МІНІСТЕРСТВООСВІТИІНАУКИУКРАЇНИ

Харківський національнийуніверситет радіоелектроніки

Кафедра біомедичної інженерії

ЗВІТ
злабораторноїроботи№1
“ЗЙОМІОБРОБКАЕЛЕКТРОМІОГРАФІЧНИХСИГНАЛІВ”
здисципліни“Методи обробки біомедичних даних”

Виконав: Перевірив:
ст.гр.БІБМІ-21-1 ТрубіцинО.О.
Фостенко.Є

Харків2023
 ЗЙОМІОБРОБКАЕЛЕКТРОМІОГРАФІЧНИХСИГНАЛІВ
Мета роботи:

Ознайомитися з методикою зняття та обробки електроміографічних

сигналів верхніх та нижніх кінцівок людини.

Короткі теоретичні відомості:

Електроміографія (ЕМГ) – метод дослідження біоелектричних потенціалів,

що виникають у скелетних м'язах тварин і людини при збудження м'язових
волокон. З м'яза, що знаходиться в режимі спокою, біоелектрична активність у
нормі не реєструється. При слабкому м'язовому скороченні виникають
осциляції з амплітудою 100 – 150 мкВ. За максимального довільного м'язового
скорочення амплітуда коливань індивідуальна,як і сила людей,що різняться за
віком фізичному здоров'ю і може досягати в нормі 1 – 3 мВ (рис. 1.1).

Рисунок1.1–Прикладелектроміограми

В електроміографії використовується два види електродів– поверхневіта

голчасті. Голкові електроди застосовуються для локального відведення
біопотенціалів окремих рухових одиниць (локальна електроміограма).
Отримання ЕМГ за допомогою голчастих електродів здійснюється шляхом
введення в товщу м'язових волокон найтонших голчасті електроди. При
введенні в м'яз голок пацієнт відчуває незначний дискомфорт, проте результат
цього дослідження точніший, ніж у разі використання поверхневих пластин,
які ніяких неприємних відчуттів не викликають.

Поверхневі електроди є металевими пластинами або диски площею

близько 0,2 – 1 см2, зазвичай вмонтовані попарно в фіксуючі колодки, що
забезпечують сталість відстаней між відвідними електродами. Шкіру перед
накладанням електрода протирають спиртом та змочують ізотонічним
розчином хлориду натрію. Електрод фіксують над м'язом за допомогою
гумових смуг, манжет або лейкопластиру.

Поверхнева ЕМГ – методика реєстрації сумарної біоелектричної

активності м'язів за допомогою поверхневих електродів у спокої та при різних
режимах напруги. Електроди, що відводять при цій методику розташовуються
над руховими точками м'язів. Двигуни точки м'язів анатомічно відповідають
зоні розташування кінцевих платівок термінальних розгалужень нервів.
Двигуни зазвичай розташовуються найбільш опуклої при скороченні частини
м'яза.

Перевагами методу є простота, неінвазивність (особливо важливов дитячій

практиці), можливість оцінки взаємодії одночасно декількох м'язів (агоністів та
антагоністів) у ході виконання руху. Дані про сумарну біоелектричну
активність усіх активованих рухових одиниць (ДЕ), отримані в ході
поверхневої ЕМГ, достатньою мірою відображають скорочувальну здатність
м'язів.

Поверхнева ЕМГ дозволяє виявляти ураження периферичних

мотонейронів та супрасегментарні порушення (пірамідні та екстрапірамідні). Її
можна використовувати для оцінки динаміки відновного лікування, вивчення
цілісних рухових актів (спортивна медицина, реабілітація, протезування), в
системаханалізутауправліннярухом(системибіологічногозворотногозв'язку з
ЕМГ).

Недоліком методу є варіабельність параметрів поверхневої ЕМГ, що

залежатьвідякостінакладанняелектродів,точностівиборумісцявідведення,від
самого
пацієнта (можливість та бажання продемонструвати "максимальна" м'язова
напруга). Крім цього, на реєстровану ЕМГ може накладатися активність
сусідніх і глибше залягаючих м'язів.

Тремором (тремтінням) називають більш-менш ритмічні коливання

частини тіла. Виділяють два основні типи тремору: нормальний (або
фізіологічний) тапатологічний.

Фізіологічний тремор може виникати, наприклад, після надмірних

фізичних навантажень (біг, підняття важких речей, необхідність довгий час
зберігати нерухомість) – можуть тремтіти руки чи ноги «від втоми».
Наприклад, пальцірук, голос, коли людина сильно нервує (так звана «нервова
тремтіння»,
«істеричнийтремор»).

Фізіологічний треморнемаєклінічного значення,алеприсутнійукожної

здорової людини та залучає всі м'язові групи. Один із компонентів
фізіологічного тремору – низькоамплітудні коливання тіла людини під час
серцевої систоли (реєструються при проведення балістокардіографії). Однак
найважливіший компонент фізіологічного тремору відображає скорочення
великих рухових одиниць.

Таблиця1.1-Типиелектродів

Тип Форма Застосування

електрода
поверхневі Металевіплатиниплощею0,2–1 см2 Накладають на шкіру над
Областю рухової точки м'язи;
Можливість регістрації
сумарної активності м'язів
Порожняголкадіаметром0,5мм, Дослідження параметрів
усередині якої проходить потенціалів дії відділових рухових
Відокремлений від одиниць та м'язових волокон;запис
концентричні

неї шар ом ізоляції потенціалів дії

дроту- у рухових одиницях та
нийстриженьізпластиниабо м'язовихволокнахдозвол-
нержавіючоїсталі, ляєточнооцінититривалість,
площаповерхні0,07мм2
 Усерединіголкиміститься2 амплітудутаформу потенціалу
однакових ізольованих

біполярні
один від одного стрижня, між
кінцямиякихвимірюютьрізницю
потенціалів

Голка ізольована на всьому

протягом,крімзагостреногокінця,
монополярні

оголеного протягом 1-2 мм

Перевагою поверхневої ЕМГ є атравматичність, відсутність ризику

інфекції, простота поводження з електродами. Безболісність дослідження не
накладає обмежень на кількість досліджуваних за один раз м'язів, робить цей
метод кращим при обстеження дітей, а також при фізіологічному контролі у
спортивній медицині або при дослідженні із застосуванням масивних та
сильних рухів.

Порядоквиконанняроботи:

Здійснити попередній збір даних про пацієнта. Для цього необхідно

створити таблицю з ідентифікаційними та антропометричними даними.
Обов'язкові поля: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, група, курс,
зростання, вага. До додаткових полів можна віднести спортивні досягнення,

перенесенізахворюваннятатравми;інше.

Запустіть програму CoolEdit.

 ПідключітьелектроміографдоаудіовходуПКдлязняттяданих.
Створітьпапку«ЕМГ»,доякоїбудездійснюватисьзбереженнодержаних
електроміографічних сигналів.

СтворітьновийфайлуCoolEdit(File|New),увікні,щоз'явилося.

ВстановітьнаступніпараметридлязаписуЕМГ-сигналуCoolEdit:

Рисунок1.2–ОкноNewWaveform

Виконайтезніманняелектроміографічноїінформаціїзм'язівверхніхта нижніх
кінцівок до і після навантаження.

ЗадопомогоюCoolEditзареєструйтеміографічнийсигналтазбережіть
його в папку під ім'ям «Пензель правої руки до навантаження». Аналогічно
зробіть знімання інформації про електричну активності тильного
міжкістковогом'язакистілівоїруки,плечепроменевім'язівлівоготаправого
передпліччя, литкових м'язів правої та лівої ноги.

Ікроніжний м'яз утворений двома потужними м'ясистими головками –

медіальноїталатеральної.Більшпотужнамедіальнаголовкаберепочатоквід

підколінної поверхні над медіальним виростком стегнової кістки, а

латеральнаголовка–симетричноїй,алетрохинижче,надлатеральним виростком
стегнової кістки.
 Длянавантаженнятильногоміжкістковогом'язакистейрук
необхідностискати еспандер до настання легкого тремору. Для
навантаження
плечопроменевихм'язівпередпліччянеобхіднозгинатирукузгантелями вагою 2
кг. Для навантаження литкових м'язів необхідно виконати присідання до
настання легені тремору.

Після реєстрації всіх потрібних сигналів проведіть обробку ЕМГ-

сигналівшляхом«вирізування»інтервалів,щоненесутькорисноїінформації
(інтервали спокою) за допомогою програми CoolEdit.

ЗдійснітьфільтраціюотриманогоЕМГ-сигналу(Effects|Filters|
ScientificFilters...)смуговим(BandPass)фільтромБаттерворт(Butterworth)20- го
порядку (Order) з діапазоном пропускання 10 – 450 Гц (Cutoff: 10; High Cutoff:
450) (рис. 1.3).

Рисунок 1.3 – Окно Scientific Filters

ЕМГ-сигналпісляобробкизбережітьупапку"Обробка".

ПроведітьстатистичнийаналізЕМГ-сигналу.Дляцьоговиберіть вкладку
Статистика (Analyze | Statistics...). Збережіть результати вікна Waveform
Statistics вкладок General та Histogram (рис. 1.4 – 1.5) у звіт.
Зробітьпорівняльнийаналізрозрахованихстатистичнихпараметрівта
формигістограми для ЕМГ-сигналів до та після навантаження.
 Рисунок1.4–ВкладкаGeneralWaveformStatistics

Рисунок1.5–ВкладкаHistogramWaveformStatistics
 Висновки:
Зметоюознайомленнязметодикоюзняттятаобробкиелектроміографічних
сигналів верхніх та нижніх кінцівок людини, можна зробити висновок, що ці
процедури дозволяють отримати важливу інформацію про активність м'язів та їх
функціонування під час рухів та навантажень. Зняття електроміографічних
сигналів є невід'ємною частиною досліджень у біомеханіці, фізіології та
реабілітації,девонивикористовуютьсядляаналізурухів,визначеннясилових
параметрів та вивчення електроміографічних характеристик різних м'язів.