Neuro

Science
Online
Автор і координатор курсу -
Андрій Чернінський

Кандидат біологічних наук, старший

дослідник
Інститут фізіології ім. О. О.
Богомольця НАН України

Партнери і спонсори:
Український Нейроконкурс
ГО “Ноосфера”
Мала академія наук України
Українське товариство нейронаук
Наукове товариство Шевченка (США)
Федерація Європейських товариств нейронаук - FENS
Міжнародна організація дослідження мозку - IBRO
І. Нарис історії знань
про нервову систему
Де в організмі людини “міститься психіка”?

давні часи – дві головні гіпотези:

Давній Єгипет при виготовленні мумій серце
залишали, а головний мозок
видаляли

отже, вважалося, що мозок не

потрібний для загробного життя
людини
Давня Греція: Аристотель

Вважав, що основною функцією головного мозку є

охолодження крові, від чого залежить темперамент
людини

= більша температура =
більша темпераментність,
тому північніші народи більш
суворі, а південніші більш
емоційні :)

звісно, це не має наукового

підґрунтя
Давня Греція: Демокрит

Вважав, що душа людини складається з

трьох частин:

емоції пристрасть
розум
Давня Греція: Гіппократ

“Батько медицини” вважав, що

головний мозок є органом, який
відповідає за відчуття і мислення

Неправильна робота цього органу

призводить до страждань та психічних
розладів
Римська імперія: Клавдій Гален

Клавдій Гален Шлуночки Римські акведуки

головного мозку
Римська імперія: Клавдій Гален
Одним з найвидатніших досягнень
Римської Імперії була її водна
інженерія
Наявність нервів, які простягаються до
кожного органу та заповнені рідиною,
сприймалася як важливий елемент
будови тіла
Успіхи мікроскопії

Камілло Сантьяго Рамон-і-

Гольджі Кахаль

Лауреати Нобелівської премії у галузі

фізіології і медицини 1906 року
Гольджі та Рамон-і-Кахаль
Описали мікроскопічну будову нервової
системи
Рамон-і-Кахаль сформулював нейронну
доктрину, яка по суті була
поширенням клітинної теорії і на
нервову систему
 Володимир Олексійович Бец (1834-1894)
Видатний український анатом, працював у Київському університеті (зараз - Шевченка). Вперше описав великі
пірамідні нейрони кори великих півкуль, які в усіх посібниках з анатомії називаються клітинами Беца.
Успіхи електрофізіології
Луїджі Гальвані Алессандро
Вольта

вперше показали здатність живих тканин (в т.ч. нервової) генерувати електричні

явища та реагувати на них
Видатні українські нейробіологи
Володимир Володимирович
Правдич-Немінський
(1879-1952)
Вперше зареєстрував електричну активність головного мозку
тварини та класифікував записані хвилі. Такий запис електричної
активності головного мозку зараз ми називаємо
електроенцефалограмою. Електроенцефалографія зараз широко
використовується у клініці.
Видатні українські нейробіологи
Данило Семенович Воронцов
(1886-1965)
Займався нервово-м'язовою фізіологією. Заснував
електрофізіологічну наукову школу, учні якої розвивали
його ідеї, досліджуючи функціонування нейрональної
мембрани.
Завідував кафедрою нормальної фізіології Київського
медичного інституту, працював у Інституті фізіології
Київського університету, заснував відділ
електрофізіології у Інституті фізіології ім.О.О.
Богомольця.
Видатні українські нейробіологи
Платон Григорович Костюк
(1924-2010)
Учень Д.С.Воронцова та Нобелівського лауреата
Джона Екклса.
Вперше в Україні й СРСР застосував
мікроелектродну техніку, створив 7 нових
електрофізіологічних приладів. Ці технології дали
змогу вимірювати активність іонних каналів
клітинної мембрани, ендоплазматичного
ретикулуму, мітохондрій. Вперше у СРСР
запровадив реєстрацію активності окремих молекул
іонних каналів, що дало змогу виявити наявність
окремих кальцієвих каналів у клітинній мембрані
нервових клітин.
Руйнування. Клінічні спостереження

Ушкоджена область — моторний

центр мовлення,
зона Брока
Якщо вас цікавить історія нейронаук,
більше інформації можна знайти на сайті
Федерації Європейських товариств нейронаук
https://www.fens.org/Outreach/History/

В Україні з 1998 року діє Українське товариство

нейронаук, яке є членом FENS. Завдяки цьому молоді
учені можуть подавати заявки на отримання грантів
для участі у школах, програмах обміну, наукових
конференціях тощо. Більше інформації на офіційному
сайті - http://usn.org.ua/
 ІІ. Методи
досліджень у
нейронауках
Методів багато

Лише їх перелік потребує багато місця. Є навіть спеціалізовані наукові

журнали, присвячені методам дослідження.

Ми спробуємо охарактеризувати головні.

Дослідження в нейронауці проводиться на різних об’єктах. Це можуть бути

поодинокі молекули, клітинні культури, виділені з організму клітини, ділянки
нервової системи або ж цілісний організм.

Велике значення мають модельні організми - тварини, процеси

функціонування клітин чи органів яких мають спільні з людиною
характеристики. Ними можуть бути круглі черви, мухи, риби, миші, мавпи тощо.
 Будова: гістологія та мікроскопія

Часто дослідників цікавить будова певних структур нервової

системи та їх зміни за умов розвитку хвороб, впливу хімічних
сполук або генної модифікації. Сучасна мікроскопія дає змогу
розглянути найменші деталі будови окремих клітин, причому
деякі методи - навіть живих клітин.

Поєднання мікроскопії із молекулярно-біологічними техніками

дає змогу вивчити розподіл молекул певного типу. На рисунку
флуоресцентна мікроскопія культури клітин: синій колір
відповідає ДНК та маркує ядра; зелений колір є міткою білків,
специфічних до дендритів; червоний - маркер аксональних
білків.

https://ai.googleblog.com/2018/04/seeing-more-with-in-silico-labeling-of.html
 Електрофізіологія

Нервова тканина відноситься до збудливих, тобто здатних

реагувати електричними потенціалами на подразнення. Численні
методи дозволяють зареєструвати такі відповіді живих систем.

Електроенцефалографія дає змогу неінвазивно реєструвати

активність мозку людини за допомогою поверхневих електродів.
Вона дозволяє оцінювати перебіг функцій у здоровому мозку та
ідентифікувати ряд патологій. У тварин електроенцефалограму
(ЕЕГ) можна реєструвати за допомогою вживлених в глибинні
структури електродів.

Зверху - (ЕЕГ) здорової миші: можна бачити різницю активності

під час неспання (walking), повільного (NREM) та швидкого сну
(REM). Знизу - ЕЕГ людини під час епілептичного нападу.

DOI: 10.3389/fneur.2017.00499
 Електрофізіологія

Електричну активність можна реєструвати і від окремих клітин та

навіть поодиноких молекул, наприклад йонних каналів. Для цього
застосовують метод петч-клемп (patch clamp).

Його суть полягає в тому, що тоненька скляна піпетка торкається

мембрани клітини, внаслідок чого між ними утворюються контакт із
дуже великим електричним опором, що запобігає проходженню
струмів. Відтак, струми можуть текти виключно через ділянку
мембрани, присмоктану до піпетки. Вона настільки мала, що може
містити лише один йонний канал.

Знизу приклад запису струмів через поодинокий йонний канал.

Можна бачити, що він перебуває у двох станах - закритому (верхня
частина лінії) та відкритому (нижня). Перехід між цими станами
відбувається вкрай швидко.

https://en.wikipedia.org/wiki/Patch_clamp
 Томографія

Ряд методів дає можливість вивчити будову та

функціонування головного мозку з дуже високою
роздільною здатністю.

Комп’ютерна томографія (CT) дає можливість отримати

пошарові зображення на основі сканування
рентгенівськими променями. Подібний результат, але без
шкідливого опромінення дає магнітно-резонансна
томографія (MRI).

Зверху КТ зображення, знизу МРТ. МРТ має більшу

роздільну здатність, хоч цього тут і не видно.
Функціональна томографія

Різновидом МРТ є функціональна МР-томографія

(фМРТ, fMRI). При цьому порівнюють рівень активності
мозку в стані спокою та при виконанні певного завдання,
отримуючи карти активації.

Головним параметром, який реєструє фМРТ, є рівень

оксигенації крові. Більша активність нейронів вимагає
більше енергії, для чого необхідно більше глюкози та
кисню.

На рисунку фМРТ людини при рухах рукою. Зверху

здорова людина, знизу - після інсульту.
Функціональна томографія

Іншим різновидом томографії є позитронно-емісійна

(ПЕТ). При цьому в організм вводиться біологічно
активна сполука з радіоактивною міткою. Найчастіше це
глюкоза. Вона розподіляється по тканинах організму, а
найбільша її концентрація у тих ділянках, які в
найбільшому ступені метаболічно активні.

Таким чином, ПЕТ дає можливість оцінити рівень

споживання енергії різними ділянками нервової системи.

На рисунку скан головного мозку здорової людини.

Можна бачити, що більш активними є кора та внутрішні
ядра. Ділянки з низькою активністю (сині) відповідають
шлуночкам та білій речовині.
Руйнування та стимуляція

Роль тих чи інших структур в функціонуванні організму

можна визначити, направлено змінюючи їх активність.

Точне руйнування певних структур може здійснюватися за

допомогою сильного електричного струму, введення
хімічних сполук, хірургічних маніпуляцій тощо.

Електричний струм помірної інтенсивності може навпаки

стимулювати певні структури. Цього можна також
досягти, вводячи хімічні сполуки: нейромедіатори або
блокатори рецепторів.
 Генетичні маніпуляції

Досліджуючи модельні організми, вчені можуть змінювати

ефективність роботи тих чи інших генів.

Нокаут гена (gene knockout) використовується для

функціонального виключення певного гену.
Оверекспресія - навпаки, збільшує кількість відповідного
білка.

На фото - миша, нокаутна за геном CACNG2, що кодує

частину одного з типів кальцієвих каналів. Вони
характеризуються епілептичними нападами та рядом
інших симптомів. Через порушення вестибулярних
рефлексів вони часто мають зображену на фото позу,
через що лінія отримала назву stargazer.
Генетичні маніпуляції

Для одночасної візуалізації великої кількості окремих

нейронів використовують модифікацію, що вносить в
генотип гени флуоресцентних білків. Під час розвитку
клітини вибір гену, що буде експресуватися, відбувається
випадково. Тому різні клітини мають різні кольори.

Така методика називається Brainbow, що можна

перекласти як Мозкорайдуга.

На фотографії - мозкорайдуга в гіпокампі миші.

DOI: 10.3109/00207454.2014.914511
 Оптогенетика

За допомогою генних модифікацій учені можуть створювати химерні білки,

що є чутливими до світла та можуть працювати як йонні канали. Їх
освітлення призводить до активації каналів та посилення відповідних йонних
струмів. За допомогою вірусних векторів такі гени можна інтродукувати у
невеликі групи нейронів.

В такий спосіб можна швидко включати або виключати білки певного типу в
локальній ділянці нервової системи. Це дає більші можливості, порівняно із
описаною раніше електростимуляцією.

На фото - миша під час стимуляції її головного мозку зеленим світлом. Воно
активує хлорні канали, що супроводжується гальмуванням нейронів у
префронтальній ділянці. Останні припиняють генерувати нервові імпульси.

DOI: 10.1073/pnas.1317033110
By Doneuron - Own work, CC BY-SA 3.0,
https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=19083718
Методи дослідження дуже важливі

Нові методи дозволяють реєструвати явища, недоступні дослідникам

раніше. Їхня розробка високо цінується науковою спільнотою.

1979 - винайдення комп’ютерної томографії, Нобелівська премія в галузі

фізіології або медицини, Аллан Кормак та Годфрі Хаунсфілд

1986 - розробка електронної мікроскопії, Нобелівська премія в галузі

фізики, Ернст Руска, Герд Бінніг, Генріх Рорер

1991 - винайдення методу петч-клемп, Нобелівська премія в галузі

фізіології або медицини, Ервін Неєр та Берт Сакман

2003 - винайдення магнітно-резонансної томографії, Нобелівська премія

в галузі фізіології або медицини, Пол Лотербур та Пітер Менсфілд
ІІІ. Загальна анатомія
нервової системи
Анатомічні
площини
Фронтальна

Горизонтальна, поперечна,
аксіальна або осьова

Сагітальна, поздовжня або

стрілова
 Базові терміни
Бічний - присередній
(lateral - medial)

Дорзальний - вентральний
(спина - живіт)

Краніальний / ростральний -
каудальний
(“голова” - “хвіст”)

Дистальний - проксимальний
(далеко - близько)

Верхній - нижній
(superior - inferior)

Базальний - апікальний
 У мозку людини
все не так просто

Потрібно уявити нас як чотириногу тварину :)

Загальна організація нервової системи
У нервовій системі людини виділяють центральну
та периферійну частини.
До центральної частини нервової системи або
центральної нервової системи (ЦНС) відносять
спинний та головний мозок.
Всі інші нервові елементи – спинномозкові корінці,
спинномозкові та черепно-мозкові нерви і їх
розгалуження, нервові плетива та ганглії (вузли),
нервові закінчення у всіх тканинах, органах і
відділах організму – складають периферійну
нервову систему.
Анатомо-функціональний принцип класифікації
нервової системи виділяє в ній два відділи:
соматичний (soma – тіло) та автономний або
вегетативний (vegetativus – рослинний).
Соматична нервова система здійснює контроль
діяльності скелетної мускулатури та м’язів деяких
внутрішніх органів. Він забезпечує переважно зв’
язок організму з навколишнім середовищем,
зумовлюючи чутливість організму за допомогою
органів чуття та рухи скелетної мускулатури.
Автономна (вегетативна) нервова система
іннервує переважну більшість внутрішніх органів
(судини, серце, органи шлунково-кишкового
тракту, тощо), їхню мимовільну мускулатуру,
залози, контролює обмін речовин, тощо.
 Оболони нервової системи

Ззовні спинний та головний мозок оточені трьома

оболонами: твердою, павутинною та м’якою.

Тверда оболона (4) складається з двох листків, між якими

формується підтвердооболонний простір (5), в якому
містяться венозні судини (1). Між твердою та м’якою
оболонами (11) локалізується павутинна оболона (9). М’
яка оболона представлена прозорою епітеліальною
плівкою з артеріальними судинами, яка щільно приростає
до поверхонь мозку (кора, 8). Павутинну та м’яку оболони
розділяє підпавутинний простір (10), заповнений
спинномозковою рідиною (ліквором).
Череп (3)

Автор: OpenStax - https://cnx.org/contents/FPtK1zmh@8.25:fEI3C8Ot@10/Preface, CC BY 4.0,

https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=30147959
 Циркуляція ліквору

Спинномозкова рідина циркулює між підпавутинним простором

(3) та порожнинами структур ЦНС. Порожнина спинного мозку -
спинномозковий канал - переходить у порожнини головного
мозку – шлуночки мозку. В межах заднього мозку знаходиться IV
шлуночок (4), який сільвієвим водогоном середнього мозку
сполучається з ІІІ шлуночком (5), локалізованим в межах
проміжного мозку. В свою чергу, ІІІ шлуночок міжшлуночковими
отворами сполучається із порожнинами кінцевого мозку –
бічними шлуночками (1).

Склад ліквору є важливим для підтримки тканинного

гомеостазу. Крім того, такий гідравлічний прошарок між
нервовими структурами та кістками створює захист від
механічних пошкоджень.
 Система шлуночків головного мозку

Зверху вниз:

бічні шлуночки

міжшлуночкові отвори

ІІІ шлуночок

Сільвієв водогін
IV шлуночок

Центральний канал спинного мозку

By en:Anatomography - lifesciencedb.jp/bp3d/, CC BY-SA 2.1 jp,

https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=25457285
Відділи нервової системи людини

В головному мозку
людини виділяють
стовбур,
мозочок,
півкулі великого
мозку
До стовбуру відносять
довгастий мозок, міст та
середній мозок
Півкулі великого мозку
утворені частинами
проміжного мозку,
основними ядрами
кінцевого мозку та вкриті
корою кінцевого мозку
Нервова тканина
Нейрони Нейроглія
• збудливі клітини • незбудливі клітини
• виникнення і проведення • ряд допоміжних функцій,
збудження забезпечують нормальну
• високий рівень роботу нейронів
метаболізму
• довгі відростки (до 1 м!)
• мітотично не діляться
 Мозок у цифрах
Об’єм 1260 см3 в чоловіків, 1130 см3 в жінок

Маса 1.3 кг в чоловіків, 1.2 кг в жінок.

Права півкуля великого мозку зазвичай

трохи більша, а от мозочок є більш
симетричним.

Маса тіла слабко пов’язана із розміром

мозку.

Тривалий час вважалося, що кількість

гліальних клітин перевищує кількість
нейронів в 10 разів. Це було основою
поширеного міфу, що ми використовуємо
можливості нашого мозку лише на 10%.
Сучасні оцінки дають співвідношення 1:1.
Скільки нейронів у мозку
людини?

Найчастіше пишуть “100

Мозок бабуїна налічує
мільярдів”
всього 14 мільярдів
нейронів, горили – біля 28
Дослідження провели тільки в
2009 році Herculano-Houzel.
Ізотропне фракціонування
мозку виявило
біля 86 мільярдів у 4-х
зразках мозку.
 Більше значить краще?
Верхній рядок: маса мозку
Нижній рядок: кількість нейронів (мільйон)
Серед приматів у мозку людини найбільша
кількість нейронів на одиницю маси.

Suzana Herculano-Houzel The Human Brain in Numbers: A Linearly

Scaled-up Primate Brain. Front Hum Neurosci. 2009; 3: 31.
 Мозочок - лідер

Цікаво, що більша частина нейронів нервової системи

міститься не у корі великих півкуль, яка відповідає за
найскладніший аналіз інформації, а у мозочку - структурі,
що забезпечує точність наших рухів.
Синапс – місце передачі інформації між нейронами

1014 – 1015

для порівняння:
кількість зірок в
нашій галактиці
1011 to 1012
Сучасні ■ головним органом, який відповідає за психіку
людини, є головний мозок
уявлення ■ до нього надходить інформація про оточення

■ він здійснює її аналіз, на основі якого формується

програма поведінки

■ сукупність зазначених процесів не є виключно

пасивним, рефлекторним відображенням зовнішніх
подій

■ мозок активно сприймає оточення для кращої

пристосованості, адаптивності до зовнішніх умов