Географічна карта

та робота з нею.
Географічний
простір України
Конспекти уроків географії

підготувала учитель географії

Полтавської гімназії № 17

Гриценко Галина Олександрівна

Полтава – 2016
 Зміст

1. Вступ. Об’єкти вивчення і методи досліджень фізичної та

суспільної географії України. 3 – 6 ст.

2. Географічні відомості про територію України. 6 – 9 ст.

3. Географічна карта. Зображення України в картографічних

творах. 9 – 17 ст.

4. Картографічні проекції. 18 – 21 ст.

5. Способи зображення географічних об’єктів та явищ на

топографічних картах. 21 – 25 ст.

6. Топографічні карти. 25 – 29 ст.

7. Визначення географічних і прямокутних координат,

відстаней, площ за допомогою топографічних карт. 29 – 31 ст.

8. Орієнтування за топографічною картою. 31 – 34 ст.

9. Україна на політичній карті Європи та світу. 34 – 40 ст.

10. Географічне положення України. 40 – 45 ст.

11. Формування території України. 45 – 50 ст.

12. Україна на карті годинних поясів. 50 – 56 ст.

13. Тести «Географічний простір України» 3 варіанти. 56 – 59 ст.

14. Література 59 – 60 ст.

2
 Вступ. Об’єкти вивчення і методи досліджень фізичної та суспільної
географії України.

Мета: ознайомити учнів з об’єктом та основними розділами курсу

«Географія України», узагальнити інформацію про методи географічних
досліджень та джерела географічної інформації, вчити учнів користуватися
різними джерелами географічної інформації, виховувати любов до предмету
Тип уроку: вступний урок
Обладнання: атласи, підручники, настінні карти
І. Організаційний момент
ІІ. Ознайомлення із структурою вивчення географії у 8 класі,
підручником, атласами, іншими джерелами географічної інформації.
Географія України є частиною географічної науки, краєзнавчим курсом.
Дана наука включає в себе ряд природних і суспільних дисциплін, що
об’єднують у 2 напрямки: фізична географія України та економічна і
соціальна географія України.
Предметом вивчення фізичної географії є географічна оболонка –
найбільший природний комплекс Землі. Фізична географія вивчає природу
нашої держави, закономірності її формування і розвитку, як частину
географічної оболонки. Предметом вивчення географії України є загальні
риси природи України, природне районування її території і ознайомлення з
природними комплексами різного масштабу. Велика увага приділяється
питанням охорони і збереження природних комплексів України.
Об’єктом вивчення є Україна - держава, що з’явилась на політичній
карті Європи наприкінці ІІ тисячоліття.
Суспільна географія - це наука про загальні та специфічні закони та
закономірності територіальної організації суспільства, механізми дії та
форми прояву їх у територіальних суспільних системах, що функціонують у
просторово-часовому географічному просторі. Таким чином, це базова
частина географічної науки, яка комплексно вивчає антропосферу Землі.
Суспільна географія вивчає і аналізує в єдності тріаду Населення -
Господарство - Природа, взаємозв'язки між елементами цієї тріади.
Які методи здобуття географічної інформації ви знаєте?
Методи досліджень: загальнонаукові і галузеві. Під методом у
широкому значенні слід розуміти спосіб пізнання явищ природи і
громадського життя з метою побудови й обґрунтування системи знань.
Географічні дослідження:
• польові дослідження;
• мандрівки;
• краєзнавчі екскурсії;
• заняття туризмом, альпінізмом.
Польові дослідження бувають експедиційними і стаціонарними. До
експедиційних належать вивчення окремих природних компонентів, галузей
господарства тощо. Природні і господарські комплекси пізнаються в процесі

3
комплексних географічних досліджень (природно-географічних,
ландшафтознавчих, економіко-географічних тощо).
Стаціонарні географічні дослідження проводяться регулярно впродовж
багатьох років на спеціально обладнаних географічних стаціонарах. На них
детально вивчаються зміни природних комплексів у часі. Стаціонарні
географічні дослідження проводяться на базах Інституту географії НАН
України, Київського, Львівського, Одеського, Харківського і Таврійського
університетів.
Серед загальнонаукових методів суспільно-географічних досліджень
традиційно застосовують споглядання, спостереження за подіями та фактами,
їх опис і пояснення за допомогою аналізу. Зокрема, існує метод аналізу
аналогових об’єктів, який застосовують у тих випадках, коли досліджувані
об’єкти подібні (аналогічні) і коли про один з них є достовірне знання. У
цьому разі основні результати вже дослідженого об’єкта переносять на всі
інші аналогічні об’єкти. Успішно використовують і давній порівняльно-
географічний метод, зокрема у просторових дослідженнях політико-
географічних явищ і процесів.
Накладаючи карти одна на одну, здобувають нові знання. Накладанням
політичних карт на кліматичні, геоморфологічні, мінеральних ресурсів,
ґрунтів, рослинності, економічні виявляють певні господарські, соціально-
економічні та політичні залежності й закономірності. Так, англійський
учений П. Тейлор таким методом довів, що політичні центри світу
зосереджені у середніх широтах Північної півкулі, у країнах з вологим
кліматом і багатих на вугілля.
Помітне місце серед загальнонаукових методів посідає історичний
метод, що дає змогу вивчати динаміку і тенденції соціально-економічного
розвитку.
У суспільній географії користуються також загальнонауковим
балансовим методом, коли, зіставляючи певні компоненти, визначають повну
відповідність, співвідношення між ними. Так, наприклад, часто розглядають
баланси природних ресурсів, населення та трудових ресурсів, палива,
електроенергії, продовольства, вантажопотоків, виробництва і споживання,
прибутків і видатків. Більш спеціальним є метод міжгалузевих балансів, за
яким аналізують рух тих чи тих ресурсів між галузями і між регіонами. Такі
дослідження, де є численні кількісні показники, потребують математичних
методів обробки даних.
Для одержання оперативних даних нерідко застосовують аерометоди,
космічні методи з комп’ютерним дешифруванням здобутої інформації. Для
суспільно-географічних узагальнень також використовують комп’ютери, за
допомогою яких створюють інформаційні бази даних з подальшою метою їх
обробки, аналізу та інтерпретації.
Картографічний метод, що здавна є традиційним у географії, нині набув
нового поштовху до розвитку завдяки ГІС-технологіям. Адже тепер
зчитування і аналіз карт можна виконувати в автоматичних режимах.

4
 Методи дистанційних спостережень (аерофотозйомки і зйомки певних
територій з космосу) все ширше використовуються в дослідженнях з
географії природних ресурсів, господарства і населення. Вони дають новітню
і детальну інформацію про планету на великих територіях, про конкретне
господарське освоєння території, характер концентрації господарства і
населення, межі економічних районів і агломерацій, стан навколишнього
середовища.
Назвати джерела географічної інформації
Джерелами географічної інформації є географічні інформаційні
системи (ГІС). ГІС — це створені за допомогою ЕОМ «архіви» географічних
знань про територіальну організацію і взаємодію суспільства та природи. До
складу ГІС включаються:
• ЕОМ;
• програмне забезпечення;
• просторова інформація у вигляді картографічних даних про природні
компоненти, господарство, угіддя, дороги тощо
Джерелами географічної інформації є краєзнавчі дослідження та описи
рідного краю, міст та інших населених пунктів. До них також належать описи
мандрівок, туристичних та альпіністських маршрутів, екскурсій. Важливими
джерелами географічної інформації є карти й атласи.
Різноманітну географічну інформацію зберігають Національний
природничий музей України, обласні, районні, міські краєзнавчі музеї.
Різноманітна географічні інформація є у підручниках, посібниках,
статистичних довідниках, словниках, енциклопедіях, наукових журналах,
періодичних виданнях. Географічною інформацією наповнені засоби масової
інформації: газети, передачі радіо і телебачення. Створюються географічні
науково-популярні, документальні, навчальні фільми. Географічну
інформацію можна знайти у художній літературі, творах живопису,
ландшафтній архітектурі тощо. Великі можливості для отримання і
використання актуальної географічної інформації надає Інтернет.
Закріплення знань, умінь, навичок
Чим відрізняється інформація в шкільному підручнику та енциклопедії?
•Яку географічну інформацію можна взяти з газет та журналів?
•Чи міститься географічна інформація в телевізійних передачах?
Наведіть приклади.
Бесіда:
1. За допомогою цього методу вивчають процеси, що протікають у
мантії і земній корі. (Геофізичний)
2. Цей метод використовує досягнення комп'ютерної техніки.
(Моделювання)
3. Цей метод базується на основі вивчення скам'янілих решток рослин і
тварин. (Палеогеографічний)
4. Найдавніший метод збирання географічної інформації.
(Спостереження)

5
 5. Вивчення поверхні Землі за аерофотознімками, зробленими з літаків і
космічних літальних апаратів.(Аерокосмічний)
6. Цей метод поєднує стаціонарні і екскурсійні дослідження.
(Експедиційний)
7. Метод, за допомогою якого людина намагається дати відповіді на
питання: що? де? коли? стосовно об'єктів навколишнього світу. (Описовий)
8. Цей метод базується на дослідженнях руху хімічних речовин у
природних комплексах. (Геохімічний)
9. За допомогою цього методу вивчають географічні об'єкти і явища,
позначені умовними знаками.(Картографічний)

Географічні відомості про територію України

Мета: сформувати в учнів загальне уявлення щодо географічних
відомостей про Україну за різних часів, розкрити історію географічних
досліджень території України, показати роль досліджень Геродота, Г.
Боплана, С. Рудницького у вивченні території нашої країни, з’ясувати які
дослідження на території України проводяться у наш час, продовжити роботу
із фізичною картою, виховувати любов до своєї Батьківщини.
Тип уроку: урок вивчення нових знань
Обладнання: фізична карта України, атласи, презентація
І. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань, вмінь і навичок учнів
• Що вам відомо з курсів історії України, літератури про територію
України в минулі часи?
• Які з відомих вам дослідників давніх часів описували територію
України?
• Яким чином у минулі часи люди накопичували й передавали знання
про відомі їм землі?
Мотивація навчальної діяльності
На цьому уроці ми дізнаємося, як досліджувалася територія нашої
країни в різні історичні епохи.
Вивчення нового матеріалу
Україна належить до тих регіонів світу, де люди з’явилися дуже давно.
У середньому Придністров’ї, на півдні Криму, Одещині, в Приазов’ї та інших
місцях сліди перебування людини відомі ще з раннього палеоліту.
Перша відома нам згадка про територію сучасної України міститься у
книзі «Скіфія», автором якої був «батько історії», давньогрецький учений
Герадот.
«Скіфія – це квадрат, кожна сторона якого становить двадцять днів
шляху… їхній край – це добре наводнена трав’яниста рівнина, а рік пливе
через нього не набагато менше, ніж у Єгипті каналів. Ось визначніші з них
такі, що доступні для морських кораблів : Істр (Дунай), що має п’ять гирл, за
ними Тірас (Дністер), Борисфен (Дніпро), Танаїс (Дон)…».

6
 Описував Герадот і кліматичні умови: «Вся описана країна має такий
суворий клімат, що протягом кількох місяців там стоять нестерпні холоди, в
цей час не розчиниш грунту, проливши воду на землю, хіба що розпалиш
вогнище; море і весь Боспор Кіммерійський замерзають, отож скіфи
переїжджають кригою на той бік».
Територія України описана також у книзі «Про повітря, воду та
місцевість» Гіппократа; 17 т «Географії» історика Страбона, «Географії»
Клавдія Птолемея. Пліній Старший описав землі південної України у праці
«Природна історія».
Значно поширюються відомості про Україну у світі після утворення
Київської Русі. Вони поширюються мандрівниками і купцями, найбільше –
арабськими та європейськими.
Перші вітчизняні згадки про українські землі містяться у літописах,
княжих грамотах, літературних творах. У Іпатіївському літописі (1187 р.)
вперше згадано слово «Україна». У «Повісті минулих літ» автор змальовує
природу навколишніх земель, народи, що їх населяли. У літописах є
відомості про заснування давньоруських міст, спорудження у них замків,
церков, а також життя міщан.
Розповідь учнів за Г. Боплана
У 1631 – 1647 рр. французький інженер і військовий картограф
перебував на польській службі Гійом Левансер де Боплан. У 1650 р. він видав
працю про Україну й козаків – «Опис України» У цій книзі автор подає
географічні та економічні відомості про Україну, описує працю, побут, звичаї
селян, докладно оповідає про пороги на Дніпрі. У цій праці наведена цікава
характеристика запорізьких козаків: «Сотня цих козаків під прикриттям
табору не побоїться і тисячі поляків чи навіть кількох тисяч татар. Якби вони
були також доблесні верхи, як і на землі, то, гадаю, були б непереможними».
Початки систематичного вивчення території України припадають на
другу половину17 – 18 ст. На початку 18 ст. розпочалося дослідження
родовищ кам’яного вугілля в Донбасі був геолог Г. Капустін, який у 1721 –
1723 рр. брав участь у роботі розвідувальних експедицій на р. Кундючій. У
1781 – 1782 рр. академік В. Зуєв у долині р. Саксагань розпочав дослідження
залізних руд Кривбасу. Він описав природу, населення, господарство
Лівобережжя, Криворіжжя, Причорномор’я.
У XIX ст. географічні дослідження здійснювали вчені, які працювали в
університетах – Київському, Львівському, Харківському, Одеському. Там
географію почали викладати студентам.
Значну роль у вивченні територій відіграли наукові товариства. У 1873 –
1876 рр. у Києві існувало Південно-Західне відділення Російського
географічного товариства. У його роботі брали активну участь не тільки
природодослідники, а й видатні діячі української науки і культури: історик
Михайло Драгоманов, композитор Микола Лисенко, письменник Панас
Мирний, автор слів гімну України Павло Чубинський та ін. товариство
збирало та публікувало матеріали про природу, сільське господарство,

7
промисловість України, творчість і побут українського народу. За це
російський уряд визнав його роботу неблагонадійною. Діяльність Південно-
Західного відділу була припинена, а його віце-президента Павла Чубинського
вислано з України. НиніУкраїнське географічне товариство об’єднує сотні
географів України.
На кінець XIX – початок XX ст. припадає становлення української
географії. Воно пов’язане, передусім, з іменами С. Рудницького, П.
Тутковського, і В. Кубійовича.
Степана Рудницького (1877 – 1937) вважають основоположником
сучасної української географії. Він викладав географію у вищих навчальних
закладах Львова і Харкова (Україна), Відня (Австрія) і Праги (Чехія). С.
Рудницький зробив вагомий внесок у фізичну географію, політичну
географію та картографію. Учений першим комплексно описав територію
України. Праці та карти, створені ним, видавалися різними мовами. У
багатьох працях С. Рудницький обґрунтував необхідність створення
незалежної Української держави. Багато зробив учений для навчання
географії у школах: склав першу настінну карту України, видав низку
підручників. Життя видатного вченого обірвалося трагічно: він був
репресований радянським урядом, висланий у північні табори, де й загинув у
1937 р.
В 1918 р. у Києві було створено Академію наук України, Український
геологічний комітет, у 1919 р. - Українське геодезичне управління, у 1921 р. -
Гідрометеорологічну службу, які розгорнули масштабні дослідження
природних умов і природних ресурсів України.
Засновником і першим президентом Академії наук України був академік
В. Вернадський (1863-1945), який розвинув вчення про біосферу, про роль
живої речовини в житті Землі; його праці відіграли важливу роль у розвитку
геохімії, охорони природи, ландшафтознавства, палеогеографії. Він очолював
комісію з вивчення природних багатств України.
Для дослідження природних умов і ресурсів України, населення і
господарства, їх картографування, проблем природокористування і охорони
природи в 1964 р. при Інституті геологічних наук Академії наук України був
створений Сектор географії. Пізніше він був перетворений у Відділення
географії, а в 1991 р. на його основі був створений Інститут географії
Національної академії наук (НАН) України – головна академічна установа в
галузі географічних досліджень у нашій державі. Всіх географів України
об'єднує Українське Географічне товариство, що існує з 1964 р. (з 1947 р. –
Український філіал ГТ СРСР).
У 60-90-х рр. XX ст. в Україні виконано великі за обсягом і значні за
результатами дослідження її геологічної будови, підземних вод, корисних
копалин, клімату, поверхневих вод Чорного і Азовського морів, водних
ресурсів, ґрунтового покриву, заповідних територій, рекреаційних ресурсів,
складено відповідні карти.

8
 Досягненнями українських географів є створення Атласу природних
умов і природних ресурсів України, багатотомної серії з природи України
(геологія і корисні копалини, клімат, моря і внутрішні води, ґрунти,
рослинність і тваринний світ, ландшафти і фізико-географічне районування).
Найповніші географічні дані про природу нашої держави наводяться в
трьохтомній "Географічній енциклопедії України" (1989-1993 рр.), яку
видано вперше.
За роки незалежності в царині вітчизняної географії активно працюють
проф. Заставний Ф. Д., Жупанський Я. І., Руденко Л. Г., Топчієв О. Г., Пістун
М. Д., Шаблій О. І., Шищенко П. Г., Пащенко В. М. та ціла низка ін., хто
всебічно і комплексно вивчають географію України.
У наш час географічні дослідження здійснюються вченими в Інституті
географії Національної академії наук України, на географічних факультетах
університетів. Українські вчені з 1996 р. проводять дослідження Антарктиди
на науковій станції Академік Володимир Вернадський.
Закріплення знань, умінь учнів
Бесіда:
Коли виникло Українське географічне товариство?
Хто з українських учених зробив значний внесок у становлення
вітчизняної географії?
Які дослідження здійснюють українські географи у наш час?
Тести:
1. Перші географічні описи українських земель 5 ст до н.е. належать:
а) київським літописам; б) Птолемею; в) Геродоту.
2. Уперше назва «Україна» згадується у 1187 р:
а) в Іпатіївському літописі; б) у наказах Богдана Хмельницького;
в) у книзі Плінія Старшого «Географія».
3. У 18 ст. геолог Г. Капустін відкрив на території України:
а) вугілля в Донбасі; б) залізну руду в Придніпров’ї; в) газ у Криму.
4. Дослідження залізних руд Кривбасу у 18 ст. розпочав:
а) академік П. Палас; б) В. Зуєв; в) І. Кирилов.

Географічна карта. Зображення України в картографічних творах.

Мета: з’ясувати якими були перші картографічні зображення території
України, розширити знання учнів про карти, як найважливіші джерела
географічної просторової інформації, про особливості їх створення;
удосконалювати вміння і навички роботи з картою; ознайомити з різними
видами карт, їх призначенням, познайомити учнів з електронними картами,
вчити учнів користуватися картографічними інтернет – джерелами, показати
значення джерел географічної інформації для життєдіяльності людини.
Тип уроку: комбінований
Обладнання: фізична карта України, атласи

9
 Актуалізація опорних знань, умінь учнів
І варіант
Завдання закритого типу з однією правильною відповіддю ( по 1
балу)
1. Вкажіть, хто 1721 р. відкрив у Донбасі родовища кам’яного
вугілля:
А. Пліній Старший. Б. Василь Докучаєв.
В. Григорій Капустін. Г. Клавдій Птолемей.
2. Вкажіть, хто з європейців написав книгу «Опис України»
А. Клавдій Птолемей. Б. Страбон.
В. Г. де Боплан. Г. Пліній Старший.
3. Визначте, хто був засновником Південно-західного відділу
Російського географічного товариства в Києві:
А. Павло Чубинський. Б. Володимир Вернадський.
В. Павло Тутковський. Г. Степан Рудницький.
4. Вкажіть, хто з видатних дослідників був засновником і першим
президентом Академії наук України:
А. Павло Чубинський. Б. Степан Рудницький.
В. Павло Тутковський. Г. Володимир Вернадський.
5. Зазначте, в яких творах уперше згадується назва «Україна».
А. Київський літопис (1187 р.)
Б. Книга Г.де Боплана «Опис України» (1650 р.)
В. Праці Гіппократа ( 460 – 377 рр. до н.е.)
Г. Описи візантійських та арабських мандрівників ( Х ст.)
6. Назвіть відомого вченого, який досліджував ґрунти України:
А. Володимир Вернадський. Б. Василь Докучаєв.
В. Олександр Воєйков. Г. Павло Тутковський.
7. Знайдіть відповідність між прізвищами дослідників і галузями їхніх
наукових досліджень: (4 бали)
А 4
1. Василь Докучаєв 2. Павло Тутковський Б 2
3. Павло Чубинський. 4. Володимир Вернадський. В 3
А. Перший президент академії наук України. Г
Д 1
Б. Вперше зробив природничо-географічне районування
В. Проводив етнографічні дослідження в Україні
Г. Вивчав клімат України.
Д. Вивчав грунти України.
8.Розташуйте в хронологічній послідовності (від найдавніших А 3
Б 1
часів) учених за часом їхніх досліджень території України: ( 2 бали) В 2
А. Павло Чубинський. Б. Геродот. Г 4
В. Птолемей. Г. Володимир Вернадський.

ІІ варіант
Завдання закритого типу з однією правильною відповіддю ( по 1
балу)

10
 1. З’ясуйте, в якому історичному документі вперше згадується
географічний термін “Україна»:
А.Іпатіївський літопис. Б. Київський літопис
В.Галицько-Волинський літопис. Г. Литовський літопис
2. Вкажіть, хто з видатних українських дослідників писав праці з
політичної географії:
А. Павло Чубинський. Б. Степан Рудницький
В. Павло Тутковський. Г. Володимир Вернадський.
3.Назвіть українського вченого, який вперше здійснив фізико-
географічне районування території України:
А. Георгій Висоцький. Б. Василь Докучаєв.
В. Степан Рудницький. Г. Павло Тутковський.
4. У якому році в Києві було засновано Академію наук України:
А. 1922 р. Б. 1919р.
В. 1918 р. Г. 1991 р.
5 Хто є автором тексту національного гімну «Ще не вмерла Україна»
А. В.Вернадський. Б. П.Чубинський
В. П.Тутковський Г.С. Рудницький
6. Кого з учених називають професором «болотних наук»?
А. Г.Танфільєв. Б. О.Діброва.
В. П.Чубинський. Г. К.Воблий
7. Установіть відповідність між прізвищем А
дослідника України та його науковим внеском у розвиток Б
В
вітчизняної географії: Г
1. В.Вернадський. 2. П.Тутковський Д
3. С. Рудницький. 4. Г.Висоцький.
А. Перший президент АН України, розвинув вчення про біосферу
Б. Засновник фізичної географії в Україні, організатор Українського
науково-дослідного інституту географії і картографії
В. Один із фундаторів ландшафтознавства, обґрунтував можливість
розведення лісів у степовій зоні.
Г. Автор першої схеми природно-географічного районування, описав її
природні комплекси
Д. Видатний ґрунтознавець, досліджував ґрунти Лісостепу та Степу
України, зокрема Полтавщини
8. Розташуйте послідовно прізвища вчених, які досліджували А
територію України, починаючи від найдавніших часів: Б
А. Гійом де Боплан. Б. Степан Рудницький В
Г
В. Страбон. Г. Птолемей.

Мотивація навчальної діяльності

Назвіть способи зображення земної поверхні.
•Що називають планом місцевості?
Що таке карта?
11
 •Для чого необхідні умовні знаки?
•Що показує масштаб на плані та карті?
•Які види масштабів ви знаєте?
•У чому полягають відмінності між планом і картою?
Яке значення має план, карта?
Вивчення нового матеріалу
Історія зародження карти сягає в далеке минуле, коли люди ще не мали
писемності. Вік деяких знайдених на скелях, на дереві чи мамонтовій кістці
карт сягає 10-15 тис. років. Це свідчить про велику роль карт в житті давніх
людей. Перші примітивні картографічні зображення ще у первісному
суспільстві відтворювали уявлення людей про навколишню місцевість.
Українські землі відображалися на дрібномасштабних давньогрецьких і
давньоримських картах, у творах християнської та ісламської картографії,
картах-портоланах. Пізніше розвиток картографування українських земель
був пов'язаний з поширенням у європейській картографії птолемеївських
карт, створенням на основі інструментальних знімань карт України Ґ.
Боплана, топографічною діяльністю військово-топографічних служб Австро-
Угорщини та Росії, започаткуванням тематичного картографування.
Нині відомо близько 10 картографічних зображень первісних часів,
знайдених на території України. Найвідомішою пам'яткою серед них є
рисунок на уламку бивня мамонта, знайденого у 1966 р. під час розкопок під
керівництвом І.Г Підоплічка на березі річки Росава біля села Межиріч
Канівського району Черкаської області на місці стоянки мисливців на
мамонтів доби пізнього палеоліт). На ньому зображена місцевість із
виділенням річки, рослинності (кущі, ліс), житла. Це найдавніша пам'ятка
картографії на території України: її створено приблизно 15-17 тис. років
тому.
Однією з найдавніших карт, на якій зображено частину території
України, є карта узбережжя Чорного моря з грецькими надписами, що була
відтворена на щиті воїна, знайденого в долині р. Євфрат. На одній з перших
карт світу - грецькій карті Анаксимандра (5 ст. до н.е.) зображено Азовське
море і р. Дон.
Перші карти всієї української території були подані переписувачами
«Географії» Клавдія Птолемея, починаючи з XIII ст. Ця книжка
перевидавалася більш як 50 разів. До стародавніх птолемеївських карт
додавалися нові. Спочатку це були рукописні карти, а у ХУ – ХУІІІ ст. –
друковані. Територія України відображалася на картах світу, Європи й
окремих держав – Польщі, Литви, Угорщини, Туреччини, Росії. Натомість у
1650–1660 рр. у Західній Європі вийшли перші карти, присвячені винятково
українським землям. Їх автор – французький військовий інженер і картограф
Гійом де Боплан.
Перші українські навчальні карти були видані у Львові завдяки
діяльності громадських організацій. У лютому 1918 р. у Києві за загальною

12
науковою редакцією П. Тутковського видана на одному аркуші "Шкільна
мапа України" масштабу 1:1 680 000.
Електронні картографічні твори на цифрових носіях інформації
розробляють та видають в Україні з 1999 р.

Карта – зменшене у кілька разів зображення, яке виконане за допомогою

спеціальних умовних знаків.
Класифікація карт
• За масштабом: великомасштабні (понад 1 : 200 000),
середньомасштабні (від 1 : 200 000 до 1 : 1 000 000), дрібномасштабні (1 : 1
000 000 і менше);
• за змістом: загальногеографічні й тематичні;
• за охопленням території (від Землі до найменших її ділянок);
• за призначенням: науково-довідкові, навчальні, військові, навігаційні
тощо.
Виконання практичних вправ за допомогою карт
Визначити відстань у градусах та кілометрах між Полтавою та
крайніми точками України. ( пн. 52º22´54˝ – 49º15´15˝= 03º07´39˝
пд. 49º15´15˝ – 44º23´18˝ = 04º51´57˝;
зх. 34º33´07˝ – 22º08´42˝ = 12º24´25˝;
сх.40º13´05˝ – 34º33´07˝ = 05º39´58˝.)
Визначте відстань у градусах і кілометрах від Києва до: а) екватора; б)
Південного полюса; в) Північного тропіка.
(Розв'язання: а) географічна широта Києва приблизно 51°пн.ш., а
екватора - 0°. Отже, відстань від Києва до екватора у градусах
становитиме 51° (51° - 0° = 51°), а у кілометрах - 5666 км (51°х111,1 км
=5666 км);
6) географічна широта Південного полюса - 90° пд. ш. Відстань від Києва
до Південного полюса у градусах становитиме 141° (51° х 90° = 141°). Дані
значення потрібно додавати, оскільки об'єкти знаходяться по різні
сторони екватора. Далі визначаємо відстань у кілометрах: 141° х 111.1
км=15665 км; в) географічна широта Північного тропіка - 23°27' пн. ш.
Відстань між ними у градусах буде становити приблизно 27,5°, а у
кілометрах - 27,5° х 111,1 км = 3 055 км. Відповідь: відстань від Києва до
екватора 51°, або 5666 км; до Південного полюса - 141°, або 15665 км; а до
Північного тропіка - 27,5°, або 3055 км.)
 Визначте відстань між двома об'єктами на місцевості (у кілометрах),
якщо ця відстань на карті, масштаб якої 1:500 000, становить 12см
(Розв'язання: переводимо масштаб в іменований:
1:500000 = в 1 см 500000 см = в 1 см 5 км
За умовою відстань на карті дорівнює 12 см
На місцевості вона дорівнюватиме 12*5 = 60 км )
Визначити координати таких міст: Київ, Харків, Суми, Львів.

13
 У якому напрямі від Полтави розташовані міста: Чернігів, Черкаси,
Чернівці?
Розповіді учнів:
Географічний атлас - систематизоване зібрання карт, що виконане за
загальною програмою, як єдиний цілісний твір. В атласі карти тематично
поєднані між собою, взаємно узгоджені й доповнюють одна одну. Для атласів
характерним є один набір проекцій та масштабів. На картах атласів
використовують загальні прийоми генералізації, єдині системи умовних
позначень, шрифти, способи графічного й кольорового оформлення. Атласи
оформляють в вигляді окремих альбомів або книжок. Крім карт, атласи
містять пояснювальні тексти, довідкові матеріали, графіки та фотографії, що
доповнюють карти.
Назва “атлас” запропонована в 1595 році картографом Меркатором на
честь міфічного короля Лівії Атлас, а їх вперше запропонував в II столітті
н.е. давньогрецький вчений Птоломей. Географічні атласи класифікують за
такими ознаками: просторове охоплення, зміст, призначення, формат і спосіб
використання.
За просторовим охопленням розрізняють такі атласи: світу, частин світу,
континентів або їх груп (Атлас Антарктики), атласи великих регіонів
(Близького Сходу), атласи окремих держав або їх груп (Атлас України), ре-
гіональні атласи (Атлас Вінницької області) та атласи міст (Атлас Києва).
За змістом атласи бувають загальногеографічні, тематичні та загальні
комплексні. Загальногеографічний атлас містить загальногеографічні карти,
що доповнюються політико-адміністративними й фізичними картами.
Тематичні атласи містять різні за змістом тематичні карти та бувають
природних (фізико-географічних) й громадських (соціально-економічних)
явищ. Загальні комплексні атласи містять карти природних та громадських
явищ й загальногеографічні карти.
За призначенням атласи бувають науково-довідкові, навчальні,
широкого використання, краєзнавчі, морські навігаційно-географічні, воєнні,
туристичні, дорожні тощо. Науково-довідковий атлас є збірка й узагальнення
наукових знань провідображення на його картах природних та соціально-
економічних явищ, що призначені для ретельного вивчення їх особливостей з
метою наукового дослідження та різноманітної практичної діяльності.
Атласи широкого використання призначені як довідковий матеріал для
широкого загалу користувачів. Вони дозволяють отримати достатньо повну
уяву про природні й соціально-економічні явищі, які відображені на них.
Навчальні атласи є посібником для вивчення різноманітних явищ в школах та
вузах.
Краєзнавчі атласи призначені для краєзнавчої роботи і як посібники для
шкіл, що характеризують різноманітність місцевих історичних, географічних
та інших особливостей.

14
 Морські навігаційно-географічні атласи на картах океанів та морів
детально характеризують рельєф дна, морські течії, навігаційний стан, засоби
навігаційного обладнання та частину суші.
Дорожні атласи містять карти різних доріг та картосхеми.
Воєнні атласи є посібником для вивчення політичної, фізичної й воєнної
географії та економіки територій, де можливі воєнні конфлікти.
За форматом й способом використання атласи бувають настільні, се-
редньоформатні та кишенькові.
Національний атлас України - науково-довідкове офіційне державне
видання, в якому інтегровані новітні знання та інформація про Україну,
опубліковане ДНВП «Картографія» в 2007 р.
Атлас характеризує природні умови і ресурси України, її екологічну
ситуацію, населення, економіку, історію.
Атлас складається із шести блоків:
«Загальна характеристика»,
«Історія»,
«Природні умови та природні ресурси»,
«Населення і людський розвиток»,
«Економіка»,
«Екологічний стан природного середовища»
Атлас налічує 440 сторінок форматом 35,2 х 47см, 875 карт різного
масштабу, майже 100 сторінок тексту, графіки, фотографії. Тираж Атласу - 5
тис. примірників, з них 50 подарункових екземплярів у шкіряних палітурках і
150 - у палітурках зі шкірозамінника. Вага одного примірника - бл. 6,5кг.
Додатково до цього основного тому додається книга з текстами та легендами
карт англійською й російською мовами. Атлас має електронну версію,
виготовлену ТОВ "Інтелектуальні системи «Гео».
Геоінформаці́йна систе́ма – сучасна комп'ютерна технологія, що
дозволяє поєднати модельне зображення території (електронне відображення
карт, схем, космо -, аерозображень земної поверхні) з інформацією
табличного типу (різноманітні статистичні дані, списки, економічні
показники тощо). Також, під геоінформаційною системою розуміють систему
управління просторовими даними та асоційованими з ними атрибутами.
Конкретніше, це комп'ютерна система, що забезпечує можливість
використання, збереження, редагування, аналізу та відображення
географічних даних.
Сучасний високий рівень автоматизації на виробництві, зокрема
використання ГІС, забезпечує оперативність та інтерактивність
картографування, надає можливість перетворення інформації у відповідності
до необхідної системи координат. Структуровані бази даних та електронні
карти дозволяють полегшити класифікацію та генералізацію об’єктів за
їхніми атрибутивними параметрами у відповідності до масштабу та
призначення карти.

15
 За допомогою розроблених ГІС можна досягти значно більшого, ніж
просте відображення різноманітних даних на карті. ГІС забезпечує
можливість геопросторового аналізу об’єктів на карті з урахуванням всього
спектру додаткової інформації. Така технологія зв`язує в єдине ціле
інструменти графічного відображення, роботу з електронними таблицями,
базами даних, електронні карти, векторні карти.
З появою комп'ютерних систем паперові карти замінюються
цифровими та електронними. Використання комп'ютерів у створенні карт є
невід'ємною частиною сучасної картографії.
До переваг електронних карт над паперовими варто зачислити, такі: –
електронні карти набагато детальніші, ніж паперові карти, оскільки можуть
містити інформацію з додаткових джерел; – не мають таких недоліків, як
відсутність або генералізація картографічних даних; 25 – мають можливість
швидкого оновлення бази даних; – точність визначення положення на
паперових картах не завжди відповідає вимогам сучасної навігації через
низку причин (наприклад, генералізацію даних); – дають змогу швидко
обробляти дані; – полегшують обмін інформацією; – мають можливість
переглядати всю територію, не перериваючись на межах аркушів карти; –
мають можливість вільно збільшувати фрагменти і змінювати масштаб; –
дають тривимірне зображення кута огляду в “реальному часі”; – мають
декілька шарів, які під час роботи з картою можна підключати чи
відключати, накладати один на одного у визначеному порядку. Це особливо
важливо у разі роботи з перенасиченими інформацією картами; –
використання картографічних шарів дає змогу переглядати інформацію, яка
доступна на паперових картах, також можна вибрати для друку чи передати
електронною поштою потрібний фрагмент карти; – на електронній карті
можна робити автоматичний пошук необхідної інформації; – електронні
карти (на відміну від традиційних) також є базами даних, що містять
атрибутивну інформацію про географічні об’єкти; – електронні карти можуть
бути віртуальними, тобто мати засоби анімації даних, що змінюються в часі;
– електронні карти не потрібно клеїти; – для опрацювання інформації з
паперових карт багато часу займає введення даних у комп’ютер, що значно
спрощується при використанні електронних карт.
Електронні карти, можна застосовувати у багатьох сферах людської
діяльності (економіці, політиці, екології, управлінні ресурсами і охороні
природи, кадастрі, науці та освіті тощо) і, зокрема, у навчальному процесі: на
будь-якому уроці з географії, історії, економіки, біології, екології в якості
динамічного атласу, джерела додаткової, цікавої та не- обхідної інформації з
основного або суміжного з ним предмету. Застосовуючи електронну
картографію (векторні карти) у власному бізнесі, можна оптимізувати
процеси управління, планування та контролю.
Навігаційні карти – сучасні картографічні зображення. Це детальні
цифрові карти, на яких відображається місцезнаходження людини на
території за допомогою навігаційного пристрою. Сучасні навігаційні

16
прилади об'єднують різні звукові, навігаційні і комунікаційні функції в
компактному блоці. Системи навігації дозволяють обрати найбільш зручний
маршрут і оптимізувати витрати палива. Цими картами користуються
автомобілісти, туристи. Вони полегшують орієнтування у великих містах,
допомагають швидко знайти об’єкти.
Цифрова супутникова система, більш відома як GPS, дозволяє визначити
місцеперебування і розрахувати маршрут з високою точністю.
Супутникові радіонавігаційні системи забезпечують міліметрову
точність вимірювань на глобальному рівні і використовуються у
фундаментальних дослідженнях, спостереженнях за рухом материків та
полюсів Землі, у геодезії та картографії – для побудови кадастрів і цифрових
карт. Провідну роль супутникові системи відіграють у навігації, керуванні та
контролі авіаційних, морських і наземних транспортних засобів.
Починаючи з 2004 року розробляються навігаційні карти України,
окремих регіонів, областей та найбільших міст.
Галузі використання навігаційних карт:
маркетингові дослідження;
аналіз ефективності транспортних систем;
логістичні та транспортні завдання;
персональна навігація та маршрутизація.
Важливою умовою ефективної роботи автомобільного навігатора є
якісні електронні карти.

Закріплення знань, умінь, навичок

1. До якої групи карт віднести фізичну карту України в атласі?
2. Визначте за допомогою фізичної карти України напрямок, азимут
та відстань від Полтави до: Києва, Одеси.
3. За координатами визначити географічні об’єкти: 50º00´ пн.ш.,
36º14´сх.д.; 49º33´ пн.ш., 25º36´сх.д.; 46º30´ пн.ш., 32º16´ сх.д. ( Харків,
Тернопіль, гирло Дніпра).
Тести:
Карти: великомасштабні 1
середньомасштабні 2
дрібномасштабні 3
До якої групи карт за масштабом відносять?
1. 1 : 5 000 000 7. 1 : 200 000
2. 1 : 500 000 8. 1 : 300 000
3. 1 : 50 000 9. 1 : 3 000 000
4. 1 : 1 000 000 10. 1 : 25 000
5. 1 : 10 000 000 11. 1 : 2 500 000
6. 1 : 100 00 12. 1 : 10 000

17
 Картографічні проекції
Мета: дати знання про картографічні проекції, види спотворень на
картах; продовжити формування навичок роботи з різними видами карт,
удосконалювати практичні уміння і навички розпізнавати картографічні
проекції та визначати види спотворень на географічних картах.
Обладнання: фізична карта України, атласи,
Тип уроку: розширення знань, умінь та навичок.
Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
1. Визначте, якими є за змістом і за масштабом такі карти атласу
України: «Адміністративно-територіальний устрій», «Фізична карта»,
«Геологічна будова», «Чорне та Азовське моря», «Господарство».
2. На скільки кілометрів Одеса віддалена від екватора?
3. Що таке карта? Які існують класифікації карт? Навести приклади.
Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів
Розвиток знань про землю, відкриття нових земель призвели до
необхідності створення карт великих територій, а такі карти мали
обов’язково враховувати кулястість Землі. Пошук нових, точних способів
складання карт дав поштовх розвитку складної, але цікавої географічної
науки — картографії.
Карта – зменшене, узагальнене, умовно – знакове зображення Землі
виконане за математичним законом ( у масштабі і проекції).
Суть узагальнення, або генералізації полягає у відборі основного для
зображення на карті. Ступінь генералізації залежить від масштабу карти
(чим дрібніший масштаб, тим меншу кількість об’єктів і з меншими деталями
на ній можна зобразити), а також змісту і призначення карт.
Найточніше форму Землі та всіх географічних об’єктів, їх розміри
передає глобус. Однак при всіх перевагах він є непрактичним. Зручнішою є
географічна карта.
Вивчення нового матеріалу
Незважаючи на велику кількість карт усі вони мають однакові складові
частини (елементи карти): математичну основу, картографічне зображення,
допоміжне зображення, додаткові характеристики.
Картографічне зображення є головним елементом карти і відображає її
зміст. Позначання рельєфу є змістом фізичної карти, елементів клімату –
кліматичної карти. Додатковими зображеннями можуть бути графіки,
діаграми, фотографії, карти – вставки… Математичною основою створення
карт є масштаб і картографічна проекція.
Що таке масштаб?
Які види масштабів ви знаєте?
Перевести числовий масштаб карти в словесний: 1 : 10 000 000; 1 : 250
000; 1 : 220 000 000.
18
 Картографічні проекції — математичні способи перенесення
зображення поверхні земної кулі на площину. Вибір проекції залежить від
призначення карти та місцеположення території.
Переносячи кулясту поверхню Землі на карту, спочатку переносять на
площину картографічну сітку, утворену перетином паралелей і меридіанів.
При перенесенні використовують різні допоміжні поверхні: циліндр, конус,
площину.
Заповнити таблицю
№ Назва проекції Допоміжна Вигляд градусної сітки
поверхня
1 циліндрична циліндр Прямі лінії
2 конічна конус Меридіани – прямі лінії-промені, що
відходять від єдиного центру;
паралелі – дуги
3 азимутальна плоска поверхня Прямі лінії по центру карти, дуги − з
віддаленням від центру карти

Циліндричні проекції використовуються для карт світу – модель Землі

ніби вміщують у циліндр і уявно проектують на його стінки земну поверхню.
При розгортанні циліндра утворюється плоске зображення; меридіани і
паралелі у цій проекції- прямі лінії, що проведені під кутом, лінія
найменших спотворень - екватор.
Конічні проекції найчастіше використовуються для зображення Євразії,
Азії, світу. Для цього один або декілька конусів насаджуються на модель
Землі і на них переносять всі точки земної поверхні. Меридіани у такій
проекції - прямі лінії, які виходять з однієї точки (полюса), а паралелі - дуги
концентричних кіл.
Для зображення на картах окремих материків чи океанів
використовують азимутальні проекції. При цьому на площину проектують
поверхню материка. Точкою нульових спотворень є точка дотику площини
до земної поверхні. Водночас периферійні частини карти мають в такій
проекції максимальне спотворення. Паралелі у прямих азимутальних
проекціях (точка дотику - полюси) зображаються концентричними колами, а
меридіани - прямими (променями). У такій проекції складені карти
Антарктиди, приполярних районів. У поперечно-азимутальній проекції
(точка дотику - на екваторі) складена карта півкуль. У ній меридіани і
паралелі - криві, за винятком екватора і середніх меридіанів півкуль. Для
зображення окремих материків точки дотику вибирають у їх центрі (карти
Африки, Австралії, Америки). В сучасних умовах картографічні проекції
будуються також за допомогою математичних розрахунків без допоміжних
поверхонь. Їх називають умовними.
Карти України здебільшого створюють у нормальній конічній
рівнопроміжній проекції.

19
 Внаслідок кулястості Землі на мапах існує спотворення довжин, кутів,
форм та площ. Вони є різних видів, а їх величина залежить від виду проекції,
масштабу карти і охоплення території. Виявити на карті спотворення довжин
вздовж меридіанів можна, порівнявши відрізки меридіанів між двома
сусідніми паралелями. Якщо вони рівні, то спотворень немає.
Про спотворення відстаней на паралелі свідчить співвідношення довжин
відрізків екватора і паралелі 60° широти між сусідніми меридіанами. Коли
відсутні спотворення, то відрізок екватора рівно у два рази більший, ніж
відрізок 60°-ої паралелі.
Про спотворення кутів, яке є характерним для більшості карт, можна
зробити висновок у тому випадку, коли паралелі і меридіани не утворюють
між собою прямих кутів.
Розрізнити спотворення форм можна порівнявши довжину і ширину
якогось географічного об'єкта на карті і глобусі. Якщо співвідношення в обох
випадках рівні, то спотворень форм немає. Ще простіше це зробити можна,
порівнявши клітинки сітки на одній широті: коли вони однакові, то це
свідчить про відсутність спотворень форм на даній географічній карті.
Якщо площі двох клітинок між сусідніми паралелями рівні, то з цього
виходить, що на карті немає спотворення площ.
Залежно від призначення карт, для них підбирають такі проекції, на яких
один із видів спотворень може бути відсутнім, або дуже незначним. За
характером спотворень картографічні проекції поділяють на рівновеликі
(немає спотворень площ), рівнокутні (немає спотворень кутів) і довільні
(існують всі види спотворень).
Рівнокутні – у них кути на картах дорівнюють відповідним кутам на
місцевості ( глобусі). За картами у рівнокутніх проекціях зручно визначати
напрям руху, проте на них спотворюються відстані і площі. Використовують
для водіння кораблів, прокладання курсу літаків та для інших навігаційних
завдань.
Зручність їх полягає в тому, що лінія, яка перетинає всі меридіани під
одним кутом (локсодромія) зображується на них прямою. Тому легко на
такій карті прокласти маршрут.
Однак локсодромія не є найкоротшою відстанню між двома точками на
Землі. Найкоротша відстань називається ортодромією і є частиною дуги
великого круга, що проходить через дані дві точки і центр Землі. На всіх
картах ортодромія зображується кривою лінією, яка перетинає кожен
меридіан під іншим кутом. Для перельотів літаком на великі відстані
позначають на карті ортодромію і розбивають її на частини локсодроміями.
Тоді шлях, який пролітає літак, буде близький до найкоротшого і в той же
час льотчику доведеться лиш кілька раз змінювати курс. На цих картах
Гренландія здається в 2-3 рази більшою від Австралії і порівнянна за
розмірами з Південною Америкою. У реальності Гренландія втричі менша
від Австралії і у 8 разів менша від Південної Америки.

20
 Рівновеликі або рівноплощові, проекції зображують без спотворень
площі географічних об’єктів: материків, держав, морів. За цими картами
визначають розміри територій. Проте спотворення кутів і форм у цих
проекціях найбільші ( площі земельних угідь, лісів, держав). На таких картах
ділянки земної поверхні, обведені на глобусі колами певного радіусу,
зображуються еліпсами ( на екваторі сильно витягнутими вздовж меридіана,
а біля полюсів – вздовж паралелі), рівними за площею.
Довільні: у них спотворені кути, площі, відстані.
На дрібномасштабних картах є тільки окремі точки або лінії, де немає
спотворень ( лінії нульових спотворень). Масштаб вказаний на карті, є
середнім, тому за його допомогою не можна точно визначити відстань.

Проекція Місця найменшого Використання карт

спотворення
Азимутальна У точці дотику Карти півкуль, полярних територій,
глобуса до площини Африки
По лінії дотику Для створення карт територій,
Циліндрична глобуса з площиною прилеглих
карт
до екватора; оглядових

Конічна, Уздовж однієї чи двох Конічні – для територій в середніх

поліконічна паралелей у середній широтах; поліконічні - карт світу
частині карти
У наш час використовують і умовні проекції, які отримують шляхом
розрахунків на комп’ютерах без застосування допоміжних поверхонь. Однак
жодна з них не дає можливості створити таку карту, де б зовсім не було
спотворень.

Закріплення знань, умінь, навичок

1. Що таке карта? Чим карта відрізняється від глобуса?
2. Що таке картографічна проекція?
3. Що таке генералізація?
4. Які види проекцій існують? За якими ознаками їх виділяють?
5. Які спотворення притаманні певним видам проекцій?
6. Чим відрізняються загально географічні карти від тематичних?
7. Яку роль відіграють карти в житті сучасного суспільства?
8. Чому при створенні географічних карт неможливо уникнути
спотворень ?
9. Які за масштабом бувають карти?
10. Переведіть масштаб 1: 10 000 000 у іменований.
11. Як класифікують карти за обсягом території?

Способи зображення географічних об’єктів та явищ на картах

Мета: систематизувати знання учнів про способи зображення
географічної інформації на тематичних картах України; продовжити роботу з

21
різними видами карт, вчити учнів розпізнавати різні способи зображення
географічних об’єктів на різноманітних географічних картах
Тип уроку: комбінований
Обладнання: атлас, настінні карти, презентація
Актуалізація опорних знань учнів
1. Що таке географічна карта? Як поділяються карти за масштабом,
призначенням? Навести приклади.
2. Що таке картографічна генералізація?
3. Що таке спотворення на картах? Які види спотворень виникають на
картах?
4. Що таке картографічна проекція? Які види картографічних проекцій
ви знаєте?
Мотиваці навчальної і пізнавальної діяльності учнів
На географічних картах об’єкти та явища зображають не у
фотографічному відтворенні, а за допомогою картографічних знаків, які
називають умовними знаками. Деякі з них ми вивчали в 6 класі, а сьогодні їх
повторимо і вивчимо інші способи зображення географічних об’єктів.
Вивчення нового матеріалу
Відмінність карти від аерофотознімків, таблиць, макетів та інших
географічних моделей, які відображають земну поверхню, полягає перш за
все в тому, що елементи зображення передаються умовними знаками. Вони
дають уявлення про предмет, явище, процес, їх розміщення, якісні та
кількісні характеристики.
У 6 класі ми вчили умовні знаки, які використовуються на картах. Їх нам
допоможуть пригадати ваші однокласники
Розповіді учнів за умовні знаки:
1. Масштабні (контурні) – відображають реальні обриси об’єктів (озер,
боліт, луків, лісів, населених пунктів).
2. Позамасштабні – зображення тих об’єктів і явищ, які не можуть бути
відображені в масштабі певної карти (джерела мінеральних вод, археологічні
пам’ятки, аеропорти, яри, вулкани, населені пункти (кружечки - пунсони),
кількість жителів або тип населеного пункту (пунсони більшого розміру або
штрихування), родовища корисних копалин, електростанції. На вигляд вони
можуть бути геометричними фігурами, схематичними малюнками,
буквенними символами.
3. Лінійні знаки – об’єкти великої протяжності: річки, трубопроводи,
залізничні шляхи, автомобільні дороги, кордони держав та їх адміністративні
межі. Їх довжина відображена у масштабі, а ширина – довільна.
4. Пояснювальні знаки – (стрілки, лінії, підписи, цифрові та літерні
пояснення) – напрямки річок, довжина шляхів між населеними пунктами.
Написи (населеного пункту – праворуч від пунсона, вздовж найближчої
паралелі, назва річки – уздовж лінійного знака, використовують різні
кольори: водні об’єкти – синім кольором, земної поверхні – коричневим,
населених пунктів – чорним, рослинності – зеленим).

22
 На тематичних картах застосовують і інші способи зображення
географічних об’єктів і явищ.
Розповідь з використанням презентації
Спосіб значків застосовують для зображення об'єктів, що не
виражаються в масштабі карти. Значки можуть бути геометричними
(наприклад місця видобування корисних копалин) або мати вигляд наочних
малюнків (якір як символ морського порту).
Способом лінійних знаків відображають на картах лінійні об'єкти:
берегову лінію морів, річки, кордони, дороги, трубопроводи. Вони масштабні
за своєю довжиною та конфігурацією, але переважно позамасштабні за
шириною.
Способом якісного фону відтворюють поділ території на однакові в
якісному відношенні частини. Усі частини зафарбовують різними кольорами.
Цим способом показують явища і об'єкти, які мають на земній поверхні
суцільне поширення, тобто між зображуваними територіальними частинами
на карті не може бути білих плям. Так зображують, наприклад, геологічну
будову території, ґрунти, природні зони, держави, одиниці адміністративно-
територіального поділу тощо.
Спосіб ареалів дає змогу виділити на карті території поширення
якихось однорідних явищ. Ареали зображують суцільною чи пунктирною
лінією, зафарбуванням, штрихами чи малюнком. Явища, відтворені цим
способом, на відміну від тих, які передаються способом якісного фону, не
мають суцільного територіального поширення: на карті їх зображують
окремими плямами (льодовики, багаторічна мерзлота, болота, заповідники
тощо).
Спосіб ізоліній застосовують для відображення явищ, які мають
суцільний, безперервний і при цьому більш-менш плавний розподіл на
земній поверхні. Ізолінії - це лінії, що сполучають на картах точки, які на
місцевості мають однакові кількісні показники якогось явища. Ізолініями,
наприклад, зображують висоту суходолу (горизонталі), глибини морів
(ізобати), температуру повітря (ізотерми), кількість опадів, солоність води.
Для кращого сприйняття явища ділянки між сусідніми ізолініями часто
зафарбовують у різні кольори (як рельєф на фізичних картах).
Способом знаків руху передають явища, які переміщуються у просторі
(наприклад, напрямки вітрів і течій). Кольором і шириною знаків руху можна
охарактеризувати явища — холодні або теплі течії, вітри влітку і взимку.
Спосіб картодіаграми дає можливість відобразити абсолютні значення
кількісних показників на окремих територіях. Наприклад, цим способом
подають інформацію про кількість населення чи об'єм водних ресурсів в
областях України. Діаграми можуть мати вигляд стовпчиків, стрічок,
квадратів, кругів або інших геометричних фігур.
Способом картограми подають відносні значення кількісних
показників, що стосуються окремих територій. Картограмою відображають,

23
наприклад, середню густоту населення, розраховану на одиницю площі або
запаси водних ресурсів, що припадають на одного мешканця в області.
Для картодіаграми та картограми обов'язковою є наявність шкали, що
показує, в яких межах змінюються показники.
Робота з картами атласу, виявлення способів зображення географічних
об’єктів і явищ: у якому масштабі побудована карта?, які умовні знаки при
цьому використані?, які способи зображення використані на карті?, які
види спотворень є на карті?, у якій проекції ( в залежності від виду
допоміжної поверхні) побудована карта?
Закріплення знань, умінь, навичок
Тести:
1. Укажіть групу карт, до яких належать карти шкільних атласів та
настінні карти.
А. Плани місцевості Б. Великомасштабні
В. Середньомасштабні Г. Дрібномасштабні
2. Який масштаб використовують для зображення планів місцевості?
А. 1 : 5000 Б 1 : 200 000 В 1 : 1 000 000 Г 1 : 90 000 000
3. Позамасштабними умовними знаками позначають:
А. Населені пункти. Б. Залізничні та автомобільні шляхи.
В. Довжину шляху між населеними пунктами.
Г. Ареал поширення певного явища.
4. Лінійними знаками на картах позначають:
А. Автомобільні дороги та кордони держав.
Б. Родовища корисних копалин, аеропорти, морські порти.
В. Назви річок, озер, морів. Г. Населені пункти.
5. Пояснювальні умовні знаки — це:
А. Такі, які не відображають дійсних розмірів об’єктів.
Б. Стрілки, лінії, підписи, цифрові й буквені пояснення.
В. Знаки, які зазвичай мають форму кружечків, що називаються
пунсонами.
Г. Знаки, що використовують для позначення на картах поширення
певних явищ та процесів.
6. Установіть відповідність між картографічними способами зображення
географічних об’єктів і явищ та їхніми характеристиками.
1. Спосіб якісного фону. 2. Спосіб ареалів.
3. Спосіб значків. 4. Спосіб ізоліній.
А. Використовують для позначення басейнів корисних копалин на карті
корисних копалин.
Б. Використовують для позначення типів морських берегів на
геоморфологічній карті.
В. Використовують для позначення на тектонічній карті різними
відтінками різних за віком геологічних відкладень.
Г. Використовують для позначення на карті точок з однаковими
температурами повітря.

24
 Д. Використовують для позначення місць розташування родовищ
корисних копалин.
Географічний диктант
1. Найважливішими джерелами географічної інформації є…
2. Зменшене, узагальнене умоно-знакове зображення земної
поверхні на площині в масштабі і певній проекції називається …
3. Назвіть методи збору географічної інформації.
4. Математично визначений спосіб зображення земної поверхні на
площині називається…
5. За якою ознакою картографічні проекції об’єднують у групи?
6. За видом допоміжної поверхні картографічні проекції
поділяються на …
7. Залежно від характеру і розмірів спотворень розрізняють проекції
…
8. Як називаються загальногеографічні карти великого масштабу?
9. Кут між напрямком географічного меридіану і напрямком на
пену точку називається …
10. Кут між північним напрямком вертикальної лінії кілометрової
сітки і напрямком на певну точку .
11. Спосіб ліній знаків використовують…
12. Види спотворень …

Топографічні карти
Мета: сформувати в учнів уявлення про топографічну карту та її
відмінності від інших видів географічних карт, з’ясувати як створюються
топографічні карти, закріпити знання учнів про умовні знаки, що
використовуються на картах, закріпити знання учнів про план місцевості,
вияснити які існують плани іта з якою метою створюються, навчити учнів
працювати з топографічними картами, визначати абсолютні і відносні
висоти, крутість схилів, описувати місцевість, показати практичне значення
топографічних карт.
Тип уроку: вивчення і первинне закріплення нових знань
Обладнання: атласи, топографічна карта, лінійки, міліметровий папір,
циркуль вимірювач, карточки топографічних знаків
Мотивація навчальної діяльності учнів
Для докладного вивчення місцевості, точних вимірювань і розрахунків,
проектування будівництва, проведення військових навчань, туристичних
походів використовують топографічні карти.
Вивчення нового матеріалу
Топографічними називають загальногеографічні карти великого
масштабу (1: 200 000 і більшого). Спотворень на них практично немає,
об'єкти місцевості передано досить детально. Видано топокарти всіх
областей України в масштабі 1: 200 000 та 1:100 000.

25
  Що таке масштаб? Які види масштабів ви знаєте?
 Перевести числовий масштаб в іменований: 1: 100 000; 1: 22 000 000;
1: 5000; 1: 1 000 000. Назвати масштаб топографічних карт.
 Масштаб однієї карти 1:25 000, а іншої 1:50 000. Який масштаб
крупніший? Яка із двох карт охоплює більшу територію місцевості і в
скільки разів ?
 Масштаб карти 1:50 000 який масштаб вдвічі крупніше даного , а
який вп'ятеро дрібніший ?
 Одному сантиметру карти на місцевості відповідає відстань більше 1
км. Визначити, крупніший чи дрібніший масштаб даної карти, ніж
масштаб карті 1:100 000.
 На картах масштабів 1:10 000 і 1:50 000 відображені ділянки двох
річок. Річка з якої карти на місцевості буде ширшою, якщо на картах їх
ширина приблизно однакова ?
Як створюють топографічні карти.
В їх основі - так звана міжнародна мільйонна карта світу -оглядово-
топографічна карта всього земного суходолу, складена в масштабі 1:1000
000. Для створення такої карти застосували рівнокутну циліндричну
проекцію. Поверхню Землі на карті відображають не всю відразу, а окремими
смугами (зонами), завширшки 6" за довготою. Кожну смугу послідовно
проектують на бокову поверхню уявного циліндра, що дотикається до земної
поверхні вздовж серединного меридіана зони. Потім поверхню циліндра
розгортають у площину. Спроектовані зони розмістяться поряд, але
дотикатимуться одна до одної лише в одній точці — на екваторі. А якщо всі
їх склеїти між собою, то вони утворять майже кулясту фігуру.
Звичайно, середньо- і великомасштабні карти, якщо їх скласти для
значних за розмірами територій, будуть дуже громіздкими. Для зручності їх
поділяють на окремі аркуші, тому вони називаються багатоаркушевими. Для
створення аркуша мільйонної карти земну кулю розграфлюють як
меридіанами на 6-градусні зони, так і паралелями на 4-градусні ряди. Отже,
кожен аркуш карти масштабу 1:1 000 000 має вигляд трапеції розміром 4° по
широті і 6° по довготі. Ряди і колони (зони) позначають відповідно
латинськими буквами та арабськими числами. Вся земна поверхня поділена
на 60 зон, відлік починають від Грінвицького меридіану на схід. Наприклад,
аркуш мільйонної карти, на якому зображено Київ, матиме номенклатуру М-
36.
Для створення карти масштабу 1: 100 000 трапецію мільйонної карти
поділяють меридіанами і паралелями на 144 менші трапеції (кожна розміром
30' по довготі і 20' по широті). Аркуші карт кожного наступного масштабу
(1:50 000, 1:25 000 і 1:10 000) дістають поділом карт кожного попереднього
масштабу на 4 менші трапеції.
Таким чином, усі аркуші топографічних карт мають рамку у вигляді
трапеції. Верхньою (північною) і нижньою (південною) сторонами рамки є

26
паралелі, а бічними (західною і східною) -меридіани. На вершинах кутів
рамки надписують значення цих паралелей і меридіанів.
Для читання змісту топографічних карт необхідно вивчити спеціальні
умовні знаки. Крім того, об’єкти на топографічних картах позначають також
і загальноприйнятими умовними знаками.
Які види умовних знаків ви знаєте? Що ними позначають?
Рельєф місцевості наноситься на топографічні карти горизонталями.
Деталі рельєфу, які не можна показати горизонталями (скелі, урвища, яри
тощо), наносяться у вигляді умовних позначень. Зображення рельєфу
доповнюється підписами висот точок місцевості, підписами горизонталей.
Чим густіше розташовані горизонталі на плані місцевості, тим крутішими є
схили такої території. Умовні знаки рельєфу мають коричневий колір, а
змінені людиною форми поверхні – чорний. Суцільні горизонталі проводять
через чітко визначену кількість метрів висоти ( 10м, 25 м) вказуючи цю
величину у нижній частині кожної топок арти. Чим більше горизонталей
зображують схил, тим він вищий. Спеціальними знаками – бергштрихами
вказують напрямок у якому знижується або підвищується схил. На
горизонталях числа вказують абсолютну висоту.
Використовуючи підписи горизонталей, відмітки висот можна
визначити абсолютну і відносну висоту місцевості, крутість схилів. Крутість
схилів визначають за допомогою шкали закладання, яку розміщують під
південною рамкою поряд із лінійним масштабом. Щоб визначити за картою
крутість схилу, треба циркулем, паперовою смужкою, виміряти відстань між
двома сусідніми горизонталями на схилі, потім прикласти цей відрізок до
шкали і прочитати внизу, яка крутість схилу в градусах.
Практичні вправи за картою У –34 – 37 – В-в (Снов):
1. На якій абсолютній висоті знаходиться оз. Чорне (6513),
Михалино (6811), дж. Білий (6513).
2. Визначити на скільки метрів вище Михалино від оз. Чорного та
дж. Білого.
3. Між якими горизонталями знаходиться найкрутіша ділянка
дороги, яка крутість схилів: грунтова дорога від Михалино до висоти 207,8
(6912)?
4. На якій висоті розташована школа у Михалино? Яка відстань від
школи до оз Чорного?
Досить детально на топографічних картах зображують населені пункти.
Їх розрізняють за типом поселень, числом мешканціві політико –
адміністративним значенням. На карті збережені риси планування
населеного пункту. Будівлі з вогнетривких матеріалів мають оранжевий
колір, дерев’яні – жовтий. Різні шрифти назв характеризують види населених
пунктів – міста, селища міського й сільського типів. Цифри біля назви
населеного пункту сільського типу означають кількість дворів у ньому.
Окремо виділяють школи, лікарні, вокзали, вузли зв’язку. Промислові

27
об’єкти: фабрики, заводи, електростанції, місця добування корисних
копалин, показують поза масштабними умовними знаками.
Річки і струмки на карті зображують лінійними знаками синього
кольору, контуром з голубим забарвленням позначають озера, водосховища,
ставки. Синіми цифрами відмічають урізи води в річках, озерах; стрілками й
написами позначають напрям і швидкість течії річки, її ширину і глибину,
характер дна броду. Позамасштабними умовними знаками показують на
річках пороми і мости.
Дороги зображують лінійними знаками різної товщини й забарвлення.
Форма знака, колір його означають тип дороги, вид тяги.
Дикорослу рослинність зображають контурними умовними знаками,
які зафарбовують у зелений колір. На фоні зеленуватого відтінку вказують
життєві форми рослин (дерева, кущі, трави). У лісах значками показують
переважання хвойних або листяних порід, цифрами й підписами позначають
середню висоту, товщину дерев, густоту лісу, породи. Особливими знаками
позначають землі, що використовуються у сільському господарстві та групи
культурної рослинності (городи, сади, парки).
Описати рослинність у квадраті 6611
Вивчення умовних топографічних знаків: як позначаються лінії
електропередач, дерев’яний міст, одиноке дерево, озеро, болото.
Використовуючи карточки на яких зображені малюнки окремих
об’єктів, замінити їх умовними топографічними знаками.
Читати топографічну карту означає – вміти орієнтуватися в умовних
знаках, сформувати правильне уявлення про місцевість, що зображена.
Топографічні карти мають велике практичне значення для різних
видів господарської діяльності (для проектування розміщення населених
пунктів, садиб, промислових підприємств, доріг, ліній метрополітену,
спорудженні мостів, у земле- та лісо влаштуванні, при освоєнні нових земель,
пошуках корисних копалин, тощо); у військовій справі (для планування
проведення військових навчань тощо); у науці (зокрема, для нанесення
результатів польових фізико-географічних, геологічних та інших
досліджень); для орієнтування на місцевості під час туристських походів
тощо. По картах прокладають напрямки руху транспорту на суходолі.ю у
повітрі, на морі. Топографічна карта – є універсальною географічною
картою. З неї можна отримати інформацію про рельєф, води, грунти,
рослинний світ, об’єкти господарства, культури, відомості про дороги,
населені пункти.
План місцевості –великомасштабні картографічні зображення міських
поселень, відрізняється від топографічної карти більшим масштабом,
більшою деталізацією об’єктів місцевості. Їх застосовують для будівельного
проектування, наприклад, для складання креслень ділянок забудови,
планування промислових районів, приміських зон, розвитку транспортної
мережі. Найбільш поширені плани міст. На планах міст відображають не
тільки наземні об’єкти, а й підземні споруди ( метро, каналізацію,

28
водопроводи… Вони використовуються для орієнтування в населених
пунктах. Найпростіші плани називаються схемами. Схеми руху транспорту
містять докладні характеристики шляхів
Закріплення знань, умінь учнів
Практична робота ( початок) Визначення напрямків, відстаней,
площ, географічних і прямокутних координат, висот точок за
топографічною картою
( карта У – 34 -37 - В – в (Снов))
1. На якій абсолютній висоті знаходиться г. Вел. Михалинська
(6812), г. Гола (6511), водяний млин (6611)?
2. Визначити на скільки метрів вище г. Вел. Михалинська, ніж г.
Гола?
3. Між якими горизонталями знаходиться найкрутіша ділянка
дороги, яка крутість схилів: грунтова дорога від Щуринги доМихалино?
4. Запропонуйте найкоротший і найлегший шлях від Снову до
Вороново ( 6612)?

Визначення географічнихі прямокутних координат, відстаней, площ

за допомогою топографічної карти
Мета: продовжити роботу з топографічною картою, закріпити знання
учнів по географічних координатах, уміння учнів їх визначати за картою,
ввести поняття «прямокутні координати», навчити учнів визначати
прямокутні координати за топографічною картою, показати практичне
значення вміння визначати географічні і прямокутні координати за
топографічними картами, навчити учнів визначати відстані та площі за
топографічними картами.
Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь
Обладнання: топографічні карти, атласи, лінійки, циркулі вимірювачі.
Актуалізація опорних знань, умінь учнів
Бесіда:
1. Що таке географічні координати?
2. Що називається географічною широтою, географічною
довготою?
3. Як визначають на географічних картах географічну широту і
географічну довготу?
4. Визначити географічну широту і географічну довготу міст:
Харкова, Сум, Вінниці.
Вивчення нового матеріалу
За топографічною картою можна визначити географічні координати з
великою точністю. Для цього рамку топокарти поділено на відрізки, що
дорівнюють 1' (позначені почергово однією жирною і двома тонкими
паралельними лініями). На кожному мінутному відрізку точками позначені
поділки, що дорівнюють 10". Спочатку треба встановити у якій півкулі

29
розміщена територія. Для цього треба подивитись на підписи горизонтальних
ліній кілометрової сітки. Якщо значення кілометрової сітки зростають на
північ то це означає віддаленість від екватора ( півкуля північна, широти
північні). Для того, щоб знайти географічні координати будь - якої точки,
треба провести через неї до сторін рамки карти дві лінії, які відповідали б
паралелі та меридіану, і прочитати на рамці значення широти й довготи з
точністю до секунд.
Практичні вправи за топографічною картою У – 34 – 37 – В – в (Снов)
Визначити координати гори Вел. Михалинської (6812), г.Андогської
(6611)
На топографічних картах нанесена також прямокутна (кілометрова)
сітка ( лінії які проведені через кожний 1 або 2 кілометри), яка дозволяє
встановити прямокутні координати будь-якої точки на карті. Вони
утворюють кілометрову сітку, що покриває карту системою однакових за
площею квадратів. Всі лінії кілометрової сітки біля виходу за рамку аркуша
карти позначено цифрами. Двозначні числа, представлені великими цифрами
біля горизонтальної і вертикальної ліній, використовуються для позначення
квадрата, в якому знаходиться шукана точка. При цьому спочатку
записується число нижньої горизонтальної лінії даного квадрата, а потім
число лівої вертикальної лінії.
Щоб визначити прямокутні координати будь-якого пункту на карті,
досить назвати квадрат сітки, в якому він розташований. Для цього треба
прочитати за рамкою аркуша карти цифри (двозначні номери) спочатку
горизонтальної ( відстань від екватора), а потім вертикальної кілометрових
ліній, що утворюють нижній лівий (південно-західний) кут квадратів. Якщо
треба вказати ще точніше положення всередині квадрата, то визначають його
координати. Для цього за допомогою масштабу вимірюють відстань у метрах
від південної і західної сторін квадрата до тієї точки, яку треба визначити.
Добуті цифри записують біля чисел, зазначених біля виходу за рамку
відповідних кілометрових ліній.
Практичні вправи за топографічною картою У – 34 – 37 – В – в (Снов):
 Визначити квадрат сітки, де розташована г. Вел. Михалинська.(6812)
 Який населений пункт знаходиться у квадраті 6612? ( Вороново)
 Визначити прямокутні координати г. Михалинської, квадрат 6812 (х=
6068200; у= 4312800
 г. Голої, квадрат 6511 (х= 6065900; у = 4311825)
 Знайти об’єкт за прямокутними координатами: х = 6064625; у =
4311900 ( г. Малинівська)
Х = 6068450; у = 4311900 ( школа на пн.. Михалино).
Чому р. Голуба впадає в р. Андога, а не в озеро Чорне?
У балці (квадрат 6811) за 300м від школи в с. Михайлине побудували
греблю довжиною 180 м і висотою 10 м. Визначте чи затопить новоутворене
водосховище узлісся у квадраті 6911?

30
 Практична робота. Визначення географічних і прямокутних
координат. ( продовження)
1. За топографічною картою практикуму визначити прямокутні
координати г. Андогська 160,6(квадрат 6611).
Відповідь. г.Андогська Х = 60 66 775; Y = 43 11 825.
2.Знайдіть точку на карті за координатами Х = 60 67 850; Y = 43 12 275.
Відповідь. Пасіка.
3. Визначити географічні ккоординати г. Андогської, г. Голої.
За допомогою топографічної карти можна точно визначити відстань на
місцевості. Прямі відрізки вимірюють лінійкою, або вимірювальним
циркулем. Виміряну відстань за допомогою лінійного масштабу треба
перевести у реальну. Довжину ламаної лінії обчислюють як суму прямих
відрізків. Для точного вимірювання кривих ліній використовують курвіметр.
Практичні вправи: визначити відстань від точки г. Вел. Михалинської
до г. Андозької .
Яка відстань між населеним пунктом Михалино і Воронове?
Практична робота ( продовження)
1. Визначити відстань від пасіки (квадрат 6712) до пристані на річці
Соть (квадрат 6814).
Відповідь. 8,2 см * 250 м = 2 км 50 м
2. Визначити в якому напрямку легше зійти з гори Михалинської
(квадрат 6812). По якій місцевості буде проходити ваш шлях.
Відповідь. Легше сходити у західному і північному напрямі. Відповідь
обґрунтувати на основі зміщення горизонталей.
Визначити площу географічних об’єктів на топографічній карті можна
двома способами: геометричним і за допомогою міліметрової сітки. При
використанні геометричного способу територія розбивається на сітку
квадратів, трикутників, трапецій, площа яких вираховується за формулами, а
потім сума їх буде загальною площею об’єкта. При розрахунку площі
міліметровою сіткою, то її треба нанести з допомогою прозорої плівки на
контур, потім порахувати кількість квадратних міліметрів, перевести їх,
враховуючи масштаб карти і визначити площу.
Закріплення знань, умінь, навичок учнів
1. Що таке прямокутні координати?
2. За допомогою яких приладів можна визначити відстань на місцевості?
3. Що таке лінійний масштаб? Як за допомогою лінійного масштабу
можна визначити відстань на місцевості, використовуючи топографічні
карти.
4. На скільки метрів відстань від г. Малинівської до електростанції
Снова розташована далі, ніж від електростанції до оз. Чорне?

Орієнтування за топографічною картою

31
 Мета: поглибити і систематизувати знання про способи орієнтування на
місцевості, за географічними картами, пригадати поняття «азимут», ввести
поняття «дійсний азимут», «магнітний азимут», «дирекційний кут»,
«магнітне схилення», використовуючи практичні вправи навчити учнів
визначати різні види азимутів за топографічними картами, розвивати
практичні вміння орієнтуватися на місцевості.
Тип уроку: вивчення нових знань, умінь, навичок учнів.
Обладнання: топографічна карта, атласи
Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів
Орієнтуватися за топографічною картою легко на відкритій місцевості,
що має достатньо об’єктів орієнтирів. Але у лісі, горах, пустелі звірити карту
з місцевістю важко. У такому разі рухаються за азимутом.
Що таке азимут?
Як за компасом визначають азимут?
Туристи рухались за такими азимутами: 90°, 45°, 225°. Укажіть
напрями руху туристів.
Вивчення нового матеріалу
Азимут спочатку вимірюють на карті за допомогою транспортира. Для
цього на карті треба провести географічний меридіан, сполучивши однакові
значення географічної довготи на верхній і нижній рамках карти. Потім
прикласти до лінії меридіана транспортир і виміряти за годинниковою
стрілкою кут між меридіаном і напрямком на даний предмет. Цей кут
називають дійсним, або істинним ( географічним) азимутом.( кут між
напрямом на географічний меридіан і предмет)
Робота з топографічною картою. За допомогою транспортира
визначити азимут на плані в атласі від вітряка на висоті 156,2 ( 6612) до
джерела Білого (6513) та до озера Чорного (уріз води 139,4).
Однак, визначений на карті азимут майже ніколи не співпадає з тим,
який визначається на місцевості компасом. Причина відмінності в тому, що
магнітний північний полюс Землі розміщений на одному з островів
Канадського архіпелагу. Стрілка компасу спрямовується на магнітний полюс,
а не на географічний.
Кут між напрямом магнітного меридіана і напрямом на певний предмет,
виміряний за годинниковою стрілкою називають азимутом магнітним.
(вимірюють за допомогою компасу).
Тому між значеннями цих азимутів виникає кут який називають
магнітним схиленням. Величина його вказана на полях карти. Схилення від
дійсного меридіана на схід вважається східним – додатним, а на захід –
західним ( від’ємним). Магнітне схилення не є постійною величиною. Воно є
проявом магнітних властивостей Землі і може змінюватися для однієї точки
із року в рік. Знаючи величину схилення можна зробити перехід від азимуту
магнітного до дійсного і навпаки, скориставшись формулою : Ам = Ад –δ
(магнітне схилення)

32
 Практичні вправи: магнітний азимут 2º 15´, азимут дійсний 85º.
Визначити азимут магнітний.
Відповідь: Ам = Ад –δ ( магнітне схилення)
Ам = 85º - (+2º 15´) = 81º45´
Легше на карті вимірювати кути між північним напрямком вертикальних
ліній кілометрової сітки і напрямом на предмет, тому що через будь – яку
точку зручно провести лінію паралельну вертикальній сітці. Цей кут
називають дирекцій ним кутом. Від нього можна здійснити перехід до
дійсного чи магнітного азимутів. Кут між вертикальною лінією кілометрової
сітки карти і напрямком на дійсний меридіан даної точки називається
величиною зближення меридіанів. Величина зближення меридіанів (γ )
подається на полях топокарти.
Ам = Д + γ
При роботі з топографічною картою того щоб точно встановити
напрямок північ - південь на карті з дійсним напрямком північ – південь на
місцевості враховують поправку напрямку.
Поправка напрямку (П) або відхиленням магнітної стрілки – кут між
напрямком магнітного меридіана і напрямком вертикальної лінії
кілометрової сітки. Відхилення вважається східним, якщо північний
напрямок магнітної стрілки відхиляється на схід від вертикальної
кілометрової лінії, і західним, якщо стрілка відхиляється на захід. П = δ – γ
Для обчислення магнітного азимута (Ам) треба величину поправки напрямку
(П) при східному відхиленні магнітної стрілки відняти від величини
дирекційного кута (α), а при західному – додати до величини дирекційного
кута: Ам = α ± П.
Практичні вправи:
1. Визначити поправку напрямку, якщо магнітний азимут має східне
схилення + 6º12´, а зближення меридіанів західне - 2º24´.
Відповідь:П = + 6º12´ - (-2º24´) = 8º36´
2. Визначити азимут магнітний, якщо азимут дійсний 56º30´, а магнітне
схилення східне 6º12´.
Відповідь: : Ам = Ад –δ ( магнітне схилення) 56º30´ - 6º12´ = 50º18´
Практична робота ( продовження)
1. Використовуючи карту У – 34 – 37 – В – в визначити магнітний
азимут напряму від витоку річки Біличка (квадрат 6512) на колодязь
глибиною 2 м (квадрат 6612),з переходом від дирекційного кута (Д = 50°).
Відповідь.
Ам = Д - поправку
Ам = Д - (2°24+ 6°12)
Ам = Д - 8°36
Ам = 50° - 8°36
Ам = 41°24

33
 2. Визначити магнітний азимут напряму з висоти г. Дубровина (квадрат
6910) на г.Кар’єрну (квадрат 6713), з переходом від дійсного азимута(Aд =
120°).
Відповідь. : Ам = Ад –δ ( магнітне схилення)
Ам = Ад – маг. схил.
Ам = Ад - 6°12
Ам = 120° - 6°12
Ам = 113°48
3. Транспортиром виміряйте дійсний азимут і дирекційний кут напрямку
г. Андозька (квадрат 6611) – г. Цегляна (квадрат 6613). Перейдіть від цих
величин до магнітного азимута даного напрямку.
4. Яка буде поправка напрямку, якщо магнітне схилення східне 6º, а
зближення меридіанів західне 2º?
Відповідь: + 6º - (- 2º) = + 8º
5. Визначити азимут магнітний, якщо ДК = 295º, магнітне схилення
+4º30' (східне), зближення меридіанів -2º30' (західне).
Відповідь: Ам = 295 º- (+4º30' - (-2º30')) = 288º.
6. Визначити дирекцій ний кут, якщо азимут магнітний 5º, магнітне
схилення -4º50' (західне); зближення меридіанів +2º10' (східне).
Відповідь: ДК = Ам + ( ПН),
ДК = 5º + [-4º50'-(+2º10')] = -2 , тобто 360- 2 = 358º.
Закріплення знань, умінь, навичок учнів
Як називається кут:
1. Між північним напрямом дійсного і магнітного меридіанів?
2. Між північним напрямом вертикальної лінії кілометрової сітки і
напрямом на певну точку, що вимірюється за ходом годинникової стрілки від
0 до 360º?
3. Між північним напрямом магнітного меридіана і напрямом на певну
точку? Вимірюється за ходом годинникової стрілки від 0 до 360º?
4. Між північним напрямом дійсного (географічного) меридіана та
північним напрямом вертикальної лінії кілометрової сітки?
5. Між північним напрямом дійсного меридіана і напрямом на певну
точку. Вимірюється за ходом годинникової стрілки від 0 до 360º?
Відповіді: магнітне схилення, магнітний азимут, , дирекційний кут,
зближення меридіанів ,дійсний азимут.
Проблемна ситуація
Уявіть собі, що ви знаходитесь на березі оз. Чорного ( 6613, карта У
-34 - 37 – В - в). Ніч. Туман. Ви вийшли з палатки і наступили на ядовиту
гадюку, яка вас укусила. Найближчий медпункт, де є виворотка від укусу
гадюки, знаходиться у Снові( 6413). У вашому розпорядженні компас і
карта. Що необхідно зробити, щоб в найкоротший час добратись до
медпункту?
Д.З. виконати дослідження «Прокласти маршрут за топографічною
картою атласу»
34
 Україна на політичній карті Європи і світу.
Мета: ознайомити учнів з сучасною політичною картою світу її
елементами та процесами формування, встановити відмінність між
поняттями «країна», «держава», «залежна територія», «невизнана держава»,
вивчити класифікацію країн за формою правління та адміністративно –
територіальним устроєм, з’ясувати який державний лад в Україні, вчити
учнів працювати з політичною картою світу, Європи, виховувати географічну
культуру .
Тип уроку: вивчення та засвоєння нових знань, умінь, навичок
Обладнання: політична карта світу, політична карта Європи, атласи
Актуалізація знань, умінь, навичок учнів
Перевірка виконання дослідження за топографічною картою.
Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності
Політична карта – це географічна карта, що відображає розташування
країн, їх кордони та столиці. Політична карта віддзеркалює політико-
географічні зміни, що відбуваються в суспільстві: утворення нових
незалежних країн, об'єднання чи розділення територій вже існуючих, зміну їх
столиці, втрату чи здобуття суверенітету тощо.
Політична карта світу містить у собі інформацію про місце країни в
сучасному світі та її політико – адміністративну структуру. Однак при
детальному вивченні окремої країни інформація політичної карти світу не
завжди достатня: ми не дізнаємось, як управляється країна, від яких країн
вона залежить більше, від яких менше, як і коли вона виникла . Ці відомості
нам нададуть інші джерела інформації – текстові. Але інформацію треба
розуміти, а для цього необхідне знання певних термінів, до яких ми і
звернемося на сьогоднішньому уроці.
Вивчення нового матеріалу
П’ять тисяч років тому на Землі почали з’являтися перші держави –
Китай, Індія, Вавилон, Єгипет. Сучасна політична карта світу охоплює понад
230 країн і територій, переважна більшість з них (193) – держави.
Основними елементами політичної карти світу є територія, країна,
держава.
Територія – частина земної поверхні з природними і створеними
людиною ресурсами, що має певні просторові межі (протяжність, площу) та
географічне положення.
Країна – це територія з визначеними кордонами і населенням, яка може
бути залежною або незалежною.
Держава – незалежна (суверенна) країна з певною територією,
господарством і політичною владою. Держава – політична організація
суспільства з певною формою правління, яка визначає господарство і
суспільні структури.
Кожна держава має територію, обмежену сухопутними та морськими
кордонами, що відокремлюють одну державу від іншої. До складу державної

35
території входять суша з її надрами, води, а також повітряний простір, що
простягається над сушею та водами. В одну територію держави складають
внутрішні ( національні) води та територіальні, тобто води Світового океану,
прилеглі до суходолу країни в межах 12 морських миль. Існує також поняття
про 200 мильну економічну зону у якій можна вести розвідку, розробку та
збереження природних ресурсів, що знаходяться у водній товщі та
морському дні. Це морський район, що прилягає до територіальних вод
країни і поширюється на відстань до 200 морських миль від берегової лінії
або ж до межі континентального шельфу у тих місцях, де він (шельф)
перевищує 200-мильну ширину. У даний час майже всі країни світу
встановили свої економічні зони, які охоплюють загалом 40 % Світового
океану.
Залежні країни і території перебувають під політичним чи військовим
контролем однієї з суверенних держав. Це: а) колонії — країни, населення
яких позбавлене державності, економічної й політичної самостійності, а
економічні ресурси контролюються владою іноземної держави; б)
протекторати — державні утворення, що делегують свої зовнішньополітичні
(а іноді й внутрішньополітичні) права суверенній державі; в) підопічні
території — землі, тимчасово передані Організацією Об'єднаних Націй під
управління тієї чи іншої держави.
За повідомленням ООН, на сьогодні ( 2007р.) у світі нароховується 16
територій, які залишаються спадщиною колоніальної системи. Зокрема, це –
Американське Самоа, Ангілья (два острови в складі Антільських островів),
Бермудські острови, Британські Віргінські острови, Віргінські острови США,
острів Гуам, Гібралтар, Західна Сахара, Кайманові острови, острів
Монтсеррат, острів Святої Єлени, острови Тьоркс і Кайкос, Нова Каледонія,
острів Піткерн, острови Токелау і Фолклендські острови.
Протекторати – це форма колоніальної залежності, що встановлюється
нерівноправним договором, за яким держава протектор здійснює зовнішні
відносини й вирішує інші найважливіші питання політики протекторату.
Формально в Європі протекторатами є: Монако (протектор – Франція), Сан-
Марино (протектор – Італія), Ліхтенштейн (протектор – Швейцарія).
Політична карта постійно змінюється, утворюються нові держави,
змінюється їх політичний статус, уточнюються кордони держав, змінюється
їх назва.
Невизнані держави – це держави, незалежність яких не визнається
більшістю держав світу. До них відносяться:
Абхазія (більшістю держав визнається як частина Грузії). Придністров’я
(більшістю держав визнається як частина Молдови). Тайвань (більшість
держав визнається частиною території КНР). Південна Осетія (більшістю
держав вважається територією Грузії)

Робота із таблицею:

36
 Періоди формування
І.
Стародавній(рабовласницький,
ІV тис. до н.е. – V ст. н.е.) Кріт, Греція, Рим,Персія, Китай, Індія
ІІ.
Середньовічний(феодальний, V–XV держав формувалися могутні імперії,
ст.)
ІІІ. Новий(капіталістичний,
ХVІ ст. – початок ХХ ст.)
ІV. Новітній(початок ХХ ст. –
наші часи)
1-й етап
(1917–1939 рр.)
2-й етап
(1939 – кінець 80 р. ХХ ст.)
Держави. Зміни на політичній
карті світу
Виникнення перших могутніх
держав. Єгипет, Вавилон,Карфаген,
З багатьох дрібних феодальних
постійно змінювались кордони.
Впливові країни того часу: Київська
Русь, Візантія, Англія, Іспанія,
Франція, Арабський халіфат та ін.
Відбулися великі географічні
відкриття, тривало загарбання колоній,
на політичній арені з’являються
потужні Османська, Австро-Угорська,
Російська імперії. Формується світовий
ринок і завершується поділ світу між
капіталістичними країнами. На
політичній карті 55 держав
Розпад Османської, Російської і
Австро-Угорської імперій, поява нових
держав — Австрії, Чехословаччини,
Угорщини, Польщі, Фінляндії тощо. За
результатами Першої світової війни
змінилися кордони держав, що
існували, і їх колоніальних володінь:
німецькі колонії були перерозподілені
між Великою Британією, Францією,
Бельґією і Японією. Почалися
визвольні рухи в колоніальних країнах
і формування соціалістичного табору.
Утворення Радянського Союзу в 1922
р.
На початку другої світової війни
налічувалося 70 суверенних держав,
у 1947 році — 81 держава. 1948 р. —
створено державу Ізраїль. У 1949-му
з’явилися ФРН і НДР. До 1959 р.
склався світовий соціалістичний
табір: НДР, Польща,
Чехословаччина, Румунія, Угорщина,
Болгарія, Югославія, Албанія, Китай,
Північна Корея. Колоніальні системи
37
 США, Великобританії та Франції
були зруйновані. У 60–70-ті рр.
політичну незалежність здобули
близько 100 колишніх колоній в Азії,
Африці і Латинській Америці
3-й етап Крах світової соціалістичної
(з кінця 1980-х рр.) системи (соціалістичний устрій досі
певною мірою зберігають Китай,
Північна Корея, В’єтнам, Куба,
Лаос). Возз’єднання НДР і ФРН,
об’єднання ЄАР і НДРЄ. Розпад
СРСР, поділ Чехословаччини на
Чехію і Словаччину, Ефіопії - на
Ефіопію і Ерітрею, Югославії - на 6
держав (Боснія і Герцеґовина,
Хорватія, Македонія, Словенія,
Сербія, Чорногорія

Коли Україна з’явилась на політичній карті світу?

Різноманітність країн сучасного світу вимагає їх класифікації, тобто
наукового розподілу на групи за певними ознаками з метою їх порівняльного
вивчення.
Державний лад будь-якої країни характеризується насамперед формою
правління. Форма правління – організація державної влади, порядок
утворення її органів та їх взаємодія з населенням.
•За формами правління країни поділяють на республіки і монархії.
Більшість держав світу є республіками, найвища влада в яких належить
виборним представницьким органам. Залежно від співвідношення
повноважень президента і парламенту республіки бувають президентські,
парламентські та мішані. Останні, у свою чергу, бувають парламентсько-
президентські та президентсько-парламентські.
1)Президентська республіка - президент обирається всенародним
голосуванням; він очолює уряд країни. Типовим прикладом такої республіки
є США. Президентські республіки особливо характерні для країн Південної
Америки та Африки.
2) Парламентська республіка - президента обирає парламент або за
його участю; він виконує лише представницькі функції; уряд не підзвітний
президенту взагалі. Прикладом парламентської республіки є Німеччина.
3) Президенсько-парламентська республіка - президент обирається
шляхом всенародного голосування; уряд підзвітний йому, але президент не є
членом уряду. Типовим прикладом такої республіки може стати Франція.
4)Парламентсько-президентська республіка - президент обирається
шляхом всенародного голосування, але уряд підзвітний в основному
парламенту (президенту - лише з окремих питань); президент виконує лише
38
представницькі та контролюючі функції. Прикладом такої республіки є
Польща.
Монархій в світі лишилося тільки 29. У них верховна влада зосереджена
в руках однієї особи і, як правило, успадковується. Монархії бувають
конституційними (Велика Британія, Іспанія, Норвегія, Японія, Марокко) і
абсолютними (Саудівська Аравія, Кувейт, ОАЕ, Бруней). Якщо глава церкви
і глава держави одна особа, монархію називають теократичною (Ватикан).
З метою поліпшення умов управління країнами їх поділяють на менші
частини, наприклад провінції, республіки, області. Залежно від особливос-
тей адміністративно-територіального поділу сучасні країни світу є або
унітарними (Польща, Румунія, Франція, Угорщина, Словаччина, Японія,
Єгипет) або федеративними. (наприклад США, Канада, Німеччина, Індія,
Бразилія, Австралія).
Яку форму правління і адміністративно територіальний устрій має
Україна? (робота з Конституцією України)
Стаття 1. Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна,
правова держава.
Стаття 2. Суверенітет України поширюється на всю її територію.
Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого
кордону є цілісною і недоторканною.
Стаття 5. Україна є республікою.
Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ
здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи
місцевого самоврядування.
Розповіді учнів:
1. Монархія – форма правління, за якої верховна державна влада
належить монарху ( королю, князю, султану, шаху, еміру) та передається
спадково. Виникли вони в давнину, але найбільшого поширення набули в
середні віки. Серед монархій виділяють: імперії ( Японія), королівства
(Бельгія, Великобританія, Данія, Непал, Бутан, Тонга, Норвегія, Лесото,
Марокко, Таїланд), князівства (Монако, Ліхтенштейн, Андорра – фактично
вже століття не має монарха і існує як республіка), герцогство (Люксембург),
султанати (Оман, Бруней, Малайзія), емірати (Бахрейн, Катар, Кувейт, ОАЕ),
папська держава (Ватикан). Влада монарха передається у спадок, але у
Малайзії і ОАЕ монархи вибираються на 5 років.
2. Більшість монархій ( «єдиновладдя») - конституційні монархії, де
реальна законодавча влада належить парламенту, а виконавча – уряду, коли
«монарх царствует, но не правит». Роль монарха декоративно –
церемоніальна, але його політичний вплив значний.
Повний титул королеви Великобританії Єлизавети ІІ: «Милістю божою
королева Сполученого королівства Великобританії і Північної Ірландії і
інших підвладних їй володінь і територій, глава Співтовариства націй,
володарка віри, суверен британських рицарських орденів». Королева
користується правом скликати і розпускати парламент, назначати і зміщувати

39
прем’єр - міністра, затверджувати закони прийняті парламентом, приймати в
пери королівства, давати нагороди, об’являти помилування. Але в усіх цих
акціях вона керується порадами або рішеннями парламенту, уряду. Щорічно
у листопаді королева проголошує у парламенту тронну промову, але
пишеться вона прем’єр – міністром. З 1607 р. не було випадку, щоб
англійський король наклав вето на закон, прийнятий парламентом. З 1783 р.
не було випадку, щоб він змістив прем’єр – міністра.
З символом монарха громадяни Великобританії зустрічаються на
кожному кроці. Країною править «уряд її Величності». Гроші друкує
королівський монетний двір, листи розсилає королівська пошта, урядова
кореспонденція відправляється в конвертах з написом «На службі її
Величності». На званих обідах перший тост виголошується за королеву. На
офіційних прийомах виконується державний гімн «Боже, бережи королеву».
3. Цікаве з королівського двору:
До королеви не можна підходити ближче 3 ярдів (0,9м), якщо вона сама
не запросить.
До королеви не можна доторкуватися руками.
З королевою неможна розпочинати розмову першому.
Королеві на її запитання треба відповідати «так», або «ні» з добавкою
титулу, якщо вона не просить подробиць.
Королеві не можна дивитись в обличчя, дивитись треба на свої
ботинки.
Королева може оголошувати колір одягу або фасон і при її дворі нікому
не можна одягатись у кольори і фасони королеви.
Єлизавета ІІ входить до списку найбагатших людей Великобританії, її
особисті статки перевищують 300 мільйонів фунтів стерлінгів.

Закріплення знань, умінь, навичок

Гра «Вірю, не вірю»
1. Країна завжди є державою.
2. Держава – це незалежна країна.
3. Чим більша держава за площею, тим більше в ній проживає
населення.
4. У конституційних монархіях законодавча влада належить парламенту.
5. У світі існують абсолютні монархії.
6. Ватикан – це теократична монархія.
7. Україна – унітарна держава.
Запитання для обговорення:
Чому на Землі досі існують колонії?
• Яка форма правління — республіканська чи монархічна —
ефективніша?
• Чому республіканська форма правління домінує в сучасному світі?

40
 Географічне положення України
Мета: сформувати знання учнів про географічне положення, дати оцінку
географічному положенню України, навчити учнів розрізняти фізико –
економіко – політико - географічне положення держави, ввести поняття
«державний кордон», з’ясувати крайні точки країни, географічний центр,
продовжити роботу з фізичною картою, закріпити уміння учнів визначати
координати крайніх точок, протяжність території у градусах і кілометрах,
продовжити роботу з контурними картами, виховувати патріотизм, почуття
гордості за свою Батьківщину
Тип уроку: комбінований
Обладнання: фізична карта України, атласи
Актуалізація опорних знань, умінь учнів
Мотивація навчальної діяльності
Що розуміють під географічним положенням?
За яким планом ми вивчали географічне положення материків?
Чому важливо знати географічне положення території?
Вивчення нового матеріалу
Географічне положення – положення певного географічного об’єкта
щодо поверхні Землі та інших об’єктів.
Географічне положення включає фізико – економіко і політико –
географічне положення території.
Робота із фізичною картою з використанням плану характеристики
фізико – географічного положення, виконання практичної роботи.
План вивчення фізико – географічного положення держави:
1. На якому материку та в якій його частині розташована.
2. Між якими паралелями та меридіанами розташована країна.
3. Крайні точки.
4. Розміри.
5. Протяжність з півночі на південь і з заходу на схід.
6. Країни з якими межує.
7. Якими морями омивається.
8. Течії, острови.
9. Теплові, кліматичні, годинні пояси, природні зони
10. Розміщення відносно найбільших форм рельєфу, річок.
Практична робота
Позначення на контурній карті кордонів сусідніх держав, крайніх точок,
географічних центрів України та Європи і зазначення їхніх назв; визначення
координат точок, протяжності території України в градусах і кілометрах.
3. Крайні точки:
Пн. – с. Грем’яч ( 52º 22´ пн. ш., 33º11´ сх. д.)
Пд. - м. Сарич ( 44º23´ пн. ш., 33º44´ сх. д.)
Зх. – м. Чоп ( 48º05´ пн. ш., 22º08´ сх. д. )
Сх. – с. Червона Зірка ( 49º15´ пн. ш., 40º13´ сх. д. )
4. Площа:

41
 603,7 тис км2 – І м у Європі, це на 13,2% більше ніж Франція. Займає
0,6% площі суші, 40м в світі.
5. Протяжність території:
З півночі на південь – 8º 893 км
З заходу на схід – 18º 1316 км
Визначити висоту Сонця ополудні у дні рівнодення і сонцестояння над
крайніми точками України.
h = 90º - φ (широта місцевості) рівнодення
h = 90º - φ (широта місцевості)± 23º27´ під час літнього і зимового
сонцестояння
6. Державний кордон - це лінія і вертикальна площина, що проходить
по цій лінії, які визначають межі території держави: суходолу, вод, надр,
повітряного простору.
Відповідно до Закону України «Про виключну (морську) економічну
зону», прийнятого 1995 року, до територіальних вод України примикає смуга
шириною 200 морських миль, в межах якої заборонена економічна діяльність
без спеціального дозволу українського уряду.
Питання державного кордону України вперше постало під час здобуття
незалежності в 1917 – 1920 рр. Сучасний кордон України встановився під час
Другої світової війни і в повоєнний період.
Державний кордон здебільшого проходить рівнинними територіями.
Лише з Румунією, Польщею і Словаччиною він простягається гірськими
районами Карпат.
Державні кордони закріплюються міжнародними угодами (делімітація)
та чітко визначаються на місцевості (демаркація). Згідно з міжнародним
правом такі кордони є недоторканими. Чим довший кордон, тим більші
затрати на його утримання.
Загальна протяжність кордонів України – 6500км, з них 1050 км –
морські. Найбільший сухопутний кордон на сході і північному сході з Росією
( 2500 км). Значна протяжність кордонів України, їх доступність з погляду
фізико – географічних умов, добросусідські стосунки з країнами,
врегульовані спеціальними договорами, створюють передумови для розвитку
всесторонніх економічних і політичних зв’язків.
Існують різні методики визначення географічного центру території:
1) смт. Добровеличківка – за серединним положенням між паралелями
крайніх північної і південної точок і між меридіанами крайніх східної і
західної точок;
2) північна околиця с. Мар’янівка Шполянського району Черкаської
області, або точка в 2 км на захід від м. Ватутіне Черкаської області – за
різними складними математичними методиками, що враховують різні
особливості конфігурації території України.

ЕГП – це відношення певної країни до інших країн, що мають вплив на

її економічний розвиток.

42
 Робота з картою із використанням плану характеристики ЕГП країни
План характеристики ЕГП країни
1. Положення на території материка.
2. Економічне оточення ( сусідське положення).
3. Фізико – географічне положення.
4. Положення до фізико – географічних об’єктів, які мають економічне
значення:
а) водних ресурсів;
б) грунтово – кліматичних ресурсів;
в) лісових ресурсів;
г) паливно – енергетичних ресурсів;
д) мінерально – сировинних ресурсів;
е) будівельних матеріалів;
є) економічних районів, центрів.
5. Положення по відношенню до транспортних шляхів міжнародного
значення.
6. Політико – географічне положення.
Сусідське оточення:
Всі сусідні з Україною держави мають невисокі показники соціально –
економічного розвитку, є постсоціалістичними країнами з перехідною
економікою. Найближчими до України високорозвиненими країнами є
Німеччина й Австрія.
Україна має широкий вихід до Чорного та Азовського морів. Берегова
лінія в межах України досить розчленована зручними затоками, лиманами,
бухтами придатними для спорудження портів. Все це сприяє розвитку
морського судноплавства. Чорним морем Україна має доступ до
Балканського півострова, Туреччини і Грузії, а далі до великих регіонів
Близького Сходу й Прикаспію, які є перспективними щодо всестороннього
економічного співробітництва і, насамперед, постачання в Україну нафти та
природного газу. Приморське положення України забезпечує їй також
прямий вихід до основних центрів світової економіки. Морський простір
України відкритий для судноплавства.
Транспортне положення:
Україна має надзвичайно вигідне транспортне положення, на перехресті
транспортних шляхів. Таке положення дозволяє отримувати прибутки за
рахунок оплати перевезень товарів і пасажирів.
Україна знаходиться в Центрально-Східній Європі на перехресті
важливих транспортних шляхів між державами і континентами. Вона межує з
багатьма країнами і має вихід до Чорного і Азовського морів. Це дає змогу
підтримувати морські транспортні зв'язки з Росією, Грузією, Туреччиною,
Болгарією, Румунією, а через протоки Босфор і Дарданелли виходити у
Світовий океан. Річковим транспортом по Дунаю Україна зв'язана з
державами Центральної Європи. Дніпро дає вихід до Білорусі. Доступні
гірські перевали Українських Карпат не створюють значних труднощів для

43
різних сухопутних видів транспорту. Вигідне економіко-географічне
положення України щодо сусідніх держав Західної Європи, Прибалтики,
Російської Федерації, Білорусі, Молдови, країн Близького і Середнього
Сходу, Північної і Східної Африки при сприятливому політичному кліматі
може бути широко використане для транзитних перевезень вантажів і
пасажирів багатьма видами транспорту. Це дуже вигідно Україні та
державам, які використовуватимуть короткий шлях через її територію.
Інтенсивність транзитних перевезень через нашу країну завдяки
"потеплінню" політичного клімату в Європі та світі зростатиме.
Політико – географічне положення – місце країни на політичній карті
світу відносно інших держав, центрів економічного і політичного впливу.
Близькість України до джерел регіональних конфліктів (Росія, Молдова,
країни Близького Сходу) негативно впливають на стабільність розвитку.
Сусідство з Польщею, головними «воротами» України в Європу, розвиток
культури, політичних і економічних зв’язків є пріоритетними у зовнішніх
відношеннях України.
Для України важливий і «турецький фактор» ПГП України. Україна
разом із Туреччиною організувала Чорноморську економічну асоціацію
країн.
Україна є «буферною зоною» між Західною Європою й Росією, що не
завжди має позитивне значення. Питання щодо кордону з Росією в межах
акваторії Азовського моря, розподіл Чорноморського флоту, маяків теж
несприятливо впливають на безпечний розвиток країни, тому геополітичне
положення України є складним.
Геополітичне положення країни — це положення держави щодо інших
країн з точки зору її загальнополітичних, економічних і військово-
стратегічних інтересів, їхньої масштабності, стабільності, надійності,
перспективності. Поява на політичній карті Європи великої незалежної
України змінила геополітичні реалії Європи і світу. Це зумовлено тим, що
наша країна має значний високоосвічений людський потенціал, великі
можливості промислового і сільськогосподарського розвитку, а також
вигідне географічне положення. Геополітичне положення України сприяє її
об'єднанню з багатьма державами за принципом спільності політичних та
економічних інтересів з метоюзабезпечення вищої ефективності виробництва
і посилення обороноздатності, проведенню багатовекторної політичної і
взаємовигідної економічної політики
Негативні особливості геополітичного положення України:
1. Україна фактично стала буферною (перехідною) державою між
країнами НАТО на заході і Російською Федерацією на сході і північному
сході. Це може створювати багато нових непростих проблем у стосунках з
сусідами — економічних, політичних, військових.
2. Україна розміщена поблизу традиційних вогнищ політичної і
військової напруженості (Балкани, Північний Кавказ, Закавказзя, Близький і

44
Середній Схід). Це до певної міри погіршує геополітичну ситуацію у
прилеглих чи близько розташованих регіонах, у тому числі в нашій державі.
3. Певний дискомфорт для України створює розміщення на її території
чи в прикордонні військових формувань Російської Федерації.
Геополітичне положення України в Центрально-Східній Європі визначає
її винятково важливу роль у розв'язанні ключових економічних і політичних
проблем усього континенту. Геополітичні інтереси України розширюються,
поглиблюється її співробітництво з тепер незалежними країнами, що входили
до складу колишнього СРСР, державами Центральної та Західної Європи,
Сполученими Штатами Америки, Китаю.
Істотним аспектом геополітичного положення країни є її безпосереднє
(сусідське) оточення. Близько 40% протяжності державних кордонів
приходиться на Росію. Між територіями Росії та України склалася система
сухопутних, водних та повітряних шляхів сполучення, обидві країни пов'язує
історичне минуле, яке обумовило проживання великої кількості
російськомовного населення в Україні та декількох мільйонів українців у
Росії. Західні сусіди України — Польща, Угорщина, Румунія і Словаччина —
перебувають у сфері впливу Європейського Союзу та НАТО. Україна,
обравши вектором своєї зовнішньої політики європейську інтеграцію,
активно співробітничає з європейськими країнами у різних галузях
господарства. Негативними рисами сусідського положення України є
розташування в безпосередній близькості від її кордонів самопроголошеної
Придністровської республіки на території Молдови, яка може розглядатися
як потенційна «гаряча точка».
Узагальнення і систематизація знань, умінь, навичок
Назвати позитивні і негативні сторони ФГП та ЕГП України.
Дослідження: виконати порівняльну оцінку географічного положення
України з географічним положенням США, Польщі, Японії.

Формування території України

Мета: ознайомити учнів з адміністративно – територіальним поділом
України, пояснити особливості такого поділу, проаналізувати особливості
змін на політичній карті світу, зміни територіальних меж України з ХХ ст.;
охарактеризувати проблеми і виявити шляхи вдосконалення адміністративно
– територіального устрою, продовжити роботу з картою, вчити учнів
показувати адміністративно – територіальні одиниці України; виховувати
любов і повагу до своєї країни
Тип уроку: комбінований
Обладнання: атласи, підручники, адміністративна карта України
І. Організаційний момент
Актуалізація опорних знань, умінь, навичок учнів
1. Показати держави сусіди України.
2. Показати крайні точки України, географічний центр країни,
Європи.
45
 3. Дати оцінку ФГП країни.
4. Охарактеризувати ЕГП країни.
Мотивація навчальної діяльності
Сьогодні на уроці ми будемо говорити про формування території нашої
держави протягом ХХ ст.
Вивчення нового матеріалу:
Розглядаючи історію та особливості формування території сучасної
України у ХХ столітті, слід пам’ятати, що на початку століття Україна ще не
мала статусу самостійної, незалежної держави. Напередодні Першої світової
війни її землі були поділені між двома великими імперіями – Російською та
Австро-Угорською. Більшість земель, населених українцями, перебувала у
складі Російської імперії. Це насамперед територія 9 губерній: Волинської,
Катеринославської, Київської, Подільської, Полтавської, Таврійської,
Харківської, Херсонської і Чернігівської. Цю територію називають
Наддніпрянською Україною, або Наддніпрянщиною.
Решта українських земель, розташованих на захід від річки Збруч,
належала Австро-Угорщині. Ці землі входили до окремих адміністративних
одиниць Австрії – Галичини й Буковини, які мали елементи територіального
самоврядування з крайовими сеймами. Українське населення протягом
багатьох десятиліть домагалося поділу Галичини на східну, населену
переважно українцями, і західну, польську. Це мало послабити вплив поляків
у Східній Галичині і створити кращі умови для національно-культурного
розвитку української більшості. Але австрійська влада не була в цьому
зацікавлена.
Закарпаття – найзахідніша історична українська територія – входило до
складу Угорщини і ніякого самоуправління не мало.
Розповідь учнів за формування території України з 1914 по 1934 рік
Зазнавши поразки у ході Першої світової війни, Австро-Угорська
імперія розпалася. У політичному хаосі 1918–1920 років Закарпатська
Україна опинилася у складі новоствореної Чехословацької держави, Північна
Буковина та придунайські землі – Південна Бессарабія (Ізмаїльський,
Хотинський, Акерманський повіти) – під владою Румунії.
На території Східної Галичини – Львівське, Тернопільське,
Станіславське воєводства – у жовтні 1918 року була проголошена Західно-
Українська Народна Республіка (ЗУНР), визвольні змагання якої закінчилися
поразкою. У результаті чого вона опинилася під владою Польщі.
Пізніше у 1920 році, коли радянська Росія фактично зазнала поразки у
війні з Польщею, згідно Ризького мирного договору 1921 року, більшовикам
довелось поступитися на користь Польщі північно-західними землями
України (Західна Волинь, Полісся, Холмщина). Тим самим західні кордони
України (УСРР) стабілізувалися на лінії р. Збруч – на захід від м. Ямпіль – на
схід від м. Острог і далі по сучасному кордону Рівненської та Житомирської
областей. У цих кордонах Україна знаходилася до вересня 1939 року.

46
 У жовтні 1924 року на території Подільської і Одеської губерній була
створена Автономна Молдавська Радянська Соціалістична Республіка (АМ
РСР), столицею якої до 1929 року було м. Балта, потім – Тирасполь.
Навесні 1925 року губернії були ліквідовані, округи стали формально
поділятися на економічні зони. З 1 серпня 1925 року територія України
поділялась на 40 округів. Такий адміністративний поділ проіснував до 9
лютого 1932 року. У 1932 році до складу України входили Вінницька,
Дніпропетровська, Київська, Одеська Харківська області і Молдавська
Автономна РСР.
У 1934 році столицю України перенесено з Харкова до Києва.
Розповідь учнів за формування території України з 1934 по 1943 рік
Сучасний адміністративно-територіальний поділ України в основному
склався у 1930 – 1950 роках, коли країна сформувалася у сучасних кордонах.
У вересні 1939 року після того як Червона Армія увійшла до західних
українських земель, і ці землі опинилися у складі Радянської України, західні
кордони України стали проходити по річкам Західний Буг та Сян (крім
Холмщини, Підляшшя, Посяння та Лемківщини, які за пропозицією Й.
Сталіна відійшли до Німеччини, після окупації нею Польщі). У червні 1940
року частини Червоної Армії вступили у Чернівці, Хотин і Акерман, коли
вони вийшли на нові кордони з Румунією. Після возз’єднання у складі
Української РСР Західної України, Північної Буковини, трьох повітів
Бессарабії населення республіки збільшилося на 8,8 млн. осіб і складало
майже 41,7 млн. мешканців, а її територія розширилася до 565 тис.км2.
У 1939 році до складу Української РСР входили 13 областей: Вінницька,
Ворошиловградська, Дніпропетровська, Житомирська, Запорізька,
Кам’янець-Подільська, Київська, Кіровоградська, Миколаївська, Одеська,
Полтавська, Сталінська, Сумська. Після включення Західної України до
складу УРСР 4 грудня 1939 року було створено ще 6 областей: Волинська,
Дрогобицька, Львівська, Рівненська, Станіславська, Тернопільська.
7 серпня 1940 року до складу України була повернена Бессарабія, а на її
українській території були створені 2 області – Чернівецька (з Хотинського
району Бессарабії і Північної Буковини) і Акерманська (центр – місто
Акерман (Білгород-Дністровський) – з південних україномовних районів
Бессарабії). На більшій території Бессарабії 28 червня 1940 року була
створена Молдавська РСР, до якої відійшла і половина території Молдавської
Автономної РСР, що входила до УРСР.
7 грудня 1940 року центром Акерманської області став Ізмаїл, а сама
область була перейменована в Ізмаїльську.
У 1940 році центром Кам’янець-Подільської області замість Кам’янця-
Подільського став Проскурів (назва області при цьому не зазнала змін).
Під час Другої світової війни територія України була окупована і
розчленована на частини, підпорядковані різним державам і
адміністративним органам.

47
 1. Чернівецька й Ізмаїльська області були включені до складу Румунії.
Одеська область, південні райони Вінницької, західні райони Миколаївської
області, лівобережні райони Молдавії були об’єднані у губернаторство
“Трансністрія” і також включені до складу Румунії.
2. Західні землі – Дрогобицька, Львівська, Тернопільська, Станіславська
області – на правах окремого дистрикту (округа) під назвою “Дистрикт
Галіцієн” (“Галичина”) приєднали до “генерал-губернаторства”, створеного
на території Польщі, яке включало польські землі з центром у м. Краків.
3. Чернігівська, Сумська, Харківська області і Донбас як прифронтові
зони підпорядковувались німецькому військовому командуванню.
4. Інші українські землі входили до складу рейхскомісаріату “Україна” з
центром у м. Рівне. Він поділявся на шість округів.
5. Карпатська Україна з 1939 року була окупована Угорщиною.
Розповідь учнів за формування території України з 1944 по 1954 рік
У повоєнний період найбільш суттєвими територіальними і
геополітичними змінами стали завершення процесу об’єднання українських
земель і формування сучасної території України. Серед повоєнних
адміністративно-територіальних змін можна виділити:
По-перше, урегулювання територіального питання з Польщею. У вересні
1944 року за згодою між Польщею і УРСР споконвічні українські землі – 17
уїздів Підляшшя, Холмщини, Посяння і Лемківщини, де проживало майже
800 тис. українців, передавались Польщі. Остаточно процес польсько-
українського розмежування завершився у 1951 році, коли на прохання
Польщі відбувся обмін прикордонними ділянками, майже однаковими за
площею.
По-друге, приєднання Закарпаття до УРСР. У листопаді 1944 року І з’їзд
делегатів Народних комітетів Закарпатської України у Мукачеві прийняв
маніфест про возз’єднання Закарпатської України з УРСР, а в червні 1945
року договір між Чехословаччиною і СРСР юридично закріпив це рішення.
По-третє, установлення кордонів з Румунією. 10 лютого 1947 року під
час підписання радянсько-румунського договору була остаточно поставлена
крапка у визначенні повоєнних кордонів України. Цим договором Румунія
визнавала права УРСР на Північну Буковину, Хотинщину та Ізмаїльщину,
тобто були юридично визнані кордони, установлені у червні 1940 року.
Загалом цей процес мав позитивні наслідки, оскільки таким чином
відбулося остаточне визначення кордонів республіки, які згодом були
зафіксовані Актом про державну незалежність України у 1991 році.
Територія УРСР була збільшена з 470 тис. км2 до 601 тис. км2, а її
демографічний потенціал зріс на 8 млн. осіб.
Станом на 1 вересня 1946 року до складу УРСР входили 25 областей та
одне місто республіканського підпорядкування (м. Київ).
У 1948 році зі складу Кримської області було виведено м. Севастополь і
передано до всесоюзного підпорядкування.

48
 У 1954 році в СРСР з великим розмахом відзначалося 300-річчя
входження України до складу Російської держави (цей акт керівництво
Радянського Союзу офіційно трактувало як “возз’єднання”). У зв’язку з цим,
в адміністративному складі УРСР сталися значні зміни. 7 січня була створена
Черкаська область (з частин Київської, Полтавської, Кіровоградської
областей). 4 лютого Кам’янець-Подільська область була перейменована на
Хмельницьку (назва адміністративного центру змінилася з Проскурова на
Хмельницький). 15 лютого до Одеської області була приєднана Ізмаїльська
область. При цьому деякі райони Одеської області перейшли до сусідніх
Кіровоградської і Миколаївської областей. 19 лютого до складу УРСР була
включена Кримська область РСФСР.
Розповідь учнів за адміністративний устрій України у другій половині
ХХ ст.
У подальшому на карті України відбулися такі зміни:
5 березня 1958 року Ворошиловградська область перейменована (разом з
адміністративним центром) у Луганську область.
21 травня 1959 року до складу Львівської області були включені усі
райони Дрогобицької області, яка була ліквідована.
9 листопада 1961 року Сталінська область перейменована (разом з
адміністративним центром) у Донецьку область.
9 листопада 1962 року Станіславська область перейменована (разом з
адміністративним центром) у Івано-Франківську область.
5 січня 1970 року Луганська область перейменована (разом з
адміністративним центром) у Ворошиловградську область.
Таким чином, до складу Української РСР входило 25 областей.
Подальші зміни адміністративного поділу УРСР пов’язані лише з
перейменуванням Ворошиловградської області на Луганську область (центр
Луганськ) у зв’язку з перейменуванням обласного центу 4 травня 1990 року.
12 лютого 1991 року був змінений статус Кримської області на
автономну республіку – Автономна Республіка Крим. Місто
республіканського підпорядкування Київ було виведено зі складу Київської
області.
Адміністративно-територіальний устрій. Територія України в межах
існуючого державного кордону є цілісною і недоторканною. Для здійснення
державної влади на всій території країни і врахування інтересів населення
окремих її частин здійснено адміністративно-територіальний поділ, тобто
виділено різні за величиною і підпорядкуванням територіальні одиниці, що
мають свої місцеві органи влади і управління. За Конституцією України,
прийнятою на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року,
Україна є унітарною державою, адміністративно-територіальними
одиницями першого рівня якої є Автономна Республіка Крим, 24 області і 2
міста, що мають спеціальний статус – Київ і Севастополь. Одиницями
нижчих рівнів є райони, міста, райони в містах, селища, сільські ради, села.
Робота з адміністративною картою України:

49
 Назвати найбільшу, найменшу за площею області України.
Назвати внутрішні області України.
Які області мають вихід до морів?
Яка область України має найбільше держав сусідів?
Закріплення знань, умінь, навичок
1.Оберіть варіант, у якому вказано адміністративні області України, що
всі межують одна з одною:
А. Полтавська, Донецька, Луганська.
Б. Дніпропетровська, Запорізька, Одеська.
В. кіровоградська, Вінницька, Черкаська.
Г. Миколаївська, Київська, Хмельницька.
2. Розташуйте адміністративні області України за площею, починаючи
від найбільшої:
А. Чернігівська. Б. Вінницька.
В. Херсонська. Г. Закарпатська.
3. Оберіть пару населених пунктів України, які є містами
загальнодержавного підпорядкування:
А. Київ і Сімферополь. Б. Харків і Львів.
В. Сімферополь і Севастополь. Г. Севастополь і Київ.
4.Вкажіть відповідність між адміністративними одиницями України та
назвами їхніх центрів:
1. Волинська область. 2. Закарпатська область.
3. АР Крим. 4. Хмельницька область.
А. Хмельницький. Б. Луцьк.
В. Севастополь. Г. Ужгород. Д. Сімферополь.
5. Розташуйте послідовно за віддаленістю від столиці регіони України:
А. Львівська область. Б. Вінницька область.
В. Харківська область. Г. АР Крим.
Відповіді:1 в; 2а, в, б, г; 3г; 41б, 2г, 3д, 4а; 5б,в,а,г

Україна на карті годинних поясів

Мета: сформувати в учнів поняття «час місцевий», «поясний час»,
«літній час», охарактеризувати особливості регулювання системи відліку
часу в країнах світу, вчити учнів працювати з картою годинних поясів,
Ти уроку: комбінований
Обладнання: атласи, підручник, фізична карта світу
Актуалізація опорних знань, умінь учнів
1. Що таке адміністративно – територіальний поділ? Назвати
особливості сучасного адміністративно – територіального поділу України.
2. Показати на карті одиниці адміністративно – територіального поділу
України.
3. Назвати найважливіші територіальні зміни меж України у ХХ ст.
Тести:

50
 1. Розмістіть послідовно адміністративні області України в порядку
збільшення їхньої площі:
А. Івано – Франківська. Б. Київська.
В. Чернігівська. Г. Львівська.
2. Вкажіть послідовність розміщення адміністративних областей
України зі сходу на захід:
А. Вінницька. Б. Львівська.
В.Тернопільська. Г. Харківська.
3. Зазначте адміністративну область України, яка межує з найбільшою
кількістю країн:
А. Закарпатська. Б. Одеська.
В. Чернігівська. Г. Волинська.
4. Визначте відповідність між датами і подіями, пов’язаними з історією
формування державної території сучасної України:
1. 1939р. 2. 1940 р. 3. 1945 р. 4. 1954 р.
А. Кримська область увійшла до складу УРСР.
Б. До складу УРСР увійшла Північна Буковина та Південна Бессарабія.
В. Україна увійшла до складу СРСР.
Г. До складу УРСР увійшла Закарпатська область.
Д. Західна Україна увійшла до складу УРСР.
5. Розташуйте послідовно від гирла р. Дунай області, які мають вихід до
моря:
А. Запорізька. Б. Миколаївська.
В. Донецька. Г. Одеська.
Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності
Після закінчення навколосвітньої подорожі в 1522 р. супутники
Магеллана прибули до Іспанії в п'ятницю, хоч за корабельним журналом,
який ретельно вівся день у день, був четвер. Чому ж так сталося?
Усі люди живуть і працюють за певним часом. Для його вимірювання
користуються годинником. Міри лічби часу у людей всієї Землі однакові:
секунда, хвилина, година, доба, рік.
Вимірюється хід часу за видимим рухом небесних тіл – Сонця і зірок.
Цей рух – результат обертання Землі навколо своєї осі та навколо Сонця.
Вивчення нового матеріалу
За який час Земля робить один оберт навколо своєї осі та в якому
напрямі вона обертається? ( проти годинникової стрілки за 23 год. 54 хв. 9
с)
Обчисліть на скільки градусів повертається Земля навколо своєї осі за
годину? (360º : 24 год. = 15º)
За який час Земля проходить 1º? ( 15º 60 хв.
1º Х хв. Х=4 хв.)
А за 1 хв. Яку відстань пройде Земля?( 1º - 4 хв.
Х º 1 хв. Х = 15´)
А 1´ за який час проходить Земля? ( 1 хв. -15´

51
 Х 1´ Х = 4 с)
А за 1с яку відстань проходить Земля? (1´ - 4 с
Х - 1с Х =15´´)
Якщо на глобусі провести меридіани через кожні 15 º довготи то час на
кожному з меридіанів відрізняється на годину, якщо меридіани провести
через 1º довготи то час на кожному з меридіанів відрізняється на 4 хв. Отже,
на кожному з меридіанів свій час. Час на меридіані в даний момент
називається місцевим. Чим більша відстань одного меридіану від іншого тим
більша різниця між ними.
Обчислити яка різниця у місцевому часі між крайніми західною і
східною точками України?
1)40º 13´ – 22º 08´ = 18º05´ - різниця в градусах
2) 18º05´ * 4 = 1 год. 12 хв. 20 с.
Робота із фізичною картою
1.За місцевим часом у Києві 12 год. 10 хвилин. Котра година зараз у
Львові?
Київ – 30º 30´сх.д. Львів – 24ºсх.д.
1) 30º 30´- 24º = 6º30´різниця у довготі
2) 6º30´ 6º* 4хв. + 30´* 4с =24 хв.120 с =26 хв. Різниця в часі
3) 12 год.10 хв. – 26 хв. = 11 год. 44хв.
2. Яка різниця між місцевим часом Полтави та Києва?
Київ – 30º 30´сх.д. Полтава – 34º33´ сх. д.
1) 34º33´ - 30º 30´ = 04º03´ - різниця в градусах
2) 04º03´ 04º * 4 хв. + 03´* 4с = 16 хв. 12 с.
Для господарських і культурних зв’язків між віддаленими за довготою
містами орієнтуватися за місцевим часом не зручно. Тому у 1878 р ввели
систему поясного часу. Ідея установки часових поясів для всього світу
належить серу Сендфорд Флемінгу, канадського інженера-залізничнику. У
1883 р. ідею Флемінга прийняв уряд США, а в 1884 р. на міжнародній
конференції у Вашингтоні 26 країн підписали угоду про часові пояси й
поясний час. Поверхню Землі умовно поділили меридіанами на 24 годинні
пояси, шириною 15º. Кожен пояс має свій номер: від 0 до ХХІІІ. У межах
поясу час один, він рахується по часу серединного меридіану. Пояси рахують
від Гринвіцького меридіана на схід. Номер поясу показує на скільки годин
час даного поясу відрізняється від Гринвіцького ( на схід час більший, на
захід менший).
Спочатку межі між годинними поясами планували провести по
меридіанах, але на практиці це виявилося незручним: два сусідні селища або
навіть половини одного могли опинитися в різних годинних поясах. Тому
межі годинних поясів здебільшого збігаються з державними кордонами або
межами адміністративних одиниць. Нульовим годинним поясом вважається
західноєвропейський, першим годинним поясом — середньоєвропейський,
другим — східноєвропейський. Україна розташована у східноєвропейському

52
годинному поясі. Першими поясним часом почали користуватися США в
1884 р. В Україні поясний час запровадили у 1924 році.
Межі годинних поясів:
0 пояс 7º30´зх.д. – 7º30´ сх. д.
І пояс 7º30´ сх. д. – 22º30´ сх. д.
ІІ пояс 22º30´ сх. д. – 37º30´ сх. д.
ІІІ пояс 37º30´ сх. д. – 42º30´ сх. д.
Робота з картою годинних поясів
У якому годинному поясі розташована Україна?
ІІ годинний пояс охоплює більшу частину території держави. Цей час
називають київським, бо серединний меридіан цього поясу проходить
поблизу Києва.
З’ясувати, на скільки і куди потрібно перевести годинникову стрілку в
разі перельоту з Києва до: Лондона, Вашингтона, Токіо, Парижу?
Який поясний час Полтави, якщо за київським часом у Києві 10год.
ранку?
Який поясний час у Києві, якщо у Гринвічі 6 год. ранку?
У 1884 р. була встановлена міжнародна лінія зміни дат, яка майже
збігається зі 180-м меридіаном. ( 12 годинний пояс). Від цієї лінії зі сходу на
захід починає свій відлік нова доба. Лінія зміни дат проходить між Азією і
Америкою від Берингової протоки на південь по океану. На західному
узбережжі Чукотки неділя, а на Чукотці в той же час – понеділок. Тому,
перетинаючи лінію зміни дати на захід, одним днем нехтують (наприклад,
після 5-го настає 7-ме), а, перетинаючи цю лінію на схід, два дні підряд
називають одним і тим же числом. Наприклад, якщо корабель, що вийшов з
Владивостока 12 жовтня, був у дорозі 14 діб, то він прибуде до Сан-
Франциско 25, а не 26 жовтня. Поблизу лінії зміни дат, по обидва боки від
неї, години і хвилини поясного часу збігаються, а календарні дати
відрізняються на одиницю. Якщо, наприклад, на схід від лінії зміни дат 1
травня, то на захід від неї в той же час 2 травня. На літаку або кораблі, які
перетинають лінію зміни дат із заходу на схід, при визначенні календарних
дат повертаються на один день назад; при просуванні зі сходу на захід до
календарної дати додають 1 день.
Літній час
З метою ефективного використання світлового дня у літній період на
всій території України у період з 1981 року застосовувалась щорічна
поправка часу на +1 годину – літній час.
У 1981 – 1989 роках стандартний час на території України випереджав
поясний на годину, а літній, відповідно – на дві. У 1990 році стандартний час
було приведено у відповідність поясному, а з 1992 року відновлено
використання літнього часу.
З 1996 року такий спосіб обчислення часу в Україні закріплений
офіційно постановою Кабінету міністрів України «…час другого часового
поясу (київський час) з переведенням щорічно годинникової стрілки в

53
останню неділю березня о 3 годині на 1 годину вперед і в останню неділю
жовтня о 4 годині на 1 годину назад»
Різниця у часі з країнами Європи
Час в Україні повністю синхронізований з майже усіма країнами
Європи, оскільки перехід на літній та з літнього часу відбувається у всій
Європі одночасно. Тому різниця у часі (або її відсутність) між Україною та
країнами Європи є постійною протягом року. П'ять країн, які не
використовують літній час – Ісландія, Білорусь, Росія, Грузія, Азербайджан
та Вірменія – мають змінну різницю в часі з Україною: у період дії
стандартного часу в Україні (листопад- квітень) – Ісландія позаду на дві
години, Білорусь і Росія (московський час) попереду на одну, Азербайджан,
Грузія та Вірменія – на дві, у період дії літнього часу (квітень – жовтень)
відповідно - −3, 0 та +1.
Таким чином, час в Україні відрізняється від часу із сусідніми країнами
на:
Росія - −1 година (однаково влітку)
Білорусь - −1 година (однаково влітку)
Польща - +1 година цілорічно
Словаччина - +1 година цілорічно
Угорщина -+1 година цілорічно
Румунія – однаково цілорічно
Молдова - однаково цілорічно
Практичні вправи:
1. Місцевий час пункту А відрізняється від київського на 3 год. У якому
годинному поясі знаходиться населений пункт? ( у 5 або 23)
2. Визначити географічну довготу міста, якщо різниця між його
місцевим часом і часом Лондона становить 2 год. 12 хв. ( 33º сх. д.)
3. Визначити місцевий час у Донецьку (48º пн. ш., 38º сх. д.), якщо в
Києві (51º пн. ш., 30º30´ сх. д.) 10 год.
4. Яка різниця між місцевим і поясним часом Полтави?
5. Визначити місцевий час Львова, якщо у Полтаві поясний час 12 год.?
Декретний час - поясний час, переведений на 1 годину вперед. Був
уведений постановою РНК СРСР від 16 червня 1930 з метою
раціональнішого використання світлої частини доби й перерозподілу
електроенергії між побутовим і виробничим споживанням.
З 1981 на території СРСР уводився літній час, що випереджає поясний
час ще на 1 годину в порівнянні з декретним. У період з 1982 по 1986
рішенням уряду СРСР декретний час був скасований в 30 областях й
автономних республіках Росії, у республіках Прибалтики. В Україні
декретний час був скасований1 липня 1990, також протягом того року за
рішенням місцевої влади його скасували в Білорусі, Молдавії, Грузії й
Азербайджані. На всій території СРСР декретний час був скасований з
березня 1991 постановою Кабінету Міністрів СРСР від 04.02.1991 р. № 20.

54
 23 жовтня 1991р. Верховна Рада РРФСР ухвалила рішення про
повернення до декретного часу на території Росії (Постанова Ради
Республіки Верховної Ради РРФСР від 23.10.1991 року № 1790-1), що було
здійснено 19 січня 1992 р.
Практичні вправи:
1. Київський поясний час становить 12 год 00 хв. Визначте, у яких
годинних поясах розташовані пункти, якщо їх поясний час: а) 9 год; б) 15
год?
а) Визначаємо різницю в поясному часі Києва й пункту А (12 - 9 = = 3
год). Київ розташований у 2-му годинному поясі, а пункт А — в годинному
поясі, який розташований на- 3 год західніше, тобто в 23-му годинному поясі.
б)  Визначаємо різницю в поясному часі Києва й пункту Б (15 - 12 = 3
год). Київ розташований у 2-му годинному поясі, а пункт А — в годинному
поясі, який розташований на 3 год східніше, тобто в 5-му годинному поясі.
2. Київський поясний час — 23 год 16 хв. Визначте поясний час: а) Нью-
Йорка (75° зх. д.), б) населеного пункту, що знаходиться на меридіані 132°
сх. д., в) Парижа (2° сх. д).
а) 75° ділиться рівно на 15, а значить меридіан є серединним. Ви-
значаємо різницю між Нью-Йорком і Ґрінвіцьким меридіаном: 7:15 = 5 год.
Визначаємо різницю в часі між Нью-Йорком і Києвом: 5 + 2 = 7 год.
Визначаємо цоясний час Нью-Йорка:
2 год 16 хв - 7 год = 16 год 16 хв.
б) Меридіан 132° сх. д. не є серединним. Визначаємо номер годинного
поясу: 132:15 = 8.
Залишок 12° - це більше ніж 7° ЗО', а значить, меридіан 132' сх. д.
знаходиться в наступному, 9-му поясі.
Визначаємо різницю в поясному часі між населеним пунктом і Києвом:
9-2 = 7 год.
Закріплення знань, умінь, навичок
1. За який час Земля робить повний оберт навколо своєї осі?
2. Чи відрізняється місцевий час від поясного? Як?
3. На скільки треба переводити стрілки годинника прилітаючи з Києва
до Лондона, Вашингтона?
4.Який поясний час у Львові якщо у Полтаві місцевий час 12 год.?
5. Київський поясний час 12 год. Визначте, в яких годинних поясах
розташовані пункти, якщо їх поясний час 9 год., 15 год.?
6. Корабель відплив з Сан – Франциска у четвер 18 серпня і прибув до
порту Токіо рівно через 15 діб. Якого числа, місяця і в який день він прибув
до Токіо?
7. Де на території України місцевий і поясний час повністю збігаються?
(На серединному меридіані 2-го годинного поясу (30° сх. д.).
Д. З. розробити маршрут мандрівки країнами світу з визначенням
різниці в часі в них порівняно з київським часом.
Географічний диктант

55
 Географічний простір України.

1. Яку площу має територія України?

2. На території яких областей розташовані геометричний та
географічний центри України?
3. Крайньою східною точкою території України є селище …
4. Україна має сухопутний кордон з … державами (кількість)
5. Яка протяжність сухопутних кордонів України?
6. Назвіть сусідів, з якими Україна межує по морю.
7. 22 січня 1919 року відбулася подія історичної ваги, яка мала
доленосне значення для українського народу і держави. Що це за подія?
8. У яких годинних поясах розташована Україна?
9. Моря, які омивають береги України.
10. Поясний час у Києві відрізняється від поясного в Лондоні на …
11. Місцевим часом називають час…
12. Київським часом називають час…

Географічний простір України

І варіант
1. Завдання закритого типу з однією правильною відповіддю ( по 1
балу)
1.Україна розташована у:
А.Південній Європі; Б. Західній Європі;
В. Північній Європі; Г. Східній Європі;
2. Вкажіть, якої одиниці адміністративно – територіального устрою не
існує в Україні:
А. Адміністративного району
Б. Автономної республіки. В. Автономного округу
Г. Адміністративної області
3. Вкажіть назву області, в якій розташована крайня східна точка
України:
А. Луганська. Б. Донецька
В. Харківська. Г. Запорізька
4. Визначте межу між восьмим і дев’ятим годинними поясами без
урахування проходження державних кордонів між країнами:
А. 120º сх. д. Б. 127º 30´ сх. д.
В.135º сх. д. Г. 142º 30´ сх. д.
5. Площа України становить:
А. 703, 4 тис. км2
Б. 487, 5 тис км2
В. 560, 8 тис км2
Г. 603, 7 тис км2

56
 6. Визначте географічні координати населеного пункту, якщо відомо, що
він розташований від міста Красноперекопська ( 46º пн. ш.) по меридіану
північніше 556,5 км, а місцевий час випереджає київський поясний на 16 хв.
А. 51º пн. ш., 34º сх. д.
Б. 41º пн. ш. , 26º сх. д.
В. 51º пн. ш. , 26º сх. д.
Г. 41º пн. ш. , 34º сх. д.
7. Знайдіть відповідність між країнами та природними межами, якими
проходять їхні державні кордони з Україною. ( 2 бали)
1. Росія. 2. Румунія. А 2
3. Польща. 4. Білорусь. Б 1
А. Кілійське гирло річки Дунай. В 4
Б. Сіверський Донець. Г
В. Дніпро. Д 3
Г. Дністер.
Д. Західний Буг.
8.Розташуйте послідовно у порядку зменшення протяжності
А 4
кордону європейських країн з Україною ( 1 бал)
Б 2
А.Словаччина. Б.Румунія.
В 3
В.Угорщина. Г.Молдова.
Г 1
9. Розташуйте послідовно за розмірами площі області України,
починаючи з найменшої:
А. Чернівецька. Б. Закарпатська. А 1
В. Одеська. Г. Дніпропетровська. Б 2
10. Визначити поясний час у Києві, якщо місцевий час В 4 на
Гринвіцькому меридіані становить 12 год. 10 хв. ( 2 бали) Г 3

Географічний простір України

ІІ варіант
Завдання закритого типу з однією правильною відповіддю ( по 1
балу)
1. З’ясуйте з якими державами межує Україна на заході:
А. Польщею, Угорщиною, Румунією, Болгарією.
Б. Польщею, Болгарією, Словаччиною, Сербією,
Білоруссю.
В. Польщею, Словаччиною,Угорщиною. Румунією. Молдовою.
Г. Польщею, Чехією, Румунією, Росією.
2. Україна має найкоротший кордон з :
А. Словаччиною. Б. Угорщиною.
В. Польщею. Г. Румунією.
3. З’ясуйте на скільки годин відрізняється поясний час Лондона від
київського:
А. 2 години. Б. 1 година.
В. 3 години. Г. Не відрізняється.

57
 4. За розмірами території Україна переважає:
А. Угорщину. Б. Росію.
В. США. Г. Канаду.
5. Географічний центр України розташований у межах
області:
А. Кіровоградської. Б. Київської.
В. Дніпропетровської. Г. Вінницької.
6. Оберіть варіант, у якому вказано адміністративні області України, що
межують одна з одною:
А. Львівська, Закарпатська, Одеська.
Б. Херсонська, Миколаївська, Київська.
В. Рівненська, Волинська, Тернопільська.
Г. Волинська, Рівненська, Львівська
7. Оберіть варіант, у якому вказано країни монархії:
А. Росія, Польща, ОАЕ, Японія.
Б. Норвегія, Швеція, Данія,Іспанія.
В. Угорщина, Молдова, Грузія, Великобританія.
Г. Італія, Індія, Іран, Індонезія
8. Установіть відповідність між адміністративними одиницями
України та назвами їхніх центрів: ( 2 бали)
1. Волинська область. А
2. Закарпатська область Б
3. АР Крим. В
4. Хмельницька область. Г
А. Хмельницький. Б. Луцьк. Д
В. Севастополь. Г. Ужгород.
Д. Сімферополь.
9. Розташуйте адміністративні області України послідовно за
А
віддаленістю від Чорного моря:
Б
А. Волинська. Б. Черкаська.
В
В. Тернопільська. Г. Полтавська.
Г
10. Визначити поясний час у Полтаві, якщо місцевий час на
Гринвіцькому меридіані становить 10 год. 30 хв. ( 2 бали)

Географічний простір України

ІІІ –й варіант

1. Позначте дату набуття Україною незалежності ( 1 бал)

А. 16 липня 1990 р.
Б. 16 липня 1991 р.
В. 24 серпня 1991 р.
Г. 28 червня 1996 р.
2. Вкажіть країну, з якою Україна не має спільного кордону ( 1 бал)
58
 А. Словаччина
Б. Угорщина
В. Чехія
Г. Польща
3.Укажіть розходження в місцевому часі між крайньою західною
(48 05′пн.ш, і 22 008′ сх.д.) і крайньою східною ( 490 15′ пн.ш. і 400 05′ сх.д.)
0

точками України. (1 бал)

А.54 хв
Б. 1 год 4 хв
В. 1год 12 хв
Г 1год 24 хв
4.Укажіть назви областей, які мають вихід до моря ( 1бал)
А. Донецька, Одеська, Запорізька, Херсонська та Вінницька
Б.Донецька, Одеська, Запорізька, Херсонська та Миколаївська
В.Донецька, Запорізька, Херсонська, Одеська та Кримська
Г. Дніпропетровська, Запорізька, Херсонська, Одеська та Донецька

5. Установіть відповідність між назвами міст, які в минулому були

столицями державних утворень на території України, та їх сучасним
розташуванням. (4бали)
1. Галич А. Київська область
2. Чигирин Б. Сумська область
3. Батурин В. Чернігівська область
4. Глухів Г. Черкаська область
Д. Івано-Франківська область

6. Розташуйте назви обласних центрів України в порядку збільшення їх

місцевого часу. ( 2 бали)
а б в г
А. Запоріжжя 1
Б. Луцьк 2
В. Полтава 3
4
Г. Одеса

7. Вирахуйте географічну довготу пункту, якщо його місцевий час

відстає від київського на 30 хвилин. ( 2 бали)

Література

1. Булава Л.М. Фізична географія України. 8 клас: підручник для

загально – освіт.навч. закл. – Х.: АНГРО плюс, 2008
2. Булава Л.М. Географія України. ( Фізична географія ).
Навчальний посібник для учнів 8 класу. – Полтава, 1998
3. Краєзнавство. Географія. Туризм. Газета. 2002 - 2015 р.р.

59
 4. Географія. Спецвипуск. Науково – методичний журнал. ВГ
«Основа» № 11 – 12, червень 2011
5. Географія. Науково – методичний журнал. ВГ «Основа». 2014. -
№ 13-14.
6. Гілецький Й.Р. Фізична географія України. Підручник для 8 кл. –
Львів : ВНТЛ, 1999
7. Гілецький Й.Р. Географія України. Тематична атестація у тестах і
запитаннях.8 клас: Посібник для учнів та вчителів.- Львів: ВНТЛ, 2001.
8. Дітчук І.Л., Заставецька О.В. Географія України: Навчальний
посібник. 8 клас – 2-е видавництво, доп. – Тернопіль : Навчальна книга –
Богдан, 2003
9. Заставний Ф.Д . Фізична географія України. Підручник для 8
класу середньої загальноосвітньої школи. – К.: Форум, 2000
10. Масляк П.О., Шищенко П.Г. Географія України: Пробний
підручник для 8-9 кл. серед. шк.- К: Зодіак - ЕКО, 1997.
11. Стадник О.Г. Фізична географія України. 8 клас. Матеріали до
уроків. Посібник для вчителя й учнів. – Х.: Вид. група «Основа», 2007
12. Фізична географія України. 8 клас: Посібник для вчителя / Г.Д.
Довгань, Н. Я. Кругла та інші, - Харків: Веста: Видавництво “Ранок”, 2002.
13. Шищенко П.Г., Муніч Н.В. Фізична географія України:
Підручник для 8 кл. загальноосвітнього навчального закладу. – К.: Зодіак-
ЕКО, 2005.
14. http://academia.in.ua/
15. http://journal.osnova.com.ua/
16. http://klasnaocinka.com.ua/
17. http://metodportal.com/node/
18. http://osvitaportal.com.ua/index.
19. http://osvita.ua/school/lessons_summary/geography/
20. http://shkola.ostriv.in.ua/
21. http://subject.com.ua/lesson/geographic/8klas/index.html
22. http://uchitelska.at.ua/
23. https://uk.wikipedia.

60