення, а  менша,
південна,  — у  помірному. Із заходу Південну Америку омивають води Тихого океану,
зі сходу й  півночі  — Атлантичного, зокрема на півночі — Карибського моря. Материк
лежить у межах екваторіального поясу, північного та південного субекваторіальних
поясів, південних тропічного, субтропічного та помірного поясів

В основі материка лежить давня (до­ У Південній Америці території

кембрійська) Південноамериканська платфор­ із  сухим кліматом займають незначну
ма. На заході континенту на межі зіткнення площу, а  за кількістю опадів материк
Південноамериканської літосферної плити є найвологішим на Землі. Пасати фор­
та плити Наска сформувалась альпійська муються над Атлантичним океаном,
складчаста область, якій у рельєфі відповідає а  Бразильська та  Гвіанська теплі течії
найдовша гірська система Землі  — Анди. додатково насичують їх вологою. У по­
Низовини  — Амазонська, Ориноцька і  Ла- мірному поясі дмуть постійні вітри  —
Платська  — лежать у  прогинах докембрій­ західне перенесення. Найпосушливішим
ської платформи, а Бразильське та Гвіанське районом Південної Америки є пустеля
плоскогір’я відповідають виступам кристаліч­ Атакама. Південну Америку перетинають
ного фундаменту. Найвища точка Південної екваторіальний, два субекваторіальних,
Америки  — гора Аконкагуа (6 959 м), най­ тропічний, субтропічний і  помірний клі­
нижча точка  — озеро Лагуна-дель-Карбон, матичні пояси. Для внутрішніх районів
розташоване в   безстічній області Велика Анд характерний високогірний тип
депресія Сан-Хуліан (–105 м) клімату

До басейну Атлантичного океану належить 90 % території Південної Америки,

а  до басейнів Тихого океану та внутрішнього стоку  — 10 % площі материка. У  Пів­
денній Америці протікають найдовші та найповноводніші річки планети, більшість
з  яких має переважно дощове живлення. Найбільшою річкою світу є Амазонка,
друга за довжиною річка материка  — Парана, третя  — Ориноко. Озеро-лагуна
Маракайбо лежить поблизу узбережжя Карибського моря та  сполучається з  ним
вузькою протокою. У Центральних Андах розташоване найбільше високогірне озеро
світу  — Тітікака

У Південній Америці зони вологих екваторіальних лісів, перемінно-вологих лісів, саван

і  рідколісся повторюються симетрично відносно екватора. Південніше розташовані тропічні
напівпустелі й  пустелі, вічнозелені твердолистяні ліси і  чагарники, степи та мішані ліси.
В  амазонській сельві в  умовах жаркого й  вологого екваторіального клімату на червоно-
жовтих фералітних ґрунтах ростуть ліси, що вирізняються надзвичайною різноманітністю
рослин. Савани і  рідколісся розміщені від екватора на північ (у  басейні річки Ориноко  —
льянос) та на південь (на Бразильському плоскогір’ї  — кампос). У зоні степів (пампі)
панує субтропічний континентальний тип клімату й переважають червонясто-чорні ґрунти,
на яких ростуть злаки

45
 Матеріали до уроків

Алгоритм визначення протяжності материка

1. Визначаємо (візуально), уздовж якого меридіана материк має най­
більшу протяжність з  півночі на південь.
2. Знаходимо точки перетину цього меридіана з береговою лінією ма­
терика та визначаємо їхню географічну широту (відстань від екватора
в градусах).
3. Визначаємо протяжність материка вздовж меридіана в  градусах.
Примітка: якщо точки лежать по різні боки від екватора, потрібно
додати градусні міри широти двох точок (пн. ш. + пд. ш.); якщо точки
розташовані в  одній півкулі відносно екватора,  слід відняти від більшої
градусної міри меншу (пн. ш. – пн. ш. чи пд. ш. – пд. ш.).
4. Визначаємо протяжність материка вздовж меридіана в  кілометрах.
Для цього протяжність у  градусах треба помножити на кількість кіло­
метрів в 1° дуги меридіана.
Примітка: довжина дуги меридіана в 1° дорівнює 111,1 км (для роз­
рахунків округлюємо до 111 км).
5. Аналогічно визначаємо протяжність материка із заходу на схід
уздовж паралелі.
Примітка: довжина дуги в 1° (у  км) на різних паралелях різна
та   зменшується   від  111,3 км   на   екваторі   до   0 км  на   полюсах.

32° пн. ш.

17 + 51 = 68°
68 · 108,9 = 7 405 км 51° сх. д.
17° зх. д.
67 · 111 = 7 437 км
32 + 35 = 67°

35° пд. ш.
46
 Матеріали до уроків

План характеристики
географічного положення материка
1. Розташування відносно ліній градусної сітки:
•  відносно екватора;
•  відносно нульового (Гринвіцького) меридіана;
•  відносно тропіків і  полярних кіл.
2. Крайні точки та їхні географічні координати.
3. Протяжність у  градусах та кілометрах:
•  з півночі на південь (уздовж одного з  меридіанів);
•  із заходу на схід (уздовж однієї з паралелей).
4. Розташування відносно інших материків; протоки, канали, якими
материк відмежований від сусідніх материків.
5. Океани й  моря, що омивають материк.
6. Елементи берегової лінії (півострови, затоки, острови тощо).
7. Розташування відносно географічних поясів та природних зон.

47
 Матеріали до уроків

Методика «Запам’ятовую ефективно»

1. Закрий аркушем усі рядки, крім першого.
2. На рахунок «один» — «сфотографуй» рядок; на рахунок «два»,
дивлячись на вчителя, пошепки перекажи «сфотографоване».
3. Прочитавши перше речення, пошепки перекажи його собі.
4. Прочитавши друге речення, пошепки перекажи собі обидва ре­
чення; прочитавши третє речення, перекажи три речення тощо.
5. Виконай вправи для покращення зору (по 10 с):
1) щосили стисни повіки, потім розплющ очі й подивися далеко
вперед;
2) прикрий долонями очі, не натискаючи на них.

48